close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Свято хліба

код для вставкиСкачать
 Новотроїцька ЗШ І - ІІІ ступенів № 4
Підготувала и провела учитель 4 -А класу Даньчева Тамара Семенівна 2013рік
Мета. Актуалізувати знання дітей про шлях хліба від поля до столу,
розширити поняття "хліб - годувальник", ознайомити з народними
традиціями шанування хлібу, учити бережно поводитись з хлібом,
берегти його. Розвивати полікультурні, комунікативні компетенції
учнів. Виховувати усвідомлення потреби чесно заробляти свій хліб,
любов до праці й повагу до людей хліборобської праці.
1 учень. І хліб, і труд - не байдужі зустрічні,
Дороги їх - поруч, одна в них судьба. Бо труд без хліба - трагедія вічна,
А хліб без труда - віковічна ганьба. (Валерія Гуртовенко)
Вчитель. Сьогодні ми, діти, поведемо з вами мову про
велику святість народу про хліб наш насущний. В усі часи, в усі віки, в
усіх народів на землі було найбільшою святістю, коли на столі лежав хліб. Тяжко він діставався людям, але був найдорожчим за все на світі, бо давав життя. Недаремно ж і прислів'я є таке в народу: "Не ми хліб носимо, а хліб нас!" або "Не тяжко хліб носити, а тяжко без нього жити". У нашого народу є багато традицій, пов'язаних з хлібом, а тому ми сьогодні й поговоримо про них, щоб збагатити свої знання новими цікавими народними традиціями.
Починаємо наше свято.
(На сцену виходять діти в національних костюмах, тримаючи на рушнику коровай)
Хлопчик. Гостей дорогих ми вітаємо щиро.
Стрічаємо хлібом, любов'ю і миром!
Дівчинка. З хлібом у нас зустрічають гостей,
Хліб на весіллях цвіте в короваї.
І кращих немає на світі вістей,
Ніж - хліб уродився в рідному краї. (П. Воронько)
(Діти кладуть хліб на стіл)
2 учень. Пахне хліб,
Як тепло пахне хліб! Любов`ю трударів
І радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною, І щастям наших неповторних діб - Духмяно пахне хліб. (Платон Воронько)
3 учень. Певно чули, діти, ви не раз слова:
"Хліб потрібно шанувати! Хліб - усьому голова!"
4 учень. А тому завжди в пошані
Хліб у школі і в садку.
Запашний, пухкий, рум'яний
Він лежить на рушнику. Усі: Слава миру на землі! Слава хлібу на столі! ( Діти виконують пісню "Український коровай")
Слова: Володимир МатвієнкоМузика: Леонід Попернацький Хліборобський коровай -
То щорічний урожай.
Хліборобські мозолі - Хліб у домі на столі. 2 р.
Приспів: Каже татко, кажуть люди:
Буде хліб - то й пісня буде.
То ж довічний голос поля, 2 р.
Бо співуча наша доля.
Хліборобська пісня враз
Долетить, мов птах, до нас -
Про багатий урожай,
Про щасливий рідний край! 2 р. Приспів.
Вчитель. Сьогодні ми будемо вести мову про людську святиню - наш насущний хліб. Здавалося, про що можна говорити, він щодня у нас на столі, щодня приносимо ми його з магазину.
А ви задумувались, звідки і з чого починається хліб?
На сцені обставлена світлиця. Мати з печі виймає хлібину і кладе на стіл на вишиту скатертину.
5 учень. На столі, на білій скатертині
Сяє, наче сонце, паляниця
З печі вийнята. А господині
Радісно, бо сповнена світлиця
Пахощами хлібними. (Ольга Добахова)
Мати. Діточки, біжіть до столу. Я хліб із печі вийняла, як вистигне, то поїсте з
молочком.
(Вбігають діти.)
Дівчинка 1. Ой матусю, як пахне хлібчик! Так смачно! Мені так подобається цей запах!
Хлопчик 1. І я так само - дуже люблю запах свіжого хліба. І їсти хліб люблю, бо це так
смачно...
( Сідають за стіл, мати відламує їм по куску хліба, і діти їдять.)
Мати. Хліб, діти, і справді запашний та смачний, бо в ньому живуть пахощі нашого
рідного поля і вітру, сонечка і дощику, запах квітів і людської мрії. Важкою
працею дістається він людям завжди, але без нього немає життя.
Хлопчик 2. А чому, матусю? Та ж хліб можна замінити чимось іншим...
Дівчинка 2. Ага... Можна замінити булочками, печивом...
Мати. Ой, діточки, які ви ще маленькі у мене. А булочки, печиво, тістечка - це і є
наш хліб святий,тільки здобрені ці вироби яйцями, маслом, цукром, тому по
іншому називаються. Але в основі їхній - таке ж борошно, а це і є хліб. От те
борошно, яке роблять із зерняток жита і пшениці, дуже важко діставалося
людям завжди. Без нього був голод, вимирали люди цілими сім'ями, а тому
старалися, щоб хліб завжди був у господі.
Хлопчик 1. А я знаю, як росте хліб. Його спочатку сіють.
Дівчинка 3. Спочатку поле готують до посівів: орють, скородять, а потім у пухку землю
зерно сіють, щоб легко йому було рости. Зрозумів?
Хлопчик 2. Зрозумів. Потім посіви доглядають, удобрюють.
Дівчинка 1. А коли колоски наллються тугим зерном, його збирають комбайнами.
Хлопчик 1. Не поспішай! Спочатку роблять зажинки. А знаєш, що це таке?
Дівчинка 2. Знаю-знаю. Виходить в поле господиня і жне серпом перший сніп,
приносить його додому і ставить під образами, де він стоїть аж до кінця
жнив.
Хлопчик 2. А потім починаються жнива. У цей час люди працюють і вдень, і вночі, щоб
зберегти вирощений урожай і щоб не пропала жодна зернинка. Бо в них
важка праця хліборобів. А коли поверталися косарі зі жнив, їх бігли
зустрічати діти, бокожний косар мав скибочку "хлібця від зайчика". Цей
хліб дітям був дуже смачний.
Дівчинка 3. Жнива - то найважча робота.
Машини натомлюють шлях,
Як краплі гарячого поту,
Пшениця у сірих мішках. (Ганна Чубач) Мати. Горджуся родом хліборобів,
Майстрами хліба і землі,
Шаную скромний їх доробок, Діла великі і малі.
Ось дар священний їх - хлібина
Лежить у мене на столі,
Неначе пісня голубина,
Неначе сонце на крилі. (Іван Турчак)
Хлопчик 1. І ми знаємо вірші про хліб, ось послухайте.
Чи є ще більше щастя на землі,
Як сіять хліб, виплекувать достаток?
У хлібі тім життя бере початок,
В нім нездоланна сила трударів.
2. Нехай же з року в рік, із роду в рід
Не буде хліборобам переводу!
Хай слава їхня вічно не заходить,
Аж доки сонце ллє на землю світ!
Дівчинка 1. І ми вірші про хліб знаємо.
Як пахнуть свіжі ще булки
Чи підрум'янена хлібина!..
Хліб не дається залюбки,
Над ним чиясь згиналась спина.
2. Я просто думаю собі,
Торкаючись земного плоду,
В якій натхненній боротьбі
Кується щастя для народу!
3. Є хліб у тебе на столі.
Подумай часом, не соромся.
Є люди, що достойні сонця.
А ти! Що ти даєш землі? (Микола Подолян)
Мати. Молодці ви у мене, діти, багато знаєте віршів. А традиції пов'язані з хлібом,
пам'ятаєте?
Хлопчик 1. Я знаю, що на столі повинна лежати завжди паляниця, але ніколи не
можна класти хліб сподом догори, бо то не годиться, то великий гріх.
Якщо хліб так покласти, то він образиться і не буде в тій оселі
затримуватися. Правда, мамочко?
Мати. Правда. Ось і тато прийшов.
Батько. Ой, як хлібом пахне! Ну, діти, отримуйте "хліб від зайчика"!
Дівчинка 1. Ой тату, ми вже ж великі, а ти все кажеш, що "від зайчика". Ми ж
знаємо, що це той хлібчик, що лишився від твого обіду, бо хліба не
можна ніколи викидати, десь залишати. От ти його і приносиш, та ще
примовляєш, що "від зайчика". Але все ж давай, він дуже смачний.
Батько. Їжте, дітки, їжте, він справді "від зайчика".
Їж, сину, хліб та пам'ятай, що в ньому
Саме життя закладено людей.
І сонце українське, й звуки грому, Мозольний труд і посмішка очей.
Мати. Їж, сину, хліб і не кидай додолу,
А підніми, коли не там лежить.
А як сідаєш, сину мій, до столу,
То пам'ятай, що хліб - це значить жить! (Олександр Будаш)
Дівчинка 2. Не грайся хлібом, то ж бо гріх! -
В суворості ласкавій,
Бувало каже дід старий
Малечі кучерявій.
Хлопчик 2. - Не грайся хлібом, то ж бо гріх! -
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
Бувало каже мати.
Дівчинка 3. Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський світ
І людські родить мови. (Максим Рильський)
Батько. Хліб чесно вчіться здобувати,
Умійте й крихту шанувати _
З маленства мати науча...
Крізь все життя нам дзвонить колос,
Крізь всі літа нам чути голос
І матері, і сівача. (Микола Нагнибіда)
(Діти виконують українську народну пісню "Вийшли в поле косарі")
Вийшли в поле косарі
Косить ранком на зорі...
Приспів. Гей, нуте, косарі,
Бо нерано почали, Хоч нерано почали, Так багато утяли!
До обіда покосили, Гострі коси потупили...
Приспів.
По обіді спочивали, Гострі коси поклепали...
Приспів.
Увечері холодком Йшли додому всі рядком...
Приспів.
А в стоги як пометаєм, То добряче погуляєм!
Приспів.
Вчитель. Почесне місце посідає хліб у
звичаях і обрядах українців. Будь-яке свято не обходиться без паляниці.
Хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей. З хлібом проводжають
молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого, виряджаючи
сина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць.
Хліб і рушник - одвічні людські символи. Хліб і сіль на вишитому
рушникові - гостинність українського народу.
А хто з вас знає загадки про хліб? (Діти загадують загадки).
В землю кидалося, На повітрі розгулялося,
В печі гартувалося,
Запахом своїм всіх приваблює. (Хліб)
Мене ріжуть, мене б'ють,
Мучать і на порох труть. Безперестанку гублять, І всі мене дуже люблять. (Хліб)
І грудкувате, і ніздрювате, І кисле, і крихке, а за все миліше. (Хліб)
Б'ють мене ціпами,
Ріжуть мене ножами,
За те мене отак гублять,
Що всі мене дуже люблять. (Хліб)
Учениці. А ми знаємо прислів'я про хліб:
1. Не страшна біда, коли є хліб та вода.
2. Лежачого хліба ніде нема.
1. Сій вчасно - вродить рясно.
2. Посій упору, будеш мати зерна гору.
1. Не кожух гріє, а хліб.
2. Яка пшениця, така й паляниця.
1. Земля-годівниця аж парує, та хліб людям дарує.
2. Поганого хліба немає - погано, як нема хліба.
6 учень. Хліб - це життя. Так вважають трударі землі. І саме так є воно насправді. З глибини віків прийшов до нас хліб. Він батько всіх земних цивілізацій. У нього сила людства і його прогрес.
7 учень. Хоч би де людина трудилася: у місті чи в селі, на суші чи в морях або на повітряних трасах - всі ми голосом серця поєднані з тими, хто годує країну, чия невсипуща доля - літо і зиму - в полях, у цехах, під відкритим небом.
8 учень. Їм, майстрам - хліборобам, вклоняємось і в будні, і в свята. Їхню любов до землі несемо у книги, в поеми. Адже хвала людині - творцеві, хвала життю.
(Даша Ханецька виконує пісню "Буде коровай!")
Ясне сонечко світило,
А з хмарки - водичка.
Виростала, дозрівала
Золота пшеничка.
Хвилька котить колосочки,
Вітерець гойдає,
Вже пшениченька-сестричка В полі достигає! 2 р.
Золотенькі колосочки
Я серпом стинаю
І снопи собі гарненько
Рівненько складаю.
Буде, буде коровай
На столі у хаті
Для дідуся, для бабусі, Для мами і тата! 2 р.
Виходять діти в стилізованих костюмах та розігрують сценку "Хліб і торт" Дмитра Мусієнка.
Автор. Лежачи на полиці в магазині, Хліб і Торт засперечалися.
Торт. Що не кажи, а я і гарніший за тебе, і значно смачніший.
Хліб. Зате - я потрібніший.
Торт. Ну, й кумедний. Та коли б ти був потрібніший, ніж я, то й ціною був би
вищий!
Хліб. Не все оцінюється грошима. Краще вже хай буду й недорогим, і не таким
гарним, зате я щасливий, що необхідний людям не тільки на свята, як от ти, а
завжди і скрізь.
Вчитель. От така повчальна історія. А чи знаєте ви, що кожен буханець хліба починається з маленької
зернинки? Наприклад, щоб спекти білий батон, потрібно 10 тисяч зерен
пшениці. Скільки ж потрібно, щоб нагодувати народ?
І немає для людини пахощів більш приємних. ніж пахощі свіжого хлібу.
9 учень. Пахне хліб. Як тепло пахне хліб!
Любов'ю трударів, і радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною,
І щастям наших неповторних діб. - Духмяно пахне хліб!
10 учень. Хліб священний лежить на столі.
Знають про нього й дорослі, й малі:
Випечений із духмяного тіста,
В хаті йому - найпочесніше місце!
Усі: Слава миру на землі! Слава хлібу на столі! Вчитель. А зараз я пропоную усіх послухати жартівливу пісеньку. якою наші учні
запрошують вас до традиційного українського змагання.
(Виконується пісня "Варенички")
Дівчинка. А мій милий вареничків хоче,
Ой мій милий вареничків хоче:
Хлопчик. "Навари, милая, навари, милая, Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая".
Дівчинка. "Та дров же немає, милий мій миленький,
Та дров же немає, голуб мій сизенький".
Хлопчик. "Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая".
Дівчинка. "Та й сил же немає, милий мій миленький,
Та й сил же немає, голуб мій сизенький".
Хлопчик. "Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая".
Дівчинка. "Тож зостанешся голодним, милий мій миленький,
Тож зостанешся голодним, голуб мій сизенький!"
Хлопчик. "Не лякай, милая, не лякай, милая,
Нарубаю сам я дрова, моя чорнобривая!".
Дівчинка. "Так підем же додому, милий мій миленький,
Вареничків наварю, голуб мій сизенький".
Хлопчик. "Нагодуй, милая, нагодуй, милая
Нагодуй, у-ха-ха, моя чорнобривая".
Проводиться конкурс"Хто швидше з'їсть вареники?"
Вчитель. Із борошна, окрім хліба, можна отримати ще багато цікавого і смачного.
якщо прикласти хазяйновиті руки. А які вироби із борошна ви іще знаєте?
(Відповіді дітей)
Сьогодні для нашого свята так постаралися наші добрі господині - ваші
бабусі та матусі! Вони для вас напекли та приготували безліч усякої смакоти.
Гадаю, що по закінченні свята, ми усі обов'язково скуштуємо усі ці страви.
11 учень. Радимо взяти всього по краплинці,
І ви спечете ось таку паляницю:
12 учень. Борошна, солі, жменьку крохмалю
І простокваші, що довго стояла,
13 учень. Кориці, сметани, яєць і води,
Від манки та масла не буде біди,
14 учень. Горіхів, родзинок і цукру дві жменьки.
Змішайте усе оте разом гарненько...
15 учень. А схочете ви рецепт уточнити,
Вам треба бабусі моїй подзвонити.
Усі: Ласкаво просимо до нас на гостини!
Автор
fialkauman
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
401
Размер файла
2 230 Кб
Теги
свято, хліб
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа