close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Варіант посібника

код для вставки
Лановецький районний методичний кабінет
НВК «Лановецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-гімназія»
Особливості викладання української філології
у гуманітарній гімназії
Ланівці 2014
Укладач: Дзюба Неоніла Петрівна, методист Лановецького районного
методичного кабінету
Рецензент: Поплавська Галина Мефодіївна, вчитель вищої категорії
Москалівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів,
вчитель-методист,
заслужений вчитель України
У посібнику порушено проблему особливостей викладання української
філології у гуманітарній гімназії.
Теоретичний матеріал, що містить аналіз використання ефективних
методів та прийомів навчання української мови та літератури, його
практичне втілення в авторських уроках допоможуть вчителю-філологу
активізувати мислення школярів, удосконалювати методичну майстерність,
підвищувати якість знань учнів.
2
Інноваційні процеси сучасної освітньої галузі сприяють розвитку
інноваційної україномовної освіти. Пріоритетним освітнім завданням є
підготовка школярів до активної життєдіяльності в умовах сьогодення.
Розв'язання цього завдання потребує переосмислення усталеної організації
процесу навчання української мови як державної відповідно до запитів
суспільства, напрямів розвитку мовної освіти та загальноєвропейських
рекомендацій з питань стратегій і тактик формування мовної особистості.
Лінгвометодична проблема "як навчати" не втрачає наукової актуальності.
Важливим складником цієї проблеми є питання системи методів навчання
української мови як рідної.
Українська мова належить до числа основних предметів у школах усіх
типів. Вона виконує дві функції: 1) предмет вивчення в школі; 2) засіб
навчання і спілкування; з її допомогою вивчаються інші предмети,
здійснюється спілкування між учнями й учителями. Від змісту та рівня її
викладання залежать успіхи учнів в оволодінні мовою як засобом спілкування
в усіх формах її застосування і засвоєння інших шкільних предметів. Ці
функції виконує українська мова і в школах нового типу. Однак при цьому
треба враховувати ще й специфічні функції. У гімназіях, ліцеях гуманітарного
профілю, школах (класах) з поглибленим вивченням української мови і
літератури рідна мова як навчальний предмет є засобом поглиблення знань
учнів з лінгвістики, удосконалення їхньої мовної і мовленнєвої компетенції,
комунікативних умінь і навичок. Одночасно вона виконує основні свої
функції - пізнавальну та комунікативну.
Метою навчання мови є формування комунікативної компетенції,
пізнавального і творчого (креативного) типу людини, соціальних навичок,
світоглядних переконань, морально-етичних якостей особистості. Навчання
української мови полягає у створенні умов для формування мовної
особистості, яка володіє виражальними засобами, уміє орієнтуватися в потоці
різноманітної інформації, сприймати і відтворювати її, спілкуватися в різних
життєвих ситуаціях.
Засадовими щодо організації поглибленого вивчення з предметів
українська мова та література є психолого-педагогічні, лінгводидактичні та
інформаційні технології навчання.
Питання вибору оптимальних технологій навчання – одне з
найактуальніших у сучасній гімназійній освіті. Це обумовлено необхідністю
напрацювання такої методологічної системи, яка сприятиме органічному
поєднанню процесів навчання та опанування, врахування науковотеоретичного рівня програмового матеріалу, освітніх завдань навчального
закладу та здібного учня і, як результат, - досягнення максимально високого
рівня засвоєння матеріалу.
Для вчителя-словесника сьогодні є потрібним всебічний аналіз усієї
системи методів вивчення предметів.
У гуманітарній гімназії ефективними будуть пояснювально ілюстративний, проблемний, дослідницький,
частково-пошуковий або
евристичний методи навчання.
3
Пояснювально-ілюстративний метод полягає в тому, готову інформацію
за допомогою усного слова, підручника чи наочних засобів (таблиць, опорних
схем, презентацій тощо). Цей метод забезпечує лише перший рівень знань,
учні співвідносять нову інформацію із раніше засвоєною. За цим методом не
можна виробити певні уміння та навички.
Репродуктивний метод забезпечить відтворення вивченого матеріалу і
повторення видів діяльності за завданнями учителя. Зовнішньою стороною
цього методу є використання системи вправ, тренувань. Завдяки цьому методу
формуються вміння і навички.
Метод проблемного викладу матеріалу характеризується тим, що вчитель
ставить проблему і сам показує складний, але доступний шлях її розв'язання.
Особливість цього методу полягає в тому, що учень не тільки сприймає,
усвідомлює і запам'ятовує готові висновки, а й стежить за розвитком думки
вчителя. Цей метод передбачає поступове залучення учнів до прогнозування
висновків, наближає до самостійного розв'язання проблеми. Він привчає їх
бачити проблему, ставити питання, висловлювати припущення, будувати
докази, робити висновки.
Дослідницький метод використовується для стимулювання творчої
активності учнів, передбачає формування умінь здобувати знання самостійно,
досліджувати предмет або явище, робити висновки, а набуті знання
застосовувати у практичній діяльності.
Сучасні лінгводидакти О. Бєляєв, В. Мельничайко, М. Пентилюк
визначають такі способи взаємодій учителя та учня на уроці мови:
- учитель розповідає – учні слухають;
- учитель та учні обмінюються думками з приводу проблеми, що
обговорюється, доходять певних висновків та узагальнень, формулюють
правила;
- учитель організовує спостереження над матеріалом, що вивчається, з
наступним колективним обговоренням.
Ефективним у гуманітарній гімназії на уроках є використання
порівняльних моделей навчання. Наприклад, складне і просте речення, пряма і
непряма мова, двоскладне і односкладне речення, односкладне і двоскладне
неповне речення тощо.
Також результативною є навчальна модель узагальнюючого характеру,
яка дозволяє простежити певні закономірності у мовних процесах та явищах.
Зокрема, розділові знаки у складнопідрядному реченні, будову слова, способи
словотвору, вивчення частин мови.
Особлива увага у процесі вивчення у класах гімназії повинна приділятися
виробленню умінь та навичок, адже мало знати правило, потрібно вміти
застосувати практично у написанні та мовленні.
Гімназійний клас вимагає урізноманітнення прийомів, збільшення частки
самостійних спостережень, розв’язання пізнавальних, дослідницьких та
проблемних завдань.
Нові підходи до викладання у гімназії: індивідуалізація, диференціація,
інтеграція, інтенсифікація, дистанційне навчання дають підстави
напрацювання іншої технології навчання, сучасної, високоефективної.
4
Адже вчителю-словеснику потрібно формувати гуманітарну особистість
із цілісним світоглядом. Вчити дітей потрібно так, щоб вони, за словами
Г.С.Сковороди, “пізнали свій народ, а в народі себе!”. Тому художню
літературу вчителі повинні розкривати, а учні сприймати та аналізувати як
мистецтво слова, як поетичне вираження духовного життя народу.
Викладання української літератури в гімназіях, на відміну від середніх
загальноосвітніх шкіл, має свої особливості. Тут є можливість:
по-перше, вивчати з обдарованими дітьми не тільки програмовий твір, а й
декілька додаткових, щоб збагнути індивідуальний стиль митця, філософську
проблему твору;
по-друге, здійснювати поглиблену аналітико-синтетичну роботу учнів з
творами;
по-третє, систематично використовувати матеріали літературної критики
з метою навчити гімназистів висловлювати власну думку, вміти її
обгрунтовувати, доводити;
по-четверте, організовувати пошукову, науково-дослідницьку діяльність
учнів: написання рефератів, збір інформації для поглибленого вивчення
обраної теми .
Опираючись на положення і висновки у наукових дослідженнях з
літературознавства, психології, педагогіки, філософії, методики, викладання
літератури у гімназії має базуватись на таких принципах:
- викладання літератури має здійснюватись як мистецтво слова;
- використовується принцип системності як єдності мети, змісту, методів та
прийомів;
- підбираються такі навчальні завдання, які сприяють активізації інтелекту,
творчому розвиткові особистості й викликають певні емоції;
- враховуються вікові особливості гімназистів.
Методична система навчання в гімназії передбачає роботу, спрямовану
на удосконалення умінь та навичок самостійного аналізу художнього твору,
літературної критики.
Знати літературу - це уміти простежити розвиток сюжету
непроаналізованого в підручнику твору, самостійно визначити його
проблематику, спроектувати морально-етичну програму життя письменника
на себе, висловити усно й письмово свої міркування. Без таких та багатьох
інших умінь літературна освіта стає формальною.
Сучасне моделювання уроку проектує навчально-пізнавальну діяльність
самого учня і забезпечує високу стабільність літературних знань, умінь і
навичок. Найголовнішими ознаками таких уроків у гімназії, на думку
методистів-науковців Є.А.Пасічника, Н.Й.Волошиної, Б.І.Степанишина,
Г.В. Машталер, є:
а) наближення методики викладання літератури до вузівської методики,
що найуспішніше реалізується на уроках у формі лекцій, заліків, семінарських
занять, диспутів, у процесі пошуково-аналітичної роботи;
б) організація самостійного вивчення матеріалу на уроці і в процесі
виконання домашніх завдань;
в) опора на досягнення сучасної літературної критики для глибшого
усвідомлення ідейно-художньої суті творів;
5
г) проведення лінгвістичного аналізу, що розкриває “секрети” творчості і
забезпечує цілісне, естетичне сприймання твору на рівні не тільки інтелекту, а
й почуттів.
Методична система викладання у гуманітарній гімназії повинна бути
спрямована на нетрадиційне використання ефективних методів і прийомів, за
допомогою яких удосконалювалися уміння та навички самостійного аналізу
літературних творів, зразків літературної критики, проведення лінгвоаналізу.
З метою підвищення рівня знань учнів з української літератури важливо і
необхідно процес вивчення предмета побудувати так, щоб домінантною була
самостійна робота учнів, тому що саме такий вид роботи виробляє уміння і
навички усного і писемного мовлення, розвиває логічне й образне мислення,
уяву і пам’ять. Основна мета цього виду роботи - досягнення третього етапу
(критично-творчого) у формуванні самостійності гімназиста, бо саме на цьому
найвищому ступені самостійності учень навчається не тільки глибоко
розуміти мету завдання і оволодіває методами його розв’язання, а й вчиться
видозмінювати ці методи відповідно до змісту й характеру завдання. Знання
учнів у гімназії все частіше визначаються й оцінюються в процесі аналітичної
роботи над новими матеріалами, залежно від активності учнів, їхньої
здатності самостійно сприймати матеріал, вести науково-дослідницьку
роботу. Тому зросла питома вага методу самостійного вивчення літературного
матеріалу як на уроці, так і в процесі виконання домашнього завдання.
Завдяки самостійній роботі гімназистам доступний аналіз художнього твору з
погляду специфіки літератури: тлумачення образу й образності та уявлення
про естетичну природу слова у творі. В учнів формується багатий досвід
читача, який є надійною і єдиною основою “бачення” літературних образів.
Варто систематично використовувати літературно-критичні статті під час
вивчення творчості письменників, бо це розширює знання учнів про творчість
митців, вчить чіткої композиції, яскраво вираженої послідовності викладу
думок і доведень. Працюючи над критичними статтями, гімназисти
ознайомлюються з основними рисами публіцистики різних авторів, глибиною,
переконливістю, гостротою, влучністю висловлювання, афористичністю. А це
формує в гімназистів уміння давати правильне тлумачення актуальних
проблем, розвиває критичне мислення.
Вчителям-словесникам варто відмовитись від нав’язливих регламентацій
щодо оцінки того чи іншого твору або творчої спадщини письменника.
Необхідно подавати просто матеріал на певну тему, якомога більше
інформації, вказувати найрізноманітніші джерела, викладати різні думки про
твори і творчість. Найістотнішим моментом під час вивчення літературної
критики є ознайомлення та осмислення гімназистами творчого доробку
українських критиків: Миколи Жулинського, Євгена Сверстюка, Івана
Ільєнка, Михайла Наєнка, Дмитра Донцова, Василя Яременка, Віталія Коваля,
Юрія Лавріненка, Юрія Шереха-Шевельова та багато інших із когорти
української еліти. Їхній дослідницький літературознавчий доробок написаний
доступною мовою, присвячений тим творам, які передбачені для вивчення
програмою.
Ефективним на уроці літератури є використання лінгвістичного аналізу
тексту. У такий спосіб відкриваються нові можливості для текстологічного
6
дослідження, учні бачать художній текст по-іншому, зсередини, досліджують,
як витворюється зміст за допомогою слова в тексті, адже словесно-художній
твір становить діалектичну єдність трьох граней літературного твору:
контексту слів, контексту художніх образів і контексту ідей, які виявляють
саму природу літературного твору.
Лінгвістичний аналіз дає змогу учням осягнути глибину художнього
твору, глибше зрозуміти ідейний задум письменника, розкрити смисловий
діапазон художнього слова, лексичні засоби виразності, архітектоніку творів,
виявити своєрідність добору і використання мовленнєвих засобів. Вчительсловесник у процесі роботи в гімназії має досягти головної мети - виявлення і
розвиток здібностей обдарованих дітей, виховання творчої особистості,
художньої сприйнятливості, емоційної чутливості, формування художніх
почуттів і смаків, сучасних поглядів та ідеалів.
Неоніла Дзюба, методист Лановецького РМК
7
Тема. Мовний етикет ділової ( телефонної ) розмови. Особливості складання
повідомлення на електронному носії ( електронна пошта).
Мета: розширити відомості школярів про особливості ведення ділової
телефонної розмови, спонукати учнів удосконалювати вміння й навички вести
телефонну розмову з дотриманням правил етикету; розвивати комунікативномовленнєві вміння, критичне мислення, уяву; виховувати в школярів моральні
якості; узагальнити й систематизувати знання старшокласників про
особливості віртуального спілкування, про правила складання електронного
повідомлення; розвивати практичні навички роботи з ПК, уміння працювати з
електронною поштою, адресною книгою та програмами для роботи з поштою.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
Форма уроку: інтегрований урок з української мови та інформатики.
Обладнання: комп’ютери, проектор, роздатковий матеріал, завдання для
роботи в групах, випереджувальні завдання, мережа Інтернет, учнівські
презентації.
Мотто до уроку:
1. Успіх справи – в умінні побудувати спілкування.
2. Хочеш бути розумним, навчись розумно запитувати,
уважно слухати, спокійно відповідати. ( І. Лафатер)
3. Немає нічого сильнішого за знання, воно завжди і в усьому
переважає. (Платон)
4. В душі красивих і красива мова, убогість мови – це
убогість духу . ( В. Іващенко)
Перебіг уроку
І. Організація навчальної діяльності.
Сьогоднішній урок буде незвичним, оскільки він буде поєднувати два
предмети: української мову та інформатику.
Можна бути впевненим, що знання мови необхідні кожній дитині, адже
на уроках української мови ми вчимось не лише грамотно писати, а й
правильно і логічно будувати свої висловлювання, досконало володіти
усним мовленням. Тому зараз ми в черговий раз поринемо у безмежний світ
зв’язного мовлення.
Не менш важливими є і уроки інформатики. На них ви набуваєте вміння
і вдосконалюєте навички користування комп’ютером, використовуєте його
для отримання різного роду інформації з Інтернету. В Інтернеті доступні різні
види спілкування.
Це спілкування з віртуальним співрозмовником у віртуальному просторі за
допомогою електронних засобів.
Завдяки комп’ютеру людина освоює новітні електронні засоби інформації
та вчиться діяти в умовах відкритої комунікації. Глобального розмаху
набуває проникнення інформаційних технологій у повсякдення. Сьогодні
можна мати доступ до мільйонів документів. Інтернет сприяє розвитку
особистості й введення її у процес спілкування навіть тоді, коли в реальному
житті людина може мати певні бар’єри для спілкування.
8
ІІ. Ознайомлення з темою і метою уроку.
Записування мотто у зошити ( в кінці уроку аргументація вибору)
Проблемне питання:
Чи впливає манера спілкування на сприйняття Вас як особистості?
Ми впевнені, що знання, які ви сьогодні отримаєте на уроці, допоможуть вам
у подальшому житті.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Бесіда з учнями .
Прокоментуйте висловлювання:
1. Манери людини – це дзеркало, у якому видно її портрет (Й. Гете).
2. Доля людства залежить не від технічного прогресу, а від морального
розвитку громадян (А. Ейнштейн).
3. « Будь ласка» не кланяється, а «спасибі» спини не гне. (Народна
творчість).
Вчитель.
Сучасне ділове життя неможливо уявити без телефону та Інтернету.
Завдяки йому багаторазово підвищується оперативність рішень багатьох
проблем і питань, немає необхідності писати листи, телеграми, а також
здійснювати поїздки в інші установи, міста для вирішення певних справ. По
телефону можна зробити дуже багато, а саме: провести переговори, дати
розпорядження, домовитись про важливі ділові зустрічі, вирішити численні
оперативні питання, надати консультації, звернутись з проханням, висловити
подяку
і
вибачення.
Отже, якщо людина ділова і цілеспрямована, якщо турбується про
власний авторитет, а також про престиж організації, яку представляє, то вона
повинна володіти певними принципами поведінки у телефонному спілкуванні.
Але, на жаль, вміння говорити по телефону не передається у спадок.
Культурою
спілкування
по
телефону
володіє
не
кожен.
Тому наше завдання сьогодні: розглянути основні правила етикету ведення
телефонної розмови. Адже телефона розмова – це один із видів усного
мовлення, до того ж доволі специфічний.
У минулому не було можливості передавати інформацію з допомогою
телефону, не було також Інтернету. Тому єдиним способом передачі
інформації були листи (епістолярна спадщина).
Для зразка вчитель зачитує лист Панаса Мирного до Марії Заньковецької.
(додаток 1)
V. Актуалізація опорних знань .
Мозковий штурм
- У чому полягає мистецтво ведення телефонних розмов і у чому переваги та
недоліки телефонної розмови порівняно з «живим спілкуванням»?
Орієнтовні відповіді учнів:
Людство розмовляє по телефону вже більше століття. Мистецтво ведення
телефонних розмов полягає в тому, щоб в мінімально короткий проміжок часу
повідомляти необхідну інформацію і отримати відповідь.
9
Основною особливістю телефонної розмови є відсутність візуального
контакту між співрозмовниками, тому міміка і жести втрачають своє
значення.
Основними недоліками телефонної розмови є обмеженість у часі та
можливість появи технічних перешкод. Однак, на мою думку, суттєвими
перевагами телефонної розмови над іншими видами є швидкість реагування
на інформацію, оперативність передачі інформації, можливість дистанційного
керування діями, зручність.
Вчитель інформатики.
Актуальним на сьогоднішній день є спілкування в мережі Інтернет, яке
теж має свої переваги і недоліки. Сьогодні багато ми говорили про
листування, але електронне листування витісняє звичайне, яке теж має свої
особливості. Тему «Електронна пошта» ми вже опрацювали. Давайте
узагальнимо і вдосконалимо набуті знання.
VІ. Процесуально – діяльнісний етап ( етап проектування).
Вчитель. До уроку ви умовно були поділені на творчі групи. Кожна група
працювала над проектом «Мистецтво ведення ділової телефонної розмови.
Електронна пошта».
Надаємо слово групі, яка підготувала проект про створення електронної
пошти та користування нею.
Виступ групи з презентацією.
Бесіда з учнями.
- Які переваги мають електронні листи в порівнянні зі звичайними?
- Чи часто ви послуговуєтесь віртуальним зв’язком?
- Які недоліки, на вашу думку, має електронна пошта?
- Як ви вважаєте, чим електронна пошта краща за звичайну?
- Чому електронна пошта найчастіше використовується?
Друга група.
Презентація «Етикет телефонної розмови або телефонне обличчя
співрозмовника».
Третя група
Рубрика «Цікаво знати», «Для роздумів».
Лінгвістичне повідомлення.
Вчитель.
Отже, основою успішної телефонної розмови є компетентність,
тактовність, доброзичливість, володіння прийомами ведення бесіди. Важливо,
щоб службова телефонна розмова велася спокійним тоном і викликала
позитивні емоції. Самому ж потрібно говорити рівно, стримано, старатися не
перебивати співрозмовника .
VII . Етап організації та виконання плану діяльності (закріплення
матеріалу.)
Виконання системи практичних завдань .
Використання етикетних формул. (Додаток 2)
10
( На парти роздані етикетні формули )
Завдання 1. Перегляд відео телефонних розмов.
Проаналізувати діалог№1, сформувати правильну телефонну розмову
Діалог №1.
- Алло! Хто це?
- А хто вам потрібен?
- Надіє, це ти?
- Вона спить, уже 12 годин ночі.
- А з ким я розмовляю?
- Це її бабуся.
- А ви хто?
Орієнтовно складений діалог.
- Алло. Добрий вечір. Це Іра Петренко. Вибачте, що турбую у пізній час.
Мені потрібна Надія.
- Добрий вечір. Це її бабуся. Надійка спить, уже 12 година ночі.
- Ще раз прошу вибачення. Повідомте їй про мій телефонний дзвінок.
Нехай вона мені зранку о 9 годині зателефонує. Це важливо.
- Добре, обов’язково передам.
- На добраніч!
Діалог №2.
- Алло! Катерино Михайлівно, добрий день. Вас турбує видавництво
«Освіта». Це Тетяна Григорівна . Чи маєте ви зараз вільний час?
- Доброго дня . Так , чим можу вам допомогти ?
- Ми з вами домовлялися про закупівлю підручників для 9-х класів .
- Звичайно, я пам’ятаю. То коли я зможу забрати підручники ?
- Ми працюємо з 9-ї до 18-ї години . Чекаємо у зручний для вас час.
- Дякую. Отож, домовилися .
- На все добре .
(Діти рецензують розмову)
Завдання №2
Дослідження-відновлення.
- Відновіть телефонний діалог і продовжте його.(На дошці спроектовано)
11
Діалог
- Доброго дня! До вас звертається випускник Тернопільської школи
№17.Чи можу я вступити до вашого університету?
-…
- Скажіть, будь ласка, а коли розпочнеться прийом документів?
-…
- Чи враховується те, що я закінчив школу з відзнакою?
-....
- Спасибі за допомогу.
-…
Завдання №3. Робота в групах.
Ситуативне завдання.
1 група
Прокоментуйте ситуації, в які потрапили учасники телефонних розмов.
Ситуація №1
1. До вас зателефонували у справі, не назвавши себе. Що ви маєте
відповісти на цей дзвінок?
Ситуація №2
До телефону підійшов не той, хто вам потрібен. Умотивуйте ваші подальші
дії.
Ситуація №3
Ви зателефонували і помилились номером. Що потрібно відповісти
співрозмовнику?
2 група
Складіть і розіграйте діалоги телефонної розмови, що могла б відбутися.
1.Між класним керівником і батьком учня, який отримує низькі оцінки.
2.Між класним керівником і учнем, який пропустив школу через хворобу.
(Телефонує учень.)
3 група
Робота з комп’ютером.
Створення електронного листа на тему: запрошення на вечір зустрічі
випускників.
Правила написання електронного листа роздати на парти. (Додаток 3)
12
VIII. Контрольно - корекційний етап.
Виконання тестових завдань (Додаток 4)
IХ. Підсумок уроку. Рефлексія.
Сьогодні на уроці я дізнався…
Навчився…
Зрозумів…
Відобразіть свій настрій за допомогою смайлів.
Х. Домашнє завдання.
Скласти лист-запрошення на районну конференцію вчителів-словесників з
нагоди відзначення 150-річчя від дня народження О. Кобилянської.
Додаток 1
До М.Заньковецької
Ясная зоре нашого кону,
Славетна пані-добробійко,
Маріє Констянтинівно!
Городяни запрошують Вас прийняти участь у виставі «Наталки
Полатвки» під час святкування постанови пам’ятника нашому славному
письменникові Котляревському. До їх запросин ударяюсь і від себе до вас,
наша ясна зоре, з низьким уклінном: допоможіть нам відбути святкування, як
воно годиться задля такого значного для усного краю свята. Ми певні, що
Ваша завжди прихилена до слави рідного краю душа не обділить нас своєю
ласкою, а Ваше чуле серце не обмине теплотою прихильність до нашого
благання і жаги – бачити поряд з такими талановитими ви ставниками
«Наталки Полтавки», як Кропивницький, Саксаганський, Садовський і Вас, наша яскрава Зоре! Кропивницький і брати Тобілевичі з великою охотою
згодилися на наші запросини , а славетний наш музика – Микола Віталійович
Лисенко пообіцяв прибути і виставити разом з « Наталкою Полтавкою»
написану ним задля такого значного свята кантату на вічну пам'ять
Котляревському.
Як бачите, вельмишановна пані – добродійко, вся наша сила і краса
збереться біля нас, щоб якнайкраще відбути наше перше краєве свято. Невже
13
ж наша Зоря не святитиме на ньому? Ні, се неможливо бути, бо був би для нас
великий сором і гріх, якби ми не бачили Вас разом з нами.
Приїздіть, будь ласка.
До Вас усім серцем прихильний Панас Рудченко!
Додаток 2
Етикетні формули:
Я телефоную в такій справі . Я маю повідомити Вам про…
Ви просили мене зателефонувати з приводу…
Вибачте , ви не зайнятий зараз ?
Вибачте , що відволікаю вас від справ .
Чи не змогли б ви мене вислухати ?
Дозвольте висловити свою думку .
На мій погляд .
Не зловживатиму вашим часом .
У мене все .
Отож, домовились .
Вибачте за турботу .
Вдячний за розмову .
Дякую за увагу .
Спасибі за допомогу .
З вашого дозволу я зателефоную ще.
Чекатиму на ваш дзвінок .
Телефонуйте , якщо буде потрібно .
Завжди радий допомогти .
Запам’ятайте!
1. Назвіть перед розмовою своє прізвище, ім'я та по батькові.
2. Не питайте, як звуть людину, яка відповіла на ваш дзвінок.
3. Поясніть, навіщо ви зателефонували.
4. Говоріть коротко, зрозуміло.
5. Попросіть вибачення у людини, якщо ви телефонуєте їй додому для
ділової розмови.
14
6. Попросіть вибачення у людини, якщо ви зателефонували їй після 10 год.
вечора або до 9 год. ранку.
7. Якщо ви подзвонили додому незнайомій людині, поясніть їй, хто з ваших
спільних знайомих рекомендував вам це зробити і дав номер телефону.
Додаток 3.
Правила написання електронного листа.
1.
Кожен лист має мати тему, де слід у кількох словах указати головну
думку повідомлення.
2.
Намагайтеся, щоб розміри, форма та стиль листа відповідали його
призначенню.
3.
Тримайтеся визначеної теми. Якщо виникне бажання повідомити
адресату інформацію стосовно іншого питання, зробіть це окремим
листом.
4.
Не слід в електронному листі подавати приватну інформацію.
5.
Відповідаючи на чийсь електронний лист, цитуйте оригінальне
повідомлення для того, щоб можна було відновити контекст вашої
відповіді.
6.
Будьте
ввічливими,
використовуйте
слова
подяки,
побажань,
привітань.
7.
Дбайте про орфографічну та пунктуаційну грамотність листа.
8.
Ставте підпис у кінці повідомлення. Використовуйте вирази на
кшталт: З повагою; З найкращими побажаннями; З повагою та
побажаннями творчої наснаги тощо.
Додаток 4
Тестові завдання.
1. Якщо до телефону підійшов не той, хто вам потрібен, ви повинні…
А. Покласти слухавку й ще раз зателефонувати.
Б. З’ясувати причину своєї невдачі.
В. Перепросити й звернутися з проханням покликати потрібну вам
людину.
2.Якщо телефонуєте ви, то…
15
А. Насамперед запитаєте, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для
бесіди.
Б. Насамперед запитаєте прізвище, ім’я по батькові свого співрозмовника.
В. Насамперед привітаєтеся, назвете організацію, яку ви представляєте,
також своє прізвище, ім’я по батькові.
3.Телефонна розмова-це…
А. Розмова двох і більше осіб із метою отримання певної інформації,
вирішення важливих проблем.
Б. Один із різновидів усного мовлення, що характеризується спеціальними
ознаками, зумовленими екстрамовними причинами.
В. Одна з найпоширеніших форм публічного виступу.
4.Якщо телефонують Вам, то Ви насамперед…
А. Запитаєте прізвища, ім’я, по батькові свого співрозмовника.
Б. Привітаєтеся, назвете своє прізвище, ім’я, по батькові.
В. Знімете трубку й назвете організацію, яку Ви представляєте.
5.Телефонна розмова складається з таких етапів:…
А. Вступ, основна частина, закінчення.
Б. Момент налагодженння контакту, викладення суті справи, закінчення
розмови.
В. Момент налагодження контакту, прощання.
6.Ініціатива закінчення розмови зазвичай належить тому…
А. Хто телефонує;
Б. Кому телефонують;
В. Будь-кому.
Софіюк Марія Володимирівна,
вчитель НВК «Лановецька загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів №2-гімназія»
16
Тема. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми в прозі «Поза межами
болю» Осипа Турянського.
Мета: розглянути ідейно-художній зміст твору; дослідити особливості
жанрової специфіки твору і композицію; поглибити навички аналізу художніх
образів; спонукати до осмислення вартості мистецтва, грошей, почуттів
людини, спираючись на текст повісті, дати поняття про екзистенціалізм;
розвивати вміння висловлювати власні міркування, проводячи аналогії із
сучасним життям; виховувати усвідомлення переваги духовного над
матеріальним.
Обладнання: портрет О.Турянського, текст твору «Поза межами болю»,
епіграф, уривки з кінофільму «Поза межами болю»(1989, режисер Я.Лупій),
випереджувальні групові завдання.
Тип уроку: урок-дослідження.
Епіграф: «Любов до життя і до вищих його цінностей переможе смерть.»
О.Турянський
Перебіг уроку
I. Організація навчальної діяльності.
Вступне слово вчителя.
Дивний він, незрозумілий, оманливий і таємничий – світ душі людської.
Де він знаходиться? Яка скринька утримує його, скриваючи у своїх
оксамитових надрах його єство. Цього не знає ніхто, бо ніхто не може
побачити душу людську, не може зрозуміти відчуття людини, що переходить
межу життя та смерті.
Її можна лише почути, почути її біль. На сьогоднішньому уроці
спробуємо зрозуміти, що ми відчували, читаючи поему в прозі «Поза межами
болю».
Отож, ми знайомитись із творчістю Осипа Турянського.
Літературна й життєва доля цього письменника складалася нелегко. У
його найкращому творі «Поза межами болю» зображені події, які, зрештою,
спричинили передчасну смерть письменника. В історії літератури його
творчість також ще не має належного поцінування.
Творча спадщина письменника невелика за обсягом. Окремі твори
літературознавці оцінюють не досить високо, але О.Турянський заслуговує на
довічну шану й вдячність від нащадків уже за один твір, який, поза сумнівом,
є видатним явищем у світовій літературі. Повість-поема «Поза межами болю»
стала гімном життю, ствердила перемогу світла й правди над світом зневіри,
зла й насильства.
Отож, тема нашого уроку (зачитування теми і мети).
Епіграфом до уроку є вислів самого автора (зачитування).
В кінці уроку ви аргументуєте вибір епіграфа, про що він свідчить.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
Літературний диктант
1. В албанських горах, нетрях, з голоду, холоду й душевного болю
загинуло …(45000 бранців).
17
2. «Тільки байдужа і скам’яніла гроза чорних хмар наче посилає їм лише
одну думку-…(смерть).
3. «Мов сонні марева, що душать сплячого,… так виглядали їх обличчя під
час…(танцю).
4. Серед виру танцю, крику й почувань тяжко ставало розібрати, де
кінчався розум, а починалось…(божевілля).
5. Нараз він узяв мою руку в свою, стиснув її, нахилився до мене й
голосом вістуна шепнув: «Є…(сонце в житті!).
6. «Назад! Не смієш іти там! Це не корч! Глянь! Це…(моя дружина і мій
син).
7. «Із моєх очей продерлися дві великі, важкі сльози, гарячі, наче…(кров).
8. «…як його уста, все складені до іронії і глуму, ціле його запале, бліде, й
зелене лице з довгою, розчухраною, рижою бородою і з вусами, наче дві
розмикані мітли, силкувалися виразити приємну й готову до
компліментів міну.(Добровський).
9. «Це було все, що воєнна доля лишила Штран-цінгеру».(Скрипка).
10.«Старий страшний гість став нагло з незвичайною силою стукати до
їхньої свідомості».(Голод).
Літературний диктант перевіряється методом взаємоперевірки.
III. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель. Безперечно, творчість Турянського варта уваги. Його твори
порушують важливі філософські й соціальні проблеми, описують цікаві та
неоднозначні епізоди з історії нашої держави, свідчать про високий рівень
розвитку української літератури. Поема в прозі «Поза межами болю»
виражає філософські ідеї екзистенціалізму, появу якого в українській
літературі несправедливо пов’язують перш за все із творчістю
В. Підмогильного, у той час як твір Турянського з’явився на десятиріччя
раніше.
IV. Вивчення нового матеріалу.
До уроку ви отримали випереджувальні завдання.
Були створені такі групи:
1. Історики.
2. Літературознавці.
3. Дослідники.
4. Творча група.
Отож, спочатку надамо слово історикам, які повинні були дослідити
історію створення твору.
Повідомлення істориків.
О.Турянський належав до тих письменників, які змогли створити щось
велике, тільки переживши це на власному досвіді. «Поет мусить пройти
найглибше пекло буття і найвищі небесні вершини людського щастя. Тоді
його слово буде хвилювати» - писав сам автор. Саме тому він став «генієм
одного твору». В основу повісті-поеми покладено факт з біографії автора:
1914 р. О.Турянський потрапив на австро-сербський фронт, а 1915 р. він
опинився у сербському полоні.
18
Узимку того ж року австрійські війська прорвали фронт, і серби,
відступаючи, повели із собою через албанські гори «дорогою смерті» 60 тисяч
полонених, серед яких був і майбутній автор «книги болю». Люди потрапили
«в країну божевілля і смерті», у «безодню небуття». Живими залишилося
лише 15 тисяч. Разом із полоненими українцями, поляками, австрійцями,
угорцями гинули й сербські солдати - конвоїри.
2. Семеро полонених, одним із яких був Турянський, відстали від решти.
Рятуючись від морозу, вони грілися біля багаття й пережили все те, про що
згодом описав письменник у своєму творі: «танок смерті» біля вогнища,
загибель товаришів, випробування холодом, голодом і безнадією,
галюцинації, марення та мрії в напівсвідомому стані. Шестеро з них замерзли
біля згаслого багаття, а Турянський був урятований сербськими лікарями, які
їхали позаду. Лікар Василь Романишин врятував письменника, розморозивши
його тіло в крижаній воді. І ось ті відчуття людини, що переходить межу
життя та смерті, він дуже яскраво описав у своєму творі.
А далі відомо, що Турянський у числі інших полонених потрапив до
Італії, а потім на острів Ельбу. Саме тут він почав описувати свої
переживання. Так 1917 р. світ побачив геніальний твір «Поза межами болю».
Вчитель. «Поза межами болю» - перший твір, який порушив питання життя
та смерті в межах філософської системи екзистенціалізму.
Літературознавці провели дослідження з теорії літератури і покажуть зв'язок
із творами світової літератури.
( Учнівська презентація)
Орієнтовні доповнення учнів.
1. Як ви вже зрозуміли, екзистенціалізм намагається пояснити буття через
особисте існування людини. Буття для людини незбагненне. Однак, є один
різновид буття - наше особисте існування (іншими словами - екзистенція).
Основна властивість екзистенції - стан свободи. Обов’язковою умовою
свободи є стан вибору. Необхідність робити вибір - найтяжче випробування,
бо це передбачає відповідальність перед собою та людством. Тяжіння до
матеріального, тілесних насолод, багатства, слави спричиняє несправжнє
існування. Тоді людина відчужується від справжнього існування, своєї
екзистенції. А відтак деградує, рухається до самознищення.
2. А я вважаю, що людина завжди має шанс розпочати справжнє
існування. До цього підштовхують кризові ситуації - життеві невдачі,
хвороби, втрата близької людини, страх власної смерті. Під впливом такої
ситуації людина переживає екзистенцій ний страх, бо перед нею раптом
відкривається незбагненність світу, усвідомлення своєї неминучої смерті.
Людина постає перед необхідністю вибору ставлення до смерті.
Відтак замислюється: навіщо жити, як жити? Вона відчуває муки
вільного вибору. Так розпочинається справжнє існування (реалізується
екзистенція людини), яке полягає в рухові до справжньої свободи. Тут варто
згадати вислів Сковороди: «Світ ловив мене, але не спіймав».
Вчитель. А чи наявні екзистенційні мотиви в творчості українських
письменників?
19
3. На мою думку, корені екзистенціалізму надзвичайно глибокі - адже
українцям доводилося протягом століть жити в умовах постійного
екзистенційного вибору між життям і смертю (як в особистому, так і в
національному вимірах). Отож, екзистенційні мотиви проймають український
фольклор, прослідковуються у творчості Г.Сковороди, Т.Шевченка,
В.Винниченка та інших митців.
Вчитель. А ще хочу відзначити, що специфічною ознакою творів українських
авторів, у яких наявні риси екзистенціалізму, є певний оптимістичний
момент, незважаючи на трагічність описуваних подій і ситуацій. Турянський
власним життєвим прикладом довів ідею, що сила людського духу переможе
все, він вірив у майбутнє людства загалом та свого народу зокрема й виразив
це у творі. Він писав: «Хай ясна ідея, що в цім оповіданні блискає з
цвинтарища й хаосу стихій із безмежного болю й божевілля людей,
розгориться полум’ям у душі молодого українського покоління й веде його
все вище і вище на сонячний шлях волі і щастя великого українського народу
й до вселюдського братерства й любові».
Вчитель. Група «Дослідники» працювала над визначенням жанровостильових та композиційно-сюжетних особливостей твору.
Орієнтовні відповіді учнів.
4.
Ми досліджували кілька проблемних завдань. Перша проблема
стосується визначення жанру твору. Існують теоретичні роздуми літературних
критиків стосовно генологічної самобутності твору. Із цього приводу є різні
думки: німецький професор, перекладач, видавець Плен вважав твір поемою,
Селегін модерною епопеєю, Р.Федорів - повістю, Гузар - поемою-симфонією,
М.Ільницький - романом, деякі дослідники вбачали в цьому творі поезію. Сам
автор не надавав особливого значення цьому питанню й називав твір
«скромним оповіданням», маючи на увазі, мабуть, не стільки жанр твору,
скільки форму розповіді - епічну оповідь. І хоча кожен дослідник по-своєму
має рацію, та найчастіше жанр цього твору визначають як антивоєнна
психологічна поема в прозі.
Звернімось до словника літературознавчих термінів (на екрані).
Поема в прозі - ліро-епічний твір, написаний прозою, у якому оповідь про
історичні події й події життя героїв розкривається через сприйняття й
оцінку оповідача.
А тепер подивімось на письмову оздобу твору: майже кожне нове
речення, обрамлене поетичною ритмізованою прозою, починається з абзацу й
має вигляд віршових рядків.
Стиль твору уривчастий, суворий, але водночас пісенно-поетичний. Твір
присвячений дружині й синові.
5.
Варто зазначити, що важливу роль для розуміння художнього твору
відіграє заголовок. Дослідник А.Крощаківський писав: «Сама назва «Поза
межами болю»! Яка чудова і яка титанічно жахлива! Щось ніби коралі з
діамантами роси… і краплинками живої людської крові. Чистота роси - то
поезія, то глибина філософсько-психологічних дослідів, що містяться у творі.
20
Краплина живої людської крові - то малюнок сучасного соціального пекла на
землі, то майстерні геніальні нариси жахіть людської сучасної дійсності.»
Твір О.Турянського має подвійну назву «Поза межами болю. Картина з
безодні». Обидві назви мають яскраву екзистенційну забарвленість. Читаємо
заголовок і відразу постає запитання: коли людина не відчуває болю?
Відповідей може бути кілька: після смерті, у божевіллі чи в якомусь
несвідомому стані, коли фізичні відчуття зникають і людині відкривається
якийсь інший світ. Уже з першої назви зрозуміло, що герої твору перебувають
у межовому бутті, у стані, який не обмежується фізичними відчуттями
людини, вони розташовуються десь «поза ними», переживають щось таке, що
підіймає їх над матеріальним світом.
Вчитель. У підзаголовку ключовим є слово «безодня». Як ви розумієте
значення цього слова?
6.
Словом «безодня» позначається водночас і безмірна глибина, і
просторова безмежність, і тягучість похмурого настрою. Також можна
пригадати таке значення слова «безодня», як «без дна», тобто «дуже глибоко».
Автор малює нам картину безмежної зневіри, болю й туги, показує, що
відчувають люди, занурені в безодню відчаю й безнадії. Він постійно
використовує у творі такі вирази: «бездонна прірва», «бездонна глибінь
людського страждання», «замогильна безконечність», «бездонно сумні,
безмежно безнадійні». «Безодня» вживається в подвійному значенні: як
бездонні урвища - провалля між горами, що навіюють героям безнадію та
відчай, і як визначення психологічного стану героїв.
Вчитель. У чому ж полягає особливість композиції твору?
7. Композиція твору є цікавою тим, що вона в дечому співзвучна з класичною
стефаниківською манерою письма першого періоду його творчості. Це
основна подія переказана на початку новели, наприклад, у новелі «Новина».
Так, зі вступу до твору Турянського ми дізнаємося про зміст твору,
розуміємо, що змусило автора взятися за перо.
Хочу зачитати слова автора з «Переднього слова»: «Я чудом остався між
живими. Та все здається мені, що я неначе з-поза могили дивлюся на вир
життя, на дикий танок людських пристрастей і душевного озвіріння. І чую
голос із того світу. І почуваю себе чужим, самітним, сиротою між людьми, з
якими довелося мені жити тепер - на вигнанню. Моя душа відривається від
життя, як осінній пожовклий листок від дерева, й лине далеко-далеко до моїх
товаришів».
Уже в «Передньому слові» автор зміщує розвиток подій у свій
внутрішній світ. Весь твір - це немовби виплеск автором того болю, який
увібрала душа письменника за час війни, своєрідна психологічна розрядка. Це
потік авторської свідомості, у якому переплелися долі різних людей,
переживання ними різних почуттів і страшний душевний біль. Сюжет твору
можна переказати одним реченням, тому образи-символи, спогади, марення,
мрії, розмови відіграють велике значення.
21
V. Фронтальне опитування з елементами ідейно-художнього аналізу.
- Образна система повісті є надзвичайно цікавою. Ким за національністю були
герої повісті?
Перш за все варто відзначити, що автор у творі не торкається проблеми
національності (він навіть наголошує, що його врятували саме сербські
лікарі), тому його герої виявляються представниками різних народів: автор,
Добровський - українці, Сабо - угорець, Штранцінгер - австрієць, Пшилуський
- поляк, Бояні й Ніколич - серби. Героїв у творі - 7. Можливо, така кількість не
є випадковою, адже це число традиційно є магічним. Я вважаю, що до
головних ми віднесемо таких персонажів, як Сабо, Добровський,
Штранцінгер, а до другорядних - Бояні, Ніколич, Пшилуський. Окремо
розміщуємо оповідача і разом автора і героя Оглярівського (прізвище від
назви рідного села Оглядова на Львівщині). Варто зазначити, що саме
Оглядівський є найоптимістичнішим героєм у творі.
Вчитель. кінематограф також не полишив увагою поему в прозі «Поза
межами болю». І в 1989 році режисер Я. Лупій поставиви однойменний фільм.
А зараз невеличка презентація із фрагментів цього кінофільму.
- Поясніть, чому, замерзаючи від холоду й не маючи чим розпалити вогонь,
герої твору не чіпають скрипки Штранцінгера?
Найцікавішим у творі є образ-символ Штранцінгера. Це сліпий скрипаль,
у якого війна забрала все: і рідних, і очі, а потім і життя. Виникає враження,
що ми знайомимось з мудрим персонажем із великим життєвим досвідом, а
вже потім дізнаємося, що йому лише 24 роки. «Штранцінгер мовчав і тільки
притискав міцніше до себе скрипку, яку весь час ніс із собою. Його скрипка це було все, що воєнна доля йому лишила. Куля забрала йому очі. Його мати з
болю вмерла, а його суджена скочила в річку, й ніхто її більше не бачив. Він
дізнався про їх долю й від того часу онімів. Замкнув увесь біль в темряві своїх
очей і своєї душі і скам’янів. А може, він у пісні скрипки бачив день, бачив
бодай один промінчик сонця й вузеньку, синю смугу неба?»
Товариші особливо ставляться до нього: як до святого, до мученика, який
своїми стражданнями спокутує провину усього людства. Саме тому вони,
замерзаючи й не маючи чим розпалити вогонь, не чіпають його скрипки, бо
називають інструмент його очима. Саме через образ Штранцінгера
стверджується віра в Сонце (« Є сонце в життю…»).
- Як ви розумієте образ Сонця?
Сонце - це символ моральної чистоти й духовного світла, воно освітлює
й зігріває землю, дає їй плодючість, тому часто його пов’язують з
материнством і майбутнім. У мріях героїв поставав далекий, щасливий
простір, наповнений сонячним теплом і любов’ю рідних: «Там моє життя, там
моє сонце, там усе моє!» Головний герой урятувався тільки завдяки спогадам
про сім’ю, завдяки любові до дружини й сина.
22
- Поясніть слова Добровського: «Запитай радше, чи сліпий живе. Його дух не
живе вже тут. Він ширяє вже далеко від нас..поза межами болю.»
Добровський постає перед нами сильною, гордою, чесною людиною. Але
в його світосприйманні переважає песимізм. Шляхетне серце героя сповнене
огиди до всього злого і потворного, він постійно іронізує над світом і людьми:
«Сучасна війна обнизала людей до рівня найдикіших звірів…». Саме
Добровський не дозволив спалити скрипку Штранцінгера, саме він стає
розпорядником балу й «представляє» своїх друзів жіночому товариству. З усіх
персонажів він найбільше розмовляє у творі, його мова вишукана. Під час
«танцю смерті» ми стаємо глядачами картини абсурду: герої виконують
танець смерті заради життя, вони танцюють, бо хочуть жити, хоча розуміють
свою приреченість і знають, що хтось мусить померти, щоб інші
протрималися на цьому світі довше.
- Хто як себе поводив під час танцю?
Відповідь. Добровський сміявся й показував елегантні фігури танцю, бо
був колись балетмейстером, розмовляв з коханою жінкою, говорячи, щоб не
лякалася його теперішнього вигляду. Сабо упав знесилений, але зразу же
підхопився, як м’ячик, боячись виявитись найслабшим. Пояні плакав, кликав
маму.
- Найслабшим виявився Бояні. Назвіть його останнє прохання.
Попросив передати якісь гарні слова його мамі і заспокоїти її, що помер він у
теплій хаті на м’якій постелі.
- Що зробили з одягом Бояні?
Товариші стягли з трупа вбрання і розпалили вогонь.
- Біля вогнища кожен герой розповіді постає як особистість в екстремальних
умовах. Продовжіть думку.
Мовчазний сліпий Штранцінгер у відчаї і з бажанням віддати останнє, спалює
у вогнищі свою скрипку.
Сабо рве банкноти, що їх підступним чином здобув на війні.
Оглядівський (оповідач) марить дружиною й синочком.
Добровський біля вогнища філософськи зауважує: «Ми вже не маємо грошей і
також не потребуємо грошей .Тепер ми стали людьми.»
VI. Творча робота.
Вчитель. Члени творчої групи повинні були, орієнтуючись на текст, скласти
усну розповідь про роль жінки, сім’ї в долі кожного з персонажів. Довести, що
жіночий образ є символом життя.
Орієнтовні відповіді учнів.
Жінка. Найзагадковіше творіння Всевишнього. Природа надала жінкам
найважливіші функції, адже призначення жінки на землі -продовжувати рід
людський. У творі О.Турянського «Поза межами болю» образ жінки зробив
героїв значно витривалішими, допоміг терпляче зносити й емоційні
перевантаження, і фізичні.
23
Успішне чи невдале створення сім’ї в житті героїв є мірилом їх власної
долі. Дружини Добровського і Пшилуського - повії. Вони зрадили чоловіків.
Пшилуський це важко переживає: «Я утратив ціль життя. Всі мої мрії про
родинне щастя розвіяні, опльовані.» А як же склалося особисте життя
незрячого Штранцінгера? Із кілька його реплік дізнаємось, що його дівчина
наклала на себе руки.
Сабо нікого не має. Про сімейне життя Пояні та Ніколича не згадуємося.
Лише в Оглядівського щасливо склалося особисте життя. До речі, про
зовнішність жінки оповідача у творі не згадується жодним словом.
Цікаво, що герой стільки марить своєю сім’єю, дружиною, але не описав
кольору її очей, волосся чи ще чогось, що є звичайною, навіть обов’язковою
річчю для закоханої людини.
Під час «танцю смерті» авторові замість куща ввижається мати з
дитиною: і вижив він тільки тому, що в найтяжчу свою хвилину думав не про
себе самого, а про сина та дружину. Волю персонажа до життя збуджувала не
тільки родинна відповідальність його як батька і чоловіка. Узагальнений образ
матері з дитиною здавна відомий як символ життя. Згадуються слова
Шевченка: «У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з
своїм дитяточком малим.»
Вчитель. Творча група готувала рольову гру «Інтерв’ю письменника». Отож,
запрошуємо до розмови автора О.Турянського.
Журналіст. Сьогодні ми раді зустрічі з вами. Твір перечитано, критика
схвально відгукнулась на повість-поему «Поза межами болю» надзвичайно
правдиво, яскраво і страшно описано. Але сьогодні ми б хотіли задати вам
декілька запитань.
Страждання, біль, пекло випали на долю багатьох сотень тисяч людей. Кого ж
звинувачуєте ви у своєму творі?
Автор. У своїй повісті я звинувачую не окремі народи, а тих, у чиїх руках
влада, хто вершив долі мільйонів. Ось як я про це писав: «Хай би боги, царі і
всі можновладці, що кинули людство у прірву світової війни, перейшли оце
пекло мук, у якому люди караються! Хай би вони самі відчули й пізнали
бездонну глибінь людського страждання! Тоді боги стали б людьми, а люди
братами.» Я таврував війну не публічними виступами, а художньо: розвитком
сюжету, змалюванням персонажів, розкриттям їхніх думок.
Журналіст. Своїм особистим життям, та й врешті своїми творами ви довели
безмежну любов до свого народу, адже присвятили служінню йому все своє
життя, але в повісті ви не виставляєте напоказ свою «українськість», не
підкреслюєте винятковості українського народу. Яка ваша думка з приводу
цього?
Автор. Так, звичайно, пройшовши фронтові та полонські університети, я
збагнув, що майбутнє людства у єднанні. І тому я не випадково виводжу на
дорогу смерті серба, словака, угорця, німця, українця, поляка. Всі вони різні у
своїх стражданнях, і всі вони однакові у своїх прагненнях вижити.
Журналіст. Чому ж ви вирішили написати про своїх загиблих товаришів?
24
Автор. Я воював під час Першої світової війни, зазнав жахів полону. Тіні
загиблих товаришів з’являються у сні і наяву. І мій твір є своєрідним
жалобним вінком.
Журналіст. Усі ми знаємо, що ваше ім’я було невідоме читачеві, тобто у
повоєнні роки у Радянському Союзі ніхто не знав про вашу творчість. Чому?
Як ви гадаєте?
Автор. Я все розумію, адже так склалось моє життя: служив у австрійській
армії, був у полоні, жив за кордоном, працював для буржуазних видань,
утверджував українську ідею, одним словом, не мав взірцевої біографії і не
вписувався своєю творчістю в соціальний реалізм.
Автор. Дуже дякую за увагу до мене і мого твору. А тепер я хочу задати вам
таке питання: герої мого твору намагаються вижити в екстремальних
ситуаціях. Подумайте і скажіть, який із трьох ворогів полонених: голод, холод
і безнадійність - є найнебезпечнішим?
VII. Узагальнення і систематизація вивченого.
« Поза межами болю» - це твір проблемних запитань, шукати відповіді на які
письменник спонукає читачів.
Робота в парах.
- Сформулювати проблеми, які порушує у творі Осип Турянський?
Відповідь: О.Турянський порушує багато проблем у творі:
- держава й людина;
- війна й людина;
- війна й політичні амбіції верхівки;
- влада грошей;
- збереження духовних й моральних цінностей.
2. Опираючись на цитати, визначити основну ідею твору: (цитати на екрані)
- « Хай би боги, царі і всі можновладці, що кинули людство у прірву
світової війни, перейшли оце пекло мук, у якому люди караються!»
- «Тоді боги стали б людьми, а люди братами».
- «Навіщо ми, люди, вбивали людей?»
Відповідь: ідея протесту проти війни.
Учні висловлюють свої думки з привду того, чи ідея твору актуальною в наш
час та коментують епіграф твору.
VIII. Підсумок уроку.
Урок підходить до завершення. І я хотіла б, щоб ви поділились своїми
враженнями від уроку і від твору. Можливо, за допомогою кольорової палітри
чи символічних образів виразіть асоціації, які виникли у вас.
Оцінювання:самооцінка учнів, оцінювання вчителем.
Домашнє завдання. Підготуватися до уроку-дискусії на тему «У чому сенс
життя людини?» (за твором О.Турянського «Поза межами болю»).
Софіюк Марія Володимрівна, вчитель
вищої категорії НВК «Лановецька загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів №2-гімназія»
25
Тема. Розділові знаки між головною і підрядною
частинами
складнопідрядного речення. Підрядні речення, що залежать від певного члена
речення.
Мета: поглибити знання учнів про складнопідрядне речення, його будову,
засоби зв’язку; навчити визначати підрядні означальні частини; розвивати
вміння оцінювати складнопідрядні речення з підрядними означальними;
удосконалювати творчі вміння моделювати складнопідрядні речення з
підрядними означальними, використовувати їх в усних і писемних
висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного
матеріалу плекати любов до рідного слова, рідної землі.
Тип уроку: формування мовних та мовленнєвих компетенцій;
Форма уроку: урок-презентація книги Яреми Гояна «Світло з неба»
Обладнання: книга Я. Гояна «Світло з неба», дидактичний та роздатковий
матеріал з книги, таблиця «Складнопідрядні речення»
Перебіг уроку
На дошці записано тему уроку, тип уроку: презентація книги Я. Гояна
«Світло з неба» ; ключові слова: Вишня, Мама, Мова - Україна
І. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
ІІ. Вступне слово вчителя про автора книги « Світло з неба» Ярему
Гояна.
Ярема
Гоян
директор
видавництва
„Веселка”.
Народився у переддень свята апостолів Петра і Павла – 11 липня 1940 року в
с. Долішнє Залуччя (або, як його здавна називають, Залуччя над Черемошем),
що біля стародавнього Снятина на Івано-Франківщині, у хліборобській родині
Петра
Васильовича
і
Олени
Іллівни
Гоянів.
Світлу пам'ять береже Ярема Гоян про своїх родичів, які відійшли у
вічність. У своїх творах „Мамина вишня” і „Молитва з дитинства” (книжки
„Воскреснемо!” і „Присвята”) називає їх „Земними святими”. Його батько –
Петро Васильович – був депутатом Народних зборів Західної України у
Львові (1939), воював на фронті, завідував сільським клубом і бібліотекою,
створив
сільський
театр
і
хорову
капелу.
Ярема Петрович виріс у рідному селі, вчився у сільській семирічці,
закінчив середню школу імені Василя Стефаника в Снятині (1956), працював
у колгоспі (1956-1958) та дописував до районної газети, брав участь у роботі
літоб'єднання, пробував своє перо в журналістиці й художній творчості.
Особливе місце в літературно-мистецькій діяльності Яреми Гояна займає
життєпис видатного українського митця, академіка, лауреата Шевченківської
премії, Героя Соціалістичної Праці, народного художника України Василя
Ілліча
Касіяна.
Подією в незалежній Україні стало академічне видання „Кобзаря”
(„Веселка”, 1998) з ілюстраціями Василя Касіяна. Своєрідною книжкою в
українському книговиданні стали публіцистичні есе Яреми Гояна
„Воскреснемо!”, ілюстровані унікальними творами графіки Василя Касіяна
(„Веселка”, 2000). Це книжка, яка виросла з кореня роду: Ярема Гоян – небіж
Касіяна, син його рідної сестри Олени, тож у книжці поєднане письменницьке
слово і живий графічний касіянівський штрих.
26
Літературно-публіцистична і мистецька творчість Яреми Гояна
відзначена Національною премією України імені Т. Шевченка (1993) за
повість „Таємниця Лесикової скрипки” та іншими літературними преміями –
Олени Пчілки, Марка Черемшини, Івана Кошелівця, Ярослава Галана.
Значний вклад зробив Ярема Гоян в українське книговидання, зокрема, у
випуск книжок для дітей як головний редактор і директор видавництва
„Веселка”, яка на сьогодні є лідером у творенні дитячої книжки.
Указом Президента України йому присвоєно почесне звання „Заслужений
діяч мистецтв України” за вагомий особистий внесок у розвиток
книговидання і поліграфії та з нагоди відзначення 1000-ліття літописання і
книжкової справи в Україні.
Письменник і громадський діяч Ярема Гоян щоденною працею і
вболіванням за долю України й українського народу підтверджує заповітні
власні слова: „Воскреснемо! Бо земля наша, хоч і розіп'ята на хресті історії,
але свята. Воскреснемо! Бо ми вічно були на цій Богом даній землі як народ, і
помолимося, хай рідне небо пошле нам силу для життя й воскресіння”.
- Словникова робота: фоліант- товста книга великого розміру (діти самі
шукають у тлумачному словнику значення цього слова).
ІІІ. Закріплення мовних та мовленнєвих вмінь та навичок.
1. Створити асоціативний кущ до назви книги «Світло з неба» ( скласти
складнопідрядне речення за схемою: Світло з неба – це…., яке (що..). )
2. Речення з книги «Світло з неба – це..», зіставити зі своїми асоціаціям
(кожному учневі роздається по одному реченню). З’ясувати, який
асоціативний кущ малює автор.
Завдання дослідження – обґрунтування:
- проаналізувати речення, визначити тип підрядного, яке слово в
головній частині пояснює. Пояснити розділові знаки. Знайти засоби
образності, з’ясувати роль означень (художні епітети), порівнянь,
антитези.
Світло з неба – пречисте і предивне сяйво, що обнімає землю, нашу голубу
колиску.
Світло з неба – одвічне диво, яке Бог явив над праокеаном у день перший
сотворення світу.
Світло з неба – святий дар любові, яку Бог сяйливо засвітив при сотворенні
Світу і вічною ясою поклав у основу світобудови.
Світло з неба – це усміх сонця, великого світила, що керує днем.
Світло з неба – одвічне сяйво Святого Духа, що перед сотворенням світу
ширяв над темнотою вод.
Світло з неба – священна колиска, яку ангели несуть на крилах через
тисячоліття.
Світло з неба – жива душа Тараса, яка сяє райською любов’ю-присвятою
своєму народові і посилає нам біблійне пророцтво про воскресіння України.
Світло з неба – праведні душі синів і дочок народу, які жили і живуть для
України.
Світло з неба – світанкова веселка, яка світляним перевеслом обнімає небо і
землю.
27
Світло з неба – молитва, де кожне слово сяє з душі і творить сяйво.
Світло з неба – білий ангел, який прилітає на землю з благими вістями і
приносить з раю сяйво Воскресіння
3. Інформаційний проект про художника Василя Касіяна, який
ілюстрував книгу Я. Гояна.
"Найкраще, що може дати художник, іде від вічної природи, від рідної
землі, від рідного народу".
Василь Ілліч Касіян народився 1 січня 1896 року в багатодітній родині
Ілаша та Євдокії Касіянів у селі Микулинці, що мальовничо розташувалося
вздовж лівого берега Прута (тепер це південне передмістя старовинного міста
Снятина). Початкову освіту отримав у Снятинській семирічній (1903),
виділовій (1905) та цісарсько-королівській реальній (1908-1915) школах,
виявивши неабиякі здібності до малювання. Після Першої світової війни студент Празької Академії образотворчих мистецтв. Празький період (19201926) став одним з найяскравіших у творчості художника, приніс йому
європейське визнання та утвердження в професійному мистецтві.
Низкою високохудожніх творів: "Лепта", "Гайдамаки", "Голгофа",
"Карпатська мати", "У пошуках роботи", "Бездомні безробітні", "Страйк",
"Бездомні на мосту", "Робітнича родина" та іншими роботами на соціальну
тематику, він відобразив нелегке життя робітників. Також ним було створено
цілий ряд графічних портретів: "Автопортрет", "Іван Франко", "Гуцул",
"Селянка з Покуття", "Тарас Шевченко" - над створенням образу якого
художник працював упродовж усього життя.
Повернувшись в Україну (лютий 1927) і розпочавши свою педагогічну
працю на посаді професора Київського художнього інституту, Василь Касіян
став засновником цілої мистецької школи української графіки ХХст., що
грунтувалася на засадах реалізму, народності та демократизму.
Дбаючи про книжкову справу, підготовку кваліфікованих кадрів,
майстрів видавничого мистецтва, в 1930р. В. Касіян переїхав до Харкова для
організації Українського поліграфічного інституту. В Харкові художник жив
до 1941 р., початку Другої світової війни. У 1944 р. художник повернувся із
Середньої Азії (м.Самарканд), де перебував в евакуації, до Києва і продовжив
плідно працювати на посаді професора Київського художнього інституту (до
1976р.). У цьому ж 1944 р. художнику присвоєно почесне звання «Народний
художник СССР".
Окрім творчої праці в галузі графіки, В.Касіян був визначним вченим,
академіком (з 1947 р. - дійсний член Академії мистецтв СРСР),
мистецтвознавцем і теоретиком українського та світового мистецтва,
активним громадським діячем, депутатом Верховної Ради УРСР продовж
чотирьох скликань.
У 1964 р., з нагоди 150-ї річниці від дня народження Т.Г.Шевченка, за
багаторічну подвижницьку працю і створення чисельних портретів, плакатів
та ілюстрування п'ятьох видань "Кобзаря" В. Касіяну, першому серед
художників, за створену ним Шевченкіану присуджено Національну Премію
України ім.Т.Г. Шевченка. У 1974 р. В. Касіян був удостоєний звання Героя
Соціалістичної праці з врученням медалі "Золота Зірка".
28
Помер художник 26 червня 1976р., похований на Байковому кладовищі в
Києві. В.Касіян - художник із вродженим мистецьким хистом, широким
інтелектом, знанням життя і глибинної суті людини. Майстер гравюри мистецтва надзвичайно складного, велична постать діяча, який щасливо
поєднав у життєвій програмі традиції європейської культури з національними
традиціями українців.
4. Робота з текстом ( робота в парах)
- виразне читання вчителем тексту.
- Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення мовлення, тему та
основну думку.
Малюю уявою з глибокої високості краї рідних володінь і бачу в самому
центрі старої матінки-Європи воскреслу державу Україну. Бачу землю,
бережно обведену хвилястою, ламаною лінією, яка здається мені пуповиною. І
думаю, що ця звивиста свята стрічечка і справді з правіку вросла в нашу
землю. Вона кревно єднає нас з Україною, як зв’язує природа матір і дитину.
А через усю Україну, посеред щедротних степів і золотих ланів
широкополих бандурно плине Дніпро-Славутич.
Любимо, нене, твою рахманну землю і стихію Чорного моря, яке котило
краями гомін волі. Любимо твої веселі доли і зелені верховини Карпат, що
сягають зір, розлогі ниви і зажурені діброви, тихі, як молитва, озера і
бистрі ріки, сиві міста і села в квітучих вінках садів. Любимо мову і пісні ,
що споконвіку живуть у серці твоєму, і людей – творців і мучеників твоєї
вічності.
Словникова робота:
рахманний – смирний, тихий, спокійної вдачі
рахман – уявний праведний християнин
Лінгвістичне дослідження за поданим текстом:
- Зробити аналіз речень ( усно). Визначити вид підрядної частини, до
якого члена речення в головному відноситься підрядне, чим з’єднані
головна і підрядна частини.
- Виписати на дошці виділене речення і зробити його повний
синтаксичний аналіз.
- Виразне читання речення, використовуючи риторичну фігуру
синтаксису парцеляцію ( поділ речень на відносно самостійні неповні
комунікативні компоненти, коли одне речення розбивається на кілька
частин –базову і парцелянт – з метою посилення й увиразнення кожного
відособленого компонента).
5. Робота в групах.
Прийом творче моделювання
І група. Завдання: продовжити текст на основі ключового слова «Вишня».
Прочитати текст. З’ясувати засоби образності. Продовжити
асоціативний ряд до слова мамина вишня, використовуючи
складнопідрядні речення.
29
Мамина вишня
Українець без вишні – як дитина без мами.
Вишня – душа, яка споконвіку світить коло нашої білої української хати.
Вишня – берегиня, яка ревно береже святий спокій родини, хрестить
перед сном і на світанку, благословляє в дорогу, і, ставши навшпиньки,
вічно виглядає з-за верхівки даху дітей у далеких полях, і обнімає гнучким
гіллям, як рідних.
Вишня – мати під небом України, руку приклала до чола, і виглядає в
блакитних небесах кращої долі для своїх любих дітей, і посилає їм, рідним,
жертовну любов, таку велику, як ясний світ.
ІІ група. Завдання: продовжити текст на основі ключового слова «Мама».
Прочитати текст. З’ясувати засоби образності. Продовжити
асоціативний ряд до слів мамина любов, використовуючи складнопідрядні
речення.
Материнський образ України являється дітям з любові, з синяви неба і
золотавих надвечір’їв, з вишневого цвітіння і калинової задуми. То
випливає на небо нашої вічності одне –однісіньке слово, як сонце, - Мати! І
купається в сльозі, і світить у сльозі веселковими барвами дитинної
вічності : Мама, Матір, Мамунця, Мамуня, Мамуся, Мамця, Мамочка,
Мамонька, Матіночка, Матінка, Матуся, Матусенька, Неня, Ненька,
Ненечка…
Материнський образ України світить через вічність із ясних зір і свічада
тихих вод і в усій земній красі та зболеній печалі відбивається на блакиті
небес.
Рідна мати і рідна Україна – два крила любові, що несуть українську
душу через віки і не мліють у вічному польоті, бо тримає їх на світі мамина
любов.
ІІІ група. Завдання: прочитати текст. З’ясувати засоби образності.
Продовжити асоціативний ряд до слова материнська мова,
використовуючи складнопідрядні речення.
Помолимося рідним материнським словом. І наша молитва буде
прийнята, бо то промовлятиме сама душа. Так, спочатку, як сказано в
Святому Письмі, було слово, і слово те було Бог.
Світ почався зі слова, людина теж починається зі слова, і першим
словом, трепетно мовленим чистими устами немовляти, засвідчує
продовження роду і народу.
І людина, і народ, і мова – все це дари Божі, святині, які маємо берегти і
боронити, як власне життя і чисту душу. Мова українська живе під сонцем,
відколи постав на землі наш народ, і сатанинські сили не змогли здолати
праведного Божого дару.
30
ІV. Підсумки уроку. Рефлексія.
- Чи сподобалась вам книга Я. Гояна? Ви можете взяти її у своїй шкільній
бібліотеці.
- Чи можна назвати автора справжнім українцем? Як ми це відчули?
- Чи відчули ви, що таке солов’їна, барвінкова українська мова?
- Чи навчились ви того, що сподівалися навчитися упродовж уроку?
- Що сьогодні на уроці навчився кожен із вас?
Вчитель. Ми сьогодні навчились бачити мову в дії, зрозуміли, для чого
ми власне вивчаємо синтаксис. Ми переконалися, що знання синтаксису
допомагає розуміти художні тексти. І хоча ми не письменники, але зробили
проби пера – створювали власні висловлювання, а це і є те, для вчимо ми
вивчаємо мову.
Також хочу побажати вам, щоб ви були справжніми українцями, щоб
цінували в житті материнську мову, історію свого роду і народу, щоб рідна
пісня, вишня біля хати, мамине слово, батькова порада завше супроводжували
вас у житті, щоб молились ви до Всевишнього рідною мовою.
V. Домашнє завдання. Скласти зв’язний текст художнього стилю з
ключовим словом «Україна»
або виписати з книги Я. Гояна речення, що стосуються слова Україна.
Дзюба Неоніла Петрівна,
вчитель НВК «Лановецька загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів №2-гімназія»
31
Тема. Складнопідрядні речення з підрядними означальними та
підрядними з’ясувальними.
Мета: поглибити знання учнів про складнопідрядне речення, його будову і
засоби зв’язку; виробити вміння та навички визначати підрядні означальні та
з’ясувальні частини, позицію їх відповідно до головної; розвивати контрольні
вміння оцінювати складнопідрядні речення; удосконалювати творчі вміння
моделювати такі види складнопідрядних речень відповідно до мети
спілкування і використання їх в усних і письмових висловлюваннях; за
допомогою дидактичного матеріалу виховувати шану і повагу до рідної мови.
Тип уроку: узагальнення та систематизації, формування мовних та
мовленнєвих компетенцій.
Обладнання: тлумачний словник української мови, книга Я. Гояна «Світло з
неба», інформаційний матеріал про мовознавця Юрія Шевельова, таблиця
«Складнопідрядні речення».
Мотто: Не завжди говори, що знаєш,
але завжди знай, що говориш
Народна мудрість
Перебіг уроку
І. Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Рубрика «Слово про мову».
Інформаційний проект «Слово про мовознавця Юрія Шевельова».
Шевельов Юрій Володимирович - мовознавець, літературознавець.
Літературні псевдоніми – Григорій Шевчук, Юрій Шерех
Юрій Шевельов народився в Харкові 17 грудня 1908 р.; пізніше, щоб
уникнути переслідувань з огляду на походження, мати вписала в його
документи інше місце народження – Ломжу (в Польщі). Кілька перших років
життя він, у зв’язку з батьковою військовою службою, прожив у Польщі, та
після початку війни повернувся разом із матір’ю до рідного міста. З дому він
виніс зацікавлення культурою, а ще – знання німецької та французької мов. У
1928–1931 рр. він навчався в Харківському Педагогічному Інституті
професійної освіти, відтак обійняв посаду викладача української літератури в
газетному технікумі, але вже за рік поміняв надто заполітизовану літературу
на мову. Однак літературі він потім приділяв увагу впродовж цілого життя; та
й перші його праці присвячені мові поезії .
Виконуючи планові доручення, Шевельов мусив писати, зокрема, й
шкільні підручники, але завдяки цьому, напевно, добре засвоїв ясну манеру
викладу, що вирізняє його писані вже по війні підручники та наукові розвідки.
У квітні 1944 р., евакуйований Українською Центральною Комісією,
потрапив до Середньої Словаччини. Звідти Шевельов доїхав до Австрії, потім
до
саксонського
містечка
Пляуен.
У 1946 р. Шевельов став професором відновленого в Мюнхені Українського
Вільного Університету (празького), а 1949 р. здобув тут докторський ступінь –
на підставі праці, написаної ще в Харкові.
Юрій Шевельов був насамперед мовознавцем. Ще в “харківський” період
він написав, зокрема, кандидатську дисертацію «Із спостережень над мовою
32
сучасної поезії», а також том, присвячений синтаксу простого речення.
«Нарис сучасної української мови» з’являється 1951 р. в Мюнхені;
призначений для широкого кола читачів, а отже й написаний відносно
популярним стилем, цей підручник усе ж упроваджує модерніший
(структурний, системний) тип граматичного опису. Ним доведено, що
важливу роль у творенні нової мови відіграли не лише київські й полтавські
говірки, але й інші діалекти. Він підкреслив, що початків нової мови слід
шукати в добі, яка передувала Котляревському, і що жодна літературна мова
не виникає “на народній основі”, – а це відбігало й від традиції, що набула
певного поширення в науці, й від тієї догми, що була обов’язковою у
радянській
Україні.
Ще у Швеції Юрій Шевельов дійшов висновку, що білоруська мова
витворилася внаслідок злиття двох різних діалектних груп, чим поставив під
сумнів концепцію Шахматова “давньоруської мови” та її розпаду на три
східнослов’янські мови, б’ючи в її найслабше місце. То був перший крок у
дослідженні проблематики раннього групування східнослов’янських діалектів
та генези української мови, яка посіла центральне місце в його подальшій
науковій діяльності.
Через п’ятнадцять років з’явилася ще одна фундаментальна праця Ю.
Шевельова – «A Historical Phonology of the Ukrainian Language» (1979) –
найрозлогіша розвідка з історичної фонології, присвячена окремій
слов’янській мові, “біблія” для україністів. У ній автор подає детальний
розгляд усіх проблем, широко використовує діалектний матеріал (завдяки
чому ця книжка містить у собі ще й історичну діалектологію української
мови), пропонує власну періодизацію історії мови, змальовуючи історичнокультурне
тло
мовних
змін.
У багатьох працях Ю. Шевельов студіював історію українського
мовознавства, опублікував статті й розвідки, присвячені життю та здобуткам
таких дослідників, як П. Бузук, В. Ганцов, Б. Грінченко, О. Курило, О.
Потебня, В. Сімович, О. Синявський, І. Зілинський та ін., що мало особливо
велике значення, коли йшлося про постаті, приречені на небуття в СРСР.
Для України Шевельов тривалий час залишався тільки легендою, бо його
ім’я було в ній під забороною (хоча й могло згадуватися в московських
«Вопросах языкознания»). Зате з 1989 р. дедалі частіше виходять друком його
праці: переклади статей, розвідок, книжок, – а нещодавно з’явився й
фундаментальний твір Шевельова про фонологічну еволюцію української
мови.
Вчитель. Дослідження Ю. Шевельова заклали фундамент сучасних наукових
досліджень про походження української мови, особливості її фонології.
( на дошці вивішені слова, які ввійшли в ужиток з трипільської культури:
світлина, родина, дитина, хатина, гостина, хлібина, стежина, хустина, долина,
верховина, краплина, людина, калина – аура нації, вся з небесного світла, як
серце родини –України.
Батько, борвій, вирій, віл, голуб, горіх, жито, іскра, кермо, кінь, кобила,
колиба, крісло, ліс, малина, меч, мідь, могила, олово, равлик, свинець, срібло,
теля, тиква, хліб.)
33
Українська мова належить до індоєвропейської групи мов. А чи знаєте ви,
хто такі індоєвропейці? Що означає цей термін?
За біблійним переказом, сини Ноя після великого потопу дали потомство
різним народам. Від Сима пішли семіти (араби та євреї), від Хама –
африканці, від Яфета – народи Індії та Європи. Тому і називаємось
індоєвропейцями. Про наше походження від Яфета ми дізнаємось із «Повісті
минулих літ» літописця Нестора. Тому в міфології, віруваннях ми маємо
багато спільного із індійською культурою, в першу чергу нас об’єднує
санскрит. Мова – це озвучене мислення. Тому вибрано таке мотто для
нашого уроку, аби ми прагнули виховувати у собі культуру спілкування.
ІІІ. Закріплення мовних та мовленнєвих компетенцій.
1. Слова із книги Я. Гояна « Світло з неба» ( Лексема «світлина»).
«Світлина, бо долає темряву, і являється із світла, і несе у віки живе
світло, і являє дорогі обличчя, які вже ніколи не побачать світла денного, а
нам світять із вічності, і очікують нашого зору, і на коротку мить, як спалах
блискавки, воскресають в уяві, і ми душами зливаємося зі світлиною в
щасливому осяйному ореолі, вічному, як слово».
2. Лінгвістичне дослідження.
- Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення, тему та основну
думку(виразне читання вчителем).
Є багато радостей у дитинстві, але не знаю більшої, ніж Різдво Христове.
Сяйливість цього свята зливається мені з образом Матері Божої – заступниці
нашої і покровительки України, і їй уся наша любов, і святість поклону, і
щира молитва.
Мені уявляється, як Пресвята Богородиця пригортає до серця дитину.
А за нею в погідному небі грає веселка і осяйним німбом береже дитя від
громів та блискавиць. Цю святу райську дугу поселив Всевишній між небом
і землею, щоб розмовляти світлом зі своїм народом.
Несемо з дитинства в душі образ материнської любові. Образ, що
споконвіку зоріє над людством і оберігає світ. Мати з дитиною на руках –
образ небесної і земної любові, яка заповнює весь світ.
Мадонна з сином на руках завжди ясніла у нашій долі, як ласкаве мамине
лице. Мадонна благословляє нас на мир і любов, і на устах її, тихих та
печальних, вічно жило слово молитви.
Мадонна з України несе дитя як надію на спасіння людства. І хай кожна
душа приймає цей пречистий образ, бо немає цій любові ні меж, ні кордонів,
ні океанів.
- Робота в парах.
Проаналізувати речення тексту ( по абзацах). Зробити синтаксичний
розбір, намалювати схеми.
- Виділені речення проаналізувати колективно на дошці.
3. Робота в групах. Творче стилізоване моделювання.
І група.
Прочитати текст. З’ясувати засоби образності. Продовжити текст,
використовуючи складнопідрядні речення.
34
Світ увесь вкритий білим снігом, і такий яскравий, чистий, мовби й він
приготувався до причастя. Від церкви випливає людська ріка, святкова й
добра. А над нею – хоругви, підсвітлені вогниками свічок, і лунає такий
могутній хоральний спів, що його, здається, чути і на небесах. А над
Черемошем уже стоїть високий хрест, вирубаний з льоду і пов’язаний
вишиваним рушником. Людський потік стає довкола з палаючими свічками і
молитвою на устах. Священик святить воду, а ми, діти, аж тремтимо, щоби
хоч одна краплина з кропила впала на нас, щоб зростали ми у добрі і любові.
ІІ група.
Прочитати текст. З’ясувати засоби образності. Продовжити текст,
використовуючи складнопідрядні речення.
Парубки готували «Маланку» - вибирали хлопця, який виконував роль
Маланки, «діда» з довгою бородою з повісма, у машкарі та в кожусі,
вивернутім вовною наверх, «циганів», одягнених у різні диковинні строї,
«козу» з довгою шиєю, яка мусила клацати зубами й озиватись дзвіночком. А
також купця «кози» - жида в чорному одязі з котелком на голові і паличкою в
руці.
Всю цю театральну групу доповнювала троїста музика. Як тільки починало
вечоріти, село сповивало музика і спів: то ватага самодіяльних артистів
ходила від хати до хати щедрувати.
ІІІ група.
Прочитати текст. З’ясувати засоби образності. Продовжити текст,
використовуючи складнопідрядні речення.
Я часто дивився на шибки, рясно заліплені білим зимовим листям.
Здавалося, що якийсь чарівник прийшов із далекого краю, позбирав усі
листочки з нашої вишні, яка росте під вікном, обклеїв ними шиби, бо хоче,
аби нам тепліше і безпечніше було зимувати. Він, мабуть, дуже добрий, як і
ангели з образів, бо не дає пропасти жодному вишневому листочку і щедро
кладе на вікно то квітку-пелюстку, то гілку. А он щось на листі тремтитьстигне – росинка чи крапля талої води?
А може, то мамина сльоза? Зірвалась, побігла, щезла…
4. Моделювання речень.
Змоделювати складнопідрядні речення про традиції святкування Різдва у
ваших родинах.
ІV. Підсумки уроку. Рефлексія.
- Що ви сьогодні навчилися на уроці?
- Про що цікаве дізналися на уроці?
- Що додалося нового до формування вашого світогляду?
V. Оцінювання вмінь та навичок учнів.
VI. Домашнє завдання. Скласти стилізований твір-розповідь ( свої враження
та відчуття) про традиції святкування Різдва у ваших родинах,
використовуючи складнопідрядні речення (підкреслити їх у тексті.)
Дзюба Неоніла Петрівна,
вчитель НВК «Лановецька
загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №2-гімназія»
35
Тема. Складні слова. Сполучні о,е в складних словах, творення
складноскорочених слів.
Мета: з’ясувати особливості написання складних слів, утворених за
допомогою голосних о, е; навчитися утворювати та вживати такі слова у
власному мовленні; розвивати мислення, творчу уяву; удосконалювати
навички самостійної пошукової діяльності; виховувати шану до рідного слова.
Тип уроку: комбінований з використанням комп’ютерних технологій
Обладнання: роздатковий матеріал для роботи у групах, презентація,
унаочнення.
Перебіг уроку
І. Вступне слово вчителя.
За часів Арістотеля був досить цікавий розподіл наук на дві головні:
геологію, яка вивчала все, що є на землі, та теологію, що стосувалося того, до
пов’язано з душею. Теологи стверджували: спочатку було слово. Геологи
доводили: спочатку був камінь. Найбільш дорогоцінним у багатьох народів
вважався камінь «лу-лу», відомий нам як перлина.
Перлина – це символ істини, до якої можна дійти, докладаючи зусиль, тому
що вона прихована, як перлина в середині мушлі.
Кожен колір перлини, згідно із старовинними легендами, символізує
певне бажання та допомагає його виконати.
Яка перлина Вам найбільше сподобалась?
Отже, якщо ви обрали білу перлину, вона подарує вам благополуччя;
кремова – успіх; персикова віщує здоров’я, золота перлина пророкує талант.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Кожному, напевно, хочеться дістати черепашку, розкрити її перламутрові
«долоні» та дістати перлину, що за красою своєю може зрівнятися лише з
красою Всесвіту. (Ракушка – це русизм і в українській мові не вживається .
Черепашка – загальновживана назва слимаків, молюсків із твердим захисним
покриттям у вигляді стулок або коробочки. Синонім – мушля.)
• Маньяра (інд.)- бутон квітки
• Маргаритес (гр.)- перлина
• Pearl (англ.)- перлина
• Perle (фр.) - перлина
• Perlen (нім.) – перлина від perna (лат.)
• Чжень-чжу (кит.)
• Зеньчуг (араб.)
• Жьнчуг (старорос.) – жемчуг (рос.)
Завдання. З’ясуйте, звідки походить українська назва перлина.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Вчитель. Шукати мушлю потрібно дуже уважно. А коли знайшли, слід бути
дуже обережним. Необачна людина може поранитись гострим, мов лезо,
краєм стулки. Наприклад, стулки тридакни стягує м’яз, який може перерізати
навіть сталевий якірний ланцюг.
36
А ми з вами подивимось, чи готові сприймати новий матеріал.
Завдання:
1. Зробити морфемний та словотвірний аналіз поданих слів(на дошці
індивідуальні завдання)
Безхмарний
щедро
приморський
Багаторічний
білити
пароплав
2. Зробити синтаксичний розбір поданих речень:
Як відомо, перлина чарує своєю вишуканої красою.
Без любові, кажуть, перлини вмирають.
Уявімо собі, що ми – ловці перлів. Тому спускаємось на велику глибину. І
зараз дуже уважно з‘ясуємо, що таке складні слова, як вони утворюються та
як правильно їх записати.
ІІІ. Повідрмдення теми та мети уроку.
ІV. Пояснення вителем особливостей написання складних іменників та
прикметників.
V.Закріплення вивченого матеріалу.
Вчитель. Розповідають драматичну історію колекційної «Перлини
Аллаха». Це було давно 1934 р. на узбережжі Південнокитайського моря зник
хлопчик, син філіппінського можновладця. Він дуже любив пірнати за
мушлями й коралами. Шукачі знайшли його під водою поряд з величезною
тридакною, що стискала його руку. Їх підняли разом і розвели ломом стулки.
Всередині тьмяно виблискувала перлина. ЇЇ вага перебільшувала 6 кг., а
довжина була 24 см. .
Хлопчак мав би бути дуже уважним. А тепер давайте перевіримо,
наскільки ви були уважні, коли слухали пояснення щодо правопису складних
слів.
1. Записати складні слова у дві колонки: разом та через дефіс
Крає\знавство, кисло\ солодкий, лісо\степ, жовто\гарячий, прем’єр\
міністр, воле\любний, біло\рожевий, універ\маг, Дон\бас, зар\плата,
південно\західний, теле\апаратура, вище\згаданий, водо\лікувальний,
семи\струнний, екс\чемпіон, нац\банк, експрес\газета,західно\український.
2. Виконати тестові завдання (у парах)
У яком рядку всі слова слід писати через дефіс
А. жар\птиця, інженер\будівельник, кіно\театр
Б. Генерал/полковник, сіро\білий, далеко/східний
В. Кіт\воркіт, рентген\апарат, військово\повітряний
У якому рядку всі слова слід писати через дефіс
А. Вело\спорт, цех\автомат, біло\зубий
Б. Світло\рожевий, виставка\продаж, темно\синій
В. вище\названий, мовно\літературний, американо\англійський
37
У якому рядку всі слова слід писати разом
А. Міськ\рада, авіа\пошта, мало\вивчений
Б. Західно\німецький, прамо\лінійний, півненно\західний
В. Східно\український, фото\апарат, стоп\кран
У якому рядку всі слова слід писати разом
А. Рудо\волосий, теле\екран, екс\чемпіон
Б. Фото\папір, ощад\банк, дико\рослий
В. Все\український, універ\маг, віце\адмірал
Вчитель. Перлина народжується в устриці, що водиться в теплих морських
водах Перської затоки, Таїті, Австралії, Японії , Тайланду. Утворення
перлини - це своєрідна захисна реакція молюска на чужорідне тіло, що
потрапило у мушлю. Молюск покриває цю піщинку перламутром, таким
чином ізолюючи її. У природних умовах цей процес відбувається рідко і
триває роками. Наприклад, щоб сформувалася перлина у 5 мм, молюску
потрібно майже 20 років! Тому не дивно, що протягом віків право носити
прикраси із перлів мали тільки члени королівський сімей, священики та
високопосадовці.
Знайти на дні моря чи океану молюска з перлиною дуже важко. Цих
відважних та відчайдушних людей називають ловці перлів.
Зараз я хочу вам запропонувати уривки із твору чеського письменника
Мірко Пашека «Ловці перлів». Ви будете працювати у групах.
Вам потрібно визначити стиль та тип мовлення З’ясувати особливості
використання лексем у цих уривках. Виписати складні слова та пояснити їх
правопис.
І група
Ранок був ясний, як це завжди буває в Червоному морі. Вночі море
іскрилося фосфоричним світлом, але в останню хвилину перед сходом сонця
його гладінь набула лілувато - гіацинтового кольору, а тоді враз засвітилася
білясто- ніжною блакиттю. Бо в Червоному морі все блакитно-білясте, все,
крім хіба що темно-пурпурових схилів скель протоки Баб-ель-Мандеб… та
велетенських червоних плям, що ними інколи забарвлює морську гладінь
планктон.
Планктон… Це надзвичайно цікаве й загадкове явище! Іноді він буває
червоний. Іноді — зелений, синій і навіть сизуватий, мов туман. Планктон
складається з мільярдів одиниць, з безлічі дрібних істот, невидимих простим
оком, поки вони не зберуться до велетенських мас. Ці істоти нездатні
рухатись самі й у завислому стані мандрують за течією, але їхнє життя —
безупинна боротьба, боротьба з власною невагомістю: якщо вони впадуть на
дно, то загинуть. Отож, щоб не впасти, вони змінюють свою форму,
використовують коливання морської води, набирають у себе повітря… Такий
він, планктон. Справді, надзвичайно цікава річ.
38
ІІ група
Човен був довгий і вузький. Їхньою мовою він називався «гурі». В ньому
лежав великий плаский камінь з діркою посередині, прив'язаний линвою до
залізного кільця на носі човна. Поряд лежала залізна тичка, загострена на
кінці, тобто остень. А ще тут стояли глечик з питною водою й дерев'яна
скринька без вічка, але із скляним денцем. Оце й усе. Та ще за поясом у
кожного з ловців був ніж і сітка з пальмового лика…
Човен плив далі, і коралові хащі рідшали. Дно тепер було скелясте,
вкрите різноманітними мушлями: від дрібних черепашок і аж до велетенських
мисок, завбільшки з млинові жорна й хвилястих, наче жолобчаста черепиця.
Це були двометрові велетні з родини тридакн. Тубільці називають їх «сагала»,
тобто «кропильниця». Бо варто тільки принести таку мушлю до храму й
покласти на колону-підпірку— і ось тобі кропильниця, оздоблена
перламутром та ще й таких кольорів, що їх не відтворить жоден митець. Але
тут, у теплому морі, сагали зовсім не схожі були на кропильниці. Вони
присмокталися до скель, роззявивши стулки, мов ненажерливі пащеки
страховиськ, а з їхніх утроб наче пашіло полум'я — темно-фіолетове, жовтобіле, залежно від того, як падало на перламутрову грань, пронизавши товщу
моря, сонячне проміння… А навколо сагал, наче метелики, пурхали самотні
рибки.
Фразеологічні перлини.
Перли зачаровують нас своєю красою, неповторністю, вишуканістю. Крилаті
вислови захоплюють глибиною і простотою думки.
Книги - морська глибина.
Хто в них пірне аж до дна.
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Іван Франко
Не сіймо перли…
Margaritas ante porcos.
Перли перед свинями розсипати.
Джерело вислову – Євангеліє від Матфея: «Не давайте святині псам і не
кидайте перлів ваших перед свинями, щоб вони не потоптали їх ногами
своїми і , повернувшись, не розтерзали вас».
Завдання. ( у групах)
Складіть зв’язний текст у художньому стилі за поданим початком.
Перлина… Досконале творіння природи. ЇЇ вважають символом…
VІ. Підсумки уроку.
Створіть разок намиста з перлів знань, які ви отримали на сьогоднішньому
уроці
1 перлина – Я знаю….
2 перлина – Я вмію…
3 перлина – Я зрозумів
Дзюба Неоніла Петрівна,
вчитель НВК «Лановецька загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №2-гімназія»
39
Тема. Писанка - символ високої небуденної духовності, таланту українського
народу. Зображення чарівної краси у поезії Ігоря Калинця «Писанки».
Мета: продовжувати знайомство школярів із творчістю І.Калинця,
проаналізувати поезію «Писанки»; з’ясувати ідейно-тематичне її
спрямування; розширити знання учнів про писанку як символ українського
народу; розвивати творче мислення, культуру зв’язного мовлення; грамотно
висловлювати власні думки; формувати естетичні смаки школярів;
виховувати любов до поетичного слова, до мами – найціннішої людини для
кожного; повагу, пошану до творчості, народного мистецтва.
Тип уроку: засвоєння нових знань, інтегрований урок української літератури
та художньої культури.
Обладнання: портрет І.Калинця, бібліотечка його творів, зразки українського
писанкарства, плакати, учнівські презентації, дидактичні матеріали.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
Емоційне налаштування учнів.
Слово вчителя. Раді бачити вас усміхненими, бадьорими, сподіваємося
на вашу активність, співпрацю.
Вчитель.
Давайте ми будемо вчитись,
Один одного слухати,
Чужу думку завжди поважати,
А свою – влучно промовляти.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
(На екрані з’являється святковий стіл, застелений білим обрусом, на
столі рушник, на рушнику великодня паска, у якій горить свічка. Поряд, на
мисочці, лежать писанки).
В цей же час двоє учнів застеляють стіл білим обрусом, кладуть рушник,
ставлять паску, запалюють свічку, кладуть писанки, коментуючи все такими
словами:
Учень:
В церкві дзвони знов продзвонять,
Люд весь сповіщає, що Ісус воскрес
Із мертвих, всіх з Великоднем вітає.
Учениця: Мама стіл обрусом застелила,
Вишитий рушник кладе,
Бо ж на мир, добро, на долю
Ненька рідна його шила.
Учитель: Паску, хліб святий, на врожай,
Багатство, щедрість так старанно випікала.
Свічка, як символ теплоти сердець людських,
В ній яскраво засіяла.
Учениця: Поруч писанку поклала,
Що за ніч намалювала,
Оживила в ній природу,
Додала життя своєму народу.
40
Вчитель літератури.
Щороку навесні до нас приходить державне та релігійне свято Великдень. За давніх часів, коли ще не було теперішньої християнської віри,
люди справляли свято весни, раділи, що тепло, сонце, життя знову беруть
гору над холодом, зимою.
Вчитель художньої культури.
Християнська віра дала початок святу Воскресіння Христового,
перемоги життя над смертю, довершеною любов’ю до людини. В цей день ми
веселимось, наповнюємо душу силою добра, милосердя.
Бесіда за питаннями.
Вчитель літератури.
- Як люди готуються до Великодня? (постять, причащаються у храмі,
приводять у порядок свої душі і свої домівки; прибирають могили своїх
рідних).
Вчитель художньої культури.
- Чим особливий день Великодня? (це світле свято Воскресіння, коли усі
ідуть до храму; освячують у великодню ніч паски, крашанки, писанки;
вітаються по-особливому: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»).
Вчитель літератури.
- Які ще цікаві традиції Великодня ви знаєте? (в цей день можна всім
бажаючим подзвонити у церковний дзвін; молодь колись ішла під церкву, там
вони грали різні ігри: «Подоляночки», «Маку», «Довгої лози», «Грицика».
А ще була цікава традиція, вона й досі є: обдаровувати рідних, близьких
крашанками і писанками на знак любові, поваги та з різними побажаннями
добра, щастя, здоров’я, багатства, тепла...
Вчитель художньої культури.
Справді, писанка і крашанка – символ Воскресіння Ісуса Христа, символ
життя, радості й народження весняного сонця. Існує чимало легенд про
писанку. Діти, може хтось знає цікаву легенду про писанку?
Учениця розповідає цікаву легенду про писанку.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Вчитель літератури.
Сьогодні на уроці ми й поговоримо про дивовижний, дещо навіть
магічний символ нашого народу - про писанку. Спонукав нас до цієї
розмови невеликий вірш досить знаного львівського поета Ігоря Калинця.
Ми дізнаємось більше про самого поета, про історію написання цієї поезії;
побачимо дивовижність світу, який відкриває мати-писанкарка для своєї
дитини за допомогою кольорів та символічних знаків; переконаємося ще і
ще раз у художньому багатстві поетичного слова.
Вчитель художньої культури.
Багато нового і цікавого почуємо і побачимо про писанку, яку ще у світі
називають «українською мініатюрою…»
ІV. Реалізація завдань уроку.
Вчитель літератури.
Сьогодні на уроці у нас сформовані творчі групи: етнографи, мистецтвознавці,
літературознавці. Вони отримали випереджувальні завдання до уроку і
сьогодні представлять результати своєї дослідницької, творчої роботи.
41
Вчитель художньої культури.
Перед тим, як надавати вам слово, хочемо роздати кожній групі карткизавдання, які ви будете виконувати під час уроку, отримуючи певну
інформацію, осмислюючи і узагальнюючи її. В кінці уроку ми, сподіваємося,
почуємо, як ви зрозуміли, засвоїли матеріал сьогоднішнього заняття,
наскільки він був для вас цікавим та повчальним.
Вчитель літератури.
Спершу надаємо слово літературознавцям, котрі вивчали життя і
творчість І.Калинця.
1.
Виступ літературознавців.
Розпочали ми свою роботу і, справді, з того, що познайомилися, звичайно
заочно, з Ігорем Мироновичем Калинцем. Ми просимо котрогось із учнів
зайняти крісло автора і відповісти на ваші запитання.
Запитання поету.
- З чим ви асоціюєте день свого народження?
Цікаве запитання. Мабуть, що із стиглими вишнями, бо народився я 9
липня, а 7 липня святкують Івана. Мама завжди в цей день варила вареники з
вишнями. Але це було пізніше, а спочатку була війна, адже появився на світ я
у 1939 році, а вже через 2 роки розпочалася війна.
- Ви часто відвідуєте свою маленьку батьківщину? До речі, де вона?
На Львівщині є невеличке містечко Ходорів. Там я народився і жив, але до
1956 року. Дуже люблю свій рідний Ходорів. Це джерело мого натхнення, там
жили люди, котрі дали мені життя, виховали в національному дусі. Як тільки
дозволяє час, я їду до Ходорова.
- Хто ваші учителі? Чи любили ви вчитися?
Першою вчителькою для мене є мама. Вона навчила мене жити по совісті,
по правді, навчила любити рідну землю, мову, пісню.
Другим вчителем я вважаю українського поета Богдана-Ігоря Антонича.
Його вірші близькі мені по духу. Саме після знайомства з творчістю цього
поета я вирішив вступити на філологічний факультет Львівського
університету. Вчився завжди з великою охотою.
- А як ви стали відомим поетом?
О, дуже складне запитання. Почав писати, вірніше, пробувати писати ще до
вступу в університет. Вже навчаючись, зрозумів, що це не просто захоплення,
а покликання душі. У 1966 році видав першу збірку «Вогонь Купала» про
народні звичаї та традиції нашого народу.
- А далі довгі роки мовчання. Чому?
Як поет шістдесятник, я виростав на традиціях рідної землі, народної
обрядовості і Розстріляного Відродження. Мене мучили проблеми, які лише
тепер так голосно заторкнула Україна, тому й поплатився за свою активну
громадянську позицію шістьма роками суворих таборів і трьома роками
заслання на Урал, а потім у Забайкалля.
42
- Що допомогло вам вижити?
«Я мучився, але не каявся – і радий з того, бо чую, що лишився
щасливою людиною. Поезія допомогла мені вистояти. Зумів зберегти
написане.
- Для кого ви пишете свої вірші?
Писав і пишу як для дорослих, так і для дітей. Коли ми з дружиною
Іриною, до речі теж поетесою, були у засланні – наша донечка Дзвінка
навчалася у 2-ому класі. Ми писали їй листи-вірші, намагалися вчити і
виховувати Звениславу іздалеку. Писали про все: про стежечку, про веселку,
про блискавку і криничку. Так з’являлася збірочка віршів для дітей з назвою
«Для Дзвінки».
- Цікаво, а що б ви повернули собі із дитинства?
Маму. Моя мама була доброю, мудрою, щирою і дуже талановитою. Їй
довелося багато пережити, але вона ніколи не втрачала віри у справедливість,
намагалася завжди оберігати свою родину від злого й недоброго. Особливо
гарною була мама тоді, коли писала свої писанки. В них вона творила світ
дива та краси для нас, своїх дітей. Ви, напевне, читали мій вірш «Писанки».
Його я написав про свою маму та її писанки. Моє дитинство завжди зі мною.
Зараз живу і працюю у Львові редактором журналу «Євшан-зілля». Радий був
з вами познайомитися. Дякую за увагу.
Вчитель літератури.
І ми щиро дякуємо за щиру розповідь. А вірш ми читали і зараз
пропонуємо всім послухати його.
(Учениця читає напам’ять вірш «Писанки»).
(На екрані в цей час звучить звукозапис ліричної пісні, з’являються зразки
різних писанок).
2. Усне малювання.
а) які думки і почуття пробудив у вас цей вірш?
- (У мене виникло почуття якоїсь загадковості, ніби я затаїла подих і чекаю,
що ж то намалює мама. Це ж, на мою думку, так цікаво спостерігати за
народженням якогось дива).
- (А я думала про свою маму, бо вона завжди перед Великоднем також
розписує гарні писанки).
б) які картини виникли в вашій уяві, коли ви слухали вірш?
- (Я, наприклад, побачила багато-багато фарб і жінку, яка зігнулася над
яєчком і щось уважно виводить на ньому).
- (А я бачив різні писанки, їх дуже багато і одна одної краща).
- (Я почув про оленів і уявив, як вони поважно позують писанкарці, у них
дуже добрі очі).
в) яким настроєм пройнята поезія «Писанки»?
- (Я відчула спокій, тишу, очікування, може якого дива).
- (Настрій святковий, бо писанки ж пишуть перед святом Великодня, тож
незабаром буде свято).
43
Вчитель художньої культури.
Справді, писання писанок – це священне дійство, створення непростого
малюнка з таємничими знаками, пов’язаними із магічними обрядами. Писанки
були вірними помічниками й захисниками наших предків. Писанкарки, (бо
саме жінки, матері, берегині роду писали і пишуть писанки), не починали
свою роботу, коли з кимось посварились, або були в гніві, адже писанка –
символ добра, світла, Великодня. Наші етнографи мають для Вас цікаву
інформацію.
3. Виступ етнографів.
1-ий учень. Що цікаво, що розмальовування чи розписування яєць
проводиться кількома способами.
2-ий учень. Крашанки – це коли яйця фарбують в один колір, переважно їх
занурюють у настояне лушпиння цибулі.
3-ій учень. Є ще дряпанки. На готовій крашанці гострим предметом
видряпується якийсь малюнок. А ось крапанки – це накрапування воском
крапочок, або мальованки – яйця розмальовані пензлем.
4-ий учень. Але найбільшого терпіння, майстерності, любові, звичайно,
потребує процес написання писанки.
7. Учитель літератури.
Ми знову повертаємось до поезії Ігоря Калинця «Писанки». Пригадаємо її ще
раз. (3-4 учні читають виразно вірш).
4.Аналіз поезії.
Словникова робота
Філігранні.
Космацький орнамент.
Писачок.
- Які рядки у вірші говорять про надзвичайне терпіння, увагу мамиписанкарки?
1-ий учень цитує рядки вірша і коментує:
«Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові взори…»
На мою думку, слово «виводить» і говорить про надзвичайне терпіння, увагу
мами-писанкарки.)
2-ий учень цитує вірш і коментує:
«… і писанка оранжево горить
у філіграннім сплеті ліній …»
Мама виконує дуже тонку роботу, попередньо ми дізналися про значення
слова «філігранна», саме це слово підказує про велику вимогливість до своєї
майстерності писанкарки).
Вчитель художньої культури.
Сьогодні на уроці ми дещо привідкриємо особливості великодніх писанок.
Картки-інформатори про кольори на писанках.
Вчитель художньої культури.
Писанки Волині.
Особливу роль у створені писанок відіграє кольорова гама.
Вчитель літератури.
Надаємо слово нашим мистецтвознавцям.
44
(Учні із групи «мистецтвознавці» попередньо малюють плакат, як вони
уявляють собі колористику вірша, а саме, які барви та їх відтінки вони
побачили у вірші і що вони символізують, при цьому цитують рядки із поезії).
Мандрувала писанка по мисочках
із цибулиним золотим узваром,
із настоями на травах і корі,
на веснянім і на осіннім зіллі –
і писанка оранжевим горить.
Вчитель художньої культури.
Протягом довгого віку писанки сформувалися не лише колірна гама, а й
певний вид орнаменту для окремого регіону – свій.
Найдавніші писанки мали лише два кольори. Проте, наші пращури
вважали, що чим більше барв на писанці, тим вона чарівніша і дарує їм кращу
долю. Тому й мати у вірші готує різні фарби для своїх писанок. А що можуть
доповнити до сказаного етнографи?
1-а учениця.
Барвники для виготовлення крашанок і писанок мусять бути рослинного
походження. Їх виготовляють, настоюючи лушпиння цибулі, кропиви, стебла
озимого жита, кору дуба, ягоди вишні, бузини, калини, горобини тощо.
Вчитель художньої культури.
Як бачимо, мати-писанкарка була добре ознайомлена із усіма цими
тонкощами та секретами приготування фарб. Як я уже говорила, на писанках з
усіх районів України можна зустріти різні орнаменти, які по-своєму цікаві і
символічні. (Презентація орнаментів).Створення писанки за допомогою
комп’ютерної графіки. Представлення індивідуальної роботи.
Вчитель літератури.
- А які орнаменти та малюнки малювала мама у вірші «Писанки»?
Зачитайте, будь ласка, рядки із вірша.
1-ий. Учень із групи літературознавців цитує рядки із вірша і коментує:
То вже вона як дивовижний світ,
то вже дзвенить, як згусток сонця,
буяють буйно квіти у росі,
олені бродять в березневім сонці.
Як бачимо, є у писанкарки орнамент із квітів, зображує вона і оленів,
обов’язково зображає сонце як символ світла, життя.
2-ий учень продовжує:
І стилізовані сплітаються сади
у маєві густих обрамлень,
мереживом найтоншим мерехтить
геометричний космацький орнамент.
Автор згадує про такий самий космацький орнамент. Про нього ми вже
чули сьогодні, тому я думаю, що автор не випадково каже, про використання
мамою космацького узору, бо родом же автор із Львівщини, де якраз
найчастіше писанкарки писали такий орнамент на своїх писанках.
5. Гра «Найуважніший» (корегування тексту).
45
Вчитель літератури.
Кожна писанка – то джерело знань, дія що дає життя сучасникам, творить
його продовження. У народі кажуть, що кінець світу настане тоді, коли жодна
дитина не колядуватиме й жодна людина, а саме господиня, мати, берегиня
роду, не писатиме на яєчку таємничі узори, не готуватиме крашанок.
На Гуцульщині ще й досі розповідають легенду, співзвучну тим словам,
що ви щойно чули.
6. Рольова гра. (учні розігрують сценку)
Автор. Злий Ірод, прикутий у пеклі, щороку посилав своїх слуг на землю й
питав їх, коли вони поверталися
Ірод.
А що, слуго, чи пишуть люди писанки?
Слуга. Пишуть, мій царю, ой пишуть.
Ще й які писанки пишуть.
Ірод.
Горе мені, страшне горе!
Автор. Аж заходиться Ірод від плачу, бо писанкарі – то не його люди.
Плаче Ірод, зривається з ланцюгів, але ковалі знову потовщують залізо. Тож
доки пишуть люди писанки, доти буде світ, а як перестануть, - то світ має
скінчитися!
Разом. Отож, пишіть писанки!
Вчитель літератури.
От і малюють писанкарки дивовижні узори, продовжують життя на Землі,
увічнюючи його у яскравих фарбах та цікавих орнаментах, як це робила
колись у далекому дитинстві Ігоря Калинця його мама. Це їй, рідній ненці,
присвятив свій вірш «Писанки» поет. А як ви гадаєте, чому саме образ рідної
матері зобразив у вірші Ігор Калинець?
1-ий учень відповідає.
(«Як ми вже чули, мама для поета є найближчою, найдорожчою людиною,
до того ж вона писала писанки і досить майстерно.»)
2-ий учень.
Я думаю, що мама поета була дуже доброю, щедрою на тепло, ласку. Вона,
як і кожна мама, піклувалася про свого сина, бажала йому добра, щастя. Поет
про це пам’ятає і так віддячує їй.
Вчитель літератури.
А зараз пропоную усім трьом групам створити асоціативний кущ до слова
«Мати-писанкарка».
Створення асоціативного куща до слова«Мати-писанкарка».
(любляча, турботлива, талановита, працьовита, терпляча, уважна, любить
природу…)
Вчитель літератури.
Усі найкращі, найлюдяніші, найсвітліші риси увібрав цей образ, бо мати –
це святиня кожної людини, запам’ятаймо це. Чудовий майстер слова Ігор
Калинець вишукано, граційно передав дивовижність того світу, який творила
мама для своїх дітей, завдяки яскравій і вмілій художній наповненості вірша.
Виступ літературознавців.
(Літературознавці виступають у ролі експертів.)
Вони спочатку
проводять словникову роботу, нагадують решті учнів про відомості із теорії
46
літератури: ідея, настрій вірша, художні засоби: метафора, епітети,
порівняння. Пропонують групам визначити тему, ідею, настрій поезії;
мистецтвознавці виписують художні засоби.
Потім групи зачитують свої версії, а експерти-літературознавці звіряють ці
версії із своїм, заздалегідь зробленим «паспортом ліричного твору».
Вчитель художньої культури.
Ми переконалися, що писанка – це й справді «українська мініатюра», де
передано звичаї, традиції, особливості нашого народу. Із прийняттям
християнства на писанках з’явились нову малюнки - символи християнської
віри: хрест і невелика церква. Є й писанки зі знаками державного походження.
На них, крім орнаменту, зображено тризуб, на інших – читаємо напис
«Христос Воскрес і Воскресла Україна.
Українська писанка разом із нашими земляками помандрувала в далекі
світи. І тепер багато американців, австралійців, німців, канадців не уявляють
Великоднього свята без писанки. У канадському місті Едмонті встановлено
пам’ятник українській писанці.
Вчитель літератури.
Спасибі Ігорю Калинцю, що напередодні такого великого світлого свята
Великодня нагадав нам про чудові традиції українського народу – писання
писанок, обдарування ними рідних, близьких і просто хороших людей. Адже
писанка – це символ радості, всепрощення й великоднього привіту.
Повертаюсь до мудрості старших людей, які казали: «У світі доти існуватиме
любов, доки люди пишуть писанки».
Звіт груп про виконання міні-проекту.
Учні кожної групи демонструють результати своєї роботи із карткамизавданнями.
Рефлексія.
1. Чим запам’ятався вам сьогоднішній урок?
2. Які асоціації викликає у вас слово «писанки»?
Оцінювання учнів вчителем.
Оцінювання учнем власної роботи на уроці (за кожним із визначених
напрямів від 0 – 2 балів).
Прізвище, ім’я
1. Ви брали активну участь у роботі.
2. Ви вносили вдалі пропозиції.
3. Ви надавали підтримку іншим учням, заохочували їх до роботи.
4. Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим.
5. Ви вдало узагальнювали думки іншим.
6. Ви чітко і повно відповідали на запитання.
Усього балів ____
Домашнє завдання.
Написати твір на тему «Мої враження від поезії І.Калинця «Писанки».
47
Додатки
Завдання для групи «Літературознавці»
1. Створити писанку за допомогою символічних знаків і кольорів. Назвати
свою писанку.
2. Підібрати епіграф до своєї писанки і мотивувати цей вибір.
3. Створити сенкан до слова «мати-берегиня».
4. Метод «Незакінчене речення»
Поезія Ігоря Калинця «Писанки» викликає у мене думки…
Завдання для групи «Мистецтвознавці»
1. Створити писанку за допомогою символічних знаків і кольорів. Назвати
свою писанку.
2. Підібрати епіграф до своєї писанки і мотивувати цей вибір.
3. Створити сенкан до слова «Великдень».
4. Метод «Незакінчене речення»
Для мене сьогодні важливим було …
Завдання для групи «Етнографи»
1. Створити писанку за допомогою символічних знаків і кольорів. Назвати
свою писанку.
2. Підібрати епіграф до своєї писанки і мотивувати цей вибір.
3. Створити сенкан до слова «Писанка».
4. Метод «Незакінчене речення»
Мені хотілося б у майбутньому …
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Прислів’я
Життя біжить – як музика дзвенить.
Де любов і світ, там життя як маків цвіт.
Де любов у хаті, там люди багаті.
У наших оберегах – наша сила.
Хто своїх традицій цурається, хай сам себе стидається.
Кожен край має свій звичай.
Гра «Найуважніший»
Завдання: відшукайте у тексті помилки і виправте їх.
1. Писанку здавна вважали символом весни (Воскресіння).
2. Саме крашанка (писанка) вимагала від писанкарки найбільшого
терпіння.
3. У вірші Ігоря Калинця «Писанки» мама пензлем (писачком) виводить
свої дивні узори.
4. Писанкарка із поезії «Писанки» надавала перевагу космацькому
орнаменту.
Федчук Людмила Василівна,
вчитель НВК «Лановецька загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №2-гімназія»
48
Тема уроку. Тарас Григорович Шевченко – письменник і художник.
Мета уроку: узагальнення вивченого про життєвий і творчий шлях
Шевченка, поетичну та малярську спадщину великого митця, поглибити
знання учнів про живопис як вид мистецтва, удосконалити вміння і навички
виразного читання художніх текстів, виховувати гордість за народ, який дав
світові геніального Кобзаря.
Тип уроку: урок – творчий звіт
Обладнання:
автопортрет Шевченка, виставка творів про Шевченка,
«Кобзар», репродукція картин митця.
Епіграф:
У руках пензля і пера
Нескорена душа палахкотіла.
В. Яцюк
Перебіг уроку
І. Актуалізація опорних знань.
Вступне слово вчителя
Шевченко – письменник, Шевченко – художник – обстоювач правди,
виразник найглибших людських почуттів, народних мук і прагнень, «володар
в царстві духа».
Проаналізувати творчий і життєвий шлях Т. Г. Шевченка допоможуть нам
юні науковці, що поділяться своїми міркуваннями, висновками власних
досліджень, юні актори спробують увести нас в атмосферу ХІХ ст. і додати
оцінку подіям від імені самого Шевченка.
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Літературознавець читає вірш про Шевченка
Не вмре повік твоє святе ім’я!
Йому, як сонцю, вічно пломеніти!
І буде пісня зроджена твоя,
Мов океан розбурханий, гриміти!
У всьому ти: у колосінні нив,
В дитячій усмішці, у квітів квітуванні –
У всьому, що так віддано любив.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
Поезія і живопис у творчості Т. Г. Шевченка нерозривно пов’язані. У
живописі він був поетом, у поезії – живописцем. Малювання і поезія стали
для Шевченка життєвою потребою, вираженням його творчої
індивідуальності. До нас дійшло 240 поетичних творів і величезна художня
спадщина – збереглося 835 творів, ще понад 270 вважаються втраченими.
49
Видатний митець пробував себе у різноманітній техніці, навіть у скульптурі, а
за успіх у гравюрі йому було присвоєно звання академіка.
Словникова робота.
Гравюра – вид графіки, у якому зображення є друкованим відбитком з
малюнка, виконаного гравіруванням на дошці (друкарській формі).
Офорт – вид гравірування, при якому лінії малюнка роблять різцем або
голкою на смолярному покритті металевої граверної дошки і протравлюють
кислотою; відбиток з дошки, гравірованої таким способом.
Сепія – фарба для малювання сіро-бурого кольору; назва малюнка,
виконаного цією фарбою.
2. Робота в групах. (мистецтвознавці досліджують творчість
Шевченка-художника,
літературознавці
доводять,
що
Шевченко
неперевершений поет, актори допомагають глибше зрозуміти , якою
людиною був Шевченко).Захист проектів.
Виступ мистецтвознавців.
Учень 1. Потяг до живопису у Шевченка був з самих ранніх років його
життя, ще будучи зовсім маленьким, Тарас любив розмальовувати крейдою
стіни хати, лавки. Якось намалював п’яного дяка Богорського, в якого
перебував на вихованні після смерті батьків. Дяк образився на свій портрет і
покарав юного художника. Згодом він тікає від дяка-самодура і шукає
вчителя-маляра.
Учень 2. У 1828 році Шевченко стає наймитом Павла Енгельгарда.
Енгельгарди входили в четвірку найбагатших українських сімей. Пан вирішив
зробити з Шевченка придворного живописця (тоді це було модним) і взяв
його в мандрівку до Вільно, де Шевченко навчався у професора малювання
Віленського університету Рустемеса. Одна з картин цього періоду «Погруддя
жінки».
У 1831 році Енгельгард разом із Шевченком переїздить до СанктПетербурга. Тут талановитого хлопця помічають видатні російські діячі Карл
Брюллов та Василь Жуковський, які спільними зусиллями викупляють Тараса
з кріпацтва та сприяють вступу до Петербурзької академії мистецтв.
Учень 3. «Катерина» – одна з найцікавіших картин Шевченка, написана
олією у 1840 році. Картина дуже символічна, у формі образів автор передає ті
почуття, які неначе хвилі здіймались у його серці. Босонога дівчина на центрі
картини, символізує страждаючий український народ, російський солдат на
коні – самодержавну російську монархію, що пригнічує Україну, селянин,
який сидись на землі (чимось схожий на козака Мамая) втілює собою вільне
минуле, прагнення до якого наскрізь пронизує як літературну, так і художню
творчість Тараса. У живопис Шевченкова «Катерина» прийшла через 4 роки
після написання поеми. До появи цієї картини в українському мистецтві не
було твору з таким гострим і злободенним сюжетом. Уперше героїнею
живописного полотна стала людина з народу – дівчина-кріпачка, принижена і
ображена в найкращих своїх почуттях.
50
Учень 4. У 1843 році Тарас покидає Петербург та відправляється у свою
мандрівку Україною, під час якої малює низку гарних українських пейзажів.
За тематикою пейзажні малюнки Т.Шевченка 1843-1647 рр. можна поділити
на дві групи: ті, що на них зображено сільські краєвиди, і ті, що на них
відтворені історичні та архітектурні пам’ятки. Перша група цих творів
розповідає про убоге життя покріпаченого селянства (демонстрування
ілюстрацій фотоальбому «Селянська родина», «На пасіці», «Хата біля річки»).
Часто зустрічається зображення мальовничих околиць та куточків сіл,
містечок, берегів тихих рік, ставків, урочищ. Здавалось, тут душа митця
знаходила спочинок. Але ще більшим болем серед цієї чарівної природи
відлунювали в душі народні страждання (демонстрування фотоматеріалів «У
Києві», «Будинок І. Котляревського в Полтаві», «У В’юнищах», «Андруші»,
«Вознесенський собор у Переяславі», «Аскольдова могила», «Церква всіх
святих у Києві» та ін.). Ці твори сповнені справжньої поезії, в них лагідна,
мрійлива українська природа знайшла свого натхненого покровителя.
Майстерні вони і з боку малярської техніки.
Учень 5. Однією з перлин української національної графіки є
«Живописна Україна». Це альбом офортів. Шевченко збирався видавати
багато творів щороку, а виручені кошти повинні були допомогти родині
звільнитися з неволі. На жаль, цей задум здійснити не вдалося. Вийшов лише
один альбом, куди ввійшло шість картин.
Найвідоміший офорт «Дари в Чигирині» присвячений історичній темі. У
передпокої гетьманської світлиці – три посли з сусідніх держав – Туреччини,
Польщі і Росії – з дорогими подарунками для Богдана Хмельницького. На
варті біля входу до світлиці, де відбувається рада, стоять козаки.
10 років провів Шевченко у засланні, спочатку у Орський фортеці, потім
у Новопетровському форті і тільки у 1857 році, вслід за смертю російського
царя Миколи Першого завдяки енергійним клопотанням його друзів у
Петербурзі він отримав довгоочікуване помилування. Саме в ці важкі роки
мистецтво Шевченка-художника осягає незвичайної глибини, помережане
особистими стражданнями, воно ще більше починає звертатись до вічних тем.
Серед майже 400 робіт того періоду виділяються акварельні пейзажі,
зроблені під час експедиції географа А. І. Бутакова, до якого завдяки
щасливому провидінню Тарас потрапив художником. Шевченко дуже любив
природу і був прекрасним пейзажистом.
А це одна з кращих його картин пейзажного напрямку – «Пожежа у
степу», написана у 1848 році, під час степового переходу із Орська до
Аральського моря, коли Шевченко став очевидцем дивовижного вражаючого
видовища – велетенського полум’я, від підпаленої казахами сухої трави.
Учень 6. 28 березня 1858р. Т. Шевченко повернувся до Петербурга.
Академія присудила йому звання академіка з гравюри. Його визнали першим
офортистом у Росії.
Особливе місце серед робіт Шевченка займають цікаві автопортрети.
Розглядаючи їх, можна ще раз побачити і відчути багатогранність
таланту великого сина України.
51
У мистецькій спадщині Кобзаря понад 150 портретів. Серед них –
блискуча галерея представниць жіноцтва України. Імена цих жінок
здебільшого не відомі. Але є портрет нареченої Ликери Полусмакової.
Виступи літературознавців
Учень 1. Але знову і знову, наче всевладна стихія, душу завойовувала
поезія. Її тематична палітра являє нам людську кривду, героїчне минуле, красу
природи України. З особливою душевністю писав Шевченко про гірку долю
жінки. Жодна жінка, написана Кобзарем, не знаходить щастя. Саме такою,
страдницею і водночас нескореною, бачив поет її і в житті. «Наймичка»,
«Відьма», «Сова», «Слепая», «Мар’яна-черниця», «Катерина».
За активну участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та за «обурливі»
твори вирок був єзуїтським, Шевченка віддано у солдати із забороною писати
та малювати.
Учень 2. В душі Кобзаря горіло велике полум’я. Він залишив нам у
спадок свої чудові художні та літературні твори, які надихають і будуть
надихати ще не одне покоління українців. Літературна спадщина Шевченка
містить: збірку поетичних творів «Кобзар», дев’ять повістей російською
мовою, п’єсу «Назар Стодоля», щоденник під назвою «Журнал», літературнокритичну працю – передмову до нездійсненого видання «Кобзар» 1847р.
Учень 3. Т.Г. Шевченко глибоко розкрив українську душу, осмислив
минуле, сучасне й майбутнє України. Творчість Шевченка стала духовною
основою формулювання сучасної української нації. Шевченко першим з
українських літераторів піднявся на відкриту боротьбу з російською імперією,
утвердив політичний ідеал демократії. Йому вдалося виразити душу, багатий
внутрішній світ простої людини. Саме Шевченко зробив найбільше для
утвердження української літературної мови. Він підніс українську мову до
рівня найрозвинутіших мов світу.
Рольова гра.
Шевченко. Самому тепер не віриться. З брудного горища, я, нікчемний
хлопчак, на крилах прилетів у чарівні зали Академії художеств… І що ж я
робив? Важко подумати, я займався тоді складанням малоросійських віршів…
Перед його (К. Брюллова) дивними творіннями я замислювався і виношував у
серці свого сліпця-кобзаря і своїх кривавих гайдамаків.
Переді мною красувалась моя прекрасна, моя дивна Україна в усій
непорочній меланхолійній красі своїй. Я задумався, я не міг відвести свої
духовних очей від цієї рідної чаруючої неповторності. Я хочу рисовать нашу
Україну… Я її нарисую в трьох книгах, в першій будуть види, чи то по красі
своїй. Чи по історії прикметні, в другій теперішній людський бит, а в третій
історію… В год буде виходити 10 картин.
Варвара. (перечитує лист). «Пану Шарлю Ейнару. Мій дорогий приятелю й
учителю, запам’ятайте це ім’я. Шевченко. Воно належить моєму зоряному
небу. Ви, благородний син вільної країни, знаючи Тараса Шевченка, ніколи не
поставили б його імені в один ряд зі словом «кріпак». Господи, де ще так
52
потрібна людині надія і віра в Бога, як не в нашій нещасній країні. Воля
прийшла до нього несподівано, та чи надовго?
Ось ми i в Березовiй Рудцi на помiщицькому балу. Все кружляє,
строкате, сяюче в нещирих посмiшках, манiрних жестах. Сьогодні в них у
модi Шевченко. Ось чому з такою цiкавiстю всі, хто приїхав сюди, юрмляться
біля нього. Але тільки одна особа привертає його увагу, лиш на неї він
дивиться, мов зачарований. Це Ганна Закревська, молода дружина Платона
Олексiйовича. Та пані хоч вродлива, та легковажна вiтрогонка. Як менi важко
бачити їх удвох. (заходить Ганна).
Ганна. Шевченко багато про вас казав... Він у захопленні вiд вас.
Варвара. Як усі поети, Шевченко схильний до перебільшень.
Ганна. А ви знаєте, ваш друг дуже милий i дотепний. Казав менi, що навіть не
знає, кого треба проголосити царицею балу — вас чи мене.
Варвара. Будь ласка, увільніть мене вiд цього небезпечного суперництва.
Царицею визнаю вас. (Повертається і відходить.) Молю тебе, Боже!
Допоможи Шевченкові вирватися з пут кокетки! Хай дійде він високої мети,
йому призначеної.
Ганна. Шевченко, Шевченко, у всіх на устах тільки він. Ось тепер i я бачу в
ньому неабиякого художника. Він написав мій портрет — це якесь диво!
(Демонстрування.) Та й сам маляр дивний i прекрасний, куди нам усім до
нього. Якби ви знали, Варваро Миколаївно, яка я нещасна. Я жила в бiднiй
сім’ї. І батькам здавалося, що менi випало велике щастя. Пан полковник
Закревський особисто зупинив свій погляд на Ганні Вродливій... Щастя... Хай
проклята буде та лиха година. П’ять літ минуло з тих пір. Це на балах ми такі
безжурні. А коли роз’їжджаємось... От i став Шевченко єдиним світлим
зблиском у темряві мого життя. Платон Олексійович вовком дивиться на
нього. Я боюся, щоб не вчинив йому якогось зла. Варваро Миколаївно,
попередьте Тараса Григоровича. Він вас послухає. Подумати страшно, чим
усе це може закінчитися.
Варвара (обіймаючи Ганну). Гаразд. Тільки... Тарас Григорович — дуже
сильна людина i часто чинить всупереч здоровому глузду i... моїм повчанням.
Ганна. Прощавайте! Ніколи не забуду вашої доброти.
(Учень-актор читає напам'ять уривок з поеми «Кавказ»)
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Інтелектуальна гра. Робота в групах. «Відомий і невідомий
Шевченко».
(Кожна група одержує по черзі запитання, на обговорення якого
дається 15с., якщо команда не дає відповідь, це може зробити інша).
2. Тестові завдання.
За яку олійну картину Т.Шевченко, навчаючись в Академії
художеств, одержав срібну медаль ІІ ступеня («Хлопчик жебрак
ділиться милостинею з собакою»)
2.
Хто з відомих художників брав участь у викупі Шевченка з кріпацтва
(К. Брюллов)
1.
53
Які свої твори Шевченко ілюстрував сам? ( Поема «Слепая»,
«Невольник», «Катерина», «Утоплена»)
4.
Які ви запам’ятали сепії з серії «Живописна Україна»?
5.
Назвіть прізвища жінок, портрети яких намалював Т.Шевченко.
( Г.Закревська, А. Ускова, М. Максимович, Е. Кейкуатова,
Л. Полусмакова)
6.
До кого звертається Шевченко у присвяті до поеми «Тризна» ( до
Варвари Репніної).
7.
Псевдонім Шевченка. (Дармограй).
8.
Звання Шевченка після закінчення Академії мистецтв. (Вільний
художник).
9.
Скількома мовами перекладений «Заповіт». (Ста).
Робота в парах. Реставрація тексту. (Через 1хв. картки збирають і
зачитують)
Картка 1. Минають дні…(минає літо)
А Україна, знай (горить).
Картка 2. Малого сліду..(не залишу)
На нашій..(славній Україні).
Картка 3. Цвітуть сади,… (біліють) хати
А на горі …(стоять палати).
Картка 4. Чого мені тяжко, чого мені… (нудно)
Чого серце плаче, ридає …(кричить).
Картка 5. Попід горою, яром… (долом)
Мов ті…(діди) високочолі.
Картка 6. Обізвався…(Тарас) Трясило
Гіркими…(сльозами).
Картка 7. Чи винна ж голубка, що… (голуба любить)?
Чи винен той голуб, що… (сокіл убив)?
Картка 8. Вітер в… (гаї не гуляє) –
Вночі…(спочиває).
VI. Підсумок уроку.
Бесіда.
1. Що найбільше вразило, схвилювало на уроці?
2. Хто для вас є Шевченко?
VII. Самооцінювання та оцінювання учнів.
Прізвище, ім’я
1. Робота над проектом (7б);
2. Робота в групах (3б);
3. Робота з картками (2б).
VIII. Домашнє завдання: Підготувати повідомлення « Світова популярність
Т. Г Шевченка».
Написати твір-мініатюру на тему: «Перед Шевченком у поклоні».
3.
Підготувала Саган Наталія Григорівна,
вчитель НВК «Лановецька загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №2-гімназія»
54
Автор
lanschool
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
487
Размер файла
442 Кб
Теги
посібник
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа