close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ЛЛГ ВІРШІ - ІДУТЬ ПО ЕТАПУ СТОЛІТЬ

код для вставки
Вівторок, 26.03.2013, 10:41
ЛЬВІВСЬКА ЛІНГВІСТИЧНА ГІМНАЗІЯ
FAMILIA UNA SUMUS
Ласкаво просимо
Welcome
Willkommen
Estlebienvenue
Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід |Вхід
Меню сайту

















ГОЛОВНА
НОВИНИ ГІМНАЗІЇ
Режим роботи гімназії
Наша гімназія
Педколектив
Методична робота
Виховна робота
Робота з обдарованими
Наші успіхи
Вчителям
Учням
Батькам
ЗНО - 2012
Проекти
Корисні посилання
Форум
ЛЛГ на карті
МИ - ЄДИНА РОДИНА
Wita
Ви ув ій ш ли як Vo ltro n |Груп а " Адм ін іст ратори"Віт аю Вас Volt ro n | RSS
Головна » 2013 » Березень » 23 » День поезії у Лінгвістичній гімназії (з "Літературних зустрічей" - 21.03.2013)
19:54
День поезії у Лінгвістичній гімназії (з "Літературних зустрічей" - 21.03.2013)
Радіо з Криївки
Календар
« Березень 2013 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
4
5
6
7
1
2
3
8
9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
mini-chat
ВІРШІ - ІДУТЬ ПО ЕТАПУ СТОЛІТЬ
Знать, од Бога і голос той, і ті слова
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!
Тарас Шевченко
Вірші – ідуть, ідуть по етапу століть…
Є вірші – квіти.
Вірші – дуби.
Є іграшки – вірші.
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є –
каторжани.
Крізь мури в’язниць,
по тернах лихоліть –
ідуть, ідуть по етапу століть…
Ліна Костенко
Це - любові невимовне світло
Що таке поезія? Це – мука: підступає, множиться, болить.
Іноді візьме тебе за руку, іноді відпустить і мовчить.
Що таке поезія? Це – свято: грає в тобі музикою слів,
Молодечо, радісно, крилато викресає іскру з почуттів.
Що таке поезія? Це – совість: бо коли несила говорить,
То вона заплаче… І говорить, і сльозою кожною бринить.
Що таке поезія? Це – проза, що до рими пнеться в лабіринт.
Вулканічна лава, що морозить. Жар вогню, що в спеку холодить.
Що таке поезія? Молитва. Звернення до Бога і людей.
Це - любові невимовне світло, що до Тебе крізь цю ніч веде.
Поезія покликана збагачувати духовність
Поезія... Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність.
Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної
людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу.
Саме тому ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО встановлено Всесвітній день поезії — свято, яке відзначається щороку 21
березня (в день весняного рівнодення). Вперше воно було відзначене 21 березня2000 року.
Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії
віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона відіграє в діалозі між культурами — в
діалозі, який є гарантом миру.
Сьогоднішня наша літературна зустріч присвячена Всесвітньому дню поезії, який з 2004 року також відзначають і в
Україні.
21 березня - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ.
У Львівській лінгвістичній гімназії 21 березня 2013 року відбулася зустріч з ПОЕЗІЄЮ - ОКСАНОЮ ЛОЗОВОЮ та
ТЕТЯНОЮ ЯРЕМЧУК.
Оксана Лозова відгукнулась на нашу пропозицію «Літературної зустрічі», присвяченої Всесвітньому дню поезії, якось
відразу, перейнялась думкою, що «поезія – покликана збагачувати духовність». Не могла не відгукнутись… Така Вона
Є!..
Дякую, Боже,
за вечір, за день і за ранок,
а як не дякую, Боже,
невдячну прости,
грішна, боюся
страшної небесної кари –
жити з красою
і не розуміти краси.
Лозова Оксана
Лозова Оксана народилася 2 травня 1963 р. в с. Неслухів Кам'янка-Бузького району Львівської області. Закінчила
факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка. Працює редактором газети "Світ Академії"
ЛНАВМ та редактором журналу "Сільський господар".
Оксана Лозова - автор збірок поезій: "Просто неба", "У лісі серед міста", "Цвіт і дим", "Політ у літо", повісті "Листи із
зелених конвертів", перекладів і переспівів Анни Ахматової: «Мені був голос…», поеми «Мотря».
…мій народ у слові жив!..
Cлово
Моє ім’я — від батька.
Я — Оксана.
Моє ім’я гірке мені самій,
Пропахле степовими полинами,
Калиною в далекій Колимі.
Воно летіло за Полярне коло,
Теплом топило вічну мерзлоту.
Мене ще не було, та був мій голос,
Комусь потрібен був.
Тому я тут.
Тому шукаю слову
Рідне слово
І не чекаю ласки від чужих.
Хіба не мій народ серед руйновищ
Зі слова вийшов
І у слові жив?
Чорним по білому, білим по чорному
Тетяна Яремчук – багатогранний художник: письменниця (журналістка з багаторічним досвідом роботи і поетесапрозаїк). Пише про людину, про село (... і місто), про долі, про історію й сьогодення, про те, яким би ми мали бути
сьогодні-завтра, автор оригінальних квіткових композицій на склі …
Кілька років тому видала книгу «Ми і наша Солонка», ілюстровану власними світлинами.
Нам же Тетяна Яремчук представила оригінальну книжку «Чорне і чорне», що вирізняється незвичною
композиційною побудовою, яка побачила світ у львівському видавництві «Сполом» у 2012 році. Перша й остання
сторінки обкладинки однакові. Половина книжки – публіцистичні твори, половина – художня проза.
А ще Тетяна Яремчук автор антології: «Поети села Сокільники», у якій також представлені і її вірші.
Землю спасе любов,
Повторяю знову,
знову,
знов.
Вітер,
вечір,
в’яну.
На бездоріжжі
опівночі
любові загляну в очі:
«Де так довго, блудна,
сновигаєш?
Ти ж Землю
спасати маєш!»
Зустріч з ПОЕЗІЄЮ обірвав дзвінок на перерву... Приймав гостю 3А клас - Немчук Алли Миколаївни. Гостям вручили ПОДЯКИ,
КВІТИ...
Фотографії зустрічі з Оксаною Лозовою та Тетяною Яремчук можна подивитися тут .
Ініціював, підготував та провів зустріч: Vasyl'Pidhirs'kyi
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
4
Размер файла
2 963 Кб
Теги
етапу
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа