close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ "СВІТ РЕАЛЬНИЙ ЧИ ВІРТУАЛЬНИЙ"

код для вставки
Тема. Світ віртуальний чи реальний
Мета: ознайомити батьків з правилами онлайн-безпеки для дітей; обговорити, як
навчити безпеці у віртуальному світі; вирішити ряд педагогічних задач, що стосуються
даної теми.
І. Організація зборів.
ІІ. Передбачення теми зборів. Інтерактивна гра «Пазли».
ІІІ. Актуальність проблеми.
Здоров’я і безпека дітей – пріоритетні напрямки організації навчально-виховного
процесу в нашому навчальному закладі. Сьогодні ми поговоримо про те, чому найбільше
приділяють уваги наші діти у вільний від навчання час: заняття за копм’ютером.
На людей у всі часи чатувала небезпека – без цього наше життя неможливе.
Багато бід приносять аварії, катастрофи, стихійні лиха, пожежі, злочинці.
Сьогодні все більша кількість комп’ютерів підключається до всесвітньої мережі
Інтернет. Все більша кількість дітей одержує можливість роботи в Інтернеті. Оскільки
спочатку він розвивався без будь-якого контролю, то зараз він являє собою величезну
кількість інформації, іноді – зовсім не безпечної.
Такі поняття, як віртуальність, інтерактивність, глобальність інформаційної сфери
давно не є напівфантастичними. Інтернет перестав бути просто системою збереження і
передачі інформації. Ми одержали новий простір, новий прошарок повсякденної
реальності, цілий особливий світ, в якому зникло багато меж та перешкод, притаманних
фізичному світу.
І цей новий світ почали заселяти діти. Про це свідчить багато чого, наприклад,
дитяча поезія, література:
ІV. Декламування вірша
Без нього вже ніяк не можна,
Він – норма, а не дивина.
Як зрозуміти друг він нам чи ворог?
І відповідь лиш є одна.
Він - помічник, знавець,
Порадник, інформаційне джерело,
Але потрібно пам’ятати:
Де є добро - там є і зло.
І вибір все-таки за вами,
Що оберете - те й буде,
Давайте все ж не забувати:
Ми українці - добрі люди.
Запрограмуємось на гарне Його багато на планеті
І ми виходимо у мандри Шукаєм друзів в Інтернеті!
V. Дослідження в рамках соціальної програми.
В жовтні 2009 року національний оператор мобільного зв’язку Київстар оголосив
результат досліджень, проведених Інститутом соціології НАН України в рамках
соціальної програми Київстар «Безпека дітей в мобільному Інтернеті». Дослідження
проводилось в 11 містах всіх регіонів України та
включало в себе кількісне та якісне опитування
дітей та дорослих. Такі результати дослідження:
28%
опитаних дітей готові переслати
свої фотографії незнайомцям в мережі;
17%
без коливань, не задумуючись,
погодяться повідомити інформацію про себе
та
свою сім’ю;
22%
дітей періодично потрапляють на
сайти для дорослих;
28%
дітей, що побачили в Інтернеті
рекламу алкоголю чи тютюну, хоч раз
намагались їх купити, а 11% – намагались
купити наркотики;
14% опитаних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайніграх і лише деякі звертають увагу на вартість такої опції;
лише в 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідувала дитина.
Близько 70% сучасних школярів, відповідаючи на запитання про свої інтереси
і захоплення, згадують комп’ютер. Та разом з комп’ютеризацією з’явилися негативні
наслідки, які впливають на соціально-психологічне здоров’я дітей і підлітків.
Найпоширенішим з них є явище комп’ютерної залежності.
Термін «комп’ютерна залежність» з’явився в 1990 році. Психологи
класифікують цю шкідливу звичку, як різновид емоційної залежності, спричиненої
технічними засобами. Головний зміст комп’ютерної залежності в тому, що комп’ютер
починає керувати людиною. З часом для залежного підлітка стає важливим не
результат гри, а процес, у якому втрачається контроль над часом.
Підлітковий вік – це
період
формування
цінностей,
розширення соціальних контактів, а
залежна дитина обмежує своє коло
спілкування
комп’ютером.
В
результаті цього в таких дітей
спостерігаються
відсутність
життєвого досвіду, інфантилізм у
вирішенні життєвих питань, труднощі
в соціальній адаптації, бідність
емоційної
сфери,
психологічні
порушення (зниження гостроти зору,
підвищена втомленість, порушення
постави
тощо),
звуження
кола
інтересів, прагнення створити особистий
світ, втеча від реальності.
VІ. Перші ознаки комп’ютерної залежності дитини:

пропуски шкільних занять через комп’ютерну гру
відвідування комп’ютерного клубу;

просиджування біля комп’ютера у нічний час;

приймання їжі під час комп’ютерної гри;

асоціювання
себе
з
героями
комп’ютерних ігор;

відсутність інших захоплень, крім
комп’ютерних ігор;

віддавання переваги комп’ютерним
іграм, а не спілкуванню;

загальний час, проведений за грою,
перевищує час виконання домашніх завдань,
прогулянок,
спілкування
з
батьками
і
однолітками, інших захоплень;

дитина не уявляє, чим себе зайняти,
коли комп’ютер не працює;

конфлікти з батьками та їх
шантажування у відповідь на заборону проводити
час за комп’ютером.
вдома
або
Як розвивається захворювання
Завзятого комп`ютерника можна відрізнити відразу. Він звернений усередину
себе, не помічає або ігнорує зовнішні події, погано адаптується до реального життя.
Навіть краса природи - і та сприймається з меншим захопленням, оскільки можливості
комп`ютерної графіки безмежні, і на екрані монітора з`являються чудові, фантастично
прекрасні, але неіснуючі насправді, пейзажі. Потяг до комп`ютерних ігор - із
подорожами до неймовірних світів усе більше занурює у віртуальність. Цей стан вже
й називається інтернет-залежністю.
VІІ. Перегляд відеоролику з передачі «Кохана, ми вбиваємо дітей».
VІІІ. Психологи виділяють такі стадії залежності, кожна з яких має свою
специфіку.:
1.
Стадія легкого захоплення. Після того, як людина один або кілька разів
пограла у рольову комп'ютерну гру, їй починають подобатися комп'ютерна графіка, звук,
сам факт імітації реального життя або якихось фантастичних сюжетів. Комп'ютер дає
змогу людині наблизитися до реалізації цих мрій. Людина дістає насолоду, граючи в
комп'ютерну гру, її супроводжують позитивні емоції. Людина прагне повторити дії, що
задовольняють потреби. Унаслідок цього людина починає грати, вже не випадково
опинившись за комп’ютером, прагнення ігрової діяльності стає цілеспрямованим. Однак
специфіка цієї стадії в тому, що гра в комп'ютерні ігри має швидше, ситуаційний, аніж
систематичний характер, Стійка, постійна потреба в грі на цій стадії несформована гра не
є значущою цінністю для людини.
2. Стадія захопленості. Фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію
формування залежності, є поява нової потреби – комп'ютерні ігри. Гра в комп'ютерні ігри
на цьому етапі набуває систематичного характеру. Якщо людина не має постійного
доступу до комп'ютера, можливі досить активні дії щодо усунення обставин, які
перешкоджають задоволенню потреби.
На другій стадії симптоми наростають як сніжний ком. Якщо людину силою
відлучити від мережі, вона переживатиме почуття, схожі на муки наркомана, якому не
дали чергову дозу. У користувача порушується увага, знижується працездатність,
з`являються нав`язливі думки, безсоння, аж до повного відмовлення від сну, різко зростає
потяг до стимуляторів - кави, сигарет, спиртних напоїв, наркотиків, причому деколи "на
голку" сідають і ті, хто ніколи в житті наркотиків не пробував. Тому можна вважати, що в
деяких випадках наркотична залежність є наслідком захоплення спілкуванням у мережі.
До психічних розладів додаються головний біль, перепади тиску, ломить кістки.
3. Стадія залежності. Приблизно 10-14 % гравців є “запеклими”, тобто
перебувають у стадії психологічної залежності від комп'ютерних ігор. Залежність може
виявляється в одній з двох форм: соціалізованій та індивідуалізованій.
Соціалізована форма ігрової залежності вирізняється підтримкою соціальних
контактів з іншими людьми (хоча й загалом вони є ігровими фанатами), Такі люди
полюбляють грати разом, грати за допомогою комп'ютерної мережі одне з одним. Ігрова
мотивація має переважно змагальний характер. Ця форма залежності менш шкідлива у
своєму впливі на психіку людини, аніж індивідуалізована форма. Відмінність у тому, що
люди не входять “у себе”; їхнє оточення хоча й
складається з таких фанатів, все ж таки, як
правило, не дає людині повністю позбутися
реальності, “зануритися” у віртуальний світ і
довести себе до психічних та інших порушень
здоров'я.
Індивідуалізована форма залежності –
крайня форма залежності, коли порушуються не
тільки нормальні людські особливості світогляду, а
й взаємодія з навколишнім світом. Порушується
основна функція психіки – вона починає
відображати не вплив об'єктивного світу, а
віртуальну реальність. Ці люди тривалий час
грають поодинці, потреба у грі знаходиться в них
на одному рівні з базовими фізіологічними
потребами. Для них комп'ютерна гра – це ніби наркотик. Якщо протягом якогось часу
вони не “приймають дозу”, то починають відчувати невдоволення, отримують негативні
емоції, впадають у дегресію.
4. Стадія прихильності. Ця
стадія
характеризується
згасанням
ігрової активності людини, зрушенням
психологічного
змісту
особистості
загалом у бік норми. Взаємодію людини
з комп'ютером на цій стадії можна
порівняти з міцно пришитим ґудзиком.
Тобто людина “витримує дистанцію” з
комп'ютером,
однак
повністю
“відірватися”
від
психологічної
прихильності до комп'ютерних ігор не
може. Це найтриваліша з усіх стадій –
вона може тривати все життя, залежно
від швидкості згасання прихильності.
У підлітків, які залежні від комп'ютера, розвивається почуття уявної переваги над
оточенням, а також збіднення емоційної сфери, оскільки гравець, якщо він хоче виграти,
має постійно пригнічувати свої почуття й залишатися байдужим.
ІХ. Ігроманія.
Комп`ютерна залежність
розвивається
швидше,
ніж
алкоголізм. Достатньо півтора року.
Скільки дітей в Україні вже
догралося до стану "ігроголіка",
ніхто не підраховував. Але що їх
багато - вже факт.
Комп`ютерна гра легко
задовольняє потреби підлітків
Комп`ютерна гра - це
особливий, віртуальний світ, де
легко
задовольнити
основні
потреби підлітка. Тут можна
відчути себе героєм, який може все або
багато з того, що забороняється йому в реальному світі. Тут можна самостійно
ухвалювати рішення і не боятися відповідальності. Школярі часто йдуть у
комп`ютерний світ у пошуках свободи і самоствердження.
У цьому і небезпека: підліток реалізує свої сили і здібності у віртуальному
світі, а особистісне зростання у світі реальному йде на задній план. Втеча у
віртуальний світ серйозно деформує особистість, а у молодої людини зникає відчуття
реальності. Наприклад, у відповідь на вимогу батьків обмежити час гри на комп`ютері
один підліток вигукнув: "Комп`ютер - це моє життя! Ви хочете відібрати у мене
життя?!"
Відмічено, що ігроголіки тривожніші,
дратівливіші, агресивніші, мають схильність до
депресії. "Репертуар" більшості комп`ютерних
салонів одноманітний: це всілякі "війнушки".
Розвиваючих ігор дуже мало. Тому тривале
перебування
в
агресивному
середовищі
віртуального
світу
підсилює
в
дитини
тривожність і очікування небезпеки. Підлітки
нерідко
починають
сприймати
реальний
навколишній світ, як ворожий. Ворогами
здаються навіть близькі люди і батьки.
Деякі учені вважають, що у грі агресія
знаходить вихід, відбувається розрядка, і підліток
не здійснюватиме кримінальні "подвиги" на вулиці. На думку інших, "стрілялкивбивалки", навпаки, сприяють посиленню агресивності. Агресивне середовище
навколо дитини, помножене на його індивідуальні особливості, добра характеру
підлітка не додасть. Правоохоронні органи не дарма б`ють тривогу щодо зростаючої
жорстокості підлітків.
Проблема, пов`язана з комп`ютерною залежністю, має вирішуватися спільно:
розробниками ігор, психологами, медиками, педагогами. Комп`ютер - це факт
сучасної дійсності. Це майбутнє, відгороджувати від якого підлітків у жодному разі не
можна.
Х. Профілактика залежності. Рекомендації батькам.
Що ж може вберігати дитину від формування комп’ютерної залежності?
Відповіддю на це питання є можливість отримувати в реальному житті те, що їй може
дати віртуальний світ і тоді дитина буде захищена від комп’ютерної та інший видів
залежностей.
Цим може бути:

яскраве, насичене, цікаве життя;

можливість відчувати азарт і ризик;

можливість відчувати агресію приємлемим способом;

можливість грати і реалізовувати свою цікавість;

можливість повноцінно спілкуватися з батьками і однолітками.
Якщо ви помітили ознаки залежної комп’ютерної поведінки у дитини
зверніться до наступних рекомендацій:

Спостерігайте за поведінкою дитини під час її спілкування з друзями,
якщо вони ще залишилися.

Не залишайте без уваги телефонні розмови дитини, диски з іграми, які
приносить вона від знайомих. Звертайте увагу на ігри, в які грає Ваша дитина, тому
що деякі з них можуть стати причиною її безсоння, роздратованості, агресії,
специфічних страхів.

Обмежуйте час роботи за
комп’ютером. Різко забороняти працювати на
комп’ютері не можна. Якщо дитина схильна до
комп’ютерної
залежності,
вона
може
проводити за ним дві години в будні дні і три у
вихідні. Обов’язково з перервами.

Запропонуйте інші можливості
проведення часу. Спробуйте скласти список
справ, якими можливо зайнятися у вільний
час. Бажано, щоб у списку були сумісні заходи
(походи в кіно, на природу, настільні ігри
тощо).

Не дозволяйте дитині розважатися в комп’ютерному клубі вночі.

Навчайте дитину критично відноситися до комп’ютерних ігор,
показуючи, що це мала частина доступних розваг, що життя різноманітне, а гра не
замінить спілкування.

У випадку, якщо ви не можете самостійно вирішити цю проблему,
звертайтесь до психолога і в спеціалізовані психологічні центри.
ХІІ. Відеоролик «Комп’ютерна залежність школяра. Поради психолога».
ХІІІ. Батьківський контроль. Безпечна робота в інтернеті.
Безпека людини і дитини, в тому числі, багато в чому залежить від власних дій
людини, а серед небезпечних вчинків, зокрема можна відзначити на першому місці довірливість дітей, якою так часто користуються в негідних цілях. Сьогодні наша мета
сформувати навички користування правилами безпечної поведінки в мережі Інтернет в
різних послугах.
Постійно спілкуйтесь зі своїми дітьми.
Ніколи не пізно розповісти дитині, як правильно діяти і реагувати на дії інших
людей в Інтернеті, використовуйте фільтри та програми батьківського контролю.
Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:
o
розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати вашої
дитини;
o
поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з якими вони спілкуються в он-лайні,
довідайтесь, як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;
o
поцікавтесь, які веб-сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
o
вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет,
наприклад, Батьківський контроль в Windows*;
o
наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі
своїм он-лайновим другом без Вашого відома;
o
навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та
свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються
власниками сайтів;
o
контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри,
тощо);
o
цікавтесь, чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
o
навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні.
Вони не повинні використовувати Інтернет-мережу для розповсюдження пліток, погроз
іншим та хуліганських дій;
o
переконайтеся, що діти консультуються з Вами щодо будь-яких фінансових
операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет-мережу;
o
інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їхньої участі у будьяких іграх та розвагах;
o
розмовляйте, як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про
суспільну мораль.
ХІV. Практичні роботи
1. Вправа "Таємниця"
Всі учасники сідають на стільці. Кожен отримує аркуш паперу та олівець.
Вчитель: Кожен із учасників має певні таємниці і не хоче, щоб вони стали відомі
іншим. Напишіть на папері одну таку подію.
Після того, як учасники напишуть, вчитель просить дуже щільно скласти цей
папірець, перегнувши декілька разів, щоб не було видно, що саме написано, і покласти
його під стілець.
Після цього всім учасникам пропонується пересісти на два стільці вправо, потім на
п’ять стільців вліво та ще на три стільці вліво.
-Що ви зараз відчуваєте?
- Чи можете ви визначити, під яким стільцем знаходиться ваша таємниця?
Вчитель просить взяти чужий папірець під стільцем, на якому він зараз опинився.
Не треба його розгортати! Учасники лише беруть у руки папірці з чужими таємницями.
Обговорення.
- Що ви відчуваєте тепер? Чи хотіли б ви, щоб зараз хтось прочитав зміст того, що
написано на папері, який він тримає у руках? Звісно, ніхто цього не бажає.
Висновок :не відкривати й не читати чужих листів.
2. Гра «Фоторобот».
Батьки
поділяються на 4 групи. Кожній групі дається фото, яке потрібно
розмалювати.
Висновок: Фото, яке розміщується в Інтернеті, теж може бути розмальованим,
домальованим. Тому перш ніж розміщувати приватну інформацію, треба добре подумати, як її
інші можуть використати проти вас.
Комп’ютерний світ схожий з світом, в якому ми живемо. Він може бути
різноманітним: і добрим, і жорстоким. Дитині і підлітку рости в тому світі , який ми
маємо – з тим комп’ютерним бумом, за яким ми спостерігаємо. Обмежити дитину від
комп’ютера означає викликати у неї неадекватну реакцію, коли вона все ж таки
зустрінеться з цим проявленням сучасного світу. Інша справа, що потрібно давати
собі раду: якщо батько надає перевагу спілкуванню з дружиною сидінню перед
дисплеєм комп’ютера, якщо матері легше поринути у переживання «мильної опери»,
ніж поговорити з донькою або сином, то очікувати від дитини іншої реакції на
комп’ютер або телевізор наївно.
ХV. Відеоролик «Інтернет дорожче сина»
Біда не в тому, що в нашому житті є електронні засоби інформації і
комунікації. Біда в тому, що самим дорослим зручно замінити ними спілкування з
дитиною. Рецепт від будь-якої деструктивної залежності, будь-то комп’ютер,
телевізор, алкоголь або наркотики, – повноцінне і гармонічне спілкування всіх членів
сім’ї, а точніше, їх взаємна любов.
ХVІ.Тест для батьків «Ознаки комп’ютерної залежності у дитини?»

Кожен день грає на комп’ютері.

Після початку гри втрачає відчуття часу.

Не бажає залишати гру незакінченою.

Їсть без відриву від монітору.

Не визнає, що дуже багато часу проводить за грою на комп’ютері.

Ви докоряєте дитині за те, що вона багато часу проводить за грою на
комп’ютері.

Не закінчує гру, якщо досягає будь-якого рівня складності, іде далі.

Порівнює результати з старими і пишається цим, повідомляє про це
всім, кому тільки можливо.

Грає замість виконання домашніх завдань.

Як тільки дорослі залишають домівку, дитина біжить до комп’ютера і з
почуттям полегшення починає грати.
Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину
від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте: Інтернет - це не
тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг,
спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно
користуватися цим невичерпним джерелом інформації.
Та найголовніше: дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного
доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.
ХVІІ. Перегляд відеоролика «Інтернет залежність. Зупинись!».
ХVІІІ. Підсумок зборів.
Сьогодні ми з вами торкнулися
важливої теми, що стосується і
морального обличчя наших дітей і,
насамперед їх здоров я. А здоров я
дітей – «крихка кришталева кулька», і
тримають її три атланти: спадковість,
спосіб життя і середовище. Батько і
мати – найкращі вихователі, і тому
вони мають вплив на своїх дітей навіть тоді, коли їх нема вдома. Пам’ятайте, що дитина –
дзеркало своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так само і в дітях
відбивається особистість батька та матері. Майбутнє належить тільки дітям. Робіть все,
щоб дитинство і майбутнє наших дітей були прекрасними. Любові й довіри, щирості та
взаєморозуміння, успіхів та щастя вам та вашим дітям.
ДОДАТОК
АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ
1. Наявність комп’ютера дома (так\ні)
2. Наявність підключення до мережі Інтернет (так\ні)
3. Скільки часу вдень проводите за комп’ютером:
- 1-2 год
- 3-4 год
- 5-6 год
4. Чи користуєтесь Інтернетом через мобільний телефон? (так\ні)
5. Чи контролюють батьки час перебування за комп’ютером:
- завжди
- іноді
- ніколи
6. Чи цікавляться батьки, чим Ви займаєтесь за комп’ютером:
- завжди
- іноді
- ніколи
7. Чи контролюють батьки те, які сайти Ви відвідуєте:
- завжди
- іноді
- ніколи
8. Чи зустрічались Ви з інформацією некультурного, нецензурного, жорстокого змісту (не
навмисно):
- завжди, коли заходжу в Інтернет
- іноді
- ніколи
9. Чи спілкувались Ви з незнайомими людьми через Інтернет (в т.ч. однолітками) (так\ні)
10.
Чи вказували хоч раз особисті дані про себе (ПІП, номер телефону, адресу тощо)
(так\ні)
11. Щодня граєтесь на комп'ютері. (так\ні)
12. Після початку гри втрачаєте відчуття часу. (так\ні)
13. Не бажаєте залишати гру незакінченою. (так\ні)
14. Їсте перед комп'ютером. (так\ні)
15. Не визнаєте, що дуже багато часу проводите за грою на комп'ютері. (так\ні)
16. Вам докоряють батьки за те, що ви багато часу проводите за грою на комп'ютері.
(так\ні)
17. Не закінчуєте гру, якщо досягаєте певного рівня складності, а йдете далі. (так\ні)
18. Порівнюєте результати зі старими і пишаєтеся цим, повідомляєте про це всім. (так\ні)
19. Граєте замість того, щоб виконувати домашні завдання. (так\ні)
20. Як тільки дорослі залишають дім, біжите до комп'ютера і з почуттям полегшення
починає грати. (так\ні)
21. Чи переважно займаєтесь за комп’ютером (розмістити за спаданням кількості
проведеного часу):
- навчання
- соціальні мережі
- спілкування в чатах
- комп’ютерні ігри
- інше
Якщо Ви позитивно відповіли на 5 питань із 10, то можете бути впевнені в тому, що
Ваша дитина попала в залежність від комп’ютерних ігор.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НВК «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І СТУПЕНЯ-ГІМНАЗІЯ»
ДИМИТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ТЕМАТИЧНІ БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ
СВІТ ВІРТУАЛЬНИЙ ЧИ РЕАЛЬНИЙ
ВЧИТЕЛЬ 3-А КЛАСУ
ЗІНОВ’ЄВА М.П.
ДИМИТРОВ
2015
Автор
сонце1
Документ
Категория
Образование
Просмотров
258
Размер файла
7 714 Кб
Теги
збори, залежн, комп
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа