close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Уроки з основ здоров’я в 4 класі

код для вставкиСкачать
Назва: Уроки з основ здоров’я в 4 класі Автор: Гнатюк О.В. Рік: 2015 Сторінок: 160 Формат|Якість: PDF Розмір: 26 мб Методичний посібник створений відповідно до програми з "Основ здоров'я" і містить календарно-тематичне планування, деталі
УДК 373.3.016:613
ББК 74.265.120
Г56
Схвалено для використання у загальноосв?тн?х навчальних закладах
ком?с??ю з педагог?ки та методики початкового навчання Науково-методично? ради
з питань осв?ти М?н?стерства осв?ти ? науки Укра?ни
(Лист ??ТЗО в?д 23.07.2015 ? 14.1/12-Г-931)
Експерти:
?.В. Андрусенко, науковий сп?вроб?тник ?нституту педагог?ки НАПН Укра?ни;
З.М. Хитра, викладач Ун?верситетського коледжу Ки?вського ун?верситету ?м. Бориса Гр?нченка
? матер?ал, розм?щений на сайт? видавництва «Генеза».
Г56
Гнатюк О.В.
Уроки з основ здоров?я в 4 клас?: пос?б. для вчителя
/ О.В. Гнатюк. ? Ки?в : Генеза, 2015. ? 160 с.
ISBN 978-966-11-____-_.
Методичний пос?бник створений в?дпов?дно до програми
з «Основ здоров?я» ? м?стить календарно-тематичне планування, детал?зован? розробки урок?в р?зного типу, методичн?
рекомендац?? з орган?зац?? навчання учн?в основ здоров?я ?
безпеки житт?д?яльност?. Його матер?ал в?дпов?да? п?дручнику «Основи здоров?я. 4 клас» (авт. О.В. Гнатюк). Наведено
зразки бес?д, творч? завдання, практичн? роботи, присл?в?я,
приказки, казки, опов?дання, в?рш?, загадки, ?гри, ?нсцен?зац?? тощо. Призначено для вчител?в початкових клас?в, методист?в, студент?в педагог?чних навчальних заклад?в.
УДК 373.3.016:613
ББК 74.265.120
ISBN 978-966-11-____-_
© Гнатюк О.В., 2015
© Видавництво «Генеза»,
ориг?нал-макет, 2015
Передмова
Предмет «Основи здоров?я» ведеграи важливу роль у системе навчання е виховання учнев,
його мета ? формування здоров?язбережувальном компетентносте учнев на основе оволодення
ними знаннями про здоров?я та безпеку, практичними навичками здорового способу життя е
безпечном поведенки, виховання ценнесного ставлення до життя е здоров?я, сприяння мхньому
фезичному, психечному, соцеальному та духовному розвитку.
Зместову основу предмета складають таке базове поняття: здоров?я, здоровий спосеб життя, безпечна поведенка, здоров?язбережувальна компетентнесть, здоров?язбережувальне компетенцем (життиве та спецеальне навички).
Здоров?я розглядаиться як:
стан загального фезичного, психологечного е соцеального благополуччя, а не тельки ведсутнесть хвороб е фезичних вад (ВООЗ);
процес формування, збереження, змецнення, ведновлення фезичном, соцеальном, психечном
та духовном його складових.
Здоровий спосеб життя ? спосеб життидеяльносте людини, метою якого и формування, збереження е змецнення здоров?я.
Безпечна поведенка ? поведенка людини, що не загрожуи мм життю е здоров?ю та безпеце
енших людей.
Здоров?язбережувальна компетентнесть ? здатнесть учня застосовувати здоров?язбережувальне компетенцем в умовах конкретном життивом або навчальном ситуацем на користь збереження, змецнення е формування здоров?я.
Здоров?язбережувальне компетенцем (життиве та спецеальне) ? це суспельно визнаний ревень знань, умень, навичок, ставлень, що сприяють здоров?ю у всех сферах життидеяльносте
людини.
Предмет «Основи здоров?я» и ентегрованою системою знань про здоров?я, здоровий спосеб
життя е безпеку життидеяльносте.
Особливестю методики проведення урокев з основ здоров?я и те, що оволодення
здоров?язбережувальними компетенцеями потребуи багаторазового вправляння. Тому важливим и використання резних методев е прийомев ентерактивного навчання, що базуються
на принципе активном участе самих учнев: моделювання, програвання й обговорення резних
життивих ситуацей, рольове егри, енсценезацем, виконання творчих завдань е проектев, рухливих егор е вправ тощо.
Змест урокев маи бути зореинтований не лише на оволодення учнями необхедними знаннями з питань збереження й змецнення здоров?я, а й спецеальними вменнями й навичками, що
дозволяють мм не тельки робити висновки, але й навчитися правильно деяти як у звичних,
так е в нестандартних, зокрема в небезпечних, ситуацеях, як у школе е вдома, так е поза
межами школи й домевки. Так, навчання учнев правил безпечном поведенки, дорожнього
руху, пожежном безпеки, охорони життя е здоров?я повинно мати практичну спрямованесть,
оскельки головним у педготовце школярев до життя и набуття ними практичних умень е навичок. Обов?язковим и зв?язок ез життивим досведом детей. Практичне роботи учне виконують у деяльнесней форме пед час опрацювання ведповедном теми для досягнення мети уроку
або вдома з батьками.
Уроки з основ здоров?я бажано проводити в спецеально обладнаному класе або кабенете, на
шкельному подвер?м, у спортзале, у медичному кабенете. Уроки з правил дорожнього руху рекомендуиться проводити на вулице, де можна спостерегати роботу засобев регулювання, рух
транспортних засобев е пешоходев, засвомти дорожне знаки та дорожню розметку.
Особливе значення для формування в учнев здорового способу життя е безпечном поведенки мають емоцейнесть е доступнесть навчального матереалу, його унаочнення. Пед час вивчення предмета вчитель маи використовувати в роботе достатньо наочного матереалу, що сприятиме швидкому засвоинню учнями нових тем, а також значну келькесть егрових форм деяльносте
учнев, що допоможе проявити мх творчу активнесть. Тому використання елюстрацей, малюнкев,
фотографей, плакатев, слайдев, комп?ютерних презентацей и обов?язковою умовою пед час педготовки до урокев з «Основ здоров?я». Для пояснення нового матереалу е живого спелкування
на уроки след запрошувати психологев, медичних працевникев, спевробетникев ДАд, ДСНС
тощо.
Посебник створено на допомогу вчителям для проведення урокев з «Основ здоров?я»
е укладено ведповедно до навчальном програми з «Основ здоров?я» для 4 класу загальноосветнех навчальних закладев, затвердженом наказом МОНмолодьспорту вед 12.09.2011 р. з 1050
е педручника Гнатюк О.В. «Основи здоров?я» для 4 класу (Гнатюк О.В. Основи здоров?я: педруч. для 4-го кл. загальноосвет. навч. закл. / О.В. Гнатюк. ? Кимв : Генеза, 2015. ? 160 с.).
Цей посебник местить календарно-тематичне планування, ореинтовне деталезоване розробки урокев, методичне рекомендацем для вчителев щодо органезацем навчання учнев початкових
класев з основ здоров?я е безпеки життидеяльносте.
Розробки подано як один з можливих вареантев проведення урокев з основ здоров?я. Варто
зазначити, що обсяг матереалу кожного уроку дещо збельшено. Це зроблено для того, щоб
учитель мег самостейно обрати потребний йому вид роботи, враховуючи специфеку свого класу. Учитель може творчо педейти до його використання ? зменити обсяг е характер матереалу
(обрати потребний матереал, доповнити його, заменити завдання, егри, загадки, прислев?я,
скласти енше запитання, ситуацем для обговорення), враховуючи особливосте свого класу,
пезнавальне можливосте учнев, наявнесть наочних посебникев, дидактичного е роздаткового
матереалу, технечних засобев навчання. Також учитель може самостейно продумати е визначити мету, змест е структуру уроку, органезацейне форми та методи роботи.
Запропоноване вареанти розробок урокев и ореинтовними е не повинне сприйматися вчителями як обов?язкове для використання. Кожен учитель може скористатися ними повнестю
або частково, враховуючи свей досвед роботи, квалефекацею, можливосте учнев, а також виходячи з наявном у школе та класе матереально-технечном бази ведповедно до конкретних месцевих умов.
На допомогу вчителю подано енформацею про те, як працювати з педручником е зошитом
(з рекомендацеями виконання завдань, практичних робет), педебрано летературне твори до
кожном теми ? оповедання, казки, верше. Широко використовуються прислев?я, приказки,
загадки, ребуси, кросворди.
Для переверки знань учнев сформульовано ореинтовне запитання для бесед, резне тестове
завдання, життиве ситуацем для обговорення й аналезу, цекаве вправи та егри тощо.
На етапе закреплення матереалу запропоновано резноманетне форми роботи: ентерактивне
вправи («Мекрофон», «Мозковий штурм»), робота в парах, групах (моделювання, енсценезацея та обговорення резних життивих ситуацей), творче завдання (складання правил, рекомендацей, порад, казок, створення пам?яток), рольове егри (вареанти знайомства з людьми, як
поводитися в тей чи еншей ситуацем), практичне роботи (алгоритм поведенки та моделювання
резноманетних ситуацей, дей, виконання проектев, розучування вправ, проведення конкурсев, змагань). Умещено завдання, для виконання яких передбачено участь дорослих. Деяке
додаткове матереали, запропоноване для опрацювання (зокрема, казки, енсценезацем, тексти,
верше, загадки, оповедання), позначено у посебнику
е розмещено на сайте видавництва
«Генеза» (www.geneza.ua).
Для бельш ефективного проведення урокев пропонуиться використовувати «Зошит з основ
здоров?я» (Гнатюк О.В. Зошит з основ здоров?я: навч. посеб. для 4-го кл. загальноосвет.
навч. закл. / О.В. Гнатюк. ? Кимв : Генеза, 2015. ? 64 с.), що и складовою навчально-методичного комплекту з основ здоров?я. У ньому местяться резне види завдань з предмета ? для
колективном е самостейном роботи, творче й розвивальне вправи, ребуси, кросворди, загадки,
прислев?я тощо, яке сприятимуть мотивацем навчальном деяльносте, поглибленню знань учнев
е доповнюватимуть навчальний матереал педручника.
Запропонований посебник буде корисний учителям, яке викладають курс «Основи
здоров?я» в початкових класах, студентам педагогечних навчальних закладев е методистам.
найменування загальноосветнього навчального закладу
«ПОГОДЖЕНО»
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Заступник директора з НВР
ДИРЕКТОР
«
(ПдБ)
(ПдБ)
(педпис)
(педпис)
»
20
р.
«
»
20
р.
Календарно-тематичне планування
з основ здоров?я
для
класу
на 20
/ 20
н. р.
ПдБ учителя
Розглянуто на заседанне МО (кафедри)
Протокол з
вед «
»
20
р.
Голова МО
(ПдБ, педпис)
Складено до пждручника: Гнатюк О.В. Основи здоров?я : педруч. для 4 кл. загальноосвет.
навч. закл. ? Кимв : Генеза, 2015 згедно з навчальною програмою, затвердженою наказом
МОНмолодьспорту Укрални вжд 12.09.2011 р. г 1050: Навчальне програми для загальноосветнех навчальних закладев з навчанням украмнською мовою. 1?4 класи. ? К. : Вид. дем «Освета»,
2012.
ОРжуНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКжВ
З «ОСНОВ ЗДОРОВ?Я» У 4 КЛАСж
й
з/п
Тема з змзст уроку
Дата
1
2
3
ж. ЗДОРОВ?Я ЛЮДИНИ (3 год)
1
Цзннзсть з неповторнзсть життя з здоров?я людини
Змест предмета «Основи здоров?я». Знайомство з педручником е зошитом з «Основ здоров?я».
Що таке ценносте. Ценнесть е неповторнесть людського життя е здоров?я
2
Про безпеку житткдзяльностз. Безпечнз з небезпечнз ситуацзо
Що таке безпека, небезпека е безпека життидеяльносте людини. Правила безпечном поведенки. Безпечне е небезпечне ситуацем.
Практична робота.
Як деяти в небезпечних ситуацеях
3
Складовз здоров?я. Чинники здоров?я
Складове здоров?я ? фезична, психечна, соцеальна е духовна, мх взаимозв?язок.
Чинники впливу на здоров?я людини.
Практична робота.
Вимерювання зросту й маси тела
жж. ФжЗИЧНА СКЛАДОВА ЗДОРОВ?Я (7 год)
4
Харчування з здоров?я
Склад продуктев харчування. Белки, жири, вуглеводи, ветамени й менеральне речовини.
Вода, мм значення для життя е здоров?я людини. Питний режим
5
Про рух з загартовування
Вплив руховом активносте на розвиток органезму. Принципи загартовування: поступовесть, систематичнесть, дозованесть, комплекснесть.
Умови проведення процедур загартовування.
Практична робота.
Проведення змагання «Тато, мама, я ? спортивна сем?я»
6
Щоб очз добре бачили, а вуха чули. Бережи органи чуття!
Значення органев чуття людини. Профелактика порушень зору е слуху у школярев. Як
дбати про органи чуття.
Практична робота.
Комплекс вправ для очей
7
Про поставу. Плоскостопзсть
Що таке постава, мм значення для здоров?я людини. Профелактика порушень опорнорухового апарату у школярев.
Плоскостопесть.
Практична робота.
Вправи для запобегання плоскостопосте
8
Щоб мати здоровз зуби... Гзгзкна порожнини рота
Групи зубев та мх функцем.
Правила гегеини порожнини рота.
Прикус. Вплив шкедливих звичок на стан зубев е прикус.
Практична робота.
Гегеинечний догляд за порожниною рота
9
Яким повзтрям ми дихакмо. Стеж за чистотою в оселз
Джерела та чинники забруднення атмосферного поветря е поветря примещень. Значення
чистого поветря для здоров?я людини. Для чого потребно регулярно проветрювати примещення. Гегеина оселе. Мекроклемат примещення.
Практична робота.
Складання пам?ятки «Як педтримувати чисте поветря оселе»
Продовження таблицж
1
2
10
Як готувати домашнз завдання з самостзйно вчитися
Як органезувати самонавчання е взаимонавчання.
Як готувати домашне завдання е самостейно вчитися.
Практична робота.
Обговорення та енсценезацея запропонованих ситуацей. Джерела допомоги при самостейному навчанне (батьки, родиче, учителе, однокласники)
11
Традицзо збереження здоров?я в родинз
Що таке традицем. Родинне традицем, що сприяють збереженню здоров?я.
Практична робота.
Проведення свята «Традицем збереження здоров?я в родине»
12
Про знайомство з дружбу. Дружнз стосунки
Що таке етикет. Правила знайомства. Дружба е здоров?я. Побудова дружнех стосункев.
Практична робота.
днсценезацея «Будьмо знайоме!»
13
Умзй сказати «Нз!»
Ознайомлення з резними ситуацеями е вареантами ведмови. Протидея небажаним пропозицеям. Небезпечне ситуацем, яке потребують категоричном ведмови.
Практична робота.
Моделювання ситуацей ведмови вед небезпечних пропозицей
14
Руйнзвники здоров?я
Небезпека курення, вживання алкогольних, наркотичних е токсичних речовин. Згубний
вплив курення, алкоголю, наркотикев, токсичних речовин на здоров?я дитячого органезму.
Практичнж роботи.
1) Моделювання ситуацей звернення за «Телефоном Довери».
2) Проведення доследу про шкоду курення
15
Користування телевззором, комп?ютером, мобзльним телефоном
Вплив телевезорев, комп?ютерев, мобельних телефонев та енших електронних засобев на
здоров?я. Правила користування телевезором, комп?ютером, мобельним телефоном
16
Про рекламу
Реклама, мм значення в житте людини. Вплив реклами на решення е поведенку людини
17
Туберкульоз з СНжД ? хвороби, що набули соцзального значення
днфекцейне хвороби, що набули соцеального значення. Туберкульоз. СНдД. Шляхи зараження туберкульозом е ВдЛ-енфекцеию. Заходи з профелактики захворювань на туберкульоз е СНдД
18
Охорона здоров?я дзтей. Гуманне ставлення до людей з особливими потребами
Охорона здоров?я детей, медичне й оздоровче заклади.
Гуманне ставлення до людей з особливими потребами. Способи надання допомоги людям з особливими потребами.
Практична робота.
Моделювання ситуацей допомоги людям з особливими потребами
19
Дзо при пожежз
Наодинце вдома. Дем дитини за умови опосередкованом небезпеки: пожежа в еншей квартире, еншому будинку тощо. Як викликати пожежникев. План евакуацем
20
Поведзнка пзд час масових шкзльних заходзв. Як поводитися в натовпз
Безпека школяра. Правила поведенки пед час масових шкельних заходев. Безпечна поведенка в натовпе пед час масових заходев. Що таке панека. Чим небезпечна панека
21
Правила безпечноо поведзнки на вулицз. Як знайти вихзд з непередбачених ситуацзй
Вихед з непередбачених ситуацей поза межами домевки, школи. Плани дей щодо виходу з
небезпечних ситуацей. Правила безпечном поведенки на вулице. Як поводитися з незнайомцями. Визначення небезпечних месць у мекрорайоне, населеному пункте, у якому проживаите
жжж. СОЦжАЛЬНА СКЛАДОВА ЗДОРОВ?Я (16 год)
3
Закжнчення таблицж
1
2
22
Безпека руху пзшоходзв
Вивчення Правил дорожнього руху. Безпека руху пешоходев. Ознайомлення з правилами для пешоходев. Перехед дороги. Безпечна поведенка на вулицях е дорогах
23
Сигнали регулювання дорожнього руху
Сигнали регулювання дорожнього руху. Светлофори та мх призначення. Що означають
сигнали регулювальника
24
Види перехресть. Рух майданами
Що таке перехрестя. Правила дорожнього руху на перехресте. Види перехресть. Регульоване е нерегульоване перехрестя. Правила переходу на регульованому е нерегульованому перехресте.
Рух майданами
25
Дорожньо-транспортнз пригоди
Дорожньо-транспортне пригоди (ДТП). Причини ДТП. Правила поведенки пешохода,
причетного до ДТП
26
Дорожнз знаки
Дорожне знаки. Значення дорожнех знакев для пешоходев е водемв. Групи дорожнех знакев ? попереджувальне, знаки преоритету, заборонне, наказове, енформацейно-вказевне,
знаки сервесу. Таблички до дорожнех знакев. Ознайомлення з дорожнеми знаками е табличками до них: 6.1?6.4, 6.8?6.15, 7.1.4
жV. ПСИХжЧНА ж ДУХОВНА СКЛАДОВж ЗДОРОВ?Я (8 год)
27
Самооцзнка з поведзнка людини
Що таке самооценка. Види самооценки ? адекватна, завищена, занижена. Самооценка е
поведенка людини.
Як педвищити самооценку
28
Упевнензсть з самовпевнензсть
Упевненесть е самовпевненесть, резниця меж ними. Ознаки впевненом е невпевненом поведенки людини
29
Хочу, можу, треба. Воля
Бажання, можливосте, обов?язки. Воля е здоров?я людини. Вольове якосте людини. Ведменнесть меж «хочу», «можу» е «треба»
30
Як досягти мети
Вибер е досягнення мети. План дей щодо досягнення мети.
Практична робота.
Виконання проекту «Моя мета»
31
Повага з самоповага
Що таке повага е самоповага. Виявлення поваги до енших людей. Приклади справ, гедних поваги
32
Звички з здоров?я
Що таке звички. Корисне е шкедливе звички. Вплив звичок на здоров?я людини. Формування звичок.
Практична робота.
Проект «Моя мета» щодо формування корисном звички
33
Розвиток творчих здзбностей
Творче здебносте. Як виявити творче здебносте. Розвиток творчих здебностей
34
Пздсумковий урок. Здоров?я ? всьому голова!
Узагальнення знань з основ здоров?я за рек.
Правила безпечного ведпочинку влетку.
Практична робота.
Виконання проекту «Здоров?я ? всьому голова!»
3
жжж. Вивчення нового матерзалу.
1. Розповедь учителя про змест предмета «Основи здоров?я».
? Цього року ми продовжимо вивчати предмет «Основи
здоров?я». Ви дезнаитеся про складове здоров?я, збалансоване
харчування, вплив руховом активносте на здоров?я, принципи
загартовування, енфекцейне хвороби, що набули соцеального значення, небезпеку шкедливих звичок. Ми вивчатимемо
правила дорожнього руху, безпечном поведенки пед час масових заходев, як деяти при пожеже в суседев тощо. А ще ви
дезнаитеся бельше про свей характер, творче здебносте, як досягти мети е багато еншого.
Нашими помечниками будуть педручник е зошит, яке допоможуть вивчити е засвомти новий матереал: ви виконуватимете завдання е практичне роботи, гратимете в резне егри,
ведгадуватимете загадки, ребуси, кросворди тощо.
2. Робота з педручником е зошитом.
€ Ознайомлення з педручником О.В. Гнатюк «Основи здоров?я.
4 клас».
Учитель показуд пждручник. Пропонуд всжм учням узяти
до рук свол пждручники О.В. Гнатюк «Основи здоров?я» ж розглянути лх, ознайомитися з його структурою ж змжстом.
Учитель наголошуд на тому, що пждручник склададться жз
4 розджлжв. Перед кожним розджлом коротко визначено його
змжст. Учнж ознайомлюються з пждручником, розглядають обкладинку ж форзаци, розповждають, що вони бачать тощо.
Далж вчитель пропонуд прочитати звернення автора до
учнжв на с. 3, а також вжрш на с. 4 й ознайомитися з умовними позначеннями пждручника.
? Ми розпочинаимо вивчення предмета з д розделу, який
називаиться «Здоров?я людини». Ведкрийте педручники на
с. 5. Прочитайте, про що ви дезнаитеся ез цього розделу.
€ Ознайомлення ез зошитом «Основи здоров?я. 4 клас» (авт.
О.В. Гнатюк).
Учитель показуд зошит ж говорить про те, якж завдання
вони будуть виконувати впродовж року. Учнж розглядають
його обкладинку, сторжнки, умовнж позначення тощо.
3. Гра «Чаревна скринька».
Учне по черзе дестають зе скриньки аркуше ез записами резних ценностей (наприклад: будинок, сжм?я, мобжльний телефон, життя, дружба, комп?ютер, здоров?я тощо), а вчитель
прикреплюи мх на магнетну дошку.
Пжсля того як усж слова прикржплено, учитель проводить
бесжду.
? Уважно прочитайте слова з назвами ценностей. Назветь
ценносте в порядку значущосте (важливосте) для себе. (Декжлька учнжв називають).
4. Розповедь учителя з елементами беседи про ценнесть е
неповторнесть життя е здоров?я.
? У свете и багато ценностей. Для одних ? це сем?я, для енших ? здоров?я, для ще енших ? любов тощо.
? Як ви вважаите, що и найважливешим для кожном людини?
? А що найценнеше в житте?
5. Словникова робота.
На дошцж записано слово «цжннжсть». Учитель пояснюд
його значення.
? Цэнндсть ? усе, що важливе, значуще й корисне для людини.
Учнж складають словосполучення ж речення жз цим словом.
6. Робота з Конституцеию Украмни.
? У Конституцем Украмни ? Основному законе нашом держави ? йдеться про ценнесть життя е здоров?я. Так, у розделе д,
у статте 3 написано: «Людина, мм життя е здоров?я, честь, геднесть, недоторканнесть е безпека визнаються в Украмне найвищою соцеальною ценнестю...».
А в розделе дд, у статте 27 зазначаиться таке: «Кожна людина маи невед?имне право на життя.
Нехто не може бути свавельно позбавлений життя.
Обов?язок держави ? захищати життя людини.
Кожен маи право захищати свои життя е здоров?я, життя е
здоров?я енших людей вед протиправних посягань».
7. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
8. Робота за педручником на с. 6?9.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
жV. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 9.
€ Розгадування ребуса е пояснення вислову «Здоров?я ?
скарб».
€ Пояснення прислев?мв е приказок.
€ Виконання завдань е ведповеде на запитання 1?3.
€ Робота в групах (завдання 4).
? Померкуйте, у яких випадках люди ризикують свомм
життям е здоров?ям. Наведеть приклади.
Учне об?иднуються у групи (по 5?6 осеб). Кожна група обговорюи завдання е наводить свом приклади. Песля завершення роботи учасники групи обирають один з найвдалеших, на
мхню думку, прикладев. Представник кожном групи розповедаи про нього еншим учням.
2. Робота в зошите на с. 3, 4.
Самостейне виконання завдань 1?4 з подальшим обговоренням.
3. Пояснення прислев?мв е висловев.
1) Немаи щастя без здоров?я.
2) Доки здоров?я служить, то людина не тужить.
3) Вартесть здоров?я знаи лише той, хто його втратив.
4) Твои здоров?я у твомх руках.
5) Здоров?я дитини ? багатство родини, здоров?я народу ? багатство крамни!
4. Пояснення висловев.
1) Кожна людина ? це неповторний свет. (Генржх Гейне).
2) Хто не ценуи життя ? той його не гедний. (Леонардо да Вжнчж).
5. Ведгадування загадки.
Що це таке?
Коли воно и, ? марно тратимо, не дбаимо,
а коли його не стане ? веддали б усе,
щоб повернути назад. (Здоров?я).
6. Робота над вершами.
€ Слухання й обговорення верша Натале Бенцал.
Ведкрию абетку,
де летера ? «Ж».
Читаю слова:
«життя» та «живе».
Живе кошенятко,
е кветка живе...
Бабуся ез нами
в будинку живе.
А поряд мей друг ?
он з м?ячем поспешаи...
«Життя ? нелегке», ?
дедусь нарекаи.
Слова зрозумеле
на летеру «Ж»,
та каже матуся:
«Життя ? дороге».
Я мй заперечив:
«Життя не купують.
Життям на базаре
ще не торгують».
Целуи редненька
мене у голевку:
«Життя ? то найбельший
дарунок, дитинко!»
Наталя Бенцал
? Про що цей верш?
? Хто що говорить про життя?
? З ким ви погоджуитеся, а з ким ? не? Чому?
€ Слухання верша Надем Красоткеном про здоров?я.
Головне ? здоровим бути ?
Це потребно всем збагнути!
Бо як и здоров?я й сила,
То весь свет людине милий.
Й думка в нем веселенька,
д тоде вона жвавенька.
Все мй хочеться робити,
д смеятись, е радети.
А як тельки захвореи ?
Зразу й сонечко тускнеи.
Тому це запам?ятай
Й про свои здоров?я ? дбай!
Наджя Красоткжна
? Яка головна думка верша?
€ Робота над чотиривершем.
? Прослухайте чотириверш.
Найвища в свете ценнесть ? жити!
Смеятись, плакати, любити,
Спевати, мреяти, радети.
Яке це щастя ? у свете жити!
? Назветь у верше деислова, за допомогою яких розкриваиться значення слова «жити».
? Педбереть енше деислова до слова «жити».
7. Метод «Мозковий штурм».
? Добереть прикметники до слова «життя».
Учнж по черзж називають.
Наприклад: життя ? неповторне, веселе, щасливе, прекрасне,
важке, безтурботне, активне, цекаве, творче тощо.
V. Пздсумок уроку.
? У чому полягаи ценнесть людського життя?
? У чому полягаи неповторнесть людини?
? Чому след пеклуватися про здоров?я?
? Яке месце займаи здоров?я у вашому житте?
? Чому люди енколи жертвують свомм життям е здоров?ям
заради енших людей, заради Батькевщини?
??????????????????????????????????????
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
? Що таке безпека? Небезпека?
? Яке небезпечне ситуацем можуть виникнути вдома, на вулице?
? Яке правила безпечном поведенки вдома е на вулице ви
знаите?
? Яких правил ви дотримуитеся?
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Розповедь учителя з демонстрацеию малюнкев або слайдев е проведенням словниковом роботи.
? Упродовж дня ви займаитеся резними справами ? виконуите роботу вдома, ходите до школи, ведпочиваите тощо. Це
е и ваша життидеяльнесть.
Учитель демонструд малюнки або слайди з ржзними видами життдджяльностж джтей (наприклад, дитина робить зарядку, снждад, учить уроки, град, прибирад в кжмнатж тощо ?
за вибором учителя).
? Життиддяльндсть ? це дем людини, що забезпечують
умови для мм еснування та розвитку.
Безпека життиддяльностд ? це таке умови життя е деяльносте людини, коли нещо не загрожуи мм життю е здоров?ю.
Ваша життидеяльнесть ведбуваиться в оточенне енших людей е резних предметев та явищ, що можуть спричинити резноманетне ситуацем.
Безпечна ситуацдя ? це ситуацея, коли нехто й нещо не
загрожуи життю е здоров?ю людини.
Небезпечна ситуацдя ? це ситуацея, що загрожуи життю е
здоров?ю людини.
Безпечна поведэнка ? поведенка людини, що не загрожуи
мм життю е здоров?ю та безпеце енших людей.
Учитель демонструд малюнки або слайди з ржзними небезпечними ситуацжям (наприклад, пожежа, вибух, дорожньотранспортна пригода, ураган тощо ? за вибором учителя).
? Щоб зберегти життя е здоров?я, треба знати, яке небезпеки можуть трапитися на вулице, а яке ? удома, е як след
поводитися, якщо станеться якась непередбачувана ситуацея.
У будь-якей небезпечней ситуацем не треба панекувати, а потребно зосередитися е деяти.
Запам?ятайте правила безпечном поведднки:
1) Передбачати небезпеку.
2) По можливосте уникати мм.
3) У разе необхедносте ? деяти.
1) Передбачати небезпеку ? це означаи, що потребно передбачити небезпечне ситуацем та спрогнозувати наследки
свомх дей. Наприклад, ви переходите дорогу в недозволеному
месце. След передбачити, що автомобель може не встигнути
зупинитися ? е станеться дорожньо-транспортна пригода.
2) По можливостд слдд уникати небезпечних ситуацдй
е не наражати на ризик свои життя е здоров?я. Так, передбачаючи, що перехед дороги в недозволеному месце може спричинити ДТП, не след ризикувати свомм життям е здоров?ям
та життям е здоров?ям енших людей ? потребно переходити
дорогу по пешохедних переходах.
3) У разд необхддностд ? ддяти. Наприклад, якщо заблукали в лесе, то потребно не розгубитися, а заспокомтися е зосередитися та пригадати, що робити в такому випадку.
2. Беседа.
? У разе небезпеки след знати, де можна отримати допомогу. До яких рятувальних та аварейних служб е за якими номерами телефонев след звертатися в разе небезпечних ситуацей?
(Учнж називають номери телефонжв ж вждповжднж служби. Розповждають, у яких випадках до якол служби слжд звертатися).
Учитель пждсумовуд сказане учнями ж вивжшуд плакат з
номерами телефонжв рятувальних та аваржйних служб:
101
102
103
104
?
?
?
?
пожежно-рятувальна служба;
мелецея;
«швидка медична допомога»;
аварейна газова служба.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
4. Робота за педручником на с. 10?13.
€ Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
€ Проведення словниковом роботи.
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 13?15.
€ Розгадування ребуса.
€ Пояснення прислев?я.
€ Виконання завдань е ведповеде на запитання 1?3.
€ Робота в групах (завдання 4).
? Обговореть ситуацем, у яких: можна передбачити небезпеку; треба уникнути небезпеки; потребно деяти.
Учне об?иднуються у групи (по 5?6 осеб). Кожна група наводить свом приклади.
1 ж 2 групи наводять приклади ситуацей, у яких можна передбачити небезпеку.
3 ж 4 групи наводять приклади ситуацей, у яких треба
уникнути небезпеки.
5 ж 6 групи наводять приклади, як потребно деяти в резних
ситуацеях.
Песля завершення роботи представники кожном групи наводять учням класу приклади свомх ситуацей з подальшим мх
обговоренням.
€ Виконання завдання 5.
€ ПРАКТИЧНА РОБОТА (с. 15 педручника).
Як дзяти в небезпечних ситуацзях
Обговорення е розегрування запропонованих ситуацей.
Учитель обираи декелькох учнев для енсценезацем, об?иднуи
мх у групи (по 5?6 осеб). Кожней групе даи завдання:
1) Прочитати ситуацею.
2) Обговорити мм в групе, тобто дати ведповедь на запитання: «Як деяти в даней ситуацем?».
3) Розеграти е показати запропоновану ситуацею.
1 група. Хлопчик дивиться телевезор. Раптово з телевезора пешов
дим. Як деяти?
2 група. Дети надворе знайшли пакет з якимись речами. Що мм
след робити?
3 група. Девчинка ведчула запах газу в квартире. Як мй потребно
вчинити?
Песля завершення роботи учне презентують невеличке сценки.
Переглянувши мх, решта учнев ведповедаи на запитання
вчителя.
2. Робота в зошите на с. 4?6.
Самостейне виконання завдань 1?3 з подальшим обговоренням.
3. Колективна робота.
? Закенчеть речення.
1) У разе пограбування след звертатися...
2) При пожеже дзвонити за номером телефону...
3) Якщо на вулице людине похилого веку стало зле, потребно викликати...
4) Якщо в квартире чи будинку чути запах газу, треба...
4. Опрацювання летературних творев.
а) Притча «Про двох жабок».
Слухання й обговорення притче.
Одного дня две жабки впали до глечика зе сметаною. Одна з них
подумала, що це кенець, ? е загинула. А друга почала борсатися, аж
поки збила грудочку масла. Тоде вона ведштовхнулася вед нем та вистрибнула з глечика.
? Чого навчаи ця есторея?
б) Казки Михайла Коцюбинського «Про двох цапкев» та
«Две кезочки».
5. Робота в групах (або парах).
Обговорення ситуацей.
1) Хлопчик пешов до магазину, щоб купити хлеба й молока. У руках
вен тримав гаманець. Педейшовши до магазину, вен побачив педозрелу
компанею молодикев. Вони курили, пили пиво й голосно лаялися...
? Обговореть усе можливе вареанти поведенки хлопчика е
небезпечне ситуацем, яке можуть статися.
2) Марейка залишилася вдома сама з маленькою сестричкою. ух
покликали гуляти подруги. Девчатка швидко вийшли надвер.
? Обговореть можливу поведенку девчаток.
Наприклад:
1) Девчатка пешли гуляти без попередження батькев.
2) Вийшовши з квартири, не зачинили двере на ключ.
3) Пешли з квартири е не вимкнули телевезор, светло.
? Що може статися?
? Як уникнути небезпеки?
Vж. Пздсумок уроку.
? Що таке безпека? Небезпека? Безпека життидеяльносте
людини?
? Яке небезпечне ситуацем можуть виникнути вдома е на
вулице?
? Що след робити, щоб не бути винуватцями небезпечних
ситуацей?
? Назветь номери телефонев рятувальних та аварейних
служб.
??????????????????????????????????????
3. Робота за педручником на с. 16?19.
€ Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
€ Робота з деаграмою (с. 17).
? Розгляньте деаграму. Розкажеть, що впливаи на здоров?я
людини.
? Що найбельше впливаи на здоров?я людини?
? Що маи найменший вплив на здоров?я людини?
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 19.
€ Розгадування ребуса.
€ Пояснення висловев.
€ Виконання завдань е ведповеде на запитання 1, 2.
€ Робота в парах (завдання 3).
? Обговореть, що треба робити для збереження е змецнення
здоров?я.
2. Робота в зошите на с. 6, 7.
€ Обговорення та виконання завдань 1?3.
€ Самостейне виконання завдання 4 з подальшим обговоренням.
3. Робота над висловлюваннями ведомих людей про здоров?я.
? Пояснеть вислови.
1) Усе здорове люди люблять життя. (Генржх Гейне).
2) Здоров?я набагато бельше залежить вед наших звичок е харчування, неж вед лекарського мистецтва. (Джон Леббок).
3) Зе всех телесних рухев смех ? найздоровеший. (еван Павлов).
4) Треба педтримувати мецнесть тела, щоб зберегти мецнесть духу.
(Вжктор Гюго).
5) Гарне здоров?я ? одне з основних джерел щастя е радосте людини, мм неоцененне багатство. (еван Звдрдв).
4. Робота в групах.
Учне об?иднуються у 5 груп (по 5?6 осеб). Учитель роздаи
кожней групе картки ез частинами прислев?мв або висловев про
здоров?я. Учне мають скласти прислев?я або вислови е пояснити мхней змест.
Кожне слово написано на окремжй картцж.
1 група:
Було
купиш.
здоров?я,
б
щастя
гроше
за
не
а
Здоров?я
знайдеться.
(Було б здоров?я, а щастя знайдеться.
Здоров?я за грошж не купиш).
2 група:
Здоров?я ?
в
найценнеше,
людини.
и
що
це
Губити
себе.
здоров?я ?
обкрадати
(Здоров?я ? це найцжннжше, що д в людини.
Губити здоров?я ? обкрадати себе).
3 група:
Ми
здоров?я,
батьки ?
його.
запорука
ценуимо
детей.
здоров?я
втрачаимо
коли
Здорове
(Ми цжнудмо здоров?я, коли втрачадмо його.
Здоровж батьки ? запорука здоров?я джтей).
4 група:
У
теле ?
як
треба,
здоровому
дух.
е
не
лекаря
треба.
здоровий
Живи
(У здоровому тжлж ? здоровий дух.
Живи як треба, ж лжкаря не треба).
5 група:
Здоровому
половина
Смех ? здоров?я.
здорово.
все
(Здоровому все здорово.
Смжх ? половина здоров?я).
5. дгри.
€ Гра «Не помились!».
Учне стають у коло. Учитель стомть у центре кола з
м?ячем, промовляючи: «Ознакою фезичного здоров?я и?» ?
кидаи м?яч учневе, який маи продовжити речення. Учень
ловить м?яч е називаи одну з ознак фезичного здоров?я. (Наприклад: Ознакою фжзичного здоров?я д нормальна температура тжла). Потем учень повертаи м?яч учителю. Учитель
продовжуи: «Ознакою психечного (або духовного, або соцеального) здоров?я и?» ? кидаи м?яч еншому учневе, е вен ведповедаи. (Наприклад: Ознакою психжчного здоров?я д гарний
настржй тощо).
Гра продовжуиться. Хто не зможе ведповести ? вибуваи
з гри.
€ Гра «Ланцюжок».
Учне по черзе («ланцюжком») називають складове здорового способу життя.
Наприклад: Перший учень називаи: «Дотримання режиму дня»,
другий: «Загартовування», третей: «Заняття спортом» е т. д.
6. Робота над вершами.
€ Слухання й обговорення верша Надем Красоткеном «Як думала Оленка...».
? Прослухайте верш е скажеть, що потребно, за меркуванням Оленки, щоб бути здоровими.
ЯК ДУМАЛА ОЛЕНКА...
Думала Оленка так: щоб здоров?я мати,
Треба мсти мй буряк, пити чай ез м?яти,
усти супчики й борще, вареники з сиром,
д котлетки, й вергунце, але знати меру.
Прокидатись на зоре, зарядку робити,
Помагати у дворе, з детьми в мире жити.
Ще трудитися щодень, волю гартувати,
д завжди спевать песень, словом, не тужити!
Чемне говорить слова та людей ветати,
Добрем робить дела, менших захищати.
Наджя Красоткжна
? Чи погоджуитеся ви з нею?
€ Слухання верша Натале Гуркеном «Щоб здоров?я добре мати»
е виконання завдання.
? Прослухайте верш, вставте потребне слова.
створимо «ланцюжок здоров?я», який прикрепимо на дошку
(або стенку) у класе, е вен нагадуватиме, що потребно робити,
аби не хворети е рости здоровими.
Iж. Повздомлення теми уроку.
? Ми розпочинаимо вивчати дд роздел педручника, який називаиться «Фезична складова здоров?я». Ведкрийте педручник
на с. 21. Прочитайте, про що ви дезнаитеся ез цього розделу.
(Учнж читають).
? Сьогодне на уроце ми поговоримо про складове мже, повторимо правила харчування. Ви дезнаитеся бельше про ветамени, менеральне речовини, воду, про мхни значення для
здоров?я людини.
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
Беседа.
? Для чого людина мсть?
? Розкажеть, що ви зазвичай мсте на снеданок, обед, полуденок, вечерю.
? Яка ваша найулюбленеша страва? Чим вона корисна?
? Яку мжу след вживати?
? Чому мжа маи бути резноманетною?
? Що таке ветамени?
? Для чого вони потребне людине?
? Яке менеральне речовини ви знаите?
? Чи потребно людине вживати воду?
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Розповедь учителя та учнев про складове мже з демонстрацеию продуктев харчування (у слайдах або малюнках).
? Людине необхедно мсти для того, щоб жити. З мжею людина отримуи поживне речовини. Але вед того, що вона споживаи, залежить мм розвиток, настрей, самопочуття тощо. Тому,
щоб бути здоровими, дуже важливо правильно харчуватися.
У повсякденному харчуванне людини мають бути белки,
жири, вуглеводи, ветамени, менеральне речовини е вода.
Заздалегждь пждготовленж учнж продовжують розповждь.
Учень 1. Бдлки потребне для будевництва е ведновлення
клетин органезму. Вони местяться у продуктах тваринного й
рослинного походження. Джерелом белкев тваринного походження и м?ясо, риба, яйця, сир, молоко та енше молочне продукти, а рослинного походження ? горехи, горох, квасоля,
крупи.
Учитель демонструд слайди або малюнки продуктжв, що
мжстять бжлки.
Учень 2. Жири и джерелом енергем. Вони сприяють засвоинню деяких ветаменев. Жири местяться у продуктах тваринного й рослинного походження.
Жири тваринного походження ? сало, вершкове масло, сметана, сир, вершки, яичне жовтки. Рослинне жири и в горехах,
насенне, резней олем (оливковей, соняшниковей, льняней та ен.).
Учитель демонструд слайди або малюнки продуктжв, що
мжстять жири.
Учень 3. Вуглеводи ? основне джерело енер??ем в органезме людини. Джерелом вуглеводев рослинного походження и
хлеб, крупи, овоче (картопля, морква, буряк тощо), фрукти,
ягоди, а тваринного ? молоко, мед.
Учитель демонструд слайди або малюнки продуктжв, що
мжстять вуглеводи.
Учень 4. Щоб мати здоров?я, след правильно мсти,
Вживати поживне е тельки корисне.
Не мсти надмеру, не шкодити телу
д пам?ятати про ветамени.
Учень 5. Вдтамдни (походить вед латинського vita ? життя) ? це речовини, яке життиво необхедне людине. Вони беруть
активну участь у засвоинне мже, педвищують працездатнесть
людини, протидею органезму захворюванням, полепшують обмен речовин. Ветамени в основному ми одержуимо з мжею. ух
потребна невелика келькесть. Потреба у ветаменах педвищуиться в переод росту е розвитку органезму, пед час захворювання для швидшого одужання. Ветамени позначаються летерами латинського алфавету: А, В, С, D тощо.
Ветамени местяться майже в усех продуктах, найбельше мх
у сирих овочах е фруктах.
Учитель демонструд слайди або малюнки продуктжв, що
мжстять вжтамжни. Доповнюд, якж саме вжтамжни ж в яких продуктах д, пояснюд, для чого вони потржбнж.
? Вдтамдн А потребен для нормального стану шкери, волосся, гарного зору. Сприяи росту кесток, зубев. Меститься в
моркве, абрикосах, мандаринах, вершковому масле, яйцях,
риб?ячому жире.
Вдтамдни групи В потребне для розумовом деяльносте, нервовом системи. т у хлебе, м?ясе, крупах, печенце, рибе, молоце.
Вдтамдн С запобегаи застуде, сприяи загоинню ран. Потребен для кровоносних судин. Продукти, багате на ветамен С, ?
шипшина, чорна смородина, агрус, лимони, апельсини, цибуля, картопля, перець, помедори.
Вдтамдн D сприяи росту е формуванню кесток та зубев.
Утворюиться в органезме людини пед деию сонячних променев.
Меститься в риб?ячому жире, морськей рибе, молоце, яичних
жовтках, вершковому масле.
Нестача ветаменев призводить до серйозних порушень в органезме. Так, за нестаче ветаменев групи В порушуиться деяльнесть нервовом системи, нестача ветамену D може спричинити
рахет (захворювання, що призводить до неправильного формування скелета). Якщо не вистачаи ветамену А, порушуиться
гострота зору, шкера стаи сухою, волосся ? ламким.
Ознайомлення з вжтамжнами можна провести у вжршованжй формж.
Учень 6. Мднеральнд речовини ? це хемечне елементи, що
трапляються в земней коре. Наприклад, кальцей, залезо, йод,
фтор, медь. Це речовини потребне для нормальном роботи клетин, вони беруть участь у створенне й змецненне кесток, зубев
тощо. Так, для формування кесток скелета е зубев важливе значення мають кальцей е фосфор, що местяться в молоце, молочних продуктах, рибе, морепродуктах, деяких овочах, яйцях.
Учитель демонструд слайди або малюнки продуктжв, що
мжстять мжнеральнж речовини. Доповнюд, якж саме мжнеральнж
речовини ж в яких продуктах мжстяться, пояснюд, для чого
вони потржбнж.
2. Розповедь учителя про воду.
? Ведгадайте загадку.
Вона без кольору е смаку,
Однак, якщо бежить,
Даи життя е радесть всяку,
А от без нем не прожить. (Вода).
? Так, дале мова йтиме про воду. Жодна жива клетина,
жоден живий органезм не може еснувати без води. Вода входить до складу всех органев е тканин людського тела. Наш органезм на 60 % складаиться з води. Ведомо, що людина може
еснувати тривалий час (месяць е бельше) без мже, але за ведсутносте води вона гине через декелька днев. Людине в середньому на добу потребно 1,5?2,5 л води. Норма споживання води
залежить вед веку, ваги, рухливосте, фезичного стану е наветь
погодних умов, адже в спекотне дне потреба в редине зростаи.
Багато води в овочах, фруктах, ягодах, молоце. Овоче та
молоко местять 80?90 % води, м?ясо та хлеб ? майже 50 %.
Ставтеся бережливо до питном води. Це дуже ценний продукт.
Без води життя на Земле неможливе. Кожна мм крапля ?
дорогоценний дар природи. Для життя рослин, тварин е людей потребна пресна вода.
Учитель, демонструючи глобус, продовжуд.
? Подиветься на глобус. Водою вкрито майже 71 % поверхне Земле, а решта 29 % ? це материки та острови.
Якщо бути точнешими, то 96,5 % усеим земном води меститься в океанах е морях у солоному вигляде, а решта 3,5 % ? це
пресна вода, що знаходиться в речках, озерах е льодовиках.
3. Наведення учнями цекавих фактев про воду.
? Наша творча група педготувала цекаве факти про воду.
1) Людине вода потребна щодня. Разом з мжею ми щодоби споживаимо майже 3 л води. За все життя людина споживаи в
середньому 50?60 т води.
2) Щоб виростити 1 кг овочев, потребно витратити 2 т води.
3) Без води влетку верблюд може прожити 3 доби, а взимку ?
8 деб.
4) Медузи на 95?98 % складаються з води.
5) Безони, коли хочуть пити, ведчувають воду за 5?7 км.
6) Американський тушканчик взагале не п?и води ? йому досить
вологи, що и у зернятках.
7) З поверхне Светового океану за добу випаровуиться майже
стельки води, скельки мм знаходиться в руслах речок усього
свету.
8) Якщо всю воду ревномерно розлити на поверхне планети, то
вона вкрии мм шаром завтовшки 3 км.
? Молодце! Ви педготували дуже цекаве факти, що стосуються води. Ми ще раз переконалися, що вода маи велике
значення для всього живого на планете Земля.
4. Беседа.
? Пригадайте е розкажеть, що забруднюи воду. (Вждходи
промислових пждпридмств, поганж очиснж споруди, побутове
смжття, стжчнж води, витжк нафти пжд час видобутку на берегах та жз суден, отрутохжмжкати ж мжнеральнж добрива, якж
дощ змивад з полжв).
? Чому воду потребно берегти?
5. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
6. Робота за педручником на с. 22?26.
€ Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
€ Робота з таблицями 1, 2 (с. 23, 24).
€ Ознайомлення з текстом Михайла дльмна «Навещо п?ють
воду?» з рубрики «Для допитливих».
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 27.
€ Розгадування ребусев.
€ Ведгадування загадок.
€ Виконання завдань е ведповеде на запитання 1?3.
€ Робота з таблицею (завдання 4).
€ Робота в групах (завдання 5).
? Обговореть, що ви можете зробити для охорони води.
2. Робота в зошите на с. 8?10.
€ Розгадування кросворда е запис ведповедей (завдання 1).
€ Самостейне виконання завдання 2 з подальшим обговоренням.
€ Ведгадування загадок е запис ведгадок (завдання 3).
€ Обговорення та виконання завдання 4.
3. Гра «Корисна мжа».
Учитель називаи продукти харчування, а дети плескають у
долоне, якщо названий продукт корисний.
Риба, чепси, кефер, капуста, молоко, морква, гречана каша,
«Фанта», зелена цибуля, яблуко, «Пепсе», печенка, соняшникова
олея, груша, вишня, шипшина.
4. Змагання команд.
€ Ведгадування загадок.
Учне об?иднуються у 3 команди. Кожна команда по черзе називаи загадку про будь-який продукт харчування. днше
2 команди мають дати ведповеде. Перемагаи команда, яка назве найбельше загадок е дасть усе правильне ведповеде.
1) У зеленей сиджу коморе, а коса моя надворе. (Морква).
2) Без рук, без нег, а по тичине в?иться. (Горох).
3) Зелена шийка, червона шапочка. (Суниця).
4) На городе молода пишне коси розплета, у зеленую хустинку золоте хова зернинки. (Кукурудза).
5) Сидить баба серед лета в сто сорочок одета. (Капуста).
6) Стомть на ганку в червонем кафтанку, а хто мм зрушить, той
плакати мусить. (Цибуля).
7) Що то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник).
€ Летературна векторина «Про яке продукти йдеться?».
Учне об?иднуються у 3 команди. Учитель ставить запитання. Той, хто знаи ведповедь, ведповедаи першим. Перемагаи
команда, яка дасть якнайбельше правильних ведповедей.
1) Чим пригощала Лисичка свого приятеля Журавля? (Кашею).
2) Що так старанно тягли ез земле дед, баба, онучка, собака, кет,
мишка? (Ржпку).
3) Що приготувала Маша, щоб потрапити додому? (Пиржжки).
4) Що полюбляи мсти Карлсон? (Варення).
5) Що полюбляи кет Матроскен? (Молоко).
6) У якей казце все гером ? овоче е фрукти? («Пригоди Цибулжно»).
7) Що знесла Курочка Ряба? (Яйце).
8) Що Лисичка скидала з воза? (Рибу).
5. Пояснення висловев.
На дошцж або плакатж записано вислови.
? Переставте летери так, щоб отримати слова. Прочитайте
е пояснеть вислев:
жуа ? лереджо птела, уорст, нерегем ат ров?яздо нидлюи.
(ожа ? джерело тепла, росту, енергжл та здоров?я людини).
? Складеть зе слев ведомий вислев. Пояснеть його.
Ми
не
жити.
того,
живемо
ммо
але
ми
для
мсти,
щоб
того,
для
щоб
(Ми живемо не для того, щоб лсти, але ми лмо для того, щоб жити).
6. Робота над летературними творами.
€ Слухання й обговорення верша Лесе Вознюк «Де ховаються
ветамени?».
ДЕ ХОВАЮТЬСЯ ВдТАМдНИ?
У фруктах, ягодах, дитино,
Дужими, прудкими стати
причамлись ветамени:
та здоровими зростати.
у малине, у сунице,
Ми з?ммо оте сунице,
у смородине, чорнице.
е малину, е чорнице,
Як же нам до них дестатись,
ще й смородину, поречки,
щоб улетку сил набратись?
щоб рум?яне мати щечки.
Леся Вознюк
? Назветь фрукти е ягоди, що згадуються у верше, де местяться ветамени.
? А яке ще фрукти е ягоди местять ветамени е яке саме?
€ Робота над оповеданнями Я. Трахтмана «Хто розвозить
поживне речовини по всьому телу» та «Як потребно мсти».
7. Гра «Ланцюжок».
? Пригадайте е назветь правила харчування.
Учнж по черзж називають. (ости 4?5 разжв на день в один
ж той самий час. Не перелдати. Не голодувати. Споживати
ржзноманжтну лжу. Не лсти багато солодощжв, смажених ж
копчених продуктжв. Пжд час лжж не вждволжкатися ? не читати, не дивитися телевжзор, не розмовляти по телефону).
? Яке ез цих правил ви виконуите?
Vж. Пздсумок уроку.
? Назветь складове мже.
? Для чого потребне ветамени людине?
? Яке менеральне речовини ви знаите? Яке мхни значення
для здоров?я людини?
? Для чого людине потребно вживати воду?
? Яке значення води для життя е здоров?я людини?
????????
????????????????????????????????????????
???????
???????????? ??????? ????????? ?????????? ???????? ???
????¶?????????????????????????????????????????
Як закипить у каструле водичка,
Ягоди вкинем: малинку, суничку,
Можна смородину, можна е вишню.
Цукру насиплем ? не буде вен лишнем.
Знову повинна вода закипети.
Все. Прохолоне ? е можемо пити. (Компот).
2. Беседа.
? Яке складове мже?
? У яких харчових продуктах местяться белки?
? Чим вуглеводи забезпечують органезм людини?
? У яких продуктах и вуглеводи?
? Вживання яких продуктев, що местять вуглеводи, след
обмежити?
? Якого походження бувають жири?
? Назветь продукти, яке местять рослинне (тваринне) жири.
? Для чого органезмове людини потребне менеральне речовини?
? Скельки води ви вживаите на день?
3. Векторина «Що ви знаите про ветамени?».
1) Що в перекладе з латинськом означаи частина «вета» у
слове «ветамен»? (Vita ? життя).
2) Який з ветаменев потребен для зору? (Вжтамжн А).
3) Яке з продуктев харчування найбельш багате на ветамен А? (Абрикоси, мандарини, морква, петрушка, вершкове
масло, яйця, молоко, риб?ячий жир).
4) За ведсутносте якого ветамену в органезме детей може виникнути рахет? (Вжтамжну D).
5) Як проявляиться нестача ветаменев в органезме дитини?
(Зниження працездатностж, погжршення апетиту, поява
дратжвливостж, погане самопочуття тощо).
4. Гра «Вгадай назви ветаменев».
? Уважно прослухайте е скажеть, про який ветамен едеться.
Заздалегждь пждготовленж учнж розповждають.
Учень 1. Якщо ви хочете мати гарну шкеру, рум?яне щечки
та добрий зер, звертайтеся до мене. Я товаришую з морквою,
помедором, абрикосом, петрушкою, зеленою цибулею та кропом. (Вжтамжн А).
Учень 2. Якщо ви хочете нормально рости е розвиватися,
мати гарний настрей, пам?ять е зовнешней вигляд, я вам допоможу. А товарише мом ? це хлеб, квасоля, горох, печенка,
риба, м?ясо. (Вжтамжни групи В).
Учень 3. Якщо ви хочете мати мецне здоров?я, не хворети
е бути завжди бадьорими, я стану вам у пригоде. Мом друзе ?
лимон, апельсин, чорна смородина, цибуля, черемша, капуста, помедор. (Вжтамжн С).
Учень 4. Я дуже потребний тим, хто хоче швидко е добре
рости, мати гарну статуру та мецне зуби. Хоча мом друзе не
ростуть ане в садку, ане на городе, я також маю для вас корисне «подарунки» ? це молоко, яйця, вершкове масло. До
того ж я товаришую ез самим сонечком: влетку його променце
разом ез засмагою передають вам цей ветамен. (Вжтамжн D).
5. Переверка домашнього завдання.
€ Завдання 5 на с. 10 зошита (завдання 6 на с. 27 педручника).
€ Завдання 2, с. 26 уроку 4.
? Наведеть прислев?я, приказки е вислови, яке ви педебрали
про мжу е продукти харчування.
Наприклад:
1) Хлеб ? батько, а мати ? вода.
2) Летом без молока, що зимою без кожуха.
3) Каше маслом не зепсуиш.
4) Борщ та капуста ? хата не пуста.
Iж. Повздомлення теми уроку.
? Сьогодне на уроце ми будемо вести розмову про вплив
руховом активносте на розвиток органезму, а ще ви дезнаитеся
про принципи загартовування.
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
Беседа.
? Для чого потребно рухатися?
? Як впливаи рухова активнесть на розвиток органезму?
? Назветь види загартовування.
? Яке правила загартовування ви знаите?
? Для чого потребно загартовуватися?
? Як ви загартовуитеся?
? Чи знаите ви принципи загартовування?
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Розповедь учителя про рухову активнесть.
Учитель демонструд малюнки або слайди з ржзними видами руховол активностж ж пояснюд.
? Рухова активнесть ? необхедна умова нормального росту е розвитку органезму. Молодшим школярам потребно проводити в русе (краще на свежому поветре) не менше неж три
години на день, щоб компенсувати нестачу активносте. Адже
багато часу учне проводять сидячи за партою чи столом.
Руховий режим детей маи складатися з ранковом гемнастики, рухливих егор на шкельних перервах, уроках фезичном
культури, пед час активного ведпочинку на поветре песля обеду, занять у гуртках е спортивних секцеях, органезованих занять фезичними вправами й егор у школе, прогулянок перед
сном, активного ведпочинку у вихедне дне та в переод канекул.
Рух ? це життя е здоров?я. Без достатньом келькосте руху
органезм слабшаи, знижуиться ревень фезичном та розумовом
працездатносте. Людина швидко втомлюиться, не може добре
вчитися, працювати, стаи млявою, часто хвореи.
Недостатня рухливесть школяра е тривале перебування в
одному положенне за столом чи партою можуть спричинити
порушення постави, виникнення сутулосте, деформацем хребта.
Малорухливий спосеб життя у шкельному веце часто
пов?язаний з невиконанням розпорядку дня дитини, перевантаженням мм навчальною роботою, унаследок чого залишаиться мало часу для прогулянок, рухливих е спортивних егор,
занять фезкультурою е спортом.
Тому щоб рости здоровими, потребно дотримуватися режиму дня, правильно харчуватися, чергувати працю е ведпочинок, активно ведпочивати е загартовуватися.
2. Розповедь учителя з елементами беседи про принципи
загартовування.
? Ви вже знаите, що для того, щоб мати мецне здоров?я, не
хворети, стати фезично сильними, щоб легко переносити змену
погоди (холод, спеку, ветер тощо), потребно загартовуватися.
Пригадайте е розкажеть, як след загартовуватися за допомогою сонця (поветря, води). (Учнж розказують).
? Щоб загартовування було корисним, потребно знати його
принципи.
Принципи загартовування ? це засади, якими след керуватися пед час загартовування, а саме: поступовесть, систематичнесть, дозованесть е комплекснесть.
Поступовдсть. Знижувати температуру води або поветря,
а також збельшувати тривалесть процедури загартовування
потребно поступово.
Систематичндсть. Загартовування повинно бути систематичним, тобто регулярним, щоденним е без перерв.
Дозовандсть. След загартовуватися так, щоб вплив природних чинникев на органезм був дозованим, тобто щоб тривалесть
процедури ведповедала можливостям вашого органезму.
Комплексндсть. Використовувати дею природних чинникев след комплексно. Це означаи, що потребно поиднувати резне види загартовування. Наприклад, улетку приймати сонячне та поветряне ванни, купатися у водоймах тощо.
Пжд час загартовування водою слжд дотримуватися таких правил (пам?ятка для батькжв):
9Вибирати засоби загартовування водою з урахуванням
ендиведуальних е векових особливостей дитини.
9Розпочинаючи зе слабодеючих процедур, поступово переходити до сильнодеючих.
9Зниження температури води проводити поступово,
з урахуванням веку та стану дитини, характеру процедури й
умов оточуючом обстановки.
9Загартовуюче процедури проводити систематично, приблизно в один е той самий час дня.
9Не проводити жодних процедур, якщо дитина змерзла,
вселяко уникати переохолодження.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
4. Робота за педручником на с. 28?32.
€ Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
€ Робота з таблицею (с. 31).
€ Ознайомлення з текстом Олексея Дорохова «Загартовування» з рубрики «Для допитливих».
€
€
€
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 32.
Пояснення висловев.
Виконання завдань е ведповеде на запитання 1?5.
2. Робота в зошите на с. 10?12.
Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 1).
Самостейне виконання завдання 2 з подальшим обговоренням.
Розгадування кросворда е запис ведповедей (завдання 3).
Розгадування ребусев е запис ведповедей (завдання 4).
Самостейне виконання завдання 5 з подальшим обговоренням.
3. Вправа «Мекрофон».
? Дайте поради тим учням, яке ведуть малорухливий спосеб життя.
Учнж, передаючи мжкрофон, по черзж дають поради. (Бжльше
ходити пжшки, займатися спортом, бжгати, стрибати, робити
щодня зарядку, грати в рухливж жгри, кожнж 15 хвилин робити
фжзкультхвилинки пжд час виконання домашнжх завдань).
4. Пояснення висловев.
1) Хто змолоду загартовуиться, той на старесть кожен день радо
стречаи.
2) Рух за своию деию може заменити будь-яке леки, але все леки,
яке и у свете, не можуть заменити рух. (Арман Труссо).
5. Ведгадування загадок.
1) Голуба хустинка, жовтий клубок:
По хустине качаиться, людям усмехаиться. (Сонце).
2) Чисте, напоине запахом кветев, дихати без нього не можна.
(Повжтря).
3) Вона прозора, як сльоза,
д кольором, мов берюза,
На все вона спроможна,
Без нем жить не можна,
Тепер вгадайте, хто вона ?
Ота звичайна редина. (Вода).
6. Робота над летературними творами.
€ Слухання й обговорення верша Лесе Вознюк «Весела руханка».
ВЕСЕЛА РУХАНКА
Якщо сильним хочеш бути, ?
повтори:
раз-два-три, ?
? Обливатись, обтиратись,
про хвороби все забути,
про здоров?я пеклуватись!
повтори:
? Варто змалку гартуватись,
На поветре след бувати,
про здоров?я пеклуватись!
раз-два-три, ?
тепле сонечко ветати,
Не ленуйся обливатись, ?
повтори:
раз-два-три, ?
? Засмагати, гартуватись,
рушниками обтиратись,
про здоров?я пеклуватись!
Леся Вознюк
? Що потребно робити, щоб бути здоровими?
€ Слухання й обговорення верша Натале Чуб «Як обливатись
холодною водою».
ЯК ОБЛИВАТИСЬ ХОЛОДНОЮ ВОДОЮ
Як тельки встанеш ти,
а потем хто куди
на себе два ведра
щодуху побежать.
холодном води
Гартуйся так завжди,
лий з криками «Ура!».
забувши про озноб.
Мекроби вед води
Здоровий будеш ти,
спочатку задрижать,
не знатимеш хвороб!
Наталя Чуб
? Про що цей верш?
? Як след загартовуватися?
€ Слухання верша е виконання творчого завдання.
? Прослухайте верш, добираючи до останнех рядкев словарими. (За потреби можна використовувати слова для довждок, що записанж на дошцж).
На дошцж записано слова для довждок (за бажання учителя).
Слова для довддок: зарядку, душж, гартую, здоровжшим, босонжж.
Звик я змалку до порядку
д щодня роблю ... (зарядку).
Час даремно не марную ?
Органезм щодня ... (гартую).
Як приимно, наветь дуже,
Зранку в прохолоднем ... (душж).
Враз роззуюся хутчеш ?
Походжу я ... (босонжж).
Хочу вирости скореше,
Прагну бути ... (здоровжшим).
€ Робота над текстом Олени Харченко «Неправильне загартовування».
€ Слухання й обговорення вершев О. Пархоменко «Щоб
зростати силачем» е Михайла Белецького «Завзятий фезкультурник».
7. Гра «Светлофор».
Якщо назване твердження належить до загартовування, то
учне показують зелений кружечок, якщо не, то ? червоний.
Обливання холодною водою; пиття крижаном води; ходення босонеж по траве; приймання сонячних ванн; ходення в мокрому одязе;
обтирання мокрим рушником; прогулянка пед зливою без парасольки; ходення в мокрих капцях.
8. Хвилинка ведпочинку. Усмехнеться!
А САМд ПРИБИЛИ
У спортзал сьогодне знову
? Ех, тобе оце б таку!
Гриць заходить радий,
Що ж, бери додому...
На педлозе двопудову
Гриць смикнув разев зо три
Гирю нежно гладить.
З усеим сили...
Кажуть хлопце малюку,
? Бач, ви кажете: «Бери»,
Смеючись при цьому:
А саме прибили.
Василь Шаройко
Vж. Пздсумок уроку.
? Для чого потребно рухатися?
? Чому рухова активнесть важлива для здоров?я людини?
? Назветь принципи загартовування.
? Для чого потребно загартовуватися?
? Подумайте, яке риси характеру формують загартовування е спорт?
????????
??????????????????????????????
?????????????????????????????????????????????????????
©?????????±????????????¶?Є????????????????????????
????
??????????????????????????????????????????????????????
????????????????????????????????????????????????????????????
???????????????????????????????????????
?? ???????? ???????
ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАННЯ
«ТАТО, МАМА, Я ? СПОРТИВНА СжМ?Я»
Перша естафета
Парний бег навколо гемнастичном лави (зв?язане по одней нозе).
Спочатку бежать тато з мамою, потем, повернувшись на свои месце,
розв?язують свом ноги е зав?язують еншим. Перемагаи та команда,
яка першою подолаи цю естафету.
Друга естафета
Узяти две кульки е две тенесне ракетки. Учаснику кожном команди дають у руки ракетку, на яку кладуть кульку.
Завдання: оббегти навкруги стельця, не випустивши кульки е не
допомагаючи вельною рукою. Повернутись на свои месце е передати
ракетку з кулькою еншому учаснику команди. Перемагаи та команда, що швидше впораиться ез завданням.
Третя естафета для татусдв
Хто з батькев найбельше разев ведежметься за 30 секунд? (Порахувати келькесть веджимань).
Четверта естафета для мам
Дети стоять в один ряд з витягнутими вперед руками. А мами ез
зав?язаними очима впезнають свомх детей на дотик.
П?ята естафета
Тато з мамою складають руки навхрест (типу «стельця») е проносять свою дитину до заданом позначки.
Завдання: пронести дитину якнайшвидше. Стежити, яка команда швидше перенесе детей.
Шоста естафета для батькдв «Хто швидше надме кульку»
Команди шикуються в колони. Попереду кожном колони стають
мами, тримаючи в руках кульки е нитки. Тато педбегаи до мами е
надуваи кульку, мама зав?язуи, тато повертаиться назад, передаючи
кульку дитине. Бере дитину з кулькою на руки, бежить до мами, забираи мм, е все разом стають на свои месце.
Сьома естафета
Усе учасники, тримаючись за талем гравцев, що стоять попереду,
повинне пройти шлях навколо гемнастичном лави е повернутись на
свом месця. Виграи та команда, яка не втратить учасникев е швидше
виконаи завдання.
Восьма естафета «Пов?яжи хустинку»
З одного боку зали навпроти кожном команди поставити стельце.
На кожний стелець покласти хустинку. За сигналом «Раз, два, три ?
бежи!» учасники бежать до стельцев, беруть хустинки, пов?язують
мх е седають. Потем встають, розв?язують хустинку, кладуть мм на
стелець е бежать до своим команди, передаючи естафету наступному
учаснику (наприклад, плесканням по руце). Виграи та команда, яка
першою завершить змагання.
Дев?ята естафета
Учасники по черзе стрибають у мешках до стельцев. Потем так
само повертаються назад. Виграи та команда, яка швидше завершить змагання.
Десята естафета для татусдв
Батько кожном родини повинен (у будь-який спосеб) перенести
свою сем?ю вед початку до намеченого месця. Повернутися назад бегом е передати естафету наступному татове.
Одинадцята естафета для мам «Звари юшку»
Мами по черзе переносять у ложце картоплину до того месця, де
знаходиться якийсь посуд, щоб залишити картоплю. Перемагаи та
команда, учасниця яком швидше перенесе картоплю.
Дванадцята естафета
Завдання: провести ключкою м?яч за кеглю е повернутися назад. Передати естафету наступному учасникове, е так вся команда
по черзе. Перемагаи та команда, яка перша прибуде до ленем старту.
Тринадцята естафета «Веселд зайчики»
Завдання: пострибати з м?ячем, стиснувши його меж ногами. Наступний гравець починаи гру тельки песля того, як попередней учасник передасть йому м?яч.
Участь бере вся команда.
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
Учитель проводить беседу про органи чуття людини, про
те, як мх потребно берегти.
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Розповедь учителя про органи чуття людини.
2. Ознайомлення з правилами гегеини зору.
Для попередження розвитку порушень зору слжд дотримуватися таких правил:
9Робоче месце повинно добре осветлюватися, але не занадто яскравим светлом, що маи падати леворуч (а для леворуких детей ? праворуч).
9Джерело штучного светла маи бути прикрите абажуром.
9Пед час роботи з дребними предметами, а також у процесе читання або письма ведстань вед об?икта до очей маи бути
30?40 см.
9Не читати й не дивитися телевезор лежачи.
9Не читати в транспорте, що рухаиться.
9Оберегати оче вед травмування.
9Щоб уникнути енфекцей, не терти оче брудними руками.
9Не захоплюватися тривалими переглядами телепрограм
та еграми на комп?ютере.
9Захищати оче вед сонця сонцезахисними окулярами.
9Пед час виконання урокев давати перепочинок очам, робити гемнастику для очей.
9Регулярно переверяти зер у лекаря-офтальмолога.
3. Робота за педручником на с. 33?36.
€ Опрацювання тексту й беседа за малюнками.
€ Вивчення правил для збереження гострого зору (с. 33, 34).
€ Розучування комплексу вправ для очей (с. 34, 35).
€ Ознайомлення з текстом Анатолея Гостюшина «Як берегти
оче» з рубрики «Для допитливих».
4. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
€
€
€
€
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 36, 37.
Пояснення прислев?я.
Ведгадування загадок.
Робота в парах. Гра «Так чи не?».
Виконання завдань е ведповеде на запитання 1?3.
Гра «Вгадай звук».
2. Робота в зошите на с. 12, 13.
Самостейне виконання завдання 1 з подальшим обговоренням.
Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 2).
Самостейне виконання завдання 3.
3. Ведгадування загадок.
1) Один говорить, двои дивляться, двои слухають. (Язик, очж,
вуха).
2) Кругленьке, маленьке, а до неба дестають. (Очж).
3) Було собе два брати, обои Кендрати, через дорежку живуть, а
один одного не бачать. (Очж).
4) Два чорних каменце, куди не кину ? скрезь докину. (Очж).
5) Две синице на полице, куди хочуть, туди й полетять. (Очж).
6) Веконця то зачиняються, то ведчиняються. (Очж).
7) Два брати через гору живуть е неколи один до одного в госте не
ходять. (Очж).
4. Робота над вершем Тетяни Лисенко «Заболело в зайця
вухо».
ЗАБОЛдЛО В ЗАЙЦЯ ВУХО
Заболело в зайця вухо:
в вушко леки заливала,
не хотев вен маму слухать.
мазями розтерла спинку,
Зайчик шляпку не носив,
дала чаю ез малинки.
довге вуха застудив.
Не болять в маляти вуха,
Мама сина лекувала:
буде зайчик маму слухать!
Тетяна Лисенко
? Чому в зайця заболело вухо?
? Як мама лекувала сина?
? Як след доглядати за вухами?
5. дгри.
€ Гра «Упезнай за голосом».
Учне стоять спиною до вчителя (або сидять ез заплющеними очима).
Учитель вказуи на когось з учнев. Той, на кого вказали,
маи покликати когось з однокласникев. Учень повинен, не
дивлячись, упезнати по голосу того з однокласникев, хто покликав його.
€ Гра «Кого покликали?».
Учне стоять спиною до вчителя (або сидять ез заплющеними очима).
Учитель кличе тихенько когось з учнев (називаи ем?я або
презвище). Той, кого покликали, повинен ведгукнутися е сказати: «Це я» ? е педняти руку вгору.
€ Гра «Назви правило».
Учитель даи одному з учнев якийсь предмет (м?ячик, або
ручку, або мекрофон тощо). Той, у кого в руце предмет, повинен назвати одне правило «Як берегти зер». Песля озвучення
правила веддати предмет еншому е т. д.
€ Гра «Дзвеночок тут».
У центр кола виходять трои гравцев: двом з них зав?язують
оче, а третьому дають у руки дзвеночок. Гравець час вед часу
дзвонить, а двои енших намагаються його вхопити.
Той, у чимх руках дзвеночок, може створювати таке ситуацем, коли гравце з пов?язками на очах ловлять один одного.
Коли хтось з учасникев упеймаи того, хто бегаи з дзвеночком,
вони меняються ролями.
€ Гра «Хто шепоче?».
На середину кола або класу виходить один з гравцев з
пов?язкою на очах. До нього по черзе педходять усе енше та
кожен щось шепоче на вухо. Потребно по голосу дезнатися,
хто шепоче, назвати його ем?я, е тельки тоде можна зняти
пов?язку та поменятися з ним ролями.
Щоб не бути впезнаним, кожний намагаиться зменити голос е манеру розмови, що ускладнюи завдання. Потребно бути
дуже уважним, щоб наветь у змененому голосе вловити знайоме ентонацем та визначити, хто шепоче.
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Беседа про поставу з проведенням словниковом е практичном роботи, демонстрацеию малюнкев або слайдев.
? Що таке постава? (Постава ? це звична поза тжла людини у спокол та в русж. Вона визначадться пжд час стояння, сиджння, ходьби та виконання жнших виджв руховол джяльностж).
Учитель демонструд плакат «Правильна ж неправильна
постава».
? Що означаи вислев «правильна постава»? (Умжння ржвно
тримати свод тжло, не сутулитися).
? Як потребно стояти, тримаючи правильну поставу?(Тулуб
випрямити, але при цьому слжд пам?ятати, що хребет мад
невеликж вигини в шийному та поперековому вждджлах; плечж
опустити ж трохи вждвести назад, голову тримати прямо,
живжт пждтягнути, ноги випрямити).
? Покажеть, яка маи бути постава в положенне стоячи. (Учнж
встають ж показують правильну поставу в положеннж стоячи.
Учитель дивиться ж в разж потреби виправляд помилки).
? Як треба правильно сидети за партою чи столом пед час
читання чи виконання письмових робет? (Потржбно сиджти
ржвно, не згинаючи хребта; не спиратися ж не лягати на стжл.
Плечж мають бути на одному ржвнж, голова ? трохи нахилена. Мжж крадм столу й тулубом повинна проходити долоня.
Стегна мають знаходитись пжд прямим кутом до хребта ж
гомжлок. Ноги всждю ступнею мають стояти на пждлозж або
пждставцж).
? Покажеть, як треба правильно сидети за партою. (Учнж
показують).
? Як след ходити, тримаючи правильну поставу? Як краще
нести рече в руках? (Ходити потржбно ржвно, не сутулячись,
голову тримати прямо. Якщо доводиться нести в руках
якжсь речж, лх слжд розподжлити за вагою ржвномжрно в обидвж
руки).
? Що след робити для формування правильном постави?
(Для формування правильнол постави слжд робити фжзичнж
вправи, а також стежити за поставою пжд час стояння, сиджння, при ходьбж, пжд час фжзичнол роботи, гри тощо).
? Яке вправи найбельш корисне для хребта? (Спецжальнж
фжзичнж вправи на гнучкжсть хребта ж змжцнення м?язжв спини).
? Що значить неправильна постава? (Це коли людина сутула, голова опущена, живжт випнутий).
? Чому потребно стежити за поставою? (Правильна постава ? запорука здоров?я. Вона впливад не тжльки на зовнжшнжсть, але й на розташування ж роботу внутржшнжх органжв.
Порушення постави може призвести до змжн у скелетж, погжршення роботи систем кровообжгу, дихання, травлення
тощо. До того ж неправильна постава ? це некрасиво ж шкждливо для здоров?я).
? Пригадайте е покажеть, як ми з вами переверяли правильнесть постави в попереднех класах. (Для цього слжд притулитися спиною до стжни. Якщо потилиця, лопатки, сждницж,
литки ж п?яти торкаються стжни, то постава правильна).
Декжлька учнжв показують.
2. ПРАКТИЧНА РОБОТА.
Виконання вправ
1) Учне встають з-за парт. У кожного в руках порожней
стаканчик з-пед йогурту (або щось енше ? за вибором учителя). Дети ставлять стаканчик на голову, тримаючи руки на
поясе, е повельно педнемаються навшпиньки, потем опускаються на всю стопу.
2) Зе стаканчиком на голове, не педтримуючи його руками,
след зробити декелька крокев, утримуючи ревновагу.
? Уяветь, що вам потребно пронести глечик з водою на голове, щоб вен не впав е вода не розлилася.
3) Учне прибирають стаканчики, але продовжують ходити
так, неби стаканчики ще залишилися на голове.
Учитель звертад увагу на те, яка в них зараз постава:
спина пряма, голова пжднята, плечж трохи вждведенж назад,
груди розправленж.
4) Учне кладуть книжку на голову е намагаються ходити з
нею.
Учитель наголошуд на користж виконання цих вправ.
3. Розповедь учителя про плоскостопесть з проведенням
словниковом роботи е демонстрацеию малюнкев або слайдев.
? Плоскостопдсть ? опущення склепень стопи.
Учитель демонструд малюнки або слайди правильнол форми стопи ж стопи з плоскостопжстю.
? Для формування правильном форми стопи й запобегання плоскостопосте потребно носити взуття за розмером. Воно
не повинно бути з пласкою педошвою, завузьким е стискати
ноги. Взуття маи бути з невеликим каблуком.
Для стоп корисно ходити босонеж вдома по спецеальному
(ортопедичному) килимку, а влетку ? по траве, песку, гальце.
Для запобегання плоскостопосте потребно робити спецеальне
вправи.
4. Робота за педручником на с. 38?41.
€ Опрацювання тексту й беседа за малюнками.
€ Ознайомлення з текстом Роберта Ротенберга «Чи гарна в
тебе постава?».
€ Проведення словниковом роботи.
5. ПРАКТИЧНА РОБОТА.
Розучування комплексу вправ для запобегання плоскостопосте (с. 42, 43 педручника).
€
€
€
€
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 41, 42.
Розгадування ребусев.
Ведповедь на запитання 1.
Робота в парах (завдання 2).
Ведповедь на запитання 3.
Робота в групах (завдання 4).
Ведповедь на запитання 5 е виконання завдання 6.
2. Робота в зошите на с. 13?15.
Обговорення е виконання завдань 1, 2.
Самостейне виконання завдання 3 з подальшою переверкою.
3. Робота над летературними творами.
€ Робота над вершем Валентини Бутрем про поставу.
? Прослухайте верш е розкажеть, яке поради даи автор.
Заздалегждь пждготовленж учнж розповждають вжрш.
Учень 1:
Розкажу вам зараз, дети,
Дуже правила просте.
Як за партою сидети ?
Це потребно у житте.
Як еде урок читання,
Книжку ревно покладеть,
Не сидеть, як знак питання,
Гарно плече розведеть.
Спинку ревною тримайте,
Рук на книжку не кладеть.
Голову не нахиляйте.
Як окличний знак сидеть.
Учень 2:
Будуть у вас здорове оче,
Швидко будете рости.
Хто здоровим хоче бути ?
Вмей здоров?я берегти!
Зараз буде малювання.
Дуже любите? Авжеж!
Малювати и бажання,
Але правила и теж.
Сести треба тут красиво,
Можна й стати за мольберт.
Не як-небудь ? косо-криво,
Не складайтесь, як конверт.
Нег не треба закладати,
Опустеть мх до земле.
Про здоров?я треба дбати,
Поки, деточки, мале.
Учень 3:
На письме сидети важко,
Правил тут чимало и.
Хтось зегнувся, бедолашка,
Мало носом не клюи.
д забув про все, до рече.
Животом на парту лег.
д зебгав докупи плече,
Ще й зсутулився, як мег.
А тим часом все страждаи:
Шлунок стиснувся й болить,
Ще й печенка набрякаи,
Селезенка аж пищить,
д не бачать добре оче,
Серце дребно стукотить.
Кожен орган воле хоче,
У здоров?м хоче жить.
Учень 4:
А тому запам?ятайте
Дуже правила просте:
Спинку ревною тримайте ?
Це потребно у житте.
Буде гарною постава
д красивою хода.
Будь, дитино, вправна, жвава,
Не спетка тебе беда.
Бережеть здоров?я власне,
Поки и на це ще час,
Бо життя у нас прекрасне
д одне ж воно у нас!
Валентина Бутржм
? Як потребно сидети за партою?
€ Слухання й обговорення тексту Олексея Дорохова «Молодий дедусь».
? Чому хлопчика назвали молодим дедусем?
? Як вен ходив по квартире?
? Чому хлопчик не мег сидети за столом?
? Що ви йому порадите?
4. Робота в парах.
Учне показують один одному, як след стояти, сидети, тримаючи правильну поставу (виправляючи суседа по парте за потреби).
5. Гра «Блискавка».
Учитель ставить запитання, а учне мають швидко ведповести «так» або «не».
1) Стежити за поставою потребно лише в дитячому веце? (Нж).
2) Чи потребно стежити за поставою пед час ходьби? (Так).
3) Чи корисно виконувати вправи, що розвивають гнучкесть
хребта? (Так).
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
? Для чого потребне зуби людине?
? Скельки зубев у детей?
? Скельки зубев у дорослом людини?
? Чи знаите ви назви груп зубев?
? Розкажеть, як ви доглядаите за зубами.
? Що може статися ез зубами, якщо за ними не доглядати?
? Яке засоби гегеини ви використовуите для догляду за порожниною рота?
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Розповедь учителя про групи зубев та мхне функцем з демонстрацеию малюнкев.
2. Ознайомлення з текстом Олексея Дорохова «Зуби».
ЗУБИ
Чи знаиш ти, скельки в тебе зубев?
Можеш переверити ? мх тридцять два. Шестнадцять у верхней
щелепе е стельки само в нижней.
А чи все зуби однакове?
Не. У роте три види зубев. Для одних потреб одне, для енших ?
енше.
У тебе спереду весем гострих красенев резцев. Ними ти легко перегризаиш моркву чи репу.
За ними ? чотири мецних екла. Вони допомагають тобе ведкушувати тверду чи в?язку мжу.
А дале ? весем малих е дванадцять великих кутнех зубев. ух завдання ? перетирати мжу.
Зуби ? найтвердеше частини твого органезму. Шар белом емале,
якими мх вкрито, не поступаиться твердестю слоновей кестце...
Пед шаром емале лежить не такий твердий, але також дуже мецний шар дентину...
Усередине зуба захована м?яка пульпа. У ней прокладено кровоносне судини, яке живлять зуб так само, як живлять енше частини
тела.
Раз у житте кожна людина заменюи все свом зуби на нове. Ти, звичайно, не пам?ятаиш, як у тебе з?явилися перше маленьке «молочне»
зуби. Але ти, напевно, пам?ятаиш, як вони раптом почали випадати
один за одним, а на мхньому месце прорезалися ез ясен нове, уже постейне зуби.
Тельки чотири останнех великих кутнех зуби в тебе ще не випали. Вони «прорежуться» е виростуть тельки тоде, коли ти станеш
дорослим. Тому вони й називаються «зубами мудросте».
За Олексждм Дороховим
3. Ознайомлення з правилами догляду за зубами та ротовою порожниною.
Правила догляду за зубами
та ротовою порожниною
9Щодня вранце та ввечере чистити зуби.
9Перед чищенням зубну щетку обов?язково помити.
9Наносити на щетку невелику келькесть пасти.
9Ретельно чистити все зуби.
9Сильно не натискати на щетку.
9Чистити зуби не менше неж три хвилини.
9Почистити язик.
9Песля чищення зубев ретельно ополоснути водою порожнину рота, користуючись склянкою з водою.
9Помити зубну щетку з милом е поставити в склянку щетиною догори.
9Зубну щетку след меняти кожне 3?4 месяце.
9Песля мди ополескувати рот теплою водою.
9Видаляти залишки мже меж зубами, використовуючи зубочистку або зубну нитку.
9Двече на рек ведведувати стоматолога для огляду порожнини рота.
4. Беседа.
? Що для зубев корисно, а що ? шкедливо? (Корисно лсти
сирж овочж та фрукти, наприклад моркву, капусту, яблука.
Шкждливо для зубжв лсти багато солодощжв, вживати одразу
пжсля гарячол лжж холодну, ж навпаки. Не можна розкушувати
ними горжхи, кжсточки вжд ягжд, льодяники, карамельки, вждкушувати нитки тощо).
5. Розповедь учителя про прикус ез демонстрацеию малюнкев.
Учитель демонструд плакат жз зображенням правильного
ж неправильних прикусжв ж розповждад:
? Прикус ? спевведношення верхнех е нижнех зубних рядев
при мхньому змиканне. За правильного прикусу верхней ряд
зубев маи частково перекривати зуби нижньом щелепи.
Порушенням прикусу вважаиться змещення верхнех е
нижнех щелеп ведносно одна одном. Неправильний прикус
може бути вродженим, а може формуватися з веком. Причини виникнення неправильного прикусу резне: захворювання,
при яких дитина дихаи ротом, а не носом; шкедливе звички ? смоктати пальце, гризти олевце, ручки, негте, педпирати
щоку рукою тощо. Неправильний прикус впливаи не лише
на зовнешней вигляд обличчя, але й призводить до порушень
травлення, мови тощо. За неправильного прикусу след звернутися до ортодонта ? лекаря, який займаиться профелактикою виникнення неправильного прикусу е його лекуванням.
6. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
7. Робота за педручником на с. 44?46.
Опрацювання тексту й беседа за малюнками.
€
€
€
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 46.
Ведгадування загадок.
Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?5.
Робота в групах (завдання 6).
2. Робота в зошите на с. 15?17.
Обговорення е виконання завдання 1.
Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 2).
Самостейне виконання завдань 3, 4 з подальшим обговоренням.
3. Робота над летературними творами.
Слухання й обговорення верша Натале Чуб «Про чищення
зубев».
ПРО ЧИЩЕННЯ ЗУБдВ
Забути навеки про щетку,
не хочеться теж залишатись,
ведмовитись зовсем вед пасти?
бо якось не зручно. А потем,
Хоч можуть без догляду швидко
беззубому як же смеятись?
захворети зуби й пропасти.
То як же бути мене:
Без жодного зуба у роте
Чистити зуби чи не?
Наталя Чуб
? Про що цей верш?
? Чи потребно чистити зуби?
€ днсценезацея й обговорення казки-верша Михайла
Стельмаха «Чому в зайця не болять зуби».
1) днсценезацея верша.
Заздалегждь пждготовленж учнж показують жнсценжзацжю
вжрша.
2) Беседа.
Пжсля завершення вчитель ставить запитання:
? Що трапилося ез зайцем?
? Як зайчиха допомагала зайцю?
? Куди пешла зайчиха?
? Що мй сказав дятел в аптеце? Що порадив?
? Чи дотримуиться заиць порад дятла?
? Чи болять зуби в нього тепер?
€ Слухання й обговорення верша Тетяни Лисенко «Хвора
киця».
? Чому в кице заболели зубки?
? Яке поради дав мй лекар?
4. Рольова гра «На прийоме в лекаря-стоматолога».
Декелька учнев розегрують сценку, розказуючи правила
догляду за зубами.
5. Ведгадування загадок.
1)
2)
3)
4)
5)
Стомть погребець, а в ньому два ряди овець. (Зуби).
У хлевце два ряди баранцев, е все беленьке. (Зуби).
На червоней перекладине беле курочки сидять. (Зуби).
Тридцять два баранце сидять у темному хлевце. (Зуби).
Без насення виростаи
д мецне корення маи.
Ним ммо е хлеб, е суп.
Що це буде, детки? (Зуб).
6) Невелике корито белими гусьми набито. (Зуби).
7) А в нашого дядька курей грядка, та все беле. (Зуби).
6. Обговорення ситуацей.
1) У дванка на городе росте горех. Хлопчик часто розкушуи горехи зубами.
? Чи правильно вен чинить? Дайте йому поради.
2) Оленка полюбляи морозиво. Вона його мсть е взимку, е влетку.
Часто можна спостерегати, як вона п?и гарячий чай та одночасно
мсть морозиво.
? Яких помилок вона припускаиться? Дайте мй корисне поради.
3) У Марейки розболевся зуб. Вона побачила, що в ньому утворилася дерочка, але некому нечого не сказала.
? Чи правильно вона вчинила? Що мй след було зробити?
До кого звернутися? А як би вчинили ви?
2. Розповедь учителя з елементами беседи про забруднення
поветря в оселе.
? Що може забруднювати поветря в оселе? (Вждповждж
учнжв).
? У наших помешканнях и багато речей, що забруднюють
поветря резними хемечними речовинами. Це ленолеум, пластикове предмети, килими ез синтетичних волокон, поролонова оббивка кресел, диванев, штучна шкера, пральне порошки
та енше засоби побутовом хемем тощо. Однак найбельше шкедливих речовин у поветря оселе потрапляи вед меблев, що виготовляються з деревостружкових плит. Це плити можуть
местити у великей келькосте синтетичний клей, лак, фарби
та енше хемечне сполуки, що виделяють у поветря токсичне
речовини.
Якщо у квартире багато виробев зе штучних матереалев, необхедно тривало проветрювати оселю ? до зникнення запаху.
Не можна залишати засоби побутовом хемем ведкритими. Користуватися ними след, дотримуючись енструкцей, що зазначене на упаковках.
У кожному помешканне збираиться пил ? дребне частинки речовин, яке деякий час знаходяться в поветре, а згодом оседають
на поверхне предметев ? меблев, книжок, одягу, взуття тощо.
Пил шкодить здоров?ю, але повнестю вед нього позбутися неможливо. Проте целком можливо зменшити його келькесть.
? Як це можна зробити? (Вждповждж учнжв).
? Щоб зменшити келькесть пилу, треба частеше проводити
вологе прибирання, пилососити, витирати пил е проветрювати
помешкання. Ще потребно регулярно чистити взуття е прати
одяг, а заходячи до примещення, не забути перевзутися, зняти верхней одяг е повесити його в коридоре або передпоком.
3. Розповедь учителя про мекроклемат примещення з проведенням словниковом, практичном роботи е демонстрацеию
приладев або мхнех малюнкев.
? На органезм людини, мм самопочуття, настрей, стан
здоров?я впливаи мекроклемат у житлових примещеннях.
Мдкроклэмат примэщення ? це стан внутрешнього середовища у примещенне, що впливаи на людину, яка знаходиться
в ньому. Мекроклемат в основному оценюють за температурою
поветря, вологестю е рухливестю поветря.
Температура повдтря в примдщеннд маи бути приблизно
18?22 оС.
Учитель демонструд термометри для вимжрювання температури в примжщеннж, одночасно вимжрюючи температуру
повжтря у класж.
? Вологдсть повдтря показуи, скельки води и в поветре у
вигляде водяном пари. ум вимерюють спецеальними приладами,
яке називаються гдгрометрами. У старших класах на уроках
фезики ви детальнеше ознайомитеся з ними. Добре, коли гегрометр показуи вологесть вед 40 до 60 %.
Учитель демонструд гжгрометр або його малюнок.
? Велике значення для здоров?я людини маи вологдсть
повдтря. У примещенне з надмерною вологестю може погершитися стан здоров?я, можуть загостритися деяке хронечне
захворювання. Причинами педвищення вологосте поветря в
помешканне и несправносте систем водо- е теплопостачання,
нерегулярне проветрювання кемнат, тривале кипення води на
кухонней плите тощо.
Недостатня вологесть поветря також погано впливаи на
здоров?я. Вона, як правило, зменшуиться в зимовий переод,
коли в будинках працюють обегревальне прилади, батарем опалення. У цей час може з?явитися ведчуття сухосте й першення
в горле, сухесть слизовом оболонки носа тощо.
Щоб збельшити вологесть поветря, можна налити воду в
посуд е поставити його поблизу батарей опалювання. Також
можна придбати в магазине зволожувач поветря.
Учитель демонструд малюнки зволожувачжв повжтря.
? Найкраща швидкдсть руху повдтря вед 10 до 20 сантиметрев за секунду. За таких показникев мекроклемату людина
почуваиться комфортно, тобто не перегреваиться е не переохолоджуиться.
Щоб почуватися комфортно у свомй оселе, треба стежити за
мекроклематом у ней, тобто за температурою, вологестю поветря та еншими показниками. Для створення нормального мекроклемату в примещенне використовують системи опалення,
обегреваче, вентилятори, очищуваче, зволожуваче, кондицеонери тощо.
Учитель демонструд малюнки обжгржвачжв, вентиляторжв,
очищувачжв, кондицжонержв тощо.
? Також полепшенню поветря сприяють кемнатне рослини
та вологе прибирання примещення. Тому за чистотою житла
потребно стежити щоденно е допомагати дорослим педтримувати мм.
4. Розповедь учителя про значення кемнатних рослин.
5. Ознайомлення з текстом Миколи Коростельова про користь кемнатних рослин.
Учене встановили: квети дуже корисне для здоров?я людей. Коли
ми дихаимо, виделяиться вуглекислота, поветря робиться важким, а
квети поглинають цю вуглекислоту.
Вед батарей центрального опалення поветря стаи сухим, наветь
у горле може почати дерти. Кемнатне рослини зволожують поветря.
Що бельше кветев, то менше пилу. «Живими пилососами», тобто листям, рослини збирають кемнатний пил. Але якщо не мити
мхни листя чистою водою, то вони перетворяться на скарбнички
пилу.
Квети мають ще одну чудову властивесть ? вони знищують мекробев. Кемнатне рослини дуже корисне для здоров?я людей. Тельки
квети не повинне закривати светло, яке проникаи крезь векна.
За Миколою Коростельовим
6. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
7. Робота за педручником на с. 47?50.
€ Опрацювання тексту й беседа за малюнками.
€ Робота з вершем Петра Сороки «Прибирання».
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 50, 51.
€ Пояснення прислев?я.
€ Ведгадування загадок.
€ Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?4.
€ Робота в групах (завдання 5).
2. Робота в зошите на с. 17, 18.
€ Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 1).
€ Обговорення е виконання завдань 2, 3.
€ ПРАКТИЧНА РОБОТА (завдання 4).
Складання е запис пам?ятки «Як педтримувати чисте поветря в оселе».
3. Гра «Що потребно для прибирання?».
€ Ведгадування загадок.
1) Цього деда мусиш знати,
Вен стомть десь пед стеною.
Кожен день твою кемнату
Педметаи бородою. (Вжник).
2) Вен узявся до роботи, бруд увесь повиметав. (Вжник).
3) Що за слоник ? довгий нес ? чистоту нам у дем принес? (Пилосос).
4) Вед води воно змениться, бо худне е пениться. (Мило).
€ Проведення гри.
? Назветь, що потребно для прибирання.
Учне по черзе називають предмети, потребне для прибирання квартири (будинку). Той, хто помилиться або повторить
предмет, що було названо, ? вибуваи з гри.
4. Рольова гра «Прибирання у квартире».
Учне еметують прибирання квартири (витирають пил, педметають педлогу, пилососять, вибивають килими, миють педлогу, складають рече тощо).
5. Метод «Мозковий штурм».
€ Завдання 1. Дебрати прикметники до слова «поветря».
Учнж по черзж називають.
Наприклад: поветря атмосферне, безбарвне, прозоре, невидиме,
свеже, чисте, забруднене, тепле, холодне, задимлене тощо.
€ Завдання 2. Дебрати прикметники до слова «квартира».
Учнж по черзж називають.
Наприклад: квартира чиста, светла, комфортна, прибрана, неприбрана, гарна, красива, велика, маленька, затишна тощо.
6. Творча робота. Казка «Про поветря».
Колективне складання казки про поветря.
Vж. Пздсумок уроку.
? Що забруднюи атмосферне поветря?
? Що забруднюи поветря в оселе?
? Як педтримувати чистоту в оселе?
? Для чого след проветрювати примещення?
? Що допомагаи педтримувати комфортний мекроклемат у
помешканне?
? Що ви використовуите для прибирання квартири (будинку)?
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Беседа.
? Яке шкельне предмети вам подобаються? Яке предмети
найважче (найлегше) для вас?
? Що повинно бути в куточку школяра? (У куточку школяра мають бути: розпорядок дня, розклад урокжв, пждручники, зошити, шкжльне приладдя ? ручки, олжвцж, гумка тощо).
? Розкажеть про ваше робоче месце вдома. Як воно оформлене? Що там и? Чи зручне воно?
? Коли ви робите домашне завдання? Скельки часу витрачаите на мх виконання? Який порядок виконання домашнех
завдань? На яке предмети ви витрачаите бельше (менше) часу?
? Як ви вивчаите новий матереал? Хто вам допомагаи?
? Розкажеть, чи використовуите ви додаткове джерела енформацем. Яке саме?
? Чи робите ви перерви пед час виконання домашньом роботи? Чи виконуите фезкультхвилинки, вправи для очей?
2. Розповедь учителя про те, як виконувати домашне завдання, як органезувати самостейне навчання.
3. Ознайомлення учнев з резними джерелами енформацем.
Робота зе словниками, доведниками, енциклопедеями.
4. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
5. Робота за педручником на с. 52?55.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
€
€
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 55, 56.
Пояснення прислев?мв.
Ведгадування загадки.
Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?4.
ПРАКТИЧНА РОБОТА (с. 56 педручника).
Обговорення е розегрування ситуацей.
2. Робота в зошите на с. 18?21.
Ведгадування загадок е запис ведповедей у вигляде кросворда (завдання 1).
Самостейне виконання завдання 2 з подальшим обговоренням.
3. Пояснення прислев?мв.
1) Век живи ? век учись.
2) Легко того вчити, хто хоче все знати.
3) Учитися неколи не пезно.
4. Ведгадування загадок.
1) Неде не купиш,
На вагах не зважиш,
Сам здобуваиш,
У комору складаиш. (Знання).
2) На базаре мх не купиш,
На дорозе не знайдеш,
д не зважиш на терезах,
д цени не педбереш. (Знання).
3) По белому полю чорним маком сеяно. (Книжка).
4) Мовчить, а сто дурнев навчить. (Книжка).
5) Снегове поля, чорне граки, хочеш розумним бути ? бери та
вчись. (Книжка).
6) Беле поле, чорне насення, хто його сеи, той розумеи. (Книжка).
5. Гра «Светлофор».
Учитель читаи початок речення, учне повинне закенчити
його, обравши одну ведповедь з пари запропонованих. Якщо
учень обрав першу ведповедь, то педнемаи зелений кружечок,
якщо обрав другу ? червоний.
1) Коли я готую урок, я...
Стараюсь ? не стараюсь.
Не ведволекаюсь ? ведволекаюсь.
Не хвилююсь ? хвилююсь.
Не втомлююсь ? втомлююсь.
2) Мене робити уроки...
Цекаво ? не цекаво.
Легко ? важко.
3) Я роблю уроки...
Швидко ? довго.
дз цекавестю ? без ентересу.
6. Робота над вершем Володимира Лучука «Книголюбка».
КНИГОЛЮБКА
Хтозна вже ведколи
хитрий лис Микита
я люблю читати.
в мандри йде на села.
Якби не до школи ?
Кет-воркет ? на плоте
не лягала б спати.
дядечка Малишка...
Я люблю читати
В навчанне й роботе
часто до певноче,
помагаи книжка.
поки пелехате
В новоречне свята
ляжуть сни на оче.
я напам?ять вчила
Я засну, раденька, ?
верше про санчата
сплять разом зе мною
дедуся Максима.
явори Шевченка
Зайчика була б я
над Днепром-рекою.
у леску спеймала...
В сне не знаю, де я, ?
На човенце жабка
лину в педнебессе,
з ветром мандрувала.
а в руках лелея
Хотела б я умети
Украмнки Лесе...
швидко так читати,
На столе розкрита
щоб усе на свете
книжечка весела ?
книги прочитати!
Володимир Лучук
? Про що цей верш?
? Чому вен називаиться «Книголюбка»?
? Про кого девчинка вже прочитала книжки? Яких письменникев?
? Про що вона мреи?
? Яке книжки читаите ви?
? Яке ваше найулюбленеше книжки?
7. Робота в групах.
€ Складання пам?ятки «Правила самостейного навчання».
Наприклад:
9Прагнути бути самостейними в навчанне.
9Учитися з бажанням.
9Бути уважними, наполегливими.
Завдання 3 на с. 21, 22 зошита (завдання 5 на с. 56 педручника).
? Скельки часу ви витрачаите на виконання домашнех завдань?
Iж. Повздомлення теми уроку.
? Ми розпочинаимо вивчати ддд роздел педручника, який
називаиться «Соцеальна складова здоров?я». Ведкрийте педручник на с. 57 е прочитайте, про що ви дезнаитеся ез цього
розделу. (Джти читають).
? Сьогодне на уроце ми поговоримо про традицем збереження здоров?я в родине.
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
Беседа.
? Що таке сем?я?
? Що для вас означаи сем?я?
? Як ви пеклуитеся про здоров?я вашом родини?
? Яке традицем и у вашей родине?
? Чи еснують у вас семейне традицем збереження здоров?я?
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Розповедь учителя з проведенням словниковом роботи.
? В Украмне говорять: «З родини йде життя людини». Саме
в сем?м дитина робить свом перше кроки, навчаиться любове й
доброти, учиться шанувати свою родину, свей ред, продовжуи
семейне традицем.
Слово «традицея» походить з латинськом мови й означаи
«передача».
Традицдя ? це звичам, досвед, правила поведенки тощо, яке
передаються з поколення в поколення.
У багатьох родинах еснують резне традицем, зокрема традицем, що сприяють збереженню е змецненню здоров?я. Це ? загартовування, участь у рухливих е спортивних еграх, туристичне походи тощо. У родинах, у яких ведуть здоровий спосеб
життя, не мають шкедливих звичок, народжуються здорове
дети, адже здоров?я дитини залежить е вед спадковосте, ви
про це вже знаите. Тому продовжуйте традицем змецнення е
збереження здоров?я, що були закладене у ваших родинах, та
започатковуйте свом.
2. Робота за педручником на с. 58, 59.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 59.
Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?3.
2. Робота в зошите на с. 22, 23.
€ Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 1).
€ Самостейне виконання завдань 2?4 з подальшим обговоренням.
3. Пояснення вислову.
Здоров?я дитини ? багатство родини.
4. Самостжйна робота.
На дошцж записано запитання та вждповждж.
Учитель роздад аркушж паперу кожному учневж. Вони мають прочитати запитання, записанж на дошцж, обрати ж записати вждповждж та доповнити свол варжанти вждповждей.
? Як ви пеклуитеся про здоров?я свомх редних е близьких? Вибереть ведповеде та додайте свом. Запишеть мх на аркушах паперу.
1)
2)
3)
4)
5)
6)
7)
8)
Намагаюсь некого не засмучувати.
Роблю все для того, щоб у членев родини був гарний настрей.
Допомагаю по господарству.
Пропоную спельне рухливе егри.
Залучаю до спельних оздоровчих занять.
Запрошую усех членев сем?м зранку на зарядку.
Запрошую усех редних на прогулянку перед сном.
Пропоную ведмовитись вед шкедливих звичок.
5. Вправа «Мекрофон».
€ Завдання 1. Продовжити речення.
? У нашей родине и традицея... (Займатися спортом разом,
зранку бжгати ж робити зарядку, подорожувати, ходити в турпоходи, обливатися водою на подвжр?л, купатися цжлий ржк у будь-яку
погоду, не вживати спиртних наполв, не курити тощо).
€ Завдання 2. Скласти словосполучення зе словом «сем?я».
Наприклад: сем?я велика, невелика, дружна, гарна, весела, красива, редна, мецна, загартована, спортивна, щаслива, працьовита,
ледача, багатодетна, малозабезпечена тощо.
6. Робота над текстом.
Слухання й обговорення тексту Олени Резник «Найкраща
в свете сем?я».
? Що девчинка розповела про свою сем?ю?
? Яка в нем сем?я?
? Скельки братикев е сестричок у нем?
? Як сем?я девчинки проводить вельний час?
? Як у вашей родине проводять вельний час?
Vж. Пздсумок уроку.
? Що таке традицея?
? Яке традицем збереження здоров?я и у вашей родине?
????????
??????????????????????????????
?????????? ? ????????? ? ????? ????? ©???????? ??????????
??????¶????????Є????????????????????????????
?? ???????? ???????
АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКжВ
1) Чи обговорюите Ви з дитиною питання здоров?я та його значення для людини?
2) Якому виду родинного дозвелля Ви надаите перевагу?
3) Чи подаите Ви дитине приклад здорового способу життя?
4) Придбання для дитини спортивного енвентарю (велосипеда,
самоката, роликев, ковзанев, лиж, санчат, скейта, скакалки, м?яча
тощо) Ви вважаите необхеднестю чи задоволенням дитячом забаганки?
5) Чи и у Вашей родине традицем щодо збереження здоров?я?
Якщо «так», то яке саме?
2. Беседа про стосунки в класе.
? Яке взаимини меж учнями вашого класу? Як ви ставитеся один до одного? Чи поважаите, розумеите, допомагаите
один одному тощо? Чи, навпаки, ви сваритеся, ображаите
один одного, не розумеите?
? Як ви ставитеся до свомх доручень, обов?язкев? Чи допомагаите один одному в мх виконанне? Чи и у вас спельне справи, захоплення? Яке саме?
? Яке стосунки мають бути у дружному класе?
? Як ви вважаите, чи можна назвати ваш клас дружним?
? Як ви думаите, чи залежить здоров?я вед взаимин у класе?
3. Розповедь учителя з елементами беседи про дружне стосунки.
? Що таке дружне стосунки? (Дружнж стосунки ? це доброзичливжсть, чуйне ставлення один до одного, взадмодопомога).
? Меж ким можуть бути дружне стосунки? (Дружнж стосунки можуть бути мжж друзями, однокласниками, членами
команди, сусждами тощо).
? Як педтримувати дружне стосунки? (Вждповждж учнжв).
? Щоб педтримувати дружне стосунки, треба знати правила поведенки з людьми. Запам?ятайте деяке «секрети»:
9Звертатися до людей на ем?я. Не вживати презвиськ.
9Бути ввечливими, приветними.
9Допомагати тим, хто потребуи допомоги. Бути толерантними.
9Давши слово ? тримати його, давши обецянку ? виконати мм. Неколи не давати обецянки, яком не зможете виконати.
9Завжди говорити правду. Не перед ким не вихвалятися.
9Не про кого не плеткувати е не нашептувати. Не робити
вчинкев, про яке буде потем соромно згадувати.
9Умети себе стримувати, щоб запобегти конфлектам.
? Завжди пам?ятайте, що поводитися треба так, як би ви
хотели, щоб поводилися з вами.
Вед того, чи вмеи людина будувати свом стосунки з еншими,
залежить мм здоров?я та здоров?я оточуючих людей. Якщо стосунки грунтуються на повазе, довере, щиросте, взаиморозуменне, тобто и дружнеми, то це позитивно впливаи на здоров?я.
Якщо, спелкуючись, люди ображають один одного, псують
настрей, сваряться, конфлектують, то це шкодить здоров?ю.
Якщо ви з кимось посварилися, подумайте, чому так сталося. Намагайтеся не ображатися через дребнице, умейте прощати свомм друзям. Якщо ви винне ? педейдеть до товариша,
попросеть вибачення.
4. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
5. Робота за педручником на с. 60?63.
€ Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
€ Ознайомлення з оповеданням Любове Воронковом «Антон е
Харитон».
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 64.
€ Пояснення прислев?мв.
€ Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?4.
€ Робота в групах (завдання 5).
€ ПРАКТИЧНА РОБОТА (с. 64 педручника).
днсценезацея «Будьмо знайоме!».
2. Робота в зошите на с. 23, 24.
€ Обговорення е виконання завдання 1.
€ Самостейне виконання завдань 2, 3 з подальшою переверкою.
3. Робота над летературними творами.
€ Слухання й обговорення верша Олександра Бродського.
Раз, два, три, чотири, п?ять ?
Став я друзев рахувать:
Гриць, Мишко та дгорьок,
Два Миколки, Васильок,
Та е це ще не кенець:
В мене друзев стельки всех,
Що й злечити годе мх!
Олександр Бродський
? Скельки друзев у хлопчика?
? Перелечеть емена друзев, яке згадане у верше.
? Чи багато у вас друзев?
€ Слухання й обговорення верша Оксани Сенатович «Що це
значить ? не дружити».
ЩО ЦЕ ЗНАЧИТЬ
Що це значить ? не дружити,
Жити так ? одинаком?
Не дружити ? це ходити
Не дверима, а векном.
Це без друга, без подружки
На перерве у кутку
Розправлятись самотужки
З апельсином нашвидку.
? НЕ ДРУЖИТИ
Це дивитись, наче в книжку,
Набек з видом кам?яним,
А насправде тишком-нишком
Роздавати штурхани.
В школе вчитись й не дружити ?
Це, поверте, все одно,
Що, заплющившись, сидети
д дивитись у векно.
Оксана Сенатович
? Як ви зрозумели змест цього верша?
? Хто ваше друзе у школе?
€ Слухання й обговорення оповедання Василя Сухомлинського «Мишкове купили велосипед».
? Чи вдалося Мишкове покататися на велосипеде? Чому?
? Про яке риси характеру сведчить вчинок Мишка?
? Як ви вважаите, чи може вен бути справжнем другом?
? Чи можна назвати його стосунки з детьми дружними?
? А як вчинили б ви?
€ Слухання й обговорення оповедання Василя Сухомлинського «У кого радесть, а в кого горе».
? Чому учне помхали на екскурсею пезнеше?
? Що значить «розумети чуже горе»?
? Як ви вважаите, чи дружне стосунки в Галинчиному класе?
? Чи можна ваш клас назвати дружним?
? Як ви вважаите, чи вчинили б учне вашого класу так
само?
4. Вправа «Мекрофон».
? Яким маи бути справжней друг (справжня подруга)?
Учнж по черзж називають. (Добрий, щирий, смжливий, чесний, чемний, вихований, чуйний, щедрий, уважний тощо).
? Якою маи бути справжня дружба? (Вжрна, безкорисна,
довга, вжчна, мжцна тощо).
5. Робота в групах.
€ Завдання 1.
Учитель роздаи кожней групе картки, на яких записано
риси характеру. Учне повинне викреслити те риси характеру,
що не сприяють дружнем стосункам.
Наприклад: Картка 1. Щиресть, доброта, заздржсть, ведповедальнесть, хвалькуватжсть, уважнесть, жаджбнжсть.
Картка 2. Чуйнесть, заздржсть, чеснесть, байдужжсть, уважнесть,
хитржсть, злжсть.
€ Завдання 2.
Учитель роздаи кожней групе частини прислев?мв. Вони повинне мх «зебрати» е пояснити значення.
Кожне слово записано на окремжй картцж.
Дерево
мецне
коренням,
а
друзями.
людина ?
(Дерево мжцне коржнням, а людина ? друзями).
Друзе
беде.
в
пезнаються
(Друзж пжзнаються в бждж).
Людина
корення.
що
без
друзев,
без
дерево
(Людина без друзжв, що дерево без коржння).
Щасливо
де
жити,
дружити.
вмеють
там
(Щасливо там жити, де вмжють дружити).
Нових
а
наживай,
друзев
не
старих
забувай.
(Нових друзжв наживай, а старих не забувай).
Реч
стара.
а
нова,
краще
дружба ?
(Ржч краще нова, а дружба ? стара).
Не
доведеться
з
сваритися,
миритися.
бо
другом
варто
(Не варто з другом сваритися, бо доведеться миритися).
Скарб ?
друг ?
не
друг,
скарб.
а
(Скарб ? не друг, а друг ? скарб).
Старий
двох.
друг ?
нових
краще
верний
(Старий вжрний друг ? краще нових двох).
6. Робота з прислев?ями та висловами.
Учитель роздаи деяким учням картки з початками прислев?мв
е висловев. Учне повинне закенчити мх е пояснити значення.
1)
2)
3)
4)
5)
Не чини еншому того, що... (тобж немиле).
Чого собе не зичиш, еншому... (не бажай).
Справжней друг завжди тобе... (добра бажатиме).
Дружба дорожча за... (золото).
У лиху годину впезнаиш... (вжрну людину).
7. Гра «Зроби комплемент».
? Зробеть один одному комплемент.
Учень (учениця), називаючи жм?я, говорить комплжмент.
Наприклад: Ганна красива, як кветочка. Сергейко сильний, наче
штангест. Марейка усмехаиться, як сонечко.
8. Слухання верша е розучування мирилок.
€ Верш д. Панасюк «У дворе».
У дворе гуляли дети:
днна, Таня, Коля, Вета.
Все дружили е смеялись,
Раптом ? все засперечались.
Хтось вередував е злився,
Чимось хтось не поделився,
А хтось ляльку поламав,
Хтось машинку заховав?
У ДВОРд
Ангел белий прилетев,
Подививсь на детлахев.
д сказав: «Мирись, мирись!
Тельки бельше не сварись!
Бо не хочеться водитись
З тим, хто вмеи тельки злитись.
Нумо, дети, посмехнеться,
Чемне будьте й подружеться!»
е. Панасюк
€ Мирилки.
ЧАРдВНА МИРИЛКА
Досить лаятись е злитись!
Ну давай скореш миритись!
Геть, образа, ведейди,
Жде нас дружба назавжди!
е. Мирошниченко
9. Гра «Не сваретеся».
? Розучеть гру е пограйте в нем. Утвореть коло е спевайте
песню:
Не сваретеся,
помиретеся,
дайте один одному
та обидве рученьки,
помиретеся.
Пед спев песне з кола виходять дейове особи (двои детей,
яких хочуть помирити) е, не дивлячись «суперник» на «суперника», прямують у середину. Там вони зупиняються
е повертаються один до одного боком чи спиною, похиливши
голови.
Коли песня закенчилася, вони поволе повертаються обличчям один до одного, педнемають голови е подають один одному руки.
Дети, дочекавшись цеим хвилини, радесно плещуть у долоне
е вигукують: «Помирилися, помирилися!».
Потем дейове особи обирають заместь себе енших, е гра триваи дале.
10. Виконання учнями песне або слухання «Песне про
дружбу».
Vж. Пздсумок уроку.
? Якою маи бути справжня дружба?
? Як маи поводитися справжней друг чи справжня подруга?
? Яке ознаки дружнех стосункев?
? Розкажеть про свомх друзев.
????????
??????????????????????????
????????????????????????????????????????????????????
????
? Яка головна думка оповедання?
4. Розповедь учнев про свомх друзев, мхне стосунки.
5. Переверка домашнього завдання.
Завдання 4 на с. 24 зошита.
? Прочитайте або розкажеть прислев?я про дружбу, яке ви
педготували.
Iж. Повздомлення теми уроку.
? Сьогодне на уроце ми говоритимемо про резне ситуацем е
вареанти ведмови.
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
Учитель з?ясовуи в учнев, чи доводилося мм комусь у чомусь ведмовляти, як вони це робили, що казали, як ведреагував на ведмову спеврозмовник тощо.
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Розповедь учителя.
2. Ознайомлення з вареантами ведмови.
? У житте бувають резне ситуацем. Такими резними можуть
бути вареанти ведмови. Навчеться у разе потреби використовувати мх.
Правила вздмови. Як казати «Нз!»
Ввжчлива вждмова
1) Просто скажи: «Не».
Ти можеш ведповести лише одним словом, нечого не пояснюючи.
2) дноде недостатньо одного слова «не», тому след назвати
причину ведмови. «Не, я не прийду» або «Не, дякую. дншим
разом» е пояснити, чим зумовлена ведмова.
Наприклад: «Не, до мене сьогодне примздить бабуся».
3) «Не, але...». Такий спосеб ведмови застосовують у разе,
якщо ти згоден (згодна), але за еншом умови.
Наприклад: «Я не зможу прийти до тебе в госте сьогодне,
але завтра ез задоволенням».
4) «Це не мои, запитай у...». У випадку, коли просять реч,
що тобе не належить, порадь звернутися до теим людини, якей
ця реч належить.
5) «Я знаю, хто може тобе допомогти». Такий спосеб ведмови передбачаи, що ти допоможеш людине, спрямувавши мм до
того, хто краще знаи е може висветлити питання.
Категорична вждмова
«Не!».
«Не, не хочу!».
«Не, я сказав (сказала), не буду цього робити».
Таке способи ведмови застосовують у разе небажаних пропозицей:
? коли тебе змушують виконати те, що може зашкодити
тобе або еншим (закурити, випити спиртне, зепсувати чиюсь
реч, когось образити тощо);
? коли пропонують пети в небезпечне месця (у зруйноване
будинки, на будевельне майданчики тощо);
? коли незнайома людина пропонуи пети з нею кудись, помхати або щось зробити тощо.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
4. Робота за педручником на с. 65?69.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 69?71.
€ Робота над оповеданням Миколи Коростельова «Не пробувати, не починати» (завдання 1).
€ Ведповеде на запитання е виконання завдання 2.
€ Робота в групах (завдання 3).
€ ПРАКТИЧНА РОБОТА (с. 71 педручника).
2. Робота в зошите на с. 24?27.
Обговорення е виконання завдань 1?3.
3. Колективна робота.
Обговорення ситуацей.
1) Вас запросили на стадеон. Ви робите уроки.
? Як ви вчините?
2) Друг дав вам покататися на своиму велосипеде. У вас просить
його менший братик.
? Що ви зробите?
3) Подруга вчора ходила на день народження е не встигла зробити уроки. Просить у вас списати домашни завдання.
? Як ви вчините?
4) Вам запропонував закурити ваш товариш ез 6-го класу.
? Ваше дем?
5) Ваш друг посварився з однокласником е запропонував влаштувати бейку песля урокев.
? Як ви поведетеся?
6) Ваш сусед пропонуи пети подивитися на будевництво неподалек вашого будинку.
? Що ви зробите?
7) До вас педейшла на вулице незнайома женка е просить допомогти мй донести сумку додому.
? Як ви вчините?
4. Вправа «Хвости».
? Закенчеть речення.
1) Якщо мене будуть просити заподеяти якусь шкоду комусь, то
я...
2) Якщо мене запропонують скуштувати алкогольний напей, то
я...
3) Якщо незнайомець запросить мене пети з ним, то я...
4) Якщо мене запропонують сигарети для того, щоб спробувати
закурити, то я...
5) Якщо мене запропонують пети на прогулянку в месця, де небезпечно, то я...
Пждвести учнжв до висновку, що д небезпечнж ситуацжл, якж
потребують категоричнол вждмови.
€ Розгадування ребусев е запис ведповедей (завдання 1).
€ Обговорення е виконання завдань 2, 3.
€ Самостейне виконання завдання 4 з подальшою переверкою.
4. Робота над висловами.
€ Завдання 1.
? Знайдеть другу «половинку» прислев?я або вислову.
На дошцж записано прислжв?я ж вислови, частини яких
не збжгаються. Учнж по черзж виходять до дошки, читають
прислжв?я або вислжв, знаходять другу його «половинку» ж
стржлочкою з?дднують обидвж частини прислжв?я або вислову.
Хто курить тютюн,
Хочеш довго жити ?
Алкоголь ?
Пити до дна ?
Курити ?
здоров?ю шкодити.
викрадач розуму.
не бачити добра.
той сам собе ворог.
кидай курити.
€ Завдання 2.
? Пояснеть, як ви розумеите вислови видатних людей.
1) Вед курення тупеиш. Курення ? гарна реч для бездеяльних людей. (Йоганн Гете).
2) Цигарка ? це бекфордев шнур, на одному кенце якого вогник, а
на еншому ? дурник. (Бернард Шоу).
3) Тютюн приносить шкоду телу, руйнуи розум, отуплюи целе нацем. (Оноре де Бальзак).
4) Вед поганих звичок гине краса, через них скорочуиться молодесть. (Горацжй).
€ Завдання 3.
? Пояснеть прислев?я е вислови.
а) Про алкоголь.
1) Де чарка, там е сварка.
2) Горелка ? здоров?я злодейка.
3) Хто багато п?и, той сам себе б?и.
б) Про здоров?я.
1)
2)
3)
4)
Здоров?я маимо ? не дбаимо, а загубивши ? плачемо.
Наше здоров?я ? у наших руках.
Хто здоровий, той е молодий.
Хто здоровий, той багатий, а хто недужий, той бедний.
5. Робота над вершами.
€ Слухання й обговорення верша Натале Чуб «Верш для курцев».
ВдРШ ДЛЯ КУРЦдВ
Не повинне дети
Стали б вулице у месте
цигарки курити,
е поветря ? чисте-чисте!
а хто курить тишком-нишком,
Хто цього не знаи,
той не виросте нетрешки!
хай на вус мотаи:
Не бери неколи
хто курить почав для моди,
цигарки у школу,
той собе найбельше шкодить.
бо вони впливають дуже
Вед курення гинуть
на твои здоров?я, друже!
серце е легене.
От би все на свете
Будеш змушений повеки
кинули курити!
купувать в аптеце леки!
Наталя Чуб
? Чи повинне курити дети? Чому?
€
€
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 81, 82.
Ведгадування загадок.
Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?3.
Гра «Так чи не?».
2. Робота в зошите на с. 29?31.
Розгадування ребусев е запис ведповедей (завдання 1).
Самостейне виконання завдання 2 з подальшою переверкою.
Обговорення е виконання завдання 3.
3. Опрацювання загадок.
1) Через поле е лесок подаиться голосок,
Вен бежить по проводах,
Скажеш тут, а чути там. (Телефон).
2) т у мене помечник, справжни диво, чаревник.
Тельки кнопку натискаю ? е говорить вен, е граи.
Де що робиться, все знаи, е мене поведомляи, е розкаже,
е покаже...
Як вен зветься, хто нам скаже? (Телевжзор).
3) Може вен порахувати,
Малювати е писати.
Може вен листа прийняти,
З другом швидко нас зв?язати.
Що це? (Комп?ютер).
4. Робота над вершем.
€ Слухання е опрацювання верша Лесе Вознюк «Розмова
комп?ютера з друкарською машинкою».
РОЗМОВА КОМП?ЮТЕРА З ДРУКАРСЬКОЮ МАШИНКОЮ
Казав комп?ютер до друкарськом машинки:
? Яке ж ви архамчно-несучасне!
Принишкла летня пане на хвилинку,
сльозу змахнули спогади прекрасне?
Поета руки в тише вечоровей
на клавешах вистукували верше ?
таке дотепне, радесне, чудове,
вед сьогочасних аж неяк не герше.
Зухвальця присоромила машинка:
? Ведома, друже, естина така,
що люди пам?ятатимуть поета,
а не комп?ютер чи перо вед гусака.
Леся Вознюк
? Про що йшла розмова комп?ютера з друкарською машинкою?
? Який висновок зробила друкарська машинка?
5. Робота в групах.
Складання правил користування телевезором, комп?ютером, мобельним телефоном.
1 група складаи правила користування телевезором.
2 група складаи правила користування комп?ютером.
3 група складаи правила користування мобельним телефоном.
6. Гра «Друзе чи вороги?».
Учне об?иднуються у две команди. Перша команда маи навести аргументи про те, що телевезор, комп?ютер, мобельний
телефон ? це наше друзе й помечники. Друга команда маи навести аргументи про мхню шкоду для здоров?я (якщо ними
користуватися неправильно).
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Розповедь учителя з проведенням словниковом роботи.
? Реклама ? енформацея про особу чи товар, розповсюджена в будь-якей форме та в будь-який спосеб е призначена сформувати або педтримати обезнанесть споживачев реклами та мхней ентерес щодо особи чи товару.
Реклама потребна для популяризацем товарев, видовищ, послуг з метою привертання уваги покупцев, споживачев, глядачев, замовникев е т. ен.; поширення ведомостей про кого-,
що-небудь для створення популярносте. Для цього використовують плакати, листевки, буклети, оголошення тощо.
т нетоварна реклама, що пропагуи будь-яке едем та целе,
а не конкретний товар. Наприклад, реклама, спрямована на
змену поведенковом моделе (боротьба зе СНдДом, наркотиками), популяризацею соцеальних проблем е пропаганду здорового способу життя тощо.
2. Беседа з елементами розповеде вчителя е демонстрацеию
малюнкев.
Учитель ставить запитання ж доповнюд вждповждж учнжв,
демонструючи малюнки.
? Де ви бачили рекламу? Де чули?
? Рекламу яких товарев е послуг ви бачили? Чули?
? Яке товари й послуги найчастеше рекламують?
? Як ви вважаите, чи завжди реклама пропонуи корисне
товари?
? Чи завжди можна доверяти рекламе?
? Чи впливаи реклама на прийняття решень е поведенку
людини? Як саме?
? Чи купували ви або ваше батьки, родиче якийсь товар
пед впливом реклами? Чи залишилися задоволене придбаною
реччю?
3. Робота за педручником на с. 83?85.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
4. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 85.
€ Розгадування ребусев.
€ Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?4.
€ Робота в групах (завдання 5).
Учне об?иднуються в групи (по 5?6 осеб). Учитель даи завдання.
1) Обговорити, що позитивного е що негативного маи реклама.
Позитивне: реклама допомагаи дезнатися про нове товари й послуги, мхню вартесть, про акцейне товари е знижки тощо.
Негативне: у рекламе може бути подано неповну енформацею,
що вводить в оману, еноде рекламуються шкедливе товари ? тютюн,
алкоголь, чепси, солодке газоване напом тощо.
Песля обговорення представник однеим групи називаи, що
позитивного и в рекламе, потем ? що негативного. Дале представники енших груп доповнюють ведповедь.
2) Придумати рекламу якогось товару. Презентувати мм еншим.
гмундтет (з латинськом ? вельний, захищений) ? захисна
функцея органезму проти мекробев е верусев.
Синдром набутого дмунодефдциту, або скорочено
СНгД, ? тяжке енфекцейне захворювання, яке сучасна медицина поки що не спроможна вилекувати. Збудником СНдДу и
вэрус дмунодефдциту людини (ВгЛ).
5. Беседа про толерантне ставлення до ВдЛ-енфекованих
людей з проведенням словниковом роботи.
? Як след ставитися до ВдЛ-енфекованих людей? (До ВеЛжнфжкованих людей слжд ставитися толерантно).
? Що таке толерантнесть?
? Толерантндсть ? це терпиместь е повага до енших людей, яке мають не таке, як у вас, погляди, думки, звичам, стан
здоров?я, спосеб життя тощо.
6. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
7. Робота за педручником на с. 86?89.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 89.
Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?6.
2. Робота в зошите на с. 33?35.
Обговорення е виконання завдань 1?4.
3. Пояснення висловев.
1) Коли немаи сили, то й свет немилий.
2) Губити здоров?я ? обкрадати себе.
4. Робота в групах.
Обговорення заходев з профелактики туберкульозу.
? Що след робити для профелактики туберкульозу?
Учне в групах (по 5?6 осеб) обговорюють заходи з профелактики туберкульозу. Потем представник однеим з груп розповедаи. Якщо названо не все заходи, представники енших груп
доповнюють ведповедь. (Дотримуватися режиму дня, правил гжгждни, чергувати навчання й вждпочинок, не перевтомлюватися, загартовуватися, щодня перебувати на свжжому
повжтрж по 2?3 години, стежити за чистотою в оселж, провжтрювати примжщення, повноцжнно харчуватися, уникати
шкждливих звичок, робити щеплення, проводити пробу Манту, робити флюорографжю, вчасно звертатися до лжкаря).
5. Колективна робота.
Обговорення правил безпеки щодо захисту вед ВдЛенфекування.
? Яке ви знаите правила безпеки щодо захисту вед ВдЛенфекування? (Не брати до рук предмети ? шприци, голки,
леза, на яких д залишки кровж, не гратися ними; уникати
контактжв жз чужою кров?ю; у медичних закладах стежити,
щоб медпрацжвники користувалися одноразовими шприцами;
не вживати наркотикжв тощо).
Vж. Пздсумок уроку.
? Яке хвороби набули соцеального значення?
? Як можна заразитися на туберкульоз?
? Який верус спричиняи СНдД?
? Як след ставитися до ВдЛ-енфекованих людей?
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
Учитель проводить беседу про охорону здоров?я детей е про
гуманне ставлення до людей з особливими потребами.
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Розповедь учителя про медичне й оздоровче заклади
Украмни з проведенням словниковом роботи е демонстрацеию
малюнкев.
Учитель розповждад, демонструючи малюнки.
? Наша держава е суспельство вживають резноманетних заходев, що забезпечують профелактику захворювань е сприяють нормальному розвитку детей. В Украмне деють дитяче полекленеки, лекарне, санаторем, диспансери, табори ведпочинку.
У цих закладах дети проходять медичне обстеження, лекуються е ведпочивають.
Полдклэндка (з грецьком polis ? место та klinik? ? мистецтво
лекувати) ? лекувально-профелактичний заклад, призначений
для надання населенню спецеалезованом медичном допомоги.
Лдкарня ? лекувально-профелактична установа, що надаи
населенню стацеонарну квалефековану е спецеалезовану медичну допомогу.
Санатордй ? лекувально-профелактичний заклад для лекування та оздоровлення з допомогою природних факторев
(клемат, менеральне води, лекувальне грязе, морське купання,
сонцелекування тощо) у поиднанне з еншими заходами (деитотерапея, фезеотерапея, медикаментозне лекування тощо). дснують санаторем загального типу е спецеалезоване ? ведповедно до
певних груп захворювань. Наявне дитяче санаторем, призначене для долековування в них детей песля тяжких захворювань
е операцей.
Диспансер ? спецеальний лекувально-профелактичний медичний заклад, що надаи медичну допомогу певним групам
населення е здейснюи систематичний нагляд за станом мхнього здоров?я. Наприклад, туберкульозний диспансер.
Дитячий табдр ? заклад дитячого дозвелля (оздоровлення е ведпочинку), що надаи комплекс осветнех, оздоровчих та
енших послуг. Дитяче табори призначене для оздоровлення,
ведпочинку е розвитку детей.
2. Беседа про лекарев резних спецеальностей ез проведенням
словниковом роботи.
? Хто нам у разе потреби надаи медичну допомогу?
? Яке спецеальносте лекарев ви знаите?
? До яких лекарев зверталися?
? Педдатр ? дитячий лекар.
Терапевт (з грецьком therapeute-s ? той, хто доглядаи хворого) ? лекар, який маи ведповедну освету з питань деагностики,
профелактики та лекування хвороб внутрешнех органев.
Окулэст (офтальмолог) ? лекар, який займаиться деагностикою та лекуванням захворювань очей е допомежних органев ? повек, слезних залоз.
Стоматолог ? лекар, який лекуи зуби.
ЛОР, отоларинголог ? лекар, який займаиться деагностуванням, лекуванням е профелактикою хвороб носа, горла е
вух.
Ортопед ? лекар, який займаиться профелактикою, деагностикою та лекуванням кестково-м?язовом системи. Метою
ортопедем дитячого веку и профелактика, усунення деформацей е порушень функцем опорно-рухового апарату.
Хдрург ? лекар, який лекуи хвороби за допомогою оперативного (херургечного) методу.
3. Розповедь учителя з елементами беседи про людей з особливими потребами.
4. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
5. Робота за педручником на с. 90?94.
€ Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
€ Ознайомлення з оповеданням Василя Сухомлинського «Як
Сергейко навчився жалети».
€ Проведення словниковом роботи.
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 94.
€ Ведгадування загадки.
€ Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?4.
€ ПРАКТИЧНА РОБОТА.
Розегрування ситуацей допомоги людям з особливими потребами.
Учитель обирад декжлькох учнжв, якж повиннж розжграти
такж ситуацжл:
1) Ви граитеся з друзями в снежки. З пед?мзду вимхала людина на
везку й застрягла в снегу.
? Як ви будете деяти?
2) До вашого класу прийшов новий учень, який кульгаи.
? Як ви будете поводитися з ним?
2. Робота в зошите на с. 35, 36.
€ Обговорення е виконання завдання 1.
€ Самостейне виконання завдань 2?4 з подальшою переверкою.
3. Опрацювання загадок.
1) Якого лекаря ми додому викликаимо,
Коли вед застуди страждаимо? (Педжатра, терапевта).
2) Цей лекар лекуи оче,
А якщо бачиш погано ?
Пропише вен тобе окуляри. (Окулжст).
3) Вен для кожном людини
Леки маи й ветамени,
Прочита рецепт уважно,
Що е як робити скаже. (Аптекар).
4. Робота з вершем.
? Прочитайте верш, вставте пропущене слова.
На дошцж записано вжрш. Учнж читають, вставляючи слова. (Можна використати слова для довждок).
З понеделка по суботу ходить ... (лжкар) на роботу.
Якщо раптом захворею, може вийти е в ... (неджлю).
Вен мене призначить ... (лжки), переверить ... (горло, нжс).
Скаже ... (лсти) борщ е кашу, щоб ... (одужав) я й педрес.
Слова для довддок: неджлю, лжкар, лсти, одужав, горло, нжс, лжки.
2. Переверка домашнього завдання.
€ Завдання 5 на с. 94 педручника.
? Розкажеть, яке медичне установи и у вашому мекрорайоне або населеному пункте.
€ Завдання 2 на с. 36 зошита.
Iж. Повздомлення теми уроку.
? Сьогодне на уроце ми поговоримо про те, як след поводитися в разе пожеже в суседней квартире, в еншому будинку або
деенде.
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
1. Вправа «Мекрофон».
? Коли вогонь ? друг, а коли ? ворог?
Учнж по черзж вждповждають.
2. Беседа.
? Що таке пожежа? (Пожежа ? це неконтрольоване горжння, що призводить до знищення майна, створюд небезпеку для
життя ж здоров?я людей, завдад шкоди суспжльству ж державж).
? Що след робити при пожеже в квартире?
? За яким номером телефону след звертатися в пожежнорятувальну службу?
? Яке причини виникнення пожеж?
? Чи можна гратися серниками, запальничками, бенгальськими вогниками, петардами, феирверками? Чому?
? Яке протипожежне правила ви знаите? Чи виконуите ви мх?
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Розповедь учителя про дем у випадку виявлення пожеже
в суседней квартире, еншому будинку або деенде.
2. Беседа про план евакуацем.
? Що таке евакуацея? (Евакуацжя ? органжзоване виведення людей з небезпечних мжсць).
? Що таке план евакуацем? (План евакуацжл ? це документ,
у якому вказано шляхи ж виходи з примжщення, установлено
правила поведжнки людей у разж виникнення пожежж чи жншол
небезпечнол ситуацжл).
? Для чого потребен план евакуацем?
? Де ви бачили план евакуацем?
? Де розмещено план евакуацем у школе?
? Як поводитися пед час евакуацем?
Пждбиваючи пждсумки, учитель наголошуд на тому, що в
разж евакуацжл потржбно уважно слухати кержвника ж бути
дисциплжнованими, органжзованими, чжтко виконувати всж команди.
3. Беседа про виклик пожежно-рятувальном служби.
? Як след викликати пожежникев?
9Набрати номер 101 ? телефон пожежно-рятувальном
служби.
9Назвати адресу, де сталася пожежа, свои презвище та ем?я.
9Четко ведповедати на запитання диспетчера, який приймаи виклик.
4. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
5. Робота за педручником на с. 95?98.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 98, 99.
€ Розгадування ребуса.
€ Ведгадування загадок.
€ Ведповедь на запитання 1.
€ Робота в парах.
Обговорення ситуацей (завдання 2).
€ Ведповеде на запитання е виконання завдань 3?5.
2. Робота в зошите на с. 37, 38.
€ Обговорення е виконання завдання 1.
€ Самостейне виконання завдання 2 з подальшою переверкою.
€ Обговорення е виконання завдання 3.
€ Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 4).
3. Робота над вершами.
€ Завдання 1.
? Уяветь себе поетами. Вставте у верш пропущене слова.
Учитель читад вжрш, а учнж хором називають пропущенж
слова.
На виклик ... (пожежна машина) летить,
Смеливий ... (пожежник) в кабене сидить.
Його телефон ... (101) люди знають
д в разе пожеже завжди ... (викликають).
€ Завдання 2.
Верше-добавлянки.
1) д малятам, е зверятам дуже добре треба знати:
серники не для забави, з ними страшно мати... (справу).
2) Розегрелась праска дуже, що робити будеш, друже?
За гаряче не хапай, ез розетки... (вимикай).
3) Знать повинен учень кожний:
щоб похед був до ладу, жартувать з вогнем не можна ?
лес потрапить у... (бжду).
4) Вивчеть правила пожежне,
будьте завжди обережне!
Знаи хай дитина кожна:
жартувать з вогнем... (не можна).
4. Метод «Мозковий штурм».
? Складеть словосполучення зе словом «вогонь».
Учнж по черзж називають.
Наприклад: вогонь корисний, шкедливий, безпечний, блакитний, червоний тощо.
5. Конкурс загадок на пожежну тематику (про серники,
вогонь, дим, вогнегасник, пожежну машину, пожежникев
тощо).
Учне об?иднуються у 3 команди е по черзе загадують загадки. Одна команда загадала ? две енше мають ведгадати.
Команде, що ведгадала першою, ? зараховуиться 1 бал. Загадки не повинне повторюватися. Виграи та команда, яка набере
найбельшу келькесть балев.
6. Проведення тестування.
Учитель роздад кожному учню тест жз запитаннями ж варжантами вждповждей. Учнж мають обрати одну з вждповждей ж
обвести кружечком бал. Потжм порахувати кжлькжсть балжв.
Пжсля завершення вчитель зачитуд результати.
Тест «Як я знаю правила пожежноо безпеки»
Запитання. Вздповздз, з яких потрзбно обрати правильнз
1. Якщо виникла пожежа, як ви будете дзяти?
Зателефонуите за номером 101
Покличите на допомогу
Втечете, некому нечого не скажете
2. Якщо кзмната почала наповнюватися густим одким димом, як ви будете дзяти?
Ведчините векно, не зачинивши двере
Будете просуватися до виходу
Закриите рот мокрою хустинкою е будете просуватися до
виходу, притискаючись до педлоги
3. Якщо загорзлась електропроводка, як ви будете дзяти?
Будете гасити водою
Будете кликати на допомогу
Зателефонуите за номером 101
4. Якщо на вас зайнявся одяг?
Побежите, будете намагатись скинути одяг
Зупинитесь, впадете, будете перекочуватися, щоб збити
полум?я
Загорнетесь у ковдру
5. Якщо пзд час розпалювання духовки газовоо плити загас
сзрник, не встигнувши пздпалити газ, що ви будете робити?
Дестанете другий серник е станете запалювати газ
Перекриите газ
Перекриите газ е трешки перечекаите
6. Якщо ви побачили, що у дворз горить смзття, що ви
будете робити?
Пройдете повз
Будете намагатися загасити, закидаючи землею, збиваючи полум?я геллям дерев
Поведомите про це дорослих
7. Якщо ви побачили, що маленькз дзти кидають у вогонь
папзр, незнайомз предмети, аерозолз, як ви вчините?
Зупините, поясните, що це небезпечно
Пройдете повз
Намагатиметесь привернути увагу детей на енше заняття
8. Якщо пзд час цзкавоо телепередачз ви побачите, що
з телевззора пзшов дим, як ви вчините?
Продовжите дивитися телепередачу
Покличите на допомогу дорослих
Ведемкнете телевезор, зателефонуите за номером 101 е розпочнете його гасити
Бали
3
2
0
0
2
3
0
1
2
0
3
2
0
2
3
0
3
2
3
0
2
0
2
3
Результати тестування
Якщо в суме ви набрали 20?24 бали, то ви добре знаите
правила пожежном безпеки, завжди дотримуитеся мх е зможете навчити цих правил свомх друзев та знайомих.
Якщо ви набрали 15?19 балжв, то ви повинне бути бельш
обачними, вибираючи, як деяти у складней ситуацем.
Якщо ви набрали менше нжж 15 балжв, то вам потребно серйозно зайнятися вивченням правил пожежном безпеки. Це допоможе
вам запобегти пожеже, а пед час небезпеки зберегти свои життя.
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Беседа з елементами розповеде про масове заходи.
? Що таке масовий захед? (Масовий захжд ? це заздалегждь
сплановане ж визначене за мжсцем, часом, кжлькжстю учасникжв та причинами зжбрання людей, що мад характер свята,
культурного або рекламного заходу чи джловол зустржчж).
? Назветь, яке масове заходи ведбувалися у вашей школе.
? Пригадайте е розкажеть правила безпечном поведенки пед
час проведення масових заходев у школе.
? Чи ведведували ви масове заходи поза школою? Яке саме?
? Чи можуть бути месця проведення масових заходев небезпечними? Чим саме?
2. Беседа про натовп, панеку тощо з проведенням словниковом роботи.
? Що таке натовп? (Натовп ? велике неорганжзоване скупчення людей).
? Чи може натовп створити загрозу для життя?
? Чи доводилося вам потрапляти в натовп? Як поводилися
в ньому люди?
? Що таке панека? (Панжка ? розгубленжсть або прояв
страху в разж справжньол чи уявнол небезпеки).
? Коли виникаи панека?
? Чим небезпечна панека?
3. Розповедь учителя про панеку.
? Почуття страху, що охоплюи групу людей, миттиво передаиться еншим е переростаи в некерований процес ? панеку.
У людей резко педвищуиться емоцейнесть сприйняття того,
що деиться навкруги, знижуиться ведповедальнесть за свом
вчинки. Людина не може розумно оценити свою поведенку
й обставини, що склалися. У такей атмосфере досить лише
одней людине висловити, виявити бажання втекти з небезпечного месця, як людська маса починаи слепо копеювати мм
дем. Тому люди найчастеше гинуть не вед самом небезпеки, а
вед страху й панеки, що виникають у натовпе. Про це треба
завжди пам?ятати й передбачати можливу небезпеку.
дсторея знаи чимало прикладев, коли масове скупчення людей
призводило до численних жертв. Так, наприклад, у 2006 роце
в дндем бельш неж 300 осеб загинули е понад 400 осеб отримали
поранення в тисняве пед час релегейного свята в ендумстському
храме Мандар Деве. У цьому ж роце в Багдаде пед час ходи
паломникев мостом сталася тиснява, у якей загинуло понад
1000 осеб.
4. Ознайомлення з правилами поведенки пед час масових
заходев е демонстрацея малюнкев.
Учитель розповждад правила поведжнки пжд час масових заходжв, демонструючи малюнки.
Правила поведзнки пзд час масових заходзв.
Як поводитися в натовпз, щоб не постраждати
9На заходах поводитися культурно, не запезнюватися,
а приходити заздалегедь.
9Не брати ез собою гострих, колючих, скляних предметев, а також зайвих речей, яке можуть заважати ? велику
сумку, рюкзак, спортивний енвентар (ракетки, м?яч тощо).
9Прийшовши на месце проведення заходу, след ознайомитися, де знаходиться туалет, буфет тощо. Звернути увагу на
план евакуацем, запам?ятати, де и запасне та аварейне виходи.
9Песля завершення заходу люди пориваються вперед, до
виходу. Найбельша тиснява виникаи поблизу дверей, перед сценою, беля арени тощо. Тому не след намагатися «зануритися» в
натовп. Краще перечекати, поки вийде бельша частина людей.
9Найнебезпечнеше ? бути затиснутим е затоптаним у натовпе. Тому краще не потрапляти в нього або обминути його.
Якщо це не можливо, у жодному разе не рухатися проти натовпу.
9Якщо ви бачите, що ось-ось опинитеся у вируючому натовпе, след позбутися гострих, колючих е скляних предметев
(якщо вони и). Щоб не поранитись уламками скла, бажано зняти окуляри. Скинути громездкий, довгий е надто вельний одяг,
що маи багато гудзикев е гачкев. Зняти краватку, шарф, ланцюжок, хустку, намисто. Надейно зав?язати шнуревки на взутте
й заховати мхне кенце так, щоб нехто е ви саме не наступили на
них. Якщо и можливесть, потребно застебнути одяг, залишити
рече, що можуть заважати, ? сумку, парасольку тощо.
9Якщо сталося так, що ви опинилися в натовпе, намагайтеся не наближатися до ветрин, стен, скляних дверей, до
яких можуть притиснути е таким чином травмувати.
9Якщо натовп захопив вас ? не чинеть йому опер. Потребно глибоко вдихнути, зегнути руки в лектях, педняти мх, щоб
захистити грудну клетку. Не можна тримати руки в кишенях, чеплятися за щось руками ? мх можуть зламати.
9Якщо щось впало, у жодному разе не можна намагатися
педнемати рече, адже можна впасти. Якщо зеб?ють з нег, встати буде дуже важко.
9Якщо вас все-таки збили з нег е ви впали на землю, потребно спробувати згорнутися калачиком е захистити голову
руками, прикриваючи потилицю. За будь-яком можливосте
треба спробувати педвестися на ноги.
5. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
6. Робота за педручником на с. 100?103.
€ Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
€ Проведення словниковом роботи.
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 104.
€ Розгадування ребусев.
€ Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?4.
€ Робота в парах (завдання 5).
2. Робота в зошите на с. 38?40.
€ Самостейне виконання завдання 1.
€ Обговорення е виконання завдання 2.
€ Самостейне виконання завдань 3, 4 з подальшою переверкою.
3. Опрацювання загадок.
? Ведгадайте загадки. Про яке свята йдеться?
1) З неба падають снежинки,
Люди все несуть ялинки.
Рек старий кудись утек ?
Так приходить... (Новий ржк).
2) Усе спевають, веселяться,
Не вгава веселий смех,
Через те, що нине свято,
Що за свято? (Новий ржк).
3) Разом ез любов?ю в день весняний, вранце
Гарненьку листевку подарую маме!
Подзвоню бабусе, приветаю щиро
д маленьку кицю обнему грайливо.
Всех женок у свете щиро все ветають,
В свято це женоче мм добра бажають! (8 Березня)
Оксана Хилик
4. Вправа «Мекрофон».
? Розкажеть про ваше найулюбленеше свята. (Учнж по черзж
розповждають).
? Яких правил безпеки след дотримуватися, ведзначаючи
свята? (Учнж по черзж розповждають).
5. Обговорення ситуацей.
1) На шкельному святе один з учнев почав коментувати мову ведучих, а потем щось вигукувати.
? Як ви вчините?
2) Йдучи до виходу песля фельму, вас почали ззаду штовхати.
? Як ви поведетеся?
3) Ви прийшли з татом на футбол. Песля закенчення футбольного
матчу вболевальники почали кричати, штовхатися... Розпочалася бейка.
? Якими будуть ваше дем?
4) Ви прийшли на концерт з батьками. На концерте фанати педбегли до сцени, почали кидати рече, розпочалася панека.
? Як ви поведетеся?
6. Проведення егор.
€ Гра «Обери предмет».
На столе розкладено предмети. Наприклад, гаманець,
квитки на концерт, окуляри вед сонця, парасолька, капелюх,
рюкзак, велика сумка, м?яч, тенесне ракетки, скляна пляшка
з водою, пластмасова пляшка з водою 0,5 л, носовичок, ланцюжок, сережки (довге), книжка, склянка, серники, запальничка, фотоапарат, тринога, ручка, зошит тощо (за вибором
учителя).
Обирають двох учнев, яке мають вибрати предмети. Один
учень обираи предмети, що можна брати ез собою на масове
заходи, енший ? предмети, яке не варто брати ез собою.
Песля завершення учне обговорюють, чи все правильно виконано.
€ Гра «Театр».
Обирають декелькох учнев, яке мають показати, як поводитися в натовпе.
Vж. Пздсумок уроку.
? Як след поводитися пед час шкельних масових заходев?
Чи завжди ви дотримуитеся правил безпечном поведенки?
? Яке правила поведенки в натовпе ви запам?ятали?
? Якщо ви опинилися в натовпе, чому след триматися подале вед скляних дверей, ветрин, огорож тощо? Чому не след
йти проти натовпу?
? Що таке панека? Чому не можна педдаватися панеце?
Iж. Повздомлення теми уроку.
? Сьогодне на уроце ми поговоримо про правила безпечном
поведенки на вулице е як знайти вихед з непередбачених ситуацей.
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
Учитель проводить беседу про правила безпечном поведенки
на вулице, про те, як знайти вихед з резних непередбачених
ситуацей поза межами домевки, школи.
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Розповедь учителя з елементами беседи про правила безпечном поведенки на вулице.
2. Беседа про поведенку з незнайомими людьми.
3. Робота за педручником на с. 105?109.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
4. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
€
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 109.
Виконання завдань 1, 2.
Робота в групах (завдання 3).
2. Робота в зошите на с. 40?42.
Самостейне виконання завдання 1.
Обговорення е виконання завдання 2.
Самостейне виконання завдань 3?6 з подальшою переверкою.
3. Пояснення висловев.
1) Надейся не на силу, а на розум.
2) Небезпека знаходить тих, хто мм шукаи.
4. Вправа «Мекрофон».
? Як поводитися з незнайомцями? (Учнж по черзж вждповждають).
? Назветь резне способи ведмови незнайомим людям. (Наприклад: Нж, дякую; вибачте; я поспжшаю; не хочу; не можу;
не знаю; не буду; не пжду; не полду; менж забороняють батьки; я запитаю у батькжв; не просжть; я не робитиму цього;
менж батьки не дозволяють цього робити тощо).
5. Робота в групах.
ПРАКТИЧНА РОБОТА. Складання правил безпечном поведенки ез часткою «НЕ».
Учне об?иднуються в групи (по 5?6 осеб). Кожна група
складаи е записуи правила ез часткою «НЕ».
Наприклад таке:
9Не гуляти до настання темряви.
9Не затримуватися дорогою зе школи додому.
9Не брати надвер коштовних речей.
9Не надевати коштовносте, збираючись на прогулянку.
9Не гуляти на звалищах, пустирях, будевельних майданчиках, у безлюдних месцях.
9Не ходити без дорослих на пляж, до лесу тощо.
9Не ходити з двору без дозволу батькев.
9Не брати до рук жодних чужих речей ? коробку, сумку,
рюкзак, пакет, згорток тощо.
9Не педнемати ез земле педозреле та неведоме предмети.
б) категорично ведмовитеся;
в) скажете, що запитаите в батькев.
6) До вас надворе педейшов незнайомий хлопець е запросив на
стадеон пограти з ним у футбол, ви...
а) скажете, що не граите з незнайомими;
б) педете пограти;
в) некуди не педете без дозволу батькев.
7) Незнайомець силою намагаиться вас кудись завести, ви...
а) якнайшвидше втечете;
б) ведбиватиметеся е кричатимете, щоб вам допомогли;
в) розпитаите, куди йти та для чого, е якщо вам це буде цекаво, то педете з ним.
2. Переверка домашнього завдання.
€ Завдання 4 на с. 109 педручника.
Ведповеде на запитання:
? У яких месцях вашого мекрорайону або населеного пункту треба бути особливо уважними?
? Яких небезпечних месць у вашому мекрорайоне або населеному пункте след уникати?
? Де у вашому мекрорайоне або населеному пункте знаходиться дельничний пункт мелецем?
? Як зателефонувати дельничному мелецеонеру?
€ Завдання 5 на с. 42 зошита.
Iж. Повздомлення теми уроку.
? Сьогодне на уроце ми повторимо Правила дорожнього
руху е поговоримо про безпеку руху пешоходев.
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
Учитель проводить беседу про Правила дорожнього руху,
яке вивчали в попереднех класах (про правила переходу дороги, дорожне знаки, дорожню розметку тощо).
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Беседа.
? Хто таке пешоходи?
? Де ходять пешоходи?
? Де рухаиться транспорт?
? З якого боку тротуару след ети пешоходам?
? Як треба поводитися пешоходам, едучи по вулице?
? Де можна рухатися пешоходам, якщо немаи тротуару?
? Як след переходити промзну частину дороги?
? Що допомагаи нам переходити дорогу?
? Яке дорожне знаки допомагають переходити дорогу?
? Яке и переходи?
? Яке правила переходу дороги ви знаите?
? Для чого потребно вивчати Правила дорожнього руху?
2. Словникова робота.
Автомобэльна дорога, вулиця (дорога) ? частина територем, зокрема в населеному пункте, з усема розташованими на
ней спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними е педземними пешохедними переходами) та засобами
органезацем дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобев е пешоходев та обмежена по ширине зовнешнем
краим тротуарев чи краим смуги ведводу.
Пдшохэд ? особа, яка бере участь у дорожньому русе поза
транспортними засобами е не виконуи на дорозе будь-яку роботу.
Промзна частина ? це елемент дороги, призначений для
руху транспортних засобев.
Пдшохэдний перехэд ? делянка промзном частини або енженерна споруда, що призначена для руху пешоходев через дорогу.
Тротуар ? елемент дороги, призначений для руху пешоходев, який прилягаи до промзном частини або ведокремлений
вед нем газоном.
3. Вивчення правил для пешоходев за Правилами дорожнього руху.
Учитель, демонструючи Правила дорожнього руху, розповждад про обов?язки ж права пжшоходжв.
4. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
5. Робота за педручником на с. 110?116.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
€
€
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 116, 117.
Ведгадування загадок.
Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?4.
2. Робота в зошите на с. 43?45.
Обговорення е виконання завдання 1.
Самостейне виконання завдання 2.
Обговорення е виконання завдання 3.
Ведгадування загадок е запис ведповедей (завдання 4).
3. Опрацювання загадок.
1) Ось таке в нас чудеса ?
т чотири колеса,
Хатка йде собе смеливо:
Хочеш ? вправо, хочеш ? влево.
Хочеш ? в лес чи до реки,
Що за хатка, детлахи? (Автомобжль).
2) Що за коник полосатий
На дорозе коло хати?
«Зебра», кажуть, уляглась ?
Зведкеля вона взялась?
«Зебра» в нас на переходе ?
Та чи и така в природе? (Пжшохждна розмжтка «Зебра»).
3) На дорозе звер лежить:
Весь у смужку, неби спить.
У степу вен народився,
А у месте нам згодився.
Цього звера звати «зебра»,
В нього и смугасте ребра.
Знаи кожний пешохед ?
Це безпечний... (перехжд).
4) Про що йдеться?
Вен на вулице щораз
Оком блимаи на нас.
? Зупинися! Педожди!
Терпеливо стей-но!
А тепер, будь ласка, йди
Впевнено й спокейно! (Про свжтлофор).
4. Робота над вершами.
€ Слухання верша з виконанням завдання.
? Прослухайте верш е вставте пропущене слова, користуючись словами для доведок.
На дошцж записано слова для довждок.
Слова для довддок: машини, землею, пжшохжд, перехжд, пждземний.
Знають дети все, напевно,
Перехед бува ... (пждземний).
Пед ... (землею) люди йдуть ?
д безпечна мхня путь.
Нагоре бежать ... (машини),
Промжджають без упину,
А внизу йде ... (пжшохжд) ?
Дуже зручний ... (перехжд).
Вен стречаи всех приветно,
Наветь вдень горить тут светло.
€ Розучування вершев напам?ять.
1) На переходе беля светлофора
Правил дотримуйся дуже суворо:
Спочатку леворуч ти подивись ?
Немаи машин? ? То йди, не барись!
Дале йти теж маиш право,
Як машин немаи справа!
2) О друже любий, постривай!
Все, що скажу, запам?ятай!
Усем знайомим передай ?
Гав на дорозе не лови,
Завжди уважним будь,
Про витевки та пустоще
На вулице забудь!
На переходе зупинись,
Не квапся, почекай.
Спочатку влево подивись,
А вже тоде рушай.
Як до середини дейдеш,
Направо след поглянуть теж?
€ Слухання й обговорення верша Грицька Бойка «ыавароззява» або його уривкев.
5. Хвилинка ведпочинку. Усмехнеться!
ПдШОХдДНИЙ ПЕРЕХдД
Пешохедний перехед
жоден знак не поважала,
з?мв машину на обед,
перехожих ображала.
бо не знала правил руху,
Пешохедний перехед
светлофор не хтела слухать,
проковтнув мм як след.
Тетяна Лисенко
6. Робота в групах.
Учне об?иднуються у групи (по 5?6 осеб). Кожна група
отримуи завдання. Потребно прочитати його, обговорити е по
можливосте показати енсценезацею ситуацем.
1) Учасники (перехоже) об?иднуються у две групи, яке рухаються
назустреч одна одней. Учне повинне знайти ведповеде та показати:
? З якого боку тротуару повинне рухатися пешоходи?
? Як е з якого боку можна обейти пешоходев?
? Чи можна проходити меж двома пешоходами, яке йдуть разом тощо?
2) Кожен учень бере що-небудь до рук ? портфель, сумку, парасольку тощо. Учасникам след знайти ведповеде на запитання е показати:
? У якей руце зручнеше нести рече, якщо на тротуаре багато пешоходев?
? Як след тримати парасольку, щоб некого не зачепити?
? Як пропустити людину, яка йде назустреч?
3) Декелька учнев зображають пешоходев, яке голосно розмовляють, смеються, сваряться, сметять, штовхаються, мдять, зупиняються на промзней частине дороги, щоб поговорити по мобельному телефону, заважаючи руху енших пешоходев. Решта учнев обговорюють
ситуацею.
Дале ведбуваиться колективне обговорення.
7. Розв?язування «задач».
€ Обговорення ситуацем у вигляде задаче.
По краю промзном частини дороги, беля яком немаи тротуару,
узбеччя, пешохедном та велосипедном дорежок, рухаються две групи детей. Перша група ? хлопчики. Друга група ? девчатка. Обидве
групи рухаються в одному напрямку. Хлопчики йдуть вздовж правого боку дороги, а девчатка ? уздовж левого боку. Хто з них чинить
правильно? Чому? (Правильно йдуть джвчатка. Коли вздовж дороги
немад тротуару, узбжччя, пжшохжднол та велосипеднол доржжок, пжшоходам потржбно рухатися з лжвого боку дороги, назустржч руху
транспорту).
€ Задаче-жарти.
Задача 1. За момми друзями Сергейком, Миколкою е Петриком
женеться дверник з метлою. Утекаючи вед дверника, Миколка е Петрик перебегли вулицю на червоний сигнал светлофора. Сергейко
заховався за кущ. Скелькох момх друзев спеймав мелецеонер за порушення Правил дорожнього руху? (Двох ? Миколку ж Петрика).
Задача 2. Тигра, Венне-Пух, П?ятачок та да вирешили пограти у
футбол. Тигра вирешив це зробити на шосе ? гладко, ревно, зручно.
Пух захотев грати на лесовей галявине. Хто з них правий? (Пух).
Задача 3. Знайко, Незнайко, Гвинтик е Шпунтик катались на
лижах, санчатах е ковзанах. Гвинтик причепився позаду до машини
е дуже швидко мчав на ковзанах. Шпунтик на санчатах з?мжджав
з герки на шосе е радев, коли водем з переляку гальмували. Знайко
е Незнайко помхали на лижах до лесу. Хто з них вчинив неправильно? Чому? (Гвинтик ж Шпунтик. Вони порушували Правила дорожнього руху).
Vж. Пздсумок уроку.
? Яке ви знаите пешохедне переходи?
? Розкажеть, як след переходити дорогу.
? Чого робити не можна, коли переходиш промзну частину?
? Яке правила для пешоходев ви виконуите?
? Що може статися, якщо не дотримуватися правил переходу дороги?
? Для чого потребно дотримуватися Правил дорожнього
руху?
? Чи завжди ви дотримуитеся Правил дорожнього руху?
????????
??????????????????????????????
?????????????????????????????
? Коли вперше з?явився светлофор? (Вждповждж учнжв).
2. Розповедь учителя про есторею виникнення светлофора з
демонстрацеию малюнкев.
Учитель, розповждаючи, демонструд малюнки.
? Перший светлофор було встановлено 10 грудня 1868 року
в Лондоне, беля будевле Британського парламенту, задовго до
розповсюдження автомобелев. Його винахедник ? фахевець ез
залезничних семафорев Джон Пек Найт. Цей винахед складався з двох семафорних крил е мав ручне керування. Крила,
педняте горизонтально, означали сигнал «стоп», а опущене пед
кутом в 45q ? рух з обережнестю. У темний час доби використовувався газовий лехтар, що обертався. З його допомогою
ведповедно подавалися сигнали червоного е зеленого кольорев.
Светлофор використовувався для полегшення переходу пешоходев через вулицю, а його сигнали призначалися для гужових
транспортних засобев. На жаль, 2 сечня 1869 року газовий лехтар светлофора вибухнув е поранив полецейського, який ним
керував. Песля цього випадку светлофор зник з вулиць места.
Удруге светлофор з?явився 1914 року в американському месте
Клевленде. Цього разу вен був уже електричний, але також мав
лише два кольори ? червоний е зелений. Жовтий колер з?явився
лише в 1920 роце. Тоде в местах Детройт е Нью-Йорк (США)
було встановлено перше трикольорове светлофори. Авторами винаходев були Вельям Поттс е Джон Ф. Харрес.
Перший светлофор в Украмне було встановлено в 1936 роце
у Харкове.
3. Розповедь з елементами беседи про светлофор з демонстрацеию малюнкев або фотографей.
? Яке бувають светлофори? (Вждповждж учнжв).
Учитель демонструд малюнки або фотографжл ржзних свжтлофоржв.
? Що означають сигнали светлофора? Зелений сигнал свжтлофора дозволяи рух. Зелений миготливий дозволяи рух, але
енформуи про те, що незабаром буде ввемкнено сигнал, який
забороняи рух. Жовтий колжр свжтлофора означаи, що рух
заборонено е попереджаи про наступну змену сигналев. Червоний сигнал, у тому числе миготливий, забороняи рух.
т светлофори, призначене лише для пешоходев. Таке светлофори регулюють рух пешоходев через пешохедний перехед.
Як правило, вен маи два види сигналев: що дозволяи е забороняи рух. Зазвичай для цеим мети використовують ведповедно зелене е червоне светло. Саме сигнали мають резну форму.
Найчастеше використовують сигнали у вигляде силуету людини: червоний ? що стомть, зелений ? що йде. У США червоний сигнал часто застосовують у вигляде силуету педнятом
долоне (жест «стоп»). дноде використовують написи «стейте» е
«йдеть» (в англейськей мове «stop» е «walk»).
На жвавих магестралях встановлюють, як правило, светлофори, що перемикаються автоматично. Проте часто застосовуиться е вареант, коли светлофор перемикаиться песля
натиснення спецеальном кнопки е дозволяи перехед упродовж
певного промежку часу песля цього.
Сучасне светлофори для пешоходев додатково обладнано також звуковими сигналами, призначеними для слепих
пешоходев, а еноде й таблом зворотного ведлеку часу (уперше
з?явились у Францем в 1998 роце).
У разе ведсутносте пешохедного светлофора пешоходи керуються сигналами автомобельного светлофора.
4. Розповедь учителя про сигнали регулювальника з елементами беседи е демонстрацеию малюнкев або фотографей.
? А якщо светлофор, наприклад, не працюи, хто може регулювати рух на дорогах? (Регулювальник).
? Так, дорожнем рухом може керувати е регулювальник.
Учитель показуд малюнки або фотографжл регулювальника.
? Хто такий регулювальник? (Регулювальник ? працжвник
мжлжцжл, який виконуд регулювання дорожнього руху у форменому одязж за допомогою жезла, свистка).
? Що слугуи сигналами регулювальника? (Сигналами регулювальника д положення його корпуса, а також жести руками, у тому числж з жезлом).
? Що означають сигнали регулювальника?
Учитель демонструд малюнки або фотографжл з ржзними
сигналами регулювальника.
1) Руки витягнуте в сторони, опущене або права рука зегнута перед грудьми. (Пжшоходам дозволено переходити пролзну
частину за спиною та перед грудьми регулювальника. З боку
грудей ж спини ? рух пжшоходжв заборонено).
2) Права рука витягнута вперед. (Пжшоходам дозволено переходити пролзну частину за спиною регулювальника).
3) Рука педнята вгору. (Рух пжшоходжв заборонено в усжх
напрямках).
Щоб привернути увагу учасникев дорожнього руху, використовуиться сигнал, поданий свистком. Регулювальник
може подавати й енше сигнали, зрозумеле водеям е пешоходам.
5. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
6. Робота за педручником на с. 118?122.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 122.
Ведгадування загадки.
Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?4.
2. Робота в зошите на с. 45, 46.
Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 1).
Самостейне виконання завдань 2?4 з подальшою переверкою.
3. Опрацювання загадок.
1) Вен по черзе справно блима
Нам лехтарними очима.
ух у нього целих три,
Вони служать не для гри.
Як червоне блисне око,
Нас попереджаи строго:
Знаи це, напевно, кожний ?
Стей на месце, йти не можна.
Светло жовте загорелось,
Ще постей, зроби-но милесть,
Приготуйся вирушати,
Та не варто поспешати.
А зелене ? добре светло ?
Каже: «Йди!» ? усем приветно.
Що ж таке це, малюки?
Ведгадайте залюбки!
д сказав хтось ез деток:
«Може, це такий грибок?».
Не! Не гриб це мухомор, ?
Це, малята, ... (свжтлофор).
2) Ми побачили з тобою,
Як одною лиш рукою,
Тельки жезла вен педняв ?
Вантажевку вмить спиняв.
Що ж це за силач такий?
Це, малята, ... (постовий).
3) Хто стомть на мостовей
д лиш руку педнесе ?
Все навколо знають: «Стей!» ?
Педкоряи вен усе.
Що тримаи вартовий?
Що без слев говорить: «Стей!»?
(Регулювальник, жезл).
4. Гра «Педбереть слевце».
Назвати одним словом.
? Про кого йдеться? Державний автоенспектор, постовий,
вартовий, працевник полецем, працевник Державтоенспекцем...
(Про регулювальника).
? Про що йдеться? Широка, вузька, довга, грунтова, асфальтована, ревна, неревна... (Про дорогу).
5. Робота над вершами.
€ Слухання й опрацювання верша Оксани Сенатович «Светлофорова розмова».
СВдТЛОФОРОВА РОЗМОВА
Незвичайну, кольорову
спалахне зелене слово ?
починаимо розмову!
переходь! Без перешкоди
Светлофор всмехнувся: «Ах!».
переходьте, пешоходи!
Ця розмова в трьох словах!
Як наказ, червоне слово
Жовте слово ? педожди!
зблисне раптом пурпурово ? стей!
Почекай, постей, не йди!
Ане з месця! Це наказ!..
д за мить обов?язково
Мчать машини мимо нас...
Оксана Сенатович
€ Слухання верша з виконанням завдання.
? Прочитайте верш е вставте пропущене слова. (Можна
дати слова для довждок).
На дошцж записано вжрш.
... (Свжтлофор) потребен всем:
д дорослим, е ... (малим).
Друзе, вен багато може, ?
... (Пжшоходам) допоможе
Вен дорогу ... (перейти)
Без лихих пригод ... (в путж).
Блимне лиш ... (червоним) оком ?
Нас застерегаи строго,
Що ... (не можна крокувати),
Необхедно ... (почекати).
А засветиться ... (зелене):
д для тебе, е ... (для мене)
Шлях ведкритий, ... (можна йти),
Дуже раде я е ... (ти).
6. Конкурс загадок про светлофор.
Учне по черзе загадують загадки. Хто загадаи найбельше ? той е перемег.
7. Робота в групах.
Учне об?иднуються у групи (по 5?6 осеб). Кожна група
отримуи завдання. Потребно прочитати його, обговорити е по
можливосте показати енсценезацею ситуацем.
1) Декелька учнев зображають пешоходев, яке переходять дорогу.
Одне йдуть на зелене светло, енше ? на червоне.
? Хто з детей порушуи Правила дорожнього руху?
Учитель ставить запитання ж демонструд малюнки.
? Що таке перехрестя? (Перехрестя ? мжсце перехрещення, прилягання або розгалуження доржг на одному ржвнж, межею якого д уявнж лжнжл мжж початком заокруглень кралв пролзнол частини кожнол з доржг).
? Скельки дорег можуть перехрещуватися? (Перехрещуватися можуть двж, три чи бжльше доржг).
? Чому перехрестя вважаиться найнебезпечнешим месцем
на дорозе? (Тут спостержгадться жвавий рух ж автомобжлжв, ж
пжшоходжв, адже транспорт рухадться в ржзних напрямках ж
пжшоходи переходять пролзну частину).
? Яке бувають перехрестя? (Регульованж ж нерегульованж).
? Яке перехрестя називають регульованим? (Якщо рух на
перехрестж регулюд свжтлофор або регулювальник, таке перехрестя називають регульованим).
? Яке перехрестя називають нерегульованим? (Якщо на
перехрестж немад анж свжтлофора, анж регулювальника, то
його називають нерегульованим).
? Як след переходити дорогу на регульованому перехресте?
(На регульованому перехрестж слжд дочекатися зеленого сигналу свжтлофора ж тодж переходити дорогу).
? Як след переходити дорогу на нерегульованому перехресте? (На нерегульованому перехрестж спочатку треба подивитися налжво, дочекатися, коли машини зупиняться або лх не
буде, розпочати перехжд, джйти до середини дороги, потжм подивитися направо, якщо дорога вжльна або машини стоять,
продовжити рух).
? Якими сигналами след керуватися, якщо на перехресте
одночасно працюи е светлофор, е регулювальник? (Якщо на
перехрестж одночасно працюд ж свжтлофор, ж регулювальник,
то слжд керуватися сигналами регулювальника, а на свжтлофор не звертати уваги).
2. Розповедь учителя з елементами беседи е демонстрацеию
малюнкев про рух майданами.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
4. Робота за педручником на с. 123?125.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 125.
Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?6.
2. Робота в зошите на с. 47, 48.
€ Розгадування ребусев е запис ведповедей (завдання 1).
€ Самостейне виконання завдань 2?4 з подальшою переверкою.
3. Ведгадування загадки.
Вен красивий, кольоровий.
Маи зер такий чудовий,
Перехрестя регулюи,
Ще й права свом диктуи. (Свжтлофор).
Наджя Красоткжна
4. Робота з вершами.
€ Слухання вершев з виконанням завдання.
? Прослухайте верше е вставте пропущене слова. (Можна
дати слова для довждок).
Iж. Повздомлення теми уроку.
? Сьогодне на уроце ми говоритимемо про дорожньо-транспортне пригоди (ДТП). Ви дезнаитеся, що таке ДТП, з яких
причин вони виникають тощо.
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
Учитель проводить беседу про дорожньо-транспортне пригоди.
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Словникова робота (з використанням Правил дорожнього руху).
Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) ? подея, що сталася пед час руху транспортного засобу, унаследок яком поранено або загинули люди чи завдано матереальних збиткев.
2. Розповедь учителя про ДТП.
? З кожним роком на дорогах зростаи келькесть транспортних засобев. Транспорт пересуваиться дуже швидко, е тому
ситуацея на дорогах зменюиться блискавично. Ось чому пед
час переходу промзном частини дороги треба весь час спостерегати за нею, транспортом, бути зосередженими, уважними й
обережними, щоб самим не стати винуватцями ДТП.
Адже досить часто аварем виникають з вини пешоходев, яке
порушують Правила дорожнього руху: перебегають дорогу
безпосередньо перед транспортом, що стомть або наближаиться, раптово виходять або вибегають на промзну частину, переходять мм в недозволених месцях або там, де вона погано
проглядаиться в обидва боки, переходять на червоний сигнал
светлофора, зупиняються на середине дороги, щоб перейти на
енший бек, ведволекаються, розмовляють е поводяться легковажно. Пешоходи часто потрапляють пед колеса машин через
те, що не можуть передбачити небезпеку.
Бельшесть нещасних випадкев трапляиться з пешоходами
саме тоде, коли вони бежать, поспешають, хвилюються е не
бачать нечого навколо себе. Так, наприклад, пешохед побачив, що зупинився потребний йому автобус на протилежному
боце дороги. Вен, намагаючись встигнути, стремголов мчить
до нього, не звертаючи уваги на автомобеле, що рухаються,
тим самим заважаи руху транспорту е створюи небезпечну ситуацею, яка може спричинити ДТП.
Пешоходам след дотримуватись Правил дорожнього руху ?
тоде ризик дорожньо-транспортних пригод значно зменшиться.
Учитель, демонструючи Правила дорожнього руху, нагадуд, що заборонено робити пжшоходам.
Пзшоходам заборонякться
9Виходити на промзну частину, не впевнившись у ведсутносте небезпеки для себе та енших учасникев руху.
9Раптово виходити, вибегати на промзну частину, у тому
числе на пешохедний перехед.
9Переходити промзну частину поза пешохедним переходом, якщо и розделювальна смуга або дорога маи чотири е
бельше смуг для руху в обох напрямках. А також у месцях,
де встановлено огородження.
9Затримуватися е зупинятися на промзней частине, якщо
це не пов?язано ез забезпеченням безпеки дорожнього руху.
? Крем порушення Правил дорожнього руху пешоходами,
причинами ДТП можуть бути: порушення правил дорожнього
руху водеями; незадовельний стан промзном частини дороги; несправнесть транспортних засобев; хворобливий стан водея; неправильне закреплення вантажу на транспортному засобе та ен.
ДТП можуть бути у вигляде зеткнення двох е бельше автомобелев; намзду автомобеля на перешкоду (стовп, огорожу,
дерево тощо); намзду автомобеля на пешохода, велосипедиста
(автомобель намхав на велосипедиста або вен сам наштовхнувся на транспортний засеб, що рухаиться) тощо.
Якщо пешохед причетний до дорожньо-транспортном пригоди, то вен повинен надати посильну допомогу потерпелим, записати презвища й адреси очевидцев, поведомити ведповедний
орган чи педроздел мелецем про пригоду, необхедне дане про
себе е перебувати на месце до прибуття працевникев мелецем.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
4. Робота за педручником на с. 126.
Опрацювання тексту е беседа за малюнком.
€
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 127, 128.
Опрацювання тексту Олексея Дорохова «Аварея» (завдання 1).
Ведповеде на запитання 2?4.
Гра «Так чи не?».
2. Робота в зошите на с. 48, 49.
Ведгадування загадок е запис ведповедей (завдання 1).
Обговорення е виконання завдань 2, 3 з подальшою переверкою.
3. Опрацювання загадок.
1) т великий, и малий,
З вантажами, легковий.
По дорогах поспешаи,
У собе людей катаи. (Автомобжль).
Наталя Гуркжна
2) Я така довга, що кенця не маю. (Дорога).
3) Не автобус е не вез,
Маю четверо колес,
Век з дорогою дружу,
Все по ней кудись бежу. (Автомобжль).
4) Два брати попереду бежать,
А два позаду наздоганяють. (Колеса).
5) Маи трои вен очей, доброзичливець оцей.
т чимало в нього справ, е не любить вен роззяв.
Лиш моргне червоним оком ? не ступеть вперед не кроку.
Бачить оком тим здалеку вен вселяку небезпеку.
Жовтим оком вен моргне ? попереджати вас почне.
А зелений колер в нього ведкриваи всем дорогу.
Вен в пригоде завжди стане, хто на нього лиш погляне. (Свжтлофор).
4. Робота з летературними творами.
€ Слухання й опрацювання верша Лесе Вознюк «Дорожня
пригода».
ДОРОЖНЯ ПРИГОДА
Две хмаринки необачно
Грезний грем ? патруль дорожней ?
не вписались в поворот
на пригоду поспешив,
е пошкодили серйозно
штраф порушницям серйозний
бампер, крила е капот.
гучно вен оголосив:
Перевищували швидкесть
? За таку страшну провину,
безрозсудне водем,
що призводить до беди,
е посведчення водейське
след негайно у долину
не отримали в ДАд.
злити десять тонн води.
Леся Вознюк
?
?
?
?
?
Про що цей верш?
Чому сталася «дорожня пригода»?
Що було пошкоджено?
Хто прибув на месце пригоди?
Який висновок можна зробити?
€ Слухання й обговорення уривкев верша Грицька Бойка
«ыава-роззява». (Див. матержал до уроку 22 «Безпека руху
пжшохода»).
5. Робота в групах.
Учне об?иднуються в 4 групи (по 5?6 осеб). Учитель роздаи
кожней групе картки ез завданнями.
1 група. Розеграти ситуацем переходу дороги.
2 група. Розеграти ситуацем переходу перехресть.
3 група. Скласти правила для пешоходев, яких след дотримуватися, щоб уникнути ДТП.
4 група. Розеграти ситуацем «Як деяти в разе дорожньотранспортном пригоди».
6. Обговорення ситуацей.
1) дгор побачив однокласника Сергейка на протилежному боце дороги
е покликав його. Сергейко, не роздумуючи, побег до нього через дорогу.
? Хто е яких помилок припустився? А як би вчинили ви
на месце Сергейка?
2) Дети, рухаючись тротуаром, кидали м?яча один одному. Один
з них не зловив м?яча, е вен викотився на дорогу. Хлопець швидко
кинувся за м?ячем.
? Хто е яких помилок припустився? Як би вчинили ви?
3) Мати ез сином зустрела дорогою свою знайому з дитиною, е
женки почали розмовляти, не звертаючи уваги на свомх детей. Раптово на промзну частину вибегло цуценя, дети кинулися за ним.
? Хто е яких помилок припустився? А як би вчинили ви
на месце детей?
4) Учень вийшов з дому е рухаиться тротуаром. Не оглянувши
промзну частину, починаи переходити мм навскес.
? Що вен зробив неправильно? Як йому след було вчинити?
5) Вийшовши зе школи, учне дейшли до переходу е почали переходити дорогу, продовжуючи розмову е не звертаючи уваги на сигнал светлофора.
? Яких помилок вони припустилися? А як би вчинили ви?
6) Дети бавляться поблизу дороги е, захоплене грою, вибегають на
промзну частину.
? Яких помилок вони припустилися?
учасникам дорожнього руху, один ез засобев регулювання дорожнього руху.
2. Розповедь учителя про дорожне знаки з вивченням Правил дорожнього руху е демонстрацеию малюнкев.
Учитель, розповждаючи, демонструд Правила дорожнього
руху ж малюнки.
? Дорожне знаки розмещують таким чином, щоб мх було
добре видно учасникам дорожнього руху як у светлу, так е
в темну пору доби. Дорожне знаки не повинне бути закрите
повнестю або частково вед учасникев дорожнього руху будьякими перешкодами.
Дорожне знаки встановлюють обабеч дороги на тому мм боце,
що ведповедаи напрямку руху. Для полепшення сприйняття
дорожнех знакев вони можуть бути розмещене над промзною
частиною.
Дорожне знаки розмещуються таким чином, щоб енформацею, яку вони передають, могли сприймати саме те учасники
руху, для яких вона призначена.
3. Розповедь учителя про групи дорожнех знакев з демонстрацеию малюнкев (фотографей або слайдев).
? Дорожне знаки поделяють на групи: попереджувальне,
знаки преоритету, заборонне, наказове, енформацейно-вказевне, знаки сервесу е таблички до дорожнех знакев.
1) Попереджувальнд знаки. днформують водемв про наближення до небезпечном делянки дороги е характер небезпеки.
Пед час руху по цей делянце потребно вжити заходев для безпечного промзду.
Бельшесть ез цих знакев маи форму трикутника ез червоним кантом. Усередине на белому чи жовтому тле нанесено
зображення (силует) застереження.
Учитель демонструд малюнки (фотографжл або слайди)
попереджувальних дорожнжх знакжв.
2) Знаки прдоритету. Встановлюють черговесть промзду
перехресть, перехрещень промзних частин або вузьких делянок дороги.
Вони бувають резном форми: трикутном, прямокутном, круглом або багатокутном.
Учитель демонструд малюнки (фотографжл або слайди)
знакжв пржоритету.
3) Забороннд знаки. Запроваджують або скасовують певне
обмеження в русе.
Вони в бельшосте мають форму круга ез червоним кантом.
Учитель показуд малюнки (фотографжл або слайди) заборонних знакжв.
4) Наказовд знаки. Показують обов?язкове напрямки руху
або дозволяють деяким категореям учасникев рух по промзней
частине чи окремих мм делянках, а також запроваджують або
скасовують деяке обмеження.
Мають здебельшого форму круга голубого кольору з белими символами.
Учитель демонструд малюнки (фотографжл або слайди)
наказових знакжв.
5) гнформацдйно-вказдвнд знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також енформують учасникев
дорожнього руху про розташування населених пунктев, резних об?иктев, територей, де деють спецеальне правила.
Це знаки в основному голубого кольору у вигляде квадрата
чи прямокутника.
Учитель демонструд малюнки (фотографжл або слайди)
жнформацжйно-вказжвних знакжв.
6) Знаки сервдсу. днформують учасникев дорожнього руху
про розташування об?иктев обслуговування. Наприклад, про
те, що неподалек и лекарня, ресторан або мдальня, готель
тощо.
Вони мають форму бело-голубих прямокутникев ез символами.
Учитель показуд малюнки (фотографжл або слайди) знакжв
сервжсу.
7) Таблички до дорожндх знакдв. Уточнюють або обмежують дею знакев, разом з якими вони встановлене.
Це таблички мають форму прямокутника або квадрата белого кольору ез чорним облямуванням.
Учитель демонструд малюнки (фотографжл або слайди)
табличок з дорожнжми знаками.
4. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
5. Робота за педручником на с. 129?133.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
€
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 134.
Ведгадування загадки.
Ведповеде на запитання 1?3.
2. Робота в зошите на с. 50, 51.
Самостейне виконання завдання 1 з подальшою переверкою.
Обговорення е виконання завдання 2 з подальшою переверкою.
Розгадування кросворда е запис ведповедей (завдання 3).
3. Робота над текстом Гарре Тайдре «Вороги дорожнех знакев».
4. Робота зе скоромовкою.
Вивчення скоромовки напам?ять.
Скоромовка
Сидить
Дома
Хлопчик
Якев,
Бо
Не вчив
Дорожнех знакев.
Якщо
Буде
Знаки
Знати,
Педе
Якев
Погуляти.
Леонжд Кулжш-Зжнькжв
5. Опрацювання загадок.
1) Не говорить, а мовчить,
Тихо ? нищечком весить.
При дорозе на стовпе,
А розкаже все тобе:
Де спинитись, де звернути,
Де помсти, де здремнути.
Хто ж оце такий мастак? (Придорожнжй добрий знак).
2) Край дороги знак такий:
Рии землю чоловек.
Знак установили тимчасово,
д про що вен нам говорить? (Знак «Дорожнж роботи»).
3) Ось трикутник, а у ньому
Парочка малят,
Може, це вони додому
Весело бежать? (Знак «Джти»).
6. дгри.
€ Гра «Про яке знаки йдеться?».
1) Це знаки в основному зображено у форме круга ез червоним облямуванням. (Забороннж знаки).
2) Бельшесть ез цих знакев маи форму трикутника ез червоним кантом. Вони енформують водемв про наближення до небезпечном делянки дороги е характер небезпеки. (Попереджувальнж знаки).
3) Це знаки мають здебельшого форму круга голубого
кольору з белими символами. (Наказовж знаки).
4) Це знаки в основному голубого кольору у вигляде квадрата чи прямокутника. Вони запроваджують або скасовують
певний режим руху, а також енформують учасникев дорожнього руху про розташування резних об?иктев. (енформацжйно-вказжвнж знаки).
5) Це знаки встановлюють черговесть промзду перехресть
або вузьких делянок дороги. Вони бувають резном форми.
(Знаки пржоритету).
6) Це знаки енформують учасникев дорожнього руху про
розташування об?иктев обслуговування. Вони мають форму
бело-голубих прямокутникев ез символами. (Знаки сервжсу).
€ Гра «Назви знак».
Учитель показуи малюнок або фотографею ез зображенням
дорожнього знака, а учне повинне назвати його е сказати, до
яком групи вен належить.
7. Обговорення ситуацем.
Маречка мхала на велосипеде до бабусе. За местом вона побачила
дорожней знак ? синей круг, а всередине ? велосипед. Промхала ще
трешки ? знову знак: на белому крузе намальований велосипед, а
по краю знака ? червона смужка. «Яке дивне знаки, ? подумала
девчинка. ? Схоже, але резне».
? Що означають це знаки? Допоможеть Маречце.
Vж. Пздсумок уроку.
? Яке и групи дорожнех знакев?
? Яке значення мають групи дорожнех для водемв е пешоходев?
? Яке призначення табличок до дорожнех знакев?
? Як след ставитися до людей з особливими потребами?
? Як след деяти в разе пожеже у квартире суседев, що розташована на одному сходовому майданчику з вашою квартирою, поверхом вище або нижче? Якщо пожежа в суседньому
будинку?
? Яке правила поведенки пед час масових заходев?
? Як поводитися у натовпе?
? Як поводитися з незнайомцями?
? Назветь номери телефонев пожежно-рятувальном служби, мелецем, «швидком медичном допомоги», газовом аварейном
служби.
? Як след переходити промзну частину дороги?
? Для чого потребно дотримуватися Правил дорожнього
руху?
? Назветь сигнали регулювання дорожнього руху.
? Для чого потребно регулювати дорожней рух?
? Що означаи кожен ез сигналев светлофора?
? Що таке перехрестя?
? Яке перехрестя називають регульованим? Нерегульованим?
? Яке основне причини ДТП?
? Назветь групи дорожнех знакев. Для чого призначена
кожна з груп?
Iж. Повздомлення теми уроку.
? Ми розпочинаимо вивчати дV роздел педручника, який
називаиться «Психечна е духовна складове здоров?я». Ведкрийте с. 135 педручника е прочитайте, про що ви дезнаитеся
ез цього розделу. (Джти читають).
? Сьогодне на уроце ми поговоримо про самооценку людини.
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
Учитель проводить беседу про самооценку.
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Розповедь учителя про самооценку з проведенням словниковом роботи.
? Самооцэнка ? оценка людиною самом себе, свомх можливостей е якостей, своим важливосте. Вед самооценки залежать взаимоведносини людини з оточуючими, мм критичнесть,
вимогливесть до себе, ставлення до успехев е невдач.
Самооценка буваи адекватною е неадекватною.
Адекватна самооцэнка ? та, що ведповедаи реальносте.
Людина з адекватною самооценкою правильно оценюи свом
здебносте, можливосте, якосте та вчинки. Вона ставить перед
собою целе, яке може досягти.
Неадекватна самооцэнка ? коли людина себе неправильно оценюи. Неадекватна самооценка може бути завищеною та
заниженою.
Для завищенол самооцжнки характерна переоценка людиною свомх позитивних якостей. Людина ез завищеною самооценкою не визнаи власних помилок, не сприймаи критики на
свою адресу, не дослухаиться до думок енших е часто ставить
себе вище за оточуючих. Така людина хоче бути ледером усюди ? на роботе, у сем?м, у школе та в коле друзев.
Занижена самооцжнка проявляиться через применшення
свомх переваг або (е) перебельшення недолекев. Людина ез заниженою самооценкою вважаи, що мй не щастить у житте, що
в нем нечого не виходить. Вона не може досягти поставленом
мети, чогось навчитися. Така людина постейно собе докоряи е
не верить у власне сили. ум вчинки залежать вед думок енших
людей, оскельки вона бомться, що мм не сприймуть е не зрозумеють.
2. Беседа з елементами розповеде про те, як педвищити самооценку.
? Як педвищити самооценку? (Вждповждж учнжв).
Щоб пждвищити самооцжнку, потребно:
9перестати вважати себе невдахою;
9бельше звертати увагу на позитивне риси характеру й
чесноти, що вам притаманне;
9припинити сварити й повчати себе;
9намагатися бельше спелкуватися з людьми, яке вас розумеють е педтримують;
9не соромитися висловлювати власну думку;
9бути активними в усьому, деяти впевненеше е решучеше;
9зайнятися улюбленою справою, яка даватиме вам задоволення.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
4. Робота за педручником на с. 136?140.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 140.
€ Розгадування ребуса.
€ Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?5.
2. Робота в зошите на с. 52, 53.
€ Обговорення е виконання завдань 1, 2 з подальшою переверкою.
€ Самостейне виконання завдання 3 з подальшою переверкою.
3. Вправа «Мекрофон».
? Що вам подобаиться в собе? (Учнж по черзж вждповждають).
? Що б ви хотели зменити в собе? (Учнж по черзж вждповждають).
4. Гра «Хто бельше?».
? Складеть слова з летер слова «самооценка». Хто найбельше складе слев, той е переможе.
Наприклад: Самооценка ? оценка, каса, маса, кено, сам, цена,
сом, сама, сек, мак, коса, сем тощо.
5. Обговорення ситуацем.
? Прослухайте ситуацею е дайте ведповеде на запитання.
Учителька доручила Людмиле педготувати класну годину. Девчинка не знала, ез чого розпочати, адже взагале вважала, що не
впораиться ез завданням. «Як я буду готувати, якщо мене не зрозумеють однокласники е будуть з мене насмехатися?» ? думала девчинка.
? Як ви думаите, яка самооценка в Людмили?
? Як мй след вчинити?
? Що ви мй порадите?
Люди зе слабкою волею зазвичай безенецеативне, нерешуче,
уперте, нестримане.
Протилежною якестю до енецеативносте и безжнжцжативнжсть. Безенецеативна людина легко педдаиться впливу енших
людей, мхнех дей, учинкев. Вона ставить власне решення пед
сумнев, не впевнена в мх правильносте та необхедносте.
Нержшучжсть и виявом слабком воле. Нерешуча людина
схильна або ведкидати остаточне прийняття решення, або без
кенця його переглядати.
Упертжсть ? це коли людина наполягаи на своиму недоцельному бажанне, не зважаючи на обставини. Приймаючи
решення, уперта людина заперечуи розумне докази, не зважаи на ентереси енших е свомми деями часто-густо завдаи мм
шкоди.
Нестриманжсть ? невмення володети собою.
Люди зе слабкою волею не здатне долати наветь незначне
трудноще, вони не закенчують розпочатом справи, а ведкладають мм надале. Часто ведволекаються вед важливом деяльносте й
беруться за дребне, непотребне завдання.
Таке люди не мають власном думки, не впевнене у свомх
деях, легко педпадають пед вплив енших, а в разе небезпеки
вони розгублюються, стають безпорадними.
Вольове якосте формуються поступово умовами життя е деяльносте людини, зовнешнеми обставинами, у процесе виховання е самовиховання.
Виховання працьовитосте, залучення до праце та спонукання закенчувати розпочату справу до кенця и найважливешими
засобами подолання слабком воле. Розвитку сильном воле сприяють спорт, фезичне виховання, резноманетне види змагань, у
тому числе спортивне.
Тож виховуйте в собе сильне вольове якосте.
2. Ознайомлення учнев з порадами щодо виховання воле.
Деякз прийоми вправляння з виховання волз
(за Роберто Ассаджолз)
9Зробеть що-небудь, чого неколи ранеше не робили.
9Заплануйте що-небудь, а потем здейснеть свей план.
9Продовжуйте робити те, що робили, ще п?ять хвилин,
наветь коли ви втомилися е вас почало приваблювати щось
енше.
9Зробеть що-небудь досить повельно.
9Коли легше сказати «так», але правильнеше сказати
«не», говореть «не».
9Робеть те, що, на вашу думку, зараз найголовнеше.
9У найнезначнеших ситуацеях вибору робеть його без вагань.
9Дейте всупереч усем очекуванням.
9Утримуйтеся говорити те, що вас педштовхують сказати.
9Ведкладеть те, виконанню чого ви надаите перевагу саме
зараз.
9Спочатку виконайте те, що ви хотели ведкласти.
? Виконуйте щодня одну вправу впродовж месяця, наветь
якщо це здаиться вам недоцельним.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
4. Робота за педручником на с. 143, 144.
€ Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
€ Проведення словниковом роботи.
€
€
€
€
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 144.
Виконання завдання 1.
Робота в парах (завдання 2).
Ведповеде на запитання е виконання завдань 3, 4.
2. Робота в зошите на с. 54?56.
Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 1).
Обговорення е виконання завдання 2 з подальшою переверкою.
Самостейне виконання завдання 3 з подальшою переверкою.
Обговорення е виконання завдання 4 з подальшою переверкою.
Самостейне виконання завдань 5, 6 з подальшою переверкою.
3. Робота над вершем.
Слухання й обговорення верша Л. Левицьком.
Я ленива трохи зроду
в серце тиснуть боле,
бо не хочеться мене
вчитися у школе.
Це щоденно те уроки
вдома треба вчити;
я не хочу, як мей кет,
нечого робити.
Ми з ним любимо помсти,
гарненько поспати,
а як вистачить нам часу,
то ще й погуляти.
Я кота спевать навчила,
ось таке банальносте,
та чомусь звучить в нас песня
у резних тональностях.
Кет заводить перший голос,
я ? на кварту вище,
е виходить така песня,
що аж у вусе свище.
Я хотела вам сьогодне
з котиком спевати,
але вен такий ледачий,
спить, не хоче встати.
Ой, щось серце заболело,
та ще й в боце коле,
це тому, що завтра знову
треба йти до школи.
Л. Левицька
? Чого не хоче робити девчинка?
? Що вона любить робити?
? Назветь риси характеру девчинки.
? Дайте мй поради.
4. Пояснення висловев.
1) Воля даи силу слабим. (Народний вислжв).
2) Воля ? целеспрямованесть, сполучена з правильним судженням. (Платон).
3) Воля ? це прагнення долати: без нем не може бути досягнень.
(Валентин Борисов).
5. Обговорення ситуацей.
1) Андрейко робив уроки, а надворе грали у футбол його друзе.
У векно було чутно мхне голоси. Андрейко час вед часу дивився у
векно, е йому теж кортело надвер. Один з гравцев покинув гру, е Андрейка покликали заменити його. Хлопчик ведповев, що робить уроки е не може вийти. Друзе порадили: «Виходь, а уроки закенчиш
песля гри». Андрейко послухався, кинув робити уроки е пешов грати.
? Чи правильно вчинив Андрейко?
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
Учитель проводить беседу про мету, мм досягнення.
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Беседа.
? Що таке мета? (Мета ? це те, до чого хтось прагне,
чого хоче досягти).
? Чи маите ви якусь мету?
? Що ви робите для того, щоб мм досягти?
? Чи важко (легко) вам це даиться?
? Хто вам допомагаи у досягненне мети?
? Чи була у вас мета, яку ви вже досягли?
? Як ви досягли мети?
2. Розповедь учителя щодо досягнення мети.
? Як досягти мети? След правильно сформулювати свою
мету. Тельки четке формулювання е розумення того, що ви
хочете, допоможе зробити перший крок до мети. Невизначенесть е сумневи не приведуть до мети. Тому, щоб рухатися
дале, визначте е ретельно обмеркуйте свою мету, адже вона
маи бути реальною е досяжною.
Шлях досягнення мети потребно розбити на певне етапи
(кроки), яке мають бути виконане. Уяветь мхню последовнесть. Складеть план дей. Обереть помечникев: подумайте, ез
чим ви впораитеся саме, а в чому знадобиться допомога енших
людей.
Наприклад, ви поставили мету стати спортсменом (спортсменкою). Перш неж розпочати здейснювати план дей, потребно порадитися з батьками, лекарями е тренерами, який
вид спорту вам педейде найбельше (враховуючи стан здоров?я,
ваше здебносте, можливосте, бажання тощо). Це е буде першим
етапом. Другий етап ? обрати спортивну секцею (за видом
спорту е зручним месцезнаходженням). Третей етап ? скласти
розклад занять у секцем. Четвертий ? скласти розклад занять
для самостейних тренувань удома, щоб педвищити фезичний
ревень. П?ятий етап ? обрати помечникев для досягнення
мети. (Наприклад, старший брат, сестричка, тато чи мама будуть допомагати вам тренуватися вдома). Шостий ? щодня занотовуйте в записник свом результати. Час вед часу оценюйте
е поревнюйте мх. Якщо вони позитивне, рухайтеся дале. Якщо
щось не виходить, подумайте, чому так сталося. Порадьтеся
з помечниками, яких ви обрали. За потреби зменеть план дей,
але не зупиняйтеся. Верте у свом сили та успех.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
4. Робота за педручником на с. 145?147.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 147.
Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?3.
2. Робота в зошите на с. 56, 57.
€ Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 1).
€ Самостейне виконання завдання 2 з подальшою переверкою.
€ Обговорення е виконання завдань 3, 4 з подальшою переверкою.
2. Робота в зошите на с. 58.
€ Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 1).
€ Обговорення е виконання завдання 2.
€ Самостейне виконання завдань 3, 4 з подальшою переверкою.
3. Вправа «Мекрофон».
? Продовжте речення.
1) Повага ? це...
2) Я поважаю (назвати когось) за те, що...
? Розкажеть, як ви ставитеся до свомх батькев, у чому виражаиться ваша шана, повага до них.
? Наведеть приклади справ, гедних поваги.
4. Робота з прислев?ями.
Учне об?иднуються у групи (по 5?6 осеб). Кожней групе роздати картки ез частинами прислев?мв (окремими словами).
Учне мають скласти прислев?я е пояснити мхней змест.
1 група:
Як
до
тебе.
так
заробити,
потребно
ти
люди
до
людей,
(Як ти до людей, так люди до тебе).
заслужити!
Хлеб
а
повагу
(Хлжб потржбно заробити, а повагу заслужити!).
2 група:
шануи,
шанують.
й
Хто
люди
того
(Хто шануд, того й люди шанують).
то
тобе
й
ведповедають.
Як
добрий,
добротою
сам
(Як сам добрий, то добротою й тобж вждповждають).
3 група:
не
Хто
маи.
людей
поваги
поважаи, ?
не
сам
(Хто людей не поважад, ? сам поваги не мад).
мати
Хочеш
до
себе!
повагу
людей?
в
Май
повагу
(Хочеш мати повагу в людей? Май повагу до себе!).
5. Пояснення вислову.
? Пояснеть вислев французького фелософа е математика
Рене Декарта:
Повага енших ? гарний привед, щоб поважати самого себе.
6. Робота над текстом.
Слухання й опрацювання оповедання Василя Сухомлинського «Хлопце розважаються».
? Про кого йдеться в тексте?
? Про що попросив робетник хлопцев?
? Чи виконали вони його прохання?
? Чому робетник назвав хлопцев дикунами?
? Чи поважають хлопце енших людей?
? Чи поважають вони саме себе?
? Який висновок можна зробити?
режиму дня, правил гегеини тощо. Завдяки таким звичкам
людина полепшуи свои здоров?я, стаи сильнешою. Що ранеше це звички сформувалися, то органезованешою и людина, то
мецнеше мм здоров?я. Корисне звички педвищують працездатнесть, сприяють фезичному е психечному розвитку людини,
зумовлюють мм активне довголеття.
Шкддливд звички, навпаки, шкодять людине е мм здоров?ю ?
це тютюнокурення, вживання алкогольних напомв, наркотикев, надмерне захоплення комп?ютерними еграми, переглядом
телевезейних програм тощо. Вони послаблюють волю людини,
знижують працездатнесть, погершують здоров?я е скорочують
тривалесть життя. Якщо вони закрепились у поведенце людини, то позбутися мх буваи дуже важко. Шкедливе звички
з?являються в резному веце. Що ранеше вони виникають, то
згубнеше деють е то складнеше мх позбутися.
Якщо ви хочете стати кращими, нормально розвиватися е
мати мецне здоров?я, потребно формувати корисне звички, наприклад звичку вести здоровий спосеб життя.
Якщо почали формувати корисну звичку, то робеть це систематично, без перерв. У формуванне будь-яком звички потребна висока самодисциплена е сила воле. Прищепити корисне звички енколи буваи важко. Але якщо почали, то назад
ведступати не можна, потребно довести розпочату справу до
кенця.
2. Робота за педручником на с. 151?153.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 153.
€ Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?4.
€ Робота в парах (завдання 5).
€ Робота в групах (завдання 6).
2. Робота в зошите на с. 59.
Обговорення е виконання завдань 1, 2 з подальшою переверкою.
3. Гра «Хрестики-нулики».
На дошцж записано твердження.
Учнж по черзж виходять до дошки, читають твердження. Якщо це корисна звичка, то поряд ставлять «Х», якщо
шкждлива ? «О».
1)
2)
3)
4)
5)
6)
7)
8)
9)
10)
11)
12)
13)
14)
Мити посуд песля мди.
Класти рече на свом месця.
Курити.
Чистити взуття.
Гризти негте.
Робити зарядку щоранку.
Облизувати пальце.
Чистити зуби двече на день.
Колупатися в носе.
Грати в комп?ютерне егри тривалий час без перерв.
Уживати алкоголь.
Утримувати в порядку робочий стел.
Смоктати ручку.
Вживати наркотики.
15) Мити руки перед мдою.
16) Дотримуватися режиму дня.
17) Тривалий час дивитися телевезор.
4. Робота над вершем.
Слухання й обговорення верша.
ПОГАНИМ ЗВИЧКАМ СКАЖЕМО: «Нд!»
Прислухайтесь! Хтось розмовляи.
Мене вбиваи ця горелка.
Це «хтось» ? все органи курця.
Я ледь живу й працюю ледь.
Того, хто часто й випиваи,
? Про це вже знаю я ведколи, ?
Здоров?я гробить без кенця.
Тут мозок тихо ведповев. ?
? Лиш подиветься ви на мене:
Цей органезм став дуже кволим,
Не маю сил ганяти кров, ?
Весь так ослаб е так змарнев.
Так серце жалелось легеням
Ми все, як не в свомй тарелце.
д голосило знов е знов.
Отруту викинь на смеття!
? А я? Промовила печенка. ?
Скажи, нареште: «Не ? алкоголю!
Я стала чорною, як смерть.
Паленню ? Не! Я ? за життя!»
За вершем Катерини Мжланко
?
?
?
?
Про що «говорили» органи? На що вони «скаржилися»?
Як курення впливаи на здоров?я людини?
Як алкоголь впливаи на здоров?я людини?
Як шкедливе звички впливають на здоров?я?
5. ПРАКТИЧНА РОБОТА.
Учням роздати аркуше паперу, розделене на чотири колонки. Запропонувати виконати завдання: в 1 колонце записати
корисне звички, яке вони мають, у 2 ? шкедливе, у 3 ? те
звички, яких вони хочуть набути, а в 4 колонку ? звички,
яких хочуть позбутися.
6. Робота в групах.
Клас об?иднуиться у две групи. Учитель даи завдання:
1 групж скласти список корисних звичок (записати на плакате) е дати пояснення, як вони впливають на стан здоров?я.
2 групж скласти список шкедливих звичок (записати на плакате) е дати пояснення, як вони впливають на стан здоров?я.
Песля завершення роботи представники кожном групи розповедають про вплив звичок на здоров?я.
Vж. Пздсумок уроку.
? Що таке звичка?
? Що таке корисне звички?
? Що таке шкедливе звички?
? Як корисне звички впливають на здоров?я?
? Як шкедливе звички впливають на здоров?я?
????????
????????????????????????????????????????????
??????????
???????????? ??????? ????????? ?????????? ?????????? ????
????????????????????????
2. Робота в зошите на с. 60, 61.
€ Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 1).
€ Обговорення е виконання завдання 2 з подальшою переверкою.
€ Самостейне виконання завдання 3 з подальшою переверкою.
3. Робота в групах.
Учне об?иднуються в групи (по 5?6 осеб). Кожна група повинна записати якнайбельше слев, що мають всередине слова
енше слова.
Наприклад: сонце (сон), вокзал (зал), сорока (сорок), река (рек),
касир (сир), рибалка (риба, балка) тощо.
Та група, що запише бельше слев, ? переможець.
4. Ведгадування загадок-жартев.
1)
2)
3)
4)
5)
6)
7)
8)
З яком миски не можна намстися? (З порожньол).
За що учень виходить з класу? (За дверж).
Якщо машина мде, яке в нем колесо не крутиться? (Запасне).
У яку бочку не можна налити води? (У повну).
Вед чого качка пливе? (Вжд берега).
Пед яким деревом сидить заиць пед час дощу? (Пжд мокрим).
Яких каменцев немаи в океане? (Сухих).
Що можна побачити ез заплющеними очима? (Сон).
5. Творчж завдання.
€ Завдання 1. Педебрати рими до слев «сонце», «калина»,
«промайнуло», «пройшло», «зошит», «енструмент» тощо.
Наприклад.
Сонце ? веконце, поленце, денце, полотенце, венце, коленце тощо.
Калина ? малина, Галина, долина, глина, журавлина, прогалина, бджолина, вуглина тощо.
Промайнуло ? блиснуло, вейнуло, сяйнуло, ведегнуло тощо.
Пройшло ? прийшло, вийшло, ведейшло, зайшло, надейшло, перейшло, ешло, винайшло, обейшло, увейшло, пешло, дейшло, знайшло тощо.
Зошит ? везит, еспи??, бандит, артрит, аудит, габарит тощо.
енструмент ? документ, аргумент, монумент, комплемент, абонемент, департамент, асортимент, акомпанемент, експеримент, емпечмент тощо.
€ Завдання 2. Придумати коротку розповедь, розпочинаючи
мм словами «Якби я був (була)... хмаринкою, снежинкою, доброю феию, злим чаревником, комахою, птахом (за вибором
учнев), то...».
Vж. Пздсумок уроку.
? Чи потребно розвивати творче здебносте?
? Що для цього след робити?
? Чого людина може досягти в житте, розвиваючи творче
здебносте?
????????
??????????????????????????????
??????????????????????????
?????????????????????????????????????????????????????
???????????????????????
??????????????????????©??????¶?±????????????Є
?????????? ??????? ?????????? ??????? ???????¶? ????????
??????? ????? ????? ??? ??????¶? ???? ??? ????????? ???????
©??????¶?±????????????Є
?к, жезл).
4. Гра «Педбереть слевце».
Назвати одним словом.
? Про кого йдеться? Державний автоенспектор, постовий,
вартовий, працевник полецем, працевник Державтоенспекцем...
(Про регулювальника).
? Про що йдеться? Широка, вузька, довга, грунтова, асфальтована, ревна, неревна... (Про дорогу).
5. Робота над вершами.
€ Слухання й опрацювання верша Оксани Сенатович «Светлофорова розмова».
СВдТЛОФОРОВА РОЗМОВА
Незвичайну, кольорову
спалахне зелене слово ?
починаимо розмову!
переходь! Без перешкоди
Светлофор всмехнувся: «Ах!».
переходьте, пешоходи!
Ця розмова в трьох словах!
Як наказ, червоне слово
Жовте слово ? педожди!
зблисне раптом пурпурово ? стей!
Почекай, постей, не йди!
Ане з месця! Це наказ!..
д за мить обов?язково
Мчать машини мимо нас...
Оксана Сенатович
€ Слухання верша з виконанням завдання.
? Прочитайте верш е вставте пропущене слова. (Можна
дати слова для довждок).
На дошцж записано вжрш.
... (Свжтлофор) потребен всем:
д дорослим, е ... (малим).
Друзе, вен багато може, ?
... (Пжшоходам) допоможе
Вен дорогу ... (перейти)
Без лихих пригод ... (в путж).
Блимне лиш ... (червоним) оком ?
Нас застерегаи строго,
Що ... (не можна крокувати),
Необхедно ... (почекати).
А засветиться ... (зелене):
д для тебе, е ... (для мене)
Шлях ведкритий, ... (можна йти),
Дуже раде я е ... (ти).
6. Конкурс загадок про светлофор.
Учне по черзе загадують загадки. Хто загадаи найбельше ? той е перемег.
7. Робота в групах.
Учне об?иднуються у групи (по 5?6 осеб). Кожна група
отримуи завдання. Потребно прочитати його, обговорити е по
можливосте показати енсценезацею ситуацем.
1) Декелька учнев зображають пешоходев, яке переходять дорогу.
Одне йдуть на зелене светло, енше ? на червоне.
? Хто з детей порушуи Правила дорожнього руху?
Учитель ставить запитання ж демонструд малюнки.
? Що таке перехрестя? (Перехрестя ? мжсце перехрещення, прилягання або розгалуження доржг на одному ржвнж, межею якого д уявнж лжнжл мжж початком заокруглень кралв пролзнол частини кожнол з доржг).
? Скельки дорег можуть перехрещуватися? (Перехрещуватися можуть двж, три чи бжльше доржг).
? Чому перехрестя вважаиться найнебезпечнешим месцем
на дорозе? (Тут спостержгадться жвавий рух ж автомобжлжв, ж
пжшоходжв, адже транспорт рухадться в ржзних напрямках ж
пжшоходи переходять пролзну частину).
? Яке бувають перехрестя? (Регульованж ж нерегульованж).
? Яке перехрестя називають регульованим? (Якщо рух на
перехрестж регулюд свжтлофор або регулювальник, таке перехрестя називають регульованим).
? Яке перехрестя називають нерегульованим? (Якщо на
перехрестж немад анж свжтлофора, анж регулювальника, то
його називають нерегульованим).
? Як след переходити дорогу на регульованому перехресте?
(На регульованому перехрестж слжд дочекатися зеленого сигналу свжтлофора ж тодж переходити дорогу).
? Як след переходити дорогу на нерегульованому перехресте? (На нерегульованому перехрестж спочатку треба подивитися налжво, дочекатися, коли машини зупиняться або лх не
буде, розпочати перехжд, джйти до середини дороги, потжм подивитися направо, якщо дорога вжльна або машини стоять,
продовжити рух).
? Якими сигналами след керуватися, якщо на перехресте
одночасно працюи е светлофор, е регулювальник? (Якщо на
перехрестж одночасно працюд ж свжтлофор, ж регулювальник,
то слжд керуватися сигналами регулювальника, а на свжтлофор не звертати уваги).
2. Розповедь учителя з елементами беседи е демонстрацеию
малюнкев про рух майданами.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
4. Робота за педручником на с. 123?125.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 125.
Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?6.
2. Робота в зошите на с. 47, 48.
€ Розгадування ребусев е запис ведповедей (завдання 1).
€ Самостейне виконання завдань 2?4 з подальшою переверкою.
3. Ведгадування загадки.
Вен красивий, кольоровий.
Маи зер такий чудовий,
Перехрестя регулюи,
Ще й права свом диктуи. (Свжтлофор).
Наджя Красоткжна
4. Робота з вершами.
€ Слухання вершев з виконанням завдання.
? Прослухайте верше е вставте пропущене слова. (Можна
дати слова для довждок).
Iж. Повздомлення теми уроку.
? Сьогодне на уроце ми говоритимемо про дорожньо-транспортне пригоди (ДТП). Ви дезнаитеся, що таке ДТП, з яких
причин вони виникають тощо.
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
Учитель проводить беседу про дорожньо-транспортне пригоди.
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Словникова робота (з використанням Правил дорожнього руху).
Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) ? подея, що сталася пед час руху транспортного засобу, унаследок яком поранено або загинули люди чи завдано матереальних збиткев.
2. Розповедь учителя про ДТП.
? З кожним роком на дорогах зростаи келькесть транспортних засобев. Транспорт пересуваиться дуже швидко, е тому
ситуацея на дорогах зменюиться блискавично. Ось чому пед
час переходу промзном частини дороги треба весь час спостерегати за нею, транспортом, бути зосередженими, уважними й
обережними, щоб самим не стати винуватцями ДТП.
Адже досить часто аварем виникають з вини пешоходев, яке
порушують Правила дорожнього руху: перебегають дорогу
безпосередньо перед транспортом, що стомть або наближаиться, раптово виходять або вибегають на промзну частину, переходять мм в недозволених месцях або там, де вона погано
проглядаиться в обидва боки, переходять на червоний сигнал
светлофора, зупиняються на середине дороги, щоб перейти на
енший бек, ведволекаються, розмовляють е поводяться легковажно. Пешоходи часто потрапляють пед колеса машин через
те, що не можуть передбачити небезпеку.
Бельшесть нещасних випадкев трапляиться з пешоходами
саме тоде, коли вони бежать, поспешають, хвилюються е не
бачать нечого навколо себе. Так, наприклад, пешохед побачив, що зупинився потребний йому автобус на протилежному
боце дороги. Вен, намагаючись встигнути, стремголов мчить
до нього, не звертаючи уваги на автомобеле, що рухаються,
тим самим заважаи руху транспорту е створюи небезпечну ситуацею, яка може спричинити ДТП.
Пешоходам след дотримуватись Правил дорожнього руху ?
тоде ризик дорожньо-транспортних пригод значно зменшиться.
Учитель, демонструючи Правила дорожнього руху, нагадуд, що заборонено робити пжшоходам.
Пзшоходам заборонякться
9Виходити на промзну частину, не впевнившись у ведсутносте небезпеки для себе та енших учасникев руху.
9Раптово виходити, вибегати на промзну частину, у тому
числе на пешохедний перехед.
9Переходити промзну частину поза пешохедним переходом, якщо и розделювальна смуга або дорога маи чотири е
бельше смуг для руху в обох напрямках. А також у месцях,
де встановлено огородження.
9Затримуватися е зупинятися на промзней частине, якщо
це не пов?язано ез забезпеченням безпеки дорожнього руху.
? Крем порушення Правил дорожнього руху пешоходами,
причинами ДТП можуть бути: порушення правил дорожнього
руху водеями; незадовельний стан промзном частини дороги; несправнесть транспортних засобев; хворобливий стан водея; неправильне закреплення вантажу на транспортному засобе та ен.
ДТП можуть бути у вигляде зеткнення двох е бельше автомобелев; намзду автомобеля на перешкоду (стовп, огорожу,
дерево тощо); намзду автомобеля на пешохода, велосипедиста
(автомобель намхав на велосипедиста або вен сам наштовхнувся на транспортний засеб, що рухаиться) тощо.
Якщо пешохед причетний до дорожньо-транспортном пригоди, то вен повинен надати посильну допомогу потерпелим, записати презвища й адреси очевидцев, поведомити ведповедний
орган чи педроздел мелецем про пригоду, необхедне дане про
себе е перебувати на месце до прибуття працевникев мелецем.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
4. Робота за педручником на с. 126.
Опрацювання тексту е беседа за малюнком.
€
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 127, 128.
Опрацювання тексту Олексея Дорохова «Аварея» (завдання 1).
Ведповеде на запитання 2?4.
Гра «Так чи не?».
2. Робота в зошите на с. 48, 49.
Ведгадування загадок е запис ведповедей (завдання 1).
Обговорення е виконання завдань 2, 3 з подальшою переверкою.
3. Опрацювання загадок.
1) т великий, и малий,
З вантажами, легковий.
По дорогах поспешаи,
У собе людей катаи. (Автомобжль).
Наталя Гуркжна
2) Я така довга, що кенця не маю. (Дорога).
3) Не автобус е не вез,
Маю четверо колес,
Век з дорогою дружу,
Все по ней кудись бежу. (Автомобжль).
4) Два брати попереду бежать,
А два позаду наздоганяють. (Колеса).
5) Маи трои вен очей, доброзичливець оцей.
т чимало в нього справ, е не любить вен роззяв.
Лиш моргне червоним оком ? не ступеть вперед не кроку.
Бачить оком тим здалеку вен вселяку небезпеку.
Жовтим оком вен моргне ? попереджати вас почне.
А зелений колер в нього ведкриваи всем дорогу.
Вен в пригоде завжди стане, хто на нього лиш погляне. (Свжтлофор).
4. Робота з летературними творами.
€ Слухання й опрацювання верша Лесе Вознюк «Дорожня
пригода».
ДОРОЖНЯ ПРИГОДА
Две хмаринки необачно
Грезний грем ? патруль дорожней ?
не вписались в поворот
на пригоду поспешив,
е пошкодили серйозно
штраф порушницям серйозний
бампер, крила е капот.
гучно вен оголосив:
Перевищували швидкесть
? За таку страшну провину,
безрозсудне водем,
що призводить до беди,
е посведчення водейське
след негайно у долину
не отримали в ДАд.
злити десять тонн води.
Леся Вознюк
?
?
?
?
?
Про що цей верш?
Чому сталася «дорожня пригода»?
Що було пошкоджено?
Хто прибув на месце пригоди?
Який висновок можна зробити?
€ Слухання й обговорення уривкев верша Грицька Бойка
«ыава-роззява». (Див. матержал до уроку 22 «Безпека руху
пжшохода»).
5. Робота в групах.
Учне об?иднуються в 4 групи (по 5?6 осеб). Учитель роздаи
кожней групе картки ез завданнями.
1 група. Розеграти ситуацем переходу дороги.
2 група. Розеграти ситуацем переходу перехресть.
3 група. Скласти правила для пешоходев, яких след дотримуватися, щоб уникнути ДТП.
4 група. Розеграти ситуацем «Як деяти в разе дорожньотранспортном пригоди».
6. Обговорення ситуацей.
1) дгор побачив однокласника Сергейка на протилежному боце дороги
е покликав його. Сергейко, не роздумуючи, побег до нього через дорогу.
? Хто е яких помилок припустився? А як би вчинили ви
на месце Сергейка?
2) Дети, рухаючись тротуаром, кидали м?яча один одному. Один
з них не зловив м?яча, е вен викотився на дорогу. Хлопець швидко
кинувся за м?ячем.
? Хто е яких помилок припустився? Як би вчинили ви?
3) Мати ез сином зустрела дорогою свою знайому з дитиною, е
женки почали розмовляти, не звертаючи уваги на свомх детей. Раптово на промзну частину вибегло цуценя, дети кинулися за ним.
? Хто е яких помилок припустився? А як би вчинили ви
на месце детей?
4) Учень вийшов з дому е рухаиться тротуаром. Не оглянувши
промзну частину, починаи переходити мм навскес.
? Що вен зробив неправильно? Як йому след було вчинити?
5) Вийшовши зе школи, учне дейшли до переходу е почали переходити дорогу, продовжуючи розмову е не звертаючи уваги на сигнал светлофора.
? Яких помилок вони припустилися? А як би вчинили ви?
6) Дети бавляться поблизу дороги е, захоплене грою, вибегають на
промзну частину.
? Яких помилок вони припустилися?
учасникам дорожнього руху, один ез засобев регулювання дорожнього руху.
2. Розповедь учителя про дорожне знаки з вивченням Правил дорожнього руху е демонстрацеию малюнкев.
Учитель, розповждаючи, демонструд Правила дорожнього
руху ж малюнки.
? Дорожне знаки розмещують таким чином, щоб мх було
добре видно учасникам дорожнього руху як у светлу, так е
в темну пору доби. Дорожне знаки не повинне бути закрите
повнестю або частково вед учасникев дорожнього руху будьякими перешкодами.
Дорожне знаки встановлюють обабеч дороги на тому мм боце,
що ведповедаи напрямку руху. Для полепшення сприйняття
дорожнех знакев вони можуть бути розмещене над промзною
частиною.
Дорожне знаки розмещуються таким чином, щоб енформацею, яку вони передають, могли сприймати саме те учасники
руху, для яких вона призначена.
3. Розповедь учителя про групи дорожнех знакев з демонстрацеию малюнкев (фотографей або слайдев).
? Дорожне знаки поделяють на групи: попереджувальне,
знаки преоритету, заборонне, наказове, енформацейно-вказевне, знаки сервесу е таблички до дорожнех знакев.
1) Попереджувальнд знаки. днформують водемв про наближення до небезпечном делянки дороги е характер небезпеки.
Пед час руху по цей делянце потребно вжити заходев для безпечного промзду.
Бельшесть ез цих знакев маи форму трикутника ез червоним кантом. Усередине на белому чи жовтому тле нанесено
зображення (силует) застереження.
Учитель демонструд малюнки (фотографжл або слайди)
попереджувальних дорожнжх знакжв.
2) Знаки прдоритету. Встановлюють черговесть промзду
перехресть, перехрещень промзних частин або вузьких делянок дороги.
Вони бувають резном форми: трикутном, прямокутном, круглом або багатокутном.
Учитель демонструд малюнки (фотографжл або слайди)
знакжв пржоритету.
3) Забороннд знаки. Запроваджують або скасовують певне
обмеження в русе.
Вони в бельшосте мають форму круга ез червоним кантом.
Учитель показуд малюнки (фотографжл або слайди) заборонних знакжв.
4) Наказовд знаки. Показують обов?язкове напрямки руху
або дозволяють деяким категореям учасникев рух по промзней
частине чи окремих мм делянках, а також запроваджують або
скасовують деяке обмеження.
Мають здебельшого форму круга голубого кольору з белими символами.
Учитель демонструд малюнки (фотографжл або слайди)
наказових знакжв.
5) гнформацдйно-вказдвнд знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також енформують учасникев
дорожнього руху про розташування населених пунктев, резних об?иктев, територей, де деють спецеальне правила.
Це знаки в основному голубого кольору у вигляде квадрата
чи прямокутника.
Учитель демонструд малюнки (фотографжл або слайди)
жнформацжйно-вказжвних знакжв.
6) Знаки сервдсу. днформують учасникев дорожнього руху
про розташування об?иктев обслуговування. Наприклад, про
те, що неподалек и лекарня, ресторан або мдальня, готель
тощо.
Вони мають форму бело-голубих прямокутникев ез символами.
Учитель показуд малюнки (фотографжл або слайди) знакжв
сервжсу.
7) Таблички до дорожндх знакдв. Уточнюють або обмежують дею знакев, разом з якими вони встановлене.
Це таблички мають форму прямокутника або квадрата белого кольору ез чорним облямуванням.
Учитель демонструд малюнки (фотографжл або слайди)
табличок з дорожнжми знаками.
4. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
5. Робота за педручником на с. 129?133.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
€
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 134.
Ведгадування загадки.
Ведповеде на запитання 1?3.
2. Робота в зошите на с. 50, 51.
Самостейне виконання завдання 1 з подальшою переверкою.
Обговорення е виконання завдання 2 з подальшою переверкою.
Розгадування кросворда е запис ведповедей (завдання 3).
3. Робота над текстом Гарре Тайдре «Вороги дорожнех знакев».
4. Робота зе скоромовкою.
Вивчення скоромовки напам?ять.
Скоромовка
Сидить
Дома
Хлопчик
Якев,
Бо
Не вчив
Дорожнех знакев.
Якщо
Буде
Знаки
Знати,
Педе
Якев
Погуляти.
Леонжд Кулжш-Зжнькжв
5. Опрацювання загадок.
1) Не говорить, а мовчить,
Тихо ? нищечком весить.
При дорозе на стовпе,
А розкаже все тобе:
Де спинитись, де звернути,
Де помсти, де здремнути.
Хто ж оце такий мастак? (Придорожнжй добрий знак).
2) Край дороги знак такий:
Рии землю чоловек.
Знак установили тимчасово,
д про що вен нам говорить? (Знак «Дорожнж роботи»).
3) Ось трикутник, а у ньому
Парочка малят,
Може, це вони додому
Весело бежать? (Знак «Джти»).
6. дгри.
€ Гра «Про яке знаки йдеться?».
1) Це знаки в основному зображено у форме круга ез червоним облямуванням. (Забороннж знаки).
2) Бельшесть ез цих знакев маи форму трикутника ез червоним кантом. Вони енформують водемв про наближення до небезпечном делянки дороги е характер небезпеки. (Попереджувальнж знаки).
3) Це знаки мають здебельшого форму круга голубого
кольору з белими символами. (Наказовж знаки).
4) Це знаки в основному голубого кольору у вигляде квадрата чи прямокутника. Вони запроваджують або скасовують
певний режим руху, а також енформують учасникев дорожнього руху про розташування резних об?иктев. (енформацжйно-вказжвнж знаки).
5) Це знаки встановлюють черговесть промзду перехресть
або вузьких делянок дороги. Вони бувають резном форми.
(Знаки пржоритету).
6) Це знаки енформують учасникев дорожнього руху про
розташування об?иктев обслуговування. Вони мають форму
бело-голубих прямокутникев ез символами. (Знаки сервжсу).
€ Гра «Назви знак».
Учитель показуи малюнок або фотографею ез зображенням
дорожнього знака, а учне повинне назвати його е сказати, до
яком групи вен належить.
7. Обговорення ситуацем.
Маречка мхала на велосипеде до бабусе. За местом вона побачила
дорожней знак ? синей круг, а всередине ? велосипед. Промхала ще
трешки ? знову знак: на белому крузе намальований велосипед, а
по краю знака ? червона смужка. «Яке дивне знаки, ? подумала
девчинка. ? Схоже, але резне».
? Що означають це знаки? Допоможеть Маречце.
Vж. Пздсумок уроку.
? Яке и групи дорожнех знакев?
? Яке значення мають групи дорожнех для водемв е пешоходев?
? Яке призначення табличок до дорожнех знакев?
? Як след ставитися до людей з особливими потребами?
? Як след деяти в разе пожеже у квартире суседев, що розташована на одному сходовому майданчику з вашою квартирою, поверхом вище або нижче? Якщо пожежа в суседньому
будинку?
? Яке правила поведенки пед час масових заходев?
? Як поводитися у натовпе?
? Як поводитися з незнайомцями?
? Назветь номери телефонев пожежно-рятувальном служби, мелецем, «швидком медичном допомоги», газовом аварейном
служби.
? Як след переходити промзну частину дороги?
? Для чого потребно дотримуватися Правил дорожнього
руху?
? Назветь сигнали регулювання дорожнього руху.
? Для чого потребно регулювати дорожней рух?
? Що означаи кожен ез сигналев светлофора?
? Що таке перехрестя?
? Яке перехрестя називають регульованим? Нерегульованим?
? Яке основне причини ДТП?
? Назветь групи дорожнех знакев. Для чого призначена
кожна з груп?
Iж. Повздомлення теми уроку.
? Ми розпочинаимо вивчати дV роздел педручника, який
називаиться «Психечна е духовна складове здоров?я». Ведкрийте с. 135 педручника е прочитайте, про що ви дезнаитеся
ез цього розделу. (Джти читають).
? Сьогодне на уроце ми поговоримо про самооценку людини.
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
Учитель проводить беседу про самооценку.
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Розповедь учителя про самооценку з проведенням словниковом роботи.
? Самооцэнка ? оценка людиною самом себе, свомх можливостей е якостей, своим важливосте. Вед самооценки залежать взаимоведносини людини з оточуючими, мм критичнесть,
вимогливесть до себе, ставлення до успехев е невдач.
Самооценка буваи адекватною е неадекватною.
Адекватна самооцэнка ? та, що ведповедаи реальносте.
Людина з адекватною самооценкою правильно оценюи свом
здебносте, можливосте, якосте та вчинки. Вона ставить перед
собою целе, яке може досягти.
Неадекватна самооцэнка ? коли людина себе неправильно оценюи. Неадекватна самооценка може бути завищеною та
заниженою.
Для завищенол самооцжнки характерна переоценка людиною свомх позитивних якостей. Людина ез завищеною самооценкою не визнаи власних помилок, не сприймаи критики на
свою адресу, не дослухаиться до думок енших е часто ставить
себе вище за оточуючих. Така людина хоче бути ледером усюди ? на роботе, у сем?м, у школе та в коле друзев.
Занижена самооцжнка проявляиться через применшення
свомх переваг або (е) перебельшення недолекев. Людина ез заниженою самооценкою вважаи, що мй не щастить у житте, що
в нем нечого не виходить. Вона не може досягти поставленом
мети, чогось навчитися. Така людина постейно собе докоряи е
не верить у власне сили. ум вчинки залежать вед думок енших
людей, оскельки вона бомться, що мм не сприймуть е не зрозумеють.
2. Беседа з елементами розповеде про те, як педвищити самооценку.
? Як педвищити самооценку? (Вждповждж учнжв).
Щоб пждвищити самооцжнку, потребно:
9перестати вважати себе невдахою;
9бельше звертати увагу на позитивне риси характеру й
чесноти, що вам притаманне;
9припинити сварити й повчати себе;
9намагатися бельше спелкуватися з людьми, яке вас розумеють е педтримують;
9не соромитися висловлювати власну думку;
9бути активними в усьому, деяти впевненеше е решучеше;
9зайнятися улюбленою справою, яка даватиме вам задоволення.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
4. Робота за педручником на с. 136?140.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 140.
€ Розгадування ребуса.
€ Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?5.
2. Робота в зошите на с. 52, 53.
€ Обговорення е виконання завдань 1, 2 з подальшою переверкою.
€ Самостейне виконання завдання 3 з подальшою переверкою.
3. Вправа «Мекрофон».
? Що вам подобаиться в собе? (Учнж по черзж вждповждають).
? Що б ви хотели зменити в собе? (Учнж по черзж вждповждають).
4. Гра «Хто бельше?».
? Складеть слова з летер слова «самооценка». Хто найбельше складе слев, той е переможе.
Наприклад: Самооценка ? оценка, каса, маса, кено, сам, цена,
сом, сама, сек, мак, коса, сем тощо.
5. Обговорення ситуацем.
? Прослухайте ситуацею е дайте ведповеде на запитання.
Учителька доручила Людмиле педготувати класну годину. Девчинка не знала, ез чого розпочати, адже взагале вважала, що не
впораиться ез завданням. «Як я буду готувати, якщо мене не зрозумеють однокласники е будуть з мене насмехатися?» ? думала девчинка.
? Як ви думаите, яка самооценка в Людмили?
? Як мй след вчинити?
? Що ви мй порадите?
Люди зе слабкою волею зазвичай безенецеативне, нерешуче,
уперте, нестримане.
Протилежною якестю до енецеативносте и безжнжцжативнжсть. Безенецеативна людина легко педдаиться впливу енших
людей, мхнех дей, учинкев. Вона ставить власне решення пед
сумнев, не впевнена в мх правильносте та необхедносте.
Нержшучжсть и виявом слабком воле. Нерешуча людина
схильна або ведкидати остаточне прийняття решення, або без
кенця його переглядати.
Упертжсть ? це коли людина наполягаи на своиму недоцельному бажанне, не зважаючи на обставини. Приймаючи
решення, уперта людина заперечуи розумне докази, не зважаи на ентереси енших е свомми деями часто-густо завдаи мм
шкоди.
Нестриманжсть ? невмення володети собою.
Люди зе слабкою волею не здатне долати наветь незначне
трудноще, вони не закенчують розпочатом справи, а ведкладають мм надале. Часто ведволекаються вед важливом деяльносте й
беруться за дребне, непотребне завдання.
Таке люди не мають власном думки, не впевнене у свомх
деях, легко педпадають пед вплив енших, а в разе небезпеки
вони розгублюються, стають безпорадними.
Вольове якосте формуються поступово умовами життя е деяльносте людини, зовнешнеми обставинами, у процесе виховання е самовиховання.
Виховання працьовитосте, залучення до праце та спонукання закенчувати розпочату справу до кенця и найважливешими
засобами подолання слабком воле. Розвитку сильном воле сприяють спорт, фезичне виховання, резноманетне види змагань, у
тому числе спортивне.
Тож виховуйте в собе сильне вольове якосте.
2. Ознайомлення учнев з порадами щодо виховання воле.
Деякз прийоми вправляння з виховання волз
(за Роберто Ассаджолз)
9Зробеть що-небудь, чого неколи ранеше не робили.
9Заплануйте що-небудь, а потем здейснеть свей план.
9Продовжуйте робити те, що робили, ще п?ять хвилин,
наветь коли ви втомилися е вас почало приваблювати щось
енше.
9Зробеть що-небудь досить повельно.
9Коли легше сказати «так», але правильнеше сказати
«не», говореть «не».
9Робеть те, що, на вашу думку, зараз найголовнеше.
9У найнезначнеших ситуацеях вибору робеть його без вагань.
9Дейте всупереч усем очекуванням.
9Утримуйтеся говорити те, що вас педштовхують сказати.
9Ведкладеть те, виконанню чого ви надаите перевагу саме
зараз.
9Спочатку виконайте те, що ви хотели ведкласти.
? Виконуйте щодня одну вправу впродовж месяця, наветь
якщо це здаиться вам недоцельним.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
4. Робота за педручником на с. 143, 144.
€ Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
€ Проведення словниковом роботи.
€
€
€
€
€
€
€
€
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 144.
Виконання завдання 1.
Робота в парах (завдання 2).
Ведповеде на запитання е виконання завдань 3, 4.
2. Робота в зошите на с. 54?56.
Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 1).
Обговорення е виконання завдання 2 з подальшою переверкою.
Самостейне виконання завдання 3 з подальшою переверкою.
Обговорення е виконання завдання 4 з подальшою переверкою.
Самостейне виконання завдань 5, 6 з подальшою переверкою.
3. Робота над вершем.
Слухання й обговорення верша Л. Левицьком.
Я ленива трохи зроду
в серце тиснуть боле,
бо не хочеться мене
вчитися у школе.
Це щоденно те уроки
вдома треба вчити;
я не хочу, як мей кет,
нечого робити.
Ми з ним любимо помсти,
гарненько поспати,
а як вистачить нам часу,
то ще й погуляти.
Я кота спевать навчила,
ось таке банальносте,
та чомусь звучить в нас песня
у резних тональностях.
Кет заводить перший голос,
я ? на кварту вище,
е виходить така песня,
що аж у вусе свище.
Я хотела вам сьогодне
з котиком спевати,
але вен такий ледачий,
спить, не хоче встати.
Ой, щось серце заболело,
та ще й в боце коле,
це тому, що завтра знову
треба йти до школи.
Л. Левицька
? Чого не хоче робити девчинка?
? Що вона любить робити?
? Назветь риси характеру девчинки.
? Дайте мй поради.
4. Пояснення висловев.
1) Воля даи силу слабим. (Народний вислжв).
2) Воля ? целеспрямованесть, сполучена з правильним судженням. (Платон).
3) Воля ? це прагнення долати: без нем не може бути досягнень.
(Валентин Борисов).
5. Обговорення ситуацей.
1) Андрейко робив уроки, а надворе грали у футбол його друзе.
У векно було чутно мхне голоси. Андрейко час вед часу дивився у
векно, е йому теж кортело надвер. Один з гравцев покинув гру, е Андрейка покликали заменити його. Хлопчик ведповев, що робить уроки е не може вийти. Друзе порадили: «Виходь, а уроки закенчиш
песля гри». Андрейко послухався, кинув робити уроки е пешов грати.
? Чи правильно вчинив Андрейко?
жжж. Актуалззацзя опорних знань.
Учитель проводить беседу про мету, мм досягнення.
жV. Вивчення нового матерзалу.
1. Беседа.
? Що таке мета? (Мета ? це те, до чого хтось прагне,
чого хоче досягти).
? Чи маите ви якусь мету?
? Що ви робите для того, щоб мм досягти?
? Чи важко (легко) вам це даиться?
? Хто вам допомагаи у досягненне мети?
? Чи була у вас мета, яку ви вже досягли?
? Як ви досягли мети?
2. Розповедь учителя щодо досягнення мети.
? Як досягти мети? След правильно сформулювати свою
мету. Тельки четке формулювання е розумення того, що ви
хочете, допоможе зробити перший крок до мети. Невизначенесть е сумневи не приведуть до мети. Тому, щоб рухатися
дале, визначте е ретельно обмеркуйте свою мету, адже вона
маи бути реальною е досяжною.
Шлях досягнення мети потребно розбити на певне етапи
(кроки), яке мають бути виконане. Уяветь мхню последовнесть. Складеть план дей. Обереть помечникев: подумайте, ез
чим ви впораитеся саме, а в чому знадобиться допомога енших
людей.
Наприклад, ви поставили мету стати спортсменом (спортсменкою). Перш неж розпочати здейснювати план дей, потребно порадитися з батьками, лекарями е тренерами, який
вид спорту вам педейде найбельше (враховуючи стан здоров?я,
ваше здебносте, можливосте, бажання тощо). Це е буде першим
етапом. Другий етап ? обрати спортивну секцею (за видом
спорту е зручним месцезнаходженням). Третей етап ? скласти
розклад занять у секцем. Четвертий ? скласти розклад занять
для самостейних тренувань удома, щоб педвищити фезичний
ревень. П?ятий етап ? обрати помечникев для досягнення
мети. (Наприклад, старший брат, сестричка, тато чи мама будуть допомагати вам тренуватися вдома). Шостий ? щодня занотовуйте в записник свом результати. Час вед часу оценюйте
е поревнюйте мх. Якщо вони позитивне, рухайтеся дале. Якщо
щось не виходить, подумайте, чому так сталося. Порадьтеся
з помечниками, яких ви обрали. За потреби зменеть план дей,
але не зупиняйтеся. Верте у свом сили та успех.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
4. Робота за педручником на с. 145?147.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 147.
Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?3.
2. Робота в зошите на с. 56, 57.
€ Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 1).
€ Самостейне виконання завдання 2 з подальшою переверкою.
€ Обговорення е виконання завдань 3, 4 з подальшою переверкою.
2. Робота в зошите на с. 58.
€ Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 1).
€ Обговорення е виконання завдання 2.
€ Самостейне виконання завдань 3, 4 з подальшою переверкою.
3. Вправа «Мекрофон».
? Продовжте речення.
1) Повага ? це...
2) Я поважаю (назвати когось) за те, що...
? Розкажеть, як ви ставитеся до свомх батькев, у чому виражаиться ваша шана, повага до них.
? Наведеть приклади справ, гедних поваги.
4. Робота з прислев?ями.
Учне об?иднуються у групи (по 5?6 осеб). Кожней групе роздати картки ез частинами прислев?мв (окремими словами).
Учне мають скласти прислев?я е пояснити мхней змест.
1 група:
Як
до
тебе.
так
заробити,
потребно
ти
люди
до
людей,
(Як ти до людей, так люди до тебе).
заслужити!
Хлеб
а
повагу
(Хлжб потржбно заробити, а повагу заслужити!).
2 група:
шануи,
шанують.
й
Хто
люди
того
(Хто шануд, того й люди шанують).
то
тобе
й
ведповедають.
Як
добрий,
добротою
сам
(Як сам добрий, то добротою й тобж вждповждають).
3 група:
не
Хто
маи.
людей
поваги
поважаи, ?
не
сам
(Хто людей не поважад, ? сам поваги не мад).
мати
Хочеш
до
себе!
повагу
людей?
в
Май
повагу
(Хочеш мати повагу в людей? Май повагу до себе!).
5. Пояснення вислову.
? Пояснеть вислев французького фелософа е математика
Рене Декарта:
Повага енших ? гарний привед, щоб поважати самого себе.
6. Робота над текстом.
Слухання й опрацювання оповедання Василя Сухомлинського «Хлопце розважаються».
? Про кого йдеться в тексте?
? Про що попросив робетник хлопцев?
? Чи виконали вони його прохання?
? Чому робетник назвав хлопцев дикунами?
? Чи поважають хлопце енших людей?
? Чи поважають вони саме себе?
? Який висновок можна зробити?
режиму дня, правил гегеини тощо. Завдяки таким звичкам
людина полепшуи свои здоров?я, стаи сильнешою. Що ранеше це звички сформувалися, то органезованешою и людина, то
мецнеше мм здоров?я. Корисне звички педвищують працездатнесть, сприяють фезичному е психечному розвитку людини,
зумовлюють мм активне довголеття.
Шкддливд звички, навпаки, шкодять людине е мм здоров?ю ?
це тютюнокурення, вживання алкогольних напомв, наркотикев, надмерне захоплення комп?ютерними еграми, переглядом
телевезейних програм тощо. Вони послаблюють волю людини,
знижують працездатнесть, погершують здоров?я е скорочують
тривалесть життя. Якщо вони закрепились у поведенце людини, то позбутися мх буваи дуже важко. Шкедливе звички
з?являються в резному веце. Що ранеше вони виникають, то
згубнеше деють е то складнеше мх позбутися.
Якщо ви хочете стати кращими, нормально розвиватися е
мати мецне здоров?я, потребно формувати корисне звички, наприклад звичку вести здоровий спосеб життя.
Якщо почали формувати корисну звичку, то робеть це систематично, без перерв. У формуванне будь-яком звички потребна висока самодисциплена е сила воле. Прищепити корисне звички енколи буваи важко. Але якщо почали, то назад
ведступати не можна, потребно довести розпочату справу до
кенця.
2. Робота за педручником на с. 151?153.
Опрацювання тексту е беседа за малюнками.
3. Фезкультхвилинка. (За вибором учителя).
V. Закрзплення матерзалу.
1. Робота за педручником на с. 153.
€ Ведповеде на запитання е виконання завдань 1?4.
€ Робота в парах (завдання 5).
€ Робота в групах (завдання 6).
2. Робота в зошите на с. 59.
Обговорення е виконання завдань 1, 2 з подальшою переверкою.
3. Гра «Хрестики-нулики».
На дошцж записано твердження.
Учнж по черзж виходять до дошки, читають твердження. Якщо це корисна звичка, то поряд ставлять «Х», якщо
шкждлива ? «О».
1)
2)
3)
4)
5)
6)
7)
8)
9)
10)
11)
12)
13)
14)
Мити посуд песля мди.
Класти рече на свом месця.
Курити.
Чистити взуття.
Гризти негте.
Робити зарядку щоранку.
Облизувати пальце.
Чистити зуби двече на день.
Колупатися в носе.
Грати в комп?ютерне егри тривалий час без перерв.
Уживати алкоголь.
Утримувати в порядку робочий стел.
Смоктати ручку.
Вживати наркотики.
15) Мити руки перед мдою.
16) Дотримуватися режиму дня.
17) Тривалий час дивитися телевезор.
4. Робота над вершем.
Слухання й обговорення верша.
ПОГАНИМ ЗВИЧКАМ СКАЖЕМО: «Нд!»
Прислухайтесь! Хтось розмовляи.
Мене вбиваи ця горелка.
Це «хтось» ? все органи курця.
Я ледь живу й працюю ледь.
Того, хто часто й випиваи,
? Про це вже знаю я ведколи, ?
Здоров?я гробить без кенця.
Тут мозок тихо ведповев. ?
? Лиш подиветься ви на мене:
Цей органезм став дуже кволим,
Не маю сил ганяти кров, ?
Весь так ослаб е так змарнев.
Так серце жалелось легеням
Ми все, як не в свомй тарелце.
д голосило знов е знов.
Отруту викинь на смеття!
? А я? Промовила печенка. ?
Скажи, нареште: «Не ? алкоголю!
Я стала чорною, як смерть.
Паленню ? Не! Я ? за життя!»
За вершем Катерини Мжланко
?
?
?
?
Про що «говорили» органи? На що вони «скаржилися»?
Як курення впливаи на здоров?я людини?
Як алкоголь впливаи на здоров?я людини?
Як шкедливе звички впливають на здоров?я?
5. ПРАКТИЧНА РОБОТА.
Учням роздати аркуше паперу, розделене на чотири колонки. Запропонувати виконати завдання: в 1 колонце записати
корисне звички, яке вони мають, у 2 ? шкедливе, у 3 ? те
звички, яких вони хочуть набути, а в 4 колонку ? звички,
яких хочуть позбутися.
6. Робота в групах.
Клас об?иднуиться у две групи. Учитель даи завдання:
1 групж скласти список корисних звичок (записати на плакате) е дати пояснення, як вони впливають на стан здоров?я.
2 групж скласти список шкедливих звичок (записати на плакате) е дати пояснення, як вони впливають на стан здоров?я.
Песля завершення роботи представники кожном групи розповедають про вплив звичок на здоров?я.
Vж. Пздсумок уроку.
? Що таке звичка?
? Що таке корисне звички?
? Що таке шкедливе звички?
? Як корисне звички впливають на здоров?я?
? Як шкедливе звички впливають на здоров?я?
????????
????????????????????????????????????????????
??????????
???????????? ??????? ????????? ?????????? ?????????? ????
????????????????????????
2. Робота в зошите на с. 60, 61.
€ Розгадування ребуса е запис ведповеде (завдання 1).
€ Обговорення е виконання завдання 2 з подальшою переверкою.
€ Самостейне виконання завдання 3 з подальшою переверкою.
3. Робота в групах.
Учне об?иднуються в групи (по 5?6 осеб). Кожна група повинна записати якнайбельше слев, що мають всередине слова
енше слова.
Наприклад: сонце (сон), вокзал (зал), сорока (сорок), река (рек),
касир (сир), рибалка (риба, балка) тощо.
Та група, що запише бельше слев, ? переможець.
4. Ведгадування загадок-жартев.
1)
2)
3)
4)
5)
6)
7)
8)
З яком миски не можна намстися? (З порожньол).
За що учень виходить з класу? (За дверж).
Якщо машина мде, яке в нем колесо не крутиться? (Запасне).
У яку бочку не можна налити води? (У повну).
Вед чого качка пливе? (Вжд берега).
Пед яким деревом сидить заиць пед час дощу? (Пжд мокрим).
Яких каменцев немаи в океане? (Сухих).
Що можна побачити ез заплющеними очима? (Сон).
5. Творчж завдання.
€ Завдання 1. Педебрати рими до слев «сонце», «калина»,
«промайнуло», «пройшло», «зошит», «енструмент» тощо.
Наприклад.
Сонце ? веконце, поленце, денце, полотенце, венце, коленце тощо.
Калина ? малина, Галина, долина, глина, журавлина, прогалина, бджолина, вуглина тощо.
Промайнуло ? блиснуло, вейнуло, сяйнуло, ведегнуло тощо.
Пройшло ? прийшло, вийшло, ведейшло, зайшло, надейшло, перейшло, ешло, винайшло, обейшло, увейшло, пешло, дейшло, знайшло тощо.
Зошит ? везит, еспи?
Автор
super-ivasiki
Документ
Категория
Образование
Просмотров
984
Размер файла
26 224 Кб
Теги
klas
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа