close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Утворення Українського комітету краєзнавства (1925 р.) на сторінках газет

код для вставкиСкачать
Утворення Українського комітету краєзнавства (1925 р.) на сторінках газет [Електронний ресурс] : [добірка ст.] / Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; уклад. О. М. Дмитрієва. - Електрон. текстові дані. - Харків : ХДНБ, 2010. - Назва з титул
Утворення Українського комітету краєзнавства (1925 р.) на сторінках газет
В текстах статей збережено правопис оригіналу
 Столична хроніка : Затвердження Всеукраїнського Комітету Краєзнавства // Вісті ВУЦВК. –
1925. – 21 черв.
 Столична хроніка : Обслідування краєзнавства на Україні. Участь краєзнавчих організацій в
роботі Держплану // Вісті ВУЦВК. – 1925. – 27 черв.
 В Українському комітеті краєзнавства : Видавнича робота УКК. Участь краєзнавчих
організацій в радбудівництві. Робота на селі // Вісті ВУЦВК. – 1925. – 30 черв.
 Козаченко А. До ближчої роботи Українського краєзнавчого комітету : (1-й квартал 1925-26
бюдж. р.) / А. Козаченко // Культура і Побут. – 1925. – 25 жовт. (№ 41).
 Криворожченко М. Краєзнавство : (що робить краєзнавчий центр) / М. Криворожченко //
Культура і побут. – 1925. – 15 листоп. (№ 43).
Столична хроніка : Затвердження Всеукраїнського Комітету Краєзнавства // Вісті
ВУЦВК. – 1925. – 21 черв.
Затвердження Всеукраїнського Комітету Краєзнавства
Президія Головнауки затвердила Всеукраїнський Комітет Краєзнавства під головуванням проф.
Яворського.
Столична хроніка : Обслідування краєзнавства на Україні. Участь краєзнавчих
організацій в роботі Держплану // Вісті ВУЦВК. – 1925. – 27 черв.
Обслідування краєзнавства на Україні
Для виявлення сучасного стану краєзнавства і краєзнавчих установ на Україні Українським
Краєзнавчим Комітетом ухвалено виробити анкету, що охоплювала б всі питання постановки
краєзнавства на Україні, для заповнення місцевими краєзнавчими організаціями.
Участь краєзнавчих організацій в роботі Держплану
Нині, в зв’язку з новим районування, Держпланом переводяться монографічні описи всіх округ
України. Український Комітет Краєзнавства ухвалив до цієї роботи притягти краєзнавчі організації
на місцях.
В Українському комітеті краєзнавства : Видавнича робота УКК. Участь
краєзнавчих організацій в радбудівництві. Робота на селі // Вісті ВУЦВК. – 1925. –
30 черв.
Відбулось перше засідання Укр. Комітету Краєзнавства (УКК), на якому було вирішено низку справ
що до постановки краєзнавчої роботи на Україні.
Для керування і практичної роботи в галузі краєзнавства на Україні, комітетом виділено президію в
складі проф. Яворського – Голови, тов. Криворотченка – заступника і тов. Лазариса –
відповідального секретаря.
Для скликання округових конференцій в справі краєзнавства та організації окружних краєзнавчих
бюро ухвалено на місцях призначити спеціяльних уповноважених.
Комітет краєзнавства також висловився за притягнення до роботи комітету, окружних фахівців –
краєзнавців України.
Видавнича робота УКК
Українським Комітетом Краєзнавства ухвалено видати окремими виданнями усі матеріяли роботи
першої всеукраїнської конференції в справі краєзнавства в найближчому часі, для ознайомлення з
нею широких мас.Крім того, Головнаукою УСРР дано для використання українському К-тові
Краєзнавства десять друкованих аркушів в своєму видавничому плані.
Участь краєзнавчих організацій в радбудівництві
За операційним планом роботи, що його вироблено УКК, ухвалено вести представництва
краєзнавчих організацій у всіх радустановах, до роботи яких можна пристосувати краєзнавство.
Робота на селі
Разом із виробкою загальної структури краєзнавчих організацій, Президії УКК доручено виробити
разом із Всеукраїнським Управлінням сельбудів, структуру, методи й форми краєзнавчих осередків
на селі.
Козаченко А. До ближчої роботи Українського краєзнавчого комітету : (1-й
квартал 1925-26 бюдж. р.) / А. Козаченко // Культура і Побут. – 1925. – 25 жовт.
(№ 41).
Обраний 1-ю Всеукраїнською Краєзнавчою Конференцією, Український Краєзнавчий Комітет набув
змоги приступити до роботи лише з початку нового бюджетового року. З твердою матеріяльною
базою Комітет може розраховувати на певну роботу й від нього тепер її можна вимагати. Першим
завданням Комітету в сучасний мент є подбати про підведення такої ж матеріяльної бази під
краєзнавчі організації на периферії. Для цього треба остаточно договоритись з Укрдержпланом,
з'ясувати його погляд на підтримку Краєзнавчих організацій.
Поруч з цим треба подбати про ліквідацію того затишшя, що сталося в перерві між 1-ю
конференцією й жовтнем 1925 року. За цей час, не маючи інструктивних вказівок з комітету,
Краєзнавчі сили на місцях завмерли. Треба припинити розвиток ліквідаторського настрою, а разом
приступити до мобілізації Краєзнавчих сил, на які можна було б розраховувати. Певному
краєзнавцеві з округового міста слід доручити об'єднання Краєзнавчих сил міста та організацію з них
Тимчасового Краєзнавчого Бюра. По лінії Наросвіти треба провести розпорядження про
забезпечення цих бюрів помешканням, апаратом, деякими коштами (на почтові витрати, напр., на
переведення організаційної роботи) про виявлення всебічної допомоги уповноваженому УКК в
переведенні роботи (в президії ОВК, Окрплані і т. и.) По лінії профспілок (ВУРПС й особливо
ЦПРобос), а також партійній (особливо ЦКЛКСМУ) та ЦКНС слід видати певне розпорядження про
підтримку в роботі краєзнавчій на місцях, аби зараніш створити для уповноважених УКК сприятливу
атмосферу, що особливо необхідно на початку роботи. Аби забезпечити успіх, необхідно розробити
інструкцію для цих уповноважених, що носила б по-декуди характер окреслення їхньої компетенції,
межі роботи й затрат на неї з боку певних органів. В УКК слід розробити примірний кошторис та
штати ОкрКБ й приблизний план роботи на ближчий квартал.
Після закладання в округовому місті Тимчасового Бюра воно, користуючись авторитетом округових
органів влади та організацій, має приступити до організацій краєзнавчих сил на окрузі. В свою чергу
Окрплан має потурбуватись про матеріяльний бік в роботі краєзнавчій на районах і далі на селі. В
разі коли б комітетові по деяких округах не були відомі певні особи-краєзнавці, треба зв’язатись з
УпрПолітосвітою й по згоді з нею уповноважити певних клубних та політосвітніх робітників
Окрмасштабу. Ураховуючи, що вже зараз деякі Краєзнавчі організації завмерли, можна думати, що
вдалося б використувати ті, що ще зараз фактично працюють. Організації ж, що завмерли, але
формально ще існують, можна було б теж використати при де-яких умовах. Для цього, користуючись
матеріялами Краєзнавчої Комісії УАН, треба перевести реєстрацію Краєзнавчих установ та
організацій та дати їм певне завдання організаційне. Анкетне обслідування згодом дасть дуже багато,
але зараз ще зарано його переводити (поки не переведено на місцях хоч організаційної роботи).
Необхідно подбати про правове оформлення Краєзнавчих організацій, аби воно було як найшвидше
та найлегше (щоб не було такого випадку як от у Полтаві, де ГубПолітосвіта гальмувала роботу
Краєзнавчого осередку). Треба розробити зразковий статут для низової Краєзнавчої організації та
другого (округового) ступня її.
У самому Комітеті слід разом з тим перевести велику підготовчу роботу, що дала б змогу
приступити до наукового розроблення методології та методики Краєзнавчої роботи. Треба
приступити до закладання що найповнішої (як то личить центральній організації) Краєзнавчої
бібліотеки (визначивши наперед її зміст та джерело поповнення). Для Краєзнавців-організаторів
треба виготувати бібліографічний порадник. Аби звязати округові Краєзнавчі організації з союзною
Краєзнавчою роботою, треба забезпечити їх Краєзнавчою періодикою (хоча б журналом
«Краеведение»). Тут, очевидно, встає питання про підготовчу роботу до видання Українського
Краєзнавчого Органу (винайдення коштів, з'ясовання змісту, напрямку та забезпечення журналу
силами).
Добре було б на перших кроках випускати хоча б «Бюлетень УКК», а в крайньому разі обіжні
розпорядження вміщати в Бюлетені НКО. Необхідність вищезгаданої роботи викликає потребу в
використанні позаукраїнського Краєзнавчого досвіду.
Перевівши таку організаційну роботу, заклавши Тимчасові Бюра на округах, слід допомогти їм в
дальнішому розвертанні та поглибленні роботи: подати матеріяли для основних доповідів, інструкції
до скликання та переведення округових конференцій, до закладання й організації Краєзнавства в
округовому масштабі. Для найважливіших (в економ. розумінні) округ слід послати (з метою
інструктування) членів та співробітників Комітету.
Після остаточної організації Краєзнавчих сил на Вкраїні, слід скликати поширене пленарне засідання
Комітету (прибл., в січні) й далі на лютий скликати 2-у Краєзнавчу Конференцію, що навела б
підсумки організаційного будівництва та накреслила б завдання в Краєзнавчій роботі надалі.
Для забезпечення серйозної підтримки з боку центральних органів влади та організацій в Харкові,
добре було б скликати нараду з їхніх представників. Цю нараду можна було б використати для того,
аби з’ясувати форми їхньої участи в краєзнавчій роботі в центрі та на місцях.
Коротко резюмуємо сказане. Український Краєзнавчий Комітет має стояти на висоті свого
призначення: тверезо дивлячись на кволість наших Краєзнавчих організацій та складність в
обставинах і умовах, що в них приходиться їм працювати, він мусить весь час опікувати над
низовими організаціями, завжди бути готовим подати їм допомогу, справлятись самому (через
інструктування) про їхні потреби й, користуючись своїм авторитетом, створювати на місцях як
найкращі умови для краєзнавчої роботи.
Ант. Козаченко.
Криворожченко М. Краєзнавство : (що робить краєзнавчий
М. Криворожченко // Культура і побут. – 1925. – 15 листоп. (№ 43).
центр)
/
Цілком зрозумілим є те, що шостимісячна мовчанка Українського Комітету Краєзнавства викликала
де-яку нервозність з боку окремих осіб, зацікавлених в розвитку краєзнавчої роботи на Україні.
«Твердо дивлячись на кволість наших Краєзнавчих організація та складність в обставинах і умовах,
що в них доводиться їм працювати», а особливо надто добре обраховуючи складність
«всеохоплюючих» завдань, що їх на Комітет поклала Конференція, і всю трудність переходу від
безформенного краєзнавства минулих часів, до дійсно планового (на ділі) краєзнавства з подвійним
завданням: дослідчим і освітнім. — Комітет не квапився розворушувати «кволість» де-яких
організацій і дбав про головну підготовчу роботу, що мусила дати основну базу, для краєзнавства,
визначити масштаб, темп і напрямок його.
Перший момент — бюджет. Робота УКК розпочалася в кінці року. Рахувати вона могла на рештки
річного бюджету НКО, а цих решток не було. Товаришам надто здивованим «вакаційним» станом
Комітету можна сказати, що Комітет не мав ніяких коштів на виготовлення (множіння) головних
матеріялів. З наступним роком знову «твердої бази матеріяльної», що про неї пише тов. Козаченко,
Комітет не здобув — кредити мають бути відкриті з 1-го січня (через перехід на нове рахування
операційного року).
Другий момент — плановість. Комітет не хотів, і цілком свідомо, розпочинати свою роботу знову з
кусником, цеб-то за принціпом старої роботи: «чом не почати з побуту?». І не тільки не бажаючи
поновлювати «принціп», а маючи ясне і конкретне завдання конференції «увязати роботу з
пляновими завданнями відбудування господарства». Отже, оскільки ці планові завдання
розроблялися й гоні вироблені остаточно, Комітет має змогу вже цілком конкретно розробити
пропозиційні завдання місцям що до їхньої реальної участи в дійсно плановій краєзнавчій роботі.
(Цей план остаточно закінчується розподілом на дрібніші групи завдань відповідно до окремих типів
організацій і індивідуальних дослідників. Розробляє його УКК разом з Держлланом).
Увязка роботи з роботою Держплану дає змогу УКК сподіватися на здобуття дійсно реальної
матеріяльної бази для роботи місцевих організацій, і лишилося тільки з'ясувати конкретні її форми і
розмір, що є питанням дня.
Третій момент — правова й моральна (а почасти теж матеріяльна) база краєзнавчої роботи на місцях
у формі визначення певного сприятливого відношення з боку державних установ і громадських
організацій. Комітет надто добре розумів значіння цього моменту, але також розумів і те, що тільки
шляхом надання з центру одночасно погоджених вказівок чи директив по відповідних напрямках
дасть реальну користь, це погодження до певної міри затримало надіслання відповідного матеріялу
на місця.
Це є три головних моменти першого етапу роботи УКК.
Нещодавно УКК розпочав облік краєзнавчих організацій, розсилаючи на місця за відомими Комітету
адресами обіжника й реєстрову анкету.
Нині Комітет переводить юридичне оформлення краєзнавчої роботи, переводячи через відповідні
інстанції типовий статут краєзнавчих організацій, що разом з остаточним погодженням відповідних
директив по лінії Виконкомів, Окрпланів. Окросвіти, ЛКСМУ, Робосу і т. инш., дасть змогу
наміченим Комітетом уповноваженим стати до організації краєзнавчих сил на місцях.
Для полегчення в справі організації місцевих сил Комітет намітив плановий об'їзд України. Виїздить
у другій половині листопаду заст. голови комітету на Волинь, Чернигівщину, Поділля, Київ,
Полтаву, а це, на думку Комітету, буде найкращим засобом дійсно реально полагодити справу на
місцях.
Щоб дати на місця бодай головний, так би мовити, офіційний матеріял, Комітет нині готує до друку
бюлетень, що його в дальшому буде замінено періодичним часописом.
Ще велика робота стоїть на черзі дня — це складання короткої бібліографії — екстракту з
краєзнавчої літератури.
Що до методологічної й методичної роботи, звичайно, говорити про організацію її нині, не зібравши
величезного методичного досвіду місць, це значить пропонувати Комітетові виссати з пальця
схоластичні міркування або заглиблюватися в класичний академізм. Ні Харків, ні Київ, ні взагалі
якесь окреме місто не може стати нині базою для цієї роботи, бо підняти її можна тільки об'єднаною
працею, спершись на досвід активніших організацій, як Київські, Подільські (Кам'янець, Винниця),
Запорізька і подібні, до чого Комітет приступить негайно, закінчивши формальні справи.
Подаючи коротеньку інформацію про стан роботи Краєзнавчого Комітету, ми не зупиняємося на
дискусійних питаннях, зачеплених в статтях тов. Коцюби, Дубняка і инш., що буде зроблено в одній
із спеціяльних статтів.
М. Криворожченко.
Автор
468   документов Отправить письмо
Документ
Категория
История
Просмотров
12
Размер файла
62 Кб
Теги
краєзнавство, краєзнавчий рух
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа