close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Українська перлина бароко: Гамаліївський Харлампіївський монастир

код для вставки
Презентація за книгою В. Чухна
Книга надрукована за сприяння
Шосткинської міської ради
Книга вже у фондах бібліотек
КЗ «Шосткинська міська ЦБС»
Презентацію підготовлено за
матеріалами дослідницької
роботи правознавця та
краєзнавця
Володимира Чухна
14 квітня 1702 - Антон
Гамалія заснував у
Гамаліївці православний
храм, який назвав на
честь святого
великомученика
Харлампія –
Харлампієвим
1710 - Гамаліївка
з
Харлампієвою
пустинькою
переходить
до
гетьмана
Івана
Скоропадського
1713 - дружина гетьмана
Анастасія
Скоропадська
вирішила збудувати на
місці
Харлампієвої
пустиньки
жіночий
монастир. При монастирі
розташувалися
садок,
млини й винокурні – для
того, аби “благочестивого
жития инокинь, сколько
возможно
будет,
населити”
25 січня 1714 – Петро І видав
гетьману дозвільну царську грамоту
на
будівництво
Харлампієва
монастиря та закріпив за ним «села,
землі, ліси, млини і усякі угіддя в
вічне володіння».
Весна 1714 - розпочалися будівельні
роботи.
Цього
ж
року
Іван
Скоропадський
проголосив
себе
ктитарем, покровителем монастиря
1719 – київським
майстром Данилом
Мойсеєвичем
закладено Собор
Пресвятої
Богородиці.
Освячено 14 вересня
1735. У Соборі
зберігалася
чудотворна ікона
Божої Матері
Фото 1961 р.
Фото І. Карпова
Церква сщмч. Харлампія. Фото 1961 р.
1721
–
збудована
Харлампієва церква, яка
стала усипальнею двох
гілок
Скоропадських.
Церква мала дві трапезні:
літню і теплу. До неї
примикав 2-х поверховий
корпус
настоятельських
келій
«Здъесь опочиваеть теломъ рабъ
Божій Іоанъ Скоропадскій, Войскъ
Запорожских Гетманъ, сей обители
фундаторъ. Преставился въ Глуховъ
року 1722, Мъсяця Іюля третого дня»
6 липня 1722 у
родинному
склепі
поховано
гетьмана
Івана
Скоропадського.
13
січня
1730
поховано
його
дружину Анастасію.
2 квітня 1733 - їхню
дочку Уляну Толстую
М.А. Миклашевська
У трапезній церкві поховані:
Петро Іванович Скоропадський
(1833-1885),
батько
гетьмана
Української
держави
Павла
Петровича
Скоропадського,
сестра
гетьмана
Єлизавета
Петрівна Скоропадська (18791899), його мати Марія Андріївна
Миклашевська (1839 –1900) і брат
Михайло Петрович
Скоропадський
(1871-1915).
«Усі вони – за спогадами Павла
Петровича
Скоропадського
–
поховані поряд, в Харлампіївській
церкві, там же, де поховані
гетьман
Іван
і
гетьманша
Анастасія»
Є.П. Скоропадська
П. І. Скоропадський
М.П. Скоропадський
Тестамент гетьманової Анастасії Скоропадської, (ф. 148, оп. 1, спр. 150а,
арк. 1 і зв.)
Після смерті гетьмана місце
ктиторши Харлампієвої обителі
зайняла Анастасія Скоропадська.
У день своєї смерті, 19 грудня
1729 р., пані гетьманова склала
лист, у якому розпорядилася
перетворити Гамаліївський
монастир із жіночого в
чоловічий, сподіваючись на те,
що начальник-ігумен зможе
краще підтримувати монастир у
«належному стані», ніж черниці
1733 - Гамаліївський монастир
став чоловічим.
«Отримали
ми
указ
її
Імператорської
Величності
Самодержавиці Всеросійської і
від Святійшого Синоду про
переведення мутинських ченців у
дівочий Гамаліївський монастир,
а
черниць
гамаліївських
у
Мутинський
монастир»
сповістив архієпископ Київський
Рафаїл Заборовський
Настоятель Собору Різдва Пресвятої Богородиці
отець Ісмаїл. Фото І. Карпова, поч. XX ст.
Фото 1916 р.
1753
–
київським
архітектором Гаврилом
Гаєвським
збудовано
браму
у
північному
крилі мурів.
1786-1795
зведено
мурований корпус келій
Територія монастиря
розміром 170,0 м ×180,0 м
була огороджена цегляною
стіною заввишки 2,2 м і
товщиною близько1,25 м, з
стрільницями,
розташованими на висоті
близько 1,25 м від землі
Світлини І. Карпова. 1915 р.
1795 – у монастирі
сталася пожежа, від
якої більшість споруд
було
пошкоджено
вогнем.
1799
–
найцінніше
майно
ліквідованого
монастиря упаковано і
відправлено в КиєвоБратський монастир
15
березня
1826
Святійший синод прийняв
рішення «Про переведення
черниць
Новомлинського
монастиря
до
Гамаліївського монастиря».
1830-ті
–
проведено
реконструкцію,
в результаті якої знищено
бароковий фасадний декор
та
змінено
форму
завершень бань
Генеральний план Гамаліївського жіночого
монастиря
1921 - черниці на основі
господарських
будівель
монастиря
створили
кустарну артіль.
1924 монастир було
закрито.
1928 - у монастирі провели
конфіскацію
цінностей,
був
розпечатаний
і
розграбований
склеп
Скоропадського.
До початку війни 1941р.
церква була закрита
Ігуменія Цициліана, настоятелька Гамаліївського
Свято - Харлампіївського жіночого монастиря. Фото
І.Карпова, 1913 р.
Під час Другої світової
війни
церкву
Святого
Харлампія
знову
було
відкрито для богослужінь.
Після
війни
її
знову
закрили. До 1961 р. будівлі
та
спорудження
Гамаліївського монастиря
належали
колгоспу
«40
років
КПУ».
Тут
був
будинок престарілих, клуб,
а потім зерносховище
28 березня 1956 монастир включено
до Списку
пам’ятників
архітектури України.
1961 – розміщено
виправно-трудову
колонію
6 січня 2010 - президент
України В. Ющенко Указом
«Про
деякі
питання
збереження
ансамблю
пам'яток
Гамаліївського
Харлампієвого монастиря»
постановив:
ужити в
установленому
порядку
заходів
щодо вивільнення Шосткинською виправною
колонією
N 66
приміщень
та
споруд
колишнього
Гамаліївського
Харлампієвого
монастиря,
дальшого
утримання,
використання та розвитку цього об'єкта як
пам'ятки культурної спадщини
України,
а
також
опрацювати
питання забезпечення
прав релігійних громад щодо користування
його культовими будівлями
1994
–
проведена
реставрація Харлампієвої
церкви.
2 березня 2011 - церква
Священномученика
Харлампія передана в
розпорядження
Конотопської
єпархії
Української православної
церкви
Відродження перлини
на часі
Дякую за увагу!
Презентацію підготувала
пров. бібліограф ЦМБ ім. Л. Толстого
Тетяна Плющ
Автор
cbstolstogo
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
7
Размер файла
29 040 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа