close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Metodichka diplom(1)

код для вставкиСкачать
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Запорізький національний технічний університет
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання дипломної роботи
для студентів спеціальності 7.03040101 "Правознавство" всіх форм навчання
2013
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи для студентів спеціальності 7.03040101 "Правознавство" всіх форм навчання /Укл.: В.В.Денисенко. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2013. - 50 с.
Укладач:В.В.Денисенко, доцент, к.і.н.
Рецензент:Ю.В.Філей, доцент, к.ю.н.
Відповідальний за випуск:В.В.Денисенко, доцент, к.і.н.
Затверджено
на засіданні кафедри правознавства
Протокол № __5__ від "_14_" _січня___ 2013
ЗМІСТ
1 Передмова .....................................................................
2 Загальні положення стосовно дипломної роботи..................
2.1 Призначення та завдання дипломної роботи .............
2.2 Схема наукового дослідження...............................
2.3 Загальні вимоги до виконання дипломної роботи.......
3 Вимоги до структури та змісту дипломної роботи ................
3.1 Структура роботи ..............................................
3.2 Вимоги до структурних елементів вступної частини....
3.3 Вимоги до структурних елементів основної частини....
3.4 Вимоги до додатків.............................................
4 Правила оформлення дипломної роботи...........................
4.1 Загальні вимоги до оформлення роботи ...................
4.2 Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів .......................................................
4.3 Правила подання ілюстрацій..................................
4.4 Правила подання таблиць.....................................
4.5 Правила подання перерахувань..............................
4.6 Правила подання приміток....................................
4.7 Правила подання виносок.....................................
4.8 Правила подання посилань та оформлення списку використаних джерел..........................................
4.9 Правила оформлення додатків................................
5 Захист дипломної роботи.................................................
5.1 Порядок захисту.................................................
5.2 Підготовка до захисту..........................................
6 Критерії оцінювання дипломної роботи........................................
Додаток А. Приклад оформлення титульного аркуша...............
Додаток Б. Приклад оформлення завдання на дипломну роботу...
Додаток В. Приклад оформлення реферату.............................
Додаток Г. Приклад оформлення змісту................................
Додаток Д. Приклад оформлення переліку умовних скорочень...
Додаток Е. Приклад оформлення вступу до дипломної роботи ...
Додаток Ж. Приклад оформлення розділів.............................
Додаток И. Приклад оформлення списку використаних джерел...
4
5
5
6
8
11
11
11
13
16
18
18
20
21
23
25
26
27
28
31
33
33
33
36
38
39
42
43
44
45
48
49 1 ПЕРЕДМОВА
Методичні рекомендації до виконання та захисту дипломних робіт для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 7.03040101 - Правознавство узгоджено з Державним стандартом України 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення", зі стандартом ЗНТУ щодо на оформлення дипломних (курсових) робіт.
Методичні рекомендації встановлюють загальні вимоги до підбору й опрацювання навчальної та нормативної літератури, структури, написання, оформлення та захисту дипломних робіт, що виконують студенти спеціальності "Правознавство" в ЗНТУ.
Зазначені правила та вимоги адаптовано до специфіки юридичних навчальних дисциплін.
2 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТОСОВНО ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
2.1 Призначення та завдання дипломної роботи Підготовка дипломної роботи та складання державних іспитів - це завершальні етапи навчання студентів на спеціальності "Правознавство". Виконання студентами дипломної роботи передбачено Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, що затверджено наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161.
Дипломна робота є одним із видів індивідуального завдання студенту з навчальної дисципліни, самостійним науковим твором і має являти собою поєднання розкриття теоретичного змісту питань теми з аналізом нормативно-правових документів та юридичної практики. Дипломна робота повинна відображати індивідуальну позицію автора щодо досліджуваної проблеми, а також аналіз ним існуючих у науковій літературі поглядів та практики.
Дипломна робота має бути творчою як за формою, так і за змістом, відображати загальну і правову культуру студента.
Мета і завдання написання студентами дипломної роботи:
- систематизація, закріплення й поглиблення теоретичних і практичних юридичних знань та їх застосування для вирішення наукових і практичних питань правового характеру;
- розвиток навичок самостійної наукової роботи й оволодіння методикою проведення досліджень при розв'язанні правових завдань;
- з'ясування готовності студентів до роботи в юридичних установах, а для тих, кого буде рекомендовано до аспірантури, - підтвердження обґрунтованості рекомендації.
Перед дипломантом не ставиться завдання при виконанні дипломної роботи зробити відкриття, розробити механізм правового регулювання у певній галузі права. Дипломант повинен в процесі вивчення (розробки, дослідження) та викладу питань теми дослідження продемонструвати спроможність осмислено користуватися науковою літературою, розуміти методологію дослідження, вміти науково опрацьовувати фактичний матеріал, робити правильні висновки та узагальнення, вміти поєднати теоретичні положення з практикою застосування чинного законодавства. Саме в цьому полягають елементи наукової творчості, самостійності наукового мислення при виконанні дипломної роботи.
На основі виконаної дипломної роботи та її публічного захисту Державна екзаменаційна комісія присвоює дипломанту відповідну кваліфікацію. Дипломна робота може бути логічним продовженням теми курсової роботи. Написання дипломної роботи передбачає засвоєння студентом матеріалу із загальних і спеціальних дисциплін навчального плану підготовки правознавців. Студент виконує дипломну роботу самостійно, за необхідності консультуючись з науковим керівником. Дотримання методичних вказівок до написання дипломної роботи допоможе студентові уникнути помилок.
2.2 Схема наукового дослідження
Увесь хід наукового дослідження можна приблизно зобразити у вигляді такої схеми:
а) обрання теми дипломної роботи та обґрунтування її актуальності;
б) постановка мети і конкретних завдань дослідження;
в) визначення об'єкта й предмета дослідження;
г) вибір методів (методики) проведення;
д) розробка індивідуального завдання на виконання дипломної роботи;
е) опис процесу дослідження;
є) формулювання висновків і оцінювання одержаних результатів.
Керуючись порадами викладачів, студент обирає тему дипломної роботи відповідно до своїх наукових і практичних інтересів. Тема дипломної роботи затверджується на засіданні кафедри правознавства. Вона повинна бути актуальною і конкретною. Основними характеристиками дипломної роботи є її актуальність, новизна і практичне значення. Тому теми дипломних робіт не можуть повторюватися впродовж трьох років. Найбільшу цінність має дипломна робота, висновки якої будуть корисними для практики застосування чинного законодавства.
Обравши тему, студент пише заяву на ім'я завідувача кафедри, де зазначає назву теми дипломної роботи і просить призначити йому наукового керівника. Строки затвердження тем дипломних робіт і наукових керівників визначено графіком навчального процесу для студентів денної і заочної форм навчання.
Обґрунтування актуальності обраної теми - початковий етап будь-якого дослідження. Висвітлення актуальності не має бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми, з чого й випливе актуальність теми. Проблема в науці - це суперечлива ситуація, котра потребує вирішення. Вона найчастіше виникає внаслідок відкриття нових фактів, які явно не вкладаються в рамки колишніх теоретичних уявлень, коли жодна з теорій не може пояснити щойно виявлені факти. Саме вибір проблеми великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрям наукового пошуку зокрема. Наступним етапом є формулювання мети дослідження, а також визначення конкретних дослідницьких завдань, які мають бути розв'язані відповідно до поставленої мети. Це зазвичай робиться у формі перерахування, починаючи зі слів, наприклад, "сформулювати поняття ...", "дати визначення ...", "з'ясувати зв'язки ...", "виявити форми ...", "уточнити режим ...", "розробити концепцію ...", "охарактеризувати засоби ..." й т.ін. Мета роботи, як правило, безпосередньо узгоджується з назвою роботи і має чітко вказувати, що саме прагне вирішити автор. Формулювання дослідницьких завдань слід робити якомога ретельніше, оскільки опис їх розв'язання становитиме напрями дослідження, робочі гіпотези, а отже, і зміст розділів дипломної роботи. Це важливо також тому, що назви розділів витікають саме з формулювання завдань дослідження. Крім того, на основні розв'язання дослідницьких завдань мають формулюватися основні висновки дипломної роботи.
Надалі визначають об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт - це процес, явище або відносини, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет - це те, що міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. У об'єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження. Саме на нього і спрямовано основну увагу студента-дипломника, саме предмет дослідження (правові норми, що регулюють відносини, обрані об'єктом вивчення) визначає тему дипломної роботи, яку й виносять на титульний аркуш як заголовок.
Надзвичайно важливим етапом наукової праці є вибір методів дослідження - інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети.
Науковий керівник дипломної роботи розробляє для студента індивідуальне завдання на виконання дипломної роботи, яке затверджує завідувач кафедри. Відповідно до індивідуального завдання на виконання дипломної роботи, студент повинен:
а) написати реферат обсягом до однієї сторінки, де викласти зміст основних питань, які він планує висвітлити у дипломній роботі;
б) підготувати список літератури, нормативно-правових актів, які будуть використані у дипломній роботі;
в) розробити структуру дипломної роботи, вказати орієнтовні назви розділів і підрозділів роботи, їх обсяг і строк виконання;
г) виконати роботу у встановлені строки і подати на перевірку (відгук) науковому керівнику дипломної роботи.
Опис процесу дослідження - основна частина дипломної роботи, де висвітлюють методику і техніку аналізу з використанням логічних законів і правил.
Завершальним етапом дослідження є написання висновків, котрі містять те нове і суттєве, що становить наукові та практичні результати виконаної дипломної роботи.
2.3 Загальні вимоги до виконання дипломної роботи
Виконання дипломної роботи вимагає поглибленого і творчого вивчення студентом юридичних дисциплін, самостійного аналізу законодавства і практики його застосування. Дипломна робота відрізняється від курсової чи контрольної обсягом і рівнем вимог. 1. Дипломна робота виконується державною мовою.
2. Студент розкриває тему дипломної роботи на основі вивчення законодавства та практики його застосування, не обмежуючись матеріалом підручника, а ознайомлюючись з додатковою науковою юридичною літературою. У тексті роботи повинні бути використані першоджерела, статистичні збірники, довідники, монографії, статті з журналів та газет. Загальний обсяг використаних джерел має нараховувати не менше 70 позицій. При цьому важливо не тільки опрацювати зазначену кількість наукових праць, а й на їх підставі визначити ступінь вивченості обраної теми, виявити дискусійні і невирішені питання, проблеми, висловити своє ставлення до них, аргументувати свою точку зору щодо цієї проблеми. Творча самостійність студента проявляється й у характері використання основних наукових праць. Студент може запозичувати окремі положення, висновки, посилаючись на джерело інформації. Проте неприпустимим є механічне копіювання змісту окремої наукової праці або нормативно-правового акту. Це суперечить меті виконання дипломної роботи.
3. Обсяг текстової частини дипломної роботи (без урахування списку використаних джерел та додатків) повинен становити 80-85 сторінок машинописного тексту або комп'ютерного набору. Проте для успішного виконання дипломної роботи першочергове значення має не обсяг дипломної роботи, а ключові питання, логічний виклад яких дає змогу якомога повніше розкрити зміст теми.
4. Особливу увагу слід зробити на розробці змісту дипломної роботи. Логічно і чітко побудований зміст дипломної роботи, що містить ключові питання, допоможе студенту розкрити тему дослідження, систематизувати матеріал і написати дипломну роботу, уникаючи повторень, відхилень від теми роботи і відповідно до чинного законодавства. Досвід рецензування дипломних робіт свідчить, що зміст дипломної роботи дає загальне уявлення про неї, про рівень опанування студентом навчального матеріалу, ставлення студента до вивчення теми дослідження, розуміння її проблематики тощо. Нагромадження великої кількості питань, пунктів та підпунктів і змісті, відсутність логіки їх виокремлення, повторення питань свідчать про недостатнє опанування студентом навчального матеріалу.
5. Дипломант повинен творчо підійти до аналізу та використання фактичного і статистичного матеріалу. В дипломній роботі важливо показати вміння науково аналізувати і опрацьовувати цифри і факти, самостійно складати таблиці і діаграми, порівнювати данні з різних джерел. Цифри і факти - засіб додаткової аргументації, що використовується при розкритті окремих питань дипломного дослідження, допомагає простежити зв'язок між теорією і практикою. 6. Позитивним в дипломній роботі є наявність додатків, які дозволяють більш наочно розкрити тему дослідження, поглиблюють розуміння найважливіших теоретичних положень.
7. Доцільно вивчити міжнародні документи і юридичну практику країн СНД та інших зарубіжних країн з теми дослідження. В дипломній роботі студент повинен виявити тенденції в розвитку законодавства. Обов'язковою умовою при написанні дипломної роботи є врахування усіх змін у чинному законодавстві України.
8. При викладенні тексту дипломної роботи важливо приділити увагу не тільки логіці, але й мові, стилю викладу, а також перевірити роботу на предмет наявності помилок у орфографії та пунктуації.
9. Студент подає виконану дипломну роботу для перевірки та рецензування не пізніше ніж за місяць до початку випускної сесії. Визначених навчальним планом строків виконання дипломної роботи необхідно дотримуватися. Це створює умови для належного рецензування дипломної роботи, її доопрацювання та підготовки до попереднього захисту і захисту в Державній екзаменаційній комісії.
10. Велике значення у роботі над дипломним дослідженням має співпраця і консультації студента з науковим керівником. Науковий керівник дає конкретні методичні поради щодо усунення недоліків у роботі, стосовно змісту роботи та її оформлення, стилю, грамотності викладення, формулювання основних висновків. По закінченні дипломної роботи до неї додається відгук наукового керівника.
11. До дипломної роботи додається також рецензія провідного фахівця у відповідній галузі права, кандидата або доктора юридичних наук, що не є співробітником ЗНТУ.
12. До винесення дипломної роботи на захист, вона має бути перевірена нормоконтролером на предмет додержання усіх вимог щодо оформлення наукових праць.
3 ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
3.1 Структура роботи
Дипломну роботу умовно поділяють на:
а) вступну частину, яка містить:
1) титульний аркуш;
2) завдання на дипломну роботу;
3) реферат;
4) зміст;
5) перелік умовних скорочень;
б) основну частину, яка містить:
1) вступ;
2) основний текст роботи, який подається у вигляді розділів підрозділів, пунктів; окремим розділом подається розділ про охорону праці та безпеку в надзвичайних ситуаціях.
3) висновки;
4) список використаних джерел;
в) додатки.
Такі структурні елементи, як титульний аркуш, завдання на дипломну роботу, реферат, зміст, вступ, основний текст роботи, висновки, список використаних джерел, є обов'язковими.
3.2 Вимоги до структурних елементів вступної частини
Вступна частина роботи містить такі структурні елементи: титульний аркуш, завдання на дипломну роботу, реферат, зміст, перелік умовних скорочень (за потреби). Кожен структурний елемент вступної частини починають з нової сторінки.
Титульний аркуш є першою сторінкою дипломної роботи. На ньому мають бути вказані:
- найменування вищого навчального закладу (повна назва);
- повна назва дипломної роботи;
- шифр академічної групи та прізвище, ініціали студента;
- шифр і найменування спеціальності;
-прізвище, ініціали наукового керівника;
- прізвище, ініціали нормоконтролера;
- назва міста і рік захисту роботи.
Переноси слів у заголовках титульного аркуша не допускаються.
На титульному аркуші дипломної роботи обов'язково зазначається гриф "ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ". Гриф допущення до захисту складається зі слів "ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ", посади, наукового ступеня, вченого звання особи, яка дала допуск, її підпису, зазначення ініціалів і прізвища, дати погодження.
Повна назва роботи включає в себе слова "ДИПЛОМНА РОБОТА", нижче "на тему:" та її назву, які виконують великими літерами посередині рядка (лапки не ставлять).
Дані про виконавця дипломної роботи, наукового керівника, нормоконтролера оформлюють так: ліворуч вказують "виконав", "науковий керівник" або "нормоконтролер", далі лишають вільне місце для особистих підписів, і праворуч від них у відповідних рядках розміщують ім'я, по батькові (ініціали), прізвища осіб, які підписали роботу.
Назву міста, рік захисту роботи проставляють посередині рядка в нижній частині титульного аркуша, наприклад, "Запоріжжя - 2013 року".
Приклад оформлення титульного аркуша наведено в додатку А.
Завдання на дипломну роботу оформлюється, як правило, на стандартному бланку і розміщується безпосередньо після титульного аркуша. Допускається розташовувати інформацію, що подається в завданні, на трьох аркушах формату А4.
Приклад оформлення завдання на дипломну роботу наведено в додатку Б.
Реферат розміщують після завдання на дипломну роботу, починаючи з нової сторінки. Він призначений для ознайомлення з роботою в цілому. Реферат має бути стислим, інформаційним і містити відомості, які дають змогу прийняти рішення про доцільність ознайомлення з роботою.
Реферат має включати дані про:
- обсяг роботи, кількість джерел згідно зі списком використаних джерел, кількість додатків, ілюстрацій, таблиць;
- текст реферату. Текст реферату має послідовно відображати таку інформацію: об'єкт і предмет дослідження; мета роботи; основні характеристики об'єкта дослідження; отримані результати; - перелік ключових слів. Ключові слова - це основні поняття, терміни, що характеризують суть роботи, їх перелік має складатися з 5-15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.
Обсяг реферату має становити не більше однієї сторінки формату А4.
Приклад оформлення реферату наведено в додатку В.
Зміст розміщують після реферату, починаючи з нової сторінки. Він включає в себе: перелік умовних скорочень (якщо такий є); вступ; послідовно перелічені найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; список використаних джерел; додатки, а також номери сторінок, на яких розміщений початок відповідного структурного елементу.
Приклад оформлення змісту наведено в додатку Г.
Якщо в дипломній роботі вжито специфічну термінологію, а також малопоширені умовні скорочення, то їх перелік (перелік умовних скорочень) може бути поданий у дипломній роботі окремим списком, який розміщують після змісту на новій сторінці. Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті дипломної роботи подають їх повне написання в дужках. Наприклад: "...Міністерство внутрішніх справ України (МВСУ) ...", або "...Міністерство внутрішніх справ України (далі по тексту - МВСУ) ...", або "...Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВСУ) ...".
Перелік друкують двома стовпцями: у лівому за алфавітом наводять умовні скорочення, у правому - їх докладну розшифровку.
Приклад оформлення переліку умовних скорочень наведено в додатку Д.
3.3 Вимоги до структурних елементів основної частини
Основна частина дипломної роботи складається зі вступу, основного тексту роботи, висновків, списку використаних джерел.
Вступ починають з окремої сторінки. У ньому, насамперед, слід розкрити актуальність теми, невирішені проблеми, що існують у цій галузі, стан дослідження наукової проблематики роботи, тенденції розв'язання поставлених завдань, мету роботи та сферу застосування висновків і рекомендацій (в нижченаведеній послідовності).
Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з уже існуючими підходами до розв'язання проблеми чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність (політичну, соціальну, економічну, наукову значимість) і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Для цього слід дати загальну характеристику проблеми з урахуванням ступеня її розробки, вказуючи, які завдання вирішено, які прогалини знань існують; зазначити, які вчені та спеціалісти займаються обраною темою (проблемою, питаннями), у чому полягають основні здобутки попередніх дослідників теми.
Об'єкт і предмет дослідження. Описують проблемну ситуацію, обрану для дослідження, яка й визначає тему дипломної роботи.
Мета і завдання дослідження. Формулюють головну мету роботи, що може мати кілька складових, і завдання, які необхідно вирішити для її досягнення.
Методи дослідження. Наводять перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Зазначені методи повинні мати тісний зв'язок зі змістом роботи. Слід коротко, але по суті, описати, які саме проблеми досліджувались за допомогою того чи іншого методу.
Ступінь наукової розробки теми. Перелічують основних авторів, чиї наукові розробки було покладено в основу дипломної роботи з посиланням на їх праці в списку використаних джерел. При цьому бажано виділити різні підходи, що існують у науковій літературі стосовно досліджуваної проблематики.
Структура роботи. Указується на наявність вступу, висновків, списку використаних джерел, зазначається кількість розділів і додатків, а також загальний обсяг дипломної роботи і кількість позицій у списку використаних джерел.
Приклад оформлення вступу до дипломної роботи див. у додатку Е.
Основний текст роботи - це виклад відомостей про об'єкт і предмет дослідження, які є необхідними і достатніми для розкриття сутності роботи та її результатів.
Основний текст роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки.
Текст розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів має містити закінчену інформацію, бути викладений послідовно, логічно, юридично аргументовано, з висвітленням існуючих проблем. Якщо з тієї чи іншої теми (проблеми, питання) у літературі існують різні точки зору, їх слід навести, проаналізувати, позначити найбільш вдалу або висловити власну позицію з цього приводу, що необов'язково збігається з думкою науковців.
Основному тексту кожного розділу може передувати коротка передмова з описом обраного напряму й обґрунтуванням застосованих методів дослідження. Викладаючи основний текст роботи, обов'язково потрібно посилатися на джерела інформації, що містяться в списку використаних джерел. Подаючи матеріал, необхідний і достатній для розкриття сутності теми, проблеми, питання, його можна ілюструвати кресленнями, графіками, схемами, діаграмами тощо, оформлювати у вигляді додатків, підтверджувати прикладами з юридичної практики.
Наприкінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу не обтяжувати загальні висновки незначними подробицями.
Приклад оформлення розділів наведено у додатку Ж.
Обов'язковою складовою основної частини дипломної роботи є розділ, присвячений Охороні праці та безпеці у надзвичайних ситуаціях. Завдання для цього розділу студент самостійно отримує на відповідній кафедрі разом із методичними рекомендаціями щодо його написання. Висновки до дипломної роботи розміщують безпосередньо після викладення основного тексту роботи, починаючи з нової сторінки. Тут узагальнюють і подають найважливіші наукові та практичні результати (негативні також), отримані в дипломній роботі, з формулюванням розв'язаної наукової проблеми (завдання) та значення її для науки і практики. Висновки повинні висвітлювати виконання поставлених перед роботою дослідницьких завдань, сформульованих у вступі, і відповідати структурі роботи.
Далі викладають рекомендації, у яких визначають подальші розробки з теми, проблеми чи окремих питань, що вважаються за необхідні, а також вказують на можливості ефективного наукового та практичного використання отриманих результатів, наприклад, щодо змісту правових норм, їх реалізації тощо. Рекомендації мають бути конкретними та підкріплюватися суттю роботи.
Текст висновків може бути поділений на пункти.
Список використаних джерел - це обов'язкова складова, важливий елемент наукового апарату дипломної роботи, котрий містить бібліографічні описи джерел, на які є посилання в тексті роботи, і розміщується після висновків, починаючи з нової сторінки. Джерела, які використовувалися при виконанні дипломної роботи, але на них немає посилань у роботі, до зазначеного списку не включають.
Бібліографічний апарат є своєрідним ключем до використаних автором джерел, ознакою наукової етики і культури наукової праці. Крім того, він є показником рівня обізнаності автора з наявною науковою літературою за темою його роботи.
Джерела в списку використаних джерел слід розміщувати алфавітом, орієнтуючись на початкову літеру бібліографічного опису, який наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.
Список використаних джерел має включати не менш ніж 70 позицій. Порядкові номери бібліографічних описів джерел у цьому списку є номерами, якими позначають у квадратних дужках посилання в дипломній роботі (вступі, основному тексті роботи, висновках).
Джерела, на які є посилання у певному додатку, вказують в окремому списку джерел, який розміщують у кінці цього додатку.
Приклад оформлення списку використаних джерел наведено у додатку И.
3.4 Вимоги до додатків
Додатки розташовують після списку використаних джерел, починаючи з нової сторінки.
У додатках вміщують матеріал, який:
- є необхідним для повноти роботи, але включення його до основного тексту може змінити його впорядкованість і логічність, а тим самим ускладнити сприйняття змісту роботи;
- не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг, форми або способи відтворення.
До додатків можуть бути включені:
- таблиці статистичних даних;
- копії договорів чи інших документів;
- протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;
- інструкції і методики, опис програм, розроблені в процесі виконання роботи;
- додаткові ілюстрації, таблиці, діаграми тощо.
Як уже зазначалося, в додатку може розміщуватися список джерел, на які є посилання у цьому додатку. Такий список наводять у кінці додатка.
4 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
4.1 Загальні вимоги до оформлення роботи
Дипломну роботу виконують, як правило, машинним способом (за допомогою комп'ютерної техніки), але можливо - і машинописним (на друкарській машинці). Дипломну роботу оформлюють на одному боці аркушів білого паперу формату А4 (210х297 мм). У разі використання комп'ютера роботу виконують через 1,5 міжрядкового інтервалу, використовуючи шрифт текстового редактора Word (Times New Roman) розміру 14, за машинописного - через 1,5 міжрядкового інтервалу. На сторінці має бути не більше ніж 40 рядків, а у рядку - не менше ніж 60 знаків з урахуванням проміжків між словами (один проміжок вважається одним знаком).
При виконанні роботи слід дотримуватися рівномірної щільності, контрастності та чіткості друку впродовж усієї дипломної роботи. Шрифт друку повинен бути чіткий, чорного кольору, середньої жирності. Дозволяється окремі частини дипломної роботи (додатки) виконувати іншим способом, ніж інші структурні елементи.
Текст дипломної роботи слід оформлювати, дотримуючись таких розмірів полів: ліве - 30 мм, верхнє та нижнє - 20 мм, праве - 10 мм.
Абзацний відступ має бути однаковим упродовж усього тексту в межах 12-20 мм чи 5-9 знаків.
Дипломну роботу виконують українською мовою, але, за бажанням студента, після узгодження з проректором з навчальної роботи дозволяється виконання роботи та її захист іншою мовою.
Загальний обсяг дипломної роботи (текстова частина, без урахування списку використаних джерел та додатків) має становити 80-90 сторінок. Але всі сторінки зазначених елементів дипломної роботи підлягають нумерації на загальних засадах.
Дозволяється вписувати в надрукований текст дипломної роботи від руки чорнилом (тушшю) або пастою чорного кольору окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки, при цьому щільність вписаного тексту має бути максимально наближеною до щільності основного зображення, а розмір (по висоті) - не меншим за розмір шрифту всього тексту. Надрядкові та підрядкові індекси, показники степенів тощо можуть бути інших розмірів, але висотою - не менше ніж 2 мм.
Прізвища, назви підприємств, установ, організацій, інші власні назви наводять мовою оригіналу. Слова і словосполучення скорочують згідно з чинними стандартами з бібліотечної та видавничої справи: вільне скорочення слів і словосполучень не дозволяється.
Бажано не допускати друкарських помилок, описок, графічних неточностей та їх виправлень. Помилки, описки, графічні неточності, можна виправляти підчищенням або затушовуванням спеціальною білою фарбою ("коректором") та нанесенням на тому самому місці чи між рядками правильного тексту або окремих знаків відповідного (чорного) кольору машинописним способом чи від руки. На одній сторінці допускається не більше двох таких виправлень.
Структурні елементи дипломної роботи "ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ", "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", " ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" не мають порядкового номера (тобто не можна позначати "3. РЕФЕРАТ" або "9. ВИСНОВКИ"), їх назви є заголовками цих структурних елементів. Кожний розділ, крім того, повинен мати назву.
Заголовки усіх вище зазначених структурних частин дипломної роботи і найменування розділів розташовують посередині рядка, виконують великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Над назвами розділів посередині рядка великими літерами треба вказати слово "РОЗДІЛ" і номер відповідного розділу. Переносити частини слів у заголовках указаних структурних елементів, назвах розділів не дозволяється.
Кожну із зазначених структурних частин, у тому числі й кожний розділ роботи, починають з нової сторінки.
Заголовки підрозділів, а також пунктів і підпунктів, якщо вони є, слід починати з абзацного відступу (після цифр відповідного порядкового номера), виконувати малими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.
Відстань між заголовком і наступним чи попереднім текстом має становити за комп'ютерного способу два вільних рядки, за машинописного - три інтервали. Відстань між рядками заголовка має бути такою самою, як у тексті.
Після назви підрозділу, пункту, підпункту в нижній частині сторінки має бути щонайменше два рядки тексту.
4.2 Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
Сторінки дипломної роботи слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без знака № та крапки в кінці. Висота цифр нумерації має бути меншою за висоту літер і цифр тексту дипломної роботи.
Першою сторінкою дипломної роботи є титульна (титульний аркуш), яку враховують у загальній нумерації сторінок, але номер сторінки на ній не проставляють. Наступні сторінки нумерують за загальним правилом. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок дипломної роботи.
Розділи, підрозділи, пункти та підпункти слід нумерувати арабськими цифрами.
Цифру, що вказує на порядковий номер розділу, ставлять після слова "РОЗДІЛ", наприклад, "РОЗДІЛ 1", "РОЗДІЛ 2" тощо. Після цифри крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують назву розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу також має стояти крапка, наприклад "1.2." (другий підрозділ першого розділу), "2.3." (третій підрозділ другого розділу), т.ін. Потім у тому самому рядку наводять назву підрозділу.
Пункти мають порядкову нумерацію в межах кожного розділу та підрозділу. Номер пункту складається із номерів розділу, підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. У кінці номера пункту також ставлять крапку, наприклад, "1.2.1." (перший пункт другого підрозділу першого розділу), "1.2.2." (другий пункт другого підрозділу першого розділу) тощо.
Підпункти мають порядкову нумерацію в межах кожного пункту. Номер підпункту складається із номерів розділу, підрозділу, пункту та порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою. У кінці номера підпункту також ставлять крапку, наприклад "1.2.1.1." (перший підпункт першого пункту другого підрозділу першого розділу), "1.2.1.2." (другий підпункт першого пункту другого підрозділу першого розділу) і т.ін. Потім у тому ж рядку наводять назву підпункту.
4.3 Правила подання ілюстрацій
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації розміром меншим за формат А4 слід наклеїти на аркуші паперу формату А4. Ілюстрації розміром більшим за формат А4 згортають до розмірів аркуша формату А4 та рахують як одну сторінку.
На всі ілюстрації мають бути посилання в дипломній роботі. Якщо ілюстрації створені не автором дипломної роботи, то при їх поданні необхідно посилатися на джерело, з якого їх взято.
За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).
Ілюстрації можуть мати назву, що вміщує стислу характеристику зображеного, яку розташовують під ілюстрацією і виконують після її номеру малими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Ілюстрацію позначають словом "Рисунок", яке разом з номером ілюстрації та її назвою, якщо вона є, розташовують посередині рядка після підрисункового тексту, наприклад, "Рисунок 1.1. Ознаки суб'єктів господарського права".
Ілюстрації, крім ілюстрацій, поданих у додатках, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер ілюстрації складається із номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими, а також у кінці номера ілюстрації, якщо вона має назву, ставиться крапка, наприклад, "Рисунок 1.1. Ознаки суб'єктів господарського права" (перший рисунок першого розділу), "Рисунок 2.1. Механізм виконання державних замовлень" (перший рисунок другого розділу) і т.ін.
Якщо в дипломній роботі вміщено тільки одну ілюстрацію, її нумерують згідно з вищезазначеними вимогами.
Приклад.
Інакше виглядає картина, коли в приватного підприємця є можливість працювати за фіксованим податком (див. рисунок 3.2).
1. Враховуються лише середньомісячні розміри виторгу від реалізації, менші за 9000 гривень.
2. Не враховуються законодавчо визначені особливості організації різних видів діяльності.
Рисунок 3.2. Розмір чистого прибутку
при різних системах оподаткування
Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на наступні, при цьому на першій сторінці під ілюстрацією розташовують підрисунковий текст, її номер і назву, на кожній наступній сторінці - підрисунковий текст, під яким зазначають номер ілюстрації та порядковий номер відповідного аркуша, наприклад "Рисунок 1.1, лист 2", "Рисунок 1.1, лист 3" тощо.
Ілюстрації, за необхідності, можна перераховувати в змісті із зазначенням їх номерів, назв і номерів сторінок, на яких вони починаються.
4.4 Правила подання таблиць
У разі неможливості викладу матеріалу звичайним текстом слід його подавати у вигляді таблиць. Цифровий матеріал (коли його багато або є необхідність у зіставленні певних показників) як правило, оформлюють таблицею.
Таблиця являє собою спосіб подання інформації, при якому цифровий або текстовий матеріал групується в рядки і графи (дивись нижченаведений приклад побудови таблиці).
Приклад побудови таблиці
Таблиця 3.1
Назва таблиці
Заголовки графГоловка Підзаголовки граф Рядки (горизонтальні ряди) Боковик
(графи для заголовків рядків) Графи (колонки) Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії, що обмежують таблицю зліва, справа та знизу, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.
Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, де її згадано вперше, або на наступній сторінці, або виносити у додатки з посилання на це у тексті. Таблиці, розміщені на окремих сторінках дипломної роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, розміри якої більші за аркуш формату А4, згортають до його розмірів, рахують як одну сторінку і розташовують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках. На всі таблиці мають бути посилання в дипломній роботі.
Таблиці можуть мати назву, яку виконують малими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Назва повинна бути стислою та відбивати зміст таблиці. Назву таблиці розташовують посередині рядка над таблицею. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують слово "Таблиця" та її порядковий номер.
Таблиці, крім поданих у додатках, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається із номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад, таблиця 1.1 - перша таблиця першого розділу, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу тощо.
Якщо в дипломній роботі тільки одна таблиця, її нумерують згідно з вищезазначеними вимогами.
Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю ділять на частини, розміщуючи їх одна під одною або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку та боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку та (або) боковик заміняти, відповідно, номерами граф чи рядків. При цьому слід пронумерувати арабськими цифрами графи та (чи) рядки першої частини таблиці. Слово "Таблиця", номер і назву таблиці вказують над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження таблиці" з зазначенням її номера, наприклад, "Продовження таблиці 2.1", назву таблиці не повторюють.
Заголовки граф таблиці виконують з великих літер, а підзаголовки - з малих, якщо вони становлять одне речення із заголовком. Підзаголовки, котрі мають самостійне значення, починають з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапки не ставлять. Заголовки та підзаголовки граф указують в однині.
Якщо той самий текст у графах таблиці вживається кілька разів, його можна заміняти лапками. Зазначене не стосується повторення цифр, символів. Якщо якийсь із рядків не містить даних (тексту, цифр, символів), у ньому ставлять прочерк.
Таблиці, за необхідності, можна перераховувати в змісті із зазначенням їх номерів, назв і номерів сторінок, на яких вони починаються.
4.5 Правила подання перерахувань
Перерахування, за потреби, можна наводити всередині розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Перед перерахуванням ставлять двокрапку. Перед кожною позицією перерахування слід ставити малу літеру української абетки з дужкою або, без нумерування, - дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації перерахування слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий та наступні рівні деталізації).
Приклад 1. Закон визначає такі групи порушень законодавства про захист економічної конкуренції:
а) антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання:
1) розподіл ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;
2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;
3) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;
б) зловживання монопольним становищем на ринку:
1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;
в) антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю:
1) заборона або перешкоджання створенню нових підприємств чи здійснення підприємництва в інших організаційних формах у будь-якій сфері діяльності;
2) пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до вступу в об'єднання або здійснення концентрації суб'єктів господарювання в інших формах;
г) обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб'єктів господарювання, об'єднань, яка полягає в тому, що зазначеним суб'єктам забороняється:
1) схиляти інших суб'єктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
2) примушувати інших суб'єктів господарювання до:
2.1) антиконкурентних узгоджених дій, визначених статтею 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
2.2) узгоджених дій, визначених статтями 7-10 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
2.3) участі в концентрації суб'єктів господарювання, визначеної статтею 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Перерахування першого рівня деталізації виконують малими літерами з абзацного відступу, другого та наступних рівнів - з відступом відносно місця розташування перерахувань попереднього рівня.
Приклад 2.
Термін "міжнародний" у доктрині міжнародного приватного права є позначенням того, що у спорі, який виник між сторонами, присутній іноземний елемент, а саме: - суб'єкти спору мають різну національну приналежність;
- або об'єкт спору знаходиться на території іншої держави;
- або юридичних факт, що став причиною спору, мав місце на території іншої держави.
4.6 Правила подання приміток
Примітки вміщують у дипломній роботі у разі необхідності пояснення змісту тексту, ілюстрації чи таблиці безпосередньо після тексту, ілюстрації, таблиці, яких вони стосуються. Одну примітку не нумерують. Слово "Примітка" виконують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюючи. Після слова "Примітка" ставлять крапку і з великої літери в тому самому рядку подають текст примітки.
Приклад.
Примітка. Загальне поняття оренди сформульовано в статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 14 березня 1995 року, який є новою редакцією Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 10 квітня 1992 року.
Декілька приміток нумерують послідовно (в межах однієї сторінки) арабськими цифрами з крапкою. Після слова "Примітки" ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають її текст.
Приклад.
Примітки:
1. Загальне поняття оренди сформульовано в статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 14 березня 1995 року, який є новою редакцією Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 10 квітня 1992 року.
2. Договір оренди консенсуальний, двосторонній, оплатний.
4.7 Правила подання виносок
Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, дозволяється оформлювати виносками. Їх позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок - окрема для кожної сторінки. Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дається пояснення.
Текст виноски розміщують під таблицею або внизу сторінки та відокремлюють від таблиці чи основного тексту лінією завдовжки 40-50 мм, проведеною в лівій частині сторінки. Порядковий номер і текст виноски починають з абзацного відступу та друкують за машинописного способу виконання дипломної роботи через один міжрядковий інтервал, за комп'ютерного - з мінімальним міжрядковим інтервалом.
Приклад
Цитата в тексті дипломної роботи:
Слово "конкуренція"1) буквально означає суперництво між учасниками ринкового господарства за кращі умови виробництва, купівлі та продажу товарів і послуг.
Відповідне подання виноски внизу сторінки, на якій наведено цитату:
___________________
1) Походить від латинського слова "concuro" - "зіштовхуюсь".
4.8 Правила подання посилань та оформлення списку використаних джерел
Посилання, в бібліографічному розумінні цього слова, - вказівки на джерела інформації (книгу, статтю, документ тощо), є обов'язковими в дипломній роботі. Їх слід подавати в роботі (вступі, основному тексті, загальних висновках, можливо - в додатках) безпосередньо після цитати чи даних, що потребують такого посилання, в квадратних дужках арабськими цифрами порядкових номерів бібліографічних описів цих джерел у списку використаних джерел, а потім (через кому) - номерів сторінок, на яких вміщено саме ту інформацію, на яку роблять посилання, наприклад "... господарська діяльність [54, с. 9]". Якщо в роботі просто згадується якесь джерело інформації, то посилання на нього не передбачає вказівку конкретних сторінок, наприклад "... у працях вчених [9; 21-23; 26] ...".
Описи джерел мають бути повними і точними з дотриманням встановленої послідовності розміщення окремих бібліографічних відомостей. Орієнтуватися тут слід, насамперед, на бібліографічні каталоги та покажчики. Але якщо виникає необхідність самостійно описати джерело, то слід звертатися до чинних державних стандартів: ГОСТ 7.1-К-1 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила".
Нижче наведено конкретні приклади оформлення посилань у тексті дипломної роботи та бібліографічного опису джерел у списку використаних джерел.
Приклад.
Цитата в тексті дипломної роботи:
Термін "створення" - це правове поняття господарського права, яке включає врегульовані правом умови фактичного виникнення та легітимації підприємства в статусі правового господарюючого суб'єкта, суб'єкта права [58, с. 69-70].
Відповідний бібліографічний опис джерела, з якого взято цитату, в списку використаних джерел (за алфавітом):
58. Щербина В.С. Господарське право: Навчальний посібник. - 3-є вид., перероб. та доп. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 392 с.
Якщо в дипломній роботі декілька цитат з одного джерела, то кожну з них у тексті позначають одним і тим самим порядковим номером бібліографічного опису джерела в списку використаних джерел та відповідними сторінками цього джерела.
Наприклад, першу цитату буде позначено:
... суб'єкта права [58, с. 69-70].
Друга цитата:
... як юридична особа [58, с. 89].
Третя цитата:
... (хоча за законом - це договірні об'єднання) [58, с. 116].
При цьому в списку використаних джерел бібліографічний опис цього джерела наводять один раз, тобто воно в списку використаних джерел має один порядковий номер (за алфавітом).
Посилання на декілька джерел у одному реченні тексту дипломної роботи потрібно позначати порядковими номерами бібліографічних описів усіх цих джерел у списку використаних джерел та відповідними сторінками цих джерел, наприклад:
Конституційний контроль визначають як спеціалізовану діяльність органів державної влади, пов'язану з перевіркою відповідності правових актів конституції країни [18, с. 277; 55, с. 245].
Посилання на нормативні акти в тексті дипломної роботи мають позначатися в квадратних дужках тільки порядковими номерами бібліографічних описів цих актів і їх джерел у списку використаних джерел без вказівки на конкретні сторінки (номери, дати) джерел і лише один раз (при першій згадці). При цьому в списку використаних джерел бібліографічний опис певного нормативного акта та його джерела наводять один раз, хоча в тексті цей акт та його статті неодноразово називаються, тобто цей акт (його джерело) в списку використаних джерел має один порядковий номер (за алфавітом).
Наприклад, у дипломній роботі перше посилання буде позначено: Визначення підприємства містилося в статті 1 Закону України "Про підприємства в Україні" [31].
Друга згадка Закону України "Про підприємства в Україні": Суб'єктами господарської діяльності також визнавалися підрозділи підприємств (ст. 7 Закону України "Про підприємства в Україні") та інших господарських організацій.
Третя згадка Закону України "Про підприємства в Україні" та перше посилання на новий нормативний акт: Перелік обов'язкових відомостей, які необхідно включати до установчих документів підприємств (у тому числі господарських товариств), визначалося законодавством (ст. 9 Закону України "Про підприємства в Україні", ст. 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства" [32]).
Відповідний бібліографічний опис нормативних актів та їх джерел у списку використаних джерел:
31. О предприятиях в Украине: Закон Украины от 27 марта 1991 года № 887-XII (с последующими изменениями и дополнениями) // Законодательство Украины о предпринимательстве (по состоянию на 15 марта 2000 г.) / Сост. Д.В. Задыхайло. - Харьков: ООО "Одиссей", 2000. - С. 27-64.
32. О хозяйственных обществах: Закон Украины от 19 сентября 1991 года № 1576-XII (с последующими изменениями и дополнениями) // Законодательство Украины о предпринимательстве (по состоянию на 15 марта 2000 г.) / Сост. Д.В. Задыхайло. - Харьков: ООО "Одиссей", 2000. - С. 65-104.
Приклад оформлення списку використаних джерел за алфавітом наведено в додатку Ж.
При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, додатки зазначають їх номери. Так, при посиланнях слід писати: "... у розділі 1 ...", "... дивись 1.1. ...", "... за 1.2.2. ...", "... відповідно до 1.1.1.2. ...", "... на рисунку 2.1 ...", або "... на рис. 2.1 ...", або "... (рис. 2.1) ...", або "... як це видно з рисунку 2.1 ...", або "... як це показано на рис. 2.1 ...", "... у таблиці 1.1...", або "... у табл. 1.1 ...", або "... (див. табл. 1.1) ...", "... у додатку Д ...".
4.9 Правила оформлення додатків
Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи, її окрему частину, розміщуючи після списку використаних джерел у порядку появи на них посилань у тексті роботи. Кожен додаток починають з нової сторінки.
Додаток повинен мати заголовок, що не підкреслюється, розташовується посередині рядка, виконується великими літерами без крапки в кінці. Над заголовком зправа рядка малими літерами з першої великої слід вказати слово "Додаток" і велику літеру, що позначає відповідний додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, "Додаток А", "Додаток Б" тощо. Один додаток позначається як "Додаток А".
Додатки повинні мати спільну з рештою дипломної роботи наскрізну нумерацію сторінок.
За потреби текст додатка можна ділити на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатка відповідно до правил нумерації розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів основного тексту. При цьому перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.2. - підрозділ 3.2. додатка В; Д.4.2.2. - пункт 4.2.2. додатка Д; Ж.1.2.3.2. - підпункт 1.2.3.2. додатка Ж. Потім у тому самому рядку наводять назву, яку разом з номером додатка розташовують посередині рядка.
Джерела, на які є посилання тільки в додатках, потрібно розглядати незалежно від тих, що цитуються у вступі, основному тексті роботи, загальних висновках, і вказувати в кінці кожного додатка в списку джерел. Форма цитування, правила оформлення посилань у тексті додатка та в списку джерел мають бути аналогічними прийнятим у решті дипломної роботи, за винятком того, що перед номером посилання і відповідним номером у списку джерел ставлять позначення додатка, наприклад, "... як зазначено в розділі III Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [А.2], спеціальні правові режими ...".
Відповідний бібліографічний опис нормативного акта та його джерел у списку джерел у кінці додатку А (за алфавітом):
А.2. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991 року № 959-XII // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1991. - № 29. - Ст. 377.
Якщо в роботі як додаток використовують документ, котрий має самостійне значення та оформлений згідно з вимогами до документів цього виду, його копію розташовують у дипломній роботі без змін в оригіналі. Оформлення копії такого документа як додатка можна зробити в один із двох способів.
Перший. Перед копією документа вміщують аркуш, на якому посередині великими літерами вказують "ДОДАТОК" і велику літеру, що позначає відповідний додаток. На наступному рядку його назву, в правому верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки.
Другий. На першому аркуші копії документа зверху посередині рядка малими літерами з першої великої власноруч вписують (чи вдруковують) слово "Додаток" і велику літеру, що позначає відповідний додаток, а в правому верхньому куті - слово "Копія".
Незалежно від обраного способу оформлення копії документа, що має самостійне значення, як додатка сторінки копії нумерують продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок дипломної роботи (не займаючи власної нумерації сторінок копії документа).
5 ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
5.1 Порядок захисту
Захист дипломної роботи відбувається публічно на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) у встановлений деканатом термін.
Захист дипломної роботи проходить за такою процедурою:
- виступ студента (10-15 хвилин), під час якого він викладає мотиви вибору теми, її актуальність, мету роботи, її основний зміст, загальні висновки;
- питання студенту з боку членів ДЕК, інших присутніх на захисті осіб та відповіді на питання;
- виступ наукового керівника або заслуховування його відзиву;
- виступ рецензента або заслуховування його рецензії;
- виступ інших осіб, що побажали висловитися по суті питання;
- заключне слово студента, в якому він висловлює свою думку щодо зауважень, які були подані у відзиві, рецензії, а також стисла відповідь на поставлені запитання присутніх.
Після розгляду дипломних робіт на закритому засіданні члени ДЕК обговорюють результати захисту та більшістю голосів визначають оцінку кожної дипломної роботи. При оцінюванні враховується не тільки відзив наукового керівника і рецензента, а й виступ студента на захисті: наскільки він володіє матеріалом дипломної роботи та вміє відстоювати свої думки і висновки. Отже, студент, який прагне одержати високу оцінку, має ретельно підготуватися до захисту.
Після визначення оцінок до зали захисту запрошують студентів-дипломників та всіх бажаючих, і голова ДЕК оголошує оцінку кожної дипломної роботи.
5.2 Підготовка до захисту
Підготовка до захисту - відповідальна справа, адже успішність виступу на ньому серйозно впливає на остаточну оцінку за виконану дипломну роботу.
Підготовка до захисту складається з кількох етапів, першим з яких є підготовка тексту усного повідомлення. Наявність написаного тексту - це необхідність, продиктована суворим регламентом захисту.
Структурно текст усного повідомлення має містити три логічно взаємопов'язані частини, кожна з яких є самостійним смисловим блоком. У першій - вступній частині - називають тему роботи, коротко висвітлюють сучасний стан розробки наукової проблеми, якій присвячено роботу, визначають об'єкт, предмет, мету, конкретні завдання і методи дослідження, стисло описують структуру роботи. Середня, найбільша за обсягом, частина присвячена результатам дослідження та їх інтерпретації. У заключній частині подають загальні висновки і практичні рекомендації. Запропонована структура є загальною схемою. Вона може бути конкретизована, змінена залежно від особливостей і змісту роботи.
У виступі мають бути чітко позначені початок і кінець повідомлення і прозвучати подяка присутнім за увагу. Загальний обсяг тексту усного повідомлення не має перевищувати 5-6 сторінок, надрукованих через 1,5 міжрядковий інтервал.
До тексту виступу можна підготувати ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці на демонстраційних плакатах. Вони мають допомогти успішно викласти мету дослідження, його методику й основні результати. Якщо студент вирішив використати такі матеріали, йому слід обов'язково включити до тексту повідомлення посилання на них. Демонстраційні матеріали, про які в усному повідомленні не сказано й слова, лише погіршать враження від виступу.
Оскільки текст виступу сприйматиметься на слух, його слід критично оцінити й максимально наблизити до усного мовлення. Для цього потрібно внести такі поправки:
а) довгі речення по можливості замінити короткими;
б) у "ключових позиціях" тексту ввести звертання до слухачів, покликані активізувати їх увагу, наприклад, "..., як ви знаєте, ...", "дозвольте звернути вашу увагу на ...";
в) в окремих місцях доповіді замість розповідних речень ввести запитання й відповіді, наприклад: "Чи правильна така думка?", "З цього приводу виникає питання: ...";
г) виразити словами смислові зв'язки між частинами доповіді, наприклад: "Далі перейдемо до розгляду ...", "Наступна проблема ...", "І ще одне: ...";
д) замінити дієприслівники та дієприкметникові звороти окремими реченнями з дієслівними формами.
Усі ці поправки пожвавлюють виклад, полегшують сприйняття усного повідомлення слухачами.
Коли доповідь готова, слід позначити в тексті паузи й ті місця, які студент переказуватиме своїми словами. Після цього текст доповіді слід кілька разів прочитати вголос. З одного боку, це дасть змогу ще раз критично оцінити його і точно визначити, скільки часу займатиме повідомлення, а з іншого - психологічно підготуватися до виступу. Корисно провести своєрідну репетицію доповіді у присутності друзів або записати своє повідомлення на магнітофон. Не варто відкладати це на останній день. Слід завершити цю роботу за день-два до захисту і зробити перерву, для того щоб повідомлення остаточно залишилось у пам'яті, викристалізувалось.
Успішний виступ залежить не тільки від наявності добре продуманого тексту чи того, як добре студент знає текст, а й від того, як його прочитано, від манери триматися, характеру відповідей на запитання членів ДЕК та присутніх. Під час захисту слід говорити ясно, спокійно, впевнено, граматично правильно, виразно, дотримуючись літературної вимови. Студент, який поспішає, "ковтаючи" закінчення, або говорить тихо й нерозбірливо, справляє погане враження. Не краще враження залишає і той, хто не може відірватися від тексту й через це не бачить слухачів, не відчуває їх реакції.
Відповіді на запитання мають бути короткими і по суті. Перш ніж відповідати, слід уважно вислухати запитання. Якщо воно незрозуміле, потрібно попросити уточнити його.
Кількість і характер запитань на захисті дипломної роботи значною мірою залежать від успішності виступу. Як правило, велика кількість запитань виникає у членів комісії тоді, коли з доповіді не зрозуміло, що повинен був зробити автор або що він зробив. Таким чином, підготувавши добре структуроване, ґрунтовне повідомлення, студент зменшує кількість можливих запитань.
При підготовці до захисту слід ураховувати, що коло запитань, які можуть поставити члени ДЕК, може бути ширшим за тему дипломної роботи, адже на захисті з'ясовується не тільки рівень орієнтації в темі дослідження, а й рівень загальної підготовки з дисципліни. Отже, готуючись до захисту, не тільки корисно, а й необхідно повторити за підручниками і конспектами матеріал усього курсу, насамперед загальні теоретичні питання.
6 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Оцінювання дипломної роботи здійснюється в два етапи.
Спочатку з текстом роботи ознайомлюється науковий керівник та рецензент. Вони дають їй попередню оцінку, яка виставляється за чотирибальною системою, за такими критеріями:
- відповідність змісту обраній темі;
- наявність глибоко продуманої в усіх її складових частинах програми дослідження;
- ґрунтовність, повнота і критичність літератури з проблеми дослідження;
- успішність виконання дослідного завдання, глибина аналізу зібраного фактичного матеріалу;
- літературне й технічне оформлення роботи, його акуратність;
- вчасність подання роботи на кафедру (не пізніше ніж за один місяць до захисту).
Оцінка "відмінно" виставляється в тому разі, якщо зміст відповідає темі дослідження, робота містить добре продуману й правильно оформлену програму дослідження та ґрунтовний, критичний аналіз наукової літератури з відповідної проблеми, теоретичний матеріал органічно поєднано з практичним, судження студента відзначаються оригінальністю, він продемонстрував високий рівень самостійності під час виконання дипломної роботи, яка грамотно написана, охайно оформлена та вчасно подана науковому керівникові.
Оцінка "добре" ставиться за наявності незначних недоліків - недостатньо точних висновків, поодиноких випадків порушення логіки викладу, вимог стилю, перевантаженості цитатами, огріхами в оформленні, невеликих мовних помилок.
Оцінка "задовільно" виставляється за наявності значних недоліків - неправильно розроблено програму дослідження, тему проаналізовано поверхово, відсутній критичний аналіз наукової літератури з відповідної проблеми, теоретичний матеріал не завжди органічно поєднано з практичним, не дотримано певних вимог до оформлення роботи, наявна значна кількість мовних помилок.
Оцінка "незадовільно" ставиться, якщо дипломна робота не задовольняє зазначеним вимогам (наприклад, відсутня практична частина; зміст не відповідає назві роботи; робота виконана на підставі лише одного (чи навіть декількох) підручника або навчального посібника, без використання нормативних актів, не самостійно, є однаковою за змістом з іншою; наявні грубі порушення вимог до оформлення роботи; велика кількість мовних помилок).
Усі дипломні роботи, які були позитивно оцінені науковими керівниками і рецензентом та пройшли попередній захист на відповідній кафедрі, допускаються до захисту, який відбувається, як уже зазначалося, публічно на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Комісія виставляє остаточну оцінку за дипломну роботу, яка заноситься до залікової книжки, а пізніше - у додаток до диплома. При цьому, крім зазначених вище критеріїв, ураховується рівень сформованості в студента вміння робити усне наукове повідомлення й давати вичерпні, аргументовані відповіді на запитання за темою роботи.
Додаток А
Приклад оформлення титульного аркуша
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Гуманітарно-правовий факультет
кафедра правознавства
До захисту допущено
рішенням кафедри правознавства
від "___"________________2013 р.
____________________Ю.В.Філей ДИПЛОМНА РОБОТА
на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста
на тему: ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ І ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ОБОРОНИ І БЕЗПЕКИ ЄС
Виконав: студент 6 курсу, групи ГПз-117 напряму підготовки (спеціальності)
7.03040101 Правознавство
_____________________________Г.Л. Демченко
Керівник_____________________В.В. Денисенко
Нормоконтролер______________В.В. Денисенко
Запоріжжя - 2013 року
Додаток Б
Приклад оформлення завдання на дипломну роботу Факультет__________Гуманітарно-правовий________________________
Кафедра____________Правознавства______________________________
Освітньо-кваліфікаційний рівень_______спеціаліст___________________
Напрям підготовки____________6.030401 Правознавство____________
Спеціальність_________________7.03040101Правознавство_________
ЗАВДАННЯ
НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ СТУДЕНТЦІ ГРУПИ ГПз-117
Демченко Ганні Леонідівні
1. Тема дипломної роботи "Правові засади зовнішньої політики і політики у сфері оборони і безпеки ЄС".
Керівник дипломної роботи: Денисенко Вікторія Володимирівна, к.і.н., доцент.
Затверджена наказом № _____ від "____" ________ 20__ року.
2. Строк подання студентом роботи "_____" _______________ 2013 року.
3. Цільова установка та загальний напрямок дипломної роботи: розкриття природи внутрішніх та зовнішніх аспектів правового порядку СЗППБ, що діє в межах Європейського Союзу, та механізмів його здійснення у відповідних сферах співробітництва держав-членів.
Об'єкт дослідження - міжнародно-правові та організаційно-правові відносини, що функціонують у сфері зовнішньої політики та безпеки Європейського Союзу.
Предмет дослідження - правовий порядок СЗППБ як складова правового порядку Європейського Союзу, який, у свою чергу, становить частину міжнародного правового порядку.
4. Структура та зміст дипломної роботи (перелік питань, які необхідно опрацювати).
ВСТУП: оцінювання сучасного стану проблеми, вказівка на провідних вчених та спеціалістів у цій сфері, означення існуючих прогалин знання в цій предметній галузі, актуальність теми, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, структура роботи.
РОЗДІЛ 1. Дати загальну характеристику становлення спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС.
1.1. Проаналізувати проекти створення політичного союзу після другої світової війни.
1.2. Розкрити значення Маастрихтського і Амстердамського договорів у становленні СЗППБ.
1.3. Дослідити сучасний етап становлення СЗППБ ЄС.
РОЗДІЛ 2. Визначити інститути й інструменти СЗППБ ЄС.
2.1. Охарактеризувати міжнародну правосуб'єктність ЄС.
2.2. Проаналізувати цілі і принципи спільної зовнішньої політики ЄС.
2.3. Дослідити іструменти спільної зовнішньої політики ЄС.
РОЗДІЛ 3. Охарактеризувати основні напрямки спільної зовнішньої політики ЄС.
3.1. Розкрити політику ЄС у відношенні країн і регіонів, що межують з ним.
3.2. Висвітлити міжнародні дії ЄС в галузі прав людини.
РОЗДІЛ 4. Висвітлити охорону праці та безпеку в надзвичайних ситуаціях.
4.1. Проаналізувати потенційні небезпеки.
4.2. Розглянути заходи по забезпеченю безпеки.
4.3. Визначити заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці.
4.4. Висвітлити загорання внаслідок порушення правил пожежної безпеки, що може призвести до пожеж.
4.5. Дослідити заходи по забезпеченню безпеки в надзвичайних ситуаціях.
ВИСНОВКИ: наукові та практичні результати стосовно природи внутрішніх та зовнішніх аспектів правового порядку СЗППБ, що діє в межах Європейського Союзу, та механізмів його здійснення у відповідних сферах співробітництва держав-членів.
5. Календарний план виконання роботи.
№Етапи роботиТермін виконання за планомфактично 1Вибір теми 2Складання робочого плану 3Підбір літератури, складання бібліографії та вивчення літературних джерел 4Складання плану дипломної роботи 5Виконання вступу 6Виконання розділу 1 7Виконання розділу 2 8Виконання розділу 3 9Виконання розділу 4 10Формулювання висновків 11Оформлення роботи та проходження нормоконтролю 12Подання роботи на кафедру на передзахист 13Попередній захист роботи на кафедрі 14Подання остаточного варіанту роботи на кафедру 15Одержання відзиву та рецензії Дата видачі завдання "_____" _______________ 2012 року
Науковий керівник дипломної роботи _________В.В. Денисенко
Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях___________
Завдання прийняв до виконання _______________Г.Л. Демченко
Додаток В
Приклад оформлення реферату
РЕФЕРАТ
Дипломна робота: 105 с., 75жерел, 1 додаток, 1 рис., 1 табл.
Об'єкт дослідження - виборчі відносини в Україні.
Предмет дослідження - норми конституційного права, що регулюють відносини з виборів до органів місцевого самоврядування в Україні, а також практика застосування вказаних норм.
Мета роботи - розкриття суті й характерних рис виборчих відносин в Україні, а також розробка рекомендацій щодо удосконалення законодавчого регулювання інституту місцевих виборів в Україні.
За сучасних умов розвитку демократії першочерговими виявляються питання створення належних умов для реалізації конституційного права громадян вільно обирати і бути обраними, зокрема, до органів місцевого самоврядування. Місцеві вибори мають виняткове значення для розвиту місцевого самоврядування та безпосередньої демократії в Україні.
За результатами проведеного дослідження було розкрито зміст виборів до органів місцевого самоврядування, на підставі аналізу чинного законодавства та наукової літератури здійснено класифікацію місцевих виборів, охарактеризовано систему їх гарантій і механізм правового регулювання організації та проведення.
МІСЦЕВІ ВИБОРИ, ОСНОВНІ СТАДІЇ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ, ГАРАНТІЇ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ, ВИДИ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ, ДЖЕРЕЛА МІСЦЕВОГО ВИБОРЧОГО ПРАВА.
Додаток Г
Приклад оформлення змісту
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.................................................
ВСТУП..................................................................................................
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ І ПРАВОВА ПРИРОДА МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ.....................
1.1. Поняття міжнародного комерційного арбітражу.........
1.2. Переваги арбітражного розгляду справ...........................
1.3. Види міжнародних комерційних арбітражів...................
1.4. Арбітражна угода................................................
РОЗДІЛ 2. ЗДІЙСЕННЯ АРБІТРАЖНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ........................................................................
2.1. Порушення арбітражного розгляду та формування складу арбітражного суду.................................................
2.2. Арбітражний розгляд спору по суті..................................
2.3. Винесення арбітражного рішення.....................................
РОЗДІЛ 3. ВИКОНАННЯ АРБІТРАЖНИХ РІШЕНЬ.......................
3.1. Оспорювання арбітражного рішення...............................
3.2. Визнання та виконання арбітражних рішень..................
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ.....................................................
4.1. Аналіз потенційних небезпек.........................................
4.2. Заходи по забезпеченню безпеки..................................
4.3. Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці..........................................................
4.4. Заходи по забезпеченню пожежної безпеки.................
4.5. Заходи по забезпеченню безпеки у надзвичайних ситуаціях............................................................................
ВИСНОВКИ...........................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................
Додаток А. Форма арбітражного застереження, рекомендована МКАС при ТППУ................................................................................
3
4
7
7
12
16
26
36
36
49
55
64
64
71
83
83
85
85
89
91
93
97
105 Додаток Д
Приклад оформлення переліку умовних скорочень ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ГА ООНГенеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй
МАК при ТППУМорська арбітражна комісія про Торгово-
промисловій палаті України
МКАміжнародний комерційний арбітраж
МКАС при МТПМіжнародний комерційний арбітражний суд при Міжнародній торгівельній палаті
МКАС при ТППУМіжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України
МПрПМіжнародне приватне право
МТПМіжнародна торгівельна палата
РЕВРада економічної взаємодопомоги
ТППУТоргово-промислова палата України
ЦПК УкраїниЦивільно-процесуальний кодекс України
ЮНСІТРАЛКомісія Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі
Додаток Е
Приклад оформлення вступу до дипломної роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Сьогодні спостерігається інтернаціоналізація майже усіх сфер людського життя. Особливо ця тенденція позначилася на господарських відносинах. Жодна країна світу, і Україна в цьому не є виключенням, не може існувати в економічній ізоляції. Проявом цього стало збільшення кількості приватноправових договорів, що регулюють різноманітні аспекти зовнішньоекономічної діяльності: інвестиції, створення спільних підприємств, міжнародну купівлю-продаж товарів, поставки, транспортування вантажів, кредитні та валютно-фінансові операції тощо.
Виникнення спорів між учасниками міжнародної господарської діяльності в принципі уникнути неможливо. Міжнародна торгівля розвивається в широкому і нестійкому просторі. Не існує ані особливого міжнародного суду, ані іншої міжнародної процедури з розгляду комерційних спорів, ані навіть загальновизнаного права, що має бути до них застосованим. За цих умов сформувався особливий механізм розгляду міжнародних комерційних спорів. Важливе значення в регулюванні зовнішньоекономічних операцій мають не лише міжнародні конвенції, національне і зарубіжне законодавство, але і контрактні положення, судові і арбітражні рішення, звичаї і узвичаєння, що склалися в міжнародній торгівлі. В юридичній літературі їх справедливо розглядають як форми регулювання відносин між учасниками зовнішньоекономічної діяльності.
В галузі міжнародних підприємницьких відносин традиційним способом вирішення спорів є міжнародний комерційний арбітраж. Загальновизнаним є те, що цей інститут займає все більш міцні позиції в сфері вирішення спорів, що виникають з договірних та інших цивільно-правових відносин при здійсненні зовнішньоторгових та інших видів міжнародних економічних зв'язків. Найбільша кількість спорів припадає на договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Міжнародний комерційний арбітраж має величезне значення для розвитку та стабілізації міжнародного економічного співробітництва.
Сучасні тенденції міжнародного арбітрування свідчать про те, що мають місце досить суттєві особливості правового регулювання процедури розгляду спорів міжнародними комерційними арбітражами в різних країнах. Проте тенденція інтернаціоналізації міжнародних торговельних відносин обумовила необхідність формування уніфікованого підходу держав до розв'язання цих актуальних проблем.
Об'єктом дослідження є правовідносини, що виникають в процесі арбітражного розгляду міжнародних комерційних спорів.
Предмет роботи - міжнародно-правові та внутрішньодержавні норми, що регламентують діяльність міжнародного комерційного арбітражу та особливості арбітражного провадження справ.
Мета дипломної роботи полягає у комплексному дослідженні актуальних проблем і особливостей правового регулювання арбітражного провадження міжнародних комерційних спорів, а також питань, пов'язаних з оспорюванням, визнанням та виконанням іноземних арбітражних рішень.
Для досягнення поставленої мети планується виконати такі дослідницькі завдання:
1) визначити правову природу міжнародного комерційного арбітражу та охарактеризувати джерела його правового регулювання;
2) порівняти особливості розгляду комерційних спорів міжнародними арбітражними установами та державними судовими інстанціями; проаналізувати переваги арбітражного розгляду комерційних спорів порівняно з провадженням справ у державних судах;
3) охарактеризувати види міжнародних комерційних арбітражів;
4) з'ясувати значення арбітражної угоди в процесі арбітражного розгляду, та вимоги, що висуваються щодо її оформлення;
5) виділити етапи здійснення арбітражного провадження;
6) розкрити особливості оспорювання, визнання та виконання іноземних арбітражних рішень.
Специфіка досліджуваної теми обумовила вибір наукової літератури, що була використана у роботі. Питання арбітражного регулювання міжнародних комерційних відносин піднімаються у працях з міжнародного приватного права Л.П.Ануфрієвої, М.М.Богуславського, І.І.Дахно, М.Іссада, В.П.Звекова, Е.Р.Кибенко, Л.А.Лунца, А.А.Попова, В.Л.Чубарєва, А.С.Скарідова, у підручниках за редакцією Г.К.Дмітрієвої, А.Довгерта, Н.І.Маришевої тощо [2; 6; 7; 17; 22; 23; 25; 37; 48; 68; 59; 40; 41; 44]. Значний акцент в роботі над дипломним дослідженням було зроблено на аналізі монографій з міжнародного комерційного арбітражу Є.В.Брунцевої, Г.К.Дмітрієвої, С.Н.Лєбєдєва, А.І.Мінакова, В.В.Комарова, М.Г.Розенберга, Г.А.Цірат [9; 18; 35; 43; 26; 58; 67]. Багато корисної інформації про діяльність міжнародних комерційних арбітражів міститься в працях з міжнародного комерційного права З.І.Боярської, Г.М.Вельямінова, В.Н.Додонова, Т.П.Лазаревої, Я.І.Функа, за редакцією В.Ф.Попондопуло, [8; 11; 19; 34; 38; 39; 64]. Особливо слід зазначити спільну працю колективу авторів під редакцією І.Г.Побірченко [42], присвячену діяльності міжнародного комерційного арбітражу в Україні, яка крім науково-аналітичного матеріалу містить міжнародні і внутрішньодержавні нормативно-правові джерела з досліджуваної теми.
Під час роботи над дипломом використовувалися як загальнонаукові, так і спеціально-наукові методи дослідження. Серед перших слід зазначити метод аналізу і синтезу, типологізації, сходження від абстрактного до конкретного та від конкретного до абстрактного, системно-структурний метод. Серед спеціально-юридичних найбільше значення має використання порівняльного аналізу норм внутрішньодержавного та міжнародного права (компаративістики). Крім того - метод тлумачення норм, метод застосування аналогії права тощо.
Дипломна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, та додатку. Загальних обсяг роботи - 105 сторінок. Список використаних джерел нараховує 70 позицій.
Додаток Ж
Приклад оформлення розділів
РОЗДІЛ 1
ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ІНТЕРПОЛУ
1.1. Історія МОКП - Інтерпол
Наприкінці XIX - початку XX ст. перед правоохоронними органами усього світу дедалі частіше почало поставати питання розшуку і затримання осіб, які скоїли злочини і переховуються від кримінальної відповідальності за кордоном. Науково-технічний прогрес, розвиток економічних, торгових, політичних і соціальних зв'язків між державами сприяли інтегруванню злочинності на міжнародний рівень. Саме тоді виникла потреба у створенні міжнародної поліцейської організації для забезпечення належної співпраці правоохоронних органів різних держав у боротьбі проти транснаціональної злочинності..................
1.2. Структура Інтерполу
Відповідно до Статуту (ст. 5), МОКП має таку структуру:
- Генеральна асамблея;
- Виконавчий комітет;
- Генеральний секретаріат;
- національні центральні бюро;
- радники (див. дод.Б) [69, с.311]...........................
Додаток И
Приклад оформлення списку використаних джерел СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Арбитражный регламент Европейской Экономической комиссии ООН от 20.01.1966 г. // Розенберг М.Г. Контракт международной купли-продажи. Современная практика заключения. Разрешение споров. - М.: Книжный мир, 2003. - С.938-948.
2. Ашера Д. Международный арбитражный суд МТП // Хозяйство и право. - 1996. - №10. - С.162-165.
3. Боярська З.І. Міжнародне комерційне право. - К.: КНЕУ, 2006. - 196 с.
4. Брунцева Е.В. Международный коммерческий арбитраж. - СПб.: Сентябрь, 2001. - 354 с.
5. Винокурова Л.Ф. Практика разрешения споров // Международный коммерческий арбитраж в Украине: законодательство и практика / Под ред. И.Г.Побирченко. - К.: Ин Юре, 2000. - С.22-54.
6. Гетьман-Павлова И.В. Международное частное право. - М.: ЭКСМО, 2005. - 752 с.
7. Дмитриева Г.К. Международный коммерческий арбитраж. - М.: Проспект, 1997. - 232 с.
8. Европейская конвенция о внешнеторговом арбитраже, Женева, 21.04.1961 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. - 1964. - №44. - Ст.485.
9. Захарченко Т.Г. Исполнение в Украине решений международных коммерческих арбитражей // Международный коммерческий арбитраж в Украине: законодательство и практика / Под ред. И.Г.Побирченко. - К.: Ин Юре, 2000. - С.65-74.
10. Інструкція про проведення виконавчих дій: наказ Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 // www.rada.gov.ua
11. Конвенция о признании и приведении в исполение иностранных арбитражных решений, Нью-Йорк, 1958 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. - 1960. - №46. - Ст.421.
12. Конвенция о разрешении арбитражным путем гражданско-правовых споров, вытекающих из отношений экономического и научно-технического сотрудничества, Москва, 1972 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. - 1973. - №18. - Ст.227.
13. Международное коммерческое право / Под ред. В.Ф.Попондопуло. - М.: Омега-Л, 2004. - 472 с.
14. Международное частное право / Под ред. Н.И.Марышевой. - М.: Контракт, Инфра М, 2000. - 532 с.
15. Международный коммерческий арбитраж в Украине: законодательство и практика / Под ред. И.Г.Побирченко. - К.: Ин Юре, 2000. - 974 с.
16. Минаков А.И. Арбитражные соглашения и практика рассмотрения внешнеэкономических споров. - М.: Международные отношения, 1985. - 456 с.
17. Міжнародне приватне право. Актуальні проблеми / За ред. А.Довгерта. - К.: Укр. центр правничих студій, 2001. - 334 с.
18. Нешатаева Т.Н. Международное частное право и международных гражданский процесс. - М.: Изд. дом "Городец", 2004. - 624 с.
19. Опришко В.Ф. Міжнародне економічне право. - К.: КНЕУ, 2003. - 311 с.
20. Петросян Р.А. Применение московской конвенции 1972 г. в современных условиях // Право и арбитражная практика. Вып.1. - М.: ТПП РФ, 1997. - С.22-24.
21. Попов А.А. Международное частное право. - Х.: Каравелла, 2000. - 244 с.
22. Про визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів: Закон України від 29.11.2001 // www.rada.gov.ua.
23. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 // Офіційний вісник. - 1999. - №19. - Ст.813.
24. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України станом на 01.02.2003 р. // www.rada.gov.ua.
25. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 р. // ВВР України. - 2005. - №32. - Ст.422...........
1
2
Документ
Категория
Рефераты
Просмотров
247
Размер файла
329 Кб
Теги
diplom, metodichka
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа