close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

6 Охрана

код для вставкиСкачать
6 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
6.1 Обґрунтування вибору об'єкта
Дипломна робота присвячена розробці системи технічного захисту інформації на підприємстві. Значна частина роботи виконується з використанням персональної ЕОМ. Тому як об'єкт дослідження з охорони праці вибираємо робоче місце оператора ЕОМ.
6.2 Аналіз ймовірних небезпечних та шкідливих виробничих факторів
Умови праці визначається комплексом санітарно-гігієнічних і технічних факторів, що мають вплив на здоров'я людини. Аналіз умов праці складається з порівняння фактичних рівнів параметрів із граничнодопустимими в відповідності до вимог стандартів. Умови праці на робочому місці проаналізуємо за наступними факторами:
- повітря робочої зони (температура, відносна вологість повітря, рухливість повітря, запиленість, загазованість);
- освітленість (природна або штучна);
- шум і вібрація;
- електробезпечність;
- електромагнітні поля ВЧ і НВЧ;
- пожежна безпека.
6.3 Розробка заходів, спрямованих на усунення або зниження шкідливого впливу виявлених факторів
6.3.1 Повітря робочої зони
Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони нормуються за ГОСТ 12.1.2005-88. Робота оператора ЕОМ відноситься до категорії "Легка 1а", робоче місце постійне. Нормуються оптимальні та припустимі параметри для холодного і теплого періодів року. Ці параметри зведені в табл. 6.1.
Таблиця 6.1 - Оптимальні та припустимі параметри повітря робочої зони
Найменування
параметраПеріод рокуХолоднийТеплийоптимальніприпустиміОптимальніприпустиміТемпература, 22-2421.0-25.023-2522.0-28.0Відносна вологість, %40-60Не більш 7540-60Не більш 75Швидкість руху, м/сНе більш 0.1Не більш 0.1Не більш 0.10.1-0.2 Згідно проведеним вимірами мікроклімат приміщення характеризується наступними параметрами в табл. 6.2.
Таблиця 6.2 - Параметри мікроклімату робочої зони
Найменування
параметраПеріод рокуХолоднийТеплийТемпература, 22-2423-25Відносна вологість, %40-6040-60Швидкість руху, м/сНе більш 0.1Не більш 0.1 При проведенні перевірки повітря робочої зони за вищенаведеними параметрами відхилень від нормативних даних виявлено не було. Вимір запиленості та рухливості повітря показали, що ці параметри в нормі.
6.3.2 Освітленість
Нормування природного і штучного освітлення здійснюється по ДБН В.2.5-28-2006. Для освітлення робочого місця використовується загальне освітлення. У приміщенні з ПК проектом передбачено рівномірний розподіл яскравості (перепад яскравості не перевищує 1:3), виключаються яскраві джерела світла і блискучі поверхні в полі зору людини. Для освітлення приміщення використовують газорозрядні лампи або лампи накалювання, закриті матовими плафонами. Припустима пульсація освітленості для напружених зорових робіт складає 10%.
Характеристику зорової роботи визначимо як високої точності - нам потрібне розрізнення об'єктів з найменшим розміром 0,3-0,5 мм. При великому контрасті на білому фоні. У цьому випадку по ДБНВ 25-28-2006 необхідна освітленість повинна бути не нижче 300лк. Виміри освітленості в комп'ютерному класі показали, що на робочих місцях рівень природного освітлення складає 200лк, що не відповідає необхідної освітленості по ДБН В.2.5-28-2006. Тому фактична освітленість менше норми, отже, необхідно реконструювати існуючу систему. Розрахунок необхідної системи штучного освітлення зроблений нижче, у пункті 8.4. - індивідуальне завдання. Пульсація яскравості дисплея не перевищує припустиме значення і складає 8% при частоті горизонтального розгорнення 75 Гц.
6.3.3 Шум та вібрація
Припустимий рівень звуку визначається за видом трудової діяльності (робітника місця). Робоче місце оператора ЕОМ відноситься до виду 1 - творча діяльність, робота з підвищеними вимогами, наукова діяльність, конструювання і проектування, програмування, викладання і навчання, лікарська діяльність: робочі місця в приміщеннях дирекції, проектно-конструкторських бюро, програмістів обчислювальних машин, у лабораторіях для теоретичних робіт і обробки експериментальних даних. Шум нормується за ГОСТ 12.1.003-83 а вібрація - по ГОСТ 12.1.012-78 . У залежності від умов роботи рівень звукового тиску оцінюється за двома методами:
- нормування рівня звуку;
- нормування по граничному спектру;
Первинне дослідження рівня шуму за допомогою першого методу показав, що загальний рівень шуму, виміряний за шкалою А шумоміра, складає величину ,що перевищує допустиму величину . За допомогою другого методу було проведено додаткове дослідження. Необхідні рівні звукового тиску на робочому місці приведені в табл. 6.3.
Таблиця 6.3 - Рівні звукового тиску
Частота, Гц631252505001000200040008000Рівень звуку, дБ1820414850525560
При перевірці рівнів звуку на робочому місці було відзначено при роботі принтера різке зростання шуму на частотах 1000Гц до 50 дБ. Для зниження рівня шуму і вібрації при друку документації використовується прогресивне устаткування. Для захисту від шуму захисний корпус принтера виконують зі звуковбирного матеріалу; застосовують немеханічні методи друку (електростатичний, хімічний, лазерний і ін.). Перевірка на віброприскорення довела, що на робочому місці відсутні пристрої, що могли б створювати відчутну вібрацію.
6.3.4 Електробезпека
ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ встановлює загальні вимоги по електробезпеці. Під час перевірки електробезпеки була звернена увага на якість підведення мережних проводів, заземлення, занулення, якість виконання корпусів приладів з погляду електробезпеки. Були виявлені порушення в правилах приєднання провідників, що заземлюють, до контуру-шини захисного заземлення дисплейного класу, а так само підвищені значення напруг статичної електрики на корпусах моніторів.
6.3.5 Електромагнітні поля ВЧ і НВЧ
Монітори, у яких застосовуються ЕПТ, є інтенсивними джерелами електромагнітних полів за рахунок застосування в них різних трансформаторів і потужних систем, що відхиляють. Так, напруженість магнітного поля поблизу трансформатора рядкової розгортки монітора складає приблизно 70,5 , напруженість поля частотою 50Гц на відстані 30см від екрана приблизно дорівнює 15 , а на відстані 50см - 8 . Електромагнітні поля будь-якої інтенсивності є шкідливими для людини, тому необхідно робити екранування джерел електромагнітного поля, віддалення робочого місця від джерела електромагнітного поля, раціональне розміщення устаткування.
6.3.6 Пожежна безпека
Так як більша частина виготовлення пристрою проводиться в приміщенні з меблями при використанні електропроводки та ПЕОМ. Тому можливе виникнення пожежі. Для запобігання треба дотримуватись правил пожежної безпеки згідно Закону України "Про пожежну безпеку" № 3745-XII від 17.12.1993. У робочому приміщенні необхідно встановити вогнегасник у легко доступному місці. Для приміщення площею 20 цілком придатний порошковий вогнегасник ВП-2(з) ДСТУ 3675-98.
6.4 Розрахунок системи штучного освітлення
Під час проведення перевірки умов роботи на робочому місці оператора ПЕОМ, було виявлено, що для системи освітлення робочої зони спостерігається найбільша невідповідність необхідним вимогам.
Як згадувалося вище, робота оператора ЕОМ відноситься до розряду зорової роботи III-в, тобто високої точності з великим контрастом об'єкта розрізнення з фоном і характеристикою фона - "середній". Тому, згідно ДБНВ 25-28-2006 необхідна освітленість робочого місця повинна бути не нижче 300 лк. Тобто, . Використовуємо світильник НЧТ5Л.
Оскільки в системі штучного освітлення використовуємо газорозрядні лампи, то норма освітленості:
.(6.1)
Фактична освітленість , що менше норми освітлення, отже, освітленість недостатня.
Освітленість, що повинна створювати система загального освітлення:
.(6.2)
Концентрація пилу лежить у межах від 1 до 5 , тому коефіцієнт запасу:
.(6.3)
Коефіцієнт мінімальної освітленості:
.(6.4)
Для обраного світильника крива сили світла (КСС) - типу Г.
Для сполучення коефіцієнтів відображення від стель-стін-робочої поверхні коефіцієнти відповідно дорівнюють Виходячи з типу КСС, маємо
Приміщення має розміри метри, тому площа приміщення:
.(6.5)
При розрахунковій висоті підвісу світильників:
м.(6.6)
Індекс приміщення:
.(6.7)
Коефіцієнт використання:
.(6.8)
Еквівалентна площа:
.(6.9)
Оптимальна відстань між світильниками:
м.(6.10)
Оптимальне число світильників:
.(6.11)
Необхідний світловий потік світильника:
лм.(6.12)
Оберемо світловий потік лампи (ЛДЦ-80) , потужність лампи , число ламп , тоді лм.(6.13)
Довжина світильника:
м.(6.14)
Освітленість, створювана одним світильником:
лк.(6.15)
Попереднє число світильників:
.(6.16)
Попередня відстань між світильниками:
.(6.17)
Попереднє значення відношення відстані між світильниками до розрахункової висоти підвісу світильників
,(6.18)
де не перевищує припустимого значення .
Число рядів світильників уздовж сторони А:
.(6.19)
Число рядів світильників уздовж сторони В:
.(6.20)
Число світильників:
.(6.21)
Мінімальна освітленість:
лк.(6.22)
Відносне відхилення мінімальної освітленості від норми:
.(6.23)
Відносне відхилення мінімальної освітленості від нормованої не виходить за межі (20 - 10) %.
Відстань між світильниками уздовж сторони В:
.(6.24)
6.5 Надзвичайні ситуації
Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. 6.5.1 Види надзвичайних ситуацій та їх класифікація
В Україні щорічно виникають тисячі тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Нині в багатьох областях України у зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна.
Як свідчить практика (Чорнобильська катастрофа; аварії з загибеллю людей на вугільних шахтах України; авіаційні катастрофи - АН-124 під Києвом, АН-24 поблизу міста Салоніки в Греції та інші) для роботи в районі надзвичайної ситуації потрібне залучення значної кількості людських, матеріальних і технічних ресурсів.
Відповідно до характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють:
- надзвичайні ситуації техногенного характеру: транспортні аварії (катастрофи), пожежі неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове зруйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;
- надзвичайні ситуації природного характеру: небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо;
- надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення (крадіжка) зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо;
- надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.
Крім того, необхідно знати, що, відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій:
1) надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня - це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
2) надзвичайна ситуація регіонального рівня - це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення) - Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, або загрожує перенесенням на
територію суміжної області України а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
3) надзвичайна ситуація місцевого рівня - це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів;
4) надзвичайна ситуація об'єктного рівня - це надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.
Подальша класифікація як природних, так і техногенних надзвичайних ситуацій може бути проведена за такими ознаками: загальна причина виникнення, вид прояву, сфера, наслідки, терміни та масштаб прояву.
Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрація на них агрегатів і установок великої і надвеликої потужності, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях - все це збільшує вірогідність виникнення техногенних аварій. Надзвичайні ситуації техногенного походження містять у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення (зараження) навколишнього середовища.
Надзвичайні ситуації виникають, як правило, на потенційно техногенно
небезпечних виробництвах. До них належать насамперед хімічно небезпечні об'єкти, радіаційно небезпечні об'єкти, вибухо та пожежонебезпечні об'єкти, а також гідродинамічно небезпечні об'єкти. В останні роки значно зросла також небезпека від аварій і катастроф на транспорті.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру прийнято класифікувати за такими основними ознаками:
- за масштабами наслідків (об'єктового, місцевого, регіонального і загальнодержавного рівнів);
- за галузевою ознакою (у сільському господарстві; у лісовому господарстві; на заповідній території (об'єкти особливого природоохоронного значення); у водоймах; на матеріальних об'єктах - об'єктах інфраструктури, промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства та населення (персонал підприємств та установ, мешканці житлових будинків, пасажири транспортних засобів тощо).
Аварії техногенного характеру класифікуються також з урахуванням критеріїв розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків.
Розглянемо радіаційно-небезпечні об'єкти .
6.5.2 Радіаційно-небезпечні об'єкти
Потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють загрозу виникнення НС.
Аварія з викидом, (розливом) радіоактивних речовин - аварія на радіаційно небезпечному об'єкті, яка спричинила викид (розлив) радіоактивних речовин за межі встановлених захисних бар'єрів і (чи) потужність дози іонізуючого випромінювання перевищує встановлені норми
і загрожує довкіллю.
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно небезпечні об'єкти (РНО). Вони, як відомо, являють собою особливу небезпеку для людей і навколишнього природного середовища і вимагають дотримання специфічних заходів попередження і захисту. В зв'язку з тим, що небезпека прихована від органів чуття людини, потрібно при всіх видах робіт на РНО звертати на це особливу увагу, щоб не допустити ураження (зараження) людей через їхню необізнаність і недостатню захищеність.
До типових РНО належать: атомні електростанції (АЕС), підприємства з виготовлення ядерного палива, з переробки ядерного палива і поховання радіоактивних відходів; науково-дослідницькі та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами; ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту та інше.
На території України діють 5 атомних електростанцій з 16 енергетичними ядерними реакторами, 2 дослідних ядерних реактори та більше 8 тис. підприємств і організацій, які використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та медичній практиці різноманітні радіоактивні речовини, а також зберігають та переробляють радіоактивні відходи.
Радіаційні аварії - це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, не передбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об'єктів, в кількостях понад установлену межу їх безпечної експлуатації.
Атомні електростанції. Найбільш небезпечними з усіх аварій на РНО є аварії на атомних електростанціях з викидом радіонуклідів в атмосферу і гідросферу, що призводить до радіоактивного забруднення навколишнього середовища.
Для території України транскордонну потенційну небезпеку становлять аварії з викидом радіоактивних продуктів на АЕС інших держав.
Виробництво, транспортування, зберігання і використання радіоактивних матеріалів суворо регламентовані спеціальними правилами. Проте при аваріях на атомних реакторах можуть виникати пошкодження конструкцій, технологічних ліній, пожежі, викиди у навколишнє середовище радіоактивних речовин, а також опромінення людей. У 1998 році на АЕС сталося 44 надзвичайні події об'єктового характеру, постраждала 1 людина.
Радіоактивні відходи (РАВ). На території України розташовано понад 8 тис. різних установ та організацій, діяльність яких призводить до утворення радіоактивних відходів.
Основними виробниками радіоактивних відходів і місцями їх концентрації на сьогодні є:
1. АЕС (накопичено 70 тис. м3 РАВ).
2. Уранодобувна і переробна промисловість (накопичено 65,5 млн т РАВ).
3. Медичні, наукові, промислові, інші підприємства та організації. Виконання робіт із збирання, транспортування, переробки і тимчасового зберігання радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) від усіх цих підприємств і організацій, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, здійснює Українське державне об'єднання "Радон" (накопичено 5 тис м3 РАВ).
6.5.3 Розрахунок радіаційної ситуації, яка склалася на підприємстві в результаті аварії на АЕС
Підприємство віддалено від АЕС на 25 км. Його приміщення розташовані в підприємницькому будинку. Філіал цього підприємства віддалин від підприємства на км. Команда знезараження на базі філії, розташовується в житлових кам'яних будинках. Взаємне розташування АЕС, підприємства і філії з командою знезараження на рисунку 6.1.
На АЕС відбулась аварія з викидом радіонуклідів в атмосферу та з забрудненням великий територій за год. Рівень радіації в районі підприємства за год склав р/год, в районі год рівень радіації р/год.
Команда знезараження за наказом начальника ЦЗ підприємства виїхала на автобусах і автомобілях на підприємство проведення дезактиваційних робіт у год. Швидкість руху колони км/год, середній рівень радіації на маршруті р/год.
Рисунок 6.1 - Взаємне розташування АЕС, підприємства і філії з командою знезараження Начальником ЦЗ підприємства встановлено:
а) для команди знезараження:
- доза опромінення за час роботи - не вище 10 р.
- доза опромінення сумарна - не вище 25 р;
б) для робітників приміщення підприємства:
- кількість скорочених змін - 3;
- мінімальний час роботи 1-ї скороченої зміни год.
Довідкові дані:
1. Коефіцієнт для перерахунку рівнів радіації на різний час після аварії (руйнування) АЕС.
2. Допустима тривалість перебування людей на радіактивнозараженої місцевості при аварії (руйнуванні) АЕС 0,2 год.
3. Середнє значення коефіцієнта ослаблення випромінювання укриттями і транспортними засобами:
- укриття;
- транспортні засоби .
4. Залишкова частка від отриманої дози випромінювання К= 0.75.
5. Можливі радіаційні втрати 125.
6. Визначення тривалості перебування в зоні радіоактивного забруднення при аварії на АЕС 1.2 год.
Розрахуємо дозу опромінення за час перебування команди знезара-ження на філії підприємства ().
Визначимо, скільки минуло часу після аварії до початку опромінення на філії ():
Визначимо рівень радіації, який може бути на 1 год після аварії в районі розташування команди ():
Визначимо, скільки часу минуло після аварії до кінця перебування команди на філії або до початку руху команди на завод ():
Визначимо рівень радіації, який може бути в районі розташування команди в кінці перебування її на філію ():
Розрахуємо дозу опромінення, яку може отримати особовий склад команди знезараження за час перебування на філії ():
Р
Розрахуємо дозу опромінення за час руху команди знезараження до місця робіт ().
Визначимо час руху до місця робіт:
Визначимо дозу опромінення, яку може отримати особливий склад команди знезараження за час руху до місця робіт ():
Розрахуємо дозу опромінення за час проведення робіт командою знезараження на підприємстві ().
Визначимо, скільки часу минуло після аварії до початку опромінення на підприємстві:
Визначимо рівень радіації після аварії в районі підприємства :
.
Визначимо час початку роботи після аварії :
.
Визначимо рівень радіації на початок роботи :
.
Визначимо допустиму тривалість робіт команди знезараження :
.
З та маєм: .
Визначимо, скільки часу минуло після аварії до закінчення робіт :
.
Визначимо рівень радіації на момент закінчення робіт :
.
Визначимо дозу опромінення, яку може отримати особовий склад команди за час робіт ():
.
Визначимо режим роботи відділу при радіоактивному забрудненні
Визначимо відношення :
.
При та знайдемо, що час роботи 1-ї скороченої зміни:
.
Визначимо час початку роботи 2-ї скороченої зміни:
.
При та знайдемо, що тривалість роботи 2-ї скороченої зміни:
.
Обчислимо час початку роботи 3-ї скороченою зміни:
.
При та маємо тривалість роботи 3-ї скороченої зміни:
.
Визначаємо час закінчення роботи 1-ї повної зміни, складеної з 3-ї скороченої зміни:
6.6 Висновок
Таким чином, при роботі оператора з мінімальним об'єктом розрізнення необхідно вважати 1 мм текстових документів. Усі текстові документи звичайно пишуться темним кольором на світлому (білому) папері. Отже, повинний бути великий контраст об'єкта розрізнення з фоном.
Відповідно до цього штучне освітлення повинне забезпечувати за даних умов роботи . Освітленість лабораторії проводиться люмінесцентними лампами ЛДЦ-80, встановленими у світильники НЧТ5Л (одна лампа в кожний світильник). При дотриманні всіх параметрів розрахунку, освітленість відповідатиме нормам робочого місця.
Розраховуючи радіаційну ситуацію, яка склалася на підприємстві в результаті аварії на АЕС вплив радіоактивного забруднення на роботу команди знезараження в результаті отримання дози опромінення сумарною . А також 2-га повна зміна повинна прибути з заміської зони і приступити до роботи через 12год 30хв після аварії на АЕС.
Документ
Категория
Рефераты
Просмотров
85
Размер файла
463 Кб
Теги
охране
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа