close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

позакласне читання 2кл.

код для вставкиСкачать
Літературне читання. 2 клас
Урок позакласного читання.
Тема. Вчимося бути людьми. Оповідання В. О. Сухомлинського для дітей.
Мета: продовжувати ознайомлення учнів з творами В. О. Сухомлинського;
формувати у дітей доброту, чуйність, доброзичливе ставлення до рідних і
друзів; навчати учнів оцінювати вчинки головних героїв оповідань,
наслідувати їх позитивні риси, прагнути до самовдосконалення; розвивати
мовлення; виховувати віру в силу любові, дружби, добра і справедливості.
Обладнання: записи на дошці, портрет В. О. Сухомлинського, виставка
книжок з творами автора, картки для роботи учнів у групах, малюнки дітей
до творів В. О. Сухомлинського.
Тип уроку: комбінований.
Методи і прийоми роботи, форми: вправа «Мікрофон», «Взаємні запитання»,
«Кероване читання з передбаченням», «Порушена послідовність», «Речення
з відкритим кінцем», робота в парах, групах.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Складання чистомовки
Ра-ра-ра — вже розпочалася (гра).
Уг-уг-уг— є у мене вірний (друг).
Ки-ки-ки — граємось з ним (залюбки).
Мі-мі-мі — з ним співаємо (пісні).
Ру-ру-ру — ми продовжуємо гру.
Ас-ас-ас — ходимо в один ми (клас).
Ші-ші-ші — ми усі (товариші).
Ри-ри-ри — ми спускаємось з (гори).
Ас-ас-ас — не розлить водою (нас).
2. Гра « Розсипанка » . (Робота в парах).
— Щоб дізнатись, що означає слово «ДРУЖИТИ», давайте пограємо у гру
«Розсипанка». ( Кожній парі пропонується з розрізаних літер скласти слово).
Піклуватися
співчувати
допомагати
провідувати
прощати
гратися
ДРУЖИТИ - ЦЕ
ділитися
не битися
турбуватися
підтримувати
радіти
не обманювати
підбадьорювати
радити
( Кожна пара дітей складає своє слово, потім називає його. Вийде довге
речення з початком - «Дружити – це…).
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Дуже мудро говорить народ: «Роби добро — і воно повернеться до тебе.
Будеш робити зло — зло і повернеться до тебе».
— Щира усмішка і добре слово мають дуже велику силу. Вони допоможуть
нам пройти дорогою добра за мудрими творами В. 0. Сухомлинського.
Вправа «Мікрофон»
— Що ви знаєте про В. О. Сухомлинського?
IV. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИГ
— Розгляньте виставку книг. Які твори ви читали?
V. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Перевірка домашього завдання. Обговорення прочитаного оповідання
«Як Сергійко навчився жаліти».
—Вправа «Взаємні запитання». Робота в парах. Учні ставлять запитання одне
одному в парі.
—Діти, чого вчить нас оповідання «Як Сергійко навчився жаліти»?
2. Гра «Серце, сповнене добра».
— Уявіть, що ви теж зустріли дівчинку, яку зустрів Сергійко. Адже поряд з
нами живе багато людей з вадами здоров’я. Як підтримати таких людей ?
Який вчинок зробити, щоб їм стало тепліше на душі, які слова дібрати ? (На
дошці малюнок – велике серце. Учні по черзі підходять до нього і
висловлюють свою думку. Після цього прикріплюють до нього маленькі
листівки - сердечка).
3. Ознайомлення з твором В. О. Сухомлинського «Суниці для Наталі»
Стратегія «Кероване читання з передбаченням». Перед читанням дітям
ставиться запитання, яке дозволяє зробити припущення, про що буде текст.
1) Читання оповідання учнями «ланцюжком» до слів «соромно мені, не
понесу…»
— Що порадила мама Андрійкові?
— Чи погодився Андрійко понести Наталі суниць?
— Як ви гадаєте, що буде далі?
2) Читання до слів «Ти їж, і щоки в тебе будуть червоні». Вправа «бджілки».
— Отже, чи справдилося наше передбачення? Андрійко пригостив Наталю
суницями ?
—Діти, подумайте, чи допоможуть суниці дівчинці стати червонощокою,
бадьорою? Дізнаємося про це з останньої частини оповідання.
3)Гра «Рибки». Учні мовчки дочитують текст до кінця.
—Чому щічки у Наталі стали червоними? Вона ще ж не їла суниці.
—Чого вчить оповідання В. О. Сухомлинського «Суниці для Наталі»?
—Як можна допомогти товаришеві, який хворів і не відвідував занять?
Фізкультхвилинка
Я всміхаюсь сонечку:
(руки в боки, подивитися вгору)
«Здрастуй, золоте!»
(підняти руки вгору, стати навшпиньки)
Я всміхаюсь квіточці (нахил вперед, руки опустили)
Хай вона цвіте!
(підняли руки вгору)
Я всміхаюсь дощику —
(нахили вправо – вліво, поперемінно
«Лийся, мов з відра!»
то права то ліва рука над головою)
Друзям усміхаюся —
(посміхнутися товаришу справа, зліва)
Зичу їм добра.
4. Ознайомлення з твором В. О. Сухомлинського «Не читайте оповідання
про Яринку…»
1) Гра «Рибки». Самостійне читання оповідання учнями мовчки.
— Назвіть головних героїв оповідання.
2) Робота в групах.
Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній
послідовності. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність
поданих речень.
Обговорення:
— Чи погодилася вчителька не читати оповідання? Чому?
— Який висновок можна зробити з прочитаного?
5.Комунікативна вправа «Додайте речення».(Або «Речення з відкритим
кінцем»).
— Мені весело, коли… Я хочу… Мені сумно, коли… Мені цікаво,
коли… Мені боляче, коли…
VI. Підсумок уроку.
— З якими творами В. О. Сухомлинського ознайомилися сьогодні на уроці?
— Чого вони вас навчать?
ТВОРИ ДОБРО
Ти усміхнися небу,
усім, хто біля тебе:
і братику, й сестричці,
і сонечку, й травичці.
Люби усіх довкола,
удома та у школі,
і ця любов із Неба
повернеться до тебе.
Прощай дрібні образи
і помирись одразу.
Хто вміє всім прощати,
сильнішим здатен стати.
Твори добро, дитино,
і у твоїй родині
воно знайде домівку
віднині і довіку.
Леся Вознюк
Де беруться срібні павутинки.
Сидить старенька бабуся на сонці. А сонечко осіннє не пече, а тільки гріє ласкаво.
Дивиться бабуся - в повітрі пливуть срібні павутинки. "Звідки вони пливуть, де
вони беруться?" - питається бабусі внуча. А бабуся розповідає про ткача-павука.
На високій тополі, що стоїть над шляхом, живе ткач-павучок. Сидить високовисоко, аж під самою хмарою. Ось як пливе біла хмаринка над тополею, то з неї
сиплеться пух. Падає пух на тополю, а павучок ловить його й ловить. І пряде з
пушинок тонесенькі ниточки. З ниточок тче собі гніздечко. А зайві ниточки
падають із тополі й летять-летять.
Запитання до дітей:
- Що ми можемо побачити в повітрі під час бабиного літа?
- Що воно робить?
- А хто ж плете ці павутинки?
- Які павутинки літають у повітрі?
- А що ще може бути легким? ( Відповіді дітей ).
Тема Першокласниця
Мета: розширити уявлення учнів про номінативну роль слів; формувати вміння
виділяти речення із мовного потоку; дати уявлення про склад; вчити давати
коротку і повну відповідь на запитання; розвивати зв'язне мовлення учнів, увагу;
виховувати любов до рідного слова,коригувати вимову дітей відповіді.
Хід заняття
I. Організаційний момент
Пролунав і стих дзвінок. Починається урок.
Всі за парти посідайте, Працювати починайте.
II. Повторення вивченого на попередньому уроці
Гра «Порахуйте речення»
Настала осінь. Пожовкло листя на деревах. У теплі краї відлетіли птахи.
На полях зібрали багатий урожай. (Учні за допомогою сигнальних карток
показують кількість речень.)
Гра «Знайди відповідну схему»
На дошці прикріплені схеми речень. Учитель читає речення, а учні відшукують до
нього схему.
Ранок. Зійшло ясне сонечко. Школярі поспішають до школи.
III. Робота за Букварем (с. 6–7)
1. Повторення вивченого на попередньому уроці
— Назвіть головних героїв оповідання «До школи».
— Як звали першокласника?
— Як звали його молодшого братика?
— Петрусь не ходив до школи, тож він був дошкільням. Про що він мріяв?
(Стати школярем.)
2. Робота над віршем М. Сингаївського «Першокласниця»
— Сьогодні ми прочитаємо вірш М. Сингаївського «Першокласниця».
Виразне читання вірша вихователем
— Як звали першокласницю?
— Ким була Наталочка до першого вересня? (Дошкільням)
— Ким стала, пішовши до школи? (Школярочкою)
— Який дарунок приніс Наталочці щасливий день?
— Як ви розумієте вислів «золото беріз»? (Осінь позолотила листя на березах.)
— З яким настроєм ішла дівчинка до школи?
— Якою була земля?
— Чому земля порівнюється з райдугою? (Осінь прикрашає землю в різнікольори.)
— Скільки кольорів райдуги ви знаєте?
— Хто їх може назвати?
— Я вам підкажу, як легко запам'ятати кольори райдуги. Для цього треба вивчити
речення. Перші букви його слів будуть початковими буквами назв кольорів:
«Часто ослик жадав з’їсти груду солодких фруктів».
— Хто привітався з Наталочкою?
— Чому журавлів називають «курлики»? (Вони співають—курличуть,
прощаючись із рідною землею.)
Фізкультхвилинка
Раз — підняти руки вгору,
Два — нагнутися додолу.
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкаєтесь підлоги.
Три, чотири — прямо стати,
Будем знову починати.
Хто зуміє присідати
І ногам роботу дати?
3. Бесіда за сюжетним малюнком (с. 6)
— Як звати маленьку школярку?
— З ким вона іде до школи? Що тримає в руках? Що сяє на обличчі дівчинки?
— Хто проводжає Наталочку до школи? (Бабуся,дідусь,песик)
— Розгляньте схеми, зображені під малюнком. Складіть за ними речення.
— Який знак стоїть у кінці першого речення? другого?
— Якщо речення вимовляється з особливим почуттям — радості, захоплення,—
то в кінці такого речення ставиться знак, який називається «знак оклику».
4.Підготовка до ознайомлення учнів з поняттям «склад»
— Уявіть себе в лісі.
— З ким ви ходите до лісу?
— Що слід робити, якщо ви заблукали в лісі?
Учитель викликає одного з учнів до дошки і пропонує голосно погукати маму,
тата, бабусю, дідуся, брата чи сестричку. Діти легко встановлюють, що, гукаючи
рідних, учень вимовляє кожне слово не злито, а по частинах. Ці час-тини
називаються складами. У слові може бути один, два, три, чотири і навіть більше
складів. Щоб дізнатися, скільки в слові складів, треба підкласти руку під
підборіддя. Скільки разів підборіддя торкнеться руки, стільки в ньому й складів.
— Хто стоїть біля бабусі? (Кіт)
— Вимовте це слово і скажіть, скільки в ньому складів?
— Вимовте слово дідусь, поділіть його на склади. Подивіться на графічне
зображення слова. Воно поділене вертикальною рискою на дві частини — це
означає, що в слові два склади.
— Вимовте слово бабуся. Скільки в ньому складів? Подивіться на графічне
зображення цього слова. Воно поділене двома рисками на три частини — це
означає, що в слові три склади.
Робота в парах
— Вимовте по складах одне одному слова: півень,кури,гусак,котик,ранець,
паркан, машина. (Учитель ці слова не вимовляє, а тільки показує на предметних
малюнках відповідні зображення.)
IV. Підсумок уроку
Гра «Продовж речення»
— Сьогодні на уроці я навчився...
— Мені найбільше сподобалося...
— Я запам'ятав...
— Складно було..
Тематика занять
2 клас
Формування моральних цінностей
Тема 1. Турбота про ближніх
1.Без сім’ї немає щастя на землі.
2.Перший обов’язок у житті – турбуватися про ближнього.
3.Відповідальність за свої вчинки.
4.Справжня людина – смілива і людяна.
5.Мій клас – моя друга сім’я.
6.Чому потрібно турбуватися про рідних, друзів? (Диспут)
Тема 2. Скромність
1.Скромність прикрашає людину.
2.Скромна людина – яка вона?
3.Учись допомагати слабшим.
4.Що таке відповідальність?
5.Чи може скромна людина бути сильною? (Диспут)
Розвиток толерантного мислення
Тема 3. Повага до старших
1.Вчись поважати старших.
2.Виховуємо повагу до літніх людей.
3.Пам’ятай! Бабуся і дідусь – це батьки твоїх батьків.
4.Не будь байдужим до людей.
5.Чому потрібно поважати старших? (Диспут)
Тема 4. Доброта
1.Доброта – краса людської душі.
2.Доброму скрізь добре.
3.Доброта починається з думок.
4.Добрик і Добринка.
5.Що означає бути красивим? (Диспут)
Особистість. ЇЇ духовний світ
Тема 5. Краса людини в її душі
1.Людині потрібна людяність.
2.Хто не чинив лихого, тому не страшно нічого.
3.Хто про інших дбає, той довге життя має.
4.Турбота – найкраща ласка.
5.Хто любов у серці має, в того очі світяться. (Диспут)
Тема 6. Дружба
1.Мама і тато – найкращі друзі.
2.Друзі пізнаються в біді.
3.Дружба та братство дорожчі від багатства.
4.Хочеш мати друга – будь ним.
5.Справжній друг. Який він? (Диспут)
3 клас
Формування моральних цінностей
Тема 1. З радістю творимо добро
1.Добре ім’я краще багатства.
2.Добре діло роби сміло.
3.Де є добрі люди, там біди не буде.
4.Добре слово солодше за мед.
5.Чи все вимірюють грошима? (Диспут)
Тема 2. Дружба – найбільший скарб
1.Дерево міцне корінням, людина – друзями.
2.В лиху годину взнаєш добру людину.
3.Друзі пізнаються в біді.
4.Дружба та егоїзм.
5.Дружба – найбільший скарб. (Диспут)
Формування національної свідомості
Тема 3. Бо за морем – чужина
1.Моя земля – земля моїх батьків.
2.Пам’ятай своє коріння.
3.Яка красива Україна!
4.Що значить любити свою Батьківщину? (Диспут)
Тема 4. Гармонійний розвиток дитини з природою
1.Природа – наша мати, треба її шанувати.
2.Таємниці природи.
3.Не гуди живе – і тобі не буде зле.
4.Людина і природа.
5.Чому Природа – наш друг? (Диспут)
Утвердження стійкості власного характеру
Тема 5. Працелюбність
1.Маленька праця краща за велике безділля.
2.Під лежачий камінь і вода не тече.
3.Дружно цілий день працюємо, н хвилини не марнуємо.
4.Білі руки чужі труди люблять.
5.Тяжко тому жити, хто не хоче робити.
Тема 6. Чесність
1.На правді світ стоїть.
2.Правду не сховаєш.
3.Будь правдивим.
4.Краще гірка правда, ніж солодка брехня. (Диспут)
4 клас
Особистість. Її духовний світ
Тема 1. Чуйність і байдужість
1.Ти живеш серед людей.
2.Чуйність і байдужість.
3.Що таке відповідальність.
4.Чуйна людина – яка вона?
5.Чому потрібно відчувати внутрішній стан людини. (Диспут)
Тема 2.Бережімо природу.
1.Ти природі вірний друг.
2.Бережне ставлення до довкілля.
3.Звуки степів і лісів.
4.Земля жива – вона все відчуває. (Диспут)
5.Допоможи природі.
Утвердження стійкості власного характеру
Тема 3. Людина приходить у світ для добра
1.Вчись творити добро.
2.Доброта і милосердя.
3.Співчуття і допомога.
4.Не одежа красить людину, а добрі діла.
5.Життєве кредо: «Не роби комусь того, що тобі не миле». (Диспут)
Тема 4. Чистота думок і вчинків
1.Тримайся з гідністю.
2.Посієш вчинок – пожнеш характер.
3.Навіщо людині співчуття?
4.Людина серед людей.
5.Життєве кредо: «Порядність і справедливість»
Формування моральних цінностей
Тема 5. Любов рятує світ
1.Любов людини починається з добрих думок і намірів.
2.Опіка над скривдженими.
3.Природа – джерело любові.
4.Вдячність батькам за радість життя.
5.Радість успіхам ближніх – це вияв любові до них.
Тема 6. Взаємодопомога і милосердя
1.Світ потребує доброти і милосердя.
2.Добре серце.
3.Милосердя до людей.
4.В лиху годину взнаєш добру людину.
5. Все живе потребує милосердя. (Диспут)
Тема. Про прекрасне. В. Сухомлинський « Гаряча квітка»
Мета. Удосконалювати вміння учнів уважно сприймати текст на слух, формувати
вміння вдумливо ставити запитання, шукаючи проблему. Доводити учням, що
можна співпрацювати, маючи зовсім інші думки. Коригувати вимову дітей
відповіді на запитання.
Обладнання: цифрові картки, фломастери, збірка творів В.О.Сухомлинського
«Квітка сонця»
Хід заняття
І. Організаційний момент
– Сядьте зручно. Налаштуйтеся на співпрацю.
– Пригадайте правила до занять.
ІІ. Сприймання і усвідомлення тексту
1. Передбачення
– Що може означати назва твору "Гаряча квітка"?
2. Читання тексту вихователем
Гаряча квітка
Того року була рання весна. В середині квітня зацвіли сади.
Настав травень.
Одного ясного ранку Оля вийшла в сад і побачила велику квітку. Вона прибігла
до мами й радісно сказала:
– Мамо, червона троянда зацвіла.
Мама прийшла, подивилась на червону квітку й усміхнулася. Потім глянула на
небо – й занепокоїлась.
З півночі сунула чорна хмара. Повіяв вітер, хмара заступила сонце. Стало
холодно.
Мама з Олею сиділи в кімнаті й з тривогою дивилися у вікно.
Мов білі метелики – закружляли сніжинки. Все довкола побіліло. Згодом вітер
ущух. Сніжинки вже спадали м'яко, тихо, поки й зовсім перестали.
Мама з Олею вийшли в сад. На зеленому листі – снігові шапки. Землю вкрив
білий килим. Тільки троянда червоніла, мов велика жарина. На ній блищали
крапельки роси.
– Вона гаряча, їй не страшно, – мовила Оля й радісно посміхнулась.
Василь Сухомлинський
3. Запитання від учнів. Їх нумерація. Наприклад:
Чому мама з Олею тривожно дивилися у вікно?
Чому квітка не загинула?
4. Голосування. (Цифрові картки. Учні вибирають питання для обговорення)
5. Обговорення
6. Дискусія за запитанням вчителя
– Для чого автор написав це оповідання?
– З якою метою?
7. Твір-мініатюра «Троянда це - …»
Троянда – це символ красоти, натхнення. Вдихаєш її аромат і відчуваєш
себе надзвичайно чудово. В твоїй душі розпускаються почуття гордості за свої
гарні вчинки, за друзів. Хочеться, щоб твої рідні завжди були щасливі і здорові.
А ще троянда – це квітка велична, королева. В моїй уяві ця квітка асоціюється з
червоним гарячим кольором. Кольором мужності, стійкості. Нехай у кожного в
душі розцвітає ця квітка.
ІІІ. Асоціації (Під музику учні в групах малюють)
- Що може бути красивим?
- Як би троянда була живою істотою. В образі кого асоціюється у вашій уяві?
IV. Виставка малюнків і їх захист
V. Дебрифінг
- Чи задоволені ви тим, як працювали на занятті?
- Хто, на вашу думку, працював найактивніше?
Тема. Турбота про ближніх. В.Сухомлинський « Хто кого веде додому»
Мета. Удосконалювати вміння учнів уважно сприймати на слух твір, розвивати
вміння ставити запитання, шукаючи проблему: Як? Чому? Навіщо? Сприяти
розвитку вмінь уважно вислуховувати товаришів, доносити думку інших і
висловлювати свою. Коригувати вимову на відповіді учнів
Обладнання: цифрові картки, твори В.О.Сухомлинського, таблиця "Моральні
якості", казковий герой Пізнайко.
Хід заняття
І. Організаційний момент
- Візьміться за руки, утворіть ланцюжок довіри. Посміхніться один одному, тепер
Пізнайкові.
- Пригадайте правила, яких слід дотримуватися на заняттях філософії.
ІІ. Сприймання і усвідомлення твору
1. Передбачення
- Про що Вам говорить назва твору?
(Після читання твору визначаємо, у кого з учнів думка найбільш точна).
2. Читання вчителем твору В.О.Сухомлинського "Хто кого веде додому"
Хто кого веде додому
У дитячому садочку хлопчики-однолітки Василько і Толик. Обом по п'ять років,
їхні матері працюють. Коли повертаються з роботи, заходять у дитячий садочок.
Мати одягає Василька, бере його за руку й каже:
– Ходімо, Васильку, додому.
А Толик одягається сам, бере маму за руку й каже:
– Ходімте, мамо, додому.
Дорогу перемело. Є тільки вузенька стежечка серед снігових заметів.
Мати Василькова йде по снігу, а син стежечкою. Бо мама веде Василька додому.
Толик йде по снігу, а мати стежечкою. Бо Толик веде маму додому.
Минуло дванадцять років. Стали Василько й Толик сильними, стрункими,
красивими юнаками.
Якось занедужала тяжко Василькова мати.
Того самого дня важко захворіла і Толикова мати.
Лікар жив у сусідньому селі за кілька кілометрів. А було це взимку, дорогу
засипало снігом.
Василько вийшов за ворота, глянув на сніг та й каже:
– Хіба можна по такому снігові йти?
Постояв трохи Василько й повернувся до хати.
А Толик пішов глибоким снігом у сусіднє село й повернувся з лікарем.
Василь Сухомлинський.
Запитання від учнів. Наприклад:
Яким був Василько? Толик?
Який хлопчик сподобався вам більше?
Чому Василько був таким байдужим?
Хто із хлопчиків виросте справжньою Людиною?
4. Голосування (цифрові картки).
5. Обговорення учнями вибраних запитань.
ІІІ. Дискусія за запитанням вихователя
- Як Ви думаєте навіщо автор написав цей твір? Можливо, прислів’я допоможуть
вам відповісти ?
Справжня людина як не хоробра, то смілива і людяна.
Перший обов'язок у життя – турбуватися про ближнього.
У кого совісті нема – нема й сорому.
Байдужих ніхто не любить.
ІV. Асоціації (під музику)
Намалюйте, з чим у Вас асоціюються почуття, які виникли при слуханні й
обговоренні твору?
V. Виставка і захист малюнків
VI. Завдання від Пізнайки
- Виберіть ті слова на означення рис характеру, які відповідають кожному
хлопчикові:
Сміливий, людяний, байдужий, жорстокий,
добрий, злий, відповідальний, бездушний.
Василько
- Що б ви хотіли порадити? І кому із хлопчиків?
VІІ. Дебрифінг
- Про кого піклуєтеся ви? Як ви це робите?
- Думки яких учнів були переконливими?
Толик
Тема. Чисте сумління. В. Сухомлинський « Мамин кавун»
Мета. Залучати учнів до обговорення твору, висловлюючи свою думку, своє
бачення, не боячись, що їм заперечать, розкривати внутрішній дитячий світ, їхні
погляди на дану проблему. Формувати вміння дискутувати. Коригувати вимову на
відповіді учнів.
Обладнання: цифрові картки, фломастери, пам'ятка, казковий герой Сонячний
Зайчик.
Хід заняття
І. Організація учнів до заняття
- Сядьте зручно. Налаштуйтеся на співпрацю. Пригадайте правила, якими
потрібно користуватися на заняттях з філософії.
ІІ. Сприймання і усвідомлення змісту твору
1. Читання твору В.О.Сухомлинського "Мамин кавун" вихователем.
Мамин кавун
Мама залишає Костика на господарстві, сама йде на цілісінький день на роботу. А
йому наказує:
– Сиди дома, годуй курей; як спека спаде, полий капусту на городі.
День сьогодні в Костика видався і щасливий, і важкий. Щасливий, бо вранці, як
тільки мама з дому, прийшов дід Мусій і приніс два кавуни. На баштані кавуни
ще зелені, Костик це добре знає. Хлопець розпитує діда, де він узяв, а той мовчить
та тільки всміхається.
– Оце твій, – поплескує дід менший кавун, – а це мамин.
А як же інакше? Мама більша – їй і кавун більший.
– Зараз, діду, зараз, – нетерпляче просить Костик.
Дід ріже кавуна. А він червоний і пахучий.
Костик смакує, їсть поволі, щоб надовго було, а дід сидить мовчки й інколи
усміхається. Усмішка дідова якась дивна – невесела.
Дід пішов. Костик доїв кавуна. Ще раз пообгризав скибки. Сходив погуляв,
повернувся. Хотів ще раз пообгризати скибки, та вже нічого було гризти.
Мамин кавун лежав на лаві. Костик намагався не дивитись на нього, але час від
часу немов хтось голову повертав до кавуна.
Щоб той не спокушав, Костик вийшов надвір. Сипнув курям ячменю, витяг відро
води з криниці. Сів під шовковицю та й сидить.
А його щось наче тягне в хату. Він одчинив двері, вмостився на лаві, поплескав
долонькою кавуна.
"А як половинку з'їсти?" – подумав.
Та від цієї думки Костикові стало соромно. Йому пригадалась невесела дідова
усмішка. Невесела вона була того, що він не почастував дідуся – не дав йому
жодної скибочки.
Від сорому Костикові захотілося піти з хати. Він вийшов у садок і сів під
шовковицею. Там він довго сидів і дивився на білі хмари в голубому небі.
Дивився – поки й заснув.
Прокинувся Костик увечері. Сонце сідало спочити.
"Скоро й мама прийде", – подумав Костик та й побіг у хату – треба ж її з дідовим
гостинцем зустріти.
Коли це й мама на подвір'я. Костик їй кавуна підносить.
– Це вам, мамо, – радісно каже він.
Мама заходить до хати, ріже кавуна й припрошує:
– Їж, Костику.
– Ні, це вам, мамо, – благає Костик, – їжте ж, будь ласка.
Такої ласки мама ще не знала. Вона з подивом подивилася в радісні очі сина й
узяла червону, як жар, скибку.
Василь Сухомлинський
2. Запитання від учнів. Варіанти можливих запитань учитель записує на дошці:
Чому усмішка в дідуся була невеселою?
Чому Костик відмовився від кавуна, коли йому його запропонувала мама?
Чому мама подивилася з подивом на хлопчика?
3. Голосування.
Візьміть в руки цифрові картки. Перечитайте ще раз ваші запитання і виберіть
одне, яке б ви хотіли обговорити.
4. Обговорення питань.
(Вихователь уважно вислуховує думки кожного учня, всі варіанти відповідей
сприймаються як правильні).
ІІІ. Дискусія над вибором головної думки твору
- Прочитайте прислів'я. Яке із них, на вашу думку, виражає головну думку твору?
Доведіть чому?
Хто чисте сумління має – спокійно спати лягає.
Найкращі думки завжди приходять після діла.
Себе перемогти – найбільша перемога.
IV. Робота в групах (за вибором головної думки)
- Порадьтеся і схематично або в малюнках виразіть, які почуття на вашу думку,
суперечки виникли в душі хлопчика. Яке це чисте сумління?
V. Виставка і захист дитячих малюнків
( всі дитячі малюнки – на дошці )
VI. Бінарне запитання від вчителя. / Дискусійна шкала /
Чи потрібно завжди аналізувати всі свої вчинки? Чому?
Так
0
1. Займи позицію.
2. Безперервний ланцюг думок.
3. Зміни позицію. / За бажанням /
VII. Дебрифінг
- Як би зустріли В.О. Сухомлинського, про що запитали б?
Ні
Тема. Таємниці природи. В.О.Сухомлинський "Краса, Натхнення,
Радість і Таємниця”
Мета. Удосконалювати вміння сприймати зміст твору на слух, ставити проблемні
питання, обговорювати питання, які виникли під час прослуховування,
дискутувати над проблемою, яка виникла, висловлювати своє бачення і
розуміння. Коригувати вимову на відповіді учнів.
Обладнання: пам'ятка, цифрові картки, казковий герой Сонячний Зайчик,
картина К.Білокур «Квіти за тином»
Хід заняття
І. Організаційний момент
– Сядьте зручно. Утворіть ланцюжок довіри. Наш друг Сонячний Зайчик
пропонує Вам пригадати пам'ятку і посміхнутися йому і всім присутнім.
ІІ. Сприймання й усвідомлення змісту твору
1. Передбачення.
Прочитайте слова записані на дошці.
Краса, Натхнення, Радість, Таємниця.
- Про що Вам говорять ці слова? Які асоціації вони у вас викликають?
2. Перед вами картина К.Білокур «Квіти за тином».
Яке з цих слів асоціюється з цією картиною.
Уявіть, що там знаходитеся і ви. Що можна побачити або кого зустріти за квітами,
поруч з тином.
3. Створюємо асоціативний кущ до слова «таємниця».
Загадковість
природа
мрія
таємниця
зустріч
мрія
диво
чарівність
фантазія
дитинство
4. Читання вчителем твору В.О.Сухомлинського "Краса, Натхнення, Радість і
Таємниця".
Краса, Натхнення, Радість і Таємниця
Пішов маленький Хлопчик до лісу. По дорозі зустрів Діда, що повертався з лісу.
Старий був зморений, але радісно посміхався.
– Чого Ви радієте, Дідусю? – запитує Хлопчик. – Мабуть, у лісі є щось дуже
хороше?
– Так, Хлопчику, у лісі є Краса, Натхнення, Радість і Таємниця. Я їх побачив, і
мені захотілось жити ще багато-багато років.
Хлопчик побіг до лісу.
Подивився навколо себе. Все красиве: і дуб могутній, і ялинка ошатна, і верба
плакуча, й береза білокора. А найкрасивішою Хлопчикові видалася маленька
квіточка фіалки. Вона підняла поверх трави свою синю голівку з фіолетовим
очком, яке запитливо поглядало на Хлопчика.
– Це Краса, – прошепотів Хлопчик.
Ще уважніше подивився Хлопчик навколо. Яскраво сяяло сонечко, високо в
синьому небі літали птахи, до самого обрію пливли зелені хвилі лісу.
– Як добре, що я все це бачу й почуваю – подумалось Хлопчикові. – Світ – це
Радість, жити – це Радість.
– А де ж Таємниця? Довго, дуже довго придивлявся й прислухався Хлопчик, але
Таємниці не помітив.
Пішов Хлопчик до лісу і наступного дня. Знову назустріч Дід. Розказав Хлопчик,
як він відкрив для себе Красу, Натхнення і Радість, а ось Таємницю – не довелось.
– Дідусю, а де ж Таємниця?
Старий загадково посміхнувся й відповів:
– От доживеш до сивого волосся – тоді й зрозумієш Таємницю.
Василь Сухомлинський
5. Запитання від учнів. Наприклад:
У чому ж полягала Таємниця?
Чи уважно Хлопчик придивлявся, щоб зрозуміти Таємницю?
Що саме зумів побачити дідусь?
А в чому хлопчик побачив Натхнення?
6. Голосування (цифрові картки).
7. Обговорення учнями вибраних запитань.
8. Робота в групах.
- Складіть сенкан до слів: Краса, Радість, Натхнення, Таємниця.
Наприклад:
Радість
приємна, чудова
насолоджує, захоплює, веселить
Таємниця
дивовижна, чарівна
чарує, цікавить, дивує
Радість-почуття, яким насолоджуєшся. Таємниця – очікування незвичайного.
щастя
дитинство
ІІІ. Дискусія над завданням вчителя (цифрові картки)
– Прочитайте прислів'я і подумайте, яке з них може відображати головну думку
твору… Чому?
Природа – наша мати, треба її шанувати.
Не згуби живе і тобі не буде зле.
Що більше віддаєш, то більше маєш.
IV. Бінарне запитання від вчителя. Дискусійна шкала
Чи кожна людина може побачити і почути Таємницю?!
Так
0
Ні
Доведіть свою думку!
V. Асоціації (музичний супровід).
В оповіданні, яке ми сьогодні прослухали і обговорили «Краса», «Радість»,
«Натхнення» і «Таємниця» уявляються в образі живих істот. Якими ви їх
уявляєте, в образі кого?
Намалюйте, яке враження у Вас виникло, які почуття викликали, які асоціації у
Вас виникли, коли ми читали й обговорювали оповідання В.О.Сухомлинського
"Краса, Натхнення, Радість і Таємниця".
VI. Виставка та захист робіт
VIІ. Дебрифінг
- Кому із Вас природа відкрила свої таємниці? Які? Чому саме Вас?
- З якою метою В.О. Сухомлинський написав це оповідання?
- Чи задоволені ви тим, як працювали на занятті?
Тема. Вчинок і мораль. В. Сухомлинський «Чому Сергійкові було
соромно»
Мета. Удосконалювати вміння сприймати текст на слух; вчити учнів
передбачати наслідки своїх вчинків, відповідально ставитися
до доручень; розвивати вміння толерантно вести дискусію;
контролювати і аналізувати свої вчинки, робити висновки. Коригувати
вимову на відповіді учнів.
Обладнання: цифрові картки, сюжетні малюнки «Життя птахів взимку»,
збірка творів В.О.Сухомлинського «Чиста криниця».
Хід заняття
І. Організація учнів до заняття
- Утворіть ланцюжок довіри і пригадайте правила, якими користуємося на занятті
філософії.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда
- Прочитайте тему заняття.
- Як ви розумієте слова «вчинок», «мораль»?
2. Бінарне запитання:
- Чи Вам було соромно за недостойний вчинок?
Так
О
Ні
/_____________________________/__________________________/
- За який вчинок? Чому?
- Чи мали покарання за недостойний вчинок? Від кого?
ІІІ. Сприймання і усвідомлення змісту твору
1. Читання твору вихователем.
Чому Сергійкові було соромно
Настала холодна зима. Запорошило снігом сад. Літають над білим килимом
пташки, тривожно пищать, бо нічого їсти.
Зробили третьокласники годівницю. Щодня приносять корм – смажене
конопляне насіння, гарбузове та соняшникове насіння, а синичкам – шматочки
сальця в сіточках, щоб ворона не вкрала.
Завтра неділя. Приносити корм до годівниці випало Сергійкові. Він із
вечора приготував шматочок сальця, загорнув його у сіточку. У маленький
мішечок насипав гарбузового насіння.
«Уранці, як тільки розвидниться, понесу», - думав Сергійко.
Та вранці йому не захотілося вставати. Прокинувся Сергійко пізно. Надворі
мела хуртовина.
«Куди я в таку негоду піду?» - подумав Сергійко. Хуртовина вщухла аж
перед вечором.
«Це ж усі дороги засипало снігом. Та й синички сплять десь у затишку», заспокоював себе Сергійко, щоб не докоряло сумління.
Коли стемніло, Сергійко подумав: «За один день синички не загинуть…
Завтра хтось погодує…».
Уранці наступного дня вчителька підійшла до вікна й запитала:
- Чия була черга вчора синичок годувати?
- Моя … - сказав Сергійко й поблід.
- Молодець, Сергійко! – похвалила вчителька.
- Дивіться, аж два шматочки сала повісив. Ще й досі клюють синички.
У класі стало тихо – тихо. Сергійко від хвилювання не міг перевести духу.
Він чув, як у грудях б’ється серце – ось-ось вискочить. Йому було соромно
підвести очі й глянуть на виховательку.
В. Сухомлинський
2. Запитання учнів до змісту твору
- Чому шкода сальця для ворони?
- Що відповів хлопчик вчительці?
- Чи зрозумів Сергійко, що вчинив безвідповідально?
- Хто повісив шматочки сала?
- Як виправив свій вчинок Сергійко?
- За що вихователька похвалила хлопчика?
3. Голосування. (Цифрові картки)
4. Обговорення вибраних запитань
( Безперервний ланцюг думок)
5. Прислів’я
- Як ви думаєте, яке з поданих прислів’їв відображає головну думку твору?
- З якою метою автор написав це оповідання?
Хто чисте сумління має, - спокійно спати лягає.
Лінощі точать людину, як іржа залізо.
Великі річки з малих джерел витікають.
Людина, що прагне кращого, днем дорожить, а та, що зледачіла, безпробудно спить.
6. Гра «Добрі чарівники»
- А зараз пропоную вам стати добрими чарівниками. У мене є чарівний ключ
(паличка, подушечка у формі серця). Кожен із вас буде передавати ключ іншому і
називати тільки хороші вчинки дітей нашого класу.
- Бачите, як багато в нас гарного, доброго. Намагатимемось і надалі берегти і
примножувати ці добрі вчинки. Щоб ваші обличчя були завжди радісні від того,
що ви зробили добро, а на обличчі ніколи не зникала усмішка.
7. Робота в групах
- Запишіть одну, дві поради для Сергійка та інших.
Пам’ятки добрих і корисних справ
Завжди дотримуйся свого слова.
Перед виконанням справи подумай.
Не будь самовпевненим.
Не лінуйся.
Виконуй справу із задоволенням.
Ніколи не вимагай винагороди.
Виконуй все вчасно.
Допомагай людям сам, не чекай, доки тебе проситимуть.
Завжди виконуй тільки добрі справи, за які ніколи не червонітимеш.
- А що порадили б Сергійкові в даній ситуації?
IV. Асоціативні уявлення в малюнках. ( дівчатка )
V. Есе. (хлопчики)
1. Твір – мініатюра «Бути відповідальною людиною означає…»
Бути відповідальною людиною означає завжди тримати слово, виконувати
обіцянки, пам’ятати про свою обов’язки в сім’ї, в класі. Відповідальних людей
поважають, бо знають, що їм можна доручити важливу справу. Відповідальна
людина ніколи не підведе. І взагалі, кожен повинен виховувати в собі
відповідальність. (Попко Дмитро, 9 років)
Відповідальних людей цінують в колективі. Їм доручають серйозні справи.
Якщо ти будеш відповідальним, то тебе поважатимуть, ти встигатимеш
виконувати заплановане. Відповідальними дітьми пишаються батьки і вчителі. З
відповідальними – приємно мати справу. (Чернов Дмитро, 9 років)
2. Презентація малюнків і творів.
3. Домашнє завдання:
– Напишіть продовження цієї історії.
VI. Дебрифінг
- Чи задоволенні ви тим, як працювали на занятті?
- Який висновок зробили для себе?
Тема. Краса людини в її душі.
В. Сухомлинський «Підлога буде чиста… А душа?»
Мета. Удосконалювати вміння учнів на слух сприймати текст, аналізувати
його, дискутувати на тему чемності, поваги до старших.
Сприяти
розвитку вмінь уважно вислуховувати думки товаришів, залучати
всіх учнів до дискусії. Розвивати навички критичного, творчого і
толерантного мислення. Коригувати вимову на відповіді учнів.
Обладнання: цифрові картки, фломастери, таблиця слів, казковий герой
«Сонячний Зайчик».
Хід заняття
І. Організація учнів до заняття
- Візьміться за руки, утворіть ланцюжок довіри. Посміхніться один одному. Тепер
нашому Сонячному Зайчику.
ІІ. Повідомлення теми заняття
- Сьогодні у нас з вами урок позакласного читання.
- Прочитайте тему заняття.
- Як ви розумієте слово «душа»? Що уявляєте, коли вимовляєте це слово? З якими
словами асоціюється? / Дитячі відповіді у формі сонечка /
(Людяність, відношення до людей, відношення до себе, почуття позитивні і
негативні, серце, відчуття образи, вміння співчувати, характер, допомога)
Проходитиме заняття у нас, як заняття з філософії.
- Пригадайте правила, яких слід дотримуватися на заняттях з філософії.
1. Слухай уважно.
2. Міркуй глибоко.
3. Запитання став вдумливо.
4. Відповідай так, як думаєш ти.
5. Уважно вислуховуй думки інших учнів.
6. Цінуй думку свого товариша.
ІІІ. Сприймання і усвідомлення змісту твору
1. Передбачення
- Сьогодні ми з вами познайомимося з твором В.О. Сухомлинського «Підлога
буде чиста…А душа?»
- Про що вам говорить назва твору?
2. Читання оповідання вчителем
Підлога буде чиста…А душа?
Першокласниця Марійка, прийшовши додому, побачила: підлога в кімнатах
чиста, аж блищить.
– Як у нашому класі після уроків, – сказала мамі Марійка.
– Як це – після уроків? – здивувалась мати. – А під час уроків?
– Ми витираємо підлогу після уроків. Бо приходить комісія й ставить оцінку за
чистоту. Навіщо ж витирати підлогу до уроків?
– Мудрі у вас порядки, – усміхнулась мати.
Тільки вони закінчили розмову, як хтось постукав.
Мама відчинила двері.
До хати ввійшла сусідка – стара-престара бабуся Христина.
Бабусі вісімдесят дев’ять років. У неї сім синів, три дочки, багато внуків і
правнуків.
Мама низько вклонилась бабусі Христині, взяла її під руку й повела до вітальні.
Жахнулась Марійка: надворі дощ, взуття у бабусі брудне, – там, де пройшла
бабуся, розпливлись калюжі.
Довго сиділа біля столу бабуся Христина. Мама частувала її чаєм.
Коли бабуся пішла додому, Марійка сказала:
– А ми б до класу з такими брудними черевиками не впустили… Підлога ж
мусить бути чиста…
– Підлога буде чиста, доню… А душа? – тихо сказала мама.
Василь Сухомлинський
3. Запитання вихователя після прослуховування оповідання
- Про що зараз вам говорить назва твору?
- В кого передбачення були найточніші?
4. Запитання від учнів
/ На дошці таблиця для допомоги при постановці питань. /
Як …? Де …? Чому …? Навіщо …? Звідки …?
і т. д.
Можливі варіанти:
1) Що означає словосполучення « чиста душа»?
2) Чому мама низько вклонилася бабусі?
3) Навіщо учні витирають підлогу після уроків?
4) Навіщо приходить комісія і ставить оцінку?
5. Голосування
/ Учні голосують цифровими картками, вибираючи питання для обговорення.
Якщо питань багато, а думки різні, можна порадитися в групі і вибрати питання
одне від групи. /
6. Обговорення
/ Таблиця для допомоги при обговоренні /
Згоден з думкою … .
Хочу доповнити думку … .
Хочу посперечатися … .
Я думаю … .
Я стверджую … .
ІV. Дискусія над головною думкою твору
1. Прислів’я. / Цифрові картки /
- З якою метою автор написав це оповідання? Доведіть свою думку.
Шануй людей і тебе шануватимуть.
Краса людини – в її душі.
Годину в добрі побудеш – все горе забудеш.
Добре слово краще за цукор і мед.
Людині потрібна людяність.
2. Бесіда
- Якими б рисами наділили Марійку? Чому?
Чесність
Сміливість
Жорстокість
Злість
Бездушність
Людяність
Доброта
Відповідальність
Справедливість
Байдужість
Чуйність
Ніжність
- Якими б рисами наділили людину з чистою душею?
( Утворюємо асоціативний кущ: чиста душа)
3. Конкурс на найдобріше запитання
( Робота в групах )
- Як можна допомогти людині похилого віку?
- Як зробити так, щоб їжі і іграшок вистачило на всіх?
- Чи потрібно допомагати бідним?
- Як можна допомогти дітям – інвалідам?
4. Гра «Добрі чарівники»
( Робота в групах )
- Я хочу вас познайомити з першокласниками, які навчаються у нашій школі. Але
вони ще мало вміють, адже провчилися в школі ще дуже мало. Уявіть, що ми
йдемо до них в гості.
- Що хороше можна для них зробити? – Як краще можна провести час?
( Влаштували б разом концерт, провели змагання з бігу, кидання в ціль, вивчили
б скоромовку, відремонтували б книги, іграшки, вивчили б нову гру, прочитали і
обговорили б цікаву книгу)
V. Усвідомлення і узагальнення теми уроку
1. Асоціативне зображення в малюнках.
- Прикладіть свою ручку так, як я. Домалюйте голуба. Це пташка - символ миру,
добра, поваги, милосердя.
- Уявіть, що Сонячний Зайчик доторкнувся до серця кожного із вас. І хоче, щоб ви
домалювали те, що ви відчули, слухаючи і обговорюючи це оповідання. Напишіть
поради не тільки для дівчинки, а для всіх людей, і дорослих, і малих, згадайте
прислів’я, які вивчали раніше і відповідають темі уроку сьогодні.
2. Виставка і захист дитячих малюнків
- Я перша відправляю свого голуба:
Хто людям добра бажає, той сам його здобуває.
- Тепер ви відправте своїх голубів. Нехай вони летять і ніде їм перешкод.
3. Есе
- Ми весь урок обговорювали поведінку Марійки, давали поради іншим, а зараз я
хочу почути, що кожен із вас може зробити, щоб хтось із ваших рідних був
щасливим.
- Що я можу зробити, щоб моя мама ( бабуся ) була щасливою?
VI. Дебрифінг
- Чи задоволені ви тим, як працювали на уроці? / Карточки: так, ні. /
- Хто на вашу думку працював найактивніше?
Тема. Працелюбність і ледарство. В. Сухомлинський « Борщ із скибкою
свіжого хліба»
Мета. Удосконалювати вміння міркувати критично, вміння аналізувати,
оцінювати, аргументувати, розвивати здатність толерантно
дискутувати над проблемою.Виховувати повагу до людей праці,
засуджувати ледарство. Коригувати вимову на відповіді учнів.
Обладнання: цифрові картки, фломастери, казковий герой Сонячний Зайчик,
малюнки двох вікон.
Хід заняття
І. Організаційний момент
Посміхніться нашому Сонячному Зайчику і один одному.
ІІ. Сприймання і усвідомлення змісту твору
1. Бесіда.
– Погляньте на ці вікна (намальовано: одне вікно гарно оздоблене, сяють шибки, і
друге перекошене, брудне). Сонячний Зайчик заглянув в обидва. А в яке віконце
хотіли б заглянути Ви? Чому? Що змогли б там побачити?
2. Читання оповідання Василя Сухомлинського «Борщ із скибкою свіжого хліба».
Борщ із скибкою свіжого хліба
В однієї матері було два сини – Працьовитий і Ледачий.
Одного разу поїхав Працьовитий у поле – землю орати. А Ледачий пішов у садок
під грушею лежати…
Мати думає: «Що б його смачне на обід синам зварити?»
Зварила борщу зі свіжою капустою, зі сметаною, з кропом і буряками. А до борщу
спекла хліба свіжого, пахучого.
Сіла мати біля столу, жде синів. Ось уже й сонце стало на вечірньому прузі, а
Працьовитого немає. Ледачому вже під грушею не лежиться, хочеться їсти, та
знає, що обідати мати дає обом разом.
Ось і приїхав Працьовитий. Умився, переодягся, сів за стіл. І Ледачий сів.
Насипала мати дві миски борщу, нарізала хліба. Запахло в хаті борщем і свіжим
хлібом.
Їсть Працьовитий та дякує матері:
– Ой, смачного ж Ви борщу наварили.
Виїв Працьовитий миску й ще попросив.
А Ледачий з’їв одну ложку – скривився, другу – зажурився, а як третю з’їв, – на
стіл схилився, ложку поклав і питає матері:
– Мамо, чого це борщ такий недобрий?
– Їдь, сину, завтра в поле, – каже мати, – то й борщ буде добрий, і хліб пахучий
буде…
Василь Сухомлинський
3. Запитання від учнів. Варіанти можливих запитань:
- Чому мати не послала Ледачого з братом поле орати?
- Чому Ледачому був несмачний борщ?
4. Голосування (цифрові картки).
5. Дискусія за відібраними запитаннями.
ІІІ. Творчі завданн
– Яке з поданих прислів’їв найточніше відображає зміст твору? Доведіть чому?
Прислів’я:
Від дощу земля зеленіє – від праці народ багатіє.
Поки знайде, то й сонце зайде.
Маленька праця краща за велике безділля.
Асоціативні, просторові уявлення учнів про зміст твору в малюнках.
Виставка і захист дитячих малюнків.
6. Робота в групах:
- Уявіть, що ви йдете в дитячий садок. Чим порадуєте малюків?
- Зима. Тваринам холодно і голодно.
- Біля дверей вашої квартири нявчить маленьке кошеня. Додому ви його взяти не
можете, а допомогти хочете. Як?
- Першокласники просять допомогу. Як ви думаєте, яку?
7.Читання оповідання В. Сухомлинського «Кожна людина повинна»
Кожна людина повинна
Мати з Петриком сіли у вагон і їдуть у далеке південне місто, на берег
теплого моря, - відпочивати.
Вечоріло. Мати послала постіль на одній лавці собі, на другій - Петрикові.
Хлопчик з’їв смачну булку з курячою лапкою і яблуко. Ліг на м’яку подушку й
питає матір:
- Мамо, ви казали, що поїзди веде машиніст. А вночі хто?
- І вночі – машиніст, - каже мати.
- Як? – дивується Петрик. – Невже він уночі не спить?
- Не спить, синку.
- Ми спимо, а він ні? – ще більше дивується Петрик.
- Ні…
- Як же це так? – не може зрозуміти Петрик. Йому ж хочеться спати.
- Хочеться, але він повинен вести поїзд. Кожна людина п о в и н н а.
- І я п о в и н е н?
- І ти повинен.
- Що ж я повинен?
В. Сухомлинський
8. Твір – мініатюра «Людина відчуває радість, коли …»
«Кожна людина повинна …»
Людина відчуває радість коли в неї одержується якась справа. Радіє, коли
гарна погода, коли ніхто не ображає, коли не сваряться батьки. Радість – це
посмішка, гумор і гарний настрій. Коли я відчуваю радість, то хочеться, щоб усі
були щасливі. (Ковальчук Станіслав, 9 років)
Кожна людина повинна допомагати меншим, піклуватися про стареньких,
виконувати свої обов’язки в сім’ї, старанно вчитися. Намагатися поводити себе
чемно, робити корисні справи. Дуже важливо, щоб батьки тобою пишалися, щоб
їм не було соромно за твої вчинки. Я буду робити все для того, щоб мною
гордилися рідні.
9. Авторське крісло. Читання учнівських творів
ІV. Дебрифінг
- Хто працював на уроці добре й отримав задоволення?
- Який висновок ви зробили для себе?
Дружно цілий день працюємо, ні хвилини не марнуємо.
Тема. Краса, обов’язок і відповідальність.
В.Сухомлинський «Чому голуби прилетіли до Олега»
Мета. Сприяти
уявленню дітей про такі етичні норми як
обов’язок, відповідальність, дисципліна;
вчити відповідально
ставитися до доручень, привчати цінувати своє слово; розвивати
вміння аналізувати вчинки, вести толерантно дискусії, відчувати
прекрасне візуально і виражене в почуттях. Коригувати вимову на відповіді
учнів.
Обладнання: різнокольорові картки, цифрові картки, кольорові картки,
картини: М. Примаченко «Жар – птиця у квітах», П.Пікассо «Хлопчик
з голубом»
Хід заняття
І. Організація учнів до заняття. Привітання
- У мене є чарівна шляпа. Одягаючи її, хочеться говорити чарівні слова. Бажаю
вам від заняття отримати задоволення. Шляпа переходить Олі.
- Чого ти чекаєш від заняття?
- Дізнатися щось новеньке і брати активну участь у дискусіях.
/ Шляпу можна передавати декільком учням/
ІІ. Асоціативні уявлення за кольором
- З чим у вас асоціюється оранжевий колір?
/Сонце, пісок, апельсин, соняшники, персик і т. д./
- З чим асоціюється голубий колір?
/Річка, небо, вода, глобус, море/
- З чим асоціюється чорний колір?
/ Земля, чорний одяг, взуття, машина, ніч, гори /
- Які почуття у вас виникають, коли ви дивитесь на колір?
Оранжевий – радість, захоплення, задоволення, любов.
Голубий – спокій, тишу, ніжність.
Чорний – смуток, страх, горе.
ІІІ. Візуальне мислення за картинами
1. Пабло Пікассо «Хлопчик з голубом».
- Уважно розгляньте картину.
- Що тут відбувається?
- Чому ви так думаєте?
- Який настрій, які почуття виникають, дивлячись на картину?
2. Марія Примаченко «Жар – птиця у квітах».
- Розгляньте іншу картину.
- Які почуття виникають, коли ви дивитесь на цю картину?
- Уявіть, що там знаходитесь і ви.
- Яка картина подобається більше? Чому?
- У якій картині хотіли б побувати. Чому?
ІV. Ознайомлення учнів із змістом твору В.Сухомлинського «Чому голуби
прилетіли до Олега»
1. Передбачення.
- Про що вам говорить назва твору?
2. Читання твору вчителем.
Чому голуби прилетіли до Олега
В маленькій сільській школі на високому стовпі серед подвір’я стоїть
дерев’яний будинок. З віконцями й дверима, немов справжній. Живуть у ньому
голуби.
Щодня діти приносять голубам корм: хто пшеницю, хто хліб, а хто гречку.
Голубів годують по черзі.
Той, чия черга підійшла голубів годувати, кличе їх до себе: гуль –гуль.
Голуби їдять корм, але бояться наближатися до дітей.
«Чому вони бояться? Чому до рук не йдуть?» - дивуються діти.
В останній день навчання вчителька сказала, щоб влітку теж по черзі приходили
діти до школи й годували голубів.
Минуло літо.
Настав перший день навчання. Кожен школяр, ідучи до школи, подумав про
голубів: як там вони живуть? Кожен набрав повну кишеню корму.
Ось і шкільне подвір’я.
Вчитель каже:
«Розійдіться, діти, по подвір’ю, станьте поодинці. Хочу побачити, хто годував
голубів улітку».
Діти розійшлися по подвір’ю, стали поодинці. Кожен почав кликати: гуль-гуль …
і корм на землю сипати.
Знялися голуби зі свого будиночка і полетіли всі до Олега. Клюють близько –
близько, один навіть на плече сів, другий на руку.
А інших дітей голуби немовби й не бачили.
Василь Сухомлинський
3. Запитання від учнів до змісту твору
/ Можливі варіанти запитань/
- Хто зробив будинок для голубів?
- Чому голуби не помітили інших дітей?
- Яким був Олег?
- За що голуби полюбили Олега?
- Чим були зайняті діти влітку?
4. Голосування. Вибір запитань для обговорення. / цифрові картки ./
5. Обговорення вибраних запитань. Дискусії
6. Вибір головної думки твору
- Як ви думаєте, з якою метою автор написав оповідання?
- Яке прислів’я, на вашу думку, підходить до змісту твору? Чому?
Прислів’я
Краса людини в добрій справі.
Добро роби, добре й тобі буде.
Кожна пташка своїм носиком живе.
7. Дискусія в групах
1 група. Продовжте прислів’я:
Хто людям добра бажає, … ( той і собі його має)
Все добре переймай, …
( а зла уникай)
Якщо слово дав, …
( тримай)
Добре діло втіха, …
2 група. Продовжте думку:
Обов’язок - це …
3 група. Продовжте думку:
Краса – це …
4 група. Поясни прислів’я:
До доброї криниці стежка втоптана.
8. Презентація виконаних завдань
V. Есе
Твір – мініатюра на тему: «Бути відповідальною людиною означає …»
Бути відповідальною людиною означає чесно виконувати свої обов’язки ,
старанно вчитися в школі, завжди виконувати доручену справу, дотримуватися
слова, цінувати свій час та інших, з повагою відноситися до батьків, дорослих і
товаришів. Пам’ятати прислів’я: «Дав слово – тримай», чого б це тобі не
коштувало.
VІ. Асоціативні уявлення в малюнках
- Намалюйте, з чим асоціюються у вас поняття:
1 варіант: к р а с а.
2 варіант: в і д п о в і д а л ь н і с т ь.
VІІ. Дебрифінг
- Сонячний Зайчик розгубив квітку з пелюстками. Допоможіть йому скласти
гарну квітку.
/ На пелюстках записані риси характеру: ніжність, відповідальність, жорстокість,
халатність, чуйність вдячність, надійність, байдужість, заздрість і т. д. Учні
утворюють квітку з позитивними рисами характеру /
- Ця квітка відображає наше заняття. І нехай у кожного із вас в душі буде саме
така квітка.
Тема. Ціна дружби. В. Сухомлинський «Позбирай сльози»
Мета. Удосконалювати вміння учнів сприймати текст на слух, толерантно вести
дискусію, відстоювати свою думку, свої переконання на задану тему. Допомогти
учням зрозуміти духовну цінність дружби, розвивати вміння контролювати свої
вчинки, зробити їх усвідомленими, передбачати наслідки своїх вчинків і
знаходити гідний вихід із ситуації. Коригувати вимову на відповіді учнів.
Обладнання: цифрові картки, фломастери, казковий герой «Сонячний Зайчик,
сюжетний малюнок «На подвір’ї».
Хід заняття
І. Організація учнів до роботи
ІІ. Підготовка учнів до сприймання теми заняття
1. Бесіда.
- Не так давно, три роки тому, ви зійшлися на шкільному подвір’ї, не всі ви
знали один одного. Та навчання в одному класі об’єднало вас. І ви стали друзями.
Як ще можна назвати вас? ( клас, група, товариші, учні, колектив).
- Що означає слово колектив?
- Чи можна кожну групу людей назвати колективом?
Так
О
Ні
/-----------------------------------------/-------------------------------------/
Наприклад, біля магазину зібралася група людей. Чи можна цю групу назвати
колективом? Чому?
- Що потрібно для того, щоб група називалася колективом?
(Спільна праця, спільна добра мета, дружба, знайомство, знати інтереси один
одного, характери)
- У народі кажуть, що колектив - велика сила. Послухайте вірш і спробуйте
пояснити, чому. (Вірш, записаний на дошці)
Кожна бджілка - невеличка,
Та в великому рою
Всі ми дужі, одностайні
І гуртом усіх, звичайно,
Переможемо в бою.
- А коли у людини можуть бути товариші, здатні за першим покликом
прийти на допомогу?
Тільки тоді, коли кожний із вас зуміє бути товаришем.
- Кого можна назвати другом?
2. Асоціативний кущ «Дружба».
Довіра
чесність
Доброта
Симпатія
Дружба
Радість
Повага
Коли люди подобаються один одному
- Між ким може існувати дружба? ( товариші в класі, сусіди вдома, брати,
хлопчик і дівчинка, мама чи тато другом може бути навіть собака,)
3. Сюжетний малюнок «На подвір’ї».
- Розглянь малюнок.
- Що тут відбувається?
- Уявіть, що там заходитесь і ви. Ваші дії.
ІІІ. Сприймання та усвідомлення змісту твору
1. Передбачення.
- Про що вам говорить назва твору?
2. Читання твору вихователем.
Позбирай сльози
Анатолій дружив із гарною дівчинкою – Ольгою. Вони були
однокласниками, але хлопець був на рік за дівчинку старший. Він добре знав
математику, то й не раз підсобляв їй, коли було важко.
От прийшли вони до школи, як ще нікого не було. Ольга й просить
допомогти з математики. Посідали вони в класі, захопилися задачами. Хтось
побачив їх удвох та й став насміхатися: ось, мовляв, молодий і молода (наречений
і наречена).
Анатолій побоявся глузів. Підійшов на перерві до дівчини й сердито сказав:
- Більше не підходь до мене. Це ти винна, що наді мною сміються.
Ольга ошелешено дивилася на Анатолія:
- Чого ж це я винна? Не звертай на дурниці уваги – от і добре буде.
Тут Анатолій випалив дівчинці грубе слово.
Ольга - в плач. Так і простояла біля вікна цілу годину, й на урок не пішла.
Анатолій схаменувся: навіщо ж так дівчину образив? От досада!.. Йому
заболіло. Він прийшов додому й не міг заспокоїтися. Мучили докори сумління. З
думки не йшли слова дівчини. Він зараз бачив її заплакані очі.
Увечері він розповів усе матері.
- Мамо, дорога, ну, скажи, що мені робити, щоб Ольга забула те погане
слово?
- Скажу. Позбирай її сльози. До єдиної. Тільки тоді, може, дівчина забуде,
як образив її хлопець.
В. Сухомлинський
– У кого передбачення були найточніші?
3. Запитання від учнів до змісту твору.
Н-д: 1. Яким чином позбирати сльози?
2. Чому хлопчик зрадив дівчинку?
3. Чи зможе Ольга пробачити Анатолія?
4. Чому хлопчика мучили докори сумління?
4. Голосування ( цифрові картки )
5. Обговорення вибраних запитань.
6. Прислів’я.
- З якою метою В. Сухомлинський написав це оповідання?
- Як ви думаєте, яке з поданих прислів’їв відображає головну думку твору? Чому?
Гостре словечко коле сердечко.
Хочеш собі добра, не роби нікому зла.
Друг – боягуз гірше від ворога.
Слово не горобець, вилетить – не спіймаєш.
Шабля ранить голову, а слово – душу.
7. Робота в групах.
- Порадьтеся в групах і скажіть, що потрібно зробити Анатолію, щоб Ольга
пробачила йому, забула образливе слово? Які його дії, вчинки зможуть висушити
її сльози?
ІV. Самостійне читання учнями оповідання В. Сухомлинського «Образливе
слово».
Якось Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе слово.
Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить – мучать його докори
сумління, адже він образив Матір.
Минали роки. Син – школяр став дорослою людиною. Настав час їхати
йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й каже:
- Простіть мене, Мамо, за образливе слово.
- Прощаю, - сказала Мати й зітхнула.
- Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.
Задумалася Мати, геть посмутніла. На її очах з’явилися сльози. Каже вона
Синові:
- Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не
залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.
- Що спільного в цих творах?
- Дівчинка майбутня мама. Ображати дівчаток – це значить ображати маму.
V. Асоціативні уявлення в малюнках. Захист і виставка малюнків
( під музику малюють)
VI. Есе
Твір – мініатюра «Надійний друг …»
Надійний друг завжди допоможе в скрутну хвилину, поділиться з тобою
найкращим, найціннішим. Другові можна довірити таємницю, попросити про
допомогу. З надійним другом можна подорожувати, долати труднощі. Тому що
друг – це друг. У мене є такий друг. З ним весело і надійно. (Попко Дмитро)
2. Доповни прислів’я
* Дружба та братство дорожчі … ( від багатства. )
* Друзі пізнаються в … ( біді.)
* Друг – боягуз гірше … ( від ворога)
* Удар забувається, а … ( слово пам’ятається )
* Гостре словечко … ( коле сердечко )
* Слово – не горобець, вилетить - … ( не спіймаєш )
* Добре слово краще за … ( цукор і мед )
* Друга шукай, а знайдеш … ( тримай )
* Людина без друзів, як … ( дерево без коріння)
VII. Дебрифінг
- Оцініть, як ви працювали на занятті. ( Цифровою карткою учні виставляють
бали за свою роботу на занятті ).
Тема. Повага до старших. В. Сухомлинський « Петрик і Павлик»
Мета. Удосконалювати вміння учнів сприймати на слух оповідання, розвивати
вміння відшукувати проблему твору, залучати учнів до дискусії. Виховувати
людяність, повагу до старших. Коригувати вимову на відповіді учнів.
Обладнання: цифрові картки, фломастери.
Хід заняття
І. Організаційний момент.
Візьміться за руки, посміхніться один одному, відчуйте підтримку друзів.
Пригадайте пам'ятку.
ІІ. Сприймання і усвідомлення змісту твору
Що може означати назва твору?
2. Читання оповідання В.О.Сухомлинського "Петрик і Павлик" вчителем.
Петрик і Павлик
Біля столу сидять батько з матір'ю. Мати шиє, батько щось читає. Петрик
бавиться на дивані: коника сідлає, в далеку дорогу збирається, про мандрівку за
синє море мріє…
Глянула мати у вікно й каже батькові:
– Тітку Марфу чорт несе.
Петрик мерщій розсідлав коня, підвівся, щоб глянути у вікно на те диво дивне, та
вже було пізно. Тітка Марфа стукала в двері.
Мати сказала:
– Увійдіть, будь ласка.
Коли тітка Марфа завітала до хати, мама ласкавим голосом запросила її сісти.
Тітка сіла, важко зітхнула й промовила:
– Ледве дійшла. Так ноги болять, так болять.
Петрик довго дивився на тітку Марфу й здивовано запитав:
– Тітко Марфо, хіба ви самі йшли?
– Та не їхала ж, а йшла, – відповіла тітка й усміхнулась.
– А ви ж, мамо, казали, що тітку Марфу чорт несе, – дорікнув Петрик.
Материне лице нараз спалахнуло, потім зблідло. Вона похилила голову й
дивилась на шитво. Батько затулився газетою. Тітка Марфа підвелася й тихо
вийшла. У хаті запала гнітюча тиша.
Минуло багато років. Петрик став дорослий. Тепер у нього є дружина й синок
Павлик.
Якось у гості до Петра прийшла стара мати погостювати. А тут і вечір. Мати й
роздумує вголос:
– Що його робити: чи додому йти, чи заночувати у вас. Сутеніє, а дорога далека.
– Ідіть, мамо, додому, – каже син Петро.
А Павлик саме на дивані бавився: коника сідлав, у далеку дорогу збирався, про
мандрівку за синє море мріяв.
Як почув, що батько виряджає бабусю, мерщій і своє вставив:
– Я вам, бабусю, коника дам… Сідайте на нього й їдьте.
Бабуся одягалася, а з її очей капали сльози.
Василь Сухомлинський
3. Запитання від учнів. Наприклад:
Чому материне обличчя спалахнуло, а потім зблідло?
Яким виріс Павлик?
Чому відправляв бабусю вночі на конику?
4. Голосування (вибір на обговорення).
5. Обговорення питань.
ІІІ. Дискусія над запитанням вчителя
Навіщо В.О.Сухомлинський написав цей твір? Можливо допоможуть Вам
прислів'я:
Яке дерево, такі й віти, які батьки, такі й діти.
Як сам добрий, то добротою відповідають.
Шануй людей і тебе шануватимуть.
Як гукнеться, так і відізветься.
Що посієш, те й пожнеш.
IV. Круги Вена
Що з характеристик хлопчиків спільного? Відмінного?
Петрик
Павлик
V. Дебрифінг
- Чи завжди діти повторюють вчинки своїх батьків?
Так
О
Ні
І______________________________І____________________________І
- Чи відповідають діти за вчинки своїх батьків? Чому?
__________________________________________________________________
Тема. Людина і природа. В. Сухомлинський « Дуб на дорозі»
Мета. Удосконалювати вміння на слух сприймати оповідання, розвивати здатність
міркувати критично, вміння оцінювати, аналізувати, аргументувати, толерантно
дискутувати по змісту твору. Виховувати благородство душі. Коригувати вимову
на відповіді учнів.
Обладнання: цифрові картки, фломастери, казковий герой Сонячний Зайчик,
малюнки дуба, берези, липи, каштана.
Хід заняття
І. Організація учнів до заняття
– Погляньте на малюнки дерев, доторкніться рукою до стовбура того дерева,
якому б Ви розповіли свою таємницю.
– А що Вам змогла б розповісти берізка, липа, каштан? Пофантазуйте!
– А нам із Сонячним Зайчиком одну історію розповів дуб.
ІІ. Сприймання і усвідомлення змісту твору
Читання твору В.О.Сухомлинського «Дуб на дорозі».
Дуб на дорозі
З півночі на південь, між двома великими містами, люди почали будувати
дорогу. Задумали її широку й рівну, міцну й красиву, – щоб нею їздили
автомашини й автобуси.
Люди вже нагортали високий земляний насип, обкладали його камінням,
заливали асфальтом. Дорога йшла степами й лугами, понад берегами річок.
Одного разу прийшли будівельники в поле. Тут росли невеликі чагарі. Інженер
показував, де прокладати майбутню дорогу, а робітники забивали в землю
кілочки.
Коли це робітники зупинились, поклали кілочки на землю. Там, де мала пролягати
дорога, стояв високий дуб, Товстий, міцний, могутній – мов степовий вартовий.
До робітників підійшов інженер. Він не сказав ні слова.
Робітники теж мовчали.
Інженер довго дивився на план дороги, потім перевів погляд на дуба й зітхнув.
– Плану змінювати не можна, – сказав інженер.
– Дуба теж рубати не можна, – сказали робітники.
Інженер витяг кілочок, відійшов метрів на сто від дуба й забив його в землю.
– Тепер нас ніхто не осудить, – сказав він.
Минуло кілька років. З півночі на південь пролягла широка асфальтована дорога.
Рівна, як стріла. Та в одному місці вона зігнулась підковою. Їдучи автобусом
люди радісно усміхаються. Часто можна почути:
– Благородне серце в тих людей, що будували цю дорогу.
Василь Сухомлинський
Запитання від учнів. Варіанти можливих запитань:
Чому інженер перемістив кілочок?
У кого може бути благородне серце?
3. Голосування (цифрові картки).
4. Обговорення вибраних запитань.
ІІІ. Дискусія за запитанням вчителя
Бінарне запитання:
Чи мав право інженер порушувати план? Чому так думаєте?
Так
0
Творче завдання:
а) складіть сенкані до слова дуб, наприклад:
– дуб;
– могутній (мужній, самотній);
– шумить, запрошує, вітає;
– могутній дуб – охоронець дороги;
– дідуган.
Ні
б) напишіть твір-мініатюру на тему: «Таємниці дуба»;
в) авторське крісло:
– зачитайте свої твори.
IV. Асоціації
Асоціативні уявлення учнів в малюнках.
Виставка і захист малюнків.
V. Дебрифінг
- Малюнки яких учнів найточніше відображають дискусію на занятті?
Тема. Віра і надія. В. Сухомлинський « Людина незламна»
Мета. Удосконалювати вміння сприймати твір на слух, ставити проблемні
запитання, обговорювати їх, обґрунтовуючи свої відповіді, розвивати вміння
дискутувати, дотримуючись принципів толерантності, виховувати силу волі,
бажання долати труднощі. Коригувати вимову на відповіді учнів.
Обладнання: пам’ятка, цифрові картки, фломастери, фотознімки, малюнки
пустелі, таблиця якостей людини.
Хід заняття
І. Організаційний момент
– Уявіть, що Ви подорожуєте пустелею. Одинокі без допомоги і підтримки.
ІІ. Бінарне запитання від вчителя. Дискусійна шкала
- Чи змогли б Ви вижити в такій ситуації? Чому? Завдяки чому?
Ні
Так
0
Займи позицію.
ІІІ. Сприймання і усвідомлення змісту твору
1. Читання вчителем твору В.О.Сухомлинського «Людина незламна».
Людина незламна
У пустелі Чоловік помирав від спраги… Він – один-однісінький, нещасний, –
знемагаючи від нестерпного болю, заплющив очі і приліг на гарячий пісок.
Чоловік знав, що помирає.
За ним по п’ятах йшла Смерть – кістлява стара з косою. Чоловік розплющив очі й
побачив її поруч з собою.
Смерть посміхнулась, відкривши свій страшний чорний рот, й сказала:
– Перед смертю ти можеш задовольнити своє останнє бажання, Людино, – випити
ковток холодної джерельної води. Але якщо тобі стане мужності й терпіння, ти
можеш замість ковтка води побажати щось інше. Чого б ти не побажав, інше твоє
бажання також буде виконано.
І Смерть піднесла до його спраглих губ студену воду.
Чоловік каже:
– Я хочу дізнатися, як у пустелі добути воду? Відкрий мені цю таємницю, коли ти
її знаєш, і бери моє життя.
Смерть була вражена.
– Добре, – відповіла вона, – я відкрию тобі таємницю, але що це тобі дасть? Адже
довідавшись, як добути воду, ти зараз же помреш.
– А це вже моя справа, – сказав Чоловік, і в його очах засвітились вогники надії.
Смерть побачила вогники такої могутньої сили духу, такої віри в життя, такої
надії на майбутнє, що з жахом відступила від Чоловіка. Вона пішла і зникла в
мороці пустелі.
А Чоловік у цю ж мить почув, як під товщею піску, на якому він лежав,
дзюрчить джерело. Він розкопав пісок, утамував спрагу і пішов до людей, щоб
негайно розповісти їм, де ховається джерело життя.
Василь Сухомлинський.
2. Запитання від учнів. Варіанти можливих запитань:
- Чому Смерть відступила?
- Яким був Чоловік?
- Як він опинився сам в пустелі?
- Завдяки чому відчув дзюрчання джерела?
3. Голосування (цифрові картки).
4. Обговорення учнями вибраних запитань.
IV. Дискусія над завданням вчителя. Безперервний ланцюг думок
З якою метою автор написав це оповідання?
Можливо точніше висловити думку допоможуть прислів’я:
Силі та волі скоряється все.
Сильна вода греблю рве.
Сміливого й чорти бояться.
V. Асоціації (музичний супровід)
Намалюйте, з чим можна порівняти волю й силу духу Людини.
VI. Виставка і захист робіт
VII. Творче завдання. Есе
Бувало, почуєш слово гора, і в уяві щось виникає таке велике, страшне, яке не
можна ні обійти, ні об’їхати. Але насправді це не так.
Я хочу розповісти про…
Я хочу розповісти, як я долав труднощі, коли готувався до олімпіади з предмету
«Я і Україна». Спочатку, я був невпевнений в своїх силах і знаннях. Але згодом,
перечитавши декілька журналів «Колосок», опрацював не тільки свою
енциклопедичну літературу, а й своїх друзів. Став почувати себе впевненіше.
З’явилося бажання поділитися своїми новинками, цікавинками від прочитаного.
Чим більше відкладалося в голові, тим більшало відчуття віри в свої сили, надія
на перемогу. (Ковальчук Станіслав, 9 років)
VIII. Дебрифінг
1. Авторське крісло. / Учні зачитують свої твори. /
2. Зміни позицію. / За дискусійною шкалою /
- Доведи, чому ти її змінив. / За бажанням /
IV. Дебрифінг
Вихователь:
– Я дякую Вам за спілкування на заняттях. Впевнена, що досвід і вміння
толерантно
Тема. Витримка і терпимість. В. Сухомлинський «Говорити без
дозволу не можна»
Мета. Удосконалювати вміння сприймати текст на слух. Розвивати вміння
толерантно дискутувати, переконливо доводити свою думку.
Сприяти вихованню витримки, вмінню контролювати свої вчинки,
аналізувати поняття «можна» та «неможна». Коригувати вимову на
відповіді
учнів.
Обладнання: цифрові картки, казковий герой «Сонячний Зайчик»,
фломастери, кольорові олівці.
Хід заняття
І. Організація учнів до заняття
- Сонячний Зайчик пропонує пригадати правила, якими користуємося на уроках.
- Візьміться за руки, утворіть ланцюжок довіри. Посміхніться один до одного.
ІІ. Ознайомлення учнів із змістом твору
1. Передбачення.
- Про що говорить назва твору?
2. Читання твору вихователем.
Говорити без дозволу не можна
Є в першому класі жвавий, рухливий, дуже балакучий хлопчик Василько.
Часто він не може стримати свого хвилювання або цікавості й вихоплюється
говорити. Вихователька терпляче йому пояснює:
- Коли треба тобі щось сказати – підніми руку. Як дозволю встань і говори.
Василько добре це розуміє, та одразу забуває, як тільки щось його хвилює.
Якось на уроці математики вчителька пояснювала приклад. Аж тут чується
схвильований голос Василька:
- Маріє Іванівно, дивіться, який метелик сів на шибку!
Усі діти повертаються до вікна. На шибці сидить великий барвистий
метелик. Діти забули про приклад і розглядають метелика.
Марія Іванівна тяжко зітхає, й насупивши брови, суворо каже Василькові:
- Ти розумієш, що говорити без дозволу не можна?
Василько добре розуміє, але не може стримати своєї думки, своїх почуттів.
Вони рвуться в слово.
Наступного дня посеред уроку письма, коли всі зосереджено працювали й у
класі запанувала тиша, діти аж здригнулися від тривожного Василькового
шепоту:
- Маріє Іванівно, он на колодязі чийсь щоденник лежить …
«Ой нещастя моє, - подумала вчителька, - як він побачив той щоденник аж
на колодязі?»
А вголос сказала:
- Іди, Васильку, до дошки, постій трохи, тоді знатимеш, що без дозволу
говорити не можна.
Василько став біля дошки. А в його очах були й подив, і сором. Похилив
голову й простояв так до дзвінка.
Через день учителька пояснювала на дошці, як складати із букв нове слово.
Закінчивши пояснення, Марія Іванівна глянула на клас.
Василько сидить, піднявши руку, й благаючими очима дивиться на
вчительку.
- Чому ти плачеш, Васильку?
- Бо говорити ж не дозволяється.
- Кажи мерщій, у чому річ, - стурбувалася вчителька.
Василько повертає голову до вікна й схвильовано каже:
- Кошеня ж … Кошенятко он яке маленьке посеред двору. Наїжачилося,
страшно бідному, а собака стоїть перед ним, ось-ось кинеться на кошенятко.
- Біжи, прожени собаку … - каже вчителька.
За хвилину Василько повертається до класу з кошеням.
В. Сухомлинський
3. Запитання від учнів.
- В яких ситуаціях можна говорити без дозволу?
- Яким був Василько?
- Чи дозволила вихователька залишити кошеня в класі?
- Куди діти поділи кошеня?
4. Голосування.
5. Обговорення вибраних запитань.
ІІІ. Дискусія над вибором головної думки твору
Прислів’я
1. Йому про коня, а він про вола.
2. Хотів зробити краще, а вийшло гірше.
3. Того, хто іншим допомагає, попереду щастя чекає.
4. Умій сказати, умій і змовчати.
5. Язик без кісток, думи без дна.
ІV. Асоціативні уявлення в малюнках
/ Під музику учні малюють малюнки, потім захищають свої асоціації. /
V. Есе. Твір – мініатюра «На все зважай і на вус мотай»
VI. Авторське крісло
/ Учні зачитують свої твори /
VII. Дебрифінг
- Який висновок зробили?
- Хто був активний при обговоренні?
Тема. Скромність. В.О. Сухомлинський «Несміливий хлопчик»
Мета. Удосконалювати вміння сприймати текст на слух. Розвивати вміння
толерантно дискутувати, переконливо доводити свою думку.
Виховувати бажання здійснювати достойні вчинки. Коригувати вимову на
відповіді учнів.
Обладнання: цифрові картки, казковий герой «Сонячний Зайчик»,
фломастери, кольорові олівці.
Хід заняття
І. Організація учнів до заняття
- Пригадайте привила диспуту.
ІІ. Ознайомлення учнів із змістом твору
1. Передбачення
- Про що говорить назва твору?
2. Читання оповідання вихователем
Несміливий хлопчик
До четвертого класу прийшов серед року новий учень, Микола. З першого ж
дня всі побачили, що він несміливий, аж сором’язливий якийсь. Хотіли його на
першій парті посадити, та він не схотів. Попросився на останню.
Вчився Микола добре, сумлінно виконував домашні завдання. Його
відповіді були такі, що в класі ставало тихо, як він говорив. Кожному хотілося
послухати. Вчителі хвалили Миколу:
Ось так треба уроки готувати, так треба відповідати на уроках…
Від похвали хлопчик червонів, йому хотілося швидше сісти за свою
останню парту.
Хлопці говорили про Миколу:- Славний учень. І товариш добрий.
Попросиш – завжди пояснить, покаже. Але дуже несміливий…
Одного разу Микола з хлопцями повертався додому. Було це в травні, перед
завершенням навчального року. Ішли гуртом, про щось сперечались.
Як переходили міст, почули крик. Хтось волав унизу, недалеко від мосту.
Річка була невелика, та швидка й повновода. Невже хтось кличе на допомогу?
Не встигли хлопці про те й подумати, як побачили: Микола плигнув з мосту
у воду, туди, звідки долинав крик. Приголомшені, вони підійшли до перил,
Микола вже був коло дівчинки. Не вміючи добре плавати, вона попала у вир. Ще
мить – і загинула б.
- Тримайся за мою сорочку! – крикнув Микола.
Дівчинка вхопилася за сорочку, і Миколка з нею швидко підплив до берега.
Такий у нас несміливий хлопчик Миколка.
В. Сухомлинський
- В кого передбачення збулися?
3. Запитання учнів до змісту твору.
- Чому Миколка не захотів сісти за першу парту?
- Чому несміливий Миколка першим плигнув у воду?
- Як віддячила йому дівчинка?
4. Голосування. (Цифрові картки).
5. Обговорення вибраних запитань.
ІІІ. Робота в групах
- Які вчинки можна назвати достойними?
ІV. Прислів’я
- Яке прислів’я найточніше відображає головну думку твору? Чому?
1. Не одежа красить людину, а добрі діла.
2. Дерево дивись у плодах, а людину у ділах.
3. Не місце красить людину, а людина місце.
4. Добрі діла безшумно ходять, а злі дзвонять як дзвони.
V. Асоціативні уявлення в малюнках
- Уявіть, що ви скромність. Намалюйте, з чим асоціюється «скромність».
- Яким би кольором зобразили «скромність»?
VI. Дебрифінг
- Прокоментуйте свої малюнки.
- Який висновок зробили?
Тема. Чесність і правдивість. В. Сухомлинський «Чого ти, Юрцю,
плачеш?»
Мета. Удосконалювати вміння учнів сприймати текст на слух, толерантно
вести дискусію, висловлювати свої думки, сприяти вихованню чесності
і правдивості, виховувати вміння відповідати за свої вчинки. Коригувати
вимову на відповіді учнів.
Обладнання. Пам’ятки до заняття, цифрові картки, казковий герой «Сонячний
Зайчик».
Хід заняття
І. Організація учнів до заняття
Епіграф до заняття.
Добрі слова – це сади.
Добрі слова – це коріння.
Добрі думки – це квіти.
Добрі справи – плоди.
ІІ. Сприймання і усвідомлення змісту твору
1. Читання твору вчителем.
Чого ти, Юрцю, плачеш?
Це було в одній школі.
За годину до початку занять у школу прийшли чергові – в кожен клас по
одному. Чергові витирали пил із парт, мили дошки, поливали квіти.
Черговий восьмого класу хотів переставити стілець біля столу, та ледве
доторкнувся, як від нього відпала ніжка.
«От халепа на мою голову, - подумав черговий. – Віднесу стілець у сьомий
клас, поміняю»
Тихенько відчинив двері сьомого класу, поламаний стілець поставив, а
цілий узяв. Черговий там поливав квіти й не помітив нічого.
Та ось черговий сьомого класу доторкнувся до стільця – й відпала ніжка.
Він подумав: «Віднесу цей стілець у шостий клас, поміняю …»
Тихенько відчинив двері шостого класу, поламаний стілець поставив, а
цілий взяв. І цього не помітили.
Та ось черговий шостого класу доторкнувся до стільця – і відпала ніжка …
Відніс він поламаний стілець у п’ятий клас, черговий п’ятикласник – у
четвертий, четверокласник – у третій, третьокласник – у другий, а другокласник –
у перший клас.
Черговий першого класу доторкнувся ненароком до стільця – в того відпала
ніжка.
Маленький хлопчик стоїть біля зламаного стільця й плаче.
Заходить до класу вчитель. Бачить таке й питає:
- Чого ти, Юрцю, плачеш?
- Та… от стілець ненароком зламав…
«Які в нас чесні, правдиві діти», - подумав учитель.
В. Сухомлинський
2. Орієнтовні запитання від учнів до змісту твору.
- Чому черговий восьмикласник не відніс стілець в десятий клас чи
одинадцятий?
- Хто поламав стілець?
- Чому не зізнався той учень, який поламав стілець?
- Про що думав черговий, коли ніс поламаний стілець в інший клас?
3. Голосування. / Цифрові картки /
4. Обговорення вибраних запитань.
5. Прислів’я. / Цифрові картки /
- Як ви думаєте, яке з поданих прислів’їв відображає головну думку твору?
1. Не чини іншому те, що тобі немиле.
2. Правда і з дна моря випливає, а неправда потопає.
3. Правду сховаєш, та сам з ями не вилізеш.
ІІІ. Асоціативні малюнки. / Музика /
ІV. Есе
- Як ви думаєте, яке може бути продовження цієї історії?
V. Підсумок заняття
- Продовж думку:
Чесним будь, тому що …
Чесним будь, тому що неправда рано чи пізно випливає, щоб не мучила
совість. Чесних людей поважають, до їх думки прислухаються. Але в житті
бувають такі моменти, коли правда приносить біль. То краще промовчати. Треба
володіти ситуацією і знати потрібна правда людині чи ні. Я намагаюсь бути
чесним. Але моя чесність не завжди приносить мені користь. /Попко Дмитро/
VI. Дебрифінг
Як працювали на занятті? Оцініть себе!
З якою метою автор написав це оповідання?
Тема. Милосердя. Дарувати радість іншим. В. Сухомлинський «Бузок
чи тюльпан?»
Мета. Удосконалювати вміння учнів сприймати текст на слух, розвивати вміння
будувати запитання до твору, толерантно вести дискусію під час обговорення;
сприяти вихованню дарувати радість іншим, бути милосердними. Коригувати
вимову на відповіді учнів.
Обладнання. Цифрові картки, пам’ятки до заняття, казковий герой «Сонячний
Зайчик»
Хід заняття
І. Організація учнів до заняття
ІІ. Сприймання і усвідомлення змісту твору
1. Передбачення.
- Про що Вам говорить назва твору?
2. Читання твору вихователем.
Бузок чи тюльпан?
В лікарні – дитяча палата. Тут лежить семеро дівчаток, яким зробили
операцію. Діти вже видужують.
Найстарша в палаті, Таня, почуває себе керівником свого маленького
дитячого колективу. Вона відчинила вікно й дивиться в сад.
- Вже й бузок цвіте, - задумливо каже Таня. – І тюльпани зайнялися.
Давайте принесемо в палату квітку й поставимо в склянці на столі. Добре,
дівчатка?
- Добре, ой, як добре, - радіють усі.
Мовчить лише одна дівчинка, Ніна. Вона глухоніма. А проте добре розуміє,
про що йде мова. Їй теж приємно: в палаті квітка! Їй теж захотілося кивнути
головою й радісно усміхнутися, але вона відчула, що Таня її не питає.
- А що ж ми поставимо – бузок чи тюльпан? – знову Таня.
- Бузок! – хочеться одним дівчаткам.
- Тюльпан – пропонують інші.
- Немає згоди, - каже Таня. – Давайте спитаємо кожного.
І вона до кожного звертається з одним:
- Яку квітку поставимо в склянці на столі?
Трьом хочеться, щоб у кімнаті був тюльпан, а трьом – бузок.
- Що ж тепер робити? – мовить задумливо Таня. В її очах грає радісна
усмішка: дівчинку захопила ця гра. Захопилися грою й інші дівчатка.
- Що ж робити – троє за тюльпан, троє за бузок? – ще раз питає Таня.
Коли це її погляд падає на Ніну. Дівчинка сидить біля вікна, в очах тремтять
сльози. Іі й не питають нічого.
- Ой! – вигукує Таня. – А про Ніну ми й забули. Якої тобі квітки хочеться,
Ніно?
Ніна усміхається й тоненьким пальчиком малює в повітрі … Всі зрозуміли :
тюльпан.
Таня пішла по тюльпана.
Ніна усміхається й дивиться у вікно.
В. Сухомлинський
- У кого передбачення були найточнішими?
3. Бінарне запитання.
- Чи доводилося Вам лежати в дитячій лікарні без мами?
/------------------------------/--------------------------/
Так
О
Ні
- Скільки дітей було в палаті?
- Чи допомагали один одному? Як?
- Чи виникали суперечки? Чому?
4. Орієнтовні запитання учнів до змісту твору.
- Які операції були у дівчаток?
- Чи ходять дівчатка до школи?
- Хто відвідує дівчаток у лікарні?
- Як спілкуються з глухонімою дівчинкою?
5. Голосування. / Цифрові картки /
6. Обговорення вибраних запитань.
7. Робота в групах.
- Уявіть, що ваш однокласник лежить в лікарні. Відвідати його ви не можете.
- Яким чином можна підтримати товариша?
ІІІ. Читання творів учнями
Конвалія під вікном
Уже півроку нездужає Наталочка. Тяжка в неї недуга: ноги не рухаються,
мов чужі. Лежить Наталя дома в постелі день і ніч.
Ми не забуваємо про свою однокласницю, ходимо до неї щодня. Ми
навчилися добре читати – й Наталя навчилася. Щодня кожен із нас малює на
аркушику метелика чи ластівку й несе свій малюнок дівчинці. Вона дуже любить
метеликів і ластівок.
Весною Наталине ліжко поставили біля вікна. Вона дивиться на траву,
листя та й каже:
- Як мені хочеться ходити по траві.
А то раз Наталя побачила в траві два великі зелені листочки, немов дві
долоньки.
- Дивіться, - шепоче вона, - конвалія!
Глянули – справді конвалія росте. Де вона тут узялася в траві?
Ми щодня тепер поглядали, чи скоро зацвіте конвалія. А коли між зеленими
долоньками появилися білі дзвіночки, Наталя була така рада, аж її щічки
зарум’янились.
Та сталося лихо. Вночі була велика злива. Рано-вранці, до сходу сонця, коли
Наталя ще спала, ми прийшли в садок і побачили: конвалія лежить зламана.
- Що ж робити? Для дівчинки це буде велике горе…
Ми взяли лопату, сходили до лісу, викопали із землею кущик конвалії,
перенесли його до Наталиного садка й посадили у неї під вікном.
Коли Наталя прокинулася, вона попросила маму відчинити вікно. Ми вже
чекали її. Наталя усміхнулась до нас і питає:
- А як там конвалія?
- Цвіте. Дивись, як біліють дзвіночки.
- А я боялась… гроза вночі була… вітер… Мені снилось, що буря зламала
конвалію…
В. Сухомлинський
Добре слово
Була собі дівчинка Оля. Коли їй виповнило п’ять рочків, вона занедужала.
Простудилася і злягла. Кашляла і танула на очах.
До нещасної дівчинки приходили родичі – Олині тітки, дядьки, бабусі,
дідусі. Кожен приносив що-небудь смачне й поживне: липовий мед і солодке
масло, свіжі лісові ягоди та горіхи, перепелині яєчка та бульйон із курячого
крильця. Кожен казав: «Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям –
і недуга втече у глухі ліси та болота».
Оля їла смачні медові щільники й солодке масло, лісові ягоди та горіхи,
перепелині яєчка та бульйон із курячого крильця. Та нічого не помагало. Дівчинка
вже ледве підводилась із постелі.
Якось біля її ліжечка зібралися усі родичі. Дев’яностолітній дідусь Панас
каже:
- Чогось їй ще не вистачає. А чого – і сам не збагну.
Коли це відчиняються двері й до хати заходить столітня прабабуся Надія.
Про неї забули родичі, вже багато років сиділа прабабуся Надія дома, нікуди не
ходила й ніде не бувала. Та як почула, що занедужала правнучка, одважилась
перевідати.
Підійшла до ліжечка хворої, сіла на стільчик, взяла Олину ручку в свою
зморщену маленьку руку і каже:
- Немає в мене ні щільників медових, ні масла солодкого, ні свіжих лісових
ягід і горіхів, ні яєчок перепелиних, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не
бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один – однісінький подарунок – щире
бажання. Одне бажання лишилося в мене в серці – аби ти, моя квіточко,
видужала й знову раділа ясному сонечку.
Така могутня сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине
сердечко забилось частіше, щічки стали рум’яні, а в очах спалахнули радісні
вогники.
- Ось чого не вистачала, - сказав дід Панас. – Доброго слова.
В. Сухомлинський
ІV. Дебрифінг
Які почуття у вас виникали протягом уроку?
З якою метою В. О. Сухомлинський написав ці оповідання?
Яке оповідання найбільше схвилювало вас? Чому?
Тема. Чуйність і байдужість. В.Сухомлинський « Людина з Гарячим
серцем»
Мета. Розвивати здатність мислити критично, вміння оцінювати, аргументувати,
вести суперечку в діалозі, толерантно дискутувати за темою людських вчинків,
відношень. Коригувати вимову на відповіді учнів.
Обладнання: цифрові картки, фломастери, пам’ятки, збірка творів
В.О.Сухомлинського.
Хід заняття
І. Організаційний момент
Сядьте зручно.
Погляньте на своїх товаришів і подумайте, чи готові Ви сьогодні сприймати текст
і вести дискусійні суперечки?
Якщо не готові, то сядьте осторонь і будьте спостерігачем.
ІІ. Сприймання і усвідомлення змісту твору
1. Передбачення.
- Про що Вам говорить назва твору?
2. Читання оповідання В.О.Сухомлинського «Людина з Гарячим Серцем».
Людина з Гарячим Серцем
Вузенькою стежкою ішли два подорожні. По один бік – хлюпотіли хвилі
синього моря, по другий – стояли сиві гори.
Ішли подорожні вже давно. Вони шукали Красу. Один із них – Людина з Гарячим
Серцем, другий – Людина з Холодним Серцем.
Людина з Гарячим Серцем глянула на море – і очі її стали захоплені й ласкаві.
Вона й каже:
– Яке воно сильне, могутнє і вічне – море.
А Людина з Холодним Серцем каже:
– Так, багато води.
Прийшли подорожні до сірого каменя. У Людини з Гарячим Серцем радісно
засяяли очі.
– Глянь, яка гарна квітка. Це ж і є та Краса, що ми шукаємо.
– Де ти бачиш ту квітку? – дивується Людина з Холодним Серцем. – Це ж сірий
камінь.
– Так, камінь, але в ньому квітка троянди, – каже Людина з Гарячим Серцем. –
Треба тільки відкинути Зайве – і квітка заграє.
Людина з Гарячим Серцем багато днів лупала й тесала сірий камінь. А Людина з
Холодним Серцем сиділа на березі та із сумом в очах дивилася на море.
Нарешті з-під скалок каменя показалася гарна-прегарна квітка. Світ затамував дух
та вдивляється в красу, визволену із кам’яного полону. Навіть гори піднялися
вище. Навіть хвилі морські притихли, безбереге море стало мов дзеркало.
Тільки Людина з Холодним Серцем була байдужа. Вона доторкнулася пальцем до
квітки, попробувала нігтем і сказала:
– Так, міцний камінчик…
Василь Сухомлинський
3. Запитання від учнів. Варіанти можливих запитань:
- Чому Людина з Холодним Серцем не побачила Красу?
- Навіщо Людина з Гарячим Серцем пішла в мандрівку з Людиною в якої Холодне
Серце?
4. Голосування (цифрові картки).
5. Дискусія за вибраними запитаннями.
ІІІ. Творча робота
Робота в групах.
Запишіть поради для:
Людини з Гарячим Серцем
Людини з Холодним Серцем
6. Асоціативні і просторові уявлення.
Намалюйте, що Ви відчули, слухаючи й обговорюючи це оповідання.
Виставка і захист робіт.
Бінарне запитання від вчителя. Дискусійна шкала.
Чи хотіли б Ви зустріти Людину з Холодним Серцем? Чому?
Так
Ні
0
вести дискусії з приводу будь-яких проблем, допоможуть вам в старших класах
почувати себе впевненіше у спілкуванні з товаришами, вихователями,
керівниками гуртків, наставниками та батьками. І коли вам буде важко знайти
спільну мову будь з ким, то згадайте наші бесіди. Я впевнена, що вам на думку
відразу прийде правильне рішення.
Узагальнюючий висновок
Таким чином дані заняття спрямовані на забезпечення всебічно гармонійно
розвиненої особистості, що є пріоритетним завданням вчителя початкових класів,
займає важливе місце в системі підготовки дитини до самостійного життя,
враховуючи особливості сучасності, виступає і як джерело пізнання, і як сильний
фактор емоційного впливу на дітей.
Система впровадження даних занять у практичну діяльність дасть можливість
сформувати в учнів навички критичного, творчого, толерантного мислення,
вміння
протистояти
ідеологічному
тиску
та
маніпуляціям,
сприймати
невизначеність не як життєві обмеження, а як можливість побудови кращого
життя. Вплине на виховання
майбутнього громадянина України - людини,
здатної брати на себе відповідальність, слідуючи моральним принципам
загальнолюдської моралі добра, милосердя, справедливості й працелюбства.
Такі заняття допоможуть дітям розвиватися в умовах комфорту і діяльності,
навчить вільно висловлювати свої думки, сприймати розумну критику і бути
самокритичними,
задовольнятиме
природні
саморозвиток і самовдосконалення;
властивості
учнів:
саморух,
створить передумови для всебічного
розвитку особистості, які визначатимуться на засадах загальнолюдських та
національних цінностей,
гуманізації
їх значущості для соціального становлення людини,
і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між націями і
народами, світського характеру школи.
Цінність таких занять для педагогів у тому, що вони сприятимуть розвитку
творчого потенціалу вихователя, дадуть можливість зацікавленим вихователям
поглянути на власну педагогічну діяльність по – новому, допоможуть навчити
учнів стати активними і свідомими учасниками навчального процесу власного
навчання, тому що активний підхід до навчання, спонукатимуть до досліджень та
відкриттів, до застосування елементів перспективних педагогічних технологій;
забезпечать діалектичну єдність діяльності вихователя і учня, допоможуть
переосмислити виховний процес,
уникати протиріччя між школою і життям,
створити сприятливий, здоровий психологічний клімат в колективі.
Пам’ятка 1
1. Слухай уважно.
2. Міркуй глибоко.
3. Запитання став вдумливо.
4. Уважно вислуховуй думки інших учнів.
5. Цінуй думку свого товариша.
6. Відповідай так, як думаєш саме ти.
Пам’ятка 2
Чому …?
Як …?
Навіщо …?
Скільки …?
Де …?
Звідки …?
Коли … ?
Що …?
Пам’ятка 3
Я думаю …
Хочу заперечити …
Згоден з думкою …
Не згоден з думкою …
Я стверджую …
Я вважаю …
Хочу доповнити відповідь …
Намагатимуся переконати …
Я впевнений, що думка …
Правила проведення диспуту
1. Головне на диспуті – факти, доказовість, логіка.
2. Перш, ніж дискутувати,
подумай, про що будеш говорити.
3. Сперечайся чесно, не перекручуй думок своїх товаришів.
4. Пам’ятай, що кращим доказом є точні і безперечні факти.
5. Не ображай своїх товаришів.
6. Говори ясно, просто, чітко і виразно.
7. Намагайся висловлювати думки своїми словами.
8.
Якщо
доведена помилковість
твоєї думки, май мужність визнати
правоту твого опонента.
9. Закінчуючи виступ сформулюй висновки.
ББК
74.268.3
М 52
Автор:
учитель
початкових
класів,
вчитель-методист
Мережко
Лідія
Олексіївна
Мережко
Л.
О.
М 52
Матеріали
до
уроків.
Читання.
2
клас.—
Харків:
ТОРСІНГ
ПЛЮС,
2005.—
416
с.
ІВВИ
966-670-517-6.
Уроки
спрямовані
на
розвиток
творчої
особистості
учнів.
Методичний
посібник
має
високий
виховний
потенціал
на
уроках,
що
дає
позитивну
можливість
поліпшення
якості
знань
учнів
та
рівня
їх
вихованості,
збільшує
ефективність
і результативність
уроків.
Для
учнів
загальноосвітніх
навчальних
закладів
та
вчителів
початкових
класів.
ББК
74.268.3
© Мережко
Л.
О.,
2005
© «ТОРСІНГ
ПЛЮС»,
2005
© Жубр
М.
С.,
дизайн
ШВИ
966-670-517-6
обкладинки,
2005
Календарне
планування
No
Тема
уроку
Дата
В рідній
школі
—
рідне
слово
1
Д.
Павличко
«Школа».
В.
Фетисов
«Хто
чого
вчиться».
2
0. Буцень
«На
вулиці».
В.
Струтинський
«Сідайте,
будь
ласка».
3
Л.
Вахніна
«Кордон».
Г.
Бойко
«Ділові
розмови».
4
В. Сухомлинський
«Як
Наталя
у Лисиці
хитринку
купила»
5
Казка
«Сильніше
за
силу».
Прислів'я.
Підсумок
з теми.
6
Шкільними
стежками.
Урок
позакласного
читання.
7
Л. Забашта
«Рідна
мова».
М.
Сингаївський
«Колискова
пісня,
колискова...»
8
Колискові
пісні,
записані
поетом
М.
Сингаївським:
«Ой
люлі,
ой
люлі...»,
«Тиха
ніченька
теплесень-
ка...»,
«Ходить
котик
по
горі...»
9
Українські
дитячі
пісеньки
«Кукуріку,
півнику»,
«Добрий
вечір,
зайчику».
Дитяча
народна
гра
«Ой,
ходить
Іванко».
10
Т. Шевченко
«Тече
вода
з-під
явора...».
І.
Франко
«Дрімають
села...».
П.
Тичина
«Осінь
така
мила».
Олександр
Олесь
«Літній
вечір...»
11
А. Коваль
«Слова
розповідають».
Л.
Компанієць
«Ковалівна».
Олена
Пчілка
«Журавель».
12
А. М'ястківський
«Неня».
Д.
Білоус
«Звертання».
13
Осінь
щедра,
осінь
золотава.
Урок
позакласного
читання.
14
Мовні
цікавинки.
Народні
прислів'я
і загадки.
Д. Білоус
«Загадка».
З
15
Смішинки-веселинки.
М.
Хоросницька
«Матусин
заповіт»,
«Дві
душі»,
«Обіцянка».
Українські
народні
казки
16
Казка
Н.
Забіли
«Вовк
і козенята».
Прислів'я.
17
Українська
народна
казка
«Рукавичка».
18
Українська
народна
казка
«Лисиця
та
їжак».
19
3 чистого
джерела
народної
мудрості.
Урок
позакласного
читання.
20
Українська
народна
казка
«Лисичка
та
журавель».
21
Українська
народна
казка
«Колосок».
22
Українська
народна
казка
«Дрізд
і голуб».
Прислів'я.
Загадки.
Підсумок
із
теми.
Нема
без
кореня
рослини,
а нас,
людей,
без
Батьківщини
23
А. Костецький
«Батьківщина».
М.
Чернявський
«Рідний
край».
В.
Сухомлинський
«Дідова
колиска».
24
Н. Забіла
«Древній
Київ».
М.
Познанська
«Зацвіли
каштани».
25
У світі
чарівної
казки.
Урок
позакласного
читання.
26
П.
Тичина
«Де
не
глянь
—
колоски».
Т.
Коломієць
«Хліб».
27
Г. Демченко
«Калинка».
Загадки.
2829
Д. Чередниченко
«Рідні
краєвиди».
Л.
Глібов
«Зимня
пісенька».
«Сію,
сію,
посіваю...»,
«Колядники».
Колядки.
«Щедрівочка
щедрувала».
30
«Крашанки
і писанки»
(за
0.
Менем).
«Гей,
Великдень!».
К.
Пере
лісна
«Писанка».
31
«Україно,
ясен
мій
цвіте...».
Урок
позакласного
читання.
4
32
Д. Павличко
«Де
найкраще
місце
на
землі».
В. Скуратівський
«Калина».
А.
Листопад
«Кали-
на».
Підсумок
із
теми.
Рідна
домівка,
рідна
сім'я
—
тут
виростає
доля
моя
33
І. Гнатюк
«Наша
хата».
Прислів'я.
«Роде
наш
красний»
(українська
народна
пісня).
«В
цьому
дворку,
як
у
вінку».
«Дорогі
гості»
(українська
народна
пісня).
34
В. Гринько
«Сім»
(лічилка).
А.
Костецький
«Все
починається
з мами».
Прислів'я.
В.
Лучук
«Тільки
мама»,
«Кріп
в окріп».
35
«Приховала»
(з
народного).
0.
Орач
«Вчуся
у
мами».
П.
Осадчук
«Я
навчаюся
у тата».
«Наш
Андрійко
вищий
Гната...»
(скоромовка).
В.
Багірова
«Бабця
спить».
36
Т. Коломієць
«Нароботу».
0.
Буцень
«Помічниці».
Б. Вовк
«3
кого
песик
приклад
бере».
37
У колі
рідної
сім'ї.
Урок
позакласного
читання.
38
В. Осєєва
«Сини».
В.
Сухомлинський
«Сьома
дочка».
39
А. Григорук
«Той
ще
не
музика,
хто
в дудку
дме».
Підсумок
теми.
Буду
я природі
другом:
милуюся,
оберігаю,
прикрашаю
40
М.
Підгірянка
«Ходить,
ходить
зима
гаєм...».
Леся
Українка
«Красо
України,
Подолля!»
41
Картини
природи
початку
зими.
М.
Підгірянка
«Ходить,
ходить
зима
гаєм».
0.
Тунець
«Чи
є
зима?»
42
Цікавий
світ
навколо
тебе.
Урок
позакласного
читання.
43
В. Чухліб
«Повінь».
Прислів'я.
44
Л. Забашта
«Берізонька»,
Л.
Костенко
«Перекинута
шпаківня».
І.
Сенченко
«Жаль,
та
не
дуже,
плакала
б,
та
не
хочеться».
5
45
Г. Чубач
«Я
беру
своє
відерце».
М.
Стельмах
«Сонце
стукає
в
віконце».
Прислів'я.
А.
Костецький
«Просто
арифметика».
46
А. М'ястківський
«Казка
про
яблуню».
В.
Коломієць
«Не
лови
метелика».
47
П.
Воронько
«Липка».
В.
Сухомлинський
«Покинуте
кошеня».
Г.
Могильницька
«Бабусина
радість».
Підсумок
з теми.
48
Твій
друг
—
книга.
Урок
позакласного
читання.
Тарас
Григорович
Шевченко
—
великий
народний
поет
і художник
4 9-
50
Д. Красицький
«Тарас
Шевченко».
Т.
Шевченко
«Світає...»,
«Встала
весна...»,
«Вранці»,
«Зоре
моя
вечірняя...»,
«Зацвіла
у лузі
червона
калина...».
51
Я. Щоголів
«Зимовий
ранок».
М.
Рильський
«Зима».
Леся
Українка
«Сніг
з морозом...»
52
Леся
Українка
«Вишеньки»,
«На
зеленому
горбочку».
Олександр
Олесь
«Серед
краси»,
«Білі
гуси
летять
над
лугами...»,
«Все
навколо
зелене...»
53
Л. Костенко
«Ліс
на
світанку»,
«Березовий
листочок»,
«Берізка
по
коліна
у воді».
54
Ліна
Костенко
«Баба
Віхола»
і «Пряля».
55
«Зима-білосніжка».
Урок
позакласного
читання.
Різнокольорові
вірші
56
А. М'ястківський
«Веселочка».
Є.
Горева
«Кольоровий
віршик».
Г.
Тарасенко
«Загадки».
0.
Орач
«Скоромовка».
57
Т. Коломієць
«Подарунок».
В.
Лучук
«Кольорові
пташки».
В.
Конопелець
«Якого
кольору
сніг?»
58
Марійка
Підгірянка
«Розмова
про
сонце».
Загадки.
Т. Коломієць
«Вітрисько».
6
59
В. Лучук
«Жолудь».
Є.
Гуцало
«Без
дороги
ходить
дощ».
П.
Ребро
«Суперечка».
А.
Костецький
«Найкраща
іграшка».
С.
Воскрекасенко
«Внучка».
60
М.
Сингаївський
«Що
воно
за
диво?».
П.
Мовчан
«Сіяв
шпак».
А.
Григорук
«Переплутанка».
П.
Воронько
«Картина».
61
Тарас
Шевченко.
Урок
позакласного
читання.
62
Т. Коломієць
«Диваки»,
«Лічилка-небувалиця»,
Г. Бойко
«Скоромовка-небувалиця».
«Приказканебувалиця»
(з
народного).
63
Олена
Пчілка
«Безконечна
пісенька».
В.
Лучук
«Послухайте,
люди».
І Світличний
«Безконечник».
Т. Коломієць
«Дідів
обід».
0.
Орач
«Пташко-лі-
ташко».
6465
Загадка
—
цікава
розумова
задача.
Л.
Глібов
«Котилася
тарілочка»,
«Хто
доня?».
66
М.
Підгірянка
«Загадка»
0.
Сенатович.
«Бігли
діти
повз
ялинку...»
Т.
Коломієць
«Загадка».
Підсумок
з теми.
Небувалиці
67
Зустріч
із
дитячими
журналами.
Урок
позакласного
читання.
68
В. Сухомлинський
«Як
же
все
це
було
без
мене?»,
«По
волосинці».
69
В. Сухомлинський
«Горбатенька
дівчинка»,
В. Нестайко
«Руденький».
Казки
українських
письменників
70
А. Григорук
«Хочеш
бути
щасливим,
не
будь
лінивим».
М.
Коцюбинський
«Артист».
Підсумок
за темою.
71
І. Франко
«Лисичка
і Журавель».
Прислів'я.
72
Урок
позакласного
читання.
73
Н.
Забіла
«Вовк
і козенята»,
М.
Підгірянка
«Безконечні
казочки».
7
74
М.
Трублаїні
«Про
дівчинку
Наталочку
і сріблясту
рибку».
75
В. Каменчук
«Як
Лиска
голосок
собі
кувала».
Л.
Костенко
«Бузиновий
цар».
76
Ю.
Ярмиш
«Зайчаткова
казочка».
77
0. Буцень
«Чи
є зима?».
Загадки.
78
«А
вже
весна,
а вже
красна».
Урок
позакласного
читання.
79
В. Сухомлинський
«Соловей».
Підсумок
із
теми.
Казки
народів
Європи
80
Російська
народна
казка
«Лисичка».
81
Білоруська
народна
казка
«Легкий
хліб».
82
Коли
щось
робиш,
думай
про
наслідки.
Болгарська
народна
казка
«Виноград
і змія».
83
Чеська
народна
казка
«Собака,
коти
та
миші».
Творчий
переказ
за
кадром
фільму.
84
Чому
пташки
в'ють
гнізда
по-різному?
Англійська
народна
казка
«Сороче
гніздо».
85
Казки
народів
світу.
Урок
позакласного
читання.
86
Німецька
народна
казка
«Бременські
музиканти»
87
Німецька
народна
казка
«Бременські
музиканти»
Продовження.
88
«Вовк
і кіт»
(латинська
народна
казка).
«Що
ти
знаєш
і що
вмієш?»
Я хочу
сказати
своє
слово
89
І. Жиленко
«Доброго
ранку!..».
Т.
Коломієць
«Задзвонив
синенький
дзвоник».
В.
Струтинський
«Жива
казка».
90
Д. Павличко
«Квітка».
В.
Кухалашвілі
«Як
побачити
вітер?».
В.
Лучук
«Сіла
хмара
на
коня».
8
91
Материнська
свята
доброта.
Урок
позакласного
читання.
92
В. Артамонова
«їжачок-реп'яшок».
93
В. Сухомлинський
«Я
хочу
сказати
своє
слово».
В. Скомаровський
«Пісенька».
В.
Коломієць
«Ліс
і Лис».
94
П.
Глазовий
«Як
Сергійко
вчив
клоуна
Бобу
складати
вірші».
95
А. Качан
«Загадки»,
«Білі
мухи
налетіли».
С. Жупанин
«Підкажи
словечко».
Г.
Малик
«Що
для
чого
треба?»
96
В. Сухомлинський
«Оленчин
горобчик».
О.
Зима
«Дві
білки
і лисиця».
«Сонячна
пелюстка».
Підсумок
із
теми.
97
«І вкрились
луки
цвітом,
вітаючись
із літом».
Урок
позакласного
читання.
У дружньому
колі
98
«Журавель»,
«Перстенець»
(дитячі
народні
ігри).
Лічилка.
99
«Ой
весна,
весна...»,
«Вийди,
вийди,
сонечко»
(українські
народні
співанки).
Г.
Бойко
«Ну
й
охочий
брат
мій
Ігор...».
І.
Січовик
«Сонце».
100
С. Жупанин
«Грайте,
грайте
голосніше...».
В. Гринько,
А.
Камінчук,
Д.
Чередниченко
«Лічилки».
А.
Качан
«Закличка»,
«Мирилка».
Н.
Мовчан-Карпусь
«Біля
дуба».
101
В. Сухомлинський
«Про
що
думала
Марійка».
О. Буцень
«Новий
м'яч».
102
Олександр
Олесь
«Два
хлопчики».
М.
Рильський
«Річка».
Підсумок
із
теми.
103
Сторінками
улюблених
книг.
Урок
позакласного
читання.
9
УРОК 1 Наче вулик наша школа. Тема. Д. Павличко «Школа». В. Фетисов
«Хто чого вчиться». Мета: ознайомити дітей із новим підручником, його
структурою, навчити виразно читати вірші, правильно інтонувати ре-чення;
формувати уміння працювати над текстом, вникати у його зміст; розвивати
навички аналізувати вчинки дійо-вих осіб, увагу, логічне мислення; виховувати
у школярів інтерес до школи, до навчання. Обладнання: обкладинка
«Читанки» збільшених розмірів для гри «Впіймай м'яч», малюнки білочки і
зайчика. Хід уроку І. Актуалізація опорних знань 1. Бесіда. — Розкажіть,
де ви відпочивали. — Що вам найбільше запам'яталось? — Хто з вас і як
саме допомагав дорослим? — Які книжки ви прочитали? (Учні обмінюються
своїми враженнями). — Всі ви підросли на сонечку та дощах, а тепер
будемо рости за роботою — вчитися, набиратися знань. І у цьому нам
допоможе новий підручник із читання. 2. Гра «Добери назву». На дошці
записано слова: читач, читати, чи-танкаі, читання. Учитель. Прочитайте
слова-родичі. Яке з них може називати підручник, із якого ми будемо
читати? Зустріч із «Читанкою» Стук у двері. До класу заходить дівчинкастаршо-класниця із збільшеним зображенням обкладинки підручника у руках.
Читанка. Мені здається, що ви про мене го-ворите? Д і т и. А ти хто?
Автор
sasakorin28
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
117
Размер файла
442 Кб
Теги
читання, 2кл, позакласне
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа