close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

курсова з логіки

код для вставки
Ємільчинська гімназія Ємільчинської районної ради Житомирської області
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.
ВИКОРИСТАННЯ ЦІКАВИХ ЗАВДАНЬ І ВПРАВ
З ЛОГІКИ – ОСНОВА РОЗВИТКУ
МАТЕМАТИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Ємільчине - 2015
Затверджено на засіданні науково - методичної ради Ємільчинської гімназії
протокол № 2 від. 26.11.2015 року
Рецензент: Верещинська Л.О.– заступник директора з навчальної
роботи
Укладачі: Стецько Н.М. - вчитель початкових класів Ємільчинської гімназії
У посібнику містяться цікаві завдання і вправи з логіки для розвитку логічного
мислення дітей молодшого віку.
Завдання, задачі та вправи спрямовані на формування таких розумових
операцій, як виділення істотних ознак, знаходження закономірностей, класифікація
понять і суджень, знаходження алгоритмів розв’язань, здійснення перетворень і
умовиводів.
У посібнику представлені цікаві завдання та вправи різних типів і різних рівнів
складності, до завдань дані відповіді з поясненнями.
Збірка надасть суттєву допомогу вчителям початкових класів у підготовці
уроків з логіки та проведенні. Буде цікава всім тим, хто хоче розвивати логічне
мислення та математичні здібності.
ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................................................. 3
РОЗДІЛ І. ЛОГІКА – НАУКА ПРО ЗАКОНИ І ФОРМИ ПРАВИЛЬНОГО
МИСЛЕННЯ. ................................................................................................................. 6
1.1. Логіка – наука розвитку логічного мислення у дітей молодшого
шкільного віку. .............................................................................................................. 6
1.2. Розвиток математичних здібностей молодших школярів через
впровадження цікавих завдань та вправ з логічним навантаженням ............... 7
РОЗДІЛ ІІ. ВИКОРИСТАННЯ ЦІКАВИХ ЗАВДАНЬ І ВПРАВ З ЛОГІКИ –
ОСНОВА РОЗВИТКУ МАТЕМАТИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ............................... 11
2.1. Творчі завдання на розвиток логічного мислення молодших школярів11
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ......................................................... 31
2
ВСТУП
Необхідно будувати кожен урок як урок
мислення- спілкування, де істина постає
як суперечка про істину, тобто як
проблемно-пошуковий діалог.
О.Я. Митник
Розробку нового змісту освіти та визначення оптимальних методів і прийомів,
засобів і організаційних форм навчання передбачає сучасний етап розвитку
суспільства. Відповідно до навчальних програм загальноосвітньої школи можна
виділити одну з цілей сучасного навчання – розвиток математичного, логічного
стилю мислення, інтелектуальних, емоційно-вольових якостей школярів.
Для успішного навчання в школі уміння логічного мислити і міркувати відіграє
велику роль. Учителі відзначають, що той учень, у якого добре розвинене логічне
мислення легше розуміє навчальний матеріал, змістовніше освоює нові правила,
швидше і успішніше справляється із завданнями. Навчання дітей розв’язувати
логічні задачі спрямоване на формування у них умінь здійснювати послідовні
розумові операції, такі як порівняння, синтез, абстракція, узагальнення,
класифікація, конкретизація. У розвитку цих операцій і повинні допомогти цікаві
вправи та завдання з логіки.
Логічне мислення не є вродженим, тому його можна і потрібно розвивати. Для
успішного навчання , розуміння навчального матеріалу в учнів повинні бути
сформовані три складові мислення:
1.Високий рівень елементарних розумових операцій аналізу, синтезу,
порівняння, узагальнення, виділення істотного, класифікація та ін.
2.Високий рівень активності, розкутості мислення який виявляється у
продукуванні великої кількості різних гіпотез, ідей, виникненні декількох варіантів
розв’язання проблеми.
3. Високий рівень організованості та цілеспрямованості, що виявляється в
організації на виділення істотного в явищах, у використанні узагальнених схем
аналізу явища.
3
Якщо це буде зроблено в початковій школі, то полегшить процес засвоєння
дітьми знань, умінь і навичок у середній ланці школи.
Отже, врахування практичного значення та спрямування потребує процес
навчання, одним із найважливіших завдань якого є розвиток мислення учнів. Адже
факт засилля формальної логіки у шкільних програмах та підручниках викликає
ілюзію закінченості та безперечності знань. Учитель та підручник виступають у
ролі носіїв, виразників таких істин. Таким чином стверджується метод мислення
полярними категоріями: це – абсолютно правильно, а це – абсолютно неправильно.
Таким чином ,володіння логічними прийомами мислення при відсутності
формального підходу є необхідною умовою для успішного розвитку логічного
мислення учня. Логічне мислення розглядається як мислення за законами логіки:
- закон тотожності;
- закон суперечності;
- закон виключення третього;
- закон достатньої підстави.
Завдяки якому відбувається опосередковане пізнання предметів і явищ
об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях. Це
мислення, що характеризується перевагою понятійного змісту.
Актуальність: полягає у вирішенні проблем, які стоять перед сучасною
школою в умовах суспільних вимог:
- виховання
відповідальної
особистості,
здатної
до
саморозвитку та
самоосвіти;
- виховання активного ставлення до здобуття знань;
- виховання стійкого пізнавального інтересу до навчання;
- формування особистості, здатної самостійно мислити та навчатись впродовж
життя;
- формування компетентної особистості школяра, яка вміє критично мислити
та опрацьовувати різноманітну інформацію.
4
Гіпотеза: на розвиток пізнавальних інтересів впливає використання цікавих
вправ та завдань з логічним навантаженням, що приводить до ефективності
навчально- виховного процесу в цілому.
Об’єкт: завдання з логічним навантаженням для використання на уроках.
Предмет дослідження: процес розвитку пізнавальних інтересів учнів за умов
використання цікавих вправ та завдань з логічним навантаженням.
Мета дослідження : теоретично обґрунтувати та експериментально
перевірити педагогічні умови та процес розвитку пізнавальних інтересів молодших
школярів через використання цікавих вправ та завдань з логічним навантаженням.
Теоретичне завдання: полягає в тому, що визначенні педагогічні умови
формування та розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів і вплив
мотиваційного компоненту на процесі пізнання.
Практичне
завдання:
отримання
результатів
полягає
в
тому,
що
впровадження цікавих вправ та завдань з логічним навантаженням на уроках
стимулює розвиток пізнавальних інтересів учнів, розкриває їх творчий потенціал,
сприяє підвищенню якості знань, впливає на якісні зміни в особистості дітей.
Методи дослідження: Аналіз теоретичної літератури, експеримент, наукове
спостереження.
5
РОЗДІЛ І. ЛОГІКА – НАУКА ПРО ЗАКОНИ І ФОРМИ
ПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ.
1.1. Логіка – наука розвитку логічного мислення у дітей
молодшого шкільного віку.
Логіка - наука про закони і форми правильного мислення. Вона вивчає форми
міркувань, відволікаючись від конкретного змісту, встановлює, що з чого випливає,
шукає відповідь на питання: як ми розмірковуємо? Основоположником логіки як
науки є давньогрецький філософ і вчений Аристотель. Він вперше розробив теорію
логічного висновку. Термін «логіка» походить від грецького слова «лотос», що
означає «мислити», «розум».
Формування логічного мислення молодших школярів – важлива складова
частина педагогічного процесу. Допомогти учням в повній мірі проявити свої
здібності, розвинути ініціативу, самостійність, творчий потенціал – одне з
основних завдань сучасної школи.
Ніхто не буде сперечатися з тим, що кожен вчитель повинен розвивати логічне
мислення учнів. Про це говориться в методичній літературі, в пояснювальних
записках до навчальних програм. Однак, як це робити, учитель не завжди знає.
Нерідко це призводить до того, що розвиток логічного мислення значною мірою
йде стихійно, тому більшість учнів не опановує початковими прийомами логічного
мислення (аналіз, порівняння, синтез, абстрагування й ін.)
В розвитку логічного мислення винятково велику роль відіграє математика.
Причина виняткової ролі математики в тому, що це найбільш теоретична наука з
усіх досліджуваних у школі. У ній високий рівень абстракції і найбільший
природний спосіб викладу знань є спосіб переходу від абстрактного до
конкретного.
Значне місце питанню розвитку у молодших школярів логічного мислення
приділяв у своїх роботах найвідоміший вітчизняний педагог В. Сухомлинський.
Суть його міркувань зводиться до вивчення й аналізу процесу рішення дітьми
логічних завдань, при цьому він дослідним шляхом виявляв особливості мислення
6
дітей. Про роботу в цьому напрямку він так пише у своїй книзі «Серце віддаю
дітям»: «У навколишньому світі - тисячі задач. Їх придумав народ, вони живуть у
народній творчості як розповіді-загадки».
Сухомлинський спостерігав за ходом мислення дітей, і спостереження
підтвердили, «що насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд
предметів, явищ, подій, осмислювати зв'язки між ними. Невміння осмислити,
наприклад, завдання - наслідок невміння абстрагуватися, відволікатися від
конкретного. Треба навчити дітей мислити абстрактними поняттями».
1.2.Розвиток математичних здібностей молодших
школярів через впровадження цікавих завдань та вправ
з логічним навантаженням
Поняття «Розвиток математичних здібностей» є досить
складним, комплексним і багатоаспектним. Воно складається з взаємозалежних і
взаємообумовлених уявлень про простір, форму, величину, час, кількість, їх
властивості і відносини, які необхідні для формування у дитини «життєвих» і
«наукових» понять.
Під математичним розвитком молодших школярів розуміються якісні зміни
пізнавальної діяльності дитини, які відбуваються в результаті формування
елементарних математичних уявлень і пов'язаних з ними логічних операцій.
Математичний розвиток - значущий компонент у формуванні «картини світу»
дитини.
Формуванню
у
дитини
математичних
уявлень
сприяє
використання
різноманітних цікавих вправ та завдань. Завдяки яким дитина здобуває нові знання,
уміння, навички. Вони сприяють розвитку сприйняття, уваги, пам'яті, мислення,
розвитку творчих здібностей, спрямовані на розумовий розвиток учня в цілому.
У початковій школі курс математики зовсім не простий. Найчастіше діти
відчувають різного роду труднощі при освоєнні шкільної програми з математики.
Можливо, однією з основних причин таких труднощів є втрата інтересу до
математики як предмету.
7
Отже, однією з найбільш важливих завдань вчителя - розвинути в дитини
інтерес до математики в молодшому шкільному віці. Залучення до цього предмету
в цікавій формі допоможе дитині в подальшому швидше і легше засвоювати
шкільну програму.
У зв'язку з проблемою формування і розвитку здібностей слід вказати, що
цілий ряд досліджень психологів направлений на виявлення структури здібностей
школярів до різних видів діяльності. При цьому під здібностями розуміється
комплекс індивідуально-психологічних особливостей людини, що відповідають
вимогам даної діяльності і є умовою успішного виконання. Таким чином, здібності
- це складна, інтегральна, психічна освіта, своєрідний синтез властивостей, або, як
їх називають компонентів.
Загальний закон освіти здібностей полягає в тому, що вони формуються в
процесі оволодіння і виконання тих видів діяльності, для яких вони необхідні.
Здібності не є чимось раз і назавжди зумовленим, вони формуються і
розвиваються в процесі навчання, в процесі вправ, оволодіння відповідною
діяльністю, тому потрібно формувати, розвивати, виховувати, удосконалювати
здібності дітей.
Здібність до правильного логічного мислення, пов’язаного з потребою в
доказах, обґрунтуванні, висновках, сприяє здатності дитини краще вчитися.
Дитина з розвиненим логічним мисленням завжди має більше шансів бути
успішною.
Однак не слід думати, що логічне мислення – це природний дар, з наявністю
або відсутністю якого слід змиритися. Існує велика кількість досліджень, які
підтверджують, що розвитком логічного мислення потрібно займатися.
У словнику психологічних понять К.К. Платонова логічне мислення
визначається як «вид мислення, сутність, якого полягає в орієнтуванні поняттями,
судженнями і умовиводами з використанням законів логіки»
Численні спостереження педагогів, дослідження психологів переконливо
показали, що дитина, яка навчилася вчитися, не опанувала прийомами розумової
8
діяльності в початкових класах, в середніх зазвичай переходить в розряд
невстигаючих.
Навчальний стандарт нового покоління ставить перед початковою освітою нові
цілі. Зараз в початковій школі дитину потрібно навчити не лише читати, рахувати
й писати, Їй повинні прищепити дві групи нових умінь. Мова йде, по-перше, про
універсальні навчальні дії, складові вміння вчитися: навички розв’язання творчих
завдань і навики пошуку, аналізу та інтерпретації інформації. По-друге, мова йде
про формування у дітей мотивації до навчання, саморозвитку, самопізнання.
Вчителю, який до цього займався з учнями просто математикою, тепер доведеться
на знайомому йому матеріалі вирішувати ще й нові нестандартні завдання. Вже у
початковій школі діти повинні оволодіти елементами логічних дій (порівняння,
класифікації, узагальнення, аналізу та ін.). Тому одним з найважливіших завдань,
яке стоїть перед вчителем початкових класів, є розвиток самостійного логічного
мислення, що дозволило б дітям робити умовиводи, наводити докази,
висловлювання, логічно пов'язані між собою, робити висновки, обґрунтовуючи
свої судження, і, в кінцевому підсумку, самостійно здобувати знання. Логіка саме
той предмет, де можна у великій мірі це реалізовувати.
Розвиваючи своє логічне мислення, ми сприяємо роботі інтелекту, а інтелект це гарантія особистої свободи людини і самодостатності її індивідуальної долі. Чим
більшою мірою людина використовує свій інтелект в аналізі та оцінці того, що
відбувається, тим в меншій мірі вона податлива до будь-яких спроб
маніпулювання.
На сьогоднішній день загальноосвітня школа виступає як громадська установа,
що найбезпосереднішим чином відповідає за якість людської історії. Не дивно, що
в суспільствах, орієнтованих на прогресивний сценарій розвитку, державні
вкладення в сферу освіти досить значні. Бо вже й зараз ясно, що виграють, і будуть
вигравати в економічному і культурному плані ті країни, які зможуть створити
найбільш досконалу систему освіти, що гарантує екстенсивне та інтенсивний
розвиток інтелектуальних здібностей підростаючого покоління.
9
Кожне покоління людей висуває свої вимоги до школи. Раніше першорядним
завданням вважалося озброєння учнів глибокими знаннями, вміннями та
навичками. Сьогодні завдання загальноосвітньої школи інші. Навчання в школі не
стільки озброює знаннями, вміннями, навичками. На перший план виходить
формування універсальних навчальних дій, що забезпечують школярам уміння
вчитися, здатність в масі інформації відібрати потрібне, саморозвиватися і
самовдосконалюватися. З'явилися нові навчальні стандарти загальної освіти
другого покоління, в яких прописано, що головною метою навчального процесу є
формування універсальних навчальних дій, таких як: особистісні, регулятивні,
пізнавальні, комунікативні. Відповідно стандартам пізнавальні універсальні дії
включають: загальнонавчальні, логічні, а також постановку і вирішення проблеми.
Отже з вищесказаного випливає, що вже в початковій школі діти повинні
оволодіти елементами логічних дій (порівняння, класифікації, узагальнення та ін.).
Це найважливіше завдання, що стоїть перед вчителем початкових класів.
Розвинути всі якості і види мислення, які б дозволили дітям будувати умовиводи,
робити висновки, обґрунтовуючи свої судження, і, в кінцевому підсумку,
самостійно здобувати знання і вирішувати виникаючі проблеми.
10
РОЗДІЛ ІІ. ВИКОРИСТАННЯ ЦІКАВИХ ЗАВДАНЬ І
ВПРАВ З ЛОГІКИ – ОСНОВА РОЗВИТКУ
МАТЕМАТИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ
2.1. Творчі завдання на розвиток логічного мислення
молодших школярів
Все вищевикладене визначило тему дослідження: «Використання цікавих
завдань і вправ з логіки – основа розвитку математичних здібностей»
Практичної значимістю роботи є те, що матеріали можуть бути використані в
практиці вчителів початкових класів, зацікавлених в інтелектуальному розвитку
своїх учнів, і, в першу чергу, молодих фахівців.
Мислення дитини молодшого шкільного віку знаходиться на переломному
етапі розвитку. У цей період відбувається перехід від мислення нагляднообразного, є основним для даного віку, до словесно-логічного, понятійному
мисленню.
Починаючи з молодшого шкільного віку, потрібно застосовувати цікаві вправи
та завдання спрямовані на розвиток пізнавальних можливостей і здібностей дітей.
Використання завдань розвиваючого характеру, завдання логічного характеру, що
вимагають застосування знань у нових умовах.
Ніхто не буде сперечатися з тим, що кожен вчитель повинен розвивати логічне
мислення учнів. Формування логічного мислення - найважливіша складова частина
педагогічного процесу. Допомогти учням повною мірою проявити свої здібності
розвинути ініціативу, самостійність, творчий потенціал - одне з основних завдань
сучасної школи. Уміння мислити логічно, виконувати умовивід без опори на
наочність, зіставляти судження за правилами необхідна умова успішного засвоєння
навчального матеріалу. Головна мета роботи з розвитку логічного мислення
полягає в тому, щоб діти навчилися робити висновки з тих суджень, які їм
пропонуються в якості вихідних. Успішна реалізація цього завдання багато в чому
залежить від формування в учнів пізнавальних інтересів. Логіка дає реальні
передумови для розвитку логічного мислення. Постає завдання - повніше
11
використовувати ці можливості при навчанні дітей математики. Однак конкретної
програми логічних прийомів мислення, які повинні бути сформовані при вивченні
даного предмета немає. У результаті робота над розвитком логічного мислення йде
без знання системи необхідних прийомів, без знання їх змісту та послідовності
формування.
Навчання - процес двосторонній: працюють діти, працює вчитель; він веде за
собою учнів, керує їх розумовою діяльністю, організовує і направляє.
Проблема розвитку пізнавального інтересу дитини вирішується засобами
цікавості у навчанні логіки. Однак слід більше використовувати так звану
«внутрішню» цікавість самої логіки, тісно пов'язану з досліджуваним навчальним
матеріалом, і вроджену допитливість маленьких дітей. «Внутрішня» цікавість - це
поява незвичайних, нестандартних ситуацій з уже знайомими дітям поняттями,
виникнення нових «чому» там, де, здавалося б, все ясно і зрозуміло (але тільки на
перший погляд). Чого потрібно навчити дитину при навчанні логіки? Міркувати,
пояснювати одержувані результати, порівнювати, висловлювати здогадки,
перевіряти правильність, спостерігати, узагальнювати і робити висновки.
Лінія на розвиток пізнавальних інтересів учнів досить чітко простежується в
підручнику(О. Я. Митник) і зошитах з логіки (Н. Р. Яшевська, А. І. Гуска) . У них є
вправи, спрямовані на розвиток уваги, спостережливості, пам'яті, на розвиток
логічного мислення. Однак, ми прийшли до того, що необхідні додаткові цікаві
вправи та завдання розвиваючого характеру, вправи та завдання логічного
характеру, вправи та завдання, що вимагають застосування знань у нових умовах.
Такі цікаві вправи та завдання включаємо на уроках в певній системі. Вчити
помічати закономірності, схожість і відмінність починаю з простих вправ,
поступово ускладнюючи їх. З цією метою підбираємо серію вправ з поступовим
підвищенням рівня труднощі.
Насамперед
потрібно формувати у дітей уміння виділяти в предметах
властивості. Пропонуємо завдання, спрямовані на розвиток спостережливості, які
тісно пов'язані з такими прийомами логічного мислення, як аналіз, порівняння,
синтез, узагальнення. Наприклад. Учні зазвичай виділяють у предметі всього дві 12
три властивості, в той час як в кожному предметі нескінченна безліч різних
властивостей. Пропонуємо назвати властивості кубика. Маленький, червоний,
дерев'яний - ось ті властивості, які змогли назвати діти. Пропонуємо ще групу
предметів: яблуко, вату, скло, гирю. Порівнявши ці предмети з кубиком, діти
змогли назвати ще кілька властивостей кубика: твердий, непрозорий неїстівний,
легкий. Підходимо до висновку, що ми використовуємо для виділення
властивостей предмета прийом порівняння.
Коли діти навчилися виділяти властивості при порівнянні предметів,
приступаємо до формування поняття про спільні і відмінні ознаках предметів.
Пропонуємо порівняти три предмети: лінійку, трикутники, олівець - і виділити
спільні та відмінні властивості. Діти називають загальні ознаки предметів: всі
зроблені з дерева і використовуються для креслення; відмінні властивості - форма
предметів і розмір. Після того, як діти навчилися порівнювати конкретні предмети,
пропонуємо картки. Не беручи до уваги зображення предметів і геометричних
фігур, діти повинні сказати, де їх більше, де менше. Потім пропонуємо учням
самим обрати предмети, в яких вони хочуть виділити властивості. Діти називають
предмети і всі їх властивості.
Для різноманітності використовуємо і такі завдання: називаємо властивості
предмета, а діти повинні назвати сам предмет; виділяємо основні властивості
предмета, без яких він не може існувати, діти називають предмет. Пропонуємо такі
завдання:
Чим відрізняються і чим схожі дані вирази?
2+3 7+2 7-3 8-3
6+2 5+2 5-3 9-4
Знайди результат, розв’язавши приклад:
3+4=73+5=3+6=3+7=3+8=3+9=
Порівняй числа, записані в першому і другому рядках. Сума чисел в першому
рядку дорівнює 27. Як швидко можна знайти суму чисел записаних у другому
рядку?
234567
13
12 13 14 15 16 17
Учні відповідають, що в другому рядку кожне з даних чисел на 10 більше
відповідно до однозначного числа першого ряду. Таких чисел 6, значить сума буде
більшою на 10х6. вона дорівнює 27+60=87.
Продовж даний ряд чисел.
3, 5, 7, 9, 11 ...
1, 4, 7, 10 ...
У процесі вивчення нумерації чисел дуже часто пропонуємо порівнювати два
числа: 26 і 56. і скільки різноманітних відповідей почуєш. Для виконання таких
завдань учень повинен не тільки володіти запасом певних термінів і понять, а й
уміти встановлювати між ними взаємозв'язок, проявляти спостережливість,
проаналізувати отримані дані. А це сприяє не тільки усвідомленому засвоєнню
матеріалу, але і розумовому розвитку.
Для формування логічної грамотності у молодших школярів, навчання
проводилось за наступною тематикою:
«Сенс слів: «і», «або», «все», «деякі», «кожен»
«Прийом порівняння, виділення властивостей предметів».
«Прийом порівняння, суттєві і несуттєві властивості».
«Висловлювання» (істинні, хибні).
«Прийом класифікації».
«Прийом аналізу та синтезу».
«Прийом узагальнення».
Далі пропонуємо різні завдання та вправи для самостійного виявлення
закономірностей, залежностей і формулювання узагальнення. Для цієї мети
використовуємо завдання:
Порівняй приклади, знайди загальне і сформулюй нове правило:
20 + 21 21 + 22 22 + 23 23 + 24 24 + 25 25 + 26
Висновок: сума двох послідовних чисел є число непарне.
40-39 41-40 42-41 43-42
Висновок: якщо з наступного числа відняти попереднє, то вийде 1.
14
125 + 10-10 86 + 5-5 256 + 28-28
Висновок: якщо до будь-якого числа додати і потім з нього відняти одне і те ж
число, то вийде первинне.
54: 2х2 75: 5х5 91: 7х7
Висновок: якщо будь-яке число розділити на одне і те ж число, то вийде
первісне число.
У процесі навчання міркуванням спонукаємо учнів до пошуків нових
прикладів, підтверджуючих правильність зробленого висновку, і вчимо зіставляти
висновок з тими фактами, на основі яких він зроблений, шукати і такі факти, які
можуть спростувати висновок, наприклад:
Порівняй вираз, знайди загальне в отриманих нерівностях, сформулюй
висновок:
8 + 9 * 8х9 21 + 22 * 21х22 10 + 11 * 10х11
Висновок: сума двох послідовних чисел завжди менша цих же чисел ,так як
0 + 1> 0х1, 1 + 2> 1х2.
Програмою з логіки передбачено вирішення таких завдань, які краще
сприймаються учнями при порівнянні і зіставленні. Це прямі і складові завдання,
завдання на збільшення і зменшення числа на кілька одиниць і в кілька разів; прямі
і зворотні і т. п. При порівнянні прямих і обернених задач задаємо наступні
питання: Що спільного і різного в умовах прямої і оберненої задачі? Які величини
є невідомими? Що спільного і відмінного у вирішенні прямої і оберненої задачі?
Якою дією вирішити кожне завдання? Чому? Роздуми одного учня сприяють
розвитку вміння у інших учнів.
Опановуючи в процесі навчання такими розумовими операціями, як аналіз і
синтез, абстрагування, конкретизація,
узагальнення, учні
більш глибоко
усвідомлюють досліджуваний матеріал, вчаться обґрунтовувати свої думки. У них
формуються вміння та навички самостійно вирішувати поставлені завдання,
свідомо користуватися набутими знаннями.
Для здійснення наступності між навчанням в початкових класах і в середній
школі проводимо певну роботу з формуванням вміння будувати правильні
15
дедуктивні умовиводи. Для проведення дедуктивних міркувань необхідна велика
підготовча робота, спрямована на свідоме засвоєння загального висновку,
властивості та закономірності.
Наприклад
Розділи числа на групи, щоб у кожній групі були числа, схожі між собою:
53, 33, 84, 75, 22, 13, 11, 44
За яким правилом записаний кожен рядок чисел?
Продовж його:
10, 30, 50, 70 ...
14, 34, 54, 74 ...
На кожному уроці виконується робота з цікавими вправами та завданнями, які
розвивають логічне і абстрактне мислення. Застосовуються прийоми класифікації
логіки, які сприяють формуванню позитивних мотивів у навчальній діяльності,
оскільки подібна робота містить елементи вправ й елементи пошукової діяльності,
що підвищує активність учнів і забезпечує самотужки до роботи.
Отже, система роботи з розвитку логічного мислення учнів спрямована на
формування розумової діяльності дітей. Діти вчаться виявляти математичні
закономірності і відносини, узагальнювати, робити висновки. У результаті
систематичної роботи з розвитку логічного мислення навчальна діяльність учнів
активізується, а якість їх знань помітно підвищиться.
Також особливу увагу при цілеспрямованій роботі з розвитку пізнавальних
процесів в учнів приділяємо у розвитку основних характеристик мислення. Велике
значення надаємо засвоєним умінням проводити повноцінне порівняння подібності
та відмінності геометричних фігур, чисел, прикладів, завдань, величин, рівнянь і т.
п.
16
Завдання
Порівняй два числа 8 і 5008.
Знайди значення виразів: 8грн 17коп. + 43коп. =; 8год. 17 хв. + 43хв =
Розв’яжи два рівняння: 7 х Х = 63; Х х 6 = 42.
Порівняй ці рівняння, знайди подібність і відмінність.
Розв’яжи два завдання:
а) З рибалки батько приніс 10 кг 500г риби, це на 5кг 300г більше, ніж приніс
син. Скільки кілограмів риби приніс син?
б) До своєї дачі Галина Василівна їде 1 год 50 хв, що на 20 хв менше, ніж їде її
сестра до своєї. Скільки часу їде на дачу сестра?
У чому подібність і відмінність заданих завдань і їх рішень?
Розв’яжи рівняння, порівняй їх:
Х: 6 = 23; Х: 7 = 90; Х: 8 = 35.
88: Х = 11; 700: Х = 7; 540: Х = 9.
Чим всі числа, записані в 1 рядку, відрізняються від чисел, записаних в 2 рядку:
1300; 68700 ;124900.
687;1249.
Цікаві завдання
Основною метою математичної освіти має бути розвиток уміння логічно й
усвідомлено досліджувати явища реального світу. Реалізації цієї мети може і
17
повинна сприяти рішенню на уроках логіки різного роду цікавих логічних задач.
Тому використання вчителем школи цих завдань на уроках логіки є не тільки
бажаним, але навіть необхідним елементом навчання.
Цікаві завдання вимагають підвищеної уваги до аналізу умови і побудови
ланцюжка взаємозалежних логічних міркувань. Наведемо приклади таких завдань,
відповідь на які необхідно логічно обґрунтувати:
У коробці лежать 5 олівців: 2 синіх і 3 червоних. Скільки олівців потрібно взяти
з коробки, не заглядаючи в неї, щоб серед них був 1 червоний олівець?
Батон розрізали на 3 частини. Скільки зробили розрізів?
Бублик розрізали на 4 частини. Скільки зробили розрізів?
Чотири хлопчики купили 6 зошитів. Кожному хлопчикові дісталося не менше
одного зошита. Чи міг купити один з хлопчиків 3 зошити?
Використання таких цікавих завдань розширює математичний кругозір
молодших школярів, сприяє математичним здібностям і підвищує якість
математичної підготовленості.
Пропонуючи учням цікаві завдання, ми формуємо у них здатність виконувати
логічні операції і одночасно розвиваємо їх. Критеріями відбору таких завдань є їхнє
навчальне призначення; відповідність темі уроку або серії уроків. Такі завдання
можна вирішувати і при поясненні нового матеріалу, і при закріпленні пройденого.
При вирішенні цікавих завдань ставиться за мету:
- формування і розвиток розумових операцій: аналізу і синтезу; порівняння,
аналогії, узагальнення і т. п .;
- розвиток і тренінг мислення, зокрема творчого;
- підтримка інтересу до предмета, до навчальної діяльності (унікальність
цікавого завдання служить мотивом до навчальної діяльності);
- розвиток якостей творчої особистості, таких, як пізнавальна активність,
наполегливість, завзятість у досягненні мети, самостійність;
- підготовка учнів до творчої діяльності (творче засвоєння знань, способи дій,
вміння переносити знання , дії в незнайомих ситуаціях, вміння бачити нові функції
об'єкта).
18
Наприклад:
1. У Олі було горіхів більше 3, але менше 7. Скільки горіхів було у Олі? (4,5,6)
2. Бабуся дала Сергійкові журнал «Пізнайко» з 2 по 8 номер. Скільки журналів
у нього? (7)
3. Потрібно розставити книги на дві полиці так, щоб на одній було на 2 книги
більше, ніж на іншій. (4 і 2)
4. У люстрі 5 лампочок. Через деякий час 3 лампочки перегоріли. Скільки
лампочок доведеться замінити?
5. На мотузці зав'язали 4 вузла так, що кінці мотузки залишилися вільними. На
скільки частин розділилася мотузка? (на 5)
6. У коробці уміщається 10 червоних і 6 синіх намистин. Які намистинки
дрібніші: червоні чи сині? (червоні)
3. У парку 4 зелених та коричневих лавок. Зелених лавок більше. Скільки лавок
кожного кольору? (3 зелені і 1 коричнева)
4. Петрик і Василько живуть в дев'ятиповерховому будинку. Петрик живе вище
Василька. Василько живе в квартирі на 7 поверсі. На якому поверсі живе Петрик?
(на 8 або 9)
1. Незнайко посадив 50 горошин. З кожного десятка не зійшло 2 горошини.
Скільки всього насіння не зійшло? (10 насіння)
2. Шматок дроту 12 см зігнули так, що вийшла рамка. Якими можуть бути
сторони рамки? (12: 2 = 6, значить 3 і 3, 5 і 1, 4 і 2)
3. Ніна написала чотирицифрове число. Відняла 1 і отримала трицифрове
число. Яке число написала Ніна? (1000 - 1 == 999)
4.Сергійко вирішив прогулятися і пішов по лівому березі струмка. Під час
прогулянки він 3 рази перейшов струмок. На лівому чи на правому березі
знаходиться Сергійко? (на правому)
1. Незнайко вирішив скупатися. Він роздягнувся, склав свій одяг і поплив.
«Зараз перепливу річку три рази, одягнуся та піду додому!». Як ви думаєте, чи
знайшов Незнайко свій одяг? Поясни відповідь. (ні, тому що три рази це означає
опинитися на іншому березі)
19
2. До числа 5 припиши праворуч і ліворуч цифру 5. У скільки разів збільшилось
число? (В 111 разів)
3. Ганна - дочка Марії. Марія - дочка Світлани. Ким доводиться Світлана Ганні?
(Бабуся)
4. Кожна з дівчат Саша і Маша пішли в кінотеатр з мамою. Скільки людей
пішло в кінотеатр? (Або 3, або 4)
На уроках логіки, для розвитку логічного мислення, використовуємо різні
цікаві завдання: логічні ланцюжки, магічні квадрати, завдання у віршах,
головоломки, математичні загадки, кросворди, геометричні завдання з лічильними
паличками, логічні завдання з часом, вагою, комбіновані задачі.
Таким чином, формування логічного мислення - це важлива складова частина
педагогічного процесу. Де потрібно
у повній мірі проявити свої здібності,
розвинути ініціативу, самостійність, творчий потенціал - одне з основних завдань
сучасної школи. Успішна реалізація цього завдання багато в чому залежить від
сформованості в учнів логічного мислення.
20
2.2. «Методична скринька» цікавих вправ та завдань
для молодших школярів
Мета: визначити рівень уміння володіти логічними
операціями мислення; здатність виділяти істотне.
Учитель пропонує ряд слів: п'ять слів дається в дужках,
а одне - перед ними. Учні за 20 секунд повинні виключити з
дужок (тобто виділити) два слова, найбільш істотні для слова, що стоїть перед
дужками. Досить запропонувати з даного переліку по 5 завдань.
Сад (рослина, садівник, собака, паркан, земля);
Річка (берег, риба, тин, рибалка, вода);
Куб (кути, креслення, сторона, камінь, дерево);
Гра (шахи, гравці, штрафи, правила, покарання);
Ліс (лист, яблуня, мисливець, дерево, кущ);
Місто (автомобіль, будівля, натовп, вулиця, велосипед);
Спів (дзвін, голос, мисте*цтво, мелодія, оплески);
Лікарня (сад, лікар, приміщення, радіо, хворі);
Любов (троянда, почуття, людина, місто, природа);
Спорт (медаль, оркестр, змагання, перемога, стадіон).
Перевірка отриманих результатів: учні, які правильно виконали завдання,
володіють умінням виділяти істотне, тобто здатні до абстрагування. Ті, хто
допустили помилки, не вміють виділяти суттєві і несуттєві ознаки.
Показник рекомендується розраховувати за такою формулою:
Здатність до абстрагування = число правильних відповідей (5 завдань)
Мета: визначити уміння порівнювати
Учням пропонується або називаються будь-які два предмети, або поняття.
Наприклад:
Книга-зошит; сонце-місяць; кінь – корова; сани – віз;
озеро – річка; дощ – сніг; лінійка – трикутник; автобус – тролейбус.
21
Кожен учень на аркуші паперу повинен написати зліва риси подібні, а праворуч
- відмінні риси у названих предметах та поняттях. На виконання завдання по одній
парі слів дається 4 хвилини. Після цього листки збираються.
Результат: складається загальний список рис подібних та відміних названих
предметів, потім встановлюється, яку частину з цього списку зумів написати учень.
Назви учнем рис подібності та відмінності із загального числа рис у відсотках - це
рівень розвитку у нього вміння порівнювати.
Мета: визначити уміння узагальнювати
Пропонується два слова. Учневі потрібно визначити, що між ними спільного.
Дощ-град; рідина – газ; ніс – очі; зрада – страх;
сума – твір; водосховище- канал; казка – байка; школа- вчитель;
історія – природознавство; доброта- справедливість.
Результат:
Рівень уміння узагальнювати = число правильних відповідей (5 завдань)
Мета: визначити уміння класифікувати, узагальнювати
Дано 5 слів. Чотири з них об'єднані загальною ознакою. П'яте слово до них не
підходить. Необхідно знайти це слово.
Префікс, прийменник, суфікс, закінчення, корінь.
Трикутник, відрізок, довжина, квадрат, круг.
Дощ, сніг, опади, іній, град.
Додавання, множення, ділення, доданок, віднімання.
Дуб, дерево, вільха, тополя, ясен.
Василь, Федір, Іван, Петров, Семен.
Секунда, година, рік, вечір, тиждень.
Гіркий, гарячий, кислий, солоний, солодкий.
Футбол, волейбол, хокей, плавання, баскетбол.
Темний, світлий, блакитний, яскравий, тьмяний.
Літак, пароплав, техніка, потяг, дирижабль.
Коло, квадрат, трикутник, трапеція, прямокутник.
22
Сміливий, хоробрий, рішучий, злий, відважний.
Учням можна запропонувати 5 завдань. Час - 3 хвилини.
Результат:
Рівень сформованості = число правильних відповідей (5 завдань)
Цікаві анаграми
Мета: виявити наявність або відсутність у школярів теоретичного аналізу.
Учням пропонуються анаграми (слова, перетворені шляхом перестановки
літер). Знайти слова.
БОКОЛКО; ИЛСЦИЯ; РБЦОГЬОЕ; ЛОТОБО.
Результат:
Рівень сформованості = число правильних відповідей
Мета: визначити вміння аналізувати відношення понять (аналогія)
Дано три слова, перші два знаходяться в певному зв'язку. Між третім і одним із
запропонованих п'яти слів існують такі ж відносини. Треба знайти четверте слово.
Школа - навчання = лікарня-?
а) лікар б) учень в) лікування г) установа д) хворий
2. Пісня - глухий = картина -?
а) сліпий б) художник в) малюнок г) хворий д) кульгавий
3. Ніж - метал = стіл -?
а) вилка б) дерево в) стілець г) столовий д) довгий
4. Потяг - вагони = кінь -?
а) потяг б) кінь в) овес г) віз д) стайня
5. Ліс - дерева = бібліотека -?
а) місто б) будівля в) книга г) бібліотекар д) театр
6. Бігти - стояти = кричати -?
а) повзати б) мовчати в) шуміти г) кликати д) плакати
7. Ранок - ніч = зима -?
а) мороз б) день в) січень г) осінь д) сани
8. Доданок - сума = множник -?
а) різниця б) дільник в) твір г) множення д) префікс
23
Результат:
Рівень сформованості = число правильних відповідей
Цікаві завдання та вправи на розвиток
логічного мислення
1.У Ліни 2 пари рукавиць. Скільки рукавиць на
праву руку? (2)
2.У сім'ї 4 дітей. Сестер стільки ж, скільки і братів.
Скільки дівчаток в родині? (2)
3.У кошику сидять кошенята. У всіх кошенят три пари вух. Скільки кошенят в
кошику? (3)
4. У павука 4 пари ніг. Скільки всього ніг у павука? (8)
5. Дмитрик виграв у Олексія 3 партії в шахи. Олексій програв Дмитрику стільки
ж партій і одну партію хлопчики зіграли внічию. Скільки всього партій зіграли
діти? (4)
6. Скільки цілих батонів хліба можна скласти з 6 половинок? (3)
7. По дорозі один за одним йдуть 5 дітей. За кожним хлопчиком, крім
останнього, йде дівчинка. Скільки дівчаток йде по дорозі? (2)
8. Я задумала два числа. Коли склала їх, то отримала 6, коли відняла одне з
іншого, то теж отримала 6. Яке число я задумала? (6 і 0)
9. У сім'ї двоє дітей. Сашко - брат Жені, але Женя Саші він не брат. Може таке
бути? Хто Женя? (сестра).
10.Потяг складається з 10 вагонів. Петрик сіл в п'ятий вагон від початку потягу,
а Дмитрик в п'ятий вагон від кінця потягу. Чи в одному вагоні їдуть хлопчики? (Ні).
11.Плитка шоколаду складається з 6 квадратних частинок. Скільки разів
потрібно розламати цю плитку, щоб утворилися окремі частинки? (5).
12.Петро – син Сергія, Сергій - син Федора. Ким доводиться Петро Федору?
(онук).
13.З книги випало кілька аркушів. На першій сторінці № 5, на останній
№ 10. Скільки аркушів випало з книги? (3 ).
24
14.Мене звуть Іваном Сергійовичем, а мого діда - Петро Миколайович. Як звуть
мого батька? (Сергій Петрович).
15.Мама купила дітям три пари рукавиць, Скільки рукавиць на одну руку? (3).
16.У парку було 7 лавок. 3 лавки замінили новими. Скільки лавок у парку?
17.На уроці фізкультури вчитель попросив 10 учнів розрахуватися зліва на
право по порядку. Юра виявився третім. Яким за рахунком буде Юра, якщо
розрахунок піде справа на ліво? (8).
18.У всіх курчат, що сидять в кошику, Юля нарахувала 10 ніг. Скільки було
курчат в кошику? (5)
19.Наташа сказала, що у неї ляльок більше 5, але менше 8. Скільки ляльок у
Наташі?
20.Микола старший Сергія, Сергій старший Михайлика. Назви ім'я самого
маленького хлопчика. (Михайлик)
21.Кролики сидять у клітці так, що видні тільки їхні вуха. Миколка нарахував
5 пар вух. Скільки кроликів у клітці?
22.Коваль підкував двох коней. Скільки підков йому знадобилося?
23.У слові «кішка» 5 букв. Придумай слово в якому на одну букву менше і воно
має назву тварини (тигр).
24.Роману подарували стільки значків, скільки у нього було. Роман перерахував
значки і їх виявилося 8. Скільки значків було у хлопчика? (4)
25.Щоб розсадити 7 дітей не вистачає два стільці. Скільки стільців у кімнаті?
(5)
26.У павука 4 пари ніг, а у жука 3 пари ніг. На скільки ніг менше у жука? (на
одну пару).
27.Сестра старша брата на один рік. На скільки сестра років буде старша брата
через 5 років? (на один рік) .
28.На столі лежать гроші, за які можна купити два однакових стільця і одне
крісло. Що дорожче крісло чи стілець? (крісло)
29.Купили пакет молока. Половину пакета випили Микита і Даша. У пакеті
залишилося 2 склянки. Скільки склянок молока було в пакеті? (4)
25
30.Бабуся поклала на тарілку 12 груш. Після того, як онуки взяли по одній
груші, залишилося 8 груш. Скільки онуків у бабусі? (4).
31.Кожній з трьох внучок дідусь дозволив зірвати з 4 кущів по одній троянді.
Скільки троянд зірвали дівчатка? (4 + 4 + 4 = 12 троянд)
32.Колесо велосипеда має 8 спиць. Скільки проміжків між спицями? (8)
33.Купили щуку, ляща і окуня. Щука важче ляща, а лящ важче окуня. Яка риба
найлегша? (окунь)
34.У великій клітці 6 хвилястих папуг, а в маленькій - 5. З великої клітки в
маленьку пересадили 1 папугу. Чи порівну папуг в клітках? (Ні)
35.На цьому тижні в гостях у бабусі Галя була в середу, четвер, п'ятницю, а
Лариса - в четвер, суботу, п'ятницю, неділю. Скільки днів гостювала у бабусі хоча
б одна внучка? («Хоча б одна» значить або Галя, або Лариса, або обидві разом
одночасно. Значить в середу, четвер, п'ятницю, суботу, неділю.)
36.У кошику і пакеті по 6 апельсинів. З пакета переклали в кошик один
апельсин. На скільки апельсинів менше стало в пакеті? (на 2)
37.У мене три світлини. На двох я і на двох мама. Чи може це бути? (так, на
одній з світлин я разом з мамою)
38.Маса двох однакових пирогів така ж як і одного торта. Маса пирога - 1
кілограм. Яка маса торта? (2 КГ)
39.Половину всіх своїх золотих монет Буратіно віддав в магазин, а решта за
порадою кота Базиліо та лисиці Аліси закопав. Скільки монет було у Буратіно? (6)
40.У брата було 5 горіхів. Один горіх він віддав сестрі, у якої вже були горіхи,
і горіхів у них стало порівну. Скільки горіхів було у сестри? (6)
41.Папа Карло заготовив 13 ніжок для стільців. Чи вистачить цих ніжок для
того, щоб виготовити стільчики для П'єро, Мальвіни, Буратіно? (4 + 4 + 4 = 12 ;
12 менше 13, значить вистачить ніжок)
42.У Віри 9 цукерок, а у Олі 5 цукерок. Скільки цукерок Віра повинна віддати
Ользі, щоб цукерок стало порівну? (2)
43.До свята мама приготувала Маші. Ніні, Олі подарунки: ведмедика, ляльку і
собачку. Який подарунок отримала кожна дівчинка, якщо Маша вибрала собі не
26
ляльку і не собачку, а Оля теж не взяла ляльку? (Маша - ведмедик, Ніна- лялька,
Оля-собачка)
44.Термометр показує 12 градусів морозу. Через деякий час стовпчик в
термометрі опустився на 3 градуси. Стало тепліше чи холодніше і на скільки
градусів? (Холодніше на 3 градуси)
45.Чи може сума двох чисел бути рівною їх різниці? ( 3 + 0 = 3 і 3-0 = 3)
46.У вазі на 20 цукерок більше, ніж у двох однакових пакетиках. У вазі 30 штук.
Скільки цукерок в пакетику? (30-20 = 10: 2 = 5 цукерок)
47.Кожну головку сиру продавець розрізав навпіл. Скільки головок сиру було
якщо вийшло 6 половинок? (3 головки)
48.У пакеті стільки ж лимонів скільки і в кошику. З пакета взяли 3 лимона, а з
кошика взяли 5 лимонів. Де залишилося лимонів більше і на скільки? (на 2 в пакеті)
49.У двох ваза порівну цукерок. Микола з однієї взяв 5, а в іншу поклав 5, то в
обох вазах цукерок стало 20. Скільки цукерок було в кожній вазі спочатку? (по 10
цукерок)
50.Петрик полив в саду стільки ж яблунь, скільки і Оля. Микола. Петрик полив
ще й грушу, то виявилося він полив 9 дерев. Скільки яблунь полив Петрик?
(9-1 = 8: 2 = 4)
51.У брата стільки ж іграшок скільки у сестри. Коли братові подарували 4
іграшки, то у нього стало 12 іграшок. Скільки іграшок було у сестри?
(12-4 = 8 іграшок)
52.Запиши цифрами всі двозначні числа, які можна скласти використовуючи
слова «двадцять», «сорок», «один», «п'ять», «сім». (20,21,25,27,40,41,45,47)
53. Якщо кожен з трьох хлопчиків візьме з вази по 4 абрикоси, у вазі залишиться
1 абрикос. Скільки було абрикосів? (4х3 = 12 + 1 = 13)
54.Чи вистачить 8 парт, щоб розсадити 20 учнів? (8х2 = 16 це менше 20, значить
не вистачить)
55.У кошику на 8 помідорів більше, ніж в пакеті. Скільки помідорів потрібно
перекласти в пакет, щоб помідорів стало порівну? (3 помідори)
56.Чи може сума двох чисел дорівнювати їх добутку? (2 + 2 = 2х2)
27
57.Чому дорівнює добуток 0 х 1 х 2 х 3 х 4 =? Чому, поясни.
58.У класі 31 учень. Скільки потрібно парт, щоб розсадити всіх учнів? (16)
59.У коробці 5 білих кубиків і 3 чорних. Яке найменше число кубиків треба
взяти, щоб з них був хоча б 1 чорний? (6 кубиків)
60.На верхній полиці 3 книги, на нижній - 2. Скільки книг треба поставити ще
на нижню полицю, щоб книг стало в 2 рази більше, ніж на верхній полиці? (на
нижній полиці має бути 6 книг, але там вже є 2 книги. Значить 6 - 2 = 4 треба 4
книги)
61.Запиши за допомогою 1 0 всі трицифрові числа. (100, 101, 110, 111.)
62.Троє друзів поїхали на дачу. Дорога зайняла 6годин. Скільки годин їхав
кожен? (6:00)
63.На дереві сиділи 3 горобці і 2 ворони. 2 птахи відлетіли. Скільки і які птахи
могли залишитися? (3 горобці, 1 ворона і 2 горобці, 2 ворони і 1 горобець)
65.Маса кавуна і ще половина такого ж кавуна дорівнює 9 кг. Знайди масу
кавуна. (6 кг)
66.На тарілці лежать сливи. Марина взяла половину всіх слив, а Олексій - решту
4 сливи. Дізнайся скільки слив було на тарілці? (8 слив)
67.Папуга, сидячи на плечі у клоуна, роздає дітям картки в такому порядку:
біла, синя, зелена, червона. Незнайко був сьомим. Якого кольору картку він
отримає? (зелену)
68.Запишіть всі трицифрові числа, в яких кожна наступна цифра на 1 більше
попередньої (123, 234, 345. 456. 567, 678. 789)
69.Покупець купив 15 блакитних конвертів і 10 з марками. На 5 блакитних
конвертах були марки. Скільки конвертів купив покупець? (20 конвертів)
Цікаві вправи на розвиток кмітливості,
28
1.У бабусі Маші внучка Даша, кіт Пушок, та собачка Дружок. Скільки онуків?
2.Задумай число до 5. Додай 2 і скажи відповідь. Я назву задумане число.
3.Біля стіни стоїть діжка, а в діжці тієї жаба. Якщо було б 7 діжок скільки було
б жаб?
5.Перший Назар йшов на базар, другий Назар - йшов з базару. Який Назар ніс
товар, а який йшов без товару?
6.Двоє дітей підійшли до річки. Біля берега стоїть один човен, який бере тільки
одну людину. Як їм добратись на інший берег? (Діти були на різних берегах)
7.Хлопчик прийшов на млин і побачив в кожному кутку по три мішки, на
кожному мішку по 3 кішки, у кожної кішки по три кошеняти. Скільки ніг було на
млині? (дві, тому що у кішок лапи)
8.Як перерахувати п'ять днів тижні, не називаючи їх? (позавчора, вчора,
сьогодні, завтра, післязавтра)
9.Коли людина може мчати зі швидкістю автомобіля? (Коли сидить в ньому)
10.Як за допомогою тільки однієї палички утворити трикутник на столі?
(поклади на кут)
11.Якщо курка стоїть на одній нозі, то вона важить 2 кг, А якщо стане на дві
ноги?
12.4 крила, а не метелик, крилами махає, а не летить (млин)
13.Хто стає вище, коли сідає? (собака)
14.Що стає легше, коли його надувають? (куля)
15.Чим більше беремо, тим більше стає (яма)
16.П'ять братів роками рівні, іменами різні (пальці)
17.Сидять білки на гілці. Проти кожної білки по 2 білки, Скільки всього білок
29
ВИСНОВКИ
Проблема
розвитку
логічного
мислення
дуже
актуальна на даному етапі з переходом на новий
державний навчальний стандарт. Він підтримує традиції
початкового навчання, але розставляє інші акценти і
визначає інші пріоритети. Визначальним в меті відбору та структурі змісту, умовах
його реалізації є значимість початкового курсу логіки для продовження освіти, а
також можливість використання знань і умінь при вирішенні будь-яких практичних
та пізнавальних завдань. У стандарті зазначено, що в ході освоєння учень повинен
отримати можливість опанувати «основами логічного і алгоритмічного мислення,
запису та виконання алгоритмів». Очевидно, що однією лише роботи з готовими
алгоритмами арифметичних дій, епізодичного вирішення логічних завдань, що
зазвичай подається у підручниках, недостатньо для створення реальної основи для
розвитку логічного мислення. На жаль, як правило, вчитель не створює ситуацій
для успішного формування логічного мислення. Тому дуже важливо, щоб сучасні
форми і методи навчання сприяли формуванню вміння слідувати інструкції,
правилу, алгоритму; вчили міркувати, правильно використовувати логічну
термінологію, будувати висловлювання, перевіряти його істинність, формулювати
висновок.
Вважаємо, що обрані форми і методи розвитку логічного мислення учнів
молодших класів на уроках логіки здатні розвивати самостійність логіки мислення,
яка дозволила б дітям будувати умовиводи наводити докази, висловлювання,
логічно пов'язані між собою, робити висновки, обґрунтовуючи свої судження, і
самостійно здобувати знання, а також активніше використовувати ці знання в
повсякденному житті.
Тому використання вчителем початкової школи цих форм і методів розвитку
логічного мислення на уроках логіки є не тільки бажаним, але навіть необхідним
елементом навчання.
30
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення / Н. Д. Бабич –
Львів: Світ, 1990.- 232 с.
2. Білокобильська Н. П. Розвиток логічного мислення Н. П. Білокобильська//
Початкова освіта. – 2000. – №41. – 3 с.
3. Богданович М. В. Математичні віночки : нак. - попул. кн. для мол. шкіл /
4. Богданович М. В. – К. : Веселка, 1983. – 159 с.
5. Божко С. А., Игнатьева С. А. Учись мыслить. Рабочая тетрадь для детей ст.
дошк. возраста / О. И. Божко, С .А. Игнатьева; ДПІРР. – Х., 1999. – С. 68
6. Богданович М. В. Математическая радуга / - 2-е изд. - / М. В. Богданович.
– К. : Рад. шк., 1986. – 94 с.
7. Володарська М. О. Зошит з математики. 2 клас. Видання друге, перероблене.
/ М. О. Володарська. – Харків: Лєта, 2004. – 72 с.
8. Володарська, М. О. Дейнека Р. І. Супутник «Перших кроків». Зошит з
розвитку мовлення і логічного мислення, 1 клас / М.О. Володарська, Р.І.
Дейнека. – Харків: Лєта, 2003. – 80 с.
9. Гетманова А. Д. Логика: Учебник для студентов педвузов. / А. Д. Гетманова
– М. Высш. шк., 1986. – 288 с.
10.Гордієнко, Н. І. Веселі задачки. Для дітей 6- 8 років /Н.І. Гордієнко.- Х.:
Факт, 2003. – 32с.
11.Гуска А. І. Логіка. «Робочий зошит» /А. І. Гуска – Тернопіль: Підручники і
посібники, 2015. – 64с.
12.Егорова Т. Г. Логическое и образное в познавательной деятельности
младших школьников// Т.Г. Егорова Начальная школа. – 2000. - №4. С. 66-68
13.Митник О. Я. Математична логіка як навчальний предмет (задачі на
планування дій) О. Я. Митник //Початкова школа. – 1998. – С. 18-20
14.Митник О. Я. Математична логіка як навчальний предмет О. Я, Митник
//Початкова школа. – 1997. - №11. – С. 17-19
15.Митник О. Я. Математична логіка як навчальний предмет
31
16.Митник О.Я. // Початкова школа. – 1998. - №11. – С. 37-39
17.Митник О. Я. Логіка, 2 клас. : експериментальний навчальний посібник. 2-е
вид. / О. Я. Митник. – К. : Початкова школа, 2008. – С. 104
18.Михайлова, З.А. Игровые занимательные задачи для школьников . кн. Для
воспитателя детсада. 2-е изд. дораб. / З. А. Михайлова. – М. Просвещение,
1990. – 94с.
19.Нестеренко О. В. «Цікава логіка» Посібник учителя / О. В. Нестеренко
Харків: Основа; 2014. – 63с.
20.Середа В. Ю. Математична логіка в шкільному курсі математики: посібник
для самоосвіти вчителів. – К. : Рад. школа, 1984. – С. 144
21.Свечников А. А., Сорокин П. И. Числа, фигуры, задачи по внеклассной
работе: пособие для учителей 1 -3 кл. / А. А. Свечников, П. И. Сорокин. – М
.: Просвещение, 1977. – С. 175
22.Сухомлинский В. О. Серце віддаю дітям. / С. О. Сухомлинський - К., 1974.
23.Труднев, В.П. Внеклассная работа по математике в начальной школе.
пособие для учителей / В. П. Труднев – М. Просвещение, 1975. - С. 176
24.Фадєєва Т. О. Цікаві задачі логічного характеру / Т. О. Фадєєва – Донецьк:
ЦПА, 1998. – С. 64
32
Автор
natstec
Документ
Категория
Методические пособия
Просмотров
234
Размер файла
375 Кб
Теги
логіки, курсовая
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа