close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Педагогічний вісник

код для вставки
Посібник містить розробки інтерактивних методичних заходів з педагогічними працівниками Для керівників закладів освіти, заступників директорів, що організовують науково-методичну роботу з педагогічними кадрами та всім, кого цікавить інноваційний р
Відділ освіти Старовижівської районної державної адміністрації
Районний методичний кабінет
Загальноосвітня школа І-ІІ ступеня с. Текля
Педагогічний
вісник
Текля – 2016
Педагогічний вісник : З досвіду роботи / упорядник
Г.ВЛащук– Текля, 2016. – 85
Посібник містить розробки інтерактивних методичних заходів з
педагогічними працівниками
Для
керівників
закладів
освіти,
заступників
директорів,
що
організовують науково-методичну роботу з педагогічними кадрами та всім,
кого цікавить інноваційний розвиток освіти.
Схвалено на засіданні науково - методичної ради районного методкабінету
Старовижівської РДА ( протокол № 4 від 29.02.2016 )
Зміст
1.Вступ……………………………………………………………………….… ..4
2. Семінар – практикум « Сучасний учитель на шляху до вдосконалення.. 5
3.Семінар «Психологічний супровід особистісного розвитку вчителів». ..12
4. Семінар – тренінг «Готовність педагогів до інноваційної діяльності.....………21
5. Педрада «Нестандартні форми навчання як засіб розвитку творчої активності
учнів…………………………………………………………………………………..31
6. Педрада «Становлення цінностей дитини через повагу до сім'ї, традицій і
звичаїв українського народу»………………………………………………....41
7. Педагогічний КВК «Покликання високе й благородне»………………...…50
8. Педагогічний тренінг «Перші кроки до майстерності»………………........59
9. Список використаної літератури……………………………………………..69
Вступ
Якість навчально-виховного процесу школи, його результати певною
мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та
методичної майстерності.
З
метою
поліпшення
фахової
підготовки
педагогічних
кадрів
проводиться методична робота, яка спонукає кожного вчителя до підвищення
свого фахового рівня, сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного
колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям вчитися
педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує
підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до
пошуку.
У процесі методичної роботи здійснюється підвищення наукового
рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і
технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психологопедагогічних новинок і методик викладання, вивчення і впровадження у
шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання
перевірених
рекомендацій,
збагачення
новими,
прогресивними
й
досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок
самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії
та практичної діяльності.
Сучасний учитель на шляху до вдосконалення
Мета : поширення педагогічного досвіду роботи; удосконалення педагогічної
майстерності; підвищення мотивації професійної діяльності; знаходження
оптимальних моделей поведінки в педагогічному середовищі.
Форма проведення: семінар- практикум.
Для того, щоб навчити іншого,
потрібно більше розуму, ніж для
того, щоб навчитися самому
Монтельє
Хід заняття
I. Вправа «Привітання»
Мета: сприяти налагодженню контакту між учасниками та налаштуванню
на роботу.
Один із учасників говорить привітання у такій формі: «Привіт усім, у
кого хороший настрій!»
Ті, кого стосуються ці слова, разом відповідають: «Привіт!»
Вправа повторюється кілька разів.
II. Вправа «Очікування»
Мета: допомогти учасникам
усвідомити особисті
очікування від заняття.
Учасники
записують
очікування
від
роботи,
обговорюють їх.
III. Завдання «Напиши оголошення»
Пропоную однакові бланки оголошень.
Учителі складають оголошення на тему: «У
школі є вакансія вчителя. Кваліфікаційні
вимоги…», оформляють його і роблять презентацію. Узагальнюю відповіді,
називаю спільні та відмінні кваліфікаційні вимоги.
Оголошення
Оголошення
У школі є вакансія
вчителя.
У школі є вакансія
вчителя.
Кваліфікаційні вимоги:
Кваліфікаційні вимоги:
Вправа « Видиранка »
IV.
Мета:
сприяти
позитивному
самооцінюванню,
усвідомленню унікальності кожної людини.
Хід вправи.
Учасники
отримують
папір,
заплющують
очі
і
виконують завдання ведучого: зігнути навпіл, відірвати
правий кутик, зігнути навпіл, відірвати лівий кутик, зігнути
навпіл, відірвати правий кутик. Звертається увага на
неповторність кожної видиранки.
Висновок: усі ми різні, але це чудово, бо можемо щось для себе
запозичити один в одного.
V.
1.
Вправа «Розминка»
Кому належать слова: «Дайте дитині прожити щасливу хвилинку – і
успіх вам гарантовано»?
(В. Сухомлинський)
2.
Що означає креативний? (Творчий)
3.
Що означає диференціація з точки зору побудови шкільної системи?
(Розподіл класів, шкіл)
4.
Що означає обдарованість? (Здатність, схильність людини до
інтелектуального чи іншого виду діяльності)
5.
Що означає інтерактивний? (Взаємодіючий)
6.
Що означає індивідуальність? (Неповторність ,
сукупність
своєрідних рис)
7.
Що
таке
здібність?
(Риси
особистості,
які
зумовлюють успішність діяльності)
8.
Хто така особистість?
свідомістю)
(Суб’єкт пізнання, людина, яка володіє
9.
Учитель – новатор із питань диференціації навчання в початкових
класах?
10.
(С. Логачевська )
Що означає диференціація з точки зору змісту освіти? (Різнорівневі
плани, програми, завдання, застосування методів, прийомів)
11.
Назвіть методи навчання (Словесні, наочні, практичні, проблемно –
пошукові, активні, інтерактивні, самостійні)
VI. Тестування.
1.
Що таке методи навчання?

Спосіб співпраці вчителя з учнем;

спеціально організована діяльність учителя й
учнів, яка відбувається за встановленим порядком у
певному режимі;

спосіб
упорядкованої
взаємної
діяльності
вчителя й учнів, спрямований на розв’язання навчально – виховних завдань;

логічна категорія, яка вказує на шлях організації пізнавальної
діяльності.
2.
До активних методів навчання належать такі методи (вкажіть зайве):

дискусія; ілюстрація;

дебати;

програмне навчання.
3.
Обов’язковими видами оцінювання навчальних досягнень є (виберіть
правильне):

тематичне;

поточне;

підсумкове;

семестрове;
4. Урок – це…

спеціально організована діяльність учителя й учнів, яка відбувається за
встановленим порядком, у певному режимі;

це певний проміжок часу, відведеного на навчальну діяльність учнів;

головна форма організації навчального процесу;

процес навчання, що триває певний проміжок часу.
Яку технологію слід використати, щоб зібрати якомога більше ідей за
5.
короткий проміжок часу;

діалог;

дискусія;

мозковий штурм;

карусель.
6. У якому з переліків подано активні та інтерактивні методи навчання:

дискусія, ілюстрація, мозковий штурм, дебати;

акваріум, метод ПРЕС, розповідь, дискусія;

карусель, мікрофон, пізнавальна гра, програмове навчання;

лекція, бесіда, дебати, ажурна пилка.
VII.
Вправа «Відповіді на листи читачів»
Розв’язання педагогічних ситуацій.
№1. Ваш учень – відмінник – має погану звичку спізнюватися на урок. Що
робити?
№2. Випадково в коридорі ви почули розмову учнів про план втечі з уроку.
Ваші дії?
№3. У класі романтична дружба дівчини і хлопця. Страждає їхня успішність,
однокласники насміхаються з раннього кохання. Чи можна допомогти в цій
ситуації?
№4. Дівчинка з неблагополучної сім’ї постійно
тримається біля вчительки, говорить із нею про свої
проблеми, тривоги, розповідає сімейні таємниці. Як
поводиться вчительці в цій ситуації?
№5. Побачивши на підлозі папір, ви звернулися до
двох дівчаток, що стояли поруч, і попросили підняти його. У відповідь
почули: «Ми його не кидали й піднімати не будемо» Як ви зреагуєте?
№6. У класі є дитина, яка не встигає в навчанні. Однокласники намагаються
познущатися з неї морально й психологічно. Як допомогти такій дитині?
VIII. Вправа «Добери прийом»
Учасники груп до будь – яких
основних груп методів ( за вибором)
добирають прийоми навчання та презентують їх.
Прийоми:

складання проблемної ситуації;

аналіз проблемної ситуації;

спостереження;

демонстрація;

бесіда;

розповідь;

повторення;

вправа;

пояснення;

конструювання;

читання;

слухання;

виділення підгруп;

розповідь за малюнком;

порівняння;

логічне додавання;

узагальнення;

обґрунтування;

пошук;

вилучення;

аналіз;

зіставлення;

стимулювання;

контроль;

взаємоконтроль;

самоконтроль.
IX. Завдання «Проектуємо модель уроку разом»
Мета: ознайомлення із практичним досвідом учителів щодо складання
мети, визначення завдань, вибору форм, методів, прийомів і засобів
навчання; конструювання моделі уроку.
Ведучий витягає зі скриньки картки з написом основних компонентів
уроку (мета, завдання, форми, засоби, зміст, взаємодія, результат), а учасники
обговорюють його значущість і розташовують
на необхідному полі – спільне конструювання
уроку.
X. Маршрут «Сходинки до вдосконалення»
Кожен учасник
отримує аркуш зі «Сходинками до вдосконалення»
Кожні сходинка – це крок до досконалості. Потрібно зобразити себе на тій
сходинці, де кожен себе уявляє відповідно до своїх професійних досягнень.
Учасники команд заповнюють маршрути.
Сходинки до вдосконалення
8
7
6
5
4
3
2
1
XI. Вправа « Незакінчені речення »
Учасники записують та висловлюють враження від заняття, побажання.
Закінчити отримані речення. Завдання виконують групи.
Школа – це................................................
Учитель – це.............................................
Директор – це...........................................
Урок – це .................................................
Вправа « Коло рук »
XII.
Мета:
завершити
роботу
на
емоційному
піднесенні.
Хід вправи: учасники беруться за руки,
уявляють у своїх грудях вогник добра, ніжності, любові, як він збільшується,
його сила переходить у праву руку і вливається в долоню того, хто стоїть
праворуч, збагачується його любов’ю і рухається далі по колу.
.
Психологічний супровід особистісного розвитку вчителів
Мета: стимулювати особистісний розвиток учителя
Завдання:
 ознайомлення з компонентами розвитку вчителя;
 аналіз
сфер
життєдіяльності
педагогів,
виявлення
успішних
та
проблемних зон;
 розробка програми розвитку педагогів відповідно до різних життєвих
сфер;
•
самоаналіз
стану
власного
особистісного
розвитку,
формування
перспективного плану самореалізації;
 усвідомлення важливої ролі креативності в роботі педагога, її впливу на
особистісний розвиток.
Форма проведення:семінар-практикум
Хід проведення
I.
Вступне слово ведучого.
Допомагаючи дітям пізнати себе, актуалізувати їхні позитивні якості,
педагоги досить часто забувають про особисті інтереси. Однак особистісний
розвиток учителя є головною складовою професійного росту.
Важливу роль у розвитку педагога відіграють наступні складові:
 мотивація (бажання професійно й особистісно розвиватися);
 підтримка
колективу
(сприятливий
педагогічному колективі);

творчий потенціал учителя.
психологічний
клімат
у
II.
Вправа «Асоціативна квітка»
Мета: актуалізувати знання, активізувати творчий процес, сформулювати
визначення
поняття
«мотивація
педагогічної
діяльності».
Інструкція: кожному педагогові роздається паперова пелюстка, на якій він
повинен
написати
асоціацію
до
поняття
«мотивація
педагогічної
діяльності». Після цього всі пелюстки кріпляться до «асоціативної квітки»;
проводиться аналіз групової роботи: виокремлюються загальні поняття,
визначається провідний мотив педагогічної діяльності за більшістю написів
на паперових пелюстках.
Результат
Згідно з результатами моніторингу провідної мотивації педагогічного
колективу найбільш впливові мотивувальні чинники — це можливість
саморозвитку та професійна самореалізація.
На другому та третьому місцях — моральне заохочення та узгодження
особистісних цінностей із цілями та цінностями організації школи. Це дуже
відрадні показники. Вони свідчать про те, що до складу педагогічного колективу належать люди, які усвідомлено обрали свій професійний шлях,
вбачають
у
своїй
повсякденній
роботі
майданчик
для
життєвої
самореалізації, але водночас високо цінують думку, цінності та цілі всього
педагогічного
колективу.
Можна
сказати,
що
в
школі
розвинута
корпоративна етика, що, у свою чергу, позитивно впливає й на ефективність
навчально-виховного процесу й спонукає працівників до проявів власної
ініціативи та творчого пошуку.
Таким чином, можна зробити висновок, що найвпливовіша мотивація
праці вчителів — професійний ріст, саморозвиток і відчуття команди,
учасники якої поділяють загальні цінності та цілі.
З метою більш глибокого розуміння важливості міжособистісних відносин,
тісного взаємозв'язку в колективі для особистісного розвитку та зміцнення
педагогічного колективу доцільно використовувати подані нижче вправи.
III.
Вправа «Дерево змін»
Мета: проводити аналіз впливу взаємодії між учнями та педагогами на
особистісну сферу вчителів; здійснити самоаналіз власного світу відносин.
На плакаті зображене дерево без листя. Педагоги дають відповідь на
запитання: «Чи впливає на вас робота у школі, постійне спілкування з
дітьми та педагогами?». Далі вибирають запропоновані варіанти відповідей
на паперових аркушах (вирізаних у формі листя зеленого та жовтого
кольорів), які прикріплюють на зображення дерева.
Листя жовтого кольору:
 я розчарувався;
 я став дратівливим;

я змінився у гірший бік;
 я нетерпляче чекаю на пенсійний вік;
 я втомився.
Листя зеленого кольору:
 я став толерантним;
 я почав розуміти проблеми підлітків;
 я змінився у кращий бік;
 я тепер не можу без своїх учнів;
 я ніби молодшаю.
IV.
Притча «Рай та пекло»
Мета: аналіз впливу взаємодії з іншими людьми на наше життя.
Ведучий. Одного разу іудейський мудрець попросив Господа показати
йому рай та пекло. Господь підвів його до приміщення, де билися, плакали й
страждали голодні люди. Посеред кімнати стояв великий казан зі смачною
їжею. Люди тримали в руках довжелезні ложки, якими можна було
зачерпнути готову страву в казані, але абсолютно неможливо піднести до
рота й покуштувати їжу. «Це справжнє пекло!» — вигукнув мудрець.
Потім вони зайшли до іншої кімнати. Люди там були ситі й веселі Коли
іудейський мудрець придивився пильніше, то побачив такий самий казан й
точнісінько такі самі довжелезні ложки! Тоді що робило їхнє життя
райським? Вони годували одне одного!
Рефлексія: який задум передає автор цієї притчі? Чого прагне нас навчити?
V.
Вправа «Колесо особистого добробуту»
Мета: аналіз власних сфер життєдіяльності; виявити проблемні зони
самореалізації; спроектувати шлях досягнення гармонії в житті.
Ведучий. Наше професійне життя не існує ізольовано. Його вплетено в
полотно нашого повсякденного існування. Усі сфери нашого життя пов'язані
та взаємно впливають одна на одну. Тому час від часу необхідно
відображати й оцінювати свою життєву ситуацію загалом. Вам надається
зображення «Колесо особистого добробуту»(схема). Будь ласка, позначте
крапкою на кожній спиці колеса, як ви оцінюєте свій стан у цей момент
Проведіть лінію, що послідовно з'єднує ці крапки одну за одною. Порівняйте
контури «ідеального колеса» з тією фігурою, яка утворилася після з'єднання
крапок.
Рефлексія: тепер спробуйте оцінити себе: яка сфера вашої життєдіяльності
є найблагополучнішою? Яка є найменш благополучною? Розгляньте контур,
що утворився після з'єднання крапок. Чи схожий він на коло? Чи може ваше
колесо «котитися по життю»? Які відчуття воно у вас викликає? Що вам
хотілося б змінити? Назвіть кроки, які вам необхідно зробити, щоб втілити
ці зміни.
VI.
Вправа «Особистісне зростання вчителя»
(робота у групах)
Мета: розглянути та проаналізувати чинники, що
впливають на особистісне зростання педагога, що
заважають самореалізації вчителя; зробити самоаналіз особистих якостей та
рис характеру:
Інструкція. Педагоги об'єднуються у групи. Кожна
група отримує завдання скласти невеличку програму
особистісного зростання вчителя за однією з п'яти
умовних сфер життєдіяльності людини (схема «Колесо
особистого
добробуту»),",.
Представники
груп
презентують рішення команди щодо самореалізації вчителя в певній сфері.
Після презентації картки з нотаткам вивішують на дошку. Групам
роздаються допоміжні картки.
Колесо особистого добробуту
Робота з картками
Розвиток інтелектуальної сфери (обізнаність,
фаховість, розумова активність, пізнавальні здібності)
-
Які місця є найвразливішими в інтелектуальній сфері вчителя?
Для чого вчителю необхідно постійно поглиблювати професійні знання
та загальну обізнаність? Який вплив ці дії мають на особистість педагога?
 Що бажано робити - систематично для розвитку інтелектуальної сфери,
окрім ознайомлення з фаховою літературою?
Розвиток емоційної сфери
 Які негативні емоції відчуває вчитель майже щодня?
 Що означає для вчителя бути «молодим душею»?
 Які емоції вчителя сприяють гармонійному сприйняттю світу? Як
педагог може допомогти собі частіше відчувати ці емоції? ;
Розвиток фізичної сфери (здоров'я, фізична культура, нервова система)
 Які аспекти фізичної сфери зазнають найбільшого впливу під час
педагогічної діяльності? Чому?
 Що потрібно робити вчителю для покращення стану здоров'я?
 Чим корисний розвиток фізичної сфери для професійної та особистісної
реалізації вчителя?
Розвиток духовної сфери
 Які
внутрішні
та
зовнішні
причини
появи
у
вчителів
апатії,
тривожності,агресії?
 Як духовність може допомогти вчителю в роботі, у ставленні до різних
життєвих ситуацій?
 Що бажано робити вчителю, аби духовно розвиватися?
Розвиток соціальної взаємодії (уміння конструктивно спілкуватися)
 Як позначається робота у школі на спілкуванні з людьми за її межами?
 Визначте найголовніші, на вашу думку, критерії ефективності взаємодії
в системах:
Учитель- учитель ; Учитель-учень;
Учитель-керівник.
 Які риси необхідні вчителю для створення робочої атмосфери на уроці?
 Що позитивного в досвіді людського спілкування дає робота з дітьми?
Ведучий. Третім важливим компонентом особистісного розвитку є
творчість, креативний підхід до роботи.
Творчість — це завжди створення нового,
оригінального, соціально значущого продукту.
Творчі люди завжди найперші: у житті, у роботі.
Творчість вчителя — це дар, який він постійно
роздає своїм учням, вкладаючи в кожного частку своєї душі, свого життя.
Дуже важливою складовою цього компонента
є
позитивний психологічний клімат колективу, бо
творча атмосфера в колективі має колосальний
мотивувальний вплив на розвиток креативності
кожного
його
учасника.
Це
спонукає
педагогічних працівників постійно розвиватися,
відкривати в собі нові творчі грані.
Вправа «Діамант для педагога»
VII.
Мета: узагальнити риси, важливі для особистості творчого педагога;
проаналізувати відповідність особистих якостей узагальненим рисам
творчого педагога.
Методика «Діамант» дає можливість сформувати уявлення про
професіоналізм і творчість у роботі вчителя і пересвідчитись у тому, наскільки він відповідає цьому уявленню.
I.
Педагогам пропонується назвати дев'ять основних якостей творчого
вчителя (людини). Потім записати їх на дошці або на ватмані.
II.
Кожному вчителеві пропонується намалювати ромб, поділити його на
дев'ять
частин-
символізуватиме
клітинок,
де
найважливішу
верхня
рису,
клітинка
якість
характеру особистості педагога, дві клітинки нижче
— важливі риси, три посередині — менш важливі,
дві нижчі — не дуже важливі, найнижча клітинка —
несуттєва риса. Кожен учитель заповнює розграфлений ромб -«діамант».
III.
Пропонується узгодити думку із колегою поруч та заповнити клітинки
спільного ромба- «діаманта».
IV.Далі перелік та пріоритетність якостей та рис характеру узгоджуються
четвіркою педагогів одночасно.
V.Представники від команд (де по четверо осіб у кожній) виходять до дошки,
узгоджують якості та заповнюють спільний ромб- «діамант». Це й буде
колективна думка про керівника та його особистісні риси, що є важливими
під час професійної діяльності.
VI.
Притча «Імпровізація»
Мета: усвідомити важливу роль творчості у житті людини, потребу
креативного підходу до вирішення питань.
Ведучий. В одного відомого майстра бойових мистецтв було багато учнів
та послідовників. Найстарший із них навчався довгі роки, старанно
тренувався. Одного разу він звернувся до майстра:
- Скажіть, чи є щось, чого ви мене не навчили?
-
Я навчив тебе всього, що знав. Ти засвоїв усі прийоми боротьби, які
мені відомо.
Почувши ці слова, юнак запишався й оголосив усім і всюди, що він віднині
— найкращий боєць у державі, тому може
перемогти навіть свого славетного вчителя. Сотні
людей зібралися подивитися на цей поєдинок.
Після рівної та спокійної боротьби майстер
раптовим і несподіваним прийомом поклав учня на
лопатки.
-
Дивно, — сказав переможений, переводячи подих, — я навчився
всього, що ви знали, але ви здолали мене невідомим прийомом.
-
Друже мій, я справді навчив тебе всього, що знав, — відповів майстер.
— Але цей прийом народився щойно, у процесі боротьби. Це імпровізація!
-
Ось цього ви мене й не вчили, — поскаржився юнак.
- Цьому вмінню я й не можу тебе навчити, маєш осягнути все сам!
VII.
Підбиття підсумків
Ведучий. Особистісний розвиток педагога — це складний багаторівневий
процес, який залежить від багатьох чинників. Формування, аналіз та
використання цих чинників сприяє досягненню мети — професійній
самореалізації, розкриттю особистісного потенціалу, досягненню творчих
вершин тощо.
VIII.
Релаксація «Інтерв'ю з Богом»
Мета: духовний відпочинок, самопізнання, самоусвідомлення людиною
мети свого буття.
(Проводиться відеопоказ релаксаційного фільму «Інтерв'ю з Богом» )
Готовність педагогів до інноваційної діяльності
Мета: узагальнити знання щодо поняття «інновації»; ознайомити учасників
із поняттям та структурою готовності педагогів до інноваційної діяльності,
V
методом виявлення рівня готовності педагогів до впровадження інновації;
сприяти створенню моделі педагога, схильного до інноваційної діяльності та
розвитку самопізнання, рефлексії, професійної майстерності; підвищувати
рівень психологічної компетентності.
Форма проведення: семінар-тренінг
Хід проведення
I.
Знайомство
Мета: зняття психологічного бар'єру в
спілкуванні.
Кожному учаснику пропонується назвати
2-3 риси свого характеру на першу букву
свого імені та назвати своє хобі.
II.
Вправа «Дерево очікувань»
Учасникам необхідно написати на аркушах свої очікування від зустрічі,
зачитати їх вголос та закріпити на «дереві очікувань».
III.
Вправа «Асоціації»
Учасникам пропонується назвати свої асоціації на кожну букву зі слова
«інновація». Висловлювання записуються поряд з буквою:
І—
Н—
Н—
О–
В–
А–
Ц–
І–
Я–
IV.
Інформаційне повідомлення «Готовність педагогів до інноваційної
V
діяльності»
Професійна
готовність
є
закономірним
результатом
спеціальної підготовки, самовизначення, освіти й
самоосвіти, виховання й самовиховання. Однією із
важливих якостей педагога, умов успішності його як професіонала є
готовність до інноваційної діяльності.
Готовність до інноваційної педагогічної діяльності — особливий
особистісний стан, який передбачає наявність у педагога мотиваційноціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними
способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості
і рефлексії.
Успішне
впровадження
будь-якої
новації
пов'язане
не
тільки
з
позитивними змінами, успіхами. Зміни, які вона приносить, руйнують
звичне, змінюють шлях, займають певний час, до них необхідно
адаптуватись. Виникають проблеми, пов'язані з поєднання у інноваційних
програм із державними програмами виховання і навчання, співіснування
різних педагогічних концепцій. Вони потребують принципово нових
методичних розробок, нової якості педагогічного новаторства. На заваді цим
нововведенням стають невідповідність нових типів навчально - виховних
закладів вимогам батьків, які здебільшого орієнтуються на традиційні
стандарти навчання і виховання.
Такий процес потребує певної системи методичних заходів та відповідного
психологічного супроводу. З'ясуємо, в чому їх необхідність?
При вирішенні інноваційних завдань порушується звичний режим праці і
відпочинку,
людина
опиняється
в
кризовій,
стресовій
ситуації:
її
пригнічують сумніви та тривожні думки; працездатність, упевненість у собі,
активність знижується; вона переживає негативні емоції, реакції фрустрації.
У роботі виникають певні організаційні, методичні, педагогічні та
психологічні проблеми. Таким чином, діяльність з упровадження інновації
V
може носити екстремальний характер, її можна охарактеризувати як
критичну, стресову, надмірну, адже мовиться не про звичні, стереотипні
умови діяльності, а про суттєво змінені. І особистість, і колектив у стресовій
діяльності проявляють себе найбільш яскраво і повно, їхні дії зазнають
об'єктивної перевірки професійної і психологічної компетентності.
Успішність інноваційної діяльності передбачає, що педагог усвідомлює
практичну значущість різних інновацій у системі освіти не лише на
професійному, а й на особистісному рівні. Однак включення педагога в
інноваційний процес часто відбувається спонтанно, без урахування його
професійної та особистісної готовності до інноваційної діяльності.
Очевидно, що не всі педагоги будуть однаково позитивно й одночасно
сприймати нововведення. І це слід враховувати при плануванні роботи з
педагогічним колективом щодо впровадження інноваційних технологій.
Прийнято виділяти окремі категорії працівників на основі «їхньої
інновативності», сприйнятливості до нового: новатори, ранні реалізатори,
рання більшість, пізня більшість і ті, хто вагаються.
Новатори — це люди, відкриті до всього нового, намагаються спробувати
нове, виокремлюють корисне із будь-яких контактів, навіть зі спілкування з
локальними групами. Вони характеризуються схильністю до ризику, азарту.
Ранні реалізатори формують основний контингент «лідерів» тих чи інших
новаторських напрямів: до них звертаються за порадою, консультацією, вони
прискорюють інноваційний процес, зважують свої дії, а тому цінуються. Як
правило, вони слугують рольовою моделлю для інших членів колективу.
Рання більшість представляє значну частину колективу (понад зо х). їм
потрібно більше часу для прийняття рішення про роботу з інновацією, вони
рідко виступають у ролі лідерів, проте під час діяльності охоче крокують за
іншими.
Педагоги пізньої більшості за характером — скептики. Вони не освоюють
новацію до того часу, поки не утвориться велика кількість її прибічників та
суспільство не почне ясно висловлюватись на її користь. Часто вони
V
включаються в процес під впливом соціального середовища.
Ті, хто вагаються,— традиційно орієнтовані, часто можуть взагалі
проігнорувати новацію. Як правило, вони не є лідерами в мисленні, часто
соціально ізольовані. Орієнтуються на минуле, висловлюють сумніви і в
новаторах, і в можливості змін. У них найбільша розбіжність у часі між
першою інформацією про новацію та її освоєнням.
Кожна з цих категорій відіграє певну роль у становленні інновації, слід
передбачити опору на них на тому чи іншому етапі її впровадження.
Серед соціально-психологічних проблем переходу до нової моделі можна
відзначити виникнення психологічних бар'єрів. Виділяють кілька видів
бар'єрів: бар'єр некомпетентності, бар'єр навичок, звичок, традицій, бар'єр
ідилії, бар'єр компенсації, бар'єр зміни умов, роботи та ін. Процес подолання
психологічних бар'єрів проходить кілька стадій, які супроводжуються
відповідними емоційними станами: 1 — заперечення («З цього нічого не
вийде»); 2 — гнів (порушення звичного ритму діяльності викликає
роздратування, часто фахівці продовжують виконувати те, що їм знайоме,
що вони розуміють); 3 — суперечки (одні намагаються відстояти свою
думку, інші — довести протилежне); 4 — депресія (може приходити з
усвідомленням того, що зміни неминучі); 5 — інтеграція (визнання
необхідності змін, коли працівники починають працювати з усвідомленням
позитивних сторін інновації). Головне завдання ініціаторів введення новації
— якнайшвидше дістатись цієї стадії діяльності.
Оскільки процес упровадження інновації — процес, який зумовлюється
необхідністю розуміння переходу на нові підходи в освіті, все буде залежати
від умілого керівництва інноваційним процесом із боку методичної та
психологічної служб.
Робота у великих групах
V.
Пояснюю схему «Структура готовності до інноваційної діяльності»
Структуру готовності до інноваційної педагогічної діяльності розглядають
V
як сукупність мотиваційного, когнітивного, креативного, рефлексивного
компонентів, які взаємообумовлені та пов'язані між собою.
Структура
готовності до інноваційноїпедагогічної діяльності
Готовність до інноваційної педагогічної діяльності
Мотиваційний
Когнітивний
компонент
компонент
Пропонується
Рефлексивний
Креативний
компонент
компонент
учасникам об'єднатися у 4 підгрупи за принципом: зима,
весна, літо, осінь. Кожній підгрупі роздається інформаційне повідомлення
на аркушахА4 формату про характеристику кожного компонента
педагога
до інноваційної діяльності.
Завдання: учасники підгрупи знайомляться з
інформацією і на ватмані створюють у вигляді
моделі,
схеми
чи
малюнка
фломастерами,
маркерами надану інформацію.
Кожна
з
підгруп
обирає
спікера,
який
презентуватиме образ професіонала з добре сформованою мотиваційною,
когнітивною, креативною, рефлексивною готовністю. На роботу відведено
10 хв.
Підсумок: отже, мотиваційний, когнітивний, креативний і рефлексивний
компоненти в сукупності репрезентують структуру готовності педагога до
інноваційної діяльності. Ця готовність є особистісним утворенням, яке
опосередковує залежність між ефективністю діяльності педагога і його
спрямованістю на вдосконалення свого професійного рівня.
IX.
Тестування «Готовність до здійснення інноваційної діяльності»
V
Інструкція: якщо ви згодні з висловлюванням, вам
це підходить — поставте відповідь «так». Якщо ви не
згодні, вам це не підходить — поставте «ні».
1. У мене часто з'являється бажання більше знати
про себе.
2. Я вважаю, що не маю потреби в чомусь змінюватися.
3. Я впевнений у своїх силах.
4. Я вірю: заплановане мною — здійсниться.
5. У мене немає бажання знати свої плюси та мінуси.
6. У своїх планах найчастіше сподіваюся на удачу, ніж на себе.
7. Я хочу краще та ефективніше працювати, застосовуючи нові технології.
8. Я вмію примусити себе змінюватися, коли це потрібно.
9. Мої невдачі частіше пов'язані з невмінням щось робити.
10.Я цікавлюся думкою інших про мої риси та здібності.
11.Мені важко самостійно застосовувати нове у своїй професійній
діяльності, легше використовувати технології, перевірені часом.
12.У будь-якій справі я не боюся невдач та помилок.
13.Мої здібності та вміння відповідають вимогам професії.
14.Обставини сильніші за мене, навіть якщо я дуже бажаю що-небудь
змінити.
(Обробка результатів проводиться за ключем)
Ключ: 1) +, 2) _3) +, 4) +, 5) -, б) -7) +, 8) +, 9) +, 10) +, 11) -, 12) +, 13) +, 14)Інтерпретація результатів
Готовність до особистісного розвитку (ГДОР) — максимальне значення —
7 балів: відповіді на запитання — 1, 2, 5, 7, 9, 10, 13.
Готовність до інновацій (ГДІ) — 4, 3, 4, 6, 8, 11, 12,14.
На основі вказаних рис вирізняють рівні сформованості готовності до
інноваційної педагогічної діяльності: творчий, пошуковий, репродуктивний
та інтуїтивний.
V
Інтуїтивний — педагог на інтуїтивному рівні розуміє, що для поліпшення
його діяльності необхідно використовувати інноваційні підходи, але нічого
не робить. Педагогічна рефлексія в таких педагогів не сформована.
Репродуктивний — педагоги, які належать до цієї категорії, добре обізнані
з теоретичними засадами, змістом. Проте використання інновацій у їхній
педагогічній практиці є несистематичним, ситуативним. Педагогічна
рефлексія в таких педагогів сформована недостатньо.
Пошуковий — педагоги цієї групи намагаються працювати по-новому,
охоче ідуть на експеримент, не приховують ні своїх успіхів, ні помилок,
відкриті для публічного обговорення, осмислення педагогічних інновацій.
Творчий — педагоги цього рівня реалізовують творчий потенціал в
інноваційному процесі; оволодівають новими технологіями, створюють
власні.
Якось сороконіжку запитали: «З якої ніжки ти починаєш рухатися?» Вона
вперше замислилася над цим і якийсь час їй важко було навіть зрушити з
місця. А коли зрозуміла, як відповісти на таке запитання, стала чемпіонкою з
бігу вже не лише в рідному середовищі.
Є дві групи професіоналів. Одні вміють щось добре робити, але не знають,
чому в них так виходить. Інші знають, як робити, але не вміють робити
добре. Зараз важливо об'єднати перше і друге. Вміти робити і розуміти, як ти
це робиш (Р. Ділтс).
X.
Вправа «Поведінковий аналіз»
Тренер пропонує учасникам заповнити таблицю своїх умінь та навичок
Добре
вмію
Вчуся
Можу
навчитися
збираюся, навчитися
й Ніколи не зможу навчитися
Постарайтеся, щоб
у кожному стовпчику було
не менше 5—7
висловлювань.
1. Зверніть увагу на 1-й стовпчик. Чим схожі ваші вміння? Як ви дізнаєтеся,
V
що вмієте це робити добре?
2. Що в «зоні найближчого розвитку»? (стовпчик 2) Чим ці вміння схожі й
відрізняються від тих, які вже є? Які переконання допомагають успішно
освоювати нову діяльність?
3. Що в 3-му стовпчику? Це мрії чи реалістичні плани? Що відбудеться з
вивченням цих нових можливостей, якщо використовувати ті способи й
переконання, які допомагали вам у стовпчиках і і 2?
4. Що лежить у зоні обмежень? (стовпчик 4) Ці обмеження моральні?
Фізіологічні? Психологічні? Що змінилося б у вашому житті, якби ви
вважали, що, можливо, освоїте те, що в колонці 4?
5. До яких висновків ви дійшли?
Дана вправа розвиває навички рефлексії, цілевстановлення. Її можна
використовувати в роботі як з молодими спеціалістами, так і з досвідченими
педагогами.
XI.
Колаж «Портрет педагога, схильного до інноваційної діяльності»
Усі об'єднуються у 2 групи. Кожна отримує набір маркерів, ножиці, клей,
журнали, газети. Учасникам необхідно за визначений термін створити колаж
«Портрет
педагога,
схильного
до
інноваційної
діяльності».
презентують свої роботи.
Обговорення:
При обговоренні необхідно визначити, яка група
впоралася із завданням найкраще.
Ведучий. Однією із важливих рис, умов успішної
діяльності педагога як професіонала є готовність до
інноваційної
діяльності.
Джерела
інноваційної
діяльності
охоплюють
готовності
до
проблематику
Групи
особистісного розвитку, професійної спрямованості, професійної освіти,
виховання і самовиховання, професійного самовизначення.
Висновок: визначення загальних рис учасника навчально-виховного
процесу, схильного до інноваційної діяльності.
V
Робота з метафорою
XII.
Притча «Урок метелика»
Одного разу у коконі з'явилася маленька щілинка. Людина, яка випадково
проходила повз, досить довго стояла і спостерігала, як через цю щілинку
намагається вилізти метелик. Пройшло багато часу, метелик наче припинив
свої зусилля, а щілина залишалася такою ж маленькою. Здавалося, метелик
зробив усе, що міг, і сил у нього більше не залишилося.
Тоді людина вирішила допомогти метелику і, взявши ножа, розрізала
кокон. Метелик одразу вибрався, але його тільце було слабке та немічне, а
крила прозорими й ледь рухалися.
Людина продовжувала спостерігати, очікуючи, що ось-ось крила метелика
розправляться й зміцніють і він полетить. Але цього не сталося! Решту
життя метелик волочив по землі своє слабке тільце, не розправлені крила.
Він так і не зміг літати.
А все через те, що людина у своєму бажанні допомогти не розуміла, що зусилля, які мав докласти метелик, щоб вибратися із кокона, необхідні були,
аби він міг розвиватися, зміцніти і, зрештою, полетіти.
Іноді саме зусилля необхідне нам у житті. Якби нам дозволено було жити,
не стикаючись із труднощами, ми почувалися б обділеними. Ми не були б
такими сильними, якими є зараз, і ніколи не змогли б літати.
—Я
—
А життя дало мені труднощі, щоб зробити мене сильним.
—Я
—
просив мудрості...
А життя дало мені проблеми для вирішення.
—Я
—
просив сил...
просив багатства..
А життя дало мені мозок і м'язи, щоб я міг працювати.
—
Я просив можливості літати.. А життя дало мені перешкоди, щоб я їх
переборював.
—
Я просив любові...
—
А життя дало мені людей, яким я міг допомагати в їхніх проблемах.
—
Я просив благ...
—
А життя дало мені можливості.
—
Я не отримав нічого з того, про що просив...
—
Але я одержав усе, що мені було потрібно.
V
Обговорення
Яким чином ця історія пов'язана з процесом виховання? Які погляди на
виховання переважають у вашому колективі? Що могло б змінити розвиток
подій
XIII.
Вправа «Дерево очікувань» Учасникам
необхідно записати на аркушах-плодах, чи
справдились очікування від зустрічі, зачитати їх
та закріпити на «Дереві очікувань».
Нестандартні форми навчання як засіб розвитку творчої
активності учнів
Мета:
ознайомити вчителів-учасників
V
з нетрадиційними формами
навчання, формувати у них бажання вчитись, обговорювати свої новітні
напрацювання.
Обладнання: бейджики, фломастери, аркуші паперу, плакат
„ Правила
роботи групи”, „ Берег сподівань”, „ Горнятко знань”, кольорові кораблики,
мультимедійна презентація, виставка методичної літератури.
Форма проведення: нетрадиційна педрада
«Вправа „ Це здорово”.
I.
Учасники
сідають у коло.
Пропоную учаснику, що знаходиться
праворуч, назвати своє захоплення (наприклад: „Я – Марія. Я люблю
працювати за комп’ютером!”, „Я – Оля. Люблю танцювати”). У відповідь на
кожну фразу всі учасники вигукують: „ Це здорово!” і водночас підіймають
догори великий палець правої руки.
II.
Велике коло»..
Коли вчителю нецікаво учити?
Учителі обговорюють, коротко відповіді записують
на одній половині дошки.
Коли учню нецікаво вчитися?
Учителі обговорюють, коротко відповіді записують
на другій половині дошки.
Висновок : якщо відповіді на ці питання є – необхідно щось змінювати в
навчальній роботі, потрібні інновації!
III.
Повідомлення теми, націлення на роботу
IV.
Вправа „Очікування ”
На плакаті зображений берег Очікувань. У
кожного учасника є кораблик, на якому він пише,
V
чого він очікує від заняття, про що бажає дізнатися.
Потім озвучує свої очікування та прикріплює цей
кораблик до берега Очікувань на плакаті.
V.
Напрацювання правил роботи групи. Закони
поведінки під час заняття.
ПРАВИЛА РОБОТИ В ГРУПІ :
• Бути позитивним.
• Бути активним.
• Говорити тільки за темою.
• Говорити від свого імені.
• Не критикувати: кожний має право на власну думку.
• Зберігати конфіденційність.
• Говорити те, що думаєш.
• Говорити стисло за чергою.
• Дотримуватися регламенту
VI. Вправа «Світлофор».
Після цього учасники об’єднуються у групи за кольором світлофору.
VII.
Вправа «Гра асоціацій»
Навчання в школі – один із найважливіших періодів соціального
становлення особистості. Пережитий саме в цей час успіх може суттєво
вплинути на подальшу долю учня, стати свого роду пусковим механізмом
подальшого руху особистості, особливо якщо це стосується навчання –
найголовнішого сподівання дитини.
“Успіх у навчанні - єдине джерело внутрішніх сил дитини, які
V
породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися”
В. Сухомлинський
Кожен наш урок покликаний бути успішним, направлений на успіх.
Спробуйте пограти з цим словом. Успіх на уроці - що це? Від чого він
залежить? Допишіть ваші асоціації на картках.
Учителі добирають визначення, записують; далі кожна група озвучує
та пояснює вибір асоціації. У кожної групи педагогів асоціації та пояснення
розрізнюються. Наприклад: учителі можуть пояснити свій вибір так:
У
С
П
І
Х
- вага
- співпраця
- рактика
- ндивідуальність
- аризма
У – увага. Щоб досягти успіху, учні та вчитель повинні бути уважними.
С – співпраця. Успіх на уроці залежить від плідної співпраці вчителя та
учнів.
П – практика. Саме через вправи, через дію
формується досвід учнів.
І – індивідуальність. Урок буде успішним лише
тоді, коли учитель та учні розкриють свої
індивідуальні
можливості, виявлять свою
індивідуальність.
Х – харизма. Щоб урок був успішним, учитель повинен мати певну харизму особливі якості, завдяки яким він буде здатним впливати на інших.
VIII.
Дослідження «Піраміда навчання»
Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США,
V
штат Меріленд) у 1980-х рр. показують, що інтерактивне навчання дозволяє
різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на
свідомість дитини, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих
досліджень були відображені в схемі, що отримала назву «Піраміда
навчання».
Ці дані цілком підтверджуються дослідженнями сучасних українських
психологів. За їхніми оцінками, старший школяр може, читаючи очима,
запам'ятати 10% інформації, слухаючи — 26% , розглядаючи — 30%,
слухаючи та розглядаючи — 50%, обговорюючи — 70%, особистий досвід —
80%, спільна діяльність з обговоренням — 90% , навчання інших — 95%.
Висновок: Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти.
IX.
Оцінка рівня інформованості учасників групи щодо нетрадиційних
форм навчання.
Ведучий пропонує написати на аркушах про те, які нетрадиційні
форми навчання учасники знають та підкреслити ті, які використовували на
практиці.
Відповіді кожна з груп озвучує.
Інформаційне повідомлення
X.
про нетрадиційні форми навчання з
використанням мультимедійної презентації:
Учитель завжди в пошуку нових форм і методів викладання свого
V
предмета. Цьому сприяють нестандартні підходи у викладанні.
Проведення нестандартного уроку - один із найважливіших напрямків
підвищення пізнавального інтересу до вивчення предмету та якості знань
учнів.
Нестандартні підходи у викладанні здійснюються через
 організацію нестандартних завдань або запитань на різних етапах
стандартних (традиційних) уроків;
 проведення так званих нестандартних уроків (структура уроків
нетрадиційна).
Розглянемо кожен з даних напрямків.

Нестандартні підходи можна застосовувати на різних етапах
стандартних (традиційних) уроків, а саме:
при актуалізації знань та при
вмінь учнів
сприйманні
усвідомленні
та при
закріпленні,
нового повторенні тощо
матеріалу
тести, кросворди, вікторини, інтерв’ю, репортажі, аукціони,
інтелектуальні змагання
Нестандартні за змістом запитання, незвичний погляд на проблему
створюють певну емоційну атмосферу на уроці, активізують учнів, сприяють
розвиткові логічного мислення, бажання пізнати явище чи проблему з різних
боків.
Приклади проблемних запитань:
 Гроші – рушійна сила прогресу чи жахлива руйнівна сила?
 Іван Мазепа – герой чи зрадник?
 Геніальність – дар Божий чи його кара?
 Чи завжди геніальні винаходи йшли на користь людству?
 Хто кому найбільш потрібний: я – моїй собаці чи собака – мені?
Основним завданням для кожного вчителя є підключення учня до
V
активної та самостійної діяльності, розгляд його як суб’єкта цієї діяльності.
Практична самостійна діяльність – це найважливіша умова формування
працьовитості та відповідальності. Ось чому таким важливим фактором є
взаємодія вчителя та учня на уроці.
Зацікавленість, викликана вчителем на уроці, за певних умов може
перерости в стійкий інтерес до знань чи предмета. Тому використання й
проведення різних нестандартних уроків є найефективнішим засобом для
організації колективної пізнавальної діяльності в дослідній роботі школярів,
що сприяє досягненню високих результатів у роботі.
Цікаві педагогічні прийоми:
I.
Зашумлена тема.
Тема уроку записується з додаванням інших букв без розривів між
словами. Пропонується дітям прочитати “про себе”, допомогти прочитати
вчителеві. Таким чином можна давати поняття попереднього уроку,
визначення. Цей прийом розвиває зорову перцепцію.
II.
Перевертень
Тема уроку записується словами в перевернутому вигляді без змін порядку
слів у реченні. Пропонується дітям прочитати та розповісти, як вони це
зробили. Так само можна давати визначення понять, формулювання думок
тощо. Можна запропонувати як домашнє завдання виклад основних тез теми
у такому вигляді. На наступному уроці діти обмінюються своїми
“шифровками”. Наприклад: «яннатиЧ ат сипаз хиньларутан лесич»
(Читання та запис натуральних чисел).
III.
«Рекламне бюро»
Клас, за бажанням учнів, ділиться на «всесвітньо відомі» рекламні
компанії, назви їм придумують самі учні. Заздалегідь, за декілька уроків, всім
компаніям дається однакове завдання: створити рекламний проспект і
представити його на «суд світової громадськості» класу.
IV.
Скалки
V
 Учні отримують текст з обривками фраз. Необхідно текст відновити.
 Учні отримують запис у вигляді двох стовпчиків: перший стовпчик –
початок фрази, другий – кінець фрази. Потрібно зібрати фрази.
 Поняття розбиті на склади, які записуються в табличку в довільному
порядку. Учні відшукують ці поняття і дають їм визначення.
Прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Як
домашнє завдання можна запропонувати учням скласти за темою “скалки”
для взаємоперевірки.

Проведення так званих нестандартних уроків (структура уроків
нетрадиційна).
Нестандартні уроки – це завжди уроки-свята, коли активні всі учні,
коли кожен має можливість проявити себе, коли клас стає колективом.
Важливою умовою ефективності проведення нестандартних уроків
є
наявність позитивних емоцій. На цих уроках, як правило, незадовільні оцінки
не ставлять і не принижують гідність учня. Вільна участь дітей пов’язана з
пріоритетністю знання та з загальною думкою, яка складається на основі
самовираження. Емоційному настрою учнів на таких уроках сприяють
стимулюючі репліки вчителя: “Правильно, молодці”, “Оцінимо відповідь
разом”, “Давайте поміркуємо”. Такі звернення налаштовують на атмосферу
співпраці: учень виступає дослідником, шукає і знаходить відповіді,
запрошуючи вчителя як консультанта.
У педагогічній практиці частіше проводяться такі нестандартні уроки:
урок-семінар, урок-лекція, урок-конференція, урок-гра (ділова чи рольова),
урок-подорож. Рідше: урок-змагання, урок-консультація, урок-діалог, урокаукціон, урок - “суд”, бінарні чи комп’ютерні уроки, уроки пошуку істини,
уроки “без дзвінка”, уроки-концерти та інші.
При виборі типу уроку важливо враховувати вікові особливості учнів,
їх бажання та вміння, а також той фактичний матеріал, який вивчатиметься
на даному уроці.
V
Від учителя залежить, яким буде його урок; зміст уроку, засоби й
форми навчання.
Далі презентується виставка методичної літератури „Нетрадиційні
форми навчання”.
 Проблемне
бліц-опитування
педагогів:
спробуйте обґрунтувати:
- як часто можна використовувати нетрадиційні уроки
протягом року? (не більше ніж 2 рази на семестр)
- як часто можна застосовувати нетрадиційні форми та методи протягом
уроку, в процесі навчання? (не більше ніж 2 гри за урок).
XI.
Релакційна вправа
Презентація нетрадиційних форм роботи з досвіду вчителів
Групи нестандартних уроків:
1. Уроки у формі змагання та ігор: конкурс, турнір, естафета (лінгвістичний
бій), дуель, КВК, ділова гра, кросворд, вікторина тощо.
2. Уроки, що засновані на формах, жанрах і методах роботи, відомих в
суспільній практиці: дослідження, винахідництво, аналіз першоджерел,
коментарі,
мозкова
атака,
інтерв'ю,
репортаж,
рецензія.
3. Уроки, що засновані на нетрадиційній організації
навчального матеріалу: урок мудрості, урок-сповідь,
урок-блок.
4. Уроки з імітацією публічних форм спілкування: прес-конференція, аукціон,
бенефіс, мітинг, регламентована дискусія, панорама, телепередача, телеміст,
рапорт, “жива газета”, усний журнал.
5. Уроки, що спираються на фантазію: урок-казка, урок-сюрприз, урокподарунок від …
6. Уроки, засновані на імітації діяльності установ і організацій: суд,
V
слідство, дебати в парламенті, трибунал, цирк, патентне бюро, вчена Рада.
7. Інтегровані уроки, засновані на міжпредметних зв'язках.
8. Трансформація традиційних способів організації уроку: лекція-парадокс,
парне опитування, експрес-опитування, урок-залік (захист оцінки) , урокконсультація, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення.
9. Уроки, що імітують суспільно-культурні заходи: заочна екскурсія в
минуле, подорож, літературна прогулянка, гостина, інтерв'ю, репортаж.
Рекомендації щодо проведення нестандартних уроків:
1. Нестандартні уроки слід використовувати як підсумкові при узагальненні
та закріпленні знань, умінь і навичок учнів або як вступні.
2. Дуже часте звернення до подібних форм організації навчального процесу
недоцільне, оскільки це може привести до втрати стійкого інтересу до
навчального предмету та процесу навчання.
3. Нетрадиційному уроку повинна передувати ретельна підготовка та
розробка системи конкретних цілей навчання та виховання.
4. При виборі форм нетрадиційних уроків педагогу необхідно враховувати
особливості свого характеру та темпераменту, рівень підготовленості та
специфічні особливості класу в цілому та окремих учнів.
5. При проведенні нестандартних уроків керуватися принципом «з дітьми
та для дітей», прагнучи до виховання учнів в атмосфері добра, творчості,
радості.
XII.
Вправа „Займи позицію”
Кожна утворена група отримує завдання - визначити позитивні та негативні
моменти використання нетрадиційних форм навчання та зробити висновок:
ви – за нетрадиційні форми навчання чи проти?
Позитивні моменти
Негативні моменти
V
Відповіді спікер кожної групи озвучує.
Педагоги роблять загальний висновок.
XIII.
Вправа «Горнятко знань»
(чи виправдалися ваші очікування?)»
Пропоную на вирізаних різнокольорових кружечках копійках написати, що цікавого для себе взяв із тренінгу. І
прикріпити копійку у Горнятко знань. Висновок: Горнятко знань повне і всі
добре попрацювали.
XIV.
Вправа „Подаруй посмішку”
Учасники
тренінгу
стають
у
коло
і,
повертаючись до сусіда, бажають щось приємне та
посміхаються. Сусід відповідає: „ Дякую!”, по колу
передає бажання далі.
Становлення цінностей дитини через повагу до
сім'ї,традицій і звичаїв
українського народу
Мета: ознайомлення вчителів з виховними цілями, завданнями і способами
V
розв’язання проблем виховання і розвитку патріотизму в
навчальному
закладі, підвищення психологічної компетентності з питання роботи в
напрямі становлення цінностей дитини через повагу до сім'ї, традицій і
звичаїв українського народу.
Форма проведення: педрада
Хід роботи
I.
Вправа-привітання «Компліменти»
Мета: сприяти зняттю напруження; розвивати почуття єдності; активізувати
учасників.
Директор запитує, які приємні слова учасники говорили сьогодні. Пропонує
сказати хороші слова сусіду праворуч. Нагадує, що звертаючись до людини,
треба дивитися їй в очі, приязно, щиро усміхатися.
II.
Вправа «Дерево очікувань»
Учасникам пропонується написати свої очікування
прикріпити їх на дереві очікувань.
III.
Міні-лекція «Становлення цінностей дитини
через повагу до сім'ї, традицій і звичаїв українського народу»
Виховні цілі, завдання і способи їх реалізації повинні забезпечувати
розв’язання проблем виховання і розвитку патріотизму в
навчальному
закладі. У Законі «Про освіту» зазначено, що освіта в Україні повинна
здійснюватися з урахуванням національних традицій та звичаїв, історичних,
культурних цінностей України, що дасть змогу звертатися до історії
українських традицій та сприяти спадкоємності поколінь.
Культура створюється національними шляхами і засобами, вона має
національний зміст і характер, гуманістичний потенціал і втілює у собі та
розвиває національні, загальнолюдські цінності. Чим більше ми дбаємо про
розвиток національної культури, тим більше дбаємо і про розвиток
загальнолюдських цінностей, що так необхідні нам на сучасному етапі
становлення суспільства. Дуже важливим є розкриття того, що наш народ, як
V
і інші, з давніх-давен виховував своїх дітей рідною мовою, засобами
міфології, мистецтва, національних традицій, звичаїв і обрядів. Виховання у
кожної дитини правильного ставлення до культури, мистецтва, особистості одне з найважливіших завдань сучасної національної системи виховання.
Самобутня особистість - це найбільше багатство нації. Чим більше буде
яскравих, самобутніх особистостей, тим кращі умови створюватимуться для
поглиблення,розвитку самобутності нації. Сучасна
педагогіка
базується
українського
народу,
на
відродженні
його
духовності
менталітету.
Тому
виховання має ґрунтуватися на засадах родинного
виховання, надбаннях народної педагогіки, народної творчості, фольклору.
Мета педради – проаналізувати стан використання засобів народної
педагогіки щодо підвищення ролі родини у патріотичному вихованні дітей з
використанням більш ефективних, доцільних методів, прийомів, засобів, які
можуть сприяти патріотичному вихованню в родині.
Першим приділив належну увагу ідеї та принципам народності
виховання К.Д. Ушинський. Народне виховання завжди спирається на
характер і душу людини.
Виховання будується відповідно до інтересів
народу, а тому розвиває і змінює в дітях ті цінні психологічні риси і моральні
якості, які є основою патріотизму, національної гордості. «Як немає людини
без самолюбства, так немає людини без любові до Батьківщини».
Він
вважав, що де б не була людина, вона завжди зберігає у своєму серці дух
свого народу, любов до рідного краю. Народність, на його думку, це той
фундамент, на якому базується все подальше виховання.. Науковці
стверджують, що у шкільний період життя дитини формуються патріотичні
почуття. Патріотичні почуття дітей молодшого шкільного віку засновуються
на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного
міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно
пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів
має приклад
дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне
V
емоційно - позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання. Чим
більше збагачується такими цінностями досвід дитини, тим значніше
авторитет дорослих, які, на думку дитини, відповідають моральним
критеріям. Все починається з дитинства. Його часто називають «золотою»,
щасливою порою в житті людини. Але це ще і дуже відповідальна пора, з
якою пов’язано багато проблем – як самої маленької людини, так і дорослих,
які займаються її вихованням. Тож педагог повинен дати уявлення про все,
що їх оточує, допомогти кожній дитині сформувати своє особисте бачення
віту, особисту «картину світу».
Формування почуття любові до Батьківщини починається від першого
усвідомлення
дитиною
ніжної
ласки
матері,
чарівної
заспокійливої
колискової, краси природи рідного краю, навколишнього середовища.
Патріотизм, як і всі інші високі громадянські почуття, народжується в
пізнанні. Збагачуючи знання дітей про Вітчизну, культуру народу, традиції,
народну творчість, водночас виховуємо патріотичні почуття, закріплюючи їх
у практичній позитивно-емоційній діяльності. Емоційний фактор відіграє
важливу роль у патріотичному розвитку дітей. Емоційна сфера формується
генетично рано і дуже сильно впливає на життя та діяльність дитини. Діти
переймають з оточення все: і добре, і зле, прекрасне й бридке. Саме тому й
потрібно, щоб вони бачили навколо себе більше добра і краси. Досвід роботи
переконливо доводить, що дитина повинна перебувати під постійним
впливом матеріальної і духовної культури свого народу. Це потрібно
насамперед для найповнішого розкриття природних схильностей дитини і
розвитку
її
здібностей,
оскільки
таким
чином
використовуються
етнопсихологічні особливості дітей. Саме такий шлях приводить до
виховання національно свідомих громадян. Час перебудови, утворення
самостійної держави України викликав надзвичайний інтерес до проблем:
вітчизняної історії, витоків національної культури. Знання свого родоводу,
історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення
національної гідності, а й для використання
кращих
традицій
у
практиці
виховання
V
підростаючого покоління. Народ із покоління в
покоління передає свій соціальний досвід, своє
духовне багатство, свої історичні надбання,
створюючи тим самим свою, тільки йому
притаманну, культуру. Кожна нація, кожен народ, кожна етнічна соціальна
група має свої звичаї, свої традиції, що утворювалися впродовж багатьох
століть, і які становлять національну культуру, що складається з цінностей,
витворених, як минулим, так і сучасними поколіннями. Вважаю, актуальність
патріотичного виховання в родині полягає у національно – державному,
духовно – культурному відродженні України.
Однім із пріоритетних напрямків нашої роботи з дітьми є формування у
дітей національної свідомості та гідності, основними складовими якої є
забезпечення
належного
патріотичного
розвитку,
надання
знань
з
народознавчим мотивом. Дитинство – час незабутніх переживань, яскравих
вражень, які довго зберігаються в пам'яті людини і стають органічною
частиною її духовного світу, що пов'язує з рідною домівкою, місцями, де
вона народилася і зросла. Шкільний вік є сприятливим періодом для
розвитку патріотичних почуттів. Патріотичне почуття - це переживання, з
яких у майбутньому виросте громадянська позиція особистості, її людська та
національна гідність. У дитинстві вони виявляються в любові до рідної оселі,
села, в якому народилися, рідної землі, шанобливому ставленні до культури
своєї родини, мови. Патріотичні почуття школярів формуються в процесі
спілкування з оточуючим середовищем людьми, виконання з ними спільної
діяльності.
Вони
спрямовані
на
людських моральних
якостей
відданість
залучення
батькам,
розкриття
особистості:
до
і
формування
любов,
джерел
гідність,
національної
спільно
вірність,
культури,
збереження природи рідного краю; на виховання емоційно - діяльнісного
ставлення та почуття причетності до оточуючих. Саме тому робота з
патріотичного виховання охоплює цілий комплекс завдань,серед яких
V
патріотичними є:
-
виховання в дитини любові до своєї сім"ї;
-
формування толерантності, почуття поваги до інших людей;
-
формування поваги до моральних цінностей, традицій, звичаїв,
культури рідного народу.
Патріотизм кожної дитини починається з рідної домівки, домашнього
вогнища. Неньчина колискова пісня та її ніжне слово, мовлене рідною
мовою, батькова мудра настанова та наука, бабусині казочки та дідусеві
легенди, родинні традиції та звичаї - з усього цього виростає патріотизм. Бо
все це глибоко западає в душу і ніколи не забувається. «З родини йде
життя людини», «Без сім'ї немає щастя на землі» - саме так говорить
народна творчість. Саме в родині закладаються засади патріотично моральної та національної свідомості: в ході щоденного життя, в його
радостях і смутках
зароджується взаємоповага між людьми, любов,
симпатія. При цьому важливо, щоб дитина навчилася не тільки брати, але й
віддавати любов, турбуватися про рідних з дитинства, бути уважною до
близьких людей. Ми навчаємо дитину з перших років життя любити батьків,
допомагати їм. Однак для того, щоб ці почуття стали початком любові до
Батьківщини, важливо ознайомлювати дітей із роллю батьків, як громадян,
працівників, що вносять свій вклад в майбутнє нашої країни. Це можуть
бути спільні з дітьми прогулянки містом, де батьки звернуть увагу дітей на
чистоту або забрудненість села, бесіди з дітьми про необхідність берегти
природу рідного краю, задля збереження здоров’я та життя свого, в першу
чергу, та рідних. Це може бути спільна праця біля подвір’я: висадка дерев,
квітів, –
прибираємо, прикрашаємо, робимо разом наше місто чистим,
гарним; розповіді батьків про свою роботу, яку користь вони приносять
суспільству, дають можливість дітям усвідомити значення кожного в
розвитку рідної держави, краю. Виховний вплив батьків на дітей постійний.
Вони впливають навіть тоді, коли нічого не роблять спеціально – просто
своїми вчинками, прикладом, висловлюваннями тощо.
V
Наслідуючи батьків, як найближчих і найбільш авторитетних людей,
дитина засвоює норми поведінки, ставлення до людей, що оточують, до
рідної держави. Велике значення в патріотичному вихованні дітей мають
традиції та звичаї сім’ї. Потрібно, щоб діти
пам'ятали ,особливо в
молодшому шкільному віці, про дні народження батька та матері, сестер та
братів, бабусь та дідусів, своїх товаришів, не забували про подарунки для
них. Добре, коли діти дарять те, що зроблено своїми руками. А навчити їх
цьому приємному заняттю наша з вами справа.
На мою думку, найбільшу увагу необхідно звертати на мову. Рідна
мова – найяскравіший вияв національного буття народу, його головна
духовна скарбниця. Вона концентрує культурно-історичний шлях нації, є
могутнім природним засобом об’єднання людей. Через мову народ передає з
покоління в покоління свою мудрість і славу, традиції і культуру.
Оволодіваючи рідною мовою, дитина пізнає свій народ, його характер, його
матеріальну та духовну культуру, його історію та думки. Саме рідна мова
допомагає дитині пізнати і полюбити природу своєї Батьківщини. Також, в
роботі з дітьми потрібно використовувати різні форми ознайомлення з усною
творчістю українського народу ,адже усна народна творчість – це живе
джерело української мови, історії, етнографії.
Для реалізації завдань формування знань з народознавства у кожному
класі було створено розвивальне середовище, метою якого є створення
необхідних умов для високоякісного проведення заходів зі становлення
цінностей дитини через повагу до сім’ї, традицій і звичаїв
українського
народу
Мета заходів включає в себе виховні, розвивальні і навчальні цілі, що
сприяють формуванню, закріпленню і розвитку
морально-етичних та
громадських якостей: любові до рідного краю, села, , країни, усвідомлення
себе громадянами України, прагнення бути добрими, турботливими,
шанувати народні традиції і звичаї, розуміти красу в природі, предметах
побуту, праці, людських взаємин тощо.
V
На заняттях та в повсякденному житті класні керівники дають знання
про сімейні свята (дні народження, святого Миколая, Новий рік, Різдво,
Мамине свято, Великдень, веснянки, Івана Купала, Спаса та інші), до яких
готуються всі члени сім'ї (прибирають у хаті, вивішують вишиті рушники,
готують смачні страви, чекають гостей, готують подарунки, вітання,
іменинний торт тощо). Виховують повагу до рідних, любов і ніжність,
ввічливість, тактовність у спілкуванні з ними, бажання допомогти,
поспівчувати, коли з них хтось хворий, стомлений тощо.
У своїй роботі
класні керівники значну роль приділяють роботі з
батьками, в якій використовують не тільки традиційні форми роботи, а й
нетрадиційні: анкетування, заняття - тренінги, ділові ігри, конкурси, родинні
свята. Знайомство з рідним краєм, його людьми, природою сприяє
становленню дитини як соціальної істоти, духовному зростанню дітей. Софія
Русова у праці «Націоналізація виховання» наголошувала: «...необхідно, щоб
навчання дітей із самого початку було збудоване на рідному ґрунті, де зростає
дитина, щоб вона була міцно зв'язана тими враженнями, що заклала у багату
душу дитини рідна сім'я, рідна хата».
У школі часто відбуваються просвітницькі заходи, спрямовані на
організацію взаємодії родини та школи: індивідуальні бесіди та консультації,
анкетування, тестування, батьківські збори, лекції, конференції, виставки
спільних робіт дітей та їхніх батьків, дні відкритих дверей, родинні свята, які
допомагають готувати батьки і беруть активну участь у їх проведенні.
Згідно з народною виховною мудрістю, все оточення дитини (родинна
обстановка, громадське життя) має позитивно впливати на формування
національного типу особистості.
Саме тому становлення цінностей дитини через повагу до сім’ї, традицій і
звичаїв
українського народу на сучасному етапі є фундаментом і опорою
суспільного
й
державного
устрою
та
запорукою
ефективності
функціонування всієї системи соціальних і державних інститутів. Засвоєння
патріотичних цінностей і норм є тривалим процесом. Вони не закладені у
V
генах, це не природна якість, а соціальна, і тому не успадковується, а
формується цілеспрямовано, системно, із використанням певних принципів
та методів діяльності з підростаючим поколінням. Національне виховання
має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати
всебічний розвиток, гармонійність та цілісність особистості, розвиток її
здібностей та обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального
потенціалу народу, його духовності й культури. Така постановка питання
націлює на розуміння тієї істини, що патріотами не стають у зрілому віці.
Почуття любові до Батьківщини, поваги до свого народу, його історії,
усвідомлення себе часткою великої і давньої нації мають формуватися з
самого раннього дитинства, „вбиратися з молоком матері”. Сьогодні існує
розуміння того, що виховати свідомого громадянина й патріота означає
сформувати в дитини комплекс певних знань і умінь, особистісних якостей і
рис характеру. Зокрема, йдеться про: повагу до батьків, свого родоводу,
традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього
як його представника, спадкоємця і наступника; працьовитість; високу
художньо-естетичну
громадянську
культуру
відповідальність,
тощо;
патріотичну
готовність
самосвідомість
працювати
для
та
розквіту
Батьківщини, захищати її.. Проте, створити фундамент, на основі якого
можна буде вже зводити „будівлю” майбутнього громадянина-патріота не
лише можливо, а й потрібно, особливо якщо врахувати всі переваги, що
створює шкільний вік для результативного виховного процесу.
Отже, пам’ятаючи, що потреба сьогодення – встановлення розірваних
зв’язків з минулим, повернення втрачених народних традицій, відновлення
ланки духовності й осмислення формули «минуле – сучасне – майбутнє»,
класним керівникам
потрібно поширювати інтерес дітей до народних
традицій, формувати патріотичні почуття, залучати їх до джерел народної
творчості, - що в комплексі сприятиме всебічному розвитку національного
типу особистості.
IV.
V.
Презентація міні-проектів «Класний керівник і клас»
Рефлексія «Вихідний квиток»
V
Покликання високе й благородне
Мета: активізувати наявні теоретичні знання, практичні вміння й навички
вчителів, створити сприятливий психологічний клімат у колективі.
V
Форма проведення: КВК
Перебіг заходу
Ведучий
Нема жахливішої роботи, ніж учительська.
Нема виснажливішої роботи від учительської,
Де нерви паляться, мов хмиз сухий.
Де серце рветься...
Але немає щасливішої долі,
Коли людина з твоїх рук, учителю,
Іде у світ - на краплю світ стає людяним.
Саме ці слова з «Думи про вчителя» Івана Драча стануть гаслом
сьогоднішнього заходу — педагогічного КВК з теми «Покликання високе й
благородне».
Сьогодні ми проводимо КВК. Зустрічаються дві команди вчителів: «Кома»
та «Конуси та бонуси». Попереду нелегка боротьба. Виграє той, хто
найкраще впорається із завданнями, виявить кмітливість, гумор, творчість і
вміння нестандартно мислити.
КВК — чудова гра.
Клуб веселих і кмітливих,
Клуб розумних і щасливих,
Клуб для тих, хто в чесній боротьбі
Шлях перемоги прокладає собі.
Святкова учительська нас усіх поєднала,
У змаганні вона нині ареною стала,
Хай будуть веселі обличчя у всіх,
Девіз КВК — це дотепність і сміх.
Що ж, друзі, почнімо програму! Задумів у нас багато, хто переможе — вам
вирішувати (звертається до журі).
Слово «журі» французького походження й означає: група експертівV
спеціалістів, яка розв'язує питання про розподіл місць і вручення нагород на
конкурсах, змаганнях, виставках . Оплески вельмишановному журі!
Оцінюйте правильно та справедливо, щоб не кричати: «Суддівство на
мило!»
Команди запрошуються на сцену (команди займають місця на сцені).
Бажаємо успіхів у змаганні! Хай переможе найсильніший!
І КОНКУРС «ПРЕДСТАВЛЕННЯ КОМАНДИ» (НАЗВА, ДЕВІЗ, ПІСНЯ)
II КОНКУРС «РОЗМИНКА»
Першим конкурсом завжди є «Розминка». Кожній команді буде
поставлено 10 питань. Правильна відповідь оцінюється 1 балом.
Запитання команді «Конуси та бонуси»
 Яка наука розвивалася як наука про рівняння? (Алгебра)
 Як називаються літери, що записані в певному порядку? (Алфавіт)
 Як називають прямі, що перетинаються під прямим кутом?
(Перпендикулярні)
 Найменша одиниця мови. (Звук)
 Цифра, що звучить як команда? (Три)
 Слова пісні, які повторюються після кожного
куплета. (Приспів)
 Яку геометричну фігуру вивчає покарана дитина? (Кут)
 Певний режим харчування. (Дієта)
 Слово грецького походження, буквально означає «поперечник»
(Діаметр)
 Масове інфекційне захворювання. (Епідемія)
V
Запитання команді «Кома»
 Державна мова України. (Українська)
 Як називають довжину перпендикуляра, опущеного з вершини
трикутника на пряму, що містить протилежну сторону? (Висота)
 Скільки букв «о» в слові «молоко»? (Три)
 Скільки кілограмів містить одна тонна? (1000 кг)
 Дівчина, яка дружить із ким-небудь. (Подруга)
 Одиниця вимірювання удава у мультфільмі. (Папуга)
 Сота частина метра. (Сантиметр)
 Яка геометрична фігура трапляється в коханні? (Трикутник)
 Той, хто любить свою Батьківщину. (Патріот)
 Ці природні кристали мають форму куба і є в кожного вдома. (Сіль)
III КОНКУРС «ЕТИЧНА СИТУАЦІЯ»
Наші учні протягом одинадцяти років вивчають таку велику кількість
предметів! Напевно, більше 20-ти. Серед них була цікава наука — етика, що
вивчає правила поведінки. Про те, як поводитися в громадських місцях, як
спілкуватися по телефону, як користуватися хустинкою для носа, що надягти в театр, на прогулянку.
Наука незвичайна та життєво необхідна. Як поведуть себе наші учасники в
певних ситуаціях з точки зору етики, покаже наступний конкурс «Етична
ситуація».
Кожна команда отримує два завдання про етичні
ситуації.
Протягом
5
хв
учасники
повинні.
прочитати ситуацію та правильно вирішити їх.
Ситуації для команди «Кома»
 До тебе на день народження прийшли запрошені гості. Один з них
приніс дуже дорогий подарунок, який викликав у тебе захоплення.
Твої дії? (Подякую за дорогий подарунок так, щоб не образити інших
запрошених, які прийшли з менш цінними подарунками або без них.
Поставлюся однаково до всіх подарунків і скористаюся слушною
V
нагодою, щоб показати це. На мою думку, не можна ставитися неприязно
до гостей, які привітали тебе незначним і малоцінним подарунком.)
 Який час доби підходить для особистих розмов по телефону? (Не
можна телефонувати знайомим рано-вранці, пізно ввечері, особливо
вночі. З особистих питань не бажано телефонувати на роботу і,
навпаки, хвилювати знайомих удома зі службових питань. Винятком
можуть бути тільки невідкладні справи.)
Ситуації для команди «Конуси та бонуси»
 Хто першим повинен закінчити розмову по телефону? (Першим
повинен закінчити розмову по телефону той, хто зателефонував
першим, але іноді й той, кому телефонують, може ввічливо зазначити,
що з поважної причини повинен припинити розмову. Якщо чоловік
телефонує жінці, то він повинен дочекатися, щоб розмову припинила
вона, особливо, коли обговорюються життєві проблеми.)

Призначення хустинки для носа, вимоги до неї.
(З точки зору гігієни, хустинка для носа повинна
бути завжди чистою. Якщо у вас нежить — майте
декілька хустинок. Не можна розгортати та
складати її на очах у присутніх. Якщо нежитю немає, потрібно
користуватися складеною хустиною для носа. Жінки
носять цю річ у сумці, чоловіки — у боковій кишені
штанів.)
Журі оголошує результати конкурсу «Етична
ситуація». Підсумовує загальний бал.
А. С. Макаренко стверджував, що учні пробачать своїм учителям і
строгість, і сухість, і навіть причепливість, але не пробачать поганого знання
справи. Вирішує питання майстерність, заснована на вмінні та кваліфікації.
IV КОНКУРС «МАЙСТЕРНІСТЬ»
Конкурс «Майстерність» складається з декількох
частин. Для виконання першої частини запрошується
V
найсильніший учасник команди. Кожен учасник
отримує повітряну кульку. Завдання: хто швидше
надує кульку, щоб вона лопнула, та команда отримує
2 бали.
Друга частина конкурсу має назву «Продовж думку». За кожну правильну
відповідь — 1 бал.
Для команди «Кома»
 Не одяг красить людину, а … (добрі діла).
 Книжка вчить, ... (як на світі жить).
 Вік живи, і... (вік учись).
 Не кажи не вмію, а... (кажи навчуся).
 Вчення — світ, а.. (невчення — тьма).
 Слово не горобець —... (вилетить не спіймаєш).
 Здобудеш освіту —... (побачиш більше світу).
 Одна голова добре, ... (а дві краще).
Для команди «Конуси та бонуси»
 Квадрат гіпотенузи дорівнює сумі... (квадратів катетів).
 Площа квадрата дорівнює квадрату... (довжини його сторони).
 Квадрат — це чотирикутник, у якого всі чотири сторони та кути...
(однакові).
 Протилежні сторони квадрата... (паралельні).
 Сума кутів квадрата дорівнює... (360 градусів).
 Прилеглі сторони прямокутника завжди... (перпендикулярні).
 Периметр трапеції дорівнює... (сумі довжин її сторін).
 Від зміни місць множників... (добуток не змінюється).
Наступна частина конкурсу — «Педагогічна ситуація». Педагогічна
V
ситуація — це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності
між досягнутим і бажаним рівнем вихованості або освіченості особистості.
Для виконання завдання дається 3 хв.
Ситуація І. Увійшовши до класу на урок, учитель побачив на дошці
карикатуру на себе. Діти розраховували, що почнеться пошук винуватця й
урок буде зірвано. Що робити? (Учитель посміхнувся, підійшов до дошки,
підправив малюнок і почав урок. Учні засмутилися та здивувалися. Урок
пройшов спокійно. Більше такого не повторювалося.)
Ситуація II. На прохання заступника директора з навчальної роботи ви
заміняєте хворого вчителя в класі, учнів якого ви не вчили раніше і зовсім не
знаєте. Почався урок. Клас важко піддається управлінню. Ви вітаєтеся —
жодної уваги. Як бути? (Учителька, зовсім не звертаючи уваги на клас,
почала малювати на дошці дуже цікаву картинку. Розмови потихеньку
припинилися. Діти почали уважно розглядати малюнок; Тоді педагог
запитала, що б це означало. Деякі діти висловили свою думку. Вона
подякувала. Почався робочий урок!)
V КОНКУРС «ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ»
Ведучі створюють словесний портрет видатних педагогів: зачитують
біографічні відомості про них, уривки з їх творів, спогади сучасників, при
цьому не називають їхніх прізвищ. Командам необхідно визначити, про кого
з педагогів йде мова.
 У 30 років стає директором Павлиської середньої школи й беззмінно
працює там протягом 23 років до кінця своїх днів.Ці 23 роки стали
найпліднішим періодом його науково-практичної та літературно-публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу він перетворив у справжню
педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості. Його
твори видані 53-ма мовами світу, загальним накладом майже 15 млн
примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена 30-ма мовами світу й
витримала 54 видання. (В. О. Сухомлинський)
 Він був безмежно талановитий як педагог і щедрий як людина.
V
«Педагогічна поема», статті з питань педагогіки й листи друзям розкривають
його педагогічні «таємниці». І одна з них — у великій любові до своїх
вихованців. Він працював разом з ними, радів разом з ними, навчав їх у класі,
говорив з ними про перше кохання, їздив з ними відпочивати й планував
кожен «завтрашній день»,заміняв на весіллі батька .Сила його любові до
дітей була така, що колоністи, навіть найбільш байдужі, не могли не відчувати її на собі, не могли не відгукнутися на неї. (А С. Макаренко)
 Дитячі роки провів на Чернігівщині. Завзято боровся за здійснення
виховання та навчання дітей у сім'ї, дитячому садку й школі рідною мовою.
Це було передовою демократичною вимогою. Він доводив, що школа, що
навчає чужою мовою, затримує природний розвиток сил і здібностей учнів,
що вона безсила й марна для розвитку дітей та народу, (К. Д. Ушинський
 Її методика є моделлю особистісно орієнтованого підходу до навчання
й виховання. Три провідних складових характеризують сутність її
педагогічної теорії:

виховання повинно бути вільним;

виховання повинно бути індивідуальним;

виховання повинно спиратися на дані спостережень за дитиною.
Звернення дитини до вчителя: «Допоможи мені це зробити самому» —
девіз італійського педагога, філософа, лікаря. (Марія Монтессорі)
VI. КОНКУРС КАПІТАНІВ
Ви, звичайно, здогадалися
Хто кмітливіший у команді?
Хто спритніший від усіх?
Хто нічого не боїться?
Хто вперед усіх веде?
Хто колег не підведе?
— капітани це!
Капітани, до бою!
V
Запрошуємо капітанів на сцену для участі у бліцтурнірі.
Капітанам по черзі будуть ставитися питання. Часу для обговорення немає.
Перемагає той, хто дасть більше правильних відповідей. За кожну правильну
відповідь капітану дається 1 бал.
 Одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення
речовин, під час яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці
утворюються молекули інших речовин з новими властивостями. (Хімія)
 Який видатний учений показав світові язика? (Альберт Ейнштейн)
 Яка країна є батьківщиною Будди? (Індія)
 Спосіб організації практичної та теоретичної діяльності учасників
навчання,
зумовлений
закономірностями
та
особливостями
змісту
навчального предмета. (Методика)
 Що сказав Юрій Гагарін, відлітаючи до космосу? ( «Поїхали»)
 Який плід італійці назвали «золотим яблуком»? (Помідор)
 Скільки подвигів здійснив Геракл? (Дванадцять)
 Рівність двох відношень. (Пропорція)
 Основна форма організації навчання. (Урок)
 Скільки років тривала Троянська війна?(Десять)
 Під яким псевдонімом писав прозаїчні твори Тарас Шевченко?
(Климентій Дармограй)
 Один з принципів пізнання й почуттєвого сприйняття дійсності.
(Наочність)
 Герої трагедії Вільяма Шекспіра Ромео та Джульєтта помітили, що їхнє
побачення затягнулося, коли почули спів птаха. Назвіть цього птаха.
(Жайворонок)
 Вертоліт, планер, екскаватор, парашут, висувна драбина, велосипед,
швейна машина... Що поєднує ці речі? (Перші креслення ццх речей зробив
Леонардо да Вінчі.)
V
 Система спонукань, яка стимулює пізнавальну активність дитини, її
готовність до засвоєн ня знань. (Мотивація)
 Усі українські жіночі імена (та слов'янські жіночі імена) мають
закінчення на голосний (Хівря, Параска, Степанида тощо), окрім одного.
Назвіть його. (Любов)
(За підсумками двох конкурсів журі оголошує результати обох команд і
називає
Учасники
переможців.
команд
Звучить
виходять
урочиста
наперед.
музика.
Переможці
отримують почесні грамоти.)
Сьогоднішнє засідання КВК закінчується.
Сподіваємося, що й нашим учасникам, і нашим
глядачам було цікаво.
Ми щиро вітаємо переможців. А в їхніх суперників попереду ще нові
шанси та перемоги.
Перші кроки до педагогічної майстерності
Мета: сформувати у молодого викладача впевненість у правильному виборі
професії, стимулювати бажання підвищувати свій професійний рівень,
V
активізувати творчий потенціал кожного молодого педагога.
Завдання:
 допомогти молодому педагогу знайти вихід із будь – якої
ситуації, яка може скластися;
 створити і підкріпити імідж успішного спеціаліста;
 розвивати вміння короткої самопрезентації;
сприяти формуванню позитивної самооцінки й усвідомленню унікальності
особистості кожної людини.
Учасники педагогічного тренінгу: молоді та малодосвідчені
школи
Форма проведення:Педагогічний тренінг
Хід заняття
I.
Вступ. Активізація уваги учасників
Сповідь викладача:
Я щоранку заходжу у клас,
На дитячих обличчях – усміх.
Чого варта я, діти, без вас?
Ви – натхнення моє, мій успіх!
За плечима – минулі роки,
Але й досвід прийшов із літами.
Що я варта без вас, малюки?
Я безмежно люблю вас, я з вами!
Щоб любові вогонь не згас,
Щоб віддати учням серце і душу,
Я щоранку заходжу у клас:
Я – учитель, я вчити мушу!
викладачі
- Тож
ми викладачі прийшли до школи за покликанням серця, щоб
віддати свою любов дітям.
II.
Вправа «Знайомство»
V
Ведучий: потрібно познайомитись. Кожен учасник
предста Перш ніж розпочати нашу роботу, нам
вляється «Не хочу вихвалятися, але я…….. »
От ми з вами і познайомилися та більше дізналися
один про одного.
(Розподіл по групам виходячи з кольору кулькових ручок.)
III.
Мозковий штурм «Правила роботи в групі»
- Для чого в нашому житті необхідні різноманітні правила?
Правила вкрай необхідні для створення такої обстановки, щоб кожен
учасник:
- міг відверто висловлюватись і виражати свої почуття й погляди;
-
боявся стати об’єктом глузувань та критики;
- був упевнений у тому, що все особисте, що обговорюється на занятті, не
вийде за межі групи;
- одержував інформацію сам і не заважав отримувати її іншим учасникам.
Ведучий:
Щоб
запропонували
ви?
(викладачі
пропозиції…)
Підсумок:
ведучий оголошує
-
бути позитивними;
-
говорити по черзі;
-
бути активними;
-
слухати й чути кожного;
-
толерантно ставитись один до одного;
-
бути пунктуальними;
-
діяти за принципом «тут і зараз».
Ведучий:Чи згодні ви та чи приймаєте ці правила?
висловлюють
свої
IV.
Повідомлення теми, мети, завдань тренінгу.
Ведучий: Для нашої роботи потрібно визначити
мету
нашого
заняття,
тобто
чітко
окреслити
очікуваний результат.
V
Одну людину попросили піднятою вгору
рукою дотягтися до мітки на стіні, вище якої вона не в змозі дістати. Зробили
позначку й поставили нове завдання: їй запропонували дістати паличку,
розміщену дещо вище від поставленої мітки. Через деякий час людина
зробила і це. Потім мету було ще змінено: цього разу було поставлено
завдання повісити паличкою капелюха ще вище, але й з цим завданням
людина впоралася.
Ця проста фізична вправа наочно демонструє ефект поставленої мети.
Отже, мета нашого заняття: сформувати впевненість у правильному
виборі професії, вчитися діяти та спілкуватися в колективі, підвищувати свій
професійний рівень, знаходити вихід із будь-якої ситуації.
V.
Вправа «Очікування»
Роздаються невеликі аркуші липкого паперу.
Ведучий: Напишіть, чого саме ви очікуєте від тренінгу.
Кожен презентує свої записи та прикріплює на плакаті із зображенням
піщаного годинника.
VI.
Вправа «Казковий вернісаж».
Мета: активізувати образну пам'ять і творчу уяву, розвивати швидкість та
гнучкість думки, вміння міркувати нестереотипно працювати в групі..
Ведучий: Усі ми родом із дитинства. І завжди з ніжністю і любов’ю згадуємо
казки, які чули вдома, в дитячому садку, в школі. Адже казка – не просто
найпопулярніший фольклорний жанр, це джерело, що дає творчу наснагу
кожній творчій людині. Казка дарує радість і дорослим, і дітям. Тому зараз
ми виконаємо вправу «Казковий вернісаж». Кожна група по черзі витягує
згортки зі скриньки із описом знайомої всім казки. Група думає над
відповіддю, потім зачитує опис казки і свій варіант відповіді.
Отже, розпочинаємо.
1) В якій відомій казці сіра непривітна особистість здійснює підступний
план убивства двох осіб, і лише завдяки своєчасному втручанню
V
громадськості все закінчується добре? (Червона шапочка)
2) Назвіть казку, в якій різні за своїм соціальним статусом герої займали
по черзі помешкання, створене в незвичайному архітектурному стилі. І
все було б добре, якби до помешкання не повернувся його попередній
власник зі своїм охоронцем. От героям казки й довелося залишити
незаконно зайняту територію.(Рукавичка)
3) Герой якої казки постійно виконує забаганки своєї норовливої
дружини? Проте, як би він не прагнув задовольнити амбіції супутниці,
вона щоразу підвищує рівень вимог. Зрештою, подружжя опиняється
на початковому етапі задоволення власних потреб.
(Золота рибка;
Про липку та зажерливу бабу)
4) В якій казці головна героїня постійно й нахабно обмовляла тих, хто
робив їй добро? А коли вона, щоб уникнути покарання, незаконно
оволоділа чужим помешканням, то різні впливові особи намагалися
провести з нею роботу з подолання її асоціальної поведінки. Вдалося
це лише найменшому з усіх учасників експерименту. (Коза-дереза)
5) Назвіть казку, в якій ідеться про спортсмена, котрий вирушає на
змагання з бігу з перешкодами. Хитрість і витримка допомогли йому
дуже близько підійти до фінішу, проте фінал – трагічний. Проявивши
занадто велику самовпевненість, він гине.(Колобок)
6) Назвіть казку, в якій головна героїня могла перевтілюватися в різні
образи
задля
нерозсудливість
свого
та
нареченого.
імпульсивність
Проте
у
одного
поведінці
разу
призвели
його
до
довготривалої розлуки закоханих. Та, долаючи різні перешкоди, вони
все ж таки єднають свої долі. (Царівна жаба)
6. Мозковий штурм «Урок» Робота в групах.
Ведучий: Урок – це форма організації навчання, коли викладач проводить
заняття в класній кімнаті з постійним складом учнів, які мають
приблизно однаковий рівень фізичного і психічного розвитку, за розкладом
і регламентом.
В.О.Сухомлинський
V
писав:„Урок– основна
ділянка навчально-
виховного процесу, на якій учитель щоденно здійснює освіту, виховання і
всебічний розвиток учнів.
Урок є тією головною сферою інтелектуального життя вихованців, у
якій повсякденно
відбувається духовне спілкування навченого життям
наставника і його вихованців, які вступають на перші щаблі життя”
На аркуші А – 1 вертикально записуємо слово
«урок».
Шляхом вільного висловлювання запишіть слова,
які асоціюються з уроком, що починаються з літер
«у», «р», «о», «к».
Це можуть бути іменники, прикметники, дієслова.
У кожного різні відчуття щодо однієї й тієї самої речі.
У – уміння, упевненість, універсальність;
Р – раціональність, результативність, різноманіття;
О – оптимальність, організація, об’єктивність;
К – комфорт, корекція, контроль.
7. Вправа «Конверт проблем» Робота в групах
Ведучий: Сформулюйте на аркуші найбільші проблеми чи страх у роботі з
дітьми і покладіть до конверта. Обміняйтесь. Дайте поради, як краще
вирішити це питання. Вони повинні бути конкретними і дієвими.
VII.
Інформаційне повідомлення «Елементи педагогічної майстерності»
Ведучий: Тисячі професій народжуються і вмирають. Але й досі
живуть найдавніші з них:хлібороб,будівельник, лікар, педагог. Змінюються
умови,форми й засоби навчання, та незмінним залишається головне
призначення педагога – навчити людину бути людиною. Діяльність
викладача багатогранна, коло обов‘язків дуже широке, прикрощів і невдач
набагато більше, ніж радощів і перемог.
Але водночас -
це радість спілкування , це бажання бути потрібним
V
кожному своєму учневі й досягнення маленьких чи великих
перемог у
навчанні та вихованні. Кожен намагається відшукати свої шляхи вирішення,
здавалось б, одних і тих же завдань. І чим вище майстерність викладача, тим
результативнішим є процес навчання і виховання: менше конфліктів, більше
доброти і взаєморозуміння у відносинах між педагогом і учнем.
Педагогічна
майстерність
викладача
–
це
цілеспрямований
педагогічний вплив на учня, який здійснює щохвилини, щогодини кожен
педагог своєю особистістю, манерою поведінки,знанням, спілкуванням.
Майстерність можна розглядати як найвищий рівень педагогічної діяльності,
як вияв творчої активності.
Елементи педагогічної майстерності
1.
Широка підготовленість, яка допомагає визначити педагогічну
стратегію;
2.
Знання дитячої психології;
3.
Знання технології педагогічного впливу на особистість;
4.
Організаторські вміння та навички;
5.
Комунікативні здібності;
6.
Емоційна стабільність – здатність
володіти собою, зберегти
контроль, незалежно від тих причин, що провокують емоційний зрив;
7.
Гуманістична спрямованість, тобто вияв здатності бачити велике
в малих справах;
8.
Висока духовна культура педагога як людини та громадянина;
Тож уявіть
собі скільки зусиль треба докласти, щоб цікаво та
змістовно організувати урок, тематичний чи виховний захід. І якщо викладач
не володіє цими навичками, то урок чи захід пройде, але в ньому не буде ні
продуктивності, ні доцільності, навряд чи він торкнеться глибини дитячих
сердець.
VIII.
Вправа «Портрет ідеального вчителя».
Ведучий:
1 групі дається завдання створити портрет невдалого і неуспішного
V
викладача, вказавши на його помилки і причини такого становища.
2 група описує викладача
успішного і створює його портрет з
перевагами, завдяки яким він став успішним.
3 групі потрібно від імені Міністерства освіти
України
або
запропонувати
позашкільної
Міністерства
щось
освіти,
нове
щодо
методів
і
культури
України
структури,
прийомів
змісту
навчання,
поглядів на урок, ролі педагога в процесі набуття учнями знань.
Кожна група зачитує і захищає портрет свого викладача і свій список.
У кінці ми виділяємо, які помилки не потрібно допускати у своїй роботі, щоб
не стати поганим педагогом – спеціалістом, а чому потрібно вчитися, щоб
стати успішним педагогом.
Обговорення та підсумок.
Звичайно, навіть у найуспішнішого викладача були кризи і поразки та
ті факти, які ставили його у глухий кут, але не той викладач успішний, який
не припускається помилок, а той, хто зробивши помилку, не опускає руки, а
проаналізувавши їх, зміг прийняти і вдосконалити їх у своїй творчій роботі
з учнями. Не бійтеся робити помилки, найголовніше вмійте з них виносити
для себе правильні висновки.
IX.
Вправа «Педагогічна майстерність»
Розв’язання педагогічних ситуацій:
Педагогічна ситуація №1
Ви почали вести урок, всі учні заспокоїлись, настала тиша, і раптом в класі
хтось голосно засміявся. Ви здивовано подивились на того учня. Він,
дивлячись вам прямо у вічі, заявив: „ Мені завжди смішно дивитись на вас і
хочеться сміятись, коли ви починаєте урок”. Як ви відреагуєте на це?
Виберіть і поясніть варіант із запропонованих нижче.
„Ось тобі й на”.
„А що тобі смішне?”
„Ну й ради Бога”.
„Ти що, дурний”.
V
„Люблю веселих людей”.
„Я радий(а), що створюю у тебе веселий настрій”.
Запропонуйте свій варіант.
Педагогічна ситуація №2
На початку заняття або вже після того, як ви провели декілька занять,
учень робить заяву: „Я не думаю, що ви як педагог зможете нас чогось
навчити”.
Ваша реакція:
„Твоя справа – вчитися, а не вчити викладача”.
„Таких, як ти, я, звичайно, нічому не зможу навчити”.
„Може тобі краще перейти у інший клас або вчитися у іншого викладача?”
„Ти просто не хочеш учитися”.
„Мені цікаво знати, чому ти так думаєш? ”
Педагогічна ситуація №3 «Хто зайвий?»
Один із учнів постійно порушує дисципліну. Нарешті ви, втративши
терпіння, наказуєте йому залишити клас.
- А ви не маєте права вигнати мене з класу. Я не вийду, - говорить учень.
Ви наполягаєте на своєму.
Погрожуєте, що інакше клас залишите ви.
Нагадуєте учневі, що в нього є не лише права, а й обов’язки.
Запропонуйте свій варіант.
Педагогічна ситуація № 4
Учень прийшов до школи з великим бажанням вчитися. Але вже через
місяць занять він намагається кинути школу.
Ваші дії.
Педагогічна ситуація № 5
Учень запізнився на урок:
ви не пускаєте його до класу.
ви надали можливість тихо зайняти вільне
місце,а потім в кінці уроку з’ясувати
V
причину запізненни почали
соромити учня за безвідповідальність та з’ясовувати причини
запізнення на урок.
Запропонуйте свій варіант.
X.
Вправа «Яким я буду через 5 років»
-
Яким ви уявляєте своє майбутнє?
-
Чого очікуєте?
-
Чого побоюєтесь?
Ведучий: Мені
здається,що усі присутні прийшли в наш заклад за
покликанням серця. А шляхом до Серця учня є чисте Серце вчителя! І нехай
кожен педагог скаже:
Я — Вчитель.
Я — Любов і Відданість, Віра і Терпіння.
Я — Радість і Співрадість, Страждання і Співстраждання.
Я — Істина і Серце, Совість і Благородство.
Я — Той, хто Шукає і Дарує, Вбогий і Багатий.
Я — Вчитель і Учень, Вихователь і Вихованець.
Я — Той, хто Прокладає Шлях, і Художник Життя.
Я — Захисток Дитинства і Колиска Людства.
Я — Посмішка Майбутнього і Факел Сущого.
Я — Вчитель від Бога і Співробітник у Бога.
Молюсь тобі, серце моє, дай мудрості осягати моменти істини в житті дітей!
Ш. О. Амонашвілі
— Шановні колеги, я гадаю, що поради Мудреця ви будете втілювати у
своїй професійній діяльності.
XI.
Вправа «Рюкзак, м’ясорубка, корзина»
Повернімося до наших очікувань. Я пропоную аркушики із записами ваших
очікувань покласти в рюкзак, якщо ви взяли на цьому семінарі для себе щось
нове, у м’ясорубку – якщо вам потрібно щось обміркувати, і викинути
V
вкорзину, якщо вважаєте, якщо нічого корисного ви не отримали.
Вправа «Рука дружби»
Обведіть на своєму аркуші праву руку, підпишіть своє прізвище і передайте
по колу своєму сусідові, де кожен напише свої побажання. Вправа
продовжується до тих пір поки «своя» рука не повернеться до свого
власника.
XII.
Підсумки заняття.
Метод
«Прес»
Підсумовуючи
роботу
сьогоднішньому семінарі, закінчіть думку:
Сьогодні мене вразило…
Сьогодні мені згадалося…
Мені запам’яталося …
Мене дратувало …
Мені було цікаво …
Мене порадувало...
Нехай життя дарує щастя й долю,
Душевну щедрість, доброту й любов.
Терпіння, працьовитість, силу й волю,
Поступливість і злагоду в усьому.
на
Література
1.
Жерносек І. П. Науково – методична робота в начальних закладах
системи загальної середньої освіти //Київ. 2006.
V
2.
Жернакова М. Управління нововведеннями // Школа. -2012.-№2.
3.
Липова Л., Боднарєв І., Жоріна О. Педагогічні ради у школі: технологія
і спрямованість // Директор школи. - 2000. - № 41.
4.
Підласий І.,Підласий А. Педагогічні інновації //Рідна школа.-2010.-
№12,18.
5.
Романенко М.І., Вознюк Л.В. Методичний порадник для керівників
шкіл // Школа. -2010.
6.
Романенко М.І. Школа нового тисячоліття// Джерело.-2010.-№12,13.
7.
Шевченко О.А., Хозраткулова І.А.. Тренінги професійного ставлення
молодих педагогів // Харків. 2010.
V
Автор
Galina Laschuk
Документ
Категория
Образование
Просмотров
145
Размер файла
2 634 Кб
Теги
педагогіка
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа