close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

kursovaya rabota strategia predpriatia(1)

код для вставкиСкачать
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
"ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ"
Інститут безперервної фахової освіти
Факультетпідготовки та перепідготовкиКафедраекономічної підготовки та перепідготовки(повна назва кафедри)
КУРСОВА РОБОТА
з"Стратегія підприємства"(назва дисципліни)на тему:варіант№1(назва теми або номер варіанту)
__3__ семестр
Студента (ки)2курс2ЕП-П-12групи(шифр групи)напрям підготовки"Економіка і спеціальностіпідприємництво"4645Артеменко М.А.(№ індив. навч. плану)(прізвище, ініціали)Керівникдоц.Поповиченко І.В.(посада та прізвище викладача)Національна шкалаКількість балівОцінка: ECTS
Члени комісії(підпис)(прізвище та ініціали)(підпис)(прізвище та ініціали)
м. Дніпропетровськ - 2013 рік
ЗМІСТ
ВСТУП3
1. ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА4 1.1. Зміст поняття "конкуренція".4
1.2. Основні види конкуренції: чиста, ефективна (реальна).5
1.3. Основні положення моделі п'яти сил конкуренції (модель М.Портера).6
1.4. Фактори, що впливають на силу конкурентної боротьби.11
1.5. Модель стратегічних груп15
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА18
2.1. Загальна інформація про КП "Павлоградське ВУВКГ"18
2.2. Стратегічний напрямок КП "Павлоградське ВУВКГ" та проблеми що потребують першочергового вирішення 23
2.3. Аналіз зовнішнього середовища КП "Павлоградське ВУВКГ"27
2.4. Аналіз внутрішнього середовища КП "Павлоградське ВУВКГ"28
2.4.1. Характеристика виробництва 28
2.4.2. Кадри підприємства 34
2.4.3. Тарифна політика 36
2.5. Фінанси підприємства37
2.6. Стратегічний план розвитку підприємства 40
2.6.1. Розвиток системи управління 40
2.6.2. Виробничо -технічні заходи 43
2.6.3. Фінансово - економічний розвиток 46
2.6.4. Залучення громадськості 49
ВИСНОВОК50
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ51
ВСТУП
Актуальною проблемою будь-якого сучасного підприємства є формування стійких довгострокових конкурентних переваг на ринку і підтримання їх у перспективі за рахунок професійного стратегічного управління підприємством і використання ефективних інструментів як при розробці стратегій, так і при їх реалізації. Стратегія підприємства визначає концепцію досягнення ним успіху. Стратегія становить генеральну програму діяльності підприємства, в основі якої лежить визначення основних, довгострокових цілей та задач.
Метою діяльності комунального підприємства "Павлоградське ВУВКГ" на найближчі п'ять років (2013-2018 рр.) є забезпечення стабільності в роботі систем водопостачання і водовідведення та зниження виробничих витрат. Підприємство планує досягти цієї мети шляхом подальшого удосконалення роботи по таких напрямках як бухгалтерський облік та фінансовий менеджмент, формування тарифів, експлуатація та технічне обслуговування основних засобів, нарахування плати за послуги та збір платежів, залучення громадськості до процесу прийняття стратегічних рішень. Для технічного переоснащення та оновлення водопровідно-каналізаційних об'єктів комунальної інфраструктури підприємство потребує суттєвого збільшення обсягів капітальних інвестицій.
Цей Стратегічний план є програмою дій щодо підвищення ефективності роботи та забезпечення подальшого розвитку підприємства. Він включає стислий опис проектів і заходів, які підприємство планує впровадити у коротко- і середньотерміновій перспективі, а також фінансовий план, що відображає операційні та капітальні витрати впродовж цього періоду.
1. ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Зміст поняття "конкуренція"
Конкуренція між виробниками являє собою тип взаємовідносин між виробниками з приводу встановлення цін і обсягів пропозиції товарів на ринку. Слово "сoncurrentia" в перекладі з латинської мови означає "змагання, суперництво". " Як економічна категорія конкуренція - це боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків". Конкуренція виконує роль регулятора темпів і обсягів виробництва, спонукаючи виробника запроваджувати науково-технічні досягнення, підвищувати продуктивність праці, вдосконалювати технологію, організацію праці тощо. Конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом
інноваційних процесів (запровадження в виробництво нових винаходів та
технологій). Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, запобігає диктату виробників-монополістів по відношенню до споживача.
1.2. Основні види конкуренції: чиста, ефективна (реальна)
Чиста конкуренція виникає тоді, коли багаточисельні продавці і покупці займаються продажем-покупкою гомогенного продукту. На такому ринку не існує продуктової диференціації, і, зважаючи на численність продавців і покупців, жоден з них, діючи незалежно і поодинці, не може впливати на ринкові ціни. Слідством чистою конкуренції є те, що покупці і продавці виступають на такому ринку "price-taker" (прайс-тейкерамі, тобто що приймають ціну), оскільки вони поодинці не можуть впливати на ринкову ціну. Остання встановлюється силами попиту і пропозиції цього ринку.
Досконала конкуренція визначаються в сучасній мікроекономіці як чиста конкуренція з двома додатковими характеристиками. Перше доповнення: абсолютна (досконала) мобільність ресурсів усередині ринку і відсутність бар'єрів для ресурсів на вхід і вихід з цього ринку. Унаслідок відсутності бар'єрів і "миттєвого" доступу ресурсів економічне середовище володіє характеристикою, названою "відсутність тертя". Друге доповнення стосується володіння як покупцями, так і продавцями досконалого знання про ринок, тобто вся інформація однаково доступна для всіх і в повному об'ємі. У світовій економіці не існує прикладів досконалої конкуренції в чистому вигляді, проте можна назвати деякі ринки, які схожі. Наприклад, ринки коштовних паперів: велике число покупців і продавців, інформація про ціни і цінність паперів доступна, інвестори мають можливість і активно користуються нею для переходу від одного альтернативного вкладення до іншого залежно від змін, що відбуваються, на ринку. Ефективна конкуренція це динамізм, стимулювання до отримання надприбутків за рахунок переваги у витратах і якості продукту; можлива лише в умовах динамічної економіки, де безупинний потік нововведень трансформує статичну ситуацію.
Ефективна конкуренція (або реальна) виникає, коли покупці і продавці оперують незалежно, навіть якщо ринок немає чисто або абсолютно конкурентним. Щоб бути ефективною, конкурентна система має бути відкритою і вільною, а її учасники - порівнянні, оскільки не можна назвати змагання між нерівними справжньою конкуренцією. Стан також стає менш схожим на конкуренцію, якщо в ній виграє меншість, а програє багато хто. В цьому випадку, результатом буде монополія, що перешкоджає ефективній конкуренції. 1.3. Основні положення моделі п'яти сил конкуренції (модель М.Портера).
Серед різних факторів зовнішнього середовища, що діють на фірму, виділяють ключовий - це галузь (чи галузі), в якій фірма веде конкурентну боротьбу. Структура галузі має істотний вплив на формування правил конкурентної боротьби, а також потенційних стратегій фірми. Стан конкуренції в галузі залежить від п'яти основних конкурентних сил (модель п'яти конкурентних сил, розроблена професором Гарвардської школи бізнесу М. Портером):
1. Суперництво між продавцями усередині галузі.
2. Фірми, що пропонують товари-замінники (субститути).
3. Можливість появи нових конкурентів усередині галузі.
4. Здатність постачальників сировини, матеріалів і комплектуючих, які використовуються фірмою, диктувати свої умови. і
5. Здатність споживачів продукції фірми диктувати свої умови.
Модель п'яти сил конкуренції М. Портера) дозволяє визначити найкращу відповідність між внутрішнім станом організації і дією сил у її зовнішньому оточенні. "Які б не були в сукупності сили, - мета ... знайти і зайняти позицію в галузі, де компанія буде найкраще захищена від впливу цих сил, чи зможе зі свого боку впливати на них.
Суперництво між існуючими фірмами. Конкуренція між фірмами, що суперничають і які пропонують однотипні товари і послуги, виникає у зв'язку з тим, що в однієї чи декількох фірм з'являється можливість краще задовольнити потреби споживача або необхідність поліпшити свою діяльність. До основних засобів конкурентної боротьби можна віднести: більш низькі ціни; поліпшені характеристики товару; більш високий рівень обслуговування споживачів; тривалі терміни гарантійного періоду; спеціальні способи просування товару на ринок; випуск нових товарів; використання слабкостей конкурентів.
Незалежно від інтенсивності конкуренції для кожної фірми необхідно розробляти ефективну стратегію, що забезпечить перевагу над конкурентами. При формуванні стратегії фірма повинна знати і враховувати ряд факторів, що у будь-якій галузі істотно впливають на інтенсивність конкуренції:
- Конкуренція підсилюється зі збільшенням кількості фірм, що суперничають, у міру того як вирівнюються їхні розміри й обсяги виробництва.
- Конкуренція сильна, коли попит на продукцію зростає повільно.
- Конкуренція підсилюється, коли умови господарювання в галузі спонукають фірми на зниження цін.
- Конкуренція підсилюється, коли витрати покупців при переході зі споживання однієї марки на споживання іншої не великі.
- Конкуренція підсилюється, коли одна чи кілька компаній не задоволені своєї часткою ринку і намагаються її збільшити за рахунок частки конкурентів.
- Конкуренція підсилюється пропорційно зростанню прибутку від успішних стратегічних рішень.
- Конкуренція стає інтенсивною, коли витрати на те, щоб залишити ринок вищі, ніж на те, щоб залишитися на ньому і взяти участь у конкурентній боротьбі.
- Хід конкуренції тим менше передбачуваний, чим більше розрізняються пріоритети фірм, стратегії, ресурси, особисті якості їхніх керівників і країни, де вони зареєстровані.
- Конкуренція підсилюється, коли великі компанії, що діють в інших галузях, здобувають яку-небудь фірму, що розоряється, у даній галузі і приступають до здійснення рішучих і добре фінансованих заходів щодо перетворення купленої ними фірми в лідера ринку.
Потенційні конкуренти, що приходять з інших галузей, звичайно мають значні ресурси, добре підготовлені виробничі потужності і бажання закріпитися на даному ринку. Проникненню на ринок нових фірм можуть перешкоджати такі чинники:
1. Економія на масштабах виробництва. Нова фірма повинна буде виробляти відразу великий обсяг продукції, що дорого і найчастіше ризиковано. Такі дії можуть призвести до надвиробництва в галузі і явити собою загрозу для інших фірм. Останні будуть змушені, захищаючи свої позиції, знижувати ціни, збільшувати витрати на рекламу і використовувати інші засоби реакції на нового суперника.
2. Неможливість доступу до технології і ноу-хау. Кожна галузь характеризується певним технічним рівнем виробів, що випускаються, який не завжди доступний новій фірмі через відсутність ліцензії на ключові технології, кваліфікованих кадрів і відповідного устаткування.
3. Прихильність споживачів до певних марок. Споживачі часто не схильні купувати продукцію нової (невідомої) фірми. Тому новачок має витратити великі суми на рекламу, просування своїх товарів, запропонувати товари кращої якості, значні знижки і більш високий рівень обслуговування, щоб перебороти споживчі упередження і створити свою клієнтуру. Подібні дії призводять до зменшення прибутку і підвищення рівня ризику для фірм-початківців.
4. Необхідний розмір капіталовкладень. Для початку будь-якого бізнесу потрібні кошти. Чим більше коштів необхідно вкласти, щоб ефективно функціонувати на ринку, тим, відповідно, буде вужче коло фірм, що мають такі можливості.
5. Нерівність у витратах, що не залежать від розмірів підприємства. Нова фірма не завжди може мати такий же низький рівень витрат, як у фірм, тривалий час діючих на ринку. Перевага останніх досягається за рахунок більш дешевої сировини, володіння патентами, вигод від ефекту кривої досвіду, зручного розташування та ін.
6. Доступ до каналів збуту. Фірмам-новачкам, що випускають споживчу продукцію, треба або створювати свою роздрібну мережу, або переконувати існуючих роздрібних продавців брати на реалізацію нову продукцію, або "купувати" доступ до збутових каналів. У будь-якому випадку, подібні дії необхідні і будуть пов'язані з певними витратами.
Крім описаних бар'єрів, фірма-новачок повинна враховувати також реакцію компаній, що вже діють на ринку, на прихід нового суперника. А ця реакція може мати широкий спектр, від пасивного до лютого захисту своїх позицій за допомогою зниження цін, збільшення витрат на рекламу, модернізації продукції та інших засобів.
Вплив на конкуренцію в галузі товарів-замінників буває високий, якщо: ціна замінника приваблива; витрати споживачів на переключення на новий товар низькі; споживачі думають, що замінники за своєю якістю рівноцінні чи перевершують вихідний товар.
Конкурентна сила постачальників. Постачальники можуть становити вагому конкурентну силу, оскільки вони можуть підвищити ціну на продукцію, що поставляється, здійснити постачання неякісної продукції, несвоєчасно чи некомплектно, або взагалі відмовити фірмі-виробнику в постачанні відповідної сировини, матеріалів, комплектуючих та ін. В остаточному підсумку постачальники можуть "серйозно" впливати на втрату конкурентних позицій фірма-ми-споживачами.
Конкурентна сила покупців зростає з підвищенням їх можливості впливати на ціни і якість товарів, на рівень обслуговування та ін.
Застосування для аналізу конкуренції в галузі моделі п'яти конкурентних сил М. Портера дозволяє визначити структуру цих сил, оцінити кожну силу і приступити до формування конкурентної стратегії.
1.4. Фактори, що впливають на силу конкурентної боротьби
Конкурентоздатність підприємства - це здатність використовувати свої сильні сторони й концентрувати зусилля в тій галузі виробництва товарів та послуг, де воно може отримати лідируючі позиції на внутрішньому та зовнішньому ринках. На силу конкурентної боротьби впливає багато чинників, але найбільш важливими є наступні :
1. Боротьба підсилюється, коли кількість конкуруючих фірм збільшується і коли вони становляться відносно порівняні з точки зору розмірів й можливостей.
2. Боротьба підсилюється, коли попит на продукцію зростає повільно. На ринку, який розвивається швидко боротьба послаблюється тим, що місця на ньому вистачить всім.
3. Боротьба сильніша там, де конкуруючі фірми можуть використовувати зниження цін або іншим чим збільшувати обсяг продаж.
4. Суперництво посилюється, якщо продукція конкурентів недостатньо диференційована, щоб покупці були стримані високою вартістю переходу від одного товару до іншого.
5. Боротьба зростає відповідно розміру віддачі від успішних стратегічних маневрів.
6. Боротьба має тенденцію до підсилення, коли вихід з бізнесу дорожче, ніж продовження конкуренції.
7. Боротьба стає більш жорстокою та непередбачуваною при збільшенні різниці між фірмами в їх стратегіях, кадровому складі, спільних приорітетах, ресурсах, країнах походження.
8. Боротьба підсилюється, коли сильні компанії з інших галузей отримують слабші фірми й використовують агресивні, фінансові методи для введення нового конкурента в число сильних суперників.
Всі фактори формування конкурентоспроможності підприємства економісти класифікують по-різному: зовнішні та внутрішні; фактори, що безпосередньо впливають на діяльність підприємства (конкуренція, політичні, юридичні фактори, наука, технологія), і ті, які мають на неї опосередкований вплив (психологічні, культурні, соціологічні, економічні, які впливають на функціонування підприємства через дію на поведінку покупців); контрольовані і неконтрольовані.
Зовнішні фактори - це ті, на які підприємство впливати не може і в своїй політиці повинно сприймати їх як дещо незмінне. До них належать наступні:
1. Демографічні фактори: кількість населення; процент жінок, чоловіків; процент пенсіонерів, дітей.
2. Діяльність державних владних структур (фіскальна та кредитно-грошова політика, законодавство). Наприклад, в залежності від характеру податкової політики (розміри податкових ставок) підприємство буде отримувати високий прибуток чи, навпаки, зовсім його не отримувати.
3. Господарська кон'юнктура. Вона включає кон`юнктуру ринків сировинних та матеріальних ресурсів, ринків трудових ресурсів, ринків засобів виробництва, ринків фінансових ресурсів.
4. Розвиток родинних та підтримуючих галузей. Передбачає розвиток нових технологій (ресурсозберігаючих, технологій глибокої переробки), нових матеріалів та джерел енергії, впровадження якщо у виробництво підвищує науковий та виробничий потенціал підприємства.
5. Параметри попиту. Включають зростання попиту на товари, що виробляються підприємством, досягнення його стабільність та дозволяє підприємству отримувати високі прибутки, а також закріпити своє положення на ринку. Нестабільний попит, зміна вимог покупця до якості продукції підприємства, зниження купівельної спроможності населення, навпаки, не створюють умов для забезпечення певної конкурентоспроможності підприємства.
6. Культурне середовище.
До внутрішніх факторів відносяться наступні:
1. Управлінська політика. Діяльність керівництва та апарату управління підприємства (організаційна та виробнича структури управління, професійний та кваліфікований рівень управляючих кадрів і т. д.).
2. Система технологічного оснащення. Оновлення устаткування та технологій, тобто заміна їх на більш прогресивні, забезпечує підвищення конкурентоспроможності підприємства, підсилює внутрішню гнучкість виробництва.
3. Сировина, матеріали і напівфабрикати. Якість сировини, комплектність її перероблення та величина відходів серйозно впливають на конкурентоспроможність підприємства. Зменшення виходу готової продукції із сировини, що використовується (особливо характерно для харчової промисловості), некомплексна її переробка приводять до збільшення витрат виробництва, відповідно, до зменшення прибутку, що, в свою чергу, не дозволяє розширити виробництво. Внаслідок цього знижується конкурентоспроможність. І навпаки, покращення використання сировини, його комплексна переробка знижують витрати виробництва, що приводить до росту конкурентоспроможності.
4. Збут продукції: його обсяг та витрати реалізації, маркетингова стратегія. Цей фактор серйозно впливає на підвищення конкурентоспроможності підприємства: можна добитися непоганих результатів у виробництві, випускаючи продукцію вищої якості і відносно невисокої собівартості, але все буде зведене нанівець внаслідок непродуманої збутової політики. Тому підприємство намагається здійснити ефективний збут за рахунок продажу продукції, необхідної ринкові, стимулюванню збільшення обсягів продажу, завойовуючи нові ринки збуту. Все це робиться, з однієї сторони, на основі формування "свого" покупця, проведення ефективної цінової політики тощо, а з іншої - шляхом ефективного забезпечення сировиною, необхідними матеріалами та устаткуванням за доступними цінами .
Вся сукупність показників, що характеризує сукупність організаційно-економічних факторів, має ієрархічну структуру, а саме вона складається з двох основних ієрархічних рівнів:
Перший рівень представлений показниками , що характеризують елементи кожної підсистеми організаційно-економічних факторів формування конкурентоспроможності підприємства, як зовнішніх (стан макрооточення та ринку), так і внутрішніх (стан ресурсного потенціалу, ефективність функціональних областей діяльності, оптимальність організаційної структури та її адекватність цілям підприємства).
Другий рівень представлений параметрами, що відображають всю систему взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів, а саме факторів безпосереднього впливу, а також факторів ефективності функціональних областей діяльності, факторів стану ресурсного потенціалу, факторів оптимальності організаційної структури підприємства.
1.5 Модель стратегічних груп.
Стратегічна група конкурентів - це певна кількість підприємств, які посідають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних і тих самих конкурентних переваг і однаковими методами.
Підприємства опиняються в одній і тій самій стратегічній групі, якщо вони відповідають принаймні одній із зазначених вимог:
* близька структура асортименту продукції; "використання однієї системи розподілу; "однакові тип і ступінь вертикальної інтеграції;
* пропонування покупцям аналогічних послуг і технічної допомоги в експлуатації;
* спрямованість на одних і тих самих замовників; "задоволення попиту покупців, що потребують однакових особливостей у виробах";
* використання одних і тих самих прийомів реклами у засобах масової інформації;
* застосування ідентичних технологічних підходів до виготовлення та обслуговування продуктів (або надання послуг);
* робота в одному інтервалі параметрів "ціна --якість";
* наявність ідентичних стратегічних орієнтирів та механізмів їх досягнення;
* однакова поведінка на ринку.
Чим ближчими є параметри у підприємств-конкурентів, частіше трапляються ті самі конкурентні переваги, тим ретельніше слід вивчати їх діяльність, оскільки саме вони є основними конкурентами, що входять до однієї стратегічної групи.
Різні галузі можуть мати різну кількість стратегічних груп. Важливо чітко визначити необхідні параметри для характеристики стратегічних груп галузі, які б відбивали специфічні характеристики підприємств певної галузі загалом і відмінності однієї стратегічної групи від іншої в межах галузі. Такими характеристиками можуть бути фактори конкурентоспроможності, згідно з якими треба аналізувати галузі та формувати стратегічні групи.
Аналіз стратегічних груп виконується за допомогою так званих "карт стратегічних груп галузі" в такій послідовності:
1. Обирають найсуттєвіші характеристики продуктів або підприємств галузі (згідно з метою аналізу). Виокремлюють два з них.
2. Складають матрицю-карту з цими двома характеристиками. Важливо, щоб вони не корелювали одна з одною.
3. Розраховують обрані характеристики за продуктом або підприємством, після чого продукти або підприємства розміщують на "карті".
4. Об'єкти, що опинились близько один до одного, об'єднують в одну стратегічну групу.
5. Навколо кожної стратегічної групи рисують коло. Доцільно, щоб загальний обсяг продажу підприємств стратегічної групи в галузі був пропорційний радіусу кола.
Формуючи "стратегічні групи" конкуруючих фірм, можна застосувати підхід "від потреб". Тоді підприємства можуть сформувати такі групи:
* орієнтовані на задоволення всього комплексу потреб і вимог, що їх висуває споживач до товару або послуги;
* спеціалізовані щодо задоволення специфічних потреб окремого сегмента ("нішева" спрямованість);
* нових конкурентів, що запланували вихід на ринок зі своєю аналогічною продукцією;
* "можливих конкурентів, що нині обслуговують інші ринки аналогічною продукцією, але поки що не планують освоювати ринок, який досліджується;
* виробники товарів-замінників, що мають змогу витіснити основні продукти з ринку.
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1Загальна інформація про КП "Павлоградське ВУВКГ"
Комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (далі - КП "Павлоградське ВУВКГ", підприємство) створене за рішенням міської ради. Діючий Статут підприємства затверджено рішенням Павлоградської міської ради від 6 липня 2004 року № 433-18. Підприємство зареєстровано рішенням виконкому Павлоградської міської ради 27 вересня 1999 року за № 04052229100020755. Підприємство створено з метою отримання прибутку за рахунок виробництва та надання послуг водопостачання та водовідведення. Предметом діяльності підприємства є:
* транспортування, підготовка та реалізація абонентам води питної та технологічної якості;
* приймання, транспортування та випуск стічних вод у природні водойми і водостоки;
* збір, транспортування, сушка, утилізація осадів стічних вод;
* ремонт систем водопостачання та водовідведення;
* облік, періодична повірка, ремонт, обслуговування будинкових приладів обліку;
* виконання ремонтних та монтажних робіт;
* інші види діяльності, визначені в статуті підприємства.
Засновником підприємства є міська рада, повноваження якої щодо підприємства визначені в статуті. Майно, яким підприємство оперує у процесі здійснення діяльності, передбаченої статутом підприємства, є власністю територіальної громади міста Павлограда і було передано у комунальну власність із спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області за рішенням обласної ради від 23 жовтня 2003 року №234-10/ХХХIV. Адреса:51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Дніпровська, 41аДиректор:Карпець Олександр СтепановичОсновна діяльність:Надання послуг з водопостачання і водовідведення юридичним та фізичним особам в м. Павлограді; експлуатація, технічне обслуговування і ремонт об'єктів водопостачання і водовідведенняФорма власності Комунальна Організаційно-правова форма суб'єкта господарювання: Комунальне підприємствоСередньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу:
468 осіб Середньомісячна заробітна плата:
2600 грн. Кількість абонентів:
у т.ч. з лічильниками:39 648;
26 109Чисельність населення, що обслуговується:82,80 тис. осіб (водопостачання) 82,49 тис. осіб (водовідведення) Обсяги виробництва води:17968 м3 на добу; 217л/особу на добу.
За даними 2012 року середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства становила 468 осіб, серед них:
* керівники - 12 осіб (2,6%);
* персонал, що належить до професійних груп "професіонали", "фахівці", "технічні службовці" - 59 осіб (12,6%);
* робітники - 397 осіб (84,8%).
Чисельність персоналу підприємства скоротилась у 2012 р., порівняно з 2011 р., на 17 осіб (або на 4%). Зменшення середньооблікової чисельності штатних працівників відбулося внаслідок проведення автоматизації КНС. Фактична чисельність відповідає об'єктивним потребам. У таблиці 2.1 наведено інформацію щодо структури персоналу за місцем виникнення витрат. ТАБЛИЦЯ 2.1
Структура середньооблікової чисельності штатних працівників (за місцем виникнення витрат), 2012 рікКатегорія персоналуОсібу % до підсумку1. Виробничий персонал32769,92. Загальновиробничий персонал7215,43. Адміністративний персонал459,64. Персонал служби збуту245,1Всього працюючих468100,0 Як свідчать наведені дані, найбільшу частку у загальній структурі персоналу займають працівники, безпосередньо зайняті на виробництві послуг водопостачання та водовідведення (69,9%). Значною є частка виробничого персоналу - 15,4% від загальної чисельності. Частка адміністративного персоналу складає 9,6%, частка персоналу служби збуту - 5,1% від загальної чисельності. Структура управління підприємством зображена на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Організаційна структура КП "Павлоградське ВУВКГ"
Виробнича структура зображена на рис.2.2.
Рис.2.2 Виробнича структура підприємства
Основна діяльність підприємства - надання послуг централізованого водопостачання, транспортування води та водовідведення за 2012 рік була збитковою, і збитки склали 4144,1 тис. грн. (табл. 2.2). ТАБЛИЦЯ 2.2
Фінансові результати від основної діяльності (тис. грн.) Показники2012 р.водопостачання та транспорту-вання водиводовідведенняразомЧистий дохід від реалізації послуг9712,65449,615162,2Собівартість реалізованих послуг10045,67650,417696,0Валовий: прибуток (+), збиток ( )-333,0-2200,8-2533,8Адміністративні витрати341,6797,01138,6Витрати на збут141,5330,1471,6Інші операційні витратиФінансові результати від основної діяльності до оподаткування: прибуток (+), збиток (-)-816,2-3327,9-4144,1Податок на прибуток від основної діяльностіФінансові результати від основної діяльності: прибуток (+), збиток (-), тис. грн.-816,2-3327,9-4144,1Відсоток рентабельності основної діяльності (по відношенню до чистих доходів), %-8,4-61,1-27,3
2.2Стратегічний напрямок КП "Павлоградське ВУВКГ"
та проблеми що потребують першочергового вирішення
Метою діяльності комунального підприємства КП "Павлоградське ВУВКГ" на найближчі п'ять років (2012-2016 рр.) є забезпечення стабільності в роботі систем водопостачання і водовідведення та зниження виробничих витрат. Підприємство планує досягти цієї мети шляхом подальшого удосконалення роботи по таких напрямках як:
* бухгалтерський облік та фінансовий менеджмент, * формування тарифів, * виробничо - технічні заходи, * нарахування плати за послуги та збір платежів, * залучення громадськості до процесу прийняття стратегічних рішень.
Проблеми договірних відносин :
* відносини між органом місцевого самоврядування та підприємством через укладення договору про забезпечення споживачів послугами не формалізовані;
* охоплення споживачів - фізичних осіб договорами, що відповідають вимогам діючого законодавства, становить 71%.
Проблеми кадрового забезпечення: * низьким, порівняно з середнім по місту, є рівень середньомісячної заробітної плати штатного працівника підприємства; * на підприємстві спостерігається дефіцит фахівців з вищою освітою та робітників певних професій, зокрема, юрисконсульта абонентського відділу, а також електромонтерів, електрогазозварників, слюсарів АВР; * високий середній вік персоналу (49 років), що свідчить про дефіцит молодих кадрів;
Найбільш серйозними технічними проблемами, які потребують першочергового вирішення, є наступні:
Для системи водопостачання * високий відсоток втрат води (>40%), який значно перевищує затверджений - 30%;
* недосконалість розподілу води вимагає проведення гідравлічних розрахунків у відповідності до існуючих даних, що характеризують роботу системи водопостачання;
* незбалансованість обсягів подачі води в систему і надходження стоків на КОС. В систему водопостачання подається у 2,3 рази більше води, ніж надходить на КОС (разом власні і Хіммаша);
* питомі обсяги водоспоживання, згідно квартирних лічильників, у 1,3 разів нижче санітарної норми, а тому потребують додаткового дослідження; * потребує додаткового дослідження кількість споживачів з водопостачання, особливо для приватного, неканалізованого сектору;
* зношеність близько 42,0% водопровідних мереж, з них 8,7% (21,1 км) - ветхих і аварійних;
* тиски, які створюються окремими підкачувальними насосними станціями, перевищують потреби;
* дуже низький ККД окремих насосних агрегатів на ВНС №2, що сприяє завищеному споживанню електроенергії.
Для системи водовідведення:
* переважна кількість аварій каналізаційних мереж припадає на затори - 95%, для зменшення яких необхідно повністю замінити механоозброєність (екскаватори, мотопомпи та ін.) аварійних бригад; * високе споживання електроенергії через нераціональну і енерговитратну схему каналізації міста, яку необхідно переглянути за допомогою нових засобів проектування та проведення паспортизації каналізаційних мереж, що дозволить значно знизити енергоспоживання;
* відсутність належної схеми каналізації  для створення раціональної схеми каналізації слід провести паспортизацію каналізаційних мереж;
* старе і зношене насосне та технологічне обладнання з низьким ККД та високою енергоємністю, на більшості КНС;
* незадовільний рівень очищення стоків, що вимагає модернізації всіх технологічних споруд;
* високе енергоспоживання аераційної системи КОС, вимагає модернізації системи аерації із застосуванням сучасних технологій;
* незадовільна технологія обробки осаду;
* незадовільний стан будівельної, механічної та електричної частин КОС, вимагає капремонту;
* старе лабораторне обладнання для контролю за роботою каналізаційних очисних споруд, потребує повного оновлення.
Фінансово-економічні проблеми :
* Доходи від реалізації послуг водопостачання і транспортування води, водовідведення не відшкодовують фактичні витрати на їх виробництво і надання (рівень відшкодування становив, відповідно, 92% і 62%) внаслідок неповного відшкодування тарифами для населення вартості послуг. Рівень відшкодування фактичних витрат чинними тарифами для населення на послуги водопостачання і водовідведення становить 71% і 35%, відповідно, а чистими нарахованими доходами від реалізації послуг за рік - 57% і 27%, відповідно. * Значною є величина кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги: станом на кінець 2012 року вона становила 60907,7 тис. грн., що викликано недостатністю джерел покриття поточних зобов'язань. * Рівень збору платежів за послуги у 2012 році становив 76%. Незадовільна платіжна дисципліна споживачів, одночасно із неповним відшкодуванням тарифами на послуги фактичних витрат на виробництво і реалізацію послуг, не дає можливості підприємству своєчасно розраховуватися за своїми зобов'язаннями та здійснювати у необхідному обсязі оновлення зношених основних засобів. Саме від цього безпосередньо залежить якість послуг, здатність підвищувати ефективність функціонування підприємства.
* Знос основних фондів за даними бухгалтерського обліку наприкінці 2012 року становив 52%. Подальше старіння основних засобів може бути критичним з точки зору забезпечення ефективності використання майна, а також призводитиме до підвищення вартості послуг.
* Недостатнім є рівень капітальних вкладень у систему водопостачання та водовідведення (у 2012 році - 239,9 тис. грн.), що у розрахунку на одну особу становить 2,1 грн. Їх фінансування у 2012 році здійснювалося тільки за рахунок власних джерел коштів.
2.3 Аналіз зовнішнього середовища КП "Павлоградське ВУВКГ"
На сьогоднішній день джерелом централізованого водопостачання міста Павлограда є покупна вода від єдиного постачальника ДМП ВКГ "Дніпро-Західний Донбас". Від водогону цього підприємства (м.Дніпропетровськ) вода по трубопроводу Ø 1000 мм надходить в резервуари чистої води (РЧВ) на території 4-ої площадки водопровідної насосної станції №2 (ВНС №2), де проводиться її знезараження. Перед площадкою на водогоні встановлений водолічильник типу "Акустон" для обліку води, яку закуповує підприємство. Далі насосною станцією ВНС №2 вода подається у розподільчу мережу міста Павлоград.
Абонентами КП "Павлоградське ВУВКГ" є населення і підприємства міста Павлоград.
Впродовж 2012 р. чисельність населення міста зменшилась на 0,9 тис. осіб, і станом на 01.01.2013 р. становила 111,7 тис. осіб (табл.2.3). ТАБЛИЦЯ 2.3
Основні показники соціально-економічного розвитку міста ПавлоградаПоказникОдиниці виміру20122013Чисельність населення (на кінець року)тис. осіб112,6111,7Середній розмір сім'їосіб2,42,4Кількість працездатного населення (на кінець року)тис. осіб70,870,8Кількість безробітного населення (на кінець року)тис. осіб1,54,1 Охоплення Договорами про надання послуг між КП "Павлоградське ВУВКГ" та споживачами міста станом на 01.01.12 р. є наступним (табл.2.4): ТАБЛИЦЯ 2.4
Інформація щодо охоплення договорами про надання послугПоказникНаселення (багатоквартирні будинки)Населення (приватний сектор)Бюджетні організаціїІнші споживачіВсьогоКількість абонентів37 7601 2836853739 648Кількість договорів про надання послуг26 879 932112577 27 703 2.4 Аналіз внутрішнього середовища КП "Павлоградське ВУВКГ"
2.4.1 Характеристика виробництва
Система водопостачання
Схема існуючої на сьогоднішній день системи водопостачання та територія надання послуг наведені на рис. 2.1. На сьогоднішній день джерелом централізованого водопостачання міста Павлограда є покупна вода від ДМП ВКГ "Дніпро-Західний Донбас". Від водогону цього підприємства вода по трубопроводу Ø 1000 мм надходить в резервуари чистої води (РЧВ) на території 4-ої площадки водопровідної насосної станції №2 (ВНС №2), де проводиться її знезараження. Перед площадкою на водогоні встановлений водолічильник типу "Акустон" для обліку води, яку закуповує підприємство. Далі насосною станцією ВНС №2 вода подається у розподільчу мережу міста.
Для забезпечення водою висотної забудови, в системі водопостачання працює 7 підкачувальних насосних станції (ПНС), які утримуються на балансі підприємства. Всі ПНС працюють по 10 годин на добу, деякі з них - в автоматичному режимі від реле часу. Загальна довжина трубопроводів у системі водопостачання складає близько 241,9 км, з них магістральних водогонів - 58,7 км, розподільчої мережі - 183,2 км. Матеріал труб - чавун, сталь, залізобетон. Діаметри труб становлять від 100 мм до 1000 мм.
У таблиці 2.5 наведено характеристики водопровідної мережі, яка утримується на балансі підприємства, за матеріалами, віком, станом та аварійністю.
ТАБЛИЦЯ 2.5 Експлуатаційні показники водопровідної мережі ТрубопроводиТермін експлуатаціїАварійність
aв./ 100 км /рікМатеріалДовжина, > 50 років30 - 50 років≤ 30 роківкм%км%км%км%20052006Сталь120,1549,69 52,7621,8467,3927,8511677Чавун108,0144,63 76,7831,7331,22912,909745ЗБ13,745,68 4,51,869,243,8200Разом241,910000134,0455,4107,8644,610158
Звітні дані про закуплену і реалізовану воду та її втрати наведені у таблиці 2.6.
ТАБЛИЦЯ 2.6 Водовидобуток, реалізація та втрати води Показник2012тис.м3/рік1Загальна кількість води 11 375 в т.ч.: кількість видобутої води в т.ч. підземноїкількість покупної води11 3752Очищено води на ВОС3Власні потреби4Подано в мережу11 375в т.ч. воду, яку одержано зі сторони11 3755Відпущено води усім споживачам 50056Витік та невраховані витрати води6370 %44
Система водовідведення
У місті Павлограді наданням послуг з каналізації займаються два підприємства. Перше - КП "Павлоградське ВУВКГ" приймає, транспортує і очищує стічні води від населення, промисловості, державних та комерційних підприємств міста. Друге підприємство - Павлоградський хімічний завод (ПХЗ) займається очисткою стоків від частини території міста (житловий масив ПХЗ) та своїх промислових стоків на власних каналізаційних очисних спорудах (КОС заводу ПХЗ). Системою централізованої каналізації, яка обслуговується КП "Павлоградське ВУВКГ", охоплено до 78% загальної площі міста, що становить приблизно 4 652 га.
Система каналізації  неповна роздільна. Схема каналізації та територія надання послуг наведені на рис. 2.2.
Система каналізації міста складається із самопливних колекторів, каналізаційних насосних станцій (КНС), напірних трубопроводів та каналізаційних очисних споруд (КОС) міста, і експлуатується з 1964 року.
Стічні води самопливними колекторами надходять до 22-ох КНС, 21-а з яких знаходиться на балансі ВУВКГ. Схема каналізації розділена на три басейни каналізування: (1) охоплює центральну частину міста із 8-ма КНС, (2) охоплює район південної частини міста із 10-ма КНС та (3) охоплює житловий район ПХЗ із 4-ма КНС. Стічні води від (1) та (2) басейнів каналізування перекачуються на КОС міста і після них очищені стоки скидаються у річку Самара. Стічні води від (3) басейну каналізування поступають на відомчі КОС заводу ПХЗ. Схема перекачування стоків з погляду гідравліки складна і енерговитратна.
Встановлена пропускна спроможність каналізації та пропускна спроможність очисних споруд, за звітними даними 2012 р., становить 51 тис. м3/добу, що не відповідає дійсності, бо тільки І черга КОС знаходиться в робочому стані, а решта споруд не добудована і не введена в експлуатацію.
КП "Павлоградське ВУВКГ" приймає, транспортує і проводить очищення стічних вод від населення, промисловості, державних та комерційних підприємств міста. Річний обсяг водовідведення наведено у таблиці 2.7.
ТАБЛИЦЯ 2.7
Річний обсяг водовідведення ПоказникОб'єм, тис. м3/р.2012Пропущено стічних вод5005 з них  прийнятих від окремих каналізаційних мереж448Відведено стічних вод5005 з них  пропущено через очисні споруди5005 з них  на повну біологічну очистку5005 з них  з доочисткою-Передано стічних вод іншим каналізаціям
Загальна довжина каналізаційних мереж - 261,3 км, з них самопливних колекторів - 232,4 км, напірних трубопроводів - 28,4 км. Матеріал труб - азбестоцемент, залізобетон, кераміка, сталь, чавун. Діаметри труб становить від 100 мм до 1000 мм. Таблиця 2.8 характеризує трубопроводи (каналізаційні самопливні колектори та напірні трубопроводи) за матеріалом, віком, станом та аварійністю. ТАБЛИЦЯ 2.8
Характеристика каналізаційних мереж ТрубопроводиТермін експлуатаціїАварійність
aв./ 100 км /рікМатеріалДовжина, > 50 років25 - 50 років< 25 роківкм%км%км%км%20052006Залізобетон 0,5900,590Чавун93,913693,9136Кераміка54,912154,9121Сталь111,8943111,8943Усього261,3100261,3100315310Примітки:
* 95% аварій відноситься до заторів на колекторахКаналізаційні очисні споруди (КОС) складаються із комплексу споруд для механічного та повного біологічного очищення стоків, а також з технологічної лінії обробки осаду. Проектна потужність становить 15,0 тис. м3/добу. Збудовані КОС у 1983 році. Технологічні споруди для забеспечення 51,0 тис.м3/добу не добудовані і не введені в експлуатацію.
2.4.2 Кадри підприємства
За даними 2012 року середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства становила 468 осіб, серед них:
* керівники - 12 осіб (2,6%);
* персонал, що належить до професійних груп "професіонали", "фахівці", "технічні службовці" - 59 осіб (12,6%);
* робітники - 397 осіб (84,8%).
У таблиці 2.9 наведено інформацію щодо структури персоналу за місцем виникнення витрат (така класифікація використовується для розрахунку тарифів та у бухгалтерському обліку). ТАБЛИЦЯ 2.9
Структура середньооблікової чисельності штатних працівників (за місцем виникнення витрат), 2012 рікКатегорія персоналуОсібу % до підсумку1. Виробничий персонал32769,92. Загальновиробничий персонал7215,43. Адміністративний персонал459,64. Персонал служби збуту245,1Всього працюючих468100,0Як свідчать наведені дані, найбільшу частку у загальній структурі персоналу займають працівники, безпосередньо зайняті на виробництві послуг водопостачання та водовідведення (69,9%). Значною є частка виробничого персоналу - 15,4% від загальної чисельності. Частка адміністративного персоналу складає 9,6%, частка персоналу служби збуту - 5,1% від загальної чисельності. Інформацію щодо віку та середнього стажу роботи працівників підприємства у 2012 р. наведено у таблиці 2.10.
ТАБЛИЦЯ 2.10
Середній вік та стаж роботи персоналу підприємства, 2012 р.Професійна група1 Середньооблікова чисельність штатних працівників (осіб)Середній трудовий
стаж, роківСередній вік, роківПриміткаосіб%всьогов т. ч. на підприємствіКерівники122,627346Професіонали, фахівці, технічні службовці5912,6204459 пенсіонерів, 3 особи передпенсійного вікуРобітники39784,826850110 пенсіонерів, 3 особи передпенсійного віку,
6 інвалідівВсього46810025749119 пенсіонерів, 6 осіб передпенсійного віку,
6 інвалідів 2.4.3 Тарифна політика
Обсяги реалізації послуг водопостачання, транспортування води та водовідведення за категоріями споживачів наведені у таблиці 2.11.
ТАБЛИЦЯ 2.11 Обсяги реалізації послуг централізованого водопостачання, транспортування води та водовідведення Види послуг та категорії споживачів2012 рік, тис. м3ВодопостачанняНаселення3700,1Інші споживачі583,4Разом5183,5Транспортування водиБюджетні організації263,1Інші споживачі943,0Разом1206,1Разом послуг водопостачання і транспортування води6370,6Водовідведення Населення3688,9Бюджетні організації277,6Інші споживачі1038,0Разом5004,5Тарифи на послуги водопостачання, транспортування води та водовідведення
Основним джерелом доходів підприємства є реалізація послуг водопостачання, транспортування води та водовідведення населенню, бюджетним організаціям та іншим споживачам. Тому фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від рівня тарифів на ці послуги. Тарифи, що діяли протягом 2012 р., за категоріями споживачів і видами послуг наведено у таблиці 2.12.
ТАБЛИЦЯ 2.12
Тарифи на послуги водопостачання та водовідведення та вартість послуг транспортування води, грн./м3 (з ПДВ) Види послуг та категорії споживачівдо 01.07.2012 р.з 01.07.2012 р.ВодопостачанняНаселення1,181,92Бюджетні організації3,903,90Інші споживачі3,904,47Транспортування води*Бюджетні організації2,976**2,976**Інші споживачі2,77***3,34****ВодовідведенняНаселення0,410,74Бюджетні організації2,952,95Інші споживачі2,954,00Примітки: * Бюджетним організаціям та окремим абонентам інших споживачів надається тільки послуга транспортування води, вартість якої вказується у трьохсторонніх договорах між підприємством, абонентом та ДМП ВКГ "Дніпро-Західний Донбас"  постачальником води **Вартість транспортування води для бюджетних організацій згідно даних ПЕВ протягом 2012року становила 2,976 грн./м3 (з ПДВ), а покупної води - 0,924 грн./м3 (з ПДВ) ***Тариф на послуги транспортування води для інших споживачів, який діяв до 01.07.2012 р. зазначено згідно Додатку №1 до рішення виконкому Павлоградської міської ради № 8302 ****З 01.07.2012 р. тариф на послуги водопостачання для інших споживачів складається із вартості покупної води - 1,13 грн./м3 та вартості її транспортування - 3,34 грн./м3. Вартість транспортування води не було затверджено як тариф на окрему послугу, але застосовується у випадку проведення розрахунків із рядом інших споживачів підприємства згідно укладених договорів 2.4.4 Фінанси підприємства
Згідно з річною статистичною звітністю, підприємство за фінансовими результатами від звичайної діяльності за 2012 р. отримало збитки у розмірі 9776,0 тис. грн. Інформацію про доходи, витрати, а також фінансові результати підприємства відображено у таблиці 2.13.
ТАБЛИЦЯ 2.13
Показники звіту про фінансові результати (тис. грн.)Показники2012 р. Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)18194,6Податок на додану вартість3032,4Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)15162,2Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)17696,0Валовий прибуток (+), збиток (-)-2533,8Інші операційні доходи779,6Адміністративні витрати1138,6Витрати на збут471,6Інші операційні витрати4328,9Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток (+), збиток (-)-7693,3Інші фінансові доходиІнші доходи60,5Фінансові витратиІнші витратиФінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток (+), збиток(-)-7632,8Податок на прибуток від звичайної діяльності2143,2Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток (+), збиток (-)-9776,0 Основна діяльність підприємства - надання послуг централізованого водопостачання, транспортування води та водовідведення за 2012 рік була збитковою, і збитки склали 4144,1 тис. грн. (табл. 2.14). ТАБЛИЦЯ 2.14
Фінансові результати від основної діяльності (тис. грн.) Показники2012 р.водопостачання та транспорту-вання водиводовідведенняразомЧистий дохід від реалізації послуг9712,65449,615162,2Собівартість реалізованих послуг10045,67650,417696,0Валовий: прибуток (+), збиток ( )-333,0-2200,8-2533,8Адміністративні витрати341,6797,01138,6Витрати на збут141,5330,1471,6Інші операційні витратиФінансові результати від основної діяльності до оподаткування: прибуток (+), збиток (-)-816,2-3327,9-4144,1Податок на прибуток від основної діяльностіФінансові результати від основної діяльності: прибуток (+), збиток (-), тис. грн.-816,2-3327,9-4144,1Відсоток рентабельності основної діяльності (по відношенню до чистих доходів), %-8,4-61,1-27,3Структура витрат
У структурі витрат підприємства у 2012 р. найбільшу частку становлять витрати операційної діяльності на виробництво і надання послуг водопостачання, транспортування води і водовідведення. Найбільшу частку у витратах на послуги водопостачання та транспортування води займали витрати на покупну воду, що купується у ДМП ВКГ "Дніпро-Західний Донбас" - 62,3%. Суттєвою статтею витрат на послуги водопостачання, транспортування води і водовідведення є витрати на електроенергію - їх частка у структурі витрат операційної діяльності (табл. 2.15) становила 6,3% та 15,5%, відповідно.
ТАБЛИЦЯ 2.15
Структура витрат операційної діяльності на виробництво і надання послуг водопостачання, транспортування води та водовідведення (%)2012Водопостачання та транспортування водиВодовідведенняВитрати на виробництво послуг - всього100,0100,0у тому числі:Адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності4,612,8Виробнича собівартість послуг у тому числі:95,487,2Покупна вода62,3 Очищення та перекачування частини стоків 9,7Електроенергія6,315,5Матеріали, хімреагенти, паливо3,79,0Ремонти0,10,2Оплата праці та відрахування на соціальні заходи виробничого та загальновиробничого персоналу12,834,4Амортизація6,811,5Інші витрати3,47,0Фінансово-економічні показники наведено у таблиці 2.16.
ТАБЛИЦЯ 2.22 Основні фінансово-економічні показники ПоказникиОдиниці виміру2012 р.Рентабельність основної діяльності (чистий прибуток / збиток як % від чистого доходу)% -27,3Рентабельність звичайної діяльності (чистий прибуток / збиток як % від чистого доходу)%-64,5Рівень відшкодування витрат тарифом для населення (чинний тариф для населення / фактична вартість 1 куб. м виробництва послуг):водопостачання%71водовідведення%35Рівень відшкодування фактичних витрат нарахованими доходами від реалізації послуг (нараховані доходи/ фактичні витрати на виробництво послуг):водопостачання і транспортування води%92 в т.ч. населенню%57водовідведення%62 в т.ч. населенню%27Власний капітал підприємства станом на кінець рокутис. грн.-5228,1Рівень збору платежів (% до нарахувань)%76Середній термін погашення дебіторської заборгованості3місяців21,1Середній термін погашення поточних зобов'язань4місяців53,4Знос основних засобів (% від первісної вартості)%51,6 2.5 Стратегічний план розвитку підприємства
2.5.1 Розвиток системи управління
З метою вдосконалення управління підприємством передбачається реалізувати низку заходів: 1. Внести зміни та доповнення в Статут підприємства з метою приведення його у відповідність до діючого законодавства та завдань підприємства (зокрема, визначити та закріпити розмір статутного фонду, привести у відповідність до вимог діючого законодавства правовий режим майна підприємства, визначити порядок формування та розміру інших фондів, врегулювати відносини між органами місцевого самоврядування та підприємством у процесі його діяльності щодо використання прибутку).
2. Ініціювати перед виконавчим комітетом приведення у відповідність до вимог діючого законодавства діяльності виконкому щодо дотримання вимог регуляторної процедури при встановленні тарифів на послуги підприємства.
3. Налагодити належний взаємозв`язок між структурними підрозділами підприємства:
* Розробити положення про виробничо-технічну комісію, в якому визначити напрями технічного розвитку підприємства;
* Розробити положення про економічну раду підприємства, в якому визначити стратегічний розвиток підприємства, стратегічне та фінансове планування, бюджетування, економічне співробітництво.
* Розробити на підприємстві графік документообігу. Це сприятиме покращенню оперативності управління, вдосконаленню взаємозв`язків між підрозділами. Обов`язковість виконання цього заходу додати в посадові інструкції.
4. Автоматизувати роботу фінансової та виробничо-технічної служби, аварійно-диспетчерської служби. За рахунок власних ресурсів підприємства закупити комп'ютерну техніку та відповідне програмне забезпечення. Створити на підприємстві локальну комп'ютерну мережу.
Кадрове забезпечення Мета підприємства полягає у спроможності забезпеченні можливості залучення і утримування кваліфікованих спеціалістів та робітників та підвищенні продуктивності праці. Для цього підприємство планує реалізувати наступні заходи: 1. Своєчасно переглядати заробітну плату в залежності від зміни мінімального розміру заробітної плати, забезпечивши її розмір на рівні, не меншому, ніж передбачено галузевою угодою.
2. Вдосконалити систему матеріального стимулювання:
* розробити положення про систему доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів за конкретні показники роботи (або особисті професійні та ділові якості працівника) та систему їх "оцінки", які безпосередньо впливають на результати роботи працівника, структурного підрозділу або підприємства у цілому; * розробити положення про матеріальне стимулювання робітників, що базується на "оцінці особистих якостей робітників", з урахуванням їх особистого внеску в кінцеві результати роботи структурного підрозділу;
* розробити положення про організацію праці та заробітної плати контролерів та старших обліковців відділу контролю з метою підвищення їх зацікавленості у зниженні заборгованості фізичних осіб за послуги водопостачання та водовідведення, збільшенні надходжень на рахунок підприємства; * для покращення фінансового стану підприємства удосконалити діюче положення про матеріальне стимулювання праці працівників за виконання робіт, не пов'язаних з основною діяльністю підприємства; * розробити положення, які б стимулювали впровадження нової техніки та технології з метою економії електричної та теплової енергії, палива, зниження собівартості послуг та збільшення прибутку підприємству.
3. Збільшити частку бюджетних витрат підприємства, спрямовану на навчальні програми, до 0,2%. Створити навчальну базу на підприємстві з метою підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, таких як слюсарі, газо-, електрозварювальники, та інші. Збільшити частку коштів підприємства на навчальні програми: * з роботи на персональних комп'ютерах; * з впровадження енергозберігаючих технологій;
* з фінансового менеджменту, податкового та бухгалтерського обліку.
4. Створити кадровий резерв спеціалістів та робітників основних професій. Налагодити стосунки з вищими навчальними закладами, які готують спеціалістів галузі водопостачання та водовідведення, з метою створення кадрового резерву і поповнення підприємства висококваліфікованими молодими спеціалістами. На конкурсній основі обирати молодих людей, які мають бажання навчатись і у подальшому працювати на нашому підприємстві, та направляти на навчання у вищі навчальні заклади за кошти підприємства.
5. Постійно проводити роботу щодо можливості автоматизації виробничого процесу, з наступним скороченням чергового персоналу КНС, ВНС, та перерозподілу обов'язків в окремих підрозділах підприємства з наступним скороченням деяких професій і посад відділу розрахунків населення, абонентного відділу, лабораторії хіміко-бактеріологічного контролю питної води та лабораторії КОС.
2.5.2 Виробничо -технічні заходи
Постійне зростання цін на основні ресурси та відсутність дотацій з державного бюджету протягом останніх років суттєво ускладнили фінансовий стан підприємства і призвели до зростання дебіторської та кредиторської заборгованості. В результаті підприємство не має достатньої кількості обігових коштів не тільки на впровадження проектів капітального будівництва, але й для заміни замортизованих основних засобів. Оскільки збільшення доходів за рахунок підвищення тарифів стримується платоспроможністю населення, то зменшення виробничих витрат є основою для досягнення та утримання фінансової стабільності комунального підприємства.
Запропоновані нижче виробничі (операційні) заходи спрямовані, в першу чергу, на зменшення виробничих витрат. З іншого боку, рівень оплати за послуги не в останню чергу залежить від того, наскільки споживачі задоволені їх якістю. Тому серед усіх можливих виробничих заходів, спрямованих на поліпшення системи водопостачання/ водовідведення, для впровадження впродовж перших п'яти років вибрані тільки ті, які повністю або частково розв'язують проблеми споживачів, і одночасно дозволяють скоротити виробничі витрати підприємства. Перелік таких заходів наведений у таблиці 2.17. ТАБЛИЦЯ 2.17
Основні технічні заходи для систем водопостачання та каналізаціїЗаходиПроблеми споживачівНезадовільна якість питної водиПеребої у водопостачанніНедостатній тиск на верхніх поверхахПроблеми з водовідведеннямЗменшення енергоспо-живання++Зменшення фактич-ного водоспоживання+Поліпшення гідравліки системи (зонування)++Зменшення витоків води++Зменшення аварійнос-ті трубопроводів++++Поліпшення очищення стоків та обробки мулу++ Системами водопостачання та каналізації впродовж останніх двох років (2011-2012 рр.) спожито, відповідно,5 418,6 та 5 417,0 млн.кВт-год. електроенергії. Вартість електроенергії, використаної на технологічні потреби у 2012 році, складає, відповідно, 6,2% та 15,5% від вартості послуг водопостачання та водовідведення, але це лише одна з виробничих витрат, на розмір якої може вплинути підприємство.
Сьогодні найважливіші технічні завдання підприємства полягають у скороченні виробничих витрат за рахунок: (а) зменшення споживання електроенергії (шляхом заміни чи регулювання режимів роботи насосів, електродвигунів, модернізації систем аерації на каналізаційних очисних спорудах та іншого електрообладнання) та (б) скорочення втрат і недообліку води (створення зон тиску, заміни аварійних ділянок мереж та формування культури раціонального використання води населенням).
З метою визначення реальних обсягів втрат води та складання заходів для їх скорочення, необхідно впровадити побудинковий облік води та вести постійний контроль за технологічними параметрами насосного обладнання в системі водопостачання. Це вимагає наступних дій місцевої влади:
1. Перезатвердити відсоток втрат води в системі водопостачання у відповідності до вимог чинного законодавства.
2. Розробити і затвердити міську програму зменшення втрат води на 5-річний період, яка включатиме: зменшення (до оптимально необхідного) тиску у водопровідній мережі за рахунок заміни насосного обладнання на 6-ти ПНС, реконструкції 2-ох водопровідних насосних станцій; часткова заміна найбільш аварійних ділянок мереж; громадська освіта населення (для зменшення втрат води у житловому секторі). 3. Вирішити питання про цільове фінансування профілактичних заходів зменшення втрат води в житловому секторі та здійснення контролю за ефективністю використання коштів.
4. Розробити та затвердити положення щодо вдосконалення обліку споживання та розрахунків за будинковими лічильниками; розробити та затвердити положення про порядок обслуговування внутрішньобудинкових мереж та порядок розрахунків за втрати у внутрішньобудинкових мережах.
За результатами аналізу загального технічного стану систем водопостачання і каналізації можна стверджувати про необхідність інвестування значних коштів у:
* Зменшення енергоспоживання  шляхом заміни чи регулювання режимів роботи насосів, електродвигунів та іншого електрообладнання на ВНС і КНС.
* Зменшення фактичного водоспоживання  шляхом формування етики раціонального використання води серед населення, запроваджуючи освітницьку роботу.
* Зменшення витоків води - за рахунок зменшення навантаження на старі ділянки мереж шляхом оптимізації тиску в системі, впроваджуючи проекти модернізації насосного обладнання на ВНС.
* Зменшення аварійності трубопроводів - за рахунок заміни 6,9%, або 16,6 км найбільш аварійних ділянок водопровідних мереж міста і заміни 1,5%, або 3,995 км найбільш аварійних ділянок самопливних колекторів та напірних каналізаційних трубопроводів. 2.5.3 Фінансово - економічний розвиток
Досягнення беззбиткової діяльності підприємства і реалізація невеликих за розміром проектів капітальних інвестицій, передбачених цим планом, потребуватиме у найближчій перспективі підвищення тарифів на послуги. Чистий плановий прибуток, який отримуватиме підприємство протягом періоду прогнозування за рахунок підвищення тарифів, буде спрямований на виконання програми капітальних інвестицій. У разі, якщо підприємством буде отриманий прибуток, в розмірі більшому, ніж передбачено планом капітальних інвестицій, то він буде спрямований на залучення додаткових інвестицій, необхідних для підвищення ефективності та забезпечення надійності функціонування систем водопостачання та водовідведення.
З метою поліпшення фінансового управління на підприємстві передбачається удосконалення практики фінансового планування заходів операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Для цього підприємству необхідно запровадити практику стратегічного фінансового планування як основу річного циклу господарської діяльності.
Збут послуг та збір платежів
Підприємство вважає, що для забезпечення реалізації стратегічної ініціативи "Збут послуг та збір платежів" необхідно впровадити наступні заходи:
На рівні підприємства:
1. З метою забезпечення повного обліку поданої води та скорочення втрат здійснити моніторинг житлового фонду для визначення будинків та мікрорайонів для першочергового встановлення будинкових приладів обліку. 2. Вдосконалити процедуру збору показників квартирних лічильників шляхом впровадження автоматизованої системи збору, використання спеціалізованих поштових скриньок в будинках. 3. Привести у відповідність до нормативної чисельність працівників абонентського відділу. 4. Ввести посаду юрисконсульта до штатного розкладу абонентського відділу для забезпечення більш ефективної роботи зі споживачами, які мають заборгованість за надані послуги.
5. Розробити та впровадити Положення про преміювання працівників, відповідальних за надходження платежів від споживачів, показники якого враховуватимуть індивідуальні досягнення працівників.
6. Запровадити порядок проведення звірки даних з даними виконавчої служби щодо результатів роботи виконавчої служби по стягненню заборгованості (за рішеннями суду) за надані послуги водопостачання з метою недопущення знаходження виконавчих документів понад терміни, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
7. Доопрацювати програмні засоби у частині автоматизації:
* контролю стану виконання умов договорів реструктуризації; * супроводу справ, переданих до суду; * системи оцінки результатів роботи контролерів.
На рівні міста:
1. Забезпечити поетапне виконання міської програми оснащення будинковими приладами обліку води житлового фонду м. Павлоград, що дозволить здійснювати розрахунки зі споживачами за фактично спожиті обсяги води та скоротити втрати. Зменшення комерційних втрат
Для зменшення комерційних втрат планується реалізувати низку наступних стратегічних заходів:
На рівні підприємства:
1. розробити програму скорочення втрат води, яка має включати:
* облік виявлених втрат в результаті зловживань; * оцінку обсягів комерційних втрат;
* контроль за станом усунення виявлених втрат;.
* поступове впровадження розрахунків за будинковими лічильниками.
2. Запровадити систему заохочення для працівників підприємства, які виявили факти порушень (з боку споживачів) умов надання послуг водопостачання та водовідведення.
3. Запровадити практику інформування громадськості щодо споживачів, зловживання яких призвели до втрат підприємства. На рівні міста:
1. Врегулювати питання щодо обліку втрат у внутрішньобудинкових мережах та розробити механізм розрахунків між житлово-експлуатаційними організаціями та підприємством за виявлені втрати.
2.5.3 Залучення громадськості
Підприємству необхідна організація роботи з громадськістю на постійній основі. Програма залучення громадськості передбачатиме проведення роботи за наступними стратегічними напрямами:
1. Вивчення пріоритетів та уподобань споживачів щодо послуг, які надаються підприємством.
2. Покращення іміджу підприємства в масовій свідомості.
3. Формування виваженої громадської позиції щодо шляхів вирішення проблем водопостачання та водовідведення.
4. Активізація участі громади у прийнятті владних рішень та в їх реалізації. Стратегічні напрями будуть реалізовуватися через низку відповідних заходів,окрема:
* щорічно підприємство буде проводити анкетування споживачів за допомогою контролерів та обговорення у фокусних групах із залученням членів команди модераторів міста;
* з метою підвищення поінформованості та обізнаності населення підприємство щорічно розроблятиме та впроваджуватиме план інформаційно-роз'яснювальної роботи, який включатиме: налагодження співпраці із ЗМІ для оприлюднення інформації про стан та проблеми підприємства; організацію екскурсій на підприємство для депутатського корпусу та інших категорій споживачів; розробку інформаційно-рекламних матеріалів, проведення акцій та свят тощо;
* щоб допомогти громадськості міста сформувати свою точку зору на комунальні проблеми та шляхи їх вирішення, підприємство буде брати участь у громадських форумах з обговорення цих проблем;
* для залучення громадськості до прийняття рішень та проведення спільних дій підприємство буде ініціювати проведення громадських слухань із обговорення проектів поліпшення комунальних послуг та визначення джерел їх фінансування.
ВИСНОВКИ
В результаті реалізації даного стратегічного плану - чистий плановий прибуток, який отримуватиме підприємство за рахунок підвищення тарифів, буде спрямований на виконання плану капітальних інвестицій. У разі, якщо підприємством буде отриманий прибуток, у розмірі більшому, ніж передбачено планом капітальних інвестицій, то він буде спрямований на залучення додаткових інвестицій, необхідних для підвищення ефективності та забезпечення надійності функціонування систем водопостачання та водовідведення. Прогнозна економія електроенергії від впровадження плану капітальних інвестицій складатиме у сфері водопостачання: 2017 р. - 150 тис. кВт/р. Це означає, що на кінець 2017 р., у порівнянні з 2013 р., питома норма споживання електроенергії на технологічні потреби водопостачання зменшиться на 42%. Зменшення питомої норми споживання електроенергії на технологічні потреби водовідведення складе 15%.
Прогнозне зменшення витрат води на технологічні та власні потреби від впровадження плану капітальних інвестицій складатиме 2017 р. - 996 тис. м3. За умови прийняття цього стратегічного плану для покриття збитків 2013 р. і своєчасної реалізації програми капітальних інвестицій, яка планується на цей рік, необхідно передбачити фінансування з міського бюджету на суму 3,5 млн. грн. Цей стратегічний план пропонується підприємству для впровадження, оскільки передбачає поступове підвищення тарифів для населення до повного відшкодування витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією послуг, та впровадження програми капітальних інвестиції за рахунок амортизаційних відрахувань та планового прибутку, передбаченого в тарифах для бюджетних установ та інших споживачів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. "Про підприємництво": Закон України від 7 лютого 1991 p. 2. Аза-рян О. М. Маркетинг: принципи і функції: Навч. посіб. для вищих навчальних закладів. -- 3-є вид., перероб. і доп. / За ред.-- Харків: Студцентр, 2002. - 290c.
3. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. - Київ: Молодь, 2003.- С. 571-573.
4. Горфинкель В. Я., Швандар В. А. , Купряков Е. М. ; Курс підприємництва: Посібник/ ; Под ред. В. Я. Горфинкеля, В. А. Швандара. - М.: Фінанси: ЮНІТИ, 2003. 5. Гризунов В.П. Экономіка підприємництва. - М., 2004. - 380 с.
6.Минцберг, Г. Стратегічний процес / Г. Минцберг, Дж.Б. Куін, С. Гошал; пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского - СПб. : Харків, 2006. - 688с.
7. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. Навч. посібник - К.: КНЕУ, 2002. - 310 с.
8. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.
9.Пуцентейло П.Р., Шлійко А.В., Організація підприємництва на ринку товарів і послуг/ Навчальний посібник. - Тернопіль: НІКЦ "ДОБРІ СПРАВИ". - 2005. - 355c.
10. Самуельсон П.О./ Економіка.[Посібник] - Львів: Світ, 2003. - 495 с.
11. Сизоненко В.0./ Підприємництво.[Підручник]. - К.: Вікар, 2004. - 259с.
12. Уткин Э.А. Управління компаній. - М.: Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ". Видавництво ЭКМОС, 2006. - 304 с.
13. Хруцький В.Е. Сучасний маркетинг. - М.: Фінанси і статистика, 2007. - 528 с.
---------------
------------------------------------------------------------
---------------
------------------------------------------------------------
12
СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ДІЙ КП ПАВЛОГРАДСЬКЕ ВУВКГ
20
39
Документ
Категория
Рефераты
Просмотров
349
Размер файла
351 Кб
Теги
kursovaya, strategia, rabota, predpriatii
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа