close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

chfhgdfhgr

код для вставки
Розвиток асоціативного мислення учнів під час вивчення історичних термінів та понять
На кожному уроці історії учні мають отримувати, засвоювати та осмислювати нову інформацію. Безумовно, деякі
відомості з даної теми або інформацію, що побіжно пов'язана з матеріалом, який розглядається, учень фрагментарно вже
засвоїв. Ці знання необхідно активізувати і мобілізувати на асоціативному рівні у ході вступу до викладання нової теми.
Так забезпечують інформаційну активізацію учнів, створюють передумови до осмисленого активного засвоєння нового
матеріалу, історичних термінів та понять. [1; 291]
Всім відомо, що сучасна тенденція практично безмежного поширення інформації, численних систем інтерпретацій і
оцінок минулого з особливою силою виявляється у викладанні історії, відповідно вона визначає необхідність зміщення
цілей історичної освіти від засвоєння, запам'ятовування історичних фактів до навчання способів опрацювання,
структурування, аналізу, критики історичної інформації. [2;4] Специфіка історії як навчальної дисципліни полягає не
стільки у матеріалі, з яким працює школяр, скільки в тих розумових операціях і способах діяльності, яких він навчається,
працюючи з текстом.
Процес запам'ятовування інформації можна розглядати з точки зору можливостей асоціативного сприйняття і мислення
учнів.
Мислення – є вищим пізнавальним процесом і формою творчого відображення людиною дійсності, що породжує такий
результат, якого на даний момент часу не існує ані в самій дійсності, ані у суб'єкта. Мислення людини також можна
розуміти як творче перетворення наявних у пам'яті образів і уявлень. [3; 89]
Що ж таке асоціація? Асоціація – поняття, що виникає при згадуванні іншого. Асоціативність – наявність того, що
наводиться, використовується за асоціацією, подібністю з ким – небудь, чим – небудь. [4; 22]
У сучасній психології існує твердження, що асоціативність властива майже всім видам пізнавальної діяльності –
мисленню, пам'яті, уяві. Асоціації трактуються як зв'язки між окремими нервово – психічними актами – уявленнями,
думками, почуттями, внаслідок яких одне уявлення, почуття, образ, особа викликають в пам'яті інші. [4; 26]
Згідно з теорією рекомбінації у процесі мисленнєвого пошуку особистість по – новому моделює і комбінує старі образи,
набуті з допомогою відчуттів, сприймань. Ця робота здійснюється шляхом спроб і помилок. Для мозку людини властива
складна аналітико – синтезуюча діяльність, у процесі якої утворюються нові тимчасові нервові зв'язки на основі наявних,
тобто відбувається перегрупування асоціацій. Учений К. К. Платонов вважає, що роль асоціацій у пізнавальній діяльності
є вагомою. [5; 142] Також асоціації ефективно використовуються з метою розвитку пам'яті, якісного засвоєння історичних
понять.
Історичним поняттям називають ключове слово чи ключові слова, у яких відображено головні, важливі, найбільш суттєві
сторони історичних подій та явищ.
Процес формування історичних понять починається з визначення суттєвих ознак та розкриття їх на конкретному
історичному матеріалі. Наступними етапами роботи є визначення місця історичного поняття в загальноісторичному
процесі та його зв'язок з іншими історичними поняттями.[6; 9] Саме під час цієї роботи важливо активізувати уміння учнів
встановлювати зв'язки між окремими фактами, подіями, предметами або явищами, які відображаються в їхній свідомості
і мисленні. Це призводить до того, що наявність одного елемента в певних умовах, викликає образ іншого, пов'язаного
з ним.
Наприклад, під час ознайомлення з особливостями суспільно – політичного та економічного розвитку країн Західної
Європи в ІІ половині ХХ ст. вчитель пропонує учням слайд – шоу відомих архітектурних споруд Західної Європи, яке
супроводжується гімном Євросоюзу, це дає можливість на основі власних асоціацій зрозуміти, що починається вивчення
теми «Країни Західної Європи».
У пізнанні суспільного життя, у засвоєнні історичних фактів та їх зв'язків поняттям належить вирішальна роль. Чим
більшим та різноманітнішим є понятійний апарат учнів, тим більше можливостей має дитина для пізнання світу,
формування власної точки зору та її аргументування. [3; 60] Тому важливим моментом в навчанні історії є етап засвоєння
історичних понять. Для підвищення ефективності цього етапу вчителі прагнуть активізувати асоціативне мислення учнів –
побудити їх до встановлення зв'язків між окремими фактами, подіями, предметами або явищами, які відображаються в
свідомості учнів.
Для підвищення ефективності засвоєння термінів вчителі намагаються використовувати різноманітні способи побудови
асоціативних зв'язків. На уроці історії України в 11 класі під час вивчення теми «Післявоєнне суспільно – політичне життя
та культура» вчитель вибудовує асоціативний зв'язок суміжності у часі і просторі:
Жданівщина
лисенківщина
космополітизм
Також звертається увага на те, що ці ідеологічні кампанії відбувались в СРСР у період післявоєнної відбудови.
Під час вивчення теми «Демократичні революції. Трансформація посткомуністичного суспільства» створюється
асоціативний зв'язок подібності:
Оксамитова революція
революція троянд
помаранчева революція
При роботі над темою « Тоталітарні та диктаторські режими» доцільно створити зв'язок подібності: фашизм
нацизм,
звернути увагу на те, що саме ці ідеології стали домінуючими у тоталітарних колах Німеччини та Італії у міжвоєнний період.
Також при вивченні нових термінів та понять доцільно вчити учнів встановлювати асоціації контрасності:
Централізована держава (Київська Русь) – федеративна монархія ( період феодальної
роздробленості Київської Русі)
Встановлення причинно – наслідкових зв'язків:
Загострення суперечностей між провідними державами світу
початок Першої світової війни;
Загострення суперечностей між Англією та північноамериканськими колоніями
війни за незалежність та створення США
початок
На уроках історії України в 9 класі вчителі прагнуть навчити учнів на асоціативному рівні виділяти частину і ціле:
 Російська імперія – українські землі;
 Австрійська імперія – українські землі,
адже розуміння відмінностей у соціально – економічному , політичному та культурному розвитку українських земель на
підросійській та австрійській територіях є ключовим аспектом вивчення курсу історії 9 класу.
В залежності від використання цих засобів, а також від різноманітних модифікацій і умов їх використання, можна
виділити різні види асоціацій:
 Фонетичні, в яких є співзвучність між об'єктами:
санскрит: мати (укр.), мать (рос.), mather (англ.), mutter (нім.)
веди, відьмак, відати;
 Словотворчі, які засновані на єдності кореня або інших частин слова: стратег, стратегія, стратегічний; династія,
династичний (шлюб), династична (криза).
Цілком зрозуміло, що асоціативні процеси, які відбуваються в свідомості учнів, залежать від степеню участі в них різних
чуттєвих органів. Тому доцільно активізувати візуальні, аудіальні, смакові, обоняльні асоціації.
Наприклад перед вивченням теми «Давня Греція» має сенс запропонувати учням малюнки, які символізують саме цю
країну: виноград, оливки, маслини, амфори, Акрополь, Мінотавр. Або ж перед вивченням теми «Велика Британія» назвати
основні архітектурні споруди Лондона на англійській мові. Для якісного засвоєння терміну «санскрит» доцільно пояснити
подібність деяких слів у європейських мовах.
Для активізації візуальних асоціацій під час роботи над терміном «козак» доцільно використати уривок з кінофільму, в
якому учні можуть побачити зовнішній вигляд козака, зброю, спорядження, заняття цієї соціальної верстви. Завдяки
побаченому діти отримають чітке уявлення терміну «козак» . Для розвитку аудіальних асоціацій під час осмислення
терміну «гетьман» доцільно продемонструвати портрети відомих гетьманів, надати коротку характеристику цих діячів.
Таким чином учні отримують можливість на основі поданого матеріалу виявити основні функції , які виконував гетьман у
козацькому суспільстві.
Досить часто для якіснішого запам'ятовування термінів вчителі суспільствознавчих дисциплін використовують
методичний прийом «сенкан». Наприклад, під час формування поняття «війна»:




опис «кровоплитна, виснажлива»
дія – «руйнує, вбиває, гуркоче»
ставлення - «душа здригається від жаху»
перефразування сутності – «смерть». [7; 53]
Формування поняття «історія»:




опис: «героїчна, минуле»
дія – навчає осмислювати минуле
ставлення: «вона, мов казка невідома»
перефразування: «цікава».
Формування поняття «фараон»:




опис: «подвійна корона, патериця, нагайка»
дія: «управляє, воює, будує»
ставлення: «піддані боялися називати вголос їх імена»
перефразування: «правитель Єгипту».
Ефективно використовується прийом «асоціативний кущ».[7; 42] Під час цього виду діяльності учням надається
можливість виділити декілька складових терміну, зобразити їх у вигляді куща, в основі якого сам термін, а гілки – асоціації,
пов'язані з цим терміном.
демократія
расизм
диктатура
Війна
А. Гітлер
закони
влада
народ
Рівні права
н
а
ц
и
з
м
м
антисемітизм
Позитивного ефекту при ознайомлення учнів з новими термінами можна досягти, використавши прийом «Гронування»
[7; 50]. Цей прийом передбачає декілька етапів ознайомлення з історичним терміном:
А)
перелік ключових положень;
Б)
розкриття суті;
В)
назва терміну
Українізація
Німецька окупація
Культурні
досягнення
Державний архів
УАН
Військово – польові суди
Відправка продуктів до Німеччини
Німецькі війська
Діловодство на укр. мові
Освіта на укр. мові
Цілком зрозуміло, що використання таких завдань у процесі навчання допоможе розвинути нестандартність мислення,
а також зорієнтуєГетьманат
учнів наП.пошук
нових ідей, фактів, образів. Застосування у навчанні історії засвоєння історичних термінів і
Скоропадського
понять на асоціативному рівні дає можливість дбати про накопичення в учнів міцних знань і досвіду їх засвоєння. Об'єднання
асоціативних рядів у системи знаменує собою не що інше, як формування інтелекту, яке відбувається внаслідок аналітикосинтетичної роботи суб'єкта в процесі пізнання.
Список використаної літератури:
[1] Химинець В. В. Інноваційна освітня діяльність. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 360 с.
[2] Мокрогуз О. П. Інноваційні технології на уроках історії – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 192 с.
[3] Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. І. Пометун,
Г. О. Фрейман. – К.: Генеза, 2006. – 328 с.
[4] Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политизат, 1990. –
494 с.
[5] Дубравська Д.М. Основи психології: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001.–
280 с.
[6] Левітас Ф. Л., Салата О. О. Методика викладання історії. Практикум для вчителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 112
с.
[7] Корінько Л. М. Роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 95
с.
Автор
viktoriayaromenko
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
24
Размер файла
70 Кб
Теги
ііі
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа