close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Афіна 3

код для вставки
Видання школи І-ІІІ ступенів
№151 міста Києва
СПЕЦВИПУСК ДО
ДЕСЯТИРІЧЧЯ
ШКІЛЬНОГО МУЗЕЮ
НАШ МУЗЕЙ
Ті, хто в наш музей приходять,
З історичним багажем виходять!
Мусим гарно пам’ятати,
Як діди, брати і тати
Батьківщину захищали,
Своє життя віддавали
Й рідну землю визволяли.
Ну, а нащадкам заповідали
Україну зберігати,
Предків своїх шанувати,
Світлу пам’ять їх плекати!
Маєм гарні експонати:
Бандаж, каски, автомати!
Артефакти ці для того,
Щоб торкнутись кожен міг,
І в фантазії своїй
Він фашистів переміг,
І цим армії поміг!
Матвій ЯЩУК
Д.С. Лихачов говорив:
"Якщо людина не любить хоча б зрідка дивитися на старі
фотографії своїх батьків, не цінує пам'яті про них ... значить, він не любить їх. Якщо людина не любить старі
вулиці, нехай навіть і поганенькі, - значить, у нього немає любові до свого міста. Якщо людина байдужа до па2
людина не любить старі вулиці, нехай навіть і поганенькі, - значить, у нього немає любові до свого міста. Якщо
людина байдужа до пам'ятників історії своєї країни, - він,
як правило, байдужий до своєї країни ".
У кожній школі є те саме таємниче місце, яке може
багато розповісти про неї - її серце. У рідненькій 151-й також таке є. Звісно, якщо ви запитаєте про цю святиню в учнів, вони, певне, скажуть: "Їдальня – навіки". Та це тільки
жарти. Душею, головною окрасою нашої школи є дует із
двох різнобарвних, проте однаково коштовних для школярів, учителів і гостей музеїв. Цього року усі прихильники
нашого Музею бойової слави відзначають солідну дату –
30-річчя з моменту заснування. Саме цій річниці ми і присвячуємо випуск «Афіни», що ти зараз тримаєш у руках!
Музей сміливо можна назвати місцем, де людина може збагатити свої духовні та розумові скарбниці. Адже це –
відображення історії: гіркої та радісної, темної та світлої…
У музеї ви бачите жахливу історію Великої Вітчизняної
війни (музей «Бойової слави жителів селища Чапаєвка»), а
барвистою та різноманітною історією українського народу,
його життя та творчості ви можете насолодитись у
«Скарбах нашої пам’яті».
Наш шкільний музейний комплекс був створений 2006-2007 років. Він складається з музею «Бойової слави жителів селища Чапаївка» та музею «Скарби нашої пам’яті».
Останній, до речі, був урочисто відкритий нещодавно, 26
лютого 2015 року. На кількох квадратних метрах – історичне минуле мікрорайону. І завдяки тому, що музей знаходиться саме в школі, ряди експонатів постійно поновлюються. Нині в обох музеях постійно проводяться усілякі заходи та концерти, зустрічі, круглі столи, підтримуються різні традиції. Музеї «Бойової слави жителів селища Чапаїв-3
Брязкіт ключів і непевний крок за поріг. Таємнича
напівтемрява і цей запах… О, незабутній аромате музеїв і
бібліотек, мої легені, здається, розквітають. Тут пахне
спогадами. У цьому букеті чітко відчуваєш і терпкий
смак крові й сліз і солодкий – радості перемоги, повернення до оселі, зустрічі з рідними і такими дорогими серцю.
Прямую далі. Опинившись усередині, завмираю від
болю: нещодавно тут з’явилась нова дошка і нові експонати, присвячені уже не тій, здавалось б, далекій війні, а
тій, що тут і зараз – це пекуче слово АТО.
Дивуюсь: як у такому невеликому приміщенні вмістили стільки праці? Від самих дошок і спеціальних вітрин до рефератів і учнівських пошукових робіт; просто
диву даєшся, оглядаючись навколо і уявляючи, яка це копітка робота.
Просто розбігаються очі від розмаїття тієї історичної
інформації, яку тут представлено: Голодомори, ВВВ, сучасне АТО… Музей-розповідь про життя селища як колективу і окремих людей як Героїв.
І байдуже, що День перемоги більше, аніж за місяць:
у моїй душі Червоний Мак розцвів саме сьогодні. Уклоняюсь: ніхто не забутий, ніщо не забуте!
Настя БІЛОНЕНКО
5
підтримуються різні традиції. Музеї «Бойової слави жителів селища Чапаївка» та «Скарби нашої пам’яті» поділяються на 9 розділів (як-от: експозиція «Україна пам’ятає.
Голодомор 1932-1033 років» чи «Українська хата»), кожен з
яких по-своєму особливий та цікавий.
Нам дійсно пощастило, бо ж далеко не у кожній школі є така чудова можливість з іншого боку поглянути як на
перебіг усієї Другої Світової, так і на долю рідного селища. Музеї дозволяють учню значно збагатити, або ж і кардинально змінити свій світогляд. На традиціях свого народу та історії свого краю учень виховує в собі почуття гідності та національної свідомості. Сухомлинський В.О. писав: "Від того, як ставиться людина в роки дитинства до героїчного подвигу своїх батьків і дідів, залежить її моральне
обличчя, ставлення до громадянських інтересів, до праці
на благо Батьківщини".
Софія ГАЄВА та Ярослава ЛУКАШЕНКО
4
У Музеї бойової слави побувало за цей час дуже
багато людей. Ветерани та їхні родичі, депутати і гості з
Управління освіти, директори та учні інших шкіл, самі наші школярі... Усі вони приходили для того, аби укотре згадати загиблих під час Другої Світової війни і віддати їм
безмежну шану. Екскурсоводи захоплююче описували усе,
що є у музеї, а після оповідок відвідувачі писали про те,
що їх вразило. Наведемо декілька цитат.
Сім’я Героя соцпраці, ветерана ВВВ Міщенка
І.М.:«Велике спасибі за пам’ять і шану! Відкриття музею
та виступ дітей справили велике враження! Щиро вдячні
колективу школи за їх пам’ять, шану та виховання патріотизму!».
Голова Ради ветеранів у с. Чапаєвка: «Виносимо щиру подяку педколективу школи №151 за чудово і правдиво
створений музей ВВВ».
Лєдін О.В.: «Відвідавши Музей бойової слави СЗШ
№151, відчули душевне трепетіння серця і болю за погиблих мешканців селища. Дуже вдячні педагогічному та учнівському колектиктивам за патріотичне виховання та пам’ять про тих, хто поліг, захищаючи наше життя, наше
майбутнє, наших дітей, нашу країну».
Настя ПАВЛОВСЬКА
6
За стільки років музейний
комплекс, звичайно ж, набув багатьох традицій – великих і маленьких, проте однаково теплих, затишних і рідних
для усієї нашої чималенької шкільної родини. Наприклад,
саме у приміщенні «Скарбів нашої пам’яті” відбувалась театральна постановка «Наталка Полтавка», проводились
майстер-класи до Дня вишиванки. Щороку організовуються зустрічі бійців Афганістану та інші цікаві культурні заходи.
Саме на цих подіях, до речі, виросло ціле покоління екскурсоводів. Адже
окрім ведучих,акторів, співаків і танцюристів на святах
музей потребує і
тих, хто пояснить гостеві кожен експонат і складе компанію у короткій мандрівці історією. Цими «обраними» зазвичай ставали найактивніші.
Лише декілька з імен за ціле десятиріччя: Філон Катя, Кацап Оксана, Дарина Павлюченко, Посипайко Женя, Моцак
Саша, Шушпанова Анна, Гудзенко Юлія, Караульна Аня,
Кононенко Діана, Сапін Оксана, Романченко Дарина, Лозова Валерія, Петрова Настя, Тимченко Юлія.
Ліза ДОРОФЄЄВА
7
У полі калина,
У полі червона, Хорошенько цвіте.
Ой, роде наш красний,
Роде наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося,
Бо багацько нас є.
РЕДАКЦІЯ
Настя Білоненко, Слава Лукашенко та Софія Гаєва—8-А
Катя Норець, Женя Кожушко та Матвій Ящук—5-б
Ліза Дорофеєва, Марина Спановська та Дар’я Чикунова—6
Настя Павловська—7-А
За сприяння Л.А.Давидової та О.О.Полулях
8
Автор
sch
sch83   документа Отправить письмо
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
6
Размер файла
1 213 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа