close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Work

код для вставки
«Поезії одвічна висота»
«…Ще не було епохи для поетів,
але були поети для епох».
Л. Костенко
Далі
Григогій Сковорода
Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все
злото,
Проти свободи воно лиш болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-герою!
Далі
Сковорода Г. Твори: у 2-х т. Т. 1: Поезії.
Байки. Трактати. Діалоги/ Г. Сковорода. К.: Вид-во "Обереги", 2005. - 527 с.
До двотомника творів Григорія Сковороди
(1722-1794) увійшли поезії, байки, притчі,
філософські трактати й діалоги, переклади й
листи видатного українського письменникагуманіста, філософа і мислителя, просвітителя
і педагога, предтечі нового українського
письменства.
Написані
книжною
староукраїнською мовою і вперше повністю
перекладені на сучасну українську літературну
мову, вони відкривають читачеві дивосвіт
думок
і
образів
великого
народного
любомудра.
Розраховано на широкого читача.
Далі
Тарас Шевченко
Мені однаково, чи буду
На нашій – не своїй землі.
Я жить в Україні, чи ні.
І не пом'яне батько з сином,
Чи хто згадає, чи забуде Не скаже синові: “Молись,
Мене в снігу на чужині – Молися, сину: за Вкраїну
Однаковісінько мені.
Його замучили колись”.
В неволі виріс меж
Мені однаково, чи буде
чужими,
Той син молитися, чи ні…
І, не оплаканий своїми,
Та не однаково мені,
В неволі, плачучи, умру, Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
На нашій славній
Далі
Україні,
Шевченко Т. Г. Вибрана поезія. Живопис.
Графіка = Selected Poems. Paintings.
Graphic Works/ Т. Г. Шевченко; [редрада:
М. Г. Жулинський (гол.) та ін.]. - К.: Видво "Мистецтво", 2007. - 608 с. : іл.,
портр. - Текст укр., англ.
Поетична і малярська спадщина Тараса
Шевченка давно стала набутком світової
культури. Дане видання вибраних поезій
мовою оригіналу та в перекладах англійською
мовою (здійснене лауреатом премії імені Івана
Франка
Вірою Річ із Великої Британії)
доповнюється
репродукціями
найкращих
зразків живописних та графічних творів, що
вдало розкривають
різнобічність
таланту
Тараса Шевченка — поета і художника.
Далі
Іван Франко
Далі
Вiчний революцйонер —
Вiн не вмер, вiн ще живе!
Дух, що тiло рве до бою,
Хоч вiд тисяч лiт родився,
Рве за поступ, щастя й
Та аж вчора розповився
волю,
I о власнiй силi йде.
Вiн живе, вiн ще не вмер.
I простується, мiцнiє,
Нi попiвськiї тортури,
I спiшить туди, де днiє;
Нi тюремнi царськi мури,
Словом сильним, мов
Анi вiйська муштрованi,
трубою
Ні гармати лаштованi,
Мiлiони зве з собою,-
Нi шпiонське ремесло
Мiлiони радо йдуть,
В грiб його ще не звело.
Бо се голос духа чуть.
Франко І. Твори: в 2-х т. Т. 1: Поезія/
І. Франко. - К.: Дніпро, 1981. - 533 с.
До тому ввійшли вибрані поезії та поеми
великого
українського
письменника
революційно-демократичного
напряму
І. Я. Франка, 125-річчя від дня народження
якого минає цього року.
Далі
Леся Українка
Була весна весела, щедра,
мила.
Промінням грала, сипала
квітки.
Вона летіла хутко, мов
стокрила,
За нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло —
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і
бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
Далі
Я думала: «Весна для всіх
настала.
Дарунки всім несе вона, ясна.
Для мене тільки дару не
придбала,
Мене забула радісна весна».
Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки.
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав,
А з ним прилинули пісні пташині,
І любий гай свій відгук з ним
прислав.
Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла.
Леся Українка Усі твори в одному томі/
Леся Українка; [уклад.: В. Т. Бусел,
Г. В. Латник, М. І. Литвинець]. – К.;
Ірпінь: Перун, 2008. – 1376с. – («Поет.
Поличка» Перуна»).
У книжці вперше в історії української
літератури
вміщено
всю
відому
творчу
спадщину славетної української письменниці
Лесі Українки, яка спромоглася напрочуд
сильно відтворити могутній творчий дух свого
народу.
Далі
Максим Рильський
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й
ненастанно
Політь бур′ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Не бійтесь заглядати у словник:
Нехай вона щоразу служить вам,
Це пишний яр, а не сумне
Хоч і живе своїм живим життям.
провалля;
Збирайте, як розумнний садівник,
Прислухайтесь, як океан співає —Достиглий овоч у Грінченка й
Народ говорить. І любов, і гнів Даля,
У тому гомоні морськім. Немає Не майте гніву до моїх порад
Мудріших, ніж народ, учителів; І не лінуйтесь доглядать свій сад.
У нього кожне слово — це
перлина,
Це праця, це натхнення, це
людина.
Далі
Рильський М. Лірика/ М. Рильський,
[упоряд. М. Г. Рильський ; передм.
І. Ф. Драча] . - К.: ВАТ "Вид-во "Київська
правда", 2005. - 240 с., портр.
Книга представляє лірику - лише частину
"білих островів", які складають обширний
архіпелаг літературної спадщини Максима
Тадейовича Рильського, класика українського
красного письменства. Вірші, подані у книзі,
стали художніми
перлинами,
створеними
поетом і філософом, які стали мимоволі здатні
доторкнутися
своїм
витонченим
словом
найчутливіших клавішів людської душі.
Далі
Іван Драч
Вірші не потрібні нікому
Саме тому вони
найголовніше
Душу вкладай у крапку і
кому –
Бог ними Вічність пише
Душу вкладай у слово
Тверде
Спочатку було – і немає
Вітер гуде Сонце руде
Снопи золоті вергає
Душу вдихай в слово як діло
Таким було Первослово
Щоб слово не плюскло
Щоб слово тверділо
Щоб дзвеніло ясноголове
Далі
Вірші не потрібні нікому
Та Бог у них душу несе
Мають жагу правічну
Мають снагу незникому
Мають – і все…
Драч І. Берло: книга поезій/ І. Драч. - К.:
Грамота, 2007. - 910 с., іл. - (Серія
"Бібліотека Шевченківського комітету").
Діапазон пристрасного поетичного слова
Івана Драча надзвичайно широкий. Його
творчість
завжди
приваблювала
й
заполонювала
читачів.
Творам
майстра
притаманна напруженість і натхненність слова.
До книги увійшли вірші та поеми з
поетичних збірок, які виходили впродовж
1962-2005 pp., а також твори раніше
непубліковані.
Далі
Василь Стус
Далі
Верни до мене, пам'яте моя,
нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною
журбою.
Хай сходить співом горло
солов'я
в гаю нічному. Пам'яте, верни
Хай
яблука із
останнього
із чебреця,
липня жаротою.
достою
в мої, червонобокі, виснуть
сни.
Нехай Дніпра уроча течія
бодай у сні у маячні струмує,
і я гукну. І край мене почує.
Верни до мене, пам'яте моя.
Стус В. Зібрання творів: у 12-т. Т. 4:
Вірші 960-х років (поза збірками). Вірші
початок 1970-х років (поза збірками)/
В. Стус. - К., 2006. - 479 с.
Четвертий том «Зібрання творів» Василя Стуса
містить у собі вірші другої половини 1960-х
років, а також 1970-1971 рр., які не увійшли
до жодної поетової збірки, або й не були
остаточно завершені автором. Читач вперше
отримує можливість в настільки повному обсязі
зазирнути до творчої лабораторії письменника,
в якій ще до першого арешту 1972 р. вже
зустрічаємо перші вияви нової поетичної мови і
нової
організації
поетичної
структури,
найповніше виявленої у вершинній Стусовій
збірці «Палімпсести».
Далі
Дякуємо за увагу!
Бібліотека
Мелітопольського державного педагогічного
унверситету імені Богдана Хмельницького
Автор
ann_player
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
3
Размер файла
14 085 Кб
Теги
work
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа