close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Виступ на засіданні педагогічної ради "Чинники, що впливають на успішність учнів"

код для вставки
Дубенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7
Методичний кабінет
Підготувала
практичний психолог
Грибок О.В.
2015 р.
Запитання, чому частина дітей вчиться не так, як нам хотілося б , має стільки
ж можливих відповідей, скільки може існувати проблем, через які ці діти
спіткнулися.
Безпосередньою причиною невстигання може стати все, що завгодно: від
невеличких розладів дрібної моторики до великих проблем у подружньому
житті батьків.
У чому ж суть проблеми? Чому деякі, прийшовши до школи, виявляються
нездатними опанувати навчальний матеріал?
Успішність учнів визначається знаннями, уміннями і навичками будувати
своє життя на основі усвідомлених цінностей і принципів.
Неуспішність—найгостріша проблема сучасної школи . Причини відставання
у навчанні зводять до таких груп:
- негативний вплив сім'ї (погані матеріальні умови життя сім'ї, негативне
ставлення батьків до школи і навчальної діяльності дітей, відрив дітей від
навчальної праці та ін.)
- недоліки в діяльності школи (відсутність у класі атмосфери поваги до знань,
недоліки в методиці викладання, недостатня організація індивідуальної і
самостійної роботи учнів, байдужість і слабка підготовка вчителя);
- недостатній рівень вихованості (немає інтересу до навчання, почуття
обов'язку, слабка сила волі, недисциплінованість);
- недоліки фізичного тa психічного розвитку (слабке здоров'я, нерозвинута
пам'ять і мислення, нерозвинуті навички навчальної праці).
Вплив сім’ї та педзанедбаність
Так, діти, що виховуються в сім'ях, де проявляється недостатня увага до
ігор, читання, організації дозвілля, як правило, не отримують достатнього
запасу знань, страждають вузькістю і бідністю інтересів. Для цієї категорії
школярів характерна слабкість навчальних навичок, сповільненість у засвоєнні
програми. Вони ніяк не виконують завдання вчителя. Низькі навчальні
результати можуть викликати у таких школярів негативне ставлення до
навчання в цілому, негативно позначитися на самооцінці і емоційному стані
дитини, на формуванні навичок поведінки в колективі. Такі учні найчастіше
отримують зауваження вчителя, піддаються покаранням, що позначається і на
ставленні до них однокласників. З них, часом, не хочуть дружити, сидіти на
одній
парті,
разом
ходити
в
школу
і
т.д.
Стан незадоволеності своїм становищем у школі штовхає їх іноді на нічим
зовні не мотивовані порушення дисципліни: вигуки на уроках, біганину і
метушню на перервах, підвищену войовничість. У роботі з такими школярами
вчителю важливо стимулювати їх пізнавальну діяльність, розвивати пам'ять,
старанність, не поспішати з виставленням негативних оцінок, продумати
систему диференційованих завдань, що дозволяють поступово підтягнути учня
до рівня розвитку однолітків, забезпечивши його успішність у навчанні.
Недоліки фізичного та психічного розвитку
- недостатність або своєрідність словникового запасу дитини.
Природа цих ускладнень така, що дитина розуміє суть поставленого завдання,
знає правильну відповідь, але лексичне та синтаксичне оформлення відповіді
відрізняється від загальновживаного, і вчитель, не дослухавши, починає
коригувати мову дитини. Така допомога дезорієнтує першокласника, він
збивається, забуває, що хотів сказати. Через деякий час учень уже взагалі
боїться говорити в класі й поступово втрачає інтерес до навчання.
- відсутність допитливості, пасивність на уроці.
Бувають випадки, коли дитячу пасивність невстигаючих школярів учителі
формували, так би мовити своїми руками спочатку більшість дітей
демонструють надмірну активність на уроках. Однак ця активність, є часом
малопродуктивною.
Так, під час читання казки «Рукавичка» Вітя страшенно хотів дізнатися, якого
кольору була рукавичка, чому її не шукали. На жаль, учителька досить
брутально погасила допитливість хлопчика, наказавши йому замовкнути і не
ставити дурних запитань.
- зниження пам’яті, та недостатній розвиток мислення.
Звичайно, в школі зустрічаються діти, які погано запам’ятовують, але їх не так
уже й багато Слабкістю пам’яті вважають не сформованість механізму
запам’ятовування. Такі діти не вміють користуватися логічними опорами і
намагаються зазубрити матеріал. Часом під забуванням маскується
психологічний механізм витіснення, особливо коли «забута» інформація
стосується необхідності щось вивчити, або передати щось неприємне батькам.
- недостатній рівень вихованості.
Відсутність вольових зусиль для подолання неуспішності. Більшість
невстигаючих школярів початкової школи хочуть добре вчитися. Описуючи
щасливого хлопчика чи дівчинку, діти відзначають, що він добре вчиться,
отримує хороші оцінки і вчителька хвалить. Однак ці стремління, не завжди
приходять у дію. Значна частина дітей має недостатню внутрішню мотивацію
для подолання життєвих бар’єрів, занижену самооцінку, яка є гальмуючим
фактором. Водночас дорослі не завжди помічають зусилля дитини, весь час
порівнюють дитину з кращими учнями класу, а не з самим собою.
Особливої уваги вчителів вимагають школярі з вираженою емоційною
нестійкістю, бурхливо реагують на найменшу образу, справедливе зауваження
вчителя, на слова і вчинки однолітків, або, навпаки, інертні, пасивні. Емоційно
нестійкі діти відрізняються нерідко систематичними порушеннями дисципліни,
а тому й піддаються частим покаранням, що нерідко погіршує нервозний стан,
негативно позначається на відносинах з однокласниками.
Немає учня в школі, який хотів би погано вчитися. Отже, незадовільна
оцінка викликає у нього почуття досади, образи, часом роздратування по
відношенню до вчителя. У цьому віці школяр не в змозі критично оцінювати
свої знання і причини прогалин в них. Тому В.О. Сухомлинський попереджав
особливо вчителів початкових класів про те, що незадовільна оцінка не є
стимулом, що сприяє подоланню недоліків у знаннях і відносинах до навчання.
- недоліки в діяльності школи, вплив вчителя. Важливим виявом сутності
стосунків першого вчителя та учнів є почуття та емоції. Найважливіше
завдання вчителя – підтримка позитивних емоцій.
Шкільне навчання дуже часто супроводжується підвищенням тривожності у
дітей. Оптимальний рівень тривожності активізує навчання, робить його більш
ефективним та успішним, але коли рівень тривожності перевищує цю
оптимальну межу, йде дезорганізація навчальної діяльності. У даному випадку
бажано вдатися до допомоги психолога та допомога дитині оптимізувати рівень
його тривожності, що дозволить йому розраховувати на успіх у будь-якої
діяльності, у тому числі і навчальної.
Найбільш цінною є пізнавальна мотивація. Вона зумовлена бажанням
учитися, інтелектуальною ініціативою дитини. Учитель має так організувати
навчальний процес, щоб зацікавити дітей, викликати бажання вчитися.
Навчальний матеріал повинен стимулювати мислення учнів, поставлене
завдання - підштовхувати до пошуків шляхів його розв'язання. Надмірно
спрощені завдання є нецікавими для учнів, а це призводить до втрати мотивації
засвоєння навчального матеріалу. Дитина має радіти тому, що вона про щось
дізналася. Тільки тоді можна сказати, що в неї розвивається мотивація,
адекватна структурі особистості, що у неї підвищується самооцінка.
Мотивація досягнення успіху - це бажання якісно і правильно виконати
завдання, отримати потрібний результат. Вона орієнтує дитину на якість і
результативність навчальних дій (незалежно від оцінки), сприяє формуванню
саморегуляції. При формуванні такого виду мотивації у пригоді стає створення
учителем ситуації успіху, похвала, заохочення до діяльності.
Самооцінка також має важливе значення на успішність учнів. Необхідно
пам’ятати, що на формування самооцінки дошкільника впливають батьки. А в
початковій школі це стає вчитель. У міру дорослішання, у середній школі – це
однолітки і зовнішній стандарт досягнень. І в підсумку, самооцінка в
юнацькому віці – це рівень власних вимог, внутрішній стандарт.
Тому вчителям бажано максимально підтримувати в школярів віру в себе, в
свої сили і здібності. Психологічні умови полягають у створені сприятливого
клімату спілкування дитини з оточуючими в сім’ї і школі.
Готуючись до педагогічної ради, я провела опитування наших учнів. Дітям
було поставлено запитання:
- Що, на вашу думку, впливає на успішність навчання?
Результати опитування представлені у вигляді діаграм
Дослідження чинників, що впливають на успішність
4 класи
Вчитель – 14 учнів
Батьки – 19 учнів
Старанність – 7 учнів
Бажання – 14 учнів
Працьовитість 0 5 учнів
Дисципліна – 4 учні
Оцінки – 4 учні
5- 8 класи
Вчитель – 35 учнів
Батьки – 16 учнів
Дисципліна – 5 учнів
Старанність – 15 учнів
Бажання – 10 учнів
Працьовитість – 7 учнів
Книги – 11 учнів
Друзі – 5 учнів
Здоров’я – 6 учнів
Віра в майбутнє – 4 учні
9 – 11 класи
Відношення вчителів – 10 учнів
Старанність – 20 учнів
Бажання – 8 учнів
Наполегливість – 9 учнів
Друзі – 6 учнів
Мета в житті – 4 учні
Меншого навантаження – 6 учнів
Цікавих уроків – 8 учнів
Оплата за уроки – 4 учні
Автор
dubno-school7
Документ
Категория
Образование
Просмотров
235
Размер файла
58 Кб
Теги
чинники
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа