close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Проектно-технологічна-діяльність

код для вставкиСкачать
Проектно-технологічна-діяльність
Палій Юрій Васильович
1
Вступ
Якби хто-небудь у битві тисячу разів переміг тисячу людей, а інший
переміг би себе одного, то саме цей інший – найвеличніший
переможець.
Будда
Яким чином має сучасний учитель пробуджувати дрімотні
сили інтелекту учня, викрешити перші іскринки стійкого інтересу до
навчання? Як допомогти учневі, щоб він створював себе сам? Як
помітити, що в нього «золоті руки», що в його єстві схований
Майстер? Як плекати умільця, естета, митця, закоханого рукотворця?
Як зробити урок життям дитини?
Уроку! Допоможи учителеві. Дай крила учневі! Розшир його
пізнання. Активізуй думку. Стань натхненням для дитини. Не
нашкодь!
До таких запитань та внутрішніх спонукань подумки
звертається кожен небайдужий педагог, даючи щодня собі
відповідальну професійну настанову.
«Вчителю мій, посміхнись мені зараз, поки я росту і потребую
посмішок твоїх. І посміхнусь я тобі, коли стану дорослим, і ти будеш
потребувати посмішок моїх», - звертається до нас, педагогів, дитячими
вустами Ш.О. Амонашвілі.
Учителю, «…будьте самі шукачами, дослідниками. Не буде
вогника у вас – вам ніколи не запалити його в інших», - закликав
В.О.Сухомлинський.
Вітчизняне учительство веде активні спроби модернізувати
урок, шукаючи внутрішні резерви для його вдосконалення. Практика
засвідчує, що варто учнів зробити співучасниками процесу вироблення
цілей, задач, змісту й спрямування уроку – і він стане простором
живого та самостійного розвитку дитини, акумулятором її творчих сил
й енергії. Проте зусилля учня до пізнання, скеровані мудрим
наставником, будуть стократ помножені, якщо вони гармонізовані,
узгоджені, спрямовані в одне русло. Вчитель має подбати про шляхи,
2
що приносять школярам радість і задоволення від перебування на його
кожному уроці, від очікування чогось цікавого, незвичайного, нового.
Якщо вчитель зуміє стати співучасником усього життя учня,
то він легко перетворить його в співучасника педагогічного процесу.
У школі, на уроці школяр має перебувати у гущі шкільного життя, у
якому колективна й індивідуальна пізнавальна діяльність зрошується
духом демократичних відносин і де його особисте життя збагачує
життя ровесників, учителя.
Педагогічні завдання полягають в тому, щоб в освітньому
процесі учень постійно знаходився перед необхідністю переборювати
різноманітні труднощі і щоб ці труднощі узгоджувалися з його
індивідуальними можливостями. Полегшити подолання будь-яких
утруднень допоможе дитині мистецтво організації та ведення
педагогічного процесу, яке проявляється у повазі вчителя до дитячої
індивідуальності, у визнанні права дитини йти «своїм» шляхом без
примусу. Школяр повинен радіти труднощам пізнання, відчуваючи
надійну присутність педагога, його постійну готовність прийти на
допомогу.
Пізнавальна діяльність учня, підкріплена вчительською
увагою, підтримкою, стане справжнім підґрунтям його успішності та
перспективи. Учителю слід прагнути зробити школяра відкритим для
педагогічних впливів, співучасником свого самовиховання та
самонавчання.
Будуючи навчально-виховний процес з таких позицій, педагог
має можливість краще пізнати вихованців, побачити світ їхніми очима,
зрозуміти їхні прагнення і за допомогою психологічно обґрунтованих
тонких педагогічних інструментів спрямувати життя й навчання
кожного школяра на пізнання світу і ствердження добра.
Маємо надію, що всі митарства українського вчительства
будуть недаремними, а перемогою стануть діти, які підуть разом із
нами, педагогами, і далі нас.
3
Унікальною, найбільш продуктивною та інтенсивною
методикою, яка спроможна забезпечити якісну навченість та
освіченість особистості є проектне навчання як
спеціально
організований учителем і самостійно виконуваний учнем комплекс
дій, що завершується створенням творчого продукту. Проектна
методика передбачає наявність значимої для учня проблеми, її
дослідження, пошук шляхів вирішення та практичне впровадження
отриманих результатів.
Метод проектів – це сукупність пошукових, дослідницьких,
проблемних методів, творчих за своєю суттю, які планово здійснює
вчитель з урахуванням бажань учнів щодо вибору теми проекту.
Я-фактор
Самостійність
Особистіснодіяльнісний
учня
Творча
діяльність
школяра
підхід
Моральний
розвиток
Метод
проектів
Інтелектуаль
ний розвиток
Комунікабельність
Взаємодопомога
Розвиток
пізнавальних
сил учня
Ця інноваційна методика виключає словесні методи, передачу
готових знань, вчительський монолог, пасивність навчання учнів.
Вона опирається на такі положення:
4
Положення проектної методики
Опора на індивідуальні
особливості учнів
Зв'язок ідей проекту з
життям
Суб’єкт-суб’єктна взаємодія
Автономність учнів
Партнерське
співробітництво
Високий рівень внутрішньої
мотивації
Активно-пізнавальна
діяльність учнів
Завдяки проектній технології праця вчителя зосереджується на
особистості учня, його активній та інтерактивній діяльності. Педагог
може суттєво активізувати пізнавальну діяльність та самостійність
школярів – індивідуальну, парну або групову. У основі методу
проектів лежить розвиток умінь учнів орієнтуватись в
інформаційному просторі, навичок критичного мислення, умінь
самостійно конструювати свої знання. Активне включення школярів
у створення проектів дає їм можливість засвоювати нові способи
діяльності.
Проектно-технологічна діяльність має свою специфіку.
Науковопошукова
діяльність
«Проблемне
поле»
(обмін думками)
Розробка
учителем
технології
самонавчання
учнів
Специфіка
проектної
діяльності
Термін та
засоби
реалізації
Розробка
учителем
технології
активізації
пізнання учнів
5
У цьому очевидні переваги методу проектів для школярів.
Справа
для душі
Переваги
методу проектів
Ріст
пізнавального
інтересу учнів
Зародження інтересу
до наступної
діяльності
Формування дослідницьких,
комунікативних, менеджерських,
рефлексивних, презентаційних
компетенцій
Відповідність
учнівським
можливостям
Позитивна
динаміка
навчальних
досягнень
Допомога у
професійному
самовизначенні
Учнівський проект – це «шість П»
Проблема
Пошук
інформації
Продукт
Проект
Планування
Портфоліо
Презентація
Проектно-технологічна діяльність докорінно міняє відносини
«учитель – учень»:
 учень визначає мету діяльності – учитель допомагає йому;
 учень відкриває нові знання – учитель рекомендує джерела знань;
 учень експериментує – учитель допомагає організувати цей
експеримент;
 учень відповідає за результати своєї діяльності – учитель
допомагає оцінити здобуті результати;
6
 учень суб’єкт навчання – учитель–партнер.
Спільно-розподілена діяльність учителя та учнів на етапах
проектування
Презентація проектів
Здійснення
діяльності
Організація
діяльності
Занурення в
проект
Етап
Діяльність учителя
Формулює:
Варіанти тем проектів.
Сюжетну ситуацію.
Мету і завдання.
Діяльність учнів
Здійснюють:
Вибір теми та її особистісне
привласнення.
Вживання в ситуацію.
Прийняття, уточнення і
конкретизація цілей і завдань.
Пропонує:
Здійснюють:
Сформувати групи.
Об’єднання в групи.
Розподіл ролей у групах.
Розподіл ролей у групах.
Спланувати діяльність.
Планування роботи.
Можливі форми презентації Вибір форми та способу
проектів.
презентації.
Не бере участі.
Працюють активно,
Консультує учнів.
самостійно:
Ненав’язливо контролює.
Кожен згідно своєї ролі і
За необхідності дає нові
спільно.
знання.
Консультуються.
Проводить репетицію з
Здобувають необхідні знання.
учнями майбутньої
Готують презентацію
презентації.
результатів.
Приймає звіт:
Демонструють:
Резюмує результати.
Розуміння проблеми, мети
Підводить підсумки
завдань.
навчання.
Уміння здійснювати
Оцінює вміння
заплановану роботу.
спілкуватись,
Знайдений спосіб розв’язання
обґрунтовувати свою
проблеми.
думку.
Рефлексію діяльності і
Акцентує увагу на
результату.
виховному моменті, вмінні Дають взаємооцінку
працювати в групі, на
діяльності, її
результат.
результативності.
Заключний
Технологічний
Конструкторський
Організаційнопідготовчий
7
У сучасній педагогічній науці визначено етапи проектної
діяльності, що залежить від типу проекту, авторських розробок,
напряму проекту, ступеня конкретизації дій учасника проектування.
Основні етапи проектної діяльності
№ Етапи
Діяльність учасників проектування
1
Пошук проблеми.
Усвідомлення проблемної сфери.
Вироблення ідей та варіантів.
Формування основних параметрів.
Вибір оптимального варіанту та обґрунтування
проекту.
Прогнозування майбутніх результатів.
2
Складання ескізу.
Добір матеріалів.
Вибір інструментів, обладнання.
Вибір технології обробки деталей виробу, їхнє
з’єднання, оздоблення.
Економічне та екологічне обґрунтування .
Міні-маркетингові дослідження.
Організація робочого місця.
3
Виконання технологічної послідовності виготовлення
виробу.
Самоконтроль власної діяльності.
Дотримання технологічної і трудової дисципліни,
культури праці.
Оцінка якості виробу.
4
Коригування виконаного виробу.
Випробування виробу.
Самооцінка проекту.
Аналіз підсумків.
Оформлення проекту.
Захист проекту.
8
Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на етапах
проектування
Етапи
Авторські прийоми
Організаційно-підготовчий
Мотивація-жарт
Наш Невмійко-юніор оформляти взявсь декор.
Він фанеру закупив, лобзик новий прихопив.
І нашвидкоруч, «на око», сам пиляє кривобоко.
«Фантазуй! –каже, - це мій важіль, й вийде красенем таріль».
Він працює, лобзик тисне. «Ні, ця справа ненависна!»
Та надії не втрачає й далі лобзиком пиляє.
Ще й задумавсь про узор наш невдаха-юніор.
Взяв до рук він долото, не узор, а решето.
«Стій!» - сказав собі юнак. – Певно, я роблю не так».
Вчитель підійшов неспішно, йому стало дуже смішно.
«Йвасю, щоб тарілку починати, треба все спроектувати.
На етапи все розбити й до роботи приступити.
Перший пошуково-творчий – організаційно-підготовчий.
А конструкторський за ним – етап важливий нам усім.
Третій – дієво-логічний – це етап технологічний.
А заключний – на кінець… І готовий тарілець».
Палій Ю.В.
Мотивація-інтрига
1) Учитель запитує: «Яке відношення до уроку трудового навчання
має ланцюжок слів: залишитися без батьків, стан виснаження,
тягарі, зусилля?» (Практично у всіх індоєвропейських мовах слово
«працювати», "трудитися" спочатку означає "залишитися без
батьків", тобто бути приреченим на важке існування, труднощі
(напр., німецьке "arbei", готське "arbas", французьке "travail",
латинське "labor"). В англійській мові слово "labour" означає
зусилля, життєві турботи, стан виснаження, тривоги, страждання. У
російській мові слова "труд" і "трудно» є однокорінними, так само
як "работа" і "раб" (підневільний працівник). Вже вихідний зміст
слова "праця" підкреслює у якості пріоритетного примус,
необхідність значних фізичних зусиль для того, щоб добувати
засоби до існування.)
2) Діти, послухайте текст. Яку картину ви собі уявляєте і що вона
вам нагадує?
«Біляві спорохнявілі пняки стирчали густо одні коло одних, неначе
кістяки з пожовклої трави. Нездатні дерева лежали в великім
числі покалічені вокруги… Великі випалені місця на землі нагадували
рани пожежі й свідчили про перемогу полум’я… Стоси соснової
кори лежали темно-брунатними шматами й сувоями
напівперегнилі, і важко лежали маси трісок на траві…»
(О.Кобилянська. Новела «Битва»)
Висновок учителя. В основу новели покладено факти реального
життя – конкретні факти знищення правічного карпатського лісу.
Ольга Кобилянська пристрасно стала на захист рідної природи та
протестувала проти пограбування національного багатства народу.
Мотивація-ініціатива
Учитель ініціює школярів до виконання практичного завдання за
допомогою установок: «У шкільні роки мені подобалося самостійно
щось досліджувати, робити міні-відкриття. А вам?», « Я завжди
хотів творчо підійти до виконання завдання, удосконалити виріб,
виготовити його по-своєму. А ви прагнете до цього?»
Прийоми «Ажурна
феєрія»,
«Промовиста
колекція»,
«Мелодія
симетрії»
Конструкторський
Технологічний
Аналіз зразків
виробів-аналогів на
виставці.
Прийом «Твоя
Індивідуальні
опора»
довідники для учня
Прийом
Розробка учнями
Заключний
«Ланцюжкова
власних рекламних
імпровізація»
знаків.
Отже, праця над проектами як одним із видів інноваційної
педагогічної діяльності дає змогу сучасній школі не тільки
активізувати пізнавальну діяльність учнів, не тільки здобувати
10
глибші знання, а, головне, виконувати високу освітню місію: навчити
школярів учитися із задоволенням.
Позитивно, що програма з трудового навчання передбачає
формування в учнівського загалу сталої цікавості до культурного
простору минувшини, можливість долучення молодого покоління до
джерел українського духу та натхнення, до вивчення декоративноужиткового мистецтва та важливого аспекту в ньому – обробки
деревини.
*
*
*
Здавна майстри художньої обробки деревини відзначались
неабиякою фантазією, чудовим знанням матеріалу, відчуттям
прекрасного, що і дозволяло їм в кожній своїй роботі – від
величавого храму до дерев’яної тарілки чи ложки – створювати
шедеври мистецтва.
Художнє випилювання з фанери відомо з давніх часів.
Випилювання — старовинний вид декоративно-прикладного
мистецтва, традиції якого живі і в наш час. Цей вид ремесла
користується досить великим успіхом і сьогодні.
Художнє випилювання - корисне і цікаве заняття, якому належить
почесне місце в художній творчості школярів. Фанера – гарний
матеріал для випилювання . Найкраще брати фанеру березову і не
товщу 3-5 мм. Для рельєфних речей фанеру слід добирати різних
відтінків. Такий добір зумовлює м'які і плавні переходи від світла до
тіні. А вироби набувають оригінального і красивого вигляду. Для
випилювання необхідні такі інструменти і матеріали: лобзик, пилочки
до нього різних номерів та підставка для випилювання, шило, напилки
(плоскі, круглі, тригранні), шліфувальний папір, ніж, олівці прості
(твердий і м'який), прозорий папір, копіювальний папір, лінійка, клей
ПВА («Столяр»), кнопки та скріпки, лак на водяній основі, циркуль.
Досвід показує, що наполегливі заняття випилюванням
розвивають в учнів винахідливість, посидючість, працьовитість,
акуратність в роботі, а також прищеплюють навички володіння
інструментами.
11
Реалізувати на практиці заплановане вчителем на уроці
трудового навчання допомагає творчий, інноваційний метод - метод
проектів.
Проектування – процес уявлення майбутнього виробу. Такий
метод сприяє самовизначенню учнів, розвитку креативності,
виробленню навичок планування, гармонійності розвитку творчої
особистості. Школярі
залучаються до проектно-технологічної
діяльності, у ході якої відбувається тісна співпраця, спільна робота
вчителя і учнів, що має відповідати правильній та логічній
послідовності організації роботи як учня, так і вчителя. Окрім
цього, проектно-технологічна діяльність передбачає визначений,
попередньо спланований і обгрунтований хід роботи.
Щоб виконати проект «Декоративна тарілка», педагог
спрямовує учнів на заплановані стадії його виконання. Так, на
організаційно-підготовчому етапі перед школярами він ставить
проблему - визначити значення майбутнього виробу як для учня, так
і для суспільства в цілому та здійснити пошук оптимального варіанту
конструкції. Школярі здійснюють обгрунтування проекту, аналіз
майбутньої діяльності, прогнозування результатів.
На конструкторському етапі юні винахідники разом з
учителем складають ескіз, клаузуру, визначають послідовність
технологічних операцій та найдоцільнішу з них для виготовлення
обраної конструкції декоративної тарілки.
На технологічному етапі учні виконують заплановані
операції, здійснюють самоконтроль та контроль якості виготовленої
тарілки.
На заключному етапі здійснюється кінцевий контроль,
коригування,
порівняння
і
випробування проекту. Учні
встановлюють, чи досягли вони своєї мети, який результат їхньої
праці.
Під час виготовлення проекту «Декоративна тарілка» зусилля
учнів спрямовуються на розвиток мислення, збагачення особистого
досвіду. У процесі виготовлення виробу школярі закріплюють знання
12
з математики, фізики, креслення, основ підприємницької діяльності та
інших предметів, засвоюють принципи набутих умінь та навичок у
виконанні технологічних, економічних, мінімаркетингових та інших
операцій. Проектування сприяє привчанню школярів до самостійної
праці, стимулює пізнавальні здібності, моторний розвиток, дає
можливість
учителю
здійснювати
індивідуальний
та
диференційований підходи до дітей.
Як приклад, пропоную матеріали до виконання творчого проекту
«Декоративна тарілка».
Історія тарілки
Тарілка — посуд, круглої форми зі злегка піднятими краями і
широким плоским дном, з якого вживають першу і другу страву, з
третьої страви — лише десерти. Переважно тарілка круглої форми.
Тарілки
також
бувають
для
прикраси.
Такі
тарілки
називаються декоративні тарілки.
Матеріал часто відіграє велику роль,
відповідно до призначення тарілки. За
матеріалом тарелі бувають різні:
керамічні, або глиняні;
скляні;
фарфорові;
дерев'яні;
металеві;
13
Тарілка – цілком звичайний для сучасних людей вид столового
посуду. Проте не всі відомо, що тарілка з’явилася значно пізніше за
вилку і ніж. У VІІІ столітті в королівських дворах Європи їжа
накладалася в заглиблення, вирізані в дубових столах; у XІІІ столітті
аристократи клали їжу на круглі шматки хліба; і лише в XIV-XV
століттях тарілки з олова і дерева вперше починають
використовуватися у Франції. Перші тарілки мало чим нагадували
сучасні тарілки, вони мали чотирикутну форму.
Довгий час тарілка була ознакою розкоші , прикрасою княжих
дворів. Саме тоді деякі тарілки та інший посуд почали створювати як
витвори мистецтва. Наявність красивих декоративних тарілок, кухлів
та інших дорогих речей свідчили про достаток господаря будинку. На
теренах України декоративні тарілки навіть стали народною
традицією.
Сучасні майстри змагаються в оригінальності не лише малюнка,
а й техніки оформлення настінних тарілок. Нині можна натрапити на
декоративні тарілки, стилізовані під народний розпис, репродукції
відомих майстрів минувшини чи зовсім незвичні, оригінальні узори,
створені фантазією майстра, навіяні сучасністю.
Декоративні тарілки в регіонах
Декоративні тарілки - традиційний виріб українських майстрів
Прикарпаття, Карпат, Закарпаття та інших регіонів України. Кожний
регіон має свої традиції та техніки різьблення, свої регіональні
орнаменти.
Так, на Гуцульщині тарілка має
композиції геометричного різьблення
з переплетенням кіл та квадратів.
14
Тарілки
центральних
регіонів
(Полтавщина, Вінничина, Київщина)
мають більшу поверхню, заповнену
сяйвами та розетами.
Львівська
область
характеризується
самобутнім
яворівським різьбленням.
Дніпропетровщина
знаменитим
петриківським
розписом.
15
Виготовлення декоративної тарілки(механічним способом)
Тарілки (тарелі) - це трудомісткий об'єкт виготовлення учнями.
Для виготовлення найкраще підходять токарні лобові верстати. В
шкільній майстерні можна використовувати верстати СТД 120М з
планшайбою. Розмір заготовки обмежується діаметром 22 см.
Виготовлення декоративної тарілки(ручним способом)
Розмітка
1. Для першого разу краще використовувати розмітку на папері. Коли
досягнуто певних навиків, можна використовувати розмітку зразу на
фанері.
Провести коло відповідного діаметра(до 300мм.)
16
2.
Розбити коло на 16 рівних частин (виріб буде мати гарний
зовнішній вигляд, якщо розбити на 24 або 32 рівних частини).
24 рівні частини
32 рівні частини
3. Від зовнішнього кола за допомогою циркуля проводять на
відстані 5 мм (для першого разу можна використовувати 10 мм) кола
до центру.
У місцях перетину кола з лініями проставляють точки (якщо
розмітка на фанері, свердлять отвори діаметром 2мм). Отримані
точки з’єднують: точку на колі меншого діаметра з’єднують з точкою
17
на колі більшого діаметра. З’єднавши точки, отримують декілька
замкнутих ламаних ліній.
Виготовлення тарілки
Просвердливши отвори в фанері по замкнутих ламаних лініях,
виконують випилювання. Випиляні деталі обробляють шліфувальною
шкуркою і з’єднують на клею так, щоб зовнішній кут меншої
накладався на внутрішній кут більшої деталі. Зібравши свого роду
піраміду, приклеюють дно та ставлять під прес або затискають у
струбцинах.
18
Використання шаблонів під час виготовлення декоративної
тарілки
В сучасних умовах організації технологічної діяльності учнів на
уроках трудового навчання важливим фактором для якісної організації
навчально-виховного процесу є економний розподіл часу на уроці.
Тому надзвичайно актуальним на сьогодні є використання нескладних
пристосувань, які б дозволяли удосконалити виконання окремих
механічних операцій, давали економію часу. Одним з таких
пристосувань
є
шаблони.
Так, у 7 класі, під час вивчення прийомів пиляння лобзиком, ми
використовуємо шаблон для виготовлення декоративної тарілки. Його
можна виготовити шилом шляхом проколювання отворів через
трафарет
в
тонкому
листовому
металі.
Маючи такий шаблон, за
короткий
час
можна
отримати велику кількість
відбитків виробу, який
випилюватимуть учні.
19
Послідовність виготовлення виробу з використанням шаблону
1. Покласти на заготовку (фанеру, ДВП тощо) копіювальний папір, а
зверху - шаблон опуклою стороною наколювань донизу.
2. Провести по шаблону декілька разів гумовим валиком.
3. Зняти шаблон і копіювальний папір із заготовки (на заготовці
залишиться слід відтиску малюнка).
4. Обвести внутрішні та зовнішні контури малюнка суцільною лінією.
5. Випиляти лобзиком по лініях деталі виробу.
6. Зачистити деталі шліфувальним папером.
7. Оздобити деталі виробу:
- випалюванням;
- розписом;
- тонуванням,
- контурною різьбою.
8. Склеїти деталі відповідно до креслення (склеювання проводять,
починаючи з найбільшої деталі, зміщуючи решту на певний кут).
9. Витримати зібраний виріб під навантаженням до повного
висихання клею.
10. Провести самоконтроль виконаної роботи.
20
Схеми тарілок
Випилювання по прямій
Випилювання по дузі
Комбіноване випилювання
21
Схеми декоративних тарілок
22
23
Для випилювання квадратних , прямокутних, овальних тарілок
потрібно випилювати по дві заготовки так, щоб у однієї був зубчик , в
іншої - впадина. Розпилюємо, зачищаємо кільця та міняємо парні
місцями. Все повинно скластись .
Оздоблення тарілок
Для оздоблення можна використовувати лаки різних відтінків,
можна наносити узори для випалювання на верхній круг та дно.
24
25
26
Поради для виготовлення тарілки:
1.
Не пробуйте зразу зі складних орнаментів тарілок
2.
Починайте з малюнка на тарілці з 3, 6, 8 сторонами.
3.
Малюнок при наближенні до середини зберігається – просто
стає меншим(лінії зламів гострішими та витягнутішими).
4.
При розмітці ширини кільця використовуйте не менше 3 мм
(тільки з практикою приходять уміння і навики).
5.
Чим більше буде нанесено кутів-сегментів, тим полегшується
нанесення малюнка.
6. Щоб запобігти сколюванню під час випилювання деталей, матеріал
можна покрити шаром клею. Для більшої міцності при складному
малюнку можна також приклеїти папір - добре допомагає для
випилювання із соснової чи ялинової фанери.
27
Список використаної літератури
1.
Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є.
Декоративно-прикладне мистецтво. – Львів: Світ, 1993. – 272 с.
2.
Каплан Н.И. Народные художественные промыслы. – М., 1980.
– 170 с.
3.
Коберник О. Урок трудового навчання в умовах проектнотехнологічної системи // Трудова підготовка в закладах освіти. –
2006. - №1. – С.2 -5.
4.
Ковальов Олександр. Декоративно-прикладне мистецтво у
школі. 1-7 клас: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Універсальна
книга», 2006. – 144 с.; іл. – 52 с.
5.
Легенький Ю.Г. Від ремесла до творчості. – К., 1990. – 151 с.
6.
Славко А., М. Захаров. Різьба по дереву і випилювання
лобзиком. - К., 1988.
7.
Скільський Д.М. Вивчення художньої обробки деревини в
школі. Розвиток творчих здібностей учнів. Навчальний посібник. –
Тернопіль, 2003. – 140 с.
28
Автор
oleg_bios
Документ
Категория
Методические пособия
Просмотров
52
Размер файла
2 397 Кб
Теги
технологічна, технології
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа