close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Metoda k kursovomu po teplofizike(1)

код для вставкиСкачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ
БУДІВНИЦТВА Й АРХІТЕКТУРИ
Інститут інженерно-екологічних систем
Кафедра опалення, вентиляції й охорони повітряного басейну
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для виконання курсової роботи
з дисципліни
"Будівельна теплофізика"
Освітньо-кваліфікаційного рівня
"Бакалавр"
напрямку 0921 "Будівництво"
Для студентів спеціальності ТГПіВ
усіх форм навчання
ОДЕСА 2011 р. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ
БУДІВНИЦТВА Й АРХІТЕКТУРИ
Інститут інженерно-екологічних систем
Кафедра опалення, вентиляції й
охорони повітряного басейну
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для виконання курсової роботи
з дисципліни
"Будівельна теплофізика"
Освітньо-кваліфікаційного рівня
"Бакалавр"
напрямку 0921 "Будівництво"
Для студентів спеціальності ТГПіВ
усіх форм навчання
ОДЕСА 2011 р. УДК 658 624 "ЗАТВЕРДЖЕНО"
Ученою радою інституту
Інженерно-екологічних систем
ОДАБА
Протокол № 6 від 24.02.2011р.
Методичні вказівки розглянуті й рекомендовані для видання на засіданні науково-методичної комісії Інституту інженерно-екологічних систем, протокол № 6 від 21.02.2011р.
Методичні вказівки розглянуті й рекомендовані для видання на засіданні кафедри "Опалення, вентиляція й охорона повітряного басейну", протокол № 5 від 27.01.2011р.
Склав: доц., к.т.н. Шевченко Л.Ф.
Рецензенти: к.т.зн., проф. Полунін М.М., зав. каф. ТГП ОДАБА
буд.т.зв., проф. Нікольский В.В., ОАМТ, м. Одеса
Відповідальний за випуск зав. кафедри ОВ і ОПС,
к.т.н., доц. Шевченко Л.Ф.
ЗМІСТ
Стр.
ВСТУП 5
1 Завдання й вибір вихідних даних 5
2 Теплотехнічний розрахунок обгороджуючих конструкцій, 8
2.1 Оптимальний опір теплопередачі стіни 9 2.2 Перевірка внутрішньої поверхні стіни на конденсацію вологи 11
2.3 Перевірка конструкції огородження на паропронікність 14
2.4 Визначення коефіцієнтів теплопередачі зовнішніх обгороджуючих конструкцій, 17
3 Розрахунок тепловтрат опалювальних приміщень і температур повітря у неопалюваних обсягах 19
4 Формування теплового режиму приміщень 21
4.1 Визначення температури на поверхні підлог, що гріють, 22
4.2 Підбір номінальної площі поверхні радіаторів, що гріють 23
4.3 Перевірка умов комфортності в розрахунковому приміщенні 24
ЛІТЕРАТУРА 26
ДОДАТОК 1 Кліматичні характеристики району будівництва 27
ДОДАТОК 2 Вихідні дані з конструкції стіни 28
ДОДАТОК 3 Вихідні дані з конструкції безгорищного
покриття 29
ДОДАТОК 4 Вихідні дані з конструкції підлог 30
ДОДАТОК 5 Вихідні дані мікроклімату у розрахунковому приміщенні 31
ДОДАТОК 6 Теплотехнічні показники будівельних матеріалів і конструкцій 32
ДОДАТОК 7 Коефіцієнти до емпіричних формул 37
ДОДАТОК 8 Гранично припустиме збільшення розрахункового масового відношення вологи у матеріалі 37
ДОДАТОК 9 Параметри зовнішнього повітря з періодами року 38
ДОДАТОК 10 Мінімально припустимі значення опорів теплопередачі 40
ДОДАТОК 11 Опір паропроникності листових
матеріалів і тонких шарів пароізоляції 41
ДОДАТОК 12 Температура точки роси 42
ДОДАТОК 13 Технічні характеристики підлог, що гріють, 43
ДОДАТОК 14 Плани розрахункових будинків 44
ДОДАТОК 15 Приклад оформлення графічної частини курсової роботи 45
ВСТУП
Споживання теплової енергії для створення комфортних умов у приміщеннях росте в усьому світі. З досвіду найбільш розвинених країн значна економія теплової енергії при експлуатації будинків може бути досягнута шляхом поліпшення теплотехнічних властивостей конструкцій, що обгороджують, удосконалювання систем опалення, вентиляції й кондиціону-вання повітря, використання альтернативних джерел теплоти.
Теоретичні основи цих інженерних завдань закладені в курсі "Будівельна теплофізика". Даний практикум призначений для набування студентами навичок у рішенні практичних завдань, а також у допомогу при виконанні курсової роботи з "Будівельної теплофізики". У пропонованій роботі дано приклади рішення наступних завдань:
- вибір економічно обґрунтованої товщини теплоізоляції зовнішньої стіни;
- розрахунок опору теплопередачі для всіх конструкцій будинку, що обгороджують,
- перевірка вологісного стану будівельних конструкцій з видачею рекомендацій щодо усунення негативних явищ;
- перевірка стіни на паропроникність;
- визначення температури повітря в неопалюваних приміщеннях;
- розрахунок тепловтрат приміщень;
- компонування поверхонь, що гріють, у приміщенні з урахуванням умов комфортності.
При виконанні роботи можуть бути застосовані прикладні програми розрахунку з використанням ЕОМ, розроблені на кафедрі Опалення вентиляції й охорони повітряного басейну, а саме:
- теплотехнічний розрахунок конструкцій, що обгороджують;
- вибір економічно доцільного термічного опору огородження;
- перевірка внутрішньої поверхні огороджень на конденсацію вологи;
- перевірка конструкцій на паропроникність;
- розрахунок тепловтрат приміщень;
- розрахунок поверхні, що гріє, опалювальних приладів.
Вартість будівельних матеріалів у методичних вказівках прийнята умовно. 1. ЗАВДАННЯ Й ВИБІР ВИХІДНИХ ДАНИХ
У курсовій роботі потрібно провести теплотехнічний і вологісний розрахунки конструкцій, що обгороджують, двоповерхового будинку, визначити тепловий баланс у заданому приміщенні й перевірити умови комфортності в ньому. Покрівля будинку безгорищна, підлоги не утеплені. Всі вихідні дані для виконання роботи призначаються викладачем або (для заочної форми навчання) вибираються з додатків 1-4 відповідно до двох останніх цифр залікової книжки:
* по числу, утвореному двома останніми цифрами залікової книжки, з Додатка 1 вибирається місто забудови і його основні кліматичні параметри;
* з останньою цифрою (парною або непарною), визначається з Додатка 14 план типового поверху й з нього за тією ж цифрою номер розрахункового приміщення ; * за передостанньою цифрою вибирається з Додатків 2-4 матеріал першого шару, а за останньою вибирається матеріали інших шарів конструкції стіни. Для покрівлі й підлог шари визначені у Додатках 3-4; * з останньою цифрою з Додатка 5 вибираються параметри мікроклімату у розрахунковому приміщенні.
У завданні всі будинки двоповерхові, з висотою поверху 3м.
Всі вихідні дані зводяться у таблиці, як зазначено у прикладі нижче.
ПРИКЛАД
Номер залікової книжки - 98120
Відповідно до останніх двох цифр залікової книжки "-20-" , вибираємо вихідні дані й представляємо їх у таких таблицях.
Таблиця 1.1 Параметри клімату в місті. (З додатка 1)
НайменуванняУмови експлуатації. конструкціїtн ,
0Сtх.с ,
0Сtо.п ,
0Сn ,
днівωн,
м/cВартість теплової
енергії, Ст, грн/ГДж рікКиївБ- 22- 26-1,11874,99
Таблиця 1.2 Параметри мікроклімату у приміщенні. (З додатка 5)
N1tв, 0Сφ, %tнв, 0С0308525
Зовнішні огородження будинку у розрізі являють собою багатошарові конструкції. Ці конструкції виконують функції як несучих елементів будинку, так і елементів, що захищають внутрішній обсяг будинку від зовнішніх впливів: температурних, радіаційних, вітрових, вологісних, шумових Розрізи основних конструкцій, що обгороджують, підлягають теплотехнічному розрахунку у проекті і представлені нижче.
Розрізи конструкцій, що обгороджують, будинку
Рисунок1. Розріз багатошарової стіни
1- Внутрішня штукатурка; 2 - Несучий шар стіни;
2 - Теплоізоляційний шар; 4 - Зовнішня штукатурка.
ρ
Рисунок 3. Розріз перекриття над підвалом
1 - ліноліум, 2 - Цементно-пісчана стяжка;
3 - Теплоізоляція; 4 - Плівка ПХВ; 5 - Плита перекриття.
Викреслюється в масштабі 1:100 план розрахункового будинку (Додаток 14)
Рисунок 4 План розрахункового будинку
Таблиця 1.3 Теплотехнічні показники матеріалів стіни
№
шару
Матеріал
ρ,
кг/м3
λ, Вт/(м 0С)
S,
Вт/(м2 0С)
µ,
мг/(м.ч.Па)
δ,
м
Цт,
грн/м3
123456781Розчин известково-
піщаний16000,819,760,120,03352Цегла трепельний12000,526,620,170,1251703Плита зі скловолокна500,0640,50,6?3504Цегла трепельний12000,526,620,170,125170
Де ρ, λ, S, μ, δ, Цт - щільність, теплопровідність, коефіцієнти теплозасвоєння
й паропроникності, товщина шару й умовна вартість будівельного матеріалу. Примітка: перший шар вибираємо з Додатка 2 за передостанньою цифрою залікової книжки - 2, другий, третій і четвертий шари з того ж додатка за останньою цифрою -0.
Стовпчики 4÷6 доповнюються даними з Додатка 6 або за ДБН. Межкімнатні перегородки виконані з гіпсових плит товщиною 0,1м.
2 ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК КОНСТРУКЦІЙ, ЩО ОБГОРОДЖУЮТЬ
Зовнішні конструкції будинків що обгороджують забезпечують захист мікроклімату у приміщенні від впливів зовнішнього середовища. У зимовий період року вони зберігають теплоту, у літню пору - захищають від впливу сонячної радіації. Грамотний їхній розрахунок забезпечує значне зниження енергоспоживання будинком. Основною величиною, що характеризує теплозахисні властивості конструкцій, є їхній опір теплопередачі.
2.1 ОПТИМАЛЬНИЙ ОПІР ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ СТІНИ
Чим більше опір теплопередачі зовнішнього огородження, тим кращі їх теплозахисні властивості, але тим вище вартість цих конструкцій. Чим менше цей опір, тим дешевше обходиться будівництво споруди, але більші витрати на експлуатацію систем опалення й кондиціювання повітря в цьому будинку.
Згідно з [5] оптимальний опір теплопередачі буде в тій конструкції, у якій річні наведені витрати мінімальні. Для визначення мінімальних наведених витрат, (Пmin), проводиться теплотехнічний розрахунок стіни. Розрахунок виконуємо за такою методикою:
Обчислюємо фактичний опір теплопередачі стіни, Rф, м2 0С/Вт, при товщині шару теплоізоляції δ3 =0 за формулою:
Rф= 1/ αв + Σ (δi/ λi )+ 1/ αн , (2.1)
де αв, αн - коефіцієнт теплообміну на внутрішній (8.7) і зовнішній (23) поверхні конструкції, Вт/м2 0С.
Rф= 0,115 + 0,03/0.81+ 0.125/0.52 + 0.00/ 0.064 + 0.125/0.52 + 0.043 = 0.675
Визначаємо капітальні витрати, Ск, гр/м2, на будівництво споруди зі стін даної конструкції [8]
Ск= 1,25[ ( Ц + Тр) 1,02 + Смо], (2.2)
де Ц - ціна одного квадратного метра стіни, гр/м2, визначається за формулою: Ц= Σ (Цi  δi), гр/м2; (2.3)
Тр - транспортні витрати приймаємо для всіх випадків умовно 15 гр/м2;
Смо - вартість монтажу конструкцій приймаємо умовно 28 гр/м2.
У нашім прикладі Ц= 350,03+ 1700,125+ 3500,00 + 1700,125= 43,55 гр/м2
Тр= 15Σ δ= 15х ( 0,03+ 0,125+ 0,00 + 0,125)= 150,28= 3,75 гр/м2
Смо= 28Σ δ = 280,28= 7,84 гр/м2
Ск= 1,25[(43,55+3,75) 1,02+7,84]=70,1 гр/м2
Знаходимо витрати на відшкодування теплоти, що втрачається будинком у процесі експлуатації, Э, гр/м2 рік.
Э= 11,3 10-4(tв - tо.п) n Ст / Rф (2.4)
Згідно з вихідними даними (таблиці 1.1, 1.2) tо.п= - 1,1 0С, n= 187, tв= +300С, Ст= 9гр/кДж. У розрахунковому прикладі Э= 11,3 10-4(30+1,1)1879/0,675= 59,14
Визначаємо наведені витрати на спорудження й експлуатацію стін даної конструкції, П, гр/(м2 рік)
П= Ск+Э (2.5)
У наведеному прикладі П= 70,1+ 59,92=130,03 грн/м2рік Для знаходження оптимального значення опору теплопередачі повторюємо вищенаведений розрахунок, збільшуючи товщину утеплювача із кроком 0,01 м. Результати розрахунку варто представити у таблиці, як зазначено нижче.
Таблиця 2.1 Результати теплотехнічного розрахунку утепленої стіни.
№
п/пδ3, мRф,
м2 0С/ВтСк,
грн/м2рікЭ,
грн/м2рікП, грн/м2рікΔ=( Пi-Пi-1)
100/Пi, %Опір
конструкції00.000.67670,787,46158,16-10,010,83275,6871,05146,75-7,820,020,98880,7059,82140,52-4,430,031,14585,6951,66137,36-2,3
Оптимальне Rопт40,041,30090,745,45136,15-0,9050,051,45795,740,59136,280,1060,061,613100,736,65137,350,8070,071,769105,733,42139,121,3080,081,926110,730,70141,41,6090,092,082115,728,4144,11,90100,12,238120,726,42147,12,10Нормативне110,112,395125,724,69150,392,20
Наведені витрати вважаються економічними, якщо відмінність їхня один від одного не перевищує двох відсотків. У цьому випадку за оптимальну товщину утеплювача приймається менша найближча товщина. З огляду на вищесказане, з таблиці 2.1 вибираємо оптимальну товщину утеплювача, δопт=δ3=0,03, при якій оптимальний опір теплопередачі Rопт.=1,145 м2 0С/Вт, а мінімальні наведені витрати Пmin1= 137,36 грн/м2 рік.
Для наочності результати обчислень треба представити графічно, як показано на рисунку 2.1
Рисунок 2.1 Залежність наведених витрат від товщини теплоізоляційного
шару конструкції, що обгороджує.
Таблиця № 2.2 Характеристики оптимальної конструкції стіни
δ опт ,
м.Rопт,
м2 0С/ВтКопт =1/Rф,
Вт/ м2 0СПопт ,
грн/м2 рік0,031,1450,873137,36
2.2 ПЕРЕВІРКА ВНУТРІШНЬОЇ ПОВЕРХНІ СТІНИ НА КОНДЕНСАЦІЮ ВОЛОГИ
Конденсація водяної пари на внутрішній поверхні стін і покриттів викликає їхнє зволоження, що у свою чергу призводить до погіршення санітарно-гігієнічних умов, збільшує втрати теплоти приміщенням, викликає появу цвілі й грибків, а також викликає відшаровування декоративних шарів огородження.
Конденсація вологи на поверхні не буде відбуватися, якщо її температура хоча б на один градус вище температури точки роси, тобто дотримується умова:
в.ст - 1 > tтр, і уг - 1 > tтр (2.6)
де в.ст , уг - температура, відповідно на внутрішній поверхні стіни й
кута, 0C; tтр - температура точки роси внутрішнього повітря,0C.
Для перевірки цієї умови визначаємо температуру на внутрішній поверхні гладкої стіни, в.ст 0С., з виразу
в.ст = tв - (tв - tн)/( αв Rопт) (2.7)
Температура на внутрішній поверхні по осі зовнішнього кута, згідно з [ 4 ], визначається за формулою:
уг =в.ст - 0,18 (1- 0,23 Rопт) ( tв - tн) (2.8)
У нашім прикладі в.ст = 30 -(30+22)/(8,71,145)= 24,78 0С
уг =24,78 - 0,18 (1- 0,23  1,145) (30 + 22)= 17,88 0С
Температура точки роси при tв = 30 0С и φ = 85% згідно з додатком 12 дорівнює tтр =27,2 0С.
Для визначення вологовмісту внутрішнього повітря попередньо знаходимо абсолютну пружність водяної пари, Е, Па, при температурі повітря в приміщенні, tв.
Е= 479+ (11,5+ 1,62 tв)2 (2.9)
Визначаємо дійсну пружність водяних парів, ев , Па, у повітрі приміщення з виразу
ев= Еφ/100 (2.10)
Вологовміст, dт.р, г/Кг, визначається з виразу
dт.р= 623 ев/(101300- ев); (2.11)
У розглянутому прикладі
Е= 479+ (11,5+ 1,62 30)2= 4091 Па
ев= 4091 85/100= 3477 Па
dт.р= 623 3477 / (101300 - 3477) = 22,1 г/Кг Порівнюємо температуру на поверхні гладкої стіни, в.ст, і в куті приміщення, уг, з температурою точки роси
в.ст = 24,78 0С; уг =17,88 0С; t т.р= 27,2 0С
Відповідно до умови 2.6 на внутрішній поверхні стіни й кута буде виникати конденсація водяної пари. Для запобігання зволоження стін можна провести такі інженерні заходи:
1. Збільшити повітрообмін
2. Організувати локальне утеплення кута
3. Збільшити опір теплопередачі стіни.
4. Зменшити вологопоступанне.
5. Передбачити пароізоляцію за фактурним шаром.
6. Організувати обдування стіни теплим повітрям або встановити уздовж стіни опалювальні прилади.
7 Внутрішню поверхню стіни покрити гідроізоляційним шаром.
У курсовій роботі розглядаються перші три варіанти.
По першому варіанті заходів. У приміщенні необхідно збільшити повітрообмін в Lр/L1 раз.
Lр/L1 = ( dтр-dпр)/(dр- dпр) (2.12)
деL1, Lр - первісний і рекомендований повітрообмін, м3/ч.
dтр, dр - вологовміст відповідно при первісному й
повітрообміні, що рекомендується, г/кг.
dпр - вологовміст зовнішнього повітря в зимовий період року. У курсовій роботі це значення приймаємо рівним 0,4 г/кг.
Для рішення рівняння 2.12 знаходимо рекомендовану температуру, що визначає точку роси повітря в приміщенні, при якій не буде конденсації пари на внутрішній поверхні кута.
tртр = τуг - 1; tртр = 17.88 - 1= 16.88 0С
За значенням цієї температури, згідно з додатком 7, визначимо вологовміст dр
dр =аd + вd tрт.р (2.13)
У розглянутому прикладі dр = -1,899 + 0,84 16,88 = 12,28 г/Кг
Тоді з формули 2.12 Lр/L1 = (22,1 - 0,4)/(12,28 - 0,4) = 1,83 рази.
За другим варіантом заходів
У випадку запотівання тільки на внутрішній поверхні кута, то його можна утеплити в такий спосіб:
Рисунок 2.2 Схема утеплення кута
де а=2×λут× Rопт ; λут- теплопровідність теплоізоляції, Вт/(м 0С)
За третім варіантом заходів
Необхідно збільшити опір теплопередачі стіни. Опір, що рекомендується, теплопередачі стіни, (Rр), при якому не буде відбуватися конденсація, може бути знайдений з виразу:
Rр = (tв - tн)/[( tв - tт.р - 1)  в ] (2.14)
У прикладі Rр = (30 + 22)/[(30 - 27,2 - 1)  8,7 ]= 3,32 Вт/(м 0С)
Цьому опору відповідає товщина теплоізоляційного шару, (δ)з,
яка визначається з виразу:
δз = (Rр - Rф) λз , (2.15)
де Rф - термічний опір при товщині теплоізоляції δз = 0.
У прикладі з таблиці 2.1 Rф = 0,676 Вт/(м 0С). Тоді товщина теплоізоляції, відповідно до формули 2.15, повинна бути
δз = (3,32 - 0,676) 0,064 = 0,17м.
Вибір варіанта заходів, що запобігає зволоженню кута або стіни, залежить від величини наведених витрат "П". До реалізації приймається той захід, у якого менші наведені витрати. У даній роботі цей розрахунок не передбачений.
2.3 ПЕРЕВІРКА КОНСТРУКЦІЇ ОГОРОДЖЕННЯ НА ПАРОПРОНИКНІСТЬ
Вологовміст повітря в приміщеннях узимку звичайно більший, ніж зовнішнього. Внаслідок різниці парціальних тисків водяної пари і температури внутрішнього й зовнішнього повітря, а також через повітропроникність конструкцій, відбувається перенесення вологи через огородження. У багатьох випадках це призводить до нагромадження вологи усередині конструкції. Зволоження матеріалу огородження призводить до збільшення теплопровідності конструкції й перевитраті теплової енергії системами опалення. Крім того, вологі конструкції погіршують санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях, а їхнє промерзання може викликати руйнування стін. У роботі необхідно перевірити конструкцію стіни, наведеної на рисунку 2.3, на паропроникність
Рисунок 2.3 Розріз розрахункової стіни
1 - декоративний шар, 2,4 - несучий шар, 3 - теплоізоляція.
Відповідно до [1] опір паропроникності, що обгороджує конструкції, Rпв, м2 год Па/мг, у межах від внутрішньої поверхні до площини можливої конденсації повинна відповідати нерівності:
Rп.в > R трп1 і Rтрп2 , (2.16)
де Rтрп1, м2 год Па/мг - необхідний опір паропроникності за умови неприпустимості нагромадження вологи в огородженні за річний період їхньої експлуатації. Значення цього опору визначається за формулою:
Rтрп1 = (ев - Е) Rп.н/(Е - ен ), (2.17)
де Rтрп2, м2 год Па/мг - необхідний опір паропроникності за умови обмеження вологи в огородженні за період з негативними середньомісячними температурами зовнішнього повітря. Величина цього опору обчислюється за формулою:
Rтрп2 = 0,0024Zо (ев - Ео)/(ρпро δм ΔWср + η ) (2.18)
У формулах 2.17 і 2.18 прийняті такі позначення:
ев - пружність водяної пари внутрішнього повітря, Па, обумовлена за формулою 2.10. Для даного прикладу, ев = 3477,Па.
R п.н - опір паропроникності, м2 год Па/мг, частини огородження, розташованої між зовнішньою поверхнею конструкції й площиною можливої конденсації. Значення цього опору визначається з виразу: R п.н = Σ(δ i /μ i), (2.19)
де  i., δ i - відповідно, коефіцієнти паропроникності кожного шару і його товщина, починаючи від зовнішньої поверхні до площини можливої конденсації. Для даного прикладу, R. пн =0,125/ 0,17 м2 год Па/мг;
ен - середня пружність водяної пари зовнішнього повітря, Па, за річний період. Відповідно до Додатка 9, для міста Києва ен= 880Па.
Zо - тривалість періоду вологонагромадження, у добі, що приймається рівною періоду з негативними середньомісячними температурами зовнішнього повітря. З Додатка 9 Zo= 120 доби.
Ео - пружність водяної пари, Па, у площині можливої конденсації, що визначається при середній температурі зовнішнього повітря, tн.о , за період з негативними середньомісячними температурами. У даному прикладі значення tн.о= -3,75 0С, знаходимо з додатка 9, а значення Ео з формули (2.9).
Ео = 479+(11,5+ 1,62 t н.о)2= 508,4 Па;
ρ0 - щільність матеріалу теплоізоляції, Кг/м3. Відповідно до додатка 3 ρ0 = 50.
δм - товщина теплоізоляції, м. Відповідно до наших розрахунків δм = δопт = 0,03м
ΔWср - гранично припустиме збільшення розрахункового масового відношення вологи в матеріалі теплоізоляції, %, за період вологонагромадження, Z. Знаходимо з додатка 8 для скловолокна ΔWср = 3,0%;
Е - пружність водяної пари, Па, у площині можливої конденсації пари за річний період експлуатації огородження. Її значення визначаємо із залежності: Е = (Е1Z1+ E2Z2+ E3Z3)/12 (2.20)
де Е1, Е2, Е3, - пружності водяної пари, Па, відповідно зимового, весняно-осіннього й літнього періодів року. Значення пружності водяної пари у площині можливої конденсації визначаємо за температурою зовнішнього повітря, ti , у відповідний період року; Z1, Z2, Z3, - тривалість місяців зимового, весняно-осіннього й літнього періодів у добі. Для Києва, з додатка 9 виписуємо Z1= 2сут; Z2= 3сут; Z3= 7сут і значення середньої температури зовнішнього повітря, ti , за періодами року t1 = ─ 5,50С; t2 = ─ 0,930С; t3 = 14,30С
Температури в площині можливої конденсації, τi,, для холодного, перехідного й теплого періодів визначаються за формулою: τi = tв - (1/αв+ Σ δi/λi)(tв - ti)/ Rопт (2.21)
Для літнього періоду року температуру в площині можливої конденсації
варто приймати не нижче середньої температури зовнішнього повітря, а пружність водяної пари усередині приміщення, ев, не нижче середньої пружності водяної пари зовнішнього повітря за цей період.
Для нашого приклада, за формулою 2.9 визначаємо пружність водяної пари у площині можливої конденсації за періодами року:
Е1=479+ (11,5+ 1,62 5,05)2= 897,5 Па
Е2= 479+ (11,5+ 1,62 6,71)2= 979,4 Па
Е3= 479+ (11,5+ 1,62 18,18)2= 2156 Па
При цьому значення середньорічної пружності водяної пари визначиться за формулою 2.20, як Е= ( 897,5( 2+ 979,4( 3+ 2156 ( 7)/12= 1652,1 Па
? - коефіцієнт, що визначаємо згідно з [1] за формулою:
η= 0,0024(Ео-e н.о)Zo/R п.н., (2.22)
де е н.о - середня пружність водяної пари зовнішнього повітря за період з негативними середньомісячними температурами, Па. З додатка 9, для даного приклада е н.о= 430 Па.
Обчислюємо за формулою 2.17 значення необхідного опору паропроникності, Rп1тр
Rп1тр= ((3477- 1652,1)  0,735)/(1652,1- 880)= 1,737 м2 год Па/мг Якщо eв < E, то Rп1тр=0.
За формулою 2.18 обчислюємо значення необхідного опору Rп2тр
Rп2тр= 0,0024120 (3477- 508,4)/(50 0,03 3+ 30,72)= 24,13 м2 год Па/мг
Визначаємо опір паропроникністю частини стіни, розташованої між внутрішньою її поверхнею й площиною можливої конденсації, Rп.в, м2 год Па/мг.
R п.в= Σ δi/µi +(1-φ/100) (2.23)
У прикладі R п.в=0.03/0.12+ 0.125/0.17+ 0.03/0.6+0.15= 1.85, м2 год Па/мг, Тобто Rп.в > R тр п1, але Rп.в < Rтрп2 Таким чином, опір паропроникності конструкції стіни згідно з формулою 2.16 не задовольняє вимогам.
Для виконання вимог необхідно збільшити опір паропроникності шляхом установлення перед теплоізоляцією пароізоляційного шару із загальним опором, ΔR,м2 год Па/мг. Значення опору додаткового шару пароізоляції визначається за формулою:
ΔR = Rтрп2 - Rп.в; ( 2.24 )
У прикладі ΔR = 24,13 - 1,85 = 22,84 м2 год Па/мг. За значенням ΔR з Додатка 11 підбираємо пароізоляцію у вигляді поліетиленової плівки. Опір паропроникності, r, одного шару цієї плівки товщиною δп.і=0,16мм, згідно з додатком 11, дорівнює 7.3 м2 год Па/(мг шт). Для забезпечення ΔR необхідно встановити перед теплоізоляцією n2 шарів плівки
n2 = ΔR/r = 22,84/7.3 = 4 шт. (2.25)
Тоді загальна товщина пароізоляції δп.і = n2 δп.і = 4 0,16 = 0,64 мм.
2.4 ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ ЗОВНІШНІХ КОНСТРУКЦІЙ, ЩО ОБГОРОДЖУЮТЬ
У цьому розділі необхідно визначити необхідну товщину шару теплоізоляції і коефіцієнт теплопередачі для безгорищного покриття, а також неутеплених підлог і вікон. Попередньо визначаємо число градусо-доби опалювального періоду для розрахункового міста (ГДОП) за формулою ГДОП = (tв - tо.п)n (2.26)
Для міста Києва ГДОП = (30+1.1) (187 = 5815 градусо-доби. Надалі виконуємо розрахунок обгороджуючої конструкцій будинку.
Розрахунок безгорищного покриття
Для визначення термічного опору покрівлі знаходимо з Додатка 10 по числу градусо-доби опалювального періоду (ГДОП) мінімально припустиме значення опору теплопередачі
Rq min, м2 0С/Вт. Для нашого приклада при ГДОП=5315 це значення Rq min=4.95 м2 0С/Вт. По Додатках 3 і 6, відповідно до двох останніх цифр залікової книжки знаходимо вихідні дані з конструкції покриття й зводимо їх у таблицю 2.3 Розріз безгорищного покриття представлений на рисунку додатка 3.
Таблиця 2.3 Теплотехнічні показники матеріалів
безгорищного покриття
№
шару
Матеріал
ρ,
Кг/м3
λ, Вт/(м 0С)
S,
Вт/(м2 0С)
δ,
м1234561Розчин известково
піщаний16000,819,760,032Плита з/б24001,8617,880,223Руберойд6000,173,530,0044Плити зі скловолокна500,0640,5?5Розчин цементно піщаний18000,9311,090,056Руберойд6000,173,530,0087Бітум10000,174,560,01
Визначаємо мінімальну товщину утеплювача покриття, X м, за формулою
х =[Rq min-(1/ αв + Σ (δi/ λi ) + 1/ αн] λз (2.27)
x=[4,95 - (0,115+0,03/0,81+0,22/1,86+0,004/0,17(0,05(0,93+0,008/0,17+
+0,01/0,17+0,043(]0,064=0,288 м.
Округлимо отриману товщину в більшу сторону до стандартного найближчого значення й одержимо 0,3м. Знаходимо дійсний термічний опір покрівлі, Rокр, що відповідно до формули 2.1 дорівнює:
Rокр =0,115+0,03/,81+0,22/1,86+0,004/0,170,050,93+0,008/0,17+0,01/0,17+
0,3/0,064+0,043=5,13 м2 0С/Вт
При цьому коефіцієнт теплопередачі покрівлі буде дорівнювати Ккр=1/ Rокр.
У розглянутому прикладі Ккр=0,195 Вт/(м2 0С).
Розрахунок підлог
Відповідно до завдання, у курсовій роботі розглядаються не утеплені підлоги, для яких коефіцієнт теплопередачі визначається за зонами термічної однорідності. Для першої зони ДО1=0,465 Вт/(м2 0С); для другої зони ДО2=,232 Вт/(м2 0С); для третьої ДО3=0,116 Вт/(м2 0С); і для четвертої ДО4=0,07 Вт/(м2 0С).
Вибір конструкції вікон
Конструкція вікон підбирається в такий спосіб. За числом градусо-доби з Додатка 10 знаходимо мінімальний нормативний опір теплопередачі вікон, Rнок. У нашім прикладі, при ГДОП=5315 Rнок=0.6 м2 0С/Вт З переліку конструкцій вікон [1] вибираємо ту, у якій Roок>= Rнок.
Основні конструкції вікон і їхній термічний опір згідно з переліком [1] настані:
- 4М-16-4М (криптон) Roок=0,38 м2 0С/Вт;
- 4М-12-4ДО (повітря) Roок=0,51 м2 0С/Вт;
- 4М-16-4K (криптон) Roок=0,62 м2 0С/Вт ;
- 4М-16-4i (криптон) Roок=0,75 м2 0С/Вт;
- 4М-10-4М-10-4i (криптон) Roок=0,94 м2 0С/Вт;
У нашім прикладі вибираємо конструкцію 4М-16-4K (криптон) Roок=0,62 м2 0С/Вт, Кок=1/0,62=1,61 Вт/( м2 0С). Межкімнатні перегородки
Перегородки, виконані з гіпсових плит товщиною 0,1м., термічний опір яких дорівнює Rпер =0,503 м2 0С/Вт, а коефіцієнт теплопередачі, ДО=1,99 Вт/(м2 0С).
Межкімнатні двері
Двері виконані із соснових дощок товщиною 0,02м., термічний опір яких дорівнює Rпер =0,336 м2 0С/Вт, а коефіцієнт теплопередачі ДО=2,97 Вт/(м2 0С).
Результати розрахунків необхідно представити у вигляді таблиці.
Таблиця 2.4 Зведена таблиця коефіцієнтів теплопередачі ДО, Вт/(м2 0С)
СтінаВікноПерегородкаПокрівляПідлогиМежкімнатні двері0,8731,611,991,1950,4652,97
3 РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВТРАТ ОПАЛЮВАЛЬНИХ ПРИМІЩЕНЬ І ТЕМПЕРАТУРИ
ПОВІТРЯ В НЕОПАЛЮВАНИХ ОБСЯГАХ
Із плану розрахункового будинку (Рисунок 4) вибираємо приміщення для розрахунку відповідно до останньої цифри залікової книжки. Попереднє за номером приміщення неопалюване. У всіх інших приміщеннях температура повітря +220С.
Викреслюємо у масштабі 1:50 фрагмент розрахункового приміщення й прилягаючих до нього 2 ( 3 приміщень із вказівкою всіх необхідних розмірів. Для розрахунку систем опалення, вентиляції й кондиціювання повітря необхідно знати величину тепловтрат приміщення. Тепловтрати приміщення, Qтп, складаються з тепловтрат через окремі конструкції, що обгороджують, Qi, які обчислюються з точністю до 10 Вт за формулою:
Qi = K A(tнв- tн )(1+) n1 (3.1),
де ДО - коефіцієнт теплопередачі огородження, Вт/(м2 0С);
А - площа огородження, м2;
tнв - нормативна температура повітря у розрахунковому приміщенні, 0С;
( - коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати на вітер. При швидкості вітру, ωн, до 5 м/с - =0,05, при швидкості вітру більше 5 м/с
- (=0,1
n1 - коефіцієнт враховуючий положення конструкції в
просторі [1].
Тепло в приміщенні також витрачається на підігрів інфільтруючого повітря, Qи, що обчислюються згідно з [5] за формулою:
Qи= 0,337 Ап Н (tнв - tн) (3.2),
де Ап - площа підлоги розрахункового приміщення, м2. Н - висота приміщення, м.
Температура повітря Тх у неопалюваному приміщенні визначається згідно з [7] з виразу:
Tx = [Σ(kF)вн*tнв + Σ(kF)н*tн]/[Σ(kF)вн+ Σ(kF)н ] , (3.3)
де (kF)вн, (kF)н - добутку коефіцієнта теплопередачі на площу відповідно внутрішніх і зовнішніх огороджень для не опалювального приміщення, у якому розраховують температуру Tx. tн - зовнішня температура повітря, 0С
Розрахунок ведеться тільки для тих конструкцій, що обгороджують, у яких різниця температур по обох сторонах більше 3 градусів. Приклад. Дано фрагмент плану неопалювального приміщення.
Рисунок 3.1 До розрахунку температури повітря в не опалювальному приміщенні
Необхідно визначити температуру повітря в неопалюваному приміщенні №102 і тепловтрати в розрахунковому приміщенні №101. Коефіцієнти теплопередачі обгороджуючих конструкцій будинку наведені в таблиці 2.4. Приміщення розташоване на першому поверсі двоповерхового будинку. Температура повітря у прилягаючих приміщеннях першого й другого поверхів +220С, крім розрахункового приміщення, де температура повітря tнв задана в таблиці 1.2. Для рішення поставленого завдання проводимо обмірювання конструкцій, що обгороджують, приміщення відповідно до рисунка 3.1 і результати зводимо у таблицю 3.1
Таблиця 3.1 Розміри конструкцій, що обгороджують
За формулою 3.3 розраховуємо температуру повітря в неопалюваному приміщенні №102. Тх = 6,55 0С. Тепловтрати в розрахунковому приміщенні 101 визначаємо відповідно за формулою 3.1 - 3.2 і результати зводимо в таблицю 3.2
Таблиця 3.2 Тепловтрати кімнати № 101
3 ФОРМУВАННЯ ТЕПЛОВОГО РЕЖИМУ ПРИМІЩЕНЬ
Умови мікроклімату у приміщенні характеризуються температурою повітря tв, середньою радіаційною температурою на внутрішній поверхні огороджень tR, рухливістю Vн і відносною вологістю повітря φ. У залежності від ваги виконуваних людиною робіт нормами [5] регламентуються певні сполучення цих величин. Недотримання цих рекомендацій викликає дискомфортний стан людини, що приведе до захворювань і зниження продуктивності праці. Таким чином, при проектуванні будь-якої системи опалення або вентиляції необхідно перевіряти вплив цих систем на основні показники мікроклімату приміщення. У роботі пропонується оцінити вплив роботи систем радіаторного й підлогового опалення на умови комфортності в розрахунковому приміщенні. Для цього необхідно визначити площі всіх конструкцій, що обгороджують, і їхню температуру, включаючи елементи, що гріють.
4.1 ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ НА ПОВЕРХНІ ПІДЛОГ, ЩО ГРІЮТЬ
Підлоги, що гріють, використовуються, в основному, для підвищення комфортності приміщення. Площа їхньої активної поверхні визначається за планом (Рисунком 3.1) з урахуванням зон, які недоцільно нагрівати. Звичайно це смуга шириною 0,5м уздовж зовнішніх стін, де встановлені радіатори, смуга шириною 0,2м уздовж перегородок і площі під меблями. Температура теплоносія, що подається в систему підлог, що гріють, не перевищує 55 0С при температурному перепаді в системі 10 0С. Нормативна температура на поверхні підлог для приміщень із тимчасовим перебуванням людей становить не більше 33 0С, а при постійному перебуванні 26 0С. У роботі необхідно визначити площу поверхні підлоги, що гріє, А, розрахункову температуру на поверхні підлоги (підлога, крок укладання труб S, їхня довжина L і теплопостачання Q при диаметрі труб 16мм. Розрахунок виконується відповідно до методики[11]
Приклад 4.2 ПІДБІР НОМІНАЛЬНОЇ ПЛОЩІ ПОВЕРХНІ РАДІАТОРІВ, ЩО ГРІЮТЬ
Радіатори системи опалення подають у приміщення тепловий потік, величина якого залежить від середньої температури теплоносія у приладі, від площі поверхні радіаторів, що гріють, і температури повітря в приміщенні. Визначення площі поверхні радіаторів, що гріють, показано на наступному прикладі.
Приклад
4.3 ПЕРЕВІРКА УМОВ КОМФОРТНОСТІ В РОЗРАХУНКОВОМУ ПРИМІЩЕННІ
Температурні умови в приміщенні для холодного періоду року визначаються двома умовами комфортності [6].
Перша умова комфортності встановлює сполучення температур tв і tR, при якій людина не відчуває дискомфорту.
Різниця радіаційних температур, tR, при виконанні першої умови комфортності повинна перебувати у бокових вівтарях  1.5 0С
tR =tRтр - tR  (4.3)
де tRтр - необхідна середньозважена радіаційна температура на внутрішній поверхні огороджень приміщення,
tRтр = 1.57 tп - 0,57 tвн (4.4)
де tп - середня температура приміщення, 0С. При спокійному стані
людини tп = 230С. tR - дійсна середньозважена радіаційна температура на
внутрішній поверхні обгороджуючої конструкцій приміщення, 0С.
tR= Σ(Аi ст)/ ΣAi (4.5)
Тут Аi - площа розрахункової конструкції м2; ст - температура на її
внутрішній поверхні.
Друга умова комфортності обмежує температуру на поверхні, що гріє, (ст. Ця температура не повинна бути більше припустимої. Для підлог, що гріють, у приміщеннях з тимчасовим перебуванням людей це 33 С.
Для перевірки першої умови необхідно розрахувати температуру на всіх обгороджуючих конструкціях приміщення. Ці температури можна визначити з виразу:
ст = tв - К(tв - tн)/αв (4.6)
де К - коефіцієнт теплопередачі розрахункової обгороджуючої конструкції,
αв - коефіцієнт теплообміну на внутрішній поверхні конструкції. Для всіх конструкцій αв =8,7 Вт/(м2 0С), а для вікон αв =4,87 Вт/(м2 0С). Потім за формулою 4.4, 4.5 визначаються tR , tRтр і перевіряється умова 4.3
Покажемо цей розрахунок на прикладі.
Приклад
Результати виконаних розрахунків необхідно представити у вигляді зведеної таблиці.
Таблиця 4.4 Результати виконаних розрахунків для приміщення №101
tн, 0СТепловтрати приміщення № 101Теплопоступлення, Вт
tR,
0С підлога, Що ГрієРадіатори Q, Вт.tвн, 0СQпол, Втпідлога, 0СQот, ВтТпри, Вт-22184425448331396700,15
ЛІТЕРАТУРА
1. ДБН В.2.6-31 : 2006 Теплова ізоляція будівель. - ДО: Мінбут України,
2006, - 72с.
2. Маляренко В.А. Основи теплофізики будівель та енергозбереження. Харків. Видавництво САГА, 2006,-482 с.
3.БНіП-3-79** .Будівельна теплотехніка. - М: ЦИТП Держбуду СРСР, 1986,-32с.
4. БНіП 2.01.01-82**. Будівельна кліматологія й геофізика. -М: Держбуд СРСР,1983.-136с.
5. БНіП 2.04.05-91* . Опалення, вентиляція й кондиціювання
Мінсбуд Росії. -М.:ГП ЦПП, 1995. -66 с.
6.Богословський В.Н. Будівельна теплофізика. -М.: Вища школа,
1982.-365с.
7. Богословський В.Н., Сканаві А.Н. Опалення. М.: Будвидання, 1991,-736с.
8. Хоменко В.П., Фаренюк Г.Г. Довідник з теплозахисту будинків.
К.:1986.- 216с.
9. Богословський В.Н., Поз М.Я. Теплофізика апаратів утилізації тепла систем опалення, вентиляції й кондиціювання повітря.-
М: Будвидання, 1983.- 425 с. 10. Фокін К.Ф. Будівельна теплотехніка частин будинків, що обгороджують. М: Держбуд СРСР, 1973,-375 с.
11. Довідник проектувальника системи KAN- therm. -Варшава 1999,-121с.
Додаток 1
Кліматичні характеристики району будівництва [3]
Дві останні
цифри зачіткиМісто й умови
експлуатації
огороджень
tн,. 0С
t х.з, 0С
t о.п, 0С
n, доби
ω н, м/c
Ст,
Гр/Гдж01, 26, 51, 76Архангельськ, Б-32-36-4,72515,91902, 27, 52, 77Нижній Новгород, Б-30-33-4,72181,01703, 28, 53, 78Москва, Б-25-32-3,22053,41004, 29, 54, 79Мінськ, Б-25-30-1,22033,81405, 30, 55, 80Томськ, А-40-44-8,82341,01806, 31, 56, 81Казань, А-30-35-5,72183,61707, 32, 57, 82Красноярськ, Б -40-44-7,22351,01508, 33, 58, 83Самара, А-27-36-6,12063,21209, 34, 59, 84Заїсти, А-31-38-6,42281,02010, 35, 60, 85Новосибірськ, А-39-42-9,12271,02211, 36, 61, 86Омськ, А-37-41-7,72203,62312, 37, 62, 87Оренбург, А-29-35-8,12013,92013, 38, 63, 88Харків, Б-23-28-2,11891,01514, 39, 64, 89Полтава, А-20,9-31-2,02123,31715, 40, 65, 90 Ужгород, Б-18-221,61621,01316, 41, 66, 91Одеса, А-18-220,816811,01117, 42, 67, 92Кишинів, А-15-200,61663,61518, 43, 68, 93Миколаїв, А-19-220,41683,21019, 44, 69, 94Волгоград, А-21-29-3,41824,61520, 45, 70, 95Київ, Б-22-26-1,11874,9921, 46, 71, 96Санкт-Петербург, Б-25-28-2,22191,01922, 47, 72, 97Вільнюс, Б-23-25-0,91948,42123, 48, 73, 98Клуня, Б-20-25-0,62053,32524, 49, 74, 99Талін, Б-21-25-0,82213,72725,50,75, 100Херсон, А-18-220,61676,212Примітки:
1. Вартість одиниці теплової енергії прийнята умовно.
2. У таблиці позначено: tн - температура холодної п'ятиденки,
tх.с. - температура холодної доби, tо.п. - середня температура за опалювальний період, n - число діб опалювального періоду, ω - швидкість вітру в січні місяці, Ст - вартість одиниці теплової енергії.
Додаток 2
Вихідні дані по конструкції стіни
№Найменування
матеріалуЩільність,
ρ, кг/м3Вартість,
Ц, гр/ м3Товщина,
δ, мШар 1(облицювання) передостання цифра зачітки1Першого шару немає2Розчин вапняно-піщаний1600350,033Розчин цементний800630,024Плити з гіпсу1200600,055Картон лицювальний10004200,0066Суха штукатурка8001300,037Гипсоперлит6001030,038Дошки соснові5006000,029Фанера60011000,0060ДСП800 3000,020Шар 2, 4 (несучий) остання цифра зачіткі1Ж\Б2400410,12Туфобетон1800610,153Туфобетон1400580,1 4Керамзитобетон1800900,15 5Керамзитобетон1400850,16Цегла глиняний18001300,1257Цегла глиняний16001250,1258Цегла силікатний18001200,1259Цегла трепельний12001000,1250Цегла трепельний10001700,125Шар №3. (теплоізоляція), остання цифра1Мін. вата1252302Мін. вата752853Мін. вата503124Пінополіуретан806005Пінополіуретан607506Пінополіуретан408807Пенополістірол1504008Пенополістірол1005009Пенополістірол406250Плита скловолокно50350
Додаток 3
Розріз безгорищного покриття
Вихідні дані по конструкції безгорищного покриття
№
шару Найменування матеріалуЩільність
ρ, кг\м3Товщина
δ, м1Вибирається по Додатку 2, відповідно до передостанньої цифри зал.кн.2Плита ж\б24000,223Руберойд6000,0044Теплоізоляція по Додатку 2, відповідно до останньої цифри зал.кн.5Розчин цементно-піщаний18000,056Руберойд6000,0087Бітум10000,01
Додаток 4
Вихідні дані по конструкції підлог
№1Найменування матеріалуЩільність
ρ, кг\м3Товщина
δ, мШар 1 (остання цифра зал.кн.)1Лінолеум18000,00152Лінолеум16000,00153Лінолеум із тканиною16000,0034Лінолеум із тканиною14000,0045Гумові плити12000,0056Дубовий паркет7000,0257Дошки соснові5000,048ДВП10000,0069ДСП8000,0250Ж\б плита25000,1 Шар 2. Бітумна мастика 0,002№2 Шар 3 (передостання цифра зал.кн.)1Розчин цементно-перлітовий10002Розчин гипсоперлитовый6003Розчин поризованный5004Розчин поризованный4005Пінобетон 8006Пінобетон6007Пінобетон4008Пінобетон3009Вермикулітобетон6000Вермикулітобетон400 Шар 4Плита залізобетонна24000,14Примітки:
№1 остання цифра зал.кн.
№2 передостання цифра зал.кн.
Додаток 5
Вихідні дані мікроклімату в розрахунковому приміщенні
№
п/пtв, 0Сφ, % tв н 0С,11235152144522316502041855165206014622651772470198257521928801410308525
Примітки: 1. Вікна розміром 1,5м на 2,0м. 2. Розрахункове приміщення розташоване у двоповерховому будинку
3. Підлоги на ґрунті, покрівля сполучена. 4. Висота приміщення Н = 3м.
Додаток 6 33
Таблиця 6.1 Теплотехнічні показники будівельних матеріалів і конструкцій [1]
МатеріалХаракте-
ристики матеріалу в сухому стані
Розрахункове масове відношення вологи в матеріалі Розрахункові коефіцієнти
Щільність, ρ, кг/м3w,
%Теплопровідності , Вт/(м 0С)Теплоусвоення
s, Вт/(м2 0С)Паропроникність
µ, мг/ (м год Па)АБАБАБА, Б123456789Бетони1 Бетон на гравії2400231,741,8616,7717,880,032. Туфобетон18007100,870,9911,3812,790,0903. "14007100,520,587,768,630,114. Вермикулітобетон 8008130,230,263,974,58-5. "6008130,160,172,873,210,156. "4008130,110,131,942,290,197. Газо- і пінобетон, газо- і піносилікат 100010150,410,476,137,090,118. "80010150,330,374,925,630,149. " 6008120,220,263,363,910,1710. " 4008120,140,152,192,420,2311. "3008120,110,131,681,950,2612. Керамзитобетон на керамзитовому піску й
керамзитопенобетон 18005100,800,9210,5012,330,09013. "14005100,560,657,759,140,090
Продовження таблиці 6.1 34
12345678914 Цегла. глиняний звичайний (ГОСТ 530-80) на цементно-піщаному розчині1800 120,700,819,2010,120,1115. Цегла глиняний звичайний на цементно-перлітовому розчині1600240,580,708,089,230,1516. Цегла силікатний на цементно-піщаному розчині1800240,760,879,7710,900,1117.Цегла тіпальний на цементно-піщаному розчині 1200240,470,526,266,490,1918 "1000240,410,475,355,960,23Розчини19.Розчин цементно-
піщаний 1800240,760,939,6011,090,0920. Вапняно-піщаний1600240,700,818,699,760,1221. Цементно-перлітовий10007120,260,304,645,420,1522. "8007120,210,263,734,510,1623. Гипсоперлитовый 60010150,190,233,243.840,1724 Поризованний
гипсоперлитовий5006100,150,192,442,950,4325. "4006100,130,152,032,350,53Інші матеріали26. Плити з гіпсу 1200460,410,476,016,700,09827. "1000460,290,354,625,280,11
Продовження таблиці 6.1 35
12345678928 Аркуші гіпсові обшивальні (суха
штукатурка) 800460,190,213,343,660,075 29. Сосна і ялина поперек волокон (ГОСТ 8486-66**, ГОСТ 9463-72*)50015200,140,183,874,540,0630 Дуб поперек волокон (ГОСТ 9462-71*, ГОСТ 2695-83 )70010150,180,235,005,860,0531. Фанера кліяна (ГОСТ 3916-69)60010130,150,184,224,730,0232. Картон лицювальний 10005100,210,236,206,750,0633. Плити деревинно-волокнисті й древесно-стружечні (ГОСТ 4598-74*, ГОСТ Т 10632-77*)100010120,230,296,757,700,1234. "80010120,190,235,496,130,1235. Плити деревинно-волокнисті й древесно-стружечні (ГОСТ 4598-74* 10632-77*)60010120,130,163,934,430,1336. "40010120,110,132,953,260,19Теплоізоляція37.Мати мінералу ватяні прошивні (ГОСТ 21880-76) і на синтетичному сполучному (ГОСТ 9573-82)125250.0640.070.730.820.30
Продовження таблиці 6.1 36
12345678938. "75250.060.0640.550.610.4939. "50250.0520.060.420.480.5340.Пенополистирол (ТУ 6-05-11-78-78)150150.0520.060.890.990.0541. "1002100.0410.0520.650.820.05144.Пенополистирол (ГОСТ 15588-70)402100.0410.050.410.490.0542.Гравій керамзитовий (ГОСТ 9759-83)800230.210.233.363.600.2143 "600230.170.202.622.910.2344. "400230.130.141.871.990.2445. "300230.120.131.561.660.2546. "200230.110.121.221.300.2647.Пінополіуретан (ТУ В-56-70,ТУ 67-98-75,ТУ 67-87-75)80250.050.050.670.700.0548. "60250.0410.0410.530.550.0549. "40250.040.040.40.420.0550.Плити зі скляного штапельного волокна на синтетичному сполучному (ГОСТ 10499-78)50250.060.0640.440.500.60Гідроізоляція51.Бітуми нафтові будівельні й покрівельні (ГОСТ 6617-76, ГОСТ 9548-74)1400000.270.276.806.800.00852. "1000000.170.174.564.560.008 Продовження таблиці 6.1 37
12345678953.Руберойд (ГОСТ 10923-82), пергамін (ГОСТ 2697-83), толь (ГОСТ 10999-76)600000.170.173.533.53Див. прил. 11 Линолеумы54.Лінолеум полівінілхлоридный багатошаровий (ГОСТ 14632-79)1800000.380.388.568.560.00255. "1600000.330.337.527.520.00256.Лінолеум полівінілхлоридный на тихорєцькій підоснові (ГОСТ 7251-77)1800000.350.358.228.220.00257. "1600000.290.297.057.050.00258. "1400000.230.235.875.870.00259 Гумові плити1200Метал60. Настільки арматурна7850005858126,5126,5061. Алюміній260000221221187,6187,6062. Стекло віконне2500000,760,7610,7910,790
Додаток 7 38
Коефіцієнти до емпіричних формул d= аd+ вdtт p; e=аe+ вetт р
при барометричному тиску 1,01105 Па й φ= 100% [7]
Діапазон зміни температури, 0С
аd
вd
ае
ве5-103,360,43754771,1110-151,730,615281,5100,1915-20-1,8990,840-309,5136,8820-25-9,1501,206-1490,2196,3925-30-15,961,479-2598,9240,81
Додаток 8.
Гранично припустиме збільшення розрахункового масового відношення
вологи в матеріалі, ∆Wср, % [1]
МатеріалΔW порівн, %1. Кладка із глиняної цегли й керамічних блоків1,52. Кладка із силікатної цегли2,03. Керамзитобетон, перлітобетон5,04. Ніздрюватий бетон (газобетон, пінобетон, газосиликат)6,05. Пеногазостекло1,56. Фіброліт7,57. Нанести плити3,08. Пенополістірол, пінополіуретан25,09. Теплоізоляційні засипання з керамзиту,
шунгезита, шлаків3,010. Важкий бетон2,0
Додаток 9 39 Таблиця 9.1 Параметри зовнішнього повітря по періодах року. [3]
Пункт будівництва
Тривалість,місяць, і середня
температура повітря, 0С, за період рокуСередньорічні значення
температури й пружності
водяних парТривалість,температура й упругість водяних пар середні за період з негативними температурамиЗимовийПерехіднийЛітнійМістоZ1,t1Z2t2Z3t3t н.ср., 0Сeн,ПаZ0, днівt н.о., 0Сeн.о ,Па123456789101112Архангельськ5-11,42+0,405+11,06+0,80697180-9,6340Нижній Новгород4-9,63+0,93514,5+3,1740180-7,0320Москва4-8,023+2,00514,26+3,7760150-6,8360Мінськ3-5,902-1,10712,1+5,4810120-5,0400Томськ5-14,82+0,40513,3-0,6640180-12,3230Казань4-11,13+0,63511,4+2,8720150-9,8290Красноярськ5-12,92+1,35513,6+0,5605150-12,9186Самара4-11,13+1,635+16,9+3,8710150-9,7300Новосибірськ5-14,72+0,75+14,2-0,1660180-12,3250Івано-Франківськ1-5,104-0,657+13,67+7,390592-3,73427Омськ5-14,82+1,355+14,40,00630150-14,8210Оренбург4-12,13+1,635+17,9+3,9690150-10,5280Харків2-7,13-2,077+14,7+6,9830120-5,2410Полтава2-6,653-3,37+14,7+7,0850120-4,8425Ужгород--5+1,507+15,8+9,682060-1,9455Одеса--4-0,558+15,0+9,8103060-2,25490Кишинів--5-0,427+16,1+9,492590-2,3490Миколаїв--5-0,507+17,0+9,896590-2,50500Волгоград3-8,02-1,157+16,8+7,6785120-6,6370Київ2-5,53-0,537+14,3+7,2880120-3,75430Санкт-Петербург3-6,94+0,395+13,8+4,3780150-5,08470Вільнюс2-5,53-1,077+12,6+6,2853120-3,6430Рига2-4,353-0,607+12,2+6,2890120-3,3480
Продовження таблиці 9.1 40
МістоZ1,t1Z2t2Z3t3t н.ср., 0Сeн,ПаZ0, днівt н.о., 0Сeн.о ,Па123456789101112Талін2-5,14-0,375611,9+0,5830120-3,9425Херсон--5-0,42716,8+9,896090-2,2510ВінницяЗначення не зазначені в таблиці шукати в СНиП 2.01.01-82ДонецькЖитомирЗапоріжжяКіровоградЛьвівДніпропетровськСумиХмельницькийУманьЧернівціЧеркасиКривій Ріг
Додаток 10 41
Мінімально припустимі значення опорів теплопередачі обгороджуючих конструкцій, житлових і цивільних будинків,
Rq min, м2 0С/Вт [1]
№ Найменування конструкцій, що обгороджуютьНормативні значення опору теплопередачі конструкцій, що обгороджують м2 0С/ВтКількість градусів-днів , ГСОП
Кліматична зона>3501
I3001÷3500
II2501÷
3000 III<2500
IV1Зовнішні стіни 2.82.52.22.02а*Покриття й перекриття не опалювальних горищ4,954,53,93,32б3,33,02,62,23Перекриття над проїздами й холодними підвалами, які стикаються з холодним повітрям3,53,33,02,54Перекриття над не опалювальними підвалами, які розташовані вище рівня землі2,82,62,22,05а*Перекриття над не опалювальними підвалами, які розташовані нижче рівня землі*3,753,453,02,75б2,52,32,01,86а*Вікна, балконні двері, вітрини.0,60,560,50,456б0,50,50,50,457Вхідні двері в багатоквартирних будинках і цивільних будинках0,440,410,390,328Вхідні двері в малоповерхових будинках і квартирах, які розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків0,60,560,540,459Вхідні двері у квартирах, які розташовані вище першого поверху0,250,250,250,25* Для будинків садибного типу й будинків до 4 поверхів включно
Додаток 11 42
Опір паропроникності листових матеріалів і тонких шарів пароізоляції [2]
N
пп
МатеріалТовщина шару,
(,ммОпір паропронікн-істю,
Rп м2 год Па /мг.1Картон звичайний1,30,0162Аркуш азбестоцементний60,33Аркуші гіпсові (суха штукатурка)100,124Аркуші деревоволокнисті тверді100,115Аркуші деревоволокнисті м'які12,50,056Фарбування гарячим бітумом за один раз20,37Фарбування гарячим бітумом за два рази40,488Фарбування масляна за два рази зі шпаклівкою0,649Фарбування емалевою фарбою0,4810Покриття изольной мастикою за один раз20,611Битумно-кукерсольна мастика за один раз10,6412Битумно-кукерсольна мастика за два рази21,113Пергамін покрівельний0,40,3314Поліетиленова плівка0,167,315Руберойд1,51,116Толь покрівельний1,90,417Фанера кліяна тришарова30,15
Додаток 12 43
Температура точки роси залежно від температури і відносної вологості повітря [9]
tр, oCtв, oC, при в, %
404550556065707580859095-5-15,3-14,04-12,9-11,84-10,83-9,96-9,11-8,31-7,62-6,89-6,24-5,6-4-14,4-13,1-11,93-10,84-9,89-8,99-8,11-7,34-6,62-5,89-5,24-4,6-3-13,42-12,16-10,98-9,91-8,95-7,99-7,16-6,37-5,62-4,9-4,24-3,6-2-12,58-11,22-10,04-8,98-7,95-7,04-6,21-5,4-4,62-3,9-3,34-2,6-1-11,61-10,28-9,1-7,98-7,0-6,09-5,21-4,43-3,66-2,94-2,34-1,60-10,65-9,34-8,16-7,05-6,06-5,14-4,26-3,46-2,7-1,96-1,34-0,621-9,85-8,52-7,32-6,22-5,21-4,26-3,4-2,58-1,82-1,08-0,410,312-9,07-7,72-6,52-5,39-4,38-3,44-2,56-1,74-0,97-0,240,521,293-8,22-6,88-5,66-4,53-3,52-2,57-1,69-0,88-0,080,741,522,294-7,45-6,07-4,84-3,74-2,7-1,75-0,87-0,010,871,722,53,265-6,66-5,26-4,03-2,91-1,87-0,92-0,010,941,832,683,494,266-5,81-4,45-3,22-2,08-1,04-0,080,941,892,83,684,485,257-5,01-3,64-2,39-1,25-0,210,871,92,853,774,665,476,258-4,21-2,83-1,56-0,42-0,721,822,863,854,775,646,467,249-3,41-2,02-0,780,461,662,773,824,815,746,627,458,2410-2,62-1,220,081,392,63,724,785,777,717,68,449,2311-1,83-0,420,981,323,544,685,746,747,688,589,4310,2312-1,040,441,93,254,485,636,77,718,659,5610,4211,2213-0,251,352,824,185,426,587,668,689,6210,5411,4112,21140,632,263,765,116,367,538,629,6410,5911,5212,413,21151,513,174,686,047,38,489,5810,611,5912,513,3814,21162,414,085,66,978,249,4310,5411,5712,5613,4814,3615,2173,314,996,527,99,1810,3711,512,5413,5314,4615,3616,19184,25,97,448,8310,1211,3212.4613,5114,515,4416,3417,19195,096,818,369,7611,0612,2713,4214,4815,4716,4217,3218,19206,07,729,2810,6912,013,2214,3815,4416,4417,418,3219,18216,98,6210,211,6212,9414,1715,3316,417,4118,3819,320,18227,699,5211,1212,5613,8815,1216,2817,3718,3819,3620,321,6238,6810,4312,0313,4814,8216,0717,2318,3419,3820,3421,2822,15249,5711,3412,9414,4115,7617,0218,1919,320,3521,3222,2623,152510,4612,7513,8615,3416,717,9719,1520,2621,3222,323,2424,142611,3513,1514,7816,2717,6418,9520,1121,2222,2923,2824,2225,142712,2414,0515,717,1918,5719,8721,0622,1823,2624,2625,2226,132813,1314,9516,6118,1119,520,8122,0123,1424,2325,2426,227,122914,0215,8617,5219,0420,4421,7522,9624,1125,226,2227,228,123014,9216,7718,4419,9721,3822,6923,9225,0826,1727,228,1829,113115,8217,6819,3620,922,3223,6424,8826,0427,1428,0829,1630,13216,7118,5820,2721,8323,2624,5925,8327,028,1129,1630,1631,193317,619,4821,1822,7624,225,5426,7827,9729,0830,1431,1432,193418,4920,3822,123,6825,1426,4927,7428,9430,0531,1232,1233,083519,3821,2823,0224,626,0827,6428,729,9131,0232,133,1234,08 Додаток 13 44
Технічні характеристики гріючих підлог, при R=0.02 м2 0С/Вт для труб Pex-c/Al/Pex-c діаметром 16 мм.[10]
Де Тг/Т0 - температура теплоносія, 0С; tнв - нормативна температура повітря в розрахунковому приміщенні, 0С; q - питоме теплопостачання з поверхні підлог, Вт/м2; підлога - температура на поверхні підлоги, 0С.
Додаток 14 45
Плани розрахункових будинків
Для непарної останньої цифри залікової книжки
Для парної останньої цифри залікової книжки
46
Додаток 15
Приклад оформлення графічної частини курсової роботи
34
2
34
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
98
Размер файла
2 238 Кб
Теги
teplofizike, kursovomu, metod
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа