close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Імре Ревес – художник-новатор демократичного мистецтва

код для вставки
Термін «закарпатська школа живопису» міцно увійшов до лексичного арсеналу сучасних критиків та мистецтвознавців. Особлива аура європейськості і високого професіоналізму означує цю регіональну школу. Європейська художня академічна освіта для закарпат
 Імре Ревес - художник-новатор демократичного мистецтва
Термін "закарпатська школа живопису" міцно увійшов до лексичного арсеналу сучасних критиків та мистецтвознавців. Особлива аура європейськості і високого професіоналізму означує цю регіональну школу. Європейська художня академічна освіта для закарпатських митців була нормою, а найближче до Закарпаття були Будапешт, Відень, Прага, Мюнхен і навіть Париж.
Немало закарпатців училося, жило й працювало в Угорщині, а деякі угорські живописці приїздили в Закарпаття й довгий час тут працювали. Наше місто пов'язано з життям і творчістю Імре Ревеса (1859-1945) - послідовника М. Мункачі, що перейняв традиції реалістичного демократичного мистецтва і зберіг їх в роки занепаду буржуазної культури і розповсюдження формалізму. Він входив до когорти художників-новаторів, які сміливо ламали закостенілі канони офіційного академізму. Художник аналітичної спрямованості, глибокий знавець життя угорських селян, їх побуту, звичаїв, традицій, Ревес створив цілу низку живописних і графічних композицій, що передають неповторний національний колорит народного буття.
Талант найкращого учня Мункачі
Ревес (псевдонім: справжнє прізвище - Чебраі), народився 21 січня 1859 р. у місті Шаторалья уйгель (Нове місто над Шатром) Земплинської жупи. Це був край, де сходилися три етнічні масиви - угорський, словацький і русинський. Найпершим його вчителем був угорський художник-педагог Гріпенкерл, який відразу оцінив талант юнака. Далі Імре переїхав з Будапешта до Сату-Маре, де вчився у Кароліни Пални. Та теж з симпатією поставилася до здібного учня й усіляко підтримувала його. Відтак Ревес вчився у Леопольда Мюллера у Віденській академії мистецтв. За одну із своїх перших великих картин "Перше питання" він отримав академічну премію. Продовжив освіту в Інституті мистецтв у Будапешті (згодом його було реорганізовано в Угорську академію мистецтв), де вчителем був визначний художник-монументаліст Берталон Секелі.
Майже рік був студентом коледжу витончених мистецтв, знов працював у студії свого знаменитого земляка Міхая Мункачі в Парижі. Тут він пізнавав методи роботи, вникав у теорію малюнку. Ревеса вважають одним з найкращих учнів Мункачі.
У 1900 році графічні і живописні роботи були обрані для ілюстрування двотомного видання віршів Шандора Петефі. Тут ми можемо побачити революціонерів, міцних хлопців з шаблями в руках, з прапорами, барабанами. Вони ідуть захищати свободу. За картину "Корчма" І. Ревес отримав премію ім. Мункачі у сумі 6000 франків. А королева Єлизавета купила картину.
Монументальне історичне полотно І. Ревеса "Петефі серед народу" придбав Лондонський музей мистецтв.
У 1903 році художника запрошують викладати в Академії мистецтв у Будапешті, а в 1921 році він став керівником творчої бази в Кечкеметі.
Севлюш у житті митця
З 1921 року І. Ревес жив і працював у Севлюші. Водночас він залишається керівником вузівської художницької колонії в Кечкеметі, що діяла під егідою Угорської академії мистецтв. На цій посаді залишався до 1932 р., але після виходу на пенсію продовжував приїжджати до Кечкемета вже як простий учасник пленерів аж до І939 р. Через Кечкемет в різні роки пройшли практично всі відомі закарпатські майстри. Він вчив бачити відкритими очима, відчувати повсякденне життя простих людей.
У роботі "Дизертир" (1887) художник створює виразні, що надовго запам'ятовуються, образи людей з народу, відданість революції 1848 р. Художник не виправдовує і не засуджує юнака, але він ставить питання, акцентує проблему. Пропонує усім замислитися, що відбувається у війську і суспільстві в цілому. За неї Ревес отримав бронзову медаль на паризькій виставці у 1889 році. Його історичні полотна з епохи угорської революції "Петефі серед народу", "Петефі в таборі Бема", "Дизертир", жанрові сцени "Важко", "Під шатром", "Вимагаємо хліба" хвилюють своїм драматизмом і силою соціального протесту.
Симпатії художника до простих селян яскраво виражені в картині "Тяжко" і в композиції "Вимагаємо хліба!". Змальовує життєві ситуації - як-от "Скандал у корчмі", "Іменем закону", "Суперник поневолі". За картину "Вимагаємо хліба!" удостоєний на міжнародній виставці у Мюнхені золотої медалі. З глибоким психологічним змістом художник змальовує характери селян, показує їх силу і красу. Розкриттю драматичного змісту картин підпорядковані засоби, які вміло застосовує майстер. Це - стримана кольорова гама, виразне моделювання об'єму, чіткий рисунок. Вони написані в широкій, пастозній манері. Використовував вугілля, крейду, акварель, пастель. Не оминув І. Ревес й етнографічної тематики. Одна з найвідоміших його картин - "Сільський бубняр". Інша знана картина І. Ревеса - "Під шатром". Простенький на перший погляд сюжет обертається оповіддю про несхожістьлюдей, взаємодоповнюваність різних натур. Ілюстрації до поезії Ш. Петефі. офорти, малюнки та інші твори Ревеса стали класикою угорського мистецтва. До речі, дружина Ревеса також була художницею. Пані Герміна навчалася у свого майбутнього чоловіка у Відні. Малювала як портрети, так і ілюстрації до казок. Помер Імре Ревес 23 вересня 1945 р. у Виноградові, де і похований.
Він жив убого, а його твори увійшли до скарбниці світового мистецтва
Сюди він приїхав у 1942 році з дочкою Кларою до сестри Моргіти, яка працювала начальником Угочанського поштового відділення, і прожив тут до кінця свого життя. А жив він скромно, навіть убого. На зламі 40-50-х років працівники Закарпатського художнього музею заходилися збирати полотна і малюнки художника. Музей одразу закупив 30 робіт майстра. Головна заслуга в цьому належить тодішнім працівнику музею Й. С. Барті і директорові Л. 3. Шандору. Потім і Ермітаж купив 20 творів І. Ревеса, які виставлено у відділі угорського живопису. 1989 р. відбулася меморіальна виставка І. Ревеса в його рідному місті Шаторальяуйгель. 24 січня 1994 р. в Ужгородському МП "Галерея" відбулася ювілейна виставка творів Імре Ревеса з фондів Закарпатського художнього музею та приватних колекцій. На Закарпатті створено спілку художників ім. Ревеса, яка регулярно проводить виставки та пленери.
Нині роботи Імре Ревеса знаходяться в найбільших музеях Угорщини - в Будапешті, Кечкеметі, Дебрецені, Сегеді. Окрім батьківщини, полотна художника прикрашають Третьяковську галерею та безліч приватних колекцій.
У нашому місті є вулиця, названа на його честь. Школа №4, яка носила його ім'я, та скромна могила, на яких встановлено бронзовий барельєф, відлитий київськими майстрами за проектом Миколи ігнатика (був викрадений у 2000 році). Художники Шолтес і Глюк у свій час знайшли цю могилу, почали доглядати за нею.
Неоцінимою заслугою І. Ревеса перед мистецтвом Закарпаття був не лише факт присутності живописця в художньому житті краю, але його плідна педагогічна діяльність, адже серед талановитих учнів живописця по Будапештській академії мистецтв були Й. Бокшай, А. Ерделі - в майбутньому гордість і слава національної художньої культури.
Іштван Кутлан, художник із Фанчикова, якому на добру згадку Імре Ревес подарував свою фотографію та один із своїх ескізів (позаяк часто навідувався в гості), висловився про художника так: "Він помер бідно, але ми зможемо виміряти його багатство і велич душі через його чудові творіння".
Ольга ГАЛ,
методист відділу культури й туризму
Виноградівеької РДА.
Автор
librarymk
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
105
Размер файла
27 Кб
Теги
художник, мистецтва, новатора, Імре, Ревес, демократичного
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа