close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

BIBL-DYVOSL0 09 14

код для вставкиСкачать
БІБЛІОТЕЧКА
Методичний журнал
Виходить щомісяця
9 (111)
2014
Головний редактор
КАТЕРИНА РИБАЛКО
Редакційна колегія:
ВІРА АГЕЄВА
ЗМІСТ
НЕЛЛІ БОНДАРЕНКО
Уроки за нововведеними до програми
творами (І семестр).......................2
МИКОЛА ІЛЬНИЦЬКИЙ
ОЛЕКСАНДР КИРИЧУК
ОЛЕСЯ КОВАЛЬЧУК
ЛАРИСА МАСЕНКО
ЛЮБОВ МАЦЬКО
ВОЛОДИМИР МЕЛЬНИЧАЙКО
РАЇСА МОВЧАН
АНТОНІНА МОВЧУН
СЕРГІЙ ОМЕЛЬЧУК
Календарно-тематичне планування
з української літератури для 6 класу
(IІ семестр).............................................13
Конспекти
уроків
(IІ
семестр,
1-ша частина)........................................15
ВОЛОДИМИР ПАНЧЕНКО
МАРІЯ ПЕНТИЛЮК
ОЛЕКСАНДР ПОНОМАРІВ
ГРИГОРІЙ СИВОКІНЬ
ОЛЬГА СЛОНЬОВСЬКА
ВАЛЕНТИНА СОБОЛЬ
КАТЕРИНА ТАРАНІК-ТКАЧУК
КОСТЯНТИН ТИЩЕНКО
ГАННА ТОКМАНЬ
АНАТОЛІЙ ФАСОЛЯ
ВАСИЛЬ ШУЛЯР
Н а д н о м е р о м п р а ц ю в а л и:
Юлія РОМАНЕНКО – редактор
Олена МОСТЕПАН – літературний
редактор
Анатолій ТИШКО – комп’ютерні
роботи
Передрук матеріалів з журналу «Бібліотечка «Дивослова»
іншими виданнями –
тільки з письмового дозволу редакції.
За вірогідність фа­к­тич­но­го ма­теріалу і точність ци­ту­ван­ня від­по­віда­
ють ав­то­ри. Ру­ко­пи­си редакція не ре­цен­зує й не по­вер­тає. Підписані
матеріали відображають винятково позицію авторів.
dyvoslovo.com.ua
E dyvoslovo@ukr.net
f facebook.com/dyvoslovo
Свідоцтво про державну реєстрацію:
Серія КВ № 13682-2656 ПР від 22.02.2008.
© Бібліотечка «Дивослова», 2014.
Усі права застережено.
9'2014
Уроки за нововведеними до програми творами
У р о к 22
І семестр
Т е м а. Володимир Рутківський. «Джу­
ри козака Швай­
ки» («На коза­
цьких ос­
тровах»). Твір про волелюбних, сміливих
героїв, які вміють вистояти у складних си­
туаціях. Історична основа твору.
М е т а: ознайомити учнів із життям і
творчістю В. Рутківського, першою книж­
кою його трилогії; поглибити знання про
минуле нашого народу; розвивати навички
аналізу художнього твору, вміння коменту­
вати описи природи, творчу уяву, пам’ять,
культуру зв’язного мовлення; прищеплюва­
ти шанобливе ставлення до славного мину­
лого України.
Т и п у р о к у: урок вивчення нового ма­
теріалу.
О б л а д н а н н я: портрет письменника,
добірка його творів.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и р о ­
б о­т и: пи­
сь­
мовий обмін поба­
жаннями, ін­
терактивна вправа «Не­
закінчене ре­
чення»,
учнівські повідомлення, словникова робота,
читання в особах, бесіда, резюме.
Випереджувальні завдання.
З а­г а­л ь­н е: прочитати І–V розділи другої
частини «На коза­
цьких островах» першо­
го твору трилогії «Джури козака Швай­
ки»
В. Рут­ків­ського. І н д и ­в і ­д у а л ь ­н е: підготу­
вати повідомлення про зародження козацтва.
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Напишіть кілька побажань на урок сусі­
дові по парті.
Актуалізація опорних знань учнів.
Продовжіть речення: «Я люблю (не дуже
люблю / не люблю) історичні твори, тому
що …».
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
П о в і д о м л е н н я в ч и т е л я. Україна
– це унікальна держава козаків. Саме такою
її знає весь світ, і саме так себе ідентифікує
більшість її громадян. У певні періоди історії,
коли українцям удавалося звільнитися від
поневолення іншими народами, вони щонай­
перше відроджували свої звичаєві суспільні
відносини і запроваджували державну систе­
му виховання українського козака – оборон­
ця України та її народу. А ким були найперші
козаки? Звідки вони взялися? На ці запитан­
ня ми знайдемо відповідь у новому гостросю­
жетному історичному романі Володимира
Рутківського «Джури козака Швайки».
Відомий український дитячий письмен­
ник Володимир Григорович Рутківський
народився 18 квітня 1937 року в селі
Хрестителеве на Черкащині в родині вчи­
телів. Його дитинство припало на воєн­
не лихоліття. Середню освіту здобував у
Богодухівській, а згодом – Великобурімській
середній школі Чорнобаївського району.
Уже тоді Рутківський виявив здібності до
історичного пошуку, котрі досі спонукають
його не просто писати цікаві історичні тво­
ри для дітей, а й відкривати до нього ще не
описані, інколи навіть не досліджені періоди
вітчизняної історії. Становленню його інте­
ресу до українських старожитностей сприя­
ло те, що члени шкільного гуртка, старостою
якого свого часу був Володимир, відшукали
в рідному селі залишки найдавнішого тоді
поселення в Україні.
Вищу освіту Рутківський здобував спо­
чатку в Одеському інституті харчової холо­
дильної промисловості, потім в Одеському
політехнічному інституті. Проте зрозумів,
що справжнє його покликання – літерату­
ра, тож згодом закінчив Вищі літературні
курси в Москві. Друкується з 1959 року,
творчий стаж письменника – понад півсто­
ліття. Мешкає в Одесі, пише романи для
дітей та юнацтва, серед яких – «Бухтик з
тихого затону», «Гості на мітлі», «Канікули
у Воронівці», «Сині Води», «Сторожова за­
става», «Двобій з тінню», «Потерчата», три­
–2–
9'2014
логія «Джури» (книга перша – «Джури
козака Швайки», книга друга – «Джурихарактерники», книга третя – «Джури і
підводний човен») та ін. Роман «Джурихарактерники» став переможцем книжкового
рейтингу від «Літакценту», роман «Джури
козака Швайки» названо «Книжкою року–
2009». Володимир Рутківський – лауреат
премій імені Миколи Трублаїні, імені Лесі
Українки, Міжнародного освітнього фонду
імені Ярослава Мудрого. У 2012 році пись­
менник став лауреатом Національної премії
України імені Тараса Шевченка за історичну
трилогію для дітей «Джури».
Книжку «Джури козака Швайки» напи­
сано на українському історичному матері­
алі, який з художнього погляду відтворено
гарно і яскраво. Сьогодні ми розпочинаємо
роботу над її другою частиною під назвою
«На козацьких островах».
Перевірка випереджувальних завдань.
Учнівські повідомлення.
1-й у ч е н ь. В умовах антифеодальної бо­
ротьби, протесту проти соціального і національ­
но-релігійного гноблення в XV–XVI століттях на
півдні України зароджувалося козацтво, яке про­
тягом багатьох століть було основною силою в ан­
тифеодальній і національно-визвольній боротьбі.
Козак – це вільна людина, незалежний озбро­
єний воїн. Слово «козак» згадується у монголь­
ській хроніці ХІІІ століття. Наприкінці XV сто­
ліття про козаків ідеться в дипломатичних листах
між Росією, Польщею, Туреччиною, Кримом та
іншими державами.
Основні причини виникнення козацтва –
посилення феодально-кріпосницького і націо­
нально-релігійного гніту з боку Литви і Польщі,
потреба захисту своїх земель від повсякчасних
нападів султанської Туреччини і Кримського
ханства. Рятуючись від чужинецької навали, се­
ляни й містяни тікали в незаселені (дикі) степові
землі Подніпров’я і Побужжя.
2-й у ч е н ь. Значна кількість козаків зосе­
реджувалася біля великих міст-замків: Канева,
Черкас, Корсуня, Брацлава та ін. Вони займали­
ся «уходництвом» – рибальством, мисливством,
бджільництвом, землеробством та різними ре­
меслами. Живучи на прикордонних із татарами
землях, відчували постійну загрозу нападів татар
і турків (через степи проходили татарські шляхи
– Чорний, Кучманський, Муравський та інші),
тож завжди мали при собі зброю і були готові в
разі потреби її застосувати.
Захищаючи свої землі, козаки часто самі напа­
дали на турецькі й татарські обози, здійснювали
успішні походи в Туреччину. Так вони вдоскона­
лювали військове мистецтво, поповнювали запа­
си зброї і господарського майна. Пізніше в коза­
ків з’являються елементи військової організації:
формування окремих загонів, обрання отамана.
Основу козацтва становили українські селя­
ни і міське населення. Утім часто до них долуча­
лася й дрібна шляхта, що тікала від гніту вели­
ких магнатів.
Робота над розділом «На кам’яному
острові».
Бесіда
•Куди приїхав Швайка з Грициком і Саньком?
•Прочитайте пейзаж від слів: «Мандрівці
вийшли на берег» до кінця абзацу. Наскільки
стан природи відповідає настрою героїв?
•Кого впізнали хлопці у другові Пилипа?
•Як зреагували козаки на слова Василя про
Швайку? Про що це говорить?
•Чим були вражені Грицик і Санько? Як це
характеризує Швайку?
•Кого зустріли хлопці на острові?
•Чому Грицик, почувши розмову козаків, за­
хотів у неї втрутитися?
•Прокоментуйте думку хлопчика: «Гірші за
вовків ті, хто прикидається ними».
Робота над розділом «Це був Тиш­ке­
вич!».
Бесіда
•Як звали вовка, який з’явився на острові?
•Що засвідчують зворушливі обійми
Швайки і Барвінка?
•Грицик помічає, що Швайка, вибираючи
реп’яхи з шерсті вовка, один поклав собі в кише­
ню. Якою рисою наділяє хлопчика автор?
•Прочитайте «німий» діалог між Саньком
і Барвінком. Чому, на вашу думку, Пилип поособ­ливому подивився на Санька?
•Про що говорили козаки біля багаття?
Чому Швайка не встрявав у їхню розмову? Що
зрозумів Грицик, спостерігаючи за ним?
–3–
9'2014
•Чи здогадалися хлопчики, хто займався
грабунками? Які докази вони навели?
•З яким проханням звернувся Швайка до
Санька? Як ви гадаєте, чому Пилип не дозволив
Санькові сказати всім присутнім того, що підка­
зувало йому серце?
•Яке враження викликала у вас розмова між
ними?
Робота над розділом «Самі на острові».
Бесіда
•Чому вдосвіта козаки вибиралися з острова?
•Які аргументи на свою користь наводили
Санько з Грициком, аби ті взяли їх із собою?
•Зачитайте епізод, у якому автор описує ос­
трів. Прокоментуйте умови проживання козаків
на острові.
•З якої причини засумував Санько? Про що
він мріяв? Чи погоджувався з ним Барвінок?
Відповідь аргументуйте.
•Про що засперечалися Грицик і Санько?
Кому з них більше хотілося залишитися на ос­
трові з козаками? Чому? Відповідь проілюструй­
те цитатами.
•Чому насторожився Барвінок?
•Де причаїлися хлопчики? Кого вони впі­
знали серед веслярів?
Робота над розділом «Тишкевич».
Бесіда
•Хто з’явився на острові?
•Про що розмовляли прибульці? Чи стало
зрозуміло з їхньої розмови, яким промислом
вони займалися? Відповідь аргументуйте.
•Як діяли в цій ситуації Грицик і Санько?
•Прокоментуйте поведінку хлопців і
Тишкевича упродовж їхньої розмови.
•Чи вдалося їм вивести Тишкевича на чисту
воду? Відповідь обґрунтуйте.
•Як повелися так звані друзі Тишкевича? Як
ви це розцінюєте? Як, на вашу думку, повівся б
на їхньому місці сам Тишкевич?
Робота над розділом «Допит».
Бесіда
•Як розвивалися події на острові за відсут­
ності козаків?
•Коли повернулися на острів козаки?
•Чи вдалою була їхня подорож?
•Чи всі козаки залишилися живими після
нападу татар?
•Що розповів хлопцям Левко Заярний?
•Чому не вихвалявся своїми подвигами
Володко Кривопичко?
•Яку історію про себе розповів козакам
Тишкевич?
•Чому Грицикові й Саньку не вдалося пере­
конати козаків, що полонений – це Тишкевич?
•Чи повірили козаки його розповіді?
Відповідь обґрунтуйте.
•Чим обернулася для них їхня довірливість?
С л о в н и ч о к.
Джура (чура) – зброєносець, помічник
у козацької старшини. Первісно «джура» –
іранське слово, що означає «товариш», в укра­
їнську потрапило як запозичення з татарської.
Швайка – шило у вигляді товстої (пере­
важно зігнутої) металевої голки на держалні
для проколювання отворів.
Уруські села (татар.) – українські села.
Ногайці, ординці – татари.
Плавні – заболочені, порослі вологолюб­
ною рослинністю низькі береги річок, що за­
топлюються під час повені.
Читання в особах діалогів, які видали­
ся найцікавішими.
Стислий переказ прочитаних розділів.
У ч и т е л ь. Автор дотепно розповідає,
звідки походять чудернацькі прізвиська коза­
ків. Своє прізвисько Володко одержав, коли
йому «кінь звернув щелепу набік, та так звер­
нув, що нікому не вдалося вправити її назад»,
а мати Перепічки випікає найсмачніші у
Воронівці коржі – перепічки, смажені в олії.
Запишіть у зошити прізвиська коза­
ків, згадані у прочитаних розділах. (Пилип
Швайка, Василь Байлемів, Мацик, Левко
Заярний, Володко Кривопичко, Лесь Одуд,
Тиміш Перепічка, Штефан Вирвизуб, Демко
Дурна Сила, дід Кібчик.)
Якими постають ці козаки? (Вони заде­
рикуваті й гордовиті, але дружні й щирі, відда­
ні й відкриті, прагнуть не здійснювати подви­
гів, а бути на своєму місці, при ділі, «що в тебе
Богом закладено, віддати добрим людям».)
Яку роль у творі відведено Вітрикові та
Барвінку? Підтвердіть свою думку цитата­
ми. (Вони є мудрими, сміливими та ­вірними
–4–
9'2014
товаришами козаків. Тварини не просто
виконують свої функції, а й мають власне
«лице» (усміхаються, хитро мружаться,
лютують, прикидаються тощо). Зрештою
вони часто виявляються єдиними друзями
козаків, єдиною близькою душею, що не лише
вислухає, а й зарадить біді, врятує, навіть
ціною власного життя.
«І вовк, цей здоровецький хижак зі страш­
ними іклами, повівся, мов цуценятко. Він
тонко заскавулів і кинувся Швайці на груди.
А що був уже не цуценятком, а важким зві­
ром, то Швайка ледве втримався на ногах».
«Сам [Швайка] теж зіскочив з Вітрика.
На ходу видобув з кишені якусь скіпку і вплів
її у Вітрикову гриву. Тоді поплескав свого чо­
тириногого друга по мокрому крупу і звелів:
– До Кудьми, Вітрику! Жени до діда!
Вітрик коротко заіржав і з місця пере­
йшов на чвал».)
Рефлексія. Підсумок уроку.
Складіть резюме уроку (2–3 речення).
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H З а г а л ь н е. Прочитати V–Х розді­
ли твору. І н д и в і д у а л ь н е. Підготувати
повідомлення про козаків-характерників.
Вивчити напам’ять поезію Яни Яковенко
«Гей, козак-козаченько…».
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Декламування поезії.
У р о к 23
Актуалізація опорних знань учнів.
Асоціювання. Озвучте свої асоціації до
слова ворожбитство.
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Володимир Рутківський у
своєму романі творить реальний історичний
образ характерника – людини, чия любов і
відданість, самозречення й Божа іскра дають
змогу самотужки протистояти будь-кому в
ім’я рідного народу, заради його перемоги.
У романі немає ні містики, ні вигадли­
вої брехні. Бо проголошена письменником
правда проста – надлюдську силу має той,
хто хоче витратити її на добро для інших,
а всякий талант – то дар Божий, який тре­
ба віддати людям: не за добро чи золото,
а щоб прислужитися тим, хто цього дару
не має. Неймовірність виведення у творі
Т е м а. Поєднання фантастичного і
реаль­ного у романі Володимира Рут­ків­сь­
ко­го. Проблеми, порушені у творі.
М е т а: ознайомити учнів із новими при­
годами героїв твору; прищеплювати інтерес
і любов до читання художньої літерату­
ри; розвивати навички виразного читання,
уміння фантазувати, оцінювати дії та вчин­
ки персонажів; сприяти усвідомленню ли­
царства, сміливості, фізичної, духовної сили
наших предків.
Т и п у р о к у: урок застосування знань,
умінь і навичок.
О б л а д н а н н я: ілюстрації М. Паленка.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и
р о б о т и: виразне читання поезії підготов­
леним учнем, асоціювання, учнівські пові­
домлення, бесіда, робота з ілюстраціями.
–5–
Гей, козак-козаченько,
Та й хоробре серденько,
Ой, міцні в нього руки –
Ворогам для науки!
Як козак засміється –
Ворог з страху трясеться.
Як козак заспіває –
Той чимдуж утікає!
Як козак затанцює –
Увесь світ його чує.
Зелен-дубе, розвивайся,
Гей, душа, розкриляйся!
А душі тільки й треба –
Степ широкий та небо,
Під сідлом коник чалий,
Побратим нелукавий.
Гей, гуляти-воювати
Знов поїдемо, брате,
Не топтали щоб чужинці
Наші землі українські!
Там чи смерть, чи життя –
Нам не буде забуття!
Якщо голови складемо –
У піснях доживемо!
Я. Яковенко
9'2014
­арактерників – у надлюдській здатності
х
любити людей і присвятити їм своє життя.
Перевірка домашнього завдання. Учнів­
ські повідомлення.
1-й у ч е н ь. Серед козаків були таємничі во­
їни, яких називали характерниками. Це козаки,
які володіли надзвичайними, непоясненними
здібностями.
Що ж вирізняло їх з-поміж інших? Найперше
– спосіб життя, який вони вели. Деякі з них умі­
ли перевтілюватися у звірів, проходити крізь сті­
ни, чути і бачити на великій відстані.
Характерників також називали галдовни­
ками (від укр. слова «галдовати» – чаклувати),
або заморочниками і химородниками, через їхнє
вміння напускати морок, сон і туман на людей.
Назви залежали від діяльності таких козаків, рів­
ня підготовки і майстерності. Послуговуючись
сучасними поняттями, можна сказати, що вони
мали екстрасенсорні здібності, були телепатами
і ясновидцями, вміли гіпнотизувати. Кажуть, що
деякі з них прожили понад 100 років.
2-й у ч е н ь. Характерників готували прак­
тично з народження. Змалку хлопчики ставали
джурами старших мудрих козаків, від яких пе­
реймали премудрощі характерництва. Тобто ду­
ховний наставник передавав учневі те, що знав і
вмів сам – у тому й полягало навчання молодих
козаків.
Сам процес навчання тривав багато років. Що
ж треба було засвоїти характерникові? Що він
повинен був робити у війську? Часто він вико­
нував роль лікаря, надавав невідкладну допомогу
на полі бою. Лікуючи поранених, характерники
здійснювали особливі ритуали.
3-й у ч е н ь. Характерники були козацьки­
ми старшинами, плекали культуру запорозького
війська, оберігали давні традиції, посвячували в
козаки. Саме вони закарбували історію козацтва
у пісенній творчості. Так духовний досвід пред­
ків передавався наступним поколінням.
Уміли і знали характерники дуже багато.
Вони були найкращою частиною війська – обра­
ними. Завдяки своїм надприродним здібностям
ці люди могли керувати своєю психікою – вхо­
дити в особливий психічний стан, який давав їм
змогу робити неймовірне, наприклад, наводити
«ману» на ворогів.
Осягнувши давні знання та секрети, коза­
ки-характерники ставали невразливими – їх не
брали ні куля, ні шабля. Вони були найкращими
воїнами, розвідниками.
4-й у ч е н ь. З характерників за часів козацтва
створювали загони пластунів. Це були загони
спеціального призначення, які могли вщент роз­
бити цілу армію супротивника. Характерниками
були деякі гетьмани та кошові, себто козаць­
ка верхівка. Найвідоміші з-поміж них – Петро
Сагайдачний, Іван Сірко, Іван Богун, Максим
Кривоніс, Северин Наливайко.
Чимало легенд збереглося про уславленого
кошового отамана Івана Сірка. Кажуть, що ко­
заки п’ять років не ховали побратима після його
смерті, а возили його тіло із собою у походи, і
це приносило їм перемоги над удвічі сильнішим
ворогом. Також відомо, що у мертвого Сірка від­
різали руку та тримали її як оберіг.
Робота над розділом «Гонитва».
Бесіда
•Як зреагували козаки на втечу Тишкевича?
•Чому Барвінок не побіг за козаками?
•Який наказ віддав козакам Швайка? Чому?
Відповідь обґрунтуйте.
•Чи послухали його Санько і Грицик?
•Куди Мацик звелів перебратися козакам?
З якою метою?
•Що знав про Тишкевича Швайка? Роз­
кажіть докладніше про це.
•Про що думав Тишкевич, утікаючи від по­
гоні?
•Чому Швайка не наполіг, аби Санько і
Грицик повернулися до козаків?
•Як Тишкевичеві вдалося обманути Швай­ку?
Робота у групах. Сформулюйте запи­
тання за змістом розділу «Санькова ворож­
ба» і запишіть їх.
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
•Що непокоїло Пилипа, коли зрозумів, що
татари недалеко?
•До яких хитрощів він удався?
•Що думав Швайка про Іслам-бека?
•Про що ми дізнаємося з розмови Ісламбека з Тишкевичем?
•Що наказав Тишкевичеві Іслам-бек?
•Який прихисток знайшов Швайка з діть­
ми?
–6–
9'2014
•Яка пригода сталася з татарином? Як
Санькові вдалося його відвадити?
•Які здібності вже вкотре виявилися у
Санька? Чи не стає цей дар для хлопчика тяга­
рем?
Робота над розділом «Двоє серед сте­
пу».
Бесіда
•Чому Тишкевич був ображений на татар?
Відповідь обґрунтуйте.
•Які думки роїлися в його голові?
•Який висновок можна зробити про стосун­
ки пана Кобильського з Тишкевичем на основі
роздумів цього останнього?
•Хто напав на Тишкевича в степу?
•Що розповів про себе Тишкевичеві Демко?
Як хлопцеві вдалося втекти з татарського полону?
•Чому, на вашу думку, Тишкевич сказав
Демкові, що козаків татарам виказує за гроші
Швайка? А яку історію він повідав про себе?
•Чи вдалося йому одурити Демка? Що
спонукало Демка пристати на пропозицію
Тишкевича? Відповідь аргументуйте.
•Де вони взяли коней? Як пояснив
Тишкевич Демкові, що татари йому, Тишкевичу,
нічого не заподіють?
•Що засвідчує поведінка Тишкевича?
Робота
Рашит».
над
розділом
«Пастух
Бесіда
•Чому Швайка ніс Санька на руках?
•Як ви гадаєте, чому хлопчик марив? Що
йому ввижалося в цих мареннях?
•Чому Швайка з хлопцями не йшов до Дніпра,
а в протилежний бік? Як це його характеризує?
•Чому Пилип залишив Санька і Грицика
самих? Що наказав їм зробити, якщо він не по­
вернеться?
•Кого зустрів Пилип у степу?
•Як Швайка лікував Санька?
•Що він розказав хлопцям про діда Кудьму?
Відповідь обґрунтуйте.
•На що вказували Санькові здібності? Як
про це відгукнувся Швайка?
•Яку новину повідомив Швайці Рашит?
•Що зближувало цих чоловіків?
•Що з’ясували хлопці про походження
Швайки?
•Що пообіцяв Санько Швайці? Чи не здало­
ся вам, що в Санькових устах це прозвучало як
обітниця? Свою відповідь поясніть.
Робота над розділом «В гостях у
Вирвизуба».
Бесіда
•Куди приїхав Швайка з Грициком і
Саньком?
•Чому Швайку в будь-якому товаристві
приймали радісно і привітно?
•Чому Пилип попросив Вирвизуба поверну­
ти коней Рашитові?
•Як Вирвизуб планував це зробити?
•Що розповів Швайка Вирвизубові про
Санька?
•Чому поведінка Вирвизуба видалася
Швайці підозрілою?
•Чому, на вашу думку, козаки Вирвизуба
дивилися на Швайку з недовірою?
•Як Вирвизуб пояснив Пилипові їхню пове­
дінку?
•Що Швайці з хлопцями вдалося дізнатися
про Тишкевича?
•Чим допоміг Вирвизуб Швайці?
Робота над проблематикою твору.
Методичний
к о м е н т а р. Учитель
пропонує шестикласникам обговорити низку
проблем, порушених у творі. Ставить запитання,
які підводять учнів до розкриття проблем, спо­
нукають їх до роздумів і самостійних висновків.
Подаємо орієнтовний план бесіди.
1.Зародження козацтва в Україні (козаки за­
ймалися «уходництвом»).
2.Взаємини дорослих і дітей (Грицик, Санько,
Демко ↔ Швайка, дід Кібчик, дід Кудьма, коза­
ки; пан Кобильський, Тишкевич).
3.Боротьба добра і зла (Грицик, Санько,
Демко, Швайка, дід Кібчик, дід Кудьма, козаки
↔ пан Кобильський, Тишкевич, Іслам-бек, тата­
ри).
4.Поняття дружби (Грицик ↔ Санько;
Грицик, Санько ↔ Пилип; Пилип ↔ Рашит;
Пилип ↔ дід Кудьма).
5.Стосунки людей і тварин (Швайка ↔
Вітрик, Барвінок; Санько, Грицик ↔ Барвінок).
6.Проблема лицарства, сміливості, фізичної,
духовної сили (Швайка, Грицик, Санько, коза­
ки).
–7–
9'2014
7.Традиції характерництва в козаків (дід
Кудьма, Швайка, Санько).
Що у творі є реальним, а що фантас­
тичним? Свою думку доведіть, покликаю­
чись на текст.
У ч и т е л ь. Високої оцінки заслуговує
художнє оформлення твору, що його вико­
нав талановитий графік Максим Паленко.
Ілюстрації можна «читати» ніби ще один
текст у тексті, де кожна деталь промовляє,
а кожен малюнок розповідає власну історію.
Ілюстрації чорно-білі, проте це не знижує
їхньої привабливості, бо вони виразні, емо­
ційно насичені.
Персонажів твору зображено так, що за
промовистими деталями можна легко вгада­
ти їхні вдачу, настрій, уподобання.
Розгляньте ілюстрації. Кого з героїв
твору ви впізнали?
Рефлексія. Підсумок уроку.
QQ Які вчинки героїв твору вам імпону­
ють? У яких випадках ви вчинили б інак­
ше? Чим збагатила ваш досвід прочитана
повість?
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H Прочитати ХІ–ХV розділи твору.
Дібрати цитати для характеристики образів
твору. Придумати пригоду, в якій могли б
діяти персонажі повісті.
У р о к 24
Т е м а. Образи козака-характерника
Швайки та його юних помічників Грицика
та Санька. Інші образи твору. Аналіз ху­
дожніх засобів.
М е т а: ознайомити учнів з новими роз­
ділами твору, спонукати до читання худож­
ньої літератури; розвивати вміння комен­
тувати прочитане, характеризувати героїв,
аналізувати художні засоби; плекати почут­
тя патріотизму й духовності.
Т и п у р о к у: урок застосування знань,
умінь і навичок.
О б л а д н а н н я: учнівські ілюстрації.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и
р о б о т и: рефреймінг, слово вчителя, бе­
сіда, робота з таблицями, робота у групах,
інтерактивна вправа «Незакінчене речен­
ня».
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Рефреймінг. Продовжіть думку: «За ві­
кном холодно, зате …».
М е т о д и ч н а р е м а р к а. Рефреймінг (у
перекладі з англійської) – «зміна рамки», погляд
на ситуацію з іншого боку, під іншим кутом зору.
Слова – це не тільки оболонка наших думок,
вони визначають наше сприйняття дійсності,
ставлення до неї і нашу поведінку. За допомо­
гою рефреймінгу можна знайти нове розв’язання
проблеми, побачити позитивне навіть у найне­
сприятливішій ситуації, ефективно боротися зі
своїми комплексами, розвивати впевненість у
собі. Тому це добра допомога дітям з невисоким
рівнем мотивації до навчання. Рефреймінг мож­
на використовувати і на етапі рефлексії.
–8–
9'2014
Актуалізація опорних знань учнів.
Перевірка домашнього завдання. За­
читування робіт (2–3 учні); узаємо­
рецензуван­ня.
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Твір «Джури козака Швай­
ки» розкриває перед нами захопливий світ
козацької романтики. Автор вдається до
різноманітних способів зображення персо­
нажів, тому вони постають такими життєво
правдивими, переконливими.
Робота над розділом «Пригоди Дурної
Сили».
Бесіда
•Чому Демко накинувся на Швайку?
•Як покарав Швайка Дурну Силу за його
надмірну наївність?
•Що дізнався Демко від Швайки про влас­
ників хутра, яке Тишкевич нібито купував у них?
•Що надумав зробити з краденим хутром дід
Кібчик? Як це його характеризує?
•Прокоментуйте дії Пилипа стосовно діда
Кібчика та його онука. Як ви оцінюєте їх?
•Поясніть зміст слів діда Кібчика: «Нема
мені більше чого там [у Воронівці] робити. І не
навчений я у Сірка очі позичати».
•Про що згадував Демко, спочиваючи біля
Сторожового дуба?
•Що розповів Тишкевичу і Демкові Янько
Верховодка?
•Чи здогадувався Демко, яка доля спіткала
Янька? Відповідь обґрунтуйте.
•Кого пограбував Тишкевич, крім Верховод­
ки?
•У який спосіб хотів зустрітися Демко зі
своїм дідом? Що цьому завадило?
•Ким виявилася людина, що йшла поверх­
нею трясовини? Як ви гадаєте, можливо це чи ні?
•Яку пораду дав дід Кудьма Швайці стосов­
но Грицика?
•Чому Швайка привів Санька до діда
Кудьми?
•У який спосіб дід перевіряв хлопців?
•Що у своєму сні побачив Санько, а що –
Грицик?
•Яким видається вам епізод зі сном
Грицика? Чи можна сказати, що ця гумористич­
на сцена, так майстерно виписана автором, де­
монструє його щиру залюбленість у свого героя?
Прокоментуйте це.
Робота над розділом «Суд у плавнях».
Бесіда
•Кого зустріли дід Кібчик і Демко у плавнях?
•Чому розмова вийшла не зовсім приємною?
•Чому дід Кібчик так щиро відгукнувся про
вовка Сирітку?
•Як сприйняли козаки новину про те, що
Демко певний час їздив з Тишкевичем?
•Що за це грозило Дурній Силі?
•Куди і навіщо Вирвизуб відправив Мацика?
•Що вирішив Грек?
•Прокоментуйте стан Демка: «На душі було
світло й радісно». Чим він викликаний?
•Уявіть себе серед козацької ватаги. Чи про­
стили б ви Демкові його вчинок? Відповідь об­
ґрунтуйте.
Робота над розділом «Хто ж вивід­
ник?!».
Бесіда
•Що зрозумів Демко з розмови діда Кудьми
з дідом Кібчиком?
Робота над розділом «Ворожбит Гри­
цик».
Бесіда
Робота над розділом «Козацькі розмо­
ви».
Бесіда
•З якої причини з самого ранку лаявся дід
Кібчик?
•Чому йому захотілося зробити козакам по­
дарунок? Чи лише із вдячності за Демка?
•Яку пісню з часів своєї молодості пам’ятав
дід Кібчик?
•Про що свідчили дідові роздуми?
•Як відгукувалися козаки про дідову вечерю?
•Яку битву згадує автор? Прочитайте і про­
коментуйте цей епізод.
•Про що розмовляли козаки?
•Що, на думку козаків, було потрібно, щоб
перемогти татар?
•Що сказав козакам дід Кібчик? Яку пораду
дав?
•Якого слова чекала Україна?
•Що мав на увазі дід Кібчик, говорячи, що
«добрий курінь кращий від поганої хати»?
–9–
9'2014
•Які виховні ідеї звучать у повчаннях-опо­
відках діда Кібчика?
•Що врешті вирішили воронівці та дід з
Демком?
•Схарактеризуйте образ Демка Дурної
Сили. (Одним із головних образів повісті є й
Демко Дурна Сила, напрочуд сильний фізично
та не надто метикуватий онук діда Кібчика.
Демкова доля – це приклад того, що сили доброї
людини можуть бути витрачені на марне та
зле через її недосвідченість, і водночас вона за­
свідчує глибоку людяність і справедливість на­
ших пращурів.)
Робота у групах. Виконайте подані
завдання.
1-ш а г р у п а – скласти порівняльну ха­
рактеристику образів Швайки і Тишкевича,
заповнивши відповідні графи таблиці.
2-г а г р у п а – схарактеризувати образи
Грицика і Санька, заповнивши таблицю.
3-т я г р у п а – схарактеризувати образи
діда Кібчика та діда Кудьми.
4-т а г р у п а – розподілити образні засо­
би, використані у творі, заповнивши табли­
цю, усно з’ясувати їхню роль.
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
Результати озвучують представники від
кожної групи.
1-ш а г р у п а.
Швайка
Тишкевич
Спільне
Обидва сироти; добрі вивідники і бійці
2-г а г р у п а.
Герої твору
Грицик
Санько
Спільне
Друзі-підлітки, які долею випад­
для обох ку вимушені шукати щастя поза
рідним селом Воронівкою. Серед
своїх ровесників вирізняються
самостійністю, жвавістю думки,
наполегливістю та здатністю до
вчинку. Хлопчики рівноправні у
своєму товаришуванні: різні, але
рідні
Соціальне Круглий сирота
становище
Відмінне
знає всі козаць­
• кі хитрощі, уміє бути
«своїм» серед татар,
знається на травах і
зброї; мудрий, завбач­
ливий, рішучий, від­
важний, невловимий
• має багато това­ • вибудовує нав­
ришів, добрих людей ко­
ло себе недобрий,
навколо, вірного друга не­
безпечний і під­
коня Вітрика, вовка-по­ ступний світ, у яко­
братима Барвінка; живе му вимушений жити
радістю гідно прожитого самотою
дня
сам
• часто буває сам, але • повсякчас
ніколи не буває самот­ супроти всіх, бо, не
нім, бо знає, заради кого потребуючи нікого,
й чому йде на ризик, хто нікому й не потрібен
на нього чекає
• щира, відкрита та • облеслива мова,
добра душа
негідні вчинки
Висновки
Справжній лицар, який Служить
тільки
щиро служить своєму на­ власним інтересам
родові, товариству.
Ім’я Пилипа Швайки
автор виносить у заго­
ловок твору, тим самим
указуючи, що саме він є
зразком для наслідування
Єдиний син у
матері, яка його
дуже любить і
опікає
• бере
обманом,
облудою, а не вмін­
ням чи хоробрістю;
хитрий, підступний,
скупий, ниций, брех­
ливий
Риси ха­ Жвавий, непоси­ Мрійливий,
рактеру
дючий, запаль­ спокійний, роз­
ний,
рішучий, важливий
щирий
• самовіддано любить • думаючи лише
рідну землю і щирий до про власні інтереси,
людей, які на ній жи­ не помічає потреб
інших людей, не ро­
вуть
зуміє мотивів їхніх
учинків
Виняткові Має зіркі очі. Не Неабиякий во­
здібності дає себе одурити рожбит, має на­
справді рідкіс­
ний дар: уміє
подумки відда­
вати накази й
навіювати
– 10 –
9'2014
«– Ми не діти, – набурмосився
Грицик. – Ми з лука вміємо стрі­
ляти, правда ж, Саньку? І на шаб­
лях б’ємося. І підкрадаємося так,
що ніхто й не побачить»
Цитати
твору
«– А що ми тут
робитимем? Хіба
ловитимемо рибу
чи на бобра буде­
мо полювати. Ні,
Саньку, я цього
не хочу. Я хочу
бути таким, як
Швайка.
Щоб
мене татари боя­
лися».
«– Слухай, Сань­
ко, а давай візь­
мемо його в
полон! – проше­
потів він.
– А як же ти його
візьмеш? – за­
сумнівався Сань­
з ко. – Якби ж хто
був з дорослих…
– А Барвінок
навіщо? І лука у
Тиш­кевича нема.
А наші в кущах
залишилися. А
зро­бимо ми так…
Він прихилив го­
лову до Сань­
ко­
вого вуха і почав
щось шепотіти»
«– Поглянь
убік…
обійди
нав­ко­ло… – по­
шеп­ки умовляв
його
Сань­ко.
Щось ніби під­
казувало йому,
що з цим степ­
няком
треба
балакати так,
як свого часу
він балакав з
дикою кіш­кою
рис­
сю, а пізні­
ше з Бар­
він­
ком. – От ти
йдеш собі – і
ніякої нори не
бачиш, зрозу­
мів? Лиш саме
перекотиполе…»
«А тут Санько,
Санько, який і
мухи не скрив­
дить – і рап­
том страшний
волхв! То як
­
тепер
йому,
Гри­ци­кові, бути
з таким товари­
шем?
Адже волхви
меш­ка­ють у та­
єм­ни­чих, май­
же недосяжних
місцях,
вони
не мають ані
близьких,
ні
знайомих.
Тож коли Сань­
ко ста­не са­міт­
ником – він,
Гри­цик, втра­
тить найкращо­
го друга. Ет, як
шкода!»
3-т я г р у п а.
Серед персонажів твору є й улюблені пись­
менником типи дідів-мудрагелів. Основу харак­
теру діда Кібчика становить внутрішня потреба
жити задля ближніх, передати набутий за довге
життя досвід і мудрість.
Його давній товариш волхв Кудьма, котрий
«голова всьому», перед ким кожен із героїв, «як
пташка на долоні», прихований і відсторонений
від активних дій. Кудьма – таємний вихователь
вовків, наділений Божим даром, книжник і ці­
литель, який знає таємниці минулого й май­
бутнього, людської душі й людської історії. Він
причетний до всього, що діється, й водночас не
діє ніде, бо кожен має сам обирати й вибудову­
вати свою долю. Та саме життя волхва Кудьми
автор ставить за приклад як своїм героям, так
і читачам: «Гарне життя прожив. Важке й чи­
сте. Може спокійно дивитися в очі пращурам
своїм».
4-т а г р у п а.
Образні
засоби
Приклади
Епітети
невдаваний подив; хижі очі; люте
буркотіння; забрьоханий чолов’я­
га; найзіркіше око; у миготливу
сріблясту імлу; темну рухливу
цятку; під розлогим кущем; чер­
вонястим верболозом; пошерхлі
вуста; відкритий степ
Метафори
усмішка все ще грала на його
вустах, очі наливалися жор­
стокістю; сонце піднялося над
очеретами; місяць ще тільки
збирався сходити на небо; роса
випала скупо; сонячне промін­
ня затанцювало на росяному
листі
Порівняння
коники сюрчали так, що аж у
вухах виляскувало; хитрий, мов
лис, обережний, мов куниця; на­
летіли на тих бусурманів, мов
буря; розвелося їх у плавнях,
наче комарів; сиділи тихо, мов
куріпки; загуділи, мов дзвін; ве­
ликого, мов кавун, кулака; був
беззахисний, наче пташенятко
на долоні
– 11 –
9'2014
Прислів’я,
фразеоло­
гізми
краще вже перестаратися, ніж по­
тім сто літ раків пекти; животи
надривали; у хороброго жижки
можуть затруситися; і слід про­
пав; вивели на чисту воду; недов­
го тобі лишилося ряст топтати; з
ліку збився; сім шкур спущу; ту­
ман був, хоч в око встрель; коси­
теся на мене, як миша на крупу;
траву очима пасуть; у Сірка очі
позичати; ворон воронові навряд
чи видзьобає око; курячою лапою
вверчено; добрий курінь кращий
від поганої хати
Просторічні щоб тебе холєра ясна взяла; ке­
бети в них не стало розібратися
слова
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Невловимий козак Швайка,
Грицик, ворожбит Санько – дивовижні ге­
рої твору Володимира Рутківського «Джури
козака Швайки».
На кого з них вам хочеться бути схо­
жим, чиї вчинки наслідувати? Відповіді на
ці запитання ви спробуєте дати, написавши
вітальне слово на честь свого улюбленого
героя.
Робота з пам’яткою.
Пам’ятка для успішного
написання вітального слова
на честь літературного героя
1. Використайте звертання.
2. Вітання запишіть від першої особи
(я).
3. Укажіть, як літературний герой впли­
нув на ваші погляди.
4. Відзначте, які риси характеру ви за­
позичили б у літературного героя.
5. Напишіть побажання героєві.
6. У висновку-роздумі постарайтеся
зробити самостійні узагальнення про те,
якою має бути людина.
7. Роботу обсягом до півсторінки офор­
міть як листівку, малюнок, рамку тощо.
Рефлексія. Підсумок уроку.
Продовжіть речення: «Після сьогодніш­
нього уроку я відчуваю … , я зрозумів … , я
думаю …».
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H Підготуватися до уроку мовленнєвого
розвитку. Визначитися, кому з героїв твору
призначатиметься ваше вітальне слово.
У р о к 25
Т е м а. Написання вітального слова на
честь літературного героя.
М е т а: систематизувати й узагальнити
знання учнів про героїв твору; розвивати
зв’язне мовлення, образне мислення, уміння
висловлювати власні думки й обґрунтовува­
ти їх; виховувати сміливість, відданість рід­
ній землі.
Т и п у р о к у: урок мовленнєвого роз­
витку.
О б л а д н а н н я: пам’ятка.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и р о ­
б о т и: обмін побажаннями, робота з пам’ят­
кою, самостійна робота учнів, усна само­
рефлексія.
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Обміняйтеся побажаннями на урок із су­
сідом по парті.
Написання роботи на чернетках.
Удосконалення написаного. Школярі
мовчки перечитують роботи, у разі по­
треби звертаються до вчителя, вносять
зміни.
Оформлення чистового варіанта.
Рефлексія. Підсумок уроку.
Відрефлексуйте власну діяльність на
уроці, причини невдач (якщо вони були).
H З а г а л ь н е. Пригадати й занотувати в
зошитах відому з молодших класів інформа­
цію про Лесю Українку. І н д и в і д у а л ь н е.
Підготувати повідомлення про лицарів.
– 12 –
9'2014
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ 6 КЛАСУ
ІІ с е м е с т р
Пор.
Дата
№
33
34
35
36
Зміст програмового матеріалу
Примітки
Я і світ (продовження)
Володимир Винниченко. Цікава історія з життя письменника.
«Федько-халамидник». Художня розповідь про дивовижного хлоп­
чика Федька, його життя і пригоди, стосунки з одноліт­ками.
Щедрий на добро внутрішній світ героя. Федько як особистість.
ТЛ: головний герой, другорядні герої.
Аналіз художніх засобів у творі. Роль портрета, пейзажу, діалогу, ху­
дожньої деталі.
Урок позакласного читання. Володимир Винниченко. «Кумедія з
Костем».
37
Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму…», «Забула
внучка в баби черевички…». Настрої і почуття, висвітлені в поезіях
(любов, доброта, висока духовність).
ТЛ: віршові розміри: ямб, хорей.
38
Ірина Жиленко. Стисло про поетесу. Поєднання реального і фантас­
тичного в поезії «Жар-птиця».
«Підкова», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про дружбу, доброту,
красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може вряту­
вати сучасний світ.
Ігор Калинець. Цікавий епізод із життя поета. «Писанки», «Стежеч­ Вивчити на­
ка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» (збірка «Диво­ пам’ять 1 пое­
світ»). Своєрідність форми його поезій.
зію (на вибір).
Емма Андієвська – сучасна українська письменниця і художниця. Її
казки-притчі. «Казка про яян». Прихований повчальний зміст твору.
Добро і любов до світу.
ТЛ: притча.
«Говорюща риба». Принципи толерантного ставлення до інших, вір­
ності мріям, прагнення гармонії зі світом.
Порушення питань моралі, дружби, сили слова у казці-притчі.
Образи твору.
Урок позакласного читання. Емма Андієвська. «Казка про двох паль­
ців».
Контрольна робота. Розлогі відповіді на запитання. Володимир
Винниченко, Станіслав Чернілевський, Ірина Жиленко, Ігор
Калинець, Емма Андієвська.
Урок літератури рідного краю. Андрій Чайковський. «За сестрою».
ТЛ: героїко-романтична повість, романтичний герой.
Пригоди і романтика
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
Всеволод Нестайко – відомий у світі український дитячий письмен­
ник. «Тореадори з Васюківки» (фрагменти). Пригодницький захо­
пливий сюжет твору.
ТЛ: повість, пригодницький твір.
Мрія і дійсність, романтичне і буденне в повісті.
Смішне і комічне у творі. Мовні засоби гумору.
Світ природи у творі. Аналіз поведінки персонажів, їхніх учинків.
Характеристика улюбленого героя.
– 13 –
9'2014
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
Урок мовленнєвого розвитку. Усне переказування епізодів повісті з до­
кладним цитуванням авторського тексту.
Ярослав Стельмах. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озе­ Вивчити на­
ра» (фрагменти). Таємничі, веселі й незвичайні події в повісті.
пам’ять ури­
вок від слів
«Мовчазний
таєм­ни­чий
ліс оточу­
вав мене
зу­сібіч» до
слів «І ще
страшніше».
Уява, фантазія і романтичність у житті сучасної людини.
Реальні (звичайні) та пригодницькі події в повісті.
Характеристика образів Сергія і Митька. Допитливість, винахідли­
вість, кмітливість хлопчиків.
Урок виразного читання. Читання напам’ять прозового уривка з пові­
сті «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера».
Леся Воронина – сучасна письменниця, авторка багатьох творів для
дітей. «Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9» –
фантастична, романтична, багатоепізодна повість про виховання гід­
ності та мужності.
ТЛ: сюжет.
Стосунки між різними поколіннями в родині.
Образ головного героя Клима Джури.
Урок мовленнєвого розвитку. Написання листа літературному героєві.
Контрольна робота. Письмовий твір «Безсмертя і добро, вічність і
краса – основа життя людини на землі» (за вивченими творами).
Гумористичні твори
Гумористичне і сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гу­ Вивчити на­
мористичних творів. Велика роль гумору в житті українців. Леонід пам’ять бай­
Глібов. Сатиричне змалювання сучасної авторові судової системи у ку «Щука».
байці «Щука». Будова байки.
ТЛ: гумор, сатира, байка, алегорія, мораль.
«Муха і Бджола». Зневага до надокучливих, ледачих людей, що жи­
вуть за рахунок інших. Викриття дурості й пихатості в байці «Жаба
і Віл».
Степан Руданський. Стисло про письменника. «Добре торгувалось»,
«Гуменний». Співомовки С. Руданського – унікальне явище у світо­
вій культурі.
ТЛ: гумореска, співомовка, інверсія.
«Запорожці у короля», «Свиня свинею». Висміювання моральних вад,
негативних рис характеру, авторська симпатія до простої людини, до
її розуму, кмітливості, почуття гумору, вміння посміятися над влас­
ною безпорадністю, відстояти свою гідність.
Павло Глазовий. «Еволюція», «Найважча роль». Основні ідеї творів,
художні особливості гуморесок.
«Заморські гості», «Похвала». Іронічно-пародійна, викривальна спря­
мованість гумористичних і сатиричних творів.
Контрольна робота. Тестування. Леонід Глібов, Степан Ру­данський,
Павло Гла­зовий.
Урок літератури рідного краю. Василь Стефаник. «Діточа пригода»,
«Роса».
Підсумковий урок. Семестрове та річне оцінювання.
– 14 –
9'2014
У р о к 37
Т е м а.
Станіслав
Чернілевський.
«Теплота родин­
ного інтиму…», «Забула
внучка в баби чере­вички…». Настрої і по­
чуття, висвітлені в поезіях (любов, добро­
та, висока духов­ність).
М е т а: ознайомити учнів із життям і
творчістю поета, допомогти збагнути зміст і
красу його творів; розвивати навички вираз­
ного читання, уміння коментувати поетичні
рядки, співвідносити висловлені в них по­
чуття із власними; прищеплювати любов до
рідного дому, батьків, почуття відповідаль­
ності за них.
ТЛ: віршові розміри: ямб, хорей.
Т и п у р о к у: урок вивчення нового ма­
теріалу.
О б л а д н а н н я: портрет С. Черні­
лев­
ського, репродукції картин Т. Шевченка
«Селянська родина»; В. Корнєва «Свята
родина», «Родина»; І. Грищука «Козацька
родина».
Методи, прийоми і форми ро­
б о т и: слово вчителя, асоціювання, бесіда,
учнівське повідомлення, прийом «Поетичне
віконце», словесне малювання.
В и п е р е д ж у в а л ь н і з а в д а н н я: під­
го­ту­вати повідомлення про українську хату,
створити ілюстрацію власного дерева родо­
воду.
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Перегляньте репродукції. Яке слово, на
вашу думку, має бути в назвах цих картин?
Грищук І. «Козацька
родина»
Корнєв В. «Свята
родина»
Корнєв В. «Родина»
Шевченко Т.
«Селянська родина»
М е т о д и ч н а р е м а р к а. Назви картин
учитель озвучить після учнівських відповідей.
Актуалізація опорних знань учнів.
Асоціювання. Занотуйте ваші асоціації
до слова родина.
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Найдорожче, що є в кож­
ного, – це родина. А найкращі, найрідніші
люди – батьки. Навіть дорослому синові чи
доньці так хочеться батьківської теплоти,
материнської ласки. Надзвичайно турботли­
во, зворушливо, з тремтливою обережністю
змальовує родинні почуття у своїх творах
поет Станіслав Чернілевський.
Станіслав Болеславович Чернілевський
народився 6 липня 1950 року в селі
Жван Муровано-Куриловецького району
Вінницької області.
Життєвий шлях письменника був вельми
непростим. Хлопчик залишився без батька у
багатодітній родині, тож довелося здобувати
середню освіту у
школах-інтернатах.
Не відразу йому
пощастило з ви­
бором
«сродної»
професії. Спочатку
недовго працював
учителем після закінчення Вінницького пе­
дагогічного інституту, але він з дитинства
марив кінематографом і прагнув вступити
на факультет кінорежисури. Згодом ця мрія
здійснилася. У стінах Київського театраль­
ного інституту імені Івана Карпенка-Карого
Чернілевський здобув фах кіносценариста.
Працював на Київській кіностудії художніх
фільмів імені Олександра Довженка, написав
кіносценарії «Грамотний», «Просвітлої доро­
ги свічка чорна».
– 15 –
9'2014
Поетичною творчістю захопився ще у
шкільні роки. У 1984 році видав збірку пое­
зій «Рушник землі». А 1988 року став лауре­
атом премії імені Василя Симоненка.
Нині працює режисером і редактором на
ТРК «Студія 1+1».
Перевірка
домашнього
завдання.
Учнівське повідомлення.
Своє житло в давнину наші предки нази­
вали берегинею, бо воно не лише захищало від
холоду і зла, а й
берегло чистоту
людської
душі,
освячувало
по­
мисли. Пращури
вважали його про­
образом Всесвіту,
де дах – це небо,
саме житло – зем­
ний світ, нижня частина будівлі – підземний світ.
Кожна частина оселі мала своє символічне
значення. Піч у давнину символізувала родинне
вогнище і була священна, як мати. Вона обігрі­
вала, годувала всіх, а її вогонь був тією доброю
силою, що йде від сонця. Саме по ній оцінюва­
ли господиню. У народі казали: яка піч – така
й господиня, немазана в хаті піч – все одно що
невмита дівчина.
Найсвятішим місцем у хаті був покуть. Там
висіли ікони, прикрашені рушниками і духмяни­
ми травами. На покуті садовили почесних гостей,
молодих під час весілля, там же ставили дідуха
на Різдво.
Окрасою житла були вишиті рушники, вони
також виконували оберегову функцію. Їх віша­
ли над дверима, над вікнами, стелили на столі,
а найкрасивішими обов’язково накривали ікони
(такі рушники мали якусь незвичайну магічну
й лікувальну силу). Оздоблювали хату і настін­
ними малюнками, які слугували і прикрасами, й
оберегами. Розписували піч, припічки колорит­
ними орнаментами.
Під іконами стояв великий стіл, розрахова­
ний на численну родину: біля нього всі збира­
лися і коли їли, і коли вирішували важливі пи­
тання. На ньому завжди мала лежати прикрита
рушником паляниця (щоб добробут був у сім’ї).
Біля столу попід стіною стояла довга дерев’яна
лава, поряд – велика скриня, куди складали одяг,
рушники тощо.
Біля печі ставили дерев’яний настил на
стовпчиках – піл. На ньому спали, а вдень, при­
бравши постіль, його нерідко використовували
для хатніх справ.
Долівка українського житла аж до початку
XX ст. була переважно глиняною. Щосуботи і
перед святами її змащували спеціальним гли­
няним розчином і, коли вона висихала, встеля­
ли пахучим різнотрав’ям: татарським зіллям,
м’ятою, чебрецем тощо, і в оселі завжди стояв
приємний запах трав. Для освітлення слугували
посвіти, лучинки, світики, які встановлювали на­
впроти печі.
Хату завжди тримали у бездоганній чистоті, а
дверей ніколи не замикали.
Робота з текстом поезії «Теплота ро­
динного інтиму…».
Виразне читання вірша вчителем на­
пам’ять.
Бесіда
•Чому перший рядок містить епітет «родин­
ного інтиму»? Як ви розумієте це поняття?
•Про яку пору року і час доби йдеться?
Свою думку аргументуйте.
•Який він, той вогонь у печі? Що він сим­
волізує?
•Чому першою прокидається мати?
•Чому автор показує зв’язок хати і неба че­
рез образ матері? Про які два світи йдеться?
•Які народні та авторські образи формують
цілісний образ української хати?
•Чому чистоту людської душі автор пов’язує
з чистотою в оселі?
•Які настрої та почуття висловлено в поезії?
•Чи є зв’язок між деякими моментами біо­
графії поета й особливим теплим ставленням до
матері, рідного дому («теплоти родинного інти­
му»), оспіваних у вірші? Якщо так, то в чому він
оприявнюється?
•Схарактеризуйте образ ліричного героя
твору.
•Що засвідчує остання строфа поезії?
•Яка роль матері у вашому житті?
Виразне читання вірша учнями.
Пригадайте, що таке логічний наголос.
Визначте головне слово в кожному рядку.
– 16 –
9'2014
Виділяючи такі слова інтонаційно, виразно
прочитайте вірш.
Т е о р і я л і т е р а т у р и.
 Доберіть в інтер­  Опишіть кілько­
неті піктограму-асо­ ма реченнями ваші
ціацію до поезії.
враження від поезії
Наголошені й ненаголошені склади у вір­
шах розподіляються по-різному. Наголоси
здебільшого падають на один з двох або на
один із трьох складів.
Правильне чергування наголосів дає змо­
гу поділити кожен рядок поетичного твору
на групи складів. Повторювана у вірші група
складів, до якої входять один склад наголо­
шений і один чи два ненаголошених, назива­
ється стопою. Стопи бувають двоскладові та
трискладові.
Двоскладова стопа з наголосом на першо­
му складі називається хореєм (– ∪), а з на­
голосом на другому складі – ямбом (∪ –).
Залежно від характеру стоп та кількості їх
у рядку визначають віршовий розмір поезії.
Схематично це можна показати на прикладі
уривка з вірша Станіслава Чернілевського
«Теплота родинного інтиму…»:
Весело і з ляском серед печі
Полум’я гуляє по гіллю.
Ковдрою закутуючи плечі,
Мати не пита, чому не сплю.
–∪ / ∪∪ / –∪ / ∪∪ / –∪ /
–∪ / ∪∪ / –∪ / ∪∪ / –/
–∪ / ∪∪ / –∪ / ∪∪ / –∪ /
–∪ / ∪∪ / –∪ / ∪∪ / –/
Ми бачимо, що повторювана група скла­
дів має один наголошений склад і один не­
наголошений. Отже, кожна стопа тут склада­
ється з двох складів, причому наголос у ній
(там, де він є) падає на перший склад. А нам
відомо, що така стопа називається хореєм.
Оскільки в кожному рядку цих стоп по 5,
робимо висновок: віршовий розмір – п’яти­
стопний хорей.
У поданих рядках є групи ненаголошених
складів. Це – пірихій, допоміжна стопа з дво­
ма ненаголошеними складами (∪∪). Пірихій
може заступати ямб або хорей, однак на ви­
значення віршового розміру він не впливає.
Прийом «Поетичне віконце». Заповніть
кожне «скельце» уявного віконця, виконую­
чи завдання.
(1–2 речення, пись­
мово).
♦Випишіть
з тек­ ♦Визначте
тему
сту поезії тропи, й основну думку
визначте віршовий (лейт­мотив), ука­
жіть образи, обра­
розмір.
зи-символи.
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
Немає у світі
людини відданішої,
щирішої, дбайливі­
шої, ніж мати. Коли
мама поруч, так лег­
ко, світло і чисто на
серці.
Е п і т е т и:
ро­­дин­ного інти­
му, світанковим
маминим вогнем;
м е т а ф о р и: мо­
тузочком
диму
хату прив’язала
до небес, полум’я
гуляє по гіллю, не
катує серце печія,
як душа світліє
перед днем.
Віршовий
р о з м і р – п’яти­
стопний ямб.
Т е м а: спогади
письменника
про
рідну хату, власне
дитинство, матір, її
доброту та щирість.
І д е я: уславлен­
ня
найголовніших
людських
ціннос­
тей – материнської
любові, батьківської
хати, щасливих років
дитинства.
О б р а з и: мати
(кон­крет­ний
об­
раз), син; о б р а ­
з и - с и м в о л и: ма­
ти, душа, хата, піч,
вогонь у печі, небо.
В и с н о в о к. Поезія «Теплота родин­
ного інтиму...» пройнята правдивою синів­
ською любов’ю до матері, до рідного дому.
Ліричний герой крізь усе життя проніс най­
світліші почуття до найдорожчої людини.
– 17 –
9'2014
Вони так само сильні, як і колись у дитин­
стві. Це безумовна любов, справжній душев­
ний спокій. Так буває тільки вдома. Навіть
дорослим інколи хочеться відчути себе ма­
ленькими, огорненими маминою ласкою ма­
люками. Її дбайливі руки ще вдосвіта роз­
ведуть у печі вогонь, поєднавши рідну хату
із всесвітом. Мати ніжно закутає ковдрою
плечі, не ставитиме безглуздих запитань,
бо знає про сина більше, ніж він сам. Адже
лише мати має особливий дар – відчувати
свою дитину. Такий тісний духовний зв’я­
зок, справжня щирість, розуміння без слів
властиві родинним стосункам.
І та гіркота, що труїла серце дорослого
чоловіка, поступово зникає, як примара,
ніби розсіюється. Мамина любов творить
дива. Читаючи твір, ми розуміємо, що по­
шанне ставлення до батьків, щирі почуття
– це та опора, той життєвий стрижень, який
рятує нас від душевного болю не тільки в
дитинстві, а й у дорослому віці.
Робота з текстом поезії «Забула внуч­
ка в баби черевички…».
Виразне читання вірша вчителем.
Мовчазне читання вірша учнями.
Бесіда
•Які пори року згадано у вірші?
•Що занесла до хати бабуся?
•Символом чого є онуччині черевички?
•Яким настроєм пройнято цей вірш?
•Що засвідчує бабусину любов до внучки?
•Який образ об’єднує дві вивчені на уроці
поезії?
•Чому хата стала порожньою, великою, не­
затишною?
•Як ви розумієте зміст рядків: «І осінь їй
тихенько опустила горіховий листок перед ві­
кном»?
•Навіщо, на вашу думку, поет використовує
образні вислови «перекотилось літо за село»,
«бризнувши в зело», «і осінь їй тихенько опусти­
ла горіховий листок перед вікном»?
•З якою метою автор використовує у вірші
слова зі зменшено-пестливими суфіксами? Чи
вживає хтось із ваших знайомих, друзів або ро­
дичів слова з такими суфіксами і в яких ситуа­
ціях?
Доберіть і запишіть у зошити епітети,
які у віршах про родину могли б сполучати­
ся з такими словами:
Руки (мамині), ... ; сонце – ... , ... ; зоря – ... ,
... ; хатина – ... , ... .
Визначте віршовий розмір вірша.
QQ Чого навчає ця поезія?
QQ Які поради ви дали б онучці? Що
треба робити, аби її бабуся не відчувала себе
покинутою, самотньою?
Словесне малювання. Опишіть, якою
ви уявляєте собі бабусю з вірша. Чи схожа
вона на вашу бабусю? Відповідь аргумен­
туйте.
В и с н о в о к. Діти виростають, самі ста­
ють батьками, а їхні батьки – бабусями й
дідусями. І їхньої турботи тепер вистачає
і на онуків. Про важливість неперервності
поколінь, повагу до старших людей, пам’ять
про них ідеться в поезії «Забула внучка в
баби черевички...». Мати стала бабусею, до
неї в село приїжджає гостювати онука, та
коли літо «перекочується за село» і осінь
тихенько опускає «горіховий листок перед
вікном», настає пора прощатися. Нелегким
для жінки видається те прощання, бо роки
йдуть, і кожен наближає її до розставання з
дітьми та онуками назавжди. У дитинстві ми
не замислюємося, наскільки рідна й дорога
нам бабуся; часто біжимо, не дослухавши її.
І лише дорослішаючи, починаємо розуміти,
як багато вона могла б нам розказати, скіль­
ки всього разом ми не встигли зробити, як
мало уваги приділяли рідній людині. Так і
в поезії: дівча махнуло рученям на прощан­
ня, а «бабка все стояла на дорозі, хустинкою
торкаючись до сліз».
Бабуся залишилася сама до наступного
літа, а з нею – спогади й онуччині забуті
черевички. Ніжно понесла їх бабуся до спо­
рожнілої хати, щоб торкнутися перед сном
рукою й уявити любу онуку. Невідомо,
чи зможе ще бабуся помилуватися своєю
онучкою, чи буде наступного літа до кого
приїздити малій, адже непомітно підкрала­
ся осінь життя – старість. Такий філософ­
ський підтекст твору спонукає замислитися
над цінністю родинних стосунків, потребою
– 18 –
9'2014
приділяти більше уваги батькам, бабусям і
дідусям.
Рефлексія. Підсумок уроку.
Висловіть свої міркування про відпові­
дальність за власну родину.
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H З а г а л ь н е. Дати письмову розло­
гу відповідь на запитання «Як слід берегти
теплі стосунки між родичами, як не втрати­
ти духовного зв’язку між поколіннями?».
І н д и в і д у а л ь н е. Підготувати повідом­
лення про Жар-птицю.
У р о к 38
Т е м а. Ірина Жиленко. Стисло про пое­
тесу. Поєднання реального і фантастично­
го в поезії «Жар-птиця».
М е т а: ознайомити учнів із творчіс­
тю Ірини Жиленко, допомогти усвідомити
ідейно-художню цінність її поезій; розвива­
ти навички виразного та усвідомленого чи­
тання віршів, коментування їхнього змісту;
виховувати вміння бачити красу навколо.
Т и п у р о к у: урок вивчення нового ма­
теріалу.
О б л а д н а н н я: портрет І. Жиленко,
біб­
ліотечка її творів, ілюстративний мате­
ріал, репродукція картини П. Холодного
«Казка про дівчину і паву».
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и р о ­
б о т и: виразне читання вірша вчителем, сло­
во вчителя, бесіда, учнівське повідомлення,
«Майстерня художника», робота у трійках,
інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Виразне читання вірша вчителем.
– Чим ти, веселко, –
Питаю у феї, –
Жайвору ніжиш крило?
Звідки, чаклунко багатолика,
Блакиті береш до долонь?
– Скажу, – ніжно мовила р
­ айдуга-фея,
– гляди:
Фарби яскраві, ­чарівні для неба я
вибираю з води.
О. Самаруха
Актуалізація опорних знань учнів.
У ч и т е л ь. З чим у вашій уяві асоцію­
ється веселка? (Краса, щастя, тепло, ра­
дість, спокій…) Наш сьогоднішній урок ми
спробуємо наповнити веселковими барвами,
розкриленістю, легкістю за допомогою тво­
рів поетеси Ірини Жиленко. Її вірші мудрі
і світлі, у них багато вигадки, сяйва, тут
твориться весела, грайлива казка, що вчить
добру, людяності, поетичному світоспри­
йняттю.
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Ірина (Іраїда) Володимирівна
Жиленко народилася 28 квітня 1941 року в
Києві. Її дитячі роки припали на грізний во­
єнний і повоєнний час,
коли довелося і вчитися,
і працювати одночас­
но. Закінчила вечірню
школу робітничої мо­
лоді, потім – філоло­
гічний факультет Ки­
ївського університе­ту.
Працювала вихователь­
кою в дитячому садку,
згодом – у редакціях газет і журналів.
Перша книжка поетеси – «Слово на соль­
фі», за нею – «Автопортрет у червоному»,
«Вікно у сад», «Останній вуличний шарман­
щик» та інші.
Писати для дітей, на думку Ірини
Жиленко, – велика честь, бо для неї дитина
– це чудо, а дитинство – святкова казка.
Перша книжка для малят «Достигають
колосочки» з’явилася в 1964 році. Для мо­
лодших школярів поетеса випустила книж­
ку «Вуличка мого дитинства».
Поезія Ірини Жиленко унікальна, багата
на кольори (у віршах назви кольорів ужито
понад тисячу разів). А ще поетеса дуже лю­
бить рослини, особливо квіти, і щедро опи­
сує їх у творах. На честь своїх улюблених
фіалок вона навіть створила літературний
жанр «фіалки-вірші».
Кажуть, що за творами Ірини Жиленко
можна вивчати географію Києва і побут
киян: дізнатися, де який магазин чи базар,
– 19 –
9'2014
куди яка вулиця повертає, де розташовано
парк чи сквер.
Одним із найцікавіших творів Iрини
Жиленко є поезія «Жар-птиця». Уже на­зва
цієї казкової істоти налаштовує на чарів­
ність, загадковість, зустріч із прекрасним і
феєричним. Казки про це неповторне ство­
ріння мають усі народи світу, бо кожна лю­
дина понад усе прагне зустрічі з мрією, до
якої можна торкнутися, кожен бажає жити
серед дивовижної краси, яка долає сіру бу­
денність.
Перевірка домашнього завдання. Уч­
нів­ське повідомлення.
Жар-птиця – у східнослов’янській народній
творчості – казковий птах сонячного царства зі
сліпучо-золотавим, мов
жар, пір’ям (тому птаха
називають ще золотою
птицею); одного його
пера досить, щоб освіти­
ти весь казковий сад; ча­
родій краде Жар-птицю,
але не вбиває її, бо не
можна вбити сили при­
роди, що повсякчас від­
роджується; Жар-птиця
встигає знести яйце,
з якого постає сонце. Це символ щастя, чогось
величного, ідеального; чарівне перо Жар-птиці
завжди приносить удачу, щасливу долю, кохан­
ня.
Інша назва Жар-птиці – «крешана», яка бере
вогонь у бога Сонця, креше ним із неба, посила­
ючи його всюди: і в дерево, і в камінь.
Воскреснути – це саме викресати живий во­
гонь, жар тієї птиці, що креше з неба блискавиці.
Вона живиться золотими молодильними
яблуками, які дарують красу, вічну молодість і
безсмертя. Коли співає Жар-птиця, з її дзьоба
сип­
лються перлини. Вона здатна перевтілюва­
тися в червоного і чорного коня. Червоний кінь
– то сонце, а чорний – нічне небо. Ці коні-птахи
переносять душі померлих у тридесяте царство,
тобто у вирій. Невипадково в українських на­
родних казках герой не може окремо здобути ні
Жар-птиці, ні вогняного коня, ні царівни-золото­
волоски. Це три втілення однієї сутності.
Робота з текстом поезії «Жар-птиця».
Виразне читання вірша вчителем.
Виразне читання поезії учнями. Робо­
та у трійках. У кожній трійці обирають
найкращого читця, який виразно читає пое­
зію, інші оцінюють та аналізують його роботу.
Бесіда
•У чому особливість побудови поезії «Жарптиця»?
•Коли відбуваються події, зображені у тво­
рі? Реальні вони чи фантастичні?
•Чи не ліпше було б Жар-птиці все життя
прожити в золотій клітці? Яке народне прислів’я
може підтвердити вашу думку?
•Як змінилося все навкруги, коли казковий
птах вирвався на волю? Як зустріли його появу
люди?
•Кого уособлюють «трьохсотлітня ґава» і
«вся вороняча сім’я»?
•Що символізує Жар-птиця?
•Що означає вислів «спіймати Жар-птицю»?
•Назвіть художні засоби, вжиті в поезії.
«Майстерня художника». Намалюйте,
якою ви уявляєте Жар-птицю.
Розгляньте
репродукцію
картини
П. Холодного «Казка про дівчину і паву».
Які паралелі можна провести між картиною
і твором І. Жиленко? Чи схожа пава, створе­
на художником, на ту, яку намалювали ви?
К о м е н т а р. Дівчина з картини П. Холод­
ного «Казка про дівчину й паву» вдивляється у
поетичний світ таїни, уособлений фантастично
прекрасною павою. Зелена галявина, дівчина-­
українка та екзотичний павич об’єднані ритмом
ніжних ліній і форм. Цей ритм, делікатно ак­
центований м’якими кольорами, витворює пі­
сенний настрій.
– 20 –
9'2014
Рефлексія. Підсумок уроку.
Продовжіть висловлювання: «Розуміти
прекрасне спроможний той, хто …».
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H З а г а л ь н е. Занотувати свої мірку­
вання про розуміння прекрасного. І н д и ­
в і д у а л ь н е. Підготувати повідомлення
про підкову і гномів.
У р о к 39
Т е м а. «Підкова», «Гном у буфеті».
Поетичні роздуми про дружбу, доброту,
красу, про людське щастя і шляхи до ньо­
го, про те, що може врятувати сучасний
світ.
М е т а: продовжити ознайомлення уч­
нів із творчістю І. Жиленко; розвивати об­
разне мислення, творчу уяву, усне мовлен­
ня; виховувати вміння цінувати доброту,
дружбу.
Т и п у р о к у: урок формування й удо­
сконалення вмінь і навичок.
О б л а д н а н н я: портрет І. Жиленко,
біб­ліотечка її творів.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и
р о б о т и: інтерактивна вправа «Ланцюжок
добрих побажань», читання з передбачен­
ням, слово вчителя, учнівські повідомлення,
робота в парах, прийом «Поетичне віконце»,
«Ґронування».
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Інтерактивна вправа «Ланцюжок
доб­рих побажань». Побажайте одне одно­
му (ланцюжком) успіхів і цікавих відкриттів
на сьогоднішньому уроці.
Актуалізація опорних знань учнів.
Читання з передбаченням. Поміркуйте
і висловіть припущення, про що йдеться в
поезіях І. Жиленко, якщо там є слова зеле­
ний сніг, золота підкова, Лапландія, буфет­
ний гном, маркіза з фарфору, музикальна
скринька.
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Ми продовжуємо зна­
йомство з поезіями Ірини Жиленко, які
­асичені атмосферою свята, енергією
н
життя, краси, казковості, що невіддільні
од яскравої образ­ності та польоту фанта­
зії.
Перевірка
домашнього
завдання.
Учнівське повідомлення.
Підкова – пристосування для захисту кін­
ських копит від зношування. Підкови виготов­
ляють зазвичай із металу, найчастіше зі сталі,
й прибивають до копит цвяхами. Підковування
коней – потенційно небезпечна операція, і її ви­
конує зазвичай фахівець.
Символ підкови дуже
давній. Доволі часто її
зображення міститься на
побутових і ритуальних
речах. Одвіку люди вва­
жають підкову символом
успіху. Проте ніхто точно
не знає, чому саме кін­
ський атрибут обрано талісманом. Можливо,
підкова стала символом щастя, заможності й
успіху саме завдяки своєму поєднанню з ко­
нем, який міг бути тільки в заможного госпо­
даря.
Підкову в багатьох культурах трактують
по-різному. У Європі і Латинській Америці
підкови вішають на стіну ріжками вниз – щоб
щастя лилося на господарів оселі. Англійці та
ірландці вважають, що треба розташовувати її
ріжками вгору – щоб щастя і добробут не виті­
кали. У Мексиці підкову прикрашають стрічка­
ми, монетами і ликами святих. Італійці вішають
підкову так, щоб кожен, увійшовши до помеш­
кання, її зачіпав. В Україні розміщують підкову
ріжками вгору, щоб хата була, як повна чаша.
Вона висить досить високо – чіпати її нікому
не можна.
Існує безліч прикмет, пов’язаних із цим атри­
бутом щастя:
––якщо в першу ніч повного місяця покласти
підкову на підвіконня кінцями всередину житла,
то вона привертатиме гроші та сприятиме добро­
буту;
––якщо підкову закопати в землю біля північ­
но-західної стіни оселі, то вона забезпечить допо­
могу і підтримку у важливих справах, сприятиме
родючості;
– 21 –
9'2014
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
––якщо у вас чомусь погано ростуть квіти, по­
кладіть біля них підкову;
––символ удачі, знайдений на престольне свя­
то на дорозі, лікує дітей;
––коли ви страждаєте від безсоння, покладіть
підкову під ліжко в головах;
––щоб дія підкови була ефективною, після
того, як ви їй відвели певне місце, не перекладай­
те; щоб підкова «працювала», її не можна чіпати.
Жаль, що бага­
тьох людей приваб­
лює лише золотий
блиск!
Неможливо збу­
ду­
вати власне ща­
стя на чужих прик­
рощах.
Робота з текстом поезії «Підкова».
Виразне читання вірша вчителем.
Читання вірша учнями в парах. Учні
повертаються один до одного, за сигналом
учителя учні І варіанта читають вірш учне­
ві-сусіду ІІ варіанта, потім навпаки; вистав­
ляють одне одному оцінку за читання в зо­
шит.
Бесіда
Т е м а:
зма­
лювання чарівної
атмосфери
свята
Нового року, під
час якого ліричній
героїні поталанило
знайти
чудесний
талісман – підкову.
І д е я:
утвер­
дження
думки,
що не можна бути
щасливим за раху­
нок чужого, тому
героїня вирішила
повернути підкову
Дідові Морозу.
О б р а з и: лі­
рична героїня.
О б р а з и-с и м ­
в о л и: Дід Мороз,
підкова, сімсот роз­
зяв.
•У чому виявляється казковість сюжету?
•Як використала поетеса образ підкови у
своїй поезії?
•Чому лірична героїня твору, незважаючи на
цінність своєї знахідки, вирішує повернути її на­
зад до Лапландії?
•Чи можна щастя знайти або подарувати
разом із підковою? Яку думку приховано у вір­
ші?
•З якою метою поетеса вводить у твір образ
«семисот роззяв»?
•Які кольори використовує І. Жиленко у
своєму вірші? Що вони символізують?
Прийом «Поетичне віконце». Заповніть
кожне «скельце» уявного віконця, виконую­
чи завдання.
Доберіть
або
намалюйте пікто­
граму-асоціацію до
поезії «Підкова».
♦Визначте
 Занотуйте ви­
сновок, який ви
зробили, проаналі­
зувавши твір «Під­
кова».
тему ♦Випишіть тро­
й основну думку пи, визначте вір­
(лейтмотив) твору. шовий розмір.
Укажіть образи й
символи поезії.
Е п і т е т и: зеле­
ний, рожевий, фіал­
ковий, голубий (сніг);
легкий і рівний сніг,
золота підкова; п о ­
р і в н я н н я: таким,
на місяць схожим,
серпиком
лежала;
м е т а ф о р и: про­
трюхикав
Дідусь
Мороз; світився сніг;
персоніфіка­
ц і ї: ішов сніг, розгу­
бились в небі літаки,
кричали й крильцями
дрижали;
гіпер­
б о л а: сімсот роз­
зяв; п о в т о р и: день
при дні, пада, пада,
пада.
Віршовий розмір
– п’ятистопний ямб.
У ч и т е л ь. Рідний дім – це прихисток
людини, її оберіг. Добре, коли в цьому домі
затишно, привітно, коли чекають рідні, най­
дорожчі люди. Здається, що якийсь добрий
дух, гном чи домовичок оберігають лад і
спокій у домі. Наступний вірш – це зустріч
саме з таким казковим персонажем.
Перевірка
домашнього
завдання.
Учнівське повідомлення.
Гноми – духи землі і гір. У міфології наро­
дів Європи – маленькі, людиноподібні істоти, що
мешкають під землею, в горах або в лісах. Зростом
вони з дитину, але наділені н
­ адприродною силою,
– 22 –
9'2014
носять довгі бороди і живуть набагато довше, ніж
люди. Гноми надзвичайно
образливі і примхливі. У
надрах землі вони охоро­
няють скарби – коштовне
каміння і метали; майстерні
ремісники, можуть викову­
вати чарівні персні, зброю
та
всілякі
фантастичні
предмети. Дракони полю­
ють за скарбами гномів,
тому ці маленькі істоти перебувають з ними в
постійній війні.
Загалом це добрий і працьовитий народ.
Гноми дуже потерпають від людської жадібно­
сті й пихи, тому людей не люблять і ховають­
ся в глибоких гірських печерах. Там у них свої
підземні міста і палаци. Іноді вони виходять на
поверхню і, коли зустрінуть у горах людину, ля­
кають її гучним криком.
Робота з текстом поезії «Гном у бу­
феті».
Виразне читання вірша вчителем.
Ланцюжкове читання вірша учнями.
Бесіда
•Як ви вважаєте, чи справді існують буфетні
гноми? Відповідь аргументуйте.
•Що небуденного, чарівного вміє бачити по­
етеса в повсякденному житті людини? Визначте
ідею твору.
•Які думки і почуття пробуджують у вас по­
езії І. Жиленко?
•Дехто з ваших однолітків мріє скоріше ста­
ти дорослим, а поетеса стверджує, що «щасливі
люди, у яких усе їхнє життя – вічне дитинство».
Чи згодні ви з цією думкою? Аргументуйте свою
позицію.
•Як І. Жиленко розуміє дружбу, щастя та
інші духовні цінності людини?
•Які цінності, на вашу думку, потрібно бе­
регти в сучасному світі?
Рефлексія. Підсумок уроку.
«Ґронування».
Складіть асоціатив­
не ґроно до словосполучення поезія Ірини
Жиленко.
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H З а г а л ь н е. Написати лист Ірині
Жиленко або створити власну «чарівну»
­оезію. І н д и в і д у а л ь н е. Підготувати
п
повідомлення про І. Калинця та писанки.
У р о к 40
Т е м а. Ігор Калинець. Цікавий епізод
із життя поета. «Писанки», «Стежечка»,
«Блискавка», «Веселка», «Криничка»,
«Дим» (збірка «Дивосвіт»). Своєрідність
форми його поезій.
М е т а: ознайомити учнів із життям і
творчістю талановитого українського по­
ета; прокоментувати образне бачення сві­
ту, явищ природи; пояснювати поєднання
у творах уявного, фантастичного і реаль­
ного; розвивати логічне мислення, увагу,
вміння грамотно висловлювати власну
думку; виховувати сприйнятливість до
світу природи.
Т и п у р о к у: урок вивчення нового ма­
теріалу.
О б л а д н а н н я: портрет І. Калинця,
біб­ліотечка його поетичних творів.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и
р о б о т и: інтерактивна вправа «Ланцюжок
добрих побажань», коментування вислову,
слово вчителя, учнівські повідомлення, бе­
сіда, робота у групах, словесне малювання,
сенкан.
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Інтерактивна вправа. Побажайте одне
одному ланцюжком успіхів, наснаги, удачі й
натхнення на сьогоднішньому уроці.
Актуалізація опорних знань учнів.
Прокоментуйте слова данського пись­
менника Г. Х. Андерсена: «Світ навколо
нас повний краси. Вона виявляється в най­
менших перелітних образах, яких часто не
помічають люди. У краплині води, взятої з
калюжі, вирує цілий світ… Відкрий тільки
очі й дивись...»
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Краса природи заворожує,
вражає, іноді навіть шокує, вона здатна
облагородити людське серце, зробити його
добрішим. Адже коли людина оберігає цю
– 23 –
9'2014
красу, примножує її своєю працею, вона й
сама стає співтворцем.
Краса, гармонія можуть народжуватися і
за допомогою засобів мистецтва за безпосе­
редньої участі людини – митця.
Красу можна віднайти довкола себе –
лише треба вміти це зробити. У деяких пись­
менників це дуже добре виходить. У звичай­
них речах їм бринить ніжна музика, явища
природи оживають у їхньому спри­йнятті. До
таких митців належить Ігор Калинець.
Перевірка
домашнього
завдання.
Учнівські повідомлення.
1-й у ч е н ь. Ігор Миронович Калинець на­
родився 9 липня 1939 року в місті Ходорові на
Львівщині в сім’ї служ­
бовця. У 1956 р. закін­
чив середню школу й
вступив до Львівського
університету імені Івана
Франка. 1962 року, за­
кінчивши
українське
відділення
філологіч­
ного факультету, почав
працювати в обласному
архіві: спочатку архіва­
ріусом, а згодом – старшим науковим співробіт­
ником.
Перша збірка віршів поета «Вогонь Купала»
побачила світ у видавництві «Молодь» 1966 року
і здобула прихильні відгуки критиків. Проте до
80-х років його мало хто знав в Україні. За свою
громадянську позицію 1972 року Ігор Калинець
отримав шість років суворих таборів і три роки
заслання, які відбув на Північному Уралі і в
Забайкаллі. Тоді попереднє слідство встанови­
ло, що він «унаслідок націоналістичних переко­
нань, починаючи із 1965 року, з метою підриву
та ослаб­лення радянської влади проводив анти­
радянську пропаганду й агітацію шляхом ство­
рення, розповсюдження та збереження наклеп­
ницьких документів, які порочать радянський
державний лад». Дружину Ігоря Калинця – відо­
му українську поетесу Ірину Калинець – спітка­
ла така сама доля.
В ув’язненні поет працював токарем і кочега­
ром. Мучився, але не каявся – і був радий з того,
бо відчував, що лишився людиною.
На волю вийшов 1981 року. А реабілітува­
ли Ігоря Калинця, як і багатьох, лише 1990-го...
Після повернення із заслання був редактором
журналу львівського обласного відділу Фонду
культури.
2-й у ч е н ь. Творчий доробок поета стано­
вить 17 збірок, що згруповані у двох циклах: у
1991 році у Варшаві вийшов перший том циклу
«Пробуджена муза» (9 збірок), а в США – дру­
гий том «Невольнича муза» (8 збірок). Творчість Калинця істотно вплинула на ба­
гатьох українських поетів пізніших поколінь.
Після повернення з ув’язнення та виселення
1981 року Калинець, за його словами, цілком за­
мовкає як поет. Тим часом пише і публікує каз­
ки для дітей (наприклад, «Дурні казки», 1998),
готує перевидання власних поезій. 1994 року
журнал «Сучасність» опублікував його по­
вість «Молімось зорям дальнім», написану ще
1972 року під час перебування у слідчому ізо­
ляторі львівської в’язниці. Та поза всякими сум­
нівами Калинець був і залишається передовсім
поетом.
Автор двох томів-фоліантів, куди ввійш­
ли сімнадцять збірок оригінальних поезій. Ігор
Калинець є почесним членом Міжнародного
ПЕН-клубу, лауреатом літературної премії імені
Івана Франка (Чикаго, США, 1979). У 1992 році
отримав премію імені Василя Стуса, а за книжку
вибраних поезій «Тринадцять аналогій» удосто­
єний Національної премії України імені Тараса
Шевченка. Книжка «Слово триваюче» вийшла
друком у Харкові 1997 року.
У доробку поета також чимало творів для ді­
тей, наприклад, «Книжечка для Дзвінки», видана
в Києві 1991 року. Дзвінка – це ім’я коханої ви­
датного карпатського ватажка опришків Олекси
Довбуша, пам’ять якого й досі вшановують на
Західній Україні. Також ім’ям Дзвінка Ігор
Калинець назвав свою доньку.
За визначні заслуги в утвердженні націо­
нальної ідеї, популяризацію українського слова
відомому поетові та громадському діячеві Ігореві
Калинцю було присвоєно звання почесного гро­
мадянина Львова.
У ч и т е л ь. Поезія Ігоря Калинця над­
звичайно яскрава і самобутня. У ній пуль­
сує і промениться національний дух, вона
– 24 –
9'2014
наповнена живлющими соками рідної землі.
Душа просто не може залишатися байду­
жою, коли читаєш вірші цього поета. У них
– пам’ять нашої історії та роду, українська
духовна спадщина.
Перевірка
домашнього
завдання.
Учнівське повідомлення.
1-й у ч е н ь. Здавна в Україні повелося так,
що кожна родина готувала до Великодня писан­
ки. У чистому охайному домі мати малювала
писанки і навчала дітей розуміти візерунки, які
на них з’являлися. Ці узори недаремно наносять
саме на яйця. Найперше яйце – за легендою –
мало всередині не жовток з білком, а зародок ці­
лого світу. Розмальовані писанки присвячували
сонцю й весні. З тієї миті, коли на яйці з’являвся
орнамент, воно переставало бути простим яйцем.
Шкода, що нині ми розучилися «читати» пи­
санки, не розуміємо, про що нам розповідають
їхні малюнки. Адже ці орнаменти – таємничі
знаки, пов’язані з магічними обрядами. Завдяки
їм писанки були захисниками наших предків.
Цікаво, що майже весь рослинний орнамент на
українських писанках пов’язаний із рослинами,
відомими своїми лікувальними властивостями.
Дуже поширені писанки із зображенням весни.
Символізують її різноманітні квіти, гілки дерев,
гірлянди, віночки, букети.
Писанки не можна було робити, коли з кимось
посварився чи розгнівався. Адже і сама писанка –
символ добра й сонця, і кожен з її узорів також. На
перший погляд, вони прості. Скажімо, в орнаменті
«безконечник» немає ні початку, ні кінця: біжить
і біжить звивиста лінія по яєчку. «Безконечник»
символізує вічний рух морської хвилі, неперерв­
ність життя на землі. Цю писанку пасічники ча­
сто клали під вулики, бо вірили, що безкінечно
будуть роїтися бджоли. Малювали на писанках
також оленів, півнів, коней. Цих тварин у дале­
кі часи сприймали як священних. Вважалося, що
олені породили всіх людей і тварин на землі. Кінь
– символ Дажбога. Півень на писанці відвертав
блискавку і громовицю. Таку писанку клали під
кут хати, аби вберегти її від блискавиці.
2-й у ч е н ь. На багатьох писанках є мере­
живні узори, цяточки. Є навіть цілі писанки,
вималювані такими цятками. Називаються вони
крашанками. З ними пов’язана сумна легенда.
Коли Ісус Христос терпів муки, Матір Божа пи­
сала вночі писанки. Вони виходили дуже гарні,
хоч і зрошені її слізьми. Де впала сльозинка, там
і утворилася цяточка.
Щоб намалювати писанку, потрібно мати ве­
лике терпіння, бо писанки створюються повіль­
но, крок за кроком. У давнину яйця розписували
писанкарки, рідше – писанкарі, які здебільшо­
го були і знахарями, а траплялися серед них і
справжні цілителі (їх ще називали земними бо­
гами). У минулому писанки правили за своєрідні
амулети, обереги від усякого лиха та хвороб.
Щоб вийшла яскрава писанка, кольори на неї
доводиться наносити шар за шаром: починати зі
світлих і закінчувати темнішими. Тепер є штучні
фарби для оформлення писанок. Колись кожна
писанкарка готувала фарби сама. Коричневу –
з лушпиння цибулі чи дубової кори, жовту – з
кори молодих яблуневих гілок, чорну – з підсоле­
ного відвару молодої вільхи чи коріння кропиви.
Про українську писанку знають у всьому світі.
У місті Едмонтон (Канада) їй установлено пам’ят­
ник. Писанки зберігаються в найкращих музеях
країни, а в прикарпатському місті Коломия – в
єдиному у світі музеї писанок – десятки тисяч
цих неповторних мистецьких витворів.
Робота з текстом поезії «Писанки».
Виразне читання вірша вчителем на­
пам’ять.
С л о в н и ч о к.
Писачок – паличка для нанесення узорів
на писанку; взори – узори; узвар – тут: від­
вар; філігранний – тонкий, майстерний; сти­
лізовані – виконані на зразок якогось стилю,
напряму в мистецтві, наприклад фольклорно­
го; маєво – маяння, виблискування; оболоні
– луки.
– 25 –
9'2014
Обмін враженнями від прочитаного.
Виразне читання вірша учнями.
Бесіда
2-г а г р у п а («Блискавка»)
•Які враження і спогади навіяла поезія
«Писанки»?
•Як ставиться автор до оспіваних писанок?
Підтвердіть свою відповідь рядками вірша.
•Які засоби художньої виразності вико­
ристовує в поезії І. Калинець? Проілюструйте
свою відповідь прикладами з вірша.
•Як поет змальовує найдорожчу у світі лю­
дину – маму? Наведіть приклади з тексту.
•Що реальне, а що уявне в цьому вірші?
Чому?
•Чи доводилося вам розписувати великодні
яйця? Якщо так, то які візерунки ви обирали?
Чому?
•Що уособлює писанка у християн?
Словесне малювання. Розкажіть про
писанки, які виникли у вашій уяві під час
читання вірша.
У ч и т е л ь. Радісне відчуття себе частин­
кою світової гармонії, вміння вести діалог
з усім, що тебе оточує, бачити світ по-ди­
тячому вповні виявилися у віршах збір­
ки «Дивосвіт, або ж Перша книжечка для
Дзвінки».
Робота у групах. Об’єднайтесь у малі
групи. Кожна група працює з однією поезією
з циклу «Дивосвіт» і представляє результати
своєї роботи. Перший крок – виразне читан­
ня поезії, другий – відповіді на запитання.
1-ш а г р у п а («Стежечка»)
•Чому автор розпочав збірку «Дивосвіт»
саме поезією «Стежечка»?
•Чи може людина спілкуватися з неживими
предметами? Чи доводилося вам спілкуватися з
неістотами?
•Як називається художній прийом, коли не­
живі предмети набувають ознак і властивостей
людини?
•Як ви ставитеся до образу стежечки? Чому
І. Калинець змальовує її саме так? Які художні
засоби використав він для цього?
•Як ви розумієте рядки: «Але ж світ красний
– голова крутиться»?
•Якби глянути «з гори на всенький світ», що
можна було б побачити?
•Вам уже, мабуть, доводилося раніше
натрап­ляти в художньому творі на образ дзерка­
ла, яке дає відповідь на запитання: «Хто на світі
найгарніший і наймиліший?». Що це за твір? Чи
справді, на вашу думку, блискавка така гарна, як
їй про це каже дзеркало?
•Як зрозуміти вислів: «Краса врятує світ»?
•Якою ми уявляємо королеву темряви?
•У чому небезпека блискавки?
•Чому, на ваш погляд, дзеркало на запитання
про красу королеви відповідало їй «похапцем»?
•Чи змогла б побачити власну красу коро­
лева темряви без блискавки? Чому? Відповідь
обґрунтуйте.
3-т я г р у п а («Веселка»)
•Що вам відомо про веселку як природне
явище?
•Фрагмент якої казки нагадують події у вір­
ші «Веселка»?
•Навіщо, на вашу думку, автор використав
для зображення парубка й дівчини образи со­
няшника й веселки?
•Яких «надягла веселка стрічок, як у свя­
то»? Які стрічки вплітають у коси українські дів­
чата? Доведіть, що найкращою оздобою дівочої
голівки був віночок.
•З якою метою І. Калинець оживляє веселку?
•Яким ви уявляєте подальше подружнє жит­
тя веселки і соняшника?
4-т а г р у п а («Криничка»)
•Як ви гадаєте, хто є криниччина мати? Як
ви розумієте вислів «сонце п’є та п’є калинову
воду через золоті соломинки»?
•Чому, на вашу думку, теми для розмов між
криничкою та її матір’ю зовсім різні? Чи різнять­
ся інтереси, уподобання в дітей та дорослих?
•Поясніть, що мав на увазі автор, коли на­
писав: «...весняна калина не хоче забрати з мене
свою подобу».
•Від чого залежить смак води з криниці?
•Чим пояснити те, що здоров’я кожної лю­
дини залежить від води?
•Чому питання збереження питної води нині
є актуальним?
5-т а г р у п а («Дим»)
•Які деталі засвідчують те, що дим в одно­
іменному вірші дуже сучасний?
– 26 –
9'2014
•Чому автор називає дим розпатланим?
•Чому цю поезію можна назвати казковою?
•Що нагадав дим мешканцям міста?
•З’ясуйте у творі реальні й уявні події.
•Розкажіть, який настрій має вірш, які по­
чуття передає.
QQ Що здалося вам незвичайним у вір­
шах «Дивосвіту»?
У ч и т е л ь. Вірші Ігоря Калинця виріз­
няються своєю будовою серед вивчених ра­
ніше творів:
––рядки мають різну довжину, на стопи
не поділяються;
––у них різна кількість наголосів, і розта­
шування їх довільне;
––у віршах немає рими, тому вони не по­
діляються на строфи;
––немає жодного розділового знака, вели­
кої літери.
Вірш із такою будовою називається віль­
ним, або верлібром. Цей жанр з’явився у сві­
товій поезії наприкінці XIX століття.
На уроці також звучало словосполучення
«цикл віршів». Це кілька поезій, пов’язаних
між собою єдиною думкою, настроєм та емо­
ціями.
У віршах циклу «Дивосвіт» Ігор
Калинець оживлює образи Стежечки,
Блискавки, Веселки, Кринички, Диму, спо­
нукаючи читача замилуватися красою при­
роди, виявити любов до неї, згадати відомі
змалку казки, пісні, прислів’я та приказки.
Конкретність деталей пов’язана з історични­
ми асоціаціями, фольклорною символікою,
і все разом творить яскраву мозаїку живої
природи.
Рефлексія. Підсумок уроку.
Складання сенкану. Складіть сенкан зі
словом краса.
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H Вивчити напам’ять одну з поезій
І. Калинця (на вибір). Прочитати притчу
Емми Андієвської «Казка про яян».
У р о к 41
Т е м а. Емма Андієвська – сучасна укра­
їнська письменниця і художниця. Її каз­
ки-притчі. «Казка про яян». Прихований
повчальний зміст твору. Добро і любов до
світу.
М е т а: ознайомити учнів із життям і
творчістю Е. Андієвської, жанром притчі; на­
вчати школярів розуміти прихований зміст
твору; формувати вміння визначати основну
думку казки, робити власні виснов­ки з при­
воду прочитаного; виразно читати прозовий
твір, коментувати прочитане; виховувати по­
чуття людяності, душевної щедрості, причет­
ності до всього, що діється навколо.
ТЛ: притча.
Т и п у р о к у: урок вивчення нового ма­
теріалу.
О б л а д н а н н я: портрет Е. Андієвської,
твори письменниці, репродукції картин.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и
р о ­б о т и: виразне читання вірша вчителем,
інтерактивні вправи «Незакінчене речення»
і «Прес», слово вчителя, словникова робота,
комплексна система завдань.
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Виразне читання вірша вчителем.
Краса.
Первозданна, досконала.
Захоплює, ушляхетнює, вражає.
Дарує людям радість і насолоду.
Велич.
Творча робота. Створіть власний вірш
про дивосвіт природи у творчій манері
І. Калинця.
– 27 –
Мистецтво дарувати
– Нема часу! – сказав чоловік.
– Нема часу! – заголосила жінка.
–– Я їм подарую час, –
Вирішив дзиґар на нічному столику,
І зів’ялі троянди
Обернулись на пуп’янки.
– Знову ці додаткові навантаження! –
Поскаржився чоловік.
– Самі обов’язки й жодного просвітку, –
Обурилась жінка, кидаючи
Тарілку за тарілкою
На підлогу.
9'2014
А переляканий годинник
Випурхнув за вікно
На найближчу гілку
Й, спостерігаючи купу
Потрощеної порцеляни,
Скрушно мовив:
– Дарувати – велике мистецтво,
Якого ледве чи можна
Навчитися.
Е. Андієвська
Актуалізація опорних знань учнів.
Продовжіть речення «Для мене ‘‘дарува­
ти’’ – це …».
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Цей вірш належить Еммі
Андієвській. Авторка зауважує, що у цьо­
му світі для кожної людини важливо бути
почутою іншою людиною, відчувати, що
ти не сам у житті, що в тебе є підтримка.
Тому найстрашніше, коли люди, які живуть
поруч, не йдуть назустріч одне одному, не
помічають чужих проблем і тривог.
Емма Андієвська – мисткиня, обдаро­
вана багатогранним талантом: поетеса,
прозаїк, художниця. Її творчість стала ві­
домою в Україні лише близько двадцяти
років тому.
Народилася 19 березня 1931 року в До­
не­цьку. Зго­дом родина еміг­ру­ва­ла до Ні­меч­
чи­ни. Ан­ді­єв­
сь­кі зро­били
вибір, на який
мали право, –
відмовилися
жи­ти в держа­
ві, де панува­
ли безправ’я,
приниження,
зневага, масове знищення людей...
Деякий час Андієвська жила у Франції,
згодом – у США, а з 1961 року постійно
мешкає в Мюнхені.
Творча спадщина письменниці багата й
різноманітна: понад десяток поетичних збі­
рок, чимало оповідань, романи «Герострати»,
«Роман про добру людину», «Роман про
людське призначення»; її картини експону­
ються в багатьох музеях і картинних гале­
реях.
Творче кредо письменниці влучно та
образ­
но сформулював Михайло Слабо­
шпицький у літературно-критичному нарисі
«Магістр алхімії слова»: «Це зовсім не таке
легке чтиво, що нагадує десертну страву,
якою людина насолоджується після ситно­
го обіду... Її поезії змушували читача напру­
жувати уяву й розум, щоб збагнути закла­
дений у них зміст, додумати не висловлене
безпосередньо, збагачувати їх досвідом своєї
душі».
Емма Андієвська любить писати для ді­
тей. Є у неї цикл не зовсім звичайних ка­
зок-притч, об’єднаних спільним початком і
закінченням.
Шакал прийшов до вілли на краю пусте­
лі і познайомився з консервною бляшанкою,
яка лежала на веранді. Вони почали розмов­
ляти про те, що люди їх не розуміють, за­
бувають, «що речі, які перебувають в люд­
ському оточенні, олюднюються», теж мають
душу.
Бляшанка нагодувала шакала і попро­
сила, поки не повернуться люди, розпові­
сти їй щось цікаве. І шакал почав розпо­
відати казки, але не зовсім звичайні – це
були притчі.
Наприкінці цього циклу казок консервна
бляшанка прощається із шакалом і говорить,
що їй бракуватиме його товариства. Вона за­
уважує, що «час надто швидко збігає, коли
він приємний, і надто повільно, коли несе
лихо». Шакал не обіцяє ще раз прийти, го­
ворячи, що обов’язки не для нього і «повер­
татися туди, де тобі бодай на коротку мить
було добре, завжди означає розчаруватись».
Він іде в пустелю і зникає з очей. Консервна
ж бляшанка розповіла шакалові «Казку про
яян», зауважуючи при цьому: її вона досить
часто чула від батьків, що пильнували, аби
надмірне зосередження на власній особі не
призвело до зайвих ускладнень.
Збірка цих творів під назвою «Казки»
побачила світ у 2000 році. «Казка про яян»,
над якою ми працюватимемо сьогодні, вхо­
дить до цієї збірки.
– 28 –
9'2014
Робота над притчею.
Ланцюжкове читання твору учнями.
С л о в н и ч о к.
Кельма – будівельний інструмент, лопат­
ка; глипнув – глянув; опали немощі – напала
слабість; брама – міські ворота; насельники
– мешканці, жителі; по гузир – по зав’язку.
М е т о д и ч н и й к о м е н т а р. Після про­
читання твору учнями пропонуємо виконати
письмово (тезово) комплексну систему завдань
і висловити своє ставлення до кожного з них, за­
повнивши подану таблицю умовними позначен­
нями.
Види завдань
Моє
ставлення
Поглиблюємо знання з теорії лі­
тератури
Аналізуємо прочитане
Учимося здійснювати порівняль­
ний аналіз
Удосконалюємо вміння давати
характеристику образам худож­
нього твору
Учимося пояснювати задум ав­
тора
Розвиваємо творчу уяву
Учимося узагальнювати
Учимося філософському осмис­
ленню суспільних явищ
Учимося пояснювати символічні
образи
Розвиваємо аналітичне мислення
У м о в н і п о з н а ч е н н я: ! – цікаве, ? –
важке, ~ – нецікаве.
Поглиблюємо знання з теорії літера­
тури.
Т е о р і я л і т е р а т у р и.
Притча – невелике оповідання, яке містить
повчання в алегоричній формі. У притчі події
підпорядковані повчальній частині. Притча
схожа на байку. Однак смисл притчі глибший:
вона ілюструє важливу ідею, торкаючись про­
блем моралі, загальнолюдських законів життя.
Притча часто є прямою настановою читачеві
чи слухачеві щодо поведінки, вчинків.
Знайдіть у ваших словничках визна­
чення казки і заповніть таблицю «Ознаки
казки і притчі у творі ‘‘Казка про яян’’».
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
Ознаки казки
Ознаки притчі
Захоплива
розповідь
про надзвичайні, фан­
тастичні події: дивне мі­
сто і його мешканці.
Повчальна алегорич­
на оповідь, у якій
події й герої спри­
ймаються як реальні
– пастушок із реаль­
ного світу потрапляє
у місто під землею.
Сюжет, образи, ком­
позиція підпорядко­
вані основній думці
– важливому і ґрун­
товному
висновку:
потрібно дбати не
тільки про власні ін­
тереси, а й про навко­
лишніх.
Дивовижні чари: пере­ Алегоричний образ,
творення дідуся на мі­ який має прихований
шок із самоцвітами.
філософський зміст:
справжній скарб – це
щедрість душі, здат­
ність співпереживати,
допомагати
іншим,
віддавати добро свого
серця, робити гарні
вчинки.
Традиційна композиція,
контрастне
групуван­
ня персонажів: яяни –
пастушок.
Аналізуємо прочитане. Прочитайте на­
ведені ключові фрази, доповніть їх, скорис­
тавшись текстом, поясніть зміст, висловив­
ши своє ставлення.
OO«Кожен яянин знає тільки своє ‘‘я’’,
тому запитань іншої людини просто не
чує».
OO«Ніхто не може догодити яянинові, бо
тільки він сам усе знає і вміє, і то найкра­
ще».
Учимося здійснювати порівняльний
аналіз. Що об’єднує Вавилонську вежу, про
яку йдеться в одноіменній біблійній прит­
чі, та вежі міста яян? (Вавилонську вежу
пихаті будівники хотіли звести вище неба.
Бог розгнівався і змішав мови людей, які пе­
рестали розуміти одне одного й розійшлися
по всьому світу, кинувши б
­ удівництво. Так
– 29 –
9'2014
само й мешканці казкового міста покарані
за егоїзм. Вони будують свої вежі все жит­
тя, а на старість, коли вичерпуються їхні
«я», не маючи сил і близьких, які прийшли
б на допомогу, гинуть самотні під стінами
старих ветхих будівель.)
Удосконалюємо вміння давати харак­
теристику образам художнього твору.
Схарактеризуйте фантастичних і реальних
дійових осіб твору. (Яяни – жителі загад­
кового міста. На запитання козопаса вони
не відповідають, бо зайняті тільки собою.
Кожний сам будує свою вежу. Харчуються
яяни лише власним «я». Жодний яянин не
може вимовити просте слово «ти», оскіль­
ки в їхніх устах воно неодмінно перетворю­
ється на «я». І виходить, що жителі міста
приречені на майже вічне, але безглузде іс­
нування, сенс якого – безкінечне будування
вежі власної пихатості й егоїзму, вежі влас­
ного «я».
Старий дідусь – єдиний мешканець мі­
ста, хто має найнижчу вежу. Він почув за­
питання хлопця лише тому, що й сам чу­
жинець. Старий теж бажав вибратися з
цього непривітного міста, та його здолали
хвороби і немощі, і він не міг самостійно це
зробити. А жоден яянин йому не допоможе,
бо вони зайняті лише собою.
Маленький козопас – сирота. Однак
хлопчик не озлобився ні на людей, ні на
навколишній світ, не розчарувався в житті.
Пастушок не хоче перетворюватися на яя­
нина, він готовий не просто сам вибрати­
ся за межі міста, а й допомогти старому.
Хоч дідок і відмовляється, проте хлопчик
бере його на плечі, бо хоче, щоб бодай пе­
ред смертю старий вдихнув свіжого пові­
тря. Пастушок мислить категоріями «ти»
і «ми», і це дає йому змогу звільнитися зі
страшного міста. Винагородою за це є са­
моцвіти, на які перетворюється дід, коли
вони виходять на волю.)
Учимося пояснювати задум автора.
Чому Емма Андієвська не подає у творі
жодного імені? (Образи казки-притчі уза­
гальнені, це ніби носії філософських ідей.
Зрозуміло, що будь-хто, забувшись і ставши
самозакоханим егоїстом, може перетвори­
тися на такого яянина – без імені, душі і,
найголовніше, без повноцінного життя. Від
кожного з нас залежить, чи зуміє «я» про­
мовити «ти», чи відкриється брама до пре­
красного світу гармонійних людських сто­
сунків.)
Розвиваємо творчу уяву. Що робив би
пастушок, якби заіржавіла від часу брама не
відчинилася? Придумайте свій варіант за­
кінчення казки.
Учимося
узагальнювати.
Сфор­
мулюйте мораль казки-притчі Е. Ан­ді­єв­
ської. (Справ­жня людина не може жити
лише власним «я», не помічаючи навколо
інших людей, не дбаючи про них. А до­
бро, віддане іншим, завжди повертається.
Винагорода чекає на щедрих душею лю­
дей.)
Учимося філософського осмислен­
ня суспільних явищ. Висловлюючись по
черзі в загальному колі, дайте відповідь на
запитання: «Що ви зробили б із мішком
самоцвітів як людина, яка живе в сучасній
Україні?».
Учимося пояснювати символічні об­
рази. Деякі образи, використані в казці
Е. Андієвської, мають особливе симво­
лічне значення. Назвіть їх, поясніть зна­
чення. (Самоцвіти символізують скарби
душі, духовну цінність, яку зберіг пасту­
шок. Сім брам: число сім для позначення
кількості брам міста авторка обирає
невипадково, адже відомо, що сім – це
знакове число, яке не раз трапляється в
Біблії.)
Розвиваємо аналітичне мислення.
«‘‘Я’’ під мікроскопом» – це зорова пое­
зія. Вона сприймається очима (зором).
Її автор – поет української діаспори Ярс
Балан. Він вважає,
що «один вірш-ма­
люнок може сказа­
ти набагато більше,
ніж тисяча слів».
Придивіться,
чим
відмінні між собою
«Я» в цій зоровій
– 30 –
9'2014
поезії. Спробуйте пояснити, на що це вка­
зує. (Усі ­наявні тут «я» різні, бо кожна
особистість ­неповторна. Будь-яка людина
має взаємодіяти з іншими людьми в соці­
умі, не втрачаючи власної індивідуально­
сті.)
Рефлексія. Підсумок уроку.
Інтерактивна вправа «Прес». Дайте
аргументовану відповідь на питання «Чи
можна в сучасному житті ‘‘вилікувати’’ его­
їста?».
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H З а г а л ь н е. Скласти за «Казкою про
яян» сенкан або чайнворд. Прочитати ­притчу
«Говорюща риба». І н д и ­
в і д у а л ь н е.
Підготувати повідомлення про толерант­
ність.
У р о к 42
Т е м а. «Говорюща риба». Принципи
толерантного ставлення до інших, вірності
мріям, прагнення гармонії зі світом.
М е т а: ознайомити учнів зі змістом
твору, поглибити вивчене про притчу;
розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння
висловлювати власні думки; прищеплюва­
ти загальнолюдські цінності.
Т и п у р о к у: урок вивчення нового ма­
теріалу.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и
р о б о т и: слово вчителя, учнівське повідом­
лення, коментоване читання, бесіда, вправа
«Мій особистий контракт».
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Усміхніться одне одному.
Актуалізація опорних знань учнів.
Перевірка домашнього завдання: зачи­
тування сенканів, розгадування чайнвор­
дів.
Розгляньте малюнок. Яким, на вашу
думку, повинен бути запис у правій ко­
мірці, щоб шальки терезів зрівноважили­
ся?*
* Курсивом подаємо орієнтовну відповідь.
Я маю право на
повагу і толе­
рантне ставлення
з боку всіх, хто
мене оточує.
Усі, хто мене ото­
чує, мають право
на повагу і толе­
рантне ставлен­
ня з мого боку.
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Життя надзвичайно роз­
маїте, люди не схожі одне на одного, і, щоб
мирно співіснувати, нам треба миритися з
цим розмаїттям, тобто бути терпимими, то­
лерантними. Про це йдеться у творі Емми
Андієвської «Говорюща риба». Та перш ніж
розпочати роботу над притчею, з’ясуємо, що
ж таке толерантність.
Перевірка
домашнього
завдання.
Учнівське повідомлення.
У перекладі з латинської («tolerance») толе­
рантність означає «терпіння».
У медицині це слово позначає здатність ор­
ганізму переносити вплив певних чинників. У
суспільстві толерантністю називають терпимість
до інакших думок, поглядів, традицій.
Життя суспільства, як і життя окремої люди­
ни, ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій.
За всю історію людства їх було чимало.
З розвитком соціуму до людей прийшло розу­
міння, що Земля не є надто великою, вона – наш
спільний дім, усі люди в якому – сусіди. А щоб
людство успішно розвивалося, треба знаходити
спільну мову, компромісні рішення дискусій­
них питань. У безмежному морі різноманітних
культур, релігій, думок, ідей, що належать людям
різних країн на планеті, на допомогу має прийти
«рятувальне коло» толерантності. Ще у ХVIII
столітті французький філософ-просвітитель
Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша
думка для мене глибоко ворожа, але за ваше пра­
во висловити її я готовий віддати своє життя».
Толерантність – це повага, сприйняття та
розуміння різноманіття культур нашого світу,
– 31 –
9'2014
форм самовираження та самовиявлення люд­
ської особистості. Формуванню толерантності
сприяють знання, відкритість, спілкування і сво­
бода думки, совісті й переконань. Для громадян
це передусім активна позиція, що формується на
основі визнання універсальних прав та основних
свобод людини.
Щоб досягти успіху у власному житті, не
витрачати сил на конфлікти, кожному доцільно
сформувати у собі толерантність як рису харак­
теру. Для цього потрібно:
––усвідомити, що всі люди різні – не кращі чи
гірші, а просто різні;
––навчитися сприймати людей такими, якими
вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам
не подобається;
––цінувати в кожній людині особистість і по­
важати її думки, почуття, переконання незалеж­
но від того, чи збігаються вони з нашими;
––зберігати «власне обличчя», знайти себе і за
будь-яких обставин залишатися собою.
Робота над притчею.
Коментоване читання твору з елемен­
тами бесіди. Прочитайте притчу від почат­
ку до слів «Там вони її поставили на ноги
і, вручивши листок, де було намальовано,
що їй нaзaвжди зaборонено користувaтися
водяним цaрством, зникли в глибині». Під
час читання та обговорення притчі шукайте
відповіді на проблемне питання: «До якого
світу належала риба – підводного чи світу
людей?».
Бесіда
•У якій сім’ї народилася говорюща риба?
•Як ставилися до риби батьки?
•Як вона сприймала таке ставлення?
•Як до неї ставилися інші? Чого їм браку­
вало?
•Чим саме їх дратувала говорюща риба?
•Хто судив рибу за її вміння говорити? Чи
справедливо судили? Відповідь аргументуйте.
•Як рибна громада повідомила говорющій
рибі про свій вердикт?
•Чи був водний світ для говорющої риби
своїм? Наведіть аргументи.
Занотуйте всі події, які відбувалися з
рибою у воді, і з’ясуйте, до якого світу риба
ближча.
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
Життя риби у воді
Народилася балакущою в табуні мовчазних
риб → набиралася вправності в балакучості →
молода й добра серцем, тому не розуміла суму
батьків → попливла шукати іншого табуна →
говорячи без упину, заважала іншим рибам зосе­
редитися → рибна громада ухвалює присуд вида­
лити рибу з води.
П і д с у м о к. Незвичайну рибину, котра
вміла розмовляти, не сприйняли звичайні
німі риби і зрештою прогнали з води.
Прочитайте текст від слів «З цих пір
рибa стaлa жити нa березі» до слів «…нa
колінaх блaгaє, щоб вонa скaзaлa йому хоч
одне слово».
Бесіда
•Чи можна вважати стосунки риби й рибал­
ки справжньою дружбою? Свою думку доведіть.
•Чи справді риба була не такою, як інші
риби?
•Чи було в сім’ї рибалки взаєморозуміння?
•Як ставилася дружина до наказів рибалки?
Що це засвідчує?
•Куди весь час звернений погляд дружини?
•Кого вона вам нагадує?
•Чому рибалка мовчазний?
•Як поставилися рибалчині діти до риби?
•А як дружина зустріла гостю?
•Чому, на вашу думку, рибалка сам не зу­
стрів рибу?
•Яка доля спіткала говорющу рибу?
•Чи знайшлося їй місце у світі людей?
Відповідь аргументуйте.
Занотуйте всі події, які відбувалися з
рибою на березі, і зробіть висновок про її
місце у водному й земному світах.
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
Життя риби на березі
Розмовляла сама з собою → зустрілася з ри­
балкою → у розмовах провели три дні в морі →
рибалка запрошує рибу в гості → жінка вбила
рибу і засмажила на пательні → без голосу риба
стала такою, як і решта її братів та сестер.
П і д с у м о к. Дружина рибалки, поки
чоловіка не було вдома, не зрозумівши, що
рибина і є гостем, засмажила це «говорюще»
диво. Коли господар повернувся, він не зміг
– 32 –
9'2014
упізнати у страві свого товариша, адже це
була звичайна засмажена риба.
Прочитайте притчу від слів «Шкодa
мені рибaлки й говорющої риби» до кінця.
Бесіда
•З чиєю думкою, шакала чи бляшанки, по­
годжуєтеся ви?
•Чия провина у трагедії найбільша?
Відповідь аргументуйте.
•Чому найбільше шкода жінки, яка не почу­
ла голосу риби?
•Чому рибалчине горе більше, ніж смерть
говорющої риби?
•Як ви розумієте слова про те, що вмирати,
не почувши за все життя голосу риби, це справді
найгірше?
•Чи були у вашому житті випадки, коли вас
не чули?
Рефлексія. Підсумок уроку.
Ігрове завдання «Мій особистий
контракт». Заповніть пропуски в подано­
му далі тексті.
Я,
, обіцяю собі
бути терпимим до людей, не схожих на
мене своїм зовнішнім виглядом, звичка­
ми, манерою поведінки, національністю,
релігією або чимось іншим.
Віднині я буду
.
Я більше не буду
.
Завдяки цьому я
.
Дата
Підпис
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H Занотувати цитати до образів твору.
Намалювати ілюстрації до казки.
У р о к 43
Т е м а. Порушення питань моралі, друж­
би, сили слова у казці-притчі. Образи твору.
М е т а: продовжити роботу над притчею,
осмислити проблеми, порушені у творі, до­
кладно проаналізувати образи притчі; роз­
вивати й удосконалювати усне мовлення
учнів, уміння характеризувати персонажів,
складати схеми; виховувати ввічливість, по­
вагу до інших, дружелюбність, приязність.
Т и п у р о к у: урок формування і вдо­
сконалення вмінь і навичок.
О б л а д н а н н я: дидактичні мультиме­
дійні матеріали, схеми, учнівські ілюстрації.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и
р о б о т и: хорове читання вірша, робота зі
схемами, словникова робота, гра «Сачок»,
фольклорна хвилинка, графічна рефлексія.
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Хорове читання вірша. Візьміться за руки
із сусідом по парті і хором прочитайте поезію.
Візьмімось за руки!
Надійно і дружно
Мости побудуймо
Міцні дуже-дуже.
Мости, що єднають
Знання і уміння,
Збудуймо, додавши
Наснаги й терпіння.
О. Самаруха
Актуалізація опорних знань учнів.
Поясніть значення фразеологізму «біла
ворона». Доберіть до нього фразеологіз­
ми-синоніми. (Білою вороною називають
людину, яка різко виділяється серед інших
своєю поведінкою чи зовнішнім виглядом.
Синоніми: іншої породи, з іншого тіста, не
від світу цього.)
QQ Кого у творі Емми Андієвської мож­
на назвати «білою вороною»?
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Емма Андієвська у своїй
притчі порушує низку важливих проблем.
Чому незвичайну балакучу рибу не прийня­
ли свої і вона стала вигнанцем, а з рибалкою
подружилася? Чому риб’яче «суспільство»
відреклося од інакшості? Чому рибина від
початку не спромоглася подумати, що люди
зрозуміють її ще менше, ніж подібні їй істо­
ти? На всі ці питання спробуємо дати відпо­
віді впродовж уроку.
Робота зі схемою «Проблематика
твору». Прокоментуйте порушені у творі
проблеми з посиланням на ключові фрази
тексту та виконані вдома ілюстрації.
– 33 –
9'2014
індивідуальності
сили слова
Проблеми,
порушені
у творі
взаєморозу­
міння в сім’ї
вимушеної
еміграції
дружби
поділу на
«свій» / «чужий»
М а т е р і а л д л я в ч и т е л я.
Проблема індивідуальності. Е. Андієвська
порушує у творі питання про те, якою є доля
унікуму в суспільстві, яке не готове до його
спри­
йняття, і хто винен у тому, що інакшість
приречена на вигнання й загибель. За законом
природи, риби мусять мовчати, проте сталося
так, що «серед табунів мовчазної риби… народи­
лася балакуща риба». Та, за звичаєм, сіра маса
такого іншого має за божевільного, не визнаючи
його унікальності чи геніальності. «Говорющих
риб», як правило, жахаються і соромляться; ви­
нятковість заважає і дратує посередностей: «ба­
лакуща риба, говорячи без упину, заважає рибам
зосередитися, а це порушує гідність риб’ячу».
Проблема сили слова. Чи не виступає «гово­
рюща» риба поетом, коли розмірковує над тим,
«яка розкіш вимовити слово, а тоді дивитися,
як воно кольоровими бульбашками рухаєть­
ся крізь воду», і чи не є це слово першим серед
риб? Пророк часто буває не визнаним за життя.
Водночас мудрість завжди цурається марного
базікання. Зрештою, на бульбашки можна ди­
витися по-різному: як на кольорові (естетичний
аспект) і як на порожні (марнославство).
Проблема вимушеної еміграції. Молода й
недосвідчена рибина не здатна збагнути, чим за­
грожує їй спроба порушувати традиції, не могла
усвідомити того, чого побоювалися старі та му­
дрі мешканці водойми. Так чи інакше вона стає
ворогом, доля якого тепер одна – еміграція. По
суті рибу, яка, як відомо, без води не жилець, за­
лишають напризволяще, примусово виселяючи з
водойми; тож вона змушена пристосовуватися до
нових умов і пізнавати світ по-новому.
Проблема дружби. Незвичайна риба, яка до
цього часу розмовляла з тими, хто того зовсім
не хотів, і дивакуватий чоловік, який мовчить
із тими, з ким треба говорити, подружилися.
Вигнана з води рибина допомагає людині ловити
своїх; рибалка не має порозуміння ні з жінкою, ні
з колегами по ремеслу і знаходить спільну мову
лише з рибою. Вона тепер для нього важливіша
за родину. Проте чоловік усе-таки не уважний
до свого друга: зумівши почути голос риби, він
не помітив, що риба не така, як люди, і потре­
бує особливого представлення. Так само рибина
не здатна була усвідомити, що в людських очах
вона може видатися звичайним уловом. Рибалка
і риба, будучи різними, так і не змогли до кін­
ця зрозуміти ані одне одного, ані того, що риби
і люди – не одне й те саме. Врешті, незвичайна
дружба закінчується для риби смертю, а для її
товариша – божевіллям. Один вигнанець поми­
рає, другий – народжується. Тепер він шукає
риб’ячого товариства, але ж чоловік – не риба.
Проблема взаєморозуміння в сім’ї. Шакал
слушно зауважує: «…він [чоловік] ніколи не гуто­
рив із нею так, як із рибою. Зрештою, не виклю­
чено, що жінка його просто ніколи не слухала».
З одного боку, можна осуджувати дружину, яка
є настільки приземленою, що не здатна помітити
нічого, окрім хатніх клопотів, і весь час дорікає
чоловікові за його недолугість. А з іншого – хто
ще, як не чоловік, винен у тому, що його жінці
ніколи і вгору глянути, не те що думати про ви­
соке.
Проблема поділу на «свій» / «чужий». Го­
во­
рю­
ща риба сяк-так приживається на березі.
Єдине, чого їй не вистачає, – когось, із ким мож­
на було б поговорити, тому рибка намагається
знайти товариша серед рибалок. Віднині вона
ототожнює себе з рибалками, причому за таки­
ми ознаками, як мова і ноги, чим, звісно, не во­
лодіють звичайні риби. Чому ж тоді їй так важ­
ко зі­йтися з гуртом рибалок, коли ті так до неї
подібні? Може, справа тут не в «балакущості»?
Оповідь каже, що розмовляти рибина вміла від
народження, але нічого не згадує ані про плавни­
ки, ані про ноги. Про останні йшлося лише тоді,
коли вигнанця викинули на берег і «поставили
на ноги». Можливо, вихід на сушу означає, що
настав час обирати: риба ти чи не риба. Віднині
– 34 –
9'2014
рибина уже не плаває під водою, а «ходить по бе­
резі», навіть знайомитися з рибалкою вона, «зір­
вавшись на ноги, підійшла». Та про те, що гово­
рюща риба, позбавившись риб’ячої суті, не стала
людиною, свідчить і гурт рибалок, і жінка, яка,
зрештою, засмажила свого невпізнаного гостя.
Виходить, той, хто чужий серед своїх, серед чу­
жих своїм не стане. Особливо якщо цей чужак,
цілком можливо, зрадник, адже «риба допома­
гала рибалці вибирати добрі місця для ловитви,
розповідала, що діється на воді й під водою». А
святкова пляшка, за якою друзі так любили «по­
гуторити», діставалась їм тільки тоді, коли був
гарний улов, тобто пригощалася рибка коштом
від продажу своїх родичів. Лише змусивши за­
мовкнути навіки, рибину певним чином іденти­
фікували: «вона стала такою, як і решта її бра­
тів і сестер», от тільки від голосу її залишилась
порожня булька. А якщо мова – основна ознака
людини, то, не відбувшись у слові, риба за життя
і як рибу себе втратила, і людиною не стала.
М е т о д и ч н и й к о м е н т а р. У притчі
Е. Андієвська піднімає низку філософських пи­
тань, на які немає однозначної відповіді, однак
оминати їх не варто. Тому можна запропонувати
шестикласникам подискутувати, а вчитель, звіс­
но, виступить модератором.
М а т е р і а л д л я в ч и т е л я.
Хто з персонажів «казки» більш нещасний:
неприйнята серед своїх «говорюща» риба, яка
так трагічно загинула, чоловік, який утратив
друга, чи жінка, яка не вміє бачити незвичай­
ного? А може, звичайні риби, які теж не здатні
оцінювати чудеса; рибалки, котрі так само буден­
но не вірять у риб, які розмовляють, і вважають
товариша божевільним; узагалі людина, яка не
вірить у дива і «за все життя не почула голосу
риби»? Однозначної відповіді, звісно, немає і не
може бути, оскільки навіть саме поняття нещастя
можна трактувати по-різному: як фізичний біль /
смерть і як духовну муку / смерть. До того ж не­
щастя може бути як усвідомленим (у рибини та
чоловіка), так і неусвідомленим (у жінки, інших
риб та рибалок).
Не менш важливим є питання, хто ж ви­
нен у смерті «говорющої» риби: чоловік, який
не пояснив дружині, що його друг є рибою, чи
жінка, яка не прислухалася до голосу рибини.
Суперечливість полягає ще й у тому, що, крім
подружжя, можна віднайти й інших винуватців,
наприклад, риб’яче «суспільство», яке відрек­
лось од інакшості; або сама рибина, що не спро­
моглася подумати: люди зрозуміють її ще менше,
ніж подібні їй істоти. Зрештою, винними можуть
бути або всі одразу, або навпаки – випадок, у
разі чого ми взагалі змушені відмовитися від об­
винувачень.
Ким насправді була «балакуща» риба: неви­
знаним генієм із трагічною долею чи зрадником,
який, за казковими законами, отримує по заслузі;
дивом, якого не побачили інші, чи виродженням,
якого слід позбуватися; унікальною, обдарова­
ною особистістю чи тим, хто втрачає власну іден­
тичність? Якщо перше, то хто винен у тому, що
світ не сприймає геніального та чудесного? Якщо
друге, то коли саме риба втратила себе: коли
вперше заговорила, коли стала вигнанцем, коли
почала ходити, коли потоваришувала з людиною,
коли почала допомагати на риболовлі, коли за­
гинула і перестала розмовляти чи вона взагалі
не втрачала себе, будучи від початку до кінця
самодостатньою особистістю? Неоднозначне за­
питання, особливо коли зважити на неймовірну
ситуацію: рибина не перестає розмовляти навіть
на сковорідці, та її останніми словами було: «Я
риба». У тому й полягає суперечливість тлума­
чення, що не існує однозначної відповіді на запи­
тання про сутність «говорющої риби».
С л о в н и ч о к.
Дружба – близькі стосунки, засновані на вза­
ємній довірі, прихильності, спільності інтересів.
Гра «Сачок». Із запропонованих слів
«виловіть» ті, що відповідають вашим уяв­
ленням щодо того, яким повинен бути
справжній друг.
Скромність, доброзичливість, наполегли­
вість, товариськість, чуйність, заздрість, безкори­
сливість, егоїзм, байдужість, хвастощі, вірність,
злість, надійність, щирість, готовність прийти на
допомогу будь-якої миті.
QQ Які якості ви вибрали? Вибір аргу­
ментуйте.
QQ Чому «не виловили» карток зі слова­
ми злість, хвастощі, байдужість, заздрість,
егоїзм?
– 35 –
9'2014
Фольклорна хвилинка. Згадайте й запи­
шіть кілька прислів’їв про дружбу.
М е т о д и ч н а р е м а р к а. Коли учням
складно, можна запропонувати їм прочитати
таку добірку:
Без вірного друга велика туга. Дружба – як
дзеркало: розіб’єш, не складеш. Людина без дру­
зів – як дерево без коріння. Що тобі не миле,
другові не зич. Скарб – не друг, а друг – скарб.
Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду
каже. Не карай Боже нічим, як другом лихим.
Нових друзів май, старих не забувай. Річ краще
нова, а дружба – стара.
Поміркуйте, чи можна наведені нижче
цитати назвати афоризмами. Прокоментуйте
їх.
З тим, що носиш у душі, не вільно ні з ким ді­
литися, окрім хібa нaйближчого приятеля. Не до­
цільно шукaти скaрбу тaм, де ти його не зaкопaв.
Сум, як відомо, має довгі ноги.
Характеристика образів твору. Запов­
ніть складники схем до образів твору зано­
тованими вдома цитатами з тексту.
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
Образ говорющої риби
народилася
«серед табунів
мовчазної риби»
«яка
розкіш
вимовити
слово»
без голосу
«вона стала
такою, як і
решта її бра­
тів й сестер»
­Говорюща
риба
«я не вилов,
...я приятель
вашого чо­
ловіка»
«крім балаку­
чости й доброго
серця, була ще
дуже молодою»
«допомагала
рибалці
вибирати
добрі місця
для ловитви»
Образ батьків балакучої риби
Батьки
«шановані
риб’ячою
громадою»
«сподівалися,
що з віком...
балакущість
мине»
Образ рибалчиної жінки
гримнула на
дітей, щоб не га­
ласували, бо їй
«ніколи вго­
ру глянути»
«з ранку до
вечора не сту­
ляла щелепів,
так багато го­
ворила сама»
дорікає чоловікові, що
він «навіть вилову не
здатен донести до хати»
Жінка
вважає, що в
неї «недолу­
гий чоловік»
Образ рибалки
«ліпшого
приятеля в
нього нема
й ніколи
не буде»
«відбився від
гурту і ла­
годив човен,
нарікаючи
на долю»
«ділився з
нею тур­
ботами»
«приятель,
якого ще
не носила
земля»
риба
Рибалка
«я не
говіркий»
жінка
чоловік «ніколи не гуторив
із нею так, як із рибою»
Графiчна рефлексiя власної дiяльностi.
Накреслiть графiк змiни вашого iнтересу (са­
мопочуття, рiвня пiзнання, особистої актив­
ностi, самореалiзацiї та iн.) упродовж уроку.
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H З а г а л ь н е. Написати твір-мініатюру
на тему «Чи почує жінка голос риби в на­
ступному житті». Підготуватися до уроку
позакласного читання. Прочитати притчу
Емми Андієвської «Казка про двох пальців».
І н д и в і д у а л ь н е. Підготувати повідом­
лення про назви пальців та їхні значення.
У р о к 44
«незручно..,
що вони на­
лежать до од­
ної родини»
«від влас­
ної бала­
канини
не почула
риб’ячих
слів»
Т е м а. Емма Андієвська. «Казка про
двох пальців».
М е т а: поглибити знання учнів про
творчість Е. Андієвської; розвивати у
­вагу,
– 36 –
9'2014
с­
постережливість, уміння коментувати
прочитане, грамотно висловлювати власні
думки, почуття, робити висновки; плека­
ти почуття згуртованості, справедливості,
прив’язаності до рідного дому.
Т и п у р о к у: урок позакласного читан­
ня.
О б л а д н а н н я: збірка творів «Казки»
(Париж; Львів; Цвікау: Зерна, 2000), репро­
дукції картин Е. Андієвської, мультимедійні
дидактичні матеріали.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и
р о б о т и: відгадування загадок, асоціюван­
ня, учнівське повідомлення, бесіда, інтерак­
тивна вправа «Незакінчене речення».
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Відгадайте загадки.
1.У двох матерів по п’ятеро синів, у кожного
своє ім’я.
2.П’ятеро братів роками рівні, зростом різ­
ні.
3.П’ять братів‚ п’ять силачів,
хоч і здаються малими,
можеш все робити ними:
і писати, й майструвати.
Хто це? Зумій відгадати.
Актуалізація опорних знань учнів.
Асоціювання. Занотуйте свої асоціації до
слова пальці.
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Усе, що оточує нас, крім
природи, створене розумом і руками люди­
ни. Учені тому й змогли написати історію
людства, що кожне покоління залишало
після себе плоди своєї праці. Докладаючи
рук до будь-якої гарної справи, відчуваєш,
що зробив щось корисне. Саме за допо­
могою людських рук дикі землі перетво­
рилися на родючі та щедрі. Людські руки
змінили непроглядні нетрі й високі гори.
Працьовиті руки людини створюють чу­
дові картини, величні статуї, надзвичайні
твори мистецтва. Усе можуть зробити люд­
ські руки. Усе підкорюється їхнім мотор­
ним пальцям.
Перевірка домашнього завдання. Уч­
нівське повідомлення.
Кожен із п’яти пальців руки має назву.
Перший палець, розміщений ніби осібно від ін­
ших, називається великий. Його найменування
не зовсім відповідає дійсності. Адже є на руці
пальці й більші. Наприклад, середній. То чому ж
його так назвали? Найімовірніше, тому, що без
нього було б дуже незручно щось узяти в руку.
Хапальні рухи кисті можливі лише за участі ве­
ликого пальця.
Великий палець раніше називали палюх, пу­
чак, бецман. У Стародавньому Римі під час зма­
гань гладіаторів він вирішував долю переможе­
ного: піднятий догори – помилування, опущений
униз – страта.
Вказівний палець – вказівець. Слов’яни його
називали ще перст – одинокий. Про самотню
людину так і кажуть: «Один, як перст». А ще це
пузвеликий палець. Назва утворилася злиттям
прийменника «пуз» – повз, поряд – зі словом
«великий».
Середній палець найдовший на руці й
міститься посередині. Кінчик середнього пальця
є крайньою точкою витягнутої руки. Тому його
використовують під час проведення анатомічних
вимірювань. Середній палець розміщений по
центру долоні і ніби розділяє її навпіл. Іспанці
називають його «палець серця».
Безіменний, підмізинний, примізинний –
палець перед мізинцем. На Поліссі ще кажуть
«кризениць». Або ж обручковий, перстеневий, бо
ж саме на нього дівчина надівала обручку, коли
йшла під вінець. Є повір’я, що від безіменного
пальця лівої руки йде вена прямісінько до серця.
Тому єгиптяни й римляни носили обідець на лі­
вій руці. А в східній медицині підмізинним паль­
цем розмішували ліки.
Мізинець, мізинок – найкоротший палець.
Символ мізерності, малої кількості. Про чи­
юсь нікчемність кажуть: «І мізинця не вартий».
Якщо мали намір дізнатися про когось усю
правду, брали сонного за мізинець лівої руки й
запитували все, що хотіли. На заручинах із ньо­
го злизували мед. На дівочий мізинок одягали
перстень як символ любовної присяги.
У ч и т е л ь. Історію двох пальців розпо­
відає у своїй притчі Емма Андієвська.
– 37 –
9'2014
Робота над твором.
Б е с і д а з вибірковим читанням.
жарт і щирий сміх. Усе найвище й найдосконалі­
ше завжди невидиме.
•Коли сталася пригода, описана у притчі?
Зачитайте цей епізод.
•Що ви знаєте про магічність числа сім?
•Чому засперечалися два найменші пальці?
•Що вони зробили після того, як рука засну­
ла?
•Чому вони не мандрували разом?
•Де зустрілися брати? Що то було за коро­
лівство?
•Як пояснили вартові пальцям постійні су­
тінки в королівстві?
•Які там були порядки?
•Яких людей нагадує вам королева – Гасова
Лямпа?
•Що запропонувала пальцям Гасова Лямпа?
•Чому невидимим воякам Вогненної Свічки
не вдалося влучити в пальців? Зачитайте цей
епізод.
•Яку ціну заплатили пальці за перемогу?
•Як віддячила Гасова Лямпа братам за здо­
ланих ворогів?
•Чи послужили події, що відбулися з паль­
цями, уроком для них?
•У розмові із шакалом бляшанка говорить
про важливість виховання. Чи погоджуєтеся ви
з цим?
•Якою є мораль цієї притчі?
Розгляньте репродукції картин Е. Анді­
євської. Чому, на вашу думку, чимало персо­
нажів картин художниці мають понад п’ять
пальців на руках?
Розп’яття
Кошик з рогаликами
Прокоментуйте подані цитати. Чи мож­
на їх назвати афоризмами?
Кожний носить у собі своє призначення.
Немає на світі зброї, яка здолала б убити добрий
Схарактеризуйте образ пальців, покли­
каючись на текст. Занотуйте ланцюжком.
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
Засперечалися «за ліпше місце» → почува­
ли «у собі несусвітню силу, яка ладна змусити
обертати назад плянети, а з дня робити ніч» →
«сплигнули вниз і пішли в світ» → «вирішили
удвох шукати собі слави, а руці чести» → «від
народження любили сміх і жарти» → «­скеровані
проти жартунів удари відскакували, як гумові
м’ячі» → «ставши переможцями, вони раптом
побачили, що самі робляться невидимими» →
«остаточно перехотілося знати, хто з них найкра­
щий» → «їхня сила, заки вони сміялися, зросла
настільки, що не було вже з ким мірятися» →
«помирилися між собою і зажили в злагоді з бра­
тами» → «коли рука виконує щось справді вели­
ке, то завжди два невидимі пальці допомагають
їй це вершити».
Рефлексія. Підсумок уроку.
Продовжіть речення: «Емма Андієвська
допомогла мені зрозуміти, що …».
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H Підготуватися до контрольної робо­
ти за творчістю Володимира Винниченка,
Станіслава Чернілевського, Ірини Жиленко,
Ігоря Калинця, Емми Андієвської.
У р о к 45
Т е м а. Контрольна робота. Роз­логі
відповіді на запитання. Володимир Вин­ни­
ченко, Станіслав Черні­левський, Іри­на Жи­
лен­ко, Ігор Кали­нець, Емма Ан­ді­євсь­ка.
М е т а: виявити рiвень знань, умiнь i на­
вичок з метою корекцiї їх; розвивати образ­
не й логiчне мислення, пам’ять, навички
зв’язного мовлення, висловлювання власних
суджень; виховувати стараннiсть, вiдповi­
дальнiсть, наполегливiсть.
Т и п у р о к у: урок контролю та корек­
цiї знань, умiнь i навичок.
О б л а д н а н н я: зошити для контроль­
них робiт, картки iз завданнями.
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
– 38 –
9'2014
Побажайте успiху сусiдовi по партi, усiм
однокласникам i собi.
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
Виконання завдань.
І варіант
1.Запишіть визначення ямба. Наведіть
приклад. (1 бал.)
2.Поясніть, чому ліричний герой поезії
С. Чернілевського «Теплота родинного ін­
тиму...» почувається у рідній домівці затиш­
но. (2 бали.)
3.Дослідіть, яким чином І. Жиленко у
творі «Підкова» намагається передати красу
зимової природи. Відповідаючи, покликай­
теся на зміст поезії. (2 бали.)
4.Чим, на ваш погляд, пояснити
те, що пастушок із «Казки про яян»
Е. Андієвської не хотів бути яянином і
залишитися разом з яянами жити? Свої
думки доведіть. (3 бали.)
5.Якими повинні бути, на вашу думку,
майстерність, любов до праці, творча уява,
щоб відтворити красу, зображену в поезії
І. Калинця «Писанки»? (2 бали.)
6.Який висновок про чесність, поряд­
ність, дружбу можна зробити, прочитавши
оповідання В. Винниченка «Федько-хала­
мидник»? Обґрунтуйте власні міркування,
цитуючи твір. (2 бали.)
ІІ в а р і а н т
1.Дайте визначення притчі. Наведіть
приклад. (1 бал.)
2.Покажіть на прикладі твору І. Жиленко
«Жар-птиця», як поетеса протиставляє дві
одвічні сили добра і зла. Власні думки уза­
гальніть. (2 бали.)
3.Чому, на вашу думку, говорющій рибі
з однойменної притчі Е. Андієвської не
знайшлося місця ні у світі риб, ні серед лю­
дей? Відповідь обґрунтуйте. (2 бали.)
4.Дослідіть, як в оповіданні В. Вин­
ни­
ченка «Федько-хала­мидник» розв’язано про­
блему порядності й лицемірства. (2 бали.)
5.Як у поезії «Веселка» І. Калинець об­
стоює думку про те, що природа чарівна, за­
гадкова, прекрасна? Відповідаючи, наводьте
власні спостереження. (2 бали.)
6.Як ви розумієте образ самотності, вті­
лений С. Чернілевським у вірші «Забула
внучка в баби черевички...»? Відповідь аргу­
ментуйте. (2 бали.)
Підсумок уроку.
H Підготуватися до уроку літератури
рідного краю. Прочитати повість А. Чай­
ковського «За сестрою» (скорочено).
У р о к 46
Т е м а. Андрій Чайковський. «За се­
строю».
М е т а: ознайомити учнів з біографією
письменника; удосконалювати вміння аналі­
зувати твір, визначати його жанрові ознаки,
характеризувати образи-персонажі; з’ясува­
ти фольклорні мотиви у повісті; розвивати
логічне мислення, вміння висловлювати
власні судження; прищеплювати лицарські
чесноти, почуття гордості за героїчне мину­
ле українського народу, патріотизму, вірно­
сті Батьківщині.
ТЛ: героїко-романтична повість, ро­
мантичний герой.
Т и п у р о к у: урок літератури рідного
краю.
О б л а д н а н н я: портрет письменника,
збірка творів «Повісті» (Л.: Каменяр, 1989).
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и р о ­
б о т и: інтерактивна вправа «Незакінчене
речення», слово вчителя, бесіда, прийоми
«Імпульс потиску» та «Два – чотири – усі
разом», робота у групах.
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Прийом «Імпульс потиску». Своїм по­
тиском руки передайте імпульс гарного на­
строю одне одному.
Актуалізація опорних знань учнів.
Продовжіть речення: «Для мене історія –
це ...».
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Із лона галицької землі
вийшла ціла плеяда особистостей, імена
яких уславили українство у світі. Серед
– 39 –
9'2014
т­ аких, гідних пошани людей, маємо постать
Андрія Чайковського.
Спадщина цього найпопулярнішого в
Україні кінця XIX – початку XX століття
письменника-істори­
ка становить понад
10 томів глибоко па­
тріотичної, цікавої за
сюжетами прози. Він
писав про реальних
людей, які займали
найчільніші місця в
нашій історії, кохав­
ся в добі козаччини,
прагнув, описуючи
завзяття, відвагу, са­
мо­по­жертву своїх героїв, сформувати в чита­
чів високу національну свідомість, віднови­
ти в них історичну пам’ять, аби вони відчули
себе українцями, здатними побудувати влас­
ну незалежну державу.
Народився Андрій Якович Чайковський
15 травня 1857 року в місті Самборі на
Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано
залишився сиротою, жив у родичів. Зростав
хлопець у мальовничому краї над Дністром,
жадібно вбирав у себе казки, легенди, оповіді
про минулі часи. Першим його наставником
була бабуся, з нею він опанував польський
буквар. До початкової школи не ходив. 1869
року став учнем самбірської гімназії. Лише
у п’ятому класі вперше майбутній письмен­
ник побачив «Кобзар». У гімназійний період
почала формуватися національна самосві­
домість Андрія Чайковського, його цікави­
ло історичне минуле України, і він пробує
писати. Однак скоро залишає літературні
вправи, відчуваючи невпевненість у власних
силах. 1877 року Чайковський вступив до
Львівського університету на філософський
факультет. Не маючи чим платити за на­
вчання, кидає його і йде до війська. Через
рік повертається в університет на юридич­
ний факультет. 1882 року Чайковського,
як і тисячі інших українців, мобілізували в
австрійську армію. Результатом стала книж­
ка «Спомини з-перед десяти літ», видана у
Львові 1884 року, коли А. Чайковський уже
працював адвокатом у містечку Бережани
на Тернопільщині.
Молодого автора ввів у літературу Іван
Франко. Саме Великий Каменяр перший
запримітив і вирізнив його з-поміж інших
літераторів, додав упевненості у власних си­
лах і заохотив до творчої праці. Друком ви­
ходять нариси, оповідання, гуморески, повісті.
Жовтневого перевороту письменник не спри­
йняв. Він продовжував жити «надією на спов­
нення самостійницьких ідеалів». Ці переко­
нання привели Чайковського до Центральної
Ради, а пізніше – до уряду ЗУHP.
У 1919 році письменник переїжджає до
Коломиї, де після важкої хвороби у 1935
році помирає. Залишилися нездійсненними
великі творчі задуми, плани.
Обмін враженнями від почутого. Що в
життєписі А. Чайковського вразило вас най­
більше?
У ч и т е л ь. Повість «За сестрою» напи­
сана в 1907 році. Для неї характерні легка
манера оповіді, незвичайна простота мови і
душевність. Адже автор писав її для юного
читача. Письменник прагнув пробудити лю­
бов до читання книжки, зацікавити підліт­
ків минулим свого народу, провести слідами
славних предків, запалити в юних серцях
гарячу любов до Вітчизни.
Робота над змістом твору.
Бесіда
•Розкажіть про славний козацький рід
Судаків.
•Прокоментуйте зміст речення: «Дід учив
онука лицарського ремесла».
•Стисло опишіть нерівну сутичку спасівчан
і татар.
•Як удалося Павлусеві вирватися з ордин­
ського полону?
•Як відбувався двобій Палажки з татарськи­
ми наїзниками?
•Що ви дізналися про життя запорожців?
•Чим вразила вас картина загибелі козаць­
кого ватажка Остапа Тріски у бою з ординцями?
•Хто із запорожців викликає до себе особли­
ву симпатію? Аргументуйте.
•Якими постають представники ворожого
табору?
– 40 –
9'2014
•За яких обставин зустрівся головний герой
із братом і батьком?
•Якій благородній меті були підпорядковані
вчинки і поведінка хлопця?
•Розкажіть стисло про пригоди, яких зазнав
Павлусь Судак дорогою до Криму.
•Чому хлопець опинився серед служок бага­
того кримського купця Сулеймана?
•За що Сулейманів син Мустафа наказав ви­
сікти Павлуся різками?
•Яку пораду дав юнакові його земляк, татар­
ський бранець Остап Швидкий?
•Яку історію вигадав Павлусь про долю сина
заступника кримського хана?
•Кого, крім сестри, визволив хлопець з неволі?
•Що ви знаєте про лицарів? Під час вивчен­
ня якого твору ми згадували про них?
•Чи можна Павлуся назвати лицарем?
Відпо­відь аргументуйте.
•Чим найбільше схвилювала вас кінцівка
повісті?
•Яка роль пейзажних картин у творі?
•Доведіть, що повість «За сестрою» можна
назвати історичною.
У ч и т е л ь. В історичному творі розповіда­
ється про вірогідні події, що відбулися в пев­
ний час, діяльність історичних осіб. У повісті
Андрія Чайковського також згадано історичні
факти: татарські набіги, перебування в неволі,
визволення з полону, але діють вигадані герої,
з якими відбуваються надзвичайні події. «За
сестрою» – героїко-романтична повість.
Т е о р і я л і т е р а т у р и.
Героїко-романтична повість – це твір, у
якому поряд з елементами романтизму на­
явні описи героїчних сторінок історії певно­
го народу, а саме – кілька значних епізодів,
пов’язаних із життям головного героя. Для
твору цього жанру характерний напружений,
динамічний сюжет, насичений несподіваними
поворотами подій. Така повість, проникну­
та патріотизмом, водночас містить елементи
фольклору, музики, живопису.
Головний персонаж такого твору зазвичай
справжній герой у повному розумінні цього
слова. Це мужня і благородна людина, здатна
ризикувати власним життям, діяльна й актив­
на. Такого героя називають романтичним.
Прийом «Два – чотири – усі разом».
Доведіть, що повість «За сестрою» – геро­
їко-романтичний твір, а Павлусь – роман­
тичний герой.
Робота у групах.
1-ш а г р у п а – визначити основні події
твору, занотувавши їх ланцюжком.
2-г а г р у п а – схарактеризувати образ
Павлуся від першої особи.
3-т я г р у п а – схарактеризувати з по­
кликанням на текст образи Павлусевих діду­
ся, батька та запорожців, склавши таблицю.
4-т а г р у п а – дослідити мову твору.
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
Результати озвучують представники від
кожної групи.
1-ш а г р у п а.
Історія села Спасівки, розповідь про славний
рід Судаків → напад татар на село → втеча Павлуся
на татарському коні → зустріч з козаками, серед
яких був і брат Петро → татарський кіш розбитий,
ватажок Мустафа у полоні → ви­зволення бранців
– спасівчан і батька Степана → Ганна в неволі →
сміливий учинок Павлуся → хлопчик вирушає у
небезпечні мандри на пошуки сестри → зустріч з
Ганнусею → повернення в Україну.
2-г а г р у п а.
Я – Павлусь Судаченко із давнього козацько­
го роду, що проживає у селі Спасівка. Понад усе
ціную вірність і відчайдушність, наполегливість
і рішучість. Під час набігу татар я втратив діду­
ся і маму. Та страх не зупинив мене: я вирішив
шукати батька і Ганнусю, яких забрали в полон.
Козаки, з якими я зустрівся, не тільки допомогли
врятувати тата, а й навчили орієнтуватися у сте­
пу по зорях, орудувати шаблею та пістолями, до­
бувати собі їжу в степу, а також прощати ворога,
коли він покається і щиро прагне тобі допомог­
ти. На жаль, я залишився наївним та необачним,
інакше не повірив би Каримові.
Я побував у турецькому полоні. Мене прода­
вали, змушували працювати, жорстоко били, та я
не здався, не втратив людської гідності. Вивчив
татарські мову і традиції для того, щоб краще по­
розумітися з цим народом, і навіть удався до хи­
трощів та обману татарина, щоб не повернутися
до двору хана Сулеймана. Можливо, це не р
­ обить
мені честі, однак виправдано тим, що я ­поставив
– 41 –
9'2014
собі за мету будь-що визволити Ганнусю з нево­
лі. Я пам’ятаю добро і завжди намагаюся віддя­
чити. Вірю, що моральні якості не залежать від
національності та віросповідання.
3-т я г р у п а.
Герой
Риси вдачі
Андрій Судак
(дідусь, сім­
десятирічний
пасічник)
Оповідав про Запорожжя,
«уважав за свій обов’язок
привчити Павлуся до ли­
царського ремесла. Отже,
вчив його їздити на коні,
кидати списом та арканом,
стріляти з рушниці та з лука
й орудувати шаблею».
Степан Судак
Допоміг звільнитися коза­
(батько)
кам, «так мусить бути, коли
не годен інакше».
Петро Судак
«Був відважний козак і не
(брат)
жалів себе», щоб зберег­
ти життя заради родини,
не осквернити честі роду.
«Його язик не любив дар­
мувати».
Дід Панас (січо­ Не піддається старості, ні­
вий бандурист)
коли ні куля, ні шабля його
не дряпнула. «Він… воло­
чився з козаками, граючи
на бандурі та розвеселяючи
їх грою і співами, у грізний
час допомагаючи розумни­
ми порадами й умілим ліку­
ванням».
Семен
Його прізвисько суперечить
Непорадний
вдачі, спритний і справ­
(митець арканом ний силач: «згинав заліз­
орудувати)
ні штаби, а коня підіймав
поперед себе, мов барана».
Найнебезпечніша зброя –
аркан і гострий язик.
Андрій Недоля
Мудрий стратег, чесний
(людяний
та безстрашний ватажок.
сотник)
«Робив справедливий суд
над безбожниками».
Остап Тріска (хо­ Один стримає цілу навалу
робрий ватажок) татар, авторитет і життя –
ніщо у порівнянні із загаль­
ною справою.
«Не скачи у воду, як не знаєш броду», «Не питай,
а на вус мотай»); епізоди взяті з різних фольк­
лорних джерел (виконання дідом Панасом на
бандурі старої козацької думи); сцени сповнені
народного гумору:
––Ану, Петре, скажи що-небудь. Твій язик не
любить дармувати.
––Не можу, братчики.
––А то чому?
––Кашу їм.
––Хіба ж не можна їсти й говорити?
––Можна, та не при каші. Коней шкода.
––А хіба ж воно як?
––От недотепний! Сказано: мовчи, язичку – їс­
тимеш кашку. Балакати будеш – кашу відберуть.
Рефлексія. Підсумок уроку.
Бесіда
•Яким ви уявляєте майбутнє козака
Павлуся?
•Чи збереглася нині традиція побратимства
між товаришами?
•Чого навчає повість Андрія Чайковського
«За сестрою»?
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H З а г а л ь н е. Прочитати розділ перший
частини першої повісті В. Нестайка «То­
реадори з Ва­сюківки». І н д и ­в і д у а л ь н е.
Підготувати повідомлення про історію ство­
рення повісті «Тореадори з Васюківки».
У р о к 47
Т е м а. Всеволод Нестайко – відомий
у світі український дитячий письменник.
«Тореадори з Васюківки» (фрагменти).
Пригодницький захопливий сюжет твору.
М е т а: ознайомити учнів із життям і
творчістю письменника, зацікавити їх пові­
стю «Тореадори з Васюківки»; вчити толе­
рантно й аргументовано доводити свою дум­
ку; забезпечити засвоєння учнями поняття
про повість; розвивати навички виразного
читання за ролями; формувати етичне сві­
тосприйняття, оптимізм, активну життєву
позицію, розвивати почуття гумору.
ТЛ: повість, пригодницький твір.
4-т а г р у п а.
Мова твору глибоко народна. Використано
прислів’я («Мовчи, язичку – їстимеш кашку»,
Т и п у р о к у: урок вивчення нового ма­
теріалу.
– 42 –
9'2014
О б л а д н а н н я: портрет письменника,
мультимедійні дидактичні матеріали, три­
логія «Тореадори з Васюківки» різних років
видання.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и
р о б о т и: прийом «Прогноз погоди», асоці­
ювання, слово вчителя, учнівське повідом­
лення, робота у групах, бесіда, виразне чи­
тання за ролями, творче завдання.
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Прийом «Прогноз погоди». Визначте
своє емоційне налаштування на урок у гра­
дусах від 0° С до 12° С. Наприкінці уроку
відзначте, чи змінився ваш емоційний стан.
Актуалізація опорних знань учнів.
Асоціювання. Доберіть асоціації до сло­
ва пригода.
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Хто з нас не любить цікавих
і веселих пригод? А якщо ці пригоди описа­
ні в літературі – це ще цікавіше. Особливо
коли їхні герої – ваші однолітки. Дотепний
і веселий твір про пригоди двох друзів ство­
рив беззаперечний класик сучасної україн­
ської дитячої літератури Всеволод Нестайко.
Всеволод Зіновійович Нестайко наро­
дився 30 січня 1930 року в місті Берди­че­ві
на Жито­мир­
щи­
ні. У лихі
30-ті,
втра­
тив­ши ба­ть­
ка, який у 20ті ро­ки був у
«сі­чових стрі­
ль­цях», май­
бутній пи­­сь­
мен­ник пе­реїхав з мамою до Києва.
Скін­чивши де­сяти­річку, 1947 року всту­
пив на слов’янське відділення філологіч­
ного факультету Київського університету.
Нелегкими були повоєнні роки Всеволода
Нес­
тайка. Утім це були роки юності і
студент­
ства, які запам’ятовуються на все
життя. Нестайко працював у редакціях жур­
налів «Дніп­ро», «Бар­вінок», у видавництві
«Молодь». З 1956 по 1987 рік очолював ре­
дакцію у видавництві «Веселка».
Перші оповідання для дітей почав друку­
вати в журналах «Барвінок» та «Піонерія».
Перша книжка «Шурка і Шурко» побачи­
ла світ у 1956 році. Майже п’ятдесятилітній
шлях у дитячій літературі ознаменований
виданням близько тридцяти книжок опові­
дань, казок, повістей і п’єc. Найвідоміші з
них «В Країні Сонячних Зайчиків» (1959),
«Супутник ЛІРА-3» (1960), «Космо-Натка»
(1963), «Незвичайні пригоди Робінзона
Кукурузо» (1964), «Тореадори з Васюківки»
(1973), «Одиниця з обманом» (1976),
«Незвичайні пригоди в Лісовій школі»
(1981), «Загадка старого клоуна» (1982),
«П’ятірка з хвостиком» (1985), «Незнайомка
з Країни Сонячних Зайчиків» (1988),
«Слідство триває» (1989), «Таємничий го­
лос за спиною» (1990), «Неймовірні детек­
тиви» (1995).
Книжки Всеволода Нестайка перекла­
дено двадцятьма мовами світу, зокрема
англійською, німецькою, французькою, іс­
панською, російською, арабською, бенгалі,
угорською, румунською, болгарською, сло­
вацькою.
За його творами знято фільми, які здо­
були міжнародні нагороди. Телефільм
«Тореадори з Васюківки» одержав на між­
народному фестивалі в Мюнхені гранпрі (1968), на Міжнародному фестивалі в
Алегзандрії (Австралія) – головну премію
(1969). Кінофільм «Одиниця з обманом»
премійовано на Всесоюзному кінофестива­
лі у Києві (1984) та відзначено спеціаль­
ним призом на кінофестивалі у Габрово
(Болгарія, 1985).
Всеволод Нестайко – лауреат літе­
ратурної премії імені Лесі Українки (за
повість-казку «Незвичайні пригоди в
Лісовій школі»), премії імені Миколи
Трублаїні (за повість-казку «Незнайомка з
Країни Сонячних Зайчиків»), премії імені
Олександра Копиленка (за казку «Пригоди
їжачка Колька Колючки та його вірного дру­
га і однокласника зайчика Косі Вуханя»).
На першому Всесоюзному к
­онкурсі на
– 43 –
9'2014
­айкращу книжку для дітей за повість в
н
оповіданнях «П’ятірка з хвостиком» він
був удостоєний другої премії. 1979 року
рішенням Міжнародної ради з дитячої та
юнацької літератури трилогію «Тореадори
з Васюківки» внесено до Особливого по­
чесного списку Г. Х. Андерсена як один із
найвидатніших творів сучасної дитячої літе­
ратури.
Перевірка
домашнього
завдання.
Учнівське повідомлення.
Твір «Тореадори з Васюківки» Всеволод
Нестайко писав у 1963–1970 роках. Уперше
трилогію видано в 70-х роках видавництва­
ми «Веселка» та «Школа». Твір складається з
трьох частин: «Незвичайні пригоди Робінзона
Кукурузо», «Незнайомець із тринадцятої кварти­
ри» і «Таємниця трьох невідомих». Його героя­
ми є Ява Рень та Павлуша Завгородній (у ранніх
редакціях – Криворотько).
За часів незалежної України книжку друку­
вали видавництва «Навчальна книга – Богдан»
(спільно з «Веселкою») та «А-Ба-Ба-Га-Ла-МаГа». Останнє видання дещо відмінне од первин­
ної редакції. Автор видалив ідеологічні нашару­
вання, деякі деталі, незрозумілі сучасним дітям, і
додав нові сюжетні елементи.
Цей твір має дуже цікаву передісторію.
Усе почалося з того, що якось на початку 60-х
років минулого століття Всеволод Нестайко по­
їхав із групою київських письменників і журна­
лістів на полювання. А ввечері до багаття мис­
ливців прибився сільський хлопчик на ймення
Ява, дуже самостійний і меткий. А незадовго до
цього художник Василь Євдокименко, який про­
ілюстрував чимало книжок Всеволода Нестайка і
який постійно жив у місті Остер на Чернігівщині,
розповів письменникові історію про двох місце­
вих хлопчаків, котрі заблукали в колгоспній ку­
курудзі. Вони блудили в ній цілий день, аж поки
надвечір у селі не заговорило радіо, на звук якого
хлопці й вибралися з кукурудзяного полону.
Саме в оповіданні «Пригода в кукурудзі»
вперше з’явилися герої Ява Рень і Павлуша
Завгородній. Трохи згодом Всеволод Нестайко
написав про них ще одне оповідання «Тореадори
з Васюківки». Ява і Павлуша так і просили­
ся в нові пригоди, що буквально примусило
­исьменника написати про них цілу повість
п
«Незвичайні пригоди Робінзона Кукурузо», яка
вийшла у 1964 році.
Успіх книжки був просто фантастичним, і
автор вирішив написати продовження. У 1966
році вийшла друга повість про Яву і Павлушу
– «Незнайомець із тринадцятої квартири», а
в 1970-му – ще одна, «Таємниця трьох невідо­
мих». Разом повісті склали славнозвісну трило­
гію «Тореадори з Васюківки».
«Тореадори з Васюківки»:
видання різних років
Кадри з фільму «Тореадори
з Васюківки» (1965)
Т е о р і я л і т е р а т у р и.
Пригодницькі твори – твори із захопли­
вим сюжетом про складні випробування, че­
рез які проходять герої. В основі оповіді – го­
стрі конфлікти, а герої – учасники багатьох
цікавих подій, у яких виявляють свої розум,
винахідливість і мужність.
Повість – епічний жанр літератури, роз­
повідний художній твір, у якому широко зма­
льовано життя одного чи кількох персонажів
протягом тривалого або насиченого подіями
часу.
– 44 –
9'2014
Повість відмінна од оповідання розлогі­
шим сюжетом, більшим охопленням подій
із життя головних героїв, більшою кількістю
другорядних персонажів і повнішою характе­
ристикою їх, наявністю розлогих описів.
Найчастіше розповідь про життя героя в
повісті ведеться або від особи автора, або від
особи самого героя.
Повісті, як і оповідання, завжди прозові.
Робота над розділом першим части­
ни першої «Метро під свинарником.
Тореадори з Васюківки. Собакевич».
С л о в н и ч о к.
Тореадор – головний учасник бою биків в
Іспанії та країнах Латинської Америки, який
шпагою завдає бикові останнього, смертель­
ного удару; матадор.
Гангстер – учасник бандитської зграї, ор­
ганізованої групи злочинців; бандит.
Буцегарня – приміщення для тимчасового
ув’язнення.
Баналюки – небилиці.
Реманент – сукупність предметів, необхід­
них для якої-небудь роботи.
Калабаня (діал.) – тут: величезна калюжа.
Робота з сюжетом твору у групах.
Занотуйте ланцюжком основні події розді­
лу.
1-ш а г р у п а – фрагмент «Метро під
свинарником».
2-г а г р у п а – фрагмент «Тореадори з
Васюківки».
3-т я г р у п а – фрагмент «Підводний
човен».
4-т а г р у п а – фрагмент «Собакевич».
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
1-ш а г р у п а.
«Переговори» з дідом → підкоп свинарника
→ льоха Манюня провалюється в метро → заоч­
не знайомство з родиною Яви.
2-г а г р у п а.
Явин задум влаштувати бій биків → канди­
датура перша – бугай Петька → кандидатура
друга – цап Жора → кандидатура третя – коро­
ва Контрибуція → тореадорський реманент →
хлопчачі викрутаси перед коровою → калабаня
→ благородна і гуманна Контрибуція.
3-т я г р у п а.
Ідея Яви зробити підводного човна → стара
плоскодонка → «дуля з маком» → примирення
хлопців.
4-т а г р у п а.
Старий колодязь → щеняче скімлення →
«операція почалася» → цуценя врятоване →
хлопці побігли до річки.
Б е с і д а за змістом розділів.
Запитання для роботи груп
1-ш а г р у п а.
•Для чого хлопці будували метро?
•Як зреагував на їхню витівку дід?
•Чому вони називали це «благородною іде­
єю»?
•Чому за таку «ідею» дід хотів «втерти
маку» хлопцям?
•Чим закінчилася ідея «побудувати метро»?
2-г а г р у п а.
•Якими подіями розпочинається твір?
•Хто є їхніми учасниками?
•Чому хлопці хотіли прославитися?
•Що хлопці вибрали засобом для здобуття
слави?
•Які «кандидатури» для «кориди» обирали?
•Чому Контрибуція, на їхню думку, була
найкращою кандидатурою для реалізації їхніх
задумів?
•Чи зуміли хлопці вчасно зупинитися?
•Який реманент підготували?
•Як повелася корова?
•Чи можна назвати поводження Яви і
Павлуші сміливістю?
•Чим закінчилася «корида»?
3-т я г р у п а.
•Чи довго журилися хлопці після того, як їм
«перепало» від діда?
•Що нового придумали друзі-бешкетники?
•Як удалося реалізувати задумане?
•З чого вирішили зробити човна?
•Чому хлопці відкинули ідею про «підвод­
ний човен»?
– 45 –
4-т а г р у п а.
•Як діти опинилися біля колодязя?
•Що почули Ява і Павлуша?
•Чи можна назвати їхній вчинок сміливим?
•Як вони рятували цуценя?
•Як скінчилася пригода?
9'2014
•Як назвали собаку? Чому саме таке ім’я
­обрали?
Виразне читання улюблених уривків за
ролями.
Визначте жанрову належність тво­
ру, продовжіть речення: «На мою думку,
твір Всеволода Нестайка ‘‘Тореадори з
Васюківки’’ є повістю, бо …».
Уявіть, що вас залучили як компози­
тора до роботи над зйомками фільму за
пригодницькою книжкою «Тореадори з
Васюківки». Яким ви бачите музичний су­
провід до таких фрагментів першого роз­
ділу: насування загрози від діда Варави,
корида біля ставка, діставання з колодязя
Яви із Собакевичем – швидкий чи повіль­
ний темп, пригодницька, таємнича, різка,
несподівана, ... , ... , ... музика? Які музичні
інструменти і в які моменти найкраще ви­
користати?
Рефлексія. Підсумок уроку.
Творче завдання. Напевно, вам спо­
добалася кумедна історія виникнення не­
офіційного імені Івана Реня (Яви) та опис
його родини. Спробуйте й ви скласти
опис з елементами гумору когось із одно­
класників або історію виникнення неофі­
ційного імені (прізвиська). До речі, імені
особи, про яку писатимете, краще не на­
зивати заздалегідь: якщо клас упізнає цю
людину, то ваш опис, без сумніву, вдалий
і дотепний.
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H Прочитати розділ дев’ятий «В яко­
му Павлуша розповідає, як він подружив з
Явою».
У р о к 48
Т е м а. Мрія і дійсність, романтичне і
буденне в повісті.
М е т а: продовжити опрацювання змісту
твору, проаналізувати, як у ньому зображе­
но мрію і дійсність у стосунках і поведінці
героїв; навчати учнів виявляти романтич­
не і буденне в повісті; розвивати культуру
зв’язного мовлення, вміння робити виснов­
ки; виробляти у школярів активну життє­
ву позицію; прищеплювати позитивні риси
характеру: товариськість, сміливість, до­
броту.
Т и п у р о к у: комбінований.
О б л а д н а н н я: схема.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и
р о б о т и: читання поезії вчителем, інтерак­
тивна вправа «Незакінчене речення», слово
вчителя, словникова робота, бесіда, складан­
ня схеми, робота у групах, асоціювання, мі­
ні-диспут, «Кубування».
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Читання поезії вчителем.
Тендітною павутинкою
Бабине літо
Зв’язує тепло
Наших сердець.
От тільки б не розірвалася.
Г. Охманюк
QQ Яка ідея цієї поезії?
Актуалізація опорних знань учнів.
Продовжіть речення: «Для мене мрія –
це …».
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Мрійливість – одна з харак­
терних рис людини. Мрії допомагають лю­
дям сягати тих висот, яких вони пристрасно
бажають. Саме мрія окрилює людину, дає
сили самовдосконалюватися і розвиватися,
робить життя насиченим, яскравим і різно­
манітним.
С л о в н и ч о к.
Мрія – те, що створене уявою, фантазією
людини.
Дійсність – те, що насправді існує або іс­
нувало.
Романтичне – те, що приваблює, захоплює
своєю незвичайністю, таємничістю, казкові­
стю і т. ін.
Буденне – позбавлене радості, яскравості;
одноманітне, сіре.
Що у творі є мрією, а що дійсністю, що
романтичним, а що реальним? Свою відпо­
відь оформіть у вигляді схеми.
– 46 –
9'2014
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
будівниками метро
бути
тореадорами
мрія
підводниками
стати
героями
дійсність
­відчайдушні
вчинки
вірні друзі
метро
романтичне
гастролі
корида
зневажливе став­
лення до навчання
буденне
бійки між собою
лайка, покаран­
ня батьків
Робота над дев’ятим розділом «В яко­
му Павлуша розповідає, як він подружив
з Явою».
Б е с і д а з вибірковим читанням.
•Чим пояснює Павлуша своє недоброзичли­
ве ставлення до Яви на початку розділу?
•Яким зображено баштан? Опишіть його.
•Які риси Явиної вдачі засвідчує його до­
помога замурованому в кавунах Павлуші? Ява
рятував Павлушу лише раз чи більше? Знайдіть
і зачитайте ті рядки, що підтверджують вашу від­
повідь.
•Яка ще позитивна риса вдачі Павлуші та
Яви виявилася наприкінці цього розділу?
•Що засвідчує той факт, що дід Салимон
випустив з рук кийка і почав ловити кавуни?
•Хто із хлопців має прізвище, яке відповідає
його звичкам?
•Здавна вважається, що ім’я, яке дають бать­
ки своїм дітям, впливає на характер і навіть на
долю людини. А чи знаєте ви, що означає ваше
ім’я, прізвище й по батькові? Коли так, то розка­
жіть про це однокласникам.
•Запишіть у зошити імена всіх шести баш­
танних бешкетників і навпроти кожного з них
– слова-характеристики, які їм відповідають.
Яких характеристик вийшло більше – позитив­
них чи негативних? Зіставте свої записи із за­
писами однокласників.
•Як змінилася мова Степана Карафольки,
коли той почав здійснювати обряд поховання
Павлуші-Гаменготепа? Обґрунтуйте, чим викли­
кана зміна стилю мовлення.
•Схарактеризуйте Стьопу Карафольку. Чим
пояснити те, що хлопці його не поважали?
•Як повівся Стьопа у скрутний для хлопців
час? Що це засвідчує?
•Схарактеризуйте внутрішній стан Павла,
коли він тікав з Явою від діда.
•Кого з героїв повістей Марка Твена нагаду­
ють вам Ява і Павлуша?
•Чи зрозумів Павло, чим вимірюється
справж­ня дружба? Свою думку об´рунтуйте.
•Яке покарання дістали хлопці за шкоду на
баштані?
•На ваш погляд, дружба Павла з Явою буде
тривалою чи тимчасовою? Обґрунтуйте свої
міркування.
•Як ви розумієте вислів: «Дружба! Велике
це слово – дружба! Може, найбільше з усіх слів
людських»?
Робота у групах. Складіть асоціативні
ланцюжки до слова дружба зі слів однієї
частини мови: 1-ш а г р у п а – іменників,
2-г а – прикметників, 3-т я – дієслів, 4-т а
– прислівників.
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
1-ш а г р у п а: товариство, приязнь, взаємо­
розуміння, прихильність, відданість, вірність,
солідарність, довіра, вдячність, заступництво,
симпатія, повага, самопожертва.
2-г а
г р у п а: непорушна, багаторічна,
безкорис­
лива, взаємна, задушевна, нерозривна,
міцна, вічна, палка, зворушлива, кревна, сердечна.
3-т я г р у п а: міцніти, перерости, дорожити,
скріпити, заручитися, здобути, цінувати, відно­
вити, зав’язати, зародитися, заводити, зміцню­
вати, відчувати, завоювати, дарувати, затьмарю­
вати, заохочувати, звести.
– 47 –
9'2014
4-т а г р у п а: навіки, відверто, щиро, назавж­
ди, відкрито.
Згадайте й запишіть у зошити якомога
більше прислів’їв і приказок, які характери­
зують справжні дружні стосунки.
Міні-диспут. Обговоріть із сусідами по
парті питання: «Кого ми називаємо справж­
нім другом?».
Рефлексія. Підсумок уроку.
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H Прочитати розділи «‘‘Е’’, – ска­
зали ми з Явою» та «Випадок у метро.
‘‘Космонавт’’. Конфлікт з київською мілі­
цією». Намалювати той епізод із розділу
«Випадок у метро...», який вам найбільше
сподобався. Написати стислий твір-роздум
«Мій справжній друг».
У р о к 49
Т е м а. Смішне і комічне у творі. Мовні
засоби гумору.
М е т а: продовжити аналізувати повість
В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», ви­
явити особливості смішного і комічного в
ній; розвивати вміння виразно читати, гра­
мотно висловлювати власні думки, почут­
тя, виділяти з інформації головне, істотне;
формувати світогляд школярів; виробляти
активну життєву позицію, позитивні риси
характеру.
Т и п у р о к у: комбінований.
О б л а д н а н н я: дидактичні мультиме­
дійні матеріали, учнівські ілюстрації.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и р о ­
б о т и: вправа «Спіймай мій настрій», слово
вчителя, бесіда, словникова робота, укладан­
ня списку порад, складання таблиці, рольова
гра, розгадування кросворда.
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Вправа «Спіймай мій настрій». Робота
в парах. Усміхніться, «зніміть» усмішку
зі свого обличчя долонею та «подаруйте»
своєму сусідові. «Прийміть» усмішку, «при­
красьте» нею своє обличчя.
Актуалізація опорних знань учнів.
Перевірка домашнього завдання: чи­
тання творів-роздумів двома-трьома уч­
нями, взаємооцінювання.
Бесіда
•Що таке повість?
•Які особливості має пригодницький твір?
•Які пригодницькі твори з курсу зарубіжної
літератури ви знаєте?
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Характерною особливістю
індивідуального стилю Всеволода Нестайка
є органічне поєднання тонкого ліризму й
особливого комізму.
У трилогії письменник органічно поєд­
нує суцільне художнє полотно, авторську
мову і діалоги персонажів. Розмовна мова
дала авторові змогу відтворити найтонші
нюанси характерів Яви і Павлуші, якнай­
вичерпніше зобразити найрізноманітніші
ситуації, пригоди, побут, звичаї, розширити
жанрову палітру трилогії, надати їй яскраво­
го колориту. Ми матимемо нагоду перекона­
тися в цьому, продовживши роботу над цим
захопливим твором.
Робота над розділом першим частини
другої «‘‘Е’’, – сказали ми з Явою».
Бесіда
•Що означає абревіатура МХАТ?
•Що ви знаєте про таких письменників і ді­
ячів культури, як В. Шекспір, М. Гоголь, К. Ста­
ніславський, В. Немирович-Данченко? Кого і
чому у творі названо Ста­ніслав­сь­ким, а кого –
Не­ми­ро­вичем-Дан­чен­ком?
•Хто такі Тарапунька і Штепсель?
•Чим приваблював хлопців театр?
•Яку п’єсу вирішили поставити учасники
драматичного гуртка? Чому саме її? Які ролі
отри­мали Павло і Ява?
•Як поставилися до прем’єри односельці?
Чому реакція була саме така?
•З чим було пов’язано хвилювання Павла
під час перебування за театральною завісою?
•Як обирали акторів серед школярів?
•Чим пояснити важливість ролей хлопців у
п’єсі?
•У чому були труднощі у друзів під час ре­
петиції?
– 48 –
9'2014
•Як школярі готувалися до театральної ви­
стави?
•Чому Павло перед виступом намагався зга­
дати будь-яку бабусину молитву?
•Як хлопці почувалися, виступаючи на сцені?
•Що ж то було за «Е», яке не раз повторював
Павло на сцені?
•Чому вистава провалилася? Хто в цьому
винен?
•Як хлопці сприйняли свою невдачу?
•Яким, на вашу думку, повинен бути актор?
Від чого залежить повага аудиторії до нього?
Укладіть для хлопців список порад-за­
стережень щодо того, як уникнути провалу
вистави.
Робота над розділом другим частини
другої «Випадок у метро. ‘‘Космонавт’’.
Конфлікт з київською міліцією».
Бесіда
•З яким настроєм і почуттями Павлуша опи­
сує Київ і Хрещатик зокрема?
•Чим вразила хлопців столиця?
•Що засвідчує сутичка міліціонера з інтури­
стом? Як хлопці поставилися до інтуриста – по­
рушника правил дорожнього руху?
•Як характеризує Яву його ж репліка, адре­
сована інтуристові, що вибіг на проїжджу частину
Хрещатика: «О! Бачив? Думає, мабуть, раз при­
їхав з якогось там Лондона чи Ріо-де-Жанейро, то
можна тут швендяти, де хочеш! Дзуськи!»?
•Чому, на вашу думку, Ява так часто міняв
професії, «як циган коні»? Наскільки часто вам
доводилося змінювати думку щодо вибору май­
бутньої професії? Поміркуйте, чому так стається.
•Що трапилося з друзями в метро? Чим
вони були налякані? Відповідь обґрунтуйте, ви­
користавши створені ілюстрації.
•Чи осуджуєте ви Яву й Павлушу, які зни­
кли з «місця злочину»? Обґрунтуйте свою думку.
•Який момент у цьому розділі видався вам
найкумеднішим?
У ч и т е л ь. Трилогія про пригоди двох
друзів «Тореадори з Васюківки» – неви­
черпне джерело українського народного
гумору, а гумористичність – найголовні­
ша ознака авторського стилю Всеволода
Нестайка, який постає перед читачем як не­
перевершений майстер сміху.
С л о в н и ч о к.
Комічне (гр. kemikos – веселий, смішний)
– естетична категорія, характерною рисою
якої є освоєння світу і його зображення крізь
призму сміху.
Смішне – те, що викликає сміх.
Визначте засоби творення комічного в
повісті, результати дослідження запишіть у
таблицю.
Засіб творен­
Приклади
ня комічного
Прагнення ді­
йової особи по­
казати себе не
тим, ким вона
є насправді
«Тореадори», «будівники
метро»,
«криниценавт»,
«могутній
єгипетський
фараон Гаменхотеп», «Ми
з Явою – Станіславський
і
Немирович-Данченко
оцього нашого сільського
МХАТу (чи пак, ВХАТу)»
Дитяча
«Загаза чортова», «так тобі
­вимова слів
і тгеба», «щоб ти гозбив
свою погану могду»
Комічна
«Атлічно! Пульс нормаль­
вимова слів
ний», «Адіоти… Хр-р-у, – і
одразу перейде на хропа­
ка», «А потім – рраз! Гжк –
беркиць! І оплески», «Торегадор, смеле-ге-е в бой,
торе-гадор, торе-гадор…»
Використання
Станції «Клуня», «Крива
незвичайних
груша»; льоха Манюня,
назв, надання
корова
Манька,
коро­
комічних кли­
ва Контрибуція, бугай
чок тваринам
Петька, цап Жора, цуценя
Собакевич
Знижена лексика, «Анциболотники», «шмин­
лайливі слова
дрики», «авантюрист шмар­
катий», «гангстери», «ше­
легейдики», «шмарогузи»,
«катові гаспиди»
Урочистий тон
Дихати «через перископ»,
і використання
«операція почалася», пульс,
політичних або
невагомість, фашист, «ка­
наукових термінів вунячий рай», «військовий
для зображення об’єкт», «славний, знамени­
буденних подій,
тий, могутній єгипетський
описів звичай­
фараон», «у нас сьогодні
них предметів
прем’єра», «політ пройшов
нормально»
– 49 –
9'2014
Фразеологізми
«Втру маку», «дуля з ма­
ком»,
«випустив
дух»,
«шукай вітра в полі», «га­
ласують, як баби на база­
рі», «дав дриза», «лопотіли
п’ятами»
«Причепилося оте ‘‘Ява’’ до
нього, як реп’ях до собачого
хвоста», «очі – наче трак­
торні фари», «і коли ми
нарешті вилізли з калабані,
нещасні й брудні, як поро­
сята, вона й словом не зга­
дала нам нашого ставлення
до неї», «так і заклякли ми,
присівши, – мов курчата
перед шулікою», «закре­
котів я з усіх сил – от-от
жили, як струни, полопа­
ються, – із колодязя, мов
булька з носа, повільно з’я­
вилася Явина голова»
«Ми лежимо, уткнувшись у
землю носами, й не дихає­
мо», «і батьки наші зроби­
ли нам чотириста двадцять
восьме серйозне попере­
дження», «життя в наших
тілах зосталось процентів
на п’ять, не більше», «три­
річне дівча могло зараз нас
брать за п’яти, кидать у тор­
бу й нести на базар»
«Му-у!», «Йо-яй!», «Ммее-е!», «Го!», «Ого-го!», «Ох!
Ех! Ух! Ну й важко!»
10. Прізвище Яви з твору «Тореадори з
Васюківки».
11. Учителька якого предмета мала платити в
побудованому Явою і Павлушею метро 5 копійок?
12. Кличка собаки з повісті «Тореадори з
Васюківки».
П о в е р т и к а л і:
1. Епічний прозовий твір, у якому автор роз­
повідає про різноманітні події з життя здебіль­
шого одного героя і який має значний обсяг.
3. Що відповів Ява Галині Сидорівні у Києві,
коли та їх запитала: «Ви мене до інфаркту дове­
дете! Де ви були? Де?»
4. Учасник кориди.
5. Художній засіб, наявний у рядку: «Вона
ще була дуже гуманна й благородна корова, ця
Контрибуція».
8. Ім’я діда головного героя твору «Тореадори
з Васюківки».
Рольова гра. Перекажіть комічні епі­
зоди від імені дійових осіб: Яви, Павлуші,
міліціо­нера та інших.
Рефлексія. Підсумок уроку.
Кросворд за повістю «Тореадори з
Васюківки».
Відповіді. П о г о р и з о н т а л і: 2. Сорочка.
6. Нестайко. 7. Іван. 9. Речі. 10. Рень.
11. Арифметики. 12. Собакевич. П о в е р т и ­
к а л і: 1. Повість. 3. Загубилися. 4. Тореадор.
5. Епітет. 8. Варава.
Несподівані
гумористичні
порівняння
Уживання гіпер­
боли з метою
висміювання
зображуваного
Звуко­
наслідувальні
слова
П о г о р и з о н т а л і:
2. Предмет одягу Павлуші, який з’їв цап
Жора, і за це хлопець хотів йому помститися.
6. Прізвище письменника, який написав твір
«Тореадори з Васюківки».
7. Ім’я головного героя, чий дід сварився за
метро.
9. Те саме, що причандалля.
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H Прочитати розділ «Усе! Кінець! Я да­
рую велосипед. ‘‘Загаза чогтова!’’ Я видужую».
Підготуватися до характеристики образів.
У р о к 50
Т е м а. Світ природи у творі. Аналіз
поведінки персонажів, їхніх учинків.
Характеристика улюбленого героя.
– 50 –
9'2014
М е т а: ознайомити учнів з новим розді­
лом повісті «Тореадори з Васюківки», з’ясу­
вати роль пейзажів у творі; розвивати вмін­
ня аналізувати поведінку та вчинки героїв,
проводити паралелі із власними діями; при­
щеплювати любов до життя, навчати розу­
міти його цінність, стимулювати прагнення
творити добро.
Т и п у р о к у: комбінований.
О б л а д н а н н я: ілюстрації художника
А. Василенка, мультимедійні дидактичні ма­
теріали.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и р о ­
б о т и: перегляд світлин, літературний дик­
тант, слово вчителя, бесіда, робота у четвір­
ках, написання фанфіку.
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Перегляд тематичних світлин «Весна:
березень».
М е т о д и ч н а р е м а р к а. Оскільки вивчен­
ня твору Нестайка припадає на березень, а урок
присвячено аналізу світу природи в повісті, варто
запропонувати учням переглянути добірку тема­
тичних світлин, які оприявнюють красу весняно­
го пробудження. Фотографії створюють чудовий
настрій, зроджують відчуття бадьорості й радості.
Актуалізація опорних знань учнів.
Літературний диктант. Назвіть пер­
сонажа, про якого йдеться в цитованих
рядках.
 «…Мисливець завзятий, на полюванні, коли
стріляє, ліве око онучею зав’язує». (Дід Варава.)
 «…Депутат райради, ланкова кукурудзово­
дів». (Явина мати.)
 «…Замість того, щоб заплакати, раптом як
закричить:
– Опозогив! – вона букву ‘‘р’’ не вимовляє.
– …Загаза чогтова!» (Явина сестричка Яришка.)
 «А взагалі характер… ого-го! Сталь, а не
характер. Таких на мільйон лише один буває».
(Ява.)
 «…Цілими днями знічев’я слухав у самоти­
ні на баштані транзистор ‘‘Атмосфера’’, що купив
собі у сільмазі, і його просто розпирало від різ­
них новин». (Дід Салимон.)
 «Він щодня чистив зуби, робив зарядку і
взагалі був свиня. Словом, він був те, що назива­
ється зразковий учень…». (Степан Карафолька.)
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Робота письменника над об­
разом людини у творі надзвичайно копітка.
Такою ж відповідальною є робота над об­
разом природи – пейзажем, адже художній
світ без нього був би блідим і порожнім.
Пейзаж у художньому творі – це специфіч­
не вираження письменницького задуму.
Авторські описи природи в повісті
«Тореадори з Васюківки» найчастіше зведе­
но до мінімуму. Письменник уникає розло­
гих пейзажів, подає їх переважно як ­художні
деталі, де кожне слово вагоме, образне, ви­
вірене на слух. З перших сторінок рома­
ну-трилогії знайомимося з яскравими об­
разами головних героїв. Вони вирізняються
своєю допитливістю, активністю.
Прочитайте подані уривки повісті, про­
коментуйте їх.
‰‰«Спереду стіна свинарника, з боків гу­
сті бур’яни, ззаду дід Варава. Тікати нікуди.
Так і заклякли ми, присівши, мов курчата
перед шулікою».
О р і є н т о в н и й к о м е н т а р. Тут пейзаж
не просто деталізує обстановку, виражаючи без­
вихідь і передчуття покарання за «небезпечні»
пустощі, а – що найважливіше! – демонструє не­
вичерпну енергію, фантазію та ентузіазм, потяг
дітей до творчості.
– 51 –
9'2014
‰‰«Наступного ранку ми зустрілися на
шляху, що вів до вигону. Я гнав Маньку.
Ява – Контрибуцію».
О р і є н т о в н и й к о м е н т а р. Одержимі
прагненням завоювати славу і визнання, хлопці
зуміли силою уяви й фантазії перетворити на
певний час своє звичне село на небезпечно-яскра­
вий світ Іспанії. То нічого, що замість оскажені­
ло-дикого бика буде рідна корова Контрибуція,
головне – пережити мить смертельної небезпеки,
тріумфу і… слави.
‰‰«По дорозі ми ще вирізали з ліщини дві
прекрасні шпаги. Ми були в повній бойовій
готовності».
О р і є н т о в н и й к о м е н т а р. Перелічуючи
підготовлений хлопчаками тореадорський рема­
нент, письменник ненав’язливо, «пейзажним»
штрихом підсилює комічний ефект появою шпаг
із ліщини.
‰‰«Ми йшли і співали арію Хозе з опе­
ри Бізе ‘‘Кармен’’… Небо було синє-синє –
справжнє іспанське небо. Погода саме під­
ходила для бою биків… ми погнали корів аж
на край вигону, туди, де ставок, – далі від
людських очей».
Орієнтовний
к о м е н т а р. Бойовий
оптимізм новоявлених тореадорів увиразнюється
музично. І навіть небо над головою й сама приро­
да напросились у спільники.
‰‰«Широкий, як Дніпро, Хрещатик (по
радіо на свята завжди так кажуть). Попід
берегом на тротуарах – люди, посередині,
на бруківці, – машини. І так, як на тротуа­
рі не побачиш жодної машини, так на бру­
ківці не побачиш жодної людини. Кожному
своє. І щоб одне одному не заважати, навіть
переходи під землю поховали. Такий же на
Хрещатику лад – любо глянути...»
«Пливемо ми, линемо, викроковуємо
Хрещатиком...
Праворуч багатоповерхові будинки, схо­
жі на величезні, кахлями обкладені гру­
би, один на одного громадяться, угору на
Печерськ лізучи.
Ліворуч універмаг склом на сонці ви­
блискує. Далі здоровенницька десятиповер­
хова міськрада (скільки ж то у ній людей
радиться – така велика!).
Десь за міськрадою вежа телевізійна небо
аж у космос проштрикує.
Оце висота! Нічого вищого у світі не ба­
чив!..
Далі на тлі неба круглі з хрестами бані
вимальовуються – колишній костел».
О р і є н т о в н и й к о м е н т а р. Показовим у
трилогії є міський пейзаж. Кожна деталь опису
передає неймовірні враження, захоплення персо­
нажів від побаченого – здійснюється не просто
розширення кругозору, збільшується сама тери­
торія духовності.
‰‰«Він почав бігти, по-моєму, ще в небі.
Бо коли ноги його торкнулися землі, він
уже щодуху мчав до ставка. Я рвонув за ним.
То був наш єдиний порятунок. Ми з розго­
ну влетіли в ставок, здіймаючи цілі гейзери
води й грязюки. Спинилися десь аж на се­
редині. Те, куди ми влетіли, чесно кажучи,
ставком можна було назвати лише умовно.
Колись справді тут був величезний ставок –
копанка. Але він давно пересох, замулився і
перетворився на звичайнісіньку калабаню. У
найглибшому місці нам було по шию. Саме у
цьому місці ми зараз і стояли, відсапуючись».
QQ Який висновок можна зробити про
пейзаж, створений В. Нестайком у повісті?
(У «Тореадорах з Васюківки» пейзаж своє­
рідний. Він лаконічний, нерозривно пов’яза­
ний з героями твору та обставинами їхнього
життя.)
Робота над розділом двадцять п’ятим
частини третьої «Усе! Кінець! Я дарую
велосипед. ‘‘Загаза чогтова!’’ Я виду­
жую».
Б е с і д а з вибірковим читанням.
О р і є н т о в н и й к о м е н т а р. Подальші
події розгортаються зовсім не патетично, і рятує
хлопців… рідна природа. Художньо стверджу­
ється дуже важлива думка про нерозривну й ор­
ганічну єдність людини зі світом природи, про
доленосну взаємозумовленість їх.
•Назвіть головних / другорядних героїв три­
логії.
•Проаналізуйте стосунки Яви та Яришки,
підтверджуючи свої думки уривками з тексту.
Зверніть увагу на пафос у мовленні Яви та на
мовлення Яришки.
– 52 –
9'2014
•Про що свідчить благородне бажання хво­
рого подарувати Яришці велосипед?
•Як реагував Ява на незграбне катання се­
стри на вже подарованому ним велосипеді в се­
редині розділу та наприкінці?
•Прочитайте виразно фрагмент розділу, в
якому передано Явині переживання про стан
здоров’я.
•Які епізоди з цього розділу викликають у
вас сміх? Якими художніми засобами цього до­
сягає письменник? Наведіть приклади з тексту.
•Пригадайте назви творів В. Нестайка, які
вивчали в попередніх класах. Що, на вашу дум­
ку, в них спільного?
•Чи є книжка В. Нестайка актуальною?
Завдяки чому?
•Чи доводилося вам бути учасниками подій,
схожих на ті, які траплялися з хлопцями – геро­
ями повісті?
Яким ви бачите музичний супровід
упродовж останнього розділу і як зміню­
ється його настрій? У який момент музика
зникає?
У ч и т е л ь. Стиль письменника безпосе­
редньо розкриває його творчу особистість,
художньо-образні
особливості
оповіді.
Всеволод Нестайко через своїх героїв веде
діалог із читачем завжди зі щирою довір­
ливістю, не накидаючи власних оцінок, із
веселим іронічно-усміхненим поглядом на
героїв та їхні часом неправильні вчинки, у
такий спосіб опосередковано утверджуючи
добро, сумлінність, одвертість і осуджуючи
зло, легкодухість, заздрість.
Характеристика образів за поданим
планом. Запишіть у зошитах характеристи­
ки Яви й Павлуші за поданим планом.
1.Персонаж.
2.Риси характеру і вчинки, в яких вони ви­
являються.
3.Найпоказовіший учинок персонажа.
4.Роль персонажа у творі.
5.Висловлювання героя, яке найбільше вра­
зило, схвилювало.
Об’єднайтесь у четвірки і визначте, кого
з головних героїв – Павлушу чи Яву – ви
будете характеризувати. Працюючи в парах
(вашої четвірки), складіть ­
характеристику
обраного героя, покликаючись на текст.
Продовжіть спільне складання характеристи­
ки героя в четвірці, обмінюючись своїми дум­
ками. Представте характеристику героя класу.
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
Ява («насправді його Іваном звати») і Павлуша
– «найкращі друзяки і напарники». Гострий на
язик дід Салимон каже про них: «Ондо… Ява
і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи!
Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні».
У Яви було скуйовджене руде волосся, а його
обличчя з самого народження рясно вкрите вес­
нянками. Це енергійний і відчайдушний хлопець,
ініціатор різноманітних витівок і вигадок товари­
шів, причому найдіяльніший учасник усіх бешке­
тів.
Павлуша Завгородній був протилежністю
свого товариша – спокійним і врівноваженим
хлопцем, мріяв стати льотчиком, захоплювався
малюванням, але не менше за Яву полюбляв різ­
номанітні пригоди і таємниці.
У їхніх стосунках час від часу виникали різ­
ні непорозуміння, проте хлопці завжди доходили
висновку, що не можуть жити один без одного.
Розпочалася ця незвична дружба з історії на бах­
чі. Вони грали в фараона разом з іншими хлоп­
чиками. Коли повернувся з магазину сторож дід
Салимон, усі розбіглися, залишивши Павлушуфараона в біді. Не розгубився тільки Ява. Він
підійшов до «піраміди» і почав кидати кавуни в
руки діду-сторожу. Після цього випадку Павлуша
і Ява стали по-справжньому товаришувати.
Дружба – явище прекрасне і світле, тому пись­
менник намагався створити образи таких героїв,
які втілювали б найкращі людські риси і мрії про
дружбу, що живуть у серці кожної дитини.
Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не
тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про
них «слава… гриміла на всю Васюківку, як радіо
на травневі свята». Одного разу вони задумали
збудувати в рідному селі метро. Першу станцію
Васюківського метрополітену вирішили відкрити
під свинарником. Наступну на цій же лінії хотіли
назвати «Клуня», а ще одну – «Крива груша». Усе
це мало бути сюрпризом, але коли робота була в
розпалі, сталося непередбачуване – в яму прова­
лилася п’ятипудова свиня Манюня і зчинила стра­
шенний галас. Замість подяки «­
метробудівцям»
– 53 –
9'2014
дісталися образи від діда Варави, котрий називав
товаришів «анциболотниками», «вишкварками»,
«авантюристами шмаркатими». Довелося хлопцям
закопати яму, а їм же так кортіло прославитися,
зробити щось шляхетне. Проте іноді приятелям хо­
тілося просто розважитися. Такими несерйозними
справами було чіпляння дідових старих підштани­
ків на телевізійну антену над клубом, випускання
сича під час лекції «Виховання дітей у сім’ї». І хоч
би як лаявся дід Варава за побудоване під свинар­
ником метро, всесвіт Явиного й Павлушиного ди­
тинства не можна собі уявити без суворого бурко­
тіння мудрого і люблячого малечу старого.
У головах Яви і Павлуші весь час крутилися
якісь «штуки-викаблуки». Якось вони вирішили
стати тореадорами. Про таке видовище хлопці ба­
чили фільм, тому легко уявили себе в цій ролі.
Основною проблемою виявився вибір бика. У
селі був єдиний бик Петька, якого боялося все
село: «очі – наче тракторні фари», «землю гребе
ногами, як екскаватор». Тому його кандидатуру
відхилили. Не підійшов також і цап Жора через
свою «балакучість». Через його голос можна було
не почути оплесків. Вирішили спинити свій ви­
бір на Контрибуції – корові Реней. Наступного
ранку, погнавши корів на пасовисько, друзі за­
хопили з собою червоний дитячий килимок із
­зображенням трьох цуценят – Цюпи, Гави і Реви,
дамський капелюшок, залишений однією дачни­
цею, і дві шпаги, вирізані з ліщини. Хоч би скіль­
ки Ява і Павлуша намагалися роздратувати коро­
ву, махали перед її носом червоним полотнищем,
у них нічого не виходило. Тільки коли Ява вдарив
Контрибуцію ногою по губі, вона підкинула його
«високо в небо», але не рогами, а мордою. Після
приземлення Яви друзі кинулись бігти від «ска­
женої» корови і дивом урятувалися, стрибнувши
до брудного ставка.
Довго засмучуватися після своїх поразок при­
ятелі не вміли. Наступна їхня витівка – зробити з
плоскодонки підводного човна – не була втілена в
життя, адже увагу хлопців привернув колодязь, у
якому жалібно хтось скиглив. Не вагаючись, друзі
кинулися на допомогу. Попри всі суперечки Ява
зважає на недавню хворобу Павлуші і спускається
в колодязь. «…В тебе була ангіна тиждень тому.
Тобі не можна в колодязь», – каже він другові,
коли вони вирішують, кому спускатися по цуце­
ня. Крім того, Іван виявляє неабияку кмітливість,
коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу,
і мотузку з прив’язаної кози. Відтоді друзів стало
троє: Павлуша, Ява і Собакевич – кудлате, руде,
капловухе цуценя, якого вирятували з колодязя.
Як бачимо, васюківські тореадори завжди ма­
ють благородні, світлі наміри, однак через малий
досвід і брак знань потрапляють у прикрі ситу­
ації. Захотіли Ява і Павлуша організувати театр
і стати в ньому Станіславським і НемировичемДанченком. Галина Сидорівна підтримала їхню
ідею. Вони вперше на сцені клубу вирішили зігра­
ти «Ревізора» М. Гоголя. І ось настав день, коли
на прем’єру зібралося все село. Приятелі сподіва­
лися на славетного суфлера Кузьму Барила, але
від хвилювання не чули нічого, а слова вивчили
погано. Тому довелося їм безславно втекти зі сце­
ни, та й без них вистава мала успіх. Ніхто навіть
не помітив, що когось не вистачає.
А коли друзі гостювали в Києві у тітки й дядька
Павлика, то з ними сталася нова цікава пригода –
запускання ночов з «космонавтом» по ескалатору.
Ява і Павлуша змальовані докладно, повно­
кровно. За всіма пригодами героїв, їхніми су­
перечками, про які розповідає автор, не зникає
головна настанова: піднести, опоетизувати дитин­
ство з усіма його привабами, його свіжість, неви­
мушеність, наївність і неповторність.
Прочитайте лист народного художника
України А. Василенка.
Робота художника-ілюстратора книж­
ки надзвичайно відповідальна і важлива.
Особливо це стосується книжок для дітей.
За своє довге творче життя я проілюстрував багато книжок різних авторів.
Особливе місце серед них посідає чудовий
літератор і неперевершений дитячий письменник Всеволод Зиновійович Нестайко.
Мені пощастило ілюструвати його
твори. Останній раз – «Ро­бін­зон Ку­
курузо» – повість із трилогії «Тореадори
з Васюківки» для видавництва «А-Ба-БаГа-Ла-Ма-Га» Івана Малковича.
Описані в цій книжці події, герої, легкий
гумор дуже імпонували мені. Працювати з
текстом було настільки цікаво, що іноді
я немов розчинявся у ньому й сам с
­ тавав
– 54 –
9'2014
У р о к 51
одним із героїв книжки, повертався в чудову країну дитинства. Цей стан, на моє
переконання, найголовніший у роботі
художника. Бо коли твір сприймається
як дійство, у якому ти сам береш участь,
коли ти співпереживаєш думкам і почуттям персонажів, живеш їхнім життям, то працюється легко й захопливо.
Спасибі долі за зустріч із творчістю
такого автора, як Нестайко, з ним самим
– чудовою, цікавою та дотепною людиною.
Дякую йому за тепле ставлення до мене як
художника. Здоров’я йому міцного і довгих
літ у творчості та житті. А вам, юним
читачам, нових щасливих вражень, вірних і щирих друзів, радісного сприйняття довколишнього світу, здійснення мрій
та прагнень.
Народний художник України
А. Василенко
Розгляньте ілюстрації
Дайте відповіді на запитання.
художника.
QQ Навіщо потрібно ілюструвати дитячі
художні твори?
QQ Що є найголовнішим у роботі худож­
ника-ілюстратора?
QQ За що А. Василенко дякує долі?
Прокоментуйте ці слова.
Рефлексія. Підсумок уроку.
Творча робота. Створіть невеликий
фанфік «Я у Васюківці».
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H Підготуватися до уроку мовленнє­
вого розвитку. Дібрати для переказування
епізод повісті, що найбільше сподобався.
Проілюструвати його.
Т е м а. Усне переказування епізодів по­
вісті з докладним цитуванням авторського
тексту.
М е т а: перевірити рівень сприйняття ху­
дожнього тексту; розвивати навички зв’яз­
ного мовлення учнів, уміння коментувати
матеріал, добирати цитати, збагачувати лек­
сичний запас школярів; зацікавити аналізом
літературної мови, виробляти звичку уника­
ти засмічення власного мовлення.
Т и п у р о к у: урок мовленнєвого роз­
витку.
О б л а д н а н н я: текст твору, ілюстрації
учнів до обраного для розповіді епізоду по­
вісті.
М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и
р о б о т и: читання художнього тексту вчи­
телем, словникова робота, конкурс «Цікавий
оповідач».
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до
уроку.
Читання вчителем художнього тексту.
Коли до школи прийшов сліпий хлопчик,
діти з подивом запитали в учителя:
–Як же він навчатиметься, якщо сліпий?
–Людина сліпа без книжки. А наш новий
учень уміє читати руками. У нього є спеціальні книжки, в яких букви позначені крапками, – пояснив учитель.
Спершу учні дражнили сліпого, але
хлопчик на жарти не ображався. У нього була чудова пам’ять, і він усе запам’ятовував з першого разу. Діти незабаром
звикли до хлопчика і просили в нього допомоги на уроках. Коли учні вибігали на
перерву, сліпий залишався у класі й читав.
Спочатку книжок у нього було мало, але
вчитель діставав їх, де тільки можна. Іноді
після уроків він сам читав уголос сліпому
хлопчикові, і вони разом обговорювали
прочитане.
Одного разу під час уроку вчитель відчув гострий біль у серці. Він стиснув зуби
і повільно опустився на стілець. Біль не
відпус­
­
кав, однак учитель вирішив довести
урок до кінця.
– 55 –
9'2014
У цей момент сліпий хлопчик закричав:
–Нашому вчителеві погано, терміново
потрібен лікар.
Діти піднялися з місць. Прийшов лікар, і
вчителя забрали до лікарні.
–Як ти дізнався, що вчителеві погано? –
здивувалися діти.
–У нього тремтів голос, він зблід і замовк
посередині фрази. Тоді я все зрозумів.
–Хіба ти бачиш? – запитав один хлопчик.
–Не бачу, але відчуваю. Я, приміром, відчув, що ти сьогодні зранку був сумний. Тебе,
напевно, насварили вдома.
–Так, справді. Але ж чи можливо відчувати, коли не бачиш? – здивувався той.
–Мене книжки навчили відчувати, – пояснив сліпий хлопчик. – Коли людина відчуває, то наче бачить. Пам’ятаєш, учитель
нам сказав: «Людина сліпа без книжки»
(О. Лопатіна).
QQ Що повчального в цій притчі?
Актуалізація опорних знань учнів.
QQ Чи зміг В. Нестайко захопити читачів
своїм твором?
Оголошення теми й мети уроку.
Опрацювання навчального матеріалу.
У ч и т е л ь. Важливе значення в роз­
витку людини має її контакт із книжкою,
під впливом прочитаного і почутого вона
серйоз­
ніше замислюється над життям,
вчинками людей. Слова, які ми вимовляє­
мо вголос у присутності інших, призначені
для тих, хто слухає. Вони зроджують думки
і почуття, активно впливають на свідомість
навколишніх, допомагають порозумітися.
На сьогоднішньому уроці ми послу­
хаємо цікаві епізоди з твору Всеволода
Нестайка «Тореадори з Васюківки». Під
час розповіді діліться тим, що відчули, зро­
зуміли, уявили. Супроводьте мовлення мі­
мікою і жестами. Вони мають бути нероз­
ривно пов’язані з інтонацією, адже жести і
міміка не виникають самі собою, а допов­
нюють думку, яку іноді складно передати
самими лише словами, є допоміжним засо­
бом відтворення почуттів.
Використайте у своїй розповіді цитати,
які сприятимуть образності, виразності,
місткості сказаного, дадуть змогу глибше
схарактеризувати явище, героя, обставину,
послужать доказами висновків-узагаль­
нень. При цьому цитати мають бути кон­
кретними, чіткими за змістом, а головне –
доцільними.
Переказуючи епізод твору та аргументую­
чи свій вибір, вживайте такі мовні конструк­
ції: «я вважаю», «на мою думку», «тому що»,
«це доводить», «підтвердженням цього є»,
«це засвідчує», «доказом цього може бути»,
«наприклад», «прикладом може слугувати»,
«яскравим прикладом цього може слугува­
ти», «не можна не згадати», «як було зазначе­
но», «повертаючись до думки», «як бачимо»,
«отже», «таким чином», «можна зробити ви­
сновок», «висновком може слугувати».
Оповідач ніколи не буде байдужим до
прочитаного, коли він сам осмислить усі
проблеми, які хвилювали автора: чому він
написав саме про те, а не про інше, чому
йому бачиться саме так, а не інакше.
С л о в н и ч о к.
Цитата (від нім. zitat – викликаю, прого­
лошую) – дослівний уривок з іншого твору,
що наводиться письмово чи усно для підтвер­
дження або заперечення певної думки.
Конкурс «Цікавий оповідач».
П р а в и л а п р о в е д е н н я. Клас об’єд­
нано у дві команди. Кожна з них представ­
ляє для конкурсу однакову кількість своїх
оповідачів. Конкурсант протягом 5–7 хви­
лин переказує епізод з повісті «Тореадори
з Васюківки», аргументуючи свій вибір. Під
час оповіді учні мають змогу використати
підготовлені вдома малюнки, дібрані для
цього епізоду цитати. Разом з учителем учні
обирають склад журі, яке визначить пере­
можців конкурсу.
Рефлексія. Підсумок уроку.
QQ Чи задоволені ви результатом діяль­
ності на сьогоднішньому уроці?
Оцінювання. Аргументація оцінок.
H Прочитати перший розділ повісті
Я. Стельмаха «Митькозавр з Юрківки, або
Химера лісового озера». Скласти запитання
за змістом прочитаного.
– 56 –
Документ
Категория
Образование
Просмотров
1 323
Размер файла
2 427 Кб
Теги
bible, dyvosl0
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа