close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Конкурс Шкільна бібліотека, Компетентний читач

код для вставкиСкачать

КОМПЕТЕНТНИЙ ЧИТАЧ
ЗМІСТ
ВСТУП.........................................................................................6 РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ............................................................................................................10 1. 1. СИСТЕМА РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ............... ......................10 1.2. СПІЛЬНА РОБОТА ШКІЛЬНОГО БІБЛІОТЕКАРЯ ТА ВЧИТЕЛІВ - ПРЕДМЕТНИКІВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ.............................................13 1.3. РОБОТА ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ З ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЧИТАННЯ ТА ББЗ...................................................................17
РОЗДІЛ 2. ЯК СТАТИ СПРАВЖНІМ ЧИТАЧЕМ.................................22 2.1 ЯК ВИХОВАТИ ВДУМЛИВОГО ЧИТАЧА....................................22 2.2. РОБОТА З ЧИТАЦЬКИМ ЩОДЕННИКОМ - ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ВИХОВАННЯ ВДУМЛИВОГО ЧИТАЧА......................................24
РОЗДІЛ 3.ЧИТАННЯ - ПЕРШИЙ КРОК ДО САМООСВІТИ...................25 3.1 ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ВИХОВАННЯ У ДІТЕЙ ІНТЕРЕСУ ДО ЧИТАННЯ............................................................................27 РОЗДІЛ 4. ШКІЛЬНА ГАЗЕТА "НОВА ХВИЛЯ" - ПОМІЧНИК РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЧИТАЧІВ............30 СПИСОК ВИКОРИСАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........................................32 ДОДАТКИ...................................................................................33
ВІЗІТНА КАРТКА
1. Прізвище, ім'я та по-батькові: Самаренко Оксана Анатоліївна
2. Дата народження: 28.07. 1972 року.
3. Повна назва навчального закладу в якому працює бібліотекар: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 Мелітопольської міської ради Запорізької області.
4. Коли і який заклад закінчила: 15.06.1991р. - Мелітопольське училище культури Запорізької області.
5. Спеціальність за освітою: Бібліотечна справа.
6. Стаж роботи за спеціальністю: з 1991 року.
7. Стаж роботи по спеціальності повний: 14 років, у даному загальноосвітньому навчальному закладі: з 2005 року.
8. Тема досвіду роботи: "Формування бібліотечно - бібліографічних знань та культури читання - один з напрямків розвитку творчої компетентності читачів в умовах сучасної школи".
9. Творче кредо: "В час комп'ютерного віку, зробити все можливе, щоб мої читачі дружили з книгою, щоб із книги, як із найчистішого джерела, черпали знання, щоб з непідробним інтересом входили у широкий і багатогранний світ, який відкриває книга".
10. Підвищення кваліфікації: Курси - 2005р., місце МФ ЗОІППО; 2010р., місце МФ ЗОІППО.
12. Участь у професійних конкурсах, акціях:
Всеукраїнський огляд-конкурс "Живи, книго!".
Всеукраїнський огляд бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів.
11. Відомості про відзнаки: Грамота міськУО (Наказ №260, від 23.04.2010 р.; Грамота міськУО (Наказ № 311, від 05.06.09 р.); Грамота міськУО (Наказ №100/1К, від 29.05.09 р.); Грамота ЗНЗ№1 (Наказ №61 від 02.10.2009 р.).
ВІЗИТНА КАРТКА
1. 1. Прізвище, ім'я, по-батькові: Сидоренко Тетяна Миколаївна
2. 2. Дата народження: 3 серпня 1979 рік
3. 3. Повна назва навчального закладу в якому працює вчитель: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 Мелітопольської міської ради Запорізької області.
4. Коли і який заклад закінчила: червень 2001 року - Мелітопольський Державний Педагогічний Університет ім. Б. Хмельницького.
5. Спеціальність за освітою: вчитель української мови та літератури.
6. Стаж роботи за спеціальністю: з 2004 року.
7. Стаж роботи за спеціальністю повний: 7 років, у даному загальноосвітньому навчальному закладі: з 2005 року.
8. Тема досвіду роботи: "Впровадження інноваційних технологій на уроках української мови та літератури як засіб формування життєвих компетентностей учнів".
9. Педагогічне кредо: "Майстерність вчителя у тому, щоб відкрити у дитині все те гарне й чисте, чим наділила її природа..."
10. Курси підвищення кваліфікації: 2007 р., місце МФ ЗОІППО.
11. Відомості про відзнаки: Грамота управління освіти Мелітопольської міської ради ( від 4 червня 2008 року № 105 § 4 ) за сумлінну роботу, досягнуті успіхи в навчанні і вихованні підростаючого покоління.
12. Участь у професійних конкурсах, акціях: Участь у конкурсі на найкраще педагогічне порт фоліо вчителя ( Інтернет - конкурс від журналу видавництва "Освіта" - журнал он - лайн, до 15 січня 2011 року).
ВІЗИТНА КАРТКА
1. Прізвище, ім'я, по-батькові: Назаренко Світлана Василівна
2. Дата народження: 2 жовтня 1965 рік
3. Повна назва навчального закладу в якому працює вчитель: загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів № 1 Мелітопольської міської ради Запорізької
області.
4. Коли і який заклад закінчила: червень 1988 рік - Запорізький Державний університет
5. Спеціальність за освітою: вчитель російської мови та літератури
6. Стаж роботи за спеціальністю: з 1989 року - 22 роки
7. Стаж роботи за спеціальністю повний: 22 роки
8. Тема досвіду роботи: "Розвиток духовності на уроках російської мови
та світової літератури"
9. Педагогічне кредо: "Якщо ви володієте знанням, дайте змогу іншим запалити від нього свої світильники"
10. Курси підвищення кваліфікації: 1993 р., МФ ЗОІППО, 2003 р., МФ ЗОІППО, 2008 р., МФ ЗОІППО.
11. Відомості про відзнаки: Почесна Грамота управління освіти і науки облдержадміністрації - 2004 р. 12. Участь у професійних конкурсах, акціях: "Веб - 2. Фізики - лірики", участь в обласному конкурсі журналістів "До Дня визволення Запорізької області", участь в обласному конкурсі шкільних друкованих видань, участь в національному конкурсі газетних видань (м. Миколаїв).
ВСТУП
Тема роботи: "Формування культури читання та бібліотечно - бібліографічних знань - один із напрямків розвитку творчої компетентності читачів".
Актуальність теми роботи - компетентність - це результат систематизованої навчальної діяльності, що виражається в активному оволодінні системою знань, а також здатності використовувати її з метою пізнання навколишньої дійсності та розв'язання проблем, що виникають у практичній діяльності. Компетентна людина виробляє у собі вміння, що допомагають їй встановлювати зв'язки між накопиченими знаннями та даною ситуацією, у яку вона потрапила, і таким чином знаходити найефективніший спосіб вирішення проблеми. Компетентність у смисловому значенні охоплює три аспекти: знання, уміння та навички які необхідні при навчанні та вихованні дитини у сучасному житті.
Сучасна людина, яка живе в умовах інформаційного суспільства, повинна не лише вміти читати, писати, говорити, але й швидко та вільно орієнтуватися в потоці усної, писемної, віртуальної інформації. Оновлюється освіта, вводяться нові програми, технології навчання, але головним залишається вміння учнів вчитися самостійно знаходити інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати, використовувати та створювати якісно нову. У міру того, як швидко утверджуватиметься інформаційне суспільство, попит на інформаційно компетентну особистість зростатиме, адже відома фраза "Хто володіє інформацією, той володіє світом" залишається актуальною. Тому спільна робота шкільного бібліотекаря з вчителями - предметниками є важливою та необхідною, адже вона спрямована на виховання в кожній дитині - компетентного читача.
Об'єкт роботи - розвиток творчої компетентності читачів в умовах інформаційного суспільства.
Предмет роботи - формування ББЗ та культури читання. Мета роботи: проаналізувати роботу шкільної бібліотеки та вчителів - предметників з формування читацької компетентності і сформувати методи підвищення її для розвитку особистості школярів.
Завдання: - дослідити методи формування бібліотечно - бібліографічних знань та культури читання учнів; - розглянути систему роботи вчителів - предметників, шкільного бібліотекаря з формування читацької компетентності учнів; - виявити етапи процесу виховання вдумливого читача; виявити роль читання як основи саморозвитку учнів та значення видання шкільної газети в самоосвіті учнів;
УПРАВЛІНСЬКІ ДІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ
ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Процес формування читацької компетентності учнів є складним. Він потребує цілісної системи управлінських дій на всіх рівнях.
Директор школи:
- спрямовує діяльність педагогічного колективу, бібліотеки та батьків на формування в учнів читацької культури;
- розглядає цю проблему на педагогічній нараді;
- координує роботу заступників директора.
Заступник директора з навчально - виховної роботи здійснює контроль:
- за використанням науково - популярної літератури педагогами та учнями на уроках, за вмінням учнів користуватися нею;
- за аналізом читання;
- за проведенням бібліотечних уроків;
- за роботою педагогів та бібліотекарів щодо формування читацьких інтересів у дітей на уроках та в позаурочний час.
Заступник директора з виховної роботи:
- здійснює контроль щодо популяризації літератури у позакласній роботі;
- здійснює контроль за організацією роботи з вчителями, бібліотекарем із керівництва читанням;
- здійснює контроль із проведення масових заходів, гуртків за інтересами щодо розвитку читацької компетентності.
Вчителі:
- навчають учнів умінню працювати з довідковою літературою, словниками, енциклопедіями;
- здійснюють контроль за читанням програмної, позакласної літератури та періодичних видань;
- здійснюють керівництво з проведення масових заходів щодо розвитку читацьких здібностей у дітей.
Класний керівник:
- здійснює контроль за читанням дітей;
- формує читацький інтерес засобами книги разом з батьками;
- здійснює керівництво з проведення масових заходів щодо формування інформаційної та читацької культури дітей;
Бібліотекар:
- надає учням рекомендації щодо можливостей покращення якості навчання через звернення до різноманітних джерел інформації;
- проводить бібліотечно - бібліографічні уроки;
- навчає учнів умінню працювати з каталогами, довідниками, енциклопедіями, словниками;
- здійснює керівництво і контроль за читанням дітей;
- вивчає читацькі запити дітей;
- координує роботу щодо формування читацького інтересу дітей;
- популяризує нову літературу;
- є керівником роботи з індивідуального та групового читання учнів;
- спрямовує діяльність наради бібліотечного активу для участі в різноманітних формах роботи щодо формування читацької компетентності;
- надає допомогу батькам із питань сімейного читання.
Батьки:
- здійснюють керівництво і контроль за читанням дітей;
- надають допомогу в проведенні позакласних заходів.
СИСТЕМА РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ І БІБЛІОТЕКАРЯ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ
СИСТЕМА РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Поняття читацької або літературної компетентності стало дуже актуальним саме у даний час через те, що починаючи з молодшого шкільного віку сучасні діти знаходять замінник традиційному процесу накопичення знань - читанню книги, використовуючи технічні засоби навчання як спосіб отримання інформації, обчислення, визначення певних параметрів та отримання висновків. Це не дає можливості дитині аналізувати, осмислювати отриману інформацію, робити власні висновки та насолоджуватись результатом своєї діяльності, а також виявляти власну індивідуальність у вирішенні проблем та життєвих задач. Найголовнішим у роботі над розвитком читацької компетентності є вдосконалення техніки читання: спосіб читання, правильність, швидкість та виразність, вдумливість у процесі читання що поєднується з розумінням прочитаного. Практика переконує нас у тому, що формування техніки читання - процес складний, у якому важливими є мислення та мовлення, сприймання й пам'ять. На уроках української мови та літератури Сидоренко Т.М. постійно працює з учнями над швидкістю читання, керуючись нормами прочитаних слів за одну хвилину, над удосконаленням темпу читання. За програмою такі уроки пропонуються кожного семестру як окремий урок, а також входять до завдань, що вона намагається запровадити на уроках літератури у роботі над художнім твором. Також для цього впроваджує тренувальні вправи, читацькі розминки, одноразові та багаторазові читання одного уривка, читання у парах, спільне читання з учителем, напівголосне читання та багато інших видів вправ. Багато корисного для розвитку читацької підсвідома, мовнакомпетентності школярів має оперативна пам'ять - зорова, слухова. Вона розвивається за допомогою використання вчителем на уроках зорових диктантів, збагачення активного словника учнів та інших методів роботи. Але швидко читати будь-який текст - це не найголовніше, адже учні мають не тільки вправно володіти технікою читання, а й усвідомлювати прочитане і розуміти його. Читати свідомо - означає повноцінно розуміти зміст прочитаного, вміти зіставляти з явищами навколишньої дійсності, доходити певних висновків у процесі читання. Ступінь усвідомлення прочитаного залежить від віку дитини, ступінь розвинення її пам'яті, уваги, доступності літературного матеріалу. Свідомість читання забезпечується за певних умов. Перша умова - це розуміння значення всіх слів, висловів та речень у тексті. Цього Сидоренко Т.М. досягає за допомогою роботи разом з учнями з різними видами словників на уроках. Якщо це уроки української мови, то переважно орфографічні, лексичні, словники синонімів, антонімів, омонімів та словники іншомовних слів, відповідно до теми, яку ми проходимо. На уроці української літератури також використовує тлумачні словники. Учні виписують окремі слова у власний рукописний словник. Такий вид роботи не тільки у школі, а й у підготовці домашнього завдання дозволяє не лише збагатити словниковий запас учнів, а також навчити їх працювати самостійно.
Друга умова свідомого читання тексту - це усвідомлення зв'язку окремих речень як часового, так і просторового - допомагає прослідкувати зв'язок між реченнями у тексті, окремими частинами, абзацами. Таким чином вчитель навчає дітей на уроках української літератури, переказуючи художній текст, логічно переходити від зачину, до зав'язки, пов'язувати їх і, аналізуючи розвиток сюжету. Для цього дуже доречним на уроках української мови є вивчення розділу про текст та засоби зв'язку речень у тексті. На наступних уроках, повторюючи вивчене, Сидоренко Т.М. звертає увагу учнів на те, які засоби зв'язку вони можуть назвати, читаючи той чи інший літературний матеріал. Тренує, таким чином, їх пам'ять, уважність, спостережливість, закріплює вивчені теми та правила. Вони стануть у пригоді дітям при роботі з будь-яким літературним твором, допоможуть їм правильно проаналізувати і зробити висновки.
Третя умова - засвоєння головної думки, тематичного змісту прочитаного тексту та взаємозв'язку його логічних частин. Усвідомлення ідейно-тематичного, естетичного багатства художнього твору відбувається в результаті застосування найрізноманітніших прийомів роботи з текстом. Це і словникова робота, і підготовча робота до читання, і первинне виразне читання, і бесіда за безпосередніми враженнями від прочитаного, і грамотний літературний аналіз тексту, і порівняльна характеристика подій, героїв, їх характерів та вчинків. Намагаючись все це удосконалити, Сидоренко Т.М. використовує такі види робіт, як складання плану до тексту, розділу, переказ стислий, детальний, вибірковий або творчий, підсумкова бесіда, творчі роботи у зв'язку з прочитаним (додаток 1).
Впроваджуючи всі ці методи та прийоми на різних етапах своїх уроків вона навчає дітей читати не тільки правильно, а й усвідомлено, вдумливо, уявляючи при цьому картини, епізоди і слідкуючи за розгортанням сюжету.
Важливе значення в навчальному процесі має і виразне читання, як для поглиблення розуміння змісту твору, так і для розвитку емоцій уяви і виховання естетичних почуттів. Виразне читання - це мистецтво читаня вголос, за допомогою якого яскраво виражаються думки, почуття автора, вкладені у твір, власне ставлення до прочитаного. Виразне читання є ключем до розуміння тексту і, водночас, базується на його усвідомленні, глибокому літературному аналізі. Процес читання реалізується через виразне читання вголос, читання мовчки. Такі окремі види робіт пропонуються програмою на уроках української мови та літератури, але їх замало для формування правильної техніки читання у школярів. Але Сидоренко Т. М. не зупиняється на цьому і намагається кожен урок змушувати учнів удосконалювати свої навички виразного усвідомленого читання будь-якого тексту, підвищуючи рівень читацької компетентності у школярів. СПІЛЬНА РОБОТА ШКІЛЬНОГО БІБЛІОТЕКАРЯ ТА
ВЧИТЕЛІВ - ПРЕДМЕТНИКІВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ
ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Сучасна школа - це навчально - виховний заклад, робота якого спрямована на забезпечення всебічного розвитку та формування компетентної особистості учня, який зможе вміло використовувати найрізноманітніші джерела інформації для задоволення власних освітніх потреб. Саме бібліотека школи є тим структурним підрозділом, основною метою якого є навчити дитину працювати з різними друкованими джерелами, знаходити потрібну інформацію, використовувати її у процесі навчання. Одним з багатьох завдань бібліотеки є найповніше інформаційне забезпечення навчально - виховного процесу, надання інформаційно - методичної допомоги учням і вчителям у володінні основами наук і організації процесу навчання. Тому головна мета шкільної бібліотеки: надання допомоги учням і педагогам у забезпеченні їхніх інформаційних потреб. Бібліотека нашої школи працює під девізом: "Хто володіє інформацією, той володіє світом". Інформаційне забезпечення навчально - виховного процесу починається з попередньої копіткої роботи з вивчення запитів книгокористувачів. Ця робота включає в себе цілу схему заходів: аналіз читацьких формулярів, опитування, анкетування (додаток 2), бесіди, спостереження. Застосування всіх заходів у комплексі дозволяє отримати достовірні висновки про характер і мотивацію читання, а отже, інформаційних потреб читачів.
В умовах бібліотеки школи ретельно вивчається інформаційне середовище, яке впливає на формування інформаційних потреб: аналізуються навчальні та виховні плани роботи. Простежуються певні групи споживачів інформації: директор, завучі, учителі - предметними, класні керівники, учні, батьки. Кожній групі притаманні свої інформаційні запити, які мають певну специфіку задоволення. Для учнів, як категорії споживачів, у нашій бібліотеці розроблено тематику бібліотечно - бібліографічних уроків, які покликані допомогти їм розібратися в "морі книг", а також створено стенд "Живи, книго!", де розміщено витяг "Правил користування бібліотекою", "Вимоги для учнів по використанню та збереженню навчальних книг", "Правила поводження з книгою" та ін.. Окремо розроблена тематична папка "Поради шкільного бібліотекаря по роботі з книгами, довідковою літературою та каталогами" де розміщені пам'ятки щодо написання рефератів, конспектування книг, статей. Педагогічний колектив разом із бібліотекою школи в роботі з читачами - учнями дотримується комплексного збалансованого використання існуючих форм інформаційного забезпечення навчально - виховного процесу: індивідуальних, групових та масових заходів.
Шкільна бібліотека - це особливе педагогічне середовище, і бібліотекар у своїй професійній діяльності виступає як джерело інформації, організатор індивідуальної та колективної діяльності, при цьому він розвиває дітей, навчає їх та виховує, тобто бібліотекар формами і методами здійснює педагогічну діяльність. Перед вчителем і бібліотекарем стоять одні й ті ж завдання:
- виховання людини нової генерації;
- прищеплення любові до книжки;
- виховання культури читання;
- залучення учнів до самоосвіти.
Ведеться координаційна робота з вчителями - предметниками та консультативні години для класних керівників із метою популяризації науково - методичної літератури, періодичних видань із виховної роботи різних напрямів. Створено довідково - інформаційний куток для вчителів та тематичні папки, які регулярно поповнюються новинками: "Мій край, мій світе наречений!", "Народознавство", "Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття!", "Формування правової культури серед учнів ЗНЗ №1", "Матеріали для тематичних викладок" та інші, також проводяться спільні заходи з учителями української та зарубіжної літератури (додаток 3):
1. Проект "Свято українського Слова" (тиждень укр. писемності)
2. Проект "Сім чудес України" (на основі Інтернет - конкурсу)
3. Проект "Сім природних чудес України" (на осн. Інтернет - кон - су)
4. Проект "Красуня Калина" (профілактика простудних захворювань)
5. Проект "Лицарський турнір ввічливості" (культура поведінки)
6. Проект "І. Нечуй-Левицький. Казка "Запорожці" (до уроку)
Популяризація літератури з метою забезпечення інформаційних потреб учнів здійснюється проведенням різних масових заходів шкільною бібліотекою з педагогічним колективом школи. Це уроки народознавства, конкурси, вікторини, брейн - ринги, уроки - зустрічі в бібліотеці, бібліотечні години. Традиційними в нашій школі стали виступи бібліотекаря на педраді, класних годинах, інформаційні експрес - повідомлення, аналіз читацьких формулярів, визначення найактивніших та найпасивніших читачів, боржників. Тісно співпрацює бібліотекар з класними керівниками, психологом, заступниками директора школи з навчальної та виховної роботи.
Результат - зацікавленість учнів частіше відвідувати бібліотеку, можливість слідкувати за новими надходженнями, ефективніше використовувати наявні фонди. Дуже цікаво пройшли в цьому році такі масові заходи (додаток 4):
1. Конкурс "Найкращий читач України!"
2. Конкурс "Найкращий відгук на прочитану книгу!"
3. "Посвячення першокласників у читачі"
4. "Свято українського слова"
5. Вікторина "Назву професії відгадай - собі професію обирай"
6. Усний журнал "Книги читати - усе знати"
7. Гра - змагання "Розумники й розумниці"
8. "Тиждень Шевченка" - свято "Невмируще слово Шевченка"
9. Тиждень "Дитячої та юнацької книги" Бібліотекар постійно надає допомогу педагогічному колективу у проведенні різноманітних масових та виховних заходів, предметних тижнів. Таким чином стали традиційними книжкові виставки та викладки літератури до ювілейних і святкових дат, днів пам'яті та вшанування видатних особистостей, біля яких проводяться огляди і бесіди. Систематично бібліотекарем ведеться "Календар знаменних та пам'ятних дат".
Для більш повного розкриття фонду, донесення книг до читача та задоволення інформаційних потреб вчителів та учнів шкільним бібліотекарем Самаренко О.А. розроблені інформаційні бюлетені, рекомендаційні списки літератури, списки нових надходжень художньої літератури та періодичних видань, проводяться бібліографічні огляди, години цікавих повідомлень, дні інформації. Одним із прикладів тісної співпраці з вчителями - предметниками є надання інформації за темою уроку. Коли викладач розпочинає нову загальну тему, бібліотекар, на його прохання, підбирає додаткову літературу, газетно - журнальні статті з даної теми і проводить з учнями тематичний, рекомендаційний, бібліографічний огляд наявної літератури. Учні знають, яка додаткова література з теми, що вивчається, є в бібліотеці. Це дає змогу дітям використати максимум інформації з тієї чи іншої теми, краще організувати підготовку до написання творів, рефератів і створення навчальних проектів. Результатом цієї плідної праці стали добрі показники наших учнів як на олімпіадах, так і в різноманітних конкурсах. Отже, навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними - таке завдання ставлять перед собою і вчителі, і бібліотекар.
Значення книги в житті кожної людини і суспільства в цілому величезне. Книга - це ланка, яка зв'язує нас з минулим і майбутнім. Книга - це шлях до пізнання речей і явищ. Книга - це ключ до відкриття світу людей. Відкриваючи цей світ, дитина розвиває свій розум і почуття, виробляє переконання, пізнає, оцінює й виховує саму себе. І нема в процесі розвитку такої ж загальнодоступної величини й направляючої сили, як книга.
СИСТЕМА РОБОТИ БІБЛІОТЕКАРЯ
З ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЧИТАННЯ ТА ББЗ
Бібліотека - море книг, Бібліотека - храм науки...
Переступайте наш поріг, Беріть скарби нетлінні в руки!
П. Гоць "Бібліотека - море книг..."
Завдання сучасної бібліотеки - не тільки забезпечить інформаційні потреби користувачів, а й формувати навички інформаційної і бібліотечно - бібліографічної культури. Поєднуючи традиційні та нетрадиційні форми роботи.
Тому творче кредо шкільного бібліотекаря Самаренко О.А. - в час комп'ютерного віку, зробити все можливе, щоб читачі дружили з книгою, щоб із книги, як із найчистішого джерела, черпали знання, щоб з непідробним інтересом входили у широкий і багатогранний світ, який відкриває книга.
Читання − це складний процес, який потребує постійної уваги, напруги усіх розумових сил, а головне − бажання. Одним із головних завдань освіти сьогодні є навчити учня культурі читання - тобто вмінню працювати з книгою, довідковим апаратом видання, періодикою. Ці знання, уміння, навички, необхідні читачеві для повноцінного вибору, сприйняття й розуміння здобутків друку, щоб стати компетентним читачем. Перед шкільним бібліотекарем важливою проблемою є залучення дітей до читання, організація роботи з книгою та професійна допомога читачам. В нашій школі виробилася система прищеплення любові до книги у дітей, виховання культури читання. Найбільшу увагу в цьому напрямку Самаренко О.А. приділяє молодшим читачам.
Важливим чинником, що характеризує читацьку культуру людини, є вміння вибрати потрібну книжку, яке починає прищеплюватись з початкових класів. Тісна співпраця із учителями молодших класів є надзвичайно корисною і плідною. Учителям це допомагає активніше залучати дітей до усвідомленого самостійного читання, навчити працювати з книгою, учням за допомогою постійного читання, розширити коло своїх інтересів. Спільні зусилля вчителів молодших класів та бібліотекаря мають добрі наслідки для творчої роботи з дітьми, допомагають гармонійному розвитку особистості. Щоб діти полюбили книжку, хотіли приходити до бібліотеки і були в ній якомога довше, створюються всі умови. Протягом н. р. молодші школярі поступово знайомляться з казками, віршами, дитячими оповіданнями. Під час роботи з учнями звертається особлива увага на значення індивідуального підходу до кожної дитини. Найбільш поширеною формою особистісного спілкування з юним читачем є бесіда. Під час бесід формується читацький інтерес учня, бібліотекар знайомить учня із змістом, формує навички користування книгами. Бесіди про прочитане сприяють збагаченню словникового запасу школярів, вчать виділяти головне, висловлювати свої думки.
Бібліотечно-бібліографічна грамотність є одною з найважливіших ланок у складі інформаційної культури й читацької компетентності. Під час проведення бібліотечно - бібліографічних уроків діти вчаться користуватися бібліотекою, розрізняти види дитячих книжок за оформленням, бережливо ставитись до книг, вивчають структуру книжки, знайомляться з довідково - бібліографічним апаратом для молодших школярів. Також діти вчаться самостійно вибирати книжки для читання за книжковими виставками, які завжди оформлені яскраво, цікаво та незвично, так щоб рука дитини сама тягнулась за книжкою. А "живе" слово бібліотекаря робить ці виставки ще більш ефективними (додаток 5).
На власному досвіді Самаренко О.А. переконалась у тому, наскільки важлива перша зустріч з майбутніми читачами - учнями другого класу. Традиційно це бібліотечний урок - "Посвячення в читачі" (додаток 6) - це подорож - гра у цікаву країну книжкових героїв. Під час такої екскурсії відбувається знайомство з бібліотекою, учні зустрічаються з казковими героями. У бібліотеці організовуються книжкові виставки: "Твої перші книги", "У світі казки чарівної". На при кінці свята учні читають "обіцянку читача", та отримують пам'ятку "Юному читачеві". Для учнів початкових класів проводяться різноманітні бібліотечні уроки (додаток 7), а для того, щоб вони були найефективнішими всі ці заняття проводяться у формі гри, та змагань. Вчитись граючись завжди цікаво, тому, що інтелектуальні зусилля пробуджуються самі собою.
За чотири роки навчання діти першої вікової категорії формують потребу в систематичному читанні, стають активними читачами шкільної бібліотеки (додаток 8), знають структуру книжки, вміють визначати її приблизний зміст при швидкому перегляді, вільно орієнтуються в бібліотеці, ведуть самостійний пошук та вибір літератури, використовують книжкові виставки, полиці відкритого доступу, користуються періодичними виданнями, ілюстрованим каталогом "Що нам читати", рекомендаційними списками літератури "Деревня Простоквашино" (додаток 9), довідковою літературою.
Формування культури читання в середніх та старших класах також здійснюється в процесі ББЗ. На цих уроках учні вчаться самостійно працювати з книгою, користуватися її довідковим апаратом, для чого використовують рекомендації, розроблені бібліотекарем та вчителями словесниками, тематичну папку "Поради шкільного бібліотекаря по роботі з книгами, довідковою літературою та каталогами"; систематично працювати з довідковими виданнями; чітко формувати читацький запит, користуватися алфавітним та систематичним каталогами. Навички самостійної роботи з каталогами і картотеками, набуті в шкільній бібліотеці, допоможуть у майбутньому значно швидше і легше освоїти довідково-бібліографічний апарат бібліотек інших видів (додаток 10) .
У популяризації основ ББЗ використовуються різноманітні технології: бесіди, лекції, практичні завдання, доповіді, повідомлення, усні журнали, різні види змагань, уроки подорожі, більш начитані і підготовленні учні готують інформацію з різних тем, використовуючи при цьому каталоги, тематичні картотеки, енциклопедії. Дуже часто, я залучаю учнів до підготовки та проведення бібліотечних уроків. Вони самі складають вікторини, кросворди, ребуси, шаради. Це дає змогу закріпляти набуті навички та здійснювати самостійний пошук потрібної інформації у відкритих фондах бібліотеки. Щоб добрати необхідну літературу для виконання шкільних завдань та написання рефератів учні користуються тематичними картотеками: "За сторінками шкільних підручників", "Пізнай свій край", "Позакласний час", "Колосок", "Що нам читати", бібліографічними списками літератури, постійно діючими тематичними поличками "Моя земля - земля моїх батьків", "Надії зеленого дому", "У світі цікавого", "Ми і наш час", "Правова культура", "Квітне мова - наша рідна", "Абонемент в країну здоров'я". Також у читальні учні мають можливість прочитати улюблені книжки, для цього влаштовані полички "Світ фантастики та пригод", "Книжкові новинки", розглянути періодичні видання та дитячі енциклопедії (додаток 11). Завдяки цьому 80 % учнів 5 - 6 класів, 87 % учнів 7 - 8 класів і 95 % учнів 9 - 11 класів вміють користуватися довідковою літературою. У популяризації ББЗ школярів важливу роль відіграють бібліотечно-бібліографічні консультації - поради шкільного бібліотекаря читачеві з якоїсь проблеми, пов'язаної з вибором літератури. Консультація проводиться біля шкільних полиць, виставок, каталогів і картотек. Під час проведення консультацій Самаренко О.А. своїми порадами допомагає дітям вибрати потрібні книги чи статті з періодичних видань. Серед багатьох форм та методів в своїй роботі вона дуже часто використовує - метод проектів, за допомогою якого учні набувають знання і навички у процесі планування й виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються. За допомогою цих та інших форм роботи Самаренко О.А. досягається основна мета - підвищення інтересу дітей до читання, розширення світогляду користувачів, пропаганда літератури, формування в учнів культури читання та бібліотечно-бібліографічної культури. Наприкінці кожного навчального року проводяться підсумкові заняття - масові заходи, де учні мають можливість застосувати і показати свої бібліографічні знання. Форми підсумкових занять різноманітні: вікторини, конкурси, брейн - ринги, турніри книголюбів, літературні ігри та калейдоскопи, театралізовані уроки позакласного читання. Переможці конкурсів нагороджуються грамотами та подарунками, в кінці року проводиться аналіз читацьких формулярів і найкращі читачі шкільної бібліотеки теж нагороджуються грамотами та призами.
Культура читання - це складний напрямок роботи, до якого входить і виховання бережливого ставлення до книги. Бережливості великою мірою сприяє змагання на краще збереження підручника під гаслом "Живи, книго!" (додаток12).
Активний підхід до поставленого завдання - формування культури читання та бібліотечно - бібліографічних знань, дають добрі наслідки для творчої роботи з дітьми, допомагають гармонійному, всебічному розвиткові особистості учня.
ЯК СТАТИ СПРАВЖНІМ ЧИТАЧЕМ
ЯК ВИХОВАТИ ВДУМЛИВОГО ЧИТАЧА
"Ніякі модерні засоби здобуття знань не замінять книгу - вірного наставника, що вчить "без лозини і палиці, без сліз і гніву"
Де Бюрі Читання - це інструмент, завдяки якому люди черпають нову інформацію протягом усього життя. Мало просто навчити читати, необхідно навчити дітей читати вдумливо.
Як часто доводиться чути скарги з приводу того, що діти мало читають. І бібліотекар, і вчителі за звичкою або за переконанням поділяють дітей на активних і пасивних читачів, виходячи з кількості прочитаних книжок і загального ступеня начитаності. А що таке загальна начитаність? І чому вона настільки важлива? Бібліотекар та вчителя - предметники ЗНЗ №1 ставили ці питання багатьом колегам. Більшість відповіла, що будь - яка начитана дитина багато знає, краще говорить і пише, уміє грамотно працювати з книгою, ніж читач пасивний, але зробив аналіз читацьких формулярів, ми дійшли висновку, що вони суперечні, тому що є багато відмінників, які читають лише за програмою, а учні з середнім рівнем знань багато читають і мають розвинене мовлення. Кращий читач той, хто читає емоційно, хто здатен на активне співчуття і глибоке проникнення у текст. Саме для цього бібліотекар та вчителя вчать учнів читати вдумливо, вдивляючись в текст, розрізняти нюанси, що приховані від поверхневого погляду. Навчити читати - значить навчити думати, вміти читати - це значить тонко відчувати всю красу художнього твору: його ідейну багатообразність, і його художню форму. В епоху комп'ютеризації час вимагає нового читання, а значить, і формувати його потрібно по-новому, тому в своїй роботі вчителя та бібліотекар використовують нестандартні стимули читання, прагнуть оволодівати мистецтвом особливого спілкування з читачем, вчать дітей вичитувати з книг все те, що їх може хвилювати. Проводячи перегляди нових надходжень, огляди літератури, шкільний бібліотекар вибірково коментує нові видання книг, непомітно, особливими прийомами зацікавлює змістом твору, розповідає про змальовані в ній окремі, найбільш цікаві епізоди, коротко передає її зміст, показує ілюстрації, рекомендує вдумливо осмислити окремі моменти прочитаного. На уроках літератури вчителя знайомлять кожного учня з поняттям "вибір книги", показують, що читати все без розбору не треба, напрацьовують навички орієнтування у світі книг. При вивчені художнього твору рекомендують учням створювати в уяві відповідні картини і таким чином розвивати образність мислення, цінять добуті власними зусиллями думку читача, уміння вичерпати з тексту різнопланову інформацію. При роботі з книгою підкреслює, що важливо уміти планувати читання, вести його облік, швидко і точно фіксувати знайдене в літературі, використовуючи такі прийоми: тезування, конспектування, анотування прочитаного. Необхідними умовами підвищення рівня та якості читання є систематичність проведення масових заходів, бібліотечних уроків, днів інформації, зустрічі з письменниками, літературні ігри, вікторини, бесіди біля книжкових виставок, презентації книг. Читати систематично й осмислено дітей навчає школа, і багато в чому читацька доля дитини залежить від того, наскільки майстерно шкільний бібліотекар, разом із учителями, прилучає їх до книги, учить оволодівати мистецтвом читання, розвиває художній смак і самостійність суджень, формує національну свідомість, характер, моральні якості.
Своєю щоденною працею творча група мудрих відданих своїй справі педагогів та бібліотекаря школи добилася відчутних результатів. Впливаючи на почуття, а через них на інтелект, ми значно підвищили культуру і освіченість наших дітей, рівень їх духовності.
РОБОТА З ЧИТАЦЬКИМ ЩОДЕННИКОМ - ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ВИХОВАННЯ ВДУМЛИВОГО ЧИТАЧА
Наша сучасність пропонує багато способів пізнання інформації, що призвело до небажання читати книги. Але саме читання художніх творів, а не робота в Інтернеті розвивають найголовнішу якість, яка відрізняє людину від тварин, - це образне мислення. Саме тому читанню художніх творів вчителя словесники приділяють особливу увагу на своїх уроках, а читацький щоденник допомагає корегувати та контролювати цей вагомий процес.
Робота з читацьким щоденником проводиться протягом всього року, в травні місяці учням пропонується список літератури на літо, а також зразок читацького щоденника. Пропонуючи список літератури на літо, Назаренко С.В. враховує твори, винесені не тільки на позакласне читання, а ще й ті, які будуть вивчатися за програмою. Вибирає також твори великі за обсягом, на читання яких у дітей може не вистачити часу під час навчання. А влітку такі книги вони зможуть і знайти, і прочитати, і обміркувати. На уроках до цих творів діти звертаються знов, але вже з іншої точки зору. А записи у читацькому щоденнику допоможуть згадати головних героїв, зміст, написати твір, також вони стануть у нагоді під час проведення конкурсу "Найкращий читач".У вересні перевіряється ведення читацьких щоденників, оголошується конкурс "Найкращий читацький щоденник". Журі у склад якого входять вчителя, бібліотекар та актив бібліотеки оцінює роботи учнів, переможці отримують подарунки, а їхні читацькі щоденники демонструються в усіх класах та у бібліотеці як зразок (додаток 13).Особливо люблять вести читацькі щоденники діти молодших класів. Вони записують все, що вони читають протягом року, вклеюють ілюстрації, малюють, пишуть навіть свої власні твори (вірші, казки, оповідання) за мотивами прочитаних творів, всі ці твори збираються у папку "Перлини дитячої душі".
Таким чином діти залучаються до читання художніх творів. Адже в їхньому віці велику роль відіграє змагання, гра, творчість в опануванні нових знаннь, формуванні людських якостей, характеру, образного мислення.
ЧИТАННЯ - ПЕРШИЙ КРОК ДО САМООСВІТИ
"Читання - це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе"
В.О.Сухомлинський
Відмінні для нашого часу зміни в суспільстві все більше орієнтують сучасного учня на вільний розвиток, самостійність, мобільність у майбутньому житті. Школа та шкільна бібліотека повинна сьогодні не лише давати знання з тих чи інших предметів, але й формувати навички самоосвіти, але вона не може дати людині знання на все життя, і тому необхідна переорієнтація її від інформативної форми до розвитку особистості. А самоосвіта є найефективнішим засобом постійного підвищення освітнього рівня.
Задача вчителя і бібліотекаря полягає в тому, щоб включити самоосвітню діяльність учня в навчальний процес, розвинути ті здібності та інтереси, які в інших умовах залишаються поза впливом шкільної освіти. Треба виховувати не читання заради читання, а читання як самостійну діяльність учня у світі книжок, з якої починається його самоосвіта, самовиховання, формування читацьких смаків. У зв'язку з цим велика увага надається пошуку активних способів пропаганди літератури, які забезпечують формування у школярів щоденної потреби в читанні книг, роботі з ними. Оволодіння знаннями з ініціативи учня - це і є самоосвіта, для якої характерна присутність активних пізнавальних інтересів, прагнення до їх задоволення, таким чином набувається культура читання.
Робота в бібліотеці читацького активу - теж крок до самоосвіти. Члени активу допомагають бібліотекарю в наочному, естетичному оформлені бібліотеки, в обслуговуванні читачів, розстановки фонду, роботі з періодичними виданнями, перевірки підручників, лікуванні книг, відборі застарілих підручників на списання. Протягом року бібліотечний актив допомагає у проведенні акції "Живи, книго!". Практикуються також дні учнівського самоврядування, що змушують дітей подивитись на роботу бібліотекаря з іншого боку ( додаток 14). Книга - головний засіб навчання. Читати систематично й осмислено навчає школа, і багато в чому читацька доля дитини залежить від того, наскільки майстерно бібліотекар разом із педагогом залучає учнів до книги, закріплює читацькі навики, розвиває художній смак і самостійність суджень, розширює діапазон читацького досвіду та знань.
Відзначимо форми самоосвіти для досягнення цієї мети: факультатив, заняття в гуртку, індивідуальна робота з книгою, підготовка доповідей, рефератів, повідомлень. Учням постійно доводиться працювати з додатковим матеріалом, готуючись до занять. Тут не останню роль відіграє бібліотека - створені всі необхідні умови для роботи з довідковими, енциклопедичними виданнями, періодикою, розроблені пам'ятки (додаток 15).
У процесі читання здійснюється мовленнєвий, морально-естетичний, літературний, інтелектуальний розвиток школярів, виховується дитяча особистість. Під час читання формується ставлення дитини до навколишньої дійсності, її громадська позиція, збагачуються почуття, розвивається творча уява, значною мірою задовольняються пізнавальні інтереси, самостійність. Діти залучаються до цікавого, емоційно насиченого художнього пізнання, образного мислення, зміцнення навичок самоосвіти та інтересу до самостійного читання. Набуті учнями у початкових класах навички і культура читання, особистісні якості, пов'язані із формуванням мовної культури особистості, стануть фундаментом для подальшого навчання, виховання, розвитку, самовираження, самопізнання значною мірою зумовлять практичну, громадянську, професійну діяльність у майбутньому. А головне - допоможуть дитині опанувати найвище мистецтво - мистецтво життя.
ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ВИХОВАННЯ
У ДІТЕЙ ІНТЕРЕСУ ДО ЧИТАННЯ
Головне для батьків - відкрити маленькій
людині диво, яке несе в собі книга!
На успішність учнів впливає дуже богато різноманітних факторів. Але одним із найважливіших серед них є вміння свідомо, правильно, виразно та швидко читати. Що таке читання або вміння дитини читати? Це насамперед наявність інтересу до читання, до книг як джерела пізнання. Виховати інтерес до читання неможливо без допомоги батьків: їхньої ласки, турботи, мудрого слова, поради. Тому, дуже часто на батьківських зборах особливо в початкових класах націлюємо батьків на те, що вони повинні бути дітям щирими друзями. І якщо в родині теплі, доброзичливі взаємини, з повагою ставляться до книжки, таке ставлення виробляється і в дитини. Не тільки в школі, але і вдома слід вчити дітей читати й любити книжки. Мабуть, немає батьків, які б не хотіли навчити своїх дітей швидко і виразно читати, викликати інтерес до читання. Адже роль книги в житті дуже велика. Чим би не захоплювалася дитина - на допомогу їй завжди прийдуть книги. Працювати з книгою дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках, але треба і вдома приділяти значну увагу спілкуванню з нею. Маленький учень має працювати в школі з допомогою вчителя та бібліотекаря, вдома - з допомогою батьків. У батьків часто виникають запитання: що і як читати з дітьми? Насамперед, їм пропонується самим ознайомитися зі змістом багатьох дитячих книжок. Це допоможе краще зрозуміти світ захоплень дитини. Також від деяких батьків можна почути, що вони купують багато книжок, а дитина й не дивиться на них. В таких випадках, роз'яснюємо їм, що вони помиляються, думаючи, що куплена ними книжка одразу має сподобатися синові чи доньці. Даємо рекомендації, які слід брати до уваги при купівлі книг: якщо дитина тільки починає виявляти інтерес до самостійного читання, купувати їй тоненькі книжечки з великими малюнками, тому що сторінка, на якій тільки шрифт, лякає дитину. Треба прагнути того, щоб книги були різноманітні: казки, пригоди, оповідання про тварин і рослини. Добираючи книжки, слід враховувати індивідуальні особливості, інтереси дітей. Хлопчики часто захоплюються пригодницькою літературою. Цей потяг до пригод цілком зрозумілий, але його треба спрямувати в потрібне русло. Слід простежити, щоб книжки пригодницького жанру не були єдиними в читанні дітей, щоб їм до рук не потрапляли книги для дорослих. Якщо дитину цікавить життя рослин і тварин, нові машини, подорожі, треба добирати книги, з яких вона могла б одержати відповідну інформацію. У вихованні любові до книги можуть допомогти і незначні, на перший погляд, моменти. Наприклад, власна бібліотечка, поличка для книжок, можливість обмінюватися книжками з товаришами - все це сприяє зацікавленню дітей. Особливо звертаємо увагу батьків на Правила для читачів та Правила поводження з книгою. Батьки знайомляться з тематичними папками: "Поради шкільного бібліотекаря по роботі з книгою", "Для Вас батьки". На батьківських зборах батькам вручаються пам'ятки "Батьки наставники", "Живи, книго" (додаток 16, додаток 17). Батьки які входять в батьківський комітет допомагають бібліотекарю під час рейда - перевірки підручників "Мій підручник -моє обличчя", допомагають учням підклеювати підручники впродовж року, приводити в належний стан в кінці навчального року.
Особливу увагу батьків звертаємо на сімейні читання. Найчастіше, поки дитина мала, дорослі читають їй. Але як тільки вона пішла до школи, батьки гадають, що вона може читати сама. А коли синові чи доньці мине 8-10 років, ми стаємо учасниками діалогу: "Ну, як книга?" - "Нічого, нормальна". І батьки відчувають, що між ними й дитиною - стіна нерозуміння. Щоб не трапилося подібних сцен, рекомендуємо організовувати сімейне читання. Під час цього читання мати й батько відкриваються для дитини з нового боку та й батьки розуміють, що діти подорослішали, що з ними можна говорити не тільки про оцінки. Щоб привчити дітей читати самостійно, пропонуємо використовувати наступні прийоми. Хтось із дорослих починає читати дитині, але на найцікавішому місці зупиняється. Захоплена подіями в книзі, з бажанням дізнатися, що відбувається далі з героями, дитина в більшості випадків читає самостійно. Дорослі обов'язково мають запитати, про що вона прочитала, з'ясувати, чи все дитина зрозуміла, похвалити за самостійність, висловити сподівання, що тепер вона завжди читатиме самостійно. Звертаємо увагу батьків на те, що необхідно привчити дітей дотримуватися правил гігієни читання. Не можна читати при слабкому освітленні. Світло має падати зліва, і не на обличчя дитини, а на стіл, де лежить книга. Необхідно час від часу давати відпочинок очам, проводити фізкультхвилини. Ми дуже сподіваємось, що сумісні зусилля та старання вчителів, бібліотекаря, батьків спрямовані на виховання у дітей інтересу до читання, дадуть свої паростки - читання стане для дітей справжньою пристрастю й принесе їм щастя. ШКІЛЬНА ГАЗЕТА "НОВА ХВИЛЯ" - ПОМІЧНИК У РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЧИТАЧІВ
У нашій школі вже давно виникла необхідність випуску друкованої газети. Тому її виходу чекали з великим нетерпінням, всім шкільним колективом придумували назву. Вирішили назвати "Нова хвиля", як символ руху вперед, до нового життя і суспільства, і школи, і кожного учня. Перший випуск газети відразу привернув до себе загальну увагу. Газету читали і дорослі, і діти, радили, критикували, пропонували допомогу. Ніхто не залишився байдужим. Школа стала чекати наступні номери. У кожному кабінеті в "Класному куточку" з'явилося місце для свіжого випуску газети. А найважливіше - з'явилися бажаючі теж писати статті в нашу газету, навіть приходили вже з готовими матеріалами і з пропозиціями відкрити нові рубрики і бути їх ведучими. Деякі хлопці з редколегії так захопилися роботою кореспондента, що вирішили вступити після школи на факультет журналістики, підтягнули навчання, стали більш серйозними і відповідальними. Газета незабаром стала дійсно органом учнівського самоврядування, інформаційним джерелом і просто захоплюючим заняттям. Сподіваємося, що нові цікаві випуски газет, яких вже чекають й надалі будуть результатом нашої наполегливої праці (додаток 18).
Готуючи випуск газети, редколегія ретельно відбирає потрібний матеріал. Він має бути актуальним, цікавим, повчальним. Тому ми звертаємося до довідників, енциклопедій та словників, які надає нам наша шкільна бібліотека. Також користуємося інформацією з Інтернету та з інших друкованих періодичних видань, які теж є в нашій бібліотеці.
Це розвиває інтелект учнів, допомагає орієнтуватися в світі інформації, розвиває інтерес до читання додаткової та довідкової літератури - розвиває творчу компетентність читачів. Також наші кореспонденти намагаються бути присутніми на усіх заходах, що проходять у школі, і створюють чудові статті, фоторепортажі, які роблять нашу шкільну газету - цікавою, пізнавальною, інформуючою.
Кореспонденти шкільної газети "Нова хвиля" беруть участь у багатьох конкурсах: "Молодіжний акцент - 2010" - конкурс тематичних робіт молодих журналістів, присвячених звільненню міста Запоріжжя та Запорізької області від німецько-фашистських загарбників, роботи надіслали учні 9Г класу - Бурич К. була запрошена у місто Запоріжжя на VI Всеукраїнську виставку газетних видань молоді "Молодіжний акцент 2010", де отримала Диплом. 24 лютого 2011 році шкільна команда "Нова хвиля" взяла участь у ІІІ міському турі юних журналістів. Редакція газети "Нова хвиля" вирішила взяти участь у XIV Національному конкурсі шкільних газет в номінаціях "Краща шкільна газета" та "Краще репортажне фото".
Прагнення учнів до вияву власної творчості за допомогою участі у шкільній газеті позитивно впливає і на подальше формування особистості майбутньої дорослої людини, і на вибір власного шляху в житті.
Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред'являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому творча компетентна особистість.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абакумов, С.И. Творческое чтение [Текст]/ С.И. Абакумов. - М. Политиздат, 1982.- 120 с. 2. Агапова, И. А. Занимательные литературные игры и викторины для детей [Текст]/И. А. Агапова.- М.: Рипол Классик , 2007.- 188с.:ил.
3. Бесова, М.А. Шутки, игры, песни соберут нас вместе : сценарии праздников в начальной школе [Текст]/ М.А. Бесова.- Ярославль: Академия развития, 2002.- 240с.
4. Выготский, Л.С. Психология искусства [Текст]/ Л.С. Выготский. - М.: Политиздат, 1967. - 220с.
5. Гичка, І.І. Створення рекомендаційних списків літератури за інтерактивною технологією навчання [Текст]: [ інноваційні технології з досвіду роботи]/ І.І. Гичка// Шкільна бібліотека. - 2007. - № 4. - С. 118-120.
6. Горпинич, Н.В. Формування читацьких інтересів молодших школярів у процесі роботи з дитячою книжкою[Текст]: [ інноваційні технології з досвіду роботи]/ Н.В. Горпинич/.- http://900igr.net/prezentatsii/literatura/Knizhnaja-vystavka/010-Portfolio-chitatelja-FIO-shkola-klass-foto-chitatelja.html.
7. Граник, Г.Г. Когда книга учит[Текст]/ Г.Г. Граник. - М.: Педагогика, 1991. - 229с.
8. Жупина, В.В. Роздуми про книгу[Текст]: [ методичні матеріали до керівництва читанням]/ В.В. Жупина// Шкільна бібліотека. - 2011. - № 1. - С. 71.
9. Закржевская, Е.Д. Поиграем на досуге: сборник детских развивающих игр для начальных классов и старше [Текст]/ Е.Д. Закржевская.- Ростов- на Дону: Феникс, 2006.- 416 с.
10. Кардашова, Я.М. Бібліотека в особистісно орієнтованому вихованні учнів [Текст]: [технології роботи шкільної бібліотеки]/ Я.М. Кардашова// Шкільна бібліотека. - 2011. - № 1. - С. 61-62.
11. Крыжко, Л.В. Джоан Роулинг советует прочитать: [Мультимедийная презентация]/Л.В.Крыжко.- ttp://wiki.ciit.zp.ua/index.php/Wiki_ciit.zp.ua. 12. Лягаева, С.В. Роль портфолио в читательском развитии младшего школьника [Текст]: [ методичні матеріали до керівництва читанням]/ С.В. Лягаева.- prm-gym10.edusite.ru/DswMedia/st3.doc
13. Папакіна, Л.І. Як зацікавити читача? [Текст]: [ методичні матеріали до керівництва читанням]/ Л.І. Папакіна// Шкільна бібліотека. - 2010. - № 5. - С. 45-46.
14. Пашнина, В.М. Сказка в гости к нам идёт. Праздники, конкурсы, викторины для 1-4 классов.-Ярославль:Академия развития, 2005.- 144 с.
15. Півторак, О.М. Проектна діяльність шкільної книгозбірні [Текст]: [технології роботи шкільної бібліотеки у проектній діяльності]/ О.М. Півторак// Шкільна бібліотека. - 2011. - № 1. - С. 45-48.
16. Рубакин, Н.А. Психология читателя и книги [Текст]/ Н.А. Рубакин .- М.: Политиздат, 1977. - 230с.
17. Тимофеева, И.Н. Дети. Время. Книга. [Текст]: пособие для руководителей детским чтеним / И.Н. Тимофеева. - М.: Русская школьная библиотечная ассоциация, 2009. - 408с. - ( Профессиональная библиотека школьного библиотекаря).
18. Тихомирова, И.И. Как воспитать таланливого читателя [Текст]: сб. статей / И.И.Тихомирова. - М.: Русская школьная библиотечная ассоциация, 2009.- 319 с.- ( Профессиональная библиотека школьного библиотекаря).
19. Хоменко, Л. Читацькі інтереси та читацька активність школярів[Текст]: [психологічні аспекти проблеми]/ Л. Хоменко// Психолог. - 2005. - № 3. - С. 5-6.
1
Автор
samarenko.oksana
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
2 117
Размер файла
8 682 Кб
Теги
конкурс, читач, шкільна, бібліотеки, компетентний
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа