close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Здоров’язбережувальні технології в роботі вихователя ГПД

код для вставки
Гуляєва Тамара Миколаївна
Вихователь ГПД
Житомирський міський колегіум
Здоров’язбережувальні технології в роботі вихователя ГПД як запорука
ефективного навчання та виховання школярів
У народі кажуть: “Або ви турбуєтесь про своє здоров’я, або воно
потурбує вас“.
Батьків і педагогів сьогодні надзвичайно хвилює питання, як допомогти
дітям бути здоровими, сильними, витривалими, адже, на жаль, рівень дитячої
захворюваності
в
нашій
країні
дедалі
зростає.
В
такій
ситуації
здоров’язбереження – це вже не модне нововведення, а необхідність.
Здоров’язбережувальна педагогіка поєднує в собі усі напрямки діяльності
учбового закладу по формуванню, збереженню і зміцненню здоров я учнів.
Для того, щоб досягти бажаного результату, потрібні і глибокі знання, і
реальні дії , щоденна кропітка робота в цьому напрямку батьків, педагогів,
психологів, медиків і самих дітей. Головне завдання дорослих полягає в тому,
щоб сформувати в маленьких українців свідоме ставлення до власного
здоров’я.
Здоров’язбережувальна педагогіка відкриває великі можливості для
вибору методик, технологій, а також методів і форм організації роботи з дітьми.
Педагогічна технологія — сукупність способів взаємодії, які створюють
умови для розвитку учасників педагогічного процесу і передбачають певний
результат цього розвитку. Людина, яка володіє технологією, - володіє
мистецтвом,
майстерністю,
вміннями
і
методами
взаємодії
суб’єктів
педагогічного процесу знань.
Аналіз класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає
можливість виокремити такі типи (за О. Ващенко):
здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для
перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання
раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових,
статевих,
індивідуальних
особливостей
та
гігієнічних
норм),
відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям
дитини;
 оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення
фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я:
фізична підготовка, фізіотерапія, загартування, гімнастика, масаж,
фітотерапія, музична терапія;
 технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування
життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо),
профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами,
статеве виховання.
 виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних
якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню
уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення
здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте
здоров’я, здоров’я родини.
Поняття "здоров’язбережувальні технології” об’єднує в собі всі напрями
діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та
зміцнення здоров’я учнів.
Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:
сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових
ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до
вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
повноцінний та раціонально організований руховий режим.
Сутність здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих технологій
постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють
зберігати наявний стан учнів, формувати більш високий рівень їхнього
здоров’я,
навичок
здорового
способу
життя,
здійснювати
моніторинг
показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров’я і
проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні
заходи з метою забезпечення успішності навчальної діяльності та її мінімальної
фізіологічної "вартості”, поліпшення якості життя суб’єктів освітнього
середовища. (Т.Бойченко)
В здійсненні заходів, направлених на збереження і зміцнення здоров’я
школярів, велика роль вихователя ГПД, який
планує свою роботу,
співпрацюючи з учителями, учнями та їх батьками, медичними працівниками.
В своїй роботі вихователя ГПД я ставлю наступні завдання:
- навчальні (отримання знань про здоровий спосіб життя, фактори, які
мають вплив на здоров’я, розповсюдження інформації про шкідливі звички);
- виховні (формування морального усвідомлення поведінки, вольових
якостей, працьовитості, стійких мотивів самовиховання, естетичний та
емоційний розвиток особистості);
- оздоровчі (зміцнення фізичного здоров’я та профілактика захворювань,
сприяння фізичному розвитку, залучення в активну рухливу діяльність,
підвищення за допомогою засобів фізичної культури розумової працездатності,
зниження негативного впливу перевантажень на психіку);
- практичні (формування вмінь і навичок, необхідних для спілкування з
однолітками, забезпечення життєдіяльності, спортивних занять, перебування на
природі та в побуті).
Програма здоров’язбереження школяра включає наступні компоненти:
1.
Дотримання режиму дня
2.
Раціональне харчування
3.
Достатня рухова активність
4.
Дотримання санітарно-гігієнічних норм
5.
Забезпечення
зміцнення та послаблення
знаннями
про
здоров’я,
засобами
його
6.
Профілактика захворювань, загартовування
7.
Попередження шкідливих та формування корисних звичок
8.
Підвищення психоемоційної рівноваги
Розглянемо кожних з цих компонентів.
Дотримання режиму дня дуже важливо для дітей молодшого шкільного
віку. За моїми спостереженнями молодші школярі полюбляють дотримуватись
будь-яких правил, діяти за відомим порядком. Передбачуваність подій викликає
у них почуття спокою і впевненості. Виконання режимних моментів не
викликає негативного відношення.
Режим групи будується
із врахуванням навчального плану колегіуму,
вікових особливостей. Я ретельно дотримуюсь режиму роботи групи
продовженого дня і не допускаю таких сбоїв, як невчасний прийом їжі,
недостатнє перебування на свіжому повітрі, навчальне перевантаження.
Ще один важливий компонент – раціональне харчування. Перед
прийомом їжі проводжу короткі бесіди про користь окремих продуктів,
важливої ролі своєчасного здорового харчування. Декілька слів перед обідом і діти отримують корисну інформацію про вітаміни, мікроелементи,білки,
жири, вуглеводи, дізнаються, чому потрібно їсти овочі, чим шкідливі чіпси та
сухарики, який продукт може замінити улюблені цукерки, навіщо людина п’є
воду. Саме в школі дитина може залучитися до культури харчування, звикнути
до здорового харчування.
Не всі діти із задоволенням їдять каші або салати, але досвідчений
вихователь знає, як подолати дану проблему. Може допомогти бесіда,
роз’яснення, особистий приклад, взаємовплив дітей, елемент змагання,
заохочення, ігрові прийоми. Здоровому харчуванню можна присвятити окреме
заняття. У нас з великим успіхом пройшло свято «Подорож до міста
Здоров’янська» про користь різноманітного харчування , ігрове заняття , на
якому діти запропонували різноманітні засоби зробити кашу більш смачною,
викладали салати на тарілках , що робило прийом їжі приємним, цікавим і,
навіть, веселим.
Важливу роль в розвитку дитини молодшого шкільного віку відіграє
рух. Рухова активність тісно пов’язана з формуванням особистості та
самосвідомості. Достатній рух потрібно забезпечити і під час самопідготовки, і
під час відпочинку. Заняття потрібно чергувати з динамічними паузами,
проводити фізкультхвилинки обов’язово і в другій половині дня. В групі
продовженого дня добре надати
дітям більшу свободу руху, дозволити
вставати, підходити до вихователя, полежати на килимку чи на диванчику.
Відпочинок школярів повинен бути активним. Це добре, що наші діти
не схильні до лежання на дивані, як дорослі. Потрібно лише не заважати, а
вміло направляти їх енергію в потрібне русло.
Активний відпочинок – це багатопланова діяльність. В групі
продовженого дня це рухливі ігри, фізкультурно-оздоровчі заняття, фізична
праця, екскурсії, прогулянки, заняття за інтересами, гурткова робота.
Погулянка – активний відпочинок на свіжому повітрі з іграми малої та
середньої рухливості. Вона позитивно впливає на стан центральної нервової
системи учнів. Проведення прогулянки потребує такої ж
підготовки та
продуманості, як і всі інші види діяльності. Її потрібно провести змістовно та
цікаво. Щодня наша прогулянка починається із спостереження за природою,
змінами погоди, включає в себе колективні ігри, самостійну діяльність.
Подобаються дітям і спортивні години, рухливі ігри, змагання і спортивні
свята, корисна гімнастика на свіжому повітрі.
Немає сумніву в важливості дотримання санітарно-гігієнічних норм, в
тому числі в кабінеті. Контроль освітлення приміщення, дотримання
температурного режиму, своєчасне вологе прибирання, провітрювання,
озеленення кабінету. Відповідальність, звичайно, лежить на дорослих, але діти
із задоволенням допомагають нам. Я привчаю їх тримати в чистоті свій одяг і
робоче місце, регулярно мити руки, розчісувати волосся.
Також потрібно дітей
забезпечити знаннями про сутність здоров’я,
факторах, які його зміцнюють та послабляють. Частину інформації учні
отримують на уроках, а в ГПД ми поширюємо їх пізнання в цій області.
Наприклад в ігровій формі навчаємо надавати першу допомогу, знайомимо з
видами загартовування, розповідаємо про відомих спортсменів України і світу,
про історію олімпійського руху, лікарських спеціальностях, лікарських
рослинах тощо. Пам’ятаємо про профілактику захворювань школярів, їх
загартовування. Вихователь уважно слідкує за тим, щоб одяг дітей відповідав
погоді. А щоденні прогулянки на свіжому повітрі сприяють загартовуванню.
Я вважаю важливою профілактику перевтоми зорової системи. Ми
регулярно проводимо зарядку для очей. Також постійно нагадую дітям про
необхідність зберігати правильну осанку при виконанні домашніх завдань. Не
складно їм
опанувати
прості прийоми самомасажу, релаксації, дихальної
гімнастики. Також приділяю велику увагу попередженню шкідливих звичок і
формуванню корисних.
Підвищення психоемоційної рівноваги не менш важливо, ніж зміцнення
фізичного здоров’я. Дослідження показують, що найнебезпечніші для здоров’я
не активні емоції, а пасивні – відчай, тривога, страх, депресивність. Саме тому,
однією із складових здоров’я вважається позитивне мислення, яке можливо
досягти тренуванням. Дитину важливо навчити радіти навіть невеличкій
перемозі, а ще більше чиїмось успіхам. Навчання тільки тоді може бути
ефективним, коли учень відчуває радість від процесу навчання в цілому і від
кожного позитивного результату. Створення комфортної атмосфери в школі і
класних колективах, толерантних відношень всіх учасників навчального
процесу сприяє збереженню їх здоров’я.
Знання, володіння і застосування здоров’язбережувальних технологій є
важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога. Учителі
у тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками,
практичними
психологами,
соціальними
педагогами
та
соціальними
працівниками, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я
дітей, спроможні створити здоров’язбережувальне освітнє середовище.
Завдання
вихователя
-
набувати
нових
знань
щодо
здоров’язбережувальних технологій, активно впроваджувати їх у свою
практику, ділитися досвідом з колегами.
Література:
1.
Бойченко Т. Валеологія – мистецтво бути здоровим // Здоров’я та
фізична культура. – 2005. – №2. – С. 1-4.
2.
Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання
здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі // Здоров’я та
фізична культура. – 2006. – №8. – С. 1-6.
3.
Сучасний навчальний заклад – Школа сприяння здоров’ю:
Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару
4.
Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота
5.
Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я
школярів: Матеріали науково-практичної конференції // Харків: ІОЗДП АМНУ,
2006. – 226 с.
Автор
pochatkova_kolegium
Документ
Категория
Образование
Просмотров
466
Размер файла
24 Кб
Теги
стаття
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа