close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Kursovoy VK -Romanova

код для вставкиСкачать
 Міністерство освіти та науки України
Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури
Кафедра "ВКГ" Пояснювальна записка до курсового проекту
"Водопровідно - каналізаційне обладнання будівель"
Виконав: ст. гр. ТВ - 41
Романова.К.О. Перевірила: доцент
Ярошенко Л.М.
Харків 2008 р.
Зміст
Вступ.
Вихідні дані.
1. Проектування внутрішнього водопроводу.
1.1. Вибір системи і схеми внутрішнього водопроводу.
1.2. Вибір місця уводу і розташування водомірного вузла.
1.3. Трасування водопровідної мережі.
1.4. Аксонометрична схема внутрішнього водопроводу.
1.5. Гідравлічний розрахунок внутрішнього водопроводу..
1.6. Специфікація.
2. Проектування внутрішньої водовідвідної мережі..
2.1. Вибір мережі
2.2 Трасування мережі.
2.3. Гідравлічний розрахунок мережі.
2.4. Специфікація матеріалів.
3. Проектування внутриквартальної водовідвідної мережа.
3.1. Поздовжній профіль внутришньоквартальної мережі.
Література.
ВСТУП
Житлові будинки, громадські та промислові будівлі відповідають своєму призначенню лише за умови оснащення їх необхідними інженерними системами і обладнанням, провідне місце серед яких займають санітарно-технічні системи, в тому числі - системи внутрішнього водопроводу та каналізації.
Системи внутрішнього водопроводу та каналізації забезпечують належний рівень благоустрою сучасних населених місць. Призначенням цих систем є забезпечення водою побутових потреб мешканців, відведення стічних вод, а також подача води для гасіння пожеж, які можуть виникнути в середині будинку.
Відповідно до навчального плану підготовки бакалаврів напрямку 0921 - "Будівництво" студенти спеціальності "Теплопостачання та вентиляція" вивчають курс "Водопостачання та каналізація". Складовою частиною цієї дисципліни є розділ "Системи водопостачання і каналізації населених пунктів, житлових і промислових об'єктів", метою вивчення якого є ознайомлення студентів з улаштуванням внутрішніх систем водопостачання і каналізації, їх розрахунком і проектуванням, вибором водопровідно-каналізаційного обладнання будинків.
Мета курсової роботи - закріплення студентами отриманих теоретичних знань, оволодіння практичними навичками проектування систем водопостачання і каналізації житлових будинків відповідно до норм будівельного проектування і діючих стандартів, а також існуючих нормативних даних і технічних умов на проектування, розрахунок і графічне оформлення проекту.
Для житлових будинків до 11 поверхів включно приймають господарсько-питну систему водопроводу;для будинків від 12 і більше поверхів-господарсько-питну і протипожежну об'єднану систему внутрішнього водопроводу.
Необхідно врахувати,що за режимом дії розрізняють водопроводи,що працюють під постійним достатнім напором міськоі мережі або з місцевими підвищувальними установками.
За кресленням розвідних магістралей мережі можуть бути тупиковими та кільцевими.В житлових і громадських будинках звичайно застосовують тупикові мережі.У випадках, коли перерва в подачі води неприпустима,встановлюють кільцеві мережі.
Важливо звернути увагу на те,що схеми водопроводу можуть бути з нижньою або верхньою розводками.Якщо проектується схема з нижньою розводкою,то магістралі прокладають під підлогою першого поверху,в підвалі або в каналах технічного підпілля, а якщо з верхньою,то магістральний трубопровід прокладають на горищі або під стелею верхнього поверху.
Вибір схеми залежить від призначення будівель, архітектурно-планувальних,конструктивно-будівельних рішень та ін. Вихідні дані
1. Проектування внутрішнього водопроводу
1.1Вибір системи і схеми внутрішнього водопроводу
Систему і схему внутрішнього водопроводу вибирають з урахуванням санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог, виходячи з призначення будинку, його плану, а також розташування будинку на плані кварталу.
Для житлових будинків висотою до 11 поверхів включно, установ висотою до 5 поверхів включно, загальноосвітніх шкіл, лазень, сезонних кінотеатрів тощо слід приймати господарсько-питну систему внутрішнього водопостачання. Для житлових будинків висотою 12 поверхів і більше, установ висотою 6 поверхів і більше, гуртожитків, театрів, кінотеатрів, цехів та підсобних помешкань промислових підприємств приймають роздільну або об'єднану господарсько-питну і протипожежну системи внутрішнього водопроводу [1].
Якщо допускається перерва в подачі води, слід приймати тупикову схему водопроводу, якщо необхідно забезпечити безперервну подачу води - кільцеву.
Кільцева мережа повинна бути приєднана до зовнішньої водопровідної мережі не менш ніж двома уводами. Не менш ніж два уводи має бути у житлових будинках при числі квартир більшому за 400, лазнях при числі місць 200 і більше, кінотеатрах при числі місць більшому за 300, театрах і клубах зі сценою незалежно від кількості місць, а також у будинках при числі пожежних кранів більшому за 12, або обладнаних спринклерними і дренчерними системами при числі вузлів управління більшому за 3 [1].
При постійній або періодичній нестачі напору в зовнішній водопровідній мережі можуть бути прийняті :
а) водонапірні баки, які заповнюються водою під тиском міського водопроводу;
б) постійно або періодично працюючі насоси без регулюючих ємностей;
в) насоси, які працюють у повторно - короткогодинному режимі сумісно з водонапірними баками;
г) гідропневматичні установки;
д) спеціальні пожежні насоси з дистанційним або автоматичним управлінням, які працюють лише під час пожежі.
Для житлових і громадських будинків надають перевагу схемам з нижнім розведенням магістралей. При цьому магістральні трубопроводи прокладають у підвалах або технічних підпіллях. Верхнє розведення більш доцільне для промислових підприємств, лазень, висотних будинків, водопровідні мережі яких поділені на зони (для верхніх зон). В цьому випадку магістральні трубопроводи прокладають під стелею верхнього поверху або на технічному поверсі.
1.2 Вибір місця уводу і розташування водомірного вузла
Від вірного рішення уводу залежить економічність всього внутрішнього водопроводу будинку. Увід у будинок слід розташовувати так, щоб труби прокладалися найкоротшим шляхом і перпендикулярно до зовнішньої стіни будинку, через яку проектується увід.
У місцях приєднання уводу до зовнішньої водопровідної мережі мають бути розташовані колодязі, в яких встановлюють засувки (при діаметрі труб 50 мм і більше) або вентилі (при діаметрі труб 40 мм і менше).
Водомірний вузол бажано розташовувати в центрі навантаження системи так, щоб на магістральних лініях, що від нього відходять, були приблизно однакові розрахункові витрати води. В окремих випадках, виходячи з місцевих умов, водомірні вузли можуть бути розташовані в торці будинку або зміщені від центру по фасаду. Помешкання, де розташовано водомірний вузол, має бути ізольованим від інших, але доступним для обслуговуючого персоналу. Це помешкання може бути у підвалі будинку, на першому поверсі або у спеціальному колодязі, в який є доступ через люк, розташований у помешканні на першому поверсі. Температура повітря у помешканні, де розташовано водомірний вузол, не повинна знижуватися нижче 2°С. Мінімальна відстань від водоміра до зовнішньої стіни будинку має бути не менше 1,5-2 м.
Перед водоміром (лічильником води) і після нього встановлюють засувки або вентилі, які забезпечують відключення водоміра. До водомірного вузла також входить контрольно-спускний кран, призначений для перевірки показань лічильника або спуску води з системи. Контрольно-спускний кран встановлюють між водоміром і вентилем (засувкою), який розташований після водоміра за рухом води від уводу.
Якщо передбачено лише один увід у будинок або водомір (лічильник води) не розрахований на пропуск розрахункової витрати води на внутрішнє пожежегасіння, необхідна обвідна лінія лічильника води. Обвідна лінія повинна бути розрахована на пропуск максимальної (в тому числі протипожежної) витрати води. На обвідній лінії слід встановити засувку або вентиль в залежності від її діаметра.
Всі елементи водомірного вузла уточнюються після гідравлічного розрахунку водопровідної мережі і показуються на плані підвалу (технічного підпілля) і аксонометричній схемі внутрішнього водопроводу у вигляді умовних позначок.
1.3 Трасування водопровідної мережаі
Внутрішні мережі господарсько-питних або об'єднаних господарсько-питних і протипожежних систем водопостачання слід виконувати зі сталевих оцинкованих водогазопровідних (ГОСТ 3262-82) або пластмасових труб (ГОСТ 18599-83), використання яких для подачі питної води дозволяється санітарними органами.
Водопровідні стояки слід розташовувати в місцях найбільшого водорозбору. Стояки господарсько-питного водопроводу доцільно встановлювати разом з каналізаційними стояками, використовуючи для цього спільні отвори в перекриттях і канали в стінах. В основі кожного господарсько-питного стояка при висоті будинку більшій ніж 3 поверхи поблизу від магістрального трубопроводу слід встановлювати вентиль (засувку) і трійник з пробкою для відключення і спорожнення стояка під час проведення ремонту. Трубопроводи подачі води від стояка до санітарно-технічних приладів необхідно прокладати з урахуванням найменшої їх довжини з ухилом не менш ніж 0,002 до стояка. На відгалуженнях в кожну квартиру , на відгалуженнях до групових умивальників і душів, перед змивними бачками і змивними кранами, перед водогрійними колонками встановлюють вентилі.
Магістральні трубопроводи, які з'єднують основи стояків з водомірним вузлом, слід прокладати найкоротшим шляхом по внутрішніх стінах підвалу з кріпленням на крюках, по можливості уникаючи сходових кліток і помешкань, що не опалюються. Якщо температура в помешканні може знижуватися нижче 2°С необхідно застосовувати заходи щодо теплоізоляції труб. При прокладанні магістральних трубопроводів у підлозі першого поверху трасувати їх слід вздовж внутрішніх стін по коридорах з застосуванням знімного фриза по всій довжині або в підпільних каналах. 1.4. Аксонометрична схема внутрішнього водопроводу.
Аксонометрична схема водопроводу призначена для розрахунку мережі,складання специфікації матеріалів і наступного монтажу трубопроводів.Під час ії креслення має бути дотримане прив'язування схеми з розташуванням мережі на плані поверху і підвалу.
Усі лінії трубопроводів, що проходять на плані горизонтально,на схемі зображують також горизонтально, стояки -вертикально;ділянки труб,позначені на плані "від себе" або "на себе", креслять під кутом 45'
Аксонометрична схема водопроводу виконується без масштабу. На схемі вказують всі фасонні частини,водорозбірну й запірну арматуру,довжину ліній,діаметри і номери стояків.Всі елементи показують у вигляді умовних позначок. 1.5.Гідравлічний розрахунок внутрішнього водопроводу.
Метою гідравлічного розрахунку внутрішнього водопроводу є визначення діаметрів труб і потрібного напору для забезпечення безперервного водопостачання всіх споживачів у будинку.
Якщо для будинку запроектована лише система господарсько-питного водопостачання, гідравлічний розрахунок виконується на пропуск максимальної витрати води. Для об'єднаних систем господарсько-питного і протипожежного водопостачання розрахунок виконується двічі:
1) на пропуск сумарної господарсько-питної і протипожежної витрати;
2) лише на пропуск господарське питної витрати.
Гідравлічний розрахунок мереж без регулюючих ємностей виконується, виходячи з максимальної секундної витрати води.
Визначення розрахункових витрат і гідравлічний розрахунок мережі виконується в такій послідовності:
1. На аксонометричній схемі вибрати розрахункові ділянки (між двома точками водовдбору). 2. Розділити гілку на розрахункові ділянки (між двома точками водовідбору).
3. Визначити кількість приладів на кожній розрахунковій ділянці , імовірність дії приладів Р, коефіцієнт α, розрахункові секундні витрати. 4.Підібрати за розрахунковими витратами і рекомендованими швидкостями діаметри труб .
5.Визначити за формулами гідравліки або за таблицями втрати напору по довжені на тертя під час руху води в мережі,на місцеві опори і в лічильнику води.
Імовірність дії санітарно-технічних приладів Р на ділянках мережі при однакових водоспоживачах і постійному відношенні U/N:
де qhr,u - норма витрати води за годину найбільшого водоспоживання, л/год;
q0 - витрати води одним приладом, л/с;
U - кількість водоспоживачів;
N - загальна кількість приладів.
Для внутрішніх водопровідних мереж швидкість руху води можна прийняти: в магістральних трубопроводах і стояках - 0,7...2,0 м/с (найбільш економічні швидкості - 0,9...1,2 м/с). Для визначення діаметрів труб слід використовувати таблиці для гідравлічного розрахунку.
Величина втрат напору на тертя визначається, як сума втрат напору на ділянках hдовж=12,618м
Номер
ділянкиДовжина
участку,
L, мКіл - сть
саніт. приборів
N, шт
NP
Розрахунковий
видаток
q, Діаметр
d, ммШвидкість
V, Питомі видатки
напору
i, ммВидатки
напору
на ділянці
,м1-2 3,0 4 0,030 0,237 0,237 151,47 0,56 1,682-3 3,0 8 0,061 0,291 0,291 151,77 0,807 2,4213-4 3,0 12 0,091 0,332 0,332 201,015 0,181 0,5434-5 3,0 16 0,122 0,369 0,369 201,17 0,236 0,7085-6 3,0 20 0,152 0,401 0,401 201,25 0,266 0,7986-7 3,0 24 0,182 0,432 0,432 201,33 0,301 0,9037-8 6,0 28 0,213 0,461 0,461 201,4 0,336 2,0168-9 7,5 84 0,639 1,06 1,06 321,15 0,112 0,849-10 1,1 140 1,064 0,996 0,996 321,05 0,094 0,10310-11 3,6 224 1,747 1,328 1,328 321,41 0,167 0,60111-вв 14,5 224 1,747 1,328 1,328 321,41 0,167 2,004 Σ=12,618
6.Величину місцевих втрат напору (hm) можна прийняти: в мережі господарсько-питного водопроводу - 3О % від величини втрат напору на тертя, в об'єднаних системах - 20 %.
7. Втрати напору у водомірі:
де Q - витрати води, що проходить крізь водомір, м3/год;
S - гідравлічний опір лічильника, м/(м3/год).
5. Визначити потрібний напір на уводі в будинок:
де hgeom - геометрична висота підйому води від найбільш високо розташованого водорозбірного крана до поверхні землі в місті розташування приєднання уводу до вуличної мережі, м; hgeom= (n-1) h +1,1=(7-1) 3+1,1=19,1м
n -кількість поверхів.
h -висота поверху
hf - вільний напір приладу, м. hf =4 м
h -сума втрат напору за розрахунковим напрямком,м
h=h +h +h =12,618+3,785+2,74=19,143 м
h -втрати напору на уводі,м.
h -втрати напору на подолання місцевих опорів,м
h -втрати напору в лічильнику,м
Н =45м
Н =Н -Н =42,243-45=-2,757м
Так, як потрібний напір меньше ніж гарантований, то підвищувальну установку проектувати не треба.
1.6.Специфікація.
Специфікацію матеріалів складають для одного водопровідного стояка до водомірного вузла внутрішнього водопроводу і одного каналізаційного стояка до випуску внутрішньої каналізації.
У специфікації перелічують всі необхідні матеріали і обладнання.Визначають довжину труб різних діаметрів у метрах; кількість і тип санітарних приладів; фасонні частини; запірну,регулюючу арматуру;ревізії,прочистки та зводять до таблиці за вказаною формою.
Марка,поз.позначеннянайменуванняодиницякількістьпримітка 20 60 60 10 15 20 2. Проектування внутрішньої водовідвідної мережі.
2.1.Вибір системи.
Систему каналізації у житлових і громадських будинках передбачають залежно від вимог, що висуваються до збирання стічних вод.
Існують такі системи внутрішньої каналізації:
-господарсько-побутова-для відведення стічних вод від санітарно-технічних приладів.
-виробнича-для відведення стічних вод різних виробництв.
-об'єднана-для відведення побутових і виробничих стічних вод за можливих умов їх сумісного транспортування і очищення.
-внутршні водостоки для відведення дощових і талих вод з дахів будинків.
2.2 Трасування мережі.
Внутрішня каналізаційна мережа складається з відводячих труб, стояків, випусків, в тому числі - вентиляційних, гідрозатворів (сифонів), пристроїв для прочищення.
Проектування внутрішньої каналізаційної мережі починається з того, що на планах поверхів і підвалу наносять каналізаційні стояки. Стояки можуть встановлюватися для кожного санвузла окремо або для групи приладів. При цьому стояки слід розташовувати по капітальних стінах поряд з водопровідними стояками так, щоб довжина відводячих труб була найкоротшою. Не слід прокладати каналізаційні стояки по зовнішніх стінах будинку, а також у житлових приміщеннях, класних кімнатах, палатах лікарень тощо. Діаметр каналізаційного стояка слід приймати не менший ніж діаметр відводячих труб.
Для здійснення вентиляції мережі кожний каналізаційний стояк повинен бути виведений вище рівня покрівлі на висоту:
0,3 м - при плоских покрівлях, що не експлуатуються,
0,5 м - при скатних покрівлях, що не експлуатуються,
З м- при покрівлях, що експлуатуються.
Вентиляційна частина стояка має той самий діаметр, що й каналізаційний стояк, і закінчується обрізом труби без встановлення флюгарки.
Діаметри відводячих труб мають бути не меншими ніж діаметри випусків приладів. Так, діаметр відводячих труб від мийок, ванн, умивальників можна прийняти 50 мм, а від унітазів -100 мм. Відводячі труби прокладають з ухилом: при діаметрі труб 50 мм - не менш 0,03, при діаметрі 100 мм - не менш ніж 0,02.
Після кожного санітарно-технічного приладу, крім унітаза, слід встановити гідрозатвор (сифон). Після унітазу сифон не встановлюють, тому що сама конструкція цього приладу вміщує гідрозатвор.
Кожний каналізаційний стояк або декілька стояків за допомогою випуску з'єднуються з колодязем внутриквартальної (дворової) каналізаційної мережі. Якщо один випуск об'єднує декілька стояків, то приєднання їх слід здійснювати у вертикальній площині.
Діаметр випуску слід приймати за гідравлічним розрахунком, але не менший ніж діаметр стояків, що приєднуються. Довжина випуску (від осі стояка до центру оглядового колодязя) не повинна перевищувати: 8 м при діаметрі випуску 50 мм, 12 м при діаметрі випуску 100 мм, 15 м при діаметрі випуску 150 мм.
Мінімальна відстань від зовнішньої каналізаційної мережі до фундаменту будинку - Зм.
Для прочищення каналізаційних труб від забивання застосовують ревізії і прочистки. Ревізії встановлюють на каналізаційних стояках: на першому і останньому поверхах, вище відступів, а також через кожні 3 поверхи (або через кожні 9 м) по висоті, та на горизонтальних ділянках, якщо довжина ділянок перевищує: 12м - при діаметрі труб 50 мм, 15м-при діаметрі 100 або 150 мм. Діаметр ревізії приймають таким самим, як і діаметр труби, прочистки встановлюють в точках переходу стояків у випуски, в місцях зміни напрямку випусків, а також , на початку відводячих труб, якщо до кожної з них приєднано більш, ніж З прилади, які не мають пристроїв для прочищення. Найбільша відстань між прочистками і ревізіями становить: для труб діаметром 50мм -8 м, для труб діаметром 100-150мм -10 м.
Для каналізаційних стояків, відводячих труб і випусків можуть бути прийняті чавунні каналізаційні труби (ГОСТ 6942.1-82) або пласмасові безнапірні труби (ГОСТ 22689.1-89) і фасонні частини до них.
2.3. Гідравлічний розрахунок каналізаційної мережі
Гідравлічний розрахунок внутрішньої каналізаційної мережі виконують на максимальні секундні витрати стічних вод. Якщо загальні секундні витрати холодної і гарячої води в мережі, що обслуговує групу приладів:
розрахункові витрати стічних вод визначаються за формулою:
де q0,св - витрати стічних вод від приладу з максимальним водовідведенням.
При більших загальних витратах стічних вод
Загальні секундні витрати води
де q0,tot - загальні витрати води (холодної і гарячої) одним
приладом ,л/с; tot - величина, яка визначається в залежності від кількості приладів на ділянці,що розраховується N*, і імовірності їх дії Рtot.
Імовірність дії приладів:
де qhr,tot - загальна норма витрат води за годину максимального водоспоживання л/год,
q0,tot - загальна витрата води одним приладом, л/с;
U* - кількість водоспоживачів на ділянці, що розраховується; N* - кількість приладів на цій ділянці;
Каналізаційні стояки перевіряють на пропуск максимальної витрати стічних вод, яку приймають в залежності від діаметра відводячих труб, діаметра стояків і кута приєднання відводу до стояка. Для перевірки слід вибрати найбільш навантажені стояки.
При гідравлічному розрахунку випусків з будинків повинна виконуватися умова:
≥к ( 0,6 )
де V - швидкість руху стічних вод, м/с. Для труб діаметром до 150 мм повинна бути не меншою ніж 0,7 м/с, h/d - наповнення, яке повинно бути від 0,3 до 0,7. Для чавунних труб k = 0,6, для пластмасових - k = 0,5.
Якщо внаслідок малих витрат стічних вод ця умова не виконується, слід приймати випуск, як ділянку, що не розраховується, і прокладати його з мінімальним ухилом (0,03 - для труб діаметром 50 мм або 0,02 - для труб діаметром 100 мм).
Розрахунок випуску можна виконувати за допомогою таблиць для гідравлічного розрахунку каналізаційних трубопроводів [3].
Ухил випуску не повинен перевищувати 0,15.
*Перша спроба: перевіряємо ухил і = 0,04при d = 50мм
Друга спроба:перевіряємо ухил і=0,004 при = 50 мм
Умова виконана, приймаємо ухил і = 0,04
2.4Специфікація.
Специфікацію матеріалів складають для одного водопровідного стояка до водомірного вузла внутрішнього водопроводу і одного каналізаційного стояка до випуску внутрішньої каналізації.
У специфікації перелічують всі необхідні матеріали і обладнання.Визначають довжину труб різних діаметрів у метрах; кількість і тип санітарних приладів; фасонні частини; запірну,регулюючу арматуру;ревізії,прочистки та зводять до таблиці за вказаною формою.
Марка,поз.позначеннянайменуванняодиницякількістьпримітка 20 60 60 10 15 20 3.Проектування внутришньоквартальної водовідвідної мережа
Внутришньоквартальна (дворова) каналізаційна мережа призначена для відведення стічних вод від усіх випусків від будинків найкоротшим шляхом до міського колектора.
Трасування внутришньоквартальної мережі залежить від місця приєднання її до міського колектора, рельєфу місцевості, плану забудови і місця розташування каналізаційних випусків з будинків. Загальна довжина внутришньоквартальної мережі має бути, по можливості, найкоротшою. Мережа повинна прокладатися паралельно до фундаментів будинків на відстані не меншій ніж 3 м від них.
Приєднання каналізаційних труб повинно виконуватися під кутом не меншим 90°. З'єднання труб різного діаметра здійснюється за методом "шелига в шелигу".
В місцях приєднання випусків, на поворотах, у вузлових точках, при змінені діаметра і ухилу труб, а також на прямолінійних ділянках, довжина яких перевищує 35 м (для труб діаметром 150 мм) або 50 м (для труб діаметром 200 - 450 мм), необхідно встановлювати оглядові колодязі. Внутришньоквартальні каналізаційні мережі виконують з керамічних (ГОСТ 286-82), азбестоцементних (ГОСТ 1839-93), бетонних (ГОСТ 23009-78) або пластмасових (ГОСТ 22689.1-89) труб.
Діаметр внутришньоквартальної мережі слід приймати 150 мм. Якщо на території кварталу знаходяться об'єкти з великими витратами стічних вод, діаметр труб визначають за гідравлічним розрахунком.
Мінімальний ухил для труб діаметром 150 мм - 0,008, максимальний - 0,15. При спокійному рельєфі місцевості для цих труб бажано приймати нормальний ухил, який дорівнює 0,01. Мінімальні значення ухилу доцільно приймати лише при плоскому рельєфі місцевості і незначному заглибленні міської мережі.
3.1 Поздовжній профіль внутришньоквартальної каналізаційної мережі
Поздовжній профіль внутришньоквартальної каналізаційної мережі виконують для ділянки, до якої приєднаний будинок, що проектується (від першого колодязя, до якого приєднано випуск з цього будинку, до колодязя на міському колекторі).
Мінімальна глибина прокладання зовнішньої мережі каналізації:
h = hпром - 0,3 + dk
де hпром - глибина промерзання грунту, м;
dK - діаметр труби, м. З метою скорочення об'єму земляних робіт при будівництві доцільно прийняти початкову глибину мережі рівною мінімальній. Далі, виходячи з ухилу труб і та довжини ділянок 1, можна визначити відмітки лотка наступних колодязів:
Якщо задана відмітка лотка колодязя міського колектора (з урахуванням різниці діаметрів труб) буде вищою за розраховане значення, слід зменшити ухил труб до мінімального. Якщо отримана відмітка буде нижча, то при незначній різниці цих відміток слід змінити ухил на останній ділянці, а при великій різниці (більшій за 0,5 - 1 м) у передостанній точці слід встановити перепадний колодязь.
Література
1. ДБН 360-92 "Містобудування.Планування і забудова міських і сельськи хпоселень"Мін.інвест.буд. України.Київ-1992р.
2. Прозоров І.В.,Ніколадзе Г.І.,Мінаев А.В. "Гідравліка,водопостачання і каналізація будівель"-вища школа 1990р.
3. Кедров В.С.,Ловцов Е.Н. "Санитарно-техническое оборудование зданий"Н Стройиздат 1989р.
4. СНиП 2.04.01-85. " Внутренний водопровод и канализация зданий" - М.: Госстрой СССР, 1986р.
5. Шевелев Ф.А., Шевелев А.Ф. "Таблица для гидравлического расчета водопроводннх труб": Справочное пособие. - 6-е изд., доп. и перераб. - М.: Стройиздат, 1984р.
6. Лукиных А.А., Лукиных Н.А. "Таблицы для гидравлического расчета канализационннх сетей и дюкеров по формуле акад. Н.Н Павловського" 4-е изд., доп. - М.: Стройиздат, 1974р.
7.Епоян С.М., Ярошенко Л. М., " Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Водопостачання та каналізація"спеціальність 7.092 108 "Теплопостачання та вентиляція". -Харків, 2008р.
1
2
Документ
Категория
Рефераты
Просмотров
59
Размер файла
167 Кб
Теги
kursovoy, romanova
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа