close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

проведення уроку в комунікативно-орієнтованому викладання

код для вставки
Проведення уроку в комунікативноорієнтованому викладанні
I Мета: показати, що реалізація комунікативного підходу в навчанні
іноземної мови означає, що формування навичок і вмінь здійснюється
завдяки мовленнєвій діяльності учнів; акцентувати увагу на те, що
оволодіння засобами спілкування та вміння аудіювання, читання, говоріння і
письма спрямоване на їх практичне використання.
II Текст лекції.
Комунікативно орієнтоване викладання мов має на меті не тільки дає
учням практичні знання граматики та лексики мови, що вивчається, але
також розвинути в них розуміння того, як відповідна мова використовується
для спілкування. Формальні аспекти мови — граматика, лексика, фонетика
— подані в комунікативних контекстах, для того, щоб в учнів формувалося
безпосереднє розуміння того, як ці форми вживаються в мовленні. Окрім
того, уміння учнів в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі систематично
розвиваються за допомогою широкого набору реалістичних видів навчальних
завдань, які забезпечують максимум практичних можливостей для
використання мови, що вивчається.
Визначальними принципами комунікативного зорієнтованого навчання
є:
* мовленнєва спрямованість навчального процесу, яка полягає в
тому, що шляхом до поставленої практичної мети є правильне
користування іноземною мовою;
* індивідуалізація з точки зору особистісного її аспекту як
головного засобу мотивації та активності учнів;
* функціональність, яка забезпечує відбір іншомовного матеріалу,
адекватного процесу комунікації;
* ситуативність, новизна тощо.
Реалізації основних принципів сприяє атмосфера колективного
спілкування в комунікативних ситуаціях. Ситуації стимулюють учнів до
комунікативно вмотивованого спілкування, а спілкування дає змогу учням
свідомо засвоїти матеріал. Розвиток комунікативних здібностей можливий
тільки через вирішення реальних завдань на уроці, що викличе в учнів
задоволення та впевненість у собі, бажання говорити англійською мовою.
Комунікативний підхід передбачає як засвоєння правил, так і їх
практичне використання, як свідоме, так і підсвідоме в мовленні. Реалізація
комунікативного підходу в навчанні іноземної мови означає, що формування
навичок і вмінь здійснюється завдяки мовленнєвій діяльності учня.
Оволодіння засобами спілкування та вміннями аудіювання, читання,
говоріння і письма спрямоване на їх практичне використання, а отже, і
навчальна діяльність учнів організується для вирішення комунікативних
завдань, максимально наближених до реального спілкування, тобто
здійснюється в умовах, що моделюють спілкування.
Принцип комунікативного підходу в процесі навчання англійськоїмови вимагає відкритої атмосфери співпраці й активної участі учнів у
процесі їх навчання на уроці. Згідно з інструктивно-методичними
рекомендаціями Міністерства Освіти України, наша спеціалізована школа з
поглибленим вивченням англійської мови з першого класу працює за
навчально-методичними комплексами видавництв "Oxford University Press"
та "Longman". Ключові освітні принципи того, що можна назвати методикою
комунікативно орієнтованого викладання мов, були добре підсумовані Liz &
John Soars (1986) в Книзі для вчителя їхнього надзвичайно успішного курсу
Headway Intermediate:
 в учнів стимулюються когнітивні процеси;
 учні беруть активну участь у процесі навчання;
 учнів заохочують висловлювати свої думки, виражати свої почуття й
використовувати свій досвід;

учні беруть участь у навчальній діяльності, яка імітує або створює
реальні чи реалістичні ситуації;

учнів заохочують працювати разом;

учнів заохочують брати на себе відповідальність за власне
навчання і розвивати вміння вчитися;
 учитель виконує різні ролі — інформант (informer), консультант
(resource consultant), спостерігач (monitor) — на різних етапах уроку
У державному стандарті з освітньої галузі «Іноземна мова» визначено
напрями роботи з реалізації комунікативних цілей уроку Під час навчання
монологічного мовлення передбачається оволодіння такими видами
монологу:
1) коротке повідомлення;
2) розповідь;
3) опис;
4) характеристика.
Комунікативні завдання для реалізації монологу-повідомлення
передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:

повідомити фактичну інформацію (Хто? Що робить? Який (яка, яке,
які)? (Навіщо?), поєднуючи речення в монологічній послідовності.
Комунікативні
завдання
для
реалізації
монологу-розповіді
передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:
 розповісти про себе (свого друга, школу, місто, село, тощо);
 висловити при цьому свою думку, свою оцінку,
використовуючи для цього оціночні кліше: Добре! Дуже
добре! Відмінно! Це просто здорово! Мене це радує (засмучує)
та ін.
Комунікативні завдання для реалізації монологу-опису передбачають
здійснення таких мовленнєвих дій:
 описувати природу, місто (село), зовнішність, і т. ін.
використовуючи слова і словосполучення, що означають
якості (добрий, злий, довгий, короткий, високий, низький).
Комунікативні завдання для реалізації монологу-характеристики
передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:
 давати характеристику й обґрунтовувати висловлювання за
схемою (тема — аргументація — резюме). Наприклад: Наша
вчителька дуже добра. Вона нас уважно слухає. Тактовна.
Завжди готова прийти на допомогу. Ми її дуже любимо.
Під час навчання діалогічного мовлення передбачається оволодіння
такими видами діалогу:
1) діалог етикетного характеру;
2) діалог-розпитування;
3) діалог-домовленість;
4) діалог-обмін думками, повідомленнями.
Комунікативні завдання для ведення діалогів етикетного характеру
передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:






привітати й відповісти на привітання;
назвати себе, назвати іншу людину;
попрощатися;
привітати, висловити побажання і прореагувати на них;
розпочати, підтримати й завершити бесіду;
ввічливо перепитати;
 висловити вдячність і прореагувати на неї;
 погодитися (не погодитися) з чимось;
 висловити радість (засмучення);
Комунікативні завдання для ведення
передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:
а)
на зразок інтерв'ю:
діалогу-розпитування
 цілеспрямовано запитувати інформацію в односторонньому
порядку з допомогою запитань: Хто? Що? Де? Куди? Коли?
тощо;
б)
обмін запитаннями та повідомленнями:
 запитувати й повідомляти інформацію з позиції того, хто
відповідає, і навпаки.
Комунікативні завдання для ведення діалогу-спонукання до дії
передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:
 вернутися з проханням, висловити готовність (відмову) його
виконати;
 дати пораду і прийняти (не прийняти) її;
 висловити пропозицію і погодитися (не погодитися) з нею;
 запросити до дії (взаємодії) і погодитися (не погодитися) взяти
в ній участь;
Комунікативні завдання для ведення діалогу-обміну
передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:
думками
 вислухати думку (повідомлення співрозмовника) і погодитися (не
погодитися) з ним;
 висловити свою точку зору,
 обґрунтувати її, щоб переконати співрозмовника;
 висловити сумнів, невпевненість;
 висловити схвалення (несхвалення), осуд.
Якщо говорити про аудіювання, то на базовому рівні найбільш
реалістично розглядати аудіювання як компонент усномовленнєвого
спілкування у визначених сферах і ситуаціях спілкування. Як самостійний
вид мовленнєвої діяльності аудіювання означає сприймання на слух і
розуміння текстів з різною глибиною та повнотою проникнення в їх зміст: з
повним розумінням і з розумінням основного змісту.
Досягнення базового рівня в галузі аудіювання передбачає формування
елементарної комунікативної компетенції в цьому виді мовленнєвої
діяльності, а саме:
 уміння розуміти літературно-розмовне мовлення носія мови в
ситуаціях повсякденного спілкування, пов'язане із задоволенням
найпростіших потреб (наприклад: привітання, запит, передача
інформації та ін.);
 визначити тему й мету бесіди, її основний зміст, і в тих випадках, коли
виникають ускладнення, звернутися до партнера з проханням
повторити фразу, висловити думку інакше, розмовляти повільніше і
простіше, уточнюючи при цьому значення незнайомих слів і
спонукаючи до більш детального пояснення незрозумілого;
 уміння в умовах опосередкованого сприймання повідомлення
(наприклад, оголошення по радіо прогнозу погоди тощо) розуміти
основний зміст аудіотексту (про що йдеться, що є найбільш
важливим);
 уміння повно й точно розуміти висловлювання вчителя та
однокласників, короткі повідомлення, які стосуються навчальнотрудової і соціально-побутової сфери спілкування.
Комунікативне завдання повно й точно зрозуміти мовлення
співрозмовника в стандартних ситуаціях спілкування з тим, щоб адекватно
реагувати на почуте, передбачає виконання таких мовленнєвих дій:
 перепитати;
 попросити повторити, пояснити, перекласти;
 реалізувати мовну здогадку (за контекстом, за словотворчими
елементами, за схожістю з рідною мовою).
Комунікативне завдання повно зрозуміти основний зміст (значущу для
себе інформацію) з прослуханих аудіотекстів передбачає виконання таких
мовленнєвих дій:
 визначити головне (значуще);
 ігнорувати деталі (перешкоди);
 реалізувати мовленнєву здогадку.
III Ключові поняття:
форма (form) - вимова і орфографія лексичної одиниці мови або
граматичної структури
функція (function) - мета використання мовної одиниці у висловлюванні; в
методиці навчання іноземних мов комунікативні функції, як правило,
описуються як категорії поведінки: прохання, дозвіл, привітання тощо.
IV Питання для обговорення:
1. Визначте співвідношення понять «види мовленнєвої діяльності» та
«мовленнєві вміння».
2. Складіть контрольні завдання для визначення рівня володіння учнями
вміння аудіювання на старшому етапі навчання іноземній мові.
3. Проаналізуйте говоріння як вид діяльності та як мовленнєве вміння.
4. Порівняйте лінгвістичні та психологічні характеристики діалогічного
та монологічного мовлення.
5. Визначте особливості навчання письма на різних ступенях.
VI Рекомендовані джерела:
1. Федоренко Ю.П. Комунікативна компетенція як найважливіший
елемент успішного спілкування. // Рідна школа - 2002. - №1 (864) с.63
2. Приходько Ю.П. Ефективне вербальне спілкування старшокласників у
процесі вивчення іноземної мови // Рідна школа - 2003. - №3 (878)
3. Приходько Ю.П. До питання необхідності формування у
старшокласників комунікативної компетентності // Імідж сучасного
педагога - 2003. - № 10 ( 39) стор. 29 - 32
4. Федоренко Ю.П. Сучасні підходи до формування у старшокласників
комунікативної компетентності // Пост методика - 2004. - № 5 (57)
5. Федоренко Ю.П. Основні концепції навчання іноземної мови.
Професійно - педагогічна підготовка вчителя початкових класів:
Збірник доповідей Всеукраїнської науково- практичної конференції 1 З березня 2000року - Полтава, 2000. - с. 177- 180.
Période
Objectif général
Méthode structuroglobale audiovisuelle (S.G.A.V.)
Approche
communicative
Approche
fonctionnellenotionnelle
Période
Début des années 1950.
Début des années 1970.
Début des années 1980.
Apprendre à parler et à Apprendre à parler et à
communiquer dans les communiquer dans les
situations de la vie situations de la vie
courante.
courante.
Apprendre à faire ct à
communiquer dans des
situations de la vie
courante.
Public visé
Débutants adolescents ou Débutants adolescents ou Débutants adolescents ou
adultes, scolaire ou
adultes, scolaire ou
adultes, scolaire, général
général.
général.
ou spécifique.
Théories sousjacentes
De la "langue" saussurienne à la "parole" :
Brunot, Guberina,
Rivenc, Gougenheim.
Linguistique pragmatique, Psycho-pédagogie :
Hymes, Austin ct Scarle.
Psychologie cognitive.
Linguistique pragmatique
; l'analyse des besoins
langagiers détermine les
fonctions à travailler en L
2.
Technicien de la
méthodologie.
Anime, centré sur
l'apprenant.
-Anime,
élabore
supports,
centré
l'apprenant.
_
Statut
de l'enseignant
Statut des langues 1 Priorité à la langue 2.
et 2
Place de l'oral et de
l'écrit
Place
de la grammaire
Priorité à la langue
parlée.
Grammaire
inductive
implicite avec exercices
de réemploi des structures
en situation, par transposition.
des
sur
Recours à la langue 1
Langue 1 ou 2 selon
selon l'objectif travaillé. l'objectif travaillé.
Priorité à l'oral, passage à Oral ct / ou écrit selon
l'écrit très rapide.
l'objectif.
Conceptualisation de
Conceptualisation et
points de grammaire
systématisation, puis
suivie de formulation du exploitations.
fonctionnement par
l'apprenant ct d'explications par l'enseignant.
Systématisation des
acquis.
Richesse du lexique Limité aux mots les plus Riche et varié, au gré des Riche et varié, appliqué
Progression
courants (Français
fondamental 1 et 2).
documents authentiques aux besoins
et des besoins langagiers. spécifiques.
langagiers
Décidée à l'avance mais
modifiable.
Non rigoureuse, selon les En fonction des besoins
besoins des apprenants. langagiers.
Supports d'acthïtés Dialogues présentant la Supports authentiques, et Supports authentiques, et
parole
étrangère
en supports pédagogisés,
situation,
accompagnés écrits, oraux et visuels.
d'images.
Dialogues.
Exemples de
manuels
VIF 1958
DW 1964/65 et 1972
supports pédagogisés,
écrits, oraux et visuels.
Dialogues.
C'EST LE PRINTEMPS ARCHIPEL! 982/1 983
1975
Автор
genya_1510
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
37
Размер файла
94 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа