close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ЕСКАПІЗМ ЯК ФОРМА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

код для вставки
Урок світової літератури в 11 класі (на основі тексту Франца Кафки "Перевтілення")
ЕСКАПІЗМ ЯК ФОРМА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ
ОСОБИСТОСТІ
(спостереження над ______________ Франца Кафки
«Перевтілення»)
(11 клас)
Мета:
Навчальна: ознайомити учнів із сутністю поняття ескапізм, простежити
ескапізм «кафкіанського світу» в оповіданні «Перевтілення»;
Розвиваюча:
активізувати інтелектуальну і пізнавальну діяльність учнів;
формувати здатність інтерпретувати художній твір, висловлювати власні думки;
Виховна: виховувати інтерес до філософських поглядів письменника та
світового літературного процесу.
Тип уроку:
комбінований урок
Форма уроку: семінарське заняття
Обладнання: портрет Ф. Кафки, мультимедійна презентація до уроку, уривок із
фільму «Перевтілення».
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Учитель. Ми продовжуємо з вами нашу розмову про одну із ключових фігур
ХХ століття – Франца Кафку та його «маленьку людину» Грегора Замзу, який
одного ранку перетворився на комаху.
На екрані сцена «перетворення» з фільму «Перевтілення» (2002).
Учитель. Подивіться, будь ласка, на екран. Сучасний російський режисер
Валерій Фокін, створюючи екранний образ Грегора Замзи, вагався: використати
комп’ютерну графіку або задіяти актора? І хоча мультиплікаційний Грегоркомаха виглядав дуже ефектно, режисер усе ж запропонував на цю роль
людину.
Проблемне питання. Як ви гадаєте, чому режисер не скористався сучасними
комп’ютерними технологіями для створення достовірного образу головного
героя?
Висунення гіпотез.
1.
Режисер відмовився від комп’ютерних технологій через брак коштів…
2.
Для режисера було важливо, щоб глядачі усвідомлювали: «Перевтілення»
– це історія не про комаху, а про людину.
Вибір гіпотез для розгляду.
Учитель. Дійсно, режисеру було важливо, щоб глядачі бачили на екрані
людські очі, сповнені болі і надії, великого бажання інтегруватися у людське
товариство. І для цього, за Кафкою, він готовий був «плазувати … не гірше
комахи». Крім того, відмовляючись від комп’ютерного образу комахи, режисер
(свідомо чи несвідомо) виконав волю самого автора. Як відомо, Кафка ще у
1915 р. заборонив ілюструвати «Перевтілення», запропонувавши видавцеві
(журнал «Вайсе Блеттер») подати зображення тільки двох сцен: «… батьки і
повірений стоять перед зачиненими дверима, або, краще, батьки та сестра
знаходяться у добре освітленій кімнаті, двері у сусідню кімнату відчинені».
Уявімо ці ілюстрації. «Один раз протягом довгого вечора трохи
відчинилися, але відразу закрилися одні бокові двері і ще раз – інші…» − лінія
дверей, що відчиняються і зачиняються, пронизує усе оповідання. Саме через
двері Грегор взаємодіє з оточуючим світом, вони огороджують його власний
світ, його кімнату. Ніби входи і виходи величезного лабіринту, із якого
неможливо вибратися, образ дверей стає дзеркальним відображенням
внутрішнього стану героя. Замза знаходиться у полоні власного тіла і створеної
ситуації, спроби вибратися з якої нагадують блукання коридорами лабіринту, в
кінці якого не вихід, а глухий кут: «Як тільки він опинився у своїй кімнаті, двері
швидко зачинили, закрили на засов, а потім і на ключ <…> голова його
мимовільно опустилася, і він слабо позіхнув в останній раз». Двері стають
завершенням і началом, місцем, куди все повертається.
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Презентація портрета.
Учитель. І саме про те, звідки бере початок «кафкіанський світ» і де
опиняється Грегор Замза, піде сьогоднішня розмова. Пропоную провести
текстуальні дослідження, які допоможуть нам пройти крізь двері у
«кафкіанський світ» ескапізму.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель. Запишіть у зошити тему уроку (демонстрація слайду)
Ескапізм (від англ. escape – тікати, рятуватися) – соціально-психологічне явище
втечі людини від негативного впливу довколишньої дійсності у світ ілюзій та
власного «я».
Незадовго до смерті, 1922 року, Ф. Кафка записав у щоденнику, що бачить
найвище щастя в близькості до людей. Але це щастя залишалося для нього
недоступним. Усі спроби встановити справжній внутрішній контакт зі світом і
реальністю закінчувалися крахом. Мабуть тому письменник обрав внутрішній
шлях ескапізму, «позаіснування», який надавав можливість відійти від
труднощів і проблем справжнього життя. Відчуття болю, нелюдської
самотності, безвиході, відчуженості, безкінечного зла, буденності жаху
реального життя ставало формулою «перевтілення», характеризуючи
індивідуальний світ письменника як надзвичайно трагічний і песимістичний. Не
випадково прикметник «кафкіанський» (kafkaist) символізує «занурення,
пригнічення, ірраціональність і абсурд, заплутану, іноді безглузду складність».
А ім’я Грегора Замзи дешифрується у прізвище «Кафка».
ІV. Узагальнення і систематизація вивченого.
Евристична бесіда за запитаннями.
Учитель. 1) Ескапізм має спільні витоки з екзистенціалізмом. Пригадайте, що
стоїть за цим терміном?
(Екзистенціалізм (від лат. existential – існування) – це провідний напрям у
філософії та літературі ХХ ст., що виник після Першої світової війни.
Письменники-екзистенціалісти відображали духовну кризу цивілізації, втрату
сенсу буття, відчуженість, самотність людини, її занедбаність у ворожому світі.
Провідними мотивами в літературі екзистенціалізму стали абсурдність
існування, самотність, страждання, смерть.)
Учитель. 2) «Перевтілення» – автобіографічний твір, який Кафка писав для
себе і про себе. До якого жанру він належить?
(Деякі літературознавці розглядають «Перевтілення» як новелу, інші – як
оповідання. Обидва терміни вживаються для позначення прозових художніх
творів невеликого обсягу, але новела, на відміну від оповідання, має
несподіваний фінал. Тоді як «Перевтілення» завершується байдуже-спокійним
очікуванням смерті Грегора його родиною. Кафка неначе питає: «Грегор помер і
близькі зітхнули з полегшенням, а чи могло бути інакше?» Тому фінал твору є
не лише прогнозованим, а й запрограмованим. І ця обставина дає можливість
віднести «Перевтілення» до жанру оповідання, а не новели.)
Учень заповнює пусте місце на дошці, а учні – у зошитах.
Учитель. 3) «Перевтілення» – оповідання про втечу Грегора від абсурду
існування у родині. Французький письменник-екзистенціаліст Альбер Камю
вважав сцену загибелі Грегора однією з найогидніших та найцинічніших у всій
літературі. Якою є композиція цього твору?
(Композиція – звичайна, як для оповідання або притчі, – лінійна, складається з
3-х частин: зав’язка твору (перевтілення Грегора); кульмінація (вигнання
Грегора, «бомбардування його яблуками»); розв’язка (смерть Грегора). Усі
частини завершуються однаково – риторичною фігурою епіфора. Фіналом
кожного розділу стає конфлікт з родиною, напруга зростає, «двері закриваються
на засув».)
ІV. Перевірка домашнього завдання.
Робота у групах.
Учитель. Процес «перевтілення», що стався з Грегором, є не єдиним
перетворенням у розповіді. Змінилася і кімната Грегора, і ставленням родини
до нього. Фізична смерть як остаточне вигнання уже не з кімнати, а з життя є
закономірним підсумком відношення близьких до нього. Наша перша група
спробувала розібратися в реакції родини і суспільства на метаморфози, що
відбулися з головним героєм.
1 група. Рольовий проект «Чи був інший вихід у Грегора Замзи?»
Після перегляду учні відповідають на поставлене запитання.
Учитель. В оповіданні «Перевтілення» Ф. Кафка руйнує цілісність
світосприйняття, формуючи власний міф про абсурдність світу. Чим більше ми
прагнемо подолати цей абсурд, тим швидше поринаємо в глибини лабіринту, в
якому натрапляємо на останній глухий кут, з якого неможливо вибратися.
Причини подібної безвиході аналізувала друга творча група.
2 група.
Розробка відеоми «Яблука розбрату» (ігрова імпровізація).
Учитель. Втеча від дійсності або ескапізм була єдиним способом вирішення
власних внутрішніх конфліктів як для письменника, так і для його героя. І якщо
для Ф. Кафки заглиблення у світ ілюзій відбувалося через призму мистецтва,
ірреальність існування Грегора Замзи проявлялася у зовнішніх змінах. Більш
детально цю проблему нам розкриє третя група.
3 група. Презентація «Ескапізм «кафкіанського світу» в оповіданні
«Перевтілення» (дослідницький проект)
V. Робота учнів над вправами, щодо застосування знань
Робота у парах. Запитання – відповіді на 3 хв. із використанням умовної дошки.
1)
Яке число найчастіше зустрічається в оповіданні? Наведіть приклади і
спробуйте пояснити, що, на вашу думку, приховано за цією цифрою.
(Три частини оповідання; Грегор тричі звертається до родини після
перетворення; троє мешканців; три двері; смерть о третій ранку.
Три − символ світової Єдності, формула творення світу та моделі Всесвіту, що
об'єднується та уособлюється в Святій Трійці. Бо тільки три приводить до
єдиної одиниці: протон, нейтрон й електрон об'єднуються в атом; минуле,
теперішнє і майбутнє виражають єдиний час; верх, середина і низ дають світову
вертикаль; газ, речовина і тверде тіло виражають стани існування речовини.
Протилежні начала − антиподи − об'єднуються і знаходять свою злагоду в
третьому − в синтезі.)
2)
Які кольори зустрічаються у творі, поясніть їх символічне значення.
(Сірий осінній ранок, темно-сірий будинок лікарні, сіре небо і сіра земля, сіра
курява у кімнаті, де лежав Грегор; червона кров, бомбардування червоними
яблуками, руда пляма на шпалерах, вагон, «залитий» сонцем.
Сіра буденність і жорстокий червоний смертельно-небезпечний світ. Символіка
оповідання ускладнена, затемнена і не піддається однозначному тлумаченню.)
3)
3 липня 2013 року виповнилося 130 років з Дня народження Ф. Кафки,
якого вважають пророком ХХ ст. І справді, різні покоління читачів в його
«незрозумілих, хворобливих творах» пізнають себе. Які проблеми ХХІ ст.
передбачив Кафка?
(Життя Кафки, його творчість стають попередженням людству про кризове
буття, тиск влади, тоталітарні режими, війни, віртуальну реальність.)
VI. Підсумок уроку
Учитель. Можемо зробити висновок про те, що проблема ескапізму
притаманна не лише творчості, а й особистому життю письменника, оскільки
єдиною можливою формою індивідуалізації особистості Грегора Замзи і Франца
Кафки стала спроба втечі від власного «Я».
VIІ. Домашнє завдання.
Переглянути художній твір «Перевтілення» (2002) та зіставити його з
оповіданням Ф. Кафки, знайти у них відмінності.
Автор
Елена Сердюк
Документ
Категория
Гуманитарная литература
Просмотров
30
Размер файла
249 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа