close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Організація пошуково - дослідницької діяльності учнів початкових класів.

код для вставкиСкачать
ОРГАНІЗАЦІЯ ПОШУКОВО-
ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Презентацію склала
вчитель КЗ «НСЗШ №6»
Іващенко І.В.
Життя доводить, що в умовах, які весь час змінюються, найкраще
орієнтується, приймає рішення, працює людина гнучка, креативна, здатна
використовувати нові ідеї і задуми, знаходити нові підходи і рішення
проблем.
„ Дитина від своєї природи, – писав
В.О. Сухомлинський, – допитливий дослідник,
відкривач світу. Так нехай же перед нею
відкривається чудовий світ у живих фарбах,
яскравих і тремтливих звуках, у казці і грі, у
власній творчості, в красі, яка надихає її серце,
в прагненні робити добро людям. Через казку,
фантазію, через неповторну дитячу творчість –
певна дорога до серця дитини “.
Головні завдання, що
дослідницькій діяльності:
реалізуються
в
пошуково-
 активізація знань у процесі праці;
 користування “механізмом думання”;
 формування вміння здійснювати елементарну прогностичну оцінку
своїх майбутніх результатів;
 забезпечення можливості поглиблення й розширення уявлень про
навколишній світ, оволодіння певними прийомами його дослідження;
 стимулювання експериментування, прояв фантазії;
 розвиток самостійності й ініціативи, прагнення до дослідницької
діяльності;
 формування
усвідомлення
поетапного
пошукового
процесу,
розуміння значення усіх його компонентів ( пояснення, дослід,
висновок);
 розвиток й удосконалення навичок і вмінь дитини в дослідницькій
діяльності.
Провідні методи, які сприяють ефективному проведенню
пошуково- дослідницькій діяльності:
Частково-пошуковий
метод
Дослідницький метод
Частково-пошуковий метод - метод навчання, за якого певні елементи
знань повідомляє педагог, а частину учні здобувають самостійно,
відповідаючи на поставлені запитання чи розв'язуючи проблемні
завдання.
Цей метод має такі характерні ознаки:
 знання учням у "готовому" вигляді не пропонують, їх необхідно
здобувати самостійно;
 учитель організовує пошук нових знань за допомогою різних засобів;
 учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують, розв'язують
проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, узагальнюють.
Виклад навчального матеріалу може здійснюватись у процесі евристичної
бесіди, коментованої вправи з формулюванням висновків, творчої вправи,
лабораторної чи практичної роботи та ін.
57:3=
/\
На уроці математики, розглядаючи випадок ділення 57 на 3, можна запропонувати учням поділити
відомим способом — ділення двоцифрового числа на одноцифрове. Але що це? Ні число десятків (5), ні
число одиниць (7) не ділиться на 3. Отже, відомий прийом ділення в даному разі не може бути
застосований. Суперечність між знайомим способом дії і тим, що його неможливо використати в нових
умовах навчальної діяльності, приведе до виникнення проблемної ситуації. Як її розв'язати? Вчитель
пропонує за таблицею множення перевірити: чи не ділиться 57 на 3. Потім запитує: "А чи не можна
подати число 57 як суму двох доданків, щоб кожний із них ділився на 3? Починається пошук. Діти
пропонують різні варіанти. Проблемна ситуація створюється, щоб учні могли скласти задачу, продумати
можливості і способи її розв'язання.
−
−
−
−
−
−
Чому одні рослини зацвітають ранньою весною, коли ще холодно, а інші влітку?
Які органи мають ранньоквітучі рослини?
Які органи мають рослини, які зацвітають влітку?
Чим відрізняється будова ранньоквітучих рослин і тих, які квітнуть улітку?
Яке значення має цибулина у ранньоквітучих рослин? (Для чого ранньоквітучим рослинам цибулина?)
Які умови необхідні для життя рослин? (Світло, тепло, повітря, вода, поживні речовини).Весною
сонце світить, але не дуже гріє, тому тепла ще мало. Ґрунт холодний. А з холодного ґрунту рослини не
можуть брати воду і поживні речовини. Без них рослина не змогла б рости.
− Де вона їх бере за цих умов? Поживні речовини містяться у цибулині. Отже, у ранньоквітучих рослин
є цибулина, в якій містяться поживні речовини. За допомогою поживних речовин рослини зацвітають
ранньої весни.
Далі разом з учителем учні формулюють висновок стосовно основної проблеми.
Дослідницький метод - метод навчання, який передбачає творче
застосування знань, оволодіння методами наукового пізнання, формування
досвіду самостійного наукового пошуку.
Характерні ознаки цього методу такі:
 учитель разом з учнями формулює проблему;
 нові знання не повідомляють, учні повинні самостійно здобути їх у
процесі дослідження проблеми, порівняти різні варіанти відповідей, а
також визначити основні засоби досягнення результатів;
 основною метою діяльності вчителя е оперативне управління процесом
розв'язання проблемних завдань;
 навчання характеризується високою інтенсивністю, підвищеним
інтересом, а знання - глибиною, міцністю і дієвістю.
Оволодіння навчальним матеріалом може здійснюватись у процесі
спостереження, пошуку висновків, під час роботи з книгою, письмової вправи
з доведенням закономірності, практичних і лабораторних робіт (дослідження
законів розвитку природи).
Виконання дослідницького завдання передбачає такі етапи:
1. Спостереження і вивчення фактів, виявлення суперечностей у
предметі дослідження (постановка проблеми).
2. Формулювання гіпотези щодо розв'язання проблеми.
3. Побудова плану дослідження.
4. Реалізація плану.
5. Аналіз і систематизація одержаних результатів, формулювання
висновків.
Формування дослідницької діяльності, як правило, проходить у кілька
етапів.
Перший етап відповідає першому класу початкової школи. Завдання
збагачення дослідницького досвіду першокласників включають в себе:
 Підтримання дослідницької активності школярів на основі наявних
уявлень;
 Розвиток умінь ставити питання, висловлювати припущення,
спостерігати, складати предметні моделі;
 Формування початкових уявлень про діяльність дослідника.
Для вирішення задач використовуються такі методи і способи діяльності:
• колективний навчальний діалог,
• розгляд предметів,
• створення проблемних ситуацій,
• читання-розглядання, моделювання.
Другий етап - другий клас початкової школи - орієнтований:
 на придбання нових уявлень про особливості діяльності дослідника;
 на розвиток умінь визначати тему дослідження, аналізувати,
порівнювати,
формулювати
висновки,
оформляти
результати
дослідження;
 на підтримку ініціативи, активності і самостійності школярів.
Включення молодших школярів у навчально-дослідну діяльність
здійснюється через створення дослідницької ситуації за допомогою
навчально-дослідних завдань і завдань та визнання цінності спільного
досвіду.
На даному етапі використовуються такі методи і способи діяльності:
•
•
•
•
навчальна дискусія,
спостереження за планом,
розповіді дітей і вчителя,
міні-дослідження.
Третій етап відповідає третьому і четвертому класах початкової школи.
На даному етапі навчання у центрі уваги має стати збагачення
дослідницького досвіду школярів через подальше накопичення уявлень
про дослідницьку діяльність, її засоби і способи, усвідомлення логіки
дослідження і розвиток дослідницьких вмінь.
З урахуванням особливостей даного етапу виділяються відповідні методи
і способи діяльності школярів:
• міні-дослідження,
• уроки-дослідження,
• колективне виконання і захист дослідницьких робіт,
• спостереження,
• анкетування,
• експеримент.
Тема: Листяні та хвойні рослини.
Пошуково–дослідницька робота
Робота з гербаріям.
– Чим відрізняються листочки?
Екскурсія в природу «Природа восени»
Спостереження за осінніми явищами природи.
Дослідницька робота учнів
1 група. Які зміни відбулися в рослинному світі?
2 група. Які зміни відбулися у тваринному світі?
3 група. Які зміни відбулися у неживій природі?
Бесіда з дітьми за результатами спостережень з доповненнями
вчителя
Навчальний дослід – це елементарний навчальний експеримент.
Він є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого
досвіду.
Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена
насамперед тим, що діти мають незначний чуттєвий досвід, а більшість
природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на його
основі.
Наприклад, скільки б діти
не спостерігали за зразком корисної
копалини, вони не зможуть визначити,
міцна вона чи крихка, горить чи
не горить, тоне у воді чи плаває.
Для цього необхідно спробувати її
розламати, підпалити, вкинути у
воду, тобто виконати досліди.
Дослід
Припущення: повітря всередині нас.
Хід досліду
Запропонуйте дітям подути в соломинку або тоненьку трубочку, один
кінець якої занурений у склянку з водою. З'явилися бульбашки. Що це?
Повітря.
Звідки взялося? З наших легенів, ми вдихнули його. Отже припущення
підтвердилося: повітря є всередині нас.
Дослід
Припущення: насіння не дихає.
Хід досліду
Банку, наполовину заповніть попередньо намоченим насінням пшениці і
щільно закрийте кришкою. Через 2-3 доби відкрийте банку і піднесіть
до її отвору запалений сірник. Що сталося з сірником? Він погас, тому
що під час дихання насіння кисню не стало, залишився вуглекислий
газ, який не підтримує горіння. Припущення не підтвердилося, насіння
дихає.
Шляхів
розвитку
інтелектуального,
дослідницько-пошукового
потенціалу особистості дитини існує багато, один із них — метод
проектів. Цей метод часто трактується як спосіб організації
педагогічного процесу, що базується на взаємодії педагога і вихованця
між собою і навколишнім середовищем у ході виконання проекту —
поетапної практичної діяльності для досягнення поставленої мети.
У сучасній педагогічній літературі виділяють такі етапи роботи над
проектом:
1. Визначення теми і завдань проекту.
2.Розробка проекту - плану діяльності для
досягнення поставленої мети.
3.Виконання проекту.
4. Підбиття підсумків виконання проекту.
Широкі можливості для застосування
проектної технології і формування
дослідницько-пошукових здібностей має курс «Природознавство".
Методичний апарат підручника 2 класу спрямовує вчителів та учнів на
розробку кількох проектів: «Будьмо знайомі»,», «Як бджоли готуються
до зими», «Не зривай першоцвітів», «Квіти в моєму житті».
Тестовий контроль — один з етапів формування дослідницьких умінь у
молодших школярів.
Позитивним у використанні завдань тестового характеру, що сприяють
формуванню дослідницьких умінь, є:
 оволодіння значною частиною пройденого матеріалу;
 охоплення перевіркою одночасно всіх учнів;
 можливість зосередити увагу молодших школярів на головному (суттєвому) у
запропонованих завданнях;
 створення ситуації, за якої учень має творчо застосовувати набуті знання на
практиці;
 абсолютна самостійність прийняття рішення учнем;
 економія часу на оформлення роботи і її перевірку.
Приклади тестів, які сприяють розвитку дослідницьких умінь учнів
початкових класів.
1. Тести-схеми.
Тести цього типу спрямовані на розвиток уміння генерувати ідеї, висувати
гіпотези.
Допишіть схему.
Наприклад, тема "Умови існування людини" .
Природа дає людині:
1) їжу
2) ?
3) ?
4) ?
5) ?
2.Тести-невідповідності.
Наприклад, тема "Річки".
Знайдіть помилки у тексті.
Річка — це малий штучний потік, який починається з
маленького струмка. Струмок прокладає русло.
Кожна річка має гирло — місце, де річка бере
початок. Річка тече по звивистому заглибленню, а
потім впадає в море, озеро. Місце, де впадає річка,
називається витоком.
3 .Тести-послідовності.
Наприклад, тема "Органи травлення" .
Поставте у правильній послідовності.
1)ротова порожнина;
2)шлунок;
3)глотка;
4)стравохід;
5)кишечник.
Автор
vinohodov8
Документ
Категория
Образование
Просмотров
549
Размер файла
2 232 Кб
Теги
класі
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа