close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

укр мова Вашуленко 4 клас конспекти уроків

код для вставкиСкачать
укр мова Вашуленко 4 клас конспекти уроків
УКР. МОВА
УРОКИ 1-50
№1 МОВА — БЕЗСМЕРТНИЙ СКАРБ НАРОДУ
Мета: поглибити знання учнів про мову як засіб людського спілкування;
актуалізувати знання дітей про державні символи України; розвивати індивідуальне
мовлення учнів, збагачувати їх словниковий запас; виховувати повагу до символів
нашої держави, шанобливе і бережливе ставлення до мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель посміхається —
Урок наш починається!
Будемо мову ми рідну вивчати
Залюбки і повсякчас.
Тож рівненько всі сідаймо,
Працювати починаймо!
II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПІДРУЧНИКОМ «УКРАЇНСЬКА МОВА» ДЛЯ 4-го
КЛАСУ
1. Бесіда
— Розгляньте обкладинку.
— Як називається підручник? («Українська мова»)
— Хто є його авторами? (М. С. Вашуленко, С. Г. Дубовик, О. І. Мельничайко)
— Розгорніть підручник.
— Які умовні позначення ви побачили?
— Прочитайте, що вони означають.
2. Заучування вірша М. Хоросницької «Матусин заповіт»
Раз казала мені мати:
«Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати,
Та одну із мов усіх
Щоб у серці ти зберіг».
В серці ніжну і погідну
Збережу я мову рідну!
— Як називається наша рідна мова? (Українська)
— Звідки виникла ця назва? (Від назви держави Україна)
— Назвіть символи нашої держави.
1
— Що ви можете про них розповісти?
— Зверніть увагу, що надруковано на с. 3.
— А що таке гімн? (Урочиста патріотична пісня, яка уславлює державу)
— Хто є авторами Державного Гімну України?
3. Робота над текстом Гімну України
1) Читання тексту Гімну України вчителем.
— Значення яких слів було для вас незрозумілим?
2) Повторення правил поведінки під час слухання Гімну України.
3) Слухання Гімну України (аудіозапис).
— Які почуття охопили вас?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати нашу рідну мову. Перший розділ, над
яким ми будемо працювати, називається «Мова і мовлення».
— Прочитайте (с. 4), що цікавого ви дізнаєтеся з цього розділу.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Фронтальна робота. Вправа 1 (с. 5)
Учні розповідають, що вони знають про українську мову; про види мовлення.
На дошці — таблиця.
Мова
(засіб людського спілкування) Мовлення
(застосування мови для передачі думок за допомогою звуків чи графічних
знаків)
Усне Писемне
активне пасивне активне пасивне
говоримо слухаємо пишемо читаємо
(діалог, монолог)
— Чим мова відрізняється від мовлення?
Висновок. Мова — це широке поняття, а мовлення — вужче. Адже мовлення — це
запас слів, якими володіє конкретна людина. Вона може розвивати своє мовлення, і
це є показником культури особистості.
2. Усне виконання вправи 2 (с. 5)
Учні виразно читають текст.
— Поясніть значення слова скарб.
— Про які скарби йдеться у тексті С. Носаня?
— Спробуйте стисло переказати прочитаний текст.
(Учитель заслуховує відповіді учнів.)
3. Розвиток мовлення. Вправа 3 (с. 5–6)
Читання тексту вправи «ланцюжком»
— Яке місце займає мова у вашому житті?
— Чи можна вважати освіченими й культурними людей, запас слів яких є
обмеженим?
2
— Спробуйте вдосконалити власне мовлення. Для цього виконайте друге завдання
вправи 3. (Заслухати відповіді учнів.)
— Які слова ви змінили?
— Запишіть абзац, який ви переробили, в зошити.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над текстом. Вправа 4 (с. 6)
Самостійне читання тексту
— Спробуйте дати відповідь на питальні речення з тексту.
— Назвіть книжку та її автора, яку ви прочитали не так давно.
— Що цікавого ви дізналися з книги?
Учні зачитують назви книжок і діляться враженнями від прочитаного, за-охочуючи
однокласників до читання.
2. Словникова скарбничка
— Прочитайте слова, подані в рамочках праворуч на с. 6.
— Спробуйте пояснити, як вони утворилися. (За допомогою злиття слів «що» та
«година»; «що» та «день», «що» та «місяць», «що» та «тиждень».)
Такий спосіб творення слів називається словотворенням.
3. Проблемна ситуація
— Прочитайте запитання на с. 6 підручника, виділене чорним жирним шрифтом.
— Дати правильну відповідь на це запитання нам допоможе вправа 5 на с. 6
підручника.
Учні ознайомлюються з текстом і дають відповідь на запитання вчителя.
— Що цікавого ви дізналися з тексту?
— Запишіть перше речення тексту.
— Підкресліть у ньому слова, з правописом яких ви ознайомилися сьогодні на уроці.
4. Слухання поезій Т. Шевченка
— Який з віршів Т. Г. Шевченка ви пам’ятаєте? (Учні зачитують рядки з творів Т.
Шевченка. Якщо дітям важко пригадати, тоді вчитель починає цитувати рядки з
творів поета, а учні їх продовжують.)
— Чи зрозумілою є поезія, створена понад 100 років тому?
— Які слова в сучасній мові не вживаються?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чому кажуть, що мова — безсмертний скарб народу?
— Яке поняття ширше: «мова» чи «мовлення»?
— Як ви збагачуєте своє мовлення?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 5 (4), с. 6–7.
№2 ЗБАГАЧЕННЯ МОВИ НОВИМИ СЛОВАМИ
3
Мета: продемонструвати учням, що мова — суспільне явище, яке може змінюватися,
поповнюватися новими словами; розвивати мовлення школярів, збагачувати
словниковий запас; виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Ось дзвінок сигнал подав —
До роботи час настав.
Ось і ми часу не гаймо
І урок свій починаймо.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 5 (4), с. 6–7)
— Прочитайте записані слова.
— Чи однаково вимовляються і пишуться ці слова?
— Правопис і вимову цих слів треба запам’ятати.
Взаємоперевірка робіт
Учні перевіряють з дошки правильність письмового поділу на склади слів правого
стовпчика.
2. Гра «Мікрофон»
— Для чого людям потрібна мова?
— Яка мова є державною в Україні?
— Як потрібно ставитись до своєї мови?
3. Каліграфічна хвилинка
Щщ Щщ Щщ що
— Напишіть каліграфічно синоніми до поданих словосполучень.
Кожного дня — ... (щодня)
Кожної години — ... (щогодини)
— Впишіть пропущені слова, користуючись словами, поданими у довідці.
Мова ... ... новими словами, які ... в нашому житті, ... .
Слова для довідки: збагачується, щоденно, з’являється, поповнюється.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми дізнаємося, як і чому відбувається розвиток і збагачення
мови.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота в групах
1-ша група досліджує походження слова комп’ютер.
2-га група досліджує походження слова супутник.
3-тя група досліджує походження слова майбутній (має бути).
Висновок. Наша мова збагачується новими словами за допомогою запозичення слів з
інших мов, розширення відомих слів, за допомогою словотворення.
2. Списування з граматичним завданням. Вправа 6 (с. 7)
1) Підготовча робота.
4
— З яких частин може складатися слово? (Корінь, закінчення, основа слова, префікс,
суфікс)
— Назвіть слово, яке складається тільки з кореня. (Ліс)
— Змініть слово так, щоб воно мало закінчення. (Ліс — ліси)
— Назвіть основу в слові ліси.
— Додайте до слова ліс суфікс. Яке слово утворилося? (Лісок)
2) Ознайомлення з текстом вправи 6.
— Прочитайте виділені у тексті слова. Від яких слів вони утворилися?
— За допомогою чого утворилися нові слова? (За допомогою суфікса)
— Яка ще частина основи служить для творення нових слів? (Префікс)
3) Письмове виконання завдання 3.
— Запишіть поданий текст у зошити, позначте частини основи у виділених словах.
Киян ами, львів’ян и, рівненц і, полтавц і
3. Гра «Хто швидше?»
— Утворіть нові слова.
Трактор — ...
вода — ...
працювати — ...
білий — ...
— Позначте в цих словах корінь.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над текстом. Вправа 7 (с. 7)
Самостійне читання тексту учнями
— Про що запитує вас автор?
— Чи можете ви дати відповідь на це питання? Чому?
Робота в парах
— Випишіть зі словника кілька споріднених слів до виділених у тексті.
Перевірка виконаного завдання
— Учні виконують звуко-буквений аналіз слова учень.
Взаємоперевірка виконаної роботи.
2. Розвиток зв’язного мовлення. Вправа 9 (с. 8)
— Прочитайте запитання на с. 8 підручника, виділене чорним жирним шрифтом.
— Дати правильну відповідь на це питання нам допоможе вправа 9 на с. 8
підручника.
Учні ознайомлюються з текстом і дають відповіді на запитання вчителя.
— Які вимоги ми ставимо до усного мовлення? А до писемного мовлення?
— Чи достатньо для опанування усним мовленням знати лише слова?
— Що стає у пригоді під час спілкування між людьми? (Інтонація, сила голосу,
міміка, жести)
5
Висновок. Чим більше ти знаєш, тим багатше твоє мовлення, бо тобі є про що
розповісти. Ти маєш у запасі багато слів, за допомогою яких можеш легко висловити
свою думку.
3. Завдання підвищеної складності «Я міркую». Вправа 8 (с. 7)
Учні ознайомлюються з текстами висловлювань.
— Доведіть, що мова — найдорожчий скарб; мова — душа народу. (Заслухати
міркування дітей.)
4. Хвилинка-цікавинка
За даними японських учених, люди, які з дитинства не розмовляли рідною мовою,
частіше хворіють, піддаються різним стресам, у них менше розвинені природні
здібності.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що цікавого дізналися на уроці?
— Доберіть якомога більше спільнокореневих слів до слова хліб.
(Хлібина, хлібець, хлібороб).
— Який спосіб збагачення мови ви використали?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 10, с. 8.
— Доберіть й випишіть з книжок одне висловлювання про мову.
№ 3 КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ
Мета: формувати в учнів уявлення про культуру мовлення і спілкування; ознайомити
з основними характеристиками культурного мовлення; вчити дотримувати правил
спілкування в усному мовленні; розвивати вміння правильно висловлювати свою
думку у зв’язному мовленні; виховувати культуру спілкування.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 10, с. 8)
Конкурс на кращого читця висловлювань про мову
— Поясніть, як ви їх розумієте.
— Назвіть слова, у яких одна буква позначає два звуки. (Як, читає, знає, дають)
— Назвіть слова, у яких дві букви позначають один звук. (Життя, знання)
2. Каліграфічна хвилинка
Дд Дд до по бачення
— Допишіть речення.
Щоб знову зустрітись в годину призначену, кажу я щиро всім ... ...
— Прочитайте прислів’я і запишіть.
дь ка кла ється
Бу лас не ня а
не спи си
6
гне ни бі спа
3. Гра «Шукачі»
— Відшукайте серед поданих слів слова ввічливості, які вимовляють у певній
ситуації.
Коли я щиро дякую, кажу...
Коли я вибачаюся, кажу...
Коли я прошу допомоги, кажу...
(До побачення; дозвольте зайти; спасибі; перепрошую; вибачте, будь ласка;
добродію; допоможи мені, будь ласка)
— Як називаються такі слова? (Увічливі)
— Як називають людину, яка користується такими словами? (Увічливою,
культурною)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми поміркуємо разом, що ми розуміємо під культурою мовлення, як
досягти високої культури мовлення.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ознайомлення з порадами. Вправа 11 (с. 8)
— Учні ознайомлюються зі змістом порад.
— Поясніть, як ви їх розумієте.
— Прочитайте виділені слова. Назвіть звуки і букви у виділених словах.
— Поділіть виділені слова на склади для переносу.
2. Розвиток мовлення. Вправа 12 (с. 9)
Учні роздивляються фотоілюстрації на с. 9 підручника і спираючись на власний
досвід розповідають, як слід поводитись у громадських місцях під час спілкування з
іншими людьми:
1-ша група — у транспорті;
2-га група — у кінотеатрі;
3-тя група — у музеї;
4-та група — у крамниці.
3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 9)
— Що називають культурою мовлення?
— Як досягти високої культури мовлення?
Пам’ятайте: слова — це ніби одяг твоїх думок. Щоб гарно говорити, необхідно знати
мову, якою спілкуєшся з іншими. Краще говорить і пише той, хто багато читає і вміє
уважно слухати.
4. Вибіркове списування. Вправа 14 (с. 9)
Учні виразно читають висловлювання.
— Спишіть одне висловлювання за вибором. Поясніть його зміст.
— Виконайте звуко-буквений аналіз виділених слів: рідної, правильність.
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
7
1. Робота над текстом. Вправа 15 (с. 9–10)
Ознайомлення з текстом вправи
— Яка тема цього тексту? Яка головна думка?
— Як ви розумієте зміст останнього речення? Яка його головна думка?
— Які синоніми можна дібрати до слів гарно; збагачувати?
Гарно, красиво, чарівно, правильно, казково.
Збагачувати, поповнювати, поновлювати, поширювати.
2. «Поговоримо відверто!». Вправа 16 (с. 10)
Учні працюють у парах. Один учень ставить запитання, інший намагається
відповісти.
3. Гра «Розсипанка»
— Об’єднайтесь у групи за назвами кольорів веселки.
— Складіть основні правила культури спілкування.
- Під час не розмови їж і під їжі час не розмовляй.
- ввічливості слова Вживай.
- не жестикулюй розмови Під час і руки тримай не кишенях в.
- до вимоги Пам’ятай про мовлення.
- дивлячись в співрозмовнику очі, відповідай Запитуй і.
- за тебе людей звертайся на «Ви», незнайомих і старших До всіх.
- помилку Помітивши мовленні у товариша, виправити її не соромся.
4. Складання сенкана
1. Іменник
2. Прикметники
3. Дієслова
4. Влучні вирази
5. Речення
6. Текст
1. Мова.
2. Українська, співуча, барвиста, рідна, милозвучна, калинова, солов’їна, колискова,
багата, барвінкова, чиста.
3. Ллється, мовиться, розвивається, поповнюється, збагачується.
4. Дзеркало душі, багата скарбниця, схованка людського духу, чарівна пісня, диво
калинове, рідна і тепла, як батьківська хата.
5. Мова потрібна людині для спілкування.
6. Мова — найважливіший засіб обміну думками між людьми, пізнання світу і
передачі досвіду між поколіннями. Без мови людина не може існувати. Щоб гарно
говорити, необхідно знати мову, якою спілкуєшся. Краще говорить і пише той, хто
багато читає, вміє уважно слухати.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чому мову називають безсмертним скарбом народу?
— Що таке культура мовлення і культура спілкування?
8
— Як берегти і примножувати багатства рідної мови?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 17, с. 10.
№4 ЗАКРІПЛЕННЯ ПОНЯТТЯ ПРО БУДОВУ ТЕКСТУ. ТЕМА, МЕТА
ВИСЛОВЛЮВАННЯ. ЗАГОЛОВОК
Мета: поглибити і поширити знання учнів про текст; розвивати вміння самостійно
визначати тему, мету тексту, добирати заголовок; розвивати усне й писемне
мовлення; виховувати уважність, спостережливість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 17, с. 10)
— Прочитайте поради, які, на вашу думку, найбільш актуальні для вашого класу. Як
ви їх розумієте?
— Які пропущені літери вставили в словах? З якою орфограмою працювали?
2. Каліграфічна хвилинка
Рр Рр Ра ир бр рш
Рана від слова заживає, проте слід глибокий залишається.
— Підкресліть іменники.
— Поділіть для переносу слова заживає, залишається.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ
УРОКУ
— Спробуйте пояснити вислів каліграфічної хвилинки.
— Слова ми добираємо залежно від того, як ми ставимося до предмета чи події. Дуже
часто ми не звертаємо увагу на ті слова, вислови, які ми використовуємо в мовленні.
Ви із захватом читаєте казки, вірші, оповідання письменників і поетів, тому що вони
вдало володіють словом, правильно і послідовно висловлюють свої думки. Ви теж
можете цього навчитися. А допоможе вам оволодіти цими уміннями і навичками тема
«Текст».
— Прочитайте (с. 11), що цікавого ви дізнаєтеся з цього розділу.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Підготовча робота
— Прочитайте запитання, виділені чорним жирним шрифтом на с. 12. Щоб дати
відповіді на ці запитання, попрацюємо над вправою 18 (с. 12).
2. Колективне виконання вправи 18 (с. 12)
Самостійне читання тексту учнями.
- Переказ прочитаного тексту.
9
- Визначення теми, мети, головної думки тексту з опорою на зразок міркування у
підручнику.
— Який заголовок можна дібрати до тексту? («Книги — джерело мудрості»)
— Запишіть заголовок каліграфічно у своїх зошитах.
— Проаналізуйте та оцініть свою роботу, порівнявши її зі зразком на с. 12.
3. «Пригадай!» (с. 12)
— Що називають текстом?
— Що є темою, метою тексту?
— Що можна визначити у тексті?
— Що можна дібрати до тексту?
4. Коментоване письмо. Вправа 19 (с. 12–13)
Учні виразно читають текст та розповідають, що цікавого дізналися з нього.
— Визначте тему, мету тексту.
— Доберіть до нього заголовок.
— Спишіть останній абзац тексту, коментуючи всі орфограми.
— Підкресліть вираз, ужитий у переносному значенні. («Зійшов вічний спокій»)
— Як ви розумієте цей вираз?
— Складіть звукову модель слова любов’ю.
— Назвіть у слові тверді і м’які приголосні звуки.
— Усно визначте частини мови у другому реченні.
— Якої частини мови немає в цьому реченні? (Числівник, сполучник)
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Самостійна робота
— Прочитайте текст.
— Замініть виділені слова антонімами.
— Запишіть свій текст.
Настала весна. Зазеленіли дерева. Дні стали довшими, а ночі — коротшими.
Прилетіли перелітні птахи. У полях починається гаряча пора.
2. Перевірка виконаної роботи
Конкурс на добирання кращого заголовка до тексту.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Прочитайте речення лівого і правого стовпчиків.
Що стрункіше від тополі? Посередині галявини росте кремезний дуб.
Це могутнє дерево широко розкинуло своє гілля.
Золота берізка опустила свої віти.
Як гарно клени підросли! Шумить сердитий вітер, але дуб не гнеться. Дуб —
найміцніше дерево наших лісів.
— Які з цих речень становлять текст?
— Доведіть свою думку.
— Чому речення лівого стовпчика не утворюють текст?
10
— Які характерні ознаки тексту ви запам’ятали?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 20, с. 13.
Мовчазне читання рядків з віршів Т. Шевченка
— Які почуття виникли у вас? Чому?
— Якими кольорами ви намалюєте картинки до цих віршів?
— Прочитайте 3 і 4 завдання цієї вправи. Це буде вашим домашнім завданням.
№5 СЛОВА, НАЙВАЖЛИВІШІ ДЛЯ ВИСЛОВЛЕННЯ ДУМКИ В РЕЧЕННІ,
ТЕКСТІ
Мета: вчити учнів виявляти в тексті слова, які містять важливі відомості тексту,
виділяти їх у тексті за допомогою інтонації; розвивати вміння оформлювати діалог на
письмі; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 20, с. 13)
— Прочитайте списану строфу.
— Прочитайте слова, у яких букви позначають два звуки.
— Назвіть ці букви.
— До якого слова склали звукову модель? Прокоментуйте її.
2. Каліграфічна хвилинка
Загадка
Голі поля, мокне земля.
Дощ поливає.
Коли це буває? (Восени)
— Запишіть каліграфічно.
Вв Вв Вв во ен се восени
— Складіть прикмети. Підкресліть антоніми.
Восени багач, то взимку морозно
Як восени погідно, то восени хліб у коморі.
Як у травні дощ надворі, а навесні прохач.
3. Фронтальне опитування
— Що таке текст?
— Як визначити тему тексту?
— Як дібрати заголовок?
4. Самостійна робота
— Прочитайте текст.
— Чи всі речення в цьому тексті потрібні? Обґрунтуйте свою думку.
— Придумайте заголовок до тексту.
— Запишіть текст і заголовок.
11
День був сонячний, теплий. В Оксанки було довге волосся. На небі жодної хмаринки.
Сонце пестило землю лагідним теплом. Лагідний вітерець ледь-ледь колихав верхівки
дерев.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми з’ясуємо, що деякі слова відіграють важливу роль для висловлення
думки в реченні, тексті; будемо вчитися виділяти їх інтонаційно та повчимося
оформлювати діалог на письмі.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Спостереження за роллю слів, які допомагають передати послідовність подій.
Вправа 21 (с. 13–14)
Читання тексту вправи учнями, добирання заголовка
— Що цікавого дізналися з тексту?
— Прочитайте виділені слова.
— Яка їх роль у тексті? (Вони допомагають передати послідовність подій.)
— Спробуйте переказати текст з опорою на виділені слова.
Висновок. Слова в тексті можуть указувати на послідовність подій, пов’язуючи між
собою речення.
— Запишіть ці слова у зошити і позначте у них префікси.
2. Колективне виконання вправи 22 (с. 14)
— Прочитайте виразно вірш Д. Павличка.
— Як ви вважаєте, які слова передають головну думку вірша?
— Ці слова слід вимовляти з більшою силою голосу.
Конкурс на кращого читця
— Прочитайте питальні речення.
— Визначте, яким за метою висловлювання буде останнє речення. Чому ви так
уважаєте?
— З якою метою ми виділяємо голосом деякі слова в усному мовленні?
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в парах. Вправа 23 (с. 14–15)
— Прочитайте вірш А. Костецького.
— Які речення за метою висловлювання вживає автор у своєму вірші?
— Скільки осіб беруть участь у розмові?
— Як називають таку розмову? (Діалог)
— Повправляйтесь у виразному читанні діалогу.
— Зверніть увагу на оформлення діалогу на письмі.
— Запишіть діалог, дотримуючи розділових знаків.
2. Гра «Кращий знавець мови»
— Прочитайте і відгадайте загадку.
ХТО ДІД?
З’їжджалися дочки у гості до діда:
12
ось там Завірюха санчатами їде,
за нею Метелиця слідом мете,
Хурделиця хугу з собою веде.
А тільки-но вітер у полі завіє,
як стануть на межі Хуртеча й Завія.
Нарешті, удвох з Заметіллю приїхала
найменша — улюблена донечка Віхола.
— Знайдіть слова-синоніми.
— Поясніть заголовок.
— Що може означати слово дід?
— Розкажіть про свого дідуся.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на уроці?
— У чому зазнали труднощів?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 24, с. 15.
№6 ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ
Мета: вчити використовувати лексичні засоби для зв’язку речень у тексті; розвивати
вміння зв’язувати речення в тексті за допомогою особових займенників (він, такий,
цей), слів (тоді, спочатку, потім); розвивати мовленнєві вміння учнів; виховувати
любов до рідної землі.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Всі сідайте тихо, діти,
Домовляймось не шуміти,
На уроці не дрімати,
А старанно працювати.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 24, с. 15)
Виразне читання діалогів учнями.
2. Каліграфічна хвилинка
— Запишіть каліграфічно речення.
Ми любимо свою Україну.
— Яке це речення за метою висловлювання?
— Перебудуйте розповідне речення на спонукальне та запишіть каліграфічно.
— Назвіть слова, у яких звуків більше, ніж букв.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми розглянемо засоби зв’язку речень у тексті.
13
Щоб наші тексти були правильними і цікавими, ми будемо вчитися вдосконалювати
їх, уникаючи повторення одних і тих самих слів, а допоможуть нам у цьому синоніми
та слова, вжиті в переносному значенні.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 25 (с. 15)
Виразне читання учнями вірша Д. Чередниченка та визначення його головної думки
— Як ви розумієте виділені слова?
— Які синоніми можна дібрати до слів половинить, розтинає? (Роз’єдну- вати,
мучити, терзати)
— Прочитайте, які поради дає вам підручник, щоб уникнути повторення в тексті.
2. Робота над текстом. Вправа 26 (с. 15–16)
Самостійне читання тексту учнями
— Які слова вжиті в переносному значенні?
— Як ви їх розумієте?
— Назвіть виділені в тексті слова.
— Яку роль вони відіграють?
3. Словникова скарбничка
— Яке слово в цьому тексті привернуло вашу увагу? (Ослін)
— Поясніть його значення, скориставшись підказкою у підручнику.
4. Самостійна робота
— Прочитайте слова, записані на дошці.
Рано, спочатку, потім, удень, після уроків, пізніше, надвечір, увечері.
— На що вказують ці слова? (На послідовність подій)
— Використовуючи ці слова, складіть розповідь про свій день. (Учитель заслуховує
кілька розповідей.)
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Виконання тренувальної вправи 27 (с. 16)
Читання тексту «ланцюжком»
— Яке слово повторюється в реченнях цього тексту?
— Як уникнути повторів?
— Яку роль відіграють виділені слова у поданому тексті?
— Прочитайте текст з виправленими недоліками.
2. Розвиток мовлення
— Як ви допомагаєте патріотам України в цей нелегкий для країни час?
3. Творча робота
— Прочитайте текст.
— Що цікавого дізналися з тексту?
— Які у ньому недоліки?
— Запишіть виправлений текст.
14
Колись польові волошки в наших краях не росли. Волошки попали до нас разом із
житом. Почали сіяти на полях жито — виросли поруч із ним і волошки. Насіння
волошок ховалося серед житніх зерен і так мандрувало разом із ними.
Підказочка. Під час удосконалення тексту використовуйте синоніми. Вони
допоможуть вам уникнути повторення тих самих слів.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку тему розглянули на уроці?
— Як уникнути повторів під час побудови тексту?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 28, с. 16–17.
№7 ПОДІЛ ТЕКСТУ НА ЧАСТИНИ. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОЛЛЮ АБЗАЦІВ У ТЕКСТІ
Мета: вчити учнів ділити текст на логічно завершені частини та складати план тексту;
розвивати вміння переказувати за планом; виховувати бережливе ставлення до
збереження традицій українського народу.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 28, с. 16–17)
— Про яку талановиту співачку сучасності ви приготували розповідь? (Учитель
заслуховує кілька робіт учнів.)
— Хто підготував пісню, яку виконує Ніна Матвієнко?
— Про що співає відома співачка у своїх піснях?
2. Каліграфічна хвилинка
— Відгадайте загадку.
- Видно край, а дійти до нього не можна. (Горизонт)
— Розшифруйте слова і запишіть синоніми до слова горизонт.
схилбоне, орбій, відоникл, крайеноб, видкругно.
(Небосхил, обрій, виднокіл, небокрай, виднокруг)
Словник
Небокрай, небосхил — частина неба над лінією горизонту;
обрій — лінія, де уявно стикаються небо із землею.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Попереду вас очікують цікаві види робіт. Сьогодні на уроці ви будете ділити текст
на абзаци і складати план тексту; розвивати свої вміння переказувати текст за
планом.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Усне виконання вправи 29 (с. 17)
— Прочитайте виразно вірш Дмитра Павличка «Наш прапор».
— Яка тема цього вірша? Яка мета?
15
Учні роздивляються фотографію, подану на с. 17 підручника.
— На які частини лінія горизонту поділяє фотографію? (Небо і земля)
— Зверніть увагу на кольори. Що вони вам нагадують? (Колір українського прапору)
— Як про це сказано у вірші?
2. Складання плану тексту. Вправа 30 (с. 18)
Учні читають текст та визначають його тему і мету.
1) Словникова робота.
— Поясніть значення слова увінчувати.
— До якої частини мови воно належить?
2) Добирання заголовка.
— Який інший заголовок можна дібрати до тексту? («Обжинки — народне свято»)
— Запишіть його каліграфічно у зошити.
— Яка орфограма у слові свято? (Це слово пишуть без апострофа.)
3) Робота в парах.
— Прочитайте завдання 2 до вправи. Чи зрозуміле воно вам?
— Опрацюйте його у парах.
Перевірка виконаної роботи.
— Для чого нам потрібно вміти складати план?
— Звірте свої припущення з поясненням у підручнику на с. 17.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над текстом. Вправа 31 (с. 18–19)
— Самостійно прочитайте поданий у вправі текст.
— Визначте стиль мовлення. (Це науковий текст.)
Учитель пропонує учням поділити текст на абзаци.
Складання і запис плану тексту
План
1. Державна мова українського народу.
2. Сім’я мов.
3. Українська мова утворює східнослов’янську групу мов.
— Перекажіть текст за складеним планом.
2. Самостійна робота
— Прочитайте текст.
— Складіть та запишіть план оповідання.
— Доберіть заголовок. («Ластівки в капелюсі»)
У нас під стріхою жили ластівки. Аж ось трапилася велика біда. Під час вітру гніздо
впало і розбилося.
На землі лежало четверо жовторотих пташенят. Батьки їхні кружляли над своїми
дітками і кликали на допомогу.
Василько прибив старий капелюх під стріхою і поклав туди ластів’яток. Ластівки
дуже зраділи і почали годувати пташенят.
16
3. Перевірка виконаної роботи
— Яка тема цього тексту? Яка мета?
— Чи вдалося вам особисто врятувати життя пташці?
— Розкажіть про це.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого ви навчилися на цьому уроці?
— Що означає скласти план тексту?
— Яке значення має план?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 32, с. 19.
— Підготуйте розповідь про власне захоплення. Якщо у вас є результати, розкажіть
про них своїм однокласникам. Принесіть і покажіть свої дипломи, медалі, кубки.
№8 ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ ТА ПОБУДОВИ ТЕКСТУ-МІРКУВАННЯ
Мета: формувати в учнів уявлення про текст-міркування, його характерні ознаки:
твердження, доказ, висновок; вчити складати тексти-міркування; виховувати інтерес
до навчання.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 32, с. 19)
Індивідуальне опитування
Учні розповідають про захоплення дітей, спираючись на фотоілюстрації, подані в
підручнику на с. 19.
— Хто бажає розповісти про власне захоплення?
2. Каліграфічна хвилинка
— Запишіть каліграфічно.
Пп По пе пл па попереду
— За малюнком складіть і запишіть розповідне речення зі словом попереду.
3. Гра «Редактор»
— Прочитайте поданий текст.
— Знайдіть у ньому недоліки, виправте їх.
— Запишіть удосконалений текст.
От лісок. Росте в лісі ялинка. Біжить через лісок зайчик. Дмухнув вітерець. Ялинка
зашелестіла. Зайчик злякався. Зайчик підвівся на лапки і слухає. У лісі знову тихо.
Зрадів зайчик і почав гризти травичку. Ой! Знову щось шелестить. Зайчик
перелякався. Боїться зайчик всякого шелесту.
— Яка тема цього тексту?
— Який заголовок можна запропонувати до тексту?
— Назвіть префікси у виділених словах.
4. Робота за таблицею «Типи текстів»
17
Розповідь Опис ?
Розповідаємо про Описуємо предмет Хочемо довести або
якусь подію або подію спростувати певну подію
— Яку назву можна дати третьому виду текстів?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми попрацюємо над текстами-міркуваннями; дізнаємося про особливості
змісту та побудови тексту-міркування.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ознайомлення з текстом-міркуванням та його характерними ознаками. Вправа 33
(с. 20)
— Прочитайте текст вправи.
— Яка мета цього тексту?
— Який це тип тексту? (Це текст-міркування.)
— У чому полягає особливість змісту та побудови тексту-міркування? Щоб
відповісти на це запитання, скористайтеся поясненням у підручнику на с. 20.
— Відшукайте характерні ознаки тексту-міркування у матеріаліх вправи.
2. Вибіркове списування. Вправа 34 (с. 20)
— Прочитайте поданий текст.
— Визначте у тексті твердження, доказ, міркування.
— Випишіть речення, у якому висловлюється твердження.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Розвиток зв’язного мовлення. Вправа 35 (с. 20–21)
Учитель пропонує скласти текст-міркування за поданими твердженням і висновком.
— Прочитайте подане у вправі твердження, висновок.
— Поміркуйте, про що можна написати у доказі?
— Запишіть свої міркування у зошити.
Перевірка виконаної роботи. (Заслухати декілька учнів.)
2. Гра «Будівельники»
— Перебудуйте текст-розповідь у текст-міркування.
Птахи — наші друзі. Вони знищують шкідників лісу. А ще вони радують нас своїм
співом. Бережіть птахів!
3. Складання речень-міркувань
- Лось і косуля — травоїдні тварини, бо... (вони живляться виключно рослинною
їжею).
- Ліс — наше багатство, оскільки дає нам... (чисте повітря, смачні та корисні плоди,
затишний відпочинок).
- Цю красиву пташку прозвали сорока-білобока, через те, що має вона... (хвіст і
голівку чорну, як у ворони, тільки збоку на крилах та черевце має біленьке).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Пригадайте, що таке текст?
18
— Які бувають типи текстів?
— Як скласти текст-міркування?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 36, с. 21.
№9 ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТІВ-ОПИСІВ. МЕТА ЦИХ ТЕКСТІВ
Мета: продовжити ознайомлення учнів із типами текстів за їх метою; звернути увагу
на характерні ознаки текстів-описів; збагачувати словниковий запас учнів;
виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 36, с. 21).
— З яким текстом ознайомилися вдома?
— Чи можна його назвати текстом-міркуванням? Доведіть.
— Зачитайте виписані речення.
— На які слова ви звернули увагу? (Говорить, твердить, каже)
— Що це за слова? (Синоніми)
— Яка їх роль у реченні? (Допомагають уникнути повторів.)
2. Словниковий диктант
— Запишіть під диктування.
Восени, щоденно, щогодини, портрет, попереду, до побачення, щодня.
Взаємоперевірка робіт.
— Правопис якого слова ми ще не розглядали? (Портрет)
3. Каліграфічна хвилинка
Пп Пп Пп пп ор портрет
— Утворіть словосполучення.
Портрет велинекий
кийчіт
догийро
недовімий
рокольовий
Гра «Сито»
— Доберіть з довідки слова та запишіть речення.
Портрет пише...
Море малює...
Пейзажист передає красу природи у...
(Шофер, портретист, моряк, пекар, мореніст, піаніст, пейзаж)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Малювати можна не лише фарбами. Сьогодні ми спробуємо малювати за
допомогою слів.
19
А допоможе нам у цьому новий тип тексту.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ознайомлення з текстом-описом. Вправа 39 (с. 21)
— Прочитайте текст вправи.
— Який заголовок ви можете запропонувати до цього тексту?
— Чи можна назвати цей текст міркуванням?
— Чому? Доведіть свою думку.
— Яка мета цього тексту?
— Які слова автор уживає в тексті, щоб описати зовнішність дідуся?
— Такий текст називають текстом-описом.
2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 21)
3. Колективне виконання вправи 38 (с. 22)
— Прочитайте текст вправи.
— Чому дідусь називає онуку «Моя черешенька»?
— Доведіть, що це текст-опис.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Гра «Портрет на замовлення». Вправа 39 (с. 22)
Завдання можна виконати диференційовано: одні учні виконують завдання, подане у
вправі, інші описують свого однокласника, не називаючи його імені.
Перевірка виконаних робіт
— Які слова допомогли вам упізнати ваших однокласників?
2. Робота в групах. Вправа 40 (с. 22)
Учні читають діалог та добирають до нього заголовок.
— Про що мріяла перша дитина? А друга?
— Обміркуйте в групах, як можна продовжити діалог другої дитини.
Учитель заслуховує відповіді кожної групи.
— А як ви допомагаєте птахам?
3. Самостійна робота
1 варіант
— Прочитайте текст.
— Визначте тип тексту та доберіть питання, на яке він відповідає.
— Придумайте заголовок до тексту.
Кроків за кілька від сухої коси визирає з води вербовий кущик. Невеличкий такий, а
на ньому — котики. Пухнасті, жовтаво-зелені. Ніби табунець гусенят примостився
спочити на галузках. І такі вони лагідні та безпомічні.
2 варіант
— Прочитайте текст.
— Визначте тип тексту та доберіть питання, на яке він відповідає.
— Придумайте заголовок до тексту.
20
Усю зиму спав їжачок у лісі під купою хмизу. Настала весна. Весняне сонечко
пригріло землю.
Виліз їжачок зі свого зимового лігва і почав чиститися. Він потерся об кущі та
гілочки. Потім облизав себе язичком. Подивився їжачок навкруги, струснувся і побіг
на полювання.
— Над якими типами текстів ви працювали?
— Чим текст-опис відрізняється від тексту-розповіді?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якими текстами ми сьогодні ознайомилися?
— Чому вони мають таку назву?
— Як ви розумієте вислів «живий портрет»?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 41, с. 22–23.
№10 ПОРІВНЯННЯ ХУДОЖНЬОГО І НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО ОПИСІВ
Мета: продовжити закріплювати знання учнів про текст; формувати вміння
порівнювати однотемні тексти-описи художнього і науково-популярного стилів;
збагачувати словниковий запас учнів; виховувати вміння бачити прекрасне у
повсякденному житті.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Лунає дзвіночок, до праці мерщій.
Ти всі перешкоди здолати зумій!
Працюй наполегливо, швидко, старанно,
Щоб кожна хвилина не втратилась марно!
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 41, с. 22–23)
— Прочитайте вдосконалений текст.
— Які слова замінили синонімами?
— Який це тип тексту?
2. Фронтальне опитування
— Що таке текст?
— Які типи текстів вам відомі?
— Яку роль у тексті відіграють абзаци?
3. Каліграфічна хвилинка
Кк ко ос ул ар
Козуля, косуля, сарна
— Як називаються такі слова? До якої частини мови вони належать?
— Складіть з одним зі слів речення та запишіть у зошити.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
21
1. Усне виконання вправи 42 (с. 23)
Читання тексту «ланцюжком»
— Чому текст має таку назву?
— Скільки у тексті абзаців?
— Спробуйте поміняти їх місцями. Що з цього вийшло?
— Поясніть, за яким правилом пишуть слова у завданні 3.
— Наведіть приклади інших слів, що пишуть за цим правилом.
2. Колективне виконання вправи 43 (с. 23–24)
Самостійне читання тексту учнями
— Що цікавого дізналися з тексту?
— Яка його головна думка, мета?
3. Розвиток мовлення
Складання тексту-міркування на тему «Чи можуть тварини спілкуватися?»
— Пригадайте ознаки тексту-міркування.
— Кожну частину тексту пишіть з абзацу.
4. Перевірка виконаної роботи
5. Фізкультхвилинка
Раз — піднялись, два — присіли,
Хай мужніє наше тіло.
Хто втомився присідати,
Може, час відпочивати?
Руки в боки, руки так,
Руки вгору, як вітряк.
Раз — піднявся увесь клас —
Фізкультпауза у нас.
6. Порівняння однотемних текстів-описів. Вправа 44 (с. 24)
— Прочитайте тексти.
— Визначте, де художній, а де науково-популярний текст?
— Чому ви так уважаєте?
— Що спільного в обох текстах?
— У якому тексті автор називає тільки ознаки квітки, а в якому ділиться враженнями
про цю рослину?
— Які порівняння використовує автор у художньому тексті?
— Де найчастіше ви можете зустріти науково-популярний текст?
Для допитливих учнів учитель може запропонувати виконати вдома завдання 3
вправи.
7. Самостійна робота
1 варіант
— Складіть і запишіть художній опис верби, використовуючи подані вирази.
Зелені кіски; гілки, наче руки; задивляється у воду на свою вроду; тихесенько
розмовляють; низенько схилилися; то плаче, то сміється; шепочуть, зажурилась.
22
2 варіант
— Складіть і запишіть науковий опис дуба, використовуючи подані вирази.
Розлогий, могутній, дужий, цар дерев, плоди їстівні для тварин, останній скидає
листя.
8. Заслуховування робіт учнів. Виправлення мовних помилок
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що повторили на уроці?
— Чого навчилися?
— Що здалося складним?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 45, с. 25.
№11 ЗАМІТКА ДО ГАЗЕТИ.
Мета: ознайомити учнів з формою написання замітки та її характерними особливостями; узагальнити знання учнів за темою «Текст»; розвивати зв’язне мовлення;
виховувати самостійність, уважність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 45, с. 25)
Учитель заслуховує кілька творів. Учні висловлюють свої враження щодо
дотримання структури текстів.
— Що об’єднує ваші твори? (У них — спільна тема.)
— Яким є тип тексту, що ви його складали вдома?
2. Робота з дидактичним матеріалом
— Прочитайте текст.
— Який тип цього тексту?
БЕРЕГТИ МИР
Для багатьох народів світу найдорожчим є слово мир.
Нам потрібний мир, щоб будувати нові міста, щоб вирощувати золоту пшеницю, щоб
працювали шахти і заводи. Щоб діти ходили до школи, щоб звучали веселі пісні, щоб
люди жили довгі-довгі роки.
Усі чесні люди на землі бажають миру.
— Яка мета зачину, основної частини, кінцівки?
— Спишіть кінцівку.
— Підкресліть головні і другорядні члени речення.
3. Каліграфічна хвилинка
Вв Вв вч ор вчора учора
Учитель пояснює, що якщо попереднє слово в реченні закінчується на голосний, то
слід писати слово вчора.
Яка чудова погода була вчора.
— На початку речення доречно писати слово учора.
23
Учора я подивився цікавий фільм.
— Написання якого подібного слова ви вже знаєте? (Вдень (удень))
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Щотижня в нашій країні видається велика кількість газет і журналів. У них
уміщена інформація про якісь конкретні події. Сьогодні ви ознайомитеся з формою
написання замітки до шкільної газети, з її характерними особливостями.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ознайомлення із заміткою до газети. Вправа 46 (с. 25)
— Прочитайте текст вправи.
— Порівняйте його з текстом, який ви складали вдома.
— Які відмінності ви помітили?
2. Розвиток мовлення
— Яку цікаву справу виконував ваш клас?
— Як би ви про це розповіли учням з іншої школи?
3. Робота за тлумачним словником
Газета — періодичне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить
різноманітні матеріали про події суспільно-політичного, культурного життя.
— Діти, а хто готує матеріали для газет і журналів? (Кореспонденти, журналісти)
— Хто такий кореспондент?
Кореспондент — співробітник газети, журналу, радіо, або приватна особа, яка
надсилає свої інформації з місць.
— А хто такий журналіст?
Журналіст — професійний літературний працівник газет, журналів, радіо та інших
органів інформації та пропаганди.
4. Робота з примірником газети
— Розгляньте номер газети (дитяча газета).
— Які рубрики є в цьому примірнику газети? (Передова стаття, повідомлення про
факти і події з життя країни, новини із життя країни, новини із життя зарубіжних
країн, статті про події в галузі науки і культури, художні твори, оголошення,
інформація...)
5. Спостереження за мовним матеріалом
ПОВЕРНУТИСЯ Б ЗНОВ У ГІМАЛАЇ
Погодні аномалії дошкуляють не лише людям, а й тваринам. Так, у Харківському
зоопарку спеціалісти розповіли нам, що гімалайські ведмеді довго не могли залягти в
зимову сплячку, бо термометр узимку показував плюсову
температуру. Тільки після того, як до України прийшли морози, ведмеді нарешті
заснули і на якийсь час полишили мрії повернутися в Гімалаї.
А. Хвильовий
— Прочитайте статтю (замітку).
— Який вона має заголовок?
— Про яку проблему розповів автор?
24
— Хто автор цієї замітки?
— Як по-іншому можна назвати замітку до газети?
6. Обговорення плану роботи над заміткою (статтею). Вправа 47 (с. 26)
— Хто може писати статті у шкільну газету?
— Про що можна написати у шкільну газету?
— Сьогодні ви будете дописувачами в шкільну газету. А щоб правильно написати
замітку, ми скористаємося пам’яткою, поданою у вправі 47.
7. Робота в групах
— Напишіть замітку за темою: «Спостереження під час екскурсії до осіннього
парку».
8. Звітування груп. Виправлення мовних помилок
9. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Ознайомлення з написанням листа. Вправа 48 (с. 26–27)
Виразне читання листа, поданого у вправі
— До кого звертається автор?
— Про що він повідомляє?
— Які відмінності в оформленні листа і замітки ви помітили?
2. Хвилинка спілкування
— Про яку цікаву послугу розповідають автори підручника?
— З якою метою люди вигадали електронну пошту?
— Яких правил слід дотримувати школярам під час користування комп’ютером?
3. Узагальнювальна бесіда
— Що таке текст?
— Що можна скласти до тексту? З якою метою його складають?
— Які типи текстів вам відомі?
— Як уникнути повторення в тексті?
— Чим художній текст відрізняється від науково-популярного?
— Чим особливий текст-міркування?
— Що робить наше мовлення образним?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам урок?
— Що цікавого ви навчилися робити на уроці?
— З якими новими словами ознайомилися?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 49 (3), с. 27.
№12 УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ТВІР-РОЗПОВІДЬ ЗА
ТЕМОЮ «ЯСКРАВІ ВРАЖЕННЯ ВІД ЛІТНІХ КАНІКУЛ»
Мета: вчити учнів складати твори-розповіді про побачене під час канікул;
збагачувати лексичний словник; викликати бажання передавати свої враження
25
влучними образними виразами; розвивати зв’язне мовлення, творче мислення, уяву,
увагу, пам’ять, спостережливість; виховувати бережливе ставлення до природи,
любов до родини, Вітчизни, інтерес до вивчення української мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Уроки творчості, натхнення уроки,
Добра і радості, і мудрості глибокої,
Усі шляхи тернисті перейти
Уроки творчості поможуть вам завжди.
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні ми розпочнемо роботу словами великого Кобзаря.
Ну що б, здавалося, слова?
Слова та голос... більш нічого.
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує...
— Замисліться над цими рядочками. Давайте сьогодні на уроці ми оживимо свої
серця і душі красою рідного українського слова. Нехай наші серця затріпочуть від
того, що ми самостійно можемо словом створити красу.
— Уважно подивіться на дошку і спробуйте розкодувати тему твору, який ми
напишемо згодом.
ЯСКРАВІВРАЖЕННЯВІДЛІТНІХКАНІКУЛ
(Яскраві враження від літніх канікул)
— Як ви вважаєте, про які саме «яскраві враження» йдеться у нашій темі?
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. «Ґронування»
— Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте словосполучення літні канікули?
море пляж дощ спека ліс
грім літні канікули село
табір бабуся Дніпро ігри фрукти
2. Складання діалогів про літні канікули. Робота в парах
— Розкажіть, будь ласка, своєму сусідові по парті, де і як ви провели літні канікули.
Пам’ятайте про правила ведення діалогу.
— Що цікавого ви дізналися від свого сусіда по парті?
3. Гра «Розумова розминка»
1-ша група із розрізаних стрічок складає і розтлумачує прислів’я.
- Влітку з потом, а взимку з повним ротом.
- Липень — вершина літа.
- У серпні хліборобові три роботи — косити, орати й сіяти.
2-га група в певній послідовності розміщує назви літніх свят.
... День незалежності України.
26
... Івана Купала.
... Спаса.
... Петра і Павла.
... День Конституції України.
... Маковія.
... День захисту дітей.
... Зелені свята (Трійця).
— Назвіть серед них державні свята.
3-тя група — доримовує вірш, добираючи із довідки потрібні слова.
Канікули, канікули — чудова це... (пора).
«Канікули, канікули» — гукала... (дітвора).
Та сплило тепле... (літечко),
Настав осінній... (час),
Ми радо поспішаємо
У наш веселий... (клас).
Довідничок: урок, школа, клас, літо, парта, дітвора, дзвінок, пора, річка, літечко,
ставок, час.
IV. РОБОТА З МОВНИМ МАТЕРІАЛОМ
1. Слово вчителя
— Завдяки спілкуванню ви пригадали тепле літечко, веселі канікули і, мабуть, в
кожного із вас на згадку в пам’яті залишаться якісь найкращі враження від цієї
чудової пори.
2. Мовна розминка «Доберіть влучне слово»
— Щоб написати гарний твір, потрібно навчитися влучно добирати слова. Складімо
словничок.
Мальовниче село — садок, роса, город, господарство, ліс, гриби, фрукти, овочі, річка,
ставок, сіно, рибалка, соловейко, художні твори...
Морський прибій — шум моря, хвилі, чайки, пісок, мушлі, сонечко, морозиво,
аквапарк, екскурсія.
Табір відпочинку — веселі ігри, змагання, перемога, нагороди, екскурсії, парк,
каруселі, вожаті, друзі.
— Ці та інші слова допоможуть вам написати твір.
3. Фізкультхвилинка
Осінній дощик крапотить,
Листок від холоду тремтить.
Краплина вдарила важка
І відірвала геть листка.
І закружлявся він в падінні.
Оглянув барви всі осінні,
Над ставом трішки покружляв —
Де впасти, місце вибирав.
27
Та часу мало мав листок,
То й ліг в травичку під дубок.
Лежать там буде до весни
І бачити солодкі сни.
4. Робота над пам’яткою
— У кожного з вас на парті є пам’ятка. Прочитайте її мовчки та пригадайте умови
написання твору.
ПАМ’ЯТКА
1. Кожну частину тексту писати з абзацу.
2. Речення будувати невеликі.
3. Давати повні відповіді на запитання.
4. Послідовно викладати свої думки.
5. Стежити за мовленням.
6. Уникати повторів слів.
7. Під час написання складних слів користуватися орфографічним словником.
5. Структурний аналіз тексту. Складання плану
План
1. Початок канікул.
2. Від’їзд на відпочинок.
3. Найяскравіші краплини канікул.
4. Мої сподівання.
6. Усне складання твору
7. Орфографічна підготовка
Слова з орфограмами: влітку, велосипед, увечері, криниця, додому, аквапарк,
змагання.
8. «Спроба власного пера». Самостійна робота учнів
— Отже, беріться до найвідповідальнішої і найцікавішої роботи — написання творіврозповідей на тему «Яскраві враження від літніх канікул».
9. Самоперевірка виконаної роботи
10. Зачитування 2–3 робіт
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Діти, які ваші враження від уроку?
— Скажіть, чи справдилися ваші сподівання?
— Дякую вам за чудову роботу, підтримку, взаєморозуміння.
— Любіть нашу Вітчизну, родину, рідну мову!
№13 УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ
ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТА ІНТОНАЦІЄЮ
Мета: продовжити формувати поняття про речення за метою висловлювання
(розповідні, питальні, спонукальні) та інтонацією (неокличні, окличні); виробляти
28
вміння знаходити їх у тексті і складати самостійно; розвивати зв’язне мовлення;
виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Аналіз помилок, допущених у контрольному диктанті
2. Каліграфічна хвилинка
Вл іт ку тк лі влітку
— Зробіть звуко-буквений аналіз слова. Поділіть його для переносу.
— Відтворіть прислів’я, вставивши подане слово.
Тиждень, рік, один, годує, ...
3. Бесіда
— З чого складається наше мовлення?
— Що таке речення? (Група слів, що виражають закінчену думку.)
— Чим відрізняється речення від слова?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви будете вчитися визначати види речень за метою
висловлювання та інтонацією, правильно їх записувати і читати, а також складати
самостійно. А допоможе вам оволодіти цими вміннями і навичками тема «Речення».
— Прочитайте (с. 28), що цікавого ви дізнаєтеся з цього розділу.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 50 (с. 29)
— Прочитайте текст вправи з урахуванням розділових знаків.
- Упізнавання речень за метою висловлювання.
- Виписування учнями речення зі звертанням.
— Поясніть правопис розділових знаків в останньому реченні.
2. Робота за таблицею. Вправа 51 (с. 29)
— Які бувають речення за метою висловлювання?
— Наведіть приклади.
— Який розділовий знак ставимо в кінці розповідного речення?
— Що таке розповідне речення?
— У кінці якого речення ставимо знак питання?
— Яке речення називають питальним?
— Наведіть приклади.
— Які речення називають спонукальними? Що вони виражають?
— Який розділовий знак ставимо в кінці спонукального речення?
— Що вам відомо про окличні речення?
3. Спостереження за інтонацією речень, різних за метою висловлювання
1) Настала журлива пора прощання з красним літечком.
— Зробіть висновок про інтонацію розповідного речення.
29
2) Сьогодні ми вирушаємо до лісу?
Сьогодні ми вирушаємо до лісу?
Сьогодні ми вирушаємо до лісу?
— Які особливості має інтонація питального речення?
— Як ми виділяємо в питальному реченні те слово, яке показує, про кого або про що
запитується в реченні?
3) Будьте уважними до своїх друзів.
Терпляче вислуховуйте того, хто говорить.
Перестаньте порушувати дисципліну!
— Які це речення за метою висловлювання?
— Порівняйте інтонацію 1-го, 2-го речень і 3-го речення.
— Який висновок можна зробити?
4) Любіть Україну, як сонце, любіть! (В. Сосюра)
— Зробіть висновок про речення з окличною інтонацією.
4. Вибіркове списування. Вправа 52 (с. 29–30)
Мовчазне читання тексту учнями
— Що цікавого дізналися з тексту?
— Який заголовок можна дібрати до тексту?
— Прокоментуйте, які розділові знаки стоять у кінці кожного речення.
— Чому деякі слова в тексті написані з великої букви?
— Запишіть у зошити третій абзац тексту.
— Назвіть виділені слова.
— Випишіть їх з тексту та виконайте звуко-буквений аналіз цих слів.
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Вправа «Будівельники»
— Перебудуйте розповідні речення на спонукальні.
Ми любимо свою землю.
Перед уживанням їжі треба мити руки.
За партою слід сидіти рівно.
Кожна людина повинна берегти рідну природу.
2. Письмо з пам’яті
— Запишіть вірш з пам’яті. Визначте тип речень.
Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче, і миліш,
і дорожче в час недолі?!
Олександр Олесь
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Вправа «Незакінчене речення»
- На сьогоднішньому уроці я вдосконалив (ла) свої знання про...
30
- На сьогоднішньому уроці я навчився (лася)...
- Мені було цікаво, коли...
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 53, с. 30.
№14 ОСНОВА РЕЧЕННЯ. Зв’язок слів у реченні. ДІАЛОГ
Мета: закріплювати знання учнів про підмет, присудок як граматичну основу
речення; розвивати вміння визначати в реченні його основу й установлювати зв’язок
слів між словами в реченні; здійснити перевірку діалогічного мовлення; виховувати
шанобливе ставлення до співрозмовника.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 53, с. 30)
— Зачитайте, які спонукальні речення ви виписали з тексту вправи.
— Які вони за інтонацією?
Один учень записує звукову модель виділеного слова на дошці.
Решта обмінюються зошитами та виконують взаємоперевірку виконаного завдання.
2. Вправа «Знаки загубилися»
— Прочитайте текст, розставляючи потрібні розділові знаки в кінці речень.
— Поясніть свій вибір.
Молода берізка вибігла на узлісся і зупинилася чого це вона так відірвалася від своїх
подруг мабуть, зрозуміла, що тут більше простору і сонячного проміння ось чому
вона і вища і кучерявіша від інших беріз рости, берізко, зве-селяй землю своєю
красою.
— Випишіть спонукальне речення.
— Підкресліть у ньому звертання. Поясніть розділові знаки.
— Які види речень за метою висловлювання ви ще знаєте?
— Наведіть власні приклади.
3. Каліграфічна хвилинка
по осе ред посередині
— Запишіть каліграфічно.
У місті побудували парк, посередині якого бив фонтан.
4. Загадки-жарти
Що стоїть посеред землі? (Літера М)
- Що стоїть посередині Харкова? (Літера К)
- Що стоїть посередині Дністра? (Літера С)
- Що стоїть між буквами А і Б? (Літера І)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
31
— Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над темою «Речення»; пригадаємо, як
називаються головні слова в реченні; будемо встановлювати зв’язок слів у реченні за
допомогою питань, а також перевіримо ваші вміння складати діалоги.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Списування з граматичним завданням. Вправа 54 (с. 30–31)
Учні читають текст вправи та добирають до нього заголовок.
— Спишіть виділені речення.
— Підкресліть у них головні члени речення.
2. Бесіда за таблицею «Члени речення»
Члени речення
слова у реченнях, що відповідають на певне питання
головні другорядні
основа речення означення
який? яка? яке? обставина
де? коли? звідки? додаток
кого? чого?
підмет
хто? що? присудок
що робить?
що зробить?
— Що таке граматична основа речення?
— На що вказує підмет? На які питання він відповідає?
— Що виражає присудок? На які питання відповідає присудок?
3. Вибіркове списування. Вправа 55 (с. 31)
Самостійне читання тексту учнями
— Який заголовок можна дібрати до цього тексту?
— Випишіть з кожного речення головні члени.
— Прокоментуйте свій вибір.
Виписування іменників із залежними від них прикметниками
Гайок (який?) невеличкий; руку (яку?) важку; листя (яке?) жовте; накриттям (яким?)
пишним, золотим; шар (який?) товстий, м’який; листя (яке?) нове.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Усне виконання вправи 56 (с. 31)
Учні читають речення та називають його граматичну основу.
— Які слова автор уживає у переносному значенні? (Збіжить вода; вербичка
схилилась; день милується і тішиться; дзвеніли роси; купаються зірки)
— Спробуйте дібрати до них синоніми.
2. Робота з пам’яткою «Як вести діалог»
ПАМ’ЯТКА
1. Дотримуйте теми й мети спілкування.
32
2. Під час спілкування не перебивайте співрозмовника.
3. Будуйте репліки так, щоб заохотити співрозмовника висловити власну думку.
4. Слухайте зацікавлено й доброзичливо.
5. Дбайте про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співрозмовника.
6. Дотримуйте етикетних норм і правил поведінки під час діалогу.
3. Робота в групах
1-ша група
Складіть діалог за початком, використовуючи додаткову інформацію.
— Мар’янко, подивись на оце диво!
— Яке диво?
— Дивись, які маленькі вогники виблискують на небі!
— Ні, Михайлику, це не вогники, а зорі. А зорі — це космічні тіла. А якщо ти уважно
подивишся на небо, то побачиш скупчення зірок. Це...
Цікаві факти
Існують місця скупчення зірок. Люди «розділили» небо на 88 ділянок, назвали їх
сузір’ями і дали їм імена героїв давніх міфів, легенд, казкових істот, наприклад,
Козерог, Стрілець, Риби, Волопас, Телець, Мала Ведмедиця, Велика Ведмедиця. Два
останніх сузір’я мають форму ківшика з ручкою.
2-га група
Складіть діалог за описаною ситуацією.
Ситуація: новенька учениця (учень) у класі, розмова на перерві.
Мета спілкування: познайомитися з однокласницею (однокласником).
Уживайте слова: з якої школи, міста, що сподобалось, найцікавіші предмети,
захоплення.
3-тя група
— Розіграйте діалог за змістом прочитаного тексту.
КОШЕНЯ І МИШКА
Пoдружилися кошеня і мишенятко. Повернулося кошеня додому, а мама питає: «Що
за гарний запах ти із собою принесло?». Котик відповiдає: «Так пахне мій друг
мишеня!». «Дуже добре,— відказує кішка.— Коли ітимеш до власного смачного
приятеля, поклич мене!».
Цієї миті миша питає у своєї дитини: «Що за гидкий запах ти принесло?».
Мишенятко пояснило: «Я гралося із кошеням!». «Та це ж загибель наша!» —
злякалася й розгнівалася миша.
4. Презентація складених діалогів
5. Аналіз допущених помилок
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Метод «Мікрофон»
- Сьогодні на уроці я навчився (навчилася)...
- Найбільше мені запам’яталося...
- Я зробив (зробила) для себе такі висновки...
33
- Найбільше мені сподобався діалог..., тому що...
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 57, с. 31.
№15 Установлення зв’язків між словами в реченні. Складання речень за
схемами.
Мета: закріпити вміння учнів визначати основу речення та встановлювати зв’язки
між словами в реченні; розвивати вміння поширювати речення словами і
словосполученнями, складати речення за поданими схемами; збагачувати
словниковий запас учнів; виховувати культуру писемного мовлення.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 57, с. 31)
— Зачитайте списані речення.
— Які головні члени ви підкреслили в кожному реченні.
Фронтальна перевірка звукових моделей, які склали учні до виділених слів
— Чому в слові зів’ялі різна кількість звуків і букв, а у слові кучеряві — однакова?
2. Каліграфічна хвилинка
Дд дд до по об ба ач че ен ння
— Прочитайте і запишіть каліграфічно.
ДОПОБАЧЕННЯ
— Доберіть до поданого слова:
синоніми (до зустрічі, бувай);
антоніми (привіт).
— Складіть з поданим словом речення, різні за метою висловлювання та інтонацією.
3. Фронтальне опитування
— З чого складається наше мовлення? (З речень)
— З чого складаються речення? (Зі слів)
— Що є граматичною основою речення?
— Які члени речення, крім головних, ви знаєте? (Другорядні члени речення)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо поширювати речення за допомогою другорядних
членів речення; складати речення за поданими схемами; встановлювати зв’язки між
словами в реченні.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективна робота. Вправа 58 (с. 32)
Учні читають текст та розмірковують над першим завданням до вправи. (Слід
змінити форму слова, поданого у дужках.)
Коментоване списування третього абзацу
— За допомогою чого можуть зв’язуватися слова? (За допомогою за- кінчення)
34
— Які слова автор уживає у переносному значенні?
— Підкресліть їх.
2. Коментоване виконання вправи 59 (с. 32)
— Прочитайте виразно текст.
— Про що йдеться у другому завданні вправи?
— Учні на дошці записують словосполучення та за допомогою питань установлюють
зв’язок між словами.
Підказочка. Дивись на зразок, поданий у підручнику.
— Назвіть словосполучення, у яких слова зв’язані між собою тільки за допомогою
закінчень.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Самостійна робота. Вправа 60 (с. 32–33)
Перевірка виконаної роботи
— Які букви ви вставили у пропущених словах?
— Правопис яких слів ви змогли перевірити за допомогою правила?
— Правопис яких слів можна перевірити тільки за словником?
2. Установлення зв’язку між словами у реченні
— Прочитайте останнє речення вправи 60.
— Визначте тип речення за метою висловлювання та інтонацією.
— Установіть зв’язок між членами цього речення.
Висновок. Слова в реченні зв’язують між собою за допомогою питань.
3. Складання речень за поданими схемами. Вправа 61 (с. 33)
— Які члени речення залежать від підмета? На які питання вони відповідають?
— Які члени речення залежать від присудка? На які питання вони відповідають?
— Запишіть складені речення.
4. Гра «Розсипанка»
— З поданих слів складіть речення.
Земля, випливати, з-за, край, сонце.
Хмари, від, проміння, сонячний, спалахнути.
Мороз, ранок, дихає.
— Підкресліть словосполучення, в яких слова зв’язані між собою за допомогою
закінчень.
Міркуйте так. У словосполученні сонячного проміння слова зв’язані за допомогою
закінчення -ого.
— Яке зі складених речень відповідає схемі?
5. Робота в парах. Вправа 62 (с. 33)
Самостійне читання тексту учнями
— А що ви знаєте про бабине літо? Розкажіть про це своєму однокласнику.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на уроці?
35
— Під час виконання яких завдань зазнали труднощів?
— З якою метою ми поширюємо речення словами і словосполученнями?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 62 (2), с. 33.
№16 Поняття про однорідні члени речення. Головні і другорядні члени
речення. Кома при однорідних членах речення.
Мета: розширити знання учнів про члени речення; формувати поняття про однорідні
члени речення; розвивати вміння визначати однорідні члени речення та складати
речення з ними; розвивати увагу, мовлення учнів; виховувати охайність та культуру
оформлення письмових робіт.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 62 (2), с. 33)
Індивідуальне опитування
2. Каліграфічна хвилинка
Щщ Щщ Щщ що тиж ня щотижня
— Виконайте звуко-буквений аналіз цього слова.
— Розставте слова, які починаються складом що-, у певному порядку.
— Запишіть їх у зошити.
Щодня, щогодини, щотижня, щохвилини, щосекунди, щомісяця.
3. Робота з деформованим текстом
— Прочитайте.
— Запишіть речення в такому порядку, щоб утворився текст.
ХЛІБ
Потім зерно зібрали, змололи, тісто замісили — хліб спекли. (4)
І лежить хліб — золотий, теплий, пахучий, руками роботящими подарований. (5)
Принесли хліб і на стіл поклали. (1)
Робочі руки зерно в ріллю посіяли. (3)
Лежить хлібина золота і ніби до сонця промовляє: любіть мене, шануйте мене, їжте та
здоровими будьте. (2)
— Установіть зв’язок слів у реченні, що відповідає схемі.
... ... ... .
4. Постановка проблеми
— Ви вже знаєте, що в реченні є головні і другорядні члени речення. Всі вони
важливі, бо кожен із них виконує свою роботу. Всі члени речення пов’язані між
собою.
— Виявляється, у реченнях можуть бути однорідні члени.
— Замисліться над змістом слова «однорідні».
36
— Як ви уявляєте однорідні члени речення? Вони близькі чи далекі за своєю роботою
в реченні?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми дізнаємося, які члени речення називаються однорідними;
будемо вчитися визначати їх на письмі та вимовляти з правильною інтонацією.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за таблицею
Однорідні члени речення
Відповідають на одне і те саме питання
Є одним і тим самим членом речення
в усному мовленні
перелічувальною інтонацією Належать до одного і того самого слова на письмі
між ними ставиться кома
Не залежать один від одного
Характеризуються
2. Первинне закріплення. Вправа 63 (с. 33–34)
— Прочитайте речення.
— Визначте головні члени речення.
— Назвіть ті члени, що повторюються.
— На яке питання вони відповідають?
— З яким словом у реченні зв’язані?
— Яким членом речення вони є?
— З якою інтонацією читаються?
— Зверніть увагу на те, як позначається перелічування на письмі.
3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 34)
4. Списування речень за зразком. Вправа 63 (3)
Перевірка виконаної роботи.
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Вибіркове списування. Вправа 64 (с. 34)
Читання тексту учнями
— Про кого ви дізналися з тексту?
— Що використовувала художниця у своєму малярстві?
— Як ви розумієте значення цих слів?
Підказочка. Зверніться за допомогою до словничка на с. 35 підручника.
— З якою метою вона це робила?
— Якою нагородою була відзначена творчість майстрині?
— Про що йдеться у другому завданні вправи?
Виконання учнями завдання за зразком, уміщеним на с. 35 підручника
2. Гра «Хто швидше?»
— Складіть і запишіть речення за моделлю.
37
1 варіант. Хто?, хто?, хто?, хто? що роблять? де?
2 варіант. Хто? що роблять?, що роблять?, що роблять? де?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що називають однорідними членами речення?
— Які члени речення можуть бути однорідними?
— Як вимовляють однорідні члени речення?
— Як на письмі передається перелічувальна інтонація?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 65, с. 35.
№17 Поєднання однорідних членів речення за допомогою інтонації, сполучників.
Інтонація перелічування і протиставлення
Мета: вдосконалювати знання учнів про структуру речення; формувати поняття про
сполучниковий зв’язок між однорідними членами речення; розвивати вміння
інтонаційно правильно читати речення з однорідними членами речення, ставити
розділові знаки на письмі; виховувати старанність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Чути дзвоник голосистий,
Ллється голос його чистий.
Всіх скликає на урок
Цей чудовий наш дзвінок.
Ви спокійно всі сідайте,
Працювати починайте.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 65, с. 35)
— Прочитайте речення.
— Назвіть однорідні члени речення.
— Якими членами речення є однорідні члени речення?
2. Гра «Слово заміни — нове речення склади!»
— Прочитайте. Виділені слова замініть однорідними членами речення.
Двоє дітей допомагають мамі у саду.
До вирію відлітають пташки.
Учні біля школи садили квіти.
— Запишіть і підкресліть однорідні члени речення.
— Які розділові знаки ви використали на письмі?
3. Каліграфічна хвилинка
в у на а за під але і й та
— Запишіть каліграфічно.
Вовк старіє, але не мудріє.
38
— Назвіть однорідні члени речення.
— До якого слова вони належать?
— За допомогою чого поєдналися однорідні члени речення?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо вдосконалювати свої знання про однорідні члени
речення, а також дізнаємося, за допомогою якої частини мови вони можуть
з’єднуватися між собою.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра «Я — дослідник»
Виразне читання вірша і прислів’їв вправи 66 (с. 35)
— Поясніть значення слова жемчужились.
— Поспостерігайте, як поєднані однорідні члени в реченні.
— Чи завжди коми стоять між однорідними членами речення?
— Коли кома між однорідними членами речення не ставиться?
2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 36)
— З якою новою частиною мови ви ознайомилися? (Сполучник)
— Яку роботу вони виконують?
— Перед яким сполучниками кому не ставлять?
— А перед якими сполучниками кома ставиться завжди?
3. Списування із завданням. Вправа 67 (с. 36)
4. Фізкультхвилинка
Зупиніть навчання час.
Фізкультпауза у нас.
Руки, наче крила в птаха,
Що летить, не знає страху.
Вгору-вниз їх підіймаю
І до неба підлітаю.
А тепер — метелик я,
Рух дає мені життя.
До плечей згорну я руки,
Колові зроблю я рухи.
А голівкою покрутим —
Небезпек не має бути.
Якщо поруч небезпека,—
Геть втікаємо далеко.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Інтонування речень з однорідними членами. Вправа 68 (с. 36)
- Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 36, унизу).
- Усне виконання першого завдання вправи 68.
- Письмове виконання другого завдання вправи 68.
2. Робота в парах
39
— Поєднайте словосполучення за допомогою сполучників а, але.
— Прочитайте складені прислів’я з правильною інтонацією. Поясніть їх зміст.
— Назвіть однорідні члени речення.
Щебече, як соловейко, курей не бачить.
Лисиця спить, нічого не бачить.
В душу в’ється, кусає, як гадюка.
Дивиться звисока, в кишеню лізе.
3. Вправа на увагу
— Прочитайте речення.
Птахи мешкають у лісах, мешкають на болотах, мешкають в озерах. У південних
країнах водяться гадюки, водяться кобри, водяться удави. Удави водяться в Середній
Азії, водяться в Індії, водяться в Південній Америці. Мавпи дуже бояться удавів,
дуже бояться кобр, дуже бояться гадюк.
— Поміркуйте, які слова в реченні є «зайвими». Поясніть чому.
— Вилучте «зайві» слова і запишіть речення.
1 варіант — 1, 2 речення;
2 варіант — 3, 4 речення.
— Підкресліть однорідні члени речення.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Якими сполучниками з’єднуються однорідні члени речення?
— Перед якими сполучниками завжди ставиться кома?
— Чи ставиться кома перед сполучником і, якщо він з’єднує два і більше однорідних
членів речення?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 69, с. 37.
№18 УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ
«РОМАШКИ»
Мета: вчити учнів переказувати текст, використовуючи творче слово у власному
мовленні, виконувати самоперевірку роботи; розвивати вміння встановлювати логічні
зв’язки, пам’ять, уяву, спостережливість, увагу; виховувати бережливе ставлення до
природи, працьовитість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над загадкою
— Щоб дізнатися тему уроку, спробуйте відгадати загадку.
Стоять у лузі сестрички,
Золотенькі очі, біленькі вієчки.
Від них шовком коси пломеніють,
Коли настоєм їх помиють.
40
А що це за лікувальні квіти,
Скажіть, будь ласка, діти? (Ромашки)
2. Розглядання ілюстрацій, малюнків, фото; коротка бесіда за ними
3. Технологія «Павутинка»
— Розкажіть, що цікавого ви дізналися на уроках природознавства про ромашку.
20–25 пелюсток квітне ціле літо схожа на сонце
РОМАШКА
лікарська рослина 18 видів є культурні і дикорослі
4. Евристична бесіда
— Ромашку дуже люблять у народі за поєднання простоти, невибагливості і
загадкової краси. Вона — обов’язкова квітка українського віночка. Усім відома
традиція гадання на її пелюстках. У багатьох віршах, піснях, казках, легендах
розповідається про ромашку.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ви спробуєте записати переказ тексту про цю чудову квітку.
IV. РОБОТА З МОВНИМ МАТЕРІАЛОМ
1. Ознайомлення із текстом
РОМАШКИ
Навесні Ліда й Оля вирішили у дворі розбити клумбу. Сестри скопали грядку і
засіяли її насінням ромашки.
Дівчата старанно доглядали квітник: пололи бур’ян, у спеку поливали.
Якось уранці Оля і Ліда зупинилися біля розквітлих квіток і побачили, що ромашки
дуже ніжні. Голівки їх, неначе маленькі жовті сонечка з білосніжними промінчиками.
Листя — ніби прозоре зелене мереживо. У кожній квіточці — крапелька роси, а в ній
блакитне небо і пухнасті хмарки пливуть. Над ними весело кружляли бджілки.
Сестрички спочатку захотіли нарвати ромашок у букет, але подумали, що зірвані
квіти швидко зів’януть. Тоді не почують вони співу пташок, не побачать сонечка,
бджілок і навіть їх.
Дівчата вирішили, що ромашки — чудові квіти, нехай собі ростуть. (98 слів)
2. Визначення теми й головної думки тексту
3. Аналіз тексту
— Хто і де вирішив розбити клумбу?
— Як дівчата доглядали квітник?
— Що якось уранці побачили Оля і Ліда?
— З чим дівчатка порівняли голівку і листочки ромашки?
— Що відображалося в крапельці роси?
— Хто весело кружляв над квітами?
— Що спочатку захотіли зробити сестри?
— Що вирішили дівчата?
4. Мовний аналіз тексту
— Якими словами автор називає Ліду і Олю? (Дівчатка, сестрички, вони)
41
— З якою метою він це робить?
— Доберіть синоніми до слів:
квітник — клумба;
кружляли бджілки — літали бджілки;
блакитне небо — голубе небо;
спека — теплінь.
— А які слова краще вжити: використані автором чи запропоновані нами?
(Авторські)
5. Структурний аналіз тексту
1) Складання плану тексту у вигляді запитань за опорними назвами дій: зробили,
доглядали, побачили, літав, захотіли, вирішили.
План
1. Що навесні зробили Оля і Ліда?
2. Як дівчата доглядали клумбу?
3. Які квіти побачили вранці сестри?
4. Хто літав над ромашками?
5. Що захотіли зробити дівчатка?
6. Яке рішення ухвалили сестри?
2) Поділ тексту на абзаци.
— Назвіть зачин, кінцівку.
— Про що йдеться в основній частині?
— Скільки абзаців у тексті?
6. Усне переказування тексту
7. Орфографічна підготовка
Навесні, вранці, старанно, засіяли, прозоре мереживо, зів’януть.
8. Повторне читання тексту вчителем
9. Запис переказу в зошит
Індивідуальна допомога слабшим учням може бути такою:
- початок абзаців;
- набір опорних слів до кожного абзацу.
10. Перевірка виконаної роботи
Слухання 3–4 переказів, внесення порад, коректив.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Метод «Мікрофон»
— Чого вчилися на сьогоднішньому уроці?
— Що нового дізналися?
— Чи сподобався вам урок? Чому?
№19 Складання речень з однорідними членами. Поширення їх залежними
словами. Граматичні питання до однорідних членів речення.
42
Мета: закріпити знання учнів про однорідні члени речення, розділові знаки при
однорідних членах речення; розвивати вміння читати речення з однорідними членами
з відповідною інтонацією; виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Ось і дзвоник пролунав,
Для навчання час настав.
Щоб країні прислужитись,
Ви повинні добре вчитись —
Для могутності і слави
Української держави.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 69, с. 37)
— Прочитайте записані речення, дотримуючи відповідної інтонації.
— Назвіть головні і другорядні члени речення у першому і четвертому реченнях.
— Яке правило пригадали під час написання першого слова із 3-го завдання до
вправи? (Правило вживання апострофа)
— Чим цікаве написання другого слова? (Префікси «роз-», «без-» завжди пиши з
буквою «з-»)
2. Пояснювальний диктант
Вулицями міста їздять автобуси, тролейбуси, трамваї. Косар стомився і сів під
деревом перепочити. Олеся читає швидко, але невиразно. До чудової пісні
прислухалися і пташки, і дерева, і квіти. Я був не в лісі, а в полі. У лісі було тихо й
сумно. У гаях, садах і парках літають зграйки синиць.
— Назвіть однорідні члени речення.
— Підкресліть сполучники при однорідних членах речення.
— Поясніть уживання розділових знаків при однорідних членах речення.
3. Каліграфічна хвилинка
Оо Оо ок ом ов он
Океан — водний простір між материками.
— Доберіть спільнокореневі слова до слова океан (океанський, океанічний,
океанчик)
— Запишіть словосполучення.
Безмежний океан, Тихий океан, океан почуттів, Індійський океан, океан сліз.
— Підкресліть словосполучення, вжиті у переносному значенні.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Списування із завданням. Вправа 70 (с. 37)
Учні читають текст та добирають до нього заголовок.
Виписують речення з однорідними членами та вправляються в їх інтонуванні.
Словникова робота
43
— Усно доберіть синоніми до виділених слів.
Чарівний, красивий, вродливий, славний, ладний, захопливий, неземний.
Безмежний, безкраїй, нескінченний, бездонний, безмірний, неосяжний.
2. Робота над вправою 71 (с. 37–38)
- Ознайомлення з текстом листа.
- Відповіді на запитання до тексту.
- Самостійна робота: виписування речень з однорідними членами.
- Вправляння в інтонуванні цих речень.
- Робота над словом.
Спільним у цих словах є префікс о-.
За допомогою словника учні добирають інші слова з префіксом о-.
Наприклад: ожити, опадати, опалення, оголосити, озиратися, озброєння, одружитися.
3. Фізкультхвилинка
4. Усне виконання вправи 72 (с. 38)
Виразне читання вірша Олександра Олеся
— Який заголовок можна дібрати до цього вірша?
— Відшукайте синоніми у тексті. (Пісня — ллється, літа, щебече.)
— Чи однаково вимовляється і пишеться слово ллється?
— Доведіть свою думку.
— Виконайте звуковий аналіз цього слова.
— Назвіть однорідні члени речення в другій строфі.
— Як вони пов’язані між собою?
5. Робота над деформованим текстом
— З кожної групи слів складіть і запишіть речення.
— Установіть зв’язок слів в одному з речень за вибором.
Горах, корови, випасаються, у, вівці, кози.
Гаї, опустіли, поля, навкруги, ліси, долини.
Темні, і, оповили, хмари, небо, насунули.
6. Самостійна робота
1 варіант
Складіть і запишіть речення з однорідними підметами.
Коропи, окуні, карасі.
Вовки, лисиці і зайці.
Книги, газети і журнали.
Сонце, повітря і вода.
2 варіант
Складіть і запишіть речення з однорідними присудками.
Пишемо, читаємо і лічимо.
Прочитав, подумав і відповів.
В’яне, жовкне й обсипається.
Учиться і працює.
44
7. Гра «Ти — мені, я — тобі»
Учитель читає запитання на с. 39 підручника, а учні відповідають на них.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що повторили на уроці?
— Чого особисто ви навчилися під час вивчення теми?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 73, с. 38–39.
Учні за вибором виконують перше або друге завдання до вправи.
№20 ПЕРЕВІРНА РОБОТА. ДИКТАНТ № 1
Мета: перевірити знання і вміння учнів писати текст під диктування; розвивати
культуру писемного мовлення; виховувати охайність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ (диктант)
Орієнтовні тексти диктантів
ОСІНЬ
Від краю до краю затягнули небо густі сірі хмари. З них сіє дрібний дощ. Від холоду
жовтіють трави, в’януть квіти.
Я милуюся барвами осені. Ось берізки розпустили свої золотаві косиці. Великі жовті
брилі одягли ясени, в’язи. Серед зеленої хвої сосни яскравим вогнищем палає дика
груша.
Тремтять холодними вогниками оранжеві листки на осиці.
Листочки летять у повітрі і тихенько лягають на землю. (62 слова)
ПОЄДИНОК
У величезному гнізді чути писк лелеченят. Що їм спека? Над ними парасолькою
напнулися материнські крила! Перекотить трохи сонце, переступить і лелека. Так
рухаються вони кожен по своїй орбіті. Аж коли на гніздо впадуть довжелезні рятівні
тіні, можна перепочити лелеці й злітати за кормом для пташенят.
І лелека чекає. Терпнуть ноги. Безсило опускаються крила. А сонце крає материнське
серце. Так щодня у спеку сонце і лелека ведуть поєдинок. І любов матері перемагає.
(72 слова)
СОЙКА
Чудовий ліс у вересні! Розфарбувала його осінь різними кольорами.
Тиша. Раптом зовсім близько пролетіла сойка. Сіла на пеньок. У дзьобі вона тримала
жолудь. Я тихенько сховався за дерево. Що вона робитиме? А сойка огляділась і
давай ховати жолудь під коріння. Та це вона на зиму за-паси робить! Часто сойка їх
так і не знаходить. А навесні жолудь проросте. З нього маленький дубок буде. (64
слова)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
45
— Які труднощі виникли під час написання контрольної роботи?
№20 ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ («Мова і мовлення», «Текст», «Речення»)
Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темами «Мова і мовлення»,
«Текст», «Речення»; розвивати мислення учнів, увагу, самостійність; виховувати
культуру оформлення письмових робіт.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
1 варіант
1. Позначити правильну відповідь.
Яким має бути усне мовлення?
а) Грамотним, каліграфічним, охайним;
б) доброзичливим, культурним, виразним;
в) правильним, виразним, зрозумілим.
2. Позначити мету тексту.
ЇЖАЧОК
Через пеньки і колоди чимчикує їжачок. Тягає він у нору запашне листя. Стелить
зимову постіль. До весняного сонечка проспить їжачок. І снитимуться йому лісові
сни.
а) Описати зовнішність їжачка;
б) довести, що їжачок — це лісовий звірок;
в) розповісти, як їжачок готується до зимового сну.
3. Визначити тип речення за метою висловлювання.
Прилітайте, сизокрилі мої голуб’ята, із-за Дніпра широкого у степ погуляти.
а) Розповідне;
б) питальне;
в) спонукальне.
4. Обрати план до поданого тексту.
ХТО НАЙКРАЩИЙ МАЙСТЕР НА ЗЕМЛІ?
В одному селі в Україні дівчатам i жінкам захотілося показати свою майстерність.
Домовились, що кожна принесе найкраще, що вона зробила власноруч. Вишитий
рушник, полотно, скатертину.
У неділю дівчата й жінки принесли безліч дивовижних речей. Але несподівано
перемогла Марина. Вона привела п’ятирічного сина Петруся. А Петрусь приніс
жайворонка, якого сам вирізав з дерева. Приклав Петрусь жайворонка до губів —
заспівала, защебетала пташка.
Кращий майстер на землі той, хто може виховувати розумну й добру людину. (За В.
Сухомлинським)
а) План.
46
1. Яке змагання влаштували жінки?
2. Чому перемогла Марина?
3. Хто найкращий майстер на землі?
б) План.
1. Майстерність українських жінок.
2. Петрусь — переможець.
3. Майстер виховує добру людину.
в) План.
1. Peчi, зроблені власноруч.
2. Петрусь допоміг мамі.
3. Розумну людину виховує справжній майстер.
5. Поєднати словосполучення за допомогою сполучників а, але.
Щебече, як соловейко, кусає, як гадюка.
Дивиться звисока, нікого не бачить.
6. Доповнити речення однорідними членами. Записати його.
Біля школи учні посадили..., ..., ...
7. Із наведених слів скласти і записати речення. Установити зв’язок слів у цьому
реченні.
ставом, верба, задумливу, Над, співала, пісню.
8. Побудувати міркування за темою «Птахи — наші друзі» (6–8 речень).
2 варіант
1. Позначити правильну відповідь.
Яким має бути писемне мовлення?
а) Виразним; правильним, чітким, точним;
б) каліграфічним, грамотним, охайним, зрозумілим;
в) зрозумілим, ввічливим, каліграфічним, правильним.
2. Позначити мету тексту.
ДЖЕРЕЛЬЦЕ
Люблю розглядати лісове джерельце. Вода в ньому прозора-прозора. Дно застелене
блакиттю неба. Водна гладь, як дзеркало. У синій глибині віддзеркалює віття верби.
а) Довести, що це лісове джерельце;
б) описати красу лісового джерельця;
в) розповісти про любов героя до джерельця.
3. Визначити тип речення за метою висловлювання.
Любіть Україну до свого загину,
Страждальницю-Матір завжди ви любіть.
а) Розповідне;
б) питальне;
в) спонукальне.
4. Який із текстів відповідає поданому плану?
План
47
1. Шпак живе не лише у шпаківні.
2. Шпаки полюбляють cтapi ліси.
3. Багато шкідників винищують шпаки.
а) Шпак схожий на чорного дрозда, але строкатіший, пір’я в шпака блискуче,
веселкою переливається!
Шпаки люблять cтapi ліси, де багато дуплястих дерев. У дуплах вони мостять гнізда.
Збирати їжу для пташенят шпаки летять на поля, на городи й луки.
б) Усі звикли, що шпак біля людини, в шпаківні, живе. Але так буває не завжди.
Шпаки полюбляють стapi ліси, де багато дуплястих дерев. У дуплах вони й мостять
гнізда. Важко до такого гнізда дістатися ворогові: спробуй утриматися на
гладенькому товстому стовбурі!
в) Усі звикли, що шпак біля людини, в шпаківні, живе. Але так буває не завжди.
Шпаки полюбляють стapi ліси, де багато дуплястих дерев. У дуплах вони й мостять
гнізда.
Збирати їжу для пташенят шпаки летять на поля, на городи й луки. Багато
винищують вони комах, личинок, гусені.
5. Поєднати словосполучення за допомогою сполучників а, але.
Лисиця спить, курей бачить.
В душу в’ється, в кишеню лізе.
6. Доповнити речення однорідними членами. Записати його.
У дідусевому садку доспіли ..., ..., ....
7. Із наведених слів скласти і записати речення. Установити зв’язок слів у цьому
реченні.
Вербові, річкою, срібляться, над, котики.
8. Побудувати міркування за темою «Яку користь маємо ми з книг?» (6–8 речень).
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
— Які завдання виявилися найскладнішими?
— Чому?
— Яке — найцікавішим?
— Як слід працювати, щоб уникнути помилок?
№21 Аналіз контрольної роботи. Повторення й узагальнення знань учнів про
лексичні значення слова.
Мета: узагальнити знання учнів про лексичне значення слова; розвивати вміння
визначати значення слова в контексті; виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
48
— Сьогодні ми починаємо подорож країною Слова. Що пригадаємо і про що
дізнаємося з цього розділу, ви дізнаєтеся на с. 40 вашого підручника.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за таблицею
Слово
Синоніми близькі за значенням слова Антоніми протилежні за значенням слова
Слова, які мають однакове звучання і різне значення Слова Однозначні Багатозначні
пряме значення переносне значення
2. Зупинка «Слова з прямим і переносним значенням»
1) Робота над загадкою.
Насупилось небо, плаче хмаринка,
А поле сміється щасливо і дзвінко,
Бо сльози хмаринки несуть урожай.
Як сльози ці звуться? Ану, відгадай. (Дощ)
— Прочитайте слова, вжиті в переносному значенні.
— Назвіть виконавців цих дій.
— Хто може насупитися, плакати, сміятися?
— Чому ці дії, властиві людям, приписуються неживим предметам?
2) Робота над прислів’ями. Вправа 74 (с. 41).
- Виразне читання прислів’їв.
- Визначення слів, вжитих у переносному значенні.
— Які слова роблять наше мовлення образним — з прямим чи переносним
значенням?
— Доведіть свою думку.
- Вибіркове списування речень, визначення у них головних членів речення.
3. Зупинка «Слова, що мають кілька значень». Вправа 75 (с. 41)
— Прочитайте виразно вірш-пораду Д. Білоуса.
— Скільки значень має слово голова?
— Запишіть речення з цим словом, щоб воно вживалося в різних значеннях.
Самостійне виконання третього завдання до вправи.
Взаємоперевірка виконаної роботи.
4. Фізкультхвилинка
5. Зупинка «Слова, які звучать і пишуться однаково». Вправа 76 (с. 41)
Гра «Шукачі»
— Відшукайте у реченнях слова-близнюки.
— Що спільного у значеннях цих слів?
— Чи можна назвати їх багатозначними? Чому?
— У чому полягає відмінність між багатозначними і цими словами?
Самостійне виконання другого завдання до вправи.
Взаємоперевірка виконаної роботи.
6. Зупинка «Слова, близькі за значенням (синоніми)»
49
— Мова наша мелодійна, співуча, солов’їна. Є слова, що можуть мати багато значень,
але є й слова, близькі за значенням.
— Як називаються такі слова? (Синоніми)
1) Гра «Я — тобі, ти — мені».
Учитель називає слова, а діти до них добирають синоніми та записують їх у зошити.
Відважний — ...
іти — ...
веселий — ...
хата — ...
— До яких частин мови можуть належати синоніми?
2) Виконання вправи 77 (с. 42).
— Прочитайте виразно вірш Л. Стрельника.
— Які синоніми дібрав автор до слова заметіль?
Самостійне виконання третього завдання до вправи.
Фронтальна перевірка.
7. Зупинка «Слова, протилежні за значенням (антоніми)»
— Які слова називають антонімами?
— До виділених слів доберіть антоніми. Запишіть їх у зошити.
Легка сумка — ...
міцний мороз — ...
старий дуб — ...
повне відро — ...
Гра «Скажи без затримки»
Учні «ланцюжком» швидко називають відповідний антонім. Хто затримався,
поступається відповіддю наступному учневі.
Білий — ..., великий — ..., верхній — ..., голосно — ..., весело — ..., цікаво — ...,
сміятися — ..., мороз — ..., вітатися — ... чисто — ..., радість — ...
V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Які значення можуть мати слова?
— Як ви розумієте переносне значення слова. Наведіть приклади.
— Які слова є синонімами?
— Які слова є антонімами?
— Наведіть приклади багатозначних слів.
— Чим багатозначні слова відрізняються від слів, які звучать і пишуться однаково?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 78, с. 42.
№22 Узагальнення знань учнів про морфемну будову слова
Мета: узагальнити знання учнів про морфемну будову слова; розвивати вміння
знаходити основу, закінчення у слові, поданому в кількох граматичних формах,
50
корінь у ряду поданих спільнокореневих слів, суфікс, префікс у ряду слів із тим
самим суфіксом, префіксом; виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 78, с. 42)
— Прочитайте пари слів-антонімів.
— Які прикметники ви дібрали до слова великий і дієслова говорити?
2. Словникова робота
Гра «Склади слова — назви тварин»
ербвлюд, міджьл, оаджбл, кйорнжвоао
(Верблюд, джміль, бджола, жайворонок)
3. Каліграфічна хвилинка
Вп ере ед вперед
— Доберіть до слова антонім.
— Складіть та запишіть речення, визначте його граматичну основу.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо подорож країною Слова, але завітаємо до міста під
назвою Будова слова. Повторимо, з яких частин може складатися слово, як
називаються ці частини, будемо знаходити і визначати їх у словах.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 79 (с. 42)
Виразне читання уривку, добирання заголовка.
— Хто є мешканцями країни Мовляндії?
2. Зупинка «Основа слова»
— Навчившись знаходити змінну частину слів — закінчення, ми тим самим
знаходимо іншу його частину, яка залишається незмінною. Цю частину називають
основою.
— Прочитайте прислів’я.
— Випишіть з них слово правда, виділіть основу та закінчення.
Правда світліша за сонце. Не шукай правди в інших, коли в тебе її нема. Всяк правду
знає, та не всяк про неї дбає. По правді роби, по правді і буде.
— Що слід робити, щоби правильно визначити основу і закінчення?
3. Зупинка «Частини основи. Корінь. Суфікс. Префікс»
1) Робота за таблицею.
Слово
Основа Закінчення
префікс корінь суфікс
пра- -ліс-ліс- -ок-ліс- -ов- -ий
51
про- -ліс- -к- -и
— Розгляньте таблицю та зробіть висновки про частини основи.
— Пригадайте, що називається коренем?
— Назвіть частину основи, що стоїть перед коренем.
— Як вона називається?
— Назвіть частину основи, яка стоїть між коренем і закінченням.
— Як вона називається?
2) Виконання вправи 80 (с. 43).
Учні працюють у парах. Пояснюють одне одному, як вони розуміють заголовок
вірша.
— Знайдіть у вірші споріднені слова.
— Які слова називаються спорідненими? (Споріднені (спільнокореневі) слова мають
спільний ( однаковий) корінь, який об’єднує їх за основним лексичним значенням.)
— Як називають спільну частину споріднених слів?
— Запишіть ці слова в зошити.
— Визначте в цих словах корінь.
— Які слова у вірші мають менше звуків, ніж букв?
3) Фізкультхвилинка.
4) Робота над загадкою. Вправа 81 (с. 43).
— Відгадайте загадку. (Корінь)
Добирання споріднених слів до слова-відгадки. (Корінчик, корінець)
— Позначте суфікси в словах.
— Які слова у загадці мають більше звуків, ніж букв?
4. Зупинка «Закінчення слова»
— Складіть словосполучення з поданих слів.
Милуватися, квітка;
повернути, Марія;
розповісти, мама.
— За допомогою чого сполучено слова?
— Виділіть закінчення.
— Що ми називаємо закінченням? (Змінну частину слова)
— Яку роль відіграє закінчення в мові?
5. Зупинка «Розбір слів за будовою». Вправа 82 (с. 43)
— Доповніть рядки вірша.
ПАМ’ЯТКА «РОЗБІР СЛОВА ЗА БУДОВОЮ»
- Прочитай слово. До якої частини мови воно належить і що означає?
- Зміни слово за відмінками та визнач у ньому закінчення.
- Визнач основу слова (це частина слова без закінчення).
- Добери до слова 2–3 споріднених слова та визнач корінь.
- Назви префікс, суфікс.
— Яка частина є обов’язковою в основі?
52
Самостійне виконання третього завдання вправи.
Перевірка — індивідуальне опитування учнів.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яких частин складається слово?
— Як визначити у слові закінчення й основу?
— Що таке закінчення? основа?
— Що називають коренем? Як його знайти?
— За допомогою чого утворюються нові слова?
— Чим префікс відрізняється від суфікса?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 83, с. 43.
№23 Спостереження за словами, що належать до різних частин мови, та
службовими словами
Мета: відновити і закріпити знання учнів про слова — назви предметів, ознак, дій;
повторити поняття «частини мови», «іменник», «прикметник», «дієслово»;
формувати вміння розрізняти самостійні частини мови за питаннями, відрізняти їх від
службових слів, правильно вживати у мовленні; розвивати вміння аналізувати,
систематизувати мовні явища; виховувати пізнавальний інтерес.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 83, с. 43)
Учні зачитують слова до кожної схеми.
Учитель може запитати, які значущі частини слова є в тому чи іншому слові.
2. Вибіркове списування
— Випишіть з тексту споріднені слова. Виділіть у них корінь.
Коло нашого села невеликий ліс. От іде лісничий лісовою стежкою, оглядає своє
господарство. Лісник знає тут кожне деревце, кожну галявинку.
3. Словниковий диктант
Безвусий, безголосий, розбити, розтовкти, сказати, зшити, під’їхати, об’ява, заявити,
проїзд.
— Виділіть у словах префікси. Поясніть їх правопис.
4. Каліграфічна хвилинка
Жж Жж Жж жай во ро нок
— Запишіть каліграфічно.
— Ой чого ти, жайворонку,
Рано з вирію вилітав?
Ще по горах сніженьки лежать,
По долинах криженьки стоять.
— А я тії сніженьки крильцями розмечу,
53
А я тії криженьки ніжками потопчу.
— Визначте суфікси у виділених словах.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні ми здійснимо подорож до країни Морфології. У ній живуть різні частини
мови.
Не задумавсь, відкіль
оті у нашій мові злитки золоті?
Як намистинки диво калинове –
частини мови!
Який співець, поет, який письменник
уперше слово вигадав — іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло — визначати речі,—
ім’я, найменування і наймення;
робота, біль, і радість, і натхнення.
Ну, а візьмемо назву — дієслово,
само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу до нього не навів.
а вже до півдесятка дієслів!
Прикметник дасть іменнику-предмету
якусь його ознаку чи прикмету.
Частини мови! Назви наче й звичні,
полюбиш їх — красиві, поетичні!
Хто ж так назвав оці частини мови?
Назвали вчені. Й підхопив народ!
Д. Білоус
— Сьогодні ми пригадаємо вивчені у 3-му класі самостійні частини мови, будемо
розрізняти їх за питаннями; відрізняти їх від службових слів, правильно вживати у
мовленні.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за таблицею
Частини мови
Самостійні Службові
Іменник
хто? що?
є назвою предмета Прикметник
який? яка? яке? які?
є ознакою предмета Прийменник
Сполучник
Дієслово
54
що робити? що зробити?
що робив? що роблять?
називає дію предмета
— Назвіть частини мови, які є самостійними.
— Що називають іменником? прикметником? дієсловом?
— Чим самостійні частини мови відрізняються від службових?
2. Письмо з коментуванням
— Запишіть речення. Визначте, до яких частин мови належать слова в реченні.
У вересні діти прийшли до рідної школи і сіли за парти.
3. Колективне виконання вправи 84 (с. 44)
1) Виразне читання вірша і знаходження слів, вжитих у переносному значенні.
2) Гра «Назви частину мови».
Учитель називає слова із вправи, а учні сигналізують карткою із зображенням літер
«І», «П», «Д».
3) Самостійна робота.
— Запишіть речення з іменником мати.
— Запишіть речення з дієсловом мати.
Перевірка виконаної роботи.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Усне виконання вправи 85 (с. 44)
— Поясніть виділений у тексті вислів.
— Які прикметники використав автор у своєму вірші?
Усне виконання третього завдання вправи.
2. Виділення службових слів. Вправа 86 (с. 44)
— Які службові слова ви почули у лічилці?
— Чи можна поставити до них питання?
— Яку роль у реченні вони виконують?
3. Пояснювальний диктант
— Запишіть під диктування слова, розміщуючи їх у три колонки: іменники,
прикметники, дієслова.
Радість, допомагати, чудовий, школа, веселий, батько, слухати, високий, прочитати,
українська.
Висновок. Кожне слово належить до певної частини мови.
4. Самостійна робота
— Доберіть спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови.
1 варіант
Білизна — ..., ...;
зима — ..., ...;
радість — ..., ...
2 варіант
55
Мороз — ..., ...;
шум — ..., ...;
праця — ..., ...
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вчилися робити на уроці?
— Як дізнатися, до якої частини мови належить те чи інше слово?
— До яких слів не можна поставити питання?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 86 (3), с. 44.
№24 УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ТВОРУ НА
ОСНОВІ ВРАЖЕНЬ ВІД ЕКСКУРСІЇ «КРАСА ОСІННЬОГО ПАРКУ»
Мета: ознайомити учнів з осінніми змінами в природі; вчити висловлювати свої
враження, використовуючи мовні засоби спілкування; збагачувати словниковий
запас; розвивати вміння правильно будувати речення в монологічному і діалогічному
мовленні; виховувати любов до природи, естетичне сприймання навколишнього.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Поетична сторінка
Ясне сонце не гріє
Холодок повіва,
Затихає, жовтіє
На узліссі трава.
Осипаються клени,
Листя з дуба летить...
Лиш ялинка зелена
Серед лісу стоїть.
Грицько Бойко
— Якими барвами осінь розмалювала парк?
— Що вабить око в осінньому парку?
— Що викликає сум?
Хто в хустині червоненькій
Став у лісі між дубів?
Може, дівчина маленька
Назбирать прийшла грибів?
Ні, не дівчина там стала,—
Горобина виростала,
Ту хустину гаптувала
Щедра осінь золота.
М. Познанська
56
— З ким поетеса порівнює горобину?
— У якому значенні вжито слово хустина?
— Що означає слово гаптувала?
— Доберіть синоніми до цього слова.
2. Бесіда
— Чи співзвучні слова віршів із тим, що ви бачили в парку під час екскурсії?
— Що особливого помітили?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці розвитку зв’язного мовлення ви будете вчитися складати твір на
основі власних вражень від екскурсії, використовуючи мовні засоби спілкування.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Підготовча робота до складання твору
— Доберіть епітети до слова осінь. (Золота, чарівна, чаклунка)
— Доберіть антоніми до прикметників, що характеризують осінь.
Сумна — ... (весела).
Тривожна — ... (спокійна).
Буденна — ...(святкова, урочиста).
Тепла — ... (холодна).
— За якими деревами ви спостерігали в парку?
2. Створення словникової скарбнички
пожовкле шелестить тривожно
червоне тремтить урочисто
зелені стоять непокірно
кремезні танцюють весело
жовте опадають замріяно
золоті торкнулася непомітно
багряні красуються по-особливому
металевий дзвенить безшумно
пишні пливуть хороше
суха шумить казково
3. Робота в парах
— Опишіть свою рослину, використовуючи найвлучніші слова та вирази. А щоб
легше було це зробити, використайте словникову скарбничку.
4. Усна побудова розповіді
5. Фізкультхвилинка
Осінній дощик крапотить,
Листок від холоду тремтить.
Краплина вдарила важка
І відірвала геть листка.
І закружлявся він в падінні.
Оглянув барви всі осінні,
57
Над ставом трішки покружляв —
Де впасти місце вибирав.
Та часу мало мав листок,
То й ліг в травичку під дубок.
Лежать там буде до весни
І бачити солодкі сни.
6. Запис твору в зошитах
7. Зачитування написаних творів
8. Виправлення типових мовних помилок
V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Чого навчилися на цьому уроці?
— Якими потрібно бути під час екскурсії? Чому?
№25 Повторення вивченого про іменник як частину мови. Розширення уявлень
про лексичне значення іменника (слова з абстрактним значенням).
Мета: актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки;
розвивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати
пі- знавальний інтерес.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 86 (3), с. 44)
Індивідуальне опитування.
2. Гра «Допоможи Незнайкові»
— Виправте помилки і запишіть слова правильно.
Щодено, посиредині, портред, окиан, в літку, допобачення, горезонт.
3. Бесіда
— З чого складається наше мовлення? (З речень)
— З чого складаються речення?
— Як групуються слова у мові? За якими ознаками?
— Які частини мови вам відомі?
— Яку роль у мовленні виконує кожна з них?
— Наведіть приклади слів, що належать до відомих вам частин мови.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми пригадаємо, що нам відомо про іменник; розширимо свої знання про
лексичне значення іменника.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за таблицею
Іменник
власні називає предмет загальні
назви істот хто? що? назви неістот
58
Змінюється
за числами за відмінками
однина множина
має рід (чоловічий, жіночий, середній)
2. Колективна робота над вправою 87 (с. 45)
Виразне читання вірша
— Які іменники використані в тексті?
— Які з іменників належать до істот, а які — до неістот?
— Наведіть власні приклади.
— Що ви знаєте про правопис власних іменників?
— Наведіть приклади власних і загальних іменників.
3. Робота в парах. Вправа 88 (с. 45)
Учні читають правило і ставлять одне одному питання за його змістом. Один учень
запитує, другий відповідає. Потім вони міняються ролями.
— Наведіть власні приклади іменників.
— Що у науці про мову називають предметом?
Підказочка. Читай уважно додатковий теоретичний матеріал на с. 45 унизу сторінки.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. «Працюймо разом!». Уточнення предметності іменника
1) Бесіда.
— Наведіть приклади іменників, що означають назви предметів, які можна побачити,
почути, до яких можна доторкнутися.
— А які іменники означають те, про що можна лише подумати? (Радість, сум,
сміливість, біль, холод, любов)
— Яке питання можна поставити до цих іменників? (Що?)
Висновок. До іменників належать слова, які мають абстрактне значення і
відповідають на питання що?.
2) Виконання вправи 89 (с. 46).
— У чому полягає різниця між предметом і словом?
— Порівняйте характеристику предмета підручника і характеристику слова, яке
називає цей предмет.
Висновок. Коли ми даємо характеристику предмету підручник, то розповідаємо про
його форму, розміри, матеріал, з якого він виготовлений, яке має призначення.
Коли ми даємо характеристику слову підручник, то розповідаємо про кількість звуків
і букв у слові, до якої частини мови належить це слово, які його граматичні ознаки
(рід, число, відмінок, член речення) має.
3) Самостійне виконання третього завдання вправи 89.
2. Поетична хвилинка
— Прочитайте виразно уривки з віршів М. Грабоуса.
Взявши ножиці у руки —
59
Це Василькова вже звичка,—
Хлопчик вирізав без муки
Із паперу чоловічка.
Таня просить свого тата:
— Сонце зупини,
Хочу я його впіймати,
Тільки двері відчини.
— Знайдіть у них іменники, які не мають роду. Чому ви так уважаєте?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку частину мови пригадали на уроці?
— Що називають іменником?
— Як змінюється іменник?
— Які граматичні ознаки має іменник?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 91, с. 47.
№26 ІМЕННИКИ-СИНОНІМИ, ІМЕННИКИ-АНТОНІМИ. БАГАТОЗНАЧНІ
ІМЕННИКИ. ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ ІМЕННИКІВ
Мета: актуалізувати знання учнів про іменники-синоніми, іменники-антоніми,
багатозначність окремих іменників, пряме й переносне значення слів; розвивати
вміння вибирати з ряду синонімів іменники, які відповідають змісту висловлювання;
збагачувати мовлення учнів; виховувати старанність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
В путь щасливу і широку
Всіх виводить школа вас.
До уроку! До уроку!
В школі дзвоник кличе вас!
Поспішіть місця зайняти,
Час урок розпочинати.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 91, с. 47)
— Назвіть виписані іменники.
— Який рід і число мають виписані іменники?
— Прочитайте, які речення ви склали.
2. Каліграфічна хвилинка
Шш Шш ше рен га шеренга
— Поясніть значення слова шеренга. (Група людей, які стоять на одній лінії з
поверненими в один бік обличчями.)
— На якому уроці діти шикуються у шеренгу?
— Допишіть словосполучення, змінюючи слово шеренга.
60
Стати в..., вийти з..., крокувати в..., командувати..., обійти..., зупинитися біля...
3. Вправа «Незакінчене речення»
День, ніч — це іменники-... (антоніми).
Горизонт, виднокіл, обрій — це іменники-... (синоніми).
Ніс човна. Кирпатий ніс. Ніс — це... іменник (багатозначний іменник).
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися добирати іменники-антоніми, іменникисиноніми, поговоримо про багатозначність деяких іменників, удосконалимо вміння
визначати пряме й переносне значення іменників, вводити його в словосполучення,
речення.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 92 (с. 47)
Читання тексту «ланцюжком»
— Який заголовок ви можете запропонувати до тексту?
— Яке продовження тексту можна написати?
— Виберіть із іменників-синонімів, поданих у дужках, ті, які найбільше підходять за
змістом.
— Запишіть відредаговані речення у зошит.
— Пригадаймо, що таке синоніми? (Синоніми — це слова, однакові або близькі за
значенням, але різні за звучанням і написанням.)
— Яку роль відіграють у мовленні іменники-синоніми? (Вони дають можливість
найточніше, найвиразніше і найвлучніше висловлювати свою думку.)
2. Вибірковий диктант. Вправа 93 (с. 47–48)
Виразне читання прислів’їв та приказок
— Як ви зрозуміли їхній зміст?
— Запишіть під диктування парами іменники-антоніми.
— Визначте їх рід.
— Який ми можемо зробити висновок про роль антонімів у реченнях? (Вони
допомагають увиразнити мовлення, точно висловити свою думку або загострити
увагу на чомусь особливому, дають можливість яскравіше виразити протилежні
явища.)
3. Багатозначність іменника. Вправа 94 (с. 48)
— У якому значенні вживається слово земля у вправі?
— Складіть власні речення з цим словом, уживаючи його в різних значеннях.
— Які різні значення може мати іменник сонце?
4. Фізкультхвилинка
Стали, діти, біля парт.
Кожен з вас здоров’я варт.
Піднімайте руки вгору,
Сонце сили додасть хворим.
Присідайте до землі,
61
Будуть сили немалі.
А тепер взялись за руки,
Хай покинуть слабкість й муки.
Нам же далі працювати,
То й здоров’я треба мати.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в групах
— Складіть і запишіть речення із указаними синонімами.
— Підкресліть головні та другорядні члени речення.
1-ша група: алмаз, діамант.
2-га група: ощадливість, бережливість.
3-тя група: шелест, шарудіння.
4-та група: зворушливий, розчулений.
2. Для допитливих
Ознайомлення з інформацією розділу «Хвилинка спілкування»
— Що цікавого дізналися?
3. Розбір іменника як частини мови. Вправа 95 (с. 48–49)
— Прочитайте і визначте, що це — текст чи окремі речення.
— Доведіть свою думку.
— Які з іменників ужито в прямому, а які — в переносному значенні?
Аналіз іменника як частини мови за схемою, поданою у підручнику на с. 49.
4. Іменники, що звучать однаково, але мають різне значення
Робота за малюнками
Дві лисички — тварини; лисички — гриби;
сонечко — на небі; сонечко — комаха;
коса в дівчини; коса — знаряддя праці; коса на річці.
Косу дівчина плете,
На косі трава росте.
Пляж найкращий на косі,
Поки ще трава в росі.
Із косою йде на косу,
Хлопець той, що траву косить.
А. Свашенко
— У якому новому значенні вживаються тепер слова?
У автомобілі (двірник) людина, яка прибирає;
сумка, портфель (дипломат) працівник посольства;
комп’ютерний (диск) автомобільний;
тварина (миша) комп’ютерна.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що повторили на уроці?
— Які цінні думки запам’ятали?
62
— Для чого потрібно вживати у мовленні іменники — синоніми, антоніми?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 96, с. 49.
№27 РІД І ЧИСЛО ІМЕННИКІВ
Мета: актуалізувати знання учнів про рід і число іменників; удосконалювати вміння
визначати рід і число іменників; розвивати мовлення учнів; виховувати пильність у
поводженні з вогнем.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 96, с. 49)
— Прочитайте складені речення.
— Усно опишіть птаха, зображеного на фотоілюстрації.
— Іменник океан розберіть як частину мови.
2. Творча робота
— Поєднайте слова перо, ключ, бік, лінійка з іншими словами таким чином, щоб
показати їх багатозначність.
— Як слова стають багатозначними? (Можна доповнювати існуючі слова новими
значеннями.)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми пригадаємо, як визначити рід і число іменників.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за вправою 97 (с. 50)
Учні виразно читають вірш Д. Павличка та добирають до нього заголовок.
Визначення числа іменників
Учитель повільно читає вірш, а учні виписують у дві колонки іменники: у першу
записують іменники, які автор уживає в однині, а в другу — ті, що стоять у множині.
— Позначте закінчення іменників.
— Як можна визначити число іменників?
Звуковий аналіз слів
— Прочитайте із вірша слова зі знаком м’якшення.
— Побудуйте їх звукові моделі:
1 варіант будує звукову модель слів глибінь; падають;
2 варіант — слів дзвонить, зажурилась.
2. Вибірковий диктант
— Випишіть іменники, що вживаються лише у множині.
Автомобілі, граблі, валянки, вила, гирі, проводи, ворота, шахи, чергові, вершки,
ножиці.
3. Коментоване виконання вправи 98 (с. 50)
- Виразне читання вірша Д. Білоуса.
63
— Про що розповідає автор у своєму вірші?
- Визначення роду і числа виділених слів, записаних у зошити за алфавітом. (Хлібеня
(с. р., одн.); хлібець (ч. р., одн.); хлібина (ж. р., одн.))
- Визначення споріднених слів у тексті.
(Колоситься, колосі. Зернина, зерня. Хліб, хлібець, хлібина, хлібеня. Бухан, буханка.)
Розбір слів за будовою з коментуванням.
4. Фізкультхвилинка
Зупинимо навчання час.
Фізкультпауза у нас.
Руки, наче крила в птаха,
Що летить, не знає страху.
Вгору-вниз їх підіймаю
І до неба підлітаю.
А тепер — метелик я,
Рух дає мені життя.
До плечей згорну я руки,
Колові зроблю я рухи.
А голівкою покрутим —
Небезпек не має бути.
Якщо поруч небезпека,—
Геть втікаємо далеко.
5. Пояснювальний диктант
- СІРНИКИ — НЕ ІГРАШКА
Одного разу захотілося хлопчику погратися сірниками. Він запалив сірник і
розгублено кинув його на підлогу. Почав горіти килим. З переляку хлопчик не знав,
що робити. Їдкий дим пішов з вікна. Це помітили сусіди. Вони поспішили на
допомогу і викликали пожежників.
— Підкресліть іменники. Визначте їх рід, число.
6. Гра «Ланцюжок»
— Відгадайте загадки.
— Визначте рід, число іменників-відгадок.
— Поясніть їх правопис.
Грають три команди. Кожна відгадує по одній загадці. Виграє команда, яка відгадала
більше загадок.
- Весь світ годую, а сама не їм. (Земля)
- Зубів не має, а кусає. (Кропива)
- Довгі вуха має, швидко в лісі стрибає. (Заєць)
- У світі одна — всім потрібна вона. (Батьківщина)
- Як подивишся на нього,
Бачиш в нім себе самого
Отаким, яким буваєш.
64
Що це, друже? Відгадаєш? (Дзеркало)
- Не золоте, а найдорожче. (Життя)
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що повторили на уроці?
— Як визначити число іменників?
— Як визначити рід іменника?
— Чи може іменник змінюватися за числами? А за родами?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 99, с. 50.
№28 Відмінювання іменників. Формування вмінь ставити іменники в початкову
форму.
Мета: актуалізувати знання учнів про відмінювання іменників; розвивати вміння
визначати початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні; збагачувати
словниковий запас учнів; виховувати культуру письмового мовлення.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Ось дзвінок сигнал нам дав —
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо,
Урок мови починаймо.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 99, с. 50)
— Прочитайте складені речення.
«Ланцюжком» учні називають іменники з речень та визначають їх рід та число.
2. Самостійна диференційована робота на картках
1 варіант
Вибрати найбільш влучне слово із синонімічного ряду іменників:
Їжа, страва, харч, корм, пожива.
Восени люди заготовляють для тварин — ... (корм).
Комахи під корою дерев знаходять — ... (поживу).
У дорогу турист узяв із собою — ... (їжу).
2 варіант
Замінити словосполучення найбільш влучним іменником-синонімом.
Восени падає листя — ... (листопад).
Сильний дощ — ... (злива).
Дрібний осінній дощ — ... (мряка).
Перевірка виконаного завдання.
3. Каліграфічна хвилинка
— Закресліть літери, що найчастіше повторюються, та утворіть слово.
П, б, з, е, р, е, б, з, а, з, б, е, ц, б, е, з, я (Праця)
65
— Виконайте звуко-буквений аналіз цього слова.
— Доберіть спільнокореневі слова до слова праця. (Працівник, працювати,
працьовитий)
— Утворіть нові слова за допомогою префіксів: на-, до-, пере-. (Напрацювати,
допрацювати, перепрацювати)
— Складіть прислів’я.
марнує, годує, людину а, лінь, Праця.
(Праця людину годує, а лінь — марнує.)
— Знайдіть антоніми.
— До якої частини мови вони належать?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати тему «Іменник». Повторимо
відмінювання іменників, дізнаємося цікаві відомості про називний відмінок іменника,
будемо вчитися визначати відмінок іменників у реченні.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 100 (с. 51)
Учні читають прислів’я і приказки та пояснюють їх зміст.
— Яке слово повторюється в кожному реченні?
— Випишіть ці слова в зошити.
— Яка частина слова змінилася? Виділіть її.
— Як ви вважаєте, чому змінилися закінчення іменників? (Тому що вони
відповідають на різні питання.)
— Таку зміну іменників за питаннями називають відмінюванням.
— Чи змінилося значення цього слова? (Ні. Змінилася лише його форма.)
2. Робота в парах. Вправа 101 (с. 51)
Опрацювання правил, які необхідно запам’ятати.
— Поставте одне одному запитання за змістом правил та дайте на них відповідь.
3. Колективне виконання вправи 102 (с. 51–52)
- Розглядання таблиці відмінювання іменників.
- Колективне заучування назв відмінків по порядку і питань, на які вони
відповідають.
— Що цікавого ви помітили у питаннях називного і знахідного відмінків? Давального
і місцевого?
- Усне відмінювання іменника день.
- Самостійне виконання завдання 4 до вправи.
4. Лірична хвилинка. Вправа 103 (с. 52–53)
— Які назви відмінків ви почули у вірші?
— На які питання вони відповідають?
— Чому відмінки мають такі назви?
Розвиток мовлення
Складання розповіді про один з відмінків.
66
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Тренувальна вправа 104 (с. 53)
- Виразне читання вірша Н. Голуб.
- Визначення початкової форми іменників (усно)
Підказочка. Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника.
- Вибіркове списування з граматичним завданням.
Смереки (смерека), ясени (ясен), тополі (тополя), квіти (квітка), трави (трава), сади
(сад), вірші (вірш).
- Визначення кличної форми виділених іменників.
2. Письмо з пам’яті. Вправа 105 (с. 54)
- Самостійне визначення закінчення і відмінка у іменника, який повторюється в
кожному реченні.
- Усне добирання синонімів з довідки.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що цікавого ви дізналися на уроці?
— За якими відмінками змінюються іменники?
— Що є початковою формою іменника?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 106, с. 54.
№29 УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ
ПИСЬМОВОГО ТВОРУ-ОПИСУ ЗА КАРТИНОЮ К. БІЛОКУР
«СОНЯШНИКИ»
Мета: вчити учнів складати твір-опис за картиною; вдосконалювати вміння
послідовно висловлювати власні думки; розвивати усне і писемне мовлення, увагу,
пам’ять, уяву, відчуття краси природи; виховувати естетичні смаки, любов до
природи, почуття гордості за славетну українку.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Робота над загадкою
На сонечко я схожий
І сонечко люблю.
За ним я повертаю
Голівоньку свою. (Соняшник)
2. Технологія «Мозковий штурм»
— Що вам відомо про соняшник?
У кошику 2–3 тис. насінин Схожий на сонце
СОНЯШНИК
Народний символ українців Технічна рослина
67
Олія Халва
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми розширимо знання про соняшник. Ви дізнаєтесь, як
зображали цю рослину поети, письменники, художники. Також ви самі створите твіропис соняшників на основі споглядання картини К. Білокур «Соняшники».
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Підготовча робота
— Діти, заплющте на хвилинку оченята та уявіть таку картину.
Літо. Серпнева спека. Стоїть хатинка на пагорбі. А біля тієї хатини, пригрітий
сонечком, пишається золотоголовий красень. На високому стрункому стеблі яскрава
жовтогаряча квітка. Вона так і світиться, обертаючись за сонцем.
— Яку квітку ви уявили? (Соняшник)
— Цю рослину дуже часто можна побачити на городах і степових ланах України. А
поети і письменники майстерно змальовують їх у своїх творах.
2. Поетична хвилинка
Сонях виріс на осонні
Вільно та розлого.
Одягнув чубатий сонях
Бриля золотого.
Вийшла осінь із діброви —
Сонях похилився,
Бриль за обрій вечоровий
Сонцем покотився.
Дідусем стоїть вусатим
Соняшник осінній,
Хлопчикам-горобенятам
Роздає насіння.
3. Спостереження за художніми засобами у прозовому творі
— А ось як про соняшник розповів В. Сухомлинський.
На небі з’явилася ранкова зірниця. Затремтіли пелюстки. То соняшник чекає сходу
сонця. Він повертає до нього свою золотаву голівку, поглядає на червоне вогняне
коло. Пливе сонечко по високому небу. Соняшник підставляє голівку його золотому
промінню. Зайшло сонце. Стулив і соняшник золотаві пелюстки і заснув.
— Доведіть, що автор ставився до соняшника як до живої істоти.
4. Розповідь про художника
— Художники також зображали на своїх полотнах «сонячну квітку».
Картину, яку ми сьогодні будемо розглядати, написала відома українська художниця
Катерина Білокур. Що ми вже знаємо про неї? (Діти пригадують з уроків читання.)
Народилася К. Білокур у день святої великомучениці Катерини 7.12.1890 р. у селі
Богданівка на Черкащині. До школи не ходила, самотужки навчилася читати і писати.
Ще зовсім маленькою дівчинкою її полонила синя квіточка. Малювати почала
68
вуглинками з печі на крадькома взятому в матері полотні. Батьки не мали змоги
оплатити навчання, і тому дівчинка вчилася малювати сама.
Зображала К. Білокур на своїх полотнах переважно квіти. Так любила вона їх,
відчувала їхню красу: «Ой, які ж ви гарні, квіточки мої, діточки, красунечки ви мої. Я
на вас ніколи не надивлюся, я вами не налюбуюся». Сама ніколи не зривала квітів, бо
вважала, що зірвана квітка — вже не квітка. І тому малювала вона, виходячи в поле, в
садок чи з пам’яті.
5. Розглядання учнями репродукції картини К. Білокур «Соняшники»
— А тепер розгляньте цю картину.
— Чи сподобалася вам картина? Чим саме?
V. РОБОТА НАД МОВНИМ МАТЕРІАЛОМ
1. Створення синонімічних рядів
Намалювала — зобразила, написала, створила.
Соняшник — золотоголовий красень, квітка сонця, квітка-красуня.
Стоїть — красується, пишається, світиться, підморгує, усміхається, розмовляє,
дивиться.
Голівка — капелюшок, брилик, тарілочка.
Соняшок — дитина, пустунчик, хлопчак, малий.
2. Добирання прикметників
Стебло — струнке, високе.
Сонечко — вечірнє, лагідне, тепле, яскраве.
Квітка — яскрава, золота, схожа на сонце.
Оченята — веселі, грайливі.
Усмішка — жартівлива, пустотлива.
3. Робота над створенням словосполучень
Робота в парах
— Утворіть словосполучення, поєднавши слова у стовпчиках.
Квіти золотого брилика
Одягнув мов тарілочка
Голівка жартівливо нахилена
Обличчя схожі на сонце
Соняшок грайливо усміхається
Підморгує турботливо шепоче
Матуся веселими оченятами
Промені останні, лагідні
4. Створення словника образних висловів
— Чим репродукція картини відрізняється від справжньої картини?
— Що зображено на картині?
— На що схожі голівки квітів? (На сонечко, тарілочки і золоті капелюшки.)
— Які стебла? (Стрункі, високі)
— Які кольори переважають у зображенні квітів? (Яскраві, жовтогарячі, золоті, теплі)
69
— Яка пора дня зображена? (Темне тло свідчить про настання вечора.)
— Чи яскраво, добре видно квіти? (Відчуваємо присутність вечірнього сонечка. Воно
освітлює квіти.)
— Менша квітка розвернена до глядача. Що помітимо на денці? (Денце схоже на
обличчя. Воно усміхається і підморгує.)
— Більша квітка нахилена до меншої і ніби дивиться на неї. Кого можна уявити,
дивлячись на ці квіти? (Маму і синочка) Що робить «мама-квітка»? (Нашіптує щось
на вушко синочку, розмовляє з ним.)
5. Складання плану майбутнього твору
— Ви послухали і подивились, як поети та художники змалювали соняшники. Ми
створили опори слів, словосполучень для написання твору. Але, щоб у вас вийшов
зв’язний послідовний текст, необхідно скласти план майбутнього твору.
Доповніть пункти плану потрібними за змістом словами.
План
1. Соняшник — квітка... (сонця).
2. Опис маленького... (соняха).
3. Опис великої... (квітки).
4. Соняшник вечірньої... (пори).
6. Усне складання тексту
— Діти, під час складання твору, користуйтеся словами і словосполученнями,
записаними на дошці.
— Як назвемо твір? (Соняшники. Соняхи. Квітки сонця. Золотоголові красені.)
— Яка назва найбільш удала?
— Яке речення напишемо першим? Що ми бачимо перед собою? (Перед нами дві
яскраві квітки.)
— На що вони схожі? (Вони схожі на сонечко.)
— Що вони тримають на високих струнких стеблах? (На високих струнких стеблах
вони тримають великі голівки із золотими пелюстками.)
— На що схожий маленький сонях? (Маленький сонях схожий на хлопчика у
жовтому брилику.)
— Що він робить? (Він жартівливо нахилив голівку і ніби усміхається до своєї
матусі.)
— А що робить матуся? (А вона нахилилась і щось турботливо шепоче своєму
пустунчику-хлопчику на вушко.)
— Якими кольорами зображено квіти? (Квіти зображено теплими яскраво-жовтими
кольорами.)
— Чому соняхи ніби світяться? (Соняхи ніби світяться у темряві. То вечірнє сонечко
освітлює їх.)
— Якими словами опишемо вечірні промені сонця? (То вечірнє сонечко освітлює їх
останніми лагідними промінчиками.)
VI. НАПИСАННЯ ТВОРУ УЧНЯМИ
70
1. Актуалізація орфографічної пильності
На дошці записані слова. Деякі букви закриті картками. Після пояснення слів ці
картки знімаються. Діти ще раз перевіряють написання слів.
Слова з орфограмами: веселі, високі, вечірні, останні, шепоче, нахилив.
2. Актуалізація культури оформлення тексту
— Скільки частин у творі відповідно до плану?
— Як запишемо кожну частину?
3. Диференційована робота
Слабшим учням видається картка із запитаннями.
Картка
1. Що бачимо перед собою?
2. На що вони схожі?
3. Що вони тримають на високих струнких стеблах?
4. Що це за квіти?
5. На що схожий маленький соняшок?
6. Що він робить?
7. А що робить матуся?
8. Якими кольорами зображено квіти?
9. Чому соняхи ніби світяться?
VII. ПЕРЕВІРКА ТВОРІВ
1. Самоперевірка
2. Заслуховування 2–3 творів, коригування недоліків
VIII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Як називається картина, яку ми описували?
— Хто автор?
— Чи сподобалась вона вам? Чим саме?
Складання сенкану
1. Іменник. 1. Соняшник.
2. Два прикметники. 2. Високий, стрункий.
3. Порівняння. 3. Хлопчик у золотому брилі.
4. Речення. 4. Пригощає горобців.
5. Асоціація. 5. Відважний лицар.
№30 РОЗРІЗНЕННЯ ВІДМІНКІВ ІМЕННИКІВ З ОДНАКОВИМИ
ЗАКІНЧЕННЯМИ
Мета: закріпити знання учнів про відмінювання іменників; ознайомити із способами
розрізнення давального і місцевого відмінків; розвивати мовленнєві вміння;
збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до Батьківщини.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Знов день почався, діти.
71
Всі зібрались на урок.
Тож пора нам поспішати —
Кличе в подорож дзвінок.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 106, с. 54)
— Які прислів’я та приказки ви дібрали про рідний край?
— Прочитайте складені речення.
— У якому відмінку вживається сполучення слів рідний край у вашому реченні?
2. Каліграфічна хвилинка
Д д Дд ер жав дер держава
— Як ви розумієте значення цього слова?
Держава — це політична організація суспільства на чолі з урядом та його органами.
— Запишіть каліграфічно.
Живи і міцній, українська державо!
— Назвіть спільнокореневі слова до слова держава.
(Державна, державність)
— Складіть речення з однорідними членами речення.
..., ..., ... — державні символи України.
3. Підготовча робота
— Що називають відмінюванням іменників?
— Провідміняйте іменник земля.
— Назвіть закінчення іменника, який ви провідміняли, у різних відмінках.
— Чому в різних відмінках іменник має однакове закінчення?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ви дізнаєтеся про це на уроці, спробуєте з’ясувати, з чим це пов’язано.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 108 (с. 55)
Самостійне читання тексту учнями
— Назвіть виділені у тексті іменники. (Боротьбі — у боротьбі)
— Визначте їх відмінок.
— Як розрізнити відмінкові форми, що мають однакові закінчення?
2. Ознайомлення з правилом (с. 55)
3. Самостійна робота
Учні складають і записують кілька речень із виділеним у вправі 108 іменником у
формі давального і місцевого відмінків однини.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Розвиток зв’язного мовлення. Вправа 107 (с. 54–55)
— Хто із вас уміє підписувати конверти?
— У якому відмінку вживають іменники, що називають прізвище, ім’я та по батькові
людини, якій адресують листа?
72
Словникова скарбничка
— Кого називають адресатом?
— А кого — адресантом?
Практична робота
Учні заповнюють поштові конверти.
2. Робота в парах. Вправа 109 (с. 56)
Мовчазне читання тексту учнями
— Обміняйтеся думками, що цікавого ви дізналися про українських козаків.
— Поясніть значення слова резиденція.
— Який іменник повторюється в тексті?
— Визначте його відмінок.
3. Вибіркове списування
— Випишіть із тексту вправи 109 речення, у яких іменник Січ уживається в
давальному і місцевому відмінках.
— Випишіть останнє речення тексту. Поясніть уживання розділових знаків.
4. Редагування тексту вправи 109
— Як можна вдосконалити цей текст?
5. Творче завдання
— Спишіть вірш, замінивши закінчення іменників, поданих у дужках.
— Визначте відмінок цих іменників.
У нашій (хата) на (стіна)
висить портрет у (рама) —
він дуже рідний і мені,
і (тато), і (мама).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вчилися робити на уроці?
— Як відрізнити відмінки іменників, закінчення яких збігаються?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 110, с. 56.
№31 ЧЕРГУВАННЯ КІНЦЕВИХ ПРИГОЛОСНИХ ОСНОВИ В ІМЕННИКАХ
РІЗНОГО РОДУ В ДАВАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ
Мета: ознайомити учнів із чергуванням кінцевих приголосних в іменниках;
формувати вміння й навички застосування правил для пояснення правопису
іменників у давальному і місцевому відмінках однини; розвивати увагу,
спостережливість; виховувати старанність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 106, с. 54)
— Зміст якої поради ви бажаєте пояснити?
73
— Прочитайте виписані словосполучення.
— Прочитайте складене речення.
— У якому відмінку стоїть слово друг?
— Які споріднені слова ви дібрали до іменника розмова?
2. Каліграфічна хвилинка
— Запишіть каліграфічно, розкриваючи дужки.
(В) портфелі, (в) ночі, (в) ранці, (в) день, (в) зимку.
— Поясніть правопис записаних слів.
— Доберіть спільнокореневі слова до слова взимку.
3. Проблемна ситуація
— Подані слова поставте у давальному і місцевому відмінках однини. Позначте
закінчення.
Нога — ..., ...
Бік — ..., ...
Вухо — ..., ...
Школа — ..., ...
— Що ви помітили?
— Чому не відбулося чергування в останньому слові?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми спробуємо з’ясувати, у яких іменниках відбувається
чергування кінцевих приголосних основи в давальному і місцевому відмінках
однини, які звуки чергуються.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Аналітико-пошукова робота (за вправами 111, 112, 113, с. 57–58)
— Про що дізналися з тексту вправи 111?
— Випишіть виділені іменники в таблицю за зразком. Позначте закінчення.
— За власними спостереженнями сформулюйте правило про зміну кінцевих
приголосних основи в іменниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках
однини.
— Звірте свої висновки із правилом на с. 57.
— Яких відмінкових форм бракує в таблиці?
— Поставте іменники, подані у вправі 112, у місцевий відмінок однини.
— Запишіть виділені іменники в таблицю за зразком. Позначте закінчення.
— За власними спостереженнями сформулюйте правило про зміну кінцевих
приголосних основи в іменниках чоловічого роду в місцевому відмінку однини.
— Поставте іменники, подані у вправі 113, у місцевий відмінок однини.
— Запишіть виділені іменники в таблицю за зразком. Позначте закінчення.
— За власними спостереженнями сформулюйте правило про зміну кінцевих
приголосних основи в іменниках середнього роду в місцевому відмінку однини.
— Звірте свої висновки із правилом на с. 58.
74
— Зробіть висновок, чи в іменниках чоловічого і середнього роду чергування
кінцевих приголосних основи відбувається так само, як в іменниках жіночого роду?
2. Тренувальна вправа
— Уставте пропущені букви.
У ву..і, в моло..і, на яблу..і, на поро..і, у кожу..і, у барло..і, на лу..і.
— До якого роду належать ці іменники?
— У якому відмінку вони стоять?
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Вузлики на пам’ять. Вправа 114 (с. 58–59)
Виразне читання вірша Алли Свашенко. Колективне заучування вірша
— Назвіть іменники в місцевому відмінку однини.
— Поясніть їх правопис.
— З одним із них складіть і запишіть речення.
2. Робота над загадками. Вправа 115 (с. 59)
— Назвіть іменники, у яких відбувається зміна кінцевого приголосного основи.
(Річку, жінка, домівки, дочки, онука, оком, вухом)
3. Списування з коментуванням
— Прочитайте. Слова, подані у дужках, запишіть у потрібному відмінку.
— Надпишіть рід, відмінок цих іменників.
На ткацькій (фабрика) нитки перетворюють у тканину, а на швей- ній — шиють одяг.
Лариса чудово грає на (скрипка). Годівничку діти повісили на нижній (гілка). Мама
купила (донечка) гарні черевички. Петрик налив (кішечка) молочка.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що цікавого дізналися на уроці?
— У яких відмінках іменників відбувається чергування кінцевого при- голосного
основи [г], [к], [х] на [з’], [ц’], [с’]?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 115 (3), с. 59.
№32 ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ У КОРЕНЯХ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО ТА
ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В ОДНИНІ
Мета: ознайомити учнів з чергуванням голосних звуків у коренях в окремих
іменниках жіночого і чоловічого роду; розвивати фонематичний слух; виховувати
любов до рідної мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Стій, друже, зупинись,
Ти у класі не крутись,
Дзвоник кличе всіх за парти
Знання міцні здобувати!
75
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 115 (3), с. 59)
— Прочитайте записані пари слів.
— Які зміни кінцевого приголосного відбулися в цих словах?
2. Пояснювальний диктант
Ой, у лузі червона калина похилилася. По дорозі в білий світ вируша поважний кіт.
Зайчик сонячний іскриться на лататті у ріці, на піску і на травичці, і у тебе на лиці.
— Підкресліть іменники, що стоять у місцевому відмінку.
— У яких із них відбулося чергування?
— Чому в інших іменниках у місцевому відмінку чергування не відбулося?
— У яких іменниках відбувається чергування приголосних?
3. Каліграфічна хвилинка
— Доповніть прислів’я. Запишіть його каліграфічно.
Осінь багата снопами, а зима... (пирогами).
— Виконайте звуко-буквений аналіз слова осінь.
— Поставте слово осінь у родовий відмінок однини.
— Що ви помітили?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з чергуванням голосних звуків у коренях
іменників жіночого і чоловічого роду.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Самостійне дослідження. Вправа 116 (с. 59–60)
— Визначте тип прочитаного тексту.
— Випишіть виділені іменники в таблицю за зразком.
— За власними спостереженнями сформулюйте правило про чергування голосних
звуків у коренях іменників жіночого і чоловічого роду.
— Звірте свої висновки із правилом на с. 60.
2. Первинне закріплення. Вправа 117 (с. 60)
Списування тексту з граматичним завданням
— У яких словах відбулося чергування звуків?
— У яких словах може відбутися чергування голосних звуків?
— Доведіть свою думку.
3. Хвилинка-цікавинка
Коли «І» кінчає слово,
«Е» чи «О» завжди готові
«І» в основі замінити
І за нього послужити.
Порівняй: в печі, до печі,
Слово сказане до речі,
Солі, осені і кості,
Від хоробрості і злості...
76
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Творча робота. Вправа 118 (с. 60–61)
— Спишіть вірш, розкриваючи дужки.
- Звуковий аналіз слів.
— Знайдіть у тексті іменники-антоніми.
— Побудуйте їх звукові моделі.
- Побудова міркування за четвертим завданням вправи.
2. Вибіркове списування. Вправа 119 (с. 61)
— Доповніть прислів’я словами з довідки.
- Самостійне виконання другого завдання.
Перевірка виконаної роботи.
- Побудова міркування за третім завданням вправи.
3. Робота над загадками
— Відгадайте загадки.
— Запишіть слова-відгадки у початковій формі та в родовому відмінку однини.
Має вуса, пишний хвіст
І негарну звичку:
Спершу добре він поїсть,
Після вмиє личко. (Кіт)
Листячко зелене їсть.
А пташки її куштують.
І город, і сад рятують. (Гусінь)
— Яке чергування відбулося в цих словах?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що нового дізналися на уроці?
— Коли відбувається чергування голосних звуків в іменниках чоловічого і жіночого
роду?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 120, с. 61.
№33 ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ НА -а (-я) В
РОДОВОМУ ВІДМІНКУ
Мета: ознайомити учнів з правописом іменників жіночого роду на -а (-я) в родовому
відмінку однини з основою на твердий і м’який приголосний та на [ж], [ч], [ш];
розвивати вміння використовувати вивчені правила для пояснення правопису
закінчення іменників у поданих формах; виховувати бережливе ставлення до
природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
77
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 120, с. 61)
— Про яку пору року йдеться у тексті вправи?
— Які слова вживає автор у переносному значенні?
— У яких словах відбувається чергування голосних у корені?
2. Гра «Я — тобі, ти — мені»
— Змініть форму слова таким чином, щоб відбулося чергування.
Радість, юність, міль, повінь, річ, сіль, кінь.
— З одним зі слів складіть речення.
3. Каліграфічна хвилинка
Ми любим працю, любим мир, ми любимо Вітчизну.
— Яке це речення за метою висловлювання? за інтонацією?
— Поясніть розділові знаки в реченні.
— Визначте рід іменників.
— Доберіть синоніми до слова Вітчизна.
4. Пояснювальний диктант
Тихо осипається листя з сумної верби.
У полі біля криниці, як вийти за село, росте кущ калини.
Біля кручі росла стара верба.
— Визначте рід, число, відмінок іменників верби, криниці, кручі.
— Назвіть основи цих слів; закінчення.
— Що ви помітили? (Іменники одного роду в одному й тому самому від- мінку мають
різні закінчення.)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви познайомитеся з правописом іменників жіночого роду на -а (я) в родовому відмінку однини з основою на твердий і м’який приголосний та на [ж],
[ч], [ш].
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 121 (с. 62)
— Розгляньте таблицю.
— У яких іменниках жіночого роду в родовому відмінку однини пишеться закінчення
-и, а в яких — -і?
— Від чого залежить закінчення таких іменників? (Від кінцевого приголосного
основи іменника в початковій формі.)
Учні звіряють свої висновки з правилом на с. 62 підручника.
2. Складання опорної таблиці. Робота в групах
Іменники жіночого роду на -а (-я)
Визнач основу іменника
на твердий приголосний на м’який приголосний
У родовому відмінку пиши
и і
3. Робота над текстом. Вправа 122 (с. 62–63)
78
- Читання тексту та поділ його на частини.
- Бесіда про допомогу людей тваринам узимку.
- Списування тексту, вставляючи пропущені закінчення.
- Порівняння виділених абзаців.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над прислів’ями. Вправа 123 (с. 63)
— Утворіть прислів’я і запишіть їх.
— Як ви їх розумієте?
— Утворіть родовий відмінок однини від виділених іменників та визначте їх
закінчення.
2. Гра «Упіймай іменник у родовому відмінку однини»
У Марічки, у сестрички
засмутилось кругле личко:
повернулася із річки,
а в косі немає стрічки.
Біля вільхи, край дороги
не знайшла, втомила ноги.
Сльози бризнули в Марічки:
«Як же бути їй без стрічки?».
3. Розвиток мовлення
— Складіть усний твір за поданим початком.
Осіннього ранку хлопці прийшли до лісу. Навколо тиша. І раптом у кущах побачили
журавля. У нього було поранене крило. Діти принесли птаха додому...
4. Заслуховування складених творів (2–3 учня)
Виправлення типових помилок.
5. Самостійна робота
— Запишіть слова у два стовпчики: у перший — іменники, які в родовому від- мінку
однини мають закінчення -и; у другий — іменники, які в родово- му відмінку однини
мають закінчення -і.
Сосна, неділя, тиша, зима, вулиця, калина, чаша, хвиля, суниця, праця, вода.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися?
Вправа «Незакінчене речення»
- У родовому відмінку однини іменники жіночого роду на -а (-я) мають закінчення -і
після... (м’яких приголосних та [ж], [ч], [ш]).
- У родовому відмінку однини іменники жіночого роду на -а (-я) мають закінчення -и
після... (твердих приголосних).
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 124, с. 63.
79
№34 УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ «ОСІНЬ
ЗА ВІКНОМ ЧАРІВНУ КАЗКУ ПИШЕ»
Мета: вчити учнів переказувати текст, висловлювати власні думки в логічній
послідовності; збагачувати активний словник школярів; формувати вміння
виконувати самоперевірку роботи; розвивати творчі здібності, мислення, увагу,
пам’ять, спостережливість; виховувати любов до природи, краси рідного слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ. СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО НАСТРОЮ
Сьогодні у нас незвичайний урок:
У казку сьогодні ми зробимо крок.
Із казкою ми вже стрічались не раз,
І знову вона завітала у клас.
В казках є завжди перешкоди, та знаю,
Для творчих дітей їх ніколи немає.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Вступне слово вчителя
— Сьогодні на вас чекає зустріч із прекрасним, казковим. Будьте пильні і
спостережливі. Постарайтеся душею відчути те, що вас хвилює, і передати це
якнайяскравіше усно, а потім письмово.
2. Робота над загадкою
У садах, гаях блукає,
Жовтий одяг одягає,
Золотисту стелить постіль,
Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)
3. «Мозковий штурм»
— Об’єднайтеся в групи та запишіть, які асоціації викликає у вас слово осінь.
За формою листочків — кленові, дубові, березові — учні об’єднуються у творчі
групи.
дощ мжичка золото
болото ОСІНЬ урожай
холод листопад бабине літо
4. Гра «Хто швидше?». Робота в групах
Складіть прислів’я з окремих слів та поясніть, як ви їх розумієте.
пахне, Вересень, а, яблуками, капустою, жовтень.
ходить, Жовтень, по, краю, та й, птахів, із, виганяє, гаю.
листопаді, в, День, хвіст, що, заячий.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ
УРОКУ
1. Слухання музичного твору
80
— Казкарка-осінь завітала сьогодні на наш незвичайний урок. Ми вирушаємо у
подорож до світу прекрасного, до світу природи. А допоможе нам у цьому мистецтво:
музика, живопис, поезія. Також ви напишете переказ тексту «Осінь за вікном казку
чарівну пише».
— Ви знаєте, що музика розповідає про природу, про наш настрій — веселий чи
сумний.
— Хто створює музику? (Композитор)
— Прослухайте твір П. І. Чайковського «Пори року. Осінь».
— Які картини викликала музика у вашій уяві?
— Які почуття пробудила у вас мелодія?
2. Розглядання малюнків, ілюстрацій, репродукцій картин про осінь
— Світ природи, що нас оточує, різноманітний і багатий. Красу форм і кольорів
відтворює живопис. Хто малює картини? (Художники)
— Осінь — ніби справжня художниця, без пензлика, без олівця розфарбувала дерева,
кущі, трави. Запросила всіх на свій прощальний карнавал.
Погляньте довкола. Справжня казка! Угорі бездонне синє небо. Тепле лагідне
сонечко дивиться у вікно привітно і весело. А все навколо розмальоване теплими
барвами. Повітря напоєне пахощами, які бувають тільки восени. Вирушаймо у світлу
казку осінньої пори! Погляньте на нашу виставку. Скільки тут тепла, любові й
осінніх чар! Дерева яскраві, золоті, оранжеві, зелені. Якого кольору тільки тут нема!
— Який колір осінньої пори найбільше повторюється?
— Скільки відтінків жовтого?
3. Спостереження за художніми засобами у прозових та віршованих творах
— Про неповторну казкову красу осені можна розповісти художніми засобами та
поетичними словами.
ЛЕГЕНДА ПРО ОСІНЬ
За народним переказом, Осінь — старша дочка Сонця. Вона останньою залишила
батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю,
Сонце сказало їй:
— Забирай усе своє багатство. Я віддаю тобі і все своє золото. Будь щедрою, і люди
полюблять тебе.
І Осінь, як ви бачите, виконує наказ Сонця і кожного року дарує нам щедрі дарунки
полів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом.
— Як ви розумієте значення слів «будь щедрою, і люди тебе полюблять»?
ЗОЛОТА ОСІНЬ
Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі.
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
І від краю і до краю,
Від двора і до двора
81
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.
О. Бродський
— Ви послухали і подивились, як поети, художники, композитори змальовують осінь,
а тепер настала черга попрацювати і вам. Сьогодні на уроці ми напишемо переказ
тексту «Осінь за вікном казку чарівну пише».
IV. РОБОТА НАД ТЕКСТОМ
1. Ознайомлення із текстом «Осінь за вікном казку чарівну пише»
Читання тексту вчителем
- ОСІНЬ ЗА ВІКНОМ КАЗКУ ЧАРІВНУ ПИШЕ
Оксанка прокинулася рано. Підійшла до вікна, привідкрила фіранку і... здивувалася.
Все навкруги перетворилося на чарівну осінню казку.
Тепле лагідне сонечко дивилося у вікно привітно і весело. У високому синьому небі
пливли білі хмарки. Повітря напоєне пахощами, які бувають тільки восени. А все
навколо розмальоване теплими барвами.
Торкнулася невидимка своїм пензлем до дерев, кущів, трав — і вони одяглися в
розкішне казкове вбрання. Ось укрився багрянцем клен. Мов свічки, палахкотять
білокорі берези. Пожовкло листя на ясенах, в’язах і осиках. Кораловими китицями
горить горобина, красується калина. Побувала осінь і біля річки, бо золотом сяє
вербове листя. Тільки ялинка так і не перевдяглася, а залишилася у своєму зеленому
платтячку. У дворі розмаїттямкольорів палав квітник. За ним виднівся багряний
садок.
Осінь за вікном казку чарівну пише,— подумала Оксанка.
2. Визначення теми й головної думки тексту
3. Змістовий аналіз тексту
— Коли прокинулася Оксанка?
— Чому вона здивувалася?
— На що перетворилося все навкруги?
— Яке було сонечко?
— Що воно робило?
— Що пливло у синьому небі?
— Якими пахощами напоєне повітря?
— Чим все було розмальоване?
— До чого невидимка доторкнулася пензлем?
— Що зробили дерева, кущі, трави?
— Чим укрився клен?
— Як палахкотіли білокорі берези?
— На яких деревах пожовкло листя?
— Які стоять горобина та калина?
— Що робила осінь біля річки?
— У якому платті стоїть ялинка?
82
— Як палав квітник?
— Що за ним виднілось?
— Що подумала Оксанка?
4. Робота над мовним матеріалом
1) Добирання прикметників.
Казка — осіння, чарівна.
Сонечко — лагідне.
Небо — високе, синє.
Хмарки — білі.
Барви — теплі.
Вбрання — розкішне.
Берези — білокорі.
Китицями — кораловими.
Листя — вербове.
Плаття — зелене.
Садок — багряний.
2) Створення словосполучень.
— Поєднайте ліву і праву колонки.
Оксанка пливли білі хмарки.
Клен пожовкло листя.
Білокорі берези, кораловими китицями.
Калина прокинулась рано.
Горобина горить мов свічки, палахкотять.
На ясенах, в’язах, осиках вкрився багрянцем.
У небі красується.
3) Створення синонімічних рядів.
Палахкотять — горять.
Повітря напоєне — сповнене.
Прокинулась — встала, піднялася.
Синьому небі — блакитному.
Пахощі — аромат.
Красується калина — пишається.
Плаття — сукня.
5. Структурний аналіз тексту
— Спробуємо скласти план до тексту.
План
1. Здивування Оксанки.
2. Вітання сонечка і неба.
3. Розмаїття фарб відчиняє двері в казку.
4. Думки Оксанки.
6. Усний переказ тексту
83
7. Орфографічна підготовка
Фіранка, вбрання, китиця, розмаїття, високе, напоєне.
8. Повторне читання тексту вчителем
9. Запис переказу в зошити
Індивідуальна допомога учням: набір опорних слів до кожного абзацу.
10. Перевірка виконаної роботи
Самоперевірка.
Прослуховування 2–3 переказів.
V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Чи сподобався вам урок?
— Чого навчив вас цей урок?
Писати переказ Працювати в групах
Цей урок мене навчив
Бути спостережливим Любити природу
№35 ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В
РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ
Мета: ознайомити учнів із правописом іменників чоловічого роду у родовому
відмінку однини; формувати вміння і навички користуватися орфографічним
словником; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати старанність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 124, с. 63)
— Що цікавого дізналися з тексту вправи?
— Прочитайте кожне речення тексту.
— Поясніть написання слів із пропущеними буквами.
— Як ви виконали звуковий аналіз слів якщо, дощ?
— Що спільного у звуковому аналізі цих слів?
2. Каліграфічна хвилинка
Кк Кк кі лом тр
— Утворіть слова і запишіть їх каліграфічно.
санти
кіло
метр
деци
3. Робота над прислів’ями
— Відновіть та поясніть зміст прислів’їв.
Без роботи вже й ріка тече.
Людина без Батьківщини — день роком стає.
В усякої справи як соловей без пісні.
Крапля до краплі — початок важкий.
84
— Спишіть прислів’я, підкресліть іменники жіночого роду в Р. в. однини.
— Які закінчення мають іменники жіночого роду на -а (-я) в Р. в. однини?
— У яких випадках ці іменники мають закінчення -і, а в яких — закінчення — -и?
4. Проблемна ситуація
— Поставте подані іменники у родовий відмінок однини: океан, край.
— Чому в деяких учнів вийшли різні закінчення? (Океана — океану; края — краю)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви будете вчитися правильно писати закінчення іменників
чоловічого роду в родовому відмінку однини.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 125 (с. 64)
- Читання тексту вправи, розкриваючи дужки.
- Перевірка правопису цих слів за орфографічним словником.
- Списування тексту учнями, позначення закінчень.
— На основі власних спостережень зробіть висновок, які закінчення мають іменники
чоловічого роду в родовому відмінку однини.
— Звірте свої припущення з правилом на с. 64.
2. Тренувальна вправа 125 (с. 64–65)
- Читання тексту учнями, добирання заголовка.
- Списування з граматичним завданням.
- Перевірка виконаної роботи.
3. Робота за таблицею «Правильно вимовляй і пиши» (с. 65)
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Коментоване виконання вправи 127 (с. 65)
— Іменники кожного стовпчика поставте в родовий відмінок однини.
Підказочка. Для впевненості користуйтесь орфографічним словничком.
— Що об’єднує іменники кожного стовпчика? (Іменники першого стовпчика мають
закінчення -а, другого — -я; третього — -у; четвертого — -ю.)
Завдання 3 учні виконують за зразком.
— Що цікавого повідомляє нам підручник про іменник біль?
— Складіть речення з цим іменником у різних відмінкових формах та запишіть їх у
зошити.
2. Словникова скарбничка
— Відгадайте загадки.
Є у двох матерів аж по п’ятеро синів.
Разом народилися, на весь вік здружилися.
Ось у мами п’ятий син —
на руці такий один.
Він малий лінивець,
а зовуть його... (мізинець).
85
- Тисяча тисяч — це... (мільйон).
— Запам’ятайте правопис цих слів.
3. Гра «“Зайве” слово»
— Подані іменники поставте у родовий відмінок однини.
— Назвіть «зайве» слово у кожній групі іменників.
- Іній, портфель, поле.
- Сад, мед, сіль.
- Малюк, жовтень, плащ.
- Млин, хлів, горох.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Як можна перевірити себе, якщо немає впевненості у написанні закінчення
іменника чоловічого роду в родовому відмінку однини?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 128, с. 66.
№36 ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО І ЧОЛОВІЧОГО
РОДУ В ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ
Мета: ознайомити учнів з вимовою і правописом іменників жіночого і чоловічого
роду в орудному відмінку однини; формувати правильні правописні вміння і
навички; збагачувати словниковий запас; розвивати пізнавальну самостійність,
мовлення учнів; виховувати культуру писемного мовлення.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 128, с. 66)
— Чи можна вважати текст вправи художнім? Доведіть свою думку.
— Як ви поділили його на абзаци?
— Прочитайте кожний абзац вправи, вставляючи іменники, подані в дужках, у
родовому відмінку однини.
2. Самостійна робота
— Користуючись орфографічним словником, допишіть закінчення іменників. З
одним словосполученням (за вибором) складіть речення.
1 варіант
Стояв біля каштан.., читав до вечор.., випало багато сніг.., вийшли з клас.., пішов до
ліс..
2 варіант
Стояв біля дуб.., вийшли з дом.., під’їхав до завод.., зібрали багато хліб.., сік з
виноград..
3. «Порівняйте закінчення!»
86
Зима — зимою Рік — роком
куля — кулею нуль — нулем
лінія — лінією край — краєм
каша — кашею душ — душем
межа — межею вуж — вужем
задача — задачею меч — мечем
— До якого роду належать іменники першого стовпчика?
— До якого роду належать іменники другого стовпчика?
— У якому відмінку стоять іменники чоловічого і жіночого роду?
— Чи однакові вони мають закінчення?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо працювати над правописом закінчень іменників
жіночого і чоловічого роду в орудному відмінку однини. Спробуємо зрозуміти і
запам’ятати особливості закінчень таких іменників, щоб завжди писати грамотно.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Спостереження за мовним матеріалом. Вправа 129 (с. 66)
— Прочитайте іменники, записані парами.
— Поясніть значення слова ратуша.
Визначення роду, числа і відмінка іменників
— Які закінчення мають іменники жіночого роду в орудному відмінку?
— Зверніть увагу на кінцевий приголосний основи та спробуйте пояснити, чому
закінчення у них різні.
2. Складання опорної схеми
— Побудуймо схему-опору, яка допоможе краще засвоїти правильне написання
закінчень іменників жіночого роду на -а, -я в орудному відмінку однини.
Іменники
ж. рід (одн.)
-а, -я
Основа на твердий приголосний Основа на м’який приголосний і [ж], [ч],
[ш] Основа на [й]
-ою -ею -єю
3. Ознайомлення з правилом (с. 67)
4. Первинне закріплення. Вправа 130 (с. 67)
- Читання тексту і добирання заголовка.
- Пояснення написання закінчень.
- Повторення правила вживання апострофа після префіксів і пояснення написання
слова з’явилася.
5. Фізкультхвилинка
6. Робота за таблицею. Вправа 131 (с. 67–68)
— Розгляньте таблицю. Зверніть увагу на кінцевий приголосний основи та закінчення
в іменниках.
87
7. Складання опорної схеми
Іменники
ч. рід (одн.)
Основа на твердий приголосний Основа на м’який приголосний і [ж], [ч],
[ш] Основа на [й]
-ом -ем -єм
8. Ознайомлення з правилом (с. 68)
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в парах. Вправа 132 (с. 68)
— Поставте подані іменники в орудному відмінку.
Підказочка. Дивись міркування на с. 68.
— З однією групою іменників в орудному відмінку утворіть і запишіть речення.
2. Цікаво знати (с. 68)
Учні читають додаткову інформацію про вживання прийменників з іменниками
чоловічого і жіночого роду в орудному відмінку.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Які відкриття ви зробили для себе на уроці?
— З яким настроєм завершуєте урок?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 133, с. 69.
№37 ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ З
ОСНОВОЮ НА -р В ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ
Мета: ознайомити учнів з правописом закінчень іменників чоловічого роду з основою
на -р в орудному відмінку; формувати вміння працювати з орфографічним словником
для перевірки правопису закінчень іменників з основою на -р в орудному відмінку
однини; виховувати повагу до людей будь-якої професії.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 133, с. 69)
— Прочитайте виписані словосполучення.
— Поясніть правопис закінчень іменників.
2. Гра «Кращий стрілець»
— Укажіть стрілками, яке закінчення в орудному відмінку однини мають подані
іменники.
олень -ом
-ем
-єм
душ
гай
88
кут
меч
день
чай
дуб
кущ
— Поясніть свій вибір.
3. Каліграфічна хвилинка
— Запишіть каліграфічно.
Хай над нашим рідним краєм пісня радісна звучить.
— Яке це речення за метою? за інтонацією?
— Поясніть правопис закінчення у слові краєм.
— Доберіть до нього синоніми.
4. Гра «З якої професії?»
— Назвіть, з якої професії прийшли в життя подані прислів’я та приказки.
- З поганої вівці хоч вовни жмут. (Чабан)
- Жартуй, глечичок, поки вушко одірветься. (Гончар)
- От що вийшло: ні тарантас, ні дишло. (Стельмах)
- Куй залізо, поки гаряче. (Коваль)
- Порожня бочка гучить, а повна мовчить. (Бондар)
— Спробуйте поставити слова-відгадки в орудний відмінок однини.
— Яких труднощів зазнали?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, як пишуться іменники чоловічого роду з основою
на -р в орудному відмінку однини.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективна аналітична робота за вправою 134 (с. 69)
Самостійне читання тексту
— Про які професії ви дізналися з тексту?
— Які професії подобаються вам? Чому?
— Ким ви хочете стати в майбутньому?
— Випишіть з тексту іменники чоловічого роду на -р в орудному відмінку.
Учні визначають відмінок виписаних іменників. Позначають у них закінчення.
— На основі власних спостережень спробуйте сформулювати правило правопису
закінчень іменників чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку однини.
2. Ознайомлення з правилом (с. 70)
3. Словникова скарбничка
Інженер — спеціаліст із вищою технічною освітою. Слово запозичене з французької
мови, утворене від латинського слова engenium — здатність, винахідливість.
Інженер-механік. Інженер-електрик. Військовий інженер.
89
— Утворіть словосполучення.
інженер
(Розумний, грамотний, веселий, вимогливий, талановитий, ведучий, молодий,
майбутній)
— Запишіть речення.
Мій тато працює інженером на заводі.
— Підкресліть головні і другорядні члени речення.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Вибірковий диктант
— Випишіть іменники чоловічого роду на -р у стовпчик та поставте їх в орудному
відмінку однини.
Лаком і фарбою
пахне маляр.
Глиною — муляр,
замазкою — скляр.
Учитель, лікар чи геолог,
письменник, слюсар чи кресляр —
всі називають головною
одну професію — школяр!
Взаємоперевірка робіт за орфографічним словником.
2. Творча робота. Вправа 135 (с. 70)
Перше завдання учні виконують усно колективно.
Друге і третє — самостійно.
3. Робота в парах. Складання діалогу
— Які професії ти знаєш?
— Яка професія тобі подобається?
— Що ти можеш про неї розповісти?
— Ким ти мрієш стати?
— Яка професія у твоєї мами?
— Ким працює тато?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Як слід перевіряти правопис закінчень іменників чоловічого роду з основою на р?
— Що найбільше сподобалося на уроці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 136, с. 70.
№38 ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В
ДАВАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ
90
Мета: ознайомити учнів з особливостями відмінювання іменників чоловічого роду в
давальному і місцевому відмінках однини; формувати вміння й навички доцільно
використовувати у мовленні знання про правопис цих іменників у давальному і
місцевому відмінках; виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Встали, діти, всі рівненько,
Посміхнулися гарненько.
Настрій на урок взяли
Й працювати почали.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 136, с. 70)
— Як ви визначили закінчення в орудному відмінку однини іменників чоловічого
роду з основою на -р?
— Хто такий муляр?
— Чим займається маляр?
2. Гра «Я — тобі, ти — мені»
Учитель називає іменник, а учень ставить його в орудний відмінок однини.
Учень, плащ, авіатор, водій, слюсар, камінь, лікар, край, директор.
3. Каліграфічна хвилинка
— Запишіть каліграфічно.
І барвінком, і рутою,
і рястом квітчає
весна землю, мов дівчину,
в зеленому гаю.
— Підкресліть іменники в орудному відмінку однини.
— Випишіть слова, у яких звуків більше, ніж букв.
— Запишіть до них звукові схеми.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми розглянемо нову мовну закономірність, якою, на жаль, не всі
вміють користуватися. Знання цієї закономірності та її дотримання роблять наше
мовлення різноманітнішим, милозвучнішим. А будемо ми працювати над давальним і
місцевим відмінками однини іменників чоловічого роду.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Спостереження над мовним матеріалом. Вправа 137 (с. 71)
Читання тексту учнями, добирання заголовка
— Поставте запитання до тексту і дайте на них відповідь.
— Випишіть словосполучення з іменниками чоловічого роду в давальному відмінку
та позначте в них закінчення.
— На основі власних спостережень спробуйте сформулювати правило правопису
закінчень іменників чоловічого роду в давальному відмінку однини.
91
2. Ознайомлення з правилом (с. 71)
3. Первинне закріплення. Вправа 138 (с. 71)
— Прочитайте виразно вірш.
— Про що розповідає цей вірш?
— Які емоції він у вас викликає?
— Поясніть значення виділеного слова.
— Які синоніми можна дібрати до цього слова? (Обрій, небосхил)
— Виконайте звуко-буквений аналіз цього слова.
— Користуючись правилом на с. 72, поясніть правопис закінчень іменників
чоловічого роду в місцевому відмінку однини.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Виконання вправи 139 (с. 72)
- Порівняння сполучень іменників у двох колонках.
- Визначення спільного і відмінного в цих записах.
- Визначення сполучень, які краще сприймаються на слух.
- Ознайомлення з правилом (с. 73).
2. Письмо з коментуванням
— Спишіть, ставлячи іменники, подані в дужках, у давальному чи місцевому
відмінку однини.
Дбалому (хом’як) зима не страшна.
Просо вітру боїться, а (дощ) кланяється.
Гарна дівчина, як калина (луг).
По (одяг) зустрічають, по (розум) проводжають.
— Поясніть зміст прислів’їв.
3. Поетична хвилинка
В хату з магазину
Я приніс торбину,
А торбина дуже свіжа,
Зараз я її розріжу.
Дам я мамі й татові,
І малому братові,
Дідові й бабусі,
І сестрі Катрусі.
— Визначте відмінок іменників чоловічого роду.
— Поясніть правопис закінчень у цих іменниках.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вчилися робити на уроці?
— Які закінчення мають іменники чоловічого роду в давальному відмінку однини?
— Які закінчення мають іменники чоловічого роду в місцевому відмінку однини?
— Для чого потрібні паралельні закінчення у давальному та місцевому відмінках?
92
— Під час виконання яких завдань у вас виникли труднощі?
— Як училися їх долати?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 140, с. 73.
№39 РОЗВИТОК Текст-опис за ілюстрацією. Науковий опис голуба (6).
№40 ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ У МНОЖИНІ
Мета: ознайомити учнів з відмінюванням іменників у множині; вдосконалювати
вміння і навички правопису відмінкових закінчень іменників; розвивати мовне чуття;
виховувати любов до рідної землі.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 140, с. 73)
— Прочитайте побудовані прислів’я. Поясніть їх зміст.
— Поясніть правопис іменників чоловічого роду в давальному і місцевому відмінках
однини.
2. Самостійна робота
1 варіант
1. Визначте групу іменників, що правильно вжиті в давальному відмінку однини.
а) Директорем, другом, князем.
б) Дитектореві, другу, князєві.
в) Директорові, другові, князеві.
2. Поставте іменники у давальному та місцевому відмінках однини. Виділіть
закінчення.
Кінь — ..., ...
вчитель — ..., ...
будинок — ..., ...
гай — ..., ...
Андрій Іванович — ..., ...
2 варіант
1. Визначте групу іменників, що правильно вжиті в місцевому відмінку однини.
а) Хлопцем, каменем, батьком.
б) На хлопцеві, на каменю, на батьку.
в) На хлопцеві, на камені, на батькові.
2. Поставте іменники у давальному та місцевому відмінках однини. Виділіть
закінчення.
Їжак — ..., ...
школяр — ..., ...
край — ..., ...
день — ..., ...
93
дядько Петро — ..., ...
3. Каліграфічна хвилинка
— Запишіть каліграфічно.
Тонна, грам, кілометр, кілограм, центнер.
— Назвіть «зайве» слово.
— Поясніть, чому ви так вважаєте? (Кілометр — це міра довжини, а решта слів
належать до мір маси.)
4. Гра «Я — тобі, ти — мені»
Учитель називає іменники в однині, а учні ставлять їх у множину.
Автомобіль, черговий, сіль, школа, квітка, молоко, річка, читання.
— Що ви помітили? (Є іменники, які вживаються тільки в однині.)
Учитель називає іменники у множині, а учні ставлять їх в однину.
Гори, ворота, міста, села, штани, дрова, океани, хлопці, гроші.
— Що ви помітили? (Є іменники, які вживаються тільки в множині.)
— Чи змінюються за відмінками іменники у множині?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми про це дізнаємося, будемо вчитися відмінювати іменники в
множині, правильно писати закінчення іменників у множині.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 141 (с. 73)
Виразне читання вірша В. Сосюри, добирання до нього заголовка
— Які іменники вжиті в однині, а які у множині?
— Поставте іменники, ужиті в однині у форму множини.
2. Спостереження над мовним матеріалом. Вправа 142 (с. 73–74)
Ознайомлення з таблицями відмінювання іменників у множині
— За якою ознакою здійснено розподіл іменників?
— Які закінчення мають іменники у множині?
— У яких відмінках іменники у множині мають однакові закінчення? (Іменники, що
означають назви неістот, у називному і знахідному відмінках; іменники, що
означають назви істот, у родовому і знахідному відмінках)
— Як же розрізняти відмінок таких іменників у множині?
3. Робота над текстом вправи 143 (с. 75)
- Читання тексту учнями, добирання до нього заголовка.
- Списування тексту з граматичним завданням.
- Читання перебудованого тексту.
- Визначення відмінків виділених іменників у формі множини.
- Визначення головних членів кожного речення.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Усне виконання вправи 144 (с. 75)
- Визначення особливостей форм іменників у родовому відмінку множини.
94
- Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 75).
— Які закінчення можуть мати іменники у родовому відмінку множини?
2. Розвиток зв’язного мовлення
Розповіді дітей про птахів і звірів, яких вони бачили у зоопарку.
3. Самостійна робота. Вправа 145 (с. 76)
- Читання перебудованого тексту вправи.
- Визначення відмінків виділених слів.
4. Словникова скарбничка
— Прочитайте слово, записане у рамці на с. 76 підручника.
— Розкодуйте слова і запишіть речення.
Козаки у боях за незалежність українських земель використовували уршниіц,
ивгнітвки, лішаб, ипсси. (Рушниці, гвинтівки, шаблі, списи)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вчилися робити на уроці?
— Для чого нам потрібно знати як пишуться іменники у множині?
— Під час виконання яких завдань у вас виникли труднощі?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 146 (1, 2), с. 76.
№41 ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ
ІМЕННИКІВ У МНОЖИНІ
Мета: розширити знання учнів про правопис закінчень іменників у множині;
перевірити аудіативні навички; розвивати пам’ять, увагу; виховувати старанність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 146, с. 76)
— Прочитайте утворені словосполучення.
— Поясніть правопис закінчень іменників.
2. Робота над прислів’ями
— Поєднайте праву і ліву частини.
— Прочитайте утворені речення.
— Підкресліть іменники у родовому відмінку множини.
— Визначте, які закінчення вони мають.
Без вікон, без дверей в рукавицях не ловить.
Молодець проти овець, а шостий відпочиваємо.
Кіт мишей повна хата людей.
П’ять днів нічого не робимо, а проти молодця й сам вівця.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
IV. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ
ВЕДМІДЬ І ПАВУЧОК
95
Одного разу після довгої мандрівки лісом ведмідь заліз у свій барліг і глибоко заснув.
А коли прокинувся, то побачив, що по його лапі повзе павучок.
— Що це ти собі надумав? По мені, ведмедеві, лазити?! — роздратовано пробурмотів
ведмідь. Розсердився на павучка і хотів його вбити.
Що міг вдіяти маленький павучок проти такого велетня?
— Даруйте, дядьку, я більше не буду,— почав благати павучок ведмедя. Відпустіть
мене, я вам ще в пригоді стану.
— Чим же ти, дрібнота, можеш мені послужити? — здивувався старий ведмідь.— Яка
може бути з тебе поміч?
Але все-таки пожалів маленького і відпустив.
Через деякий час у ліс прийшли мисливці. Ходять, блукають у лісній гущавині то в
один бік, то в другий, а дичини нема. Хотіли вже додому повертатися, несподівано
натрапили на сліди ведмедя і почали за ним ганятися. Бідний вед-мідь не знав куди
подітися, щоб урятуватися від мисливців. Ось-ось виб’ється із сил, як раптом угледів
під величезною скелею яму і скочив туди.
Павучок це бачив і одразу про все здогадався. Поліз скоренько до тієї ями і швидко
обснував її густою павутиною. Потім став чекати, що буде далі. Посидів трохи, аж
тут біжать мисливці. Прибігли й стали неподалік від скелі.
— А може наш бурмило* сидить у тій ямі, що під скелею? — сказав один з
мисливців.
— Туди він не міг залізти,— озвався другий мисливець.— Хіба ти не бачиш — там
повно павутиння. Якби ведмідь заліз туди, то павутиння порвав би. Хіба не так?
— Це правда! — підтвердили інші мисливці.
Постояли, покрутилися та й пішли далі.
А старий бурмило сидить собі тихенько у тій ямі й від страху ані живий ані мертвий.
Так злякався, бідолаха, що не смів навіть поворухнутися. І сидів там довго-довго. А
врешті вирішив визирнути — подивитись, чи нема якоїсь небезпеки.
Лізе ведмідь з тієї ями й очам своїм не вірить — яма поснована густим павутинням, а
павучок гойдається на ньому і сміється.
— Бачите, дядьку,— озвався він до ведмедя,— якби не моє павутиння, то вас давно
не було б на світі. Ви мене тоді пожаліли, то і я вас пожалів. Як кажуть: «Старе добро
не забувається».
— Щиро тобі дякую, павуче, що ти врятував мене від смерті,— відповів зі сльозами
на очах старий ведмідь.
Відтоді ведмідь ставився до павучка з великою повагою і вдячністю.
* Бурмило — жартівлива назва ведмедя.
Тестування
1. Назви дійових осіб.
а) Павучок і ведмідь;
б) мисливці, павучок, ведмідь;
в) мисливці, ведмідь.
96
2. Чому ведмідь відпустив павучка?
а) Бо він не їсть павуків;
б) бо павук дуже благав ведмедя;
в) бо ведмідь був добрий.
3. Яка біда трапилася з ведмедем?
а) Він потрапив у пастку;
б) на нього напали мисливці;
в) на нього напали бджоли.
4. Хто допоміг ведмедеві врятуватися?
а) Вдача;
б) павучок;
в) інші ведмеді.
5. Чому павучок урятував ведмедя?
а) Бо хотів похвалитися, який він удалий;
б) бо ведмідь його колись пожалів і відпустив;
в) бо він поважав ведмедя.
6. Яка головна думка казки?
а) Старе добро не забувається;
б) друзі пізнаються в біді;
в) не ламай гілку, на якій сидиш.
Фізкультхвилинка
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Творча робота
— Запишіть речення, змінюючи форму однини іменників на форму множини.
Визначте відмінки цих іменників.
БІЛКИ
Восени у (білка) особливо багато клопоту. Треба на зиму (гриб) насушити. Запастися
(горіх), (жолудь), (шишка). (Дупло) вимостити, втеплити. Пізніше, коли на землю
впадуть (заморозок), їм треба міняти (шубка).
— Як ви розрізняли відмінки іменників у множині?
2. Самостійна робота
— Запишіть словосполучення, поставивши іменники в родовому відмінку множини.
— З одним із словосполучень складіть і запишіть речення.
1 варіант 2 варіант
Багато (вишня) чимало (заповідь)
кілька (прізвище) багато (озеро)
немає (знання) не чув (розповідь)
багато (соловей) побачили (суддя)
кілька (вікно) п’ять (століття)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що повторили на уроці?
97
— Що нового дізналися?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 146 (3), с. 76.
№42 УЖИВАННЯ ІМЕННИКІВ З ПРИЙМЕННИКАМИ В РІЗНИХ
ВІДМІНКАХ
Мета: вдосконалювати вміння учнів відмінювати іменники у множині; ознайомити із
закінченням іменників у місцевому відмінку множини; формувати вміння й навички
правильного використання форм іменників у місцевому відмінку множини з
прийменником по; розвивати увагу, спостережливість; збагачувати словниковий
запас учнів; виховувати інтерес до мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 146 (3), с. 76)
2. Гра «Хто швидше?»
— Поставте іменники у родовий відмінок множини.
Клас, школа, сніг, звір, дощ, книжка, дорога, змій, пальто, гривня, учень.
— Що ви можете розповісти про правопис закінчень у родовому відмінку множини?
3. Каліграфічна хвилинка
— Відгадайте загадки.
У місті він по рейках ходить,
Він народ з роботи возить!
На дорозі не зівай,
Їде часто тут... (трамвай).
Вгору ріжки підіймає
І в дорогу вирушає.
Їздить тільки у містах,
В будні дні і по святах. (Тролейбус)
— Запишіть каліграфічно.
Тт Тт тр тра тро рам лейб
Трамвай і тролейбус — наземні види транспорту.
— Яких правил поведінки слід дотримувати у транспорті?
4. «Мозковий штурм»
— Що таке іменник?
— Як змінюються іменники?
— Що є початковою формою іменників?
— Які чергування приголосних і голосних відбуваються при відмінюванні іменників
в однині?
— Іменники якого роду і в яких відмінках мають різні закінчення? Наведіть
приклади.
98
— У яких відмінкових формах іменників відбувається подовження кінцевих
приголосних звуків основи?
— Які закінчення мають іменники в називному відмінку множини?
— Визначте основу і закінчення у слові солов’ї.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми пригадаємо, у якому відмінку іменники вживаються без
прийменників, у якому — тільки з прийменниками, навчимося правильно вживати
прийменники з іменниками, а також засвоїмо літературну форму іменників у
місцевому відмінку множини з прийменником по.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда
— Що ви можете розповісти про прийменники? (Належать до службових частин
мови, не називають предметів, ознак, дій і станів, не мають коренів та інших частин
слів, виконують тільки синтаксичні функції поєднують слова, не є самостійними
членами речення.)
— Наведіть приклади прийменників.
— Що ви можете розповісти про правопис прийменників?
2. Усне виконання вправи 147 (с. 77)
— Прочитайте текст.
— До якого типу текстів він належить?
— Що нового дізналися з цього тексту?
— Поміркуйте, чи в кожному відмінку можливе використання прийменників.
— Звірте свої спостереження із правилом на с. 77 підручника.
— Чи правильні висновки ви зробили?
3. Засвоєння теоретичного матеріалу. Вправа 148 (с. 77–78)
- Читання тексту учнями, добирання заголовка.
- Списування з граматичним завданням.
— Прочитайте речення із потрібними за змістом прийменниками.
— У яких відмінках іменники вживаються з прийменниками?
— Яке словосполучення з іменником місто ви склали?
— Які споріднені слова можна дібрати до іменника похід?
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Правопис закінчень іменників у місцевому відмінку множини
- Порівняй (таблиця, с. 78).
— Які закінчення мають іменники у місцевому відмінку множини в українській
мові?
— Які помилки можуть траплятися під впливом російської мови?
- Виконання вправи 149 (с. 78–79).
Ознайомлення з текстом вправи.
— Про які види транспорту йдеться у вправі?
99
— На якому виді транспорту ви любите подорожувати?
— Що слід знати, щоб правильно написати іменники в місцевому відмінку
множини?
— Спишіть текст, виконавши третє і четверте завдання до вправи.
Висновок. У місцевому відмінку множини іменники з прийменником по мають
закінчення -ах, -ях.
2. Робота в парах
— Запишіть повні відповіді на запитання, використовуючи іменники, подані в
дужках, і потрібні прийменники.
— Визначте відмінок цих іменників у реченнях.
- Де знаходить знання людина? (Книга)
- Де росте велика верба? (Річка)
- Де пташка звила гніздо? (Кущі)
- Звідки діти принесли гриби? (Ліс)
- З чого виготовляють сир і сметану? (Молоко)
- До чого пристосувались кактуси? (Спека)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Які закінчення мають іменники у місцевому відмінку множини?
— Продовжіть речення.
- Я навчився...
- Я запам’ятав...
- Я вмію...
- Я знаю...
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 150, с. 79.
№43 Узагальнюючий урок
№44 ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ («Іменник»)
Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темою «Іменник»; розвивати
мислення учнів, увагу, самостійність; виховувати культуру оформлення письмових
робіт.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
1 варіант
1. Як називають зміну закінчень іменників?
а) Чергування;
б) питання;
в) відмінювання.
100
2. У якому рядку всі наведені слова — іменники?
а) Літера, галасливий, крик, дощ;
б) воля, соняшник, щедрість, ворота;
в) гнів, чалапає, влітку, джміль.
3. У якому рядку всі іменники подано у формі множини?
а) Степи, гори, узлісся, підйом;
б) буряки, мрії, серпи, вишні;
в) козак, борщі, м’ячі, книги.
4. Позначте рядок, у якому всі слова в реченні записані правильно.
а) З важкою ношою Петрусь повертався додому.
б) Сашко довго думав над складною задачею.
в) Кіт Мурко уважно спостерігав за мишою.
5. Запишіть іменники у місцевому відмінку однини.
Книга —
Вільха —
Фіалка —
6. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви. Позначте наголос у кожному слові.
Інж..нер, д..ржава, трол..йбус, д..сципліна.
7. Запишіть словосполучення у давальному відмінку.
Учень Петренко —
добродій Іванюк —
тренер Федір Миколайович —
8. Подані слова пов’яжіть між собою. Визначте число, рід, відмінок іменників.
Пишуть, ручка.
Відпочивати, галявина.
Дякувати, гості.
2 варіант
1. Як змінюються іменники?
а) За родами й числами;
б) за відмінками й родами;
в) за відмінками й числами.
2. У якому рядку всі наведені слова — іменники?
а) Сузір’я, морквяний, злетіти, віддаль;
б) обличчя, тінь, милість, лев’ячий;
в) солов’ї, українець, сьогодення, плащ.
3. У якому рядку всі іменники подано у формі множини?
а) Лани, задачі, краї, річки;
б) пальми, бур’яни, цвяхи, довір’я;
в) вокзал, заєць, юність, прохання.
4. Позначте рядок, у якому всі слова в реченні записані правильно.
а) Маленький Тарас потягнувся до тарілки з кашою.
101
б) Під кручею туристи розбили намет.
в) Юхим насолоджувався тишою.
5. Запишіть іменники у місцевому відмінку однини.
Дівчинка —
райдуга —
комаха —
6. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви. Позначте наголос у кожному слові.
Ок..ан, гв..нтівка, ш..ренга, тра..вай.
7. Запишіть словосполучення у давальному відмінку.
Пан Василь —
учитель Дмитро Григорович —
брат Ігор —
8. Подані слова пов’яжіть між собою. Визначте число, рід, відмінок іменників.
Читати, книжка.
Зустрітися, Микола.
Дякувати, друзі.
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
— Які завдання виявилися найскладнішими? Чому?
— Яке — найцікавішим?
— Як слід працювати, щоб уникнути помилок?
№45 АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. Роль прикметників у мові і мовленні.
Мета: проаналізувати типові помилки, допущені під час виконання перевірної
роботи, працювати над їх усуненням; поглибити знання учнів про прикметник, його
значення у мові та мовленні; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення;
виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
І знову дзвоник кличе в клас,
Знання нові чекають нас.
Ми дуже любим рідну мову,
Її мелодію чудову.
Тож починаємо урок,
За парти кличе нас дзвінок.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Аналіз перевірної роботи
Аналіз типових помилок, яких припустилися учні під час виконання перевірної
роботи.
2. Коментоване письмо
— Спишіть, вставляючи замість крапок потрібні закінчення іменників у множині.
— Визначте відмінок цих іменників.
102
Пісня замріяна лине в колоссі і трав.. степів золотавих під ясним небом України.
Урожай приніс турбот доволі — всі дорослі на жнив.., у полі.
Йде робота на завод.., йдуть у школ.. заняття.
3. Каліграфічна хвилинка
Йй Йй ай йо уй ий
Пам’ятай, не забувай
Батьківську стежину.
Прикрашай, шануй свій край,
Дім свій — Батьківщину!
В. Гринько
— Які це речення за метою висловлювання?
— Перебудуйте речення таким чином, щоб звертання стосувалось багатьох людей.
— Слово Батьківщину розберіть як частину мови.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
— Прочитайте вірш Наталі Забіли.
Закрутилися сніжинки,
як веселі комашинки,
наче зграї білих мух,
як м’який холодний пух.
— Назвіть порівняння разом зі словами, до яких вони належать.
— Назвіть серед них прикметники. За якими ознаками ви визначили, що ці слова
належать до прикметників? (Поставили до них питання.)
— Сьогодні ми помандруємо володіннями ще однієї частини мови — прикметника.
— Як ви вважаєте, чому одразу після іменника ми будемо вивчати прикметник?
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення вчителя
— Використовуючи різні предмети, вивчаючи явища, ми не тільки ознайомлюємося з
їх назвами. Нас не менше цікавлять їх ознаки, які дозволяють відрізнити один
предмет чи явище від іншого. Наприклад, коли ми говоримо про фрукти, нас не
тільки цікавлять їх різновиди: яблука, груші, сливи — але й те, які вони є: зрілі,
соковиті, світлі, зелені та ін.
Коли вивчаємо гори, моря, ріки, то важливо не лише ознайомитися з поняттями, а й
пізнати ознаки цих предметів: гори високі, моря глибокі, річки повноводні.
Як бачите, предмет і його ознаки тісно пов’язані між собою. Словосполучення
прикметника з іменником дозволяє конкретніше назвати предмет чи явище.
2. Робота над загадками. Вправа 151 (с. 80)
Учні читають і відгадують загадки. З’ясовують, які слова в загадках допомогли їм
правильно відгадати їх.
— Якою частиною мови є ці слова?
— Пригадайте, що ви вже знаєте про прикметник як частину мови.
103
3. Колективна робота над вправою 152 (с. 80–81)
— Прочитайте виразно вірш Лесі Лужецької.
— Чому автор дала віршу таку назву?
— Яка основна роль прикметника у мовленні?
— Випишіть із вірша одну строфу, багату на прикметники.
— Підкресліть прикметники хвилястою лінією.
4. Аналітична робота. Вправа 153 (с. 81)
Учні читають перший текст за Євгеном Гуцалом.
— Що змальовує автор у тексті? (Зимову ніч)
— Прочитайте другий опис, створений автором Євгеном Гуцалом.
— Що змальовує автор у тексті? (Зимову ніч)
— Який з описів більш виразніший? (Другий)
— Які слова поліпшили його? Назвіть їх.
— До якої частини мови належать ці слова?
Висновок. Яку роль виконують прикметники у мовленні?
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Гра «Вгадай предмет за його ознакою»
Висока, густа, зелена, молода, запашна.
Рожеве, пахуче, червонобоке, солодке, раннє.
Жовтий, кислий, соковитий, ароматний.
— З однією з відгадок складіть речення, використовуючи прикметники.
2. Робота за текстом вправи 154 (с. 81–82)
- Виразне читання тексту учнями, з’ясування теми і мети тексту.
Тема: Синичка — зимуюча пташка.
Мета: Допомога пташкам узимку.
- Добирання синонімів до поданих прикметників: весела, бадьора, радісна; маленька,
дрібна, крихітна.
- Добирання антонімів до поданих прикметників: весела — сумна; маленька —
велика.
3. Розвиток зв’язного мовлення
— Дайте відповіді на запитання таким чином, щоб вийшла зв’язна розповідь.
— Використовуйте слова з довідки.
— Придумайте до тексту заголовок.
— Куди прийшли діти після уроку?
— За ким вони спостерігали?
— Що вони принесли із собою?
Слова для довідок: сусідній гай; руда білочка; соснова шишка; колючий їжачок;
живий куточок.
4. Перевірка виконаної роботи
Заслухати 3–4 розповіді учнів.
104
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку частину мови ми повторювали?
— Що називає прикметник?
— На які питання відповідає прикметник?
— Чи можна обійтись у мовленні без прикметників?
— Яку роль виконує прикметник у мовленні? (Він робить наше мовлення образним і
точним.)
Що прикметник означає?
Він прикмети називає —
Всі ознаки визначає.
Розуміється на всьому:
Який смак в кого буває,
І за кольором впізнає,
І за розміром, і віком,
Яким стане чоловіком.
Почуття він розпізнає,
Про характер думку має,
Про красу і вроду,
Про навколишню природу,
І про місяць, і про сонце,
Ще й загляне у віконце.
Всі ознаки добре знає,
Слово точно добирає,
Їх багато дуже має.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 154 (3), с. 82.
№46 ПРИКМЕТНИКИ-СИНОНІМИ, ПРИКМЕТНИКИ-АНТОНІМИ. ПРЯМЕ І
ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
Мета: ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними
значеннями, розкрити поняття багатозначності прикметників; учити вживати
прикметники в прямому та переносному значеннях; розвивати усне та писемне
мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до праці.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
— Прочитайте опис синички, який ви знайшли у вправі 154.
— Які слова допомогли зобразити синичку? Назвіть їх.
— До якої частини мови вони належать?
2. Каліграфічна хвилинка
105
Фф Фф Фф ан ер фанера фартух
— Доберіть до цих слів спільнокореневі слова.
Фанера... (фанерний, фанерка);
Фартух ... (фартушок, фартушечок).
— Складіть і запишіть каліграфічно речення.
Оглянув, фанери, столяр, шматок.
Снігурі, фартушки, червоні, одягли.
3. Удосконалення тексту
— Поширте речення прикметниками.
Після дня настав вечір. На небі з’явились зірки. Сонце сховалося за лісом. Землею
стелеться туман.
4. Гра «Ланцюжок»
— Від поданих іменників утворіть прикметники.
осінь — ... друг — ...
місце — ... ліс — ...
дитина — ... метал — ...
день — ... чесність — ...
дерево — ... район — ...
школа — ... поле — ...
розум — ... вірність — ...
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми попрацюємо з прикметниками, близькими і протилежними за
значеннями, вжитими в прямому і переносному значенні.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Спостереження за прикметниками-синонімами
— В українській мові є слова, схожі за значенням. Таких слів чимало, їх називають
синонімами. Синоніми — це слова, що мають різне звучання, але близьке лексичне
значення (блискучий, яскравий, сяючий). Утворюються вони зі слів однієї частини
мови.
Синоніми роблять наше мовлення більш образним, точнішим, досконалішим.
Гра «Хто швидше?»
Кожному ряду учитель дає аркуш паперу з написаним прикметником. Який ряд
швидше добере до нього синоніми? (Можна підглядати у «Словник синонімів».)
сумний великий сміливий
(невеселий (чималий (відважний
зажурений величезний мужній
безрадісний велетенський доблесний
смутний здоровенний хоробрий
скорботний) гігантський) безстрашний)
2. Спостереження за прикметниками-антонімами
106
— Які слова називаються антонімами? (Антоніми — це слова з протилежним
лексичним значенням (сильний — слабкий).)
Виконання вправи 155 (с. 82)
Учні читають прислів’я, вставляючи замість крапок антоніми до виділених слів.
— Як ви розумієте зміст першого і другого прислів’я?
Виконання другого завдання до вправи 155.
— Спишіть прислів’я із прикметниками-антонімами.
Виконання вправи 156 (с. 82)
— Прочитайте перше завдання до вправи.
(Читаємо перше словосполучення: «Легкий мішечок». Скориставшись довідкою, нам
необхідно записати відповідне словосполучення-антонім. Але зверніть увагу на те,
що антонімічні пари слів завжди належать до однієї й тієї самої частини мови. Вони
вживаються у тому самому роді, числі, відмінку.)
Самостійне виконання вправи учнями.
— У яких словосполученнях прикметники вжито в прямому значенні, а в яких — у
переносному?
— Для чого потрібні антоніми? (Це протилежні за значенням слова, які порівнюють
та допомагають зрозуміти зміст.)
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в парах. Вправа 157 (с. 82–83)
Учні читають подані словосполучення.
— З яких частин мови вони складаються? (З іменників)
— Замініть за зразком подані словосполучення сполученнями прикметників з
іменниками. Деякі словосполучення записані на картках. Це ваші підказки. У
кожного їх різна кількість. Попрацюйте спочатку в парах, а потім са-мостійно
запишіть.
(Листя клена — кленове листя. Полиця для книжок — книжкова полиця. Вітер з
півдня — південний вітер. Допомога товариша — товаришева допомога. Портфель зі
шкіри — шкіряний портфель. Хвіст лиса — лисячий хвіст. Щебетання пташок —
пташине щебетання. Робота в класі — класна робота. Потік води — водяний потік.
Грива коня — кінська грива...)
2. Гра «Скажи без затримки»
Учитель називає прикметник, а учні добирають антонім до названого прикметника.
— Запишіть у зошит ті антонімічні пари, що запам’ятали.
Слабкий (сильний), гігантський (крихітний), кривий (прямий), обмежений
(неозорий), голодний (ситий), високий (низький), солодкий (гіркий), довгий
(короткий).
3. Побудова речень. Вправа 158 (с. 83)
— Прочитайте подані словосполучення. Побудуйте з ними речення.
— Який висновок про значення прикметника гострий можна зробити?
107
— Які з цих словосполучень ужиті у прямому, а які — у переносному значенні?
4. Спостереження за прямим та переносним значенням прикметників
— Прочитайте словосполучення.
— До прикметників, ужитих у переносному значенні, доберіть прикметники з
прямим значенням.
1 варіант 2 варіант
гарячий привіт — ... кам’яне серце — ...
глибока ніч — ... золоте колосся — ...
світла думка — ... свіжа газета — ...
залізна воля — ... сивий туман — ...
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку роль відіграють прикметники в мовленні? (Роблять мовлення багатшим,
досконалішим, допомагають точніше висловити думку.)
— Коли текст, у якому вжиті прикметники, можна вважати досконалим?
— Які прикметники часто вживаються у прислів’ях? Чому?
— Які вміння отримали?
— Де можна застосувати нові знання? (Усне, писемне мовлення)
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 159, с. 83.
№47 СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВЖИВАННЯМ ПРИКМЕТНИКІВ У ТЕКСТАХ
РІЗНИХ СТИЛІВ: НАУКОВОМУ І ХУДОЖНЬОМУ
Мета: вчити учнів розрізняти тексти за їх стилістичними ознаками, вживати
прикметники в мовленні зі стилістичною метою; розвивати мовлення учнів,
спостережливість, творчу уяву; виховувати дбайливе ставлення до навколишньої
природи, бажання оберігати і примножувати її багатства.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 159, с. 83)
— Прочитайте текст, який ви записали вдома
— Які синоніми ви знайшли серед прикметників, поданих у довідці?
— Яку роль вони виконують у мовленні?
2. Творча робота
— Утворіть прислів’я, додаючи прикметники-антоніми, що підходять за змістом.
У мудрої людини ... вуха і ... язик.
... земля ... рук не любить.
З другом говори ввічливо: від грубого слова ... стає ...
... у нас життя — ... не буде вороття.
Краще ... правда, ніж ... брехня.
108
Слова для довідок: новий — старий; гірка — солодка; близький — чужий; довгий —
короткий; чорний — білий.
— Яку роль відіграють антоніми у прислів’ях?
3. Вправа «Асоціативний кущ»
— Що називається прикметником?
— Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово прикметник?
«Асоціативний кущ»
Синоніми Антоніми
Прикметник
Однозначні Багатозначні
Пряме значення Переносне значення
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Ми повторили значення прикметників. А як ви гадаєте, навіщо нам потрібно вміти
добирати прикметники-синоніми, прикметники-антоніми, вживати їх у прямому та
переносному значенні? (Щоб наше мовлення було ви-разним, яскравим, емоційним.)
Тема наша непроста, та для всіх цікава,
Будуть в ній слова, буде і забава.
І в скарбничку мовну цю, поки вивчим тему
Мовних скарбів пребагато ми з вами зберемо.
— Отже, тема нашого уроку: «Спостереження за вживанням прикметників у текстах
різних стилів: науковому і художньому».
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. «Порівняйте!»
— Про один і той самий предмет можна розповісти по-різному залежно від
поставленої мети.
— Прочитаймо два описи.
— Простежте, в якому тексті прикметники та інші частини мови вживаються в
прямому і переносному значенні, а в якому — тільки в прямому. Наведіть приклади.
- Рослини калини ростуть у вигляді вічнозелених чагарників, іноді невеликих дерев.
Більшість видів тіневиносливі і вологолюбиві. Листя цільні. Квітки білі, іноді рожеві,
зібрані в суцвіття. Червоні або синювато-чорні плоди — кістянки, здебільшого
їстівні. Розмножуються живцями, відводками, насінням. Тривалість життя — 50–60
років.
- Калина — дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими гілками, що
тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. Потім
калина вся вкривається білими суцвіттями-па-расольками, вона вбирає тепло сонця та
живильну вологу землі. Її листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками, і
в них плутається вітерець.
Потім, коли квіти оцвітають, на їхньому місці з’являються маленькі зелені ягідки.
Вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного кольору.
Стиглі ягоди калини схожі на яскраві краплини крові, тому в традиції українського
109
народу вони символізують силу життя. Ягоди калини також бувають жовтого та
чорного кольору, а деякі види її не скидають листя восени.
Калина трохи кисла та терпкувата на смак. З неї готують смачне варення та компот.
Зображенням калини прикрашають предмети побуту, крашанки, вишиванки.
— Перший текст називають науковим описом. Другий текст називають художнім
описом.
Висновок. Отже, в першому тексті перелічуються ознаки куща, які відрізняють її від
інших рослин. А в другому дається художнє зображення калини. Прикметники
допомогли автору яскраво змалювати калину, її красу, приваб-ливість, ніжність.
2. Робота над текстами. Вправа 160 (с. 83)
Учні читають і порівнюють тексти. З’ясовують мету кожного тексту. (У першому
тексті дається пояснення слова «ніч». Це науковий текст. У другому тексті дається
художній опис ночі. Це художній текст.)
— Підрахуйте кількість прикметників у кожному тексті.
— Який висновок ви можете зробити?
— Знайдіть в обох текстах слова і вирази, вжиті у переносному значенні.
— Знайдіть порівняння, вжиті у тексті. (Тихо було всюди, як у вусі.)
Словникова скарбничка
— Поясніть значення слів: примеркати; лупати.
Учні роблять висновок про вживання прикметників у художніх і наукових текстах.
Виконують письмово третє завдання до вправи 160.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Усне виконання вправи 161 (с. 84)
Учні читають тексти і визначають, який із них належить до художнього, а який — до
науково-популярного.
— Який з цих текстів можна помістити у підручник з природознавства, а який — у
підручник з літературного читання? Поясніть, чому ви так уважаєте?
2. Каліграфічна хвилинка
— Спробуємо і ми скласти такі описи. А допоможе нам у цьому каліграфічна
хвилинка.
оньк різ бе берізонька
3. Робота в групах
— Уявіть себе науковцями. Перед вами — робочий матеріал.
Прочитайте текст. Знайдіть відповідь на питання своєї групи.
БЕРЕЗА
Береза — це високе струнке дерево з білим стовбуром і довгими гнучкими вітами.
Усього нараховують близько 20 видів берези. В Україні поширена бородавчаста, або
плакуча, береза. Береза живе 50 років. За цей час вона виростає заввишки до 10–20 м.
Квітне береза в середині квітня. Її квіти — жовті сережки.
110
З березових бруньок виготовляють ліки, з гілок — віники, мітли, з деревини — меблі,
лижі, різні вироби домашнього вжитку, дьоготь, оцет.
1-ша група. Яке це дерево?
2-га група. Скільки видів берези нараховується?
3-тя група. Яка береза поширена в Україні?
4-та група. Скільки років живе береза? Якої висоти досягає?
5-та група. Коли цвіте береза? Які її квіти?
6-та група. Що виготовляють з березових бруньок, гілок, деревини?
— Над яким текстом працювали? (Над науковим)
— Доведіть свою думку.
4. Робота над складанням художнього тексту про березу
— Уявіть себе письменниками. Опишемо берізку, використовуючи прикметники.
1) Повторення структури тексту-опису.
— З яких частин складається текст-опис? (Зачин, основна частина, кінцівка)
Зачин в описі — загальне враження про предмет. У ній повідомляється, про що буде
сказано далі.
Основна частина — ознаки предмета.
Кінцівка — висновок, ставлення до сказаного.
— А щоб легше було описувати берізку, подивимось, якою її бачили відомі
художники.
2) Перегляд відеоматеріалу.
І. Левітан «Золота осінь»; фото берези взимку; В. Бакшеєв «Голуба весна»; А.
Куїнджі «Березовий гай»; О. Саврасов «Граки прилетіли».
3) Добирання заголовка.
— Ми спробуємо описати берізку восени, а для цього оберіть влучний заголовок.
- Берізка в осінньому вбранні
- Берізка
- Золотокоса красуня
- 4) Робота за планом.
— Прочитайте план, записаний на дошці.
План
1. Завітала осінь у ліс.
2. Осінні барви берізки.
3. Милуюсь білокорою красунею.
5) Спроба власного пера.
Письмовий опис берези з використанням додаткового матеріалу.
Додатковий матеріал
Зачин
1. Настала чарівна осінь. У золоті шати одяглася береза.
2. Настала осінь. Нарядила берізку в золоте вбрання.
Основна частина
111
Яка берізка? струнка, білокора, тендітна, стоїть на узліссі
На кого схожа? на молоду дівчину, на лісову красуню
Які гілочки? тонкі, гнучкі, схожі на кіски
Хто розплітає коси беріз? вітер-пустунець
Яке листя? серцеподібні листки, на сонці золотом переливаються
Як воно падає? кружляє у повітрі, наче карусель; веде танок прощальний.
Який вигляд має берізка восени? урочистий, сяє красою осені, палахкотить жовтим
полум’ям свічки.
Кінцівка Люблю березу в осінньому вбранні!
Люблю милуватись барвами осені!
Берізка сяє красою осені.
6) Зачитування творів. Редагування текстів.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Про що дізналися на сьогоднішньому уроці?
— У чому впевнилися?
— Чого навчилися?
— Чим же відрізняється науковий текст від художнього?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 162, с. 85.
Для допитливих
Знайдіть приклади художніх і наукових текстів у підручниках з читання, математики.
Поясніть, яку роль у них відіграють прикметники.
№48 Урок розвитку мовлення. Складання текстів письмових привітань
№49 Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня порівняння
(без уживання терміна).
Мета: практично ознайомити учнів із ступенями порівняння прикметників; провести
спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без уживання
термінів); вчити використовувати ступені прикметників у мовленні; збагачувати
словниковий запас; формувати мовленнєві навички; виховувати любов до рідного
слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 162, с. 85)
— Прочитайте розповідь, яку ви склали вдома.
— Це художній текст чи науково-популярний? Обґрунтуйте свою думку.
— Які прикметники ви використали у своїй розповіді? Назвіть їх.
2. Каліграфічна хвилинка
В в ел ер ів ул
112
Село Вербівка потонуло у вербах.
— До яких частин мови належать слова, подані в реченні?
— Якої з вивчених частин мови тут немає?
— Додайте прикметники до іменників. (Невеличке село Вербівка потонуло у зелених
вербах.)
— Яке речення у вас вийшло? Прочитайте його.
— Розберіть за будовою ці прикметники.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми розширимо уявлення про прикметник, дізнаємось, як можуть
бути пов’язані значення прикметника і його будова.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над віршем. Вправа 165 (с. 86)
— Прочитайте виразно вірш.
— Назвіть прикметники, які зустрілися вам у цьому вірші.
— Розгляньте, як утворився прикметник найкращий.
— Спробуйте пояснити, як утворилися прикметники найспритніші, найясніші.
Спритний — спритніший — найспритніший.
Ясний — ясніший — найясніший.
— Які зміни у будові вплинули на значення прикметників?
2. Робота над словами в рамці (с. 86)
Мовчазне читання слів учнями
— Хто бажає правильно прочитати слова в рамці?
— Запишіть ці слова з пам’яті.
— Для одного з прикметників другого стовпчика утворіть «ланцюжок ступенів».
— Складіть речення з одним із прикметників.
3. Самостійна робота. Вправа 166 (с. 86–87)
- Самостійне читання тексту учнями.
Усне виконання першого завдання до тексту.
Списування тексту з граматичним завданням.
Перевірка виконаної роботи.
— Назвіть словосполучення прикметника з іменником.
— Який прикметник уживається в множині? (Найласкавіші)
— Який рід мають прикметники, вжиті у тексті в однині?
4. Фізкультхвилинка
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити:
Раз — підняти руки вгору,
Два — нагнутися додолу,
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкаєтесь підлоги.
Три, чотири — прямо стати,
113
Будем знову починати.
Хто зуміє присідати
І ногам роботу дати?
Раз — піднялись, два присіли,
Хай мужніє наше тіло.
Хто втомився присідати,
Може вже відпочивати.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над загадками і прислів’ями. Вправа 163 (с. 85)
— Прочитайте і відгадайте загадки.
— Прочитайте прислів’я і поясніть їх зміст.
— Знайдіть у записах прикметники-антоніми.
— Спишіть прислів’я, підкресліть у них прикметники.
2. Робота в парах. Вправа 164 (с. 85)
— Прочитайте текст, доповнюючи його прикметниками з довідки.
Словникова скарбничка
— Поясніть значення слів: клуня, виринають.
— Які букви ви вставите в словах з пропущеними буквами?
— Обґрунтуйте правопис цих слів за допомогою правила.
— Назвіть головні члени у першому реченні.
3. Розвиток зв’язного мовлення
— Опишіть український вишитий рушник, використовуючи подані прикметники.
Лляний, тонкий, білий, полотняний, український, дорогий, простий, красивий,
кольоровий, червоний, чорний, народний, рослинний орнамент.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Про що дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Чого навчилися?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 167, с. 87.
№50 Спільні і відмінні ознаки прикметників та іменників. Повторення вивченого про
прикметник як частину мови.
Мета: вчити учнів визначати рід і число прикметника за родом пов’язаного з ним іменника
та за характерним закінченням; збагачувати словниковий запас; формувати мовленнєві
навички; виховувати любов до рідної землі.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 167, с. 87)
— Прочитайте з наголосом виписані прикметники.
— Які прикметники-антоніми вживає автор у вірші?
— Які синоніми ви дібрали до прикметників різні, радісні?
114
2. Каліграфічна хвилинка
Мм пр кр ве лля
Маленька праця краща за велике безділля.
— Як ви розумієте зміст цього прислів’я?
— Знайдіть у прислів’ї прикметники.
— З якими іменниками вони пов’язані? (Маленька праця, велике безділля)
3. Вправа «Незакінчене речення»
— Інколи, коли людину охоплюють особливі почуття, вона використовує у своєму мовленні
слова з підсиленим значенням, додаючи часточку най-.
— Поширте речення, логічно пов’язуючи частини.
Найулюбленіший урок — ..., тому що...
Найщасливіший день — ..., тому що...
Найрідніший край — ..., тому що...
Найцікавіший предмет — ..., тому що...
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми продовжимо працювати з прикметниками, будемо вчитися
визначати рід і число прикметників; розглянемо, що спільного і відмінного між
прикметниками та іменниками.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над віршем. Вправа 168 (с. 87)
- Виразне читання вірша учнями.
— Про що ви дізналися з тексту вірша?
— Яка його головна думка?
— Доберіть синонім до слова отчий. (Рідний, батьківський)
- Вибіркове списування за другим завданням до вправи на с. 87.
- Визначення роду прикметників.
Отчий (ч. р.) дім, у високім (с. р.) житі, рідна (ж. р.) хата.
— Як ми визначаємо рід прикметників?
2. Робота над граматичною казкою. Вправа 169 (с. 87–88)
Виразне читання казки учнями
— Чому іменник не зрозумів пропозиції прикметника?
Висновок. Прикметники можуть змінюватися за відмінками і числами, а в однині — і за
родами.
Іменники теж змінюються за відмінками та числами, але за родами вони не змінюються.
Кожен іменник, що вживається в однині, належить до одного з родів — чоловічого,
жіночого, середнього.
Наприклад:
ліс (ч. р.), зима (ж. р.), село (с. р.);
зелений (ч. р.), зелена (ж. р.), зелене (с. р.)
3. Ознайомлення з правилом (с. 88)
4. Творча робота
— Від виділених іменників утворіть прикметники.
— Виділіть закінчення прикметників.
— Визначте число і рід прикметників.
115
1-й ряд 2-й ряд 3-й ряд
Горщик із глини будинок з каменю стіл з дерева
сопілка з калини хустина з шовку каша з гречки
поле з пшениці колесо з гуми озеро в горах
— Який висновок про закінчення прикметників можна зробити?
Прикметники
чоловічого роду
який? жіночого роду
яка? середнього роду
яке?
-ий (-ій) -а (-я) -е (-є)
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Складання розповіді за планом. Вправа 170 (с. 89)
Роботу можна організувати в парах (питання — відповідь); «ланцюжком» (один учень
починає розповідь, другий продовжує і т. п.).
2. Коментоване письмо
— Допишіть закінчення у словах.
— Підкресліть прикметники, визначте їх число і рід.
Як тільки встає сонечко, прокидається і маленьк.. кульбабка. Відкриває вона жовт.. личко.
Але надходить час, коли голівки перетворюються на біл.. пухнаст.. парашутики. Їх
розносить сильн.. вітер по землі.
3. Гра «Побудуй місток»
Учитель називає три іменники, а учні знаходять прикметник — «місток», який їх об’єднує.
Сталь, дружба, знання (міцні)
Думка, постріл, слово (влучні)
Воля, злива, почуття (сильні)
Листя, клімат, білизна (сухі)
Воля, вантаж, завдання (важкі)
Час, скеля, річка (стрімкі)
Яма, річка, рана (глибокі)
Вата, котик, хмара (пухнасті)
Досвід, сльози, перець (гіркі)
— Утворіть словосполучення з другою групою слів. (Влучні думки, влучні постріли, влучні
слова)
— Поставте ці словосполучення в однину. (Влучна думка, влучний постріл, влучне слово)
— Змініть форму слів. Закінчіть словосполучення: влучної... ; влучного... ; влучного...
— Спробуйте змінити наші словосполучення за родами.
— Чому у вас нічого не вийшло? (Прикметники змінюються за родами в однині, а іменники
мають рід, але за родами не змінюються. Тому нам і не вдається змінити ці словосполучення
за родами.)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Якими іменниками ви охарактеризуєте наш урок?
Швидкість, цікавість, увага, творчість, знання...
116
— Якими прикметниками?
Повчальний, цікавий, неповторний...
— Як визначити число прикметників?
— Коли ви можете визначити рід прикметників? (Тільки в однині)
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 171 (2), с. 89.
117
Автор
fialkauman
Документ
Категория
Образование
Просмотров
33 696
Размер файла
295 Кб
Теги
4 клас конспекти уроків, вашуленко
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа