close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

код для вставки
Аналіз роботи дитячої гімназичної організації
самоврядування «Гімназичне братство» 2014-2015 н.р.
Вимовляючи слова "шкільне самоврядування", ми часто маємо на увазі особливий
спосіб виховної роботи, коли діти грають у демократію. Лише останніми роками на
передній план стала виходити вимога про реальну участь громадськості в керуванні
школою. Однак самоврядування може бути чимось зовсім іншим, а саме – реальною
частиною педагогічного процесу й не тільки. Враховуючи високий темп сучасного
життя, високі вимоги роботодавців до працівників, доходиш висновку, що молодій
людині, яка будує успішну кар’єру, конче необхідні навички лідера (професійного
менеджера). Причому ці навички мають бути не теоретичними (книжковими), а
підкріпленими власним практичним досвідом. Але де взяти такий досвід
вчорашньому випускникові? Уважно проаналізувавши нинішню ситуацію, ми дійшли
закономірного висновку. Вищу конкурентоздатність мають на ринку праці ті
випускники, які під час навчання брали активну участь у діяльності органів
учнівського самоврядування, молодіжних громадських організацій. Вони на практиці
здобули навички організаційної роботи, ефективної комунікації, підготування заходів
і головне – вміння переконати колектив у необхідності реалізації конкретних дій.
Працюючи в молодіжних громадських організаціях, органах самоврядування, молодь
здобуває практичні навички, маючи ПРАВО на здійснення помилок та ЧАС – на їх
виправлення. А чим раніше молоді люди почнуть таку діяльність, тим більшого вони
зможуть досягти.
Демократизація виховної діяльності в гімназії передбачає широкий спектр
напрямків формування активної особистості: пробудження національної
самосвідомості учнів, розвиток самостійності, готовності займати активну позицію в
колективній діяльності й брати на себе відповідальність, вміння відстоювати власні
та колективні інтереси, розвиток здатності до розв'язання нестандартних проблем
тощо. За нинішніх умов соціально-економічнї кризи, навчальні заклади перебувають
у стані пошуку оптимальних форм і методів управління школю та здійснення
демократизації навчання. У сучасній науковій та методичній літературі нема єдиної
думки щодо означення терміна “шкільне самоврядування”. Можливо, тому педагоги,
працівники методичних установ та управлінь освіти мають ускладнення у визначенні
сутності самоуправління, його призначення та функцій в учнівському колективі.
Зокрема, одні доводять необхідність запроваджувати в школі лише адміністративне
керівництво учнівським колективом, інші стверджують, що треба розвивати не
„самоуправління”, а „співуправління”, а треті роблять спробу підмінити учнівське
самоуправління
громадським
самоуправлінням
школи.
І
сам
термін
„самоврядування” трактують по-різному. В „Педагогічній енциклопедії”
самоврядування розглядається як участь дітей в управлінні та керівництві справами
свого колективу. Не заперечуючи цього твердження, багато педагогів роблять акцент
на різних словах. Хтось бере за основу керівництво колективом і розглядає
самоврядування як частину загальної системи управління. Інші розуміють
самоврядування як форму організації колективного існування, або як можливість
учнів реалізувати своє право на участь в управлінні всіма справами школи. Тобто
самоврядування «самоорганізується» в спеціально створених організаційних умовах.
Основні умови для функціонування учнівського самоврядування:
• зацікавленість учнів і педколективу;
• оптимальна структура;
• функціонування на засадах демократії;
• визначення оптимальних методів педагогічного контролю.
Завдання організаційних процесів становлення самоврядування – розв’язати
протиріччя: самостійність учнів і педагогічне керівництво. Щоб цього протиріччя не
виникало, необхідно, щоб учнівське самоврядування брало дієву участь у методичній
роботі і працювало разом з педагогічним колективом над вирішенням спільної
педагогічної проблеми, звісно накреслюючи власні шляхи, вирішуючи власні
завдання.Самоврядування є за своєю суттю самоорганізацією співтовариства.
Самоврядування – складна структура, в якій діють різні принципи, зокрема й
демократії та свободи. Однак сфера застосування кожного принципу має бути чітко
окреслена.
Отже, самоврядування в гімназії – це частина педагогічного процесу, що
розвивається, яким керують педагоги на основі соціальних, правових і етичних
принципів. Демократичне самоврядування як спосіб організації життя учнівського
колективу сприяє виробленню в учнів почуття господаря гімназії, вміння
співпрацювати на принципах рівності, гласності, демократизму. Учнівське
самоврядування в нашій гімназії організовано з моменту створення гімназії, у 1993
року, на загально гімназичному та класному рівнях.
Крім учнівської конференції, керівним та виконавчим органами гімназичного
самоврядування є Рада командирів, що складається з Великої (учні 9-11 класів) та
Малої (учні 5-8 класів) Ради командирів. Саме це дає змогу послідовно
впроваджувати рішення Ради «Гімназичного братства» в життя гімназичних сімей
(класів).
Вищий орган самоврядування в класі – учнівські збори – ухвалює рішення з
питань діяльності колективу, заслуховує інформації учнів-лідерів, визначає конкретні
заходи щодо виконання поточних колективних творчих справ.
На початку кожного тижня, в понеділок, Рада «Гімназичного братства»
збирається на «оперативку». На ній інформується про виконану протягом тижня
роботу, разом підбиваються підсумки діяльності в класах з питань навчання,
відвідуваності, дисципліни, порядку тощо.
Також робота частково висвітлюється гімназичною газетою «Крик», стіннівками,
плакатами, на стенді «Епіцентр», у класних куточках «Новини класу».
Важливе значення має обговорення колективом виконання гімназистами своїх
громадських доручень. Тут оцінюють ставлення учня до доручення, ті якості та
вміння, які він виявив під час його виконання. Водночас гімназисти виробляють
уміння оцінювати вчинки і дії оточуючих, говорити правду, не ображаючи опонента.
Для керівництва навчальним днем гімназії, контролю за чергуванням,
відвідуваністю, поведінкою та інше, у вересні 2005 року було запроваджено виборну
посаду координатора гімназії (обирається щодня серед учнів чергового класу по
гімназії). Це своєрідний капітанський місток, звідки здійснюється управління
чергуванням по гімназії, в їдальні. Саме координатор збирає і обробляє інформацію
про стан дисципліни, відвідуваності, чергування в класах .
З метою зацікавлення активних учасників учнівського самоврядування, класних
колективів та кожного гімназиста окремо в результатах навчальної та позаурочної
діяльності було розроблено систему заохочень. Перш за все це щорічне проведення
традиційних конкурсів «Кращий з предмету», «Кращий учень класу», «Краща
гімназична сім’я» (підсумки підводяться двічі на рік за результатами І та ІІ
навчального семестру), «Лідер гімназії» (положення розроблено, змінено, доповнено і
працюють). Активні учасники гімназичного життя отримують похвальні грамоти,
подарунки, робляться групові фото «Кращих учнів класу».
Усе це забезпечило очікувані результати: в гімназії рівень дисципліни гімназистів
знаходиться на досить високому рівні, їхня свідомість та відповідальність. Дієвість
системи самоврядування базується не лише на чіткому визначені прав та обов’язків
учнівської Ради «Гімназичного братства», а й на виборі конкретних напрямків
діяльності її центрів.
Творча енергія окремих вчителів та дітей гімназії викликають захоплення й
повагу. На шляху становлення нашого суспільства вони знайшли спосіб адаптації
школи до суспільних змін і впевнено впроваджують його в гімназичну практику.
На жаль адміністрація самоусунулась від дієвої допомоги штабам Комітету
учнівського самоврядування (КУСу): «Знання», «Інформація», «Творчість», «Трудові
і спортивні справи» та обмежилась неконструктивною критикою. Нагадаю учнівське
самоврядування – це не наглядова структура, а спосіб організації життя колективу, і
це досить багатогранне поняття яке необхідно розглядати в різних аспектах
навчальної діяльності.
Оцінюючи зроблене в гімназії, для становлення системи учнівського
самоврядування, можна констатувати, що вже на нинішньому етапі, коли
завершується формування органів та напрацювання норм діяльності, стає очевидною
необхідність нових підходів до цієї справи. Концепція поєднання в рамках
самоврядування власне самоврядної діяльності та громадянської освіти виявилася
життєздатною і знайшла відгук в учнів. Цим треба дорожити, не допускаючи
профанації ідеї самоврядування та втрати віри в свої можливості у чергового
покоління громадян України. Важливим також є й те, що цей підхід вимагає
суттєвого переосмислення методологічних засад виховної та навчальної роботи,
значних світоглядних зсувів у свідомості педагогів та їхньох готовності весь час
знаходитись в русі, осмислюючи те, що відбувається.
Штаб «Творчі справи» Роботу штабу оцінено на «відмінно». Штаб займався
розробками сценаріїв, організацією і проведенням масових заходів та свят:
- «Першого дзвоника»;
- загально гімназична учнівська виборча конференція;
-день «Гімназичного братства»
- концерт до Дня Учителя, день самоврядування;
- новорічні ранки та вечір;
- концерт до Дня 8 березня;
-звітний концерт «Білої акації»;
-свято «Останнього дзвоника»
- «Випускний вечір»
організував та провів акції допомоги де гімназисти прийняли дуже активну участь:
- «Серце віддаю дітям» (по збору речей та канцелярських товарів для дітей сиріт та
дітей з малозабезпечених сімей);
- а також неодноразово проводились акції по збору продуктів харчуванні та першої
необхідності для бійців в зоні бойових дій на сході України;
- «Пасхальний кошик» - продуктові святкові набори, вітальні листівки, поробки до
Великодня.
- Акція «Від серця до серця» збір коштів для обладнання дитячих лікарень;
- «З насінини – ліс»(по збору насіння дерев для придбання новорічної ялинки),
Штаб «Трудові та спортивні справи» - займався організацією і контролем
санітарних норм, щоденного чергуванням в класах і по гімназії в цілому та
додержанням правил поведінки (щоденно ведуться відповідні записи у журналі
чергувань учнем-координатором);
контролював зовнішній вигляд гімназистів;
Слідкував за збереженням майна гімназії, благоустроєм пришкільних територій;
(ведуться благоустрій і прибирання території, що закріплені за класами);
співпрацював з вчителями фізичного виховання в організації та проведенні
спортивних змагань та сприяв участі гімназистів в районних змаганнях:
- «Гімназична спартакіада»- день здоров’я;
- «Лелеченя»;
- «Козацький гарт», ;
Роботу штабу оцінено на «задовільно».
Штаб «Інформація» - займався художнім оформленням гімназії до свят
(виготовлення плакатів та написів-лозунгів):
- «Першого і останнього дзвінка», «Випускний», «9 Травня», та багато інших;
- «Новорічна ялинка» (прикрашання ялинки та спортзали, фойє першого поверху);
- Підтримувався зовнішній вигляд стендів гімназичного самоврядування, «Знайте
наших», куточок атрибутів організації «Гімназичне братство»;
- Виготовлення плакату-стінгазети для участі в конкурсі ДЮПР «Хай вогонь в серцях
палає, а пожежі не буває»;
Штаб працював.
Штаб «Знання»
- допомагав налагодити огляд знань та надавав вчителям посильну допомогу в
оформленні електронних журналів, та певну роботу з учнями - потенційними
відмінниками, хорошистами та учнями, що можуть навчатися без оцінок початкового
рівня;
- допомагав у підготовці і проведенні відкриття Ломоносівських днів (І шкільного
туру учнівських олімпіад).
- допомагав в підгототвці та проведенні предметних тижнів і декад кафедр: фізикоматематичних наук, природничо-гуманітарних наук, фізичного та естетичного
виховання, іноземних мов;
Робота штабу визнана як «незадовільна», нам є над чим працювати.
Оцінюючи зроблене в цілому, можна зробити висновки щодо роботи учнівського
самоврядування: життя в гімназії цікаве та змістовне, але все це не падає з неба і не
береться ні з чого. Все що відбувається на перший погляд «САМО ПО СОБІ»
потребує титанічної підготовки, яку зачасту не видно стороннім спостерігачам, і
робити висновки стосовно діяльності дитячого самоврядування та керування ним
можна лише достеменно ознайомившись з тим, що і чиїми зусиллями було зроблено.
Цінність самоврядування полягає в тому, що воно створює для учнів широкі
можливості для самореалізації, дає підліткам змогу здобувати навички самостійної
поведінки, доброзичливого спілкування з людьми, готовності відповідати за свої
вчинки та дії, а також сприяє формуванню в учнів почуття відповідальності за
доручену справу, уміння спілкуватися з аудиторією, виховує тактовність, ввічливість.
Формує життєвий досвід, виховує потребу створення радості успіху не тільки для
себе, а й інших. На жаль, не всі діти розуміють цінність соціальної активності і не
всі бажають займатись будь-якою організаторською діяльністю.
Автор
vera_korvegina
Документ
Категория
Школьные материалы
Просмотров
31
Размер файла
30 Кб
Теги
самоврядування
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа