close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Туристсько –краєзнавча робота в школі

код для вставки
Краєзнавча робота учнів
Туристсько –краєзнавча робота в
школі
Треба навчити своїх учнів
не лише дивитись, а й бачити,
не лише знати ,а й розуміти
К. Ушинський.
Виховання учнів у сучасній школі здійснюється в контексті національної і
загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес,ґрунтується
на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості,суспільтвадержавинації.
Соціально-політичні, економічні, екологічні зміни в житті нашої країни, що інтенсивно
реформується, неоднозначно впливають на підростаюче покоління. У однієї його частини
спостерігається ріст прагматизму, підприємництва, ранньої соціальної зрілості, а в іншої,
навпаки, зростає замкненість, нерішучість, виявляється інфантилізм тощо. У цих умовах
залучення дітей та учнівської молоді до цікавого, корисного і творчого життя є необхідною
умовою виховання інноваційної особистості.
Сучасною програмою виховання передбачається залучення учнів до різних форм творчої
та суспільно-корисної діяльності, зокрема: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньоестетичної, спортивної, пропагандистської, ігрової, культурної, рекреаційної, екологічної, що організовуються у години дозвілля .
Хоч як би добре не проводили традиційний урок, які б інноваційні та інтерактивні
методи не використовували, тільки на класних заняттях не можна здійснити всіх навчальних і
виховних завдань. На мою думку, туристсько – краєзнавча робота сприяє розширенню
загальноосвітнього кругозору учнів, підвищує інтерес до історії рідного краю, сприяє
активізації пізнавальної діяльності школярів, розвиває їх творчу ініціативу, знайомить з
найбільш доступними прийомами досліджень. Вона є невід’ємною складовою виховання ,
поєднує різні напрямки пізнавальної діяльності і відіграє одну з основних ролей у
вихованні інноваційної особистості .
У процесі пізнання історії рідного краю, витоків національної культури, вивчення свого
родоводу, історичних і культурних надбань предків в учнів виховується почуття дбайливого
ставлення та поваги до історії краю, формується світогляд , удосконалюються навички
дослідницької роботи, з ‘являється досвід роботи над проектами .
Сьогодні, коли перед педагогами стоїть завдання виховання інноваційної творчої
особистості, яка зуміє пристосуватися до соціальних умов, які постійно змінюються, яка буде
зорієнтована на соціальну активність та відповідальність, на національну свідомість,
патріотизм, на любов та дбайливе ставлення до природи, активне залучення учнів
до туристсько – краєзнавчої роботи актуальне, бо сприяє ефективній реалізації основних
часних орієнтирів виховання.
Краєзнавча робота учнів — важлива частина шкільної освіти. Вивчаючи історію
рідного краю ,вони починають пишатися своєю маленькою батьківщиною, прагнуть дізнатися
більше про її історію, глибше розуміють значення бойових і трудових справ, беруть приклад з
видатних земляків. І, звичайно, діти , для яких небайдужа історія предків , виростуть
патріотами , відповідальними не тільки за своє життя , а й за ріднуземлю,за те, яка вона
дістанеться спадок Майбутнім поколінням. Краєзнавча робота також допоможе дітям глибше
розуміти події сучасного життя.
І партизанський рух, і боротьба з фашистськими загарбниками, і страшні події
голоду будуть відгукуватися в дитячих сердечках почуттям, живим і пронизуючим свідомість.
Краєзнавча робота, утілена в конкретні справи, вливається в різноманітні форми і
спрямовується до єдиної мети --якнайповніше вивчити минуле і сучасне рідного краю,
зберегти краєзнавчі матеріали для нащадків. Людина, якій є чим пишатися, яка знає свій
родовід, свою історію, своє коріння, буде будувати своє життя свідомо, розуміючи
відповідальність не тільки перед нащадками, а й перед тими , хто жив до нас.
Якщо ми дамо можливість дітям бачити, то вони будуть знати і розуміти.
Зміст і форми туристсько- краєзнавчої роботи
Основними формами туристично-краєзнавчої роботи з учнями є прогулянки, екскурсії,
подорожі та походи, естафети, зльоти, експедиції.
Прогулянка — найпростіша форма туристично-краєзнавчої роботи. Прогулянки
організовують у ліс, на річку, у гори і т. д. Вони не потребують особливих витрат і спеціального
туристського спорядження. Прогулянки найчастіше проводять з учнями молодших класів.
Екскурсія — форма туристично-краєзнавчої роботи, перед якою ставиться мета
закріпити знання, здобуті на уроках. Екскурсії охоплюють учнів усіх класів, їх проводять
протягом навчального року. Особливе місце вони займають у шкільних програмах з географії.
Екскурсії вимагають від керівників та екскурсоводів ретельної попередньої підготовки і вмілого
проведення. На екскурсіях учителі разом із своїми вихованцями мають справу з такими
об'єктами, явищами і процесами, які наочно можна показати тільки в натурі. Вони мають
велике значення для виховання в учнів почуття патріотизму: тут у всій повноті розкривається
чарівність рідного краю і велич Батьківщини. Отже, екскурсії є важливою формою ідеологічної
роботи серед шкільної молоді.Нині, коли питання раціонального природокористування та
охорони природи набули першорядного значення, роль екскурсій у природу ще більше зростає.
Вона , як і урок, має свою мету, тему, план і свої методи роботи. Мета екскурсії визначається
змістом матеріалу, що вивчається, а саме: попереднє накопичення уявлень; збирання ілюстративного матеріалу; закріплення матеріалу; вироблення умінь і навичок самостійної робо-ти на
місцевості. Основними методами роботи на екскурсіях є групові спостереження. Іх поєднують
із самостійною роботою учнів.
Подорожі можуть не передбачати тривалих піших переходів на місцевості. Лише цим
вони відрізняються від турпоходів, які є тривалішою за часом і складнішою формою
туристсько-краєзнавчої роботи порівняно з прогулянками та екскурсіями. Тривалість їх
коливається від 1 до 30 днів.
Естафета — це така форма дитячого туризму, яка передбачає вивчення певного району,
області, краю чи всієї країни не однією групою, а кількома, які на певних відрізках маршруту
змінюють одна одну. Завчасно трасу туристської подорожі поділяють на ділянки. Пройшовши
свою ділянку і виконавши поставлені перед нею завдання, туристська група передає естафету
наступній і т. д.
Зльоти мають на меті обмін досвідом і підбивання підсумків туристично-краєзнавчої
роботи. Вони передбачають також змагання з туристського багатоборства або спортивного
орієнтування, огляд художньої самодіяльності.
Експедиції — найскладніша форма туристично-краєзнавчої роботи, що передбачає
проведення певних наукових досліджень. У шкільних краєзнавчих експедиціях беруть участь
багато дітей. Організуючи й проводячи шкільні краєзнавчі експедиції, учитель повинен ставити
собі за мету насамперед прищеплення учням навичок найпростіших наукових досліджень та
залучення їх до суспільнокорисної праці. Добре спланована шкільна краєзнавча експедиція
сприяє активному здобуванню нових, а також поглибленню вже набутих знань і застосуванню
їх у практичній діяльності. Слід зазначити, що шкільні краєзнавчі експедиції вважаються більш
складною (порівняно із звичайними екскурсіями) формою туристично-краєзнавчої роботи. Ось
чому до них залучаються, головним чином, учні старших класів, що мають певний досвід
туристично-екскурсійної роботи і виявили підвищений інтерес до простих науково-краєзнавчих
досліджень.
Наукова спрямованість шкільних краєзнавчих експедицій вимагає від учителя досвіду
методичного керівництва. Тематика шкільних краєзнавчих експедицій різноманітна і залежить,
головним чином, від потреб у матеріалах краєзнавчого характеру, від зв'язків школи з
організаціями, рівня наукової підготовки вчителя, а також підготовки старшокласників . Досвід
організації і проведення шкільних краєзнавчих експедицій свідчить, що учні з великим
ентузіазмом виконують завдання, поставлені перед ними .
У своїй роботі вони керуються принципами безкорисливості, практичної спрямованості .
Юних дослідників надихають у невтомному пошуку практичні результати роботи і перспективи
того, що набуті в експедиції знання і навички стануть у пригоді. Діти вивчають та ведуть облік
родовищ корисних копалин і мінеральних джерел, виявляють ділянки , де ростуть лікарські
рослини, ягоди і гриби, ведуть облік забруднених водойм і колодязів тощо. Шкільна
експедиційна робота школярів позитивно впливає на вибір професії. У процесі експедиційних
досліджень учні закріплюють здобуті на уроках і в позаурочний час теоретичні знання, краще
засвоюючи і закріплюючи в пам'яті просторові географічні закономірності. Спостерігаючи за
роботою своїх вихованців у шкільних краєзнавчих експедиціях, педагоги можуть легко виявити
в них здібності до наукового пошуку. Шкільні краєзнавчі експедиції дають змогу вчителям
географії запалити юних дослідників вогником творчого пошуку, романтикою розвідки,
радості відкриття . Краєзнавча експедиційна робота в школі відкриває великі можливості і для
залучення підростаючого покоління до благородної справи охорони природи. Виховне значення
шкільних краєзнавчих експедицій значно підвищується тоді, коли експедиційна робота дітей
пов’язується з роботою дорослих. При цьому юні дослідники краще пізнають певний об'єкт,
вони не залишаються в ролі спостерігачів.
Розпочинаючи туристсько-краєзнавчу роботу, слід мати продуману програму
досліджень і складені на певні відрізки часу календарні плани. Краєзнавчою роботою слід
займатися безперервно. Наступність у краєзнавчій роботі здійснюється встановленням зв’язків
між різновіковими туристсько-краєзнавчими об’єднаннями школярів. Краєзнавство всебічно
розвиває світогляд учнів, прищеплює їм дослідницькі навички. Завдяки краєзнавчим
спостереженням відбувається активне засвоєння учнями навчального матеріалу і набуття ними
навичок, необхідних у житті. Стрижнем краєзнавчої роботи учнівської молоді в Україні є рух
учнівської молоді за збереження і примноження звичаїв, традицій і обрядів українського народу
“Моя земля - земля моїх батьків”, Всеукраїнська туристсько-краєзнавча експедиція “Краса і
біль України ” та історико - географічна експедиція “Сто чудес України ”, конкурс туристичних
маршру-тів , туристсько – краєзнавча експедиція “Історія міст і сіл України ”, краєзнавчі
матеріали, віднайдені юними краєзнавцями, знаходять своє місце в шкільних, музеях, які
є центрами виховної роботи в навчальних закладах .
Результати досліджень повинні бути відповідно оформлені та експоновані для широкої
громадськості , використані у матеріалах шкільних газет , у позакласних заходах , на уроках .
Найпоширенішою
формою
організації
роботи
є гурток,
секція,
клуб,
товариство. Краєзнавчий гурток дає можливість педагогу проводити роботу цілеспрямовано,
по-єднуючи групові форми роботи з індивідуальними. Керівник гуртка повинен уміло
поєднувати теоретичні та практичні заняття, використовувати різні методи та прийоми роботи.
Результативність роботи гуртка буде залежати й від того, наскільки керівник інформований про
індивідуальні особливості, інтереси та успішність гуртківців. Це сприятиме розвитку
пізнавальної діяльності та творчості учнів. Керівники гуртків повинні координувати роботу
гуртка зі шкільними програмами, досконало знати типові програми з туризму та
краєзнавства. Учитель, обізнаний з рідним краєм лише за літературними джерелами,
використовує частіше стаціонарні форми туристсько-краєзнавчої роботи: краєзнавчі олімпіади,
конференції, лекторії, конкурси, вікторини, випуск краєзнавчих газет та журналів, «видання»
усних журналів та інші заходи, що проводяться на місці, в умовах школи . Вдалою формою
залучення учнів до туристсько-краєзнавчої роботи є проведення предметних тижнів. До заходів
тижня входить проведення краєзнавчих вікторин для різних вікових груп, краєзнавчих брейн рингів, конкурсів заочних туристичних подорожей. Участь учнів у краєзнавчих акціях сприяє
всебічному залученню школярів до пошукової та дослідницької роботи з історії та географії,
формуванню громадянської свідомості.
Цікавою формою туристсько – краєзнавчої роботи є робота над проектами.
У процесі роботи над ними учні оволодівають навичками самостійної роботи , зазначивши мету, формулюють проблему, завдання, продумують практичну та теоретичну
значущість . Метод проектування сьогодні виходить на одне з перших місць у теорії та практиці
освітньої діяльності, адже, як стверджував В.О. Сухомлинський «майстром педагогічної праці
стає той, хто відчув себе дослідником». Ось чому цей метод важливий при організації і
туристсько – краєзнавчої роботи. Проектування, яке передбачає усвідомлені, системні та
радикальні знання, найбільш продуктивний шлях. Кожен з проектів має мету, завдання та
шляхи реалізації, окреслені на перспективу і конкретний план дій (у вигляді заходів річного
плану залежно від тематики проекту) на навчальний рік. Наприклад проекти: “Моє село на
карті Батьківщини, хоч невідоме , та дарма “, “ Моя школа“ та “Велика Вітчизняна війна в
моєму місті“.
Проектуванню властиві загальні ознаки: орієнтація на майбутнє, активний вплив на
соціальні процеси, конкретне розв’язання перспективних проблем, варіативність, мобільність.
Результативним проект можна вважати тоді, коли виконання його сприятиме розв’язанню
актуальної проблеми; коли його можна застосувати для масового використання, оскільки йому
властиві новизна, оптимальність, гнучкість, цілісність.
Хоча у межах школи може реалізовуватися одразу кілька проектів, однак це не
спричиняє виникнення ситуації перевантаження діяльності закладу освіти. Вони можуть
входити окремими додатками до плану туристсько –краєзнавчої роботи .
Вчитель історії та правознавства
Гремяцької ЗОШ І-ІІІ ст.
Бардюк Оксана Андріївна.
Документ
Категория
Образование
Просмотров
698
Размер файла
28 Кб
Теги
краєзнавчі
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа