close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

9 клас. Адам Міцкевич - урок 3

код для вставки
Урок 3
Тема. Втілення теми патріотизму як однієї з провідних у творчості А.Міцкевича.
Ми переконані, що не можемо інакше служити Європі та людству, як
тільки служачи вітчизні нашій, Польщі, що тільки тією мірою, якою ми
будемо корисні польській справі, можуть скористатися нами Європа і
людство.
А. Міцкевич
Мета: дослідити на прикладі творчості А. Міцкевича втілення рис патріотизму;
розвішати вміння учнів визначати риси романтизму в художніх творах на прикладі
роботи зі змістом поеми «Дзяди»; удосконалювати навички виразного читання
поезій; виховувати інтерес до історичного минулого інших народів, почуття
патріотизму.
Обладнання: репродукція картини О. Верне «Польський Прометей», запис
«Революційного етюду» та одного із вальсів Шопена (за вибором вчителя), портрет
Шопена.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
 Представлення та захист створених учнями вдома асоціативних картин
«Патріот».
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми та мети уроку.
Слово вчителя. Все життя Адам Міцкевич доводив. що любов до батьківщини не
знає кордонів, а найсильніша туга — це туга за батьківщиною.
«Жодне з людських почуттів не чуже його поезії, розкриває поет читачам і
найтаємніші свої особисті переживання, але слово Міцкевича є передовсім голосом
мільйонів, є героїчним закликом до боротьби за вільність. Міцкевич — той, який
живе повсюди в людській пам'яті — це насамперед поет боротьби», — засвідчував
польський поет Юліан Пишбось.
Ім'я Адама Міцкевича набуло для поляків особливого значення. Він вважається
символом національної своєрідності, гідності польського народу, який вів
багатовікову боротьбу за здобуття незалежності; поляки бачать в ньому втілення
народного генія чи апостола найчистішого гуманізму і найбільш піднесеного
ідеалізму.
 Повідомлення вчителя про повстання 1830— 1831 рр.
29 листопада 1830 року тисячі робітників, ремісників, дрібних торговців Варшави
піднялись на боротьбу. Великий князь Константин змушений був втекти з міста.
 Презентація репродукції картини О.Верне '' Польський Прометей ".
 Бесіда та коментування зображеного на картині.
— Які історичні події польського народу зобразив Орас Верне?
— Що символізують образи, відтворені на картині?
— Чому картина має назву «Польський Прометей » ?
Події 1830 року стали доленосними ще для одного відомого всьому світу поляка.
 Презентація портрета Ф. Шопена.
 Читання вчителем поезії М. Рильського "Шопен".
Шопена вальс... Ну хто не грав його
І хто не слухав? На чиїх устах
Не виникала усмішка примхлива,
В чиїх очах не заблищала іскра
Напівкохання чи напівжурби
Від звуків тих кокетно-своєвільних,
Сумних, як вечір золотого дня,
Жагучих, як нескінчений цілунок?
Шопена вальс, пробреньканий невміло
На піаніно, що, мовляв, поет,
У неладі «достигло идеала».
О даль, яку він срібну відслонив
Мені в цей час вечірньої утоми,
Коли шукає злагідніле серце
Ласкавих ліній і негострих фарб,
А десь ховає і жагу, і пристрасть.
І мрію, й силу, як земля ховає
Непереборні парості трави...
В сніги, у сиву сніжну невідомість,
Мережані, оздобні линуть сани,
І в них, як сонце, блиснув із-під вій
Лукавий чи журливий — хто вгадає? —
Гарячий чи холодний — хто збагне? —
Останній, може, може, перший усміх.
Це щастя! Щастя! Руки простягаю,
Б'є сніг із-під холодних копитів,
Метнулось гайвороння край дороги
І простяглась пустиня навкруги.
Сідлать коня! Гей, у погоню швидше!
Це щастя! Щастя! — Я приліг до гриви,
Я втис у теплі боки остроги —
І знову бачу те лице, що ледве
Із хутра виглядає... Що мені?
Невже то сльози на її очах?
То сльози радості — хто теє скаже?
То сльози смутку — хто те розгада?
А вечір палить вікна незнайомі,
А синя хмара жаром пройнялася,
А синій ліс просвічує огнем,
А вітер віти клонить і співає
Мені в у шах... Це щастя! Це любов!
Це безнадія! Пане Фредеріку,
Я знаю, що ні вітру, ні саней.
Ані коня немає в вашім вальсі.
Що все це - тільки вигадка моя.
Проте... Нехай вам Польща чи Жорж Занд —
Коханки дві, однаково жорстокі! —
Навіяли той ніжний вихор звуків, —
Ну й що ж по тому? А сьогодні я
Люблю свій сон і вас люблю за нього.
Примхливий худорлявий музиканте...
 Розповідь учителя про життя і творчість Ф. Шопена.
 Прослуховування запису "Революційного етюду" Ф. Шопена.
III. Робота над темою уроку.
Слово вчителя . У 1829 р. поет залишає Росію. Повернення на батьківщину йому
забороняють, тому він виїжджає до Німеччини. У Веймарі зустрічається з Гете, потім
їде до Швейцарії, Італії. В Римі, у 1830 р., він дізнається про початок повстання і
одразу ж вирушає на батьківщину, але його затримують на австрійському кордоні і
не пускають на підконтрольну Росії територію. Так почався період еміграції. До
кінця життя Міцкевич не побачить Польщі.
У багатьох письменників є твори, над написанням яких вони працюють все життя,
доповнюючи, вносячи зміни, розширюючи сюжетну лінію, поглиблюючи образи.
Лірико-драматична поема «Дзяди» стала дня Міцкевича твором, до якого він
повертався усе життя. «Дзяди» розповідають про зв'язок між живими й померлими,
про посмертну кару для тих, хто не шкодував нещасних, гнобив убогих.
Перша частина цієї поеми залишилася незавершеною, третя з'явилася через
десять років і мала самостійний характер. У передмові до другої частини Міцкевич
пояснює назву поеми: «Дзяди — це назва урочистого обряду, що його справляє
донині простий люду багатьох місцевостях Литви, Пруссії, Курляндії в пам'ять
«дзядів», тобто померлих предків». Міцкевича полонила в цьому старовинному
обряді не лише романтична таємничість, а особлива роль долі у земних справах
людей.
 Бесіда.
— Яке враження справила на вас поема «Дзяди»?
— З яких частин складається цей твір?
— Вкажіть роки написання другої та четвертої частин, що називаються
віленськими, та першої і третьої — дрезденськими?
Учитель. Прототипом Адольфа з геніального твору «Дзяди» став друг Адама
Міцкевича Адольф Янушкевич. Третю частину «Дзядів» Міцкевич задумав як велику
національну драму, пов'язану з трагедією польського повстання 1830—1831 рр. На
відміну від попередніх частин, тут діють конкретні історичні постаті. Поет прагнув
показати мужність, безмежну відданість героїв патріотичним ідеям. Саме Адольф у
першій сцені третьої частини «Дзядів» гнівно розповідає про арешт польського революціонера царськими властями. Так доля поєднала імена
Адама Міцкевича й Адольфа Янушкевича. Янушкевич поклав життя на вівтар волі й
батьківщини. Міцкевич увічнив його ім'я та імена інших патріотів Польщі, котрі
боролися за її свободу.
 Бесіда.
— Які історичні особи стали героями чи прототипами героїв поеми?
— Вкажіть епізоди, що вразили вас своєю драматичністю.
— Віднайдіть рядки поеми, в яких поет втілює романтичне бачення високої місії
поета.
—
Які знущання терпить польський народ? Які емоції переповнюють автора
поеми, коли він говорить про народ?
Учитель. Легенда про Густава цікавила Міцкевича ще підчас проживання на
батьківщині, та в еміграції він знову повертається до неї, тепер вже на новому рівні.
Він створює III частину «Дзядів», в якій додає нові факти до біографії душі Густава.
Після самогубства люди знаходять на стіні латинський надпис: «Тут помер Густав й
народився Конрад». Тобто, не зазнавши щастя на землі, душа Густава звільняється
від земного кохання і йде назустріч відчайдушному служінню батьківщині. Таким
чином поет переосмислює і образ середньовічного героя Конрада Валленрода, до
якого вже звертався в однойменній поемі. Історичний Конрад загинув за
батьківщину, але його дух не залишив нескорені землі. Поезія Міцкевича є глибоко
патріотичною й сповненою громадянського обов'язку. Інколи поет наближається до
байронічного демонізму.
 Виразне читання учнями монологу Конрада з поеми (сцена II. Імпровізація) на
тлі музики Шопена.
— Яким у монолозі постає Конрад? У чому він вбачає своє призначення?
 Робота в зошитах.
Визначити і записати до зошитів риси романтизму, наявні в монолозі.
 Виразне читання поезії А. Міцкевича.

Люблю я весь народ! В обійми я приймаю
Всі дні минулих, всі прийдешні покоління.
Усіх до лона пригортаю.
Як батько, приятель. як муж і як коханий;
Народу радість хочу дати,
Ним всесвіт хочу здивувати, —
Йому до щастя тут шукаю шлях незнаний.
Провідною темою творчості Адама Міцкевича є патріотизм. Яке звучання
знайшла дана тема в поемі «Дзяди»?
IV. Підбиття підсумків у року.
Слово вчителя. Поема «Дзяди» справила враження на сучасників поета, вона була
символом свободи, заборонялась для читання.
Коли на початку 1847 року царські жандарми влаштували розгром КирилоМефодіївського товариства, то серед вилучених матеріалів у молодих київських
«братчиків» виявилися й твори Адама Міцкевича — заборонена в Росії поема
«Дзяди» та «Книги польського народу і польського пілігримства». Крамольний
подих свободи, спрямований проти російського самодержавства, «експерти»
Третього відділу помітили у поемі А.Міцкевича «Дзяди». Текст її теж вилучали у
кирило-мефодіївців — разом із рукописами поеми Тараса Шевченка «Сон» та
«Кавказ».
Поема «Дзяди» знайшла відгомін і в долі та творчості ще одного поета,
заарештованого в справі «Украйно-Славянского общества» — Пантелеймона Куліша,
який перекладав IV частину поеми «Дзяди» і залишив у щоденнику 9 серпня 1844 р.
такий загадковий запис: «Переводил я эту пьесу под влиянием страданий, похожих
на страдания Густава». Отже, у героєві Міцкевича Куліш помічав «сродну» душу,
зізнаючись, по суті, в тому, що якраз у цю пору й сам він переживав драму
нерозділеної любові, подібну до драми Густава. якому кохана сказала; «Забудь мене.
Я буду вічно тебе пам'ятати, але не можу бути твоєю» І справді: до Олександрівки
Пантелеймон Куліш приїхав невдовзі після невдалої спроби одружитися в
Мотронівці з Олександрою Білозерською.
Під час обшуку в Куліша знайшли аркуш із паризькою адресою А Міцкевича. «Кто
вам дал адрес мятежника Мицкевича в Париже и для чего вы хотели с ним з
йдеться?» - запитали Куліша на допиті в Третьому відділі. «О месте жительства Мицкевича я записал на листке своей портфели не стем, чтобы видеться с ним а
единственно из свойственного путешественникам любопытства все за границею. —
відповів арештований — От кого же я узнал о месте его жительства, совершен- нр
забыл», Куліш, звісно, злукавив
—
Майже всі твори Міцкевича перекладено українською найвідомішими поетами —
Павлом Тичиною, Андрієм Малишко, Леонідом Первомайським, Максимом Рильським. Переклади "Пана Тадеуша", "Кримських сонетів" Рильським є, за визнанням
польської критики, найкращим перекладом з Міцкевича іноземними мовами.
Існує понад ЗО пам'ятників нескореному поету. Найбільш відомий із них
"Пілігрим" Бурделя, який стоїть у Парижі на набережній Сени.
• Виразне читання поезії М. Рильського «Перед пам'ятником Міцкевичу».
Ти не як пам'ятник над нами
У голубій височині —
Ти з нами поруч, наш Адаме.
Ідеш в безсмертні наші дні.
Ти з Олександром, ти з Тарасом
Дивився мудро в даль віків,
Тому не поржавіє з часом
Ваш вічний вайделопський спів.
Ти не лише всесвітній подив.
Не тільки слава ти із слав, Це ж ти «Трибуною народів»
Серця народів потрясав!
І в час, коли земної кулі
Одна єднається сім'я.
Лунає у всесвітнім гулі
Твоє, Міцкевичу, ім'я!
Очікувані результати.
Учень:
 виразно читає монолог Конрада ("Дзяди"), визначає в ньому риси
романтизму;
 наводить приклади втілення теми патріотизму як однієї з провідних у
творчості А. Міцкевича.
V. Домашнє завдання. Підготувати розгорнуте повідомлення (з використанням
мультимедійних засобів) «Життя, покладене на вівтар Вітчизни. Життєвий і творчий
шлях Адама Міцкевича »
Автор
26   документов Отправить письмо
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
1
Размер файла
29 Кб
Теги
урок
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа