close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

svyashenuku[1]

код для вставкиСкачать
Видатні олександрійці
Священики
Никифоров Василь Миколайович
(1832 -1908)
Православний священник, краєзнавець, дослідник історії міста Олександрії та
Олександрійщини.
Народився в місті Олександрія. Закінчив Херсонську духовну семінарію у 1855 р.,
після чого у 1858 році був рукопокладений у священики Успенського собору м.
Олександрії. З 1874 року Василь Никифоров працював у сфері освіти, спочатку
викладаючи Закон Божий в Олександрійській жіночій гімназії та повітовому училищі. У
1884 р. обійняв посаду наглядача за церковнопарафіяльними школами Олександрійського
повіту Херсонської губернії. З 1890 р. Никифоров — голова Олександрійського
повітового відділення Єпархіальної Училищної Ради, настоятель Олександрійського
собору, з 1893 р. — протоієрей. У 1899 р. був призначений духівником та законовчителем
Одеської семінарії.
Автор історико-краєзнавчих праць «Нариси Олександрійського повіту Херсонської
губернії» (1878), «Матеріали до вивчення церков у Олександрійському повіті»,
«Матеріали до вивчення історії церков Єлисаветграда».
Василь Миколайович Никифоров був членом Одеського товариства історії та
давнини, членом Імператорського археологічного товариства.
Попруженко Георгій Іванович
(1818-1889)
Священик, протоієрей, викладач, письменник.
Народився в с.Орлова Балка Олександрійського повіту Херсонської губернії.
Навчався спочатку в Єлисаветградському духовному училищі, потім в Катеринославській
та Херсонській (з 1838-39р.) духовних семінаріях. По закінченню курсу, як кращого
вихованця направлено до Київської духовної академії (1839-1843рр.). Місце роботи:
Одеса, духовне училище,інспектор,вчитель, 1843; Одеса, духовна семінарія, викладач,
1844; Мінськ, духовна семінарія, викладач, 1844; Одеса, духовна семінарія, викладач,
1848-78; Одеса, Сирітський будинок, священник, 1850-57рр. З 1888р. – дійсний член
Одеського товариства історії та старожитностей. Дід видатного богослова Георгія
Флоровського по материнській лінії.
Твори: "Краткое изъяснение божественной литургии", видано 5 видань та
переведено на новогрецьку мову; "Несколько слов об ученых трудах Фотия, патриарха
Константинопольского" ("Херсонские Епархиальные Ведомости" 1864 р.— уривки із його
магістерської дисертації); "Ведомость православного исповедания в Одесском
градоначальстве за 1863 год" ("Труды Одесского Статистического Комитета", вып. 1);
декілька проповідей, надрукованих в "Епархиальных Ведомостях". Залишились в
рукописах: магістерська дисертація "О патриархе Фотии"; статті для довідникового
словаря херсонсько-тавричеської єпархії; "Священномученик Григорий, патриарх
Константинопольский"; "Святый исповедник Мартин, папа римский"; "Служба седми
священномученикам, в Херсоне епископствовавшим" (складеного за дорученням
архієпископа Іннокентія).
Штанько Анатолій Григорович
(нар. 1962р.)
Поет, священник.
Народився в 1962р. в смт. Димитрове м.Олександрія Кіровоградської обл.
Закінчив машинобудівний інститут м. Запоріжжя, Одеську Духовну Семінарію, Київську
Духовну Академію. Настоятель церкви Олександра Невського. Член літературного клубу
«Джерело» (м.Олександрія).
Юрченко Василь Григорович
(Архімандрит Варсонофій)
(18/31 серпня 1883-17 жовтня 1954)
Архімандрит Варсонофій (в миру Василій Григорович Юрченко) народився 18/31
серпня 1880 року в с. Лозоватка Херсонської губернії (нині Кіровоградська область).
Виховуючись в глибоко віруючій сім’ї, з ранніх років він полюбив Бога та вирішив
присвятити своє життя служінню Святій Церкві.
Початкове навчання отримав в Новгородківській церковно-приходській школі,
закінчив її в 1904р. Потім вступив до Новгородської церковної учительської школи. По її
закінченні був направлений працювати в м. Олександрію Херсонської губернії (19031906рр.) Під час роботи сильно захворів і в 1907 році вступив до Києво-Печерської Лаври,
де працював та жив протягом восьми років.
Будучи вихованцем першого класу Херсонської пастирсько-місіонерської
семінарії, в 1916 році він приймає чернечий постриг з ім’ям Варсонофій. Після прийняття
священицького сану отець Варсонофій самовіддано виконував свої пастирські обов’язки.
Виняткова привітність, сердечна любов, бездоганне особисте життя у пості і постійній
молитві - все це приваблювало до нього людей. За богослужінням він був уважним,
зосередженим, весь віддавався молитві. Архімандрит Варсонофій являє собою ревного
захисника Православ’я та непримиренного борця з єресями й розколами. Через свою
активну церковну діяльність отець Варсонофій, у часи гонінь на Церкву, неодноразово
зазнавав арештів (його арештовували до 25 разів). В ув’язненні він мужньо переносив
тяжкі страждання і залишався вірним Христу та Його Святій Церкві.
9 листопада 1951 року архієпископ Херсонський і Одеський назначає отця
Варсонофія настоятелем Троїцької церкви с. Стара Збруївка Херсонської обл. Там
преподобний продовжує свою працю. Багатьох вихованців він посилає до КиєвоПечерської Лаври, де ті пізніше стали справжніми монахами. Дуже швидко його возводять
в сан архімандрита. І в 1954 році призначають священником в Єкатерининський собор в
Херсоні. Це був останній храм його життя.
17 жовтня 1954 року, причастившись Святих Христових Таїн, преподобний
Варсонофій мирно відійшов до Господа, Якому служив все своє життя. Після
відспівування у Єкатерининському соборі в Херсоні, він був похований на кладовищі біля
храму Всіх Святих. Очевидці його похорону(жовтень 1954р.) згадують, що навіть колишні
вороги приходили до гробу і просили прощення. І до сьогодні на його могилу, коло Храма
Всіх Святих , приходять віруючі і просять про допомогу та заступництво.
28 березня 2007 року відбулося обрітення мощей преподобного Варсонофія, які
нині знаходяться у Свято-Духівському кафедральному соборі міста Херсона. Рішенням
Священного Синоду УПЦ від 18 квітня 2008 року преподобний Варсонофій був
причислений до лику святих. Чин канонізації преподобного Варсонофія відбувся 9
серпня 2008 року в Свято-Духівському кафедральному соборі міста Херсона.
Автор
shepack.lyubov
Документ
Категория
История
Просмотров
5
Размер файла
182 Кб
Теги
svyashenuku
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа