close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

net PZ Metali Stanov O I (2)

код для вставкиСкачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка Факультет будівельний
Кафедра конструкцій з металу, дерева і пластмас
Розрахунково - пояснювальна записка
до курсового проекту:
Металева пролітна будівля автодорожнього мосту
401-БА 09124 ПЗ
Розробив студент: Станов О.І.
Керівник проекту: Єрмоленко Д.А. Полтава 2012
Зміст
1.Вихідні дані3
2. Обґрунтування вибраного варіанту3
3. Визначення навантажень на міст4
4. Розрахунок сталевого настилу7
5. Розрахунок сталевих поперечин8
6. Визначення коефіцієнта поперечного розміщення ( КПР )12
6.1 Визначення КПР для А-813
6.2 Визначення КПР для НГ-6013
6.3 Визначення КПР для натовпу14
7. Визначення моментів та поперечних сил від навантажень в балках настилу і в головних балках14
8.1. Підбір перерізу балок із суцільною стінкою16
8.2. Зміна перерізу, визначаємо геометричні характеристики перерізу та перевіряємо міцність та жорсткість балки.17
8.3. Конструювання поперечних ребер жорсткості18
9. Розрахунок в'язів пролітної будівлі22
10. Розрахунок зварних з'єднань конструкцій.23
11. Розрахунок опорної частини сталевої пролітної будівлі.24
Список використаної літератури:25
1.Вихідні дані
Курсовий проект виконують на основі індивідуального завдання, яке має такі вихідні дані для проектування:
1. Статична схема головної балки - однопролітна.
2. Проліт L=21м.
3. Кількість головних балок - 4 шт.
4. Категорія дороги ІV.
5. Поперечний переріз мосту - головні балки з поперечними балками.
6. Тип перерізу стрижнів в'язей - кутик.
2. Обґрунтування вибраного варіанту
Основна перевага металевих мостів в сучасних умовах полягає в більшій простоті організації робіт. За наявності сприятливих умов конструкція металевого мосту може бути повністю виготовлена на заводі i привезена на місце робiт в готовому вигляді, що дозволяє звести до мінімуму роботи на місці зведення. Металева прольотна конструкція може бути використана в складі залізобетонного мосту за несприятливих ґрунтових умов, або для швидкого перекриття судоходного отвору. Значна економія металу може бути також отримана в металевих прольотних будівлях шляхом застосування спеціальних конструктивних засобів:
- об'єднання металевих елементів мосту з залізобетоном;
- застосування високоміцних сталей;
- регулювання зусиль в процесі монтажу;
- застосуванням попереднього напруження сталевих конструкцій.
Ці засоби рекомендується застосовувати студентам при виконанні дипломного проекту. Таким чином, застосування сталевих прольотних будівель для перекриття більших прольотів при сполученні місцевих умов несприятливих для застосування залізобетону, може бути цілком виправдане економічно. Крім того в міських обмежених умовах для транспортних розв'язок та шляхопроводів, при коротких термінах будівництва, застосування металевих прольотних будівель може бути виправдане і при менших прольотах (20-30 м).
Ширина проїзної частини та розміри тротуарів можуть значно впливати на вибір типу поперечної конструкції металевих прольотних будівель, а також на вибір конструкцій опор.
На автодорожніх та міських мостах застосовуються залежно від категорії дороги такі габарити:
Категорія дорогиІІІІІІІVVГабарити мостуГ = 9+С+910,5987 Для позакатегорійних місцевих доріг застосовувались Г=6 та Г=4,5 м. В проекті розглядаються лише малі мости (довжиною до 25 м) та середні (25 - 100 м) розташовані на ділянках доріг з повздовжнім нахилом 3,0 % та менше. Мінімальний розмір ширини розподільчої смуги С=1,2 м. Ширину тротуарів визначають як Т=0,75 n метра. При ширина Т=1,0 м. Для міських мостів з шириною проїзної частини до 10.5 м (включно) мінімальна ширина тротуарів Т=1,5 м. Всі необхідні для габаритів розміри наведено на рис. 1. Нормальну висоту бортового каменю (бордюри) призначають рівною 0.3 м, однак з метою підвищення безпеки руху цей розмір доцільно збільшити до 0.5 м. Визначення габаритів мостів, розташованих на кривих ділянках доріг в даних методичних вказівках не розглядається. Габарити під мостами та шляхопроводами теж не розглядаються, тому що проектуванню підлягає лише пролітна будівля.
Порівняння варіантів виконується за вагою металу в прольотній будівлі.
Вага металу складається з ваги балкової клітки, проїзної частини та тротуарів, ваги головних балок та ваги в'язів.
Вага металу балкової клітки на один квадратний метр плану мосту між осями балок:
- при одних поперечних балках - від 40 до 60 кг/м2
- при повздовжніх та поперечних балках - від 80 до 120 кг/м2
- вага металу тротуарної конструкції - від 30 до 50 кг/м2
Вагу металу в'язів приймають залежно від ваги головних балок:
;
3. Визначення навантажень на міст
таблиця 1
№Назва навантаженняНормативнеfРозрахунковеПостійні навантаження1Асфальтобетонне покриття
q =9,5· δ · о·9,81=8·0,07·2,3·9,81=1512,64кПа2,025,28 кПа2Бар'єри безпеки (2·2=4)4кПа1,14,4кПа3Огорожа (2·1=0,5)2кПа1,12,2кПаПокриття4Маса настилу q =0,06·10·8 = 4,84,8кПа1,15,28кПа5Маса поперечних балок (сталеві балки 0,05·8·10)4кПа1,14,4кПа6Маса головних балок
(3·0,12·10)3,6кПа1,13,96кПа7Маса в'язей
(0,012·8·10)0,96кПа1,11,056
кПа8. І того, постійного навантаження на 1м, головних балок:
Нормативне=32,45кПа; Розрахункове=47,476кПа.
На одну балку: q=8,11кПа - нормативне;
q=11,87кПа - розрахункове.Тимчасові навантаження А-89а) Смугове навантаження АК б) Зосереджене навантаженняР=78,48кН V=7,84
кН/м
108кН1,1 1,1
1,1Р=86,24 кН V=8,62 кН/м 118,8кН 10НГ - 60 59кН/м1,164,911Натовп: Р = 3,92 - 0,0196, кПа 3,9 кПа1,14,3кПа Мости під навантаження АК необхідно перевіряти на навантаження від однієї осі P = 108 кН.
Нормативне вертикальне навантаження від пішоходів на тротуарах беруть у вигляді рівномірного розподіленого з інтенсивністю, кПа: P = 3,92 - 0,0196 > 1,96,
де  - довжина завантаження тротуару натовпом, м.
Визначаємо кількість кроків між поперечинами. Встановлюємо прольоти поперечних балок. Попередньо приймаємо b=2,1м.
Кількість прольотів - п =L/b=21/2,1 = 10 - приймаємо п = 10 прольотів.
Встановлюємо крок поперечних балок:
в = 21/10 = 2,1 - приймаємо 2,1 м.
Обраховуємо крайні балки:
b= (L-b(n-2))/2 = (21-2,1(10-2))/2 = 2,1
Визначаємо кількість шагів в балках настилу
п = Г/0,6 = 8/0,6=13,33 приймаємо п = 13
Визначаємо а = Г/13 = 8/13=0,61 - приймаємо 0,6 м.
Визначаємо а1 = (8 - 0,6 * (13 - 2))/2 = 0,7 м.
4. Розрахунок сталевого настилу
В якості настилу балкової клітки використаємо плоскі сталеві листи. Лист вкладається на верхній полці балок настилу та приварюють до них , як показано на рис. В цих умовах настил працює на розтяг зі згином та розраховується по другому граничному стану.
Робочий проліт настилу приймаємо рівним відстані між головними балками в світу, шарнірно-нерухомим. В цих умовах настил працює на розтяг зі згином та розраховується по другому граничному стані. Призначаємо мінімальну товщину настилу:
t_min=a*∛(ξ P/E)=0.5∛(15.6 64.9/(2.06*〖10〗^(-8) ))=0.0085м=8,5 мм
Відстань між балками настилу;
P=64,9; (кН/м); - Максимальний тиск на лист настилувід зосередженого навантаження;
ξ=15,6; - Коефіцієнт конструкції ортотропної плити
E=2,06*105; (МПа); - Модуль пружності сталі
Товщину листа настилу в автодорожніх та міських мостах tmin слід приймати не менше 12 мм. З конструктивних міркувань приймаємо товщину 12 мм.
5. Розрахунок сталевих поперечин
Поперечні балки як правило прикріплюють до головних балок за допомогою кутників або накладок, які об`єднують лише вертикальні стінки. Тому розрахунки поперечних балок ведуть з урахуванням поступливості закріплень як в розрізних конструкціях. Якщо балки мають консолі, то за опорні моменти приймають моменти при завантаженні консолей.
Поперечні балки розраховують на:
Постійне навантаження на 1 пог. метр поперечної балки:
від ваги полотна проїжджої частини .
від ваги несучої конструкції настилу та ваги поздовжніх та поперечних балок ,
де - навантаження на 1м2 від ваги полотна проїжджої частини і ваги несучої конструкції настилу;
- навантаження на 1 м2 балкової клітини (0,4-0,6 КПа);
- відстань між поперечними балками (панель).
Тимчасове зосереджене навантаження від ряду коліс
Повинні бути визначені максимальний момент та мінімальний момент від розрахункових та нормативних навантажень посередині прольоту та поперечна сила на опорі і в середині прольоту. За наявності тротуарних консолей з моменту від постійного навантаження в середині прольоту слід відняти опорний момент від постійного навантаження на консолях.
Постійне навантаження на 1 пог м консолі тротуару;
- від ваги полотна тротуару;
- від ваги конструкції настилу та ваги балкової клітини тротуарів;
- зосереджений вантаж від ваги перил.
За цими навантаженнями визначаються зусилля і в корні консолі.
Розподіл зосередженого навантаження залежить від коефіцієнта (К) - відносної жорсткості.
K=(8*b^3*I_(попер.))/(l_(попер.)^3*I_(наст.) )
де b - крок поперечин;
l попер - довжина поперечини;
Іпопер - момент інерції поперечини;
Інаст - момент інерції настилу;
Приймаємо значення К=0.33, тоді зусилля Р розподіляється на 5 поперечин.
P_1^н=(1+18*K+7*K^2)/(5+34*K+7*K^2 )*P^н=(1+5,94+0,76)/(5+11,22+0,76)*108=48.98 кН;
P_2^н=(1+11*K)/(5+34*K+7*K^2 )*P^н=(1+3,63)/(5+11,22+0,76)*108=29,44 кН;
P_3^н=(1-3*K)/(5+34*K+7*K^2 )*P^н=(1-0.99)/(5+11,22+0,76)*108=0,06 кН;
P_1^р=(1+18*K+7*K^2)/(5+34*K+7*K^2 )*P^р=(1+5,94+0,76)/(5+11,22+0,76)*118,8=53,88 кН;
P_2^р=(1+11*K)/(5+34*K+7*K^2 )*P^р=(1+3,63)/(5+11,22+0,76)*118,8=32,38 кН;
P_3^р=(1-3*K)/(5+34*K+7*K^2 )*P^р=(1-0.99)/(5+11,22+0,76)*118,8=0,07 кН;
Визначаємо погонне навантаження на 1м поперечини нормативне: q^н=(q^н*b)/Г+g_(вл.)/Г=(39,24*2,1)/8+4/8=10,8 кН/м; Визначаємо розрахункове навантаження: q^р=(q^н*b*1,3)/Г+g_(вл.)/Г=(39,24*2,1*1,3)/8+4/8=13,89 кН/м; Визначаємо нормативний момент:
M^н=(q^н*l^2)/8+(P_1^н*l)/4=(10,8*〖2,1〗^2)/8+(48,98*2,1)/4=31,67 кН*м;
Визначаємо розрахунковий момент:
M^р=(q^р*l^2)/8+(P_1^р*l)/4=(13,89*〖2,1〗^2)/8+(53,88*2,1)/4=35,94 кН*м;
Визначаємо зусилля у поперечній балці:
Q^р=(q^р*l)/2+(P_1^р)/2=(13,89*2.1)/2+53,88/2=41.52 кН;
Підбираємо переріз поперечної балки:
W^(потр.)=M^р/(R_y*γ_c )=(35.94*100)/23 156.26 〖см〗^3
де γс - коефіцієнт умов роботи, залежить від призначення конструкції і визначається за таблицею 6 першого додатку СНіП.
Ry - розрахунковий опір за межею плинності.
I_x=(M^н*l)/(10*E*1/250)=(31,67*2,1*100)/(10*2,06*〖10〗^4*1/250)=807,1 〖см〗^4;
де Е = 2,1·104 кН/см2 - модуль пружності матеріалу балки [f/l]- нормативний відносний прогин. Приймаємо двотавр № 20
Геометричні характеристики поперечної балки:
Wx = 184 см3 - момент опору перерізу;
Ix = 1840 см4 - момент інерції перерізу.
Перевіряємо міцність прийнятої поперечної балки:
σ=M^р/W_x =(35,94*100)/184=195,3≤R_y*γ_c=216 МПа;
Перевіряємо відносний прогин поперечної балки:
f/l=(M^н*l)/(10*E*I_x )=(31,67*100*210)/(10*2,06*〖10〗^4*1840)=1/569,92;<[1/250];
Перевіряємо дотичні напруження:
τ=(Q^р*1,5)/(h*t)=(41,52*1,5)/(20*0,84)=37;<[τ]=0,58*R_y=139,2 МПа;
Встановлюємо недонапруження в поперечній балці:
∆σ=(1-σ/(R_y*γ_c ))*100=(1-195,3/216)*100=9,58 %;
∆ f/l=(1-(f/l)/[f/l] )*100=(1-250/569,92)*100=56,13%;
Перевіряємо поперечний переріз балки на дію навантаження НГ-60
Розрахунковий тиск на одну поперечину:
Розрахункова схема поперечини при дії навантаження НГ-60
1 - прогон (головна балка); 2 - гусениця; 3 - поперечини
T_1=T/(2*m)*γ_f=588/(2*2,38)*1,3=160,59 кН;
де Т=588кН (вага трактора); m=5,0/b.
Найбільший згинальний момент у поперечній балці від НГ-60:
M_НГ=(T_1*l)/4=(160,59*2,1)/4=84,31 кН*м;
Момент від постійного навантаження:
M_q=(q^р*l^2)/8=(13,89*〖2,1〗^2)/8=7,66 кН*м;
Сумарний момент:
M=M_НГ+M_q=84,31+7,66=91,97 кН*м;
Перевіряємо міцність балки:
σ=M^р/W_x =(91,97*100)/184=49,98≤R_y*γ_c*n=542,64 МПа;
де n - кількість балок.
Балка задовольняє вимоги.
6. Визначення коефіцієнта поперечного розміщення ( КПР )
Встановимо КПР для крайньої головної балки, як найбільш навантаженої. КПР для тимчасового навантаження в середині прольоту головної балки визначаємо методом позацентрового стиснення.
Для побудови лінії впливу реакції визначаємо ординати лінії впливу під крайніми балками:
n - кількість балок у поперечному перерізі (n=4);
аі - відстань між головними балками (аі =2,67м);
аmax - відстань між повздовжньою віссю мосту і відповідної крайньої балки;аmax =Г/2=8/2=4м. Для лівої балки:
Будуємо лінію впливу і визначаємо ординати лінії впливу для кожного окремого тимчасового навантаження. При цьому коефіцієнт поперечного розміщення:
Si - коефіцієнт, що вводиться в розрахунок конструкцій мостів для рухомого складу при русі по декількох смугах.
При русі по одній смузі Si =1, для інших:
1,0 - для візків;
0,6 - для рівномірно розподіленого навантаження.
Z1 - ординати лінії впливу КПР під колесами тимчасового навантаження.
6.1 Визначення КПР для А-8
Для однієї смуги руху, Si = 1:
Для другої смуги S1 = 1; S2 = 0.6, тобто враховується дві смуги руху:
а) Для зосередженого навантаження:
;
б) Для смугового навантаження:
;
6.2 Визначення КПР для НГ-60
Значення коефіцієнта Si = 1, тобто враховується одне навантаження НГ-60:
;
6.3 Визначення КПР для натовпу
.
7. Визначення моментів та поперечних сил від навантажень в балках настилу і в головних балках
Для визначення нормативних та розрахункових значень внутрішніх зусиль, будуємо лінії впливу у вздовж головної балки, та визначаємо ординати (Yi) для зосередженого навантаження від візків та площі (Wi) для розподіленого навантаження
д. балки g = 0,4
настил g =1,1
покриття g = 2,5 l = 21 м
Q Розрахункова схема головної балки при дії навантаження
Визначаємо нормативне розподілене навантаження:
Визначаємо розрахункове розподілене навантаження:
Обчислюємо величину діючих зусиль в поперечному перерізу головної балки:
А) для випадку завантаження на 2 смуги:
Б) Для навантаження НГ-60:
Розрахункові сполучення для М та Q
Таблиця
А-8НГ-60Мн, кНм 67777123М, кНм76787623QH,кН2637.552041QP, кН 2950.162621Висновок: Приймаємо в подальші розрахунки Навантаження від А-8 на 2 смуги.
8. Добір складеного перерізу головної балки
8.1. Підбір перерізу балок із суцільною стінкою
Обчисливши найбільший згинальний момент у балці Mmax=1269,2 кНм та призначивши марку матеріалу (сталь Д-16) і його розрахунковий опір Rу=230 МПа, визначаємо потрібний момент опору:
М - розрахунковий згинальний момент у балці
Ry -23 кН/см2 - розрахунковий опір
- коефіцієнт умов роботи
Товщина стінки головної балки:
tw = 7 + 3/10000 * L = 7 + 3/10000 * 23 = 13,9 = 14 мм.
Проектуючи будь яку конструкцію, у тому числі й балку, крім вимог достатньої несучої здатності та жорсткості необхідно задовольнити також вимогу щонайменшої її матеріаломісткості.
Оптимальна висота балки визначаєтся за формулою:
W - статичний момент опору перерізу балки
К- загальний конструктивний коеф. К=1,2
tw - товщина стінки Найменьша висота перерізу балки зумовлена вимогою забеспечення необхідної жорсткості. Розглянемо статично визначену балку на двох опорах прольотом l, завантажену рівномірно розподіленим навантаженням g. Прогин такої балки під дією нормативного навантаження gnстановить 1/400
Остаточно приймаємо висоту стінки h = 185 см
Перевірка стінки балки на зрізання:
Обчислюємо площу поясу:
Розміри полиць повинні задовольняти умови :
Перевіряємо стійкість поясу:
де bef = 0,5 * bf = 0,5 * 37= 19
Геометричні характеристики перерізу:
I - момент інерції перерізу ( см 4 )
W - момент опору перерізу ( см 3 )
Оскільки найчастіше переріз приймають симетричним, то можливе обчислення потрібного моменту інерції перерізу.Момент інерції всього перерізу складається з моментів інерції поличок та стінки :
Перевіряємо міцність і жорсткість балки.
міцність по нормальним напруженням
Для перевірки жорсткості необхідно обчислити прогин балки і порівняти його з граничним значенням ;
де Е = 2,06*104 кН/см2 - модуль пружності матеріалу балки:
Iх - момент інерції перерізу, відносно центральної осі.
8.2. Зміна перерізу, визначаємо геометричні характеристики перерізу та перевіряємо міцність та жорсткість балки.
Переріз полиць зменшуємо
x = L/6 = 23/6 = 3,83 м від опори
Згинальний момент в місці зміни перерізу:
Мр - розрахунковий момент , М = 7678 кНм;
l - прольот мосту, l = 23 м;
Потрібний момент опору перерізу балки при виконані стика напівавтоматною сваркою Площа полиць Приймаємо bf = 18 см. Визначаємо геометричні характеристики зміненого перерізу та перевіряємо міцність та жорсткість балки.
Геометричні характеристики зміненого перерізу:
Iх - момент інерції перерізу ( см 4 )
Wх - момент опору перерізу ( см 3 )
Sf - статистичний момент полиці ( см 3 )
Sx - статистичний момент половини перерізу ( см 3 ) Перевірка міцності за найбільшими нормальними напруженнями; Найбільші дотичні напруження в нейтральній вісі перерізу на опорі балки:
≤0,58Ry=13,34 МПа
де Міцність та жорсткість балки забезпечені, тому остаточно приймаємо полиці зменшеного перерізу такими ж розмірами.
Крім того стінка балки у місці спряження з поличкою повинна мати достатню міцність при дії приведених напружень:
Нормальні напруження у місці спряження:
де 8.3. Конструювання поперечних ребер жорсткості
Поперечні ребра жорсткості служать для підвищення стійкості стінки балки при дії дотичних і місцевих напружень. Їх передбачають, коли величина умовної гнучкості перевищує 3,2
Розміри ребер приймають такими, які забезпечують незмінність їхньої форми навіть при втраті стінкою стійкості. Вони можуть розміщуватись симетрично, а також бути несиметричними - односторонніми. Якщо > 3,2 і 2hw > 2b, то необхідно встановити допоміжні ребра. Оскільки у нашому випадку =3,4 , то приймаємо крок ребер жорсткості 2,1 м. рис.5 Розрахункова схема ребер жорсткості балки Визначаємо навантаження в ребрах жорсткості:
Перевірка міцності:
Перевіряємо стійкість балки по відсіках: 1) перший відсік:
де σcr - критичні нормальні напруження де сcr - коефіцієнт, що враховує форму перерізу і розміри відсіку, визначаєть за таблицею 3.1 [1] і залежить від δ
де β - коефіцієнт, що враховує передачу навантаження на балку і визначається за таблицею 22 [1]
- критичні дотичні напруження де μ = а/hef = 150/185 = 0,81
2) другий відсік:
μ = а/hef = 350/177,8 = 1.97
Підбір перерізу ребер жорсткості:
мм.
Приймаємо bh = 100 мм.
мм.
Приймаємо ts = 8 мм.
Розрахунок зварного ребра балки:
де kf - катет зварного шва;
lw - довжина зварного шва;βf - коефіцієнт форми шва, визначається за таблицею 34 [1];Rwf - розрахунковий опір кутового зварного шва при розрахунку по металу шва, залежить від електроду і визначається по таблиці 56 [1];γwf - коефіцієнт умов роботи, залежить від району будівництва; Приймаємо мінімальний катет шва за таблицею 38 [1] kf = 8 мм.
Розрахунок опорного ребра головної балки:
Потрібна площа ребра:
де Rp - розрахунковий опір зминанню;
Ширину ребра приймаємо рівною ширині полиці зменшеного перерізу bp = 18 см.
Товщина ребра:
Перевірка стійкості опорного ребра:
де φ - коефіцієнт, що залежить від λ і Ry, знаходимо за таблицею 72 [1]
де Прикріплення допоміжної балки:
Визначаємо кількість болтів:
де Rbs - розрахунковий опір болтів зрізанню, залежить від класу міцності болтів;
γb - коефіцієнт умов роботи, що залежить від класу точності болтів;
Ab - площа болтів;
ns - кількість площин зрізання;
Приймаємо 5 болтів діаметром 20 мм. Клас болтів - 4.8.
9. Розрахунок в'язів пролітної будівлі
Добір перерізів в'язів:
Переріз в'язів виконують з парних елементів ( кутників ). Переріз підбираємо по стійкості і по граничній гнучкості.
Якщо зусилля у в'язях ( вертикальних ) є, то підбираємо за стійкістю. Підбираємо переріз поясу:
Мінімальний радіус інерції: Приймаємо кутики 200*14
А = 119.71 см2 , іх = 6.2 см іу = 3.97 см
Перевірка підібраної труби:
φ - коефіцієнт поздовжнього згина центрально - стиснутих елементів, призначається в залежності від гнучкості елемента λ.
Згідно табл. 72 СНиП "Стальные конструкции" по інтерполяції
φ = 0.526
Підбираємо переріз розкосу:
Мінімальний радіус інерції: де lp - довжина розкосу
Приймаємо кутики 220*16
А = 137.16 см2 , іх = 7.78 см іу = 3.96 см
Перевірка підібраної труби:
φ - коефіцієнт поздовжнього згина центрально - стиснутих елементів, призначається в залежності від гнучкості елемента λ.
Згідно табл. 72 СНиП "Стальные конструкции" по інтерполяції
φ = 0,462
10. Розрахунок зварних з'єднань конструкцій.
Пояс
1)Довжина шва по обушку:
,
Де =0,7-коефіціент форми шва,
=1,2t-максимальний катет шва по обушку,
=0,9t-максимальний катет шва по перу,
-опір металу,
2)Довжина шва по перу:
Розкіс
1)Довжина шва по обушку:
,
Де =0,7-коефіціент форми шва,
=1,2t-максимальний катет шва по обушку,
=0,9t-максимальний катет шва по перу,
-опір металу,
2)Довжина шва по перу:
11. Розрахунок опорної частини сталевої пролітної будівлі.
В металевих прольотних будівлях невеликих прольотів нерідко вживають тангенційні опорні частини які і в залізобетонних мостах . Вони мають просту конструкцію, малу будівельну висоту, але великий коефіцієнт тертя - 0,5.
Діаметр катків приймають не менше ніж 150 мм, товщина зрізаних катків мм, де - повне пересування кінця прольотної будівлі від усіх факторів. товщина металу опорних частин повинна бути більшою ніж 40 мм для відливок, і більшою ніж 20 мм - для прокату.
Розрахунок на зминання в циліндричних шарнірах (цапфах) балансирних опор слід виконувати за формулою:
де - тиск на опорну частину;
- радіус кривизни поверхні котка або шарніра;
- довжина котка або шарніра;
- коефіцієнт умов роботи ( табл. 60 [1]);
- розрахунковий опір місцевому зминанню;
- кількість котків.
Визначимо радіус катка Приймаємо радіус котка 8см. Список використаної літератури:
СниП 2.05.03 - 84 Мосты и трубы;
СНиП // -23 -81* Стальные конструкции;
Я. М. Лихтарников, Д. В. Ладыженский , В. М. Клыков "Расчет стальных конструкцій";
Гибшман М. Е., Дедух Мосты и сооружения на дорогах. Учебник для техникума. - М.: 1988. - 200 с.
Методичні вказівки до курсового проекту "Металева пролітна будівля автодорожнього мосту" для студентів спеціальностей 7.092105 усіх форм навчання./ Укл. Семко О.В., Пенц В.Ф., Микитенко С.М. - Полтава: ПолтНТУ, 2000р. - с.43.
Клименко Ф.Є., Барабаш В.М., Стороженко Л.І. Металеві конструкції. - Львів: Світ. 1994. - 280с.
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
55
Размер файла
1 812 Кб
Теги
metali, stanov, net
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа