close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Методичні рекомендації щодо вивчення суспільствознавчих дисциплін у 2016-2017 навчальному році

код для вставкиСкачать
Методичні рекомендації
щодо вивчення історії, правозавства та курсів морально-духовного
спрямування у 2016/2017 н. р.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ.
Нормативно-правова база
5-8 класи
Особливістю 2016/2017 навчального року є те, що основна школа продовжує
перехід на оновлені Державні стандарти повної загальної середньої освіти.
Відповідно до цього учні 5-8-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
вивчатимуть історію за новою програмою. Вона передбачає викладання курсу
«Історія України. Вступ до історії» у 5 класі в обсязі 35 годин, інтегрованого курсу
зі стародавньої історії світу та України у 6 класі в обсязі 70 годин, окремих курсів
історії України та всесвітньої історії у 7 класі по 35 годин кожен та цих же самих
курсів у 8 класі в обсязі 52 год. (історія України) та 35 год. (всесвітня історія)
Текст програми курсів з історії України та всесвітньої історії для 8 класу
оприлюднений на сайті МОН України. Вчителям, котрі будуть викладати історію у
5-8 класах, рекомендуємо ретельно опрацювати пояснювальні записки до програм.
Грунтовно опрацювавши їх, вчитель прояснить для себе не тільки тенденції змін
та провідні змістові лінії програм, але і серйозно поповнить свій методичний
інструментарій, зрештою, зміцнить свій педагогічний арсенал та підніметься на
кілька сходинок у загальнокультурному плані.
В основі вивчення курсів шкільної історії є органічне поєднання проблемнотематичного, хронологічного, цивілізаційного та культурологічного принципів.
Стосовно періоду, який вивчається у 8 класі, котрий переходить на навчання
за новим Державним стандартом, програмами та всім навчально-методичним
комплексом, то це ранньомодерний час як світової так і вітчизняної історії. Це
період, коли
у Європі розпочиналося формування націй та національної
ідентичності. Стосовно історії України, то основа цього періоду – це козацький міф.
На відміну від головної змістової лінії 7 класу – руського міфу, який є спільним для
всіх східнослов’янських народів, козацький міф є виключно українським за
змістом. Саме він пізніше послужив основою для формування нової, модерної
української ідентичності.
Тому під час вивчення матеріалу 8 класу варто добросовісно вивчати героїку
козацьких часів, використовуючи для цього усі доступні ресурси, перш за все
електронні версії усіх підручників, ретельно відбираючи раціональні зерна з
кожного з них. Щораз частіше потрібно звертатися до письмових та візуальних
джерел, залучати перегляд та обговорення відеофрагментів, галерею історичних
портретів, різного типу діаграми та графіки у всій їх динаміці, котрі інтенсифікують
мисленнєві процеси у підлітковому віці та сприяють формуванню у школярів
навичок історичного мислення та історичної компетентності заналом.
Окрім хронологічної, до її важливих складових належать також просторова
та аксіологічна компетентності, формування яких здійснюється шляхом системної
праці як на уроці, так і в позаурочний час. У добрій нагоді тут можуть стати
міжпредметні
зв’язки між історією та літературою, фізичною та художньою
культурою, музикою та основами захисту Вітчизни. Додаткові можливості для
1
формування в учнів хронологічної компетентності створюють
також як
український історичний календар, перш за все козацької доби, так і події
сучасності. Зокрема, йдеться про історію часом непростих стосунків між
українцями та кримськими татарами, українцями, поляками та євреями. Історичний
«момент істини» наступив і стосунках українців із «московитами». Про все це
аргументовано, з усією серйозністю, з позицій української громадянськості, варто
говорити з учнями як на уроках, так і на позаурочних заходах.
9 – 11 класи
Вивчення історії у 9-11 класах буде здійснюватися за програмою «Історія
України. Всесвітня історія. 5–11 класи» в частині, що не втратила чинності у зв’язку
з початком переходу основної школи на новий Державний стандарт. При цьому не
потрібно забувати, що «довге» ХІХ ст. у світовій історії є періодом становлення
індустріального суспільства та модерного націєтворення у передових державах.
Щодо української історії, то це період українського національного відродження.
Тобто, фактично це була підготовка Української революції початку ХХ ст., коли
нація в особливо важких умовах не тільки зберегла свою ідентичність, але й
піднялася на збройну боротьбу за свободу. Вивчати процес «збирання сил»
уярмленими, «неісторичними» (І. Лисяк-Рудницький) націями перед історичним
проривом до свободи корисно не тільки з точки зору знання минулого. Воно дає
розуміння
багатьох
сьогоднішніх проблем
українського
націєта
державотворення, оскільки ще і ще раз актуалізує питання соборності України,
мовної, культурної і політичної окремішності українства, ролі у цих процесах
церкви,
національної інтелігенції, інститутів громадянського суспільства,
різноманітних зовнішніх чинників.
Для 10-11 класів рівня стандарту та академічного рівня чинними є програми
«Історія України. 10-11 класи»
авторів Пометун О.І., Гупана Н.М.,
Фреймана Г.О.(52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного
профілю чинними є програми «Історія України. 10-11 класи» (140 годин на рік, 4
години на тиждень) авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г.
Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня історія. 10-11
класи (рівень стандарту/академічний рівень)» колективу авторів під керівництвом
Ладиченко Т.В. Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень).
Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії (автори
Ладиченко Т.В., Черевко О.С., Камбалова Я.М.), що розрахована на 3 години на
тиждень (по 105 годин на рік у 10 та 11 класах).
Календарне планування складається відповідно до навчальних програм. Під
час його підготовки і формування учитель може на власний розсуд використовувати
резервні години.
Всі
програми
курсів
інваріантної
складової
освітньої
галузі
«Суспільствознавство» розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки
України, режим доступу: www.mon.gov.ua. Вони також видруковані окремими
брошурами і опубліковані у фахових виданнях.
2
Стосовно
профілюючої
навчальної дисципліни освітньої
галузі
«Суспільствознавство» – історії України, то варто опрацювати також і програму
для ЗНО, котра є більш мобільною і акцентує увагу на тих змінах, що зараз
проходять як у науковому середовищі, так і в суспільстві, стосовно осмислення
історичного минулого української нації і держави. У цьому контексті потрібно
зробити аналіз виконання випускниками кожної школи завдань зовнішнього
незалежного оцінювання з історії України у 2016 році як у частині навчального
матеріалу за старшу ланку загальноосвітньої школи, так і за весь курс шкільної
історії України та внести
відповідні
корективи у процес
формування
компетентностей учнів у ході вивчення історії України.
Актуальні питання організації навчально-виховного процесу, його методичного
супроводу та змісту шкільної суспільствознавчої освіти
Вивчення історії України та всесвітньої історії доцільно синхронізувати. Однак
вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених
курсів як послідовно, так і паралельно. Під час викладання історії рекомендуємо
пам’ятати наступне:

по-перше: вчитель – і це показав конкурс «Учитель року-2016» – повинен
берегти своє життя і здоров’я, постійно працювати над собою, бути завжди «в
темі», готовим дати відповідь на будь-який виклик, що стосується його
професійної діяльності. Нам варто більш активно залучати до співпраці
учасників цього професійного змагання для обміну досвідом не тільки на рівні
районів (міст), але і на рівні навчальних закладів як в реальному, так і у
віртуальному форматах ( вебінари, віртуальні школи, педагогічні мости);

по-друге – повністю, перш за все на уроці, використовувати арсенал
підручника як ядра навчально-методичного комплексу, залучати усі його
складові (документи, атласи, карти, таблиці, ілюстрації, авторські прийоми,
форми і методи роботи, завдання для індивідуальної, групової і фронтальної
роботи);

по-третє: при викладанні історії загалом, а особливо у старшій профільній школі,
потрібно враховувати не тільки вже усталені стержневі змістові лінії
шкільного курсу історії, відображені у підручниках, але йти в ногу з часом,
звертати увагу також на суспільно-політичні процеси у суспільстві, пов’язані
із декомунізацією (тяглості українського національно-визвольного
руху
протягом усього ХХ ст., зміна акцентів при вивченні Другої світової війни,
наслідки
репресій тоталітарних режимів проти українства, належне
пошанування героїв сучасності). Серйозною допомогою вчителям у цій справі
повинні стати не тільки відповідні закони, але і методичні рекомендації МОН
України та Українського інституту національної памяті, котрі є у відкритому
інформаційному просторі (http://www.memory.gov.ua/rename). У контексті
зв’язку із сучасністю необхідно проводити історичні паралелі між національновизвольною боротьбою українського народу та антитерористичною операцією і
3
оточити увагою учасників АТО та їхні родини, активно долучатися до
волонтерського руху та надавати посильну допомогу фронту.

по-четверте: практикувати доречне використання інформаційно-комп’ютерних
технологій, зокрема, використовувати різні варіанти електронних версій
підручників для 7-8 класів, педагогічних програмних засобів, Інтернет-ресурсів,
мультимедійних презентацій. Варто всіляко поширювати і досвід ведення
учителями власних Інтернет-ресурсів (блогів, сайтів);

по-п’яте: у повсякденній роботі надавати перевагу кабінетній системі. У
контексті передбаченого планом роботи ІППОЧО на 2016 рік огляду- конкурсу
кабінетів навчальних дисциплін суспільно-гуманітарного циклу, Постійно
дбати про нарощування матеріальної та навчально-методичної бази уже
існуючих кабінетів та створення нових кабінетів навчальних дисциплін
духовно-морального циклу;

по-шосте: завжди актуальними будуть і питання активного залучення потенціалу
історичного календаря для формування української ідентичності. Зокрема
йдеться про такі події, як 100-річчя Першої світової війни (стрілецтво) та
Української революції початку ХХ ст., 25-річчя відродження незалежності
України,
ювілеї діячів українства та подій українського національновизвольного руху, виділення українського контексту Другої світової війни, її
людського виміру (колаборація, Голокост, жінки і діти в умовах війни, доля
переможців у перші повоєнні роки, Волинська трагедія 1943 р. і операція
«Вісла», український національний рух і доля депортованих тощо) і пов’язані з
ними події формування модерної України як у плані націєтворення, так і в
питаннях формування території соборної України. У цьому ж контексті слід
вести роботу і щодо відзначення 150-річчя із дня народження Михайла
Грушевського та 160-річчя Івана Франка, інших діячів українського
національно-визвольного руху (М.Драгоманова, С.Єфремова, С. Петлюри,
Є. Коновальця, Р.Шухевича та ін.) кінорежисера і актора Івана Миколайчука,
покоління дисидентів та державників кінця ХХ ст. Безумовно, що цей перелік
не є вичерпним, і належного пошанування потребують усі діячі, що у віках
прославили Україну;

по-сьоме: варто звертати свої погляди і до історії нашої малої батьківщини –
історії нашого краю: активно долучати учнівську молодь до вдзначення
395-річчя Хотинської битви, 150-річчя відкриття залізниці Львів-Чернівці,
ювілеїв заснування населених пунктів, пуску народногосподарських об’єктів
та відкриття навчальних закладів, брати участь у процесах звільнення нашої
історичної пам’яті від нашарувань минулих історичних епох.
Правознавтво
Під час викладання правознавства та правознавчих курсів
за рахунок
інваріантної складової необхідно дотримуватися вимог нормативно-правової бази,
прививати розуміння учнями права як із одного із найбільших здобутків людської
цивілізації, формувати у них практично-спрямовані юридичні компетентності,
4
вміння розв’язувати реальні юридичні ситуації, розвивати навики позитивної
перспективної правомірної поведінки. Крім того, варто пам’ятати, що у 2016 р.
Україна відзначає 20-річчя Конституції та 25-річчя відновлення незалежності
своєї держави.
Робота з обдарованими дітьми
Результати ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії доводять,
що успіх приходить лише до тих, хто має різносторонню підготовку і цілеспрямовано
іде до мети. Зокрема, у процесі підготовки до олімпіад треба звертати більше уваги
на виконання учнями тестових завдань, роботу з історичними джерелами та
картами, виконання творчих завдань (суспільна, буденна історія, написання есе,
висвітлення наскрізних проблем), зв’язок навчального матеріалу із сучасністю
(історичний календар).
Найкращими наочними матеріалами для учнів можуть бути матеріали, здобуті
під керівництвом учителя самими учнями. Наприклад, учнівські проекти з історії
рідного краю, дослідження сімейних реліквій, будівлі школи чи вулиці, де проживає
учень, таких чутливих і актуальних сьогодні проблем як історія своєї національної
громади, питання біженства, ставлення до людей з особливими потребами або
статусом.
Недержавний компонент
Стосовно використання годин недержавного компонента навчального плану
школи для історичної освіти школярів, то ми звертаємо увагу на перелік та зміст
курсів за вибором, спецкурсів та факультативів з історії, які
рекомендовані
Міністерством освіти і науки України. Вони опубліковані у журналах «Історія і
суспільствознавство у школах України: теорія і методика навчання» №№ 7, 8 за 2011
рік та видані окремим виданням у трьох томах.
Серед цих курсів важливе місце мають посідати історико – краєзнавчі курси,
програми яких мають гриф Міністерства освіти і науки України. Це, зокрема, курси
«Історія Чернівецької області (шкільний курс)» для 7-11 класів та «Оповідання з
історії Чернівецької області» для 5 класу ( автор – В.Ф. Федорак, лист МОН України
від 09.06.2011. № 1.4./18 – Г – 366), програми яких розміщені на сайті Інституту
післядипломної педагогічної освіти, та програма історико-громадянознавчого курсу
«Рідне місто» (авт. Н.П.Герасим та ін., лист МОН України від 04.05.11. № 1.4/18 –
Г – 298).
Окрім них, до переліку грифованих МОН програм історико-краєзнавчого
спрямування належать також: «Історія Північної Бессарабії» (авт. Богачик Т.С.) та
цикл програм з юдаїки за авторством Н.В.Абрамової: «Традиції єврейського
народу», «Історія єврейського народу», «Історія Голокосту».
Стосовно правознавства, то це курс за вибором «Основи державного
управління, місцевого самоврядування та державної службу» (авт. Круглашов А.М.,
Сігітов А.І.).
До цього переліку варто додати також
програми світоглядногромадянськознавчих
курсів за вибором «Взаємини України та Європейського
Союзу» та «Сучасні процеси європейської інтеграції» для загальноосвітніх
навчальних закладів (укладачі Круглашов А.М., Гев'юк У.Ю.)
5
Перелік цих програм не є вичерпним, він може оновлюватися і розміщений він на
сайті Інституту модернізації змісту освіти МОН України за таким посиланням:
ПЕРЕЛІК%20основна%20і%20старша%20школа%202015-2016%20(1).pdf
ЕТИКА ТА КУРСИ МОРАЛЬНО-ДУХОВНОГО СПРЯМУВАННЯ
Завдання на цьому відтинку роботи – подальше нарощування
наших
напрацювань. Якщо у кількісному плані ми маємо суттєві зрушення за минулий
навчальний рік: курси духовно-морального спрямування вивчають більше 32 тис.
учнів основної то тепер на порядок дня висуваються питання якості підготовки
кадрів та створення навчальних кабінетів і зміцнення їхньої навчальноматеріальної і методичної бази.
У 2016/2017 навчальному році викладання навчального предмета «Етика» за
рахунок державного компонента продовжиться у 5-6 класах лише тих
загальноосвітніх навчальних закладів, котрі, відповідно наказу Департаменту освіти і
науки, молоді та спорту облдержадміністрації «Про робочі навчальні плани
загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року» від
13.06.2014 р. № 498, закладуть їх у навчальні плани. Чинною є програма «Етика, 5–
6 кл.» (видавництво «Перун» 2005 р.) Текст програми розміщений на сайті МОН
України.
Чинними є і рекомендовані МОН України підручники та робочі зошити з
етики для 5-6 класів 2005-го та 2006-го років видання, тим паче, що область
забезпечена ними на рівні 160% від контингенту учнів.
У листі МОН України за № 1/9-324 від 16.05.13. наведений і перелік
програм курсів духовно-морального спрямування, які можуть викладатися у школах:
«Розмаїття релігій і культур світу», «Історія релігій», «Історія релігій світу і духовна
культура», «Історія світових релігій», Християнська етика в українській культурі»,
«Основи православної культури», «Основи християнської моралі та етики» та ін.
Стосовно курсів духовно-морального спрямування, то ці курси можуть
викладатися у школах лише за згодою батьків, що виражається у формі письмової
заяви. Для постановки питання про їх вивчення у форматі факультативу, потрібно
зібрати заяви 4 батьків у сільській і 8 батьків у міській школі.
Ще раз наголошуємо на тому, що курси з християнської етики носять
світський характер і є міжконфесійними.
Вчитель не має права нав’язувати класу своє вузькоконфесійне бачення того
чи іншого аспекту християнських цінностей, а повинен керуватися виключно
програмами обраних курсів.
Методист ІППОЧО
В. Ф. Федорак
6
Автор
docenkovf
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
234
Размер файла
33 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа