close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Бойко Ольга. НУШ. Інтегроване навчання

код для вставки
Бойко Ольга. НУШ. Інтегроване навчання
Мета семінару:
•Ознайомитися з практичними інструментами організації
інтегрованого навчання на засадах тематичного та
діяльнісного підходів.
•Навчитися створювати тематичний день.
Огляд теми:
1. Традиційне предметне навчання та інтегроване навчання.
Таблиця ЗХД. Дискусія.
2. Інтегроване навчання: тематичний і діяльнісний підходи. Лекція.
3. Планування тематичного дня. Практична робота.
4. Підведення підсумків. Таблиця ЗХД.
Вправа 1
Традиційне предметне навчання та інтегроване навчання. Таблиця ЗХД.
Дискусія.
Підсумки:
Інтегроване навчання для дитини є цікавим, природним, таким,
що розкриває взаємозв’язки між об’єктами навколишнього світу.
Таблиця ЗХД
Знаю
Хочу дізнатися
Дізналася
Що я знаю про інтегроване навчання?
Що я хочу дізнатись про інтегроване навчання?
Вправа 2
Інтегроване навчання: тематичний і діяльнісний підходи.
Лекція.
•Інтеграція – доцільне об’єднання та координація дій різних частин
цілісної системи. Це процес взаємодії, об’єднання, взаємовпливу,
взаємопроникнення, взаємозближення, відновлення єдності
двох або більше систем, результатом якого є утворення нової
цілісної системи.
•Інтеграція в освіті – це організація процесу пізнання, за якою учні
можуть використовувати знання та вміння, отримані в школі,
в реальних життєвих ситуаціях.
•Інтегроване навчання - це навчання, яке ґрунтується на комплексному
підході.
Освіта розглядається через призму загальної картини, а не ділиться
на окремі дисципліни.
ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД.
КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ І ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ
Критичне мислення – це складний ментальний процес, що починається
із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення.
Ментальність — це призма, через яку людина дивиться на світ і на себе в
ньому.
Критичне мислення є вміле відповідальне мислення, що дозволяє
людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:
а) ґрунтується на певних критеріях;
б) є таким, що само коригується;
в) випливає з конкретного контексту.
Вміння критично мислячої людини:
•оцінювати надійність джерел інформації;
•виділяти необхідну інформацію та її обробляти;
•аналізувати та оцінювати власні чи чужі висловлювання, припущення,
висновки, аргументи, гіпотези, переконання;
•ставити запитання з метою одержання точнішої інформації або її перевірки;
•розглядати проблеми з різних точок зору та порівнювати різні позиції і
підходи при їх вирішенні;
•висловлювати власну позицію, влучно обирати мовленнєві засоби
для побудови висловлювань;
•приймати обґрунтоване рішення.
Технологія
«Читання та письмо для розвитку критичного мислення»
Педагогічна технологія - проект певної педагогічної системи,
що реалізується на практиці, шлях освоєння конкретного навчального
матеріалу в межах предмета, теми, питання.
Методика навчання - сукупність методів, прийомів і засобів навчання,
що дозволяють реалізовувати педагогічні технології.
Технологія
“Читання та письмо для розвитку критичного мислення”
– методи застосування будь-якої науки чи мистецтва на відміну від
лише знань про цю науку чи мистецтво.
Положення технології
«Читання та письмо для розвитку критичного мислення» , ЧПКМ:
Розвиток критичного мислення.
Завдання вчителя:
•виділити час і забезпечити можливості для застосування критичного
мислення;
•дозволити учням вільно розмірковувати;
•приймати різноманітні ідеї та думки;
•сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
•забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок;
•висловити віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;
•цінувати критичні міркування учнів.
Для того щоб критично мислити, учні повинні:
•розвивати впевненість у собі й розуміння цінності власних думок та ідей;
•брати активну участь у навчальному процесі;
•ставитися з повагою до різноманітних думок;
•бути готовими породжувати й відкидати судження.
Таксономія Блума
«Таксономія освітніх цілей: сфера пізнання» (1956рік )
Таксономія Блума
Таксономія - (від грецьк. taxis – упорядкування і
nomos – закон) – це класифікація педагогічних цілей,
в якій виділяються різні типи цілей і описується
послідовність їх конкретизації.
Таксономія Блума — класифікація педагогічних цілей
в пізнавальній сфері.
Бенджамін Блум –психолог
(Пенсильванський університет,
Чикагський університет)
Цілі (освіти) навчання та мета кожної з них:
•когнітивна чи пізнавальна - формування знань учнів, що проявляється
в діях з навчальним матеріалом, які демонструють його знання;
•афективна чи емоційно-ціннісна - формування емоційно-особистісного
ставлення учня до явищ навколишнього середовища, що виражаються через
сприймання, інтереси, нахили, здібності тощо;
•психомоторна - формування рухової (моторної), маніпулятивної діяльності,
нервово-м'язової координації (навички письма, мовленнєві, фізичні,
трудові навички).
Цілі навчання у пізнавальній сфері за Блумом
Порівняльна характеристика цілей когнітивної групи:
Блум (1956рік) – Андерсон (модифікована таксономія) (1999рік)
Схема «ключових» слів цілей (мети) навчання когнітивної групи
з точки зору модифікованої таксономії
Які навчальні цілі не є актуальними для вас?
Що б ви змінили в підготовці завдань до уроку?
Стратегії розвитку критичного мислення
Мозкова атака
Мета: створення найбільшої кількості ідей щодо вирішення певної проблеми,
звільнивши учасників обговорення від інерції мислення і стереотипів.
Важливо! При проведенні «мозкової атаки» запитання не ставляться!
Учні повинні самостійно пригадати все, що вони знають з теми.
Алгоритм проведення мозкової атаки на уроці в початковій школі:
Крок 1. Учитель оголошує тему або називає поняття, яке буде розглядатися.
Крок 2. Учитель записує тему посередині класної дошки або учні в групах,
парах чи самостійно записують тему посередині аркуша паперу.
Крок 3. Учитель говорить учням: «Пригадайте все, що ви ЗНАЄТЕ
або думаєте, що знаєте з теми. Не оцінюйте думки: правильно чи неправильно,
вірно чи невірно.
Крок 4. Учні називають, що вони знають з теми. Вчитель записує всі думки учнів
на дошці, не коментуючи їх (правильно, неправильно), не ставлячи ніяких
запитань. Якщо «мозкова атака» в групах чи індивідуальна, учні записують
навколо теми все, що знають із запропонованої теми.
Крок 5. Учитель запитує: «Щодо якої інформації у вас може виникнути сумнів?».
Напроти цієї інформації записує знак питання – «?».
На цьому мозкову атаку можна завершити, оскільки завдання щодо актуалізації
знань учнів з теми виконане, а можна продовжити класифікацією інформації.
Крок 6. Згрупуйте записану інформацію за певною ознакою.
Записана інформація по темі “Прикметник”
Стратегії розвитку критичного мислення
Асоціативний кущ (ґронування)
Стратегія «Асоціативний кущ» використовується для «входження» в тему,
яка буде розглядатися у подальшому.
Мета: спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певного предмета,
образа, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення.
Отже, даний метод стимулює нелінійну форму мислення – асоціативне
мислення.
Алгоритм роботи за стратегією:
Крок 1. Учитель (учень) пише тему - центральне слово (словосполучення
чи фразу) посередині аркуша або на дошці.
Крок 2. Учитель пропонує учням записати слова та фрази, які спадають
на думку, коли вони чують це слово. Записати стільки думок, скільки
дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані.
Учитель просить учнів не обмірковувати, чому вам спало на думку те чи інше
слово. Якщо слово прийшло у ваш мозок, значить для вас це якось
пов’язано з темою.
Крок 3. Коли всі думки записані, учитель пропонує учням встановити зв'язки
між словами.
ВАЖЛИВО! Асоціації не бувають правильними чи неправильними.
Асоціації – індивідуальні.
Асоціативний кущ (ґронування) до слова (теми)“Осінь”
Стратегії розвитку критичного мислення
Кубування
Мета: полегшити розгляд різних аспектів теми.
Цей підхід передбачає використання кубика, на кожній грані якого написано
вказівки:
1. Опишіть.
2. Порівняйте.
3. Встановіть асоціації.
4. Проаналізуйте.
5. Знайти застосування.
6. Запропонувати аргументи «за» або «проти».
Важливо! Для молодших школярів стратегію «Кубування» краще
впроваджувати поступово. Запропонуйте учням першого класу розглянути
конкретний предмет та продемонструйте лише перші три грані куба. Надалі
продовжуйте поступово відкривати всі грані.
Алгоритм роботи за стратегією “Кубування”
1. Опишіть.
Описати зовнішній вигляд об’єкту у цілому.
- Як це виглядає? Опиши колір, розмір, форму тощо.
2. Порівняйте.
Додати нові характеристики об’єкта, про які згадали у процесі порівняння з іншими
об’єктами.
- На що це схоже? Від чого це відрізняється?
3. Встановіть асоціації.
Дописати нові ознаки, які «висвітилися» у процесі нелінійного асоціативного
мислення?
- Що спадає вам на думку, коли ви думаєте про це?
4. Проаналізуйте.
Охарактеризувати структуру, будову, частини, окремі деталі того, що описується.
- Скажіть, яким чином це зроблено? З яких частин складається? Вам не
обов’язково це знати, ви можете це вигадати?
5. Знайти застосування.
Описати як це знадобиться у житті, кому, коли, у якому обсязі.
Яким чином це може бути застосовано? Як це використовується? Для кого
це важливо?
6. Запропонувати аргументи «за» або «проти».
Опис власних суджень з приводу теми: це добре чи погано, правильно чи
неправильно згідно власних особистих та колективних стандартів.
- Як ви ставитеся до цього? Поясніть, чому?
Діяльнісний підхід. Організаційні системи (техніки )
“Щоденні 5 (Daily 5) ” (Читання і письмо) і “Щоденні 3 (Daily 3)”
(Математика)
Мета Систем Daily 5 та Daily 3:
навчати дітей бути самостійними під час читання, письма й математики,
щоб учитель мав можливість працювати з учнями індивідуально та у малих групах.
Особливості:
•не містять в собі матеріалу навчальної програми
•призначені для створення навчального режиму (навчання, учнівське відтворення,
практика)
•допомагають учням тренувати витривалість, розвивати самостійність,
навчають правилам успішного вибору
Підґрунтя систем Daily 5, 3:
•довіра та повага
•спільність
•вибір
•відповідальність
•дослідження інтелекту
•переходи як паузи для інтелекту та тіла
•10 кроків до самостійності
10 кроків, щоб навчати та навчитись самостійності:
Крок 1. Визнач, чого потрібно навчити
Крок 2. Постав ціль та створи атмосферу терміновості
Крок 3. Записуй бажані моделі поведінки на Я-схему
Крок 4. Змоделюй найбільш бажану поведінку
Крок 5. Змоделюй найменш бажану поведінку, тоді найбільш бажану
Крок 6. Розмісти учнів по класу
Крок 7. Тренуй та формуй витривалість
Крок 8. Не заважай
Крок 9. Використовуй тихий сигнал, щоб скликати учнів до початкового місця
збору
Крок 10. Проведи групове опитування: запитай «Як все пройшло?»
«Я-схема»
(«Я», щоб виразити самостійність)
для етапу «Читання про себе»
Читання про себе
Самостійність
Учні
Вчитель
Постійно читай
Залишайся на одному місці
Читай тихо
Починай одразу
Працюй над витривалістю
під час читання
Працюй з учнями
DAILY 5 (Щоденні 5)
ЩОДЕННО:
Система Daily 5 розроблена, щоб навчати учнів виробляти
витривалість та самостійність у кожному з її компонентів
для того, щоб вони могли бути повністю зайнятими змістовним,
автентичним читанням та письмом протягом тривалого
проміжку часу.
Автентичне читання : достовірне, відповідно тексту, точне відображення
дійсного змісту.
Три способи прочитати книгу:
ЧИТАЙ КАРТИНКИ
ЧИТАЙ СЛОВА
ПЕРЕКАЖИ ІСТОРІЮ
Перед початком роботи із «Читанням про себе» такі базові уроки:
- три способи прочитати книгу
- Я ОБИРАЮ підходящі книги
- вибери вдале робоче місце
Можливість вибору – це потужна сила, яка наділяє учнів відповідальністю та
власністю за власне навчання, що збільшує мотивацію та процес учіння.
Читання для себе
Бланк для самооцінювання:
Я свідомо і гарно обираю книгу (текст) для читання.
Я одразу починаю працювати.
Під час читання залишаюсь на одному місці.
Правильно тримаю поставу.
Правильно тримаю книгу.
Під час читання я перевіряю, чи все розумію.
Я використовую стратегії та прийоми для розуміння того, що читаю.
Я ЧИТАЮ ВЕСЬ ВІДВЕДЕНИЙ ЧАС!
Письмо для себе
Бланк для самооцінювання:
Я беру матеріали швидко і тихо.
Під час роботи залишаюсь на одному місці.
Я одразу починаю працювати.
Я застосовую нові слова, вивчені правила і різноманітні жанри.
Я ПРАЦЮЮ ВЕСЬ ВІДВЕДЕНИЙ ЧАС!
Я прибираю всі матеріали на місце.
Письмо для себе
Орієнтовні теми (учитель записує на дошці кілька тем)
Що сьогодні (вчора) у мене було цікавого?
Що було у мене гарного?
Що було у мене поганого?
Про що я мрію?
Що таке добро?
Яку добру справу я зробив?
Який урок мені сподобався і чому?
Який урок мені не сподобався і чому?
Що таке дружба?
Читання для когось
Самооцінювання і взаємооцінювання
Ми гарно і дружно працюємо разом.
Ми одразу починаємо працювати.
Наші очі дивляться в книгу
Ми читаємо по черзі (абзац чи сторінку).
Під час читання ми залишаємось на одному місці.
Ми контролюємо свій голос під час читання.
Ми допомагаємо один одному зрозуміти прочитане.
МИ ЧИТАЄМО ВЕСЬ ВІДВЕДЕНИЙ ЧАС!
Сухання
Самооцінювання
Я спокійно беру всі необхідні матеріали.
Я одразу починаю працювати.
Я весь час залишаюсь на одному місці.
Я використовую стратегії та прийоми для розуміння почутого.
Я використовую лише ті засоби і записи, які рекомендує учитель.
Я ПРАЦЮЮ ВЕСЬ ВІДВЕДЕНИЙ ЧАС!
Я прибираю всі матеріали на місце.
Робота зі словами
Самооцінювання
Я беру матеріали швидко і тихо.
Я одразу починаю працювати.
Під час роботи залишаюсь на одному місці.
Я виконую все правильно і охайно.
Я можу використовувати різні словники.
Під час роботи я дотримуюсь інструкції.
Я ПРАЦЮЮ ВЕСЬ ВІДВЕДЕНИЙ ЧАС!
Я прибираю всі матеріали на місце.
DAILY 3 (Щоденні 3)
ЩОДЕННО:
Тематичне навчання
Тематичне навчання
Міжпредметні зв’язки - один предмет є основним, а відомості з іншого
викладаються лише в допоміжній ролі з метою повторення, прискорення
Процесу навчання чи закріплення знань, умінь і навичок.
Інтегровані уроки - об’єднують блоки знань із різних навчальних предметів,
об’єднаних навколо однієї теми, що дає змогу створення нового цілого .
Бінарний урок – нестандартна форма навчання з реалізації міжпредметних
зв’язків. Це творчість двох педагогів, яка переростає у творчий
процес учнів та формує в останніх креативну компетентність.
Міжпредметні зв’язки (інтеграція) бувають горизонтальні і вертикальні.
Горизонтальний міжпредметний зв’язок здійснюється тоді, коли
інтегровані предмети вивчаються відірвано в часі (наприклад, впродовж тижня,
місяця).
Вертикальний зв’язок (інтеграція) можна спостерігати, якщо інтегровані
предмети вивчаються в близьких часових межах (впродовж одного уроку,
одного дня). Якщо вчитель весь урок вивчає одну тему, залучаючи
з інших – відомості, способи дій на основі сформованих в учнів умінь та
навичок, форму подання навчального матеріалу тощо, то він використовує
вертикальний тематизм.
Висновок:
Тематичний і діяльнісний підходи є інтегрованим навчанням лише тоді,
коли вчителі заохочують учнів робити зв'язки між дисциплінами і
спиратися на знання і навички з кількох предметних областей.
Інтегроване навчання – це активне навчання, де учні – активні учасники,
а учитель модератор і фасилітатор.
Модерація – це спосіб проведення навчальних занять або професійних
нарад, який швидше призводить до результатів і дає можливість усім
учасникам прийняти загальні рішення як свої власні, це структурований за
певними правилами процес групового обговорення з метою ідентифікації
проблем, пошуку шляхів їх вирішення та прийняття спільного рішення
Модератор – організатор групової роботи, що активізує і регламентує
процес взаємодії учасників групи на основі демократичних принципів,
забезпечує ділове спілкування, протоколювання процесу обговорення,
проміжних і підсумкових результатів групової дискусії
Референт — особа, яка консультує з певного питання, дає рекомендації.
Фасилітатор
(від англ. facilitate):1 сприяти, 2 допомагати, 3 полегшувати. Це вчитель,
основне завдання якого полягає в стимулюванні та направленні процесу
самостійного пошуку інформації та спільної діяльності учнів. Фасилітація
– це організація й управління процесом обговорення певних питань (тем)
у групі людей.
Мета вчителя-фасилітатора – організувати спілкування всіх
учасників обговорення з нейтральної сторони, налагодити ефективний
обмін думками таким чином, щоб зіткнення думок перейшли в
конструктивне русло, розбіжності були успішно подолані і прийнятне
рішення було вироблено.
Емпа́тія — розуміння відносин, почуттів, психічних станів
іншої особи в формі співпереживання.
Тематичний день «Первоцвіти»
Тематичний день «Первоцвіти»
Вправа 3
Планування тематичного дня
Мета: у групах розробити план тематичного дня для першокласників
Процес інтеграції вимагає виконання певних умов:
•об'єкти дослідження однакові або досить близькі (тоді ми досліджуємо
об’єкт з різних сторін, використовуючи навчальний матеріал різних
дисциплін);
•у навчальних предметах використовуються однакові або близькі методи
дослідження предметів та явищ (тоді ми демонструємо спосіб пізнання
дійсності на прикладах з різних предметів);
•те, що пізнається, підпорядковується загальним закономірностям,
які вивчаються на уроці (тобто ми узагальнюємо навчальний матеріал
з різних навчальних дисциплін та пізнаємо більш складну систему).
Плануємо тематичний день
Алгоритм створення Інтелект-карти тематичного дня
Крок 1. Увага на ключове поняття! Оберіть тему тематичного дня.
Сформулюйте її одним словом чи словосполученням.
Наприклад: «Папір».
Крок 2. Починайте роботу з центру. Напишіть центральне поняття –
назву об’єкта чи явища (про які ви будете створювати карту) посередині
аркуша. Можна намалювати малюнок до цього поняття.
Крок 3. Пишіть ключові слова за годинниковою стрілкою.
Плануємо тематичний день.
Крок 3. Заповнюйте карту ключовими словами
Правило 1. Пишіть стисло.
Правило 2. Пишіть різними буквами.
Правило 3. Пишіть друкованими літерами.
Правило 4. Розфарбовуйте!
Правило 5. Малюйте!
Правило 6. Групуйте!
Крок 4.Зв'язуйте думки!
Правило 1. Лінії та стрілки. Встановіть зв’язки між поняттями за допомогою
ліній, стілочок різної довжини, штриховки, кольору, товщини тощо.
Правило 2. Використовуйте не більше ніж 7 ± 2 відгалужень від кожного
об'єкта, а краще - не більше 5, так як таку карту зможе легко сприймати навіть
втомлена людина.
Правило 3. Зв'язки головного поняття показуйте за допомогою лінії,
потовщуючи її біля основи і поступово звужуючи біля другорядного поняття.
Правило 4. Якщо ключові слова з сусідніх гілок пов'язані один з одним, варто
з'єднувати їх стрілками.
Крок 5. Дописуйте нові ідеї.
Після створення Інтелект-карти
дайте відповіді на запитання:
•Яка інформація із записаної може стати цікавою учням, доступною для їх
віку?
•Яка інформація із записаної може стати змістовим наповненням уроку?
•Які навчальні предмети містять дану інформацію?
•Які програмові завдання зможе реалізувати вчитель на уроці з даної теми?
•В якій послідовності учні знайомитимуться з цією інформацією на уроці?
•Які види діяльності (вправи, завдання) запропонувати учням для дослідження
цієї інформації?
•Які ресурси потрібно залучити для підготовки до уроку?
Методичне опрацювання Інтелект-карти
Накладіть зверху Інтелект-карти тонкий папір та стисло напишіть на тих
частинах, які ви відібрали для тематичного дня:
•назву предмету,
•програмові завдання,
•вправу чи завдання для учнів,
•необхідні ресурси.
Готуючись до тематичного дня на основі власноруч створеної
Інтелект-карти, вчитель може:
•відслідковувати, що вже зроблено, а що ні;
Ми бачимо всю картину цілком. Не закопувати в деталях, а чітко і ясно в цілому
представляємо свої плани.
•коригувати план;
Примітка 1. Часто ми плануємо багато завдань: так що їх неможливо виконати.
Вже на етапі планування ми змушені вносити корективи, роблячи план більш
реалістичним. Карта дозволяє це помітити і вилучити те, що видається вчителю
менш важливим.
Примітка 2. Склавши план дня та оглянувши його цілком – учитель часто
розуміє, що забув включити в нього якісь важливі складові. План дозволяє
провести ротацію: швидко побачити, що потрібно додати, а що прибрати.
•передбачати послідовність власних дій з підготовки до тематичного дня та
слідкувати за планом виконання підготовчих дій;
Примітка 1. Розставляємо пріоритети. Важливі справи - виділяємо на карті так,
що зрозуміло, що вони важливі. В результаті в першу чергу робимо те, що
необхідно робити в першу чергу.
Примітка 2. Відслідковуємо те, що виконано, а що - ні. Виділяючи на карті
виконані гілочки, вчитель отримує наочну картину того, що ми встигли зробити,
а що ні.
•передбачити час, який буде потрібно на виконання того чи іншого кроку.
Під час планування тематичного дня важливо:
• не відволікатись на дрібні деталі, а тримати в уяві результат,
до якого прагнуть.
• дати відповідь на наступні питання:
1. Що діти будуть робити?
2. Для чого це дітям?
Вправа 4
Підведення підсумків
Мета:
Узагальнити і систематизувати проведену роботу. Обговорити що зрозуміло,
що потребує додаткового опрацювання. Ознайомити учасників з ресурсами,
які доповнюють озвучені теми.
Виконання вправи:
Обговорення
Заповнення колонки «Дізнався» у таблиці ЗХД
Учасники заповнюють колонку «Дізнався (дізналась)». Підкреслюють у колонці
«Хочу дізнатись» ті питання, на які не знайшли відповіді, з метою їх
подальшого опрацювання.
Ознайомлення з ресурсами
для самостійного опрацювання
Не бійтеся змін, адже новим дітям потрібен новий учитель, а
навчатися завжди цікаво – і справжньому педагогові, і його
вихованцям!
Перш ніж зайти до учнів в клас,
я завмираю на хвилину.
І прошу в Бога сорок раз:
Дай кожну зрозуміть дитину.
Автор
nmcpril
Документ
Категория
Образование
Просмотров
2 019
Размер файла
3 584 Кб
Теги
нуш
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа