close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Українські математики

код для вставкиСкачать
Д. Максвелл:
"Наука захоплює нас
тільки тоді, коли,
зацікавившись життям
великих дослідників, ми
починаємо стежити за
історією їх відкриттів".
Математика - галузь невтомного пошуку і
важкої до самозабуття праці. Іноді на
доведення однієї теореми потрібні роки.
Праця вченого-математика подібна до
праці поета: як і в поезії, у математиці
діють досить складні механізми пошуку і
філігранне оформлення знайденого
результату.
Проте, про математиків чомусь не
прийнято говорити піднесено, захоплено,
хоча вони також заслуговують високих слів
подяки, які ми часто адресуємо людям
подвигу і мужності.
Праця математиків не
виставляється на театральній
сцені, про неї не говорять у
репортажах з космосу, але вона
присутня скрізь. Математики
викреслюють орбіти космічних трас,
гарантують міцність сталевих
атомоходів у океанських глибинах,
визначають ритми роботи атомних
реакторів тощо.
У кожному періоді історії математики
були свої видатні постаті вчених, в
яких були різні долі. Одні зажили
слави і безсмертя ще за життя, іншим
судилося пройти складні шляхи і
розділити трагічну долю свого
народу. Багато визначних
математиків стали зразками щирої
відданості науці, патріотами свого
народу.
Щедра талантами українська земля
подарувала людству не тільки
чудових співаків, композиторів,
письменників, а й визначних
математиків.
Сьогодні ви довідаєтеся про відомих
математиків, які прославили Україну
далеко за її межами.
Георгій
Феодосійович
Вороний
(1868-1908)
Г.Ф. Вороний належить до когорти
найвідоміших українських математиків
минулого.
Визнаний фахівцями як один із
найяскравіших талантів у галузі теорії
чисел на межі ХІХ-ХХ століть, Г.Ф.
Вороний за своє життя встиг надрукувати
всього дванадцять статей. Але яких!
Вони дали поштовх для розвитку кількох
нових напрямків в аналітичній теорії чисел,
алгебраїчній теорії чисел, геометрії чисел,
які нині активно розвиваються у багатьох
країнах.
Народився Г. Вороний у с. Журавка на
Полтавщині. Закінчив Прилуцьку гімназію
1885 року, де "здобув знання, що виділяються з
ряду учнівських успіхів з математики". Цього
ж року він вступив до Петербурзького
університету на фізико-математичний
факультет.
Математика все більше захоплювала юнака.
Він прагнув не тільки оволодіти вже
здобутими знаннями, а й самому робити
відкриття. Його щоденні логічні марафони у
пошуках нових математичних істин
доповнювала гра в шахи. Також його
приваблювала музика. Георгій Вороний часто
бував на симфонічних та камерних концертах,
в оперному театрі.
1894 року після успішного захисту
магістерської дисертації його було
призначено професором Варшавського
університету.
Під час революційних подій 1905-1907 років
університет та політехнічний інститут у
Варшаві було закрито. Разом з групою
професорів Георгія Феодосійовича
направляють до Новочеркаська.
Одному зі своїх друзів він говорив: "...вони не
знають, що означає для мене не займатися
математикою. Лише моїй дружині відомо,
що математика для мене - життя, все".
Віктор
Михайлович
Глушков
(1932-1982)
Творчий зліт В.М. Глушкова вражає своєю
нестримністю. Його життя вистачило б на кілька
життів. Випереджати час Віктор Михайлович умів
уже в середній школі. Діапазон його захоплень був
надзвичайно широкий: філософія, математика, фізика,
література, ботаніка. Він вивчав окремі дисципліни в
обсязі вузівських курсів. Заради улюбленої математики
в нього вистачило сили відмовитися від улюбленої гри в
шахи.
Народився Віктор Глушков у 1923 році у сім'ї
вчителя в м. Ростовна-Дону. Його молодість припала
на роки Великої Вітчизняної війни. Разом з іншими
Віктор рив окопи і зводив оборонні споруди на
Сталінградському фронті. Але кожної вільної хвилини
він діставав свої книжки і продовжував штурмувати
науки.
Під час війни юнака спіткало велике горе - від
кулі фашистських окупантів загинула його
мати.
У повоєнні роки Віктор Глушков працював
на шахті і навчався одночасно у двох вузах Новочеркаському політехнічному інституті
та Ростовському університеті на механікоматематичному факультеті. Працювати
доводилося, не переводячи подиху. Якось за
десять днів сесії він склав на "відмінно"
двадцять п'ять вузівських екзаменів.
В.М. Глушкову належить понад 400 праць, з
них 10 - спеціальних монографій. Через все
своє життя Віктор Михайлович проніс
радість першовідкриття і виховав багато
молодих учених.
Мирон
Онуфрійович
Зарицький
(1889-1961)
Ім'я М.О. Зарицького - талановитого
математика, обдарованого педагога і
популяризатора математичних знань,
майже невідоме в Україні, хоча свого часу
на праці українського вченого посилалися
або цитували їх окремі положення
французький математик Фреше,
німецький математик Гільберт,
професор з Варшави Серпінський та
інші.
Народився Мирон Зарицький на
Тернопільщині в родині сільського
священика
Він був неперевершений педагог. Тут варто згадати
слова С. Банаха, сказані про М.О. Зарицького: "Я не
знаю більше нікого, хто б так логічно та лаконічно
викладав математичний аналіз".Мирон
Онуфрійович був великим знавцем історії
математики, особливо античної, читав курси
лекцій з історії математики у Львівському
університеті, надрукував кілька праць з історії
точних наук.
Коло інтересів професора М.О. Зарицького не
обмежувалось однією математикою. Він був
обізнаний з природничими науками, з світовою
літературою, філософією. На науку він дивився, в
першу чергу, як на правду і красу, що підносить
людину на вищий щабель її духовного розвитку.
Недаремно професора М. О. Зарицького називали
"поетом формул".
Михайло
Кравчук
(1892—1942)
• Однією з яскравих зірок України на терені математики є академік
Михайло Кравчук, який народився в с. Човниці на Волині. 1910 р. він
вступив на фізико-математичний факультет Київського
університету св. Володимира, який закінчив через чотири роки з
дипломом І ступеня. Потім — педагогічна діяльність, яка
поєднується з науковими пошуками.
• 1924 р. він блискуче захистив докторську дисертацію "Про
квадратичні форми та лінійні перетворення«. Його працею
цікавляться видатні вчені Франції, Італії, Німеччини. Михайлові
Кравчуку пропонують продовжити наукову діяльність у США, але
вірний син України залишається на рідній землі.
• У 1929 р. Михайла Кравчука обирають дійсним членом ВУАН. А
потім він вісім років плідно працює над розв'язанням складних
математичних проблем, одержуючи блискучі результати в галузі
алгебри і теорії чисел, теорії аналітичних функцій, теорії
ймовірностей, математичній статистиці.
• Зокрема, в теорії ймовірностей він увів многочлени біноміального
розподілу відомі у світовій математиці як многочлени Кравчука. Не
втратили й досі актуальності його дослідження з аналітичних
функцій, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, зокрема
наближені методи їх розв'язування.
М. Кравчук - автор понад 180 робіт, в тому числі 10 книг із
різних розділів математики Ці наукові праці увійшли до
скарбниці світової науки. Наукові твори М. Кравчука
прислужилися і до винаходу першого в світі електронного
комп'ютера!
"Михайло Кравчук - математик широкого масштабу.
Його ім'я добре відоме у світовій математичній науці.
Світ не знав лише, що він - українець."
Михайло Пилипович був людиною неабиякої ерудиції та
культури. У 25 років він став приватдоцентом кафедри
математики, у 33 - доктором наук, у 37 - дійсним членом
Всеукраїнської академії наук. Вільно володів кількома
мовами. Академік М. П. Кравчук брав найактивнішу
участь у творенні української наукової термінології та у
запровадженні наукової мови в математичну галузь.
М. П. Кравчук належав до тих учених, чиї праці
відкривають нові шляхи у розвитку науки і передбачають
напрямки її розвитку в майбутньому.
"Моя любов - Україна і математика"
Володимир
Йосипович
Левицький
(1872-1956)
Народився Володимир Левицький у Тернополі у
старовинній родині священика.
• Саме професор В.Й. Левицький першим написав
справжню фахову статтю з математики
українською мовою, був незмінним редактором
першого українського наукового часопису з
природничих наук, першим згуртував навколо себе
математиків-українців для наукової роботи...
• Великою заслугою В. Левицького було те, що він
зібрав і впорядкував матеріали з української
математичної термінології, що була надрукована
в 1903 р.
• Основною ділянкою наукової роботи професора В.
Левицького була теорія аналітичних функцій. Він
займався також геометрією, алгеброю,
диференціальними рівняннями та історією
математики. Багато уваги приділяв теоретичній
фізиці та астрономії.
• Володимир Йосипович Левицький написав майже
100 науково-популярних статей і перекладів. Свої
праці він друкував українською, польською,
німецькою, французькою, англійською та іспанською
мовами. Майже вся наукова і громадська робота В.
Й. Левицького проходила в Науковому товаристві ім.
Т. Шевченка. Він був також членом Польського
астрономічного товариства, Французького та
Німецького наукових товариств.
Михайло
Васильович
Остроградський
(1801-1862)
Михайлу Остроградському належить одне з
найпочесніших місць в історії світової
математичної науки. Непересічний талант,
сміливий і гострий розум, висока математична
ерудиція, знання сучасного природознавства
дозволили Михайлу Васильовичу зробити першорядні
відкриття в багатьох галузях математики і
механіки.
Народився Михайло Остроградський у селі
Пашенна Кобеляцького повіту на Полтавщині.
Багато теорем і формул Остроградського ввійшли до
різних математичних курсів. Добре відомі
математикам усього світу метод інтегрування
Остроградського, правило Остроградського, формула
Остроградського тощо.
За свою майже 40-річну наукову діяльність Михайло
Васильович написав близько 50 наукових творів,
присвячених найрізноманітнішим розділам
математики і механіки: диференціальному й
інтегральному численню, вищій алгебрі, геометрії,
теорії ймовірностей, теорії чисел, аналітичній
механіці, математичній фізиці, балістиці тощо.
М. В. Остроградський був справжнім патріотом. Він
любив свій рідний край і українську культуру. Крім
своєї рідної української мови, вчений вільно розмовляв
російською та французькою. Був знайомий з багатьма
представниками передової української інтелігенції
того часу: І. Котляревським, Т. Шевченком, С.
Гулаком-Артемовським, М. Лисенком, М.
Максимовичем та ін. Значну частину творів Т.
Шевченка великий математик знав напам'ять.
Стефан
Банах
(1892-1945)
• До видатних математиків XX ст., які працювали на
українській землі, слід віднести Стефана (Степана
Степановича) Банаха. Уродженець Рахова, він усе своє
свідоме життя пов'язував зі Льовом.
• Тут С. Банах закінчив у 1914 р. політехнічний інститут,
захистив докторську дисертацію, став професором.
Спочатку працював в "альма-матер", а згодом — у
Львівському університеті. Світову славу здобув як один із
засновників сучасного функціонального аналізу, що є нині
основою математики.
• Світове визнання — поряд з Празькою і Гетінгенською —
одержала Львівська математична школа, заснована
С. Бахом. Тут виховувалася ціла плеяда математиків, які
після другої світової війни виїхали за кордон. А Степан
Банах до кінця свого життя працював у Львові,
очолюючи фізико-математичний факультет
університету. Одна з вулиць Львова носись його ім'я.
Польське математичне товариство встановило премію
імені С. Банаха.
Микола
Чеботарьов
(1894-1947)
• В Одесі розкрився талант ще одного нашого земляка,
уродженця Кам'янця-Подільського Миколи Григоровича
Чеботарьова. У сімнадцятирічному віці під впливом
статті М. Лобачевського "О началах геометрии"
майбутній математик написав свою першу працю
"Формула геометрії Лобачевського".
• Навчався в Київському університеті. У1916 р. захистив
дипломну роботу і був залишений в університеті для
підготовки до професорського звання. У 1921—1927 рр.
працював в Одеському університеті. З 1927 р. — керівник
кафедри алгебри Казанського університету. Після
організації при університеті Науково-дослідного
інституту математики і механіки — директор цього
інституту.
• Враховуючи видатні заслуги Миколи Чеботарьова в
розвитку математики, зокрема досліджень теорії Галуа
і груп Лі, Президія АН СРСР встановила після смерті
вченого премію його імені.
Микола
Боголюбов
(1909—1993)
• Україна по праву може пишатися таким своїм
вихованцем, як академік Микола Боголюбов.
Народився він у Нижньому Новгороді, але через рік
сім'я переїхала в Україну. До 1918 р. жив у Києві.
Під час громадянської війни доля закинула родину
Боголюбових до с. Велика Круча Полтавської обл.,
де Микола закінчив семирічку.
• Після повернення родини до Києва вивчав
самостійно курси вищої математики та фізики.
• Тринадцятирічному хлопцеві, з огляду на його
здібності, дозволяють відвідувати лекції в
Київському університеті, а з 1923 р. його
заняттями з математики керує відомий учений
Микола Крилов.
• У сімнадцять років Микола Боголюбов мав уже такі
результати з теорії варіаційного числення, за які йому
присудили кандидатський ступінь, а Болонська академія
наук (Італія) відзначила спеціальною премією.
Докторський ступінь йому присвоїли через два роки без
захисту дисертації спеціальним рішенням Пленарного
зібрання ВУАН за поданням академіка Дмитра Граве.
• У 1928—1973 рр. працював в АН УРСР, 1936—1950 рр. —
професор Київського і Московського університетів, а з 1949
р. працював у Математичному інституті ім. Стеклова
АН СРСР, одночасно в Об'єднаному інституті ядерних
досліджень.
• За видатні заслуги в розвитку математики, механіки,
теоретичної фізики, академік Микола Боголюбов
удостоєний звання двічі Героя Соціалістичної Праці (1969,
1979), лауреата Ленінської (1958) та трьох Державних
премій СРСР (1947, 1953, 1984).
Микола
Андрійович
Чайковський
(1887-
• Микола Андрійович Чайковський — це наша історія і разом з тим
наша сучасність. Здається, ще зовсім недавно студенти слухали
його змістовні лекції, а колеги по роботі були свідками його
невичерпної енергії, невтомного творчого пошуку, розмаїття
інтересів, активної участі у громадському житті. Вже
перебуваючи на пенсії, в1967 та 1969 pp., він виступає перед
студентами із спогадами про своїх соратників — видатних
українських математиків Володимира Левицького та Мирона
Зарицького, робить ґрунтовну доповідь «Розвиток математики у
Львівському університеті від початку його заснування». У 1968 p.
він виступає з доповіддю про науковий доробок і громадську
діяльність видатного українського фізика Івана Пулюя на науковій
конференції, присвяченій його пам'яті, що відбулася у Львівському
університеті.
•
Народився Микола Чайковський 2 січня 1887 р, у Бережанах,
невеличкому повітовому містечку Східної Галичини (тепер
Тернопільської області)
• Великий інтерес М. Чайковський проявляв до фізики та
астрономії. Ще навчаючись у гімназії, він пише свою першу
науково-популярну роботу «Сонячні та місячні затміння», яка була
надрукована в 1905 p. в журналі «Руска хата».
• Працюючи в багатьох вузах, Микола Чайковський був
педагогом за покликанням, всією душею віддавався своїй
справі. Він завжди шукав кращих шляхів навчання
математики, засобів прищеплення молоді інтересу до цієї
науки. В останні роки життя М. Чайковський займається
також питаннями естетичного виховання учнів на уроках
математики. Він публікує статтю «Краса в математиці»,
виступає на Республіканській конференції з питань
естетичного виховання, що відбулася в Дрогобичі, готує
(разом з Л. Дутко) матеріал для обширної праці
(хрестоматії) про естетичне виховання молоді за допомогою
математики, яку, на жаль, не встиг завершити.
• Микола Чайковський був широкоерудованою, високоосвіченою
та надзвичайно працьовитою людиною, щирим другом
учнівської та студентської молоді, великим патріотом свого
народу. Учений-математик, він глибоко знав літературу,
тонко розумів мистецтво. Широким колам читачів він
відомий також своїми публіцистичними виступами в пресі,
статтями з історії української літератури й мистецтва, які
друкувалися як у нашій пресі, так і в часописах Польщі та
Канади.
«Якщо ви вдало оберете
працю і вкладете в неї свою
душу, то щастя саме вас
відшукає»
(К.Д.Ушинський.)
Автор
pavliv_school
Документ
Категория
Методические пособия
Просмотров
208
Размер файла
988 Кб
Теги
українська, математика
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа