close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Досвід роботи Інноваційні форми і методи в роботі шк. бібл.

код для вставкиСкачать

ВСТУП
Мета досвіду: розробити та експериментально перевірити модель діяльності шкільної бібліотеки, як інформаційного центру навчального закладу з ефективного забезпечення інформаційних потреб усіх учасників навчально-виховного процесу; розробити інноваційні форми та методи масової роботи шкільної бібліотеки; визначити прийоми організації діяльності користувачів бібліотеки, які сприяють формуванню культури читання та ББЗ, розвитку творчого та критичного мислення.
Завдання досвіду: виявити зміст і структуру інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу, здійснити аналіз практичної роботи сучасних шкільних бібліотек по забезпеченню інформаційних потреб учнів та вчителів, визначити рівень професійної компетентності шкільного бібліотекаря та шляхи її підвищення, впровадження інноваційних форм та методів в роботу шкільної бібліотеки засобами використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Об'єкт дослідження: інформаційні потреби усіх учасників навчально-виховного процесу.
Предмет дослідження: діяльність шкільної бібліотеки по забезпеченню потреб усіх учасників навчально-виховного процесу.
Методи дослідження: аналітичний - для вивчення діяльності шкільних бібліотек по забезпеченню інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу; емпіричний (спостереження, анкетування, узагальнення досвіду) - для з'ясування інформаційних потреб; прогностичний - для виявлення можливостей новітніх інформаційних технологій в діяльності шкільних бібліотек; статистичний і теоретичний для підведення підсумків, здобутих результатів дослідження.
Новизна досвіду: проблемної теми полягає в тому, що в ній обгрунтовані теоретичні засади та розглянуто практичний досвід діяльності шкільних бібліотек по забезпеченню інформаційних потреб; досліджено зміст і структуру інформаційних потреб учнів та чителів; визначено рівень професійної компетентності шкільного бібліотекаря; розроблено модель діяльності шкільної бібліотеки з ефективного забезпечення інформаційних потреб усіх учасників навчально-виховного процесу засобами впровадження інноваційних форм та методів масової роботи спрямованих на розвиток творчої компетентності читачів та ББЗ в умовах сучасної школи, на формування інформаційно-компетентної особистості.
Практичне значення досвіду: одержані результати можуть бути використані для забезпечення інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу у діяльності шкільних бібліотек, формування інформаційної культури користувачів та ББЗ, розвитку критичного мислення, організації дослідницької діяльності школярів, зростатиме імідж читаючої людини, стійкий інтерес до читання. Досвід має загальнометодичний рівень практичної значущості. Його результати стійкі й стабільні. Використання даних форм та методів сприяє розвитку творчої компетентності читачів та ББЗ в умовах сучасної школи, які спрямовані на формування інформаційно-компетентної особистості; підвищує мотивацію дітей до засвоєння теоретичних знань, практичних умінь, розвиває прагнення до пошукової, творчої, дослідницької діяльності, підвищення рівня професійної компетентності шкільного бібліотекаря.
Досвід ґрунтується на загальнонаукових положеннях теорії пізнання про закономірності пізнавального процесу (Ю. Бабанський, І. Блауберг, В. Лозова, В. Садовський); на методиках, технологіях та шляхах активізації пізнавальної діяльності учнів (С. Подмазін, І. Якіманська, Т. Шамова, В. Лозова, В. Щербина, О. Романенко); положеннях теорії формування особистісних та інтелектуальних якостей учнів (В. Давидов, А. Петровський, С. Рубінштейн); на принципах компетентнішої освіти ( Агапон І., Зимня А., Каткова І., Кравцов М., Кузьміна). І. ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛІОТЕКИ В УМОВАХ УПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ОСВІТНІХ СТАНДАРТІВ.
"Школа - це перш за все, книга, а виховання - перш за все, слово, книга і живі людські відносини". В.А. Сухомлинський Соціально-політичні, економічні та культурні зміни, як відомо, суттєво вплинули на сучасну бібліотечну практику. Перебудова бібліотечної мережі позначилась і на шкільній бібліотеці. Зміна традиційного уявлення про її соціокультурну роль, зміст діяльності, безперечно, пов'язана з реформуванням сфери освіти. Новий зміст навчальних програм, розширення та поглиблення методів, методик та форм навчання потребують нового рівня використання різноманітних джерел інформації, сприяють зміні змісту інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. Сьогодення вимагає створення нової моделі бібліотеки навчального закладу, наповненню її новим змістом, виокремлює пріоритетний напрямок функціонування - інформаційна компетентність всіх учасників освітянського процесу.
Відповідно до нормативних документів, шкільна бібліотека ЗОШ №1 намагається формувати склад фонду, до якого входить навчальна, художня, навчально-популярна, педагогічна, довідкова та сучасна методична література, енциклопедичні видання, періодика. До фонду входять не тільки книги, брошури, періодичні видання, а й нетрадиційні носії інформації. На мою думку, фонд бібліотеки повинен відповідати вимогам нових навчальних програм, інтересам учнів, потребам педагогічного колективу. Без сучасної літератури, я не уявляю бібліотеку. Тому в закладі велика увага приділяється проведенню благодійної акції "Подаруй шкільній бібліотеці книгу", в якій беруть участь учні, педагогічний, батьківський колективи та випускники школи, завдяки цьому зміст фонду шкільної бібліотеки майже відповідає потребам учнів та педагогів. Шкільний бібліотекар упроваджує в навчально-виховний процес різноманітні форми масової та інформаційної роботи. Школа ставить завдання - створити умови для розкриття творчого потенціалу дитини. Бібліотека ЗОШ №1, будучи елементом освітнього середовища, активізує творчий, інтелектуальний потенціал дитини. Головне завдання шкільної бібліотеки як інформаційного центру є надання допомоги учням і вчителям у навчально-виховному процесі. Без хорошої бібліотеки школа не зможе виконувати на високому рівні свої освітні та виховні функції. Шкільна бібліотека надає інформацію, необхідну для успішного існування в сучасному інформаційному суспільстві, де знання відіграють найважливішу роль, прищеплює учням потребу в постійній самоосвіті, розвиває уяву, виховує громадянську відповідальність. Отже, можна зазначити, що перспектива шкільної бібліотеки полягає в розширенні асортименту інформаційних продуктів, використанні нових інформаційних технологій, перетворенні її на інформаційний центр школи, медіатеку. Бібліотека ЗОШ №1 - це не просто пункт видачі підручників, саме вона є інформаційним осередком школи, від стану якого залежить діяльність усього шкільного механізму сучасної школи.
ІІ. РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ШКІЛЬНОГО БІБЛІОТЕЧНО - ІНФОРМАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ У СТВОРЕННІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ІІ. ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ В РОБОТІ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ
2.1 СУЧАСНА ШКІЛЬНА БІБЛІОТЕКА - ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Найбільший скарб - хороша бібліотека.
Бєлінський В.Г.
Бібліотека - це той храм, де завжди народжується
і зберігається духовність.
В. Сухомлинський
Сьогодні зростає роль шкільного бібліотечно - інформаційного комплексу в реалізації завдань освіти і самоосвіти, що дає можливість удосконалювати педагогічний процес. Нові навчальні програми, нові концепції освіти, варіативність навчальних курсів, інтелектуальний рівень читачів, висуває нові вимоги до якості інформаційного забезпечення освітнього процесу.
Шкільна бібліотека - це особливе середовище, територія для інтелектуального і культурного розвитку. Бібліотекар виступає у ролі навігатора у сучасному інформаційному світі, як організатор індивідуальної та колективної діяльності. Свою місію бібліотекар Самаренко О.А. бачить у підтримці всіх учасників НВП інформацією, у наданні бібліотечно-інформаційних ресурсів на різних носіях: друкованому (книжковий фонд, фонд періодичних видань, комп'ютерні роздруківки), цифровому (флеш-пам'ять, CD-, DWD-диски), допомога при роботі в мережі Інтернет.
Основні завдання бібліотеки ЗОШ №1, як інформаційно - методичного центру :
- впровадження інноваційних форм і методів роботи; - сприяння вивченню, задоволенню і розвитку інформаційних потреб і запитів, зростанню кола пізнавальних, читацьких інтересів;
- інформування, консультування та допомага читачеві у виборі книги;
- виховання в учнів інформаційної культури та ББЗ;
- виховання мислячого, вдумливого грамотного читача;
- розширення інформаційного простору бібліотеки;
- підвищення якості та оперативності надання бібліотечних послуг;
- автоматизація внутрішніх бібліотечних послуг;
- використання ІКТ для підвищення ефективності педагогічно - виховної діяльності шкільного бібліотекаря.
Час формує нове покоління користувачів. Бібліотека як сучасний інформаційний центр обслуговує їх на основі комп'ютерних технологій, а як центр виховання культури залишається надійним засобом підготовки юного покоління до життя в інформаційному суспільстві.
В даний час наша бібліотека оснащена комп'ютером, є можливість працювати в мережі Інтернет. Комп'ютерні технології в своїй діяльності використовую для: підготовки документації і звітності по роботі, ефективного обслуговування читачів; організації естетичного оформлення бібліотеки та наочної популяризації літератури (комп'ютерний дизайн книжкових виставок, інформаційних стендів, календарів пам'ятних та літературних дат, тематичних полиць), підготовки презентацій, проведення масових заходів з читачами, підготовки проведення інформаційних днів, тижнів, конкурсів, оформлення книжкових виставок, викладок, підготовки інформаційних джерел щодо популяризації бібліотечного фонду (інформаційні бюлетені, буклети, рекомендаційні списки та огляди літератури, експрес-інформації, пам'ятки та інше). Інформаційне забезпечення навчально - виховного процесу починається з попередньої копіткої роботи з вивчення запитів книгокористувачів. Ця робота включає в себе цілу схему заходів: аналіз читацьких формулярів, опитування, анкетування, бесіди, спостереження. Застосування всіх заходів у комплексі дозволяє мені отримати достовірні висновки про характер і мотивацію читання, а отже, інформаційних потреб читачів. Ретельно вивчаю інформаційне середовище, яке впливає на формування інформаційних потреб: аналізую навчальні та виховні плани роботи. Простежую певні групи споживачів інформації: директор, завучі, учителі - предметники, класні керівники, учні, батьки. Кожній групі притаманні свої інформаційні запити, які мають певну специфіку задоволення. Визначаю конкретні форми інформування кожної категорії читачів з урахуванням їхніх потреб. Систематично, у процесі надходження нової літератури, поповнюються постійно діючі книжкові виставки: "Моя земля - земля моїх батьків", "Надії зеленого дому", "У світі цікавого", "Ми і сьогодення", "Світ фантастики та пригод", "Книжкові новинки", "У світі казок", "Правова культура", "Квітне мова - наша рідна", "Абонемент в країну здоров'я", "Нововведені твори до діючих програм" тощо.
Бібліотекар разом з педагогічним колективом школи в роботі з читачами - учнями дотримується комплексного збалансованого використання існуючих форм інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу: індивідуальних, групових та масових заходів.
Ведеться координаційна робота з вчителями - предметниками та консультативні години для класних керівників із метою популяризації науково - методичної літератури, періодичних видань із виховної роботи різних напрямів. Створено довідково - інформаційний куток для вчителів та тематичні папки, які регулярно поповнюються новинками: "Мій край, мій світе наречений!", "Народознавство", "Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття!", "Формування правової культури серед учнів ЗОШ №1", "Матеріали для тематичних викладок".
Бібліотекар Самаренко О.А. постійно надає допомогу педагогічному колективу у проведенні різноманітних масових та виховних заходів, предметних тижнів. Таким чином стали традиційними книжкові виставки та викладки літератури до тематичних тижнів і святкових дат (додаток №1).
Для більш повного розкриття фонду, донесення книг до читача та задоволення інформаційних потреб вчителів та учнів шкільним бібліотекарем Самаренко О.А. розроблені інформаційні бюлетені, рекомендаційні списки літератури, списки нових надходжень художньої літератури та періодичних видань, проводяться бібліографічні огляди, години цікавих повідомлень, дні інформації, огляди періодичних видань, даються різноманітні бібліографічні довідки. Багато довідок носить фактичний та тематичний характер. Результатом цієї плідної праці стали добрі показники наших учнів як на олімпіадах, так і в різноманітних конкурсах (додаток №2). Отримуючи нову літературу, бібліотекар готує інформаційні бюлетені, "Інформаційний бюлетень новинок", "Зустріч з новими книгами", організовує відкриті перегляди літератури та періодики "Зупинись на хвилинку - подивись на новинки", "Подружись із "Барвінком" та "Колоском", "Сторінками журналу "Пізнайко"", за сторінками газет "Газета Кота Копейкина" та "ДАІШКА".
До святкових дат та урочистих подій протягом навчального року організовую книжкові виставки, наприклад: "1 вересня - День Знань". "Україна - свята і єдина!", "Партизанськими стежинами", "Моє медове місто", "Козацькому роду нема переводу", "Рідний Мелітополю, ти гідний слави!", "Плекатимеш мову - цвістимуть сади", "Людина починається з добра", "Малишко А. - солов'їне серце України", "Чарівник слова - А.Головко", "Твої права та обов'язки", "22 січня - День Соборності України", "29 січня - День пам'яті Крут", "Шевченківські пам'ятні дні", "Біль і крик душі під знаком Чорнобиля", "Бережіть світлу пам'ять". Усього протягом навчального року було оформлено 47 яскравих книжково-ілюстративних виставки (додаток №3). Систематично бібліотекарем ведеться "Календар знаменних та пам'ятних дат"
Два рази на місяць у читальному залі бібліотеки проводяться інформаційні дні. Цього дня діють книжкові викладки, інформаційні викладки - добірки статей, журналів, газет, а також усе нове і цікаве, що надійшло до шкільної бібліотеки за місяць, випускається інформаційний бюллетень "Бібліоновини", "Радимо прочитати", "За сторінками шкільних підручників", "На допомогу вчителю - предметнику". Усього протягом навчального року було оформлено 24 інформаційні викладки (додаток №4).
Популяризація літератури з метою забезпечення інформаційних потреб учнів здійснюється проведенням різних масових заходів шкільною бібліотекою з педагогічним колективом школи. Це уроки народознавства, конкурси, вікторини, брейн - ринги, уроки - зустрічі в бібліотеці, бібліотечні години. Традиційними в нашій школі стали виступи бібліотекаря на педраді, класних годинах, інформаційні експрес - повідомлення, аналіз читацьких формулярів, визначення найактивніших та найпасивніших читачів, боржників. Результат - зацікавленість учнів частіше відвідувати бібліотеку, можливість слідкувати за новими надходженнями, ефективніше використовувати наявні фонди. 2.2. ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ РОБОТИ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ
Йти вперед - значить втратити спокій, залишитися на місці - значить втратити себе.
С.Кьєркегор
Актуальною проблемою є впровадження в роботу бібліотеки новітніх інформаційних технологій
Сьогодні в Україні йде процес становлення нової системи освіти й виховання, зорієнтованої на входження у світовий освітній простір. У цих умовах бібліотекарю необхідно орієнтуватися в широкому аспекті інноваційних технологій, ідей, напрямків. Інновація - процес створення і впровадження нових засобів для розв'язання тих методів в бібліотечній роботі, які досі здійснювались по-іншому: відкриття нових форм, методів, способів бібліотечної діяльності, вихід за межі відомого в бібліотечній практиці, творча реалізація нових теоретичних концепцій, ідей, технологій, систем. Головна функція бібліотеки - зробити інформацію доступною. Для реалізації цієї задачи бібліотека ЗОШ №1 поєднує традиційні, добре відомі форми бібліотечної роботи з інноваційними технологіями, які проникають у кожний вид діяльності, активно використовується мережа Інтернет для отримання потрібної інформації по запиту читача. Запровадження інноваційних форм популяризації літератури і нетрадиційного розкриття книжкових багатств, дозволяє користувачам виявити і поповнити свої пізнання в різних галузях знань, розкрити творчий потенціал.
Особливість таких форм полягає в тому, що їм притаманні: новизна у назві, діалог бібліотекаря з читачами і читачів між собою, наявність елементів театралізації у викладі інформації, ігрові моменти, своєрідна атрибутика, що передає специфіку запропонованої форми, активна участь читачів у проведенні заходу. Досвід Самаренко О.А. підтверджує, що ті заходи, де читачі були активними учасниками, виявився для них найцікавішим. Таким чином, прагнення бібліотекаря співпадає з бажаннями читачів, які хочуть спілкуватися, збагачуватися новою інформацією в живій, динамічній ситуаційній формі.
Однією з найпоширеніших, найпопулярніших та найдоступніших форм роботи бібліотеки ЗОШ №1 є книжкові виставки, один із засобів впливу на інформаційну поведінку читача. Цінність цієї форми для читача визначається тим, що він може взяти книгу з виставки, погортати її, швидко переглянути ілюстрації, зміст, передмову. Таке первісне ознайомлення з книгою поглиблює і робить більш цілеспрямованим інтерес читача. Пошук нових підходів до організації книжкових виставок проявляється в різних напрямках і робить їх цікавими, захоплюючими, та емоційними. Суттєвою зміною їх від традиційних розгорнутих тематичних виставок є, оформлення та дизайн, невелика кількість літератури, наявність допоміжних елементів, що забезпечують діалог з читачем (звернення, запитання, цитати, анкети). Характерною особливістю сучасного дизайну книжкових виставок є використання "не бібліотечних матеріалів". Залежно від теми й мети книжкової експозиції для поглиблення змісту представленої літератури, оригінальності, побудови й викладу матеріалів, бібліотекар Самаренко О.А. використовує в оформленні виставок предмети побуту й прикладного мистецтва, малюнки, листівки, карти відповідну символіку, творчий підхід перетворює традиційну масову форму в нову й набагато цікавішу. Користуються популярністю виставка-вернісаж - "ЇЇ величність природа" - на даній виставці представляю не тільки книжки, але й репродукції картин, також учням та вчителям дуже подобається - виставка-ікебана - "Чарівниця осінь" - з використанням квітів та овощів і виставки-подорожі "Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм", "Гомін віків", - з використанням предметів побуту та малюнків, "Народна символіка України" - з використанням символіки. Під час проведення класних часів та мосових заходів використовуються: виставка-реквієм - "Мій Мелітополю, ти гідний слави!", виставки-діалоги "Конституція - основний Закон України", виставки-роздуми "Ким бути", "Майбутньому абітурієнту", виставка-запитання-відповідь - "Чудеса науки и техники", де розміщено звернення та запитання до читачів, на які можна відповісти, тільки прочитавши книгу, Учням початкової школи дуже подобається - виставка-вікторина - "У світі казки чарівної", під час проведення вікторини діти можуть користуватися книжками, щоб дати відповіді на запитання. Також для користувачів молодшого та середнього шкільного віку з метою більш поглибленого знайомства з статтями з журналів однієї тематики проводжу діалог-огляд - "По сторінкам улюблених журналів - "Пізнайко" та "Барвінок"". До нових форм роботи з періодичними виданнями відноситься також прес-калейдоскоп - комплексна форма, що включає в себе декілька заходів (наприклад: виставку, диспут, вікторину чи конкурс) "Подружись з журналом "Колосок". Кожного року проводиться: виставка-хобі - "Моє хобі у вільний час" діти з задоволенням приносять на виставку вироби зроблені своїми руками, і дізнаються богато цікавого один про одного (додаток №5).
В початковій школі в кожному класі є міні - філії шкільної бібліотеки. Література використовується при проведенні бібліотекарем бібліотечних уроків, та читання у вільний час. Ці й інші книжкові виставки та виставки періодичних видань сприяють формуванню інформаційної культури читача (додаток№6).
Досвід проведення масових заходів підтверджує, що їх ефективність залежить від активності читачів. Треба сміливіше використовувати оригінальні, близькі юнацтву, учням форми роботи. А діти, як відомо віддають перевагу діалоговим, дискусійним, ігровим формам спілкування тому, що вони посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку. Захоплюючі, емоційні заходи дають можливість позмагатися, поспілкуватися, цікаво провести вільний час. У ЗОШ №1 масові заходи проходять у формі літературної гри, вікторини, брейн-рингу, літературних екскурсій, олімпіади літературних ерудитів, експрес-інформації, та інші. Літературні ігри активізують читання школярів, стимулюють їхнє звертання до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, підсилюють сприйняття, поглиблюють звичку до самостійної роботи із книгою, розвивають логічне мислення, творчі здібності читачів, формують художні та естетичні смаки. Найулюбленіши літературні ігри учнів ЗОШ №1 - "Зустріч з казкою", "Загадкові герої", "Чи уважно ти читаєш твори?", "Розумники й розумниці".
Під час проведення бібліотечно - бібліографічних уроків використовую літературне лото - колективна гра-змагання для знавців художньої літератури, у якій беруть участь дві команди з однаковою кількістю гравців. Завдання - уривки з літературних творів, написані на невеликих картках. Визначивши автора та назву твору, гравець знаходить книгу на книжковій виставці, яка була спеціально організована для гри. На ній представлені не тільки ті книги, уривки з яких склали текст завдань, а й ті, що не мають відношення до гри - "Відгадай казку", "Веселі та забавні герої Н.Носова", "Там чудеса, там леший бродит". Довідкове лото - цей вид використовую під час роботи з довідковою літературою: "Книжкі - які знають усе". Також формуванню інформаційної культури читача сприяють такі заходи - гра обмін "Книговорот" (день обміну учнів книжками), "Товар обличчям" (потрібно розгорнути книгу на цікавій сторінці).
Літературний лабіринт, літературний диліжанс, літературна мандрівка - ці види масових заходів дуже часто використовую під час проведення Тижня дитячої та юнацької книги. Літературні ігри проводяться в декілька турів, кожний тур - подорож у різні жанри літературного світу, з використанням маршрутів, щоденників мандрівки, карти з умовними зупинками: "У світі казки чарівної", "Історичний калейдоскоп", "Казковий світ природи".
Традиційно кожного року записую учнів 2-х класів у бібліотеку, з цією метою проводжу - театралізоване дійство - "Посвячення у читачі", де учні знайомляться з Королевою книгою, Червоною Шапочкою, вовком, Бабой - Ягой, Шапокляк. Обов'язково включаємо ігрові елементи - "Чарівна скринька" з речами, які належать літературним героям, вікторина в якій задаються складні запитання, щоб заінтригувати і тут же показати книги, в яких можна знайти відповіді (додаток №7). Також дітям початкових класів дуже подобається проведення калейдоскопу літературних казок - "У казки на гостинах". Під час підготовки заходу діти читають літературні казки, а на заході дивляться театралізовані уривки, відгадують автора, назву казки. Завдяки таким заходам учні цікаво проводять вільний часу і інтелектуально розвиваються.
В бібліотечній практиці з`явився ще один метод - рекомендація прочитаних книг. "Почитай, не пожалкуєш!" - таку назву носитить подібна презентація. Цей метод є досить ефективним, адже це можливість продемонструвати учням, що читання пов'язане не тільки зі школою, навчанням, але й може приносити радість. Однією з умов проведення цього заходу є завдання не лише прочитати і цікаво розповісти про книгу, але й знайти літературознавчі матеріали, рецензії на цю книгу та відомості про автора.
Ефективними технологіями популяризації літератури є випуск газети "Новая волна" (додаток №8), інформації "Календар знаменних та пам'ятних дат".
Самаренко О.А. постійно працює над підвищенням свого фахового рівня, займається самоосвітою, слідкує за новинами, що з'являються у журналі "Шкільний бібліотекар", газетах "Освіта України", "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".
Позитивною рисою інновацій у роботі бібліотеки є те, що вони сприяють популяризації фондів шкільних бібліотек, задоволенню читацьких інтересів різних вікових груп школярів, розкривають перед ними творчі можливості. Використання бібліотекарем школи Самаренко О.А. активних форм популяризації літератури, поєднуючи традиційні та інноваційні методи, новітні технології, презентації допомогають краще і якісніше проводити масові заходи, заохочують дітей до активного читання, у учнів формується стійкий інтерес до книги, глибокі теоретичні знання й практичні навички роботи з нею. 2.2 СИСТЕМА РОБОТИ БІБЛІОТЕКАРЯ З ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЧИТАННЯ ТА ББЗ
Бібліотека - море книг,
Бібліотека - храм науки...
Переступайте наш поріг, беріть скарби нетлінні в руки!
П. Гоць Бібліотечно-бібліографічна грамотність є одною з найважливіших ланок у складі інформаційної культури й читацької компетентності. Під час проведення бібліотечно-бібліографічних уроків бібліотекар Самаренко О.А. поєднує традиційні та нетрадиційні форми роботи. Для учнів початкових класів проводяться різноманітні бібліотечні уроки, а для того, щоб вони були найефективнішими всі ці заняття проводяться у формі гри, та змагань. Вчитись граючись завжди цікаво, тому, що інтелектуальні зусилля пробуджуються самі собою. Діти вчаться користуватися бібліотекою, вивчають структуру книжки, знайомляться з довідково-бібліографічним апаратом для молодших школярів. Також діти вчаться самостійно вибирати книжки для читання за книжковими виставками, які завжди оформлені яскраво, цікаво та незвично. Для учнів 1-4 класів проводяться бібліотечні уроки ("Мандрівка книжковим містом", "Твій друг-підручник", "Структура книги" (додаток №9), "Періодичні видання для молодших школярів", "Твої друзі - словники, довідники, енциклопедії") та заходи, які допомагають дітям у засвоєнні бібліотечно-бібліографічних знань (анкетування для виявлення умінь і навичок, різноманітні свята: "Прощання з букварем", "Подорож: у країну книг", "Посвята в читачі", "Бібліотека - книжчин дім", "Книги - морська глибина...", "Мистецтво бути читачем" та інші ).
Головне завдання бібліотекаря у роботі з учнями 5-9 класів - це навчити читачів орієнтуватися у світі інформації, користуватися джерелами інформації, знати, де і як можна підібрати необхідну літературу з певної теми, закріпити свої знання зі здобування інформації у довідковому апараті бібліотеки, працювати з тематичними картотеками й алфавітним каталогом. З учнями цієї групи проводяться, як традиційні бібліотечні уроки, так і заходи з використанням інноваційних технологій: літературно-бібліографічні ігри, ігри-конкурси бібліотечних ерудитів, конференції, вікторини.
Учні 10-11 класів - користувачі різноманітної наукової та науково-популярної інформації. З метою розвитку вміння пошуку, використання та розповсюдження інформації намагаюсь навчати учнів використовувати інформаційно-комунікаційні технології. Навички самостійної роботи з каталогами і картотеками, набуті в шкільній бібліотеці, допоможуть у майбутньому значно швидше і легше освоїти довідково-бібліографічний апарат бібліотек інших видів. У популяризації основ ББЗ використовуються різноманітні технології: бібліотечно-бібліографічні консультації бесіди, лекції, практичні завдання, доповіді, повідомлення, усні журнали, різні види змагань, уроки подорожі. Дуже часто, я залучаю учнів до підготовки та проведення бібліотечних уроків. Вони самі складають вікторини, кросворди, ребуси, шаради. Це дає змогу закріпляти набуті навички та здійснювати самостійний пошук потрібної інформації у відкритих фондах бібліотеки.
Наприкінці кожного навчального року проводяться підсумкові заняття - масові заходи, де учні мають можливість застосувати і показати свої бібліографічні знання. Форми підсумкових занять різноманітні: вікторини, конкурси, брейн - ринги, турніри книголюбів, літературні ігри та калейдоскопи.
Таким чином, за допомогою різноманітних форм та методів роботи які використовую досягається основна мета - підвищення інтересу дітей до читання, формування творчих якостей читачів, розширення світогляду користувачів, пропаганда літератури, формування в учнів культури читання та бібліотечно-бібліографічних знань. 2.3 ВИКОРИСТАННЯ БУКЛЕТІВ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЙ В ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ У час глобальної комп'ютеризації перед бібліотекою постає основне завдання - не втратити свого читача, тому бібліотекар постійно перебуває у творчому пошуку нестандартних форм роботи та вдосконалення традиційних інформаційно-комунікативних форм та методів роботи інформаційного обслуговування читачів. Процес комп'ютеризації роботи шкільної бібліотеки є надзвичайно необхідним і важливим. Велику допомогу у роботі бібліотекаря відіграє програма Windows Publisher: це настільна видавнича система, з допомогою якої можна легко і просто, не маючи спеціальних знань, створювати брошури, таблиці, буклети, бюлетені, оголошення, візитні картки, прості веб-сайти або повідомлення електронної пошти з багатим форматуванням.
У своїй роботі, я, часто використовую метод інформаційного обслуговування - буклет. Буклет - багатокольорові аркушеві друки, складені в два або кілька згибів. Суть буклету полягає в тому, що при мінімальній площі можна вмістити максимум інформації, яку необхідно донести до аудиторії. До такого виду друкованої продукції найчастіше звертаюсь в період відзначеня пам'ятних дат, подій чи проведення інших знакових заходів. Буклети виконують різні функції: рекламний буклет, інформаційний буклет, буклет-пам'ятка, промо-буклет. У вигляді буклетів розробляю рекомендаційні та тематичні списки літератури. Адже яскраве оформлення та доступне й змістовне подання інформації у бібліотеці - це мистецтво, результат творчої роботи бібліотекаря, а використання програми Windows Publisher дозволяє зробити цю роботу цікавою та продуктивною. Інформація подана у буклетах привертає увагу учнів і підвищує їх інтерес до читання. Також буклети використовую в оформлені інформаційно-рекламних зон, куточків, книжкових виставок, тематичних папок та створенні інформаційної продукції у бібліотеці (додаток №10).
Одним з захоплюючих творчо - інноваційних процесів у роботі шкільної бібліотеки є створення електронних презентацій. Електронні презентації є популярними серед користувачів усіх вікових категорій. Але вважаю за потрібне наголосити, що такі заходи виконують роль презентацій не як таких, а набувають бібліотечної форми. Це значить, що при проведенні будь - якого бібліотечного заходу, зазначається його назва, форма, далі акцентується, що це електронна презентація. Отже, можна сказати, що це свого роду електронна версія бібліотечної форми того чи іншого заходу. До створення таких бібліотечних продуктів залучаю своїх користувачів, які знаються на комп'ютерній техніці, яким це цікаво й корисно.
За допомогою проектів проводжу такий масовий захід, як віртуальні екскурсії - користувачі бібліотек мають змогу знайомитись з художніми шедеврами, здійснювати захоплюючі віртуальні подорожі по кращих музеях, найбільших бібліотеках світу. Також діти цікаво здійснюють віртуальні мандрівки. Ця форма поєднує можливості Інтернету і книги, адже віртуальні екскурсії проводяться в поєднанні з традиційними методами - бібліографічним оглядом, вікториною, літературною грою. Діти із задоволенням здійснять віртуальну подорож в Діснейленд, де подивляться мультфільм Уолта Діснея, а "повернувшись" в реальний світ, ознайомляться з його книжками. Результати роботи творчих груп над виконанням завдань проектів довели ефективність такої форми роботи з читачами. Значно зросли показники відвідування учнями бібліотеки та читаності книг. Діти активніше стали приймати участь у масових заходах бібліотеки.
ІІІ. ЧИТАННЯ ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ - ПЕРШИЙ КРОК ДО САМООСВІТИ
"Читання - це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе"
В.О.Сухомлинський
Відмінні для нашого часу зміни в суспільстві все більше орієнтують сучасного учня на вільний розвиток, самостійність, мобільність у майбутньому житті. Школа та шкільна бібліотека повинна сьогодні не лише давати знання з тих чи інших предметів, але й формувати навички самоосвіти, але вона не може дати людині знання на все життя, і тому необхідна переорієнтація її від інформативної форми до розвитку особистості. А самоосвіта є найефективнішим засобом постійного підвищення освітнього рівня.
Задача вчителя і бібліотекаря полягає в тому, щоб включити самоосвітню діяльність учня в навчальний процес, розвинути ті здібності та інтереси, які в інших умовах залишаються поза впливом шкільної освіти. Треба виховувати не читання заради читання, а читання як самостійну діяльність учня у світі книжок, з якої починається його самоосвіта, самовиховання, формування читацьких смаків. У зв'язку з цим велика увага надається пошуку активних способів пропаганди літератури, які забезпечують формування у школярів щоденної потреби в читанні книг, роботі з ними. Оволодіння знаннями з ініціативи учня - це і є самоосвіта, для якої характерна присутність активних пізнавальних інтересів, прагнення до їх задоволення, таким чином набувається культура читання.
Книга - головний засіб навчання. Читати систематично й осмислено навчає школа, і багато в чому читацька доля дитини залежить від того, наскільки майстерно бібліотекар разом із педагогом залучає учнів до книги, закріплює читацькі навики, розвиває художній смак і самостійність суджень, розширює діапазон читацького досвіду та знань.
Для досягнення цієї мети бібліотекар та вчителя ЗОШ №1 використовують такі форми самоосвіти: факультатив, заняття в гуртку, індивідуальна робота з книгою, підготовка доповідей, рефератів, повідомлень. Учням постійно доводиться працювати з додатковим матеріалом, готуючись до занять. Тут не останню роль відіграє бібліотека, де створені всі необхідні умови для роботи з довідковими, енциклопедичними виданнями, періодикою, розроблені пам'ятки (додаток №12).
Спільно з вчителями-предметниками привчаю учнів к критичному мисленню - це процес, під час якого дитина може охарактеризувати явище або предмет, виразити своє ставлення до нього шляхом полеміки або аргументації власної думки, знайти вихід з будь-якої ситуації. Критичне мислення привчає учнів вмінню активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо аналізувати інформацію, мати особисту, незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосовувати здобуті знання на практиці. Критичне мислення має такі характеристики: самостійність, постановка проблеми, прийняття рішення, чітка аргументованість, соціальність - це процес, який найчастіше починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення щодо розв'язання поставленої проблеми.
У процесі читання здійснюється мовленнєвий, морально-естетичний, літературний, інтелектуальний розвиток школярів, виховується дитяча особистість. Під час читання формується ставлення дитини до навколишньої дійсності, її громадська позиція, збагачуються почуття, розвивається творча уява, значною мірою задовольняються пізнавальні інтереси, самостійність. Діти залучаються до цікавого, емоційно насиченого художнього пізнання, образного мислення, зміцнення навичок самоосвіти та інтересу до самостійного читання. Робота в бібліотеці читацького активу - теж крок до самоосвіти. Члени активу шкільної бібліотеки допомагають СамаренкоО.А. в наочному, естетичному оформлені бібліотеки, в обслуговуванні читачів, розстановки фонду, в роботі з періодичними виданнями, перевірки підручників, лікуванні книг, відборі застарілих підручників на списання. Протягом року бібліотечний актив допомагає у проведенні акції "Живи, підручнико мій!". Практикуються також дні учнівського самоврядування, це змушують дітей подивитись на роботу бібліотекаря з іншого боку. Набуті учнями у початкових класах навички і культура читання, особистісні якості, пов'язані із формуванням мовної культури особистості, стануть фундаментом для подальшого навчання, виховання, розвитку, самовираження, самопізнання значною мірою зумовлять практичну, громадянську, професійну діяльність у майбутньому. А головне - допоможуть дитині опанувати найвище мистецтво - мистецтво життя.
IV. ВИВЧЕННЯ ЧИТАЦЬКИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ 5-х КЛАСІВ
Зміни сфери нашого суспільства безпосередньо впливають на літературну освіту школярів. Зараз гостро постає питання залучення дітей до книги, систематичного читання, формування культури читання. Ставлячи перед собою завдання пріоритету читацьких інтересів, із метою забезпечення запитів та інформаційних потреб користувачів проводжу їх вивчення використовуючи різні методи аналізу: анкетування, тестування, аналіз читацьких формулярі, бесіди, консультації учнів при виборі книг, спостереження.
Бесіда: дозволяє з'ясувати особливості читацької ситуації в колективі та спрямованості читацьких інтересів кожного, тестування: дозволяє визначити рівень інформаційної культури читача, аналіз "Читацького щоденника": дозволяє спланувати інформаційно-бібліотечну діяльність згідно із запитами читачів, вивчення читацьких формулярів дозволяє визначити активність читачів. Проаналізувавши читацькі формуляри учнів 5-х класів було виявлено, що в основному учні користуються шкільною бібліотекою, але й звертаються до міської бібліотеки "Мальвіна", що є свідченням недостатнього комплектування шкільного книжкового фонду. З 73 учнів активно відвідують шкільну бібліотеку 28 учнів, середньо - 33 учня, не відвідують бібліотеку взагалі - 12 учнів (додаток №13). Анкетування - одна з форм роботи з читачами, яке проводжу протягом року. Анкетування дає відповіді на таки запитання: як, за якими критеріями вибирають книжки учні?, що найбільше полюбляють читати, хто допомагає в виборі книги? Результати вивчення читацьких інтересів узагальнюю, і враховую при обслуговуванні читачів. Проаналізувавши анкети учнів 5-х класів можна зробити висновок, що творами, які викликають особливу зацікавленість є пригодницькі оповідання - 100% та дитячі журнали - 90%, дитячі детективи і фентезі читають 60% учнів, 70% користуються енциклопедіями та довідковою літературою, 40% - читають твори про тварин та природу, 30% казки, та менш всього - 20% цікавляться поезією. З цього можна зробити висновок, що взагалі учні читають твори не по програмі, а за своїми читацькими смаками (додаток №14). Проблема залучення до читання, формування читацьких навичок, пріоритет читацьких інтересів, їх вивчення та задоволення, формування у дітей стійкої потреби у книзі - було, є і буде головною метою кожної бібліотеки. В своїй роботі використовую різноманітні форми та методи залучення учнів до читання, які поділяються на індивідуальні, групові, та масові.
Найголовніше завдання бібліотекаря - прищепити дітям любов до книги, навчити їх орієнтуватися в інформаційному просторі. Найголовніше завдання вчителів - виховати учнів всебічно обізнаними і освіченими людьми. А отже, тільки в спільній праці бібліотекаря з педагогами можна добитися успіху у виконанні поставленого перед школою завдання. Одним із прикладів тісної співпраці з вчителями - предметниками є надання інформації за темою уроку. Коли викладач розпочинає нову загальну тему, я підбираю додаткову літературу, газетно - журнальні статті з даної теми і проводжу з учнями тематичні, рекомендаційні, бібліографічні огляди наявної літератури. Учні знають, яка додаткова література з теми, що вивчається, є в бібліотеці. Це дає змогу дітям використати максимум інформації з тієї чи іншої теми, краще організувати підготовку до написання творів, рефератів і створення навчальних проектів.
Проаналізувавши читацькі формуляри та анкетування учнів 5-х класів, були визначенні такі пріоритети:
* більше уваги приділяти індивідуальній роботі з учнями;
* скласти рекомендаційні списки літератури для 5 кл.;
* провести огляди літератури різної тематики;
* познайомити батьків з результатами анкетування;
* провести бібліотечні уроки та заходи по пропаганді книги.
V. ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ВИХОВАННЯ
У ДІТЕЙ ІНТЕРЕСУ ДО ЧИТАННЯ
Головне для батьків - відкрити маленькій
людині диво, яке несе в собі книга!
На успішність учнів впливає дуже богато різноманітних факторів. Але одним із найважливіших серед них є вміння свідомо, правильно, виразно та швидко читати. Виховати інтерес до читання неможливо без допомоги батьків: їхньої ласки, турботи, мудрого слова, поради. Тому, дуже часто на батьківських зборах особливо в початкових класах націлюю батьків на те, що вони повинні бути дітям щирими друзями. І якщо в родині теплі, доброзичливі взаємини, з повагою ставляться до книжки, таке ставлення виробляється і в дитині. Не тільки в школі, але і вдома слід вчити дітей читати й любити книжки. Мабуть, немає батьків, які б не хотіли навчити своїх дітей швидко і виразно читати, викликати інтерес до читання. Чим би не захоплювалася дитина - на допомогу їй завжди прийдуть книги. Працювати з книгою дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках, але треба і вдома приділяти значну увагу спілкуванню з нею. Маленький учень має працювати в школі з допомогою вчителя та бібліотекаря, вдома - з допомогою батьків. У батьків часто виникають запитання: що і як читати з дітьми? Насамперед, пропоную їм самим ознайомитися зі змістом багатьох дитячих книжок. Це допоможе краще зрозуміти світ захоплень дитини. Даю рекомендації, які слід брати до уваги при купівлі книг: якщо дитина тільки починає виявляти інтерес до самостійного читання, купувати їй тоненькі книжечки з великими малюнками, тому що сторінка, на якій тільки шрифт, лякає дитину. Треба прагнути того, щоб книги були різноманітні: казки, пригоди, оповідання про тварин і рослини. Добираючи книжки, слід враховувати індивідуальні особливості, інтереси дітей. У вихованні любові до книги можуть допомогти і незначні, на перший погляд, моменти. Наприклад, власна бібліотечка, поличка для книжок - все це сприяє зацікавленню дітей. Особливо звертаю увагу батьків на "Правила для читачів" та "Правила поводження з книгою". Батьки знайомляться з тематичними папками: "Поради шкільного бібліотекаря по роботі з книгою", "Для Вас батьки". На батьківських зборах батькам вручаються пам'ятки "Батьки наставники" (додаток №15), "Живи, підручнику мій". Батьки які входять в батьківський комітет допомагають бібліотекарю під час рейда - перевірки підручників "Мій підручник - моє обличчя", допомагають учням підклеювати підручники впродовж року, приводити в належний стан в кінці навчального року.
Особливу увагу батьків звертаю на сімейні читання, рекомендую організовувати хочаб одно - два на тиждень. Під час цього читання батьки відкриваються для дитини з нового боку. Щоб привчити дітей читати самостійно, пропоную використовувати наступні прийоми: почати читати дитині книжук, але на найцікавішому місці зупинитись, в більшості випадків дитина читає далі самостійно. Дорослі обов'язково мають запитати, про що вона прочитала, з'ясувати, чи все дитина зрозуміла, похвалити за самостійність, висловити сподівання, що тепер вона завжди читатиме самостійно. Звертаємо увагу батьків на те, що необхідно привчити дітей дотримуватися правил гігієни читання. Ми дуже сподіваємось, що сумісні зусилля та старання вчителів, бібліотекаря, батьків спрямовані на виховання у дітей інтересу до читання, дадуть свої паростки - читання стане для дітей справжньою пристрастю. 
Автор
samarenko.oksana
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
8 781
Размер файла
990 Кб
Теги
інноваційні, метод, робота, бібл, формы, досвіду
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа