close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Іменники та часлівники

код для вставки
Зв'язок числівників з іменниками
Після числівника один, навіть якщо він входить до складених числівників, іменник ставиться в
однині: 31 день, 71 кілограм, 1 191 кілометр.
Після числівників два та більше іменник стоїть у множині: два дні, три тижні, чотири місяці, п
'ять років, десять століть.
Причому при числівниках два, три, чотири (навіть якщо вони входять до складених числівників)
іменник має форму називного відмінка, а при числівниках п 'ять та більше — родового: три
брати, чотири будинки, дев'яносто чотири проценти; п 'ять братів, шістдесят будинків, дев
'яносто дев 'ять відсотків.
У сполученнях із числівниками два, три, чотири іменник нерідко дістає такий самий наголос, як
у родовому відмінку однини: матері (множина) — дві мйтері, сини — три сини, села — чотири
сели. Іноді особливий наголос іменники мають і в сполученні з числівниками п 'ять та більше:
книжок (родовий відмінок множини) — п 'ять книжок, сторінок — шість сторінок, голок —
десять голок, круків — сім круків, черепів — п 'ять черепів.
Тільки іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, при числівниках два, три, чотири стоять у
формі родового відмінка однини: двадцять два киянина, тридцять три селянина, сорок чотири
заробітчанина. Це стосується також іменників їм 'я, тем 'я: два імені, три племені. Якщо ж
кількість називається в межах одиниць, то при таких іменниках слід вживати збірні числівники:
двоє киян, троє селян, четверо заробітчан, двоє імен, троє племен.
Якщо іменник стоїть перед числівниками два, три, чотири і вказує на приблизність, то він також
ставиться в родовому відмінку множини: днів два, тижнів три, місяців чотири.
Прикметники після числівників два, три, чотири мають переважно форму називного відмінка
множини (як і іменник): два рідні брати, три цікаві книжки. Однак при іменниках середнього
роду прикметник у цій позиції частіше вживається у формі родового відмінка множини: два
нових (нові) відра, три гірських (гірські) озера.
У непрямих відмінках іменник і числівник стоять у тому самому відмінку: трьох братів, трьом
братам, із трьома братами', шістдесяти будинків, шістдесяти будинкам, шістдесятьма будинками,
у шістдесяти будинках.
Після числівників тисяча, мільйон, мільярд іменник стоїть незмінно в родовому відмінку
множини: тисяча років, тисячі років, тисячею років; мільйон гривень, мільйона гривень,
мільйоНУ гривень, мільйоном гривень.
Після дробових числівників іменник стоїть постійно в родовому відмінку однини: півтора місяця,
півтора року; дві десяті відсотка, двох десятих відсотка, двом десятим відсотка,
двома десятими відсотка. Рідко іменник може мати форму родового відмінка множини: дві п 'яті
виробів, одна десята запасів нафти.
Якщо є вислів із половиною, із чвертю, то іменник при ньому набуває форми, якої вимагає
власне кількісний числівник: два з половиною тижні, чотири з половиною місяці, п 'ять із чвертю
років.
Збірні числівники поєднуються:
а) з іменниками чоловічого роду, що означають назви осіб, тварин та птахів: двоє киян, троє
школярів, четверо коней, п'ятеро орлів;
б) з іменниками середнього роду: двоє вікон (і два вікна), троє відер (і три відра), двоє лошат,
четверо телят, n 'ятеро хлоп 'ят;
в) з іменниками, що мають лише множину: двоє воріт, троє окулярів, четверо ножиць (а також:
три пари окулярів, чотири пари ножиць).
Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у родовому відмінку множини: двоє
селян, троє татар, троє голубів, четверо дверей. У непрямих відмінках іменник і числівник стоять
у тому самому відмінку: двох селян, двом селянам, з двома селянами.
У датах назви місяців вживаються тільки в родовому відмінку: перше (число місяця) лютого,
першому (числу місяця) лютого, з першим (числом місяця) лютого, з двадцять четвертим серпня,
з першим вересня.
ЗАУВАЖЕННЯ ДО ДЕЯКИХ ЧИСЛІВНИКІВ
Один, одні, самий, самі
Другий та інший
Пара й кілька
Узгодження іменників із числівниками
Як відомо, з числівниками два, три, чотири, коли вони стоять у називному відмінку, іменники теж стоять
у називному відмінку множини: «Як у дівчини тієї славні трудодні, так вона чотири літа сниться все мені»
(А. Малишко); з числівниками, починаючи від п’яти, іменник стоїть у родовому відмінку множини:«П’ять
маленьких діток сплять» (переклад Лесі Українки); «Оженила старших п’ятьох синів, поставила кожному
нову хату» (І. Нечуй-Левицький). Із дробовими числівниками іменники стоять у родовому відмінку
однини: «Оживали образи, події, які, здавалось, повинні були стертись за півтора десятка років» (О.
Копиленко). Зі складеними числівниками відмінок іменника залежить від останнього числа, цебто коли
останнє число — два, три, чотири, тоді буде називний: сто сорок два карбованці, з останніми числами —
п’ять і далі — родовий відмінок множини: двісті сорок п’ять карбованців. Коли числівникидва, три,
чотири показують не точну кількість, а тільки приблизну, тоді відповідний іменник треба ставити перед
ними в родовому відмінку множини: років чотири не бачив я брата; пробуду в місті днів зо два.
Узгодження прикметників з іменниками при числівниках
Для багатьох людей, що навіть добре володіють українською мовою, часто постає питання, як правильно
сказати по-українському: два вихідні дні чивихідних дні? Адже відомо, що з числівниками два, три,
чотири, коли вони стоять у називному відмінку множини, належні до них іменники також стоятимуть у тім
же відмінку, але чи узгоджуються так само й прикметники з іменниками при відповідних числівниках?
Аналізуючи твори наших класиків, бачимо, що обидва варіанти мають право на існування, цебто
прикметник може стояти в називному й родовому відмінках множини. У Лесі Українки читаємо: «Уже
минуло з того часу аж три довгі роки», бачимо, прикметник у називному відмінку множини використовує
І. Нечуй-Левицький: «Знайшла два невеличкі горщечки». Але в Марка Вовчка знаходимо вже родовий
відмінок прикметника: "Два-три далеких постріли давали відчувати цю тишу»; те саме бачимо в І.
Тобілевича: «Два невідомих мені товстющих пана приїхали з оцим листом, кажуть, з Кракова».
Отже, ці обидві форми є паралельні; кожний може користуватись ними відповідно до вподоби. У своїй
белетристиці й публіцистиці я волію ставити в таких випадках прикметник у називному відмінку
множини: «Чотири вірні товариші не зрадили його й тут».
Збірні числівники
В українській мові часто вживаються збірні числівники обоє, двоє, троє, четверо, дванадцятеро тощо.
Числівник обоє можна вживати тільки тоді, коли йдеться про чоловіка й жінку: «А ідіть лишень сюди; та
йдіть обоє» (Т. Шевченко); «Обоє рябоє» (приповідка).
До числівників двоє, троє, десятеро звертаються, коли кажуть про людей: «У салоні їх дожидало троє
людей» (Леся Українка), — а також коли вони поєднуються з особовими
займенниками: «Нас було четверо: білявий та чорнявий чоловіки, парубок рябий та я» (Марко Вовчок),
— та з іменниками, що мають тільки множину: «Нащо тобі аж троє ножиць?» (із живих уст).
Кількісні й порядкові числівники часу
І досі ще багато хто не знає, як треба точно означити час, і питає: «Скільки зараз годин?», — замість —
«Котра година?». Чуємо інколи: «Зараз годинаночі», — замість — «Зараз перша година ночі» тощо.
Навіть в Українсько-російському словнику АН УРСР натрапляємо на паралельні вислови: «не пізнішетрьох
годин» і «не пізніше третьої години», а вислів «о другій годині дня» перекладається «во втором
часу дня» і «в два часа дня».
Такий паралелізм у справі означення часу, де має бути абсолютна точність, — недопущенна річ. Тут
конче треба твердо стати на бік якоїсь одної форми вислову й ставити на означення часу доби або
кількісні числівники («Я встав у сім годин ранку»), або порядкові («Я встав о сьомій годині ранку»).
Наша мовна традиція стоїть за порядкові числівники: «О п’ятій годині виїхали ми з монастиря» (М.
Коцюбинський); «Завтра об одинадцятій на мене чекатиме інженер» (Ю. Смолич). У цих фразах
порядкові числівники п’ятій, одинадцятій означають не проміжок часу між двома годинами — четвертою
й п’ятою, десятою й одинадцятою, як у російських висловах в пятом часу, в одиннадцатом, а точно
визначену годину, що по-російському буде: в пять часов, в одиннадцать часов. На доказ цього можна
навести ще одну фразу з творів М. Коцюбинського: «Рівно о пів до сьомої панна Анеля пройде через
столову у кухню». Виходячи з цього, треба питати не «Скільки годин?», а — «Котра година?», казати
не «Одна година ночі», а — «Перша година ночі» тощо.
Якщо треба сказати не про точно означений час, а лиш приблизно назвати період між двома годинами,
відповідно до російських висловів в пятом часу, в одиннадцатом, тоді слід ставити перед порядковим
числівником прийменник на: «Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю» (С. ГулакАртемовський). Отож російську фразу «Я приду в пятом часу» треба сказати по-українському: «Я
прийду на п’яту годину», а не «Я прийду о п’ятій годині», — бо це означає вже точний, а не приблизний
час.
Дробові числівники часу передаються відповідним дробом із прийменником на до половини
години: чверть на третю, — з прийменниками на або до, коли буде половина години: пів на
сьому, або пів до сьомої, як це ми вже бачили в фразі з твору М. Коцюбинського, — чи з
прийменниками до або за, коли перейшло вже за половину години: за чверть сьома, або чверть до
сьомої, цебто: чверть години залишилось до сьомої або за чверть години буде сьома. Не дробові
числівники, а цілі, що означають кількість хвилин якоїсь години, треба ставити з тими ж прийменниками
за попередніми правилами: десять на другу, тридцять на другу або тридцять до другої, за двадцять
друга або двадцять до другої.
Коли мовиться не про означення часу доби, поділеної на 24 години, а про кількість часу, витрачену на
якусь роботу чи дію, тоді слід користуватись кількісними числівниками: «Як ось із неба дощ полився,
в годину весь пожар залив» (І. Котляревський); «От ми й узялися перевіряти рахунки з десятої ранку аж
до сімнадцятої дня, витративши на це діло сім годин» (із живих уст).
ЗАУВАЖЕННЯ ДО ДЕЯКИХ ЧИСЛІВНИКІВ
Один, одні, самий, самі
В українській мові числівники один, одна, одне, одні мають або кількісне значення: «З одного вола двох
шкур не деруть» (прислів’я); «Ой одна ж я, одна, як билиночка в полі» (Т. Шевченко) , — або значення
займенника якийсь: «В одній долині під горою високий явір зеленів» (Л. Глібов). Але ці числівники не
мають значення займенників самий, сама, саме, самі, як у російській мові: «Он выбежал в одном белье».
Однак трапляється читати не тільки в сучасних газетних і журнальних статтях, а навіть у художніх
творах: «Вона вийшла в одному жакеті», «Одні старі залишилися в селі».
Українська класична література й народне мовлення в таких випадках користувалися здебільшого
займенниками самий, сама, саме, самі: «Самий борщ та борщ, без нічого як щодня їсти, то хіба наїсися?»
(казка); «Зосталися самі вишкварки» (М. Номис); «Самі діти в хаті сидять, а батьки кудись пішли» (з
живих уст). Отож авторам наведених вище двох фраз слід було написати: «Вона вийшла
в самому жакеті», — бо фраза з висловом в одному жакеті дає змогу припускати, що жінка носить часом і
по два-три жакети; «Самі старі залишилися в селі», бо тут ідеться не про кількість людей, що
залишилися в селі, а про їхній вік.
Другий та інший
Слово другий буває українською мовою порядковим числівником («А в другий раз пройшла не глянувши
на нього». — Леся Українка) або, зрідка, синонімом займенника інший («Сам він не знав, не міг сказати,
а другі з нього сміялись», — М. Коцюбинський). У сучасній українській мові повелося вживати цього
слова тільки як порядкового числівника, користуючись для другого значення займенником інший: «Війна
є продовження політики іншими засобами». Часом цим займенником надуживають і ставлять його там, де
без числівника другий не обійтись: «Від цього берега до іншого буде не більше як двадцять метрів;
невже не перепливеш?» Тут неодмінно треба поставити слово другий: «Від цього берега до другого…», —
бо в річки два береги — один і другий. Займенникінший інколи надає фразі характеру віддаленості: «Де
на інших берегах і ростуть кущі, а тут, у нас, — голісінько» (з живих уст).
Пара й кілька
«Позич мені на пару днів гроші»; «Зустрінемося через пару днів», — чуємо інколи в розмовах, а зрідка
читаємо й на сторінках сучасних художніх творів. Так сказати по-українському не можна, а слід: «Позич
мені на кілька день (днів) (на два-три дні, на які два дні) гроші»; «Зустрінемось через кілька день (днів)
(через два-три дні, через які два дні)».
Числовий іменник пара треба ставити при іменниках, що позначають однакові речі —
пара чобіт, пара білизни («Йому Дідона підослала… штани і паручобіток». — І. Котляревський), людей,
чимось між собою пов’язаних («Цвіт лине, лине і закриває закохану пару». — Леся Українка) , худобу
(«Ой на тобіпару волів лисих». — «Материалы и исследования» П. Чубинського).
Характер сполучуваності числівників з іменниками залежить від семантичного розряду самих
числівників та поєднуваних з ними іменників.
1. Числівник один (одна, одно /одне) узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку чи тільки
числі та відмінку для форми одні,напр.: один день, одна година, одне (одно) слово, одні двері.
2. Власне кількісні числівникидва, три, чотири поєднуються з іменниками в формі називного
відмінка множини, що мають наголос родового відмінка однини, напр.: два томи, три роки,
чотири місяці.
Форму родового відмінка однини мають іменники, структура основи яких у називному відмінку
однини та множини різна, пор.: дівчина - дівчата, ім'я- імена, громадянин - громадяни, болгарин
- болгари. Отже, правильно сказати дві дівчини, два імені, три громадянина, чотири болгарина.
Забезпечуючи граматичну правильність кількісно-іменникових словосполучень, варто одночасно
подбати про їх смислову точність. Наприклад, вислів Зустрілися два Президенти можна
зрозуміти по-різному: два Президенти однієї країни чи Президенти двох різних країн. Тому
краще було б сказати: " Зустрілися Президенти двох країн ".
3. Числівники від п 'яти до двадцяти, а також назви десятків, сотень та неозначено-кількісні
числівники кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот поєднуються з іменниками у
формі родового відмінка множини, напр.: п 'ять годин, сто днів, кілька хвилин..
4. Відмінювані дробові числівники поєднуються з іменниками у формі родового відмінка
однини, напр.: одна друга площі, три четверті гектара.
Такий же характер сполучуваності зберігають змішані дробові числівники, напр.: одна ціла одна
друга площі, дві цілі три четверті гектара, п 'ять цілих сім десятих тонни. Особливістю форми
залежного від числівника іменника є ЇЇ незмінність у непрямих відмінках, напр.: Н. одна друга
площі Р. однієї (одної) другої площі Д. одній другій площі 3. одну другу площі О. однією (одною)
другою площі М. (на) одній другій площі
Якщо до складених числівників входять слова половина, чверть, то форму іменника визначає
числівник, який називає кількість цілих одиниць, напр.: два з половиною вагони, п'ять з
половиною вагонів, чотири з чвертю години, шість з чвертю годин.
5. Невідмінювані дробові числівники півтора, півтори вимагають форми родового відмінка
однини, напр.:півтора року, півтора відра, півтори гривні. У синтаксичних позиціях непрямих
відмінків, крім родового і знахідного, іменники виступають у формі множини відповідного
відмінка, напр.:
Н. півтора гектара півтори тонни
Р. півтора гектара півтори тонни
Д. півтора гектарам півтори тоннам
3. як Н. як Н.
О. півтора гектарами півтори тоннами
М. (на) півтора гектарах' (на) півтори тоннах
У поєднанні з незмінним числівником півтораста (сто п'ятдесят) іменник має форму родового
відмінка множини і змінює її відповідно у непрямих відмінках, напр.: Н. півтораста
гривень Р. півтораста гривень Д.півтораста гривням 3. півтораста гривень О. півтораста
гривнями М. (на) півтораста гривнях
6. Збірні числівники виявляють особливість сполучуваності з іменниками на рівні не лише
граматичної форми, а й лексичного значення. Для збірних числівників характерне поєднання з
іменниками, що є назвами істот, множинними іменниками та іменниками середнього роду (IV
відміна) у формі родового відмінка множини, за винятком числівників обидва, обидві, для
поєднання з якими використовують форму називного відмінка множини, напр.: двоє львів'ян,
четверо дверей, семеро козенят але обидва студенти, обидві студентки.
У непрямих відмінках числівник та іменник узгоджуються у відмінку, напр.:
Н. двоє львів 'ян обидві студентки
Р. двох львів 'ян обох студенток
Д. двом львів 'янам обом студенткам
3. як Р. як Р.
О. двома львів 'янами обома студентками
М. (на) двох львів янах (на) обох студентках
7. Неозначено-кількісні числівники багато, мало (небагато, немало, чимало) поєднуються з
іменниками на позначення предметів, що піддаються лічбі, та нерахованих предметів і понять.
Перші мають форму родового відмінка множини, напр.: багато книжок, мало студентів, а другі
- родового відмінка однини, напр.: мало досвіду, багато критики.
8. У складених кількісних числівниках форму іменника визначає останнє слово, напр.: сто
двадцять одна гривня, чотириста дві гривні, п 'ятсот сімдесят вісім гривень.
При поєднанні складених числівників, які закінчуються на два, три, чотири і не можуть мати у
своєму складі збірних числівників, з множинними іменниками, іменниками четвертої відміни чи
назвами нерахованих предметів використовують лічильні слова (пара, одиниця, примірник,
штука, голова тощо), напр.: двадцять дві пари окулярів, двадцять п 'ять одиниць техніки.
Особливості вживання числівників у діловому мовленні зумовлені специфікою наукового та
офіційно-ділового стилю, а саме:
1. Обмежено використовують збірні числівники, напр.: обидві (жінки), троє (друзів), четверо
(нас).
Не використовують збірні числівники для поєднання з іменниками на позначення офіційних осіб,
а тільки власне кількісні, напр.: п 'ять (директорів, ректорів, професорів, банкірів) замість п
'ятеро (директорів, ректорів, професорів, банкірів).
Відсутні також збірні числівники типу двійко, четвірко, напр.: двійко (дітей), четвірко (коней),
які мають виразно розмовний характер.
2. Для позначення часу, звичайно, використовують порядкові числівники.
Для відповіді на запитання котра година? послуговуються сполученнями, до складу яких
входять прийменники на, за та еліпсований іменник година або хвилина. Слід пам'ятати, що для
називання часу до ЗО хвилин вживають прийменник на, а після ЗО хвилин - прийменник за,
напр.: п 'ятнадцять на шосту (годину), nieна восьму (годину), за п 'ятнадцять (хвилин) сьома
(година).
Запам 'ятайте! Допускають також вживання конструкцій чверть на сьому і чверть по шостій, за
двадцять сьома і двадцять (хвилин залишилося) до сьомої.
Визначаючи точно час і відповідаючи на питання о котрій годині?, вживають прийменник о (об),
напр.:засідання відбудеться о п 'ятнад-цятій годині; збори закінчилися об одинадцятій годині.
Існують деякі технічні правила позначення числівників у текстах ділового мовлення.
При оформленні ділової документації слід керуватися такими правилами щодо запису
числівників7:
1. Словом відтворюють прості кількісні числівники, що позначають число без вказівки на
одиницю виміру або окреслюють часові межі, напр.: таких клієнтів є більше, ніж два;
реконструкція триватиме три-чотири місяці.
Цифрою відповідно пишемо складні та складені числівники у поєднанні з одиницею виміру
кількості, напр.: 15гривень, 135 тонн. їх дублюють словами і подають у дужках відразу після
цифрового позначення у різних документах (розписка, доручення, довідка тощо).
Складні слова із цифровим позначенням можна писати комбіновано, напр.: 20-процентний, 3поверховий.Неприпустимим є цифрово-знаково-літерний варіант комбінації, напр.: 5%-ний.
У цифровому позначенні перевага надається арабським цифрам, напр.: 20.04.05 (у даті), 4-го, 10му, 2-й, 7/-Г(у тексті з літерами відмінкових закінчень. До речі, при перерахуванні кількох
числівників літери відмінкових закінчень пишуть один раз, напр.: 1, 2, 3-му поверхах). Деякі
порядкові числівники без відмінкових закінчень для розрізнення позначають римськими
цифрами, напр.: IIIквартал, II півріччя.
2. Багатозначні цифрові числа розбивають на класи за допомогою пропусків, напр.: 345
457 гривень, 100 ОООтонн. У числах, що позначають номери (марки машин, механізмів), цифри
на класи не розбивають, напр.: р/р№1234567890.
Окремі види інформації передають у вигляді змішаного запису, який складається з цифр і слів,
напр.: 754 тис. грн., що значно полегшує сприйняття великих цифр.
3. У низці однотипної інформації ступінь точності (кількість цифр після коми) має бути
однаковий, напр.: 1,5 км; 2,3 га; 2,0 т; 2,3%.
Автор
crisehacked
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
41
Размер файла
32 Кб
Теги
іменники
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа