close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Батьківські збори першокласників

код для вставки
презентація
Педагогічна готовність
Це запас знань, умінь і навичок,
наявний у дитини на момент вступу до
школи.
Під цим як правило, мається на увазі
уміння читати, рахувати, переказувати,
однак це не дає змоги
спрогнозувати успішність навчання
навіть на найближчий час.
Психологічна готовність
Це якісна своєрідність
інтелектуального розвитку дитини і
деяких особливостей її особистості,
без якої неможливо успішно
навчатися в масовій школі.
Сформованість цього рівня
надзвичайно важлива.
Основні групи труднощів, з якими
зустрічаються не готові до
навчання діти
Перша група належить до
системи стосунків і взаємодії з
однолітками (невміння слухати
товариша і стежити за його
роботою, змістовно спілкуватися
з однолітками, погоджувати з
ними свої дії)
• Друга – до сфери спілкування з
дорослими (нерозуміння
умовності запитань учителя,
його особливої позиції,
специфічності навчальних
ситуацій і навчального
спілкування)
• Третя – до сфери
самосвідомості дитини
(завищена самооцінка своїх
можливостей і здібностей,
необ’єктивне ставлення до
результатів своєї діяльності,
неправильне сприйняття оцінок
учителя).
Принципово важливим є
• сформовані прийоми ігрової діяльності;
• розвинені соціальні емоції і високий
(для даного періоду) рівень морального
розвитку;
• розвинена уява;
• високий рівень наочно-образного
мислення, пам’яті, мовлення.
Готовність до шкільного
навчання
• морфологічна готовність (стан
здоров’я (фізіологічна зрілість)), рівень
фізичного розвитку (рівень
сформованості дрібної моторики),
біологічний вік;
• психологічна готовність
(інтелектуальна, емоційно-вольова,
мотиваційна);
• соціальна готовність (соціальна
компетентність, комунікативні навички).
СТАТИСТИКА
Найбільш не готових до навчання дітей у
віці 5-5,5 років – близько 80%, у 6 років
таких дітей уже набагато менше – 51%, а в 6
з половиною років – 32%. У 7-літньому віці
кількість не готових до школи дітей
знижується до 13%. Ідеться саме про
систематичне навчання за визначеною
програмою. За індивідуальною програмою
навчати дитину можна і в 4, і в 5 років.
Мотиваційна готовність
• сформована, якщо в дитини є бажання
ходити до школи, посісти нову соціальну роль
– роль школяра, сформоване ставлення до
вчителя як до дорослого, що володіє
особливими соціальними функціями, є
бажання займатися з учителем, розвинуті
необхідні форми спілкування з однолітками,
домінують мотиви навчання, є прагнення до
здобуття знань, інтерес до навчальних
занять.
Емоційно-вольова готовність
• вважають сформованою, якщо
дитина вміє ставити мету, намічає
план дії, приймає рішення, докладає
зусиль до його реалізації, долає
перешкоди.
• Спостерігається емоційно-позитивне
ставлення до навчання в школі.
• Відсутні імпульсивні реакції і вияви
тривожності.
Особистісна готовність
• Це певний рівень розвитку її емоційної
сфери.
До початку шкільного навчання в
дитини повинна бути висока емоційне
стійкість, на тлі якої можливий розвиток
і перебіг навчальної діяльності.
Узагальнений “портрет”
першокласника, не готового до
школи
надмірна грайливість;
– недостатня самостійність;
– імпульсивність, безконтрольність поведінки, гіперактивність;
– невміння спілкуватися з однолітками;
– труднощі контактів із незнайомими дорослими (стійке небажання
контактувати) чи, навпаки, нерозуміння свого статусу;
– невміння зосередитися на завданні, труднощі сприйняття словесної чи іншої
інструкції;
– низький рівень знань про навколишній світ, невміння зробити узагальнення,
класифікувати, виділити подібність, розбіжність;
– поганий розвиток тонко координованих рухів руки, зорово-моторної
координації (невміння виконувати різні графічні завдання, маніпулювати
дрібними предметами);
– недостатній розвиток довільної пам'яті;
– затримка мовного розвитку (це може бути і неправильна вимова, і бідний
словниковий запас, і невміння виразити свої думки тощо).
Хибні стратегії підготовки
дитини до школи
• Часто під час підготовчих занять дітей
змушують сидіти за партами, вправляти руку в
малюванні дрібних деталей або читати абетку,
вчать рахувати тощо, дрібними порціями
відтворюючи те, що чекає на них у школі.
Звичайно, такий підхід має певну рацію і
певний результат: діти набувають навичок
письма, рахування та групової роботи за
наказом вчителя. Проте в цьому випадку
йдеться про навчання, а не про розвиток.
Хибні стратегії підготовки
дитини до школи
• Через те, що діти виконують діяльність, до якої
ще фізіологічно не готовий їхній мозок, настає
виснаження. Жодному тренеру не прийде в
голову дати п’ятирічній дитині фізичне
навантаження як для семирічної – м’язи
підірвуться. Мозок – не м’язи, він складніший,
наслідками його неприродного навантаження
буде не біль, а мінімальні мозкові дисфункції
і, як наслідок, деформація психічного
розвитку дитини.
Типові помилки підготовки до
школи
•
Навчання письма, лічби та читання через примус, сидячи за партами.
•
Робота тільки у двомірному просторі: в зошитах, у посібниках, на
аркушах паперу, в абетках, альбомах.
•
Часом програма формування навичок для першого класу
«спускається» аж на навчання п’ятирічних дітей.
•
Захоплюючись тренуванням дрібної моторики, вихователі подекуди
забувають про розвиток основних рухових здібностей.
•
Формуючи понятійне мислення, починають одразу з класифікації
предметів та явищ, минаючи опис і порівняння, не приділяють уваги
сприйняттю якостей об’єктів.
•
Коригувальний процес часом набуває характеру муштри,
спостерігається наростаюче виснаження внутрішніх компенсаторних
функціональних можливостей дитини
Поради
* Вправи на одночасне виконання різних завдань лівою
та правою рукою.Головне, щоб діти виконували їх
одночасно обома руками й симетрично.
* Пальчикове малювання – малювання фарбами без
пензлів, лише пальцями.
* Ліплення.Але не лише з пластиліну, а й з глини, із
солоного тіста та з паперової маси.
* Конструювання. Конструювати можна як із деталей
конструктора, так і з різних побутових дрібничок:
пластикових пляшок, упаковок, списаних ручок і т. п.
Поради
•
Робота з природним матеріалом (камінцями,
мушлями, горіхами, листями, каштанами, квасолею,
горохом). Це може бути виготовлення різноманітних
флористичних композицій, використання
природничого матеріалу для лічби предметів,
викладання літер та цифр, геометричних фігур.
•
Малювання олівцями. Варіювання натиску сприяє
розвитку відчуття м’язів руки та довільного керування
ними.
•
В’язання вузлів.
•
Шнурування.
Поради
• Готуючи дитину до школи, насамперед подбайте
про її навички самообслуговування та
самоорганізації. Це допоможе суттєво зберегти
енергію, якої шестирічкам не вистачає. Дитині буде
набагато легше, якщо вона вміє швидко самостійно
вдягнутися й роздягнутися, впоратись із
застібками, шнурками, «блискавками» і т. п.
Купуючи дитині нову одежу, дайте їй можливість
потренуватися, виробити навичку, тобто кілька
разів (не менше десяти) самостійно одягнути й
зняти її.
Поради
Розвиток мислення
Понятійне мислення. Далі у послідовності формування
операцій:
• - опис;
• - порівняння;
• - пошук відмінностей;
• - пошук подібностей;
• - узагальнення;
• - об’єднання у класи;
• - розв’язання завдань на вилучення зайвого;
• - класифікація.
Поради
•
•
•
•
•
Мовний розвиток
Формування зв’язного мовлення:
- переказ;
- відповіді на запитання;
- постановка запитань.
Аналіз складових мовлення: тексту, речення,
слова, складу, фонеми.
Фонематичні вправи – вправи, які допомагають
навчитися виокремлювати звуки мовлення.
Поради
Соціальні навички
• Рольові ігри.
Типові ситуації, в які потрапляють діти,
можуть стати сюжетами рольових ігор.
Наприклад «Знайомство», «День
народження», «На уроці заболів
живіт»…..
Поради
Метафоричне мислення:
• - розуміння приказок, прислів’їв, казок;
• - розгадування загадок;
• - складання казок,розповідей за
малюнком…
•
•
•
•
•
•
•
•
Навчання елементів грамоти.
Ознайомити з основними одиницями мовлення й навчити правильно
користуватися термінами на їх позначення «речення», «слово», «звук»,
«склад», «буква».
Навчити виокремлювати із мовленнєвого потоку речення, сприймати його як
кілька пов’язаних змістом слів, які висловлюють завершену думку.
Вправляти у поділі речень на слова, визначенні кількості й порядку слів у них та
складанні речень із розрізнених слів, із заданим словом, у поширенні речень
новими словами. Залучати дітей до моделювання речень у роботі із схемами
речень.
Навчити визначати на слух перший і останній звуки у словах, місце кожного
звука у слові, виокремлювати заданий звук у словах та визначати його позицію
(на початку, в середині чи у кінці слова), виділяти звук, що частіше звучить у
тексті, самостійно добирати слова із заданим звуком у певній позиції. Показати
залежність значення слова від порядку чи зміни звуків (кіт – тік, карта – парта).
Будувати загальну звукову схему слова, називати слова, відповідні заданій
схемі
Сформувати знання про голосні та приголосні мовні звуки на основі уявлень про
відмінності їх утворення. Дати поняття про склад як частину слова, утворену із
одного чи кількох звуків, про складоутворювальну роль голосних звуків у словах.
Вправляти у поділі слів на склади з орієнтацією на голосні звуки, визначенні
кількості та послідовності складів. Показати залежність значення слова від
порядку складів у ньому (бан-ка – ка-бан, Ку-ба – Ба-ку). Навчити визначати
наголошені й ненаголошені склади у словах, помічати смислову роль наголосу
(за′мок - замо′к). Вправляти у складанні складових схем слів та доборі слів до
заданої схеми.
Ознайомити з поняттям про тверді та м’які приголосні звуки. Навчити
виконувати на слух звуковий аналіз слів, будувати звукові схеми слів із позначок
або фішок відповідно до порядку й характеристики звуків у словах (голосний чи
приголосний, твердий чи м’який приголосний).
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
Показники логіко-математичного розвитку:
- вміє лічити в межах першого десятка різними способами (лічба кількісна, порядкова, у прямому та
зворотному напрямках, лічба від заданого числа);
- знає цифри у межах 0 – 9, утворює числа 1 -10 з одиниць та з двох менших чисел. Встановлює числову
рівність, нерівність, визначає відношення «на скільки більше?», «на скільки менше?», «порівну», «стільки
ж»;
- розв’язує прості арифметичні та логічні задачі і приклади, виконує дії додавання і віднімання,
використовує знаки плюс (+), мінус (-), дорівнює (=), вміє їх записувати;
- порівнює предмети за висотою, вагою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здійснює
класифікацію за цими ознаками.
- володіє знаннями про основні одиниці вимірювання різних величин: довжини (см, м), маси (кг), об’єму (л);
має навички вимірювання за допомогою умовної мірки;
- розпізнає геометричні фігури, знає їх назву, властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат,
прямокутник, багатокутник, об’ємні: куля, куб, циліндр, конус); знаходить подібні форми у навколишніх
предметах, малює /складає предмети з різних геометричних фігур або визначає фігури у заданому
малюнку, візерунку тощо;
- орієнтується у розташуванні предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду,
посередині тощо), визначає відстань, використовуючи поняття: далеко – близько, поруч – далі. Вміє
визначати розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета, розміщувати предмети на
площині (на столі, в зошиті);
- диференціює та правильно вживає часові поняття: сьогодні, завтра, вчора, зараз, згодом, раніше, пізніше;
- володіє знаннями про одиниці часу та їх складові: хвилина, година, доба (частини доби – ранок, день,
вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня та їх послідовність), місяць (назви 12 місяців та їх послідовність), рік
(пори року – весна, літо, осінь, зима);
- орієнтується у часі за допомогою годинника (в межах півгодини за циферблатом) та календаря, вміє ними
користуватися;
- використовує логіко-математичні уміння в повсякденному житті:
вміє набрати номер телефону служб порятунку;
вміє користуватися пультом телевізора/аудіо – відеотехніки;
має елементарні навички роботи з комп’ютером;
- знає свій вік, вік тата, мами та інших членів родини, знає дату народження, адресу та номер квартири.
Автор
О.О. Козак
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
10
Размер файла
595 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа