close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Валерлогия лекция 3

код для вставки
Тема: Їжа і характер харчування.
1. Травлення, як фізіологічний процес.
Організм постійно витрачає енергію і пластичні матеріали. Для підтримки життя необхідно
поповнювати те, що втрачено. Джерелом поживних речовин є харчові продукти, які містять
білки, жири, вуглеводи. Це високомолекулярні сполуки, які в такому вигляді не
засвоюються організмом.
Травлення – процес перетворення їжі за допомогою фізичних і хімічних механізмів
Механічна переробка - це подрібнення, зволоження, перемішування й розчинення їжі.
Хімічна переробка - це розщеплення складних речовин їжі до простих за допомогою
ферментів.
Травна система виконує секреторну, моторну і всмоктувальну функції.
Від якості їжі, характеру харчування, дотримання режиму харчування залежить фізичне,
психічне та духовне здоров’я людини. До складу їжі входять поживні речовини, які
всмоктуються, та баластні, які виводяться.
До складу продуктів харчування входять білки, жири, вуглеводи, клітковина, вітаміни,
мінеральні речовини й вода.
Дуже важливим є рівень калорій у їжі. Кожна органічна речовина має певну енергетичну
цінність. Так, 1 г жирів - 9,3 ккал (або 37,0 кДж), білків і вуглеводів - 4,1 ккал (або 17,2
кДж), етилового спирту - 7,1 ккал (або 29,7 кДж).
Експерти ВООЗ вважають, що оптимальним є вживання їжі, 12¬15% калорійності якої
складають білки (із них 50% тваринного походження), 30-35% - жири, 50-55% - вуглеводи.
Наука про харчування дає чіткі рекомендації щодо потреб людини в білках, жирах,
вуглеводах, вітамінах, макро- і мікроелементах, баластних речовинах.
2. Основні принципи складання харчових раціонів.
Основні принципи складання харчових раціонів, які мусять:
-
підтримувати стабільність внутрішнього середовища, попов-нювати енергетичні та
пластичні витрати організму на основний обмін, усі види робіт, ріст і відновні процеси;
-
рівень усіх складових не повинен бути нижчим за потребу (мінімальну);
-
уміст вітамінів і мінеральних речовин не повинний перевищувати токсичний рівень.
У раціоні мусить бути за поживністю:
-
складних вуглеводів - 55-60%;
-
цукру - не більше 15%;
1
-
жиру - 10-30%;
На здоров’я людини особливо негативно впливає їжа, що містить багато тваринних жирів,
цукру та солі. Рафіновані продукти не менш шкідливі для організму.
Надлишкове надходження щодобово 100 ккал, що відповідає 50 г хліба, зумовлює
відкладання 10 г жиру. Кожний зайвий 1 кг маси тіла зменшує життя на 6-8 міс.
За енергетичною цінністю або калорійністю продукти поділяють на кілька категорій:
-
дуже високоенергетичні - 400-900 ккал/100 г;
-
високоенергетичні - 250-400 ккал/100 г;
-
середньоенергетичні - 100-250 ккал/100 г;
-
малоенергетичні - до 100 ккал/100 г.
3. Принципи оптимального харчування людини:
1. Не їсти багато жирної їжі.
2. Кращим є кухонний посуд емальований або дюралюмінієвий, із нержавіючої сталі, а
також із тефлоновим або силіконовим покриттям.
3. Вегетаріанство, вживання сирої їжі, безсольові дієти мають лише значення при деяких
захворюваннях, але неприйнятні в загальному плані. Ці обмеження знижують фізичні та
розумові здібності, зменшують життєдіяльність і енергійність.
4. Харчування за системою йогів:
а) добре пережовувати харчі;
б) приймати їжу коли голодний, а не за звичкою;
в) не потрібно їсти у стані афекту, у стані після перегрівання;
г) не менше 50% раціону повинні складати фрукти та овочі;
д) за добу потрібно вжити 3 л води, яку слід пити перед або відразу після сну;
е) виключити з раціону додаткову сіль;
ж) уникати смаженого;
з) обмежити споживання цукру, кондитерських виробів, рафіно¬ваних продуктів;
і) достатньо споживати молока і молочних продуктів;
к) їсти 2-3 рази на день.
Можна погодитись з таким харчуванням, але споживати воду перед сном недоцільно.
5. Дієта австрійського фізіолога П. Брегга має вегетаріанську суть, але допускає пісне м’ясо
з овочами при суттєвому зменшенні солі.
2
6. В основі дієти Г. Шелтона лежить принцип, що кожен продукт слід уживати окремо від
інших. Так, м’ясо не поєднується з молоком; молоко не можна споживати разом із
зеленими овочами, а картоплю з хлібом
Усі дієтологи вважають, що в харчуванні слід дотримуватись принципів поміркованості та
максимальної різноманітності
7. ВООЗ відносить алкоголь до наркотичних речовин, довготривале використання якого
призводить до звикання і незворотних морфофункціональних змін у нервовій, ендокринній,
статевій та імунній системах.
4. Класифікація поживних речовин:
- Білки або протеїни - це найбільш необхідні для життя органічні речовини життя, що
побудовані з амінокислот .
Функції:
- побудову нових та відновлення пошкоджених клітин і тканин;
- синтез ферментів, які забезпечують утворення потрібних сполук;
- створення онкотичного тиску та утримання води в клітинах і тканинах;
- підтримку постійної хімічної реакції внутрішнього середовища;
- переміщення інших поживних речовин;
- утворення енергії.
Усі білки поділяють на повноцінні й неповноцінні.
Повноцінними білками вважають білки м’яса, риби, сиру, молока, яєць. Відносні рівні
незамінних амінокислот у цих білків схожі з білками, із яких побудовано людське тіло.
Неповноцінні білки містяться у рослинних продуктах, а також до них належить желатин із
сполучної тканини тварин.
Згідно з нормами ВООЗ, потреба дорослої людини у білках становить 1,01 г на 1 кг маси
тіла, але при дії стресових факторів потреба зростає на 10%, у тому числі при важкій праці,
під час вагітності для побудови тіла плода, під час грудного вигодовування.
Білки не відкладаються про запас, ті які надійшли понад потребу, використовуються як
джерело енергії. Якщо недостатньо надходить білків із їдою, то використовуються білки
крові, печінки, м’язової та сполучної тканин.
- Жири або ліпіди.
3
До них належать жирні кислоти, холестерин та речовини, які з них утворились. Вони
використовуються як енергетичний матеріал, входять до складу мембран, є попередниками
регулюючих речовин - стероїдних гормонів, простагландинів тощо. Раціон людини
повинен містити 90-100 г жиру, у тому числі 30-35 г рослинної олії.
Холестерин - це важливий компонент мембран, із нього утворюються печінкою жовчні
кислоти, синтезуються у статевих залозах та наднирниках стероїдні гормони. У хребетних
тварин міститься багато холестерину в нервовій тканині, наднирниках, еритроцитах. Серед
продуктів його багато знаходиться в печінці, яйцях, молочному жирі, а у рослинах його
немає, лише аналоги, які називаються фітостеринами, їх чимало в оліях та пилку.
Саме зменшення засвоєння насичених жирних кислот та холестерину, більше споживання
ненасичених жирних кислот має важливе значення для профілактики в людей інфаркту
міокарда, інсульту.
-
Вуглеводи - забезпечують 50-55% потреби людини в енергії, а в деяких державах,
зокрема в Україні, навіть до 70%. При нестачі вуглеводів енергія утворюється шляхом
розщеплення жирів і білків, але тоді в крові накопичуються токсичні кетонові тіла.
Глюкуронова кислота, потрібна для знешкодження в печінці деяких токсинів, також
утворюється з вуглеводів. Клітини центральної нервової системи лише вуглеводи можуть
використовувати як енергетичний матеріал.
Співвідношення білків, жирів, вуглеводів у повноцінному раціоні складає 1:1,2:4,6. Нестача
поживних речовин призводить до зменшення маси тіла, зниження працездатності,
порушення росту і розвитку організму, зниження резистентності тощо.
-
Баластні речовини (клітковина, пектини) майже не перетравлюються в кишечнику
людини, але вони зв’язують воду та токсичні сполуки, стимулюють перистальтику,
сприяють нормальній роботі кишечнику та попереджають інтоксикацію.
Добова потреба кожної людини у клітковині та пектині становить 25-30 г. Дуже багато
пектинів у яблуках, буряках, цитрусових, спіруліні, а клітковини в овочах та фруктах.
5. Поняття про вітаміни.
Вітаміни (від vita - життя) - це низькомолекулярні органічні сполуки, які не утворюються
взагалі або недостатньо в організмі, тому людина повинна отримувати їх із їжею для
забезпечення належної ферментативної активності.
Розрізняють групи жиророзчинних (А, Е, Д, К) і водорозчинних (С та група В) вітамінів.
4
Потреба у вітамінах залежить від багатьох факторів:
• стать, у чоловіків потреба у вітамінах вища, ніж у жінок;
• вік, у похилих людей потреба зростає на 25-30%;
• характер праці і фізичні навантаження;
• емоційний стан;
• загальний стан організму.
Основні джерела вітамінів:
А (каротини) - риб’ячий жир, морква, молоко, м’ясо та жирна риба, яйця, печінка,
тернослив, кабак, петрушка, абрикоси, капуста.
В - знаходиться у висівках злакових.
С - чорна смородина, цитрусові, зелені овочі, салат, перець, ка¬пуста, шипшина.
Д (ергостерини) - молоко, дріжджі, м’ясо і жирна риба, риб’ячий жир, масло, яйця.
Е - зародки злакових, арахісова, соєва, кукурудзяна олія, горіхи, насіння соняшника,
печінка, яйця.
6. Мінеральні речовини.
Із періодичної системи Д.І. Менделєєва в організмі людини виявлено 86 елементів.
Мінеральні речовини поділяють на макроелементи (Na, K, Ca, Mg, P, Cl, S), потреба в яких
визначається в г, і мікроелементи (Fe, I, Cu, Co, Mn, Zn, Mo, Se та інші), потрібні у мг або
мкг.Натрій. Становить 90% всіх катіонів плазми крові, забезпечує збудливість клітин,
роботу буферних систем, секрецію травних соків та всмоктування амінокислот та
вуглеводів із травного каналу.
Хлор. Разом із натрієм забезпечує основну частину осмотичного тиску крові та тканинної
рідини, використовується на утворення соляної кислоти шлункового соку.
Добова потреба в натрії - 4-6 г, що відповідає 10 г кухонної солі, але багато людей
споживають її значно більше норми, що негативно відбивається на стані серцево-судинної,
травної систем, нирках.
Фосфор. Бере участь у всіх обмінних процесах як компонент макроенергічних сполук. З
давніх-давен продукти, що вміщують фосфор, використовуються для підсилення
сексуальних бажань (лібідо), а саме: дріжджі, пшеничні висівки, зерна гарбузів, соняшнику,
яйця, риба. У стародавньому Єгипті жрицям забороняли вживати рибу. Добова потреба 1,2-1,5 г.
5
Калій. Забезпечує формування гальмівних процесів у клітинах. Дуже багато калію в
морських водоростях, насінні соняшнику, часни¬ку, горіхах, арахісі, картоплі в лушпайках.
Добова потреба - 2,5-5 г.
Кальцій. Разом із фосфором складає основу мінеральної частини кісткової тканини, також
забезпечує збудження клітин, у тому числі скорочення м’язів, активує ферменти,
наприклад, зсідання крові. Добова потреба у дорослих - 800 мг, у дітей - 1-1,2 г.
Магній. Забезпечує розширення судин, стимулює перистальтику кишечнику, виділення
жовчі, необхідної для побудови кісток, активації енергетичного обміну. Добова потреба 0,5-0,6 г.
Залізо. Входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, цитохромів, тому необхідне для
зв’язування та перенесення кисню від легень до тканин, а потім споживання мітохондріями
для утворення енергії. Добова потреба - 10-18 мг.Згідно з даними ВООЗ у світі понад 1
млрд. людей страждає на анемію. Багато заліза в сухофруктах, горіхах, абрикосах,
винограді, рибі, м’ясі, чорному хлібі, квасолі, горосі.
Цинк. Входить до складу ферментів, інсуліну, бере участь в утворенні кісток. Засвоєння
цинку знижується з віком, через паління, вживання алкоголю, кофе, хронічні стреси.
Рафіновані продукти мало містять цинку. Особливо багаті цинком устриці, також він є у
висівках, грибах, зерні гарбузів і соняшників. Добова потреба - 10-15 мг.
Марганець. Міститься в складі окислювальних ферментів, сприяє нормальній функції
судинної та статевої систем, росту сполучної тканини.
Нестача марганцю призводить до атеросклерозу, імпотенції, діабету, гіпотиреозу,
порушення вуглеводного та жирового обмінів. Багато марганцю в горіхах фундук, чорній
смородині, капусті, рибі. М’ясо та молоко - бідні на марганець. Добова потреба - 5-10 мг.
Йод. Потрібен для синтезу гормонів щитоподібної залози, які беруть участь в
енергетичному обміні, терморегуляції, впливають на серцево-судинну, імунну, нервову
систему. Добова потреба - 0,15 мг.Селен. Необхідний і дуже небезпечний елемент. Майже
50% селену знаходиться у чоловіків у сім’яниках. Це антиоксидант, тому стимулює
розвиток імунітету, запобігає зросту злоякісних пухлин. Багаті селеном морепродукти,
кухонна сіль, зерна злаків, часник, кукурудза, дріжджі, нирки, печінка, серце, яйця. Добова
потреба - 70 мкг, а токсична доза - 1 мг.
6
Автор
ua.kate
Документ
Категория
Образование
Просмотров
19
Размер файла
27 Кб
Теги
лекция, #валеологія
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа