close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Патріотичне виховання на уроках зарубіжної л-ри і ОХК

код для вставки
ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ
ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ОХК
Сердюк Олена Костянтинівна,
вчитель-методист ЗОШ № 20
Cуспільні та моральні принципи патріотизму як ніколи зараз у моді.
Але кого можна вважати справжнім патріотом ?
Безперечно, патріот (гр. Patris – батьківщина, вітчизна) – це той, хто любить свою
країну.
Але що таке «країна» ?
Це територія, ландшафти, клімат, це населення, громадяни,
це мова, це минуле, тобто історія, це сьогоднішні досягнення і проблеми, це –
можливі перспективи…
Повага до своєї Вітчизни починається з історії рідного краю та рідного слова,
першооснови духовного та соціального розвитку суспільства.
Інтеграція, що утворюється в процесі вивчення дисциплін «Зарубіжна література» та «Основи
християнської культури», сприяє формуванню в учнів цілісного уявлення про світову культуру, засвоєнню
узагальненого людського досвіду. Позаяк звернення до найкращих зразків світової літератури дає всі
підстави стверджувати: християнські засади упродовж століть були й залишаються фундаментом,
основою цивілізації, культури й літератури зокрема.
Зв’язок тут двосторонній і міцний: культура у своїх найвищих проявах тісно пов’язана з вірою.
Духовність культури, на думку багатьох відомих богословів, перебуває в безпосередній залежності від
ступеня її релігійності.
Отже, патріотизм – це Віра в особисте безсмертя і необхідність обов’язкової відповідальності перед
совістю, гласом Божим у душі людини.
Вона утверджується світовою літературою у її найкращих творіннях.
Патріотичне виховання на уроках зарубіжної літератури і ОХК здійснюється протягом
усього року навчання. Його основними напрямками, які у своїй сукупності формують
цілісність і повноту змісту, стали наступні змістові лінії:
1. Духовність літератури, її ментальність як категорії вічного
Християнство мало величезний вплив на світову літературу, адже і
в ХIХ, і в ХХІ ст. у пошуках віри, ціннісних критеріїв та орієнтирів
людського існування світова література прямо і опосередковано
звертається до християнства.
Показовим є аналіз добре відомого оповідання Олександра Купріна
“Гранатовий браслет”, в якому трагічний фінал зумовлено порушенням
однієї із найважливіших Божих заповідей (“Не сотвори собі кумира!”).
Значний інтерес у цьому плані викликає роман Бориса Пастернака
“Доктор Живаго”. Ідея життя як жертви є особливо близькою
Пастернаку та його улюбленому герою Юрію Живаго, прізвище
якого збігається з формою родового відмінка церковнослов’янського
прикметника «живый», а це вже саме по собі викликає відповідні
асоціації з православними богослужбовими текстами і Біблією.
2. Від роду до народу
Родинне виховання обумовлює розвиток людини на всіх стадіях її життя,
формуючи її національну свідомість і громадянську зрілість. Одним із основних
завдань родинного виховання є забезпечення духовної єдності поколінь,
збереження родинних традицій, сімейних реліквій, вивчення родоводу,
залучення дітей до народних традицій. З любові до родини, до «малої»
батьківщини починається любов до країни.
Велике значення у загальній справі виховання мають спільні заходи батьків
та дітей, які проводяться у школі протягом року:
 родинний вогник «Традиції нашої сім’ї»;
 благодійна акція «Допоможи ближньому»;
 конкурс «Реліквії моєї родини»»;
 спортивне змагання «Мама, тато, я – разом дружна сім’я»;
 конкурс листівок «Людина, яку я найбільше люблю»;
 свято родоводу «Родинне деревце»;
 тренінг «Конфлікти в родині та шляхи їх вирішення».
3. Моя Батьківщина і що я можу зробити для неї
Християнський світогляд підтримує високість і святість поняття Батьківщини.
Виховання патріотизму, відповідальності за рідну землю завжди входило в традицію
християнського виховання.
Для усвідомлення поняття Батьківщини важливо допомогти учням осмислити тісний
зв’язок із землею, на якій вони народилися і ростуть, з її історією і людьми.
Вже традиційними стали екскурсії школярів до Бердянського краєзнавчого музею,
художнього музею, музею історії міста, музею «Подвиг», меморіального будинку
П.П.Шмідта, дослідницькі маршрути територією санаторію «Бердянськ» і старого
кладовища. Регулярно проводяться конкурси дитячої творчості, фотовиставки «Краєвиди
Бердянська», «Мій улюблений куточок», «Дім, в якому ми живемо».
4. Як плекати власну душу або «праця на полі власного серця, волі та
розуму»
Процес імітації духовності, витіснення її підробками та сурогатами,
нав’язування численних стереотипів, антидій і антигероїв, котрі відкидають
традиційні моральні принципи, змушує нас задуматися: а яка ж користь людині,
якщо вона здобуде увесь світ, але загубить власну душу?
Потрібно навчити дітей бути уважними до своїх думок, намірів та почуттів,
сприяти тому, щоб вони намагалися слідувати своєму сумлінню і навчалися
вдосконалювати власні наміри і почуття. Для цього
знайомимо дітей з історією релігійних свят, з християнськими традиціями та
обрядами, зі святинями православ’я, з християнськими мораллю та чеснотами;
проводимо екскурсії до святих місць і храмів;
організовуємо конкурс писанок, виставки стінівок і малюнків релігійних свят,
конкурси юних художників та читців;
відзначаємо День святого Миколая, Різдво, Великодень;
проводимо етичні тренінги та бесіди морально-етичного спрямування («Дужий
той, хто самого себе перемогти може», «Співчуття – перший крок до людяності»,
«Ким бути і яким бути», «Сучасні вавилонські вежі»).
5. Славні імена нашого міста.
Історію рідного міста слід вивчати крізь призму видатних постатей, що
викликають у молодих людей гордість за співвітчизників, земляків.
Неможливо уявити історію нашого міста без Володимира Хавкіна, братів
Зінківських, Ісаака Бродського, Афанасія Фірсова, Віктора Ликова, Євгенії
Руднєвої, Євгена Кунгурцева та багатьох інших, чиє життя пов’язане з Бердянськом
у соціально-економічній, політичній, культурній сферах тощо.
Творчі розвідки «Сторінки з історії»», пошуковий проект «Люби і знай свій
рідний край», які проводяться нашими учнями, презентовано на шкільних і міських
виставках-експозиціях.
6. Люди, які мене оточують, і моє ставлення до них.
Ця змістова лінія приділяє увагу і культурі поведінки, і плеканню
доброзичливого загалом ставлення до інших людей, чуйності, уважності,
готовності виконати прохання, прийти на допомогу. Відвідуючи мешканців
геріатничного пансіонату, які ведуть щоденну війну із хворобами, неміччю,
самотністю, учні отримують уроки людяності і доброти.
Отже…
Бути патріотом – значить любити життя, уміти прожити його гідно і цікаво,
просто йти вперед своєю дорогою.
Бути патріотом – означає поважати себе, відповідати за свої вчинки, слова,
поведінку, бо ти є представником своєї нації, ти – країна!
Бути патріотом, це значить виховувати в
собі перш за все громадські, політичні,
державотворчі прикмети: віру в Бога й
послух його законам, вірність, твердість,
сильновольність та дисципліну.
Дякую за
увагу!
Автор
Елена Сердюк
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
68
Размер файла
6 147 Кб
Теги
вихов
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа