close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Жовтень, 2013

код для вставки
Шкільне щомісячне періодичне видання
ПІДГОТУВАЛА
КОРЕСПОНДЕНТ
ВОРОНОВА
ОЛЕКСАНДРА,
УЧЕНИЦЯ
7-А КЛАСУ
КЗШ № 73
Виходить з 2000 року
Жовтень , 2013
У світлий день Покрови Пресвятої
Богородиці відзначається
День українського козацтва
Дніпропетровщина зберігає унікальну культурну козацьку спадщину. Саме щедра
дніпропетровська земля стала
колискою Січей. Через століття наші земляки пронесли
віру в духовність та відданість Вітчизні, яку завжди
уособлювали козаки.
Свято Покрови духовно
об’єднує наш народ, є торжеством віри та добра. Воно дарує людям радість, надію та
У НОМЕРІ:
1. У світлий день
Покрови Пресвятої
Богородиці
відзначається День
українського
козацтва
1
2. Свято Покрови
“Посвята в козачата”
1
3. Історична довідка.
Заповідник гетьманів
2
4.
3
Козацьке поселення
— Петриківка
5. Літературна
сторінка:
“Дніпропетровськ”,
“Козачата”, “Козацькі
перегони”
зміцнює традиційні моральні цінності.
Бажаю вам добра, благополуччя, миру та міцного здоров’я. Хай
цей світлий день сповнює серця
любов’ю та благодаттю, а Покров
Пресвятої Богородиці оберігає наш
народ, Дніпропетровщину та Україну.
4
СВЯТО ПОКРОВИ
“ПОСВЯТА В КОЗАЧАТА”
16 жовтня на базі КЗШ № 73 відбулося урочисте свято, присвячене
Дню Покрови - "Посвята в козачата". Керівник: Аршулик Тетяна
Миколаївна, учитель української
мови та літератури, класний керівник 5-А класу, за участі батьківського колективу (Сороки І.С.,
Манько О.В., Виговської М.В.,
Сп ир ид он ов ої О. В. - під
керівництвом Дон М.М.)
Улюблена богом перлина
Для всіх українців одна –
Козацька моя Україна,
Хлібів золотих сторона.
У цей день увесь християнський
світ з глибокою любов’ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Бого-
родицю. Це свято християнське і
національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.
Свято Покрови було найбільшим святом для козаків. Наші лицарі вірили, що свята Покрова
охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і
покровителькою.
Козаки настільки вірили у силу
Покрови Пресвятої Богородиці, що
впродовж століть в Україні воно
набуло ще й козацького змісту та
отримало другу назву – Козацька
Покрова. Із недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й
як день українського козацтва.
Спецвипуск
№1
Виходить з 2000 року
Жовтень місяць
СТ. 2
Заповідник
гетьманів
Сьогодні я розкажу вам про давнє
українське місто, яке не може вразити
ні розмірами, ні великою кількістю
визначних пам’яток. Проте у нього
багатюще і досить цікаве минуле! І
так, я розпочинаю…
Це місто існує з незапам’ятних
часів, а лише чотири століття тому
воно перетворилося в резиденцію козацьких гетьманів. Саме в цьому місті
приймали закордонних послів, вирішували доленосні питання і просто
відпочивали від постійних битв гетьмани Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа.
З останнього, чесно кажучи, і розпочалися Батуринські пригоди. Усе
було так: в один прекрасний момент
гетьман вирішив розірвати дружбу з
російським імператором і заради
захисту від агресивних сусідів заручився підтримкою швецького короля. Розлючений імператор видав наказ розгромити Батурин, проте дістатися міста було складно! Так і пішли
місту повернули життя і заслужену б наші сусіди ні з чим, якщо б у козаславу.
цькому загоні не виявився б зрадСлід зазначити, що місто має по- ник…
тайні куточки. Одноповерхові будинРозправа була жорстокою: гетьки з дерев’яними заборами, мальви манську столицю спалили дотла. І
біля воріт і овочеві плантації вздовж
дороги. У місті проживає близько 3,5
тисяч людей. Місто славиться річкою
Сейм, а також Недільною церквою.
Під час козацтва вона була дерев’яною і знаходилася на території фортеці. Під час розгрому — згоріла, а відновив її із попелища Кирило Розумовський. Новий собор був збудований
уже із більш стійких до вогню матеріалів і перенесений ближче до людей.
Після смерті гетьмана його син спорудив в Недільній церкві склеп і постапро що говорять кістки і бивні мамовив батьку пам’ятник.
Якщо уважно роздивитися цю піра- нтів, а також перші робітничі інструменти. Потім-в запорізькі часи, з
мідальну споруду, то можемо поміти- відповідним одягом, прикрасами,
ти на ній не тільки випуклий портрет посудом, грошима, зброєю, трофеяРозумовського, але й герб із девізом. ми для полювання та іншими цікави“Славу примножувати справами!” На ми речами… Два музейних зала дожаль, не всі керівники дотримуються сить великі за площею, що можна й
цього принципу… Після, так званого, справді “загубитися в часі!”
Слід зазначити, що палац прези“особистого” знайомства з чотирма
дента раніше був палацом гетьмана
Батуринськими гетьмана (цьому спри- Розумовського, а після глобальної
яла бронзова скульптура в зеленому реконструкції став резиденцією нацерковному садочку) ми звернемося шого През идента. На разі в
до археологічного музею. В давнину “грецькому” маєтку х колонами на
ця приземлена цегляна будівля була фасаді і напівкруглими флігелями по
приходською школою, де штудіювали боках відбуваються аудієнції. Туристам дозволяється переміщатися лише
Біблію місцева дітлашня. На сьогодні
по саду палацу, який дивує своєю
ж старовинний будинок став щось на різнобарвністю і доглянутістю.
зразок “машини часу!” Переступаєш
Велика цитадель - головна мета
поріг-і потрапляєш прямо в минуле. всіх гостей Батурина! Вона розбудована по образу і подобі козацької
Спочатку-в доісторичні часи,
лише вісімнадцять років потому за відновлення Батурина взявся гетьман Кирило Розумовський. Побудував хати і
заселив туди людей. Кирило відновив
виробництво гобеленів, картоплі, шовку, разом з тим почав споруджувати
собі палац…
Проте, після смерті не залишив
послідовників, і всі його прагнення
були марними. Тільки у ХХ столітті
фортеці (щоправда,ескізів у архітекторів не було - лише описи), Батуринська цитадель вважається родзинкою турпрограми. На відновлення
всього комплексу (раніше він займав
територію, яка приблизно дорівнює
двом харківським майданам Волі!)
Пішло два вагони дубової деревини.
Проте результат того вартий! Оточена виярками і валами фортеця з
галереями і трьома башнями, за якими знаходиться дерев’яна церква і
альтанка з колодязем, вийшла досить
правдоподібною. Додати до цього
Дім Гетьмана (не дерев’яний, а цегляний, з високим дахом і “царським”
rанком), казначейством, дім генерального судді Кочубея, пасіку — і
отримаємо більш-менш повноцінне
уявлення про вік козацтва.
Спецвипуск
№1
Нещодавно я зі своїм класом відвідала мальовниче поселення Петриківка. На власні очі побачила Січ, де
милувалася чудесною природою,
українським фольклором і безмежною гостинністю.
Нас зустріли справжні козаки хлібом – сіллю та прекрасною піснею.
Слід зазначити, що відвідини Січі
приваблює гостей і туристів не тільки з краєзнавчої точки зору, а й з
спортивної, бо тут представлені
огляд і ознайомлення:
- із побутом козаків;
- козача кухня;
- козацькі забави (метання булави,
постріли з луку,
катання на конях).
Але не тільки ці, наче б то прості, але такі зрозумілі й близькі нашому серцю орнаменти, змушують тре-
Виходить з 2000 року
мтіти душевні струни. Багаті традиції козацького краю надихають
ентузіастів на відновлення своєї
покритих порохом традицій.
У хуторі Галушківка, на місці
давніх козацьких зимівників, нащадки лицарів збудували типову
Запорозьку Січ, вірніше її макет.
За "китою” (плетеною огорожею
Січі) вежі, курені, місця для тренування у стрільбі з луку, метанні
списа й навіть козацькі гармати
(щоправда, повправлятися у стрільбі з них не можна).
Увагу привертають й чудові
тварини — коні і справжній козакекскурсовод Віктор.
Для відпочинку гостей обладнають дві 120-ти річні хати.
А після занурення в історію
можна скуштувати традиційних
Жовтень місяць
СТ. 3
козацьких страв.
Однак ночувати в розписаному кольорами і пташками будинку – не єдине тут
задоволення. Варто поїхати в сусіднє
село, де знаходиться Козацька Січ. Там
можна не тільки подивитися захоплюючу гру «Козацькі забави», але й самому
взяти в ній участь і отримати незабутні
враження.
Коли скачеш на коні по безкрайньому жовтому полю, уявляючи себе справжньою козачкою, серце наповнюється
такою любов′ю до рідної України, про
яку раніше і замислюватися не доводилося…
Після кінної прогулянки можна побитися подушками на спеціальній колоді – помірятися силою і позмагатися в
спритності зі своїми друзями, а також
постріляти з лука – точної копії старовинної зброї. А ще нас запросили покататися на бричці та покуштувати справжній український куліш.
Велику увагу привертає й майстерня
Петриківського розпису. Майстер створив музей-садибу в 1996 році.
Це єдиний в Україні музей у власному
будинку. В ньому представлені як паперові "мальовки”, так і речі хатнього
вжитку розписані Петриківським розписом. Музей багатий також різними фотографіями вчителів та учнів Василя
Івановича, тут зберігаються майже всі
роботи майстра за його життя. Крім того ми можемо бачити декоративнтй Петриківський розпис виконаний на стіні,
та уквітчану ним селянську піч. Найкраще це бачити влітку, адже зелена трава,
яскраві квіти та настінний розпис ніби
доповнюють одне одного, утворюючи
одне ціле.
Спецвипуск
№1
Виходить з 2000 року
ДНІПРОПЕТРОВСЬК
Дніпропетровськ. Чим же славне це місто
над Дніпром? А тим, що розкинулося воно
якраз там, де стояла колись Запорозька Січ
— твердиня української держави. І, може, й
сліду від тієї величі не зосталося, якби не
народила запорозька земля Дмитра Івановича Яворницького —
людину, яка весь свій талант віддала служінню своїй культурі і
своєму народові. Все, що лишили
по собі запорожці, - перекази, пісні, легенди, оповідання, картини,
одяг, зброю, предмети побуту,
коштовності, старовинні рукописи, - Дмитро Яворницький збирав,
обробляв і систематизував усе
своє життя. А знаходиться усе це
у відомому усьому світові музеї
Д.І.Яворницького в Дніпропетровську.
Жовтень місяць
СТ. 4
КОЗАЧАТА
Наша армія завзята,
Ми — вкраїнські козачата,
Козаків сини і дочки —
Солов’їні голосочки.
Не висушуй суховію,
Нашу пісню, нашу мрію,
Козачата — діти волі,
Хліб і шабля — на престолі.
Ми за дружбу і за згоду,
Бережемо славу роду,
Бо девіз у козачати —
Честь вітчизни захищати!
Головний редактор:
- А ще Сірко три рази вставав із могили!
Слухайте… - округлив очі, почав інший
козачок…
Із їдальні хлопці пішли пізно ввечері.
Завтра на них чекало змагання з козаками на січовому турнірі, а це означало,
що потрібно добре відпочити і виспатися…
Так вважали усі, окрім трійнят. Для
них підготовка до змагань і здоровий
(оповідання-небилиця)
Ухтишка з друзями стояв біля во- сон нічого спільного не мали!
ріт унизу старовинної дерев’яної баш- - Там таке буде! - зашепотів Зюка. —
ні. Минуло п’ять хвилин після того, Уявляєте, потрібно скакати на коні,
як він постукав, незабаром біля воріт стріляти зі списа по мішенях і рубати
почулися кроки. іще п’ять хвилин шаблюкою усе на своєму шляху. І усе
відбувався обмін паролями, і ось на- не так-то й просто, ага!..
решті важелезні двері відчинилися. - Ой-ой, - схопилася за коси Вреднюка, Назустріч вийшов рум’яний хлопець в нам цих хлопчаків ніколи не перемогти!
широченних штанах і насуненому Он вони які , а ми?..
- Ось і я про те ж саме, - кивнув Зюка.–
майже на ніс капелюсі.
- Здоровенькі були! - із посмішкою Найпростіше, що ми можемо зробити, по самі вуха затараторив він. — Чудо- взяти зброю суперників і намазати її
во, що ви приїхали до нас на Січ! Пе- клеєм. Так у них буде менше шансів…
Сестри радісно заплескали у долоні і
регони почнуться лише завтра, так-що
поспішили до сін. Вибравши там мечі та
ходімте обідати.
Увійшовши до дерев’яної хатини, стріли, які на перший погляд здавалися
змучені гості плюхнулися на довгі найбільш якіснішими (не будуть же селави і стали уминати апетитний смач- бе господарі ображати!) , бешкетники
нючий кулеш. Коли животики у всіх почали вклеювати зброю. До ранку з
уже були набиті, козаки заходилися усім цим було завершено…
Проте, кращу зброю козачата якраз
“травити” свої “фірмові” байки.
- А ви знаєте, що мій предок — Іван підготували для гостей. Тому й виявиСірко був перевертнем! - похвалився лося, що бешкетники нашкодили самі
рудоволосий хлопчина. — Щоб діста- собі.
Ось так, завжди потрібно проявляти
тися в татарський табір, він перетвочесність та порядність.
рювався на собаку!...
КОЗАЦЬКІ
ПЕРЕГОНИ
*Аршулик Тетяна
Миколаївна (учитель
української мови та
літератури)
Заступник головного
редактора:
*Воронова Анна Миколаївна
(учитель світової літератури)
Фотокореспондент:
Воронова Олександра
(7-А клас)
Кореспонденти:
Воронова Олександра
(7-А клас)
Шкільний світ
Щомісячне видання
Індекс: 50026
Україна,
м. Кривий Ріг,
Добролюбова,7
КЗШ №73
Автор
superschool73
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
8
Размер файла
13 249 Кб
Теги
жовт
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа