close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ДРАМАТИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ МЕТОД НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

код для вставки
Досвід роботи вчителя зарубіжної літератури, вчителя-методиста Сердюк Олени Костянтинівни
Відділ освіти виконкому Бердянської міської ради
Бердянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20
ДРАМАТИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ МЕТОД НА
УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Досвід роботи
вчителя зарубіжної літератури,
вчителя-методиста
Сердюк Олени Костянтинівни
м. Бердянськ
8
Проблема стану мистецької освіти в школі є вічною проблемою.
Розв'язання її залежить від трансформації всієї системи гуманітарної освіти,
навчання і виховання. У реалізації цього складного процесу світова
література може виконувати інтегрувальну роль, формувати в учнів систему
художнього мислення. Під час вивчення мистецтва слова суміжні види
образотворчості (музика, живопис, графіка, скульптура, кіно, театр)
впливають на різні сфери сприймання і створюють додаткові можливості для
художнього розвитку особистості.
Шкільна театральна педагогіка як вид навчальної діяльності допомагає
засвоїти у практиці діалогу моральні та наукові істини, вчить бути самим
собою та «іншим», перевтілюватися у героя та проживати безліч життів,
духовних колізій, драматичних випробовувань характеру. Театр як явище, як
світ, як найтонший інструмент художнього та суспільного пізнання та зміни
дійсності надає безліч можливостей для становлення особистості підлітків,
які, на думку Л. Розанова, «вміють розпоряджатися собою у будь-яких
життєвих ситуаціях без застоїв та інертності».
Стрижнем шкільної театральної педагогіки наприкінці ХХ ст. стає
драматико-педагогічний метод, що проголошує ідею «автономії» учнів у
навчальному процесі і повністю орієнтований на дію. Автономія навчання
тісно пов’язана з поворотом до зорієнтованого на учня навчання, що
перегукується з поняттям індивідуалізації навчання. Учитель ніби виконує
роль драматурга: він пише сценарій, визначає дійових осіб, моделює їх дії,
готує необхідні вербальні та невербальні опори, задає тон, створює
атмосферу для комунікації та, спостерігаючи за процесом засвоєння, оцінює
дії його учасників. Адже великий китайський філософ Конфуцій казав: «Я
чую і забуваю. Я бачу і згадую. Я роблю і розумію».
Провідною педагогічною ідеєю автора є створення умов для розвитку
творчих здібностей учнів, реалізація їх творчого потенціалу шляхом
9
залучення їх до різних видів навчальної та позанавчальної діяльності.
Реалізація ідей у практичній діяльності подано на схемі 1.
Для втілення у життя провідної педагогічної ідеї автором творчо
реалізуються елементи систем розвиваючого навчання з направленістю на
розвиток творчих якостей особистості І.П. Волкова, Г.С. Альтшуллера,
І.П. Іванова, апробуються нові програми і підручники зі світової літератури,
художньої культури, орієнтовані на розвиток пізнавальної активності учнів.
Автору близькі також ідеї Л.С. Виготського про розвиток уяви і творчості у
дитячому віці; системи театральної творчості Є.Ю. Сазонова; розвідки про
психологію
дитячої
Л.М. Нєкрасової,
творчості
В.М. Букатова,
Є.В. Коротаєвої,
Е.Г. Чурілової,
на
А.П. Єршова,
основі
яких
був
створений власний план роботи шкільного театру «Слово…»
 http://www.youtube.com/watch?v=sH-wL1pPHdA&feature=player_detailpage
 http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&v=e-4D0Os0Vg4
Основною метою своєї педагогічної діяльності автор вважає
формування засобами різних видів мистецтва гармонійно розвиненої,
духовної, суспільно активної особистості, здатної реалізувати свій творчий
потенціал у сучасних швидкозмінних соціально-економічних умовах.
Виходячи з основної мети, задачі досвіду сформульовані наступним
чином:

Розвиток емоційної сфери учнів, їх інтелектуальних і творчих
здібностей шляхом залучення до різних видів творчої діяльності як на уроці,
так і на позакласних заходах;

Оволодіння учнями навичками спілкування і колективної творчості;

Активізація мисленнєвого процесу і пізнавального інтересу шляхом
включення учнів до різних видів пошукової та дослідницької діяльності;

Залучення учнів засобами навчальної та позанавчальної діяльності до
загальнолюдських цінностей.
10
Схема № 1
СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ
УЧНІВ У НАВЧАЛЬНІЙ ТА ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Система творчих
робіт
У
Р
О
К
И
Читацькі
конференції,
семінари,
інтегровані
уроки, творчі майстерні,
елементи гри
Робота над виразним
читанням
Робота по осмисленню
прпапррпрп
образа, характеру героя
Щоденники читача,
глядача, слухача
Реферати,
повідомлення,
доповіді
Участь в конкурсах
та олімпіадах
Розробка опорних
конспектів
Театралізація уривків
літературних творів
Ш
К
І
Л
Н
И
Й
Теоретичні і навчальнотренувальні заняття
Виготовлення
декорацій, костюмів,
реквізитів
Поїздки на спектаклі
професійних акторів
Т
Е
А
Т
Р
Участь у спектаклях
«С
Л
О
В
О»
«»
Альбом «Літопис
шкільного
театру»
Випуск газети
шкільного театру
Щорічне шкільне
свято «Відкриття
театрального
сезону»
ПОВСЯКДЕННА РОБОТА ВЧИТЕЛЯ «НАД СОБОЮ»
11
(К.С. СТАНІСЛАВСЬКИЙ)
П
О
З
А
Н
А
В
Ч
А
Л
Ь
Н
А
Д
І
Я
Л
Ь
Н
І
С
Т
Ь
Керуючись поставленою ідеєю і взявши за основу Державні стандарти
освіти, розроблені з урахуванням основних напрямків модернізації загальної
освіти, зміст своєї навчально-виховної роботи на уроках світової літератури
автор бачить наступним чином. Вивчаючи літературні твори, працюючи над
основними історико-літературними відомостями, теоретико-літературними
поняттями, формуючи в учнів необхідні знання, уміння й навички, автор
реалізує у роботі концепцію засвоєння літератури як мистецтва слова на
основі творчої діяльності. Тому «художній твір вивчається як результат
творчої діяльності, як культурно-знакове явище, як естетичне перетворення
реальності» (А.Г. Кутузов).
Аналіз науково-педагогічної літератури (Н. Вітковська, М. Дергач,
Д. Джола, М. Єфіменко, Л. Розанов, А. Щерба) дає змогу припустити, що
діти підліткового віку є особливо сприйнятливими до театрального
мистецтва. Тож саме учням середніх і старших класів варто пропонувати
проекти-спектаклі.
Спочатку автор радить учням обрати п’єсу для вистави. Для цього вони
повинні прочитати декілька п’єс, щоб зупинитися на одній із них. Зробивши
вибір, переходимо до наступного етапу – «занурення». Насамперед треба
зрозуміти обрану п’єсу: уважно, вдумливо перечитати твір (техніка closereading), аналізуючи значення кожного слова, кожного образу; опрацювати
літературознавчі
дослідження
з
цієї
теми;
обговорити
прочитане,
організувати дискусію. Корисним на цьому етапі є відвідування театру (якщо
виникає така можливість) або перегляд театральної інсценізації на екрані.
Важливою частиною занурення є спроба осягнути характери героїв на фоні
історії країни, законів суспільства, психології людей у контексті часу, моди
різних верств населення певної епохи.
12
Наступний етап – організація діяльності – формування режисерського
задуму, створення акторської трупи. Учні мають засвоїти ази акторського
мистецтва від руху сценою до декламації і вміння носити незвичайний одяг.
Етап діяльності передбачає роботу над вивченням ролей, проведення
репетицій, виготовлення костюмів, афіші, запрошень для гостей. Таким
чином, у процесі роботи над спектаклем діти отримують знання з літератури,
історії, мови, драматичного та акторського мистецтва, образотворчого
мистецтва та сценічної діяльності.
Завершальним етапом стає презентація постановки, після якої
обов’язково проводиться обговорення успіхів і невдач, враховується роль
кожного учня окремо і всього колективу в цілому.
Будь-який проект оцінюється, а тому вистава може стати способом
підведення підсумків, щоб оцінити пізнавальні навички учнів, рівень
грамотності і мовленнєвої культури, володіння фоновими знаннями, уміння
орієнтуватися
у
різних
джерелах
інформації,
сформованим
є
вміння
аналізувати,
оцінювати,
з’ясувати,
наскільки
робити
висновки,
порівнювати і зіставляти, виробляти особисту думку, розуміти ставлення
письменника до того, що зображується у творі. Перевага такого способу
полягає в тому, що учні навчаються активно отримувати знання, працюють
на набуття ерудиції та загальної обізнаності, розвивають зв’язне усне
мовлення.
Таким чином, створюючи умови для реалізації творчого потенціалу
учнів у навчальній та позанавчальній діяльності, автор досвіду може
констатувати зріст загально культури учнів, їх духовно-морального
потенціалу; позитивну динаміку їх творчих здібностей: близько 3% за рік
(схема 2), а також творчий зріст самого вчителя, підвищення рівня його
професіоналізму.
13
Схема № 2
ЗРОСТАННЯ РІВНЯ КРЕАТИВНОСТІ В 11 КЛАСІ
(за опитувальником креативності Джонсона1)
Тестування за опитувальником креативності Джонсона проводилося
в 11 класі з метою вияву характеристик творчого мислення та поведінки.
Більшість учнів навчаються у даного вчителя з 5-го класу, що дає
можливість прослідкувати зріст їх творчих можливостей з перших днів
навчання у школі ІІ ступеня.
Для спостереження за зростанням творчого потенціалу учнів за період
їх навчання у школі ІІІ ступеня цей тест був проведений у І півріччі 10 та 11
класів. Отримані показники зафіксовані у таблиці «Результати діагностики
креативності учнів 11 класу в 2013 році», за ними була створена діаграма.
Звісно, існує велика кількість інших методик діагностики творчого потенціалу особистості. Деякі з них
(П. Торренса, Дж. Гілфорда, Д.Б. Богоявленської) зараз вивчаються автором для застосування їх у роботі з
учнями середніх класів, як займаються у шкільному театрі, для визначення впливу цих занять на розвиток їх
творчих здібностей та загальнонавчальну діяльність.
1
14
Результати діагностики креативності учнів 11 класу в 2013 році
Прізвище, ім’я учня
Результат
тестування
в 10 класі,
бали
Результат
тестування
в 11 класі,
бали
1
Аліханова Ізабелла
24
26
2
8,3
2
Біленький Сергій
33
34
1
3,0
3
Грядунова Наталія
27
28
1
3,7
4
Гуня Євгеній
31
33
2
6,5
5
Довга Христина
30
32
2
6,7
6
Жадан Константин
28
28
0
0
7
Івова Єлизавета
29
31
2
6,9
8
Карнозов Ігор
24
23
1
-4,2
9
Колесник Ростислав
26
28
2
7,7
10
Косенко Кирило
32
33
1
3,1
11
Латиш Ольга
30
32
2
6,7
12
Мазиєва Карина
28
30
2
7,1
13
Ніколайко Микола
26
26
0
0
14
Новосела Юлія
29
31
2
6,9
15
Тарасенко Ганна
25
26
1
4,0
16
Тесленко Катерина
29
30
1
3,4
17
Тіпакова Поліна
29
31
2
6,9
18
Чубей Віктор
24
25
1
4,2
№
п/п
15
Різниця
Різниця
результатів, результатів,
бали
відсотки
Автор
Елена Сердюк
Документ
Категория
Гуманитарная литература
Просмотров
90
Размер файла
298 Кб
Теги
педагогічний
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа