close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Історія для допитливих 2010 Pilot

код для вставкиСкачать
Чого і як навчають
в школі
Морозова Н. М., учитель, м. Харків
Крізь вогонь і час
Чого навчали ваших ровесників тисячі років тому? Чим відрізняються школи
Давнього Єгипту, наприклад, від сучасного англійськоїго або українського освітнього закладу? Ми пропонуємо вам здійснити захоплюючу подорож до шкіл країн
світу.
З діалогу батька і неслухняного сина, записаного на глиняній
табличці.
— Де ти був, синку? – запитує
батько сина.
— Ніде!
— Якщо «ніде», то чому ти нічим не займаєшся? Іди до школи, стань перед «шкільним батьком», перекажи завдання, хай
твій «великий брат» напише нову
табличку. Після того як виконаєш завдання і відзвітуєш перед старостою, повертайся до
мене, не швендяй по вулицях.
Ти зрозумів, що я сказав?
Йдеться про школи у стародавній Месопотамії в межиріччі Тигру та Євфрату. Тут було замало дерев і каміння, проте вдосталь вистачало глини, з якої робили будинки, меблі, посуд, навіть цвяхи та конверти. Книжки
в Месопотамії були теж із глини: саме тут, у місті Ніневія, було
2
«Історія для допитливих»
винайдено найдавнішу у світі бібліотеку, вік якої становить понад 2700 років.
Читати глиняні книжки навчали у школах. «Будинки табличок», ймовірно, були в кожному
місті Месопотамії. Найдавніші
з них виникли у Шумері у ІІІ тис.
до н. е. Шумерською вони називалися «е-дуббі», що означає
Більшість зображень людей, знайдених у Шумері,
вирізнялися дуже
великими вухами.
Справа в тому, що
шумери дуже високо цінували мудрість, а мудрість,
на їхню думку, була
зосереджена саме
у вухах людини.
«будинок табличок». Тому шумери залишили нам у спадок знання, якими ми користуємося до
сьогодні. Шумери розв’язували
квадратні рівняння, обчислювати
довжину і площу кола.
У Шумері було започатковано
одну з найдавніших наук – астрономію.
У шумерській школі була людина, яка
стежила за дисципліною. Її називали
«той, що володіє батогом». Отже, дисципліна на уроках була
ідеальна.
Шумери розбили годину на 60
хвилин, хвилину – на 60 секунд,
рік – на 12 місяців, а коло – на 360
градусів. А збереглися ці знання
завдяки виникненню у Шумері
писемності.
Найдавніше письмо у Шумері було, як і всюди, малюнковим.
Кожний малюнок міг мати різні
значення. Наприклад, зображення ока могло означати не лише
«око», але й «особу», «передній»,
«перед», «колишній».
Тому читання шумерського
тексту можна порівняти з розв’язуванням ребусу.
Директора школи називали «батьком будинку табличок».
Пілотний випуск • 2010
3
Учителів називали «старшими братами». Вони виготовляли таблички-зразки, які потім переписували учні. Учителі перевіряли письмові завдання і вимагали від учнів — «дітей будинку
4
«Історія для допитливих»
табличок» — розповідати вивчені
ними уроки.
У школу, ймовірно, ходили
лише хлопчики, в усякому разі
на табличках, що збереглися, ми
не знайдемо жодного жіночого
імені.
Навчання в «будинку табличок» тривало роками. До того ж,
за нього треба було вносити
платню, тому навчати дітей могли тільки дуже заможні батьки.
Навчання в школі починалося з найпростішого: майбутній писар учився виготовляти
з грудки глини маленьку табличку. Дуже високі вимоги висувалися до каліграфії: рядки мали
бути ідеально рівними, тому учні
натягували тоненьку мотузочку
і притискували її до мокрої глини.
Тоді лінії виходили прямими.
Діти починали видавлювати
на глиняній табличці паличкою
окремі знаки. Ці знаки нагадували клинці, тому таке письмо називають клинописом.
Тільки після того як учень
осягав мистецтво видавлювати
окремі клинописні знаки швидко, акуратно і красиво, його починали навчати, як, поєднавши
окремі клинці, утворювати склади, слова, цифри, речення. Після переписування уроку глиняні
«зошити» сушили на сонці.
Коли текст треба було зберігати тривалий час, таблички піддавали випаленню. Після цього їхній колір ставав сірим, рожевим
або чорним.
У «будинку табличок» також
навчали музики, математики, філософії, літератури, астрономії
та інших предметів.
Випускник едуббі мав знати
чотири арифметичні дії, добре
володіти письмом, мистецтвом
співу і музики, уміти висловлювати розумні обґрунтовані думки,
знати релігійні обряди. До того ж
він мав вимірювати земельні ділянки, ділити майно, знатися на
тканинах, металах і рослинах.
Шумерійське навчання було
суворим та одноманітним.
За спогадами одного з учнів,
що збереглися до нашого часу,
учні понад усе боялися покарань
лозиною, до яких вдавалися вчителі або «великі брати». Тут же
він звертається до батька з проханням запросити учителя додому, щоб пом’якшити його гарним
столом і «невеликою додатковою
платнею».
Як припускають вчені, «умащування» спрацювало, тому що
вечір закінчився тим, що вчитель
похвалив учня за сумлінність
у заняттях.
Шумерійською:
А – вода
А-ма-ру – потоп
Лу – чоловік
Лу-гал – «великий чоловік», правитель
Е – будинок
Дуб – глиняна табличка
Пілотний випуск • 2010
5
Таємниці слова
Де та вулиця,
де той будинок?
Власні назви є передусім пам’ятками мови, причому пам’ятками найдавнішими.
У них відображено історію матеріальної і духовної культури народу, історію його
життя. Назавжди зникли предмети матеріальної культури найдавніших людей,
а власні назви, що передаються із покоління в покоління, живуть і несуть у собі
різноманітну інформацію про їхніх творців і носіїв. Ці свідки історії стануть
у пригоді молодим дослідникам під час вивчення історії, етимології та мови.
Історією власних назв займається наука — «ономастика».
Ономастика вивчає різноманітні власні імена всіх основних
розрядів: найменування людей,
географічні назви, назви космічних об’єктів, народів, міфічних
істот, клички тварин, назви витворів матеріальної і духовної
культури (наприклад, імена персонажів художньої літератури).
З цим мовним матеріалом
людина зустрічається на кожному кроці упродовж усього
життя.
Саме власні назви допомагають пізнати культуру і побут, природу і людей, наслідки творчої
праці минулих поколінь і сучасників.
6
«Історія для допитливих»
Більше пізнати — значить глибше і міцніше полюбити, виробити в собі ці бажання примножити
своєю працею матеріальні і духовні багатства своєї Батьківщини,
сприяти її зміцненню й процвітанню.
Топоніміка (від грец. «місцевість» + «назва, найменування,
ім’я») — вивчає географічні назви, або топоніми, назви міст, сіл,
хуторів, гір, долин, вулканів, лісів,
урочищ, сухих балок тощо.
Гідроніміка (від. гр. «вода» +
«ім’я») — вивчає назви водних
об’єктів, або гідроніми: назви рік,
озер, боліт, морів, океанів, заток,
ставків, мокрих балок, криниць,
джерел, струмків, рибальських
ділянок (тонь) та ін.
Карта світу XVII ст.
Астроніміка (від гр. (астро)
«зоря» + «ім’я») — вивчає власні
імена небесних тіл: назви зірок,
планет, комет, астероїдів тощо.
Антропоніміка (від гр. «людина» + «ім’я»)— розділ ономастики, який вивчає власні імена
людей.
Зоонімія вивчає сукупність зоонімів. Сюди належать клички
тварин — собак, котів, кролів, кіз,
коней, птахів тощо.
До характеристичних ознак
складової топоніма належать:
1. фізико-географічні умови
місцевості;
2. характер господарської діяльності людини;
3. особливості культури
людини.
За сивої давнини, коли вперше виникла потреба у конкретних
географічних назвах, їх одержали найближчі топонімічні об’єкти,
пов’язані із сферою діяльності
людей. Такими об’єктами у деяких місцях стали річки, озера, які
мали важливе значення для життєдіяльності людини. Тому гідроніми першооснова топоніміки.
Але з часом значення річок
зменшилось, а роль постійних
поселень зросла, оскільки ойконіми (назви населених пунктів)
стають головними орієнтирами
у повсякденній діяльності людей.
У степовій частині України орієнтиром для людини служить
будь-який лісочок (гайочок) чи
Пілотний випуск • 2010
7
декілька дерев серед голого
степу. Тому в степових районах
можемо зустріти с. Тополівка,
с. Дубки, с. Виноградове тощо.
Люди, проживаючи у певних географічних умовах, наділяли відповідними ознаками,
пов’язаними із середовищем
проживання географічні об’єкти.
Так виникають назви: м. Запоріжжя (за порогами), с. Приозерське (біля озера), с. Зарічне
(за р. Інгульцем), с. Піщане (на
піщаних ґрунтах) та ін.
На нашій території збереглися
назви, які дали давні греки, наприклад Херсонес (херсонес —
грецькою «півострів»), Ольвія
(«щаслива»).
З історичних причин у різних народів один об’єкт у різні
періоди мав різні назви. Так,
наприклад, Чорне море давні
греки спочатку називали Аксинос
8
«Історія для допитливих»
Понтос («негостинне
море»), а згодом Еуксинос Понт («гостинне
море»).
Бористеном називали греки і Дніпровський лиман, і Дніпро,
що впадав у нього. Назву Бористен грецькі
колоністи запозичили
від Дарданелльської
протоки,
перенісши
її на засновані ними
колонії: отже, Бористен — це Гелеспонт, а також ріка.
Ми не знаємо, як називали
скіфи Дніпро, але сармати, котрі
поширилися на території колишньої Скіфії (їх нащадками є алани, нащадками ж аланів є сучасні
осетини), називали Дніпро Данапріс; до речі, так називали Дніпро
і римляни. Від назви Данапріс
походить літописна назва Дніпрь,
а від неї сучасна назва Дніпро
(за аналогією до християнських
імен Петро, Павло, Дмитро).
У сучасних назвах річок Дунай,
Дон, Донець, Дністер можна виділити первісний корінь d(о)n,
що відповідає сучасному осетинському слову дон — «вода».
Ще один приклад: столиця
Східної Римської імперії називалася Візантією, Константинополем, Царградом. Зараз вона
входить до складу Турції і називається Стамбул (по-турецьки
Istanbul). Згадаймо ще власну назву північної столиці Росії — Санкт-Петербург, Петроград, Ленінград і знову — СанктПетербург.
Таким чином, топоніми можуть
позначати:
• назви порід дерев, будьякої рослинності: с. Верби,
р. Черемошка, с. Берізки, с. Явір, с. Зелений Гай,
р. Вербова;
• рельєф місцевості: м. Рівне, с. Високе, с. Широка
Балка,с. Глибокий Яр;
• назви тварин: Бобри, Вовче,
Біла Сорока, Лосине (села),
Боброва, Жеребець, Кінська, Кабанець (річки);
• характеристичні особливості ґрунтів: с. Мелове, с. Піщане, с. Кам’янка;
• прізвища колишніх своїх власників: залізнична
станція у Сумській області
Терещенківська
(утворена від прізвища поміщика
Терещенка), с. Обривка
Херсонської області (від
прізвища поміщика Обривка), Петербург, Катеринослав, Єлисаветград (колишні назви міст на честь
царів); Леніно, Щорсівка, Цюрупинськ (назви міст
за прізвищами, псевдонімами відомих історичних
осіб);
• професійну спрямованість
мешканців: Гончарівка, Горняцьке, Кожум’яки, Колесники; частина назв топонімів
відбивала умови життя трудового народу: Голяки, Терпіння, Сиротине, Голодранівка, Голоднівка;
• характеристику релігійних
уподобань населення: Різдвяне, Успенівка, Покровка,
Хвалибогівка.
За книгою:
Олексенко В. П., Іващенко О. В.
«Координати ономастики»
Пілотний випуск • 2010
9
Велика епоха вимагає
великих людей
Звєрєва Н. М., учитель, м. Харків
«Гостинець»
для ворога
«Пантера», «Тигр», «Слон», «Джміль»… Здавалося б, як ці слова стосуються
війни? Проте це назви найпотужніших бойових машини часів світових війн. Нашу
розповідь ми присвячуємо Михайлу Іллічу Кошкіну – творцю потужної бойової
машини Т–34, яку навіть через 70 років не змогли перевершити військові конструктори. У різні роки танк «Т-34» перебував на озброєнні 45 держав світу.
Танк да Вінчі
Одним із перших, хто здійснив
спробу сконструювати машину,
яка б максимально захищала екіпаж від вогнепальної зброї, був
геніальний італійський учений,
художник і винахідник Леонардо
да Вінчі.
Зовні ця машина мало нагадувала сучасний танк. Це був важкий фургон у вигляді черепахи, захищений бронею, з якого
в усі боки стирчали гармати. Пересували цей фургон 8 чоловік,
які розміщалися всередині й керували передавальним механізмом, поєднаним з колесами.
Вогнепальна цистерна
Танк Леонардо да Вінчі
10
«Історія для допитливих»
Першими за часів Першої світової війни танки використали англійці. Щоб доставити їх на фронт,
британська контррозвідка поширила чутки, що російський уряд
замовив в Англії партію цистерн
для питної води. Звідти назва
«tank», тобто «бак» або «цистерна». Правда, в Росії нову бойову машину спочатку називали
«лохань» (ще один переклад слова «tank»). Серед харків’ян побутує така байка, начебто Голлівуд пропонував адміністрації їхнього міста продати англійський
танк, який залишили денікінці у 1919 р., за один мільйон доларів. Харків’яни «не купились»
на досить привабливу пропозицію і натомість відреставрували
танк, збагнувши, яка унікальна
пам’ятка їм належить.
Приречена зброя
На території Московського
Кремля відвідувачі можуть побачити Цар-колокол, який не дзвонить, Цар-пушку, яка не стріляє.
Цю колекцію міг би доповнити ще
один експонат – Цар-танк, створений М. Лебеденком у 1917 р.
Автор проекту назвав своє
дітище «Цар-танк». Попри те,
що своїмвиглядом машина нагадує гарматний лафет, «Цар-танк»
й досі вважаєтьс найбільшим
Англійський танк
у світі. Діаметр його коліс сягав
дев’яти метрів. Випробування
першого російського цієї бойової
машини закінчилися повним провалом. Проте в історії військової
техніки існує танк, якому встановлено понад 200 пам’ятників
у різних країнах світу. Це радянський танк «Т-34» Михайла Кошкіна. Тривалий час ім’я конструктора, що створив найкращий середній танк часів Другої світової
війни, було практично невідомо.
Офіційне визнання заслуг конструктора легендарного «тридцять четвірки» настало через
50 років: 1990 р. М. Кошкін був
удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.
«Залізна мрія» кондитера
Цар-танк М. Лебеденка
Народився Михайло Кошкін
в 1898 році в маленькому селі
Бринчаги Ярославської губернії
в багатодітній селянській сім’ї.
Батько Михайла загинув на лісорозробках, і хлопчикові довелося
узяти на себе роль глави родини.
Через нестатки підліток вирушив
Пілотний випуск • 2010
11
на заробітки до Москви. Деякий проектували перші радянські
час Михайло працював на конди- танки. За зразок конструктори
терській фабриці.
взяли трофейні маУ 1917 р. він був мошини, привезені анбілізований до армії.
глійцями для підтримПід час Першої світоки Білої армії. Перед
вої війни йому довеконструкторами стоялося воювати на Зало завдання забезпехідному фронті.
чити армію більш доПо закінчені ревосконалими за англійлюції в Росії Михайло
ські трофейні машини
Кошкін добровільно
танками.
вступив до лав Чер«Підкидьок»
воної армії.
У 1936 р. М. І. КошПісля Громадянської війни Михайла
кін був призначений
Кошкіна було направначальником танковоМихайло Кошкін
лено на навчання до
го конструкторського
московського університету, по бюро заводу у Харкові.
закінченні якого він працював
У вересні 1937 р. Кошкін
директором кондитерської фа- розпочав роботу над двома
брики. Проте майстер «солодких дослідними зразками: колісносправ» мріяв стати інженером- гусеничнимі винятково гусеничконструктором.
ним танком. Другий варіант назвали «Підкидьок». «Підкидьок»
«Дайош радянський танк!»
Кошкіна був менш швидкісний,
Наприкінці 20-х років ХХ ст. але мав потужнішу броню і гаруся країна сіла за шкільні парти: мату. Нехтуючи критикою, конбурхливий розвиток промисло- структор продовжував роботу
вості вимагав досвідчених ін- саме над цією машиною.
женерів. Серед тих, хто прагнув
«Першою ластівкою»
здобути освіту в новій для країні
галузі — автомобіле і тракторо- У березні 1940 р. в Москві мав
відбутися черговий показ новітбудуванні, був і Михайло Кошкін.
Під час переддипломної прак- ніх танків для членів уряду.
Оскільки танки не мали встатики майбутньому інженеру довелося працювати у дослідно- новленого пробігу, «трідцатьчетконструкторському відділі, де віркам» було заборонено брати
12
«Історія для допитливих»
Танк Т-34
участь в огляді. Кошкін вирішив
вести танки до Москви своїм ходом.
Сильно застуджений, з температурою, конструктор довів бойові машини по засніжених дорогах і полях до Москви. Оглянувши «тридцатьчетверки», Сталін схвально відгукнувся про них,
назвавши новий танк «першою
ластівкою».
У квітні 1940-го р., повертаючись своїм ходом до Харкова, під Орлом один з танків перекинувся у воду. Допомагаючи витягувати його з води, Кошкін застудився ще більше. Проте, попри хворобу, продовжував активно керувати доопрацюванням танка. 26 вересня
1940 року М. І. Кошкін помер.
Коли у британського прем’єрміністра Черчилля в 1945 р. запитали, яку зброю Другої світової війни він вважає за кращу, той відповів: «Англійська лінійна гармата, німецький літак «Мессершміт»
і радянський танк «Т-34».
Джерела:
http://www.zlev.ru/57_22.html
http://legion.wplus.net/guide.html
Пілотний випуск • 2010
13
У своєму колі або розповідь
про захоплення
Стаднік В. О., учитель, м. Донецьк
Історія в кіно:
правда чи вигадка
Останнім часом на екранах з’являється дедалі більше фільмів історичної тематики: зарубіжних блокбастерів, вітчизняних телесеріалів, документальних
фільмів («History», «Discovery» та ін.). Ці фільми і передачі викликають значний інтерес як у дорослих, так і дітей. Ми занурюємося в історичну епоху,
знайомимося із життям людей давнини, бачимо на екрані події, які відбувалися
в минулому. Проте ми не завжди можемо покладатися на знання минулого режисерами, сценаристами і продюсерами, які заради отримання великих касових зборів часто вдаються до спотворення реальної історичної дійсності. Сьогодні ми
з вами поговоримо про найбільш відомі історичні фільми, які вийшли на екрани
за останні декілька років.
Отже, почнемо з історії Стародавнього світу (6 клас). Одним з найпопулярніших фільмів про події, що відбувалися в Римській імперії наприкінці
14
«Історія для допитливих»
II століття н. е., є оскароносний блокбастер Рідлі Скотта
«Гладіатор». Творці фільму досить яскраво показали всю велич Рима, використовуючи для
дач отримує цілковите уявлення
про те, як відбувалися битви на
арені амфітеатру, про вдачу римської аристократії, моральноетичні засади громадян Стародавнього Рима та гладіаторів.
Чи винний син у смерті
батька?
цього всілякі досягнення сучасного кінематографу. Чудові натурні зйомки, комп’ютерна графіка, реалістичні постановки
батальних сцен, запаморочливі постановочні трюки — все це
свідчить про те, що автори фільму дуже серйозно підійшли до відображення реальної історичної
дійсності.
Напевно у роботі брали участь
фахівці-консультанти з історії
Давнього Риму. Зброя, одяг, побут, представлені у картині, на
думку істориків, практично повністю відповідають епосі. Гля-
Проте слід звернути увагу на
явну художню вигадку авторів.
Так, Марк Аврелій не заповідав
імператорський престол своєму
полководцеві Максимусу, до
тогож історія замовчує про
Максимуса
як
про
особу,
наближену до Марка Аврелія.
Сам же імператор помер від чуми,
яка охопила у ті часи імперію,
а не був убитий власним сином
Коммодом.
Особа Коммода у фільмі
зображена дуже правдоподібно — порочний, навіжений,
непередбачуваний правитель.
Але загинув він не від руки
головного героя картини, а за
Пілотний випуск • 2010
15
нез’ясованих обставин у результаті змови в гладіаторській казармі.
Хочеться
відзначити,
що,
попри ці невідповідності, фільм
корисний учням для з’ясування
подій періоду, який вивчається.
Хліб і видовища
Під час вивчення курсу історії Середніх віків (7 клас) для
перегляду можна використо-
16
«Історія для допитливих»
вувати такі фільми: «Атілла»
(нашестя гунів на Рим), «Вікінги» (похід норманів до Європи),
«Царство небесне» (хрестові
походи), «Робін Гуд — принц
злодіїв» (середньовічна Англія),
«Жанна д’Арк» (Сторічна війна) та ін. Всі перераховані фільми, поза сумнівом, видовищні,
пізнавальні, відтворюють атмосферу суворого Середньовіччя:
замки, рицарські турніри, криваві битви, побут і вдачу феодалів.
Проте необхідно звернути увагу на те, що автори картин для
надання їм видовищності, тобто
знімаючи сцени битв і поєдинків
із застосуванням холодної зброї,
використовували елементи східного єдиноборства, що, природно, не відповідає історичній дійсності. Насправді поєдинки на
мечах були швидкими, без вишукувань витонченого фехтування.
Удари завдавалися нечасто, але
сильно і практично відразу виводили одного із суперників
з бою. Крім того, кінематографісти не враховують того, що техніка удару, зокрема мечем і шаблею, була дещо іншою.
Найбільш правдоподібно шабельний поєдинок був показаний в останній частині кінотрилогії Єжи Гофмана «Вогнем і мечем» — бій між Богуном
та Скшетусським. Саме ця сцена відповідає реальній дійсності, відображаючи застосування
холодної зброї. Картина була поставлена польськими авторами
на основі заключної частини трилогії польського письменника
Г. Сенкевича і, здавалося б, мала
однобоко освітлювати події,
які відбувалися, віддаючи перевагу героям Речі Посполитої.Але
це не так, і дії, що відбувалися
в Україні, особливості життя
і побут простих жителів України,
селян і козаків, козацької старшини і самого Богдана, характери героїв, їх самопожертвування в ім’я ідеї звільнення Батьківщини від гнобителів відтворені
яскраво та реалістично. Звичайно, і в цьому фільмі є деякі невідповідності (використаний реквізит, окремі зразки вогнепальної
зброї до XVIII — початку XIX ст.).
Пілотний випуск • 2010
17
Цей день в історії
Веселий вересень у лісі
повісив ліхтарі…
1 вересня
День знань.
325 – на Першому Вселенському
соборі в Нікеї прийнято рішення
про перенесення початку нового
року з 1 березня на 1 вересня.
1939 – війська нацистської Німеччини вторглися до Польщі.
Почалася Друга світова війна.
1939 – у СРСР почалися випробування реактивної системи залпового вогню МУ-2 (майбутня
«Катюша» БМ-13-16).
2004 – масове захоплення заручників терористами у школі
м. Беслан (Північна Осетія).
2 вересня
490 до н.е. – перемога афінських
військ над армією персидського
царя Дарія I біля містечка Марафон.
1666 – у Лондоні почалася «Велика пожежа». За два дні згоріло 13200 будинків, близько 90
церков. Близько ста тисяч людей
стали бездомними.
1945 – у гавані Токіо на борту
лінкора «Міссурі» підписаний Акт
про капітуляцію Японії, яким завершилась Друга світова війна.
3 вересня
1950 – відбувся перший чемпіонат світу «Формула-1».
1985 – через 73 роки після загибелі корабля «Титанік» франкоамериканська експедиція знайшла його залишки на дні океану
на глибині 4 км.
18
«Історія для допитливих»
4 вересня
1745 – загинув керівник карпатських опришків Олекса Довбуш.
1888 – амеріканець Джордж Істмен отримав патент на фотокамеру «Кодак».
1991 – над будинком Верховної Ради у Києві вперше піднято
синьо-жовтий прапор.
5 вересня
1698 – Петро I запровадив податок на бороди.
1940 – у газеті “Пионерская
правда” почали друкувати повість Аркадія Гайдара “Тимур та
його команда”
1960 – легенда світового боксу
Мухамед Алі (Кассіус Клей) уперше здобув олімпійське золото.
6 вересня
1873 – у Шотландії створено федерацію футболу.
1959 – компанія Mattel
Toy Corporation
продала першу
іграшку Барбі.
8 вересня
1380 – на Куликовому полі
русько-литовські війська на чолі
з князем московським Дмитром Івановичем розгромили
монголо-татарське військо хана
Золотої Орди Мамая.
1914 – російський льотчик Петро
Нестеров вперше в історії авіації
зробив повітряний таран.
9 вересня
1776 – Об’єднані колонії Америки перейменовані на Сполучені
Штати Америки.
1913 – у Києві льотчик Петро Нестеров уперше в історії авіації
виконав «мертву петлю».
1956 – цього дня 54 мільйони
американців вперше побачили по
телебаченню виступ 21-річного
Елвіса Преслі.
10 вересня
1846 – американський механік
Елія Хау отримав патент на швейну машинку.
1977 – у Франції востаннє для
страти злочинця була застосована гільйотина, яка була
Пілотний випуск • 2010
19
запроваджена за часів Великої
французької революції у 1792 р.
11 вересня
2001 – вранці близько 9 години за місцевим часом два літаки
з інтервалом у 18 хвилин врізалися у два хмарочоси Всесвітнього
Центру Торгівлі у Нью-Йорку.
12 вересня
1715 – Петро І видав указ, який
забороняв мешканцям столиці підбивати чоботи та черевики
дужками та цвяхами задля збереження дерев’яних тротуарів.
13 вересня
1965 – у США вийшов сингл The
Beatles «The Beatles».
1939 – у США було випробувано перший вертоліт
українського
конструктора
Ігора
Сікорського.
1971 – створення екологічної
організації «Грінпіс» («Зелений
світ»).
17 вересня
1787 – прийнято Конституцію
США.
18 вересня
1698 – у Парижі за ґрати потрапила людина, обличчя якого було
сховано за «залізною маскою».
1947 – у США створено Центральне розвідувальне управління (ЦРУ).
19 вересня
1888 – у Бельгіїї на курорті Спа
пройшов перший в історії конкурс краси.
1929 – Олександр Флемінг відкрив пеніцилін.
15 вересня
1830 – відкриття першої міжміської залізничної лінії на паровій тязі Ліверпуль – Манчестер.
1916 – уперше у світі була здійснена танкова атака на р. Соммі.
20
«Історія для допитливих»
20 вересня
1519 – Ф. Маґеллан вирушив
у першу в світі навколосвітню подорож.
21 вересня
862 – запрошення новгородцями
на князювання варягів (вікінгів)
братів Рюріка, Синеуса і Трувора.
Дінастія, заснована Рюріком, перебувала при владі до XVI ст.
1937 – видано повість Толкієна
«Хоббіт, або Туди й Назад».
22 вересня
1862 – президент США Авраам
Лінкольн оголосив скасування
рабства з 1 січня 1863 р.
23 вересня
1648 – перемога козаків у битві
під Пилявцями.
1848 – американець Джон Куртіс
винайшов жуйку.
1997 – народження пошукача
Yandex.
24 вересня
1960 – у США на воду спущене
перший у світі атомний авіаносець «Ентерпрайз».
1999 – у Лондоні на Бейкер-стріт
відкрито триметровий бронзовий пам’ятник Шерлоку Холмсу,
героєві романів і оповідань Артура Конан-дойля
25 вересня
1818 – англійський лікар Джеймс
Бланделл здійснив першу у світі
операцію з переливання крові.
26 вересня
1580 – англійський моряк і пірат
Френсіс Дрейк на кораблі «Золотая лань» здійснив навколосвітню подорож .
28 вересня
1618 – у Брюсселі відкрито перший у світі ломбард.
1651 – Богдан Хмельніцький підписав з поляками Білоцерківський мирний договір.
29 вересня
1650 – Генрі Робінзон відкрив
у Лондоні перше у світі шлюбне
агентство.
1829 – у Лондоні створено карну
поліцію – Скотланд-Ярд.
1916 – цього дня засновник компанії «Стандарт Ойл» Джон Девідсон Рокфеллер став першим
у світі мільярдером.
30 вересня
1901 – у Франції запроваджено обов’язкову реєстрацію автомобілів і встановлено обмеження швидкості їх руху в містах –
36 км/год.
Пілотний випуск • 2010
21
П ’ ять тисяч «де»,
«як» i «чому»
Адам О. Ю.
Історія
канцелярських речей
Одна з найцінніших людських якостей – цікавість! Щодня, знайомлячись зі світом, ви здійснюєте свої великі та маленькі відкриття. І все це відбувається завдяки цікавості. Хай надихають вас слова давньогрецького філософа Сократа:
«Чим більше я знаю, тим більше я розумію, що я нічого не знаю!»
Родина олівців
Найдавнішим предком олівця та ручки була головешка від
багаття, якою робили наскельні малюнки. Фактично першим
канцелярським приладдям були
стрижні-клини для письма по сирій глині, ними користувалися
в стародавній Ассирії. Греки
й римляни користувалися стилосами — загостреними паличками. «Майкрософт» почав випускати електронні блокноти, на
яких треба писати саме такими
паличками.
Каламар
22
«Історія для допитливих»
Білла Гейтса вже звинуватили
у тому, що він повернув прогрес
у зворотний бік.
Чому перо рипить?
Гусяче перо, перш ніж використати його для письма, спочатку
чистили у розпеченому піску, обрізали та заточували. Проте гусячі пера мали суттєві недоліки: поперше, вони страшенно скрипіли,
а по-друге, з гусячого крила
для письма були придатні лише
2–3 пера. Наприкінці XVIII ст. було
створено металеве перо. Слуга
аахенського бургомістра Янсена настільки піклувався про свого господаря, що виготовив перо
зі сталі. Воно не мало прорізу посередині, тому бризкало й писало без натиску. Потім
пір’я для письма почали робити
із золота і срібла.
«Чорний камінь»
Перший опис олівця з графіту зустрічається у трактаті про
мінерали, написаному у 1565 р.
Графіт (якщо він був у суцільних шматках) видобували як
руду, розпилювали на пластинки, шліфували і лише потім робили з нього палички. Поміщати стрижні з чорного каменю
(графіту) у дерев’яну оболонку запропонував у XVIII ст. французький хімік Ніколя Конте — це
Чорнильниця з ручкою
Чорнильниця з пером
дозволяло економити графіт. До
того ж виявилося, що виготовлений таким чином олівець пише
навіть краще.
Пастухи, коли випасали свої
отари поблизу озера Борроудейл у Британії, почали помічати,
що шерсть їхніх овець стає чорною, якщо вони труться об місцеві скелі. Коли про це повідомили місцевим ученим, вони припустили, що в Борроудейлі на поверхню виходять поклади свинцю, або «чорного каменю». Місцеві жителі вмить перестали займатися вівцями і почали робити обладнання для письма, які
так і назвали «чорним камінням».
Тюркською чорний — це «кара»,
а камінь — «даш». Аристократи зазвичай використовували срібний штифт, темно-сіра
лінія від нього, окислюючись,
Пілотний випуск • 2010
23
з часом ставала коричневою, тож
зітерти цю лінію було неможливо.
Срібним штифтом користувався
Леонардо да Вінчі.
Черга за ручкою
Кулькову ручку винайшли для
потреб військової авіації (на висоті з такої ручки не витікало
чорнило), але швидко виробники зрозуміли, що це справжня
революція. Коли у 1945 р. перша партія кулькових ручок надійшла у продаж до Нью-Йорку, владі довелося виставляти кордон
у декількох сотень поліцейських — такі утворилися черги.
За день вдалося продати
10 тис. ручок, хоча коштувала
новинка недешево — таку суму
американський
промисловий
робітник отримував за 8 годин
праці.
Право на помилку
Спочатку для стирання написаного користувалися хлібним м’якушем. Коли з Латинської Америки завезли перший
каучук, виявилося, що він стирає краще, й у 1770 р. англієць
Джозеф Прістлі виготовив першу справжню гумку. Залишалося зробити останній крок, але
з ним трапилася заминка — лише
у 1858 р. американець Хайман
Ліпман здогадався випустити
олівець з гумкою на кінці.
24
«Історія для допитливих»
Сучасна підставка
Подарунок фараона
Перший в історії людства
фломастер був винайдений
у Давньому Єгипті. Це письмове приладдяу вигляді мідної ручки зі вставленою у неї свинцевою загостреною трубочкою
було виявлено у гробниці Тутанхамона. Всередині трубочки знаходилася тростинка, що заповнювалася чорнилом, яке просочувалося по волокнах стебла, накопичуючись на загостреному кінці. Під час письма
чорнило залишало чіткий слід
на папірусі.
Мова – душа народу
«Твої слова – глибока стежка…»
Завдяки чому люди розуміють одне одного? Зрозуміло, завдяки знанню мови, скажете ви. Від самого народження вас оточує рідна мова. Проте українська мова
настільки багатогранна, що чим більше ви її вивчаєте, тим яскравіше сяють
його грані.
Аби, бабо, рябо – перебільшувати.
На всі ноги кований – такий,
що крізь усе пройшов.
А бодай тобі кістка у горлі –
щоб ти подавився.
Накивати п’ятами – тікати.
Пасти задніх – бути останнім.
Ані лялечки – немає жодної
живої душі.
А шкода було й голову тим
сушити – досить просто.
Байдики бити – ледарювати.
Брати на бога – залякувати.
Злиднями очі не колють – не
соромитися бідності.
Казала Настя, як удасться –
невпевненість у результатах
справи.
Колись і на нас сонечко гляне – сподівання на краще.
Мички микати – використовувати людину у своїх інтересах.
Печені голуби не летять до
губи – докласти зусиль, щоб
отримати результат.
Плив, плив та на березі утонув – поталанило як утопленику.
Сліпма упадати – бути захопленим до нестями.
Світ макітриться – в очах потемніло.
Як не бачу – душа мре, а побачу – з душі пре – разом тісно,
а нарізно – сумно.
За книгою:
Олійник І. С., Сидоренко М. М.
Українсько-російський
і російсько-український фразеологічний словник
Пілотний випуск • 2010
25
Еврика !
Остаточно розкрита таємниця
будівництва пірамід!
Існує чимало версій щодо
того, як будувалися єгипетські
піраміди. Нещодавно з’явилася
ще одна. За цією гіпотезою, давні єгиптяни будували піраміди
зі штучно створеного матеріалу,
а не з природної кам’яної породи. Ця гіпотеза виникла після
хімічного аналізу каміння пірамід. Учені припустили, що вапняк, здобутий в каменоломнях,
дробився, а потім
з нього готували будівельний
розчин, який
26
«Історія для допитливих»
заливали в дерев’яні форми разом з цементуючим розчином.
Протягом доби блок застигав,
і його практично неможливо було
відрізнити від вирубаного зі скелі
каменю. Цей спосіб вимагав значно менше часу для спорудження і витрат робочої сили.
Відкриття учених надає відповіді на численні загадкові питання. Наприклад, як давнім будівельникам вдавалося так точно
підігнати вирубані зі скелі блоки?
Виявляється, вони просто відливали їх за стандартною формою!
До того ж старі блоки могли служити стінками для відливання
нових, що практично ліквідувало
зазор між ними.
За матеріалами сайту:
yoread.ru
Дослідження мумії
фараона Тутанхамона
Тутанхамон був останнім фараоном 18-ї династії Давнього Єгипту. Він зійшов на престол
у 1333 р. до н. е. у віці 10 років
і помер через 9 років. Тутанхамон не відіграв значної ролі в історії, проте, мабуть, є найбільш
відомим серед фараонів. Його
могила, на відміну від поховань
інших царів Давнього Єгипту,
не була пограбована. Її відкриття в 1922 р. стало світовою
сенсацією. Були
знайдені саркофаг із золота
і безліч дорогоцінних витворів
єгипетського мистецтва, зокрема
золота маска
Тутанхамона.
Як засвідчили подальші дослідження мумії, єгипетський фараон
Тутанхамон мав «вовчу пащу», був клишоногим, через що пересувався, спираючись
на тростину. Юний володар Єгипту помер
від гангрени, що виникла в результаті
малярії, яка дала
ускладнення
на
мозок.
Як повідомляють
британські ЗМІ,
було встановлено також генеалогічне
древо Тутанхамона. Виявилося, що його батьком був
релігійний реформатор фараон
Ехнатон (Аменхотеп IV).
Пілотний випуск • 2010
27
Розгадана таємниця
Туринської плащаниці
Учені вперше зробили надточний цифровий знімок знаменитої плащаниці із Турину найбільш
таємничої християнської реліквії. Шматок тканини з льону християни називають «П'ятим Євангелієм», адже на ньому, немов на
фотографії, дивовижним чином
відбилося обличчя і тіло Христа.
Учені сфотографували тисячі фрагментів тканини, а потім
з них, немов з частинок пазлу,
на комп’ютері зібрали 1600 кадрів і створили величезний знімок плащаниці. Завдяки новимтехнологіям можна розглянути
кожну ниточку, всі деталі. Ритуальне вбрання Христа украй рідко розгортають перед вірянами.
Плащаниця зберігається в срібній скриньці у згорнутому вигляді. У ХХ ст. її діставали лише
п’ять разів! Востаннє вона виставлялася перед паломниками
28
«Історія для допитливих»
в Туріні 2000 року. Наступного разу це станеться через
25 років.
Надзвичайне відкриття
на острові Пасха
Британські археологи зробили гучну заяву: статуї моаї – відомі істукани острова Пасха – взагалі не перемещали по дорогах,
бо те, що раніше вважали дорогами, виявилось церемоніальними алеями.
Учені заявили, що спосіб пересування статуй
з каменоломен до узбережжя острова, де стоїть їх переважна більшість, ніколи не
буде точно
встановлено. Раніше
вважалось,
що статуї волоком тягли по дорогах від жерла
вщухлого вулкана Рано-Рараку.
На цих «дорогах»
залишились покинуті статуї, які
з якихось причин не
були доставлені на
узбережжя.
Проте з’ясувалось,
що статуї ніхто не залишав, вони стояли
вздовж «дороги» на кам’яних
плитах, але від ерозії плит втратили рівновагу і впали. На ці
плити, які з часом переважно
пішли під землю, взагалі ніхто
не звертав увагу, а от тепер стало зрозуміло їх призначення. За
легендами моаї, статуї йшли
на берег самі, то чому б не задовольнитися цим чудовим поясненням?
Пілотний випуск • 2010
29
Завдання для
змагання
Тема: Давня історія України
Ми пропонуємо вам з користю провести своє дозвілля і взяти участь у пізнавальних конкурсах. Перемагайте і вигравайте передплату журналу «Історія для
допитливих»!
ГОЛОВОЛОМКИ
Пропускаючи рівну кількість інтервалів, прочитайте:
Б. Назву давньої рабовласницької
держави.
А. Ім’я відомого готського короля.
Р
М
Т
Й
Н
І
В
І
А
І
К
І
Р
Е
І
М
Я
ЗАШИФРОВАНЕ СЛОВО
Виберіть із кожної строки літери,
які зустрічаються лише один раз,
і ви отримаєте назву найдавнішої
культури в історії Україні.
«Історія для допитливих»
А
Т
У
Р
У
И
П
А
І
Ч
Л
Ь
И
Ч
Т
С
Ч
К
Ь
А
Я
И
Ч
И
ГОЛОВОЛОМКА
Пропускаючи увесь час однакову кількість інтервалів, прочитайте назву
найбільш відомої давньослов’янської
культури.
ЗЛАМАВСЯ Г
ОДИННИК
Розставивши цифри зламаного годинника на свої місця, ви прочитаєте
слово. Дайте цьому слову визначення.
о
н
в
12
7
2
11
в
а
и
3 5
8 4
и
р
9
ц
1
10
6
н
т
т
Ч
В
Р
К
Х
А
Ь
Я
Н
С
Е
І
РОЗСИПУХА
Під час набору слова розсипалися.
Допоможіть відновити їх згідно
із наведеним визначенням.
А. Первісна родова община:
АЛАТИПХАРАЬН
Б. Об’єднання родових общин:
ЯПЕЛ’М
В. Поселення первісної людини:
АНТЯСОК
Г. Привласнювальна форма господарської діяльності:
ОЦТЗИАЬЛБНИВР
Д. Вождь племені:
АНІШЕЙСТРА
Е. Середньокам’яна доба:
ЗЕЛМОТІ
АНАГРАМИ
Переставивши букви в наведених словах, ви отримаєте нові слова, пов’язані
з життям і діяльністю давніх слов’ян.
А. ПЕРС — знаряддя праці у давніх слов’ян.
Б. ЛОРА — знаряддя праці у давніх слов’ян.
В. ОТВАР — клеймо на шкірі тварини.
Пілотний випуск • 2010
КРОСВОРД «ДАВНІ РАБОВЛ
»
АСНИЦЬКІ ДЕРЖАВИ
По горизонталі:
3. Готський король, за часів правління якого держава досягла
найбільшої могутності. 5. Житель давньої держави, утвореної
в III ст. до н. е.; 6. Держава таврів. 7. Місто-держава на східному
узбережжі Криму. 8. Давня рабовласницька держава. 10. Містодержава на острові Березань.
По вертикалі:
1. Вождь гунів. 2. Король готів, спадкоємець Германаріха.
3. Держава готів. 4. Місто-держава в межах сучасного Севастополя. 9. Місто-держава в гирлі Дона.
1
2
3
4
5
6
7
9
8
10
«Історія для допитливих»
Один випуск на місяць, індекс 49669
e-mail: history@osnova.com.ua
w w w.osnova.com.ua
Засновник ТОВ «Видавнича група “Основа”»
Свідоцтво серія КВ № 16551-5023Р від 08.04.2010
Виготовлено в друкарні «Тріада+»
м. Харків, вул. Киргизька, 19, тел. (057) 757-98-16,
тел/факс (057) 703-12-21
Редакція може не поділяти точку зору автора.
Автори публікацій відповідають за достовірність
фактів, цитат, власних назв.
Відповідальність за рекламну інформацію несе
рекламодавець.
Рукописи не рецензуємо і не повертаємо.
Адреса для листування:
«Історія для допитливих»
61001, вул. Плеханівська, 66, «ВГ “Основа”»
Тел. (057) 731-96-33
«Історія для допитливих»
Підписано до друку 12.07.2010.
Формат 70х100/16. Папір крейдований.
Гарнітура «ПрагматикаС». Друк офсетний.
Умовн. друк. арк. 2, 6.
Наклад 9700 прим. Зам. № 10-07/14-02.
Усі права захищені. Будь-яке відтворення
матеріалів або фрагментів із них можливе
лише за наявності письмового дозволу
ТОВ «Видавнича група “Основа”»
@ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2010 р.
Автор
turr
turr76   документов Отправить письмо
Документ
Категория
Образование
Просмотров
20
Размер файла
7 809 Кб
Теги
2010, pilot, історія, допитливих
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа