close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

код для вставки
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ПРОМИСЛОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ»
ПРОФІЛАКТИКА
ВИНИКНЕННЯ СИНДРОМУ
ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ
У ВИКЛАДАЧІВ
Підготував: практичний психолог
Гарькава В.В.
м. Мелітополь
Профілактика виникнення синдрому емоційного
вигорання у викладачів
Мета – відновити уявлення про синдром емоційного вигорання,
його негативний вплив на особистість викладача; формувати вміння
проводити самодіагностику синдрому емоційного вигорання; ознайомити зі
способами профілактики емоційного вигорання; учити застосовувати
природну регуляцію та саморегуляцію психоемоційного стану.
Завдання – визначити поняття «здоров’я»; зняти емоційну
напруженість; визначити чинники, що провокують виникнення професійних
стресів у викладачів; спонукати викладачів до подолання впливу стресів;
ознайомити учасників із деякими прийомами психологічної саморегуляції;
підвищувати рівень психолого-педагогічної культури викладачів.
Цільова група: викладачі.
Обладнання: мультимедійне обладнання.
Хід заняття
Психолог. Сьогодні ми зібралися, щоб поспілкуватися про дуже
важливе для кожної людини поняття – це наше здоров’я.
Тема зустрічі «Психоемоційне здоров’я викладача». Кажуть, як
хочеш бути успішним – мусиш бути здоровим, будеш здоровим ти – буде
здоровим світ. Ми впевненні, що лише здоровий викладач може виховати
здорового студента, приділити студенту достатньо уваги, забезпечити
індивідуальний підхід, створити сприятливі умови для успішного навчання.
Лише здоровий викладач може займати активну життєву позицію,
спроможний змінюватися, набуваючи нового досвіду, уміє використовувати
власні ресурси для подолання стресових станів.
А робота з людьми, особливо зі студентами, забирає багато сил.
Тривожність,
депресія,
емоційне
виснаження,
професійне
вигорання – ось ціна, яку платить кожен із нас за отриманий
стрес, обмінюючи власне здоров’я на гроші.
То ж на цьому занятті я нагадаю вам про секрети запобігання
виникненню та зняття стресів і емоційного напруження, тому що для того,
щоб викладачі залишалися здоровими, їм вкрай необхідно навчитися долати
стрес, а ще краще – уміти йому запобігати.
Інформаційне повідомлення
Психолог. За даними соціально-демографічних досліджень, праця
педагога належить до найнапруженіших в емоційному плані видів праці:
за ступенем напруженості. Навантаження викладача в середньому більше,
ніж у менеджерів і банкірів, генеральних директорів і президентів асоціацій,
тобто тих, хто безпосередньо працює з людьми.
В. Бойко наводить такі дані: із 7300 педагогів загальноосвітніх шкіл
мають:
 захворювання судин головного мозку – 37%;
 невротичні розлади – 65%;
 ризик патології серцево-судинної системи – 29%;
 порушення діяльності шлунково-кишкового тракту – 58%.
Згадана невтішна статистика обумовлена багатьма соціальними,
економічними, житлово-побутовими чинниками. Суттєву негативну роль тут
відіграє і психологічна напруженість, що супроводжує професійні будні
педагога. Виникає запитання: хто ж навчає молодь? Чи може людина,
обтяжена такими стражданнями, позитивно впливати на молодь, яка
розвивається? На ці та інші запитання ми спробуємо знайти відповідь під час
зустрічі.
Я вам нагадаю: що найпоширенішою теорією стресу є теорія,
запропонована лауреатом Нобелівської премії, канадським фізіологом Ганс
Сельє.
Він зауважив, що стрес – це сильний прояв емоцій, це стан
душевного й поведінкового розладу, який пов’язаний з
нездатністю особистості діяти у відповідальних ситуаціях.
Термін емоційне вигорання було введено в наукові кола
американським психіатром Х. Джоном Фрейденбергом у 1974 році.
Спочатку цей термін визначався як стан знесилення, виснаження з відчуттям
власної непотрібності. Згідно із сучасними даними під «психічним
вигоранням» розуміється стан фізичного, емоційного й розумового
виснаження, що трапляється у представників професій соціальної сфери.
Цей синдром має три основні складові, що їх виділила К. Маслач:
 емоційна виснаженість – відчуття емоційної спустошеності та
втоми, спричинене власною роботою;
 деперсоналізація – цинічне ставлення до праці й об’єктів своєї
праці;
 редукція професійних досягнень – виникнення у працівників
відчуття некомпетентності у своїй професійній сфері, усвідомлення неуспіху
в ній.
Зараз до вашої уваги чинники, що спричиняють емоційне вигорання
у викладачів
Чинники, що спричиняють емоційне вигорання
Індивідуальні
Соціально-демографічні:





вік;
стать;
рівень освіти;
сімейний стан;
стаж роботи.
Особистісні особливості:





витривалість;
локус контролю;
стиль опору;
самооцінка;
тривожність.
Організаційні
Умови праці:
 робочі перевантаження;
 дефіцит часу;
 тривалість робочого дня.




Зміст праці:
кількість клієнтів;
гострота їх проблем;
глибина контакту з клієнтом;
зворотний зв'язок.
Соціально-психологічні:
 взаємини в організації;
 ставлення до праці.
Хочеться розглянути індивідуальні чинники вигорання
викладачів:
 по-перше, прагнення педагога використовувати нові досягнення
науки й неможливість їх реалізувати у стислі терміни навчання; відсутність
віддачі студента або учня; невідповідність фактичного результату
очікуваному;
 по-друге, виникнення й розвиток улюблених прийомів, шаблонів
у роботі й усвідомлення того, що потрібно змінювати ситуацію, що склалася,
але як змінювати – невідомо;
 по-третє, можливість ізолювання вчителя в педагогічному
колективі: коли його пошуки, інновації не підтримують колеги, і це викликає
відчуття тривоги, самотності, невіри в себе.
Значна частина викладачів долає цю кризу, але частково вона може
вплинути на розвиток вигорання.
На думку учених, жінки викладачі більш піддані емоційному
вигоранню, ніж чоловіки. Серед них – підвищена порівняно з чоловіками
(у середньому втричі) захворюваність на психічні хвороби, що спричиняється
побутовими негараздами через неменшу завантаженість хатньою роботою,
недостатністю уваги, що приділяється близькими та рідними.
Понад усе до ризику виникнення вигорання схильні викладачі, які
висувають непомірно високі вимоги до себе. У їхній уяві справжній педагог –
це зразок професійної невразливості й доскональності. Особистості, які
належать до цієї категорії, асоціюють свою працю з призначенням місією,
тому в них стирається грань між роботою та особистим життям.
Психодіагностика
Цікаво, а чи небезпечний стрес для вас?
Я пропоную вам обрати один із малюнків (із зображенням
близнюків, свічки, метелика).
Якщо ви обрали малюнок із зображенням близнюків – ваш настрій
дуже часто змінюється, тому про вас можна сказати, що ви схильні до
депресії.
Якщо ви обрали зображення свічки – ви в житті є лідером, тому
дуже часто берете на себе значні навантаження, гідно виконуєте свої
обов’язки. Отже, ви також схильні до стресу.
Якщо ви обрали метелика – вам можна позаздрити: ви
практично не схильні до депресії, тому що дуже легко сприймаєте
життя, особливо не замислюєтесь над проблемами, не переймаєтесь.
Інформаційне повідомлення
Психолог. Вигорання є дуже «інфекційним» і може швидко
поширитися поміж співробітниками. Ті, хто є схильними до вигорання,
стають циніками, негативістами й песимістами; взаємодіючи на
роботі з іншими людьми, які перебувають під впливом такого самого
стресу, вони можуть швидко перетворити групу колег на зібрання
хворих на емоційне вигорання. Найбільша вірогідність того, що це
трапиться, існує в організаціях із високим рівнем стресу. Надзвичайна
відповідальність за розвиток вигорання в організації лежить на керівнику.
Симптоми емоційного вигорання в колективі:
 висока плинність кадрів;
 пошук «жертовного ягняти»;
 наявність парних угрупувань;
 режим залежності, що проявляється у вигляді
керівництво та безпорадності й без надійності;
 розвиток критичного ставлення до співробітників;
 недостатня згуртованість персоналу;
 зниження ініціативи;
 зростання відчуття незадоволеності роботою.
гніву на
Які рекомендації можна надати викладачам?
«Вигорати»?.... Це не для нас!
1. Визначаємо короткострокові та довгострокові цілі. (До
кінця року дуже важливо включити цілі, що приносять задоволення)
2. Спілкуємося. (Діліться своїми почуттями з колегами, ті
допоможуть вам знайти адекватне рішення проблеми, яка виникла у вас)
3. Використовуйте
«тайм-аути».
(Відпочивайте,
відволікайтесь від справ, розслабляйтеся, майте власні ефективні методи
відновлення психічних і фізичних сил)
4. Оволодіваємо вміннями та навичками саморегуляції.
(Релаксуйте, визначення цілей і позитивна внутрішня мова сприяє зниженню
рівня стресу)
5. Зберігаємо позитивні погляди й думки. (Знайдіть людей,
які забезпечать соціальну підтримку. Навчіться жити з гумором. «Гумор –
сіль життя, – зауважив К. Чапек. – Хто краще просолений, той довше живе»)
6. Контролюємо емоції. (Емоції часто посилюються і
проявляються у сварках із колегами і підлеглими)
7. Підтримуємо спортивну форму. (Більше рухайтесь,
виконуйте фізичні вправи, раціональна дієта)
Неправильне харчування збільшує або знижує вагу тіла, впливає на
рівень самооцінки і спричиняє розвиток синдрому «вигорання». Коли ви
відчуваєте певний стрес, спробуйте зберегти хорошу спортивну форму, що
допоможе вам залишитися психічно стійким.
А зараз я пропоную розглянути деякі цікаві факти про продукти
– антидепресанти:
1. Чорний гіркий шоколад. Нормалізує травлення, стабілізує
роботу нервової системи, покращує розумову діяльність.
2. Мигдальні горіхи. Позбавляє втоми й негативних емоцій.
3. Насіння соняха й гарбуза. Здійснюють заспокійливий ефект.
4. Морепродукти. Насичує організм йодом, активізує роботу
мозку.
5. М'ясо (яловичина, баранина, кролятина). Укріплює м’язи й
підвищує витривалість організму.
6. М'ясо птиці (курятина, індичатина). Сприяє виробленню
«гормону щастя й задоволення.
7. Броколі. Найкращий засіб подолання тривоги, паніки, туги.
8. Молочні продукти (йогурт, сир). Гарантує бадьорість, свіжість
обличчя і внутрішнє очищення організму від шлаків.
9. Злаки (крупи: гречана, рисова, вівсяна, перлова). Позбавляє від
безсоння, сприяє нормальному функціонуванню нервової системи.
10. Банани. Гарантують бадьоре самопочуття, позбавляють від
втоми, заспокоюють, створюють позитивний настрій.
11. Ягоди (полуниця, малина, смородина, чорниця). Сприяє
нормалізації системи травлення в період нервової напруженості.
12. Апельсин, мандарин. Послаблює стан нервозності. Щодня
необхідно їсти 2 апельсини або 4 мандарини. Стимулює роботу серцевосудинної й нервової системи.
13. Чашка кофе. Кофе є ліками від слабоумства.
Психолог. Людське життя завжди переповнене стресами,
хвилюваннями, переживаннями, але не варто витрачати на них наші дні.
Адже найпростіші, найдоступніші й найкорисніші заспокійливі засоби, які
завжди під рукою. Більше відпочивайте, розслабляйтеся,
зберігайте душевну рівновагу, адже тепер вам відомо, як
подолати негарний настрій. Попереду нас чекає довгоочікувана
відпустка. Бажаю вам гарно провести цей час.
До побачення! До нових зустрічей!
На при кінці зустрічі пропоную передивитися мультфільм
на вигорання.
Автор
crisehacked
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
17
Размер файла
86 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа