close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Творчий звіт про проведення Місячника шкільних бібліотек

код для вставкиСкачать
Творчий звіт про проведення Місячника шкільних бібліотек у Комсомольському YВК Програма місячника шкільних бібліотек, сценарії заходів, фоторепортажі зі свят, виставок
 Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
2
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
3
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
4
Виходячи з положень "Концепції загальної середньої освіти (12
-
річна школа)”, визначаючи як першорядне завдання сучасної школи виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну і
нформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни; з метою стимулювання і підтримки читання, широкого використання потужних можливостей літератури у вихованні підрост
аючого покоління в Комунальн
ому
заклад
і
«Комсомольський навчально
-
виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І
-
ІІІ ступенів –
дошкільний навчальний заклад» Гуляйпільської районної ради
був проведений Місячник шкільної бібліотеки. Головна мета
Місячника
–
стимулювання і підтримка читання, широке використання потужних можливостей літератури у вихованні підростаючого покоління.
Основне завдання Місячника
–
залучити дітей та учнівську молодь до читання, домогтися, щоб друковане слово: книга, газе
та, журнал –
стали їх постійною потребою. Книга повинна стати другом, порадником, учителем, супутником на все життя!
Бібліотека –
море книг.
Бібліотека –
храм науки. . .
Переступайте наш поріг.
Беріть скарби нетлінні в руки!
Нема прекрасніших доріг, ніж в цей вселюдський храм науки.
П. Гоць
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
5
План
проведення Місячника шкільної бібліотеки № з/п
Заходи
Дата
Клас
Відповідальний
Тиждень 1
-
й
. Тема:
Книга -
друг на все життя
1
Оформлення наочності (об’ява, буклет, план)
2
Бібліотечний урок –
п
освячення у читачі «
Мандрівка Книжковим містом
»
3
«Наш вернісаж» (виставка малюнків –
ілюстрацій до улюблених книг)
4
Літературний т
урнір «Подорож у світ казок»
5
Тест «Чи гарний я читач» Огляд літератури. Тиждень 2
-
й. Тема: «Леся Українка —
геніальна дочка українського народу»
1
Книжкова виставка (вернісаж) «На шлях я вийшла ранньою весною…»
2
Огляд літератури «Леся Українка
–
миті прекрасного життя
»
3
Музично
-
тематична композиція
«Вічний живий голос»
4
Поетичний вернісаж «Мрії зламане крило»
5
Конкурс читців (поетів)
Тиждень 3
-
й. Тема: «Тиждень шкільного підручника. Хвала книжкам, що сіють розумне, добре, вічне!»
1
Творча майстерня
. Виставка виготовлених закладок
.
2
Книжково
-
ілюстративна виставка «Зустріч з книгою –
це свято»
3
Презентація книги –
фотоальбому Анатолія Кончаковського та Дмитрія Малакова
«
Київ Михайла Булгакова
»
4
Рейд перевірки підручників
5
Підручники,
які ми маємо і які хочемо мати (визначення рейтингу підручників)
Тиждень 4
-
й. Тема: «Люби і знай свій рідний край»
1
Книжкова виставка 2
Виставка малюнків «Знай і люби свій край»
3
Презентація проекту «Моє село –
краплиночка на карті»
4
Захист читацького портфоліо
.
5
Підведення підсумків Місячника дитячої книги. Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
6
Мандрівка Книжковим містом Бібліотечний урок -
п
освячення у читачі
Мета.
Викликати в учнів почуття поваги і шанобливого ставлення до книги,
вироблення в них потреби користуватися бібліотекою. Виховувати у дітей
любов до книги, читацький інтерес, бажання розширити світогляд.
Формувати вміння бережного поводження з нею.
Обладнання:
виставка дитячих книжок, надпис «Посвята в читачі», таблички з надписами назв зупинок, ілюстрації до казок, книги казок у подарунок учням.
ПЛАН
1.
Вручення «квитка» для подорожі «Книжковим містом». 2.
Історія виникнення книги. 3.
Бібліотека /абонемент, читальний зал, книгосховище/. 4.
Книга в нашому житті. 5.
Книжкова «лікарня». 6.
Вікторина «Чи знаєте ви казки?».
-
Діти! Сьогодні ми вирушимо з вами у мандрівку «Книжковим містом» на спеціальному «потязі», який веде бібліотекар … Квитком на потяг буде листівка із текстом:
-
Дорогий друже!
Сьогодні ти мандруватимеш «Книжковим містом». Запрошуємо тебе у подорож. Цікаві книжки чекають тебе на полицях бібліотеки. Взяти їх можна у зручний для тебе день з 9 до 15 години. Наша бібліотека знаходит
ься в правому крилі на третьому поверсі школи.
-
Цей квиток ви отримаєте після того, як відгадаєте загадки.
Загадки
Бачить не бачить,
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
7
Чути не чує,
Мовчки говорить,
Добре мудрує;
Кривду соромить,
Правди навчає,
Часом жартує. (Книжка)
Балакає не балакає, чує
не чує, а все знає і нам пояснює. (Книга)
Вчитель
-
Упродовж свого життя ми звертаємось до книги. Батьки читали вам казки, вірші, оповідання, коли ви ще й говорити не вміли. Згадайте свої перші улюблені книжечки, які роздивлялися, щось згадуючи, уявляючи,
фантазуючи. А коли вивчили літери, самі стали читачами. З дитячих років книжка допомагає нам пізнати себе і зрозуміти світ, що нас оточує, ми дізнаємося про таємниці природи, про те як жили і живуть люди в далеких і близьких краях. Про все розповідає нам книжка. Без книг не можна ніким стати, набути професію. Книга допомагає в навчанні, самовихованні, пробуджує мрію та фантазію, без книг і відпочинку немає.
Перша зупинка. Історія книги
.
У стародавні часи не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Тож «сторінками» найдавніших книжок ставали стіни печер, де літери замінювалися малюнками. Згодом почали писати на глиняних табличках. З часом навчилися робити зручні й легкі книжки з тонкої козячої або телячої шкіри. Пізніше з’явилися папірусні книжки (папіру
с –
болотяна рослина), але вони швидко ламались і розсипалися. Папір прийшов до нас з Китаю. Близько двох тисячоліть тому китайці навчилися варити паперову масу і виготовляти з неї аркуші паперу.
У Київській Русі папір з’явився у кінці чотирнадцятого столі
ття. Книгодрукування у нас започаткував Іван Федоров. Першодрукар опанував важку справу і заснував першу в Україні друкарню (м. Львів). Найбільша у Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
8
світі книга побачила світ у Лондоні у 1832 році. Її довжина –
5,7 метрів, а ширина –
3,7 метрів. Розмір літе
р цієї книжки становить 15 см.
Найменша книга –
«Мурашка» була надрукована у 1980 році в Японії, її розміри -
1,4*1,4 см.
З незабутніх часів з’явилися бібліотеки. Слово «бібліотека» -
грецького походження, а перекладається так: «бібліо» -
книга, «тека» -
зб
ерігання. Отож, це –
місце, де зберігаються книги. Найбільша сучасна бібліотека знаходиться у Москві. Їй більше 100 років. У ній зберігається 36 мільйонів книг, журналів, газет.
Вчите
ль
Є народна мудрість: «Книга –
ключ до знань». І для того, щоб багато
з
нати, потрібно багато читати, відвідувати бібліотеку.
Сценка «Розмова про бібліотеку»
Марійка.
Добрий день, друзі! Я йду до бібліотеки. Там багато цікавих книжок та журналів. Я навіть віршик про бібліотеку вивчила. Хочете послухати?
Тут книжки розумні спок
ійно живуть.
У тихій величній світлиці,
А двері широкі відкрито ведуть
До знань золотої скарбниці.
(З’являється Ніна, вона щось бурчить)
-
Здрастуй, Ніно.
Ніна. (сердито)
Здрастуй.
Марійка.
Ти чого така сердита?
Ніна.
Та ніхто не хоче зі мною дружити. Кажуть, що я –
незнайко.
Марійка
. Знаєш, я йду до бібліотеки. Давай підемо разом.
Ніна.
Куди, куди?
Марійка.
До бібліотеки.
(З’являється Оля)
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
9
Оля.
Добрий день! Куди ви йдете?
Марійка.
До бібліотеки. Ходімо з нами.
Оля.
Із
задоволенням. Там багато цікавих книжок і журналів.
Марійка.
Ніно! А що ти знаєш про бібліотеку?
Ніна.
У бібліотеці… Бібліотека це … бібліотека… (зніяковіло замовкає)
Марійка.
Ну що ж, доведеться попросити допомоги у друзів. Може, хто з вас, діти, відповість на це запитання, а Ніна послухає?
(діти відповідають)
Оля.
Необхідно також пам’ятати про те, що бібліотека любить тишу, там не можна смітити.
Ніна
. Зрозуміла. Я тепер теж стану відвідувати бібліотеку. Не буду гуляти цілими днями, а читатиму книжки і все
-
все знатиму.
Марійка
. Заговорилася я тут з вами. Мені вже час поспішати до бібліотеки.
Оля і Ніна.
І ми з тобою. До побачення, друзі!
Друга зупинка. Станція «Абонемен
т. Читальний зал. Книгосховище»
-
Слово надається бібліотекареві.
Бібліотекар.
Абонемент –
це відділ бібліотеки, де можна записатися в бібліотеку, одержати книги додому на визначений період часу. В нашій бібліотеці на абонементі ви можете вибрати книги самост
ійно. Для того щоб книги були повернуті на своє місце та щоб краще орієнтуватися у виборі книг, у бібліотеці виготовлені спеціальні роздільники, алфавітні каталоги, картотеки. У кожного читача є свій формуляр. /пояснення цих термінів/.
-
А як ви гадаєте, ч
им відрізняється читальний зал від абонемента?
Бібліотекар.
В читальному залі крім книжкових стелажів –
багато столів і стільців. Тут вас зустрінуть книжкові виставки для маленьких школярів. А ще тут багато книжкових виставок про рідну мову, про нашу неньк
у
-
Україну, про славних дочок і синів українського народу, а також про Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
10
те, як любити і берегти природу. Якщо вам потрібно про щось дізнатися або знайти відповідь на питання, бібліотекар видасть вам словники, довідники, енциклоп
едії.
Більша частина книг, п
ідручників зберігається у книгосховищі. Тут на спеціальних стелажах живуть різні книги. Це художні книги українських і зарубіжних письменників, а також книги з історії, біології, хімії, фізики.
Третя зупинка. «Книга в нашому житті»
В кожнім домі, в кожній хаті –
У містах і на селі,
Хто навчився вже читати,
Має книгу на столі.
Всі читають урочисто
І безвусі, й вусачі.
Скільки мешканців у місті,
Стільки в місті читачів.
І найменшенька дитина,
Що не вміє ще читать,
Ледь колисочку покине –
Просить книжку показать.
Книги дружать з дітворою.
Полюби їх у житті –
І улюблені герої
Будуть друзями в путі.
Лиш з малими читачами
В хаті клопіт вечорами:
Від книжок, хоч треба спати,
Їх ніяк не відірвати.
І за тиждень розмаїтий
Полюбились так книжки,
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
11
Що кладуть донині
діти на ніч їх під подушки.
Дружба з книгою –
це свято.
Не було б його у нас
Ми не знали б так багато
Про новий і давній час.
Книгу зрозумілу,
Чесну, добру і сміливу,
І дівчатка й хлопчики –
Хочуть всі читать.
Сторінки книжок завітних
Всіх нас доброму нав
чать.
Працювати і учитись,
І Вітчизну шанувать!
Прислів’я про книгу.
Четверта зупинка. «Книжкова лікарня»
Сценка.
Книжка
. Ой, ой, ой!
Дівчинка.
Що трапилось, книжечко? Хто тебе образив?
Книжка.
Ой, я втекла від хлопчика, який мене бив і не беріг.
(вбігає хлопчик)
Хлопчик.
Привіт! Ви тут не бачили книги? Вона втекла, а чому я й сам не знаю. Я тільки вдарив нею по голові сусіда по парті, та ще декілька разів забув її в саду. Ось і цього разу забув. Вночі пішов дощ. Вранці я пішов її шукати –
і не знайшов. Вт
екла. Ось ти де?!
Книжка.
Я не хочу повертатись до цього хлопчика. Заберіть мене до бібліотеки.
Дівчинка.
Добре. Ми тебе полікуємо у нашій книжковій лікарні, а потім, ти разом з іншими книжками стоятимеш на чистій полиці, і читатимуть тебе хороші, добрі д
іти, які не залишатимуть тебе під дощем.
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
12
Хлопчик.
А я буду без книги? Я її дуже –
дуже люблю!
Дівчинка.
Щоб повернути її, треба вивчити правила охайного поводження з книгою. (Вручає правила).
Хлопчик читає і коментує.
Беріть книжку чистими руками! (О! А я
їх ніколи не мию!) Не читайте книжку під час їжі. (А коли її читати?) Не загинайте листків –
користуйтесь закладками! (То може краще замість закладки покласти «Снікерс»?) Для того, щоб книга або підручник довше служили вам, обгорніть їх! (А у мене жодна к
нига не обгорнута)
Книжка.
Свою негарну звичку кинь!
Гортаєш –
пальці ти не слинь!
Листків дарма не загинай –
Зроби закладки, їх вкладай!
Запам’ятай, що я –
твій друг,
Та не для цих бруднючих рук.
Я –
книга, я товариш твій,
Тож зберегти мене умій!
Дівчинка
.
Чи запам’ятали ви ці правила, діти? А ти, хлопчику?
Хлопчик.
Я зрозумів. Обов’язково виправлюсь. Можна я відведу книжку в книжкову лікарню. Адже в кожній школі, в кожній бібліотеці працює така лікарня. Пішли, книжечко, дорогенька, спирайся на мене.
Біблі
отекар.
А хто може повторити правила поводження з книгою? Молодці! Тепер ви можете стати справжніми читачами. Але для цього потрібно дати урочисту обіцянку читачів шкільної бібліотеки.
Урочиста обіцянка
Я, вступаючи в ряди читачів шкільної бібліотеки, уроч
исто обіцяю:
-
Поважати книгу, виконувати всі правила користування книгою!
Всі:
Обіцяю!
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
13
-
Не рвати, не бруднити, не малювати її.
Всі:
Обіцяю!
-
Якщо якійсь книзі потрібна допомога –
зробити все, щоб книга не «хворіла».
Всі:
Обіцяю.
-
Ніколи не проходити спокійно повз тих, хто «ображає» книгу.
Всі:
Обіцяю! Обіцяю! Обіцяю!
П’ята зупинка. Вікторина «Чи знаєте ви казки?»
Відгадати хто з казкових героїв надіслав телеграму. Чи уважні ви читачі? «З якої це казки» Загадки про казкових героїв.
Вчитель.
На цьому наша мандрівка «Книжковим містом» закінчується. Я хочу побажати вам прочитати найкращі книжки, порозумнішати, ніколи не розлучатися з книжкою і стати гарними читачами шкільної бібліотеки.
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
14
ФОТОРЕПОРТАЖ
Бібліотечн
ого
урок
у
-
п
освячення у читачі
«
Мандрівка Книжковим містом
»
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
15
НАШ ВЕРНІСАЖ (виставка малюнків –
ілюстрацій до улюблених книг)
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
16
ЛІТЕРАТУРНИЙ ТУРНІР
Подорож у світ казок
Мета: розвивати інтерес до читання; узагальнити знан
ня учнів про відомі українські та російські народні казки; виховувати почуття співпереживання, взаємо
виручку, дружбу.
Форма проведення: турнір.
Обладнання: ілюстрації до казок, збірки казок, завдан
ня для команд, текст
и пісень, назви станцій.
ХІД ТУРНІРУ
Учитель
.
Сьогодні, діти, ми з вами проведемо турнір і здійснимо подорож у світ казок. Нагадаю умови тур
ніру: грають три команди по п'ять
-
сім учнів. Кожен учень вибирає картку їз зображенням рожевої квіточки, білої квіт
очки, листочка, В першу коман
ду об'єднуються учні, які вибрали рожеву квіточку, у другу —
листочок. За правильні відпо
віді команди отримуватимуть відповідні жетони і прикрашатимуть ними суху гілочку. Переможе та команда, що набрала найбільшу кількість ба
лів. Лас
каво просимо до світу казок!
Учень
В світі багато казок
Сумних і веселих
І прожити на світі
Нам не можна без них
Мій юний друже!
Бери із собою в дорогу
Своїх улюблених казкових друзів.
В потрібну мить вони допоможуть
Мрію знайти і зроблять світлішим життя! Станція «Загадкова»
Кожній команді пропонується по черзі відгадати загадки.
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
17
1. Улітку наїдається, взимку відсипається. (Ведмідь)
2. Вік свій ходить з клунками, та ще й сідають на ньо
го з мішками. (Верблюд)
3. У зеленому жакеті, хоч і плавати мастак, а не риба і не рак. (Жаба)
4. Повзун повзе, сімсот голок везе. (їжак)
5. Двічі родився, у школі не вчився, а час знає. (Півень)
6. Сірий, та не вовк, довговухий, та не заєць, з копи
тами, та не кінь. (Осел)
7. Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)
8. Сам собі у пітьмі світить, аби з'їсти кого, мітить. (Вовк)
За кожну відгадану загадку команда одержує один бал або один жетон. Команди прикріпляють зароблені жетони
до гілочок.
Станція «Вікторіана»
Командам пропонуються запитання. На обміркову
вання —
30 секунд. За кожну правильну відповідь —
1 бал. Команди прикріпляють зароблені жетони до гілочок.
«Чи знаєте ви казку?» Перша команда
1) Він так задивився на дерево, що й не помітив, як вовк прибіг. Як уздрів його чоловік, кинувся мершій на дерево, а обривочка й забув. Заліз на дерево та й сидить. Коли прибігають три чорти, а трохи згодом і четвертий, їхній ватаг. (Про правду і кривду)
2) Привіз його вовк у великий ліс, а посеред лісу стояла велика хата; біля тієї хати стоїть стовп, на стовпі висить клітка, а у тій клітці сидить птиця така, аж сяє. (Про жарптийю та вовка)
3) У діжі, що так несподівано стала йому в пригоді, було більше як до половини синьої, густої, на олії розведеної фарби. (Фарбований лис)
Друга команда
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
18
1) Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу вбула в драний черевик, а друга боса. (Мудра дівчи
на)
2) –
Жінко, я знаю, що ти бідна, і я тобі радо допоможу, якщо будеш згодна продати мені те, про що ти не знаєш. (Красний Іванко і закляте місто)
3) Домовик по
-
селянському насунув шапку на вуха й швидко подався назустріч господарю до великого болота, що
було на шляху... (Потерчата)
Учитель пропонує представникам команд прикріпити зароблені жетони до своїх гілочок.
Станція «Музична»
На двох аркушах паперу написано по дві з чотирьох голос
них: О, У, Е, І. Кожній команді дається аркуш з однією з літер і пропонується проспівати один з куплетів пісні «Веселі гусаки», замінивши всі голосні тією літерою, що написана на їхньому аркуші.
У цьому завданні за п'ятибальною шкалою оцінюється злагодженість виконання.
Станція «Кросворди і ребуси»
Кожна команда презент
ує підготовлені ними кросворди і ребуси. Команди
-
суперники по черзі їх розгадують
Станція «Віднови назву»
Учням дається папірець із переплутаними складами назви казки. За 1 хвилину треба відновити назву казки.
К А В И Н М О Х У Х О Х А –
(ХУХА
-
МОХОВИНКА)
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
19
Т А К О Л О С Ц А Р К С І Й Т О Н П Л Е
(ЦАР ПЛАКСІЙ ТА ЛОСКОТОН)
Станція «Хто найшвидший»
Змінюючи кожного разу по одній букві дійти до слова
-
героя казки Франка «Фарбований Лис»
Н
І
Ж
Л
И
С
Та команда, яка виконає
найшвидше завдання, перемогла.
Підбиття підсумків турніру
Учитель
. Дивлячись на розквітлі гілочки, можна без підрахунку балів здогадатися, що перемогла... коман
да. Однак, усі сьогодні старалися, тому кожен з вас отримує приз.
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
20
ФОТОРЕПОРТАЖ
Літературн
ого
т
урніру
«
Подорож у світ казок
»
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
21
ТЕСТ
«Чи гарний я читач
?
»
Згадайте, ви ще тільки навчилися ходити і говорити, а у ваших руках вже з'явилася книжка. Спочатку ви просто сиділи і роздивлялися малюнки, потім хтось читав вам казки, а незабаром ви й самі навчилися складати літери в слова. Здається, читати -
що може бут
и простіше? Але бути читачем –
справжнє мистецтво! Наш тест допоможе визначити, наскільки ви володієте цим мистецтвом. Відповідайте «так» чи «ні». 1. Чи поспішаєте ви, коли читаєте книгу, «ковтаючи» її? 2. Чи називаєте ви книгу нудною, якщо не прочит
али її до кінця? 3. Ви пропускаєте під час читання окремі речення, описи, сторінки? 4. Чи намагаєтесь передчасно дізнатися про розв'язку книги? 5. Обов'язково пам'ятати ім'я автора книги? 6. Чи є у вас звичка читати завжди і всюди, де тільки є для цього можливість? 7. При читанні ви зустрічаєте незрозуміле слово. Звертаєтесь до словника, щоб дізнатися, що воно означає? 8. Чи маєте звичку розтягувати без потреби на довгий час читання одніє
ї книги? 9. Читаєте лежачи? 10. Скільки сторінок ви читаєте щодня? а) 0 -
1 сторінку; б) 5
-
10 сторінок; в) 11 сторінок і більше. Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
22
КЛЮЧ ДО ТЕСТУ:
Якщо ви відповіли "так" на питання 5, 6, 7, а також обрали відповідь 10 б) або 10 в) –
вітаємо, ви гарні і талановиті читачі! Якщо ви відповіли "так" на питання 1, 2, 3, 4, 9 і обрали відповідь 10 а) –
ви ще не дуже підготовлені читачі. Бажаємо успіхів у самовдосконаленні! В основу цього тесту покладені Дванадцять правил чит
ання від Івана Огієнка.
85%
15%
РЕЗУЛЬТАТИ ТЕСТУ «ЧИ ГАРНИЙ Я ЧИТАЧ?»
Гарні і талановиті читачі
Ще не дуже підготовлені читачі
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
23
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
24
КНИЖКОВА ВИСТАВКА (ВЕРНІСАЖ)
«На шлях я вийшла ранньою весною…»
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
25
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ «Леся Українка
–
миті прекрасного життя
»
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
26
МУЗИЧНО
-
ТЕМАТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ
«Вічний живий голос»
Мета:
передати силу і глибину поетичного світу Лесі Українки, виховувати любов до українського поетичного слова, до Вітчизни, до творчої спадщини поетеси, почуття прекрасного. Оформлення:
портрети Лесі Українки; виставка книг до творів по
етеси, свічка, вишиті рушники. Обладнання:
магнітофон, святково прибрані столи, дошка. Учасники:
Учениця 9 класу
у ролі Лесі Українки;
2 ведучих (юнак і дівчина);
9 читців;
маленький хлопчик(син);
його мама;
сільський хлопець Лаврін;
Мавка;
Лукаш.
Музичне оформлення:
Людвіг ван Бетховен, “Місячна соната” №14,ч.1; М.Скорик, “Мелодія”;
Ференц Ліст,”Мрії кохання”;
Музика до радіопостановки “Лісова пісня”;
пісня “Україночка”, сл. А.Демиденка, муз. Г.Татарченка;
пісня “ Стояла я і слухала весну
”, сл. Л.Українки, муз. К.Стеценка;
пісня “ Волинь моя
”, слова і музика С.Кривенького;
Українська народна пісня;
Український народний танець.
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
27
На сцену виходять студентка в ролі Лесі Українки та ведучі в ук
раїнських костюмах(лине з наростаючою силою “ Мелодія
” М.Скорика).
Леся Українка:
Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей, А тепер я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни, ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари в серце жадібне моє, сповнилось серце уще
рть, вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе примари, не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть. Я вже давно інших мрій відреклася для тебе. Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя. Вдарив час, я душею повстала сама проти себе, і тепер вже немає мені вороття. Тільки –
життя за життя! Мріє, станься живою! Сл
ово, коли ти живе, статися тілом пора. Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра. Мріє, колись ти літала орлом надо мною, –
дай мені крила свої, хочу їх мати сама, хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, а як прийдеться згинуть за теє –
дарма! Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
28
Ведучий: Пророчими стали слова великої Лесі Українки. Мрії її стали дійсністю,
—
і сьогодні ми свідки здійснених мрій безсмертної дочки безсмертного народу.
Ведуча
:
Справді безсмертного, якщо має таких геніїв як Леся, і якщо навіть після смерті живуть в
они віки в пам’яті народній.
Леся Українка:
Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень,
І стримуваний пломінь засіяє,
Вночі запалений, горітиме уд
ень.
Викладач:
Вогонь пісень Лесі Українки палає уже 132 роки. Це незгасимий вогонь таланту, справжнього, від Бога. Донька Прометея,як назвали її люди, несла їм вогонь своїх поезій,цю іскру Божу, за життя і несе зараз, устами нашими, її потомків. Т
о ж нехай нев’янучими квітами вплітається у вінок безсмертя нашій славній землячці літературно
-
музична композиція, яку ми підготували з нагоди вшанування її 140
-
річчя від дня народження. Хай звучить слово Лесі і слово про Лесю.
Ведучий:
Хто ж така ця безсмертна жінка?
Ведуча:
Лариса Петрівна Косач. Окраса і гордість української нації, одна з
основоположників нової української літератури.
Ведучий:
Геніальна поетеса і драматург.
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
29
Ведуча:
Талановитий прозаїк і перекладач.
Ведучий:
Учений літературознавець і фольклорист
-
етнограф.
Ведуча:
Публіцист, педагог,видавець,журналіст,поліглот(знала до 10 мов),громадський діяч.
Ведучий:
Просто жінка, котра багато страждала,уміла кохати і хотіла бути потрібною.
Ведуча:
Леся У
країнка —
це така багатогранна творча особистість, про яку М.Бажан сказав: ”В історії світової літератури важко знайти таке ім’я, яке дорівнювало б їй талантом, мудрістю,проникливістю,значущістю ”.
Ведучий:
І світ не знав такої поетеси, не знав такої страдниці святої.
(Виходять двоє читців)
1 читець:
Йти назустріч бурям і зливам,
Буть одній —
як велика рать,
Жить в нещасті життям щасливим,
Муку творчістю перемагать.
2 читець:
Хвора дівчина, бідна Леся!
Де ще хворі такі були,
Щоб літали у піднебесся,
Що його не сягнуть і орли!
1 читець:
Де слова обертались у крицю,
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
30
В кров живу —
друкований знак,
Де підносив з мечем правицю
Вождь рабів —
безсмертний Спартак.
2 читець:
Вся ти —
трепет,вогонь,ідея,
Вся ти —
вірна,єдина струна,
І хто знає співця Антея —
Той тебе у ньом
у пізна!
Разом:
Ти себе Українкою звала,
І чи краще знайти ім’я
Тій,що радістю в муках сіяла,
Як вітчизна велика твоя.
Звучить пісня у виконанні студентки “Україночка”, сл. А.Демиденка, муз. Г.Татарченка.
Ведучий:
140 років тому, 25 лютого 1871року,на Волині в інтелігентній,відомій своїми волелюбними традиціями сім’ї Косачів
-
Драгоманових народилася дівчинка. Назвали її Ларисою.
Ведуча:
Вона взяла все краще від свого батька Петра Коса
ча,ім’я якого знаходилось в словнику “ Діячі революційного руху в Росії ”,від своєї матері Олени Пчілки, відомої української письменниці,від свого дядька Михайла Драгоманова,
від свого селянського оточення в с.Колодяжному. Але весь час вона йшла вперед,дал
і і вище…
Леся Українка: У дитячі любі роки,
Коли так душа бажала
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
31
Надзвичайного, дивного,
Я любила вік лицарства.
Тільки дивно, що не принци,
Таємницею укриті,
Не вродливі королівни
Розум мій очарували.
Я дивилась на малюнках
Не на гордих переможців,
Що, сперечника зваливши,
Промовляють люто: «Здайся!»
Погляд мій спускався нижче,
На того, хто розпростертий,
До землі прибитий списом
Говорив: «Убий, не здамся!»
Ведучий:
Тут,на Волині,серед розкішної природи,товаришуючи із сільськими дітьми,пізнала вона перші соціальні контрасти,а пам’ять вбирала перекази про народних месників.
Ведуча:
Пильно прислухалася Леся до батькових розповідей про історичне минуле свого народу,про тяжке становище поневоленого селянства. На все життя зберегла в своїй пам’яті казку,переказану їй сільським хлопчиком,і яка ляже в основу твору,
написаного незадо
вго до смерті поетеси. То буде її казка “
Про
Велета
”
.
Ведучий:
Якось дівчинка стояла на ганку і стежила за шулікою,який кружляв над двором. Коло неї хтось кашлянув. Був то хлопець років дванадцяти. Відбулось знайомство. Виявляється, Леся вже чула про нього. То був той самий казкар Лаврін, і вона попросила його розказати казку про цигана і змія. Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
32
“
Я знаю кращу —
про Велета. Колись розповім,
”
—
пообіцяв Лаврін. В один із таких замріяних вечорів хлопець прийшов, щоб розказати казку.
Невеличка інсценіз
ація
(Леся і Лаврін)
Лаврін:
Жив колись на землі чоловік. Велетом звався. Був великий,як найвища гора в усім світі. Ніхто не міг його збороти чи поневолити. Пробували,коли спав,закутувати руки,та він,пробудившись,єдиним рухом зривав ланцюги. Велет був добрий для людей, малу дитин
у не зачепить. А що вже злий на поганого чоловіка,то й не сказати. Злу, навісну людину роздушував пальцем
-
мізинцем. Не було життя лихим людям од Велета
. Склали вони молитву до Бога: ”
Так і так,мордує нас Велет.
А ми тобі,Боже,ставимо церкви,запалюємо свічк
и,молимося. Ще більше
молитимемось, тільки змилуйся,зроби щось з тим Велетом ”.Не знати, як воно
там було
, але Бог не стрелив у Велета перуном,як то робив з іншими,а тільки сном накрив його. Бо ліг Велет,думав на годину,а спить уже віки,землею весь світивс
я. Ото ті злі люди скористались із цього. Обплутали Велета дротами залізними. Не боячись,точать із нього кров. Сокирами трощать його кості. Вже й до серця добираються. Велет терпить страшні муки,але спить,як камінь. Часом увісні як наморщить од болю лоба,т
оді шумлять гаї,курява встає на дорогах. А вже як дошкулить той біль,він ворухнеться,
—
тоді по тілу ідуть корчі,вся земля затруситься. Та не бояться його вороги,бо гадають, що то тільки до пори,не знають,що Бог змилується колись над Велетом —
і тоді він ус
тане із землі,розправить руки —
і затріщать ті дроти,як не було їх на ньому
Усе тоді
… Все тоді,що налипло на Велеті,
—
стане сторч. Здійметься буря.
Леся Українка:
Коли ж він прокинеться?
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
33
Лаврін:
А прокинеться! Розірве на собі всі пута і зітхне
на повні груди —
великий і нездоланний.
Ведуча:
Очима дорослої людини Леся почала дивитись на світ,на ту недосконалість людського життя,яка порушує прикрі питання і не дає жодної відповіді. Думки не давали спокою і вели її між люди,де дівчина вдихнула дух курної хати,побачила бідність в усій оголен
ій страхітливості… Усе це гострим болем відлунювалось у її чуйному серці.
Ведучий:
Лариса жодного дня не сиділа за шкільною партою. Лесина мама,як щира українська патріотка, негативно ставилась до казенної,до того ж російськомовної шкільної науки.
Лес
я Українка (на фоні “
Місячної сонати
” Бетховена)
:
-
Жодних шкіл не покінчила і взагалі систематично вчилась тільки до 14 років, а потім пішла “
на власний хліб
”
, себто вчилась тільки того, що мені подобалось, а читала все, що запорву, без жодної заборон
и. Правда коректив був в особі моєї матері та в листах дядька Драгоманова, якого вважаю своїм учителем, бо дуже багато завдячую йому в моїх поглядах на науку, релігію, громадське життя.
Ведуча:
В сім’ї панувало художнє слово. Перекладали,писали твори,
переказували історії, записували пісні,звичаї,декламували,дуже часто читали вголос. І весь час —
книги,книги, книги.
Ведучий:
З листа Михайла Павлика до Михайла Драгоманова: ”
Леся просто ошоломила мене своїм образованням та тонким розумом. Я думав,що вона тільки в крузі своїх поезій,аж воно далеко не так. На свій вік це геніальна жінка… ”
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
34
Ведуча:
Надзвичайно обдарована від природи, Леся вся була складена із суцільних захоплень.
І це чудово! Чудово тому,що всі її захоплення —
чисті,світл
і й благо
родні,одне слово, високі. Ведучий: В чотири роки вона вже читала.
Ведуча: У шість —
невтомна дівчинка сама вишиває улюбленому батькові сорочку,а подаровані їй ножиці й гольник вона пильнує більше,ніж деякі забавки.
Ведучий:
Перший літературний твір Лесі,вірш “
Надія ”, був написаний, коли їй ішов лише дев'ятий
рік. Випадково почута розмова батьків про лист,який вони отримали від сестри Петра Антоновича,де йшлося про арешт і заслання тітоньки Олени,спонукали дівчинку до серйозних думок про любов до рідного краю,про страх втрати його.
3 читець:
Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз на рідну країну, Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно; Поглянути ще раз на степ, могилки, Востаннє згадати палкії гадки… Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна. Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
35
Ведучий:
З цього часу і до кінця життя поезія,слово,пісня стали призванням
,сенсом її життя.
Інсценівка поезії “
Мамо,іде вже зима …
”На сцені з'являється мама,що веде за руку свого сина,хлопчика років 4
-
5. Вони розмовляють.
Син:
Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема...
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?
Мама:
Ні, не кожна.
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, —
Ще зосталась пташина маленька.
Син:
Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?
Мама:
Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна.
Син:
Мамо! Ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі, —
Чуєш, цвірінькають так,
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
36
Мов їм про зиму байдуже!
Бач,
—
розспівалися як!
Мама:
Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбат
и,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати.
Син:
Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!
Мама:
Спів пташині —
потіха одна, —
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна.
Ведучий: Широкий світ захоплень. Серед них чільне місце посідає музика.
Ведуча:
На думку сестри Ольги, Леся могла б стати не тільки першокласною піаністкою, а й композитором, бо в музиці виливала всю свою душу. І гра її була прекрасною. “
Як Леся грала, –
згадувала сестра, –
то ми всі сиділи тихесенько і слухали –
не могли наслухатися її музики
”
.
Ведучий: Ще одне захоплення Лесі –
народні пісні. Вона безмежно кохалася в них, шанувала історичне минуле свого народу.
У виконанні учнів
звучить україн
ська народна пісня
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
37
Ведуча: А як захоплено мала Леся бігала з сільською дітворою,плавала,лазила по деревах,грала у рухливі ігри. Весела від народження дівчинка охоче танцювала.
Український танець виконується хлопцями та дівчатами.
Ведучий: І як же треба було долі жорстоко познущатися з Лесі,щоб приректи її на тридцятилітню війну зі страшною хворобою —
туберкульозом,який вразив її на порі одинадцятої весни, і поступово руйнуючи організм, привів до тяжких операцій та нелюдських страждань.
В
едуча: Та не вдалося хворобі зламати надлюдську волю поетеси,не вдалося заволодіти її душею і розумом.
4 читець:
Хто вам сказав,що я слабка, Що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука, Чи пісня й думка кволі? Ви чули, раз я завела Жалі та голосіння, –
То ж була буря весняна, А не сльота осіння. А восени… Яка журба, Чи хто цвіте, чи в’яне, Тоді й плакучая верба Злото
-
багряна стане. Коли ж суворая зима Покриє барви й квіти –
На гробі їх вона сама Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
38
Розсипле самоцвіти.
Ведучий: Героїзм,з яким поетеса переборювала свої муки, непримиренність до угодовства й компромісів робили Лесю Українку наймужнішою серед численних тогочасних поетів.
Ведуча: Свого часу Іван Франко зробив висновок,що “
… Леся Українка —
трохи чи не єдини
й мужчина на всю сьогочасну соборну Україну ”.
Ведучий: А ми говоримо: ”
Єдина! На всю Україну! На весь світ!
”
Ведуча: Все життя поетеса була борцем,бійцем,воїном,що начертав на своєму щиті слова ” умру —
не здамся
” і прогол
осила серед стогонів і зойків різного роду нитиків “
Contra
Spem
Spero
!”
5 читець:
Гетьте, думи, ви,хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу скрізь сльози сміятись, Серед лиха співати п
існі, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на них сльози гіркі. Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
39
І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодовая,міцна, Може, квіт
и зійдуть –
і настане Ще й для мене весела весна. Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать. В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей, Все шукатиму зірку провідн
у, Ясну владарку темних ночей. Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні! Ведучий: Патріотка до мозку кісток, Леся все своє життя сповідувала високу національну ідею.
Ведуча: Коли Михайло Павлик запропонував їй поміняти російське підданство на австрійське (там, мовляв,значно більше демократії), поетеса відповіла:
”
Я, звісно,не хочу бути підданою Росії,але в такій же мірі не прагну стати підданою австрійської держа
ви. Я б воліла бути громадянкою незалежної самостійної України ”.
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
40
Ведучий: Неволя українського
народу —
незгоєна рана в серці поетеси.
Леся Українка:
Горить моє серце, його запалила Гаряча іскра палкого жалю. Чому ж я не плачу? Рясними сльозами Чому я страшного вогню не заллю? Душа моя плаче, душа моя рветься, Та сльози не ринуть потоком буйним, Мені до очей не доходять ті сльози, Бо сушить їх туга вогнем запальним. Хотіла б я вийти у чистеє поле, Припасти лицем до сирої землі І так заридати, щоб зорі почули, Щоб люди вжахнулись на сльози мої. Ведуча: Життя краяло поетесу глибоко і дошкульно. Калинова сопілка ридала потоками сліз нестримних,раптових,що рвались з глибини самого серця.
Ведучий: Та вона вміла стримува
ти “
хвилю ридання гарячу
”,
стискати серце лещатами залізної волі і в палких мріях творити бойову пісню. Це був дужий месник, сповнений гніву і ненависті борець,зброєю якого було Слово.
6 читець:
Скрізь плач і стогін і ридання, Несмілі поклики, слабі, На долю марні нарікання,
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
41
І чола, схилені в журбі. 7 читець:
Над давнім лихом України Жалкуєм
-
тужим в кожний час, З плачем ждемо тії години, Коли спадуть кайдани з нас. 6 читець:
Ті сльози розтроюдять рани, Загоїтись їм не дадуть. Заржавіють від сліз ка
йдани, Самі ж ніколи не спадуть! 7 читець:
Нащо даремнії скорботи? Назад нема нам воріття! Берімось краще до роботи. Змагаймось за нове життя! Звучить пісня
на слова Лесі Українки “ Стояла я і слухала весну ”.
Леся Українка:
Нехай! Я знаю се, проклята я навіки, Бо я любить не вмію ворогів. О, кожний тихий усміх Фарисея Для мене гірш від скорпіона злого. Мені бридка не так сама отрута, Як все оте гнучке, підступне тіло. Я вся тремчу, коли його побачу, В моїх очах я чую зброї по
лиск, В моїх речах я чую зброї брязкіт…
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
42
Ведуча: Це рядки із драми “
Одержима
”, котру створила Леся за одну жахливу ніч при постелі вмираючого друга Сергія Мержинського,
якого к
охала великою і чистою любов’ю.
Леся Українка:
-
Признаюся вам, що я її в таку ніч писала,після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась і навіть писала, не перетравивши туги, а в самому її апогею. Якби мене хто спитав, як я з того всього жива вийшла, то я б теж могла відповісти: "Я з того створила драму."
Ведуч
ий: Жорстока доля рано забрала кохану людину. Муки і страждання супроводжували це справжнє, чисте кохання, високий злет її душі.
8 читець:
Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти, Так міцно, щільно, і закрить од світа, Я не боюсь тобі життя одняти, Ти будеш, мов руїна, листом вкрита. Плющ їй дає життя, він обіймає, Боронить від негоди стіну голу, Але й руїна стало так тримає Товариша, аби не впав додолу. Їм добре так удвох, —
як нам з тобою, —
А прийде час розсипатись руїні, —
Нехай вона плю
ща сховає під собою. Навіщо здався плющ у самотині? Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
43
Хіба на те, аби валятись долі Пораненим, пошарпаним, без сили Чи з розпачу повитись на тополі І статися для неї гірш могили?
Леся Українка: ( на тлі музики Ференца Ліста “ Мрії кохання ”)
Твої листи
завжди пахнуть зов'ялими трояндами, ти, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, щ
о моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і тугою щастя, що палило мене, і
мучило, і заставляло заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світу, де щастя і горе так божевільно сплелись... А потім і щастя, і горе обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила тебе
і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всею душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів
, від
найсолодших поцілунків! Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Все, що мене томить, все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю тонкою тремтячою рукою, -
вона
тремтить, як струна, -
все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх блискучих очей,
-
ох, у тривких до життя людей таких очей не буває! Се очі з іншої країни...
Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів'ялі троянди?
Мій друже, мій друже, чому ж
я не можу, коли так, облити рук твоїх, рук твоїх, що, мов струни, тремтять, своїми гарячими слізьми?
Мій друже, мій друже, невже я одинока згину? О візьми мене з собою, і Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
44
нехай над нами в'януть білі троянди!
Візьми мене з собою.
Ти, може, м
аєш яку іншу мрію, де мене немає? О дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла. Візьми мене з собою. Я так боюся жити! Ціною нових молодощів і то я не хочу життя. Візьми, візьм
и мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу,вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в'януть, в'януть і пахнуть, як тв
ої любі листи, мій друже...
Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: в
ізьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!
І нехай в'януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди.
9 читець:
Де поділися ви, голоснії слова, що без вас моя туга німа? Розточилися ви, як весняна вода по ярах, по байрак
ах, по балках. Чом не станете ви, як на морі вали, не гукнете одважно до неба, не заглушите туги прибоєм гучним, не розіб’єте смутку моєї душі міцним напрасним натиском бурі? Я не на те, слова, ховала вас і напоїла кров’ю свого серця, щоб ви лилися, мов отрута млява, і поїдали душі, мов іржа. Промінням ясним, хвилями буйними, прудкими іскрами, летючими зірками, палкими блискавицями, мечами Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
45
хотіла б я вас виховать, слова! Щоб ви луну гірську будили, а не стогін, щоб краяли, та не труїли серце, щоб піснею були, а не квилінням. Вражайте, ріжте, навіть убивайте, не будьте тільки дощиком осіннім. Палайте чи паліть, та не в’яліть! Ведуча: Улітку 1922 року Леся на лікуванні. Далеко вона від рідної домівки… Туга за рідним краєм
,милою Волинню дала поштовх до написання драми
-
феєрії “ Лісова пісня ”.
Ведучий: В гарячковій безсонній праці за десять днів народився цей незрівнянний поетичний шедевр —
глибоко філософська поема,в якій знайшли своє вічне життя чарівні образи її рід
ного Полісся.
Звучить музика
до радіопостановки “ Лісова пісня
”.(
Розгублений Лукаш тримає сопілку, намагається щось заграти, сидячи. З’являється постать Мавки). Сценка із “
Лісової пісні
”
.
Мавка:
Заграй, заграй, дай голос моєму серцю! Воно ж одно лишилося від мене. Лукаш:
Се ти? Ти прийшла, щоб з мене пити кров?
Спивай! Спивай! Живи моєю кров’ю!
Так і треба,бо я тебе занапастив.
Мавка:
Ні, милий, Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
46
ти душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос. Лукаш:
Я душу дав тобі? А тіло збавив! Бо що ж тепера з тебе? Тінь! Мара! (з сумом дивиться на Мавку)
Мавка:
О, не журися за тіло! Ясним, вогнем засвітилось воно, чистим, п
алючим, як добре вино, вільними іскрами вгору злетіло. Легкий, пухкий попілець ляже, вернувшися, в рідну землицю, –
вкупі водою там зростить вербицю,
-
стане початком тоді мій кінець. Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені, їм промовляти душа моя буде. Я обізвуся до них шелестом тихим вербової гілки, голосом ніжним тонкої сопілки, смутними росами з вітів моїх. Я їм тоді проспіваю все, що колись ти для мене співав, ще як напровесні тут вигравав, мрії збираючи в гаю.. Грай же, коханий, благаю! Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
47
Ведучий: Хіба була ще на світі така жінка,в серці якої поєдналися б така мужність,така геніальність, такий вогонь і розум,така пристрасна любов і така відданість народові та Батьківщині? Ні, другої такої на світі не було.
Ведуча: Кажуть: ти не вмирала ніколи,
Кажуть: ти, наче пісня,живеш.
Ніби юність ясна, смаглочола,
По країні в майбутнє ідеш.
Леся Українка:
В тую країну, де щастя і горе однаково милі, В тую країну, де усміх і сльози однаково ясні, В тую країну, де чола підводять похилі, Де не сльозами, а співом ридають нещасні. Я не журюся, чи рано, чи пізно загину, Я не журюся, що світ сей хороший покину, Я не журюся –
нехай там життя моє гасне. Зоре моя! В тебе світло повік буде ясне. Інші б
удуть співці по мені, Інші будуть лунати пісні, Вільні, гучні, одважні та горді,
Поєднаються в яснім акорді І полинуть у ті небеса, Де сіяє одвічна краса, Там на їх обізветься луною Пісня та, що не згине зо мною.
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
48
Ведучий: Видатні митці ніколи не полишають нас. З’єднавши своє життя з мріями та стражданнями людей,із їхнім пориванням до волі й щастя, вони крокують великою землею безсмертя.
Ведуча: І час підносить їх над нашими думами і турботами, обдаровуючи безмежн
ою молодістю, і стають вони нашими сучасниками й ровесниками прийдешніх поколінь.
Ведучий: Будуть відходити віки, будуть приходити віки; пилком чи кушпелою розвіється скороминуще… а вічне увійде у вічність,не так у бронзу чи мармур,як в очі людські,в
надії людей,бо допоки живе надія —
живий і народ. Ведуча: То ж будемо і ми вчитися терпінню,вірі,любові і надії у нашої неповторної Лесі.
Виходять усі учасники звучить пісня “
Волинь моя
”,слова і музика С.Кр
венького.
Використана література
:
1.
Леся Українка
Лірика, Драми
/
Українка Леся.
–
К. : Дніпро
, 1986.
2.
Леся Українка
Драматичні твори
/
Українка Леся.
–
К. : Дніпро
, 1989.
3.
Костенко А
.
Леся Українка
.
Художньо
-
документальна біографія
/ Костенко Анатоль
. -
К. : Дніпро
, 1985.
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
49
ФОТОРЕПОРТАЖ
музично
-
тематичної композиції
«Вічний живий голос»
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
50
ПОЕТИЧНИЙ ВЕРНІСАЖ «Мрії зламане крило»
Мета.
Розширити знання учнів про життя і творчість Лесі Українки;
зацікавити читанням її творів; розвивати творчу уяву, словниковий запас учнів;
виховувати любов до рідної землі, інтерес до поетичного слова.
Обладнання:
портрет Лесі Українки, виставка малюнків до творів поетеси,
мультімедійний екран, фотовиставка про життя і творчість Лесі Українки, вінок зі
стрічками.
(
Зал святково прикрашений. На центральній стіні портрет Лесі Українки,
прикрашений вінком зі стрічками).
«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!»
Леся Українка
Хлопчик
-
Ти себе Українкою звала,
І чи краще знайти ім'я
Тій, що радістю в муках сіяла,
Як Вітчизна велика твоя!
Дівчинка
-
Тобі сьогодні хліб, калину й колос
Твоя малеча рідна принесла.
Ти все життя з недугою боролась Та творчістю ти смерть перемогла!
Хлопчик
-
Ти, дівчино, в які світи мандруєш?
Леся
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
51
-
Я до людей... Хлопчик
-
А як твоє імення? Леся
-
Леся.
Хлопчик
-
А де зросла ти, дівчино вродлива?
Леся
Мене весна при лузі породила,
Заквітчана у проліски... Водила
Вона мене за руку на лани,
На луки дальні, до верби старої,
Розщепленої громом весняним,
Водицею з криниці степової
Щоранку напувала...
... Була я вільна і щаслива.
Та якось вдень, коли скінчилась злива,
Я на отаві дудочку знайшла,
Обвітрену, стару, робітникову.
Заграла я й почула дивну мову -
Так вперше я відчула муку пісні, яка співцеві сну не принесе,
Яка його будитиме й вестиме,
І сіятиме слово молоде,
Аж поки сам він хащами густими
Пробуджених від сну не поведе...
І я тепер на шлях ступити мушу.
Я поспішаю...
Я до них іду.
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
52
Вчитель.
-
Чи знаєте ви, хто така Леся Українка?
Ось вона дивиться на нас своїми світлими, мужніми очима. Вона поетеса, жінка, котрій було властиве все людське і звичайне. Леся Українка мала в серці те, що не вмирає», -
почуття гордості за свою землю, свій народ, свій рід.
Три великі світила сяють в небі України. Три генії українського народу прославили Україну на весь світ: Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Такі особистості з'являються, можливо, раз на сотні літ, але їхні зорі світять вічно на небосхилі нашої істо
рії.
Сьогодні ми вшановуємо пам'ять Лесі Українки, якій вдячні за солодкі й п'янкі чари любові до українського слова, до рідної землі. Розповіді дітей.
Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 року в Новограді -
Волинському в інтелі
гентній літературній родині. її мати -
відома письменниця Олена Пчілка, батько -
юрист.
У Лесі було двоє братів -
Михайло, Микола, три сестри -
Ольга, Оксана. Ізидора. Сестра Лесі Ольга згадує: «Зо всіх нас шістьох дітей Леся найбільше була подібна до бать
ка і вродою, і вдачею... Вони обоє однаково були лагідні та добрі безмежно... Обоє були надзвичайно стримані, терплячі та витривалі, з виключною силою волі. Обоє були бездоганно принципові люди: для любих дітей чи справ могли поступитися багато чим, могли бути дуже поблажливими, але я не можу собі уявити тої людини, тої справи, взагалі тої сили, що могла б примусити батька чи Лесю однаково зробити щось, що вони вважали за непорядне, нечесне. Була в батька і Лесі ще одна спільна, надзвичайно цінна риса: вони
на диво високо цінували людську гідність у всякої людини, хоч би у найменшої дитини, і завжди поводились так, щоб не ображати, не принижувати тої гідності». Найбільше Леся гралася зі старшим братом Михайлом, їх навіть називали одним ім'ям —
«Мишолосія». В
они вигадували різні забави, фантастичні пригоди, умовно Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
53
мандрували до далеких країн, до диких людей. Зростали діти серед чудової волинської природи з синіми плесами озер і предковічними сосновими борами.
Леся Українка жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки. Вчителями її були мати та батько.
В 4 роки Леся вже вміла читати. Улюбленою її книгою були «Кобзар» Т. Шевченка, твори Жуля Верна.
Леся з дитинства була старанною і здібною дитиною, музично обдарованою. Дуже любила музику. Грала на фортепіано. Думала, що з неї був би кращий музикант, ніж поет.
Це помітив композитор М. В. Лисенко. Леся швидко переймала народні пісні, співала, записувал
а їх. Вона знала понад десять іноземних мов. На іменини мамі, батькові і Михайлові дівчинка щороку дарувала свої чудові вишивки. Вона вишивала й мережила сорочечки, рушники для братів, сестер, родичів, знайомих.
Жила сім'я Косачів на Волині. Дівчина вчила грамоти дітей бідних селян. Леся була милосердною. їй хотілося захистити зайченя від вовка, подружку від хвороби, людину від зла.
Коли дівчинці було 9 років, заарештували за революційну діяльність її тітку Елю. Леся написала свій перший вірш «Надія»./Ця по
езія була відгуком на заслання у Сибір улюбленої тітки.
НАДІЯ
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро,
—
Там жити чи вмерти, мені все одно,
Поглянути ще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкії гадки...
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
54
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.
Для менших братів і сестер Леся була вчителькою, вихователькою. Для сестри Ольги вона написала підручник «Стародавня історія східних слов'ян»
Дівчинка росла наполегливою. До всього їй хотілося дійти самій. Вона крадькома йшла в ліс вночі. Там шукала мавок, русалок. Коли Лесі Українці було у 13 років, у неї назбиралося кілька віршів, мати добирає їй псевдонім УКР
АЇНКА, і публікує вірш «Конвалія».
Чому УКРАЇНКА? Тому що в сім'ї панували українські звичаї.
(
Вірш «Конвалія»),
Доля розпорядилася так, що наділила Лесю дивовижними здібностями і в той же
час заставила виборювати життя в щоденних муках і стражданнях. Під час свята
Водохреща (1881 р.) в Луцьку дівчинка так захопилася, що не відчула, як промочила ноги в крижаній воді. Почався туберкульоз кісток. Спочатку захворіла нога, потім рука, а потім легені і нирки. Та ще в дитинстві поетеса засвоїла правило: щоб не плакати, треба сміятись. Отак і змагалась з тяжкою недугою все життя (ЗО років). Іноді цілий місяць доводилось лежати в гіпсі, в «липучих кайданах», як казала вона сама. Леся змушена була відмовитись від малювання, гри на фортепіано.
Часто їй доводилось їздити на лікування в Крим, на Кавказ.
Перебуваючи на лікуванні в Криму, Леся Українка була зачарована морем -
лагідним і ніжним, понурим і грізним. Вона любила його й асоціювала з непереможною силою народною. Перша подорож д
о Одеси відбулася, коли їй було 17 років. З вікна поїзда вона милувалася рідними краєвидами, а поетична уява творила вірш «Красо України, Подолля», що увійшов до циклу «Подорож до моря».
Поетеса стала відомою на Україні. В її талант повірив І. Франко.
Останні 10 років свого життя Леся Українка жила вУкраїні наїздами. Більше -
на Кавказі, в Криму, Італії, Єгипті.
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
55
Сорокадворічною пішла вона із життя, пішла не зломлена духом, і образ її таким живе й житиме для нас -
сповнений гідності, прекрасний у своїй людяності і великім творчім горінні.
1 серпня 1913 року вона померла на Кавказі, в Сурамі (в Грузії). Похована в Києві на Байковому кладовищі між могилами батька і брата Михайла.
Які ж з
аповіти, діти, лишила нам Леся українка, нам, спадкоємцям слави і страждань українського народу?
Бути з народом;
Любити народ;
Виховувати в собі дух волі, незалежності;
Творити ідеали, які б служили народові.
-
Чого хотіла навчити нас?
-
Що вона залишила у наших
душах?
Благородство
працьовитість
Мужність
щедрість
Мудрість
любов
Лагідність
ніжність
Доброта
товариськість
Чесність
щирість
А закінчити хочеться словами
Лесі Українки:
«До людей промовлятиму я;
Я загину -
та довго між вами
Гомонітиме
пісня моя!»
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
56
ФОТОРЕПОРТАЖ
Поетичного вернісажу «Мрії зламане крило»
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
57
ФОТОРЕПОРТАЖ
З
к
онкурс
у
читців (поетів)
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
58
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
59
КНИЖКОВО
-
ІЛЮСТРАТИВНА ВИСТАВК
А «Зустріч з книгою –
це свято»
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
60
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ –
ФОТОАЛЬБОМУ Анатолія Кончаковського та Дмитрія Малакова «Київ Михайла Булгакова»
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
61
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
62
РЕЗУЛЬТАТИ РЕЙДУ
перевірки стану підручників
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
100%
1 клас
2 клас
3 клас
4 клас
5 клас
6 клас
7 клас
8 клас
9 клас
У гарному стані
Не обгорнуті
Не підписані
Потребують ремонту
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
63
ПІДРУЧНИКИ, ЯКІ МИ М
АЄМО І ЯКІ ХОЧЕМО МА
ТИ
(визначення рейтингу підручників)
За оцінками в
чителів та
учнів
отримано такий рейтинг підручників
:
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
64
КНИЖКОВІ ВИСТАВКИ
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
65
ВИСТАВКА МАЛЮНКІВ Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
66
«Знай і люби свій край»
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
67
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТУ «Моє село –
краплиночка на карті»
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
68
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
69
ЗАХИСТ ЧИТАЦЬКОГО ПО
РТФОЛІО
Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
70
ПІДВЕДЕННЯ ПІ
ДСУМКІВ МІСЯЧНИКА ДИ
ТЯЧОЇ КНИГИ
У
ході проведення Місячника шкільн
ої
бібліотек
и
в Комунальн
ому
заклад
і
«Комсомольський навчально
-
виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І
-
ІІІ ступенів –
дошкільний навчальний заклад» Гуляйпільської районної ради
було залучено увагу учнів, педагогів і батьків до книги і читання як важливих факторів збереження
і розвитку вітчизняної культури і науки, зміцненню жив
ого
зв'язку поколінь. Особлива увага була приділена реалізації завдань розвитку у школярів всіх вікових груп мотивації до читання, виховання поваги до кни
ги
, консолідації зусиль бібліотеки школи
, шкільного колективу і батьків для популяризації читання. Цілі, поставлені під час проведення Місячника, в цілому досягнуті. В період проведення заходу спостерігається зростання читацької активності, збільшилася кількість відвідува
чів
бібліотек
и
. Проведено велику кількість різних конкурсів, виставок, ігор, масових заходів. Місячник шкільної бібліотеки в КЗ «Комсомольський НВК І
-
ІІІ ступенів»
71
Автор
bibl.zoippo
Документ
Категория
Образование
Просмотров
6 936
Размер файла
114 952 Кб
Теги
звіт, місячник
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа