close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

miy kursach

код для вставкиСкачать
Зміст
Вступ 1. Типологічний аналіз вологої смереково-ялицевої субучини........
1.1. Лісівнича характеристика вологої смереково-ялицевої субучини....................................................................
1.2. Фактична і потенційна продуктивність.............................
1.3. Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани...........
1.4. Розрахунок обсягу лісогосподарських заходів....................
2. Проект рубок догляду за лісом.............................................
2.1. Огляд спеціальної літератури..........................................
2.2. Біологічна та екологічна характеристика деревних порід......
2.3. Характеристика ділянок які вимагають проведення рубок догляду.............................................................
2.4. Розрахунок річної лісосіки.............................................
2.5. Черговість проведення рубок догляду..............................
2.6. Організація проведення рубок догляду.............................
2.7. Обґрунтування техніко-організаційних показників...............
3. Лісівнича ефективність рубок догляду...................................
3.1. Характеристика і аналіз пробних площ.............................
3.2. Вихід сортиментів при рубках догляду..............................
3.3. Технологічні витрати на проведення рубок догляду............
3.4. Лісівнича ефективність рубок догляду..............................
4. Проект рубок головного користування....................................
4.1. Лісосічний фонд на наступні роки....................................
4.2. Обґрунтування техніко-організаційних показників...............
4.3. Заходи сприяння природному поновленню і очистка лісосік..
Використана література.................................................
Вступ
Ліс - тип природних комплексів у якому поєднується переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними комплексами, що взаємопов'язані один з одним, впливають один на одного і на навколишнє середовище. (ст.1 лісового кодексу України.)
З давніх часів людина жила в лісі, користувалася ним, захищалася ним, і цей зв'язок існує і надалі, тільки потреби середньовічної людини в порівнянні із сучасною були дещо менші! Із розвитком технологій, зростанням населення планети потреба в деревині дуже швидко зросла і починаючи з XVI - XVII ст. відбувається масове вирубування лісів для задоволення потреб промисловості (гутна промисловість, цукрова, поташна і т. д.). До цих пір на будову лісів їх функціонування, процеси які в них проходять, відновлення лісів і контроль за ними ніхто не проводив, а тому лісистість нашої держави на даний час, в порівнянні із минулими сторіччями є низькою. І лише починаючи з минулого сторіччя відбувається контроль за лісами на державному рівні, відбувається обґрунтоване ведення лісового господарства.
Ліси Карпат займають порівняно невелику площу - трохи більше 2 млн. га, що становить майже 20% від всієї вкритої лісом площі України. Проте їх народногосподарське значення важко переоцінити. Зростаючи на гірських схилах на висоті від 100 до 1800 - 1900 м. над рівнем моря, вони виконують велику ґрунтозахисну, водо-регулюючу, клімато-утворюючу, санітарно-гігієнічну, культурологічну і рекреаційні функції. Вкриваючи схили Карпат, ліси закріплюють і захищають від змиву ґрунти, забезпечують рівномірний режим водних джерел, служать важливим фільтром, що очищає повітря від пилу, шкідливих мікробів. Важливе також експлуатаційне значення лісів Українських Карпат. Тут зосереджено близько 40% запасів деревини держави. Тільки в Карпатах в господарсько-ваговій кількості зростає бук європейський, ялиця біла, клен-явір; рідкісні породи, такі як сосна кедрова європейська, сосна гірська, тис ягідний, берека лікарська. Загальна продуктивність карпатських лісів набагато вища ніж інших лісів України. В лісовій зоні Карпат багато різних чагарникових і напів-чагарникових порід, лікарських рослин. Багата мисливсько-промислова фауна.
Головним завданням лісового господарства є раціональне використання земель державного лісового фонду з метою отримання максимальної кількості деревини та недеревної продукції з одиниці лісової площі, покращення, збереження і відновлення лісів. Проте, використання лісу не можна пов'язувати тільки з певними сировинними ресурсами. Лісокористування - важлива складова частина природокористування, що передбачає розумне втручання в природу лісу. Його слід здійснювати у розмірах розрахункових норм, враховуючи при цьому виснаження лісових ресурсів і зниження корисних функцій лісів..
1.Типологічний аналіз вологої смереково-ялицевої субучини.
1.1 Лісівнича характеристика вологої смереково-ялицевої субучини.
Волога смереково-ялицева субучина поширена на всій території Карпат в діапазоні висот які знаходяться в межах 500-800(1000) метрів над рівнем моря, на схилах всіх експозицій.
Грунти бурі гірсько-лісові опідзолені, буроземні, які сформувалися на глинистих і піщаних сланцях. Потужність грунтів 0,6-0,7м.
Корінні лісостани багатоярусні. В цих корінних деревостанах перший ярус утворює бук лісовий з домішкою ялиці, який має у даному типі місцезростання оптимальні умови для росту і формування насадження не нижче II класу бонітету, а як правило рідше росте в I класі бонітету. Другий ярус деревостану формується зі смереки та ялиці.До корінного деревостану входятьбереза, явір, рідше як домішка ясен звичайний, граб звичайний. Де не де в незначній кількості зустрічаються дуб звичайний, липа дрібнолиста. В рідкому підліску деревостану також є певна кількість ліщини, верби козячої, осики, вільхи. Живий надґрунтовий покрив формують борові, суборові види рослин. Відновлення підліску у деревостанах добре.
Живий надгрунтовий покрив утворюють, зірочник лісовий, воронець колосистий, живокіст серцевидний, міцеліс стінний, молочай мигдалевий. З папоротників можна побачитияк і чоловічий так і жіночий, цистоптеріс ламкий, багаторядник списовидний та інші.
Похідними типами деревостану є чисті яличники, букняки, смеречники.
Типологічний потенціал вологої смереково-ялицевої субучини і ступінь його використання по своїй площі записуємо в таблицю 1.2
1.2. Фактична і потенційна продуктивність вологої смереково-ялицевої субучини.
Продуктивність насаджень - це кількість деревини та інших продуктів лісу вирощених на одиниці площі за певний період часу. Загальна продуктивність складається із захисної та деревної продуктивності, продуктивності побічних користувань та рекреації, продуктивності не лісових земель і лісових акваторій. Комплексна загальна економічна продуктивність лісів базується на раціональному використанні кожного клаптика земель лісового фонду з найбільшою економічною і екологічною віддачею.
Кожна категорія і складова загальної продуктивності може бути природ-ною, фактичною і потенційною.
Природна продуктивність - зумовлюється природними чинниками сучасного оточуючого людиною середовища і від неї не залежить.
Фактична продуктивність - це така, яка під впливом людської діяльності, досягнутого економічного розвитку країни існує на даний час, і уже використовується.
Потенційна продуктивність - це рівень, якого можна досягти в конкретних умовах при вкладенні відповідних капіталів і праці, найбільш повному використанні досягнень науки і техніки, а також новітніх технологій.
Визначення даних показників, та ступеня використання типологічного потенціалу приведено в табл.1.2..
Для визначення потенційної продуктивності та ступеня використання типологічного потенціалу опираюся на існуючий типологічний еталон - це корінне насадження із найкращими лісівничо-таксаційними показниками яке характерне для певної групи віку.
1.3 Розподіл насаджень на корінні та похідні
Для певного типу лісу існує тільки один корінний тип деревостану і може бути багато похідних типів деревостану.
Тип деревостану - найменш і найбільш конкретна одиниця лісівничої типології, яка встановлюється в межах типу лісу за ознакою переважаючої породи. Тобто, тип деревостану об'єднує лісові насадження, однорідні за складом деревного ярусу і умовами місцезростання.
Корінний тип деревостану - це такий тип який історично складено відповідає даним лісорослинним умовам, типу лісу.
Похідний тип деревостану - це такий тип який історично під дією певних природні чи антропогенних факторів створився на не характерних для нього лісорослинних умовах, типу лісу, замінивши корінний деревостан. Під терміном природних факторів розуміємо небажану зміну порід призведену пожежами природного походження, масовим розповсюдженням шкідників, хвороб, зміна клімату; а під терміном антропогенних факторів розуміємо вплив людини: не правильне ведення лісового господарства, відновлення зрубів не відповідними породами, забруднення навколишнього середовища, створення пожеж та інший негативний вплив на ліс.
Типи деревостану виділяються за переважаючою породою і характерною для неї домішкою в межах типу лісу. Знаючи склад порід, які утворюють корінну асоціацію типу лісу, не важко уявити відповідні їм типи деревостанів. Таким чином, корінними деревостанами кожного типу лісу вважаються такі, склад і продуктивність яких близькі до складу і продуктивності збережених.
Насадження, які природно появилися, або штучно створені на безлісних (раніше лісових) і порушених місцезростаннях і не відповідають за складом природним насадженням в ідентичних місце походженнях, відносяться до похідних деревостанів.
Отже, розглянувши сукупність різних факторів та особливості стосовно виділення того чи іншого типу деревостану, з врахуванням вище сказаного, здійснюємо розподіл площі насаджень типу лісу на похідні та корінні деревостани, результати якого заносимо в табл. 1.3.
1.4 Розрахунок обсягу лісогосподарських заходів
Рубки догляду за лісом є основним лісогосподарським заходом. При веденні господарства у лісі перевага надається цілеспрямованому штучному вилученню небажаних дерев.
Рубки догляду за лісом-це найважливіший селекційний спосіб формування і вирощування високопродуктивних деревостанів. Він полягає в періодичній вирубці частини дерев,яку з лісівничої та екологічної точки зору залишати в деревостані не доцільно.
Уся сукупність заходів, що направленні на вирощування насаджень, які відповідають потребам народного господарства називають доглядом за лісом. До найголовніших відносять: періодичну вирубку хворих, заражених чи пошкоджених дерев у деревостані; періодичне омолодження підліску; догляд за узліссям; догляд за лісосмугами; хімічний догляд за лісом та формування ландшафтів.
Головним завданням рубки догляду є:забезпечення кращих умов, екологічного режиму для тих дерев, що залишається для подальшого росту і розвитку. При цьому регулюється породний склад лісових насаджень за рахунок збереження господарсько цінних порід. В насадженні залишаються кращі дерева, то для головної рубки підвищується не тільки якість вирубаної деревини, але й скорочуються строки технічної стиглості деревостану.
Для встановлення обсягів лісогосподарських заходів з вихідних даних необхідно взяти до уваги групу віку, повноту, тип деревостану, та виходячи з цінності деревних порід, проектуємо обсяг лісогосподарських робіт для підвищення продуктивності насаджень. На основі цього складаємо табл.1.4.
Як видно з таблиці 1.4. в насадженнях запроектовано з метою підвищення їхньої продуктивності, комплекс лісогосподарських заходів. 2. Проект доглядових рубань
2.1. Огляд спеціальної літератури
Район буковихсмереково-ялицевих лісів займає схили північного і південного макросхилів. Поширений в Бескидах, Прикарпатті, Закарпатті і Буковині, Горган. Лісова рослинність повсюдно носить сильний відбиток господарської діяльності людини.
Доглядові рубання за лісом являються одними з найважливіших лісогосподарських міроприємств направлених на вирощування господарсько-цінних насаджень, і полягають у періодичному вилучанні дерев із
деревостану, подальше залишення яких в насадженні є недоцільне, з метою створення кращих умов для росту і розвитку дерев які залишаються на корені.
Перед даними рубаннями стоять як біологічні так і економічні передумови.
Біологічні передумови проведення доглядових рубань слідуючі:
- більш ефективне використання сонячної енергії за рахунок направленого формування крон і лісового намету, що забезпечує збільшення кількості світлових листків;
- створення ступеневої зубчатої зімкнутості лісового намету при якій освітлюється не тільки верхня частина крон лісових дерев, а і її боки (більша частина);
- спрямована зміна лісового внутрішнього середовища, доступ світла, вологи, тепла до поверхні ґрунту прискорює процес розкладу лісової підстилки і посилює діяльність мікроорганізмів та ґрунтової фауни;
- систематичне збільшення площі живлення дерев які залишаються на корені;
- регулювання природного відбору активним штучним методом;
- регулювання між видової боротьби в мішаних насадженнях, з метою створення кращих умов для порід які найкраще відповідають лісорослинним умовам.
Економічні передумови є наступні:
- додаткове використання деревини за рахунок проміжного користування;
- скорочення строків вирощування технічно стиглої деревини;
- підвищення продуктивності праці на деревообробних підприємствах;
- розвито ряду нових виробництв;
- збільшення державного доходу з одиниці лісової площі.
Також на доглядові рубання покладені ряд завдань, а саме:
- покращення складу насаджень;
- підвищення якості і стійкості насаджень;
- скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини;
- збільшення виходу деревини з одиниці лісової площі;
- збереження і посилення захисних, грунто, водоохоронних, рекреаційних, та інших корисних функцій лісу.
В залежності від віку насадження на території України проводяться такі види доглядових рубань за лісом, як:
- освітлення;
- прочищення;
- проріджування;
- прохідне рубання.
Освітлення - догляд за складом деревостану. Проводять в насадженнях віком до 10 років. Основна мета - це формування насаджень бажаного складу та густоти, збереження такої участі головної породи яка б відповідала конкретним лісорослинним умовам і призначенню створеного насадження.
Прочищення - догляд за складом і густотою деревостану. Проводиться в насадженнях віком від 11 до 20 років. Мета - покращення складу майбутнього насадження, покращення форми насадження, добиваються рівномірного розміщення дерев головної породи по площі, регулювання кількісного співвідношення між окремими породами.
Проріджування - проводяться в насадженнях віком від 21 до 40 років, це догляд за густотою і формою деревостану, формою стовбура та крони. За мету прорідження має - формування стовбура, крони кращих дерев, головна увага приділяється якості та структурі насаджень, покращення складу, в окремих випадках формування другого ярусу насаджень.
Прохідне рубання - це догляд за приростом і формою деревостану. Проводиться в насадженнях віком від 41 року і закінчуючи за один клас віку до рубання головного користування (РГК), а саме за 20 років. Основна мета прохідних рубань - це збільшення приросту кращих дерев по висоті і діаметрі, підвищення товарності насаджень, скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини, проводиться поліпшення складу насаджень,створення умов для покращення плодоношення, появи сходів і підросту головних лісоутворюючих порід.
Рубки догляду служать для того, щоб виростити ліс доброї якості та високої продуктивності, при певному догляді. Основні завдання яких такі:
1. Забезпечити відповідний видовий склад.
2. Сформувати ліс з дерев високої якості.
3. Прискорити ріст лісу.
4. Підвищити продуктивність і стійкість деревостану.
5. Отримати додаткову деревину.
6. Поліпшити санітарний стан лісу.
7.Посилити водорегулюючі, водоохоронні та грунтозахисні функції лісу.
Отже, доглядові рубання - це засіб масової селекції, що дозволяє значно поліпшити видовий склад, підвищити продуктивність і стійкість насаджень, а також якість деревини. Крім того, отримується додаткова деревина.
2.2. Біологічна та екологічна характеристика деревних порід вологої смереково-ялицевої су бучини
Бук лісовий (Fagus sylvatica L.)- дерево 1-ї величини. За сприятливих екологічних умов досягає висоти 50м і діаметра 1,5-2м. Формує повно деревні стовбури правильної форми. Може жити до 450-500 і більше років і давати приріст до 300-350 років.
Бук - порода помірно теплого, вологого гірського і морського клімату. В Україні найбільші масиви букових лісів розташовані на південно-західному мегасхилі Карпат, у висотному діапазоні 500-1200м, який характеризується значною кількістю опадів (700-1200 мм за рік), високою вологістю повітря, м'якою, без значних коливань температури зимою. У висотному діапазоні 600-800(900)м, на відміну від нижчого і вищого гіпсометричних рівнів, розташовуються чисті букові ліси. Це пояс екологічного оптимуму для бука, і тут він майже повністю витісняє з деревостанів інші породи. Букові деревостани високоповнотні. У пралісах у віці 120 років буки досягають висоти 34м і середнього діаметра 45см.
На своїй східній межі ареалу бук не опускається нижче 250м над р.м. У даному випадку виявляє себе клімато-екологічна властивість бука - приуроченість до м'якого морського і гірського клімату. Коливання температури, знижена вологість повітря мають на бука негативний вплив і обмежують його ареал.
Бук витримує короткотермінові зниження температури до -30-35°С, але пошкоджується у разі тривалих морозів навіть якщо вони невеликі -13-23°С. На відкритих місцях, у замкнутих котловинах, на полях і південних схилах бук потерпає від опіків сонця і заморозків. Мінімально необхідна річна кількість опадів для бука лісового 450-500 мм. В місцях острівного поширення в рівнинній частині України букові ліси приурочені до підвищених елементів рельєфу, на яких, порівняно з оточуючими місцевостями, опадів випадає більше.
Це дуже тіневитривала порода, яка формує високу зімкнутість деревостану, що зріджуються у віці понад 150 років. За тіневитривалістю він поступається ялиці білій і ялині європейській, але є тіневитривалішим, ніж явір. Під наметом зімкнутих деревостанів бука надземний покрив мертвий. Як тіневитривала порода бук часто формує чисті одноярусні деревостани, без підліску, зі слабо вираженим трав'яним покривом.
Бук лісовий належить до мезофітів. Його оптимум - свіжі едатопи, в яких він виявляє найбільшу стійкість і досягає за продуктивністю І-Іа класу бонітету. В сухих едатопах його бонітет падає до III-IV, у вологих - до ІІ-ІІІ. У сирих едатопах бук не росте через низьку їх аерацію.
За відношенням до багатства ґрунтів бук належить до мегатрофів. Він вибагливіший, ніж клен гостролистий, явір, граб звичайний, але менш вибагливий, ніж ялиця біла. Краще росте на ґрунтах і гірських породах, які багаті на вапно. Це особливо простежується на східній межі ареалу. Найбільш продуктивні деревостани (Іа-І класу бонітету) формує в грудових типах лісу (на буроземах). В Українських Карпатах близько 90% чистих букових деревостанів приурочені до грудів.
У перші роки життя в бука росте стрижневий корінь, але потім коренева система формується як поверхнева з міцним боковим корінням, яке на потужних ґрунтах заглиблюється на 1,5м і більше. Бокові корені часто відходять у боки від основи стовбура безпосередньо під підстилкою. На глибоких ґрунтах бук порівняно стійкий до вітру, на мілких кам'янистих - вітровальний, особливо на ділянках, зріджених рубаннями.
Дерева бука лісового починають плодоносити в насадженнях у 40-60-річному віці, найрясніше плодоносять 150-200-річні. Найбільший урожай горішків дають ширококронні, добре освітлені дерева першого ярусу. У чистих букових деревостанах урожаї горішків більші, ніж у тих, що містять домішку інших порід. Найбільші урожаї дають чисті букові деревостани з повнотою 0,6-0,7.Певної періодичності у плодоношенні бука в Карпатах не відзначено. Рясні урожаї горішків бувають тут в середньому один раз на десять років, середні повторюються частіше - через 4-6 років. У Карпатах та на Розточчі природно бук відновлюється дуже добре. Ялиця біла (Abiesalba L.) - ареал в межах України обмежується Карпатами і деякою мірою Прикарпаттям, де вона як правило утворює змішані деревостани з ялиною звичайною і буком лісовим. Чисті деревостани природних насаджень ялиці зустрічаються дуже рідко. Тіньовитривалість її дещо більша ніж у смереки але решта біологічних властивостей (відношення до родючості і зволоження ґрунту, тепла інтенсивність росту та ні.) такі ж самі як і у ялини. Ялиця біла - вітростійка, пошкоджується заморозками в молодому віці, повільно росте при недостатньому освітленні, інтенсивно проростає при достатньому освітленні, чутлива до пошкоджень.
Екологічні особливості ялиці білої вимагають починати догляд і повторювати його регулярно, що дозволяє сформувати певний склад, а також треба звернути увагу на збереження (дуба, ясена, ільма гірського, клена гостролистого, граба, модрини і сосни) вони покращують ріст ялиці.
Смерека (Piceaabies L) - є головною типоутворюючою породою Українських Карпат. Це - типово мезотрофна порода, найбільш широко розповсюджена у сугрудах. В екстремальних умовах може формувати чисті смерекові насадження, а оптимальної продуктивності досягає в грудах.
За умовами зволоження смерека є типовим мезофітом, але частково заходить у сирі гігротопи. У деревостанах смерекової групи лісу є багато деревних порід, які виступають характерними домішками: бук, ялиця, вільхи сіра і зелена, сосни звичайна та гірська.
Корінні деревостани смереки звичайної займають 420 тис.га. Також значну площу (близько 150 тис.га) займають похідні смеречини, які часто відносять до корінних деревостанів.
Ялицеві сусмеречини є найбільш поширеними і займають 53%. Менш поширеними є вологі високо гірські сусмеречини (23%). Вологі буково-ялицеві сусмеречини та вологі чисто смерекові субори займають 15% і 5% відповідно. Інші типи лісу є менш поширеними і найчастіше, вони виконують ґрунтозахисну та водоохоронну роль.
Смерека є типотвірною породою в суборах, сугрудах і грудах.
Як екологічна домішка вона виступає у всіх трофотопах.
Особливої уваги і охорони заслуговують смерекові типи лісу з домішкою реліктового кедра до льодовикового періоду.
2.3. Характеристика ділянок, які вимагають доглядових рубань
Освітленню підлягають ділянки, які досягли віку 1- 10 років і з повнотою не менше 0,8. Його слід починати проводити через 3-5 роки після рубки головного користування, де спостерігається явне пригнічення головних порід швидкоростучими, мягколистяними породами, а також у чистих перегущених молодняках із помірною інтенсивністю до 20-30 %.
Прочищення проводять в насадженнях, які мають вік від 11 до 20 років, при цьому повнота повинна становити як і для освітлення, не нижче 0,8. Як правило в даному типі лісу проводять прочищення з повторюваністю 4-6 років і інтенсивністю до 20-30 % в насадженнях які мають таку саму характеристику як і для освітлення.
Прорідження проводять в насадженнях повнота яких становить не нижче 0,8 і які досягли віку 21-40 років. Як правило це ділянки які мають в своєму складі частку небажаних порід, або є дуже сильно перегущені. Інтенсивність як правило становить не вище 20%.
Під прохідні рубання попадають ділянки, які набули віку 41 року із повнотою 0,9 і вище. Закінчуються проводитись даний вид рубань в насадженнях за один клас віку до рубань головного користування.
Детальна характеристика ділянок які вимагають доглядових рубань приведена в табл. 2.1., де приведена інтенсивність у відсотках від загального запасу, і запас по вирубу по кожній ділянці, який визначається по інтенсивності.
2.4 Розрахунок річної лісосіки
Обсяг доглядових рубань встановлюється лісництвом щорічно за матеріалами лісовпорядження і подається в лісгосп. При значних зміна лісового фонду з часу останнього лісовпорядкування чи в наслідок допущених лісовпорядниками помилок лісництво самостійно обчислює розмір доглядових рубань на основі обстеження насаджень в натурі.
Щорічний розмір рубань встановлюється окремо для кожного виду (освітлення, прочищення, проріджування, прохідне рубання). Розрахунок ведуть по площі і запасу насаджень. Розрахунок річної лісосіки по площі вираховують шляхом ділення суми площ відповідних лісостанів, які потребують певних видів рубань, на число років, через які проводиться даний вид рубань, тобто на повторюваність, а річну лісосіку по запасу вираховують шляхом ділення суми запасів насаджень на повторюваність. Повторюваність - це період часу, після якого в лісостані проводять черго вий прийом доглядового рубання або її повторність, залежить від віку, складу і форми насадження, біоекологічних особливостей головної деревної породи, її бонітету, інтенсивності попереднього зріджування та стану деревостану.
Повторюваність для смереково-ялицевої субучини становить:
- освітлення 3-5 років
- прочищення 3-5 років
- проріджування 5-10 років
- прохідне рубання 10-15 років.
При плануванні доглядових рубань на наступні роки за основу беруть розрахункову лісосіку по площі.
Приклад розрахунку річної лісосіки приведений в табл. 2.2.
Повторюваність для освітлення і прочищення приймаємо 3 і 4 років так, як дані породи є тіневитривалі і повільно ростучі, а для прорідження - 8 років. Прохідні рубання проектуємо на 10 років.
2.5. Черговість проведення доглядових рубань
Черговість доглядових рубань визначається залежно від сучасної і майбутньої цінності ділянок лісу. При рівнозначних природних і економічних умовах доглядових рубань назначаються перш за все:
- за формою - в складних, а потім простих лісостанах;
- за складом - у змішаних деревостанах з участю світлолюбивих порід, а потім в тіневитривалих, а в чистих в останню чергу, але обов'язково;
- залежно від зімкнутості - у деревостанах з високою зімкнутістю;
- залежно від густоти - у перегущених насадженнях;
- за продуктивністю - у насадженнях найвищих бонітетів;
- за станом - на ділянках з масовим природнім відпадом, при наявності фаутних та пошкоджених дерев.
В першу чергу потребують догляду такі насадження:
- ділянки на яких зростають хворі і пошкоджені дерева;
- культури і молодняки цінних порід які пригнічуються не бажаними деревними та чагарниковими породами;
- змішані деревостани з головною і другорядною породами в одному ярусі;
- деревостани в яких є світлолюбові породи (дуб, ясен, модрина, сосна);
- складні деревостани;
- чисті перегущені молодняки цінних порід;
- молодняки насіннєво-порослевого походження;
- перегущені насадження;
- деревостани із куртинним розміщенням дерев, якщо в окремих групах існує загроза пригнічення головних порід другорядними, або у разі перегущення чистих куртин.
Черговість проведення доглядових рубань приведена в табл. 2.3. основною критерію набору лісосік на певний рік була розрахункова лісосіка по площі, а слідкуючою за нею була критерія - розрахункова лісосіка по запасу.
2.6. Організація проведення доглядових рубань
В загальному кожне рубання лісосіки можна поділити на 3 основних частини, а саме:
1) відвід ділянки;
2) рубання і очищення ділянки;
3) перевірка місць рубання.
Відвід ділянки проводиться за рік до рубання в безсніжний період. Він включає такі роботи:
- підготовчі роботи - ознайомлення із матеріалами лісовпорядкування, по кожному виду рубань встановлення річної лісосіки, нарізання лісосік згідно черговості призначення ділянок, із планшетів роблять викопіровку тих виділів, які підлягають рубанню на слідуючий рік та ін., проводиться лісничим;
- відмежування лісосіки - прорубування візирів по периметру ділянки, встановлення діляночних стовпів, проведення бусольної зйомки ділянки, та ви-креслення плану, складання технологічної карти проведення рубання, проводиться лісниками, майстрами із допомогою робочих, при нагляді лісничого чи його помічника;
- призначення дерев в рубань та закладання пробних площ - проводиться по господарсько-біологічним ознакам дерев. При проведенні освітлення і прочищення відвід дерев не проводять, а визначають лиш вирубувальну кубомасу шляхом закладання пробних площ, розмір яких залежить від складу деревостану (в чистих деревостанах розмір пробної площі становить 3% від зальної площі, а в змішаних - 5%). При закладанні пробних площ на проріджування і прохідні рубання на них проводять суцільний перелік дерев по 2 см. ступням товщини, заміряють висоти ступенів і проводять перелік відведених дерев в рубання, кожне відведене дерево клеймується. Інколи такі переліки проводять і при освітленні і прочищенні для встановлення зміни по діаметру і висоті;
- матеріально грошова оцінка лісосіки - проводиться на підставі матеріалів відведення дерев на пробній площі із перерахунком на всю площу, проводиться помічником лісничого, лісничим;
- перевірка якості проведення робіт по відведення лісосік - проводиться спеціальними особами із лісгоспів після подання матеріалів відведення лісничим в лісгосп.
Рубання ділянок проводиться спеціальними комплексними бригадами які сформовані в лісництві. Рубання проводиться згідно складеної технологічної карти, яка передбачає розбиття лісосіки на пасіки, нарізку трильовочних волоків, встановлення надовбнів на них для попередження пошкодження дерев які на пні, розміщення і встановлення верхнього складу, навантаж-площадки, напрям валки дерева, спосіб очистки лісосіки, в даних умовах як правило складання в купи для подальшого перегнивання.
Перевірка і приймання робіт при проведенні доглядових рубань за лісом називають ще оглядом місць рубань. Вона здійснюється на протязі рубання та і 30 днів після її закінчення. Перевірка здійснюється комісією яка призначається директором лісгоспу при участі лісокористувача який розробляв дану лісосіку.
Інтенсивність доглядових рубань визначається ступінню зрідження деревостану і може бути вираженою за такими показниками:
-запасом вирубаної деревини, вираженого в відсотках запасу насадження до рубки;
-кількістю вирубаних дерев, вираженою у відсотках до початкової кількості дерев в насадженні
-ступінню зниження повноти або зімкнутості деревостанів;
-процентом вирубаного поточного приросту.
Інтенсивність рубки повинна бути диференційована для кожної ділянки окремо. Вона залежить від таких факторів як лісогосподарських та економічних вимог; біологічних особливостей порід; стану насадження; густоти і характеру розподілу дерев по площі; типу лісу та інших факторів.
На даний час виділяють наступні групи зрідження: слабка - до 15%, вирубаного запасу насадження, помірна - 16-25%, сильна - 26-25%, і дуже сильна - вище 35%.
Проте ці нормативи підлягають уточненню і користуванню на місцях, виходячи з умов росту дерев, їх біологічних особливостей, структури і стану насаджень. Так, наприклад, в складних насадженнях інтенсивність рубки на 5-10% більша в порівнянні з простими деревостанами.
В молодняках штучного походження інтенсивність рубки знижується на 10-15% в порівнянні з молодниками природного походження, за виключенням вітровальних і сніголамних смеречників.
На даний час лісівнича наука і практика застосовує такі методи рубок догляду: верховий, низовий і комбінований. Вибір методу рубки залежить від біоекологічних властивостей деревних порід, складу, форми насадження, природних обставин, економічних умов, типу лісу тощо. У всіх випадках правильний вибір методу доглядових рубань повинен забезпечити формування корінного деревостану, збереження рідкісних та продуктивних цінних видів дерев, покращення умов для розкладу лісової підстилки, створення умов для прискореного росту деревостанів, збереження захисних та інших корисних функцій лісу.
Низовий метод застосовується у чистих хвойних деревостанах з перевагою смереки. З насадження вибирають дерева IV,V рідше ІІІ класу за Крафтом. Рубки регулюють процес зрідження, а не напрям. Після рубки збільшується середній діаметр деревостану, формується одноярусний деревостан.
При застосуванні верхового методу глибина намету лісу майже не змінюється. Формується складне за формою насадження. Середні діаметр і висота одразу понижується. Збільшується площа вуглекислого і мінерального живлення рослин.
Для комбінованого методу характерна часта повторюваність рубки. Кращі дерева залишаються і у верхній і у нижній частині насадження. Часто формуються біогрупи. Середні діаметри і висоти майже не змінюються і формується ступінчаста зімкнутість намету.
2.7. Організація проведення доглядових рубань
Основними техніко-організаційними показниками доглядових рубань є:
- метод;
- спосіб;
- інтенсивність;
- повторюваність.
Метод - це теоретично обґрунтоване призначення або залишення дерев в деревостані по вертикалі, тобто це втручання в лісовий намет по вертикалі. Існує три основних методи: низовий - застосовується як правило в чистих насадженнях із ті невитривалими породами, як правило при проведенні прорідження і прохідних рубань, передбачає видалення дерев із нижньої частини намету, даний метод підвищує середній діаметр і висоту ; верховий - застосовується в насадженнях із світлолюбивими породами, які пригнічуються швидкоростучими не бажаними породами при проведені освітлення і прочищення, передбачає видалення дерев із верхньої частини деревостану, він понижує середню висоту і діаметр; комбінований - поєднує як низовий та і верховий методи, застосовується як правило в змішаних, складних деревостанах, після рубання середні висота і діаметр можуть не змінюватись, формується ступіньчаста зімкнутість деревостану. Методи рубань приведені в табл. 2.1., і для даного типу лісу характерний комбінований метод так як переважають мішані насадження.
Спосіб - це втручання в лісовий намет по його горизонталі. В залежності від походження насаджень розрізняють такі способи доглядових рубань за лісом як :
- рівномірного зрідження - застосовуються в насадженнях природного походження;
- не рівномірного зрідження - застосовується в насадженнях штучного походження ( в лісових культурах ). Вони бувають коридорні, лінійні, стрічкові.
Повторюваність - це період часу, після якого в лісостані проводять черго вий прийом доглядового рубання або її повторність, залежить від віку, складу і форми насадження, біоекологічних особливостей головної деревної породи, її бонітету, інтенсивності попереднього зріджування та стану деревостану.
Існують правила, що до термінів повторюваності доглядових рубань за лісом:
- в чистих насадженнях повторюваність менша в порівнянні із змішаними;
- чим кращі лісо рослинні умови тим більша повторюваність доглядових рубань;
- чим більшої інтенсивності проводилось попереднє рубання тим довший період повторюваності.
Дані про повторюваність по рубках догляду наведено в таблиці. 2.2
3. Лісівнича ефективність доглядових рубань
3.1. Характеристика і аналіз пробних площ
Для підтвердження правильності вибору техніко - організаційних показників при доглядових рубках закладаються пробні площі. Було закладено дві пробних площі для прочистки і проріджування з описом і зміною головних лісівничо - таксаційних показників до і після рубки.
Пробні площі №1 і №2 закладалися у вологій смереково-ялицевій субучині (С3 - см-яц БК). Перша пробна площа закладалася в насадженні віком 17 років площею 0,05 га. Друга пробна ділянка, площею 0,5 га, закладена у насадженні віком 38 років. Необхідно провести розрахунок середніх таксаційних показників насадження до і після проведення доглядових рубань для аналізу ефективності їх проведення. Для цього розраховується сума площ поперечних перерізів дерев на закладених пробних площах (G) з наступним розрахунком об'ємів дерев.
Площу поперечного перерізу ступені визначаємо з нормативних даних.
Суму площ поперечних перерізів дерев породи обчислюємо як добуток площі поперечного перерізу ступені товщини на кількість дерев цієї ступені.
Діленням суми площ січень на загальну кількість дерев породи розраховую середню площу поперечного січення дерев. Середній діаметр дерев породи розраховуємо з таблиць площ поперечного перерізу на основі середньої площі поперечного січення.
Середній діаметр дерев породи мжна також розрахувати за формулою:
,
де: Gс - середня площа поперечного перерізу;
Середню висоту дерев породи до та після рубки встановлюємо з кривої висот дерев. Складаємо 6 графіків. На графіках зображуємо криві висот по породах на пробній площі №1, аналогічно зображуємо графіки з кривими висот на пробну площу №2 для цих же порід (рис. 3.1 - 3.3 та рис. 3.4 - 3.6 відповідно). Далі визначаємо середні висоти по породах, до та після рубки. Результати проведених розрахунків наведені в таблиці 3.3.
Визначення запасу насадження проводиться з попереднім розрахунком об'єму одного дерева і ступені товщини. Об'єм одного дерева знаходжу з нормативно - довідкових матеріалів. Сума об'ємів ступені дасть запас дерев породи на пробній площі. Далі розрахований запас переводжу на 1га, для подальшого аналізу, і розраховую середній склад насадження в цілому. Розрахунки запасу до та після рубки на пробній площі №1 наведені у таблиці 3.4 та 3.5. 3.2. Вихід сортиментів при доглядових рубання
У процесі лісорозробки треба прагнути, щоб кожний стовбур був раціонально поділений на окремі частини(сортименти), з урахуванням його якісних і кількісних показників. Вихід сортиментів з деревного стовбура зумовлений вимогами виробництва за такими ознаками: породою, розмірами (діаметр і висота), збігом, якісною характеристикою стовбура. Так як при доглядових рубаннях вирубуються дерева гірші за якістю та цільовим призначенням відповідно вихід ділових сортиментів буде малий, а саме згідно табл. 3.11. видно, що при освітленні ділових сортиментів взагалі не має, а найбільше відходів які взагалі не мають ніякої важності. Вони залишаються, як і хворост на лісосіці для перегнивання. Дуже малу кількість займають дрова, які мають місце в реалізації.
Вже при прорідження з'являється невелика кількість ділової деревини, суттєво збільшується дров'яна частка, аж до 50%, і сильно зменшується частка хворост і відходів.
Вихід сортиментів при доглядових рубань розраховуємо на річну лісосіку окремо по кожному виду доглядових рубок. Для визначення виходу сортиментів від рубок догляду, для яких були закладенні пробні площі, використовуємо сортиментні таблиці, Беремо % виходу сортиментів по кожному виду рубок окремо. Вихід сортиментів при рубках догляду і розрахунок виручки від реалізації деревини наводимо в табл. 3.11.
3.3. Технологічні затрати на проведення доглядових рубань
Технологічні витрати включають в себе витрати на спилювання, транспортування 1 м3 деревини, витрати на заробітну плату робітникам які виконували роботи по відведенню, розробці і перевірці лісосіки. Розрахунок ведеться на 1 м3 деревини і відповідно найбільші затрати на заготівлю 1 м3деревини буде в освітленні і прочищенні так як рубання там проводяться вручну, а відповідно затрачається більше часу на заготівлю 1 м3 деревини. Що не можна сказати про прорідження де рубання ведеться за допомогою бензомоторних пил, що прискорює заготівлю, а також середній об'єм 1 дерева є набагато більший ніж в освітленні.
За попереднім визначенням розподілу сортиментної структури пробних площах, плановим об'ємом заготівлі деревини та середніми реалізаційними цінами на сировину, розраховуємо виручку від реалізації лісо продукцію.
Загальну кількість витрат визначають шляхом перемноження вартості 1 м3 деревини на загальний об'єм деревини, і відповідно вартість освітлення і прочищення є набагато менша, а ніж вартість прорідження так як в прорідженні набагато більший вирубу вальний запас.
Приклад розрахунку технологічних витрат наведений в табл. 3.12..
3.4 Лісівнича ефективність доглядових рубань Вирощування високопродуктивних оптимального складу деревостанів можливе лишена на типологічній основі з врахуванням біоекологічних властивостей деревних порід. Часто в молодняках природного походження у першому десятиріччі переважають другорядні породи і запізнення із освітленням на 2-3 роки може призвести до втрати головної породи і часу на створення лісових культур, із відповідними затратами бюджетних коштів. Саме тому перші своєчасні освітлення - це найважливіший лісівничий захід, від якого залежить майбутня продуктивність деревостану.
Скорочення строку вирощування технічно стиглої деревини - основне завдання лісівництва. Саме за допомогою доглядових рубань відбувається це скорочення, тому, що вони спонукають до збільшення приросту дерев які залишаються на корені. Правильне проведення доглядових рубань призводить до створення екологічно стійких проти різних несприятливих природних явищ. Попри те на протязі росту насадження відбуваються додаткові надходження від реалізації деревини заготовленої під час проведення доглядових рубань. Так в табл. 3.13. наведено доходи від реалізації продукції заготовленої під час проведення доглядових рубань, а табл. 3.14. наведена рентабельність проведення рубань як по кожному виду так і загальна. З даної таблиці видно, що не рентабельне є освітлення і прочищення так як тут мала кількість деревини, що реалізується, а та що реалізується є дров'яною і вартість її є дуже низька. Що не можна сказати про прорідження де вже є і ділова деревина і витрати на проведення даного рубання і набагато менші а рівень рентабельності виробництва лісопродукції згідно рекомендації Державного комітету лісового господарства від 8 листопада 2002 p. № 146 не обмежується. Нормативний прибуток у ціні повинен забезпечувати розширене відтворення основних виробничих фондів, розвиток соціальної сфери, справляння податків та інших платежів. Для спрощення розрахунків приймається фактична ціна знеособленого кубічного метра деревини на базовому підприємстві на період складання курсового проекту і весь дохід від реалізації лісопродукції спрямовується на фінансування лісового господарства.
4. ПРОЕКТ РУБОК ГОЛОВНОГО КОРИСТУВАННЯ
4.1. Лісосічний фонд на наступні роки
Як вже зазначалось, рубки головного користування проводяться у стиглих або перестійних деревостанах, а це значить, що експлуатаційний фонд головного користування становитимуть деревостани, які досягли віку стиглості і старші. За даними обліку лісового фонду лісництва, рубок головного користування потребують 58,9 га лісу із загальним запасом деревини 17119 м3 (табл. 4.1). Вік рубок головного користування в даному типі лісу для бука становить 100 - > років. В цей період смерека набуває кількісної та технічної стиглості. Тому встановлений вік рубки є оптимальним. 4.2. Обґрунтування техніко-організаційних показників
Під техніко - організаційними показниками розуміють певні правила проведення рубок, дотримання яких необхідне для забезпечення природного поновлення лісу, стійкості ґрунтів, стіни лісу, що залишається та ін. До таких основних показників відносяться: напрямок лісосіки, напрямок рубки, ширина і розмір лісосіки, термін примикання, спосіб примикання, сезон рубки, інтенсивність зрідження, повторність та ін. Але, так як цих показників існує дуже багато, то в нашому випадку з навчальною метою, для обраних ділянок, запроектуємо такі основні техніко - організаційні показники. Ділянка №1 : так як на даній ділянці повнота становить 0,4 то проектуємо суцільно лісосічне рубання, ділянку рубаємо за одним заходом та як в неї площа становить 2.8 га, а допускається в даних умовах згідно правил 3 га. Вона буде мати наступні техніко - організаційні показники:
- напрямок лісосіки - розміщення довшої сторони перпендикулярно до схилу для попередження ерозійних процесів;
- напрям рубання - від підніжжя до вершини;
- спосіб примикання - безпосередній;
- термін примикання - 3 роки згідно правил;
- ширина лісосіки - 50 м згідно правил;
- сезон рубання - зима, для захисту природного поновлення і поперед-ження ерозії ґрунту;
- спосіб очистки лісосіки - складання порубочних рештків у вали в поперек схилу через 20-25 м, із залишенням розривів розміром до 1-2 м, які чергуються в шахматному порядку;
- спосіб заліснення - створення лісових культур відповідно до даного типу лісу.
Ділянка №4: на даній ділянці проектую двоприйомне рівномірно-поступове рубання тому, що тут повнота становить 0,7, а площа ділянки 4 га, що повністю відповідає правилам рубань головного користування. Повноту після проведення першого прийому знижуємо до 0,5 із вирубанням 30% запасу, вирубуються дерева типу вовк, також дерева пошкодженні і хворі дерева головних порід. Кінцевий прийом проводимо через 7 років при наявності природного поновлення або через 10 років при будь-якому природному поновленні. Час проведення першого прийому - в насіннєвий рік в осінньо-зимовий період, другий прийом в багатосніжну зиму, щоб не пошкодити природне поновлення. Спосіб очистки лісосіки - складання в купи.
4.3. Заходи сприяння природному поновленню
Під природнім поновленням лісу в лісівництві розуміють процес утворення нового покоління лісу природнім шляхом. Успішне природне поновлення відбувається у багатьох типах лісу, але цьому процесу часто перешкоджають різні фактори. Тому постає питання про вивчення особливостей природного поновлення лісу та сприяння його появі і збереженню, з метою формування корінних дерево станів з госпадарсько цінних порід.
Слід відзначити, що успіх лісогосподарських заходів по відновленню лісів при всіх видах рубок визначається всебічним врахуванням закономірностей природного відновлення в залежності від типу лісу. Тому з врахуванням вище сказаного, для збереження максимальної кількості самосіву і появи життєздатного підросту головної породи всі лісозаготівельні операції слід проводити з врахуванням наступних заходів по сприянню природному відновленню:
-правильний вибір способу рубки головного користування, технології її проведення і сезону проведення з метою збереження максимальної кількості вже наявного підросту;
-правильний вибір методу очистки лісосіки (в даному випадку у вологому типі лісу доцільним є застосування вогневого методу з метою запобігання задернінню);
-догляд за підростом (пошкоджений і перерослий підріст доцільно садити на пень з метою створення порослевого лісу і т.п.);
-проводити догляд за підліском (з метою омолодження чагарників, створюючи тим самим умови для появи самосіву головних порід і його подальшого росту, більш активне вирубування підліску перед головною рубкою та ін.);
-проведення догляду за ґрунтом (механізований вплив на ґрунт з метою рихлення і перемішування мінерального шару з органічною частиною ґрунту - боронування, підготовка ґрунту площадками 1х1м; 1,5х1,5м, вручну краще, що в майбутньому буде більш продуктивніше.
В цілому при отриманні задовільного природного поновлення відбувається велике заощадження бюджетних коштів так як не потрібно створювати лісові культури, а в порівнянні із ними воно є набагато стійкіше і краще, що в майбутньому буде більш продуктивніше.
Список використаної літератури
1. Генсірук С.І. Ліси України
2. Горшенин Н.М., Швиденко А.И. Лесоводство. - Львов: Вища школа, 1977. - 303 с.
3. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К.: Урожай, 1987. - 560 с.
4. Правила рубок головного користування в лісах України. - К., 1995. - 16 с.
5. Правила рубок, пов'язаних з веденням лісового, та інших рубок. - К., 1996 - 10 с. 6. Свириденко В.Є., Швиденко А.Й. Лісівництво. - К.: Сільгоспосвіта, 1996. - 312 с.
7. Сортиментны етаблицы для таксации леса на корню (Отв. за выпуск К.Е. Никитин). - К.: Урожай, 1984. - 630 с.
8. Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2004. - 160 с.
9. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство: Підручник. - Чернівці: Зелена Буковина, 2001. - 352 с. 
Документ
Категория
Рефераты
Просмотров
335
Размер файла
57 Кб
Теги
miy, kursach
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа