close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

посібник КТС

код для вставки
Відділ освіти
Сквирської районної державної адміністрації
Районний методичний кабінет
Сквирська ЗОШ І-ІІІ ступенів №5
І. П. Хоцянівська
Колективні творчі справи
у групі продовженого дня
м. Сквира
«Дзвіночок»
2013 рік
1
Районний методичний кабінет відділу освіти Сквирської РДА
І. П. Хоцянівська
Колективні творчі справи у групі продовженого дня.
Практикум. – Сквира: «Дзвіночок». – 2013. – 41 с.
Відповідальний за випуск: Марина Іванівна Мамаєва, заступник
директора з навчально-виховної роботи Сквирської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №5
Рецензент: Любов Сергіївна Придатко, методист РМК відділу освіти
Сквирської РДА
Комп'ютерний набір: Інна Павлівна Хоцянівська, вихователь ГПД
Сквирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5
Дана збірка містить розробки колективних творчих справ на теми, які
сприятимуть підвищенню загальної культури вихованців, їх моральності та
національної гідності, усвідомленню у дітей позитивного ставлення до
збереження життя і зміцнення здоров'я.
Представлений матеріал можна використати вихователям ГПД,
педагогам-організаторам, а також класним керівникам у виховній роботі.
© «Дзвіночок»
2
Зміст
Передмова ……………………………………………………………………...4
Цікавий ігродром……………………………………………………………….5
Інформаційний калейдоскоп «Як книжка прийшла до людей»……………..7
Заочна подорож «Стежина здоров'я»…………………………………………8
Літературна вітальня «У світі книг»…………………………………………16
Родинне свято «Тепло єдиної родини»……………………………………...21
Використані джерела………………………………………………………….33
Додатки
Додаток А. Як книжка прийшла до людей………………………………….34
Додаток Б. Перший друкований підручник………………………………...35
Додаток В. Народ скаже – як зав'яже………………………………………..36
Додаток Г. Наша творчість…………………………………………………...37
Додаток
Д.
Родина…………………………………………………………….40
3
Передмова
«Пам'ятаймо, що в школі дитина не тільки навчається, у школі вона
живе», – писав В. О. Сухомлинський. Тож шкільне життя повинно бути
яскравим і колоритним, насиченим цікавими і захоплюючими справами,
великою дружбою, творчими пошуками та успіхами, щоб дітям хотілося
сюди не просто йти, а бігти. Щоб у школі кипіло цікаве шкільне життя, де
б живим джерелом била дитяча активність, дзвеніло щастя і сонцем
світилася радість.
Створювати таку шкільну дійсність мають, в першу чергу, вихователі
груп продовженого дня.
Надійним помічником, правильним шляхом реалізації виховних
завдань для вихователів може бути методика І. П. Іванова – «Колективні
творчі справи».
Пропонована збірка містить розробки КТС для вихованців ГПД
(різновікових груп). Розробки створені засобами авторського художнього
слова та вже відомого, бо досконалість не має меж.
Проте кожен захід, кожну справу вихователь не має права проводити
будь-як, а по-справжньому, вкладаючи в них свою душу, віддаючи
частинку свого серця та увінчуючи все любов'ю і добром.
4
Цікавий ігродром
Мета: забезпечити змістовний відпочинок дітей; розвивати інтерес
вихованців до власних імен; формувати вміння самоорганізовуватися та
працювати командою; сприяти розвитку творчої ініціативи.
Ведучий. Уранці в школу вулицею йду,
Край вулиці бачу хатину одну.
Дай, думаю, сюди я зайду.
Відчинені двері – нікого нема,
Та хатина стоїть не пуста.
Ігри тут живуть у хаті.
Кожна має по кімнаті.
До кожної гри в кімнату завітайте.
У кожну гру з друзями зіграйте.
Дидактична гра « Відкинь зайве»
Марія, Надія, Анастасія, Андрій, Вікторія.
Богдан, Максим, Ірина, Олександр, Ігор.
Галина, Оксана, Єльвіра, Дарина, Ганна.
Петро, Іван, Михайло, Данило, Алім.
Харитон, Сергій, Дмитро, Володимир, Євген.
Творча гра «Життя імені мого»
Ведучий. Кожен ім'я своє любить і знає,
Сьогодні пофантазує – і в казку завітає.
(Вихованці складають казку про своє ім'я.)
Наприклад:
У селі Домантівка ім'я Андрійко проживало.
По широких левадах, вулицях, садах воно блукало.
Якось втомилось, – і в хату(прізвище) завітало.
Там стало проживати,
По господарству (ім'я мами, тата, бабусі і т. д.) допомагати.
Згодом Андрійко зрозуміло,
Що читати й писати не вміло.
До Сквирської ЗОШ № 5 воно пішло,
Там багато імен (однокл.) знайшло.
З ними час проводить розумно і вміло.
Живе так, щоб всі могли знати:
Ім'я Андрій та інші – правильно з великої літери писати!
Рухлива гра « Вперед до таємниць!»
Ведучий. Надворі весело сьогодні ми пограємось,
Про ім'я щось цікаве дізнаємось.
5
Дорослим таїна давно вже ця знайома.
Сьогодні й нам має бути відома.
Щоб таємницю ймення гордо зачитати.
Командам перешкоди треба подолати.
(Вихованці поділені на дві команди. Перемагає та команда, яка, попри
перешкоди, дістанеться першою до скриньки з написом таємниці. Скринька
закріплена на гілочці дерева, там народна мудрість: «Не ім'я прикрашає
людину, а людина прикрашає ім'я».)
1 перешкода «Далі, далі, далі…»
(Кожен учасник має зробити крок вперед,(стає попереду товариша) називаючи
при цьому ім'я дівчинки. Імена не повторювати.)
2 перешкода «Більше, більше, більше…»
(Перший учасник каже: «Я знаю одне ім'я хлопчика…»; при цьому набиває м'яч
один раз, наступний – два, і т. д.)
Ведучий. Уміло перешкоди діти (першої/другої) команди подолали,
Імен хлопчиків та дівчаток багато назвали,
І народну мудрість гарно зачитали.
Відсьогодні ж всі будемо знати,
Що ім'я ділами треба прикрашати!
Сюжетно-рольова гра «Лісова крамниця»
(На поличці стоять іграшки – лісові звірята.)
Ведучий. У нас відкрилася лісова крамниця!!!
Лісових звіряток, друзі, полюбляємо,
Тож в крамницю лісову сьогодні завітаємо.
Там звіряток зможемо придбати,
А для цього треба:
Ознаки їхні називати
Та ім'я казкове проказати.
Перший покупець: Хочу купити звірятко, що має :
– руду шерсть! (Продавець: Таких багато має!)
– гострі вушка! (Продавець: Таких багато має!)
– довгий хвіст! (Продавець: Таких багато має!)
– казкову хитру вдачу! (Продавець: таку має…)
– Лисичка-сестричка! (Продавець дає лисичку)
(Гра продовжується.)
Ведучий. Недобудовані кімнати хатинка ця має.
Двері до творчості нам відчиняє.
(Проводяться ігри за інтересами дітей.)
6
Як книжка прийшла до людей
(інформаційний калейдоскоп)
Мета:ознайомити вихованців з історією виникнення книгодрукування;
розкрити роль книги і слова в житті людини; виховувати любов до книги
та слова як духовних скарбів людства.
Ведучий 1. Добрий день, усім хто в групі!
Ми вітаєм Вас.
День писемності і мови,
Ми отож прийшли до Вас.
Ведучий 2. Читати, друзі, вмієте й писати,
А чи можете сказати,
Як книжка прийшла до людей?
Хто автор книжкових ідей?
Ведучий 1. Щоб сумніви вмить розігнати,
Послухайте, друзі, що будемо казати.
Читець 1. Розповідь «Як книжка прийшла до людей» (Додаток А)
Читець 2 . Розповідь про перший друкований підручник (Додаток Б)
Ведучий 2. А зараз у гру пропонуємо зіграти
Й чарівні слова нам назвати.
Хто знає – то руку умить підіймає
Й чарівнеє слово нам називає.
Ведучий 1. Молодці!
Ведучий 2. У групі цій мову і люблять і знають,
У групі цій книгу цінують, читають,
Тому й подарунки сьогодні приймають.
(Роздають колосочки із написами на стрічках народних висловлювань про
мову та книгу; Додаток В)
Ведучий 1. Від щирого серця дарунки приймайте
І мову українську старанно вивчайте!
Книгу українську завжди читайте!
Ведучий 2. До зустрічі, друзі! Бувайте!
7
Стежина здоров'я
(заочна подорож)
Мета: сприяти усвідомленню у вихованців позитивного ставлення до
збереження життя і зміцнення здоров'я; формувати основні життєві
навички щодо здорового способу життя та безпечної поведінки взимку;
виховувати потребу в здоров'ї як важливій життєвій цінності.
Ведучий1. Читає листа від Незнайка.
«Дорогі діти! Незабаром зимові канікули, а я не знаю правил безпеки
взимку. Тож у мене не буде радісного зимового відпочинку... Будьте
ласкаві, навчіть мене зберігати і зміцнювати здоров'я!».
Незнайко
Ведучий 2. Діти, чи готові ви допомогти Незнайку ?
Діти. ТАК!
Ведучий 1. Щоб йому допомогти, ми помандруємо стежиною, яка має
назву …
(Діти відгадують загадку.)
Що корисно? Що шкідливо?
Як здоров'я всім зміцнити ?
Відчувати сил прилив
І ніколи не хворіти.
Треба вам мною ступати,
Якщо прагнете це знати.
Чи впізнали ви, хто я ?
(Стежина здоров'я)
Ведучий 2.Отож в дорогу!
Якщо хочеш бути здоровим.
Правило запам’ятай.
Сам про своє здоров'я дбай.
На лікарів провину не перекидай.
Лікарі лікують хворих,
Здоров'я вони не творять,
Людина повинна бути сама
Дисциплінована і вольова.
Ведучий 1. 1 Зупинка «Моє тіло»
Щоб бути здоровим треба піклуватися про себе, а для цього вам треба
відгадати загадки про своє тіло:
*Горщик розумний, багатий, сім дірочок у нім видати. (Голова)
*Завжди в роті, а не проковтнеш? (Язик)
*Один говорить, двоє слухають, а двоє дивляться. (Рот, вуха, очі)
8
*Живуть собі два брати, обидва Кіндрати, через гірку живуть, а зустрітися
не можуть. (Очі)
*У хлівці два ряди баранців і всі біленькі. (Зуби)
*Між двох вогників один горобчик. (Ніс)
*Що то за штука, що день і ніч стука? (Серце)
*Ніхто не саджає, саме росте, а порахувати не можна. (Волосся)
*У двох матерів по п'ять синів, у кожного своє ім'я. (Пальці на руці)
*Що керує організмом? (Мозок)
Ведучий 2. Молодці!
Розкажіть як треба ставитися до свого тіла? (Не переохолоджуватися, не
переїдати, своєчасно лікуватися, займатися спортом і т.д .)
Ведучий 1. Малює квіти волохаті
Отам, на шибці, майстер дід.
Роздягнуті не йдіть із хати,
Ох, ущипне сердитий дід,
З ним жартувати ніяк не слід.
(Входить учень в костюмі морозу.)
Мороз. Діти, щоб мене здолати – знайте, що треба одягати:
(Загадує загадки, відгадані речі одягає учень.)
У ній в зимові ночі й дні
Вітри й морози не страшні,
Бо тепла, наче піч чи груба,
Як звуть її? Вгадали?
(Шуба)
Вдень з ногами, а вночі без ніг.
(Взуття)
Взимку голову зігріває,
Це вона чудово вміє,
А улітку спочиває,
Бо роботи їй немає.
(Шапка)
Його усі на шию одягають,
Як змерзнути взимку не бажають,
А влітку він лежить без діла.
Як звуть його ви зрозуміли?
(Шарф)
Велика кімната,
В ній чотири брати,
А п’ятому хлопчині краще в комірчині.
(Рукавичка)
Зручно в ній гуляти у дворі,
9
На санчатах їхати з гори.
Від дощу і вітру захищає,
На додачу капюшона має.
(Куртка)
Ведучий 2. Зимою, як нам від грипу вберегтися?
По-перше, ти запам’ятай:
На дворі ти не застудися,
На вус, як кажуть намотай,
Що у застудженому тілі
Грип швидше візьметься за діло.
По-друге, руки мий, чому ?
Руками ти за все хапався,
Звичайно вірусів набрався,
Тепер додому їх приніс,
Вони потраплять в рот і ніс!
Це лихо треба зупинити!
Хутчіш із милом руки мити!
По-третє, їжте всі часник,
Щоб вірус грипу зовсім зник.
Цей вірус часнику боїться,
Запам’ятайте: знадобиться!
Нарешті, всім потрібно знати,
Що здатен вірус цей літати!
Хтось хворий кашлянув, чи чхнув,
Чи просто біля вас зітхнув.
Хвороби вірус вже поніс
Прямісінько до вас у ніс!
Та ватно-марлева пов’язка
Врятує вас! Носіть, будь ласка!
Ведучий 1. Гарні друзі є в зими:
Сани, лижі, ковзани.
Різні грипи та ангіни –
Не для тих, хто
Дружить з ними .
Ведучий2. А яким чином людина може сама себе лікувати?
(Точковим масажем: діти попарно демонструють.)
Брови – щоб не боліла голова і не втомлювалися очі;
Ніс – щоб дихалося краще; від нежиті;
Козелок на вухах – для покращення слуху;
Між вказівним і великим пальцем – покращує пам'ять, щоб краще
спалося і не боліла голова.
10
Шия – щоб не боліло горло, дихалося краще.
Ведучий1. Зупинка «Мовна»
Чому на стежині здоров'я така зупинка? (Можна образити словом)
Які слова додають здоров'я? (Добрі, лагідні, ввічливі)
Назвіть ввічливі слова.
Пам'ятайте народну мудрість « Гостре словечко коле сердечко». Тож
вживаймо ввічливі слова.
Запам'ятаймо прислів'я, що дають деякі рецепти, як бути зоровим:
Як здорове тіло, то й душі мило.
У здоровому тілі – здоровий дух.
Краще пильнуватись, ніж без кінця лікуватись.
Не в міру їси – здоров'я не проси.
Стриманість – уже половина ліків.
Ведучий 2. Зупинка «Лісова галявина»
Помандруйте влітку в ліс, в гай –
Трав і квітів там розмай.
І у цьому розмаїтті
Ви знайдете безліч ліків.
Як зустрінуться вам друзі,
Запашні ромашки в лузі,
Не забудьте їм вклонитись
Й пелюсток росою вмитись.
Ведучий 1. Людина заблукала у лісі. Куди йти, як орієнтуватися на
місцевості за деревами, рослинами, сонцем птахами ?
Перед вами сосна та ялина. Як визначити де північ і південь? (Смоли
більше на тій стороні де південь)
Ви влітку збирали ягоди та заблукали. Чи підкаже вам ягідка де
північ, а де південь ? (Найстигліша ягода росте з південної сторони)
Ви влітку заблукали в лісі і вам став траплятися подорожник. Що це
означає ? (Недалеко є дорога)
Ведучий 2. Зупинка «Водна»
Розкажіть про правила поведінки на льоду (Інсценівка-діалог
Попелюшки та Кощія)
Кощій. Хочу я запитати вас, сміливії братця,
Як дістати її черевик.
Як узимку по річці вам удвох перебратися
Й пошукати, куди ж це він зник ?
Попелюшка. Щоб по льоду пройти і в воді не скупатися,
Щоб безпечно рушити в похід,
Кригу треба товщиною сантиметрів з 15
І зеленого кольору лід.
11
Кощій. А якщо вже спіткала ця страшна невдача
Й ти під лід красиво пішов,
То тобі я поставлю конкретну задачу:
Як би із цього ти вихід знайшов?
Попелюшка. Всі ломаки, мотузки і дошки з паркану
Хай тобі друзі умить подадуть.
Ширше руки розстав і не кисни,Іване,
А хапайся і поповзки в дальню путь.
Кощій. Врятували Івана, – він щасливий, хоч мокрий,
Що ж йому треба найперше зробить?
Щоб завтра пішов він красивий, не хворий?
Попелюшка. Наберемо води, заховаємось від вітру,
Якщо можна в тепло відведем,
Мокрий одяг знімемо, чаю вип'ємо з літру,
А тоді до принцеси підем.
(Розгляд та нумерація малюнків у послідовності надання потерпілому
допомоги на льоду, воді.)
Ведучий1. Зупинка «Якісне харчування»
А зараз ми перевіримо, чи знаєте ви, що повинні вживати діти, щоб
бути здоровими, гарно рости, мати бадьорий настрій, добре навчатися.
(Входять учні 1-2 класів в костюмах. Діти відгадують – що це?)
Мов маленький м’ячик,
Висить, а не скаче,
Рум'яне, гладеньке,
На смак солоденьке.
(Яблуко)
Як яблуко гожа,
На лампочку схожа.
(Груша)
Має пан золотий жупан,
А всередині – кисляк.
Хто скуштує, скривиться всяк.
(Лимон)
У яскравій оболонці
Дуже схожий він на верблюда.
Сік тече, як з кавуна.
Це – заморська дивина.
(Апельсин)
Він росте в краях далеких,
Там де пальми, й сильна спека,
Має жовтий довгий плід.
12
Відгадати назву слід.
(Банан)
Що у нашому городі
Є найпершим у пригоді,
Виростає щодоби,
Наче у ліску гриби ?
(Огірки)
Сидить баба, одягнулася,
В сто сорочок загорнулась,
Ціле літо достигає,
До борщу листки збирає.
(Капуста)
Смачні червоні ягоди родить,
З ключками і кропивою
Дружбу водить.
(Малина)
Ягідки мої висять,
Як маленький виноград:
На кінці дрібні і не смачні,
А чим чорніші, тим смачніші.
(Смородина)
І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала і смачна.
(Калина)
Я смачна для всіх осіб,
Маю назву – «другий хліб».
Страви з мене вітамінні,
В кожній хаті незамінні.
(Картопля)
Я яскрава, довгоноса.
І зеленні маю коси,
Я хрумка і соковита,
Люблять всі –
Дорослі й діти.
(Морква)
Наче лікар ця рослина
І корисна, й вітамінна,
Та гірка вона й пече,
Аж сльоза у всіх тече.
13
(Цибуля)
Хочеш мати добрі зуби?
Подружись зі мною любий.
Зубчик мій гіркий шануй,
На вечерю покуштуй.
(Часник)
В нім капуста і буряк,
Перець, морква, пастернак,
І цибуля, і квасоля,
І томат, і бараболя,
Ще сметана додається.
Як скажи ця страва зветься?
(Борщ)
Його варять і тушкують,
Його смажать, маринують.
Поглядає котик ласо.
Як продукт цей зветься?
(М’ясо)
Любить море, любить річку,
Величезна й невеличка.
Відгадали хто ця пані
У сріблястому жупані?
(Риба)
Рідке, а не вода, біле як сніг,
Годує старих і малих .
(Молоко)
Молоко постояло, скривилося –
загусло й кислим зробилося.
(Кефір)
Він жовтий або білий,
З молока його зробили ,
Ще й дірками наділили.
(Сир)
Біла криничка, жовта водичка.
Хочеш водички – розбий криницю .
(Яйце)
Всі учні разом: Вживайте нас.
Довіртесь нам –
Не знадобляться
Й ліки вам!
Ведучий1. Здоров'я – основа усього на світі,
14
Здоровими бажають бути усі діти.
Для цього потрібно щоденно вмиватись,
Робити зарядку і тепло вдягатись,
Себе гартувати водою та сонцем ,
І солодко спати з відкритим віконцем,
І їсти усе, що на стіл подають,
Бо ж страви нам росту і сил додають.
Ведучий 2. Поводитись добре; усіх шанувати.
Не плакати, не киснути, не капризувати.
Не гратись з вогнем, не стрибати під машини,
Що мчаться по дорогах щодня без зупину.
Себе берегти для матусі і тата,
Накази їх всюди виконувати свято.
(Вихованці-п’ятикласники читають власні вірші про здоров'я;
Додаток Г)
(Лунає фінальна пісня.)
Хочемо ми усім сказати,
Що здоров'я краще мати,
Аніж хворому ходити, й світ чарівний не любити!
Бо любов, здоров'я, сила.
Нам дають чарівні крила.
Ще дають саме життя
І несуть у майбуття.
То чому ж не порадіти ?
Ми ростемо, наче квіти
В колі дружної родини.
Ми – майбутнє України.
15
У світі книг
(літературна вітальня)
Мета: допомогти вихованцям осягнути значення книги у житті
людини; сприяти розвитку мовлення та формуванню читацьких інтересів;
виховувати бережливе ставлення до книги як духовної скарбниці людства.
Ведучий 1. Дорогі наші друзі і гості,
Всіх сердечно у школі вітаємо!
Яке ж свято сьогодні чудове:
Ми до книг у похід вирушаємо!
Ведучий 2. Зичимо всім вам здоров'я крицевого,
Щастя сонячно-променевого,
І до школи, до книги – любові,
До солов'їної нашої мови.
Ведучий 1. Ви – надія, ви – гордість Вкраїни!
Щоби квітла вона – то обов'язок сина.
Хай на працю Шевченкове слово
Надиха вас крилато і веселково.
А на знак осяйної, високої долі
Причастіться до хліба і білої солі.
( Дівчинка в українському костюмі виносить хліб.)
Ведучий 2. Світ дивовижний вас вітає!
Всіх тих, хто вдумливо читає,
І тих, хто любить мандрувати
Та прагне більше пізнавати.
Кмітливих, добрих і уважних,
А ще, звичайно, і уважних.
Звеселить він і причарує,
Окрилить тим, що подарує
Книжок чудовий хоровод.
Ведучий1. У тридев'ятому царстві за високими горами, за глибокими
морями розташувалася країна, якої немає на жодній мапі світу. Вона
незвичайна. Це – країна Книг. Править нею королева Книга, а допомагають
їй у цьому три чарівні фрейліни: Мрія, Фантазія та Романтика.
Отож, я запрошую вас до цієї країни. В дорогу!
( Блимає світло, з'являються герої казок.)
( Лісова галявина. Хатинка на курячій ніжці.)
Кощій Безсмертний. А, ось і заповітна хатинка. Де її господарка?
Бабуню Ягуню! Красуне моя, де ти?
Баба Яга. Агов, іду! Красунчику ти мій, осьдечки я, на галявині,
розчищаю місце для посадки інших гостей.
16
Фея Зла. Я так і знала: вони не повикидали цю гидоту (зриває і топче
квіти) . Терпіти їх не можу! А, ось де ти! Бабуню! Скільки літ, скільки зим
не бачилися!
Снігова королева. Ох! Яка спека. Я ж просила морозу, а в них –
казна-що!
Баба Яга. Всідайтеся, гості дорогі. Я вважаю, що наш час настав.
Скільки можна жити так, як ми? Ніхто нас не любить.
Кощій. І не боїться.
Снігова королева. Нас зневажають і діти, і дорослі.
Баба Яга. Так було… Зараз інший час. Давайте заглянемо у чарівне
люстерко. Зла феє, покажіть його нам.
Фея Зла. Ти, люстерко, нам скажи і всю правду покажи. Покажи, як
діти усього світу ставляться до книжок, а ще, що робиться у країні
дитинства?
Люстерко. Мені дуже боляче про це казати, та не вмію брехати. Тож
слухайте і дивіться. Багато дітей сьогодні не люблять читати. Діти нині
схожі на маленьких старих, котрі весь час сидять перед екранами
телевізорів. Їм байдуже, що переможе: добро чи зло. Діти нині віддають
перевагу комп'ютеру чи комп'ютерним іграм, а книга… Книгу вони забули.
Через це у королівстві Книги поселився смуток, сама королева Книга
зовсім змарніла.
)
(У палаці королеви Книги. Виходить, замість владної господарки, замучена,
змарніла дівчина зі скуйовдженим волоссям, у брудному та подертому одязі.)
Попелюшка. Ваша величносте, до вас гості!
Королева Книга. Яка я величність? Від величності лишилися лише
величні слова. Ти ж знаєш, що я вражена страшною хворобою – черствістю
та байдужістю. Від неї мене врятувати може лише чудо. Та де його взяти?
Попелюшка. Дозвольте вам заперечити: мова йде саме про чудо! Це
не звичайні гості. Це не казкові герої – це, ваша величносте, діти, які
знають багато, читають і люблять книги.
Королева Книга. Діти, які люблять читати? Ти мене не обманюєш,
Попелюшко? Тоді хвилиночку, я миттю причепурюсь.
(Через мить виходить красива, гарно одягнена королева Книга.)
Королева Книга. Все ж чорні хмари кружляють над нашою країною,
адже діти почали недбайливо ставитись до книжок, перестали читати
книги.
Вихователь. Дорогі діти! Я впевнена, що ви любите книги. Книга
приходить до кожного з нас у ранньому дитинстві. Приходить казкою,
оповіданням, віршем, і залишається нашим другом і супутником на все
життя. Сьогодні вихованці, які люблять читати, перетнуть кордони у
просторі і часі, щоб позмагатися і отримати титул «Літературний ерудит».
17
Гра «Знайомство». Всі присутні представляються по імені і
продовжують фразу «Не хочу хвалитися, але я…»
Ведучий 2. Отже, чарівна країна створена письменниками і поетами
чекає на вас.
Ведучий 1. Категорія «З криниці народної мудрості»
Завдання 1. Відновіть пропущені слова
Мудрим ніхто не вродився, а …(навчився).
Хто багато читає…(той багато знає).
Все добре пам'ятай, а зла…(уникай).
Чого собі не зичиш і другому…(не жадай).
З ким поведешся, …(від того й наберешся).
Краще гірка правда, …(ніж солодка брехня).
Праця людину годує, …(а лінь марнує).
Завдання 2. Відгадайте загадки:
Нічого не коштує, а багато дає .(Посмішка)
Всім розкаже всі пригоди, а сама мовчить ізроду. (Книга)
Без рук, без ніг, а світ за хвилину оббігає .(Думка)
Що сушить без вогню? (Журба)
Що їсть без зубів? (Совість)
Що плаче, а сліз немає? (Серце)
Гостре, а не ніж, ріже аж до серця доходить, а кров
не йде. (Образа)
Коли хочеш ти читати,
То мене повинен знати,
А коли мене не знаєш,
То нічого не вгадаєш.
(Абетка))
Ведучий 2. Категорія 2. «О, ця стара казка»
Завдання 1. З якого твору ця героїня?
Була дочка-одиначка, та така клепана на язик, гостра та розумна, що
хоч би й кому не попустить, хоч кому носа втре. Всі на селі звали її
«бідовою». (Казка «Мудра дівчина»)
2. У якій казці розповідається ця історія?
Скажіть, будьте ласкаві, паночку, як теперечки краще жити, чи
правдою, чи кривдою? («Про правду і кривду»)
В якій українській народній казці мали місце три замахи і одне
вбивство? («Колобок»)
Український народний детектив у якому вчинено викрадення семи
неповнолітніх? («Вовк і семеро козенят»)
Категорія 3. «Поезія – це завжди неповторність…»
18
Завдання 1. Декламування напам'ять улюблених поетичних творів або
власних віршів.
Завдання 2. Пригадати висловлювання, прислів'я про книгу, навчання,
користь читання.
( Підсумки. Слово журі. Нагородження переможців.)
Вихователь. Учасники гри-конкурсу довели нам свою літературну
обізнаність. А чи любите книги ви, чи читаєте їх, чи відвідуєте бібліотеку?
Виступ бібліотекаря школи
(Ведучий проводить вікторину з глядачами «Бібліотека – книжчин дім»)
1. Де починається життя книги? (В лісі)
2. Що допомагає швидко знайти в книзі потрібний вірш, оповідання,
казку? (Зміст)
3. Як називається переписана від руки книга? (Рукопис)
4. Чого боїться книга? (Дощу, снігу, брудних рук)
5. У школі ти школяр, школярка, а хто ти в бібліотеці?
(Читач,читачка)
6. Як називають забудькуватих читачів? (Боржник)
7. Із чого починається книжка? (З обкладинки)
8. Назвіть дитячі журнали.(«Барвінок», «Дзвіночок», та ін.)
9. На чому в бібліотеці розставлені книги? (На стелажах)
10. Куди приносить письменник рукопис? (У видавництво)
11. Для чого потрібні в бібліотеці книжкові виставки? (Для розкриття
фонду)
12. Скільки днів можна читати бібліотечну книгу? (15 днів)
1. Де починається життя книги? (В лісі)
Ведучий 1. Ти відкриваєш книгу – і відступає біль
Сьогоднішні незгоди і турботи.
Ти відкриваєш світ чужих надій,
Ступаєш на стрімкі важкі дороги.
Ведучий 2. Ти відкриваєш світ чужої боротьби –
Любов і ненависть зійшлися у двобої.
Живуть в віках улюблені герої.
(Входять казкові герої.)
Алі-Баба. Ассалям алейкум!
Ведучий 1. Алейкум асалям, шановний гостю!
Алі-Баба. Що це за печера? Як вона зветься? Кому належить? Чи не
розбійникам?
Ведучий 2. Шановний гостю, невже ця зала схожа на печеру, а ці
чудові діти на розбійників?
Алі-Баба. Не схожий, справді. Ні килимів дорогих, ні коштовностей.
19
Ведучий 1. Шановний гостю, ти знаходишся в храмі науки, а
найцінніше тут – знання.
Друзі, ви здогадались, хто у нас в гостях?(Діти відповідають)
( З вигуками, пострілами вбігають розбійники.)
1. Чому ці невиховані діти сміються?
2. Вони що, не бояться нас?
3. Ми ж такі страшні!
4. Ми ж такі злющі-презлющі.
5. Ох, ми зараз вас налякаємо!
6. Правда, ви боїтеся нас?
7. Вони не бояться нас? Ой-ой-ой!
Ведучий 1. Дорогі розбійники! Чому ми повинні вас боятися? Давайте
краще дружити!
Розбійники: 1. Ага, дружити! І ви змусите нас їсти манну кашу. Ойой-ой!
2. Ви змусите нас вчити таблицю множення –а-а! Ой-ой-ой!
3. А ще захочете, щоб ми мили вуха і чистили зуби-и-и! Ой-ой-ой
Ведучий 2. Це вже ваша особиста справа. Розбігайтеся по своїх
казках, а засумуєте – прибігайте в гості! Будемо вас перевиховувати.
(Виходять всі літературні герої і співають на мотив «Київського вальсу».)
Ми зустрілися в школі,
Щоб у радісну мить
Зрозуміти, як прекрасно ,
В світі білому жить.
Хай минає дитинство у маєві літ
Не забудеться казки лагідний світ.
Ведучий 1. Книга серце до життя розтулить,
Наче сонце квітку у гаю, так пише про книгу Г. Корнієнко, порівнюючи її з сонцем. Таку ж
думку підкреслює і народне прислів'я «Дім без книги – день без сонця».
Вихователь. Тарас Шевченко писав: «Книга потрібна людині, як хліб
насущний». А народне прислів'я мовить: «Книга вчить, як на світі жить».
Тож, любімо і шануймо хорошу книгу, прилучаймося щодня до
багатющого скарбу людства, пам'ятаймо слова великого педагога Василя
Сухомлинського: «День без думки, без читання – даремно прожитий
день».
Рефлексія
Продовжити речення « І це добре…»
20
Тепло єдиної родини
(родинне свято)
Мета: виховувати в дітей почуття любові й поваги до своєї родини;
розвивати бажання виявляти увагу й повагу до рідних, творити добро,
нести красу в дім своїми думками й учинками; сприяти розумінню
необхідності міцних родинних зв'язків, важливості родинного єднання,
гордості за свою велику українську родину.
Оформлення зали: фотостенд «Наша родина», стенд із пошуковими
учнівськими роботами «Родинне дерево», малюнки дітей «Портрет моєї
сім'ї», виставка дитячих виробів; на столі – святковий коровай на
вишитому рушникові.
(Додаток Ґ)
Слайд1-2.
Ведучий 1. Гостей наших любих вітаємо щиро,
Зустріти вас раді з любов'ю та миром.
Ведучий 2. І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,
Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.
Ведучий 1. Ми його Вам підносимо на білім рушникові
Та до землі вклоняємось, щоб Ви були здорові.
Вихователь. Родино, дорога родино!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові ,
Як з батька щедрої руки.
Отож зібралися ми нині
На святі нашім гомінкім,
Щоб поклонитися родині
І побажати щастя всім.
Доброго дня, шановні батьки, діти, вчителі! Я дуже рада, що ми всі
зібралися на святі «Тепло єдиної родини». В Україні кажуть: «З родини
йде життя людини». Саме в родині дитина робить перші кроки, ступає у
широкий світ, навчається любові і добра, вчиться шанувати свою землю,
берегти пам'ять роду.
Родина – це не тільки родичі, це друзі, клас, група, школа й увесь
народ.
Наша група – частинка великої шкільної родини. Це велика, дружня,
весела родина.
(Презентація ГПД «Веселка»)
21
Слайд 3.
Учениця.1. Рід, родина, сім'я.
Серед них – маленька я.
Мов перлинка-намистинка
Я дівчатко-українка.
Родовід моя родина.
Я ж її мала краплина.
Люблю всю родину я.
Разом ми – одна сім'я!
Бо козацького я роду,
Рідну землю люблю зроду.
Маму, тата поважаю,
Їм здоров'ячка бажаю!
І бабусю, й дідуся.
Всіх люблю й ціную я.
Учениця.2. Як добре, що є в мене дома,
А вдома усе знайоме:
І двір, і поріг, і хата.
Я з ними така багата.
Ще є у вічній роботі
Дідусь, бабуся і тітка.
А ще в мене є сестричка –
Розумничка невеличка.
Як добре, що є в мене хата,
А в хаті мама і тато.
І їхні надійні руки.
І теплого серця стукіт.
Що разом із ними казка
І доброго серця ласка.
Що є в моїм світі дитиннім
Велике слово «Родина».
Учениця.3. Як добре дітям й затишно в родині!
Тут так цікаво й весело всім нам.
Тому вклонитися доземно ми повинні
За диво й за життя – своїм батькам.
Батьки для нас – це найдорожчі люди,
Вони піклуються і думають про нас.
Учениця.4. І хай завжди в нас тато й мама буде,
Й ніколи світлий не проходить час.
І хай здоров'я буде у родині,
Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів.
22
Родині ми складаєм славу нині
І скажемо багато добрих слів.
Слайд 4.
Ведучий 2. Перші поняття про щастя, добро, ласку нерозривно
пов'язані у нас з образом найдорожчої людини – матері.
Ведучий 1. Із букви-краплинки та звуку-сльозинки народиться одного
дня святе слово – Мама, мовлене вустами янголяти, і осяє хату, як дар
Божий. Тільки не дано нам запам'ятати цю мить, як не згадати того дня,
коли над нашою колискою вперше нахилилася мати.
Це мить, і це – вічність, бо мама завжди з нами. А її колискова пісня
звучить найніжнішою музикою протягом всього нашого життя.
(На скрипці виконується композиція «Колискова».)
Ведучий 1.Мама… Це найпрекрасніше слово на землі, найтепліше,
найсвятіше.
Ведучий 2. У мами найлагідніші руки, вони все вміють. У мами
найвірніше і найщиріше серце – у ньому не згаса любов.
( Учні дарують теплі слова матусям.)
Мамо, мамо!
Лиш тебе кохаю.
І другої любішої, гарнішої
Матінки не маю.
Є немало мам на світі,
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша…
Хто вона? Скажу вам яРідна матінка моя.
Рідную матусю
До серця пригорну,
Бо найбільше в світі
Маму я люблю.
Чи є у світі, що світліше
Як мамині очі,
Що все зорять за дітьми і вдень і серед ночі.
Чи є в світі, що миліше
Як мамині руки,
Що працюють для дитини
Щиро без принуки.
Вона посварить, покарає
І приголубить над усе.
І кожен матінку згадає.
Вона гостинець принесе.
23
Ведучий 1. Маму називають берегинею роду, бо вона справді тримає
його, леліє, зберігає для прийдешніх поколінь.
Ведучий 2. Мамина хатина…З неї починалося пізнання світу.
Вона завжди згадується. Сниться. Ніколи не забувається. Гріє теплом
спогадів.
(Звучить пісня «Мамина хатина»: музика О. Злотника,
слова Г. Шаповалової; учні дарують танець матусям.)
Ведучий 1. Мудрість матері – то родинна святиня.
Завжди прислухайтесь до маминих слів, дотримуйтесь її порад,
правил вашої родини.
(Діалог матері та сина «Розкажіть мені, мамо». )
Син. Розкажіть мені, мамо, про вишні,
Чи такими були і колись?
Мати. Були, сину, морози невтішні,
А вони кого хочеш зведуть.
Син. Розкажіть мені, мамо, про зорі.
Чи такими були і колись?
Мати. А той, сину, хто виріс у горіНе часто на зорі дививсь.
Син. Розкажіть мені, мамо, про долю
Чи людині підвладна вона?
Мати. Наша доля, мій сину, як море.
Той пливе лиш, хто має човна.
Син. Розкажіть мені, мамо, про роки
Чи помітно спливають вони?
Мати. Роки, сину, помітні допоки
Матерів пам'ятають сини.
Ведучий 2. Мама… Часто беремо ми від мами пожертвування,
безкінечно щось вимагаємо, але мало віддаємо. А про те, що це жорстоко –
не замислюємось.
( Учениця читає легенду про материнську відданість.)
Колись дуже давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Якось
вийшли до вогнища юнаки і, повернувшись у бік моря, усі як один пустили
туди стріли. Як же розгнівався Нептун! «Я всіх вас поховаю у безодні
морській!» – заревів він. Жінки, попрощавшись з синами, замислились.
Цар морський і справді може поховати їхніх синів у морі. А жінки були тут
сильні, вродливі й ніколи не старіли.
Думали-думали вони, і вирішили віддати всю свою силу синам, а
красу – донькам морського царя, за що ті пообіцяли передати силу їхнім
синам.
Вихователь. Тож, коли зустрінете слабких матерів – не насміхайтеся
з них: вони принесли в жертву свою силу заради дітей.
24
Тож, коли стрінете негарних матерів – не відвертайтеся від них: усю
красу свою вони віддали своїм дітям.
(Дівчата виконують пісню «Донечка»:слова і музика Н. Май.)
Сонечко, сонечко золотом сія,
Дощиком, дощиком умивається.
Я ж твоя донечка і до тебе я
Лагідно, лагідно посміхаюся.
Я ж твоя донечка і до тебе я
Лагідно, лагідно, посміхаюся.
Зірочка, зірочка сяє голуба,
Сріблом небаченим розсипається,
Я ж твоя донечка і до тебе я
Лагідно, лагідно посміхаюся.
Я ж твоя донечка і до тебе я
Лагідно, лагідно посміхаюся.
Пісеньку, пісеньку, пісеньку свою
Подарувати тобі намагаюся.
Рідна матусенько, я тебе люблю,
І до тебе лагідно пригортаюся.
Рідна матусенько, я тебе люблю,
І до тебе лагідно пригортаюся.
Ведучий 1. Мамо… Як швидко і рано вінець сивини покриває твої
скроні.
Ведучий 2. Ми навіть не замислюємось, що недобре слово залишає в
душі матері подряпинку на все життя, вибілює коси, розсипає зморшки на
чолі.
(Інсценізація вірша Г. Вієру «Мамо, чому?»)
Син. Мамо, чом у тебе у косі ясна
Забіліла раптом сивина?
Мама. Від любові, від тривог,надій:
Ти ж один у мене, сину мій.
Син. А в бабусі голова білішТож мене бабуся любить більш?
Мама. В неї доньки, внуки і сини
Додають сердешній сивини.
Син. Чом же тітка біла як зима,
В неї ж діток не було й нема?
Мама. Так, синочку, біла геть вона,
Бо нудьгує цілий вік одна.
Учениця 1. О мамо, о мамо, ми всі пам’ятаємо,
Що в житті у нас ти одна і свята.
25
О мамо, о мамо, молитву складаєм
За долю твою на многі літа.
Хай кривда минає серце материнське
Сльоза лиш від радості хай би була
Тож дбаймо, щоб мама тільки весела була.
(Гумористична інсценівка «Подарунок мамі».)
Учениця 1. Хочу мамі я на свято
Шоколад подарувати.
Учень 1. Шоколад – це не цікаво!
Краще вже купити каву!
Учень 2. Всім відомо: люблять мами
Речі зроблені руками.
Учениця 2. Так! І я це добре знаю ,
Я серветку вишиваю.
Учениця 3. А от я й моя сестричка
Шиєм мамі рукавички!
Щоб гарячий посуд брала ,
Руки щоб не опікала.
Учень 4. Ну ,а я своїй матусі
Намалюю кицьку Мусю!
Учень 5. А я щоденник покажу:
Весь у «дванадцять» він убрався:
«Для тебе, мамочко», – скажу.
Для тебе, я старався.
Учень 6. А що покаже мамі Гриць?
«Букет» червоних одиниць.(Насмішливо)
Чи, може порвані штани,
Неначе він прийшов з війни?
Гриць.
Розхвастались! Даруночки –
Цілуночки, малюночки. (Передражнює)
Що я штани порвав – дарма!
А одиниць в мене нема:
Четвірки з них я поробив.
І тиждень вікон вже не бив!
Та що із вами говорити….(Махає рукою)
Для мами кинув я курити!
(Виконується пісня «Мамина сорочка» : сл. і муз. Н. Май.)
І.
Мені сорочку мама вишивала
Неначе долю хрестиком вела,
Щоб лихих стежинок не шукала
26
І до людей привітною була.
Виконуй доню, – мама говорила
Життя закони, істини прості
Не зраджуй землю, що тебе зростила
Не залишай нікого у біді.
Приспів (2):
А сорочка мамина біла-біла,
А сорочка мамина серцю мила,
А сорочка мамина зігріває –
Я її до серденька пригортаю.
ІІ.
Літа неначе птахи пролітали,
Матусі коси дивом зацвіли,
І я сорочку білу вишиваю,
Як вишивала матінка мені.
Виконуй доню, – мама говорила
Життя закони, істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.
Приспів. (2)
Слайд 5.
Вихователь. Усе в житті міняється і в'яне,
Усе мина, відходить назавжди.
Лиш батьківська любов ніколи не зів'яне ,
Лиш татові слова зі мною назавжди.
Усе, що є в житті – то долі повеління.
Усе, що є в мені – то батькове учіння.
Від батька в мене є терпіння і удача
Й характер батьку мій – це твоя добра вдача.
Ти передав мені усе, що сам умів
І наділив мене усім,що сам ти знав.
Життя іде-бреде, квітує і згасає.
Науку цю твою я завжди пам'ятаю.
Нехай ідуть роки і дні в імлі згасають,
А ти для мене є теплом землі .
Я знаю:
Твоє добро святе і людяність велика,
І відданість землі, і совість у душі –
Це все твоє , за що я пам'ятаю
І голову свою тобі в уклін в журбі схиляю.
27
Ведучий 2. Так. Батькова наука, батькова суворість і вимогливість,
батькова людяність і стриманість ведуть дитину по житті впевнено і
терпляче.
Ведучий 1. З давніх-давен так велося, що батько – глава сім'ї. Слово
батька – закон для родини. Батько в родині є прикладом для синів.
Ведучий 2. Кажуть, що дітей треба любити так,
Щоб вони цього не знали.
Саме така батьківська любов.
( Щирі слова татусям дарують учні.)
Батьку любий. Тату милий!
Нинішньої днини ти прийшов до нас на свято
Нашої родини.
Я тобі складаю нині
Щирі побажання, щоб прожив ти многі літа,
Не зазнав страждання.
Щоб ти вивів нас у люди
Та втішався нами,
Щоб гордитись міг своїми ти двома синами.
Батько розуму навчає,
Мама приголубить,
Ніхто мене так на світі,
Як вони не любить.
Дай же Боже, щоб я виріс,
В школі гарно вчився,
Щоб я батькові і неньці
Добре відплатився.
Татусю,
Ти такий красивий.
Я щиро так тебе люблю,
Тобі я небо прихилю,
Щоб ти здоровий був,
Щасливий.
(Звучить пісня «Про тата»:сл. і муз. Н. Май; дівчатка дарують танець
татусям.)
Ведучий 2. «Батько і мати – два серця гарячих». Так співається в
одній пісні. І це недарма, адже своєю любов'ю вони зігрівають нас у
хвилини переживань і горя, радіють нашим успіхам і перемогам.
Ведучий 1. Тепло своїх сердець вони дарують нам протягом всього
життя. Тому щодня, щогодини, щохвилини ми повинні дарувати їм повагу,
ласкаве слово, доброту. Все це сповнює життя їх радістю, відновлює сили,
продовжує молодість.
28
Учень 3. Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла.
Без татової строгості і жарту.
І без свого родинного тепла.
Ведучий 2. Родина, родинне вогнище, родинне тепло. Його завжди
зберігають і підтримують наші старші мами і татусі – бабусі й дідусі, такі
милі, лагідні, люблячі.
Слайд 6.
(Щирі слова бабусям дарують учні.)
Бабко, бабуню, бабусенько,
Люба, кохана, ріднюсінька,
Так мені добре з вами,
Коли немає мами.
А коли є ви обоє,
Краще мені удвоє.
Бабцю, бабусе ріднесенька,
Ти мій промінчик яснесенький.
Я тебе щиро люблю,
Зіроньку милу мою.
Бабця пригорне ніжно,
Хитро вкладе у ліжко,
Лоскітками насмішить,
Казочкою потішить.
Плесканця дасть бабуся –
Я собі засміюся:
Хоч ми і непутящі,
Наші бабусі найкращі.
***
Ой бабусенько рідненька,
Чарівниченько любенька,
Твої руки золоті
В невсипущому труді,
Твою працю я шаную,
Твоє серце добре чую.
І тебе я поважаю –
Хай сонечко завжди вітає.
Слайд 7.
Ведучий 1. Почесне місце в родині для дідуся. Дідусь – це трохи
суворості, трохи іронії, це мудрість, життєвий досвід.
Ведучий 2. Дідусь – це риболовля, майстерня, це відчуття захисту й
гордості, що просто йдеш поруч із ним.
29
(Діти дарують вітання дідусям.)
Любий, дорогий дідусю!
Ми твої внучата.
Прибігаємо до тебе
Щастя побажати.
Хоч твоє волосся сивиною
Густо посріблилось,
Ти для нас, дітей маленьких, другом залишився.
Учень. Мами. Татусі. Дідусі.
Наймиліші. Найрідніші,
Щиро любимо ми вас.
А тепер прийміть хутчіше поцілуночки від нас.
(Діти цілують батьків, бабусь ,дідусів.)
Слайд 8.
Ведучий 1. Старша сестра – це нагода посекретничати й розказати
свої таємниці. Це шанс крадькома потягти й випробувати щось із її
косметики. Це опіка і захист, це можливість першому скуштувати її
кулінарний рецепт.
Слайд 9.
Ведучий 2. Хто з нас не мріяв мати старшого брата. І хто не заздрив
тому, у кого він є. Старший брат – це захист, підтримка і допомога.
Це так престижно йти поруч із старшим братом. А ще старший брат –
це футбол, нові диски, яких тато і мама не полюбляють,і ті дорослі друзі,
які до нього приходять.
( Вірш С. Павленка «Старший брат» декламують діти, які мають
старших братів.)
От горе – все йому невлад,
Такий вреднючий старший брат.
Мене він ображає змалку
Не хоче брати на рибалку.
І ще гріхи у нього є –
Не всі цукерки віддає.
І хоч велосипеда має,
Мене так рідко він катає.
За телевізор треба битись,
Не можу казки подивитись.
Але й без нього чисте горе
Коло ми їздили на море,
Мене він плавати учив
Хоч з головою намочив.
Коли гусак за мною гнався,
30
Мій брат з бандитом розквитався
Ще трохи й все піде на лад
Це так чудово – старший брат!
(Вихователь декламує ліричну замальовку С. Павленка «Він і вона».)
Вихователь. Завжди, коли бачу їх удвох, я відразу світлішаю.
Бачу переважно вранці, коли вони, тримаючись за руки, ідуть до
школи. Він, дужий, високий – несе її портфелик, а вона коло нього легким
метеликом пурхає. Я вчу тільки її, не знаю навіть імені його, але відчуваю,
що їм удвох гарно. Вони разом – щасливі.
Часом до їхньої двоїни приєднуються хлопці з його класу. Та все одно
вона йому не заважає і руки її він не випускає. Хлопці, видно, звикли до
цього, бо хоч якими гострими були на язик, а кпинів ніяких собі не
дозволяли. Можливо, як і я, поруч з ними світлішали.
І віриться мені, через багато літ, тримаючись за руки, йтимуть до
батьківської хати брат-одинадцятикласник і сестра-першокласниця.
(Виходять учень ( старшої школи) та учениця (початкової школи) – брат і
сестра.)
Вихователь. Шановні батьки! Сьогодні Ви вдивлялися в очі та
обличчя своїх дітей, прислухалися до їхніх голосів і, десь там, в глибині
душі, вкотре впізнали в них риси своєї матері чи батька, бабусі чи дідуся.
Риси тих, чиї кроки та голоси навіки стихли і відійшли з рідних домівок.
Тож, подаруймо їм хвилини пам'яті, що у вічність перейдуть.
Слайд 10.
(Звучить мелодія «Пісні про рушник» А.Малишка;горить
свічка; розстелений рушник; лежать квіти.)
(Виходить дівчинка зі свічечкою в руці,,стає перед іконою Божої матері.)
Ісусику любий, Ісусику милий.
Вже ангели в небі зірки засвітили.
До тебе підносим маленькі долоні.
І молимось щиро за маму і тата,
За діда, бабусю, сестричку і брата,
За всіх кого любим, за всіх хто нас любить,
Хто нам помагає і ніжно голубить.
Богородице мати!
О, Пречистая діво!
Тобі дяку складати я беруся несміло. Я молюся до тебе
За татуся і неньку. Зачинательку роду – за бабусю рідненьку.
Хай ніколи родина
Наша горя не знає
Поможи їй. Молюся,
Преподобна, благаю.
Слайд11.
31
( Діти і батьки виконують пісню «Єдина родина» А.Матвійчука.)
І.Коли на світ з'являється дитина,
Свій перший крик віддавши висоті,
Радіє щиро вся її родина,
І щастя їй бажає у житті.
Ведуть у світ дороги і стежини,
І день новий над світом устає.
Ну, що ми в цьому світі без родини?
Вона одна нам сили додає!
Приспів:
Ми всі одна сім'я,
Єдина ми родина –
У кожнім нашім "я"
Частинка України!
Ми всі одна сім'я,
Єдина ми родина –
Мільйони різних "я",
А разом – Україна!
ІІ. В родині зайвих не буває зроду,
Тут поруч всі, і сиві і малі,
І без Родини не бува народу,
Як не буває неба без землі.
За сина батько, і сестра за брата,
В одній родині села і міста
Бо в нас усіх одна країна-мати –
То наша Україна золота.
32
Список використаних джерел
1. Божик Л. М., Пацюк М. І. Світ книги – чисте й невичерпне
самопізнання, самовдосконалення, самовиховання // Шкільна бібліотека. –
2004. – № 4. – С. 38-42.
2. Бєляєва І. Свято тих, хто любить книгу // Шкільна бібліотека. – 2004.–
№4. – С.119.
3. Забашта Н. Практикум вихователя ГПД. – Х.:Вид – во «Ранок», 2010 –
176 с.
4. Інтелектуальні ігри в початковій школі // Упоряд. Ю. Бардакова. –
Харків, 2005. – 192 с.
5. Кадифілієва Н. Сім'я – ключ до щастя: сценарій до Міжнародного дня
сім'ї // Позакл. час. – 2006. – № 7-8. – С. 6.
6. Колбаснікова Г. Роде наш красний, роде наш прекрасний сценар. //
Позакл. час. – 2004. – № 9-10. – С. 122.
7. Курганова Н. Усі крилаті вислови, прислів'я, приказки, загадки.–Х.:
ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008. – 320 с.
8. Марчук Г. А мама – то Вічна Покрова. Накриє останнім листочком //
Позакл. час. – 2006. – №7-8. – С. 11.
9. Мірошниченко Л. Перший ступінь літературної освіти учнів – шлях до
книги // Відродження. – 1996. – № 1. – С.67.
10. Павленко О. Казкогості з високості. – Тернопіль: «Навчальна книга –
Богдан», – 2009, – 260с.
11. Пацюк М., Собойчук Л. Книги – дивовижний сад, де кожен шукає
плоди на свій смак // Шкільна бібліотека. – 2004. – №5 – С. 29-30.
12. Свириденко С. Формування здорового способу життя молодших
школярів у позакласній виховній роботі//Ін-т проблем виховання АПН
України. – К.: 1998. – 16с.
13. Сисоєнко Н. Медико-гігієнічні проблеми збереження здоров'я дітей //
Шестирічки в школі – К.: «Редакції загальнопедагогічних газет», 2004. – С.
34 – 36.
14. Форостенко Л. Батько і мати – два сонця гарячих // Позакл. час. – 2004.
№ 9-10. – С. 119.
33
Додаток А
Як книжка прийшла до людей
В Африці далекій річки повноводні течуть
Болотисті рослини-папірус на берегах там ростуть.
Для будівництва хатинок люди папірус той брали.
Для чого придатний іще він – зовсім не знали.
Якось чоловік хатину собі будував.
Папірус розрізав, серцевину звідти дістав
Та на осоння поклав.
Сухими стрічками волокна ті стали.
Сліди від фарби в себе увібрали.
На папірусі можна писати! – люди сказали.
Так книги з папірусу з'являтися стали,
Хоч з роками ламатись і розсипатись почали.
Дві тисячі років тому
Справжній папір робити навчились.
До довгого запису від руки вже привчились.
Друковані книги – значно пізніше з'явились.
Таку довгу історію створення книжечка має.
Хоч не кожен школярик сьогодні це знає.
Тож, любімо, бережімо і цінуймо її!
І цим ми примножимо духовні багатства свої.
34
Додаток Б
Перший друкований підручник
Книга – це річка повчань для людей.
Книга – це море думок та ідей.
Звідки ж початок ці ріки і моря беруть?
З якого джерельця вони течуть?
Зі Львова джерельце книжне витікає.
Перший буквар «Азбука» – назву він має.
Цю книгу у 1574 році надрукували,
Книгодрукування в Україні ним започаткували.
Батьком «Азбуки» Іван Федоров став,
Багато лиха від дяків, недоброзичливців за це він зазнав.
Гнаний, переслідуваний, Іван із міста до міста тікає.
Так в бідності – Федоров і помирає.
Книжкове море – чисте й багате.
У нього, діти, пірнаймо!
Про перший буквар, його батька ,
Завжди пам'ятаймо!
35
Додаток В
Народ скаже – як зав'яже
( народні прислів'я та приказки про книгу, мову, слово)
Книгу читай – розуму набирай.
Книги читати – усе знати.
Книга вчить, як на світі жить.
Дім без книги – день без сонця.
Знання - сонце, книга – вікно.
З книгою жити – з добром дружити.
Хліб наснажує тіло, книга – розум.
Книга для розуму, що теплий дощик для посівів.
***
***
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
Більше діла – менше слів.
Будь господарем своєму слову.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Говори мало, слухай багато, а думай іще більше.
Говорити не думаючи – все одно, що стріляти не цілячись.
Гостре словечко коле сердечко.
Де багато слів, там мало мудрості.
Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
Краще переконувати словами, як кулаками.
Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
Менше говори, більше почуєш.
Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
36
Додаток Г
Наша творчість
***
Про здоров'я завжди треба дбати,–
Так частенько каже мені мати.
Ці слова матусі пам’ятаю
І щодня зі справ я починаю :
Люблю рано-вранці на зорі
Босим пострибати на росі,
Чи поплавати у річечці глибокій,
Там знайшовши серцю спокій.
А, зустрівши однокласника в саду,
Навіть погляд від його цигарки відведу.
Я навчання й відпочинок вміло поєднаю
І проблем зі здоров'ям не зазнаю.
(Луцька А.)
***
Ми часто чуємо від Мінздраву:
Ей, не кури, покинь цю справу!
Здоров'я краще збережи,
І іншим всім допоможи.
Хто кинути курить не може,–
Скажи – ми всі тобі допоможем.
Тут тільки треба мати волю,
Щоб не гнівити потім долю.
Коли кинуть всі курити –
На світі стане краще жити.
І щасливіші стануть люди,
Світ без куріння кращим буде.
(Луценко Ю.)
***
Нещасних випадків з дітьми
Тепер трапляється чимало,
А тут розмова між людьми
Про дівча, що поспішало.
Дівчинка в школу поспішала
37
І на машини не зважала.
Не встигла відійти від хати –
Життя вже треба рятувати.
Але трапляється і так,
Що допомогти вже не треба.
Тож пам’ятати має всяк
Одне життєве цінне кредо :
Життя – це найдорожчий дар,
Який ми маємо цінувати.
Життя дано нам тільки раз,
Про нього завжди треба дбати.
(Луцька А.)
***
Так часто вранці поспішаєм,
І на машини не зважаєм.
Ми забуваєм про ціну життя,
Поринувши у круговерть буття.
Навколо мчать нові швидкі авто
І добре як забризкають пальто,
А не життя у тебе віднімуть
І вдаль швидесенько майнуть.
Їм байдуже до того, хто ти є?
Ти сам зумій уберегти життя своє.
І щоб там не було – не поспішай,
Про колір світлофора пам’ятай.
Про перехід на перехресті пішохідний,
Що врятувати завжди вірогідний.
На заміській дорозі ти назустріч авто йди
Для того, щоб уникнути біди.
Щоб містом на велосипеді мчати,
Років чотирнадцять треба мати.
Щоб просто йти, сміятись, жити –
Правила дорожнього руху треба вчити.
( Веселков В.)
***
Коли першу цигарку тримала,
Про біду, що чекала – не знала.
Ще не знала тоді, що залежу,
Що огидному диму належу.
Хоч як мама просила кидати,
Та тікала я з рідної хати.
38
Я у відповідь батьку казала,
Що давно вже дорослою стала.
Тож хвороба страшна підступила –
І цигарка вже стала немила.
Лиш тепер я усе зрозуміла,
Що життя цінувати не вміла.
Вже так мало часу залишилось,
А багато іще не здійснилося.
Тож хоч слово дозвольте сказати:
Всім курити потрібно кидати.
(Радчук Р.)
39
ДОДАТОК Ґ
Родина
*
Слайд 1
Слайд 2
Слайд 3
Слайд 4
Слайд 5
Слайд 6
40
Слайд 7
Слайд 8
Слайд 9
Слайд 10
Слайд 11
41
Автор
Sttt912
Документ
Категория
Образование
Просмотров
2
Размер файла
6 687 Кб
Теги
ктс
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа