close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

nova kursova

код для вставкиСкачать
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра обліку, аудиту і економічного аналізу
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни "Аналіз господарської діяльності"
НА ТЕМУ: "Аналіз майнового стану підприємства"
(На матеріалах ТДВ "Трембіта")
Науковий керівник: к. е. н. Б.М. Богач Виконавець:
студентка ІV курсу групи ОА-41
__________________ Палій К.В.
(підпис)
Напрям підготовки "Облік і аудит"
Чернівці
2013 ЗМІСТ
ВСТУП ...........................................................................................3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ МАЙНОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА........7
1.1. Сутність, значення, завдання та джерела інформації аналізу майнового стану.................................................7
1.2. Методика проведення аналізу майнового стану підприємства..................................13
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВНИМИ ЗАСОБАМИ ТА ЇХ СТАНУ В ДП "ПУТИЛЬСЬКИЙ ЛІСГОСП" ЗА 2010-2011 РР..................................................................22
2.1. Загальна техніко - економічна характеристика
досліджуваного підприємства.....................................22 2.2. Аналіз складу, структури і динаміки необоротних активів ТДВ "Трембіта" за 2011-2012 роки......................................................25
2.3. Аналіз оборотних активів підприємства за 2011-2012 роки..............32
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА ОСНОВНИМИ ЗАСОБАМИ ТА ЇХ СТАНУ..............................................................................37
3.1. Проблеми аналізу забезпечення підприємства основними засобами та їх стану....................................................37 3.2. Шляхи покращення рівня забезпечення підприємства основними засобами та їх стану..................................40 ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ...................................................................................44
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................47
ДОДАТКИ........................................................................................51
ВСТУП
З розвитком в Україні ринкових відносин все більшого значення набуває аналіз фінансового стану підприємства.
На сьогодні функціонування економіки України відбувається у важких умовах економічної кризи, що призводить до падіння виробництва й інфляції. Це негативно впливає на організацію фінансових відносин підприємств, знижує можливості збільшення фінансових ресурсів, і як наслідок, зменшує фінансування для вирішення економічних і соціальних питань. У цих умовах дуже важливим для підприємств виступає проведення оцінки фінансового стану підприємств з метою виявлення резервів збільшення фінансових ресурсів. Вартість та оптимальність структури майна підприємства цікавлять усіх учасників ринкових відносин, з якими у підприємства є господарські взаємовідносини. Практично найважливішим критерієм оцінки концепції діяльності будь-якого підприємства, яке має за мету отримання прибутку, є ефективність використання майна та розкриття майнового потенціалу.
Одним із найважливіших етапів аналізу фінансового стану підприємства є аналіз майнового стану підприємства, що дає змогу визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за визначений період, відслідкувати тенденції їх зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства. Аналіз майнового стану підприємства здійснюється в статиці (на початок та на кінець поточного фінансового року), в динаміці (за декілька років - у залежності від терміну існування підприємства, інтересів аналітика та наявності інформації за попередні роки). Кінцевою метою аналізу є об'єктивна оцінка тенденцій зміни вартості майна та прогресивності його структури.
Аналіз майнового стану підприємства - це широка сфера наукових досліджень як з боку вітчизняних вчених і економістів, так і закордонних. Серед них можна виділити таких, як Омелянович Л.О., Філімоненков О.С., Маркар'ян Е.А., Ярошевський М. К., Кирилюк С.Р., Боднарук М., Яковець В.Т., Хиврич К. П., Савицька В. Г., Косова Т.Д., Мних Є.В. та інших. Однак у існуючих наукових працях в більшій мірі представлені загальнонаукові методики аналізу без конкретизації по підприємствах різних галузей і масштабів діяльності. Це ще раз підтверджує необхідність уточнення методики аналізу майнового стану підприємства в залежності від його галузевої належності, видів діяльності. Актуальність обраної теми полягає в необхідності дослідження питань реальної оцінки майна підприємства, використання методик поглибленого аналізу майнового стану підприємства.
Мета курсової роботи - розглянути підходи вітчизняних та закордонних науковців стосовно трактування терміну "майно підприємства", сутність, значення, завдання та методику проведення аналізу майнового стану підприємства, окреслити суттєві проблеми, що виникають у процесі аналізу майнового стану та варіанти їх вирішення як загалом, так і на підприємстві, обраному за базове.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади проведення економічного аналізу майнового стану підприємства.
Об'єктом курсової роботи є майновий стан ТДВ "Трембіта".
Основні завдання курсової роботи:
- розкрити поняття майна та майнового стану підприємства;
- визначити методику проведення аналізу майнового стану підприємства;
- проаналізувати показники майнового стану на базовому підприємстві;
- визначити недоліки процесу економічного аналізу майнового стану та запропонувати шляхи їх усунення;
- запропонувати способи вдосконалення системи економічного аналізу майнового стану.
Під час написання курсової роботи було використано такі методи дослідження, як аналіз літературних джерел, праць видатних вітчизняних та зарубіжних науковців, періодичної та тематичної преси. Не менш важливими є методи аналізу та синтезу опрацьованої інформації, порівняння, групування, балансового зв'язку та табличний.
Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі розкриваються загальна характеристика майна підприємства та методика проведення аналізу майнового стану.
У другому розділі розглядається загальна характеристика досліджуваного підприємства, а також проводиться економічний аналіз майна ТДВ "Трембіта".
Третій розділ розкриває суттєві проблеми аналізу майнового стану підприємства, а також окремі аспекти стосовно їх вирішення.
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ МАЙНОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Сутність, значення, завдання та джерела інформації аналізу майнового стану
Відповідно до Цивільного Кодексу України майно можна визначити як активи, об'єктами яких вважаються окрема річ чи сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майно може розглядатися як поняття, що має матеріальний субстрат, тобто бути фактично тотожним поняттю "речі", але може і не мати такого субстрату (майнові права та обов'язки), тобто відносини, що мають матеріальний зміст. У вітчизняній і зарубіжній економічній літературі немає єдиного визначення сутності майна. У цьому зв'язку ряд економістів використовують поняття "капітал" або "активи". У той же час у податковому законодавстві є поняття майнові податки - податки з фізичних та юридичних осіб, об'єктом оподаткування яких є рухоме і нерухоме майно.
Важливе значення при розгляді терміну "майно підприємства" має дослідження поняття "вартості". Вартість - це грошовий еквівалент цінності об'єкта, який покупець готовий обміняти на право власності на цей об'єкт. Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законодавства України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.
Майно підприємства спочатку створюється за рахунок майна, переданого йому засновниками у вигляді внесків.
Залежно від економічної форми, якої набуває майно під час здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних засобів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними засобами виробничого та невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що за законодавством входить до основних засобів. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що відповідно до законодавства відноситься до оборотних засобів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші в національній та іноземній валюті, призначені для реалізації товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Цінні папери є особливим видом майна суб'єктів господарювання.
Вцілому джерелами формування майна підприємства є:
-грошові та матеріальні внески засновників;
-доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів основної діяльності;
-доходи від цінних паперів;
-кредити банків та інших кредиторів;
-капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
-надходження від роздержавлення і приватизації власності;
-придбання майна іншого підприємства;
-безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;
-інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.
Майно підприємства збільшується в процесі операційної та інших видів основної діяльності. Воно може бути об'єктом угод, відчужуватися, закладатися тощо.
Звичайно майно підприємства відособлене від майна його засновників, учасників і працівників. Підприємство відповідає по своїх боргах належним йому майном, на яке можуть бути звернені позови бізнес-партнерів або кредиторів у випадку невиконання підприємством будь-яких зобов'язань перед ними. При визнанні підприємства банкрутом його майно, відповідно до встановлених законом процедур, може використовуватися для задоволення вимог кредиторів. Залишки майна ліквідованого підприємства передаються його засновникам (учасникам), які мають на нього право.
Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно передусім визначити склад, структуру майна та джерела його утворення, а також причини їх зміни. Особлива увага приділяється при цьому вивченню причин, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства.
Загалом можна виділити наступні аспекти призначення аналізу майнового стану підприємства:
1. Надає уявлення про величину майна та тенденції його розвитку.
2. Дозволяє визначити структуру майна для її подальшої порівняльної оцінки.
3. Дозволяє оцінити динамічні зрушення структури майна та визначити їх причини для подальшого прогнозування можливих співвідношень.
4. Оцінює політику підприємства щодо джерел формування майна. Основними джерелами інформації для аналізу майнового стану підприємства є:
1)нормативно-правові джерела:
-Цивільний Кодекс України;
-Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.
2)планові джерела:
-бізнес-плани підприємства;
-обґрунтування інвестиційних проектів.
3)фінансова звітність:
-Баланс;
-Звіт про фінансові результати;
-Звіт про рух грошових коштів;
-Звіт про власний капітал;
-Примітки до річної фінансової звітності.
4)статистична звітність:
-Звіт про залишки і використання палива та паливо-мастильних матеріалів;
-Звіт про залишки, надходження і витрати дорогоцінних металів, які знаходяться у приладах, устаткуванні та інших виробах;
-Звіт про продаж і запаси товарів;
5)облікові регістри
6)інші джерела:
-інвентаризаційні описи;
-акти про оцінку майна і майнових прав тощо.
Основою інформаційного забезпечення при аналізі майна підприємства є бухгалтерський баланс, який являє собою характеристику фінансово-господарського стану фірми на певну дату. Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак підприємства. Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий та майновий стан підприємства на звітну дату. Загальна вартість майна підприємства дорівнює валюті балансу.
Основною ціллю аналізу майна підприємства є дослідження абсолютних і відносних змін статей активу балансу за певний період, відстеження тенденцій їх змін та визначення джерел їх фінансування. Загальними завданнями аналізу майнового стану підприємства є:
- дослідження складу, динаміки та структури майна підприємства;
- аналіз стану майна підприємства;
- оцінка складу і джерел утворення майна підприємства;
- визначення ефективності фінансування і використання майна підприємства.
Отже, можна зазначити, що серед основних аспектів аналізу майнового стану найважливішими є: оцінка вартості майна та грошових потоків, які генерує підприємство, аналіз майнових прав та зобов'язань з урахуванням факторів ризику їх виконання, оцінка тенденцій збереження та зростання власного капіталу тощо. Ефективність використання методичних інструментів аналізу залежить від якості інформаційної бази та цілеспрямування тематичної організації аналітичних досліджень.
1.2. Методика проведення аналізу майнового стану підприємства
Фінансовий стан підприємства і його стабільність значною мірою залежать від того, яке майно є в розпорядження підприємства, в які активи вкладено капітал і який дохід вони йому приносять.
Відомості про розміщення капіталу, що є в розпорядженні підприємства, містяться в активі балансу. Кожному виду розміщеного капіталу відповідає певна стаття балансу. За цими даними можна встановити, які зміни сталися в активах підприємства, яку частину становить нерухомість підприємства, а яку - оборотні кошти, у тому числі у сфері виробництва і сфері обігу.
Головною ознакою групування статей активу балансу вважається ступінь їх ліквідності (швидкість перетворення в готівку). Кошти підприємства можуть використовуватись як у його внутрішньому обороті, так і за його межами. Капітал може функціонувати у грошовій і матеріальній формах. У період інфляції перебування засобів у грошовій формі призводить до зниження їх купівельної спроможності, тому що ці статті не переоцінюють у зв'язку з інфляцією.
Залежно від ступеня схильності до інфляційних процесів усі статті балансу класифікують на монетарні і немонетарні. Монетарні активи - статті балансу, що відображають засоби і зобов'язання в поточній грошовій оцінці. Тому вони не підлягають переоцінці. До них належать кошти, депозити, короткострокові фінансові вкладення, кошти в розрахунках.
Немонетарні активи - основні засоби, незавершене капітальне будівництво, виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари для продажу. Реальна вартість цих активів змінюється з плином часу і зміною цін і тому потребує переоцінки.
Розміщення коштів підприємства має дуже велике значення у фінансовій діяльності і підвищенні її ефективності. Від того, які інвестиції вкладено в основні й оборотні кошти, скільки їх перебуває у сфері виробництва й обігу, у грошовій і матеріальній формі, наскільки оптимальне їхнє співвідношення, багато в чому залежать результати виробничої і фінансової діяльності, а отже, і фінансова стабільність підприємства.
Одним із найважливіших показників оцінки майнового стану є сума господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Цей показник дає узагальнену вартісну оцінку активів, що перебувають на балансі підприємства. Це облікова оцінка, що не збігається із сумарною ринковою оцінкою активів підприємства. Зростання цього показника свідчить про нарощування майнового потенціалу підприємства.
Коефіцієнт мобільності активів відображає співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства.
, де (2.1.) - оборотні активи підприємства;
- необоротні активи підприємства.
Дане співвідношення вважається оптимальним якщо воно є більшим за 1.
У процесі аналізу передусім слід визначити динаміку активів підприємства, зміни в їх складі та структурі. Динаміку активів доцільно визначати за допомогою горизонтального аналізу балансу, шляхом обчислення абсолютних та відносних відхилень обсягу активів у звітному періоді порівняно з попереднім. =-, де (2.2.) - зміна активів у звітному році порівняно з попереднім, або базовим;
- величина активів у звітному періоді;
- величина активів у попередньому або базовому періоді.
Відсоткову зміну активів у звітному періоді порівняно з базовим або попереднім визначають за допомогою відносного відхилення.
=100-100. (2.3.) Зміни в структурі активів визначають за допомогою вертикального аналізу балансу. В структурі активів найбільшу питому вагу займають необоротні активи. Підприємство має "важку" структуру активів, якщо частка необоротних активів в них становить більше 40%.
Необоротні активи, або основний капітал - це вкладення засобів з довгостроковою метою в нерухомість, облігації, акції, запаси, спільні підприємства. Вертикальний аналіз балансу здійснюється за допомогою розрахунку показника питомої ваги.
ПВ =100%, де (2.4.) - питома вага;
- необоротні активи;
- валюта балансу.
Особливу увагу приділяють вивченню стану, динаміки і структури основних засобів, тому що вони становлять велику частку в довгострокових активах підприємства. Зміна суми за цією статтею може статися як за рахунок збільшення (зменшення) кількості машин, обладнання, будинків, споруд, так і за рахунок підвищення вартості новопридбаних об'єктів і переоцінки старих у зв'язку з інфляцією. Вивчають їх технічний рівень, продуктивність, ступінь фізичного і морального зносу.
Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.
, де (2.5.)
- вартість основних засобів, що надійшли протягом року;
- вартість основних засобів на кінець року.
Коефіцієнт вибуття основних засобів показує, яка частина основних засобів, з котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та з інших причин.
, де (2.6.) - основні засоби, що вибули протягом року;
- вартість основних засобів на початок року.
Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частину зношених основних засобів у їхній загальній вартості. , де (2.7.) - коефіцієнт зносу;
- нарахований знос на кінець року;
- наявність основних засобів на кінець року.
Коефіцієнт придатності основних засобів показує, яку частину складає їх залишкова вартість від первісної вартості за певний період.
. (2.8.) Значну частину в складі основного капіталу можуть становити нематеріальні активи. До них належать патенти, ліцензії, торгові марки і товарні знаки, права на користування природними й іншими ресурсами, нові технології і технічні рішення,що приносять вигоду в процесі господарської діяльності. З розвитком ринкових відносин збільшуються обсяг і частка нематеріальних активів у загальній сумі капіталу підприємства. Зростає і економічний інтерес до підвищення прибутковості підприємства за рахунок використання виключного права підприємства на результати інтелектуальної власності. Саме тому аналіз ефективності використання нематеріальних активів має велике значення.
Об'єктами аналізу є обсяг і динаміка нематеріальних активів, структура і стан нематеріальних активів за видами, термінами корисного використання, джерелами утворення.
Оборотні активи мають велику частку в загальній валюті балансу. Це наймобільніша частина капіталу, від стану і раціонального використання якої багато в чому залежать результати господарської діяльності і фінансовий стан підприємства.
Основна мета аналізу - вчасне виявлення й усунення недоліків керування оборотним капіталом і пошук резервів підвищення інтенсивності та ефективності його використання.
Аналізуючи структуру оборотних активів, слід мати на увазі, що стабільність фінансового стану значною мірою залежить від оптимального розміщення засобів за стадіями процесу кругообігу: постачання, виробництво і збут продукції. Обсяги вкладення капіталу в кожну стадію кругообігу залежать від галузевих і технологічних особливостей підприємства.
За характером участі в операційному процесі розрізняють оборотні активи у сфері виробництва (запаси) і сфері обігу (готівка). За періодом функціонування оборотні активи складаються з постійної та змінної частини, тобто із залежної і незалежної від сезонних коливань обсягів діяльності підприємства.
Важливим показником, який характеризує майновий стан підприємства є коефіцієнт реальної вартості майна, що показує, яку частку в загальній сумі майна становлять засоби виробництва, до котрих належать основні засоби за залишковою вартістю, виробничі запаси, незавершене виробництво.
=, де (2.9.) - коефіцієнт реальної вартості майна;
- основні засоби;
- виробничі запаси;
- незавершене виробництво;
- валюта балансу.
Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість операційного процесу засобами виробництва.
Великий вплив на фінансовий стан підприємства і його виробничі результати справляє стан матеріальних запасів. З метою нормального функціонування виробництва і збуту продукції запаси мають бути оптимальними. Збільшення частки запасів може свідчити про розширення масштабів діяльності підприємства; про прагнення захистити кошти від знецінювання внаслідок інфляції; про неефективне розпорядження запасами, внаслідок чого значна частина капіталу заморожується на тривалий час у запасах, сповільнюється його оборотність.
Разом з тим, нестача запасів може призвести до перебоїв у процесі виробництва, до недовантаження виробничої потужності, падіння обсягів випуску продукції, зростання собівартості, до збитків, що також негативно позначиться на фінансовому стані. Тому кожне підприємство має прагнути до того, щоб забезпечувати виробництво вчасно й у повному обсязі всіма необхідними ресурсами.
Аналіз стану виробничих запасів слід починати з вивчення їх динаміки і перевірки відповідності фактичних залишків їхній плановій потребі.
Обсяг виробничих запасів у вартісному вираженні може змінитися за рахунок як кількісного, так і вартісного (інфляційного) фактора. Розрахунок впливу кількісного (К) і вартісного (Ц) факторів на зміну суми запасів (З) кожного виду виконують методом абсолютних різниць.
На багатьох підприємствах велику частку в оборотних активах становить готова продукція. Збільшення залишків готової продукції на складах підприємства призводить до тривалого заморожування оборотного капіталу, браку готівки, потреби в кредитах і сплати процентів за ними, до зростання кредиторської заборгованості постачальникам, бюджету, працівникам підприємства з оплати праці. Для аналізу складу, тривалості і причин утворення наднормативних залишків готової продукції кожного її виду використовують дані аналітичного і складського обліку, інвентаризацій, оперативні відомості відділу збуту, служби маркетингу. З метою розширення і пошуку нових ринків збуту необхідно вивчати шляхи зниження собівартості продукції, її якості і конкурентоспроможності.
Великий вплив на оборотність капіталу, вкладеного в оборотні активи, а отже, і на фінансовий стан підприємства, справляє збільшення або зменшення дебіторської заборгованості. У процесі аналізу найважливішим є визначення динаміки дебіторської заборгованості. Різке збільшення її може свідчити про необачну кредитну політику підприємства стосовно покупців або про збільшення обсягу продажів, чи неплатоспроможність частини покупців. Скорочення дебіторської заборгованості оцінюється позитивно, якщо це відбувається за рахунок скорочення періоду її погашення. Якщо ж дебіторська заборгованість зменшується у зв'язку зі зменшенням відвантаження продукції, то це свідчить про зниження ділової активності підприємства.
Отже, варто зазначити, що в сучасних умовах спаду результативності підприємницької діяльності багатоваріантні аналітичні дослідження майнового стану з урахуванням найважливіших чинників впливу сприятимуть формуванню ґрунтовної інформаційної бази для прогнозування та стратегічної оцінки майнового стану підприємств.
РОЗДІЛ 2.
АНАЛІЗ МАЙНОВОГО СТАНУ В ТДВ "ТРЕМБІТА"
ЗА 2011-2012 РР
2.1. Загальна техніко - економічна характеристика
досліджуваного підприємства
Товариство з додатковою відповідальністю "Трембіта" знаходиться в м. Чернівці, за адресою вул. Комарова, буд. 3; є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку з своїм найменуванням, самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон'юнктури ринку та економічної ситуації. Товариство відповідає по своїх зобов'язаннях усім своїм майном, на яке відповідно до чинного законодавства може бути звернено стягнення. Товариство не відповідає по зобов'язаннях учасників. Учасники товариства солідарно несуть додаткову відповідальність за його зобов'заннями своїм майном у розмірі, який встановлюється Статутом і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу до статутного капіталу товариства.
Товариство для досягнення мети своєї статутної діяльності має право від свого імені укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді, займатись комерційною, некомерційною та благодійною діяльністю в Україні та за її межами, встановлювати ціни та тарифи на свої товари та послуги.
Товариство створюється з метою задоволення потреб в його послугах (роботах, товарах) та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів учасників товариства, а також економічних та соціальних інтересів учасників товариства та трудового колективу. Предметом діяльності товариства є:
1. Моделювання одягу, виробництво готового одягу та інших товарів народного споживання.
2. Надання послуг по виготовленню одягу юридичним та фізичним особам як з власної так і на умовах давальницької сировини українським та іноземним партнерам.
3. Оптова торгівля одягом та іншими товарами народного споживання.
4. Торгівельно-закупівельна діяльність, посередницькі послуги в галузі торгівлі, створення мережі підприємств гуртової та роздрібної торгівлі, фірмових магазинів, закладів громадського харчування.
5. Рекламна діяльність, розробка фірмового стилю, оформлення фірмових бланків та інше.
6. Маркетингові послуги та консультації.
7. Зовнішньоекономічна діяльність.
8. Надання торгівельно-посередницьких експортно-імпортних послуг.
Майно товариства складають виробничі і невиробничі фонди, основні засоби та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі товариства. Майно товариства відповідно до законів України, установчих документів товариства та укладених угод належить йому на праві власності або користування. Товариство є власником майна та грошових коштів, переданих йому учасниками у власність, як вклад до статутного капіталу; продукції виробленої товариством внаслідок господарської діяльності; одержаних доходів та іншого майна, набутого з підстав не заборонених законом.
Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства або передане йому в користування несе товариство, якщо інше не передбачено законом.
Джерелами формування майна є:
- грошові та матеріальні внески учасників;
- доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності, кредити банків та інших кредиторів, капітальні вкладення і дотації з бюджетів, безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств, громадян;
- інші джерела не заборонені законодавством України.
Товариству можуть належати будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, цінні папери, інформація, наукові, конструкторські і технологічні розробки, інше майно та права на майно, у тому числі права на інтелектуальну власність. Вкладами учасників до статутного капіталу можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.
Товариство самостійно визначає перспективу розвитку, планує та здійснює свою діяльність, виходячи з попиту на продукцію, що воно виробляє, та необхідність забезпечення виробничого та соціального розвитку товариства, підвищення доходів. Товариство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність відповідно до чинного законодавства і подає її у встановленому обсязі податковим органам та органам державної статистики.
Товариство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту державної реєстрації. У випадках, передбачених чинним законодавством, товариство отримує ліцензії та дозволи на здійснення окремих угод за затвердженою номенклатурою товарів, продукції, послуг.
Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на підприємстві здійснюється згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також чинними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку спеціалістами бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером підприємства. Товариство самостійно визначає облікову політику відповідно до чинного законодавства. Бухгалтерський облік на підприємстві проводиться із застосуванням комп'ютерної бухгалтерської програми Mini Max-бухгалтерія.
Основні показники діяльності ТДВ "Трембіта" наведені у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Основні показники фінансово-господарської діяльності ТДВ "Трембіта" за 2011-2012 роки
(тис. грн.)
ПоказникиРокиВідхилення20112012Абсолютне
(+/-)Відносне
(%)Дохід (виручка) від реалізації продукції 4760135775-11826-24,8Чистий дохід від реалізації 4753135749-11782-24,8Собівартість реалізованої продукції 3462428979-5645-16,3Чистий прибуток (збиток) 2818733-2085-74,0Середньорічна вартість основних засобів 2366023792+132+0,6Середньорічна вартість оборотних активів 74814971-2510-33,6Середня вартість власного капіталу 2263224172+1540+6,8
Отже, аналізуючи основні показники фінансово-господарської діяльності ТДВ "Трембіта" спостерігаємо тенденції до зростання у звітному році порівняно з попереднім таких показників, як середньорічна вартість основних засобів на 132 тис. грн. або на 0,6% та власний капітал на 1540 тис. грн., або на 6,8за рештою показників спостерігаються негативні тенденції до зниження. Позитивним фактором є зниження собівартості реалізації продукції на 16,3% з 34624 тис. грн. у 2011 році до 28979 тис. грн. у 2012 році. Негативним є зниження показника чистого доходу від реалізації на 11782 тис. грн., або на 24.8%, що в свою чергу спричинило зниження величини чистого прибутку на 74% або на 2086 тис. грн. Вцілому діяльність підприємства у звітному році порівняно з попереднім погіршилась. Це потребує прийняття раціональних управлінських рішень з боку управлінського персоналу товариства. Для оцінки ефективності використання активів здійснимо аналіз майнового стану ТДВ "Трембіта" за допомогою групування порівняльного аналітичного балансу по розділах за 2012 рік (табл. 2.2.).
Таблиця 2.2.
Порівняльний аналітичний баланс ТДВ "Трембіта" за 2012 р.
Розділи балансуНа початок звітного періодуНа кінець звітного періодуЗміниАбсолютніВідносніАбсолютніВідносніВ абсолютних величинахУ структуріБазисний темп зростання
%АктивиНеоборотні активи2439276,52709684,5+2704+8,0111,1Оборотні активи748123,5497115,5-2510-8,066,4Витрати майбутніх періодів-------Необоротні активи та групи вибуття-------Валюта балансу3187310032067100+194-100,6ПасивиВласний капітал2343973,52417275,4+733+0,1103,1Забезпечення таких витрат і платежів1180,4---118+0,5-Довгострокові зобов'язання580418,2473014,7-1074-81,5Поточні зобов'язання25127,931659,9+653+3,7126,0Доходи майбутніх періодів-------Валюта балансу3187310032067100+194-100,6
Аналізуючи порівняльний аналітичний баланс за 2012 р., який згрупований по розділах балансу, бачимо, що у звітному році загальна вартість активів збільшилась на 194 тис. грн. і становить на кінець періоду 32067 тис. грн., при цьому базисний темп зростання становить 100,6%. Така зміна обумовлена зростанням вартості необоротних активів на 2704 тис. грн. Якщо проаналізувати зміни у структурі, то бачимо, що на кінець періоду порівняно із початком збільшилася частка необоротних активів (8,0%), а питома вага оборотних активів знизилася на 8,0%. Збільшення майна підприємства на 194 тис. грн. було спричинено збільшенням суми джерел власного капіталу на 733 тис. грн. і зростанням поточних зобов'язань ТДВ "Трембіта" на 653 тис. грн.
Отже, ТДВ "Трембіта" функціонує на підставі діючих нормативних актів, самостійно визначає облікову політику та провадить свою діяльність на підставі затвердженого статуту. Діяльність товариства є прибутковою, що свідчить про його ефективність. 2.2. Аналіз складу, структури і динаміки необоротних активів ТДВ "Трембіта" за 2011-2012 роки
Аналіз необоротних активів підприємства розпочинають з вивчення їх обсягу та динаміки. Зростання вартості необоротних активів може свідчити як про зростання виробничого потенціалу підприємства, так і про зменшення власного оборотного капіталу, зниження мобільності капіталу та погіршення показників фінансової стійкості.
Для аналізу необоротних активів на підприємстві, їх динаміки за 2011 рік використаємо таблицю 2.3.
Таблиця 2.3.
Наявність та динаміка необоротних активів ТДВ "Трембіта" за 2011 рік
(тис. грн.)
Необоротні активиНаявність на початок рокуНаявність на кінець рокуВідхилення
(+,-)Абсолютне
тис. грн.Відносне
%Незавершені капітальні інвестиції-702+7020Основні засоби2527323660-1613-6,4Довгострокові фінансові інвестиції303000Разом2530324392-911-3,6 Аналіз динаміки необоротних активів ТДВ "Трембіта" за 2011 рік свідчить, що вартість незавершених капітальних інвестицій на кінець року збільшилась на 702 тис. грн. Зниження вартості спостерігається по статті основні засоби. Їх вартість на кінець року зменшилась на 1613 тис. грн., або на 6,4%. Динаміки довгострокових фінансових інвестицій не спостерігається. Вцілому по підприємству вартість необоротних активів зменшилась на 911 тис. грн., або на 3,6%.
Для аналізу динаміки необоротних активів за 2012 рік використаємо таблицю 2.4.
Таблиця 2.4.
Наявність та динаміка необоротних активів ТДВ "Трембіта" за 2012 рік
(тис. грн.)
Необоротні активиНаявність на початок рокуНаявність на кінець рокуВідхилення
(+,-)Абсолютне
тис. грн.Відносне
%Незавершені капітальні інвестиції7023274+2572+366,4Основні засоби2366023792+132+0,6Довгострокові фінансові інвестиції303000Разом2439227096+2704+11,1
Аналіз динаміки ТДВ "Трембіта" за 2012 рік свідчить, що вартість незавершених капітальних інвестицій на кінець року зросла на 2572 тис. грн., або на 366,4%. Зростання спостерігається також і по статті основні засоби на 132 тис. грн., або на 0,6%. Динаміки довгострокових фінансових інвестицій не спостерігається. Вцілому вартість необоротних активів на кінець року зросла на 2704 тис. грн., або на 11,1%.
Наступним етапом буде аналіз структури необоротних активів. Це дасть змогу вивчити та проаналізувати зміну часток окремих видів та частин необоротних активів у їх загальному обсязі, а також виявити видову та натурально-речову структуру необоротних активів, що є у розпорядження підприємства, проаналізувати зміни, що відбуваються, й оцінити їх наслідки для підприємства. Зміни структури основних засобів ТДВ "Трембіта" за 2011 рік шляхом порівняння часток кожного з видів необоротних активів на кінець звітного періоду з аналогічними показниками на початок звітного періоду, відобразимо у таблиці 2.5. Таблиця 2.5.
Склад і структура необоротних активів ТДВ "Трембіта" за 2011 рік (тис. грн.)
Необоротні активиНаявність на початок рокуПитома вага
%Наявність на
кінець рокуПитома
вага
%Абсолютне відхилення по питомій вазі
%Незавершені капітальні інвестиції--7022,9+2,9Основні засоби2527399,92366097,0-2,9Довгострокові фінансові інвестиції300,1300,10Разом2530310024392100- Дані таблиці свідчать, що найбільшу частку в структурі необоротних активів на початок року становлять основні засоби - 99,9%. Їх частка на кінець року зменшилася на 2,9 % і становила 97,0%. Частка незавершених капітальних інвестицій на кінець року зросла на 2,9% і складає 2,9%. Найменшу частку в структурі необоротних активів становлять довгострокові фінансові інвестиції. Їх частка на початок і на кінець року становить 0,1 %. Загалом вартість необоротних активів знизилась на 911 тис. грн. Зміни структури основних засобів ТДВ "Трембіта" за 2012 рік шляхом порівняння часток кожного з видів необоротних активів на кінець звітного періоду з аналогічними показниками на початок звітного періоду, відобразимо у таблиці 2.6.
Таблиця 2.6. Склад і структура необоротних активів ТДВ "Трембіта" за 2012 рік (тис. грн.)
Необоротні активиНаявність на початок рокуПитома вага
%Наявність на
кінець рокуПитома
вага
%Абсолютне відхилення по питомій вазі
%Незавершені капітальні інвестиції7022,9327412,1+9,2Основні засоби2366097,02379287,8-9,2Довгострокові фінансові інвестиції300,1300,10Разом2439210027096100-
Дані таблиці свідчать, що найбільшу частку в структурі необоротних активів на початок року становлять основні засоби. Їх частка на кінець року зменшилась на 9,2 % і становила 87,8 %. Частка незавершених капітальних інвестицій на кінець року зросла на 9,2% і становить 12,1%. Найменшу частку в структурі необоротних активі становлять довгострокові фінансові інвестиції. Їх частка на кінець року не змінилась і становить 0,1%. Для з'ясування структури активів визначимо частку необоротних активів у валюті балансу підприємства на кінець 2011 та 2012 років.
76,5%;
84,5%.
Отже, на кінець 2011 та 2012 років частки необоротних активів у валюті балансу є більшими за 40%, що свідчить про "важку" структуру активів підприємства.
Для визначення співвідношення між оборотними і необоротними активами розрахуємо коефіцієнт мобільності на кінець 2011 та 2012 років.
Оптимальне значення коефіцієнта мобільності повинно бути більшим за 1. Розраховані коефіцієнти є значно меншими за 1, що свідчить про значне переважання у структурі підприємства необоротних активів, які є малоліквідними.
Як видно з попередніх розрахунків, найбільшу питому вагу у структурі необоротних активів становлять основні засоби. Тому здійснимо розрахунок основних показників стану основних засобів. Значення показників відобразимо у таблиці 2.7.
Таблиця 2.7.
Аналіз стану основних засобів ТДВ "Трембіта" у 2011 та 2012 роках
№
Назва показника2011 р.2012 р.Відхилення
(+,-)1.Коефіцієнт зносу 0,7990, 873+0,0742.Коефіцієнт придатності0,2010,127-0,0743.Коефіцієнт оновлення0,0150,086+0,0714.Коефіцієнт вибуття0,0020,001-0,001
Коефіцієнт зносу у 2012 році зріс порівняно з 2011 роком на 0,074,що є негативним що є негативним, так як він вказує на зростання зношеності основних засобів, тобто втрату своєї споживчої вартості в результаті виходу з ладу деталей та впливу природніх факторів. Коефіцієнт оновлення у 2012 році зріс на 0,071, що є позитивним і характеризує інтенсивність оновлення основних засобів, заміну застарілих об'єктів новими. Коефіцієнт вибуття основних засобів зменшився на 0,001. Така зміна є позитивною і свідчить про неінтенсивне вибуття основних засобів з підприємства.
Отже, проаналізувавши склад, динаміку, стан та структуру необоротних активів ТДВ "Трембіта" і розглянувши ряд показників можемо сказати, зо підприємство має "важку" структуру активі, показники стану основних засобів є позитивними, динаміка необоротних активів вцілому по підприємству також є позитивною.
2.3. Аналіз оборотних активів підприємства за 2011-2012 роки
Оборотні активи мають велику частку в загальній валюті балансу. Це наймобільніша частина капіталу, від стану і раціонального використання якого багато в чому залежать результати господарської діяльності і фінансовий стан підприємства. Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Основна мета аналізу - вчасне виявлення й усунення недоліків керування оборотним капіталом і пошук резервів підвищення інтенсивності та ефективності його використання.
Аналізуючи структуру оборотних активів, слід мати на увазі, що стабільність фінансового стану значною мірою залежить від оптимального розміщення засобів за стадіями процесу кругообігу: постачання, виробництво і збут продукції. Обсяги вкладення капіталу в кожну стадію кругообігу залежать від галузевих і технологічних особливостей підприємств. Так, для підприємств з матеріаломістким виробництвом потрібне значне вкладення капіталу у виробничі запаси, для підприємств із тривалим циклом виробництва - у незавершене виробництво і т. д.
Важливим показником, який характеризує майновий стан підприємства, є коефіцієнт реальної вартості майна, що показує, яку частку в загальній сумі майна становлять засоби виробництва, до котрих належать основні засоби за залишковою вартістю, виробничі запаси, незавершене виробництво.
Отже, коефіцієнт реальної вартості майна на кінець 2011 року дорівнює 0,755, на кінець 2012 року - 0,753. Даний коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість операційного процесу засобами виробництва. Значення розрахованого показника є задовільним, проте операційний цикл є неповністю забезпечений засобами виробництва.
У процесі подальшого аналізу необхідно детальніше вивчити склад, структуру і динаміку оборотних активів підприємства. Дані для аналізу зведемо у таблицю 2.8.
Таблиця 2.8.
Наявність та динаміка оборотних активів ТДВ "Трембіта" за 2011 рік
(тис. грн.)
Оборотні активиНаявність на початок рокуНаявність на кінець рокуВідхилення
(+,-)Абсолютне
тис. грн.Відносне
%Виробничі запаси509423-86-16,9Незавершене виробництво5--5-Готова продукція12321566+334+27,1Товари-66+66-Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги24522887+435+17,7Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом10181629+611+60,0Інша поточна дебіторська заборгованість526612+86+16,3Грошові кошти в національній валюті19115+96+505,3Грошові кошти в касі1100Грошові кошти в іноземній валюті-183+183-Разом57617481+1720+29,9
Отже, з розрахованих даних бачимо, що загальна вартість оборотних активів на кінець звітного періоду порівняно з початком зросла на 1720 тис. грн., або на 29,9%. Найбільше зростання у відсотковому значенні спостерігається по статті грошові кошти в національній валюті - на 505,3%. Загалом на кінець звітного періоду відбувається зростання усіх статей оборотних активів окрім незавершеного виробництва - його величина знизилась у звітному році на 5 тис. грн., та виробничих запасів - їх вартість зменшилась на 86 тис. грн., або на 16,9%. Негативним є зростання величини дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 435 тис. грн., або на 17,7%, адже це свідчить про неефективну розрахункову політику з покупцями. Зросла також і величина готової продукції - на 334 тис. грн., та вартість товарів - на 66 тис. грн. Це може бути тривожним сигналом для підприємства і свідчити про зниження попиту на продукцію. Проаналізуємо динаміку оборотних активів у 2012 році. Для розрахунків використаємо таблицю 2.9.
Таблиця 2.9.
Наявність та динаміка оборотних активів ТДВ "Трембіта" за 2012 рік
(тис. грн.)
Оборотні активиНаявність на початок рокуНаявність на кінець рокуВідхилення
(+,-)Абсолютне
тис. грн.Відносне
%Виробничі запаси423341-82-19,4Готова продукція15662105+539+34,4Товари66--66-Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги2887297-2590-89,7Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом16291204-425-26,1Інша поточна дебіторська заборгованість612993+381+62,3Грошові кошти в національній валюті11531-84-73,0Грошові кошти в касі13+3+200,0Грошові кошти в іноземній валюті183--183-Разом74814971-2510-33,6
РОЗДІЛ 3.
ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА ОСНОВНИМИ ЗАСОБАМИ
ТА ЇХ СТАНУ
3.1. Проблеми аналізу забезпечення підприємства основними засобами та їх стану
Подолання спаду виробництва, відновлення нормального відтворювального процесу в усіх його ланках у тому числі на промислових підприємствах є найбільш важливою проблемою сучасної економіки України. В умовах гострого дефіциту інвестиційних ресурсів перед підприємствами постає першочергове завдання підвищення ефективності використання основних засобів як важливого матеріального елементу виробництва що в значній мірі визначає їх потенціал.
У зв'язку з потребою отримати власниками, кредиторами й інвесторами, як вітчизняними так закордонними, оперативної та достовірної інформації щодо придбання, руху, оновлення та ефективного використання основних засобів проблема аналізу стану та ефективності використання основних засобів набуває своєї актуальності. Від того, наскільки ефективно використовуються наявні засоби праці, від їх досконалості залежать і загальні результати роботи підприємства [35,130].
Основні засоби функціонують у виробничих та невиробничих сферах різних підприємств. До основних виробничих засобів відносяться ті засоби праці, що, знаходячись у сфері матеріального виробництва, безпосередньо беруть участь у виготовленні матеріальних благ (машини, устаткування і т.д.), створюють умови для здійснення виробничого процесу (виробничі будинки, спорудження, електромережі тощо), служать для збереження і переміщення предметів праці.
Крім них, до складу основних засобів промисловості входять і основні невиробничі засоби, до яких відносяться об'єкти невиробничого призначення (житлові будинки, школи, лікарні й інші об'єкти охорони здоров'я і культурно-побутового призначення), що перебувають у віданні промислових підприємств (вони не безпосередньо, а побічно впливають на процес виробництва).
Функціонування основних засобів як чинників процесу праці здійснюється доти, доки вони зберігають свою споживчу форму, яка є предметом використання їх у процесі виробничої діяльності. Головна функція засобів праці полягає в довгостроковій участі у виробничому процесі, значення якої взаємопов'язане із вчасним і повним отриманням результатів ведення господарської діяльності підприємства.
Вивчення теоретичних положень, опублікованих праць вітчизняних і зарубіжних вчених свідчать, що облік та аналіз основних засобів в останній час дещо ускладнився, а ряд проблем негативно впливають на процес управління виробництвом, знижуючи ефективність використання основних засобів.
Вагомий внесок у розробку теоретичних основ та методологічних підходів до проблеми аналізу та обліку основних засобів зробили провідні вітчизняні вчені-економісти, такі як - С. Рилєєв, М. Шкробанець, О. Коломієць, О. Ареф'єва, Н. Богацька, Ю. Гуцуляк та інші.
До кола проблем аналізу та організації обліку можна віднести:
- проблеми вдосконалення системи амортизації;
- проблеми підвищення інформативності первинних документів з обліку основних засобів;
- проблема інформаційного забезпечення управління матеріально-технічною базою, що представлено па підприємстві системою обліку, аналізу, аудиторського контролю;
- проблеми аналізу ефективності використання основних засобів і можливості її прогнозування тощо. Окремою групою є проблеми складності оцінки основних засобів, які полягають у виборі вартості, за якою слід їх вимірювати.
Згідно норм П(С)БО 7 "Основні засоби" підприємства можуть використовувати два види оцінки вартості основних засобів; за первісною або за справедливою вартістю.
Традиційним і найбільш методично розробленим способом оцінки в національній обліковій практиці є відображення основних засобів за первісною вартістю, яка складається з фактичних витрат на їх виробництво і придбання.
Проте при оцінці основних засобів в умовах інфляційних, процесів застосування первісної вартості може привести до негативних наслідків. Навіть за умов незмінних цін, потенціал основних засобів не залишається незмінним, оскільки скорочується строк їх служби, вони стають морально застарілими. Основні засоби, які придбані в різний час і мають однакові характеристики, матимуть різну вартість. А проведення постійних переоцінок збільшує витрати підприємства, що в кінцевому результаті впливає на його фінансовий результат.
Основними проблемами, що виникають в процесі оцінки за справедливою вартістю основних засобів, є:
1. На сьогодні відсутні методичні основи обґрунтованого визначення вихідної оцінки основних засобів, що є досить важливим.
2. Використання поняття "справедлива вартість" в П(С)БО, оскільки ринкові ціни не можна назвати справедливими, так як вони не можуть бути одночасно справедливими для двох учасників ринку - продавця і покупця.
3. При виборі об'єктивного методу оцінки основних засобів необхідно мати на увазі, що не існує такої оцінки, яка б задовольняла вимоги всіх без винятку користувачів фінансової звітності [36,133].
Відповідно дискусійність багатьох теоретичних положень, практична значимість обліку та аналізу основних засобів, недостатній рівень їх дослідження з погляду сучасних потреб управління вимагає подальшого їх удосконалення.
Отже, економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних засобів є визначальними характеристиками ідентифікації їх значення в забезпеченні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку виробництва. Тому важливе значення в дослідженні ефективності використання основних засобів відіграє оцінювання їх сучасного стану, забезпечення адекватної класифікації, виходячи з сучасних умов господарювання та проведення об'єктивного аналізу.
3.2. Шляхи вдосконалення аналізу забезпечення підприємства основними засобами та їх стану
Важко переоцінити народногосподарське значення ефективного використання основних засобів. Вирішення цього завдання означає збільшення виробництва необхідної суспільству продукції, підвищення віддачі створеного виробничого потенціалу і більш повне задоволення потреб населення, покращення балансу обладнання, зниження собівартості продукції, ріст рентабельності виробництва, нагромаджень підприємства.
Більш повне використання основних засобів призводить до зменшення потреб у введенні нових виробничих потужностей при зміні обсягу виробництва, і як наслідок до кращого використання прибутку підприємства.
Покращення використання основних засобів означає також прискорення їх оборотності, що в значній мірі сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорення темпів оновлення основних засобів [36,134].
Успішне функціонування основних засобів залежить від того, наскільки повно реалізуються екстенсивні і інтенсивні фактори покращення їх використання. Екстенсивне покращення використання основних засобів передбачає, що, з одного боку, буде збільшений час роботи діючих активів в календарний період, а з другого - підвищена питома вага діючих активів в складі всіх необоротних активів підприємства
Найважливішими напрямками збільшення часу роботи обладнання на ДП "Путильський лісгосп" є:
- скорочення і ліквідація внутризмінних простоїв обладнання шляхом підвищення якості ремонтного обслуговування обладнання, своєчасного забезпечення основного виробництва робочою силою, сировиною, паливом, напівфабрикатами;
- скорочення цілоденних простоїв обладнання, підвищення коефіцієнта змінності його роботи.
Одним із важливих шляхів підвищення ефективності використання основних засобів є зменшення кількості надлишкового обладнання і швидке залучення у виробництво невстановленого обладнання.
Хоча екстенсивний шлях використання основних засобів використаний поки що неповністю, він має свою межу. Значно ширші можливості інтенсивного шляху. Інтенсивне покращення основних засобів передбачає підвищення рівня завантаження обладнання в одиницю часу. Підвищення інтенсивного завантаження обладнання може бути досягнуто за рахунок модернізації діючих машин і механізмів, встановлення оптимального режиму їх роботи. Робота при оптимальному режимі технологічного процесу забезпечує збільшення випуску продукції без зміни складу основних засобів, без росту чисельності працюючих і при зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції [35,131].
Розвиток техніки і пов'язана з ним інтенсифікація процесів необмежені. Тому необмежені і можливості інтенсивного підвищення використання основних засобів.
Суттєвим напрямком підвищення ефективності використання основних засобів є вдосконалення їх структури. Оскільки збільшення випуску продукції досягається тільки в ведучих підрозділах, то важливо підвищувати їх частку в загальній вартості основних засобів.
За результатами аналізу, проведеного в розділі 2 даної курсової роботи, можна підрахувати резерви підвищення ефективності використання основних засобів на ДП "Путильський лісгосп". Ними можуть бути введення в дію невстановленого обладнання, заміна і модернізація застарілих основних засобів, скорочення цілоденних і внутризмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивне його використання, впровадження заходів науково-технологічного прогресу.
Так, на даному підприємстві підвищити рівень фондовіддачі можна за рахунок реалізації наступних заходів:
- підвищення рівня технічної забезпеченості підприємства (підвищення частки активної частини у загальному обсязі основних засобів, заміна морально застарілого обладнання прогресивним);
- зменшення простоїв обладнання;
- підвищення коефіцієнта змінності роботи машин, устаткування і
обладнання.
Скорочення цілоденних простоїв обладнання за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів приводить до збільшення середньої кількості відпрацьованих днів кожного його одиницею за рік. За рахунок скорочення внутризмінних простоїв збільшується середня тривалість зміни, а відтак і випуск продукції. Варто звернути увагу на зміни, насамперед, у частині підвищення оперативності та ефективності аналізу основних засобів підприємств, що вимагає вирішення таких завдань:
1) дослідження сутності основних засобів, їх складу, класифікації в різних галузях економічної науки;
2) дослідження діючої методики нарахування амортизації й обліку зносу основних засобів;
3) аналіз діючої організації та методики обліку основних засобів, впливу на них змін податкової політики та виявлення шляхів її вдосконалення;
4) пошук шляхів удосконалення методики аналізу матеріально-технічного забезпечення підприємств;
5) розробка рекомендацій щодо покращення методики контролю ефективності використання основних засобів за допомогою інформаційних систем і технологій.
Для вирішення поставлених завдань рекомендується:
- вдосконалити методику обліку надходження основних засобів у системі аналітичних рахунків. Це дозволить спростити систему бухгалтерських записів;
- розробити бухгалтерські модель економічного механізму амортизації, що сприятиме вирішенню проблем фінансового, внутрішньогосподарського обліку амортизаційних процесів та їх податкового аспекту;
- удосконалити методику обліку витрат на ремонт основних засобів, що підвищить ефективність управління витратами:
- розробити моделі залежності експлуатаційних витрат від віку
устаткування, яка дозволить визначити доцільність проведення ремонту основних засобів.
Реалізація вищенаведених дій дасть змогу удосконалити організацію та методику обліку та аналізу основних засобів, підвищити їх інформативність і прогнозувати ефективність їх використання на підприємстві.
Проведені дослідження показали, що ДП "Путильський лісгосп" має значні резерви підвищення ефективності використання основних засобів. Реалізація заходів по виявленню та освоєнню резервів дасть можливість в майбутньому збільшити випуск продукції в порівнянні з фактично досягнутим обсягом і відповідно збільшити показник фондовіддачі.
Таким чином, визначені шляхи підвищення ефективності використання основних засобів підприємства, дають можливість ДП "Путильський лісгосп" реалізувати наявні резерви покращення їх використання і тим самим забезпечити стабільну діяльність підприємства.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
В умовах переходу до ринку значно зростає роль бухгалтерського обліку й аналізу як найважливішого засобу одержання повної достовірної інформації про майно підприємства, зокрема основних засобів.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби". Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійсненна адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яким більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Для обліку основних засобів підприємства використовують рахунки: № 10 "Основні засоби" і № 13 "Знос необоротних активів", 11 "Інші необоротні активи".
На дебеті рахунку №10 "Основні засоби" відображається собівартість основних засобів, що надійшли у звітному періоді, а на кредиті - собівартість основних засобів, що вибули у звітному періоді. Дебетове (і тільки) сальдо означає суму на звітну дату собівартості власних об'єктів основних засобів, що знаходяться у розпорядженні підприємства. .
На основі проведеного аналізу господарської діяльності ДП "Путильський лісгосп" організації та обліку основних засобів, забезпеченості та ефективності їх використання, обліку амортизації, ми дійшли до наступних висновків:
1. На підприємстві чистий прибуток зменшився на 2412 тис. грн. порівняно з 2010 роком, що є негативним. Вартість основних засобів збільшилася на 514 тис. грн., що свідчить про ріст підприємства. 2. Основні показники для аналізу руху та технічного стану основних засобів є нестабільними.
3. Облік основних засобів організовується бухгалтерією в розрізі інвентарних об'єктів, кожному з яких привласнюється інвентарний номер.
4. ДП "Путильський лісгосп" для нарахування амортизації основних засобів вибрало прямолінійний метод.
5. Облік основних засобів ведеться згідно Національного стандарту та плану рахунків.
У курсовій роботі були впроваджені наступні шляхи удосконалення організації обліку і аналізу основних засобів у ДП "Путильський лісгосп".
1. Автоматизація обліку основних засобів.
На ДП "Путильський лісгосп" бухгалтерський облік ведеться без використання ПЕОМ, що зумовлює багато паперової роботи. Тому нами пропонується автоматизувати облік основних засобів. Автоматизація базується на створенні і веденні інформаційної бази про наявність основних засобів, що формується на підставі інвентарної картотеки.
2. До регістрів аналітичного і синтетичного обліку пропонується ввести додаткові показники, такі, як строк корисного застосування (експлуатації) об'єкта; ліквідаційна вартість; справедлива вартість; сума дооцінки або уцінки об'єктів; метод нарахування амортизації. Такі показники доцільно ввести до "Акта приймання-передавання", інвентарної картки, інвентаризаційного опису.
При переоцінці основних засобів підприємству необхідний буде окремий
регістр аналітичного обліку (документ). Нами запропоновано використовувати форму такого документа "Відомість аналітичного обліку переоцінки основних засобів", який дасть змогу вести облік результатів переоцінки основних засобів на підприємстві за кожним інвентарним об'єктом.
Для детального відображення використання основних засобів на
ДП "Путильський лісгосп" був проведений факторний аналіз, розглянуті основні напрямки, шляхи покращення рівня забезпечення підприємства основними засобами та їх стану. Аналіз основних засобів проведений по декількох напрямках, розробка яких у комплексі дозволяє дати оцінку структури, динаміки неефективності використання основних засобів і довгострокових інвестицій.
Нами виявлені такі резерви підвищення ефективності використання основних засобів за рахунок:
- введення в дію нового обладнання;
- підвищення коефіцієнта змінності внаслідок кращої організації виробництва;
- скорочення внутрішніх змінних простоїв;
- підвищення середнього годинного виробітку обладнання.
Отже, бачимо, що недостатня забезпеченість підприємства основними засобами призводить до їхнього надто інтенсивного використання, передчасного зносу, надмірних витрат на ремонти, зрештою ліквідації. Одночасно робота виконується несвоєчасно, або порушується технологія її виконання, відтак зростають втрати продукції. Наявність зайвих основних засобів теж небажана, це зумовлює додаткові витрати на їх зберігання, підтримання в робочому стані тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] : від 02.12.2010 р. № 2755 -VI зі змінами та доповненнями. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" [Електронний ресурс] : затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92 зі змінами і доповненнями. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати" [Електронний ресурс] : затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 року №415 зі змінами і доповненнями. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
4. Багров В. П. Економічний аналіз : навч.посіб. / В. П. Багров, І. В. Багрова. - К. : ЦНЛ, 2006. - 160 с. - ISBN 966-364-171-1
5. Вишневецька В. Документальне оформлення вибуття основних засобів / В. Вишневецька. // Все про бухгалтерський облік. - 2012. - № 68. - С. 5-15
6. Гадзевич О. І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств : навч. посіб. / О. І. Гадзевич. - К., 2004. - 177 с.
7. Грабовецький Б. Є. Економічний аналіз : навч. посіб. / Б. Є. Грабовецький. - К. : ЦУЛ, 2009. - 256 с. - ISBN 978-966-364-922-1
8. Задорожний О. Страхування основних засобів: податкові витрати / О. Задорожний. // Вісник податкової служби України. - 2012. - № 38. - С. 34-38
9. Задорожний О. Роз'яснення Податкового кодексу України. Амортизація основних засобів за новими правилами / О. Задорожний. // Вісник податкової служби України. - 2011. - № 6. - С. 20-23
10. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу : навч. посіб. / В. М. Івахненко. - К. : Знання, 2007. - 206 с.
11. Іващенко В. І. Економічний аналіз господарської діяльності : навч. посіб. / В. І. Іващенко, М. А. Болюх. - К., 2005. - 204 с.
12. Кармазін В. А. Економічний аналіз : практ. / В. А. Кармазін, О. М. Савицька. - К. : Знання, 2007. - 255 с.
13. Кіндрацька Г. І. Економічний аналіз: теорія і практика : підруч. / Г. І. Кіндрацька, М. С. Білик, А. Г. Загородній. - Львів : Магнолія Плюс, 2006. - 428 с.
14. Ковальов Д. Переоцінка основних засобів: бухгалтерський та податковий облік / Д. Ковальов. // Все про бухгалтерський облік. - 2011. - № 120. - С. 14-21
15. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств : навч.посіб. / М. Я. Коробов. - К. : Знання, 2004. - 378 с.
16. Косова Т. Д. Організація і методика економічного аналізу : навч. посіб. / Т. Д. Косова, П. М. Сухарев, Л. О. Ващенко та ін. - К. : ЦУЛ, 2012. - 528 с. - ISBN 978-611-01-0273-5
17. Крічка Н. М. Методика та організація обліку і аналізу основних засобів / Н. М. Крічка // Економіка та держава. - 2009. - №6. - С. 73-75
18. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства : навч. посіб. / В. О. Мец. - К. : Вища шк., 2003. - 278 с.
19. Мних Е. В. Економічний аналіз : підруч. / Е. В. Мних ; МОНУ. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К. : ЦНЛ, 2005. - 472 с.
20. Мних Е. В. Економічний аналіз : практикум / Е. В. Мних, Н. С. Барабаш, А. Д. Бутко та ін. ; за ред. Є.В.Мниха; МОНУ, КНТЕУ. - К. : ЦНЛ, 2005. - 432 с.
21. Онищук В.А. Облік основних засобів / В.А. Онищук // Все про бухгалтерський облік. - 2009. - №66. - С. 5-18.
22. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання : підруч. / П. Я. Попович. - К. : Знання, 2008. - 630 с.
23. Прокопенко І. Ф. Курс економічного аналізу : підручник / І. Ф. Прокопенко, В. І. Ганін, З. Ф. Петряєва ; за ред. І.Ф. Прокопенка. - К : Атіка ; Х. : Легас, 2004. - 384 с. - ISBN 966-820207-4
24. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства : навч. посіб. / Г. В. Савицька. - 3-тє вид., випр. і доп. - К. : Знання, 2007. - 654 с. - (Вища освіта ХХІ ст.). - ISBN 978-966-346-291-4
25. Сопко В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу : підручник / В. Сопко, В. Завгородній. - К. : КНЕУ, 2006. - 260 с. - ISBN 966-574-063-6
26. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: фінансовий та внутрішньогосподарський : підручник / В.В. Сопко, О.В. Бойко, М.І. Кучер, П.Г. Матвієнко, О.В. Сопко. - К.: "Фенікс", 2003. - 468 с.
27. Сушко Н.І. Переоцінка основних засобів у бухгалтерському обліку/ Н.І. Сушко. // Все про бухгалтерський облік. - 2009. - №110. - С. 21-24.
28. Тарасенко Н. Економічний аналіз діяльності промислового підприємництва : навч. посіб. / Н. Тарасенко. - К. : Алерта, 2003. - 485 с.
29. Чалий І. Визначаємо ліквідаційну вартість основних засобів: лікнеп для бухгалтера / І. Чалий. // Все про бухгалтерський облік. - 2012. - № 24. - С. 6-11
30. Чебан Т. М. Теорія економічного аналізу. : навч. посіб. / Т. М. Чебан. - К., 2003. - 214 с.
31. Чебанова Н. В. Бухгалтерський фінансовий облік : посібник / Н. В. Чебанова, Ю. А. Василенко. - К. : Академія, 2004. - 672 с.
32. Череп А. В. Економічний аналіз : навч.посіб. / А. В. Череп. - К. : Кондор, 2005. - 160 с.
33. Чернилевський Л. М. Економічний аналіз на підприємствах промисловості і торгівлі : підруч. / Л. М. Чернилевський. - К., 2003
34. Чумаченко М. Г. Економічний аналіз : навч. посіб. / за ред. М.Г.Чумаченка. - К. : КНЕУ, 2003. - 556 с.
35. Дьоміна Д. О. Деякі проблемні питання аналізу стану, ефективності використання основних засобів промислового підприємства / Д. О. Дьоміна, М. А. Шум // Трансформація фінансових відносин : матеріали ІV міжнародного симпозіуму (Харків, 10 лист. 2011 р.) / МФУ, ХІФ УДУФМТ. - Х. : [ХІФ УДУФМТ], 2011. - С. 130-131
36. Корнелюк М. В. Проблеми організації обліку та аналізу основних засобів / М. В. Корнелюк, Л. В. Чуприна // Трансформація фінансових відносин : матеріали ІV міжнародного симпозіуму (Харків, 10 лист. 2011 р.) / МФУ, ХІФ УДУФМТ. - Х. : [ХІФ УДУФМТ], 2011. - С. 133-134
37. Мустеца І. В. Особливості аналізу ефективності відтворення основних засобів готельних господарств / І. В. Мустеца // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - №11. - С. 148-153
Документ
Категория
Рефераты
Просмотров
1 727
Размер файла
153 Кб
Теги
nova, kursova
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа