close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ДІТЕЙ у період проходження ДПА та ЗНО

код для вставки
Психологічна підтримка дітей в період підготовки та проходження ДПА, ЗНО
Психологічна підтримка дитини батьками
Ось і закінчується ще один навчальний рік. Настає час до підготовки до ДПА, ЗНО.
Підготовка до них – напружений і відповідальний період. У цей час змінюється звичайний
розпорядок навчальних занять:
- в основному вони тепер будуть проходити в домашніх умовах;
- приготуйтеся до додаткових затрат енергії;
- доведеться виконувати роботу з одноманітними за характером операціями
(наприклад читання чи математичні дії), що значно прискорює настання втоми й
нервового напруження, збільшуються переживання у цей період.
Тому успішне складання іспитів, ЗНО багато в чому залежить від того, настільки
правильно учні організовують режим занять і відпочинку, настільки правильно й
продуктивно будуть вчити матеріал і від психологічного настрою, який собі зададуть.
Тому питання підготовки учнів до складання іспитів, потрібно розглядати у трьох
аспектах:
1. Режим дня при підготовці до екзаменів.
2. Інтелектуальна підготовка.
3. Психологічні підготовка.
Режим дня
Нерідко трапляється, що учні перед складанням іспитів неправильно й
непродуктивно витрачають час протягом дня, а потім вчать матеріал вночі, нерегулярно
харчуються, мало відпочивають на повітрі, недостатньо часу відводять для сну. Все це
негативно відображається на їхньому здоров’ї і якості підготовки. Тому, і учням, і їхнім
батькам потрібно дотримуватися режиму дня.
На час підготовки до екзаменів дуже важливо, щоб діти дотримувались режиму
дня. Причому не рекомендується різко змінювати свій звичайний режим на період
підготовки до іспитів та тестування. Необхідно зберегти звичайний час пробудження і
відходу до сну, тривалість і порядок занять, години прийому їжі та перебування на
свіжому повітрі.
1. Підйом повинен бути, як завжди, в певний,звичайний для дитини час: 7.00 –
7.30.
2. Рекомендується 10-15 хв. Виділяти на ранкову зарядку. Вона дуже необхідна,
тому що в період підготовки до іспитів, пожвавлюється розумова діяльність, а
рухова фізична активність знижується.
3. Після зарядки відбувається період переходу організму від стану сну, спокою у
стан оптимальної працездатності.
4. Необхідно добре поснідати – їжа повинна бути насичена білками, жирами,
вітамінами. Взагалі харчування у період підготовки до ДПА, ЗНО повинно бути
таким же, як і у звичайний час, із тим же режимом.
5. Потім треба починати готуватися до іспиту. У ранкові (8.00 – 8.45) год.
працездатність організму найбільш висока. Рекомендується працювати до 13.00
– 13.30 з перервами кожні 45 хв.
6. Обід.
7. Обов’язково після обіду треба відпочити на свіжому повітрі 2 – 2,5 год.
8. О 16.00 год. Рекомендується відновити заняття. Дуже важливо, щоб час
щоденних занять та час підготовки до ДПА, ЗНО не перевищував час шкільної
та домашньої роботи на день і становив 7,5 – 8.00 год. На добу. Тобто якщо
дитина працювала з 8.00 до 13.00, то після обіду вона повинна працювати з
16.00 до 19.00, потім відпочинок.
9. Сон о 22.00 (9 год.)
Інтелектуальна готовність
Щоб ваша дитина успішно склала іспит вона, повинна бути підготовлена на
високому рівні. Учень повинен прийти на іспит із певним запасом знань, умінь і навичок,
які він отримав протягом навчального процесу. Підготовка передбачає значне розумове
навантаження дитини. Я правильно і раціонально його використати? Звичайно, методи
підготовки індивідуальні, але, все ж таки, можна дати рекомендації, які будуть корисні
всім.
Рекомендації:
- Підготовку до іспиту, тестування з рівномірного розподілення навчального
матеріалу на всі дні, відведені для повторення цього матеріалу; для підготовки до
екзамену.
- Потім потрібно проаналізувати програму екзамену, зіставити її з підручником, з
конспектами, підібрати потрібну літературу. Це дасть змогу учневі правильно
оцінити об’єм і складність підготовки, створить відповідний психологічний
настрій. Треба розподілити матеріал по розділах, темах. Підрахувати, скільки часу
потрібно на кожну тему.
- Перш за все, потрібно ретельно повторити весь вивчений протягом року матеріал.
Повторення може мати різні форми: читання конспектів, усний переказ,
виписування головних положень, висновків, фактів. Особливу увагу при
повторенні слід приділяти важкому, раніше не дуже зрозумілому матеріалу;
- Краще повторювати і вчити спочатку важчий матеріал, а потім – легший. Особливо
це важливо для тих дітей, у яких розумова активність, працездатність у процесі
занять швидко знижується.
- Деякі учні запевняють, що шум, музика, розмови не заважають під час занять.
Дійсно, можна звикнути до шуму й не помічати. Але цей шум негативно впливає на
працездатність і втомлюваність настає значно швидше. Найбільш продуктивна
розумова праця можлива тільки в умовах тиші.
- Бажано під час підготовки до екзаменів, якомога менше дивитися кінофільми,
грати в інтелектуальні ігри, читати художню літературу, так як ці заняття
збільшують і без того велике розумове навантаження. Контролюйте це, шановні
батьки.
- Підготовка до екзаменів вимагає активної роботи усіх психічних процесів (це й
увага, й логічне мислення), але найбільшого навантаження зазнає пам'ять.
Особливо, якщо до іспиту готуються за один, два дні, а не протягом всього
навчального року.
Щоб результат запам’ятовування був кращим, потрібні:
1. Орієнтація пам’яті на майбутнє.
2. Дуже важлива мотивація запам’ятовування. (Для чого людина це
запам’ятовує?) Відомі ситуації, коли учні, успішно склавши іспит, скоро
забувають вивчений матеріал, так як учень ставив для себе завдання:
запам’ятати ненадовго.
3. Розуміння матеріалу, який запам’ятовуєш.
- Вміти виділяти головне.
- Вміти логічно мислити.
- Вміти узагальнювати частини інформації.
Є основні моменти, про які слід пам’ятати при підготовці до певного предмету.
Переказ чи творче завдання з української мови та літератури:
1. Розвиток зв’язного мовлення.
2. Пам'ять.
3. Грамотність.
4. Читання, переказ тексту.
5. План, конспект.
Геометрія, алгебра:
1. Знання теорем.
2. Логічне мислення.
3. Пам'ять.
Психологічна підготовка
Не менш важлива й психологічна підготовка до ДПА, ЗНО, оскільки здійснюється
навантаження не тільки на розумову діяльність, а й на нервову систему. Нервова система
підлітка знаходиться у стані розвитку, відбуваються певні зрушення, зміни у психіці
дитини. Нервова система характеризується: підвищеною чутливістю, збудливістю,
неврівноваженістю, роздратованістю. Особливо психоемоційне напруження проявляється
напередодні ДПА, ЗНО.
Іспити – це час хвилювань, що переживають всі, навіть найспокійніші, гарно
підготовлені й впевнені у своїх знаннях учні. І це природно. Часто трапляється, що учні,
які гарно підготовлені, мають запас знань, але отримують оцінку нижчу, ніж вони
заслуговують (надмірно переживають, від хвилювання забувають те, що знали раніше. І
навпаки – учні, які оцінку на бал вищу, ніж оцінка рівня їх знань (впевнені у собі, зібрані,
спокійні). Головне у період підготовки, здачі ДПА, ЗНО – спокій.
Багато дітей відчувають страх перед іспитами, тестуванням.
Учням, які особливо страждають від страху та нервують, рекомендується провести
попередню репетицію. Роль екзаменатора можуть виконувати – однокласники, батьки, чи
будь-хто з дорослих. При цьому, як тому, хто складає іспит, так і екзаменатору слід
поводитись як на справжніх іспитах.
Декілька таких репетицій допомагають впоратися із нервовістю, розгубленістю, на
екзамені з’являються впевненість і спокійність.
Ще одним фактором успіху є впевненість. Вселяйте її у свою дитину. Вона
готувалась, вчилась, знає матеріал, тому хай буде впевненою у собі.
Існує вправа спрямована на загальне заспокоєння – аутотренінг.
1. Я зовсім покійний.
Згадайте почуття приємного спокою, думайте про спокій, відпочинок.
2. Мене нічого не турбує.
Згадайте почуття спокою, коли після важкого дня ви приходите додому й лягаєте
відпочивати.
3. Все моє тіло відпочиває, мої м’язи розслаблені. Відчувайте цю розслабленість,
згадайте почуття приємного відпочинку.
Коли учень цілком спокійний, не знервований, він може зосередитися на тому завданні,
яке має виконати.
Зосередженість є однією з необхідних умов для успішного складання іспиту. Потрібно
зосередитись на завданні, а не на думці про те, яку оцінку посталять за відповідь.
Часто трапляється й така ситуація, що учні не вдумуються у запитання білета, а
розгублено й боязко слідкують і слухають, як запитують інших. Тим учням, які не можуть
перемкнути свою увагу, краще не нервувати в очікуванні, а йти відповідати першим.
Також учні повинні заздалегідь налаштовувати себе на ті вимоги, які перед ним
ставлять на ДПА. Це – повнота, чіткість відповіді, оформлення відповіді. Питання треба
розкрити повно, тобто послідовно вести свою розповідь. Спочатку слід сказати про
головне, потім – додаткові деталі. Не «перескакувати» з одно на інше.
Треба показати екзаменатору, що ти усвідомлює те, про що говориш, а не
просто «визубрив» із підручника. Можна закріпити відповідь прикладами з життя, зі
своїх спостережень, із книжок.
Це, зазвичай, цінується екзаменаторами. Відповідь повинна бути оформлена
грамотно, впевнено, зв’язко, логічно та послідовно.
Після складання іспиту, тестування не можна одразу ж приступати до підготовки з
наступного предмету.
Необхідно виділити час для відпочинку, для розрядки, для знаття нервової
напруги. Якщо є така можливість, то відпочити й наступного дня.
Таким чином правильна організація всього періоду підготовки і складання
екзамену (дотримання режиму, умов розумової праці і відпочинку, повноцінне
харчування, спокійна й доброзичлива атмосфера) значно знизить негативний вплив
екзаменаційного періоду на організм учнів, буде сприяти успішному складанню ДПА,
ЗНО.
Головне завдання батьків – створити вдома для дитини атмосферу підтримки,
взаєморозуміння, віри в успіх.
Психологічна підтримка дітей
у період підготовки та проходження ДПА та ЗНО
1. Націлюйте дитину на позитивний результат.
2. Створіть для дитини сприятливі, комфортні умови підготовки до складання іспитів.
3. Підбадьорюйте дитину, хваліть її за те, що вона робить добре. Відзначте досягнення
дитини.
4. Хваліть свою дитину, особливо за самостійне виправлення помилок.
5. Реально оцінюйте можливості своєї дитини і підтримуйте віру в успішне навчання.
6. Частіше говоріть дитині, що ви вірите в неї, у її сили і можливості; що в неї все вийде.
7. Не ставте завищених вимог, не делегуйте дітям свої нереалізовані сподівання («Мені
свого часу не вдалося, отже ти повинен…»).
8. Не вимагайте від дитини більше, ніж від самого себе.
9. Спонукайте дитину до виконання шкільних завдань і додаткових задач.
10. Контролюйте дитину. Але контроль має бути не авторитарним, а, швидше,
авторитетним (як прояв батьківської уваги).
11. Підтримуйте інтерес дитини до пізнання – обговорюйте разом із нею прочитані книги,
покажіть власний інтерес до знань і навчання.
12. Забезпечте дитині правильний режим дня, щоб уникнути перевтоми, допоможіть
раціонально розподілити час між підготовкою та відпочинком.
13. Зверніть увагу на харчування дитини: під час інтенсивної розумової напруги їй
необхідна різноманітна їжа і збалансований комплекс вітамінів. Не забувайте, що риба,
сир, горіхи, курага стимулюють роботу головного мозку.
14. Не критикуйте дитину після іспиту.
15. Вірте в успіх дитини. Якщо результати виявляться гіршими, ніж ви очікували, замість
негативу (гніву, розпачу, докорів) знайдіть разом із дитиною інші шляхи досягнення мети,
проаналізуйте помилки.
16. Уважно вислухайте дитину – покажіть приклад доброзичливого спілкування.
17. Подбайте про емоційний стан дитини та відповідну атмосферу у сім’ї.
Поради учням щодо запобігання стресів під час іспитів
1. Вчіться відволікатись від турбот на певний час.
Які б не були ваші неприємності, намагайтесь час від часу позбутися неприємних думок.
Намагайтеся діяти так, щоб у кожному випадку не передавати свій настрій людям, які вас
оточують. Пам’ятайте: які б не трапилися з вами неприємності – життя продовжується.
2. Іноді потрібно поступитися.
Вперто наполягаючи на своєму, ми доволі часто буваємо схожі на вередливих дітей.
Прислухайтеся до думки опонента, поважайте її з достатнім рівнем самокритичного
ставлення до своєї думки. Розумні вчинки не лише корисні, але й викликають повагу
оточення.
3. Не можна бути досконалим у всьому.
Деякі люди живуть у вічному страху, бо вважають, що вони гірші за інших. Майте
адекватну самооцінку своїх здібностей, талантів, можливостей.
4. Не ставте надмірних вимог.
Той, хто багато чекає від людей, які його оточують, відчуває роздратування від того, що
вони в більшості випадків не відповідають його надмірним вимогам. Ви робите велику
помилку, намагаючись перевиховати будь-кого. Перспективи успіху тут мінімальні.
Сприймайте людей такими, якими вони є (кожен з нас має право на індивідуальність – і
дорослі, і діти).
Намагайтеся бачити у людях кращі якості і саме на них опирайтеся у спілкуванні. Таким
чином ви, навіть не ставлячи собі за мету, одного чудового дня зробите для себе
відкриття, що люди навкруги цілком задовольняють вас.
5. Не гнівайтесь.
Привчайте себе до паузи перед можливим спалахом гніву. А під час цієї паузи
намагайтеся осмислити ситуацію. У цьому випадку ви встигнете зробити висновок, що
гнів не принесе полегшення, а лише спровокує нові неприємності. Найкраще, якщо вам
вдасться «розрядитися» не гнівними словами, а за допомогою фізичної роботи чи вправ.
Здорова фізична втома поглинає ваш гнів.
6. Не залишайтеся на самоті зі своїми неприємностями.
Розповісти доброзичливій іі розсудливій людині про свої неприємності означає зробити
собі величезну послугу. Поради вашого співбесідника можуть навіть не мати великого
практичного значення – важливе його співчуття, участь, зацікавленість. Будьте готові самі
виступити в ролі доброзичливого слухача чужої сповіді.
Рекомендації для дітей
Ніхто не застрахований від нещасних випадків, різних втрат, складних ситуацій. Але
треба обмежувати переживаннями, не концентруватися на них, не поступатися депресії, а
діяти шукати вихід, пробувати все нові та нові варіанти. Щоб зменшити ймовірність
виникнення стресів необхідно:
1. Правильно харчуватися – більше їсти натуральних продуктів: овочів, фруктів,
зменшити споживання солі. Обов’язково снідати та рівномірно споживати їжу впродовж
дня.
2. Бувати надворі, гуляти, сидіти в парку, бігати, займатися спортом, рухливим іграми.
3. Їсти морозиво – у ньому міститься компонент, що покращує настрій.
4. Їсти банани: до їхнього складу входить серотонін – гормон щастя.
5. Постійні релаксаційні вправи знижують напруження у стресових ситуаціях.
6. Слухати спокійну музику.
7. Робити те, що подобається. Найкращим варіантом буде ваше хобі. Зцілення не втому,
що ви робите, а в тому як ви до цього ставитеся.
8. Щоб запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання.
9. Не зловживати кавою.
10. Забути про тютюн та алкоголь.
11. Носити одяг бажано синього та зеленого кольорів – вони заспокоюють.
12. Присвятити вільний час собі.
13. Постійно концентруватися на світлих сторонах життя та приємних подіях – це збереже
здоров’я та сприятиме успіху.
14. Справжнє фізичне та психічне здоров’я полягає не в тому, щоб відповідати чиїмсь
нормам та стандартам, а в тому, щоб дійти до згоди із самим собою.
Автор
dubno-school7
Документ
Категория
Образование
Просмотров
106
Размер файла
64 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа